№№ 105,106 від 22, 26 грудня 2006 року

 

 

СУМНІВАЮСЯ В ЩИРОСТІ СЛІВ ДЕПУТАТА  

 

ОФІЦІЙНЕ РОЗ’ЯСНЕННЯ ДЕПУТАТУ РАЙРАДИ

 

ЛІДЕР РАЙОННОЇ РАДИ

 

ЗОЛОТИЙ ДОЩ ВІД СВЯТОГО МИКОЛАЯ 

 

 

  

 

 

До головної сторінки:

 

 

 

 

 

 

 

СУМНІВАЮСЯ В ЩИРОСТІ СЛІВ ДЕПУТАТА

 

Відгукнувшись на заклик до дискусії, що пролунав в статті “Опозиційні шаради районної ради”, котра була надрукована у “Віснику Кагарличчини” 8 грудня 2006 року, в першу чергу хотілося б поговорити про можливих її замовників, але про це пізніше.

Дуже добре, що демократія по-українському дає право кожному вільно висловлювати свою думку: однобоко, свідомо уникаючи пояснення певних відомих фактів, і не передбачає відповідальності.

Можливо, так співпало, але поява цієї статті може сприяти сьогоднішнім діям певних сил до використання сумнозвісного адмінресурсу з метою формування громадської думки, що називається “під себе” (за бажанням читач може розуміти та відчувати термін “під себе” в прямому або в переносному значенні). Тому необхідним є, як того вимагає дискусія, систематизувати інформацію, котру наші виборці мають знати, та довести її до їх відома.

По-перше, автор запрошує до діалогу на сторінках часопису. Що ж - публічно, демократично, але зверніть увагу - запрошуються виборці, пересічні громадяни нашого району, котрі про предмет діалогу, тобто про факти переміщення депутатів між фракціями, причини цих переміщень, про засоби впливу на ці процеси певними силами для досягнення своїх особистих інтересів, майже нічого не знають. То чому ж саме вони - виборці, а не депутати районної ради, котрі, зрозуміло, є достатньо обізнаними з тим, що і в чиїх інтересах в раді відбувається, запрошуються до діалогу? Та тому, що саме думкою виборця найпростіше зманіпулювати в силу його малопоінформованості. Саме виборцю ініціатори цієї колотнечі сподіваються нав’язати “правильне” розуміння причини зміни чисельності депутатських фракцій, намагання, навіть в незаконний спосіб, звільнити заступника голови районної ради. А насправді - це спроба впливу на свідомість громадян з метою спочатку за допомогою формальних звинувачень очорнити людину як посадову особу від певної політичної партії, а потім і як голову районної партійної організації. Тому використання дискусії з метою дискредитації іміджу певної політичної сили через те, що в її лавах є ось “така” людина -зрозуміле. То тоді хто ж той “достойний”, чому ховається за чужими спинами і як в народі говориться, - вигрібає жар чужими руками?

То ж нехай “він”, керуючись російським прислів’ям і використовуючи для досягнення мети всі підходящі засоби, не забуває, що дискусія добре поінформованого політика навіть районного масштабу, проведена із виборцем за допомогою брехні, рано чи пізно для першого ви-лізе боком.

По-друге, про події, котрі відбуваються навколо керівних посад районної ради, зараз багато говорять “в колуарах”, і причину їх не знає хіба тільки той, хто у районному керівництві є, і її знати не хоче. Про неї говорили депутати під час останнього засідання сесії районної ради, але досить дипломатично і вона ніби повисла в повітрі. Тому зараз, побачивши відволікання виборця від суті подій, що відбуваються, ми повинні сказати, що завдяки процесу створення нової більшості в районній раді, до якої одними з перших і потрапили десять депутатів, що пройшли за списками БЮТ, реалізується бажання певних осіб, використовуючи тиск, погрози, солодкі обіцянки чи роздачу посад - в будь-який спосіб опинитися спочатку в керівних кріслах ради, а потім вирішити ще одну стратегічну проблему - після краху очолюваної політичної партії “приватизувати” районну парторганізацію наступної,  сьогодні більш успішну та отримати доступ до формування списків на наступних виборах до місцевих органів влади відповідно до закону, прийняття якого в найближчому майбутньому буде втіленням другого етапу конституційної реформи.

По-третє, говорячи про партійну дисципліну, потрібно розуміти, що жодна партія не пробачить члену партії або партійної фракції факту голосування в раді, обраній за партійними списками, за звільнення з керівної посади однопартійця, голови діючої на території ради районної партійної організації. Тому тим депутатам-партійцям, котрі за таке звільнення голосували, і зараз, можливо, виконують ролі в чужій грі, потрібно нагадати, що той “хазяїн”, що одного разу купив, наступного разу з полегшенням продасть, бо сам купленого зневажає.

І наостанок, говорячи про маніпулювання думками виборця з метою досягнення диригентами цього дійства кожен своєї мети, ми не повинні обминути ще один надто важливий момент - моральності того, що відбувається. Про порядність ініціаторів цього шоу говорити не потрібно - нема про що. А говорячи про методи, якими сьогодні намагаються знищити одну людину на догоду іншій, потрібно розуміти, що за всіма надуманими і не доведеними звинуваченнями, що ставляться людині в провину без найменшого хоча б формального доведення, проглядає певна аналогія, слова, які багато років тому були сказані класиком... “Ты виноват лишь в том, что хочется мне кушать...»

Анатолій РІПА,

депутат районної ради фракції БЮТ.

 

 

 

 

 

 

Вгору

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ОФІЦІЙНЕ РОЗ’ЯСНЕННЯ

депутату районної ради, керівнику фракції „Соціалісти Кагарличчини” Скорікову С.А.

Виконуючи вимоги ЗУ ”Про статус депутатів місцевих рад”, на котрий послався в своєму депутатському зверненні С.А.Скоріков, даю офіційні роз’яснення з приводу порушених у зверненні проблем. Щоб депутату та читачам нашої газети було зрозуміло про що йде мова, скажу наперед, що буду наводити оригінали цитат, викладених у депутатському зверненні, котре із зрозумілих причин, які я поясню далі, не було просто зареєстроване в апараті ради, а ще і з’явилося в газеті і на яке я повинен надати офіційну відповідь.

Тепер про так звані „проблеми”, порушені у депутатському зверненні до мене.

25 жовтня ц.р. до районної ради надійшов лист від об’єднаної державної податкової інспекції. В листі вказано, що відповідно до Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” в редакції від 28.06.1999 року №746/99 ставки єдиного податку для фізичних осіб встановлюються місцевими радами за місцем державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності. Отримавши листа, я,  як вимагає регламент районної ради, направив його на розгляд постійної комісії з питань бюджету і фінансів. 30 жовтня відбулося засідання комісії, де було розглянуто дане питання, внесено ряд суттєвих змін до внесених ОДПІ  ставок і одноголосно прийнято рішення рекомендувати сесії ради прийняти їх. Тобто, на розгляд сесії було винесене згідно з  регламентом, належним чином підготовлене рішення.

На сесії за такі ставки єдиного податку проголосували 41 депутат районної ради із 42 присутніх на сесії, в т.ч. і 5!(всього-6) депутатів фракції „Соціалісти Кагарличчини”. У мене виникає запитання, як можна після такого розкладу голосування звинувачувати лише депутатів від БЮТ? А далі депутат, котрий був присутнім на засіданні сесії і про викладене мною вище добре знає, у своєму зверненні намагається маніпулювати свідомістю наших виборців, звертаючись в першу чергу, зрозуміло, до підприємців, пробує формувати в моїй особі “образ ворога”,  звинувачуючи мене в тому, до чого я причетний рівно скільки, як і решта 40 депутатів, що за такі ставки податку голосували. Цитую: “І ось перше стосовно малого під-приємництва ваше рішення”, тобто читачеві нав’язується думка, що я прийняв його одноосібно.

Тому, продовжуючи роз’яснення, я зобов’язаний пояснити шановному депутату Скорікову С.А., що таке районна рада, тому, що складається таке враження, що, ставши депутатом, Сергій Анатолійович до цих пір не зрозумів, куди він потрапив.  Пояснюю, що згідно з Законом України „Про місцеве самоврядування в Україні” районна рада - це орган місцевого самоврядування, що представляє спільні інтереси територіальних громад сіл та міста району. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні шляхом персонального голосування більшістю депутатів від загального складу ради. Тобто, рішення приймаються депутатами, кожен із них, як і голова ради, мають один голос.

У зверненні депутата звучить звинувачення на мою адресу, що я не звертаю уваги на його висловлювання, що районна рада не вправі щось рекомендувати сільським та міській раді, що я вважаю сільські та міську ради підлеглими районній раді на зразок колгоспних бригад. По першому та другому звинуваченню процитую викладки із регламенту районної ради, за який, до речі, голосував і депутат Скоріков С.А.

Стаття 44 (Повноваження головуючого), частина 2 - під час засідання ради головуючий на засіданні не коментує і не дає оцінок щодо промовців та їх виступів.

Стаття 64, частина 1 - на пленарних засіданнях рада може приймати нормативні та інші акти у формі: звернення - рішення ради, звернене до не підпорядкованих раді суб’єктів із закликом до певних дій та ініціатив.

У мене виникає запитання - чи є підстави в даному випадку для звинувачень в порушенні норм регламенту і яким же регламентом керується депутат Скоріков С.А.?

Про колгоспні бригади. Читачі нашої газети напевно пам’ятають моє інтерв’ю в газеті напередодні Дня місцевого самоврядування. Там на запитання, як я оцінюю роботу голів сіл - я відповів: „Давати оцінку роботи сільським головам не входить до компетенції голови районної ради та й, на мою думку, некоректно, адже вони обрані виборцями. При здійсненні наданих повноважень сільський голова є підзвітним, підконтрольним і відповідальним  перед сільською радою, а з питань здійснення виконавчим комітетом ради повноважень органів виконавчої влади — також підконтрольний районній державній адміністрації”. Звідки взялося у депутата Скорікова С.А. тлумачення про мою думку про сільських голів - хай залишиться на совісті самого депутата. До речі, як бувшому колись певний час головою колгоспу, можу нагадати, що в ті часи колгоспним бригадам не рекомендували, а зобов’язували і вимагали виконувати рішення правлінь колгоспів.

Ще одна теза із звернення депутата: „За моїм зверненням міжрайонний прокурор вніс протест на це рішення як на незаконне, і 5 грудня районна рада на своїй позачерговій сесії його скасувала (хоч Ви наполегливо пропонували дивне формулювання „протест підтримати”).

Шановному депутату і тут поясню. Якщо до ради надходить протест прокурора на те чи інше рішення, у ради є два варіанти - або підтримати протест, або відхилити. Чому в депутата це викликає дивину, мені не зрозуміло. Так, я, маючи один голос, як і решта колег депутатів, підтримав подання міжрайонного прокурора про відміну рішення районної ради, так як відповідно до діючого законодавства воно до кінця не врегу-льоване, на чому і наголосив у своєму виступі на сесії міжрайонний прокурор.

І ще одна теза із звернення керівника фракції „Соціалісти Кагарличчини” : ,,І ці кошти від сільського, наприклад, підприємця йтимуть на виплату дійсно „жалованія”(півроку до 2000 грн. на місяць) колишньому голові, якому односельчани показали на двері”. По-перше, депутат повинен знати , що ці, так звані, на його думку, „жалованія” виплачуються на підставі ст.ЗЗ Закону України „Про статус депутата місцевих рад”. По-друге, на минулих виборах у нас в районі змінились 12 сільських голів із 30. Останні вибори пройшли, на мій погляд, у чесній, безкомпромісній боротьбі. Це нормальне явище, адже це, перш за все, прояв демократії. Багато із тих, хто залишив посаду сільського голови, очолювали сільські ради не одне скликання. На мій погляд, будучи керівником фракції „Соціалісти Кагарличчини”, не етично та й не культурно заявляти, що цих, безперечно, шанованих в своїх селах людей, виставили за двері. А зараз, перевівши розмову на той рівень, на якому її розпочав шановний депутат,  дозволю собі нагадати йому, що його кандидатура також висувалася при обранні голови ради і, на жаль, не набрала достатньої кількості голосів, але у разі обрання і неминучого через визначений законом час звільнення (а не виставлення за двері) чи відмовився б Сергій Анатолійович від тієї передбаченої законом виплати, котру він у зверненні так критикує

І на закінчення, про мораль або етику, на яку посилається у зверненні керівник фракції „Соціалісти Кагарличчини”, депутат районної ради Скорі-ков С.А. У мене виникло запитання, чому із 42 присутніх на сесії депутатів тільки 1 (депутат Скоріков С.А.) проголосував проти підвищення ставок єдиного податку для підприємців? Із протоколу засідання сесії видно, що він виступав не проти прийняття рішення як такого, а проти підвищення ставок єдиного податку. Якби депутат Скоріков С.А. не був приватним підприємцем, я б дійсно подумав би, що він захищає інтереси малого бізнесу. А так напрошується висновок, що шановний депутат, керівник фракції „Соціалісти Кагарличчини” намагався використати свій депутатський мандат в особистих корисливих цілях. В статті 8 Закону України „Про статус депутатів місцевих рад” записано: “Депутат ради, як представник територіальної громади, повинен дотримуватись таких правил депутатської етики:

1) керуватися загальнодержавними  інтересами  та  інтересами територіальної громади чи виборців свого виборчого округу, від  яких його обрано;

2) не  використовувати    депутатський    мандат  в  особистих  інтересах чи в корисливих цілях;

3) керуватися  у своїй  діяльності  та    поведінці  загальновизнаними принципами порядності, честі і гідності;

5) не допускати образливих висловлювань, не використовувати у публічних виступах недостовірні або неперевірені відомості стосовно органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ і організацій, їх керівників та інших посадових чи службових осіб, депутатських груп, фракцій, окремих депутатів місцевих рад.

Інтересами своїх виборців керувалися і депутати районної ради, члени комісії, які цей проект рішення до розгляду сесії готували, і депутати районної ради, і сільських рад, котрі це рекомендоване рішення районної ради на засіданнях своїх сесій підтримали і продовжують підтримувати. Я вважаю, це є виявом громадянської свідомості і домінування усвідомлення турботи про добробут членів територіальної громади над  своїми особистими інтересами, усвідомленням того, що вибори закінчилися і настав час виконання своїх обіцянок покращення життя рядового виборця, а голим популізмом і маніпулюванням настроями виборця у ставленні до тієї чи іншої посадової особи зарплати сільському працівнику культури не виплатиш і за тепло до дитсадочка не заплатиш.

Мені нічого не залишається, як звертатись до постійної комісії районної ради з питань регламенту, депутатської етики, охорони законності і правопорядку та забезпечення діяльності депутатів з проханням розглянути на своєму засіданні депутатське звернення керівника фракції „Соціалісти Кагарличчини”, депутата районної ради Скорікова С.А. і надати мені і, напевно, читачам нашої газети свої висновки.

Роман КОВАЛЕНКО, голова районної ради.

 

 

  

 

Вгору

 

 

 

  

 

 

 

 

      ЛІДЕР РАЙОННОЇ РАДИ

 

Я уважно прочитав  статтю депутата райради Миколи Набока “Опозиційні  шаради районної ради” і  як депутат Ліщинської  сільської ради скажу так: дійсно політичне структуризування райради відбулося, хоч на моє переконання, на районному, сльському рівні, це зайве. Виборцям села і району потрібно, щоб  депутати всіх партій дружно працювали і  виконували свої передвиборні обіцянки, для того, щоб у  селах і місті краще жилося людям, щоб була робота, вчасна зарплата і здоров’я, щоб село  молоділо і співало. І тоді не  буде ніяких причин ділитися на 2 табори і йти в опозицію. Брати за приклад Верховну Раду не слід, бо там вже є 2 опозиції, а, можливо, невдовзі з’явиться ще й третя. Всім депутатам потрібно дотримуватись Закону України “Про місцеве самоврядування” і не бути придатком до райдержадміністрації, потрібно з виборцями засукати рукава і невтомно працювати. Лише тоді  у кожного з нас на столі буде хліб і до хліба.  А хто з якої партії очолить райраду чи сільську раду, виборцям буде байдуже - головне, щоб жилося добре як матеріально, так і духовно. І головне: щоб 45 депутатів райради знайшли поміж себе лідера. Не важливо, з якої він партії, але щоб ця людина була  професіоналом, з досвідом, творчо ставилася до  виконання своїх  обов’язків та сприяла розбудові та розвитку Кагарлицького району, так як це робив Т. Г. Лісовий, який очолював колись райраду Кагарличчини. А поки що райраді і РДА необхідно скласти договір про співпрацю і тягнути плуг разом, в одній упряжці.

Василь СЬОМКА,

депутат Ліщинської сільської ради.

 

 

 

Вгору

 

 

 

 

 

 

 

ЗОЛОТИЙ ДОЩ ВІД СВЯТОГО МИКОЛАЯ

16 грудня в манежі спорткомплексу “Трудові резерви” м. Біла Церква пройшли  змагання відкритої першості ДЮСШ КОУФВС з легкої атлетики за участю 12 команд області серед учнів  дитячо-юнацьких спортивних шкіл 1990-96 р. н.

Кагарличчину  представляли 18 спортсменів різного віку. У підсумку змагань учні нашої  спортшколи виявились найсильнішими серед вікових груп 1994, 1995 р. н. Так, з бігу на 60 м,  300 м та стрибках у довжину золоті медалі та подарунки від Святого Миколая отримала Уляна Шух,  з бігу на 600 м - 1 місце у Вікторії Матійчук, а стрибки у довжину виграв  Владислав Снігур.

Срібні нагороди отримали Євгенія Калініченко - біг 60 м та   300 м, Оксана Ткаченко - біг 600 м.

Бронзова медаль з бігу на 600 м у Тетяни Салій.

Усі учасники змагань (а їх було близько 300) отримали подарунки від Святого Миколая та Діда Мороза.

Хочеться подякувати організаторам змагань за прекрасне спортивне свято, яке вони подарували дітям. Чудове закінчення спортивного 2006 року для відділення легкої атлетики Кагарлицької ДЮСШ.

Вітаємо з наступаючим Новим роком усіх жителів Кагарличчини, бажаємо дітям нових спортивних перемог у 2007 році, щастя, здоров’я та успіхів у навчанні.

Адміністрація та тренерський колектив ДЮСШ.

 

Вгору