№ 107 від
29 грудня 2006 року
НОВИЙ РІК: СПОГАДИ, ПЛАНИ, МРІЇ
НОВИЙ РІК: СПОГАДИ,
ПЛАНИ, МРІЇ
Євгенія Філоненко, першо-класниця:
- Чи сталося щось особливе у цьому році, що
закінчується?
- У році, що минає, я пішла до1-го класу. Я вже вмію
читати, писати і рахувати. А ще в цьому
році мама народила мені братика Іванка. Він дуже маленький і я його розважаю,
коли він плаче. Тато вже поставив ялинку і ми її гарно прикрасили. Я дуже
чекаю, що Дід Мороз покладе мені під неї подарунок. Я буду чекати Діда цілу ніч!
Людмила Добровольська, журналістка:
- Назвіть найяскравіше враження року.
- Чергова поїздка в Крим. Відчуття всеосяжної свободи
дарує лише морська хвиля за кількасот метрів від берега. Ну, може, ще
привал на вершині Говерли.
- Як або де мрієте відсвяткувати Новорічне свято
якось по-особливому?
- У Карпатах.
- Які найзворушливіші дарунки доводилося приймати
у житті?
- Вони пов’язані з дитинством. Колись хлопчик, який мені подобався, подарував мені намисто
з горобини... Завжди зворушували подарунки моїх дітей, я їх зберігаю в окремій
скриньці. А то колись у поході, неподалік від
кримської гори Демерджі, мої молодші товариші-туристи привітали мене з
іменинами розкішною композицією із листя клена, ягід глоду й винограду, гірських квітів, гілок ліщини з горіхами... Це
запам’ятовується!
Зіновій Лялюк, перший заступник голови РДА:
- Найбільш пам’ятне для вас Новорічне святкування?
- Найяскравішим новим роком для мене залишилось свято
зустрічі 1973 року в Німеччині під час
служби в армії. Святкували, звичайно, ми в солдатському колі, де і Дід
Мороз - хлопець, і Снігурочка теж. Було дуже весело.
- Подарунки, що найбільше запам’яталися?
- У нас на Львівщині особливо святкують Святого
Миколая, Різдво, старий Новий рік. Ось у такі свята я завжди отримував фарби,
бо дуже любив малювати, лижі і ковзани. До речі, лижі - не один раз на рік, бо
ламав я їх досить-таки часто. Взагалі-то, стосовно подарунків, то якось
особливо вони сприймалися в дитинстві.
- Яка обов’язкова страва на вашому Новорічному
столі?
- Дуже люблю деруни. Їв би їх хоч кожного дня! Але ж деруни - це не
новорічна страва. Тому їх у цей день не буде.
- Чого чекаєте від наступного року?
- Хочу, щоб мої діти й внуки росли здоровими. Чекаю,
що настане стабільність у державі, реальне покращення життя людей, своєчасне
наповнення бюджету району. Це дасть можливість покращити соціально-культурну сферу району.
Анатолій Циганок, освітянин:
- Який Новий рік для вас найбільше запам’ятався?
- Було це років 12-13 тому, коли я ще працював директором школи. У нашому
дворі (а живу я в комунальному будинку) з моєї ініціативи поставили ялинку, прибрали її й усі сусіди
зійшлися зустрічати Новий рік у двір. Було дуже весело, бо ми і танцювали, і співали під баян. Ну чом не свято? Навіть з інших будинків підходили повеселитися з
нами. Це вже зараз такого нема - кожен по своїх квартирах.
- Яке свято любите найбільше?
- 1 Травня (як святкували раніше, звичайно),
потім Новий рік і День Перемоги.
Запитання ставила
Наталія КРАВЕЦЬ.
1 січня 2007 року о 19.30 біля міського Будинку культури відбудеться традиційне святкування
зустрічі Нового року. В програмі свята: конкурси, розваги, феєрверк.
* * *
2 січня об 11 годині у
Центрі дитячої та юнацької творчості відбудеться інтелектуальна гра для учнів 8
класу “Найрозумніший”.
3 та 9 січня у
Ставівській, Мирівській, міській № 3, Слобідській та Стайківській школах -
акція “Молодь Кагарличчини за здоровий спосіб життя”.
5 січня - спортивні
змагання “Тато, мама, я - спортивна сім’я” (10.00); змагання з баскетболу між
підлітками (12.00) у спортивному залі міської ЗОШ № 3; вечір відпочинку для
старшокласників (18.00-21.00) - у ЦДЮТ.
8 січня об 11 годині на
площі біля ФОКу пройде конкурс
“Різдвяні колядки” та спортивні змагання з вільної боротьби та легкої атлетики.
10 січня о 10 годині у
спортивному залі міської ЗОШ № 3
відбудуться змагання з міні-футболу між підлітками, а з 10-ї до11-ї у ЦДЮТ
пройде конкурсно-розважальна програма
“Пан або пропав” для учнів 5-8 класів.
12 січня Центр творчості
запрошує старшокласників на вечір відпочинку, який розпочнеться о 18.00.
13 січня у ФОКу об 11.00
пройдуть “Веселі старти”.
Немало етапних, традиційних віх було й залишається в
житті людини: 6-7 років - початок
школярства, у 16 років, одержуючи
паспорт, “отрок” офіційно набуває всіх прав і обов’язків громадянина, у 18
років він стає повнолітнім... Потім -
низка ювілейних дат, пов’язаних з особистим
життям чи здобутками на службі.
По аналогії пригадаємо, що студія районного телебачення “ТБ Кагарлик” завтра, 30. ХІІ., завершить свій “піонерський” вік і стане на
порі, коли підлітків приймали в комсомол. 14 років! Аркадій Гайдар в 14 командував полком у громадянську, піонери-герої йшли в безсмертя в роки Великої Вітчизняної...
А колектив студійців “ТБ Кагарлик”,
вперше вийшовши в телеефір пробною передачею 30 грудня 1992-го, став послідовно
працювати на теренах електронного
зв’язку Кагарлицького і сусідніх районів та
Ржищева. Сусідніх, - тут помилки нема, адже телепередачі спочатку 36-го,
а нині 27-дециметрового каналу дивляться жителі ряду сіл Миронівського, Таращанського, Рокитнянського
і Богуславського районів, окремих райцентрів.
Студійцям вдалося взяти інтерв’ю в усіх трьох
українських президентів сучасної доби,
кагарлицькі телеоператори знімали сюжети у стінах Верховної Ради, на Говерлі і
на Донеччині, в Криму і в Чубинському,
в Каневі і Будапешті. Цікаві місця, неординарні постаті... Та все ж
головним у наших передачах, радіо і
телевізійних, вважаємо зображення життя, проблем, тривог, здобутків, радостей
жителів Кагарлицького краю. І не просто - “зображення”. Наша мета - спонукати
слухача, глядача здивуватись чи обуритись,порадіти чи поспівчувати, а то й
закачати рукави до корисної справи. Іншими словами, ми прагнемо, щоб люди не були байдужими. Замислились. Оцінювали.
Порівнювали і... нагадували владі всіх рівнів: не люди для влади, а зовсім
навпаки.
І що ж? Чи вдавалося це нам? Судячи з реакції всіх “влад” з 92-го року, - таки
вдавалося. Недарма ж і закривати намагались студію, і час ефіру урізали
адмінметодами, і керівників пісочили “відповідно до ситуації”, і ненав’язливо
попереджали, що фінансування студії залежить від засновників, а це - райдержадміністрація, райрада і, звісно,
трудовий колектив ТБ.
Так що відповідальність студійці несли не
піонерську, а дорослу. Але нема лиха без добра. В таких умовах змужніння
йде прискореними темпами.
Нема на карті району села чи хутора, де б не працювала відеокамера “ТБ
Кагарлик”. Дзвінки чи листи (найчастіше, звичайно, із скаргами, хоч і подяки
бувають) на студію ми сприймаємо як вияв довіри, як надію людей на допомогу. Так, ми не видаємо Державних актів і не будуємо
доріг, не опалюємо клубів і не закуповуємо ліків для чорнобильців. Але,
сподіваємося, наше слово, наш сюжет,
наша передача, оприлюднюючи проблему,
допоможуть це зробити.
Нові часи - нові віяння. З Нового року телестудія “ТБ
Кагарлик” починає співпрацювати з телеканалом К1, який теж буде використовувати частоти 27-го
дециметрового. Спільне використання цих частот спричинить зміни в сітці
телемовлення, в програмі. Але ми сподіваємось і на покращення якості трансляції
наших передач, розширення глядацької
аудиторії. Тож залишайтеся з
нами і в Новому році! А ми зичимо читачам, слухачам, глядачам здоров’я, миру, хороших новин і чекаємо нових зустрічей з вами.
Людмила ДОБРОВОЛЬСЬКА, редактор “ТБ Кагарлик”.