№№ 59-61 від 14-21 липня 2006 року
“РОСАВА” ЗАДАЄ ТОН
Першими до
обмолоту пшениці в Кагарлицькому районі приступили в ПСП “Росава”. За даними
управління агропромислового розвитку РДА, станом на 19 липня в цьому
господарстві вже намолочено 35 тонн пшениці.
Найближчим часом
вантажівки з новим хлібом прибуватимуть на токи і в ін-ших господарствах.
Звернення
депутатської фракції „Соціалісти Кагарличчини”
до виборців та депутатів місцевих рад району
Депутати фракції
„Соціалісти Кагарличчини” Кагарлицької районної ради глибоко стурбовані тим, що
протягом півтора року після перемоги демократичних сил на виборах Президента
України соціально-політична ситуація в країні не лише не покращилась, а й
продовжує ускладнюватись.
Незважаючи на
непереконливо оптимістичні статистичні дані Кабінету Міністрів щодо
економічного розвитку країни, ціни на товари першої необхідності, на газ і
паливно-мастильні матеріали, тарифи на комунальні та інші послуги невпинно
зростають, значно випереджаючи ріст економіки та заробітної плати і пенсії, що
веде до подальшого зниження життєвого рівня переважної більшості громадян України.
Ситуацію
поглибили міжосібні розбірки у владних верхах, політична криза та затяжні
неконструктивні переговори депутатських фракцій Верховної Ради.
Все це веде до
подальшого зниження довіри народу до демократичної влади, до нестабільності в
державі, до падіння її міжнародного авторитету.
Підтримуючи курс
антикризової коаліції на демократизацію українського суспільства, на вихід з
політичної і економічної криз, на поліпшення життєвого рівня народу, на
збереження єдності України і її безпеки, ми, депутати - соціалісти Кагарлицької
районної ради Київської області, звертаємось до депутатів районної, міської та
сільських рад, до всіх виборців з пропозицією підтримати конструктивні дії
керівництва Верховної Ради, спрямовані на стабілізацію становища у вищих
ешелонах влади.
Давайте не будемо розділяти депутатів і народ за партійністю
і кольорами прапорів, за сторонами світу і мовою, за вірою і переконаннями.
Перестаньмо знічев’я ділити оточуючих на друзів і ворогів, зрозуміймо, що ми
всі - громадяни України, і повинні турбуватись про неї, як про рідну матір,
робити їй тільки добро, а для цього повинні навчитись поважати один одного,
чути думку опонента.
Тож єднаймося,
патріоти, депутати рад всіх рівнів, між собою і з народом для єдиного трудового
пориву в ім’я розвитку України, в ім’я заможного і щасливого життя нашого
народу!
З щирою повагою -
депутати Кагарлицької районної ради С. Скоріков, Г. Павлюк,
М. Набок, Л. Сушко,
І.
Бугаєць, О. Вітенко. 19 липня
2006р.
ДОПОМОЖІТЬ У ЛІКУВАННІ ДИТИНИ
Учениця 8 класу
Ставівського НВО Погребіцька Люба потребує невідкладного лікування.
У дівчинки
виявлено злоякісне утворення в мозку. До цього вона вела активний спосіб
життя, добре навчалася в школі, завжди
брала участь у змаганнях, конкурсах,
олімпіадах.
Реквізити для безготівкового перерахування коштів: отримувач - Обу-хівська ФАППБ “Аваль”,
банк отримувача - Обухівська ФАППБ “Аваль” місто Обухів, код банку - 20578445,
МФО - 321585, розрахунковий рахунок - 290929, призначення - матеріальна
допомога на лікування на рах. 2600000066 Погребіцькій І. В. (для лікування
дитини Погребіцької Л. О.).
БО МИ – ХЛІБОРОБИ
Майже тридцять
років тому житель Онацьок Василь Гонтар одружився з дівчиною Антоніною з
Яблунівки, де з тих пір і живуть. Обоє працювали в місцевому господарстві. Він
- механізатором, а дружина - дояркою. Ішов час. Підросли діти - Людмила і
Руслан. Доньці вже 30, заміжня, живе поруч з батьками, а син за-кінчив
Ржищівське профтехучилище № 28, оволодів професіями комбайнера, тракториста,
водія. А тим часом на зміну колгоспному ладу прийшли на село інші форми господарювання.
Тож у 1999 році Василь Іванович узяв фермерський наділ площею 35 гектарів і
започаткував фермерське господарство, яке назвали “Людмила”.
Зять Вадим
виконує в ньому обов’язки бухгалтера, з Василем Івановичем працюють син і
донька, при можливості допомагає їм і мати, Антоніна Василівна. Мають ще одного
постійного робітника - механізатора Сергія Івановича Томчука.
Минуло років зо
два, і життя підказало, що масштаби господарювання потрібно змінювати, позаяк
дрібне господарство виявилось малоперспективним. Ряд жителів села, побачивши,
що Василь Іванович уміло господарює,
довірили йому свої земельні паї, після чого воно зросло до 117 гектарів.
На них і трудяться, добиваючись з року
в рік непоганих успіхів.
- Які культури
вирощуєте? - запитую у Василя Івановича.
- Цукрові буряки,
пшеницю, ячмінь, гречку, сою, -
відповідає він. І продовжує: -Стараємося дотримуватися сівозміни. Безумовно, що
більш вигідними є цукрові буряки, яких вирощуємо щорічно до 1000 тонн. Слід
сказати, що їх вирощення вимагає чималих матеріальних затрат, але і віддача
відповідна. Десь по 40 центнерів з кожного гектара збираємо ячменю та пшениці,
по 20-30 центнерів видає гречка. Вигідно вирощувати і сою, але тут без ризиків
не обходиться. Потрібно суворо дотримуватись
технології, враховувати погодні умови,
збирати урожай до настання дощів тощо.
- Чи маєте
достатньо техніки? - запитую. На що фермер відповідає:
- Потрібний набір
техніки для вирощування перерахованих культур у нас є. Це знаряддя для
обробітку грунту, посіву, збирання врожаю - сівалки, гичкозбиральна машина, комбайни,
автомобілі. Маємо “Дон-1500”, 3 трактори МТЗ, 3 вантажівки - ГАЗ-53,
самоскид, ЗІЛ ММЗ-554, а нещодавно
придбали ще й “КамАЗ” з причепом. Так що техніки не позичаємо, обходимось
своєю. Майже щорічно допомагаємо комбайнувати зернові місцевому
сільгоспформуванню “БРСМ-агро”, надаємо при потребі допомогу і
сусідам-фермерам.
- А як з поживою
для землі, адже у вас тваринницької
галузі ще немає?
- Після жнив
розтрушуємо подрібнену солому, сіємо гірчицю як седерат, що у якійсь мірі
компенсує витрату грунтом поживних
компонентів. І хоча міндобрива дорогі, потроху вносимо і їх. Проводимо боротьбу
з бур’янами і хворобами рослин,
стараємося, щоб жодна сотка землі не пустувала.
Проблемою для
фермерів є те, що держава ще
недостатньо допомагає нам. Так, обіцяли пшеницю закупляти по 650-700 грн. за
тонну, а вже в жнива фуражне зерно доводилося
продавати по 350 гривень. Та й тримати зерно на елеваторі накладно. Є
думка придбати оцинкований ангар для зберігання зерна, але вартість його 160
тисяч гривень, а ці затрати для нас надто великі, тож і хочеться, і колеться... Та все ж рук не опускаємо. Сповнені
надій, що і в цьому році виростимо високі врожаї, бо ми - хлібороби.
Володимир
ПРИСЯЖНЮК.
ПОРАДА ЮРИСТА
У нотаріальній конторі щодня буває багато людей. Доводиться
чути немало розмов поміж ними стосовно майнових сертифікатів. І, що характерно,
висловлюється хибна і, я б сказав, легковажна думка про те, що це просто
папірець і користі від нього нуль, що дивіденди за акціями не виплачуються і т.
д.
Вважаю, що в декого спрощене розуміння цієї справи. Отож і
маю намір нагадати таким розчарованим людям:
акція - це цінний папір. По-перше, він засвідчує часткову участь людини
у статутному фонді акціонерного товариства, а
значить, надає право на одержання частини прибутку. По-друге, акція не
обмежена терміном обігу. По-третє, за умови, коли акціонерне товариство
ліквідовується, власник її бере повноправну участь у розподілі майна.
Дивіденди за акціями, за підсумками року, виплачуються раз
на рік. Така виплата передбачається статутом акціонерного товариства із
прибутку, який залишається після сплати податків, інших платежів до бюджету, а
також відсотків за банківські кредити.
І розподіл, і термін, і порядок виплати частини прибутку
визначають загальні збори акціонерів, - тобто, усі власники акцій. Це ще раз
говорить про те, що акція зовсім не пустий папірець і не заслуговує, щоб її
недооцінювали.
Інша справа, коли прибуток спрямовується не на виплату
дивідендів, а, скажімо, на економічне зміцнення підприємства, впровадження
науково-технічного прогресу тощо. Але ж і таке рішення приймається тільки
загальними зборами акціонерного товариства.
Який можна зробити висновок? Потрібно кожному власнику акцій
активніше цікавитись справами виробництва, бути в курсі фінансово-господарської
діяльності його і більш дієво, відповідно до наданих прав, впливати на нього.
Василь
МОЗГОВИЙ, приватний нотаріус Кагарлицького районного нотаріального
округу.