Бібліотекарі ділились досвідом
БІБЛІОТЕКАРІ
ДІЛИЛИСЬ ДОСВІДОМ
20 вересня 2006 року на базі Переселенської сільської
бібліотеки відбувся районний семінар бібліотечних працівників на тему
“Бібліотечне обслуговування дітей: здобутки, традиції, новації”.
З вступним словом про стан матеріально-технічної бази
закладів культури села виступив сільський голова Михайло Довгопол. Начальник відділу культури та туризму
Наталія Візьонок ознайомила учасників заходу з його програмою, основна мета
якого - підвищення кваліфікації бібліотечних працівників району та впровадження
в практику роботи передового досвіду.
Завідуюча бібліотекою с.Переселення Ольга Черненко
провела екскурсію по закладу, ознайомила з історією його створення, сучасними
досягненнями.
До уваги учасників семінару була літературно-музична
композиція «Вся любов моя плаче так гірко», приурочена 150-й річниці від дня
народження Івана Франка за участю учнів 8 класу.
Зі змістовними консультаціями на теми “Інноваційні
форми роботи з дітьми дошкільниками та учнями 1-4 класів”, “Інноваційні форми роботи з дітьми 5-9 класів та співпраця
з викладачами, батьками» виступили спеціалісти Київської
обласної бібліотеки для дітей Людмила Папуша, Олена Галета.
Бібліографічний огляд періодичних видань для дітей
різних вікових категорій зробила
біблі-отекар відділу обслуговування дошкільників та учнів 1-4 класів міської
бібліотеки для дітей Алла Лазоренко. З досвідом роботи по обслуговуванню дітей
різних вікових категорій поділилися завідуючі бібліотеками сіл Стави - Ольга
Васильчук (тема:“Спільна робота загальноосвітньої школи та бібліотеки по
морально-правовому вихованню дітей та підлітків”), Слобода - Надія Буряк (“З досвіду роботи клубу за інтересами
“Книга і лялька”), Півці - Катерина Горбач (“Екологічні проблеми сьогодення та
виховання екологічної культури читачів-дітей”), Краснопілка - Ольга Дзененко
(“Спільна робота сільського клубу та бібліотеки по організації дозвілля дітей”).
Провідні методисти РОМЦНТ відділу культури та туризму
Лідія Бойко та Антоніна Коршунова надали консультації на теми: “Вікові та
психологічні особливості читачів-дітей різних вікових категорій”, “Розкриття
документного фонду для дітей”.
Семінар пройшов
вдало і на високому рівні. Відділ культури і туризму надалі планує
проведення подібних заходів на базі інших бібліотек
Антоніна Коршунова, провідний методист РОМЦНТ
відділу
культури та туризму.
На території Кагарлицького району сприятливі умови
для бойових дій партизан були вздовж Дніпра, де знаходиться лісиста місцевість.
В цьому районі і базувались два партизанських загони.
В кінці 1942 року почав діяти партизанський загін
імені Щорса, командиром якого був Коротін. Загін був зв’язаний з Київським підпільним
обкомом партії. Зв’язок здійснювався через зв’язківця Василя Купчика.
Відважними розвідниками у партизанському загоні були Тетяна Хорієнко, Микола
Овсієнко. Останній після загибелі командира влітку 1943 року очолив загін.
Багато операцій проти ворога провів загін імені
Щорса. 22 червня 1943 року фашистські карателі вирішили будь-що покінчити з
партизанами. Вони зібрали великий загін поліції та жандармів і на машинах
виїхали до місця, де, на їх думку, мали
бути народні месники. Та партизанська розвідка не дрімала. Ще задовго до появи
карателів партизани знали про наміри ворога й підготували йому гідну зустріч.
По-справжньому гарячим видався той день для обох сторін. Бій був хоч і
короткий, але запеклий. Партизани вщент розгромили карателів. Серед убитих був
і керівник ворожого загону – німецький офіцер. Партизани спалили три
автомашини, а одну захопили як трофей і пізніше використовували для своїх
потреб. Саме на цій автомашині група народних месників проїхала по деяких селах
з розгорнутим червоним прапором.
Загін імені Чапаєва, командир Приймак Іван Кузьмович,
діяв на території Ржищівського, Миронівського та Переяславського районів.
За матеріалами районного історико-краєзнавчого музею.
16–17 вересня команда районної дитячо-юнацької
спортивної школи взяла участь у Першості області з легкої атлетики, присвяченій
110-й річниці сучасних Олімпійських Ігор.
Виступ наших спортсменів був вдалим. Так, серед 35
команд-учасниць кагарличани посіли 7 місце. Вісім срібних медалей вибороли наші
землячки Інна Сондей, Марина Сондей, Уляна Шух, Оксана Ткаченко, Людмила
Лісова, Євгенія Калініченко й Олександра Носаченко у естафетах 4 по 100 метрів
та 4 по 400 метрів.
Особливо слід відзначити успіхи Євгенії Калініченко,
учениці міської ЗОШ №1, яка виконала другий дорослий розряд та була фіналісткою
за-бігу на 100 метрів з результатом 13,4 секунди.
Майя Шух,
директор
ДЮСШ.
Із відкриттям сезону полювання 2006-2007 років,
зокрема на дику пернату птицю, враховуючи напружену епізоотичну ситуацію з
високопатогенного грипу птиці у світі та наближення осінньої міграції птахів,
не виключається виникнення «пташиного грипу» на будь-якій території країни, про
що свідчать дані проведених моніторингових досліджень в державних лабораторіях
ветеринарної медицини протягом першого півріччя 2006 року.
Аналіз проведених досліджень щодо наявності вірусів
грипу вказує на те, що на території України практично всі області можна вважати
загрозливими зонами, і в умовах реєстрації спалахів на території Європи, в
Росії – існує постійна реальна загроза виникнення грипу на просторі України.
Враховуючи це, з метою запобігання зараженню «пташиним
грипом» мисливців та їх сімей, осіб, професійна діяльність яких пов’язана із
мисливством, необ-хідно дотримуватись таких правил під час сезону полювання на
пернату дичину: відстрілювати тільки здорову птицю; недопустимо привозити
необроблену птицю додому; перед общипуванням та потрошінням птицю опустити на
декілька хвилин в окріп або обробити на відкритому вогні (вогнище тощо); при
потрошінні птиці уникати забруднення навколишніх предметів і ґрунту кров’ю,
фекаліями тощо; після обробки птиці всі біологічні відходи необхідно захоронити
на найбільш можливу глибину, недопустимо згодовувати внутрішні органи птиці
іншим тваринам; якомога частіше мити руки із милом; не торкатися до інших
предметів і обличчя під час обробки птиці; після полювання добре вимити взуття,
випрати одяг, посушити на сонці; під час кулінарної обробки птиці необхідно
дотримуватись традиційних правил гігієни, птицю добре прожарювати або
проварювати; кухонний інвентар ретельно промити з милом, обдати окропом.
Після того, як торкались сирого м’яса, без миття
рук не
брати готову продукцію. Виключити можливість використання посуду, в
якому знаходилась сира продукція, для готової їжі без попередньої обробки; протягом
7-10 днів після контакту із дикою птицею при появі симптомів грипу, ГРВІ або
інфекції очей – терміново звертатися до лікаря.
Оксана БОНДАР, помічник епідеміолога райСЕС.