№№ 84-86
від 10-17 жовтня 2006 року
У ПОШУКУ РОБОТИ ДОПОМОЖЕ ПРАВИЛЬНО СКЛАДЕНЕ
РЕЗЮМЕ
ВРАЖЕННЯ
ВІД МІЖНАРОДНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ
ШАНСИ Є. ТРЕБА ЇХ
ВИКОРИСТАТИ.
Інтерв’ю
з керівником ВАТ “Кагарлицький цукровий завод” Василем ФЕДОРЯКОЮ
- Василю Івановичу, наскільки мені відомо, прийом підприємства до виробничого сезону пеервіряє і оцінює спеціальна державна комісія. Яку оцінку в цьому році одержав ВАТ “Кагарлицький цукровий завод”?
- Високу. Але, гадаю, що це не головне. Сама оцінка визначається діяльністю підприємства, його результатами. Так от, ми були готові включитися у виробництво ще 1 вересня. Із відомих причин розпочали сезон 17 числа. Зате з перших днів забезпечили зростання темпів виробництва на 20-30 відсотків до намічених завдань і дотримуємося цього графіка. Станом на 16 жовтня переробили понад 57 тисяч тонн сировини, виготовили 7,3 тисячі цукру. Ось, власне, по цих показниках і можна судити про готовність заводу до виробничого сезону.
- З чим пов’язане добове нарощення потужностей підприємства на 20-30 відсотків?
- Насамперед, із збільшенням надходження сировини. Якщо торік на цукрозавод надійшло дещо більше 130 тисяч тонн буряків, то цього року очікуємо їх надходження в межах 170-180 тисяч.
- Це пояснюється їх вищою врожайністю чи й іншими причинами?
- Так, нинішній рік сприятливий на урожайність цукристих, хоча сама цукристість коренів менша, ніж торік. Тому справа тут в іншому. Підприємством укладено біля 1000 угод із сільгоспвиробниками всіх форм власності. Причому не тільки із нашого району, а й з Рокитнянського, Обухівського тощо. Причому не тільки із сільгосппідприємствами, а й з фермерськими господарствами в межах від 500 до 20 тисяч тонн та особистими господарствами селян, які реалізовують від 3 до 500 тонн буряків. Тобто, якщо раніше ми мали проблеми із забезпеченням підприємства сировиною, то тепер навпаки - мусимо обмежувати її обсяги, виходячи із власних можливостей.
- Кажуть, що всі дороги ведуть в Рим. По аналогії, схоже, що всі буряководи сусідніх районів обрали такі ж дороги в Кагарлик. Чим ви поясните цей феномен?
- Торік наш цукрозавод майже по всіх показниках був серед кращих в області. А по такому з основних з них, як коефіцієнт вилучення цукру, взагалі одним із кращих в країні. Ось, власне, це, напевне, і спричинило буряковий потік саме в Кагарлик. Адже навіть простий сільський дядько сьогодні навчився економіці і його просто не обдуриш.
Інша ж причина, на мій погляд, криється у припиненні діяльності багатьох бурякопереробних підприємств в області. Хоча кількість буряковиробників збільшу-ється, люди зрозуміли, що галузь буряківництва, щоб там не говорили вчені уми, вигідна.
- Отже, судячи з цього, перед вами відкриваються безмежні перспективи щодо забезпечення підприємства сировиною, а, отже, і збільшення виробництва цукру?
- Так-то воно так, але виникає інша проблема: як переробити таку кількість буряків при нинішньому постачанні ресурсів? Той же вапняк, наприклад, доводиться самостійно вишукувати, як кажуть, за трьома морями. А взяти підвищення цін на газ. Сьогодні за місяць ми платимо за нього 2,5 млн. гривень. Причому авансом наперед. І якщо урядовці стверджують, що середня ціна на голубе паливо в нас складає в середньому 95 доларів за кубометр, то наше під-приємство платить за нього уже 146 доларів. Ось тепер і підрахуйте, чи вигід-но заводу нарощувати обсяги переробки?
- Василю Івановичу, знаю, що кожен сезон на підприєм-стві щось вводиться нове, прогресивне. Напевне, не став винятком і нинішній рік?
- Так, і основні нововведення пов’язані якраз із збереженням енергоресурсів, зменшенням затрат на виробництво. Зокрема, встановлено більш сучасні мікропроцесори на дифузійному апараті, встановили три перетворювачі частот електроструму. Крім того, провели капітальний ремонт парового котла, встановили два фільтри, замінили компресори, яким було більше 10 років. Словом, зробили все, щоб підприємство працювало як добрий часовий механізм. За це я щиро вдячний всім 530 працівникам заводу.
- І останнє запитання. То чи будемо ми цього року з великим цукром?
- Як бачимо, шанси для цього є. Є урожай, є достатньо сировини, добре працюють цукровари. Не підвела б тільки погода та інші непередбачувані обставини.
Станіслав МИХАЙЛОВСЬКИЙ.
Надходження до бюджету Пенсійного фонду від платників внесків району за дев’ять місяців 2006 року склали 19170.4 тис. грн. На виплату пенсій використано 63858.7 тис. грн. забезпеченість власними коштами по району склала 30.0 %.
Найбільше коштів одержано від: ВАТ “Кагарлицький цукрозавод“ - 774,8 тис. грн. ; ЗАТ “Малинове” - 714,1 тис. грн. ; ТОВ “Фірма “Кагма” - 645,9 тис. грн.
Від сплати внесків залежить своєчасність виплати пенсії, але, на превеликий жаль, є і такі підприємства, які мають заборгованість до Пенсійного фонду . Це: ВАТ “Райагрохім” - 177,1 тис. грн.; ВАТ “АТП 13255” - 126,8 тис. грн.; ВАТ ”Райагробуд” - 85,6 тис. грн.; АТП Облспоживспілки - 33,5 тис. грн.
АТП ОСС не сплачено внески до Пенсійного фонду за 2004 рік, а це означає, що людям, які працювали в цей період на даному підприємстві вказаний рік не буде врахований до страхового стажу.
Станом на 01.10.2006 року загальна заборгованість по району складає 714.2 тис. грн. На протязі дев’яти місяців 2006 року відділом надходження доходів було погашено 285.2 тис. грн. заборгованості. Найбільші боржники розглядалися під час засідань тимчасових комісій при РДА. Протягом 2006 року до Господарського суду було подано 21 справу на загальну суму 349,2 тис. грн.
Працівниками відділу через засоби масової інформації постійно проводиться роз’яснювальна робота Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування “ .
Платники повинні пам’ятати, що за несвоєчасну сплату страхових внесків до пенсійного фонду нараховується пеня в сумі 0,1 відсотка за кожен день простроченого платежу та застосовуються штрафні санкції залежно від строку затримки проплати: 10 відсотків - до 30 календарних днів; 20 відсотків - до 90 та 50 відсотків - понад 90 календарних днів. За несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків застосовується штрафна санкція у розмірі 50 відсотків від несплачених сум.
Звертаємо вашу увагу на добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (стаття 12 ЗУ “Про за-гальнообов’язкове державне пенсійне страхування“. Договір на добровільну участь укладається не менше, як на один рік, сума нарахованих страхових внесків сплачується не рідше одного разу на квартал. Договір може бути достроково розірваний за певних умов. Додаткову інформацію можна отримати зателефонувавши за номером 6-09-70.
ДОПОМОЖЕ ПРАВИЛЬНО
СКЛАДЕНЕ РЕЗЮМЕ
Резюме - це своєрідний рекламний документ, що презентує важливу інформацію про шукача роботи. Воно повинне зацікавити роботодавця і заохотити його на приватну бесіду з вами. Складаючи резюме, зазначте:
прізвище, ім’я, по батькові;
трудовий досвід - посади із зазначенням часу і місця роботи (починайте з останнього!);
службову, домашню адреси та контактні телефони;
інформацію про освіту (навчальні заклади та отриманий фах);
професійні досягнення (якщо є наукові публікації, дипломи про перемоги на конкурсах, олімпіадах - вкажіть!);
наявність професійних навичок і досвіду роботи в цій галузі;
знання мов;
інші навички (володіння комп’ютером, права водія);
посаду, на яку претендуєте.
Звичайно, це умовний перелік - у кожного свої дані. Але, готуючи резюме, виберіть ті, які, на ваш погляд, найкраще вас зарекомендують.
Якщо резюме допомагає заочному знайомству, то співбесіда - це вже особисте знайомство і до неї треба йти підготовленим. Не забудьте взяти з собою паспорт, диплом (атестат) про освіту, інші документи, які засвідчують про ваші набутки у сфері знань чи професійний рівень. Добре, якщо матимете рекомендаційний лист - письмовий відгук тих, хто був задоволений вашою роботою.
Йдучи на співбесіду, не запізнюйтесь. Зверніть увагу й на одяг - він має відповідати стилю установи, до того ж не повинен бути надто екстравагантним Відповідаючи на запитання, намагайтесь показати свої можливості, але не вихваляйтесь. Не слід починати розмову із заробітної платні. Якщо ви з роботодаїзцем зацікавите один одного, її розмір з’ясуєте наприкінці розмови. Не критикуйте своїх колишніх керівників та колег навіть у тому разі, якщо ви з ними не спрацювалися...
Співбесіда - це діалог. У роботодавця можна запитати про головні напрямки діяльності компанії, про свої службові обов’язки та режим роботи, можливості службового і професійного зростання. Удачі!
ВРАЖЕННЯ ВІД МІЖНАРОДНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ
З 26 по 28 вересня у м.Києві відбулася Міжнародна педагогічна конференція, яку проводив центр „Ткума”, під назвою „Уроки голокосту - уроки толерантності”, присвячена 65-річчю трагедії в Бабиному Яру. На ній були присутні представники Ізраїлю, Німеччини, Великої Британії, Польщі, Росії, Білорусії та інших країн. На конференцію прибули учні і вчителі з різних міст України. Учениць 11 класу Ставівського НВО Світлану Кармазин, Яну Майоренко та вчителя історії і правознавства Тамару Шепелявенко теж запросили на цю конференцію.
Нам повідомили про те, що всі ми будемо захищати свої роботи: Яна Майоренко - „Рауль Валенберг - сила однієї людини”, а я - „Хлопчик із гетто”. Тамара Григорівна також мала нагоду виступити перед всіма учасниками зібрання і зробила це дуже вдало, розповівши про вивчення голокосту в нашій школі та захистивши урок „Трагедія Бабиного Яру”.
Ми побували в Кловському ліцеї, що у Києві. Його учні самостійно створили музей Януша Корчака. До речі, саме там ми познайомилися з чудовою людиною, вчителем історії з 50-річним стажем С. Петровською, яка відома не тільки в Кловському ліцеї, але і за його межами. Після закінчення університету вона працювала й жила в м. Кагарлику. Приємно було чути земляків, котрі прославляють наш край на високому міжнародному рівні. Заступник директора центру „Ткума” Світлана Герус також згадувала нашу школу і дякувала директорові Анатолію Глобенку і Тамарі Шепелявенко за підтримку у вивченні теми голокосту.
На підсумковому засіданні нас нагородили. Тамара Григорівна отримала диплом, подяку та пам’ятний подарунок, я - диплом за II місце і також пам’ятний подарунок, Яна Майоренко - подяку за участь у вивченні теми голокосту.
Сповнена почуттями і враженнями від конференції, я зробила висновок: вивчати цю тему - корисно. Адже, по-перше, потрібно донести всю глибину цієї та інших трагедії майбутнім поколінням. По-друге, приємно спілкуватися з учнями і студентами з усіх куточків України. Всі вони оцінюють один одного не за статусом, чи, наприклад, за місцем проживання, а за знаннями і інтелектуальними здібностями. Я хочу порадити всім учням — займайтеся вивченням голокосту і українських тем: “Голодомор 1932-1933 рр.”, “Велика Вітчизняна війна”. Дехто скаже: навіщо вивчати історію євреїв? Невже ми власного горя мало пережили? Але це потрібно робити для того, щоб запобігти поширенню антисемітизму у нашому суспільстві. Адже Загальна Декларація прав людини гласить: „Всі ми рівні і вільні у своїх правах”.
28 вересня ми взяли участь у Міжнародному форумі, який проходив у Бабиному Яру і був присвячений 65-річчю трагедії. До нас зверталися посли Ізраїлю, Німеччини, народні депутати України, гості із зарубіжжя. Бажаю всім учням успіхів у навчанні і не бути байдужими до чужої біди, тоді й тебе не забудуть у горі. Пам’ятаймо про це.
Світлана КАРМАЗИН, учениця 11 класу,
Президент Ставівського НВО.