№№ 90, 91 від 31 жовтня, 3 листопада 2006 року

 

 

У РАЙОННІЙ РАДІ

 

НОВИНИ ЕКОНОМІКИ

 

”МІС БІЛОСНІЖКА”

 

СЛІДАМИ НАШИХ ПРЕДКІВ 

 

 

 

 

 

 

 

До головної сторінки:

 

 

 

 

 

 

 

 

У РАЙОННІЙ РАДІ

27 жовтня ц. р.  відбулося засідання постійної комісії районної ради з питань охорони здоров’я, освіти, культури, молоді і спорту та ліквідації наслідків  Чорнобильської катастрофи (далі Комісія). І хоча  порядок денний зібрання складався з трьох пунктів, фактично було  розглянуто два з них, так як розгляд депутатських звернень депутатів райради Любові Кириленко, Олега Бевза та Івана Бугайця й інформація начальника управління економіки Станіслава Стригуна про здійснення РДА делегованих райрадою повноважень в частині затвердження маршрутів і графіків руху місцевого пасажирського транспорту стосувалися однієї проблеми - підвезення учнів і вчителів до місця їх навчання та роботи.

Так, Любов Кириленко порушувала це питання від імені жителів вул. Козацької, Сагайдачного, Котляревського (новий масив по дорозі на Ржищів). На масиві,  по суті, відсутні дороги з твердим покриттям, на трасі Ржищів-Кагарлик немає тротуарів, відстань до шкіл складає біля 3 км, маломістна “маршрутка” повністю не забирає всіх дітей (а їх біля 50), щоб підвезти до місця навчання. Ми, батьки,  наголосила вона, готові оплачувати проїзд дітей, як це робили і раніше, коли масив обслуговував автобус АТП 13255. І хоча, за словами  Станіслава Стригуна, вирішення даного питання входить у компетенцію міської ради, члени комісії запропонували й свої варіанти. Перший з них,  запасний, - це підбір школярів на КП і підвезення їх до шкіл великомісткою маршруткою рейсом Липовець-Кагарлик. Інший - виділення окремого мікроавтобуса для обслуговування юних жителів масиву із тижневим випробуванням ефективності даного маршруту. Задовольнить він обидві сторони - перевіз-ника і пасажирів - значить буде функціонувати постійно, в іншому випадку  працюватиме запасний варіант.

З 1 листопада ц. р. буде відновлено  на запит Олега Бевза і прохання вчителів Халчанської  ЗОШ на весь осінньо-зимовий період рейс автобуса до Халчі о 7.25 ранку.

Що стосується безплатного перевезення пільгових категорій населення, то,  як проінформував присутніх вже згадуваний Станіслав Стригун, з усіма перевізниками заключені відповідні угоди,  проведено значну роз’яснювальну роботу серед водіїв щодо дотримання законодавства в даному питанні. І особливих нарікань щодо цього у людей немає. Якщо ж порушення все-таки трапляються,  треба конкретно  вказати номер автобуса, назву  і час рейсу та проінформувати про це відповідальні органи. Зокрема, начальника управління праці і соціального захисту населення РДА Марію Гребельник, на яку покладено обов’язки контролювати дане питання.

Відповідні угоди з 7 перевізниками укладено і на перевезення учнів та вчителів району. Цими послугами відповідно користуються 140 педагогів і  450 школярів. Понад сотню дітей щодня  перевозить також “Шкільний автобус”. І, як проінформувала членів Комісії заступник голови РДА Людмила Кононенко, зроблено відповідну заявку на придбання ще 2 одиниць такого транспорту. Це дозволить поліпшити,  удосконалити і здешевити систему перевезення до навчальних закладів.

Щодо депутатських запитів та інших нинішніх транспортно-пасажирських проблем, то перший заступник голови РДА Зіновій Лялюк запевнив зібрання, що всі вони будуть вирішені до 1 листопада ц. р.  За винятком підвезення дітей до райцентру із Переселення. Справа в тому,  що в даному селі  є своя школа І-ІІІ ступенів, а тому підвезення учнів до Кагарлика не передбачено ні в бюджеті, ні в плані соціально-економічного розвитку району.

Навчатися своїм дітям не в місцевому, а в іншому закладі - це суто  батьківське рішення, а тому і їхня проблема, як їм туди добиратися. Щодо зміни графіка  рейсового транспорту вранці в це село, то з таким  питанням ніхто не звертався ні до представників перевізника, ні до органів  районної влади.

Станіслав МИХАЙЛОВСЬКИЙ.

 

 

Вгору

 

 

 

 

 

 

 

 

НОВИНИ ЕКОНОМІКИ

 

 

ХТО ПРАЦЮЄ, ТОЙ - ІЗ ЗАРПЛАТОЮ

Майже на 160 тисяч  гривень з початку нинішнього року скоротилася заборгованість підприємств і організацій  по виплаті заробітної плати в районі і складає на сьогодні 400 тисяч гривень.  Вся  ця сума на рахунку недіючих та збанкрутілих підприємств. А ось діючі промислові і сільгосппідприємства, погасивши заборгованість по зарплаті ще в минулому році, вчасно  відтоді  розраховуються із своїми працівниками. Кагарличчина входить в число 5 районів області, де немає  боргів по зарплаті на діючих підприємствах.

 

БІЛЬШЕ МАГАЗИНІВ - БІЛЬШЕ ПОКУПЦІВ

Постійно зміцнюють свою матеріально-технічну базу торговельні заклади. З початку року введено в дію торговельні  потужності площею 677 кв. метрів. Це, зокрема, супермаркет “Бумі”, магазини “Парфуми”, “Автозапчастини” та кілька продуктових. На міському ринку вже встановлено 128 стаціонарних торговельних точок для суб’єктів підприємництва.

Розширення мережі магазинів позначається й на обсягах товарообігу. Він  у порівнянні до відповідного періоду минулого року за 9 місяців зріс на 26 відсотків.

 

“РАЙАГРОХІМ” СТАНЕ ЗАВОДОМ

Дослідний завод  по переробці полімерів  в альтернативне паливо виробничою потужністю 100 тонн на добу будується в Кагарлику. Для цього товариством “Профісор” з Києва викуплено майновий комплекс колишнього “Райагрохіму” та взято в оренду 15 гектарів землі. Обсяг вкладених інвестицій у це  виробництво  уже складає близько  9 млн. гривень. З керівництвом майбутнього підприємства проводиться робота по реєстрації його у районі.

Микола СЕМЕНЮК,

директор Кагарлицької ЗОШ І-III ступенів № 3.

 

  

 

Вгору

 

 

 

  

 

 

 

 

«МІС  БІЛОСНІЖКА»

 

Нещодавно в Краснопілківському сільському клубі відбулася конкурсно-розважальна програма для дітей «Міс Білосніжка”, яку  підготували і провели працівники закладу культури Марія Гаркавенко  та  Ольга Дзененко.                                                    

Ведуча, завідуюча бібліотекою Ольга  Дзененко розпочала свято розповіддю про казку «Білосніжка та семеро гномів”.

Учасниці конкурсу надали для оцінювання членам журі своє домашнє завдання по випічці солодощів для гномиків, а потім майстерно представляли себе, виконували пісні, збирали одяг для гномиків, відповідали на запитання вікторини.

Окрасою свята  стали виступи  дітей-переможців попереднього конкурсу  «Хороша   пісня»  Наталії  Мозгової,  Інни  Дзененко, Олександри  Дзененко.                                                                 

Перемогла в конкурсному змаганні трьохрічна Альбіна Ільєнко, яка отримала корону та титул «Міс Білосніжка». «Міс Чарівністю» стала Діана  Нечипоренко, учениця першого класу Буртівської ЗОШ, «Міс Ніжністю» - Діана Смальцер, учениця другого класу Буртівської ЗОШ, а титул «Міс Крихітка» виборола п’ятирічна Валерія Дзененко. Також конкурсантки отримали призи від задоволених батьків.

На закінчення всі учасники та гості свята виконали пісню «Хай живе надія».

 

Марія ГАРКАВЕНКО, завідуюча Краснопілківським сільським клубом.

 

 

 

Вгору

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СЛІДАМИ НАШИХ ПРЕДКІВ

 

У середині  квітня цього року представники товариства “Коло-Ра” з палеоботаніком Інституту археології НАНУ доктором біологічних наук Г. О. Пашкевич висадили на 10 сотках землі  фермера  Сергія Нестеренка та на 1 сотці присадибної ділянки Вікторії Трачук в  Уляниках 9 архаїчних культур. Серед них злакові (полбу, пшеницю однозернянку,  спельту, ячмінь плівчастий та голозерний),  а також горох, сочевицю, вику  ервілію і льон  межеумок. Експеримент відбувся завдяки співпраці з Харківським інститутом рослинництва ім. Юр’єва, який надав посівний матеріал.

Урожайність плівчастих пшениць, які вирощувалися з доби неоліту на наших землях, була значно нижчою від сучасних голозерних культур, зате енергетичні якості і вміст мікроелементів, важливих для здорового харчування, у них був значно вищий, що і зацікавило археологів.

На приватній садибі гончарів - Олега та Олени Фіголів, із місцевої глини, з якої ліпили та випалювали глечики-зерновики трипільці в  ІV тисячолітті до н. е., останні виготовили подібний посуд для зберігання  урожаю. Адже раніше пшеницю  одно- і двозернівку (полбу) зберігали в колосках, а  не обмолочених зернах. Це ж подружжя відтворювало ткацький верстатТрипіль-ської культури.

Все це на власні очі  змогли побачити учасники дводенної конференції під назвою “Давні технології:  дослідження та експерименти-2006”, яка пройшла  нещодавно у селі Уляники та місті Ржищів. Більше того, учасники конференції змогли не тільки побачити, як господарювали наші далекі предки, а й скуштувати страви, якими вони харчувалися. У садибі того ж таки Сергія Нестеренка їх пригостили стравами і напоями, виготовленими із використанням технологій та компонентів, характерних для відповідних епох.

В історико-археологічному комплексі в Уляниках учасники  конференції ознайомилися з проектуванням будівель на основі археологічних  реконструкцій від кам’яного віку до доби Козаччини з використанням відповідних матеріалів, технологій та робочих інструментів. Побачили вони, як наші предки займалися кременеобробкою, ткацтвом, керамічним виробництвом.

Наступного ж дня у Ржищівській міській бібліотеці відбулася теоретична  частина конференції. З доповідями “Концепція історико-археоло-гічного культурно-просвітницького комплексу біля с.Уляники”, “Відродження традиційних зернових культур України”, “Розвиток експериментальної археології і історичної  реконструкції”, “Текстиль Трипільської культури”, “Нові дані з трипільського житлобудування” та іншими перед присутніми виступили археологи-науковці М. Гончаренко, О. Трачук, О. Голік, Р. Богуславський, Р. Рожков, О. Твердохліб, М. Відейко,  Н. Бурдо, В. Чебанюк  та  інші.

Наталія ВІЗЬОНОК, завідуюча відділом культури та туризму РДА.

 

 

Вгору