№№ 92, 93
від 7,10 листопада 2006 року
Є
ЩО ПОКАЗАТИ, Є ЧИМ ПОХВАЛИТИСЬ
Другого листопада відбулась четверта сесія районної ради п‘ятого скликання. Депутатами райради відповідно до затвердженого порядку денного сесії було розглянуто одинадцять питань.
Начальник фінансового відділу райдержадміністрації Наталія Перевера прозвітувала перед присутніми про стан виконання районного бюджету Кагарлицького району за дев‘ять місяців поточного року. Депутати затвердили вищеназваний звіт по доходах у сумі 21 мільйон 968 тисяч 972 гривні і по видатках у сумі 23 мільйони 102 тисячі 874 гривні з перевищенням видатків над доходами в сумі 1 мільйон 133 тисячі 902 гривні.
Після короткого обговорення та ряду запитань до доповідача – депутата районної ради Віктора Бевза від колег (вони стосувались в основному планів щодо розвитку інфраструктури та соціальних зобов‘язань інвесторів) більшістю голосів затверджено проект рішення про розміщення на території району птахівничих ферм по утриманню та відгодівлі курчат-бройлерів ЗАТ “Комплекс Агромарс”.
Депутатами було заслухано доповідь заступника голови райдержадміністрації Людмили Кононенко стосовно ходу виконання ра-йонної Програми відпочинку та оздоровлення дітей на період до 2008 року ( конкретні дані та цифри щодо цього питання публікувались в минулому числі “ВК”). Зокрема, було вирішено вважати і надалі головним завданням райдержадміністрації забезпечення соціального захисту дитинства в реалізації права на оздоровлення та від-починок.
Торкнулись депутати й питання запобігання випадкам відмови водіїв автобусів у безкоштовному перевезенні представників пільгових категорій та підвищення ефективності використання компенсаційних виплат перевізникам. Так, у рішенні стосовно здійснення РДА делегованих райрадою повноважень у частині затвердження маршрутів і графіків руху місцевого пасажирського транспорту було рекомендовано РДА розробити і з 1 січня 2007 року запровадити порядок компенсаційних виплат на пільговий проїзд.
Також уже вирішені або знаходяться в стадії завершення питання стосовно пасажирських перевезень, підняті раніше в запитах депутатів Івана Бугайця та Олега Бевза.
Депутатами після обговорення доповіді начальника Кагарлицької ОДПІ Людмили Циганок було прийнято рішення про встановлення на 2007 рік для суб’єктів малого підприємництва залежно від виду діяльності, що реєструються райдержадміністрацією, нові ставки єдиного податку. Оскільки прийняте рішення передбачає підвищення ставок, то з аргументацією про його недоцільність як такого, що може негативно вплинути на малий бізнес, виступив депутат районної ради Сергій Скоріков.
Перед початком розгляду питань, задекларованих у порядку денному відповідно до регламенту районної ради, було заслухано депутатські звернення. Так, депутат райради Анатолій Ріпа озвучив запит стосовно стану видачі актів на земельні частки (паї) працівникам соціальної сфери села Сущани. Запит було направлено для подальшого реагування в райдержадміністрацію.
Депутат Ігор Мінєєв озвучив запит стосовно недоцільності перебування на посаді заступника голови районної ради Петра Бурого, про що до районної ради було направлено лист за підписом 16 депутатів. Але оскільки даний запит підпадає під визначення “звернення”, то в його розгляді було відмовлено з кількох причин. По-перше, звернення мало б бути внесене до порядку денного роботи сесії, а він на час його подання був уже затверджений, по-друге, відмовою в розгляді питання послужила відсутність у сесійній залі Петра Бурого, який у той час перебував на лікарняному. Трудове ж законодавство України забороняє вирішувати питання звільнення працівника під час перебування останнього на лікуванні або у відпустці.
Телефонний дзвінок був з лікарні. Телефонував інвалід війни 1 групи, житель із Слободи Григорій Литвин. Зміст його звернення в редакцію полягав у незадовільній роботі сільського відділення зв’язку. “Пришліть кореспондента і я все йому розкажу детально”, - просив хворий.
І ось я в палаті терапевтичного відділення ЦРЛ. Разом з уже згадуваним Григорієм Андрійовичем на сусідніх ліжках розмістилися його земляки-слобідчани Сергій Бойко і Григорій Наріжній. Всі разом вони й повідали мені сумну історію.
За їх словами, у сільському відділенні поштового зв‘язку уже місяць немає однієї з листонош, яка обслуговувала їхні вулиці. А тому пенсіонерів-інвалідів (всім трьом, до речі, за 80), перевели на самообслуговування: треба по газети, по пенсію самим ходити на пошту.
- А я по хаті ледве пересуваюсь, - доповнював Григорій Литвин. - І в баби ноги пухлі. Живу по вулиці Леніна, 28. А ось уже будинок № 29 обслуговує інша листоноша. Неодноразово просив керівництво сільської пошти, щоб саме ця людина носила й мені кореспонденцію, адже мова йде про кілька додаткових метрів, та звертатися до наших зв’язківців, що “горохом об стіну”.
А якщо й доберешся до відділення, розповідали далі ветерани, то наслухаєшся таких грубощів від нинішнього начальника сільської пошти, що охота пропадає йти до цього закладу.
Однак, як з’ясувалося пізніше, дідусі вже занадто згущували фарби. Як розповів начальник районного вузла зв’язку Анатолій Ільницький, у Слободі дійсно уже місяць немає однієї з листонош. Більше того, такий же час на лікарняному перебуває завідуюча сільським відділенням зв’язку Олександра Андрущенко. Тому на її посаду тимчасово призначено Г. М. Бетіну з одночасним виконанням нею обов’язків відсутньої листоноші. Зрозуміло, що розірватися на частини, щоб одночасно вирішувати завдання завідуючої і розносити пресу, пенсії, вона не в змозі. Тож рознесенням кореспондеції займається після обіду і до вечора. Отож на пошту по газети ходять найбільш нетерплячі. Можливо через це інколи й “зривається” Г. М. Бетіна, коли її постійно відволікають від основної роботи. В цілому керівни-цтво задоволене і її роботою, і людськими якостями. Більше того, під її керівництвом Слобідське відділення зв‘язку стало працювати краще, ніж раніше. Що стосується вакансії листоноші, то і в районі, і в самому селі ведуться настійливі пошуки людини на її заміщення. Хоча зробити це нелегко, враховуючи, що і завідуюча відділенням, і листоноші трудяться на відрядній системі оплати праці. Тобто, що зроблять, те й зароблять. А це по Слободі складає 250 грн.
По-людськи розуміючи слобідську проблему зв’язківців, не можу не погодитися з останнім їх твердженням про зарплату. Відрядна система оплати праці якраз і дає можливість людині заробити найбільше. Зокрема, шляхом збільшення кількості передплатних видань населенням.Але для цього потрібно працювати з людьми, вміти переконати їх, що не хлібом єдиним живе чоловік. Та, схоже, у сільських відділеннях зв’язку цього просто не роблять. І ніхто їх це робити не примушує. Тому впевнений, що переведи зараз цю категорію працівників на тарифні ставки, вони б взагалі відмовляли людям у передплаті. Адже пуста сумка - менше роботи. Втім, пустою сумка у листонош не буває. Віднедавна майже у кожному відділенні зв’язку активно запроваджується “малий бізнес”, а саме - торгівля товарами ширвжитку. Їх і розносять разом з газетами по дворах листоноші-лоточниці. І непогано це роблять. Уміють і вмовити, і вговорити будь-яку бабку купити коробку прального порошку чи ще щось. Ось і мають на цьому гривні. А умовляти передплатити людину районну чи будь-яку іншу газету для листонош - справа просто нерентабельна.
Звичайно, що ніхто не проти, щоб працівники будь-яких професій мали достатній заробіток. Але робити це треба не на шкоду своїй основній роботі.
Зрештою, згадаймо сакраментальне: “Клієнт завжди правий”. Якщо установа, конкретні люди заплатили вам за надання послуг, будьте добрі - виконуйте свою справу вчасно і якісно.
Станіслав МИХАЙЛОВСЬКИЙ.
За 9 місяців нинішнього року до райдержадміністрації надійшло 399 письмових звернень громадян (із них через вищестоящі органи - 63). Це свідчить про високий рівень довіри громадян до керівництва райдержадміністрації, дієвість заходів, що вживаються за зверненнями, підвищення рівня сподівань на ефективну допомогу у вирішенні порушених питань.
Поряд із цим загальна тенденція звернень іде на спад (171-132-96). Є сільські ради, де протягом ІІІ кварталу або ж не було жодного звернення (Бендюгівка, Гребені, Зікрачі, В.Пріцьки, Кадомка, Кузьминці, Новосілки, Расавка), або їх зареєстровано по 1- 3.
Найбільше звернень надійшло: І квартал - із Кагарлика (54), Мирівки (13), Стайок (11); ІІ квартал – Кагарлика (42), Стайок (16), Сущани (8); ІІІ квартал - Кагарлика (33), Стайок (7), Мирівки (8).
Переважна більшість звернень, що надійшли через вищестоящі органи, це ті, які не можливо вирішити на районному рівні і потребують державного втручання. Але серед них є ряд таких, які можна було б вирішити на місцях.
Наприклад, звернення В.П. Жигайла (Б.-Щучинка) по питанню завдання шкоди дикими тваринами на присадибних ділянках, М.В. Карабет (Кагарлик) щодо виділення коштів на ремонт покрівлі, О.П. Шевченко (Горохове) стосовно отримання права на земельну частку (пай), Г.М. Віденко (Кагарлик) по питанню оформлення субсидій, А.А Андрущенко (Півці) стосовно переоформлення пільг на електроенергію, Н. М. Маяцької (Кагарлик) щодо ви-ділення матеріальної допомоги.
Найбільш актуальними серед піднятих у зверненнях є питання соціального захисту населення (поквартально: 50-27-24), сільського господарства (26-32-27), житлового господарства (31-21-21). Також порушуються питання газифікації населених пунктів та будинків, ремонт доріг, соціальне забезпечення.
Після звернень до голови райдержадміністрації пенсіонерів, малозабезпечених сімей, одиноких громадян про надання матеріальної допомоги її виділено 55 особам на загальну суму 17750 гривень.
На особистому прийомі в голови адміністрації побувало
168 громадян (у цей же період 2005 року - 224), якими в основному піднімалися
питання газифікації, сільського господарства, виділення допомоги.
Протягом 9 місяців 2006 року керівництвом райдержадміністрації проведено 23 виїзні прийоми громадян у населених пунктах району. На прийомах побувало 96 осіб.
Проведено 3 прямі телефонні зв’язки з населенням району, завдяки чому 39 громадян змогли отримати безпосередньо від керівників відповіді на нагальні питання.
Поряд із вирішенням проблем економічного й соціально-культурного розвитку районна державна адміністрація надзвичайно важливого значення надає питанню роботи із зверненнями громадян, розуміючи, що за кожним із них стоїть людина зі своїми великими чи малими проблемами.
Є ЩО ПОКАЗАТИ, Є ЧИМ ПОХВАЛИТИСЬ
Віднедавна відділ культури райдержадміністрації
дещо змінив свою назву і тепер називається відділом культури і туризму. І,
думається, цілком закономірно. Адже
туризм - це частина і культури, і
історії рідного краю, і школа патріотичного виховання та фізичного гартування
молоді, а ще перспективна галузь по наповненню бюджетів всіх рівнів. Не
секрет, що чимало країн-карликів процвітають саме завдяки
індустрії туризму. Які ж перспективи розвитку цієї галузі в районі? Про це
нашому кореспонденту розповідає головний спеціаліст по музейній справі та
туризму відділу культури та туризму РДА
Віталій ПОЛОЗОВ.
- Відразу зазначу, що в районі ще в 2004 році розроблено і затверджено районну програму розвитку туризму. Але хоч програма і є, а ось кошти на її реалізацію відсутні. Тому і розвиток цієї галузі в районі носить, я б сказав, зародковий характер і тримається переважно на приватній ініціативі аматорів цієї справи. Хоча перспективи, особливо у південно-східній частині району щодо розвитку туризму, надзвичайно сприятливі. Тож не випадково, що саме в Балико-Щучинці, Ржищеві започатковано розвиток так званого зеленого туризму, коли самі господарі садиб приймають не тільки вітчизняних, а й зарубіжних мандрівників. Особливо хотілося б відзначити в цьому плані справжні туристичні індивідуальні бази Жигайла і Кайнова з Балико-Щучинки. Ці люди створили справді комфортні умови для приїжджих, і в поєднанні з Дніпром, лісами і луками, архітектурними та історичними пам’ятниками мають достатньо замовників. У них побували туристи із далекої Канади і США, багатьох постсоціалістичних і пострадянських країн і залишилися задоволеними відпочинком. Гадаю, що їх приклад послужить дальшому розвитку зеленого туризму в цьому мальовничому і багатому на історію селі.
Значно складніше запроваджувати цю галузь в північно-західній частині району, де немає визначних пам’яток ні культури, ні історії. Хоча, переконаний, що в кожному з наших сіл є що показати і розказати іноземцям. Ось, скажімо, в нічим непримітній, здавалось би, Горохуватці художній керівник ансамблю “Мальви” Григорій Бабич мріє створити туристичну базу, на якій демонструвати туристам побутові речі і знаряддя наших недалеких предків, прояви їх культури тощо. Але для цього потрібне хоч якесь невеличке приміщення, якого, на жаль, в селі не відшукають.
На території району діє турплан (керівник Петро Тимошенко). Останній, зокрема, звертався в адміністрацію за фінансовою допомогою, але, на жаль, такі кошти не передбачені в цьогорічному бюджеті. Тому юним мандрівникам доводиться подорожувати по Україні за кошт спонсорів і власні ресурси.
В цьому році з ініціативи райдержадміністрації ми провели на шкільному автобусі пробні екскурсії для школярів по маршруту Кагарлик - Слобода - Стайки, де ознайомили їх з місцевими музеями. Побували діти також у Трипільському музеї, на виставках в Ржищеві. Враження у школярів залишилися якнайкращими, адже недарма кажуть, що краще один раз побачити, ніж сто разів почути. Думаю, що подібні екскурсії варті не одного теоретичного заняття з тієї ж історії, природознавства тощо. Тому цю справу будем продовжувати.
В цілому ж, як я вже зазначав, туризм - справа нова в районі і, як все нове, приживається повільно. Багатьох потенційних підприємців по туризму відлякують податки, інші не знають, як розпочати цю справу. Дехто, маючи прекрасну базу, просто не хоче завдавати собі зайвих клопотів. Хоча, нагадаю, у нас на Кагарличчині є що показати, є чим похвалитися. І мати від цього і славу, і кошти. Над цим і будемо працювати.