№№ 94,95
від 14,17 листопада 2006 року
ЯРИ І БОЛОТА ДАВАТИМУТЬ ВІДДАЧУ
У минулу п’ятницю у Шубівці відбулося невеличке свято - друге відродження місцевого закладу охорони здоров’я. Близько десятка років тому всім сільським і районним загалом тут упорядковували і облаштовували дільничну лікарню, а нині майже таким же чином доводили до порядку амбулаторію.
Втім, судіть самі. Найбільших затрат потребувала реконструкція і переобладнання котельні. Тому 20 тисяч грн. було виділено райдержадміністрацією із районного бюджету. Ще 8214 грн. “нашкребли” у казні сільської ради на проведення робіт та виготовлення проектної документації. Перекриття даху, спорудження перегородок, демонтаж і забезпечення будматеріалами головним чином зробили СФГ “Широкоступ” і ЗАТ “Комплекс Агромарс”. Одне слово, було вкладено немалі кошти, але і зроблено велику справу: заклад одержав безперебійне тепло, а значить і можливість працювати в зимову пору.
Спільними зусиллями вирішено й іншу проблему. Подвійний градобій влітку зробив з покрівлі лікарні решето. Дощі заливали майже всі палати і кабінети. Заклад був на грані руйнування. І тоді з ініціативи заступника голови РДА Івана Шевченка знову виручили підприємці. Олександр Широкоступ за власні кошти закупив 40 листів шиферу і виділив двох чоловік з господарства на перекриття даху. Стільки ж шиферин завезло у село МП “Декор”. По 4 листи закупили фермерські господарства П. Резніченка, Д. Яворського, М. Сиволоцької, В. Мотузка.
Подбавши про дах над головою, зайнялися внутрішніми роботами. Фарба, шпателі, щітки по металу, цемент, робоча сила - все це також було оплачено і забезпечено “Агромарсом” і фермерами. І хай вклад кожного з них був неоднаковим (від 5 тисяч до 20 гривень), але головне, що ніхто не залишився осторонь вирішення проблеми - ні в Шубівці, ні в Ліщинці. А тому й заслуговують на подяку, крім уже вищеназваних, П. Неживий, А. Дерев’янко, Л. Кармазин, Л. Батуревич, А. Зражевець, Г. Коваленко, Л. Благий, В. Онука, ФГ “Расавське”, “Зелений Яр”, “Марія” та інші. Не можна не згадати і про колектив медамбулаторії, який і днював, і ночував на проведенні ремонтних робіт. Особливо тут варто відзначити водія “швидкої” і завгоспа Миколу Пастуха.
Всього ж на відродження закладу витрачено уже близько 40 тис. грн., з них - 12 тисяч гривень фермерських. І хоча роботи ще залишається багато, але основне вже є: тепла і холодна вода, каналізація, чисті і світлі палати та кабінети. Амбулаторія готова приймати хворих.
З цієї нагоди і були влаштовані скромні вхідчини, в яких взяли участь найголовніші організатори і інвестори та виконавці великої роботи. Це - заступник голови РДА Іван Шевченко, якого в селі по праву називають “своїм”, керівники - філії ЗАТ “Комплекс Агромарс” Віктор Бевз та фермерського господарства - Олександр Широкоступ, сільський голова Шубівки Микола Черкай, медпрацівники закладу.
Щиро подякувавши всім причетним до приємної події в селі, Іван Олександрович побажав селянам так же згуртовано вирішувати й інші нагальні проблеми громад, а медпрацівникам, незважаючи на зміну вивіс-ки закладу, болісне скорочення штату, добросовісно і професійно виконувати свої відповідальні обов’язки. У той же час він проінформував присутніх, що РДА настійливо працює над пошуками головного лікаря в село, а він особисто й надалі буде опікуватися лікарнею. Зокрема, забезпеченням амбулаторії новим сучасним медичним обладнанням і апаратурою, адже “найновіше” з них, яке сьогодні є у кабінетах, придбане ще за часів головування Шевченка в місцевому колгоспі двадцять років тому.
Станіслав
МИХАЙЛОВСЬКИЙ.
ЯРИ І БОЛОТА ДАВАТИМУТЬ ВІДДАЧУ
Хоча українські землі вважаються найродючішими, а відповідно й найкращими в світі, це не значить, що всі вони такого рівня. У нашому районі, наприклад, 372 га займають яри, а 987 - болота. Тобто, понад 1300 гектарів площі практично не використовується. Якщо раніше по ярах випасали овечок та телят, а по болотах косили траву і осоку для переробки її у обезводнені корми, то нині не маємо ні вівців, ні потреби в кормах. Земля не просто гуляє, а ще й засмічується. Саме по ярах і болотах сьогодні найбільше стихійних сміттєзвалищ, які ростуть, як гриби після дощу.
На щастя, сьогодні, завдяки спільній роботі райдержадміністрації і районної ради по ефективному використанню земель, наповненню місцевих бюджетів, ситуація міняється на краще.
На яри і болота, запущені водойми з’явився попит з числа як місцевих, так і іногородніх суб’єктів підприємницької діяльності. На невдобах вони планують будувати та реконструювати ставки, в яких розводитимуть рибу. За відсутності державних коштів таку справу треба тільки підтримувати, що, власне, ми і намагаємося робити. Так, комісією РДА з вибору земельних ділянок для розміщення об’єктів після попереднього вивчення та погодження дано дозвіл на спорудження водойм у Ліщинці, Леонівці, Черняхові, Расавці Слобідській. У Черняхові, зокрема, планується будівництво цілого каскаду ставків на відведених ярах площею у 60 гектарів. Чотири водойми буде відновлено та споруджено у Расавці. На сьогодні близько 10 таких об’єктів знаходяться в різних стадіях проектування площею близько 100 гектарів.
Чим це вигідно для району, окремих населених пунктів? Насамперед, тим, що збудовані чи реконструйовані ставки не стають власністю підприємців, а передаються їм у довгострокову оренду. Після її закінчення вони переходять, у залежності від місця розташування, у власність держави або ж сільської громади. По-друге, колишні яри і болота, перетворені у водойми, даватимуть певні кошти у вигляді орендної плати у місцеві і державний бюджети. І, по-третє, поліпшиться екологічна ситуація. Господарі ставків відучать окремих громадян вивозити чи виносити сміття куди їм заманеться.
Втім, дуже важливо, щоб і самі бізнесмени при спорудженні ставків і їх подальшому використанні не порушували, а суворо дотримувалися екологічних та природоохоронних вимог. Адже, на жаль, факти порушень уже трапляються. Це - несанкціоноване зняття та вивезення (продаж) родючого шару грунту, чим завдаються значні збитки державі. Звичайно, що до порушників ми вжили суворих санкцій. Але для вчасного виявлення і попередження таких фактів, хотілося б звернутися до жителів району з проханням терміново повідомляти про це правові органи та ра-йонну владу.
Ігор ПІХАЛО,
в. о. начальника земельного відділу РДА.
У ці чудові осінні дні крокує Кагарличчиною традиційний конкурс-виставка “Барви рідного краю”, присвячений 126-ій річниці від дня народження художника, нашого земляка Карпа Трохименка, уродженця села Сущани.
Мета конкурсу - прищеплювати учням любов до образотворчого мистецтва, до рідного краю, популяризація досвіду роботи кращих юних художників та керівників гуртків образотворчого мистецтва, стимулювання творчого зростання талановитої молоді.
У конкурсі взяли участь школярі із 29 загальноосвітніх шкіл району, Кагарлицького районного ліцею, районної Школи мистецтв, Центру дитячої та юнацької творчості, члени гуртків образотворчого мистецтва, любительських об’єднань та юні аматори різної вікової категорії.
Найкращі роботи нині експонуються на виставці в Кагарлицькому ЦДЮТ. Із задоволенням відвідують виставку учні 1-7 класів міських шкіл та жителі району. Екскурсії проводять члени гуртка образотворчого мистецтва, яким керує талановитий вчитель Валентина Калініченко.
Нещодавно пройшла зустріч учнів з директором районного краєзнавчого музею Любов’ю Ткаченко, яка особисто знала великого Майстра.
Пейзажі рідного краю, натюрморти, композиції на різні теми, аплікації, панно різних форм і розмірів - ось неповний перелік жанрів, які експонуються на виставці.
У день народження К. Д. Трохименка, 25 жовтня, переможці виставки-конкурсу орга-нізовано відвідали садибу на батьківщині художника-земляка в с. Сущани, де й було підбито підсумки, визначено переможців та проведено нагородження кращих із кращих.
Грамотами відділу освіти РДА нагороджено:
І категорія - Миколу Пономаренка (І місце, Ставівське НВО), Людмилу Шкуту (ІІ місце, міська ЗОШ № 1), Юлію Синяк (ІІІ місце, міська ЗОШ № 1), Юлію Черняхівську (ІІІ місце, міська ЗОШ № 2);
ІІ категорія - Марію Єріну (І місце, міська ЗОШ № 3), Віталія Калініченка (ІІ місце, міська ЗОШ № 2), Світлану Якименко (ІІ місце, Демівщинська ЗОШ), Марію Стеценко (ІІІ місце, Ліщинська ЗОШ), Марію Мартиненко (ІІІ місце, районний ліцей);
ІІІ категорія - Юлію Щербакову (І місце, ЦДЮТ), Наталію Кеденко (ІІ місце, Буртівська ЗОШ), Вікторію Короткову (ІІІ місце, ЦДЮТ).
Подякою за цикл кращих робіт про рідне місто нагороджена учениця міської ЗОШ № 3 Валерія Мисько.
Світлана ЧЕРЕДНИК,
методист відділу освіти районної державної адміністрації.
9 листопада українська культура і наука широко від-значає День української писемності.
Цього дня до міської бібліотеки для дітей завітали учні 5-А класу ЗОШ № 3 з викладачем української мови і літератури Світланою Сліпко на літературну годину: “Передаймо нащадкам наш скарб-українську мову”.
Про різноманітність засобів писемності у стародавніх народів, перше книгодрукування на Русі та творців слов’ян-ської писемності Кирила і Мефодія розповіла бібліотекар Лідія Йожикова. Продовжила розповідь про початок українського книгодрукування, першодрукаря Івана Федорова та його “Буквар” Світлана Сліпко. Вона підкреслила важливу роль Івана Котляревського, як першого класика нової української літератури, та Тараса Шевченка, який відкрив світові силу і красу українського слова.
На літературну годину учні підготували та виразно декламували вірші про нашу солов’їну, барвінкову українську мову. Доповненням до літературної години була книжкова виставка “Рідна мова - життя духовного основа”.
Валентина КОСЯК, бібліотекар.