№ 10 від 9
лютого 2007 року
КІЛЬКІСТЬ ЗАРЕЄСТРОВАНИХ БЕЗРОБІТНИХ ЗМЕНШУЄТЬСЯ
НЕЗДІЙСНЕНА МРІЯ ОЛЕНИ КИСЛЕНКО
5 лютого голова райдержадміністрації Тамара Телеш провела
розширену апаратну нараду з начальниками відділів РДА та керівниками
територіальних органів виконавчої влади з питань виконання плану заходів щодо
боротьби з грипом серед населення та запобігання виникненню його пандемії, а
також можливих спалахів інфекції у тваринництві району, виконання екологічного
законодавства промисловими та сільськогосподарськими підприємствами та стан
екологічної безпеки в районі, стану виконання актів Президента України,
Кабінету Міністрів України, центральних органів виконавчої влади, обласної та
районної державних адміністрацій, плану роботи за 2006 рік.
Її заступник Людмила
Кононенко обговорила з
працівниками відділів освіти
і науки, культури та туризму, молоді та спорту,
Центру соціальних служб для молоді питання організації навчально-виховного процесу, організації роботи з батьками,
дотримання температурного режиму
в закладах соціальної сфери
району, підготовки до проведення громадських слухань з питань
вдосконалення мережі загальноосвітніх навчальних закладів району.
Інший заступник голови РДА Іван Шевченко вів розмову з начальниками управлінь та керівниками відділів з
питань агропромислового комплексу та земельних відносин. Було розглянуто
питання підготовки до проведення комплексу весняно-польових робіт, виплати
заробітної плати в сільськогосподарських підприємствах району, розрахунків за
оренду земельних та майнових паїв, дотримання земельного законодавства України
на території сільських рад при будівництві ставків.
Він же провів засідання комісії щодо врегулювання
питань, які виникають при виконанні
повноважень райдержадміністрацією в галузі земельних відносин, та нараду з питань підготовки підбиття
підсумків роботи тваринницької галузі в районі за 2006 рік.
Керівник
апарату Кагарлицької РДА Надія Черничко провела нараду з працівниками апарату РДА з питань органі-зації надання методичної допомоги виконкомам сільських рад з ведення
діловодства та контролю за виконанням делегованих повноважень виконкомами
сільських рад.
6 лютого заступник голови РДА Іван Шевченко
провів робочу зустріч з головою села Халча Людмилою Ананьєвою з питань
раціонального використання земельних ресурсів на території сільської ради.
Заступник голови РДА Людмила Кононенко провела
розмову з начальником відділу
освіти і науки Кагарлицької РДА Любов’ю Коваль та керівником
комунального підпри-ємства “Об’єднання шкільних їдалень” Надією Кацубо щодо
організації харчування в навчальних закладах району, а також відвідала
Кагарлицьку ЗОШ № 3 з питань організації харчування учнів.
У середу заступник голови РДА Іван Шевченко
провів нараду з керівниками, головними агрономами та інженерами
сільгоспформувань щодо підготовки до проведення весняно-посівної кампанії,
зокрема, забезпечення господарств паливно-мастильними матеріалами, мінеральними добривами та засобами захисту рослин, а
також ремонт техніки та грунтообробного знаряддя.
КІЛЬКІСТЬ
ЗАРЕЄСТРОВАНИХ БЕЗРОБІТНИХ
ЗМЕНШУЄТЬСЯ
Моніторинг ринку праці Кагарлицького району свідчить,
що за 2006 рік зменшилась чисельність громадян, які звернулися до Центру
зайнятості за сприянням в працевлаштуванні та отриманням соціальних послуг.
Так, якщо за 2005 рік було зареєстровано 1105 осіб,
незайнятих трудовою діяльністю, то за 2006 рік зареєструвалося 904 незайнятих
громадян. Усього перебувало на обліку в Центрі зайнятості протягом минулого
року 1449 незайнятих громадян, що на 250 осіб менше, ніж у 2005-му. Станом на
01.01.2007 р. на обліку в Центрі
зайнятості перебуває 383 особи, які незайняті трудовою діяльністю, що на 162
особи менше в порівнянні з попереднім роком.
Достатньо гострою залишається проблема на ринку праці
працевлаштування жінок. Із усіх, хто звернувся до Центру зайнятості протягом
2006 року, 52,5% становлять жінки.
Актуальною темою є і
працевлаштування молоді.
Протягом звітного періоду до Центру зайнятості із 904 осіб, які
звернулися за послугами, 433 особи - молодь віком до 35 років. З них 268
працевлаштовано.
За професійно-кваліфікаційним складом найбільше
звернулося осіб, які займали робітничі місця, що становить 56%.
В складі безробітних значною залишається частка
колишніх працівників сільськогосподарських підприємств. Станом на 01.01.2007
року їхня кількість становить 29% від загальної чисельності незайнятих трудовою
діяльністю громадян.
З початку 2006 року з 17 підприємств, установ та
організацій району вивільнено 251 працівник, в той час, як за 2005 рік з 18
підприємств було вивільнено лише 36 пра-цівників. Така різниця пояснюється
ліквідацією „Відособленого структурного підрозділу” „Агрокомбінат
„Кагарлицький” ЗАТ „Корпорація „МАК” та створення на його базі ПСП „Росава” з
додержанням прав і інтересів трудового колективу (202 особи).
Частина вакансій, що подаються, не закривається
протягом тривалого часу. Основною причиною виникнення довготривалих вакансій є
невідповідність між попитом і пропозицією робочої сили. Оскільки при наявності
попиту на кваліфікованих працівників певних професій на ринку праці низька або
відсутня пропозиція і навпаки, при відсутності попиту - високий рівень
пропозиції робочої сили.
При надходженні вакансій, які користуються попитом на
ринку, і за умови наявності підходящих кадрів, їх
укомплектування відбувається протягом 11 календарних днів.
Впродовж минулого року Центром зайнятості працевлаштовано на роботу на підприємства,
установи, організації та до фізичних осіб з правом найму робочої сили 571
незайнятого громадянина (забезпечено виконання річного завдання), що на 6 осіб
більше попереднього року, в тому числі 21 безробітний працевлаштований на
робочі місця, створені за рахунок надання дотацій роботодавцям, та 25
безробітних одержали одноразову виплату допомоги по безробіттю для організації
ними підприємницької діяльності.
На рівень працевлаштування впливає те, що 51%
безробітних громадян проживають в сільській місцевості, де фактично єдиними
роботодавцями виступають сільськогосподарські підприємства, з яких, в
основному, і звільнились громадяни по причині затримки в заробітній платі або
низького її рівня.
21 безробітний був працевлаштований на додаткові
робочі місця за рахунок надання дотацій роботодавцям на підприємства: РВЗ - 2
особи, філія „Кондитерська фабрика „Лагода” - 3 особи, МП “Декор” - 3 особи,
фірма „Кагма” - З особи, ПП “Вікор” - 3 особи, КП „Успіх” - 1 особа, ТОВ
„ТМС-ЛТД” - 3 особи, підприємство за межами регіону — 1 особа (Вінницька
область). В минулому році за цей же період 18 безробітних було працевлаштовано
на додаткові робочі місця за рахунок надання дотацій роботодавцям. Для
економічного стимулювання роботодавцям відшкодовано 104,1 тис.грн. дотацій з
Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок
безробіття на створення додаткових робочих місць для працевлаштування
безробітних громадян.
З метою
подальшої легалізації трудових відносин та розвитку сфери зайнятості Центр
зайнятості постійно проводить реєстрацію трудових договорів роботодавців
фізичних осіб з найманими працівниками. Протягом 2006 року було укладено 231 такий договір, що на 35 договорів
більше, ніж у попередньому році.
З метою тимчасової зайнятості та покращення
матеріального становища незайнятих громадян Центр зайнятості проводить заходи
по організації оплачуваних громадських робіт.
Протягом минулого року було укладено 61 договір на
проведення громадських робіт, в яких взяли участь 244 безробітних, з них 172
жителі сільської місцевості. Найбільшим попитом користувались громадські роботи
в будівництві, сільському господарстві, благоустрою населених пунктів, відділі
статистики ( АФ „Переселенська”, КП „Успіх”) та в парку-пам’ятці
садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення „Кагарлицький”. Поширили
практику одноденних громадських робіт з благоустрою населених пунктів. Такі
роботи проведено в селах Кузьминці, Б.-Щучинка, Горохове, Стави, Кадомка,
Переселення, Халча.
Протягом 2006 року Центром зайнятості на професійне
навчання, перенавчання та підвищення кваліфікації було направлено 88 осіб.
Всього навчалося у звітному періоді 101 особа, з них 64 осіб молодь віком до 35
років. Після навчання 72 особи працевлаштовано. Професійна підготовка, перепідготовка, підвищення кваліфікації
проводились за такими спеціальностями: основи комп’ютерної грамотності,
секретар, адміністратор, комп’ютер для бухгалтера, основи малого
підприємництва, „Облік і аудит”, тракторист, автослюсар, перукар, бармен-
офіціант. Негативно вплинуло на рівень професійної підготовки припинення
укладення договорів на перепідготовку фахівців з вищою освітою.
Регулярно проводяться інформаційні семінари з
безробітними та тими, хто шукає роботу. Їх призначення - розкрити основні
напрямки роботи Центру зайнятості, інформувати відвідувачів про послуги служби
зайнятості, дати орієнтири, відповісти на основні найбільш поширені запитання.
Всього з початку 2006 року проведено 48
профінформаційних семінарів, в яких брало участь 634 особи, 16 семінарів з
техніки самостійного пошуку роботи, в яких взяло участь 164 безробітних , 12
семінарів з орієнтації на підприємництво, в яких взяло участь 93 особи.
Для роботодавців району було організовано 47 інформаційних
семінарів, в яких взяли участь 347
представників підприємств.
Станом на 01.01.2007 року в Центрі зайнятості
зареєстровано платників внесків до Фонду загальнообов’язкового державного
соціального страхування України на випадок безробіття - 812 підприємств,
установ і орга-нізацій та суб’єктів підприємницької діяльності, з них 553
- юридичних та 247 • фізичних
осіб.
Фактичний обсяг надходжень до ФЗДССВБ за 2006 рік
становить 1574,4 тис. грн., за цей же період минулого року надійшло 1602,3 тис.
грн., тобто надходження до Фонду зменшились на 27,9 тис. грн.
Згідно з відомостями про прийнятих працівників на підприємствах,
установах, організаціях Кагарлицького району, за поточний рік створено 108
нових робочих місць, а саме: ПП „Аксу” - 6, ТОВ „Дан-фарм Україна” - 14, ДПФ
„Еко-Пак” - 8, ТОВ „ТМС ЛТД” - 40, Кагарлицька філія ЗАТ „Комплекс Агромарс” -
4, ТОВ „Домашній птах” - 5, ТОВ „Кузьминецький цегельний завод” - 6, ТОВ
„Агрофорт”- 12, „Пантек-виробництво - 3 нових робочих місць, та інші.
21 робоче
місце створено шляхом надання дотацій роботодавцям;
25 робочих місць створено шляхом одноразової виплати
допомоги по безробіттю для організації власної справи;
231 робоче місце створено для найманих працівників у
фізичних осіб. Всього за показниками, що належать до
компетенції служби зайнятості, створено 339 нових робочих місць.
226 осіб зареєстровані державним реєстратором, як суб’єкти
підприємницької діяльності.
Людмила ВЕЛИЧКО,
директор Кагарлицького районного
центру зайнятості.
НЕЗДІЙСНЕНА МРІЯ ОЛЕНИ КИСЛЕНКО
Кабінет Лєни Кисленко знаходиться поруч з приймальною
начальника Кагарлицької ОДПІ. А сама вона обіймає посаду завідуючої сектором в
інспекції. Невеличка, худенька, Олена
сприймається, скоріше, як старшокласниця і мало хто з відвідувачів зможе навіть
уявити, що за плечима у цієї тендітної жіночки - війна. Афган.
Родом Лєна з Росії. Закінчила
Свердловський інститут народного господарства. Працювала бухгалтером.
Робота не потребувала великих фізичних зусиль, але й оплачувалася відповідно. А
дівчині хотілося самостійності. І, насамперед, власної квартири. Сотні
разів у сні і наяву вона уявляла, як
обставить майбутнє житло, як зробить з
нього райський куточок для душі і для
серця. Та із бухгалтерською зарплатою про це можна було тільки мріяти. Коли виповнилося 27 років, Лєна
зрозуміла, що вичікувати далі нікуди. Ось тоді і згадала розмови колег, що
великі гроші можна заробити на війні, в
Афганістані. І дівчина вирішила ризикнути.
У 88-му вона була вже в Кандагарі. В статусі
вільнонайманої працювала за фахом у службі авіаційно-технічного майна.
- Це були вже
порівняно спокійні дні. Війна підходила до кінця і активність бойових
дій спадала. Але все одно вночі ми не спали. Через артилерійські обстріли. Місто щоночі здригалося від
десятків, а то й сотень вибухів снарядів і мін. І хоча мені не довелося на
власні очі побачити убитих чи поранених бійців, але слухи, які доходили до нас,
свідчили, що таке трапляється буквально за кілька кілометрів від нас.
- Страшно було? - запитую у Олени Кисленко.
- Ще й як, - щиро зізнається вона. - З цього приводу
мені завжди згадуються слова нашої чудової поетеси Юлії Друніної: “Кто говорит,
что на войне не страшно, тот ничего не знает о
войне”. Дійсно, на війні не може бути не страшно, а особливо жінці. Мені
тоді розхотілося і грошей, і квартири. Залишалося тільки одне бажання: повернутися додому.
Лєні поталанило. Почався вихід радянських військ із Афганістану і вона потрапила в одну
із перших бригад, що поверталися на Батьківщину.
- А як ви опинилися в Кагарлику? - запитую у жінки.
- Справа в тому, що я уклала дворічний контракт на
роботу як вільнонаймана. У Афганістані ж пробула тільки півроку. Тому довелося
дослужувати-допрацьовувати в Угорщині. Ось там і познайомилася із своїм
нинішнім чоловіком, який родом з Липовця, - розповідає Олена Кисленко.
Участь у афганській війні не принесла Лєні омріяних
дивідендів. На квартиру вона так і не заробила. На жаль, не має власного житла і сьогодні, через 15-річчя
закінчення трагедії. Хоча має на це повне право як учасник бойових дій.
Втім, вона не полишає надії, що зрештою колись матиме власну домівку. Якщо не
від держави, то зароблять на неї разом з чоловіком. Сумлінною і мирною працею.
Але тільки не на війні, де надто дорога
ціна великим грошам.
Михайло СЛАВСЬКИЙ.
На знімку: Олена КИСЛЕНКО (крайня зліва) з колегами
по роботі на афганській землі.
Згідно з особистими спостереженнями, щодня
поліклініку Кагарлицької центральної районної лікарні відвідують біля 60-70 хворих похилого віку, в тому
числі інвалідів війни та праці,
учасників бойових дій. Багато з них пересуваються за допомогою милиць чи палиць. Коли дивишся, як вони піднімаються на 3-4 поверхи, серце
кров’ю обливається за їхні муки.
Свого часу для таких хворих в поліклініці ЦРЛ було
встановлено ліфт. Однак уже тривалий
період він не працює із-за технічних причин. Для його ремонту потрібно
3500-4000 гривень, яких у лікарні немає. Ось чому від імені всіх хворих
похилого віку вкотре доводиться звертатися до керівників промислових і
сільськогосподарських підприємств, фермерів, підприємців, просто багатих людей
в районі за допомогою у ремонті ліфта.
Проявіть благодійність і милосердя, доброту своєї
душі, за що вам будуть вдячні сотні
людей. Не забувайте, що старість чекає
на кожного і від хвороб ніхто не застрахований.
Микола БУРИЙ, ветеран війни та праці.
Прокоментувати
лист ветерана ми попросили Віктора
КУЛІНІЧЕНКА, головного лікаря району.
- Питання,
підняте ветераном, дійсно дуже
актуальне. Скажу більше: несправність ліфта - це наш найбільший головний
біль протягом останнього часу і
практично свій кожен робочий день я починаю з цього питання. Але...
У районі немає ні організації, ні фахівців по
ліфтовому господарству. Тому згідно з
договором нас обслуговує Миронівська
філія однієї із київських спеціалізованих організацій. Зокрема,
проводить щомі-сячний технічний огляд і відповідно при необхідності - ремонти.
За відповідну плату з нашого боку, зрозуміло.
Відразу після поломки ліфта (згоріла частина силового
кабелю, заміну якого можуть зробити тільки фахівці) ми звернулися до своїх партнерів. Останні ж почали вимагати оплати своїх послуг. Однак,
щоб це можливо було зробити, фахівці з
філії мали б надіслати нам пакет
відповідних документів, зокрема, договір, акт виконаних робіт, рахунок-фактуру
і т. д. Вони ж цього не зробили. Тому відділення казначейства цілком на
законній підставі не пропускало наших коштів. Вплинути ж якимось чином на
миронівську фірму ми не маємо ні прав, ні можливостей, тим більше, що й
зв’язатися з ними дуже проблемно. Ось власне це і стало головною причиною тривалої несправності ліфта.
Щодо коштів. Ще торік вартість заміни частини
силового кабелю складала понад 3 тисячі
гривень, сьогодні ж вона виросла до 4,5. Але як би там не було, ми буквально
“викроїли” із бюджету ЦРЛ потрібну суму і готові розрахуватися за ремонт. Справа тільки за документами.
- Вікторе Миколайовичу, не секрет, що значна
частина хворих із числа ветеранів, інвалідів, інших категорій людей похилого
віку, для яких, власне, і встановлено ліфт в поліклініці, не користуються ним з
двох причин. По-перше, просто не знають, що в лікарні є таке благо, а,
по-друге, не всі вміють ним користуватися. Натомість, ліфт в
основному використовують самі медпрацівники і молодь. Мені розповідали
працівники полік-лініки, як під час
проходження призовниками медичної комісії, останні як оселедці, набивалися в кабіну підйомника, набагато
перевантажуючи механізм. Можливо, саме через це і не витримав силовий кабель?
- Ви маєте рацію. Ми також неодноразово вивчали і
роз-глядали це питання. І вирішили, що відразу
після ремонту ліфта, біля нього чергуватиме котрась із санітарок. Будемо
доплачувати цій людині, а вона має забезпечити раціональне, ефективне і
бережливе використання механізму.
Р. S. У день нашої розмови з Віктором Миколайовичем
(6 лютого) у ЦРЛ нарешті надійшли документи з Миронівки. Головний лікар
району пообіцяв відразу ж провести
розрахунки. А, отже, є надія, що вже найближчим часом ліфт в поліклініці знову
буде працювати. Причому за своїм
головним призначенням - обслуговувати людей похилого віку.
Станіслав МИХАЙЛОВСЬКИЙ.