№ 11 від 13
лютого 2007 року
Нещодавно відбулася нарада з питань підготовки
сільгосппідприємств до проведення весняно-польових робіт за участю керівників,
головних агрономів та інженерів сільгоспформувань, насіннєвої інспекції та станції захисту рослин.
Відкриваючи зібрання, заступник голови РДА Іван
Шевченко, а згодом і начальник управління агропромислового розвитку
райдержадміністрації Анатолій Бобовський підкреслювали, що хоч сьогодні
ніхто нікому не може диктувати
строки і обсяги проведення робіт, адже
земля знаходиться у приватній власності,
але контроль за ефективністю її використання залишається прерогативою державних
органів і він буде проводитися щоденно.
Тим більше,
що потреба в цьому є. Бо нині у
багатьох господарствах всі механізатори до цього часу перебувають у відпустках, а майстерні - на замку. Хоча роботи
дуже багато.
Під ярі культури в цьому році відведено 26425 га
ріллі, під технічні - 11771 га. Крім того, на 12645 га посіяно озимі культури,
які вже в березні маємо підживлювати. Для цього потрібно 1500 тонн аміачної
селітри, фактично ж її заготовлено тільки 581 тонну, або 40% до потреби. (Всі цифри наводяться згідно
з інформацією, поданою в управління фахівцями господарств з 10 господарств,
дехто цього не зробив). Всього ж на рік треба заготовити 8200 тонн мінеральних
добрив, яких на сьогодні є лише 1173 тонни.
Не краща ситуація із забезпеченістю сіль-
госпформувань засобами захисту рослин. Так, пестицидів заготовлено 8,4% до
потреби, інсектицидів - 20, фунгіцидів - 8,4, гербіцидів - 5,3, протруйників - всього 3,2%. І це при тому,
що все насіння має бути протруєне. Адже торік значну частину урожаю пшениці втрачено саме із-за шкідників.
Сьогодні в
район надходить чимало пропозицій від реалізаторів мінеральної поживи, в тому
числі із сусіднього Рокитного, зазначив Анатолій Бобовський. Тому треба брати
кредити, відсоток відшкодування яких зменшено державою до 8-10 пунктів, і
закупляти добрива і засоби захисту рослин. Адже державою передбачається
компенсація за посів озимих та ярих
культур, за мінеральні добрива
вітчизняного виробництва. Крім того, маємо одержати в район 500 тисяч гривень
державної доплати за реалізацію худоби великовагових категорій. Так що проблем
з розрахунками за кредити не повинно бути.
Однак, перш ніж закупляти необхідні ресурси, в
кожному господарстві необхідно розробити робочі плани проведення
весняно-польових робіт з конкретними
розрахунками затрат по кожному виду ресурсів.
Забезпеченість насінням ярих культур господарств
району складає 6077 тонн при потребі
4544 тонни, проінформував присутніх начальник державної насіннєвої інспекції
Дмитро Івашко. Однак в насінництві вирішальну роль відіграє якість посівного матеріалу. А ось тут якраз у
багатьох господарств є проблеми. Велика кількість насіння ярої пшениці, гречки не подана на перевірку в насіннєву інспекцію, у деяких підприємствах некондиційний через
забур’яненість горох, практично відсутнє в районі насіння вівса, кукурудзи,
цукрових буряків. Не треба забувати й
про створення резервного фонду озимих
культур, адже невідомо в якому стані вони вийдуть із зими.
Високоякісне насіння всіх культур є в Держрезерві. Причому, хто братиме його саме тут, держава компенсуватиме кошти
за сортонадбавки.
Потреба в паливно-мастильних матеріалах сільгосппідприємств
району на 1 півріччя складає: дизельного
палива - 1562, бензину - 312, мастила- 68 тонн. Фактично ж їх
заготовлено відповідно 333, 78 та 17,5 тонни. Тобто, в межах 20%.
Дещо краща ситуація з підготовкою до роботи техніки
та знаряддя. Готовність коліс-них
тракторів складає 76%, плугів - 81,
“європаків” - 63, дискових борін - 86, культиваторів суцільного
обробітку - 86, а міжрядного - 65,
зернових сівалок - 88, обприскувачів - 92, розкидачів мінеральних добрив - 83.
Хвилює стан ремонту лише гусеничних
тракторів, яких підготовлено до роботи
48% від загальної кількості. Про все це проінформував присутніх головний
інженер управління АПР Олександр Хоменко.
Та якщо з технікою все більш-менш гаразд, то ось хто на ній працюватиме - велика
проблема. Як повідомив голова райкому профспілки працівників АПК Петро
Цибульський, із 2001 по 2006 рік з району пішло 250 меха-нізаторів, в тому
числі 141 - із Міжнародної
агропромислової корпорації (МАК). На сьогодні не вистачає 375 трактористів і комбайнерів, та й з тих 350,
що працюють, тільки 42 - першокласні,
та 50 - другокласні фахівці. Вихід один - тісніше співпрацювати з Ржищівським ліцеєм, який щороку випускає 60 механізаторів. Там же можна до початку польових робіт
провести перепідготовку фахівців механізації.
Значну увагу і відповідальність, підкреслив Петро Цибульський, потрібно приділити
забезпеченню селян спецодягом, створенню належних побутових умов та організації
харчування механізаторів.
Начальник станції захисту рослин Валентина Галич проінформувала,
що у третій декаді проводитиметься
навчання з трудівниками, які матимуть
справу з пестицидами. Але до цього такі люди обов’язково мають пройти
медогляд. Після навчання їм видаватиметься допуск на роботу з отрутохімікатами.
Робота без такого допуску обернеться для керівників господарств значними
штрафними санкціями.
Підбиваючи підсумки наради, Іван Шевченко відзначив, що хоч цифри, наведені
виступаючими, далеко не повні, все ж
уже сьогодні всі господарства за станом підготовки до весняно-польових робіт
можна розділити на три групи: перша, де готовність складає 70-100%, друга -
50-70 і третя - до 50. До першої він відніс
СВК “Агрофірма “Перемога”, ПОСП “Дніпро”, СТОВ “Колос”, АФ “Слобідська”
та ФГ “Широкоступ”. А ось з іншими двома групами сільгосппідприємств, зазначив
заступник голови РДА, ми разом із спеціалістами управління АПК будемо працювати
щодня. По створенню належної організації праці, побутових умов, харчуванню людей та безпеки їх праці. Він же
наголосив на обов’язковій щоденній звітності господарств по всіх параметрах
підготовки до весни управлінню АПР, підвищенні уваги державних служб до
появи в районі карантинних рослин і
шкідників, на переоформленні техніки за діючими підприємствами, а не за колишніми КСП.
На жаль, на нараді були відсутні представники
сільгосппідприємств (за винятком директора АФ “Переселенська”), які входять до
МАКу. У цей день вони проводили нараду на рівні корпорації.
Станіслав МИХАЙЛОВСЬКИЙ.
Свій перший у лютому місяці виїзний прийом громадян
голова Кагарлицької районної ради Роман Коваленко провів у Стайках. Діалог з
жителями села тривав більше години в присутності сільського голови Олександра
Шестопала. Стайківчани піднімали болючі для них питання, які носили, переважно,
соціальний характер.
Інвалід III групи Світлана Карпенко, яка після
операції з видалення аденоми гіпофіза захворіла на нецукровий діабет,
звернулася до голови райради з прохання посприяти у виділенні коштів для
придбання необхідних їй ліків. Раніше, стверджувала стайківчанка, фінансування
медикаментів захищеним категоріям хворих, до яких належить і вона, надходило з
місцевого бюджету, нині ж - з державного через Центральну районну лікарню.
Напевно, саме це й стало причиною затримки фінансування.
До розмови долучився і Олександр Шестопал. Він
зазначив, що в Стайках проживає двоє з трьох, прописаних в районі, хворих на цю
рідкісну хворобу. І кошти на придбання ліків, з розрахунку на одного хворого,
перевищують суму 500 гривень в місяць. Зрозуміло, що навіть усієї пенсії по
інвалідності не вистачить, щоб придбати необхідні ліки, від яких залежить життя
цих людей. Роман Коваленко пообіцяв обов’язково зустрітися по цьому питанню з
головним лікарем Центральної районної лікарні і зробити все від нього можливе,
щоб хворі отримували необхідні ліки вчасно.
Катерина Свідзінська звернулася до голови райради з
проханням посприяти у вирішенні квартирного питання. Вона довгий час проживає у
будинку, що належить Держлісгоспу. А оскільки це службове житло, то вона не має
права його приватизувати, навіть підвести в будинок газ. Також пенсіонерка
висловила побоювання, чи не виселять згодом її, або ж її дітей з будинку,
оскільки в неї немає жодних документів на право власності, лише квитанції про
сплату компослуг.
Голова райради запевнив жительку села, що побоювання
про можливе примусове виселення безпідставні - Закон в даному випадку на її
боці. Окрім цього, вона може підвести до будинку й газ, щоправда, лише після
згоди власника майна, тобто Держлісгоспу, і за власні кошти. Катерина
Свідзінська залишилася задоволеною цією відповіддю.
Директор сільського Будинку культури Валентина
Завалій звернулась з проханням про допомогу у ремонті даху Будинку культури.
Також вона просила голову райради спростувати або ж підтвердити чутки про
можливе звільнення бібліотекаря села із займаної нею посади. Роман Коваленко
запевнив її, що кадрові питання в конкретному випадку - виключно прерогатива
виконкому сільської ради. Що ж до проведення ремонтних робіт, то це питання
потребує додаткового вивчення.
Голова Кагарлицької райради під час візиту в Стайки
відвідав також заклади культури села, навчальні заклади, дитячий садок,
ознайомився з умовами роботи медпрацівників.
Олексій АДАМЕНКО.
Покращення торговельного обслуговування населення
району є одним з питань, якому в районі приділяється постійна увага. Останнім
часом зростають обсяги
товарообігу, зміцнюється мережа
закладів торгівлі. Провідну роль в обслуговуванні жителів ра-йону, особливо у сільській місцевості,відіграє районне
споживче товариство (райСТ).
Кагарлицьке
районне споживче товариство є членом Центральної спілки товариств України „Укоопспіл-ки”,
працює згідно з затвердженим Статутом та законів „Про споживчу кооперацію” і
„Про кооперацію”.
В 2004 році згідно з рішенням других зборів Ради
Укоопспілки правлінням Кагарлицького райСТ прийнята Концепція розмежування
кооперативної власності району. На даний час в системі райСТ є 6400 пайовиків.
Аналізуючи розвиток торговельної діяльності, слід
зазначити, що найбільшу питому вагу в загальному об’ємі товарообігу району
займає саме районне споживче товариство.
Основою районного споживчого товариства є 12
споживчих товариств, якими відкрито майже в усіх населених пунктах району 122
стаціонарні продовольчі та промислові магазини, що охоплюють торговельним
обслуговуванням близько 70% жителів району. В системі райСТ діє 14 підприємств
громадського харчування, центральний ринок, критий ринок,
коопзаготпідприємство, ситроцех, що орендується ТОВ „Услада”, ресторан „Колос”,
ДП „Надія”, „Громхарч”. Працює в кооперації більше 200 працівників.
Значна частина жителів району задовольняє свої
потреби в товарах народного споживання на Кагарлицькому ринку райСТ. До послуг
продавців на ринку діє 1095 торгових місць, з яких 63 відсотки відведено для
продажу промислових товарів, а 23% - продовольчих товарів. Крім того, 74 місця
призначені для продавців м’яса та 40 - молока. Адміністрацією ринку проводиться
їх упорядкування. Так, на ринку встановлено 140 тимчасових торгових кіосків і
70 контейнерів. Упорядковано територію для торгівлі сільськогосподарською
продукцією та живою рибою.
Вільні виробничі приміщення та інше нерухоме майно
райСТ надаються для оренди суб’єктам господарювання району. На сьогодні
споживчим товариствам надано в оренду 40 магазинів торговельною площею 2821 м.
кв. та приватним підприємцям - 43
магазини площею 3092 м. кв.
Практикується райСТ виїзна торгівля. Здійснюється
це автомагазином районного споживчого
товариства. Згідно з графіком він обслуговує віддалені населені пункти, де
проживає невелика кількість жителів.
За 2006 рік
товарообіг по всіх галузях споживчої
кооперації склав 8116,9 тис. грн., що на 18% більше в порівнянні до минулого року.
Оборот підприємств громадського харчування виріс до 1780 тис. грн., що більше
рівня минулого року на 31 відсоток. Власної
продукції виготовлено на суму 916 тис. грн., або на 31 відсоток більше,
ніж в попередньому році. Система
споживчої кооперації району працює ефективно і є рентабельною.
У 2006 році у населення закуплено
сільськогосподарської продукції на
274 тис. грн., в тому числі 70 тонн картоплі, 12 тонн цибулі, 6,5 тонни овочів,
5,4 тонни макулатури, м’ясопродуктів на 324 тис. грн. За рік Кагарлицьким райСТ
зроблено 22 виїзди з метою реалізації сільгосппродукції до м. Києва.
РайСТ
працює прибутково, вчасно сплачуються платежі до бюджету та
заробітна плата.
Зміцнюється матеріальна база товариства. Протягом
2006 року проведено реконструкцію критого ринку на суму 140 тис. грн., виконано
поточні ремонти магазинів на 56 тис. грн., відремонтовано дах ресторану „Колос”
на 35 тис. грн., проведено капітальний ремонт в магазині „Кулінарія” на 30 тис.
грн., в магазині с. Кадомка на 6 тис. грн., закінчено капітальний ремонт
магазину в с. В. Пріцьки.
Проводиться робота по переобладнанню систем опалення
торговельних підприємств. Проведено його зокрема, до торговельного центру у
Переселенні (4 торгових точки), до 4 магазинів у Стайках, до 2 у В.Пріцьках, а
також до торговельних закладів у Кузьминцях, Демівщині та Кагарлику. На
виготовлення проектно-кошторисної документації, проведення пусконалагоджувальних
робіт по підведенню природного палива у 15 вищеназваних торгових точках
районним споживчим товариством виділено 150 тис. грн. Всього ж за минулий рік
газифіковано 17 магазинів на загальну суму 224 тис. грн. На 2007 рік
заплановано остаточно завершити роботи з газопостачання магазинів та
підпри-ємств громадського харчування, що належать споживчому товариству.
Заплановано проведення капітальних ремонтів в магазинах ряду сіл району. У 2006
році на їх реконструкцію та проведення
євроремонтів було виділено 295 тис. грн.
Кооператори Кагарлицького районного споживчого
товариства беруть активну участь у
наданні спонсорської допомоги школам, малозабезпеченим верствам населення.
Тільки у 2006 році на ці цілі виділено 14,8 тис. грн.
Правлінням товариства постійно ведеться пошук
потенційних інвесторів для відновлення роботи хлібозаводу, для чого на вебсторінці
облдержадміністрації розміщено характеристику даного об’єкта, ;яка
постійно поновлюється.
Аналіз роботи Кагарлицького районного споживчого
товариства засвідчує, що система споживчої кооперації району працює в
нормальному режимі. Правління райСТ приділяє увагу поліпшенню умов торговельних
закладів, розширенню асортименту продукції.
Проте є й певні недоліки.
Не
скрізь вирішено питання
опалення торговельних
точок. Необхідно обладнати його в приміщеннях магазинів СТ
„Ліра” в селах Землянка, Шубівка, Ліщинка, Тернівка; СТ „Марина” в кафе
с. Переселення; СТ „Вікторія”, с. В. Пріцьки;
СТ „Горохуватське”, магазин с.
Тарасівка; СТ „Дніпро”, с. Юшки та с.
Гребені. Потребує вирішення покращення торгівлі товарами довготривалого
користування. Є потреба у вивченні
питання щодо відкриття магазину для пільгового обслуговування соціально
незахищених верств населення району. Над вирішенням цих та інших питань
товариству необхідно працювати.
ХТО МАЄ
ПРАВО ПЕРЕВІРЯТИ ТЕХНІЧНИЙ СТАН ДИМАРІВ?
Минулого тижня телефон в редакції не змовкав.
Дзвонили, переважно, жителі сіл Переселення та Мирівки. Люди скаржилися на
діяльність працівників спеціалізованої організації з перевірки технічного стану
димових та вентиляційних каналів СПД “Баран М.М.”.
Зокрема, житель с. Мирівки Віктор Яковчук з
обуренням повідав: “Для пенсіонера – кожна копійка цінна. І от несподівано в
селі з’являються “фахівці”, які обходять будинки, оглядають впродовж двох
хвилин димарі і... виписують квитанцію на 30 гривень! Якби хоч на 5 гривень – я
б не обурювався. І до того ж, ці спеціалісти вимагають лише готівку – рахунки
не виписують! З’ясуйте, будь ласка, що це за перевірки і чи дійсно ми повинні
обов’язково платити цим “підприємцям”?
Оскільки це питання хвилює багатьох наших читачів, ми звернулися за офіційним роз’ясненням до начальника Кагарлицької філії “Київоблгаз” Вадима Лесика.
- Пане Вадиме, чи відомо Вам, що на території
нашого району працює спеціалізована організація з перевірки димових і
вентиляційних каналів СПД “Баран М.М.”, і чи законна їх діяльність?
- Працівники цієї спеціалізованої організації дійсно мають право проводити перевірки технічного стану димових та вентиляційних каналів у будинках, що опалюються природним газом. Їхня діяльність здійснюється на підставі ліцензії, виданої у серпні минулого року Державним департаментом пожежної безпеки України.
- Чи означає це, що всі газифіковані будинки
підлягають обов’язковій перевірці саме цією організацією і саме в цей час,
тобто, взимку?
- Згідно з Правилами безпеки систем газопостачання України, повторні перевірки техстану димових та вентиляційних каналів у жилих будинках можуть проводитися або ж організаціями, що мають підготовлений персонал, технічне оснащення та дозвіл на проведення цих робіт, виданий відповідними органами, або ж власниками будинків. Таких організацій в Кагарлицькому районі три: МП “Факел”, “Сатурн”, ПП “Коробенко”. Якщо ж власник будинку проводить перевірку самостійно, то він зобов’язаний заповнити Журнал повторної перевірки та розписатися в ньому. Ці журнали зберігаються у власників будинків.
- Наскільки часто потрібно проводити перевірки
димових та вентиляційних каналів?
- Димові канали опалювальних котлів, що працюють сезонно, підлягають перевірці не менше одного разу на рік перед початком опалювального сезону, а ті, що працюють впродовж усього року – двічі на рік (восени та весною).
Вентиляційні канали перевіряються та прочищуються одночасно з димовими. При цьому звертається особлива увага на наявність тяги, відсутність засмічень, герметичність, справність оголовків, відокремленість. Забороняється перевіряти тягу запаленим сірником.
Насамкінець зазначу, що у приватизованих багатоквартирних будинках ці роботи повинні проводитись виключно спеціалізованою організацією.
Олексій АДАМЕНКО.