№ 13 від 20
лютого 2007 року
КАГАРЛИЧЧИНА – ТЕРИТОРІЯ З ВЕЛИКИМ ПОТЕНЦІАЛОМ
РЕЗУЛЬТАТИ РЕВІЗІЇ ВИЯВИЛИСЯ НЕВТІШНИМИ
КАГАРЛИЧЧИНА -
ТЕРИТОРІЯ З ВЕЛИКИМ ПОТЕНЦІАЛОМ
В минулий четвер із робочим візитом Кагарличчину
відвідала голова обласної держадміністрації Віра Ульянченко. Вона взяла участь
у засіданні чергової колегії райдержадміністрації, під час якої у своєму
виступі висловила бачення поточного та стратегічного планів розвитку як
Київщини загалом, так і Кагарлицького району безпосередньо. Згодом Віра
Іванівна дала інтерв’ю представникам районних та регіональних ЗМІ з ряду
актуальних питань. Його ми й надаємо до уваги наших читачів.
- Віро
Іванівно, як ви оцінюєте роботу керівництва Кагарлицького району?
- Роботу
Кагарлицької райдержадміністрації, і я вже це казала під час мого виступу на
колегії, я оцінюю задовільно.
Звичайно, в нас є й певні претензії до райдержадміністрації, але мушу
зазначити, що є ряд об’єктивних причин, із яких певні пункти у бюджеті району
не було виконано. Проте найголовніше те, що й голова райдержадміністрації, й її
команда ці причини прекрасно розуміють. І почувши сьогодні про стан у галузі охорони здоров‘я і в
освіті, зрозуміло, що в районі мають
власні певні програми і знають, де ще є
серйозні резерви, особливо по роботі із
землею, з інвесторами, резерви по
наведенню порядку у виплаті заробітної плати, а це відповідно й надходження до
бюджету податку з доходів фізичних осіб.
Мене радує
те, що Кагарлицький регіон не гониться за якимись великими проектами, а
невеличкими проектами вирішує соціальні питання й питання зайнятості громадян у
конкретних населених пунктах. За 2006 рік створено кілька невеликих
підприємств, де по 15 - 40 осіб працюючих. Це технологічно невеликі
підприємства, але вони суттєво впливають на наповнення бюджету того чи іншого
населеного пункту.
Мені приємно,
що команда працює спільно, що
менеджмент і районна рада відкликаються на проблеми району і відповідно на ті
пріоритетні проекти, які пропонує райдержадміністрація. Але, звичайно, я все ж
хочу більш активної й ініціативної роботи цієї команди. Про це я говорила у
своєму виступі і це навіть трохи збудило людей. Мені здається, що цей район має
дуже високий потенціал. Найголовніше, що тут відчувається певна політична
стабільність, і потенціал району, я в цьому впевнена, буде належно використано.
- Незважаючи
на потенціал, існує заборгованість із
заробітної плати, що робити з нею ?
- Я думаю, що тут, перш за все, потрібно задіяти
органи прокуратури й судів, які мають попрацювати над цим, це їхня компетенція,
і приділити цьому питанню дуже
серйозну увагу. Ми ж, губернатори, будемо у свою чергу звертатись з цього приводу
до Президента, щоб органи прокуратури й судів від таких питань не
відхрещувались. Але це не тільки
відповідальність голів райдержадміністрацій, я думаю, що тут активнішими мають
бути й профспілки – і ті, які є безпосередньо в колективах, і їх загальноукраїнські
органи.
Хочу зазначити, що Кагарлицький район якраз і не
виділяється великою заборгованістю в загальній ситуації. Якраз - це район
такий, де економічно активні підприємства заборгованості по зарплаті не мають.
І це приємно, тому що в області є багато економічно активних підприємств, де
така заборгованість існує.
Проблема в
Кагарлицькому районі не у виплаті
заробітної плати, а в її низькому рівні. Перш за все, це зумовлено тим, що тут
багато працюючих у сільському господарстві. І надзвичайно важко без державної
підтримки сільгоспвиробникам сьогодні піднімати зарплати. Через те важливим є
питання державної підтримки в галузі
тваринництва й рослинництва. В минулому році сільгоспвиробники залишилися без погашення
державою відсотків за кредитами, а це
відповідно вплинуло на їх прибутки і,
відповідно, на можливість підвищення оплати праці.
- Як Кагарлицький район виглядає на фоні всієї
області?
- Я не можу конкретно назвати місце району, перше,
друге чи третє, та він однозначно входить у першу десятку
кращих за різними системними показниками.
- Чистота й порядок - це обличчя кожного
населеного пункту, але, на жаль, більшість наших міст, сіл, селищ, містечок не
вирізняються на фоні великих міст.
- Я вам скажу, що це питання дуже болюче для мене.
Тому що за загальними уявленнями українське село вибілене, чисте, гарне й акуратне в принципі. І сьогодні
говорити, що околиці наших сіл перетворилися у такі собі смітники - дуже
боляче. Ми це питання підняли на рівень обласної програми. Зараз будуть задіяні
всі служби, які обслуговують райони,
маються на увазі й служби по благоустрою, й житлово-комунальні, й ті, що
обслуговують дороги. Але разом із тим,
мені хотілося б, щоб це було й болем
сільських голів. Бо вони зайнялися великими стратегічними планами й проблемами,
й забули про такі елементарні речі, як наведення порядку у своєму населеному
пункті. Я думаю, що до цього потрібно привернути увагу сільських голів і вони
мають, виконуючи свої обов’язки, спонукати громаду до прибирання у своєму селі.
А ми створимо всі умови для того, щоб людям було куди це сміття вивозити і,
відповідно, його в цих місцях складати, зберігати й переробляти. В нас щодо
цього є ціла програма. Й ми хочемо, щоб це була програма не лише
облдержадміністрації, а й відповідно подібні розроблені в кожному населеному
пункті.
- Віро
Іванівно, щоб ви хотіли побажати жителям Кагарличчини?
- Перш за все, мені хотілося б побажати
мешканцям району процвітання, щоб вони мали на своїй території цікаву,
злагоджену й ініціативну команду, яка буде працювати заради кожного жителя. І
після сьогоднішнього візиту в мене складається таке враження, що в
Кагарлицькому районі така команда є, і
що ця команда здатна вирішувати питання, які покращать, і причому серйозно,
якість життя людей на Кагарличчині. Ця команда амбітна, і вона розуміє, що хоче, і, я так розумію, що навіть знає, які фінансові, матеріальні та інші
ресурси в неї є, як ці ресурси можна задіяти для того, щоб серйозно підняти
якість життя в районі. Сподіваюсь, що так воно й буде. А ми зі свого боку
серйозно підтримуватимемо цю команду. Уже зараз можна говорити про кілька
проектів, які схвалюються облдержадміністрацією стосовно розвитку самого міста
Кагарлика і Кагарлицького району.
Окремо ми розглядали й розвиток Ржищева.
Мені
здається, що через рік, коли я приїду на обговорення виконання бюджету 2007
року, ми будемо говорити також і про цікаві проекти, які вже будуть здійснені
на Кагарличчині.
ВИЯВИЛИСЯ НЕВТІШНИМИ
Хвиля зростання тарифів на житлово-комунальні
послуги, яка прокотилася по Україні, не лишила байдужим, напевно, нікого.
Вмотивованість нових тарифів продовжують обговорювати і нині. Нещодавно всі без
винятку центральні засоби масової інформації процитували слова Генерального
прокурора України О.Медведька, де йде мова про доручення регіональним
відділенням прокуратури перевірити на місцях законність встановлення органами місцевого
самоврядування тарифів на комунальні послуги.
Саме в цей
період працівники контрольно-ревізійного відділу в Кагарлицькому районі та
місті Ржищів (далі - КРВ) проводили ревізію КП «Кагарлицьке
житлово-експлуатаційне підприємство». Стосувалася вона фінансово-господарської
діяльності підприємства. І поштовхом до її проведення стало звернення жителів
міста до КРВ у жовтні 2006 року. У зверненні кагарличани порушили питання про
підтвердження використання коштів на виконання КЖЕП робіт з перекриття покрівлі
по вулиці Воровського, 16, в м.Кагарлику: скільки матеріалів було витрачено на
ремонт покрівлі, скільки коштів використано для цих потреб і чи дійсно
виділялися для цього кошти.
КРВ розглянуло звернення кагарличан та внесло
корективи до плану роботи відділу на 2006 рік. І вже в четвертому кварталі
минулого року було розпочато ревізію фінансово-господарської діяльності КП
«Кагарлицьке житлово-експлуатаційне підприємство». Чи були під час ревізії
виявлені порушення і якщо так, то які саме - розповідає начальник КРВ у
Кагарлицькому районі та місті Ржищів Валентина КОМИШНЯ.
- Ревізія
тривала 30 робочих днів. За цей час працівниками КРВ було перевірено всі
документи бухгалтерського обліку підприємства, використання всіх коштів, в тому
числі і тих, що виділялися з державного та місцевого бюджетів. Під час ревізії ми виявили цілу низку
фінансових порушень на загальну суму 15 млн. 867 тис. 768 гривень, з яких 14
тис. 250 грн. – фінансові порушення, що призвели до втрат фінансових і
матеріальних ресурсів. В тому числі: 6 тис.510 грн. – проведення повних виплат
на оплату праці при невиконанні працівником робіт; 2 тис. 420 грн. - сплата
внесків до державних цільових фондів за більшими, ніж передбачено
законодавством, ставками зборів; 1тис. 630 грн. - понаднормове списання по
обліку матеріальних цінностей, всупереч закону; 60 грн. - безпідставно
нарахована заробітна плата; 40 грн. - без підтверджуючих документів виплата
підзвітних коштів; 560 грн. - понаднормове списання паливно-мастильних
матеріалів; 110 грн. – знищення матеріальних цінностей, всупереч законодавству.
До того ж підприємство завищило тарифи на оплату послуг на суму 2 тис. 920 грн.
В зв’язку з цим, було рекомендовано КЖЕП провести перерахунок квартирної плати.
Проте найбільшу суму складають інші порушення фінансової дисципліни - 15 млн. 853
тис. 430 грн., з яких: 15 млн. 834 тис.40 грн. - не проіндексовано вартість
основних засобів та житлового фонду, станом на 01.01.05 р.; 19 тис.390 грн. -
завищено в обліку вартості активів.
- Якщо
останні, майже астрономічні суми (15 млн.853 тис.430 грн.), можна пояснити
великою кількістю будинків, що стоять на балансі комунального підприємства, то
як пояснюються порушення, пов’язані з виплатою коштів за невиконані роботи на
суму 6 тис. 510 грн.?
- Ревізією
встановлено, що в КЖЕП укладалися численні трудові угоди на виконання робіт із
залученими особами. Наші працівники вибірковим методом взяли письмові пояснення
з працівників, які повинні були
проводити роботи за цими угодами. Дехто
з них підтверджував виконання робіт та отримання зароблених ними коштів, але
були й такі, котрі категорично запевняли, що роботи, вказані у трудових угодах,
вони не виконували і кошти не отримували, або ж, що отримували кошти, але на
значно меншу суму. В деяких угодах навіть не вказувалося, які саме роботи
повинен виконувати найманий працівник. В цілому ж ревізією встановлено, що за
виконані роботи по трудових угодах підприємством було нараховано 13 тис. 462
грн. 98 коп., а виплачено 11 тис. 629 грн. 45 коп. До того ж, виплачені кошти у
сумі 6507 грн. наймані працівники не отримували, про що й засвідчили письмово у
своїх поясненнях.
Контрольно-ревізійний відділ у Кагарлицькому районі
та місті Ржищів направив матеріали ревізії до Кагарлицької міжрайонної
прокуратури, райдержадміністрації та міської ради для прийняття ними відповідних
рішень.
Як нам повідомив Кагарлицький міжрайонний прокурор
Михайло Римар, за результатами ревізії прокуратурою порушено кримінальну справу
за фактами привласнення коштів та службового підроблення згідно зі ст.191, ч. 3
та ст. 366, ч.1 Кримінального кодексу України, яку наприкінці січня було
направлено до суду. Також на черговому виконкомі Кагарлицької міської ради було
ухвалено рішення доручити міському голові розірвати контракт з директором КЖЕП,
а до всіх інших винуватців застосувати заходи адміністративного впливу. Згідно
ж з інформацією керівництва КЖЕП, на сьогоднішній день підприємство вже провело
перерахунок раніше завищеної квартплати на суму 2 тис. 920 грн. та відшкодувало
кошти власникам квартир.
Олексій Адаменко.
На підбитті під-сумків роботи тваринників району у
2006 році єдиним представником від
фермерських господарств було СФГ “Широкоступ”. Почавши свою діяльність із 16
корів, які дісталися йому під час
розподілу господарства-попередника і половину з яких довелося вибракувати, на сьогодні у фермера вже налічується 92 голови ВРХ. З них - 42
корови, добова продуктивність кожної становить 22 кг молока.
Агроном за професією, Олександр Васильович чесно зізнається, що
рішення серйозно зайнятися
тваринництвом далося йому нелегко. Але саме життя змусило це зробити. Бо молоко
і м’ясо - це регулярні грошові надходження, це - органічні добрива, це -
додаткові робочі місця. Зрештою, жартує
Широкоступ, яка ж то каша без шматка
м’яса і хліб - без масла.
Не фахівець у
галузі, він відразу головну
ставку зробив на годівлі тварин. У СФГ перейшли на приготування сухих
кормосумішей, які не скисають і повністю поїдаються худобою. Вони
виготовляються через подрібнювач-змішувач, і складаються із шести і більше компонентів. Це пшенична,
ячмінна, кукурудзяна та горохова дерть, макуха і премікси. Таким же
урізноманітненим є раціон і для свиней.
Ось власне це і забезпечує високі надої
від дійного стада та найвищі в районі середньодобові прирости на відгодівлі
свиней. Наталія Жураківська та Ольга Пльонцак щодня мають на кожному із поросят по 520 грамів приросту.
Та й по поголів’ю свиней СФГ “Широкоступ” входить в число кращих в районі. На сьогодні мають понад 1300 поросят, хоча
розпочинали свою діяльність тут із 16 свиноматок.
Втім, молодий
господар не зупинився на традиційних на Кагарличчині видах тварин. Торік
Олександр Васильович, наприклад, завіз у Шубівку 6 заморських чудо-птахів -
страусів. Точніше, їх молодняк. В цьому році планує докупити ще три дорослих
птиці, щоб одержати власний приплід. І
хоча розведення страусів у СФГ поки що
розцінюють як екзотику, зоопарк для
сільської дітвори та й дорослих, але
при нормальному їх розвитку проглядається й непогана перспектива у
фінансово-економічному відношенні. Адже вага дорослого птаха, невибагливого до
кормів, становить 150-160 кг, м’ясо дороге і користується великим попитом.
Розводять у фермерському господарстві і овець. Уже
одержали перший окот, а в цілому в отарі налічується 56 тварин. “Не знаю,
наскільки це буде вигідно з економічної точки зору, - розповідає Олександр
Широкоступ, - але вівці виручають нас в
іншому плані. Відпала потреба у косовиці бур’янів. Випустив отару на забур‘янене місце - і не
треба коси”.
Тримає дбайливий господар і зариблений ставок, щоб
мати до обіднього столу власну рибу і певні кошти до каси господарства.
Ось так господарює у Шубівці Олександр Широкоступ.
Через це тут і їдять трудівники не пісну кашу, і не самий хліб.
Станіслав МИХАЙЛОВСЬКИЙ.
На знімку: делегація СФГ “Широкоступ” під час районної наради по підбиттю підсумків роботи тваринників у 2006 році:
зоотехнік Марія ЖУРАКІВСЬКА, ветлікар Надія САЧОК,
оператори по вирощуванню свиней Наталія ЖУРАКІВСЬКА і Ольга ПЛЬОНЦАК
та керівник СФГ Олександр ШИРОКОСТУП.
Народна мудрість гласить: «Вік живи - вік учись». Це
твердження є особливо актуальним для нашого часу, коли зростають освітні запити
суспільства і роботодавці на ринку праці перевагу надають висококваліфікованим
кадрам. Опанувати ж будь-який фах на сучасному рівні неможливо без здобуття
базової або повної загальної середньої освіти, яка є, згідно з чинним
законодавством, обов’язковою основною складовою безперервної освіти.
Однак життєві обставини інколи складаються так, що
людина не має змоги закінчити школу разом із своїми ровесниками. Забезпечує
гарантоване Конституцією України право громадян на здобуття повної загальної
середньої освіти особливий різновид індивідуального навчання - екстернат.
Отримання базової загальної середньої освіти або повної загальної середньої
освіти у формі екстернату не обмежується віком. Екстерн - особа, яка самостійно
опановує навчальні програми і якій надається можливість проходження підсумкової
та державної підсумкової атестації в навчальних закладах системи загальної
середньої освіти. Громадяни України, які навчалися й отримали документ про
відповідний рівень освіти за кордоном, з метою отримання документа державного
зразка про базову або повну загальну середню освіту зобов’язані пройти
атестацію екстерном. Варто зауважити, що можливість пройти атестацію й отримати
відповідний документ про освіту мають не тільки громадяни, які у свій час не
завершили навчання в навчальному закладі системи загальної середньої освіти, а
й ті, які з будь-яких причин не мають змоги відвідувати навчальні заняття в
загальноосвітньому навчальному закладі; навчаються за індивідуальною формою;
отримали документ про відповідний рівень загальної середньої освіти за
кордоном; прискорено опанували програмовий матеріал відповідного класу, ступеня
навчання; є іноземцями та особами без громадянства, що перебувають в Україні на
законних підставах.
Єдиним закладом у Кагарлицькому районі, де можна таким чином здобути базову або повну
загальну середню освіту, є Кагарлицька ЗОШ І - III ступенів № 3. Протягом ряду
років тут отримують свідоцтва і атестати громадяни, для яких середня освіта є
необхідною для подальшого навчання у вузах різних рівнів акредитації, для
влаштування на престижну роботу. Зокрема, в минулому навчальному році до
державної підсумкової атестації були допущені і успішно її пройшли 8 екстернів
із 10. В цьому навчальному році вже подали документи 6 громадян, які виявили
бажання здобути освіту екстерном.
Зарахування повнолітніх громадян до навчального
закладу на екстернат здійснюється за їх особистою заявою, а неповнолітніх
громадян -за заявою батьків або осіб, які їх замінюють, погоджується з місцевим
органом управління освітою і затверджується наказом керівника навчального
закладу. Крім заяви, екстерни мають подати копії таких документів: паспорта з
реєстрацією в Кагарлицькому районі, документа про попередню освіту, довідки про
ідентифікаційний код, а також довідку з місця роботи або Центру зайнятості, сільської
чи міської рад (для безробітних),
управління праці (для тих, що перебувають у відпустці по догляду за дитиною).
Після зарахування екстерни згідно з графіком,
затвердженим директором, протягом квітня-травня відвідують консультації,
готуються і складають заліки, проходячи підсумкову атестацію, яка є передумовою
для проходження державної підсумкової атестації (2007 року вона триває з 5 по
27 червня).
Користуючись нагодою, хочу нагадати жителям
Кагарлицького району, які з різних причин не змогли у свій час здобути освіти,
але хоті-ли б надолужити втрачене, прийом документів на екстернат
починається з жовтня місяця поточного навчального року й закінчується, як
правило, не пізніше ніж за три місяці до початку атестації (у цьому році - 5
березня). Кожен, хто хоче скористатися нагодою здобути середню ос-віту
екстерном у цьому році, має вчасно подати необхідні документи.
Микола СЕМЕНЮК,
директор Кагарлицької ЗОШ І - III ст. № 3.