№ 29 від 17 квітня 2007 року
Віталій НОВОЖИЦЬКИЙ: “СЕЛО БУРТИ ВАЖКО УЯВИТИ БЕЗ АГРОФІРМИ "ПЕРЕМОГА"
Двісті п’ятдесят сім ударів дзвону лунало п’ятнадцятого квітня над
Мирівкою. Двісті
п’ятдесят сім свічок горіли в руках мирівчан під час відкриття в їхньому селі
пам’ятника жертвам голодомору. Двісті п’ятдесят сім
жителів цього села забрала страшна голодна смерть під час голодомору 1932–1933
років минулого століття. Сто сім дітей так і не стали
дорослими, а тридцять сім сімей загинули повністю…
Згадка про ті страшні часи
нищення українського народу невикорінна
в нашій пам’яті. Віддати шану тим, хто вмирав за те,
що він лише українець, - наш священний обов’язок. Тому й постають в містах і селах пам’ятні знаки, зводяться меморіали …
Ініціатором встановлення монумента, що має вигляд козацького хреста, був
Олег Плугатаренко, рід якого теж постраждав від
геноциду. Він віднайшов небайдужих людей, які
допомогли реалізувати цей задум. Свій вклад зробили італієць Роберт Прівітера, німець Тім Бьозе, поляк
Адам Сауер. Розробив та виконав монумент
архітектор Микола Малишко. У відкритті пам’ятника взяли участь Адам Сауер, старший координатр
«Польсько-Української ініціативи», Іван Шевченко, заступник голови райдержадміністрації,
Роман Куцик, заступник голови Інституту національної пам’яті. Своїми спогадами
про ті страшні роки поділилась мирівчанка Ніна Покрепа. А освятили монумент протоієрей, професор Києво-Могилянської академії Юрій Мицик
та настоятель сільського Свято-Преображенського храму о. Василій Суп.
Минулого тижня у малому залі адмінбудинку зібралися керівники сільгосппідприємств району для обговорення нагальних питань рослинницької й тваринницької галузей.
У нараді взяли участь голова
Кагарлицької РДА Тамара Телеш, її заступник Іван Шевченко та радник Валентин
Швець.
По питанню весняно-польових
робіт виступив начальник управління агропромислового розвитку РДА Анатолій
Бобовський, а на підсумках роботи агроформувань у
галузі тваринництва за І квартал зупинився головний зоотехнік управління Микола
Голованчук. Зокрема Микола Васильович зауважив, що у порівнянні до початку року
збільшено поголів’я ВРХ (+57 голів); свиней (+2520), а з
тим відмітив ПСП «Росава», ВАТ «Кагарлицький бурякорадгосп», АФ «Слобідська»
та «Переселенська». Допустили зменшення
поголів’я ТОВ «БРСМ-Агро», «Обрій-Агро», СТОВ
«Леонівське». Найбільше вибуло телиць від народження
у СТОВ «Обрій», СВК «Стави», АФ «Мир». Беззаперечними лідерами по кількості ВРХ
на
Стосовно поголів’я свиней, то найбільше їх
утримується у «Ферми Данам» (5224 голів), ФГ «Широкоступ» (1190), СВК «АФ
«Перемога» (1120), ПСП «Росава» (1048).
Молока за І квартал найбільше вироблено у СВК «АФ
«Перемога» (761 т), ПОСП «Дніпро» (713), ВАТ «Кагарлицький бурякорадгосп»
(217), АФ «Слобідська» (209 т).
Допустили зменшення виробництва молока АФ «Мир», СТОВ «Обрій»,
«Леонівське».
Найвищі середні надої
молока має п’ятірка
господарств: ПОСП «Дніпро» -
Микола Голованчук зазначив, що
зниження надоїв молока в
окремих господарствах відбулися у зв’язку з неякісною годівлею тварин.
Найголовнішими завданнями сьогоднішнього дня, наголосив він, є організований
перехід на літньо-табірне утримання худоби;
максимальне використання дешевих зелених кормів; організація культурних і
природних пасовищ; оздоровлення ферм від інфекційних захворювань. А ще –
будівництво для молодняка ВРХ додаткових загонів на
природних пасовищах. Тож, робота з підготовки літніх
таборів повинна бути завершена до початку травня, адже кожному господарникові
добре відомо, що свіже повітря, сонце і трава – це ті фактори, які позитивно
впливають на оздоровлення тварин, їх продуктивність та відтворення стада.
Наталія КРАВЕЦЬ.
«СЕЛО БУРТИ ВАЖКО УЯВИТИ БЕЗ
АГРОФІРМИ “ПЕРЕМОГА”
НОВОЖИЦЬКИЙ Віталій
Олексійович. Народився 6 грудня1953 року в с. Черняхові Кагарлицького району.
Закінчив Українську сільгоспакадемію за спеціальністю інженер-електрик.
Працював старшим інженером-електриком Кагарлицького міжколгоспм’ясопрому,
головним інженером райсільгоспенерго, головним енергетиком АФ «Перемога»,
заступником директора Кагарлицького РЕМ. З 2006 року – буртівський сільський
голова.
- Віталію Олексійовичу,
обійнявши найвищу в селі посаду, з якими складнощами Ви зустрілися перш за все?
- Насамперед, з катастрофічною, як на мене, нестачею бюджетних коштів. Адже задекларовані в місцевому бюджеті і затверджені сесією сільради кошти, як виявилось, дуже відрізнялися від фактичних потреб. Тож мені доводилося, перш за все, звикати до того, що я раніше ніколи не робив: випрошувати кошти для організації поїздок школярів на конкурси, на проведення різноманітних свят та на ремонти закладів соціальної сфери. Ось саме це і стало для мене найскладнішим під час адаптації на новій посаді. Не скажу, що вже звик до цієї ролі, але за рік вдалося, принаймні, налагодити тісні зв’язки із головними нашими меценатами.
- Кого Ви маєте
на увазі?
- Перш за все – СВК “АФ «Перемога» на чолі з Григорієм Павлюком. Не відмовляють в допомозі селу і приватні підприємці Роман Ткач та Сергій Ткаченко, фермерське господарство Петра Бездітного та інші небайдужі люди. Хоча, звісно, левова частка допомоги надходить саме від агрофірми, без якої, відверто кажучи, важко уявити наше село. Жодного випадку ще не було, щоб Григорій Павлюк відмовив нам у допомозі. Прибирання вулиць села, приведення до ладу сміттєзвалищ, в тому числі і ліквідація стихійних, - все це проводиться технікою і за кошти агрофірми «Перемога». Наведу конкретний приклад. У цьому році нові ціни на газ практично з’їли всі ті кошти, які були закладені в бюджет на опалення ФАПу та дитсадка. Тож в середині березня ми опинилися перед цілком реальною проблемою закриття цих закладів. Саме у цій надзвичайно складній ситуації і прийшла нам на допомогу агрофірма «Перемога». Григорій Павлюк погодився взяти на свої плечі повне фінансування цих закладів до середини квітня, за що я і депутати сільради йому особливо вдячні. Але ж тепер виникає питання: що ж робити нам восени і взимку – тобто на початку наступного опалювального сезону. Єдина надія – на допомогу районної та обласної адміністрацій. Сподіваюся, що впродовж року будуть внесені суттєві корективи до нашого місцевого бюджету. Адже окрім забезпечення опаленням вищеназваних закладів потрібно обов’язково врегулювати і питання підвищення мінімальної заробітної плати, і інші нагальні проблеми, які тісно пов’язані з наповненням місцевого бюджету.
- Окрім
допомоги від райдержадміністрації, які ще Ви бачите шляхи поповнення бюджету в
цьому році?
- Дійсно, це питання для нас дуже актуальне, але з тих власних надходжень, які формують бюджет, в основному, домінує лише прибутковий податок на доходи фізичних осіб. Тож в разі збільшення заробітної плати працівникам тих господарств, що розміщені на території сіл Бурти, Краснопілка та Очеретяне, збільшаться і надходження до місцевого бюджету. Інший шлях поповнення бюджету - збільшення орендної плати за землю. Нині цей показник на території нашої сільської ради є середнім по району. Але збільшення це слід робити виважено і поступово.
- Чи задоволені
Ви станом закладів культури та освіти, що діють на території Буртівської сільської
ради?
- Особливого вивчення, насамперед з боку громади, потребує діяльність Будинків культури. На території сільської ради їх три: в Буртах, Краснопілці, Очеретяному. Особливих зауважень до роботи працівників закладів культури в цих селах немає, мова про інше. Жителі громади повинні самі визначитись чи не краще, наприклад, мати один Будинок культури, що буде належним чином облаштований, і де завжди буде тепло і затишно. Але, наголошую, вирішувати це питання повинні виключно жителі сіл. Я сьогодні лише констатую проблему фінансування закладів культури. Свого часу колегія райдержадміністрації прийняла рішення про необхідність проведення ремонтних робіт в Краснопільському будинку культури. На ремонт потрібно близько 100 тис.грн. Окрім цього, потрібно також газифікувати та провести централізоване опалення в Очеретянському клубі, а на це також потрібні значні кошти.
Що ж стосується школи, двох ФАПів та медамбулаторії, то всі вони забезпечені фахівцями.
Нині тривають роботи з облаштування їдальні будинку-інтернату. Є всі підстави сподіватися, що вже у цьому році вона розпочне свою роботу.
У минулому році запрацював дитячий садок, який сьогодні відвідують 20-25 діток, в тому числі віком і до 3-х років. Жителі села задоволені його діяльністю, та й раціон харчування там дуже якісний.
- Що, на Ваш погляд, у довірених Вам селах, потребує
першочергових капіталовкладень?
- Відновлення системи вуличного освітлення, адже всі ми живемо далеко не у XVIII столітті. Тож вкрай важливо, щоб як дорослі, так і діти почували себе в рідному селі затишно і комфортно, мали усі зручності і можливість задовольнити в будь-який час власні потреби. За таких умов, можливо, й більше людей залишатимуться в селах, не від’їжджатимуть у міста. Мені відомо, що на обласному рівні вже затверджено програму освітлення населених пунктів. Як вона діятиме поки що важко сказати, але долучитись до неї я вважаю за свій обов’язок. Та й тарифи на вуличне освітлення досить-таки доступні.
Всі сільські голови, які працювали до мене, велику увагу приділяли розвитку соціальної сфери села. І нині інфраструктура сіл, що належать до Буртівської сільської ради, - на високому рівні: підведений газ до будинків, достатня кількість доріг з твердим покриттям, на одній вулиці працює водогін. І підтримувати все це в належному стані - я вважаю за свій головний обов’язок. Також ми з депутатами сільради постійно працюватимемо над тим, щоб добробут та умови життя односельців невпинно зростали. І я впевнений, що спільними зусиллями ми досягнемо успіху.
Олексій АДАМЕНКО.
.
Перед нами вічно стоять питання - Що робити? та Хто винен? Відразу скажу, що
мало вибрати владу, її потрібно постійно контролювати, вимагати від неї діяти нам на користь, а не заглядати їй улесливо в
очі.
27 лютого
2007 року міськрада створила депутатську комісію по перевірці законності
тарифів на компослуги. Комісія розробила
та затвердила план своєї роботи, але для її проведення потрібно було одержати копії документів (рішення, розрахунки, протоколи засідань виконкому). І уявіть
собі, шановні виборці, в одержанні
документів комісії фактично було відмовлено. За захистом своїх прав
ко-місія звернулась до суду.
30 березня 2007 р. відбулась
сесія міської ради, де стояло
питання і про звіт вищезазначеної комісії. Її члени доповіли, що документів
міськвиконкомом не надано і перевіряти вони власне не мають змоги. Просила
комісія і про продовження терміну своєї дії, щоб
довести розпочату роботу до логічного завершення. Але депутати (не всі,
звичайно) в своїй угідливості голові міста (?) голосували проти такої пропозиції, підстрибували за
рукою, стрімко піднятою вище неба. Щоб було видно пану голові небайдужа до
потреб народу “справедлива” рука депутата. Соромно було дивитися, як один із
народних обранців викрикував, що йому потрібно на
роботу, і, мовляв, давайте хутенько покінчимо з цим питанням. Що в нього 22
роки керівного досвіду і виконком не може помилятися, а комісія неправомірно вимагає документи. Коли один із бютівців нагадав про те, що
комісія не може бути скасована, не завершивши свою роботу і не видавши
результату, згідно з Законом України “Про місцеве самоврядування”, ст. 48, як грім серед ясного
неба прозвучали слова голови: “Ну й що?..”
Навіть члени комісії, а це, в
основному, представники партії “Батьківщина”, не голосували на сесії за ті
пропозиції, які були ними ж затверджені на комісії. А взагалі то, я бачу,
що партії “Батьківщина”,
представники якої складають майже
половину чисельності депутатського
корпусу міськради, буквально однаково - піднімуть ціни
на компослуги чи ні. До речі, як і іншим партіям. Пошуміли, використали
ситуацію “чим гірше, тим краще” на свою користь і на цьому кінець. Підоспіла інша ситуація, цієї ж категорії, намагаються
використати і цю, а за тарифи уже ніхто не згадує, та, власне кажучи, за них
ніхто і не пам’ятав. Основне для них вскочити у владу і там утриматись, хоча і
нічого в ній не тямлять. А народ їм а ні десь. Тому в партійні ігри я більше грати не буду і з партії виходжу.
На сесії від голови
міста я дізнався, що нам , пенсіонерам, “нема чого робити, то ми і шляємось по
місту”. Чи це не звичайне хамство?
Як аргумент законності підвищення тарифів і скасування комісії була зачитана
депутатом Шкаровською частина статті
прокурора під назвою “Навмисно тарифів не завищували”. В ній прокурор
говорить про незначні порушення при формуванні тарифів. А до якої категорії -
значних чи не значних віднести ігнорування виконкомом при прийнятті рішення про підвищення тарифів ст. 22 Конституції України,
пп. 4, 5, 7 ст. 30 Закону України “Про
житлово-комунальні послуги”, п. 5 ст. 32 цього ж Закону? Але така ситуація, на жаль, стала нормою нашого життя. Не помічають депутати
того, що вони голосують за антинародну
позицію - скасування комісії по перевірці тарифів, свідомо
ігноруючи при цьому Закон “Про місцеве самоврядування”. Тому, шановні виборці,
подумайте, чи потрібна нам така міська влада.
І на закінчення, хочу висловити впевненість в тому, що все це обов’язково буде приведено до законного порядку, а ми, споживачі послуг, повинні взяти в цьому участь.
Валентин
ТЕРЕЩЕНКО,
уповноважений
по Київській області ВО “Правозахист”.