№№ 41-42 від 1-5 червня 2007 року
Стайківському музею – 30 років!
Навчаються вчителі курсу
Київщинознавство
«Перша ластівка
Новомиргородщини»
СТАЙКІВСЬКОМУ МУЗЕЮ - 30 РОКІВ!
Нещодавно у Стайках відзначали знаменну подію -
30-річчя від дня народження місцевого музею. Саме тут, у музеї, зустрічала
гостей заходу його директор Інесса Лавриненко.
Історія Стайок сягає своїм
корінням у далекі віки. Експонати, яких налічується в музеї близько 3000, є підтвердженням
цього. Саме село розташоване у північній частині Кагарлицького району за 25
кілометрів від районного центру. Зі сходу його омивають води Дніпра-Славути. Ця
водна артерія відіграє важливу роль у житті села. По ній здійснюється
транспортний зв’язок, а ще річка - це гарні умови для відпочинку.
Розділити святковий настрій
стайківчан прибули представники Кагарлицької районної державної адміністрації
та ра-йонної ради, письменники, поети,
гості села тощо. Голова районної ради Роман Коваленко привітав Інессу
Лавриненко зі святом, вручивши їй Грамоту та
цінний подарунок; завідуюча районним організаційно-методичним центром
народної творчості та культурно-освітньої 
роботи відділу культури та туризму РДА Ірина
Ігнатенко вручила сувенір “Оберіг”; 
директор Кагарлицького історико-краєзнавчого музею
Любов Ткаченко - чайний сервіз... Добрі слова прозвучали і від голови села
Олександра Шестопала. Збіль-шувалась кількість подарунків, а з тим і добрих
вітальних слів закладу-ювіляру, виступів, спогадів, звучали музичні номери від
місцевого ансамблю народної пісні...
Цього дня відбулася презентація нової роботи Заслуженого майстра народної творчості Анатолія Євлогієва.
Ювілейний день народження
сільського музею - засвідчив те, що у
Стайках - духовно багаті люди, які бережуть скарби минулого. Адже не нами
придумано: у того, хто не знає свого минулого - немає майбутнього.
Наталія КРАВЕЦЬ.
На знімках: нагороду Інессі ЛАВРИНЕНКО вручає Роман КОВАЛЕНКО; презентація
нової роботи Анатолія ЄВЛОГІЄВА “Трипільська кульура”; стайківська “Берегиня”
дарує гостям свої пісні.
КРИМІНАЛЬНА ХРОНІКА
(за період з 14 по 30 травня 2007 року)
Звертайтесь відразу
14 травня близько 12-ї години
в м.Кагарлику по вул. Свердлова невідома особа вирвала жіночу сумочку із рук
70-річної пенсіонерки. В сумочці
знаходилася отримана нею пенсія. На
жаль, затримати зловмисника по гарячих слідах не вдалося, так як потерпіла не
відразу звернулася до працівників міліції.
Крадіжка з магазину
15 травня в с.Переселенні
невідома особа з непрацюючого бару
скоїла крадіжку трьох автомобільних шин
з дисками та джинсового костюма.
Зникнення корів
До чергової частини міліції надійшло повідомлення про зникнення в с.Халча
за невідомих обставин двох корів, які паслись на пасовищі. В ході перевірки
інформації слідчо-оперативною групою міліції в складі слідчого Ю. Лісового та
дільничного інспектора міліції В. Гуйтина корів було знайдено на одному з
обійсть в с.Зікрачах. Працівниками
міліції проводиться перевірка пояснення 35-річного чоловіка, який прив’язав ту
худобу у своєму дворі.
Три ДТП - дві смерті
16 травня на автодорозі
Кагарлик-Бурти сталася дорожньо-транспортна пригода. Тридцятирічний
водійавтомобіля “ФОРД-СІЄРА”, житель
Кагарлика, не впорався з керуванням
та здійснив наїзд на дерево. У
результаті ДТП він загинув на місці
пригоди.
20 травня на автодорозі
Кагарлик-Канів неподалік с. Півці 32-річний
водій автомобіля “Шевроле”, житель с. Стайки, з’їхав у кювет, де
зіткнувся з деревом, в результаті чого водій та 26-річний пасажир - житель м.
Київ-загинули на місці пригоди.
21 травня близько 18
години в с.Стайки сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів
ВАЗ-2109 та ЗАЗ “Славута”, в результаті чого в лікарню потрапила одна особа.
Крадіжка золота
16 травня невідома особа,
підібравши ключі, проникла до одного з
помешкань, що знаходиться по вул. Воровського в Кагарлику, та викрала там
золоті прикраси.
Наркотики
17 травня під час
відпрацювання у м. Кагарлику в 25- річного місцевого жителя виявлено та
вилучено близько 6 г подрібненої маси
конопель.
Не залишайте гроші в авто
18 травня близько 15.00 год.
невідома особа, підібравши ключа до дверей автомобіля ВАЗ, викрала з нього
жіночу сумку з грошима. Працівниками карного розшуку райвідділу міліції
проводиться перевірка ряду осіб, які перебувають на обліку щодо можливої їх
причетності до скоєного.
Жертва невігласа
20 травня за медичною допомогою до приймального відділення Кагарлицької ЦРЛ
було доставлено 5-річного Богдана,
жителя м. Кагарлика, з
алкогольною інтоксикацією. Як з’ясувалося, за першу чарку горілки в
своєму житті 5-річний
хлопчик повинен бути вдячний
разом з рідними сусіду - діду Івану, в якого великий досвід в цій справі - “сам п’ю і других споюю”. Такий вчинок
заслуговує не тільки покарання згідно з законом, а й нашого громадського осуду.
Вогонь вимагає обережності
20 травня в с.
Горохуватка по вул.
Радянська сталася пожежа в житловому
будинку. Вогнем знищено покрівлю,
завдано значних збитків. Причина загорання - необережне поводження з вогнем під
час експлуатації газових приладів.
30 травня сталося
загорання житлового будинку в с. Стайки по
вул. Шевченка. Ймовірна причина пожежі - паління цигарок в ліжку.
Продаж самогону
23 травня працівниками
районного відділу міліції у с. Воронівка знешкоджено “точку”: 63-річна місцева
жителька відкрила свій власний бізнес - продаж самогону. На даний час
працівники міліції встановлюють, скільки самопального алкоголю їй вдалося
розповсюдити.
Смерть далеко від дому
24 травня на
території кондитерної фабрики “ЛАГОДА”
стався прикрий випадок: помер 48-річний водій вантажного автомобіля,
житель м.Харків, який приїхав за кондитерськими виробами. Причина смерті буде
встановлена після проведення судово-медичної експертизи.
Загибель на воді
25 травня в р. Дніпро
неподалік річкового вокзалу м.Ржищів виявлено
труп 18-річного жителя Миронівського р-ну, студента РІПТ Н. без ознак
насильства. Причина загибелі хлопця встановлюється.
27 травня під час купання в р. Дніпро в м. Ржищів стався нещасний
випадок з 62-річним жителем Золотоноського
р-ну. Потерпілий був доставлений в лікарню, але, на жаль, чоловіка врятувати не
вдалося.
Михайло БАРЧЕНКО,
інспектор по роботі з населенням та
громадськістю Кагарлицького РВ ГУ.
“ПЕРША ЛАСТІВКА” НОВОМИРГОРОДЩИНИ
Відомо, що член Національної
спілки письменників України Павло Малєєв здійснив два випуски збірок
“Література рідного краю. Кагарличчина”, які стали посібником для вчителів та
учнів Кагарлицького району та м. Кагарлика з вивчення творчості
земляків-літераторів. Роботу автор
виконав практично на ентузіазмі, і коли з Павлом Малєєвим заводиш про це розмову, він завжди добрим
словом згадує директора СТОВ “Дніпро” Анатолія Петровича Ворону, який
безвідмовно допомагає йому ліквідовувати борги за по-ліграфічні послуги.
Відповідну роботу з полегшення
вивчення літератури рідного краю Павло Малєєв здійснив і для своєї малої
Бать-ківщини – Новомиргородського району, що на Кіровоградщині, видавши
навчально-пізнавальний посібник “Перша ластівка”. У ньому подано біографічні,
бібліографічні, хрестоматійні довідки про літературу Новомиргородщини.
Праця автора-упорядника
переслідує актуальну на даний час мету – викликати у підростаючого покоління
інтерес до рідного краю. У час раціоналізму і практицизму, у час, коли ми маємо
дефіцит духовності, добра та людяності, автор звертає увагу читача на чудову
талановиту когорту літераторів, які живуть і творять для майбутнього, свято
вірячи в те, що їх праця потрібна новому поколінню, завтрашньому дню України.
Павло Малєєв сам закоханий у рідний край, про що й говорить велика кількість
його власних художніх доробків і те, з яким трепетом він ставиться до творчості
новомиргородців, як намагається не оминути своєю увагою жодне прізвище (до
речі, їх у “Першій ластівці” названо понад сто). Автор-упорядник дає і власні коментарі до
біографічних, бібліографічних довідок. Це коментарі фа-хівця, літератора з
великим досвідом – творчим і життєвим. Павло Малєєв, використовуючи досвід
авторів антологічних видань, представляє літераторів та їх творчість за
хронологічним принципом з метою зберегти послідовність і спадковість
літературного процесу. Посібник налічує 96 сторінок і має три розділи.
Перший розділ розпочинається
уривком з повісті “Наймичка” Тараса Шевченка. Павло Малєєв роз’яснює, чому саме
цей твір Великого Кобзаря він розмістив на початку книги. Адже Гуляйполе, про
яке пише Шевченко, - це колишня назва Златополя, що тепер у складі Новомиргорода.
Прекрасні ліричні рядки навіюють роздуми про славне минуле…
У вступі, який Павло Малєєв
називає “Нова доба нового прагне”, чітко окреслено проблематику та мету нового
видання. Автор наголошує, що саме для вчителів та учнів і створено цей посібник
за темою “Література рідного краю”, яка введена до програм загальноосвітніх
шкіл і середніх спеціальних навчальних
закладів. “А між тим Новомиргородська земля – багата на творчі особистості, -
говориться у вступі, - починаючи від Карпенка-Карого і завершуючи молодими
студійцями місцевої літературної студії “Вись”. Тож автор роз-криває у своїй
праці об’єктивне бачення творчості
своїх земляків.
Короткий історичний екскурс
(“Із двох топонімічно-територіальних колисок”) дає змогу простежити історію
Новомиргородщини від далекого 1764 року, коли була створена Новоро-сійська
губернія (за Н.Полонською-Василенко), і до радянських часів, коли Новомиргород
став райцентром Кіровоградської області. Після створення Черкаської області
Златопіль злився з Новомиргородом, тож і в книзі Павла Малєєва, коли мова йде
про творчість письменників після 1959 року, Златопіль і Новомиргород
скоденсовано вже в одній назві – Новомиргород.
У хронологічній послідовності автор показує шлях літературного слова на
Новомиргородщині.
Основна частина першого розділу
(понад 20 сторінок) присвячена діяльності літоб’єднання “Вись”. Автор знайомить
читача з творчістю студійців, з більшістю з них Павло Малєєв підтримує дружні
зв’язки і нині. Закінчується перший розділ посібника списком літераторів, які
народилися на Новомиргородщині та які пов’язані з Новомиргородським краєм із
зазначенням їх творів; списком тих, хто в різні часи був членом літоб’єднання
“Вись”.
Другий розділ книги має назву
“Мала хрестоматія майстрів слова”. До нього увійшли твори вісімнадцяти поетів
та письменників, творчість яких теж пов’язана з Новомиргородщиною. Деякі з
творів перекладені автором-упорядником з російської мови на українську.
Поезія цього розділу посібника
представлена віршами Афанасія Фєта, Миколи Зерова, Петра Біби, Віктора Шульги,
Миколи Суржока, Анатолія Колодяжного, Павла Малєєва, Людмили Попчук, Миколи
Сухова, Броніслава Спринчана.
Твори відображають життя народу
за різних історичних епох (починаючи від царизму і до наших днів). Прекрасна
лірика А.Фєта ніби знаходить продовження у сучасних авторів:
Проминали літа, ми уміли
любить,
Розцвітав юних сміх, сумувала
печаль. (А.Фєт, “Довго снилось мені”, пер. П.Малєєва).
Там на тихій пристані,
І човни, і весла,
Ті ж зірниці вистигли,
Та минулись весни. (В.Шульга,
“На тихій пристані”).
Тема рідного краю, любові до
нього пронизує всі твори “Малої хрестоматії”:
Позолотою листя падає
І над ставом широким
кружля…
Добрий день,
моє Листопадове,
Найдорожча у світі земля. (П.Малєєв,
“Листопадове”).
Проза цього розділу посібника
представлена творами Івана Карпенка-Карого,
Юрія Мокрієва, Євгена Поповкіна, Арона Тростянецького, Миколи Стояна,
Аркадія Пастушенка, Юрія Коваля та Олександра Жовни.
Твори розміщені в хронологічній
послідовності, всі вони різні за жанром та проблематикою. Зокрема, інтимна
лірика: Афанасій Фєт, “Не уникай…”, “Довго снились мені”; Петро Біба, “Та, що
мене полюбила”; Людмила Попчук, “Я милому сорочку вишию”; історична тема:
Броніслав Спринчан, “Легенда”; Павло Малєєв, “Утікач” (легенда); Віктор Шульга,
“На тихій пристані”; гумор: Юрій Мокрієв, “Мандрівні сосиски”; Євген Поповкін,
“Як обирали Катерину”; публіцистика: Микола Стоян, “Як подув лагідного вітру”;
Юрій Коваль, “Пісня про волю”; тема Великої Вітчизняної війни: Аркадій Пастушенко,
“Матері не вмирають”; Петро Біба, “Перемога”; літературна критика: Арон
Тростянецький, “Аванпости” (уривок зі статті).
Різноплановість цих творів,
різноманітність жанрів дає змогу читачеві ознайомитися з розмаїттям талантів
письменників-новомиргородців.
Третій розділ має назву
“Антологія одного твору”. Поезії, які зібрані у ньому, присвячені як рідному
краю, так і роздумам людини над сут-ністю життя.
Від матусі я чула пісні.
У дитинстві співала мені
Про калину, чебрець,
руту-м’яту. –
Бережу їх у пам’яті
свято! (Л. Жижко, “Україно
моя”).
Я пам’ятаю рідну хату, садки й
поля…
І всім скажу, що найрідніша –
моя земля. (В.Литвин, “Моє село).
Про любов до найдорожчих людей
– батьків – написані ці рядки:
Спливло дитинство, відшуміли весни,
Та в серці пам’ять тих далеких
літ –
Отих стежинок, стернею
пройдених,
Коли носила батькові обід. (В.Барановська,
“Жита”).
Про велику силу поезії, про її
місце в житті поета Оксана Ставенко у вірші “Надворі дощ” пише так:
Перегорну одну
сторінку,
За нею другу…
Може знов
Перелетять у думці
стрімко
Всі сльози, біль і вся
любов…
Звучить ця тема і в поезії
Івана Чорноівана “Я ще живу”:
Я ще живу, рядки
віршую,
Тому радію, як дитя,
І ніби вперше смак
відчую
Того, що ми звемо
життям.
Літературний портрет сучасника
– уривок зі статті “По кому подзвін” Сергія Колісника під заголовком “Будь!” –
завершує розділ. У ньому не лише відтворено життя і творчість Леоніда Куценка,
а й зображено узагальнюючу картину життя українського народу, шляхи талановитих
синів України.
У цілому, пізнавальне та
виховне значення цього посібника важко переоцінити.
У “Післямові” Павло Малєєв
окреслює низку завдань, які ще чекають на своїх відкривачів. Ще, за словами
самого автора, не всі визначні постаті літератури Новомиргородського краю
досліджені, не всі відомі, не про всіх написано. Не всі відображені у
фотоілюстраціях.
“Отже, образно кажучи, -
стверджує автор, - маємо першу ластівку щодо літератури рідного краю”.
Книга проілюстрована великою
кількістю фотографій, що підкреслюють надзвичайну працю, яку провів
автор-упорядник, збираючи по краплині світлини свідків минулого і сучасного
життя його малої Бать-ківщини – Новомиргородщини.
Вдало підібране художнє
оформлення, ілюстрації, чіткий розподіл на розділи – все це робить “Першу
ластівку” цікавою для широкого читацького загалу. Мова авторів чиста, легка,
доступна.
Проблеми, які Павло Малєєв
порушив у книзі, ще далеко не вивчені, є широке поле для наукових досліджень.
Сподіваємося, що “Перша
ластівка” стане поштовхом до появи у світ низки аналогічних посібників та
довідників, на які так чекають вчителі української мови, студенти, учні,
бібліотекарі та науковці, і яких, на жаль, сьогодні обмаль.
Олексій АДАМЕНКО.
НАВЧАЮТЬСЯ ВЧИТЕЛІ
КУРСУ
КИЇВЩИНОЗНАВСТВО
“Життя коротке, а мистецтво -
вічне”. Саме ці слова були епіграфом до уроку “Мистецтво Київщини”, що подавала
на районному семінарі вчителів Київщинознавства
у Кагарлицькій ЗОШ І-ІІІ ст. № 2
ім. В. Дашенка Лідія Назаренко.
На уроці ми побачили багато
перегорнутих сторінок спільної праці вчителя і учнів. Учні показали обізнаність
у видах та жанрах мистецтва, згадали Чорнобильську трагедію та Петра Ємця,
митця, який створив ілюстрований альбом “Дзвони Чорнобиля”.
“Квіти - це очі Землі”, - так
говорила відома художниця Катерина Білокур, з творчістю якої познайомились
учні, розглянули репродукції її картин. Провели бесіду про букети та мову квітів, розгадували загадки, змальовували ромашку.
Згадали Карпа Трохименка із Сущан, Олександра Горбунка зі Ржищева, Григорія
Дрозденка, в минулому вчителя образотворчого мистецтва Кагарлицької ЗОШ № 2.
Серед архітектурного мистецтва - про Софіївський собор, мистецтво розпису стін фресками та мозаїкою,
про іконопис, Київ.
Учні виконали пісню на музику
Ігоря Шамо “Києве мій”.
Діти самостійно опрацювали велику кількість
матеріалу, а на уроці в різновиді
показали лише частину. Відтак, згадали про мистецтво вишивки, український
орнамент та писанкарство, “петриківський розпис”. кобзарське мистецтво та
Стрітівську школу кобзарського мистецтва, музичне мистецтво та українську музику, інструменти,
засновника української класичної музики Миколу Лисенка, прослухали фонограму -
уривок з його опери “Наталка Полтавка”. Учні назвали 4 театри, театр Франка, де
працював довгий час земляк Василь Дашенко, ім’я якого носить їх школа.
Урок завершили розповіддю про
Кагарлицький парк, перлину садово-паркового мистецтва ХІХ ст., започаткованого
Дмитром Трощинським та його послідовником Михайлом Чертковим.
Не обминули увагою і роботу екологічного клубу
“Екос”, яким керує Надія Добровольська - вчитель біології міської ЗОШ № 3,
слухали вірші Людмили Шинкарюк.
На огляд присутніх та гостей
вчителька підготувала прекрасну наочність - виставку, де зібраний пізнавальний
та методичний матеріал, картини Григорія Дрозденка, репродукції картин, роботи
гуртків-ців, виставку дитячих малюнків про парк та тематичні виставки, рушники,
писанки, папки з тематичним матеріалом.
Лідія Володимирівна зуміла
показати свою та учнівську підготовле-ність. Пізнавальної, навчальної та
розвивальної мети уроку було досягнуто.
Світлана ЧЕРЕДНИК,
методист
райметодкабінету відділу освіти РДА.