№ 6 від 26
січня 2007 року
20 січня заступник голови
Кагарлицької райдержадміністрації Іван Шевченко провів об’їзд полів
агроформувань в селах Уляники,
Кузьминці, Яблунівка, Балико-Щучинка з питань дослідження стану озимих
культур та багаторічних трав.
22 січня голова
Кагарлицької райдерж-адміністрації Тамара Телеш провела розширену апаратну нараду з начальниками відділів
райдержадміністрації та керівниками територіальних органів виконавчої влади з
питань стану виконання в 2006 році районної програми зайнятості населення та
стану забезпечення населення району питною водою.
Того ж дня заступник голови Кагарлицької
райдержадміністрації Іван Шевченко відвідав села Уляники та
Балико-Щучинка з питань врегулювання майнових відносин між господарюючими суб’єктами.
23 січня перший заступник
голови Кагарлицької райдержадміністрації Зіновій Лялюк та керівник
апарату Кагарлицької райдержадміністрації Валентин Хайло провели прямий
телефонний зв’язок з жителями району з приводу недопущення порушення державними
службовцями Закону України «Про боротьбу з корупцією».
23 січня заступник голови
Кагарлицької райдержадміністрації Людмила Кононенко провела виїзний
прийом громадян в с.Шпендівка. Під час зустрічі порушувалися питання
газифікації, ремонту доріг, розрахунків за оренду земельних та майнових паїв,
роботи нотаріуса, призначення пенсій.
24 січня голова Кагарлицької райдерж-адміністрації Тамара Телеш,
заступники голови РДА провели прийом громадян. Жителі району піднімали питання,
пов’язані з наданням соціальної допомоги, виплатою коштів на харчування для
постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, будівництвом та ремонтом
доріг.
24 січня голова
Кагарлицької райдерж-адміністрації Тамара Телеш, провела розширену
нараду з керівництвом ЗАТ МАК, структурних підрозділів корпорації,
головами сіл на території яких
корпорація орендує земельні та майнові паї й представниками структурних
підрозділів держадміністрації, профспілок. У нараді взяв участь заступник
голови Київської облдержадміністрації Юрій Ковбасюк.
У ході наради розглянуто питання, пов’язані з
підсумками діяльності ЗАТ МАК у районі в 2006 році та стратегією подальшої
співпраці в 2007 році. Також на нараді розглядалися питання розрахунків за
оренду земельних та майнових паїв, виплати заробітної плати, сплати податків,
дотримання трудового законодавства, законодавства з охорони праці, виконання
соціальних зобов’язань перед територіальними громадами стосовно ЗАТ МАК.
Представник корпорації Олександр Калюк
запевнив керівництво району й області, що недоліки стосовно вищезазначених
питань будуть усунені найближчим часом, і в подальшому буде докладено зусилля
для їх недопущення. Зокрема заборгованість із заробітної плати по структурним
підрозділам ЗАТ МАК обіцяно погасити протягом січня – лютого 2007 року при умові
дотримання своєчасності поточних виплат.
НАВЧАЛИСЯ БІОЛОГИ
У Стайківській загальноосвітній школі відбувся районний
семінар вчителів біології. Питань, які накопичились у нинішньому навчальному році, було чимало,
адже освіта перейшла на 12-річний термін навчання. Завідуюча кабінетом
природничих дисциплін Київського обласного інституту післядипломної освіти
педагогічних кадрів Тетяна Матущенко
підготувала рекомендації щодо викладання біології та основ здоров’я в
12-річній школі, надала методичну
допомогу щодо заповнення класних журналів, критеріїв оцінювання навчальних
досягнень учнів, оцінювання практичних та лабораторних робіт.
Вчителі
та методист обговорювали важливі та актуальні
питання сучасного вчителя: методичне забезпечення, виконання практичної частини
програми з біології, створення підручників з біології для дітей 12-річної
школи, викладання курсів „Природознавство” та „Основи здоров’я”, проведення
зовнішнього оцінювання в районі, методичне забезпечення та обладнання кабінетів
природничих дисциплін.
Вчителі школи О. Ворона та Т. Гладка, мають на меті
створити кабінет основ здоров’я, для якого нещодавно отримали в інституті
післядипломної освіти методичну літературу та плакатну продукцію. Його
обладнають в приміщенні фітовітальні „Материнка”, відкритого в минулому
навчальному році. Учні та вчителі школи спільними зусиллями створили „зелений клас”, в якому зібрали більше 100
видів кімнатних рослин. Така атмосфера сприяла активній роботі з розв’язання
питань біологічного напрямку.
Мар’яна САВРАСНА,
методист.
Цікаво і змістовно провели Новорічно-Різдвяні канікули діти та дорослі мешканці села Краснопілки. В сільському клубі святкування розпочалось “Новорічними пригодами”, на які завітали Дід Мороз (Є. Ільєнко), Снігуронька (О. Дзененко), Баба-Яга (Н. Мозгова), Чорт (Н. Кононенко), Ча-рівниця (І. Улибіна), ведуча (С. Ільєнко) та герої казки “Рукавичка” (В. Дзененко, В. Коробенко, О. Дзененко, О. Вискребенець, В. Дудар). В програмі вечора були ігри та конкурси, а також безпрограшна лотерея.
З Новорічними та Різдвяними привітаннями, з колядками завітали майже в кожну оселю села учасники клубу “Молодії сім’ї” (подружжя Ничипоренків, Смальцерів, Вискребенців, Кухаренків, Дзененків).
9 січня завідувачка клубом Марія Гаркавенко і бібліотекар Ольга Дзененко організували і провели розважальний вечір для дорослих.
13 січня продовжували традицію батьків діти. Український обряд “Водіння Меланки” відродила з своїми вихованцями М. Гаркавенко.
Меланка, Василь, дівчата у квітчастих хустках водили хоровод, щедрували.
Вечори відпочинку відбулись з допомогою спонсорів, які надали кошти для їх проведення. Це Роман Ткач СТ “Вікторія” та голова сільської ради Віталій Новожицький.
Ольга ДЗЕНЕНКО, бібліотекар.
Його філософія - немає меж, є
тільки перешкоди
- Чому люди звикли обходити
перешкоди? - запитує мене кагарличанин, студент КПІ
Євген Макаров. - Напевне, пам’ятають
приказку, в якій розумний гору обійде,
а не піде через неї, - продовжує хлопець. Але знайшлася людина, її ім’я Девід Бель, яка, маючи на все власну точку зору, ходила просто-таки по прямій, не звертаючи уваги на перешкоди. Для нього
їх просто не існувало! Спосіб життя “немає меж, є тільки перешкоди” стали
своєрідним правилом життя людей, які називають себе трейсерами. Девід Бель був
лідером серед групи молодих людей у
Франції. Разом вони вигадали ПАРКУР.
Отож,
паркур - це своєрідний стиль життя, який означає “свободу від перешкод”. Любителі
паркуру рухаються не так, як усі:
зіскакують зі сходинок, коли звичайна
людина перебирає їх одна за одною;
перескакують паркан тоді, коли звичайна людина іде до воріт, і взагалі
намагаються рухатись якомога “красивіше”.
Паркур зародився шляхом змішування багатьох видів спорту, таких, як біг,
акробатика, брейк-данс, скелелазіння, бойові мистецтва.
- Пізнати паркур, знаючи тільки те, що це
“плигання-скакання”, неможливо, - додає у розмові одинадцятикласник міської
школи № 3 Олек-сій Васильченко. - В паркурі існує своя філософія руху. Паркур -
це не спорт, це - мистецтво. І так само, як в музиці є різні стилі, але немає
жорстких правил щодо її написання, так
і в паркурі є кілька базових рухів, але
тут основне - фантазія. І чим більше ти фантазуєш, чим більше ти рухаєшся так, як тобі хочеться і менше
звертаєш уваги на перешкоди, тим вищий рівень твого духовного розвитку. Немає меж, є тільки перешкоди. Причому, як в
матеріальному, так і в духовному значенні.
- Я вже не уявляю свого життя без паркуру. Це вже
всередині мене і цього не забрати, - долучається до розмови симпатичний
юнак, учень 11 класу міської школи № 1
Петро Нуркевич. - Наша свідомість - найсильніший інструмент, яким ми володіємо.
І ми повинні використовувати його, а не віддавати у рабство страхові. Бувають
ситуації, коли ми повинні швидко
проаналізувати ситуацію і миттєво прийняти рішення. У паркурі таких
ситуацій набагато більше ніж будь-де. Коли ми біжимо на стадіоні по біговій
доріжці, у нас не дуже багато варіантів проявити себе, бо не стикаємося з перешкодами і, відповідно, не
робимо вибору і не аналізуємо ситуацію. А ось у паркурі рішення повинні
прийматися з блискавичною швидкістю. Якщо нам дуже потрібно нагору, ми можемо зробити купу елементів, щоб туди дістатися. А якщо
потрібно подолати глибоку чи широку яму, то варіантів вирішення ще більше! Ми
багато тренуємось, щоб наші рухи довести до автоматизму. Нас запалюють нові
перешкоди, - з вогником в очах говорить співбесідник.
- Тренуватись можна у будь-якому віці, - додає
учень 11 класу (ЗОШ № 3) Віталій Рябий. Гарні розминки, розтяжки і відданість
заняттям хоча б три рази на тиждень дадуть добрі результати.
Єдине, від чого потрібно застерегтися - від
власної ліні і бажання зробити
багато за дуже короткий проміжок часу. Ми хочемо покращити техніку і
тренуватися ефективніше, бо у наших
тренуваннях - наша сила і сила волі.
- А я б хотів додати, - долучився Євген Мацібура,
одинадцятикласник ЗОШ № 3, - що коли людина намагається працювати над собою -
вона вже гідна поваги. Ми повинні вміти підтримувати і схвалювати не тільки
результати, а й спроби, бо це є
частинкою успіху. Ми ризикуємо і отримуємо за це нагороду - власне задоволення.
Мені сподобалося те, що у хлопців, які називають себе
трейсерами, існує згуртованість і справжня чоловіча дружба, невимовно сильне
бажання дивувати оточуючих і... себе, самовиражатися. Це, гадаю, пов’язано з
незвичайністю самого руху. В паркурі, як повідали мені хлопці, нема
обмежень, шаблонів і стереотипів. Немає різниці у тому, скільки ти
заробляєш, який у тебе колір шкіри і чи довго
ти тренуєшся. У команді може бути 13-літній підліток і 35-річний
бізнесмен. Важливо те, що розвитку в паркурі можна добитися лише з групою
людей, яким ти довіряєш. Цілі будь-якої паркур-команди не повинні обмежуватися спільними проектами й тренуваннями. В першу чергу
потрібно надати увагу моральній, психологічній частині. “Один за всіх, і всі за
одного!” - девіз мушкетерів з роману Олександра Дю-ма. Саме цим девізом можна охарактеризувати відносини в команді
трейсерів. Дружба, повага, честь, прагнення до спільних цілей - саме ці якості
є основою для учасників паркур-команди.
Недостатньо просто вірити або довіряти один одному. Повинна бути тверда
впевненість у тому, що всі члени команди прийдуть на допомогу в будь-якій ситуації.
Завжди повинно бути достатньо одного
телефонного дзвінка з проханням про допомогу, щоб будь-хто з команди відклав свої справи і прийшов. Без
таких взаємовідносин команда просто-таки розвалиться.
А тим часом, поки ми навчаємося і працюємо, оволодіваємо
новими уміннями у сфері музики і спорту, науки і техні-ки, хлопці також
вча-ться, а після шкільних та університетських занять зустрічаються і
продовжують тренуватися, отримувати задоволення і... дивувати світ.
На знімках: фрагменти виступів трейсерів із сусідніх
міст.
Текст і фото Наталії КРАВЕЦЬ.