№ 6 від 23 січня 2009 року
Уляна МОСТІПАН, народний депутат України:
«Наша позиція чітка і прозора - відстояти національні інтереси»
НОВОВВЕДЕННЯ НА РИНКУ
ПРАЦІ В УМОВАХ КРИЗИ
22 січня в Кагарлику пройшли святкові
заходи з нагоди 90-ї річниці з дня прийняття Універсалу Директорії про Злуку
Української Народної Республіки (УНР) і Західноукраїнської Народної Республіки
(ЗУНР) в єдину державу.
Того ж дня у православному
Свято-Троїцькому храмі м.Кагарлика відбувся молебень з нагоди Дня Соборності
України. У заході взяли участь заступники голови Кагарлицької
райдержадміністрації Людмила Кононенко, 
Надія Черничко,
заступник голови районної ради Петро Бурий, інтелігенція міста, прихожани
храму.
Після спільної молитви протоієрей
Василій Синюк привітав кагарличан зі святом та наголосив на тому, що,
відзначаючи День Соборності України, ми маємо привід ще раз усвідомити те, що
саме єдність є першочерговою умовою розвитку держави, збереження історичної
пам’яті та духовної спадщини українського народу.
90 років тому український народ
реалізував своє багатовікове прагнення жити у соборній державі, сповідувати
єдині національні і суспільні цінності, спільними силами дбати про безпечне,
гідне життя людей. Єдність — це наше глибоке розуміння один одного як
невід’ємної частини українського народу.
Фото Олексія
АДАМЕНКА.
В УМОВАХ КРИЗИ
13 січня набув
чинності Закон України „Про внесення змін до деяких законів України щодо
зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення”. Цей антикризовий закон суттєво змінює підходи
стосовно одержання статусу безробітного і допомоги по безробіттю, розширює базу
платників внесків, змінює розміри внесків до Фонду загальнообов’язкового
державного соціального страхування на випадок безробіття.
Про те, які ж
конкретні нововведення запроваджуються цим законом, читачам нашої газети
розповідає директор районного Центру зайнятості Федір ШЕСТОПАЛ.
- Федоре Васильовичу,
чи не обмежує закон у праві тих громадян, які можуть стати на облік у Центр
зайнятості?
- Жодним чином, навіть навпаки. Адже
відтепер до осіб, що належать до зайнятого населення, віднесено і членів
особистих селянських господарств у разі, якщо робота у такому господарстві є
для них основною. Звертаю увагу на те, що особи, які перебували на обліку як
безробітні до набуття чинності антикризовим законом і належать до членів
особистих селянських господарств, повинні зніматися з обліку з дня набрання
чинності цим законом, тобто з 13 січня ц.р. У разі підтвердження такими особами
факту виходу із складу членів особистих селянських господарств довідкою
сільської, селищної чи міської ради, вони можуть бути зареєстровані в Центрі
зайнятості як безробітні.
- Наскільки нам
стало відомо, більш суворішими стали і вимоги центрів зайнятості до людей, що
вже знаходяться у них на обліку...
- Частково це дійсно так. Відповідно до
нової редакції статті 7 антикризового закону, для кожної категорії безробітних
осіб встановлено окремі критерії підходящої роботи. Так, наприклад, для
громадян, які не мають професії, або, які займали робочі місця, що не
потребують спеціальної підготовки та
перебувають на обліку як безробітні більше 9 місяців, а також для громадян, які
бажають відновити трудову діяльність після тривалої (більше 12 місяців) перерви
(крім громадян передпенсійного віку), підходящою роботою може вважатися участь
в оплачуваних громадських роботах. Тобто, відмова від громадських робіт для цих
категорій громадян є також відмовою від підходящої роботи з відповідним
застосуванням санкцій, передбачених законодавством.
- Роз’ясніть, будь
ласка, читачам про нововведення - загальнодержавні оплачувані громадські
роботи. Яким чином вони організовуватимуться і фінансуватимуться?
- Це – ті роботи, які мають суспільно
корисну спрямованість, відповідають потребам держави, проводяться у сфері
будівництва та реконструкції спортивної, транспортної, медичної, туристичної та
телекомунікаційної інфраструктури. Такі роботи можуть бути організовані також
на об’єктах, пов’язаних з підготовкою та проведенням фінальної частини
чемпіонату Європи 2012 року з футболу. Щоправда, порядок організації цих робіт,
їх фінансування, перелік об’єктів остаточно ще не визначено. Тож ми очікуємо
найближчим часом прийняття Кабінетом
Міністрів України відповідної постанови. Як тільки її отримаємо, обов’язково
проінформуємо про це читачів вашої газети. Загалом вважаю, що запровадження таких
робіт повинно дуже позитивно вплинути на ринок праці.
- Федоре
Васильовичу, наскільки збільшилися розміри страхового внеску на випадок
безробіття?
- Загальний розмір страхового внеску до
Фонду на випадок безробіття відтепер становить 2,2%, в тому числі: 1,6% - для
роботодавців; 0,6 % - для застрахованих осіб. А от розмір внесків на рівні 2,2%
- для осіб, які беруть участь у страхуванні на випадок безробіття на
добровільних засадах та для фізичних осіб-суб’єктів підприємницької діяльності,
інших осіб (включаючи юридичних осіб), які використовують працю фізичних осіб
за договорами цивільно-правового характеру. Крім того, починаючи з 13 січня
2009 року розмір страхового внеску на випадок безробіття у розмірі 0,6 % буде
вираховуватись і з грошового забезпечення військовослужбовців та працюючих
пенсіонерів. Звертаю Вашу увагу також на те, що для страхувальників, які
здійснюють виплату винагороди фізичним особам за виконання робіт (послуг)
згідно з цивільно-правовими угодами, страхові внески в розмірі 2,2% нараховуються
у відсотках до сум оподаткованого доходу (прибутку), які утримують та
перераховують роботодавці незалежно від дати укладання договору.
- Чи дійсно
іноземцям нині стало набагато складніше влаштуватися на роботу?
- Я б не сказав, що складніше. Просто
відтепер праця іноземців та осіб без громадянства може використовуватися роботодавцями лише за наявності у них відповідного дозволу державної служби
зайнятості. Новою редакцією статті 8 Закону встановлено новий розмір штрафу за
використання праці іноземців та осіб без громадянства без дозволу державної
служби зайнятості - двадцять мінімальних заробітних плат за кожну таку особу.
- Чи здійснює Центр
зайнятості перевірку достовірності даних безробітних?
- Відтепер всі дані, що подаються в
Центр зайнятості для призначення матеріального забезпечення на випадок
безробіття та надання соціальних послуг, обов’язково будуть перевірятися шляхом
обміну інформації з податківцями та Пенсійним фондом щодо обґрунтованості виплат.
- Федоре
Васильовичу, чи дійсно з січня цього року безробітні отримуватимуть матеріальну
допомогу починаючи лише з 91 дня перебування на обліку в Центрі зайнятості?
- Так, особи, звільнені за угодою
сторін, яким призначається допомога по безробіттю після 13 січня, мають право
на отримання допомоги по безробіттю лише починаючи з 91 дня перебування на
обліку в якості безробітних. Окрім того, закон передбачає запровадження
додаткової умови призначення допомоги по безробіттю. Це - готовність особи до
участі в загальнодержавних оплачуваних громадських роботах. У разі відмови без
поважних причин від участі в них, розмір
допомоги зменшуватиметься на 50
відсотків строком до трьох місяців.
- Як Ви
охарактеризуєте сьогоднішній стан безробіття в Кагарлицькому районі?
- Станом на 20 січня кількість
зареєстрованих у Центрі зайнятості безробітних складає 627 осіб, що, в
порівнянні з минулим роком, більше на 300. У той же час кількість вакансій
значно зменшилася – до 20-ти. Все це і спричинило те, що своєрідний “конкурс на
роботу” в Центрі зайнятості нині складає 24 особи на 1 вакансію, тоді як в
минулому році – від 2 до 5.
Сподіваюся, що ситуація з
працевлаштуванням громадян суттєво покращиться після реального запровадження
загальнодержавних оплачуваних громадських
робіт. Адже підготовка до Євро-2012 вимагає не одного мільйона людських
рук, а про те, що фахівці у нас є – і досить високої кваліфікації – всі чудово
знають. Будемо сподіватися на краще і робити все від нас залежне, щоб ситуація
на ринку праці була прозорою і зрозумілою для кожного жителя району.
Олексій АДАМЕНКО.
Уляна МОСТІПАН, народний
депутат України:
«Наша позиція
чітка і прозора - відстояти національні інтереси»
Днями для
центральних та регіональних ЗМІ відбулася прес-конференція народного депутата
України Уляни Мостіпан. Відповідаючи на запитання присутніх журналістів, Уляна
Миколаївна торкнулася най-більш актуальних і нагальних тем сьогодення, які най-
більше тривожать всіх без винятку жителів України, і, звісно, мешканців
столичного регіону.
- Уляно Миколаївно, сьогодні кожного пересічного
українця турбують проблеми газопостачання і загострення відносин з Росією. Що ж
трапилося і що відбувається насправді?
- Однією
з головних причин загострення відносин між Україною та Росією стала діяльність
компанії «РосУкрЕнерго» - транснаціональної (українсько-російської) тіньової
посередницької структури, яка була монопольним постачальником газу в Україну,
починаючи з січня 2006 року. Ще на початку жовтня 2008 року Юлія Тимошенко і Володимир
Путін підписали Меморандум щодо принципів взаємодії двох держав у газовій
сфері. Було домовлено, що Україна та Росія укладуть прямі газові угоди, без
жодних посередників, а перехід на світові ціни відбуватиметься поетапно,
протягом трьох років. На підставі цього міжурядового Меморандуму кілька місяців
делегації «Нафтогазу» та «Газпрому» вели переговори щодо умов постачання
російського газу в Україну у 2009 році та на довго-тривалу перспективу. Однак,
напередодні Нового року переговорний процес був зірваний. До зриву газових
переговорів та, як наслідок, виникнення конфлікту між двома країнами призвели
кілька чинників - як зов-нішніх, так і внут-рішніх.
Щодо внутріш-ніх: переговори між HAK
„Нафтогазом” і Газпромом руйнувалися тими політичними силами в Україні, які
отримували і планують отримувати корупційний зиск від роботи Рос-УкрЕнерго.
На жаль, так сталося в країні до
приходу нашого уряду, що 75 відсотків обл-газів належать шахрайським компаніям.
Вони ж, у свою чергу, той газ, який передається в облгази, не постачають
населенню, не постачають на обігрів води і не постачають на всі необхідні
потреби промисловості в тому обсязі, в якому надає їм HAK „Нафтогаз”. І
вирішують дві проблеми. Перше - створюється лівий газ, який продається
сьогодні на лівих ринках по суті справи малим підприємствам, які потім цей газ,
реалізовуючи, віддають ці гроші в тіньовому секторі. А по-друге, вирішують
політичну проблему - збуджують сьогодні людей тим, що немає в достатній
кількості тепла і гарячої води.
- А які ж зовнішні
причини вплинули на виникнення конфлікту?
- Серед зовнішніх причин газового
конфлікту - геополітичні амбіції Росії, якій вже мало диктувати свою волю лише
Україні, вона прагнула через газовий шантаж значно посилити свій вплив на всю
Європу.
Ще одна мета - дискредитувати Україну в
очах ЄС, підірвати її репутацію як на-дійного транзитника і домогтися
остаточної згоди європейських країн на продовження будівництва та фінансування
заморожених через кризу двох газопроводів: “Північний потік” (з Росії до Німеччини
дном Балтійського моря) та “Південний потік” (з Росії до Болгарії дном Чорного
моря). За задумом російської сторони, Європа мала переконатися в гострій
необхідності прокладання нових, альтернативних «ненадійній Україні» шляхів
постачання російського газу.
Паралельно Росія намагалася переконати
Європу в ненадійності української газотранспортної системи та нездатності
України самотужки дати їй раду, а відтак створити необхідне підґрунтя для
поступового перебирання контролю над нею, як це вже сталося в Білорусі, де
«Бєлтранс-газ» віддав «Газпрому» половину своїх акцій.
Крім того, припинивши постачання газу у
Європу і зробивши крайньою при цьому Україну, Росія, яка також переживає
серйозну фінансово-економічну кризу, вдалася до улюбленого методу “переключення”
уваги росіян з власних внутрішніх проблем на зов-нішні. За давно складеною
традицією, в ролі цієї «зовнішньої проблеми», на жаль, в черговий раз виступає
Україна.
-Які ж висновки
можна зробити?
- Всі
звинувачення з боку Росії на адресу України у самовільному перекритті вентиля,
крадіжках газу, нездатності забезпечити транзит тощо - абсолютно абсурдні і
надумані. Це все елементи добре підготовленої, потужної і водночас жорсткої по
відношенню до України пропагандистської кампанії, розв’язаної Газпромом.
Газ не йшов до Європи тому, що його не
постачала Росія. Українське керівництво неодноразово заявляло, що Україна і її
газотранспортна система цілком готова транспортувати газ на Захід у повному
обсязі, але при умові, що Росія цей газ пустить у вітчизняну ГТС. Насправді,
Нафтогаз технологічно не міг перекрити газ Європі, бо всі контрольні пункти, де
регулюється постачання російського газу для європейських споживачів через
територію України, знаходяться на російській території. Відтак, вся
відповідальність за їх роботу лежить виключно на Газпромі.
-Отже?..
- Отже,
незважаючи на всі труднощі, уряду Тимошенко, завдяки грамотній та продуманій
політиці, чи не вперше за 17 років вдалося завчасно підготувати Україну до
«газової» атаки на нашу країну.
По-перше, в газосховищах за
розпорядженням прем’єра протягом 2008 року були накопичені достатні резерви
блакитного палива, які дозволили Нафтогазу продовжувати постачати газ
українським споживачам та промисловим підприємствам, не взявши з початку року
ні краплі транзитного палива.
По-друге, у нас вперше немає перед
Росією боргів за поставлений у минулому році газ. Це при тому, що нам залишили
у спадок на рахунках Нафтогазу мільярдні борги за використаний газ, а у
сховищах - газ, який належав будь-кому - і Газпрому, і РУЕ, але тільки не
Україні,
Таким чином, уряд сьогодні має
достатньо сильні позиції у переговорному процесі з Росією і цілком здатен
відстояти національні інтереси держави. Як наслідок, Україна та
Росія у понеділок підписали документи про умови постачання російського
природного газу до України та про умови його транзиту до країн Європи. Під час
переговорів досягнуто домовленості, що Україна і Росія у питаннях постачання
газу переходять на європейську формулу ціноутворення.
Сторони також домовилися про те, що
Україна отримає 20-відсоткову знижку на природний газ при умові збереження
пільгового тарифу прокачування російського газу для європейських споживачів у
2009 році за ціною 2008 року.
І ще одне: сьогодні не може бути й мови
про передачу Росії української труби. Вона була, є і залишиться власністю нашої
держави. Саме за ініціативи Блоку Юлії Тимошенко ще на початку 2007 року було
прийнято закон, який забороняє будь-які дії із відчуження української
газотранспортної системи.
- А як щодо питання про відставку уряду ?
- Чергова
спроба відправити уряд у відставку - це по-літичне замовлення тих, хто заробляє
на тіньових газових схемах з Росією та є одними із винуватців газової кризи. В
умовах газової війни, розв’язаної проти України, вони наносять удар в спину
уряду, який жорстко відстоює наші національні інтереси.
Але сьогодні відставка уряду як така
наразі неможлива. Згідно з Конституцією, уряд навіть після голосування за його
відставку мусить в статусі виконувачів обов’язків працювати доти, доки не буде
сформовано нову коаліцію. Лише нова коаліція має право формувати новий уряд. «В
межах» теперішньої Верховної Ради це неможливо. Відтак, Юлія Тимошенко надовго
залишиться виконувачем обов’язків Прем’єра, лише працюватиме в істотно
погіршених умовах. Адже законодавство в багатьох випадках обмежує повноваження
урядовців, які мають статус виконувача обов’язків. Виконуючі обов’язки глави
уряду чи міністра мають значно менше можливостей, ніж повноцінні керівники
Кабміну чи міністерства. Отже, все це погіршить умови боротьби із впливом на
Україну світової економічної кризи, найглибшої за останні 80 років.
Відставка ж уряду Юлії Тимошенко в
умовах триваючої світової кризи значно погіршить економічну ситуацію в країні і
до крайньої межі дестабілізує політичну.
- Як Ви гадаєте, хто має нести відповідальність за махінації із
валютним курсом?
- Стрімке
зниження курсу гривні, збільшення виплат підприємств по валютних кредитах
розкручує інфляцію в Україні. В останні місяці стрімке подорожчання фіксу-ється
саме на тих ринках, які залежать від імпорту і від курсу долара. Передусім,
мова йде про стратегічно важливий ринок ліків і медичних препаратів. Значна
частина провини за те, що хворі зараз змушені переплачувати за імпорт-ний
інсулін і аспірин, лежить саме на керівництві Нацбанку.
За все це має нести відповідальність
керівництво Національного банку. Тому позиція уряду, особисто Юлії Тимошенко,
всього нашого Блоку полягає в тому, що Національний банк має негайно отримати
нового керівника і змінити свій керівний склад. Нова команда в НБУ має навести
порядок з обмінним курсом гривні, з відсотками по кредитах підприємствам, які
вже перевалили за 30 відсотків, навести порядок з рефінансуванням банківської
системи без корупції і так, щоб гроші потрапляли в реальний сектор економіки, а
не на спекулятивні ринки.
- Багатьох Ваших виборців цікавить питання
пенсійного забезпечення в нинішніх умовах. Що Ви можете сказати з приводу
підготовленого народним депутатом Бондаренком проекту Закону України „Про
внесення змін до деяких законів України щодо пенсійного забезпечення»?
- Маємо
чітко розуміти, що даний законопроект розроблено з метою збереження
стабільності фінансування системи пенсійного забезпечення, тому він є дуже
актуальним. Ним, зокрема, передбачається, по-перше, збіль-шення розмірів пенсій
жінкам шляхом удосконалення механізму розрахунку коефіцієнту заробітної плати з
наданням можливості вилучення зменшеного заробітку в період догляду за дитиною
до досягнення нею трирічного віку. По-друге, важливим є збільшення
розмірів пенсій сезонним працівникам шляхом удосконалення порядку обчислення
страхового стажу. Передбачається зараховувати до стажу повний календарний рік
за умови сплати річного мінімального страхового внеску. І нарешті - збільшення
до 1,35 відсотка за період участі тільки в солідарній пенсійній системі
величини оцінки одного року страхового стажу.
Фіксований розмір страхових внесків на
загальнообо-в’язкове державне пенсійне страхування для фізичних осіб -
суб’єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб
оподаткування, встановлюється у сумі мінімального розміру внеску за кожну особу
з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до
Пенсійного фонду України. Це дасть можливість зазначеним особам на рівних
засадах з іншими застрахованими особами формувати розмір пенсії не менше
прожиткового мінімуму. Хоч, на мою думку, цю норму потрібно було ввести значно
раніше.
Записав Анатолій
CАСА.
Ось уже три роки я навчаюся в Малій
Академії Наук, вивчаю тему «Кагарлицький край в роки Великої Вітчизняної
війни». Чому мене зацікавила ця тема? Тому, що Велика Вітчизняна війна -
наймасш-табніша і найжахливіша в історії нашої країни. Ми часто знаємо про
події у світі, які дуже далекі від нас. Але найперше, мені здається, ми повинні
цікавитися тим, що відбулося в нашому районі, місті, селі.
Працюючи над темою, я познайомилася з
історією десанту, який загинув 3 серпня
1941 р. на хуторі Зелений Яр. Ця історія мене дуже вразила і зацікавила. Як
виявилося, із 42 бійців живими залишилося тільки четверо: П. І. Лагута, В. Р.
Безштанько, М. К. Войтюк і К. Г. Абрамова. Петро Лагута майже кожного року
приїжджав із Шепетівки у с. Жовтневе (тут поховані учасники десанту) на День
Перемоги, виступав на мітингу, зустрічався з учнями, розповідаючи про своїх
бойових побратимів.
Раїса Гординська, мати медсестри Поліни
Кравченко, що похована в братській
могилі, була частим гостем у школі,
подарувала закладу кінопроектор, ряд кінофільмів, невелику
бібліотеку. Вона також написала книжку «Коли любиш ...» про свою дочку Поліну і
десант.
Багато зробив для увічнення пам’яті
десантників колишній директор Жовтневої школи Юхим Комлик, який у середині 60-х
pp. організував музей. І зараз у музеї школи є стенди і матеріали, присвячені
історії десанту.
У свій час Костянтин Симонов сказав:
«За людським обов’язком ми повинні в першу чергу згадати не тих героїв війни,
обличчя й імена котрих освітлені переможними салютами. Цих людей усі знають,
важливо не забути тих, хто не бачив перемоги, але зробив усе, що зміг». То ж
ми, молоде покоління, повинні пам’ятати, якою дорогою ціною була здобута велика
Перемога над фашизмом.
Юлія АЛЄКСЄЄВА,
учениця 11 -Б класу
Кагарлицької ЗОШ
І-ІІІ ст. № 2 ім. В.
П. Дашенка.