№ 11 від 10 лютого 2009 року

 

 

 Начальник “Кагарликтепломережі” Сергій Герасимов:

“ТАРИФИ  ДЛЯ  НАСЕЛЕННЯ НЕ  ЗМІНЮВАТИМУТЬСЯ”

 

 

“ШАНС” ДЛЯ “ПЛЮТІВ

 

 

ВАРТІСТЬ ТЕЛЕФОННОГО ЗВ’ЯЗКУ ПОТРЕБУЄ ЕКОНОМІЧНОГО ОБГҐРУНТУВАННЯ

 

 

змінено Форми звітності та розмір страхових внесків

 

 

 

 

 

 

 

 

 

До головної сторінки:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Начальник “Кагарликтепломережі” Сергій Герасимов:

“ТАРИФИ  ДЛЯ  НАСЕЛЕННЯ НЕ  ЗМІНЮВАТИМУТЬСЯ”

 

 

На сьогоднішній день «Кагарликтепломережа» обслуговує 130 квартир, а також 27 бюджетних і 9 госпрозрахункових організацій. Очолює комунальне підприємство Сергій Герасимов. Уже в перший рік роботи на керівній посаді Сергію Борисовичу довелося вирішувати низку проблем, в першу чергу, пов’язаних з тарифною політикою та переобладнанням котелень. Адже від наданих послуг за теплопостачання у 2008 році тепломережа понесла збитки на суму близько 48 тис.грн. А тут ще й чергове підвищення цін на газ...

Про те, як функціонуватиме “Кагарликтепломережа” у 2009 році  нашому кореспонденту розповідає керівник цього комунального підприємства Сергій ГЕРАСИМОВ.

 

 

- Сергію Борисовичу, як тепломережа пережила січневі дні газової кризи? Чи не виникало перебоїв із теплопостачанням, адже сьогодні всім відомо, що в багатьох регіонах нашої країни облгази рекомендували теплопостачальним організаціям призупиняти роботу від 3 до 5 годин у день з метою економії газу?

 

-      У січні ми працювали за графіком. Тобто, жодних простоїв, навіть на кілька хвилин, не було. Що ж до рекомендацій облгазу, то вони дійсно були, але, ретельно їх вивчивши та проаналізувавши ситуацію, що склалася, ми вирішили не зупиняти роботу тепломережі. Адже газ ми отримували у повному обсязі, згідно з замовленими лімітами.  Щоправда, в зв’язку з технічними проблемами - поривами на теплотрасах- у січні мали місце перебої з теплопостачанням в окремих будинках. Наші фахівці робили усе можливе, щоб якнайшвидше ліквідувати аварії.

 

-      Чи відшкодовувала тепломережа в цих випадках збитки споживачам?

 

-      Так, усім, хто до нас звернувся, ми перерахували оплату за теплопостачання. Для прикладу, жителям будинку по вулиці Якіра, 5, було проведено місячний перерахунок оплати за тепло. Оскільки аварійні роботи поблизу цього будинку проводилися найдовше, то й сума відшкодування - найбільша.

 

-      Нещодавно тепломережу відвідували представники інспекції захисту прав споживачів. Якою була мета їхнього приїзду і які результати перевірки?

 

-      Це була планова перевірка. Наскільки мені відомо, інспектори відвідували всі теплопостачаючі організації області стосовно дотримання   температурного графіка теплоносіїв. У Кагарлику гості обстежили котельні, перевірили температуру теплоносія в трубопроводах і порівняли її з температурним  графіком. Жодних порушень не було виявлено.

 

-      Сергію Борисовичу, не секрет, що впродовж останніх років відбувся значний відтік клієнтів від “Кагарликтепломережі”. Деякі жителі міста перейшли на індивідуальне опалення. Як це позначилося на роботі підприємства?

 

-      За минулий рік від тепломережі було відключено 41 квартиру, загальною площею 1592 кв.м, а також дві організації. Все це, звісно, наклало свій відбиток на роботу нашого підприємства. Нині одна котельна повністю законсервована (масив Дачна). Раніше вона надавала послуги тільки для населення. Оскільки ж усі жителі цього масиву перейшли на індивідуальне опалення, ми змушені були призупинити її роботу. Нині котельна знаходиться в робочому стані. Тож з часом, в разі потреби, її роботу можна буде відновити досить швидко.

 

-      У минулому році в місті було завершено будівництво дев’ятиповерхового житлового будинку. Якщо його мешканці звернуться до тепломережі з проханням постачати в  квартири тепло, чи зможете Ви позитивно вирішити це питання?

 

-      Котельна по вулиці Стадіонній має достатній запас потужності, щоб якісно обслуговувати і нову дев’ятиповерхівку. Якщо так станеться, і майбутні жителі цього будинку укладуть з нами угоди, то ми відразу ж почнемо подавати тепло в цю новобудову. До того ж, це призведе і до коригування тарифів для населення в бік зменшення. Адже зрозуміло, що чим більше у нас буде споживачів тепла, тим нижчими будуть і тарифи.

 

-      У минулому році кілька разів переглядалися тарифи на теплопостачання. Чого очікувати споживачам у 2009-му році?

 

-      Зростання цін на основні складові собівартості послуг з теплопостачання спонукали нас підвищувати тарифи впродовж минулого року кілька разів. Станом на 1 січня 2008 р. для населення вони складали 3,92 грн. за 1 кв.м, для бюджетних організацій - 339,36 грн. за 1 гКал, для госпрозрахункових організацій – 377,12 грн. за 1 гКал. З 1 березня бюджетні та госпрозрахункові організації сплачували вже по 453,24 грн. та 520,39 грн. відповідно, а з 1 жовтня – 504,75 грн. та 580,40 грн. Ціни для населення з 1 травня зросли до 4,16 грн. за 1 кв, а з 1 грудня – до 4,55 грн.  Як наслідок, маємо такий відсоток росту цін за минулий рік: для населення - 16%, для бюджетних організацій – 48,7%, для госпрозрахункових – 53,9%.  У цьому році ми плануємо вже найближчим часом провести коригування тарифів для  споживачів. Щоправда, тарифи на тепло для населення не змінюватимуться.

 

-      Це пов’язано з подорожчанням газу?

 

-      Так. Адже з 1 січня ц.р. ми закуповуємо газ в ДК “НАК Газ України” і “Київ-облгаз” для бюджетних та госпрозрахункових організацій за новими цінами - 2570,70 грн. та 2610,78 відповідно, що на 38,4% і 37,6% більше від грудневих. Формування тарифів – дуже болюче для нас питання. Адже ще в січні ми не знали фактичної ціни на газ. А нові ціни, як ви переконалися, зросли більш ніж на третину. Тож ми і змушені проводити коригування існуючих тарифів, не запроваджувати нові, а саме коригувати, враховуючи лише одне — зростання ціни на газ.

 

-      На тарифи впливає і те, яке обладнання задіяне у виробництві тепла. Адже, чим економніші двигуни, тим і менші затрати...

 

- Дійсно, це так. І ми постійно працюємо у цьому напрямку. Зокрема, у минулому році було замінено пальники в котельні по вул. Загородній на більш економні. Ще раніше, у 2006 році, встановлено нові насоси з більш економними електродвигунами. Так, в котельні по вул. Загородній стояв насос з 45-кіловатним електродвигуном, а нині — з 22-кіловатним. У котельні по вул. Стадіонна замінено котли, автоматику безпеки на нову, зроблено заміну мережних насосів на нові з електродвигунами потужністю по 8,7 кВт (до цього були по 30 кВт), що теж зменшує собівартість однієї гігакалорії тепла. В цьому році проведено заміну 100 метрів теплотраси, використовуючи  нові попередньо ізольовані труби. Працюємо і на перспективу. У розробленому нами кошторисі на 2009 рік передбачено заміну теплотраси по вул. Загородній. Будемо сподіватися, що кошти для цього ми отримаємо вчасно, і економічна криза все ж не вплине на наші плани.

Олексій АДАМЕНКО.

 

 

 

 

 

 

Вгору

 

 

 

 

 

 

“ШАНС” ДЛЯ “ПЛЮТІВ

 

На тракторних бригадах, що ще збереглися, сьогодні панує  спокій.  Частина механізаторів використовують  відносне зимове затишшя від цілорічної праці на полях  у заслужених відпустках, а для декого бесплатні відпустки розтягнулися на  невизначений час у зв’язку з фінансово-економічною кризою. По правді кажучи, не дуже  сподівався застати когось і на такій же базі, що розташувалася обіч траси з Мирівки на Шпендівку.

Втім ще з дороги помітив перші ознаки того,  що бригада не пустує. Кілька собак під  стінами довгого приміщення майстерні засвідчували, що даром вони не мерзнули б  на бригаді, а сторожують територію  з  надією на  миску харчів від людей.

На присутність останніх уже при в’їзді на територію бригади вказували також два легкових автомобілі, стук молотків у приміщеннях, а ще – смачний аромат жареної картоплі.

Зачувши гавкіт чотириногих сторожів, із майстерні вийшли кілька механізаторів, з цікавістю  визирнула із інших дверей  кухарка у білому фартусі, а згодом з’явилися і самі господарі бригади – мирівські  фермери Олексій Плюта і Сергій Шостак.

У фермерському “офісі”, куди мене запросили гостинні  господарі, не було особливого лоску, зате було найголовніше – тепло. Я із задоволенням  розстебнув  “блискавку” на зимовій куртці…

 

РІЗНІ ШЛЯХИ ДО ФЕРМЕРСТВА

 

Олексій Плюта за професією – педагог. Тривалий час вчителював  у Мирівській десятирічці, був і директором навчального закладу. Викладав трудове  навчання, в яке з настанням незалежності України, а відповідно і змінами в соціально-економічній політиці був  включений і курс “Фермерство”.

-      Фермерство ме-не захопило, - зізнається Олексій Олександрович. – Тому, навчаючи дітей, одночасно вчився і сам, не обмежуючись тільки шкільною програмою, із задоволенням читав про розвиток і діяльність фермерів у зарубіжних  країнах, купляв спеціальні брошури, з цікавістю спостерігав за становленням фермерських господарств, які почали створюватися у Мирівці. А ще по-доброму заздрив новим господарям землі…

Олексій Плюта із тих, хто безмірно вірить у  багату і щасливу Україну. З цього приводу він наводить біблійні історії, розповідає  дотепні  анекдоти, хоча найефективнішим аргументом, звичайно ж, вважає найродючішу в світі українську землю. Не вбили  цей оптимізм і невиправдані сподівання на  незалежність  держави та голослівні обіцянки нинішніх лідерів. Натомість, з’явилося  інше: розуміння того, що в складний період становлення України  треба сподіватися не на  доброго дядька в особі  Президента  чи Прем’єра, а на власні сили. “Спасіння потопаючих - справа рук самих потопаючих”, - любить повторювати він  відоме прислів’я.

Втім, це  прийшло пізніше. А тоді, десь у 1993-му просто було бажання  спробувати себе у новій іпостасі. Благо, що знав для цього не тільки  теоретичну підготовку, а й практичний досвід праці  на землі. А ще – “золоті” руки і світлу голову. Знав і досконало володів різноманітною  технікою, вмів майструвати і  слюсарювати і при цьому продовжував вчитися.

На робочому  місці Олексія Плюти і сьогодні настільною книгою залишається підручник “Бізнес-план” – основа основ, на його думку, підприємницької діяльності.

Перші його земельні володіння обмежувалися 9 гектарами. Для їх обробітку він практично із нічого самостійно склав старенький Т-40, прикупив відповідне знаряддя. При цьому продовжував  працювати в школі. Фермерство для нього на той час асоціювалося з хобі – улюбленим заняттям  у вільний від роботи час. Паралельно захопився бджолярством. Розвів досить-таки чималу пасіку. Наслідуючи приклад американських фермерів, які практикували річну міграцію своїх пасік від Мексики до Канади, зробив пересувним і  своє бджолярське господарство. Мав від цього непоганий зиск. Ладилися справи і на земельній ділянці. Як наслідок, виникла дилема: чому ж віддати перевагу – бджолам чи землі?  Проста  логіка підказала правильний вибір. Хліб – основна  їжа людини, а ось одним медом ситим не будеш. Ось так у 1995-му Олексій Плюта офіційно став володарем 50 га фермерської землі, передбаченої законодавством, а у Мирівці з’явилося нове фермерське господарство “Плюти”.

Саме “Плюти”, а не “Плюта”, застеріг Олексій. Бо назване воно не його прізвищем, а на честь діда – доброго і вмілого хазяїна у дореволюційній Мирівці.

-      Дід із своєю сім’єю мав 140 десятин землі, - розповідає його нащадок. – Я на свої очі бачив на старій дореволюційній карті надпис “Господарство Плюти”, яке було розташоване між Мирівкою і Антонівкою. На жаль, справжніх господарів радянська влада тоді не цінила.  Діда чекала гірка доля розкуркуленого, а ось мені після побаченого на карті, захотілося відродити колишнє родинне господарство…

Дещо по-іншому прийшов до фермерства Сергій  Шостак. У Мирівці він з’явився із дипломом про вищу сільськогосподарську освіту, а відповідно й зайняв посаду агрохіміка у місцевому колгоспі. Робота була дуже відповідальна, та він справлявся. І, безперечно, як фахівець,  робив свій немалий  вклад, щоб у  “Дружбі” були високі врожаї всіх сільгоспкультур.

-      Втім, уже тоді молодий грамотний спеціаліст не міг не помітити негативів колективного господарювання. Колективне, як відомо, - нічиє і   чимало колгоспників трудилося за цим  принципом. На величезних за штатами тракторних бригадах покластися по-справжньому  можна було лише на кількох механізаторів, які й виконували всі найголовніші роботи. Зарплату ж одержували всі, незалежно від того, що і стільки зробив ти для економіки господарства. Як результат, колгоспи розбещували людей. На виробництві процвітали пияцтво, крадіжки, брак у роботі, грубі порушення як виконавської, так і технологічної  дисципліни. Це призводило до по-стійних конфліктів між спеціалістами і рядовими працюючими.

(Далі буде).

Станіслав МИХАЙЛОВСЬКИЙ.

 

  

 

Вгору

 

 

 

  

 

 

 

ВАРТІСТЬ ТЕЛЕФОННОГО ЗВ’ЯЗКУ 

ПОТРЕБУЄ ЕКОНОМІЧНОГО ОБГҐРУНТУВАННЯ

 

Антимонопольний комітет вважає, що Національна комісія з питань регулювання зв’язку України повинна утриматися від підвищення тарифів на загальнодоступні телекомунікаційні послуги до впровадження нормативно-методологічної бази їх формування. Таку позицію виконувач обов’язків Голови Комітету Олександр Мельниченко висловив в офіційному зверненні до Голови НКРЗ Сергія Колобова.

Як стало відомо Комітету, НКРЗ планує підвищити на 10% граничні тарифи на послуги підключення телефону та фіксованого телефонного зв’язку.

Однак, будь-яке підвищення регульованих державою тарифів має базуватися на нормативно затвердженому порядку їх формування, який щодо телекомунікаційних послуг досі не розроблений НКРЗ.

Відсутність механізму формування тарифів на такі послуги, щодо необхідності розроблення якого Комітет надавав офіційні рекомендації НКРЗ, не дозволяє  чітко визначити економічну обґрунтованість тарифу.

 «Телефонний зв’язок – це «кровоносна» система держави, тому важливо, щоб кожна копійка тарифу такої послуги була виваженою, економічно розрахованою та обґрунтованою. Досягти цієї мети, на чому вже тривалий час наполягає Антимонопольний ко-мітет, можна, запровадивши чіткий нормативно за-кріплений порядок формування тарифів. Вважаю, що підстави говорити про розмір тарифу та його перегляд у бік збільшення чи зменшення можуть бути лише тоді, коли на папері будуть розраховані та затверджені всі показники його складових», – підкреслив Олександр Мельниченко.

 

  Прес-служба АМКУ.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вгору

 

 

 

 

 

 

змінено Форми звітності

та розмір страхових внесків

У зв’язку з набуттям чинності Законами України «Про державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.2008 року № 835 та «Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення» від 25.12.2008 року № 799.

Пунктом б розділу першого Закону № 799 зменшено розмір страхових внесків з 13.01.2009 року включно на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності для роботодавців з 1,5% до 1,4% від суми фактичних витрат на оплату праці.

Розмір страхових внесків, що сплачують наймані працівники, залишились без змін.

Розмір страхових внесків для осіб, які беруть участь у цьому страхуванні на добровільних засадах, також зменшено з 13.01.2009 року з 2,0% до 1,9% від суми оподаткованого доходу (прибутку).

Статтею 54 Закону № 835 визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2009 року становить 699,00 грн. Враховуючи зазначене, максимальна межа заробітної плати (доходу), з якої справляються страхові внески до Фонду, становить з 1 січня 2009 року 10035,00 грн.

З урахуванням положень Закону України № 799 та в зв’язку з попереднім внесенням змін до законодавчої бази Фонду внесені відповідні зміни та доповнення до форми звітності по коштах Фонду (Ф4 ФСС з ТВП) та додатка до неї (Ф14 ФСС З ТВП «Звіт про путівки на санаторно-курортне лікування та путівки до дитячих оздоровчих закладів»).

Нові форми звітності мають застосовуватись, починаючи із звітів за І квартал 2009 року.

Марія ДЕМЧЕНКО,

директор Обухівської МВД ФСС з ТВП.

 

 

Вгору