№ 13 від 17 лютого 2009 року
ВШАНУВАЛИ
ВОЇНІВ-ІНТЕРНАЦІОНАЛІСТІВ
Ігор Кріль: “Ми повинні зупинити сповзання України
Звертайтесь до органів
ДЕРЖАВНОЇ КОНТРОЛЬНО-РЕВІЗІЙНОЇ СЛУЖБИ
ВШАНУВАЛИ ВОЇНІВ-ІНТЕРНАЦІОНАЛІСТІВ
У четвер, 12 лютого, у актовому залі
Кагарлицької районної школи мистецтв пройшли урочистості з нагоди Дня
вшанування учасників бойових дій на території інших
держав.
У заході взяла
участь заступник голови Кагарлицької РДА Людмила Кононенко, яка побажала воїнам-інтернаціоналістам району міцного здоров’я й усіляких
гараздів, а з тим - вручила Анатолію Германенку, Івану Дідовичу, Петру Косенку,
Василю Лакатошу і Юрію Плигуну квіти,
Почесні грамоти Кагарлицької РДА за активну
громадську позицію, сумлінну
працю, особистий внесок у
розв’язання проблем ветеранів з нагоди
Дня вшанування учасників бойових дій на території
інших держав та 20-ї річниці виводу
військ з Афганістану з премією у розмірі 100 гривень кожному.
З привітальним словом звернувся до присутніх
голова Кагарлицької районної ради ветеранів, колишній
воїн-афганець Іван Дідович. П’ятьох загиблих - Віктора Зеленського, Тараса Шевченка, Андрія Мулявка, Миколу Юрченка і Володимира Васильчука учасники заходу
вшанували хвилиною мовчання.
Для воїнів-інтернаціоналістів
прозвучали музичні твори у виконанні
викладачів та учнів Кагарлицької районної школи мистецтв. Відтак, порадував
присутніх народно-інструментальний оркестр “Колорит”
під керівництвом Наталії Колисан.
Глядачі отримали велику естетичну насолоду від
виконаних ним творів. Євгенія Хміль виконала
пісню “Віночок”, а тріо
саксофоністів у складі Владислава Захарченка, Максима Осадчого і Ігоря Витищенка продемонстрували майстерність
гри на духових інструментах. Єгор 
Громико чудово
виконав “Фінську польку” на баяні, а пісню “Місяць на небі” душевно заспівали
ведучі заходу, викладачі закладу Тетяна Голдобіна
та Людмила Ігнатенко. Тріо викладачів у
складі Володимира Миколюка (баян), Наталії Колисан (домра) та Наталії Сінгаєвської
(фортепіано), а згодом і оркестр баяністів “Гармонія”
завершили концертну програму.
За традицією, воїни-інтернаціоналісти
району провідали могили своїх
побратимів, а також матерів загиблих
Віктора Зеленського та Тараса Шевченка, вручивши їм від міського голови
квіти і матеріальну допомогу у розмірі 200 гривень кожній.
Наступного дня воїни-інтернаціоналісти
Кагарличчини побували на обласному заході, приуроченому вшануванню учасників
бойових дій на території інших держав.
Наталія КРАВЕЦЬ.
На знімках: колишній
воїн-афганець Іван ДІДОВИЧ отримує нагороду з рук заступника голови
Кагарлицької РДА Людмили КОНОНЕНКО; воїни-інтернаціоналісти
задоволені ува-гою до них; виступає народно-інструмен-тальний оркестр
“Колорит”.
Фото
автора.
Ігор Кріль: “Ми
повинні зупинити сповзання України
у
прірву”
5 лютого лідер
Єдиного Центру, народний депутат України Ігор Кріль представив у парламенті
антикризову ініціативу Єдиного Центру. Для чого потрібен План оновлення країни,
політик розповів кореспонденту нашої газети.
К.: Ігорю Івановичу,
невже ситуація в Україні настільки складна, що виникла необхідність розробити
окремий спеціальний план її порятунку?
І.К.: Складна - це дуже
м’яко сказано. Фінансова та економічна криза набирає
обертів. Уряд довів неспроможність ефективно реагувати на кризові явища.
Економіка опинилася перед небезпекою повного краху. І на тлі цієї небезпеки у нас триває політична криза. Якщо
нічого не змінити, то найближчим часом вона лише поглиблюватиметься.
Президентська кампанія вже почалась, і чим ближчою стає дата виборів, тим більш
запеклими будуть політичні баталії. Ми повинні зупинити сповзання України у прірву. Ми всі разом повинні дати країні
план розвитку, який би врахував економічні та політичні ризики. Без політичної
стабільності ми не зможемо протистояти кризі економічній.
К.: Як саме Ви
пропонуєте досягти такої стабільності?
І.К.: У нас попереду низка
різноманітних виборів, які загалом триватимуть понад
два роки. У січні 2010-го - вибори
Президента. У березні того ж року - вибори міських, сільських, селищних голів,
а через рік - вибори до місцевих рад. Крім того,
сьогодні очевидно, що у ці два роки нам не вдасться уникнути позачергових
парламентських виборів.
Така кількість виборчих кампаній в
умовах економічної кризи може виявитися згубною для країни. Тому ми пропонуємо
зменшити їхню кількість до двох. У жовтні - листопаді цього року - провести
одночасно позачергові парламентські та президентські вибори. А поряд з ними
винести на всенародне голосування проект змін до Конституції. Український народ
має поставити крапку в нескінченних дискусіях про модель влади. У країні має бути один господар.
К.: А яким чином,
на Вашу думку, зменшення кількості виборчих кампаній сприятиме досягненню
політичної стабільності?
І.К.: По-перше, я
сподіваюсь, що одночасні парламентські та президентські вибори залишать у
минулому те протистояння, яке ми зараз спостерігаємо у
владі. По-друге, чим менше буде у нас «днів виборів», тим більше нервів ми
збережемо людям. Та й у політиків буде не так багато приводів тягати один
одного за чуби. І по-третє, що сьогодні особливо
важливо, це дасть можливість зекономити бюджетні кошти. Бо організувати одне
голосування, нехай і за кількома бюлетенями, завжди дешевше, ніж два різні.
К.: Ви і Ваші
однопартійці у парламенті виступаєте за відставку уряду Тимошенко. Але якщо вже цього
року проводити парламентські вибори, можливо, варто почекати поки новообрана
Верховна Рада сформує новий Кабінет Міністрів?
І.К.: Верховна Рада
мусить сформувати новий Кабмін, у який мають увійти виключно професіонали від усіх парламентських політичних сил. Основною вимогою до
кандидатів на посади міністрів мають стати
професіоналізм і публічна відмова від участі у президентських виборах. Лише в
цьому разі в складний передвиборний період можна буде утримувати ситуацію в
економічній та соці-альній сферах і уникнути
популістських кроків з боку виконавчої влади.
К.: Тож, яким
чином Ви пропонуєте організувати виборчий процес у найближчі два роки?
І.К.: Вже в найближчий
час необхідно змінити виборче законодавство, запровадивши відкриті партійні
списки на виборах народних депутатів та місцевих рад. Люди мають знати тих, кого вони обирають. Далі - змінити законодавство, яке забезпечить
прийняття Конституції на референдумі.
Політичні сили, які виступають за різні моделі влади в Україні, повинні винести на референдум свої варіанти змін до Конституції.
Необхідно перенести вибори міських,
селищних та сільських голів і провести їх разом з виборами депутатів місцевих рад у березні 2011.
Таким
чином, ми уникнемо постійних виборчих кампаній, забезпечимо чіткий
розподіл повноважень президента, уряду й парламенту на
основі моделі влади, яка відповідатиме волі народу.
Тільки в такий спосіб ми зможемо
стабілізувати владу, а головне - зупинити зневіру в суспільстві і повернути
людям надію.
Шановні добродії!
Я дуже потребую вашої допомоги.
Ми, сестри Олена та Зоя Феодосіївни Коба, шукаємо рідних свого
батька Федора (Феодосія) Івановича Коби,
1910 року народження. Ми вже писали на телепередачі “Жди меня”, “Ключовий момент”, подавали заявку
в Інтернет на сайт пошуку, у Ржищів. Відповіла мені тільки К. Л. Федорій з села Демовщина, за що
їй щиро дякуємо. Вона дала адресу вашої газети. Тепер надія на вашу допомогу.
Моя мама - Анісья Тихонівна Коба дала
притулок у війну тяжко пораненому обмороженому солдату. Він
був на милицях. Приїхав до нашого села до своєї однополчанки, а вона до того
часу вже померла. Солдат плакав і казав, що їхати йому
нікуди. Село знищено, родина загинула, люди живуть у
землянках. Наші люди обігріли, нагодували солдата і
порадили проситися до мами (вона жила
одна у великому будинку). Мамі стало шкода солдата.
Невдовзі вони побралися. У 1946 році у них народилася дочка Олена. Мама ходила на роботу у колгосп, а батько доглядав Олену. Рани у нього загоїлись, а
нога так і була покалічена. Батько був гарним майстром, міг все робити з
дерева, заліза. На війні був кухарем. Мав медаль “За оборону Сталінграда”.
Після війни у сусіднє село приїхав вчитель - його земляк
- Афанасій Микитович Ільяшенко. Вони зустрілися
і батько довідався, що його рідні живі, написав листа,
на який отримав відповідь. Батько сумував за ними, і влітку
1951 року поїхав до них. У жовтні народилася я, Зоя. Там, на батьківщині, у
нього було 2 сини - Анатолій та Микола і
дочка Надія. Усі ці
роки його вважали загиблим і отримували пенсію за загиблого на війні батька. Тому батька змусили відробляти і повертати ту пенсію. Працював він на цегельному
заводі. Він любив Олену, писав листи, надіслав посилку з сушеними і дуже
гарними грушами. Обіцяв приїхати. А
потім нам надіслали папірець, що батька вже немає в
живих.
Коли мама клопотала пенсію, то у
соцбезі сказали, що у нас у 1953 році
народилась сестра Варвара. У мого батька було 4 брати. Скільки ж це повинно
бути рідних! Не може бути, щоб нікого не залишилось.
Будь ласка, надрукуйте мого листа.
Я звертаюсь до вас, сестри, брати,
племінники. Я не хочу жити “Иваном, не помнящим родства”. Хочу зустрітися з рідними по крові людьми. Хочу побути на могилі
батька.
Ми з сестрою гідно прожили своє життя.
Маємо по троє дітей і по четверо онуків. Є свої
домівки, пенсія. І, по великому рахунку, нам нічого не потрібно. Життя минає і
мене гнітить думка, що я так і не знаю
майже нічого про свого батька і зовсім нічого про своїх братів
та сестер. Як склалось їхнє життя? Хто були мої
предки? Де похований батько?
Люди добрі,
допоможіть! Відгукніться, хто будь-що знає про родину Коби Федора Івановича.
Його адреса була: Ржищівський район, с. Воровського (чи, може, колгосп?)
З повагою - Коба (Євсюкова) Зоя Феодосіївна
та моя сестра Олена.
Від
редакції. Дорогі читачі, шановні передплатники! Якщо вам будь-що відомо про Кобу
Федора (Феодосія) Івановича або його рідних, просимо
повідомити в редакцію “Вісника Кагарличчини” за телефонами: 8(04473) 5-13-44, 5-16-72.
Не
залишайтеся байдужими.
до органів ДЕРЖАВНОЇ
КОНТРОЛЬНО-РЕВІЗІЙНОЇ СЛУЖБИ
Відповідно до Закону України „Про
державну контрольно-ревізійну службу в Україні” від
26.01.1993 № 2939-ХІІ головним завданням органів державної
контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю, який
полягає в проведенні державного фінансового аудиту та інспектування в органах
виконавчої влади, в державних фондах, в бюджетних установах та організаціях, в
державних, комунальних підприємствах, а також в
суб’єктів господарювання приватної форми власності, які отримують кошти з
бюджетів усіх рівнів та використовують державне чи комунальне майно лише в
частині використання даних коштів та майна (далі - підконтрольні об’єкти).
Інспектування здійснюється у формі
ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або
окремих питань фінансово-господарської діяльності
підконтрольного об’єкта, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення
законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і
матеріально-відповідальних осіб.
Потрібно наголосити, що
Контрольно-ревізійне управління в Київській області та їх структурні підрозділи може проводити ревізії та державний фінансовий
аудит лише на підконтрольних об’єктах.
Ревізії суб’єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені
до підконтрольних об’єктів, проводяться органами державної
контрольно-ревізійної служби за рішенням суду, винесеним на підставі подання
прокурора, слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.
Органи контрольно-ревізійної служби
розглядають листи, заяви і скарги громадян про факти порушення законодавства з фінансових питань. Звернення, в яких повідомляється про
крадіжки, розтрати, недостачі, інші серйозні правопорушення, негайно
пересилаються правоохоронним органам для прийняття рішення
згідно з чиним законодавством.
Крім того, звертаємо Вашу увагу, що
відповідно до доручення Уряду, органи ДКРС приймають участь в розгляді питань,
пов’язаних з реагуванням на факти порушень при виплаті заробітної плати.
Шановні мешканці Кагарлицького району і м. Ржищів, в разі, якщо Вам стало
відомо про факти порушення фінансово-бюджетної
дисципліни та порушень по виплаті заробітної плати, просимо звертатись на
„Телефон довіри КРВ в Кагарлицькому районі і м. Ржищів “ - 8 (273) 5-16-91.
Валентина КОМИШНЯ,
начальник КРВ у
Кагарлицькому районі
і м. Ржищів.