№№ 16-17 від 27лютого-3 березня 2009 року
НАША
ШАНА - ЗАХИСНИКАМ ВІТЧИЗНИ
Є БАЖАННЯ, ТА НЕМАЄ МОЖЛИВОСТЕЙ
ТВАРИННИЦТВО: МАЄМО
ВИСОКІ ПОКАЗНИКИ
НАША ШАНА - ЗАХИСНИКАМ
ВІТЧИЗНИ
Урочистості і концертна програма з нагоди Дня захисника Вітчизни пройшли для ветеранів Великої Вітчизняної війни та
воїнів-інтерна-ціоналістів нещодавно у актовому залі Кагарлицької районної
дитячої школи мистецтв.
З привітальним словом звернулася до
присутніх заступник голови Кагарлицької РДА Людмила Кононенко, яка після добрих побажань виконала місію
нагороджень. Відтак за активну громадську
позицію щодо виховання підростаючого покоління та з нагоди Дня захисника Вітчизни
грамот Кагарлицької РДА й грошових винагород були удостоєні В’ячеслав
Водотовка, Анатолій Матюшок, Василь Кузнєцов, Володимир Швець та Віктор
Кузнєцов.
Слова привітання прозвучали від Кагарлицького військового комісара Володимира
Швеця, голови районної ради ветеранів, воїна-інтернаціоналіста Івана
Дідовича та його заступника, ветерана
ВВВ Григорія Шульги. Останній подякував Тамарі Телеш та Людмилі Кононенко за
теплоту й увагу до ветеранів. Загиблих воїнів пом’янули хвилиною мовчання.
А концертна програма
розпочалася з виступу народно-інструментального оркестру “Колорит” (керівник Наталія Колисан).
Справжньою несподіванкою для учасників заходу став виступ ветерана ВВВ Василя
Кузнєцова. Василь Андрійович прекрасно виконав для присутніх пісню (акомпанемент
Володимира Миколюка), а потім ще й
продекламував гумористичну розповідь класика світової літератури Антона
Чехова “Канитель”. “Ось у кого потрібно вчитися нашим дітям декламуванню й
артистичності! А ми й не знали про його таланти...” - чулося за моєю спиною від
сивочолих ветеранів.
Для винуватців заходу дарували свої
пісні Оксана Іващенко, Євгемія Хміль, Аліса П’ятенко. Приємно зворушив
присутніх виступ талановитої піаністки Олександри Галайдюк, яка виконала
ноктюрн “Розлу- ка”.
Тріо баяністів у складі Василя
Кравчука, Бориса Янченка та Володимира Миколюка натхненно виконали попурі
воєнних пісень, а композицією “Ой ти, дівчино” порадували присутніх тріо
викладачів Школи мистецтв - Володимир Миколюк і дві Наталії - Колисан і Сінгаєвська. Зворушив серця
і дует у складі викладачів, ведучих Людмили Ігнатенко та Тетяни Голдобіної, які виконали пісню “Місяць на небі”. Зразковий оркестр
баяністів “Гармонія” закладу вкотре
показав свої неабиякі вміння дарувати людям прекрасну музику. А на завершення
заходу прозвучав виступ дуету у складі Анатолія Климака та Григорія Лавриненка.
У залі відчувалась тепла атмосфера, де
зустрілись кілька поколінь.
На знімках:
заступник голови Кагарлицької РДА Людмила КОНОНЕНКО вручає нагороду районному
військовому комісару Володимиру ШВЕЦЮ; Вітає піснею ветеранів війни і сам
ветеран ВВВ Василь КУЗНЄЦОВ (акомпанує Володимир МИКОЛЮК).
Наталія КРАВЕЦЬ.
Є БАЖАННЯ, ТА НЕМАЄ МОЖЛИВОСТЕЙ
Одна
із найбільших в районі по території і чисельності жителів і, тим більше,
практично приміська Слобода, теж
перебуває у глибокій демографічній
кризі. У минулому році, зокрема, 1689 її жителів спромоглися
“народити” на світ аж 2(!) немовлят. Ось
з такого невтішного факту розпочав свій звіт на зборах сільської громади її
голова Микола Литвин. Говорив він і про інші, характерні, на жаль, практично
для всіх населених пунктів проблеми.
Однак, в цілому ж в доповіді керівника
домінували мажорні настрої. Виконали бюджет, ввійшли в новий рік практично без
боргів, забезпечили сприятливі умови для роботи всіх закладів соціальної сфери.
Допомагали в цьому, підкреслював він, практично всі діючі на території села
підприємства, організації, приватні структури. Вартий уваги, наприклад, хоча б
той факт, що торік у Слободі навіть з’явилася футбольна команда, яка виступає у
чемпіонаті району завдяки спонсорству
сільгоспкооперативу “Агробізнес”. Крім цього, в селі відкрито приватну
ветлікарню, при ФАПі працює медичний центр “Ескулап”.
Отож по закінченні виступу до голови
села не було запитань, за винятком одного. Один з чоловіків вперто вимагав
відповіді, чому не проводиться ремонт дороги саме по його вулиці.
- У селі
Не було
запитань у селян і до керівників господарств, які орендують їхні
земельні і майнові паї. Директор АФ “Слобідська” Леонід Васильчук, наприклад,
розповів присутнім на зборах, в яких
складних умовах доводиться
працювати господарству, але при
цьому воно все ж вчасно розрахувалося з пайовиками. Видано по 1 тонні зерна,
центнеру цукру, на майнові паї люди одержують олію “у фактичних цінах на видану
продукцію орендна плата склала біля 5 відсотків, що значно більше передбаченого
законодавством”, - відзначив він.
Такий же
розрахунок із своїми орендодавцями провів керівник СК “Агробізнес”
Григорій Кулініченко. Крім того, викупив майно у селян і видав по 2 мішки цукру
в рахунок нинішнього року.
Після короткого виступу дільничного
інспектора міліції Леоніда Оскоми, який
звернув увагу присутніх на збереженні майна від крадіжок, дій аферистів, йому
задали питання стосовно боротьби із
забруднювачами навколишнього середовища.
- Я працюю в Києві, тому щодня іду із
Слободи до київської траси, - розповів один із чоловіків. - Так ось по цій
мальовничій вулиці і вранці, і ввечері бачу легкові автомобілі, з яких
вивантажують прямо на узбіччя мішки з
сміттям. Сморід такий, що пройти неможливо.
- Запишіть номер машини і зателефонуйте
мені особисто або ж голові села, - порадив дільничний.
Він же поінформував, що з настанням
весни обов’язково будуть проводитися рейди по запобіганню подібних випадків.
Серед служб ра-йону, найбільше запитань
було до начальника РЕМу Віктора Завадського. Чому на лічильниках ми маємо одні
показники, а квитанції на оплату нам приходять з іншими? - запитували люди.
- Збором показників лічильників
займаються працівники найманої фірми. Не всі з них - добросовісні. Деякі
передають дані на око, тому й можливі помилки. Тому звертайтеся в таких
випадках до РЕМу, особисто до мене, - пояснив керівник.
А ось щодо того, щоб працівники РЕМу
обрізали гілля біля садиб селян, він
зауважив, що очищення ліній електропередач
в населених пунктах, це спільна відповідальність керівників громад і РЕМу, що передбачено відповідним законодавством. Ми
давно запрошуємо до співробітництва в цьому плані голів сіл і готові
працювати навіть у вихідні дні. Своїми ж
силами виконати вчасно такий великий обсяг робіт ми не в змозі, пояснив
начальник РЕМу.
Приємну (в які-то роки!) новину на
зборах проголосив головний інженер цеху електрозв’язку № 13 ВАТ “Укртелеком”
Володимир Лагута. Це - зменшення абонплати за радіоточку з 6 до 3 грн.
Відмовившись від виступу на початку
зібрання, голова райдержадміністрації Тамара Телеш в його підсумку зазначила, що участь керівників РДА у по-дібних заходах передбачає
мету у тому, щоб вислухати біди людей і по можливості допомогти їм.
Хоча, на жаль, можливості ці невеликі.
Багато з нас, зазначила вона, живе ще радянськими часами. Коли все вирішувалося на державному рівні. Та
насправді ми живемо в іншій державі і за
інших умов.
Обмежені фінансові можливості у
держави, ще менші вони у голови села. Тому
вирішувати масштабні завдання йому просто не під силу. Хоча бажання зробити
життя людей в селі, районі кращим
нам не віднімати, але не дозволяють можливості. Це стосується і
будівництва доріг. Ми що-року готуємо за
поданням голів сіл графік першочергового будівництва і ремонту доріг в
Облавтодор, обласну державну адміністрацію, які розподіляють необхідні на це
кошти, але торік не одержали ні копійки.
Ні на дороги, ні на гази-фікацію, ні на інші масштабні проекти.
Ускладнює ситуацію й те, що значна частина
стратегічно важливих державних об ‘єктів
передана у приватну власність. Зокрема, ми не можемо реально впливати через цю причину на якість
обслуговування населення тим же РЕМом, газовою організацією і т. д.
На жаль, ще складніше через
фінансово-економічну кризу буде в цьому році. Її прояви дають себе знати з
першого місяця: зменшилися надходження в районний бюджет, практично припинилися
дотації з області. На деяких підприємствах з’явилася заборгованість з виплати
заробітної плати. Але треба жити, треба працювати і сподіватися, що, зрештою,
прийдуть добрі часи, на мажорній ноті закінчила свій виступ голова РДА.
У роботі зібрання взяли участь
також заступник голови РДА Іван Шевченко
та заступник голови районної ради Петро
Бурий.
Станіслав МИХАЙЛОВСЬКИЙ.
Нещодавно український
артист естради Валерій Малишев виступив у Кагарлицькому будинку культури
перед жителями нашого міста й району
Скажу відверто: до
Будинку культури я поспішала, щоб почути хітовий малишевський “Тополь”. Адже в
компанії друзів ми завжди співаємо її під гітару.
Сценічний образ Малишева запам’ятався мені таким: білосніжний
костюм, виголена під нуль голова, міцна статура. І до болю красивий голос.
Але минулої неділі я споглядала зовсім
іншого Малишева. Та головне не в зміні сценічного образу. Якась революція пройшла у нього в душі, внаслідок чого, за
словами співака, - повне її переродження і кардинально змінене життя. Сьогодні
Валерій Малишев – глибоко віруюча православна людина. Побував у багатьох святих
місцях світу, про що розповідає з
неабияким захопленням. Розповідав Валерій і про свій не гідний колись спосіб життя: паління, випивка, казино, море дівчат…
Того дня Валерій Малишев виступив з
новою програмою - його музично-пісенні твори абсолютно всі були релігійного
спрямування. З таким самим хвилюючим
серця голосом, а може навіть і кращим, як
звучав колись мій улюблений “Тополь”.
Звернув увагу артист і на те, що в 1995 році українська
естрада налічувала 12-13 співаків (серед них: Малишев, Могилевська, L. Кравчук,
Повалій), сьогодні ж їх зареєстровано 150 тисяч(!). До речі, шоу-бізнес Малишев
назвав бісівським вертепом і взагалі “хворою
темою”.
Згадав Малишев і нашого земляка -
кагарличанина Миколу Надієнка, з яким свого часу вчився на юридичному і “пройшов всю Шпендівку”. А ще -
як починав свою музичну діяльність на весіллях у Кагарлику та ра-йоні.
Ми часто загострюємо свою увагу й на
те, що багато світових зірок вживають
алкоголь і наркотики, програють неймовірні суми в казино тощо, після чого
закінчують своє життя у психіатричних
лікарнях, у злиднях. Деякі ідуть в монастир. “Шоу-бізнес вирощує велику букву
“Я”, - розповідає Малишев. - Це і є страшним. Саме через величезне “Я”
пішов з життя Мурат Насиров, артист з
“Іванушки-Інтернешнл”, а одне юне
дарування, хлопчина співав з Наталією Могилевською, перерізав собі вени…”. Тож,
як виявляється, не все золото, що блищить?
І нехай, дивлячись на Малишева, крутять
біля скроні пальцем колись його
однодумці, мовляв, у хлопця поїхав дах, та сьогодні Валерій із посмішкою
говорить: “Я радий, що він у мене поїхав”. Малишев знає свою правду, свою істину.
Концерт артиста продовжувався 3 години
(!), хоч і в холодному залі. І все ж, хоча я й не почула “Тополь”, вийшла з
Будинку культури задоволена. Варто додати, що затрати на органі-зацію та
проведення концерту взяв на себе наш земляк – кагарличанин, прихожанин
Кагарлицького Свято-Троїцького храму Микола Ломака. А міська рада виділила зал
Будинку культури для проведення заходу безоплатно.
Наталія КРАВЕЦЬ.
Фото автора.
ТВАРИННИЦТВО: МАЄМО ВИСОКІ ПОКАЗНИКИ
Минулої п’ятниці на колегії районної
держадміністрації було підбито підсумки виконання районного бюджету за 2008 рік
та роботи агроформувань району в галузі тваринництва в минулому році.
Особливістю цього засідання стало те, що завершилось воно вшануванням нелегкої
праці тих представників цієї галузі, які отримали найвищі виробничі результати.
Тож в залі, окрім членів колегії, ке-рівників підприємств, установ та організацій
ра-йону, структурних під-розділів РДА, голів міста та сіл, були присутні й
тваринники сільгосппідприємств.
Першим питанням, яке
розглянула колегія, був звіт про виконання районного бюджету Кагарлицького району
в 2008 році. Доповідаючи по цьому питанню, начальник фінансового управління РДА
Наталія Перевера зазначила, що доходна частина загального фонду зведеного
бюджету району з урахуванням міжбюджетних трансфертів за 2008 рік виконана на
98,8% (затверджено розписом з урахуванням змін 74367,1 тис. грн., виконано на
73482,3 тис. гривень), в тому числі по власних та закріплених доходах на 99,6%
(затверджено з урахуванням змін 22942,6 тис. гривень, виконано на 22856,6 тис.
гривень).
Порівняно з відповідним періодом 2007
року, приріст власних та за-кріплених
доходів забезпечено на суму 4324,4 тис. гривень, що складає 18,9%.
Виконання розрахункових показників
Міністерства фінансів України по доходах, що враховують при визначенні
міжбюджетних трансфертів, становить 110,7%, або на 1921,9 тис. гривень більше
планових розрахунків.
Не виконали доходної части бюджету із
32 місцевих бюджетів ра-йону 15, в тому числі: Ба-лико-Щучинка, В.Пріцьки,
Горохове, Гребені, Демівщина, Жовтневе, Кадомка, Ліщинка, Расавка, Стайки, Стрітівка,
Черняхів, Шубівка, Кагарлик та районний бюджет.
Протягом звітного періоду збільшена
доходна частина районного бюджету на 877,4 тис. гривень повністю за рахунок
податку з доходів фізичних осіб.
Колегія схвалила звіт про виконання
районного бюджету Кагарлицького району за 2008 рік по доходах в сумі 60479558 грн. і по видатках - в сумі 60624546
грн. з перевищенням видатків над доходами в сумі 144 988 гривень.
Про результати роботи
сільгосппідприємств в 2008 році в галузі тваринництва доповідав заступник
начальника управління агропромислового розвитку РДА Микола Голованчук. Так,
зазначив доповідач, господарства району
станом на 1.01. 2009 року мали 8,5 тис. голів ВРХ , в тому числі корів - 2,8
тис., свиней - 30 тис. гол., птиці - 0,5 тис. голів. Було вироблено молока 12,7
тис.тонн (+0,5 тис.тонн до 2007 року) при надої на корову
Не дивлячись на те, що поголів’я ВРХ по
ра-йону скоротилось, є ряд господарств, які не тільки зберегли галузь, а й
утримують найбільшу кількість поголів’я. В першу чергу це СВК ”Агрофірма «Перемога» - 1795 голів ВРХ, в т.ч. 600 корів
(21 % до районного показника, керівник Григорій Павлюк, головний зоотехнік
Володимир Босенко); ЗАТ «Агрофорт» - 1501 голова ВРХ, в т.ч. 470 корів (18%,
Володимир Онука, Олександр Тригуб); ПОСП «Дніпро» - 1351 голова ВРХ, в т.ч. 380
корів (16%, Анатолій Ворона, головний ветлікар
Олександр Вчорашній).
Працюють на перспективу по нарощенню
поголів’я, збільшенню виробництва тваринницької продукції шляхом закупівлі
племінних нетелів СВК “АФ «Перемога» (закуплено 385 гол., в тому числі 50 із
племінних заводів України), ЗАТ «Агрофорт» ( 620 гол.) Збільшили поголів’я
корів власного стада ПСП «Росава», ФГ «Широкоступ».
Для
тих господарств, які
збільшили поголів’я, виплачено З тис. грн. державної дотації за одну прирощену корову і закупленого
племінного нетеля.
У районі швидкими темпами розвивається
галузь свинарства. Так, за 2008 рік збільшено поголів’я свиней на 4964 гол. І в
області по поголі-в’ю район займає друге місце. Найбільша частка
поголів’я та виробництва
м’яса свинини припадає на ТОВ «Дан - Фарм України», де утримується 11,6
тис. голів свиней (38 % до районного показника, головний менеджер Ігор Костюк,
головний ветлікар Олег Панченко) та
підприємство «Ферми Данам», де утримується 10,5 тисяч (35%, Анатолій
Волковінський, зоотехнік Ніна Заваженко).
Розвивається ця галузь також в ФГ
«Широкоступ» -1306 голів, СВК “АФ «Перемога» - 1024 голови, ЗАТ «Агрофорт» -912
гол., ТОВ «БPСМ - Агро» - 820 гол., ПОСП «Дніпро» -743 голови.
Найбільше вироблено молока в СВК “АФ
«Перемога» - 3,1 тис. тонн (25 % районного показника), ПОСП «Дніпро» - 2,4 тис.
тонн (19 %), ЗАТ «Агрофорт» - 1,2 тис. тонн (9,3 %), ВАТ «Кагарлицький
бурякорадгосп» -1,1 тис. тонн (9%, керівник Василь Лисюк, головний зоотехнік
Петро Мартиненко). В області по валовому виробництву молока район знаходиться
на 4 місці.
По надою молока на корову найвищі
показники досягнуто в ЗАТ «Агрофорт» -
Менше 4 тисяч кг молока на корову
мають: ФГ «Дар» -
Найвищі середньо - добові прирости ВРХ
при середньорайонному показнику 512 грамів досягли в ПОСП «Дніпро» -
У свинарстві досягнуто також високих
середньодобових приростів по району - 482 г: Ферми «Данам» -
Необхідно зазначити, що аналізуючи
якісні ра-йонні показники, починаючи
1986 року, найвищі вони у 2008 році по одержанню середньодобових приростів ВРХ
і свиней, надою молока на корову.
Добре в минулому році подбали й про
кормову базу. По господарствах району станом на 1.01.2009 року залишилось 18123
т кормових одиниць (+2399 т), що на умовну голову становить 21,3 цнт (+ 4,8 до
м.р.). Найбільше закладено кормів в таких господарствах, як СВК “АФ „Перемога”,
ПОСП „Дніпро”, АФ „Слобідська”, ЗАТ «Агрофорт», ФГ «Широкоступ», тоді як у АФ
„Переселенська», ВАТ „Кагарлицький бурякорадгосп”, ФГ «Дар» залишилось від 14,7
до 16,8 цнт кормових одиниць на умовну голову.
Високих показників
по господарствах райо-ну
в галузі тваринни-цтва досягнуто
за рахунок таких факторів, як удосконалення
селек-ційно-племінної роботи
по підвищенню продуктивного
потенціалу тварин; запровадженню прогресивних технологій по утриманню поголів’я
свиней та дійного стада, зокрема, потоково-цеховій системі, безприв’язному утриманню,
використанню сучасних доїльних установок, будівництву доїльних
залів (введено в дію в СВК “АФ «Перемога», в ПОСП «Дніпро» - в стадії
завершення); застосуванню новітніх технологій у кормовиробництві, заготівлі,
зберіганні та роздачі кормів; впровад-женню інвестиційних проектів в галузь
тваринництва.
По цьому до тваринників звернулась голова
районної держадміністрації Тамара Телеш. Тамара Сергіївна подякувала
працівникам ферм за досягнуті високі показники, відповідальне ставлення до
своєї нелегкої роботи та вручила сорока п’ятьом передовикам галузі грамоти
(подяки) й грошові винагороди. А викладачі і вихованці районних Школи мистецтв
та Центру дитячої та юнацької творчості, Стрітівської вищої педагогічної школи
кобзарського мистецтва, районного ліцею презентували присутнім в залі чудову
концертну програму.
На
знімку: Тамара ТЕЛЕШ вручає Подяку оператору
машинного доїння корів СВК “АФ “Перемога” Аллі ДІЛІОН.
Минулого тижня у клубі села Демівщина було людно. І попри те, що
холод не давав попасти зубові на зуб,
все ж атмосфера у залі була гарячою. Сприяла цьому жвава полеміка між жителями
села і виступаючими.
Голова села Анатолій Горя прозвітував
перед односельцями про роботу сільської ради за 2008 рік і визначив завдання на 2009-й.
Виступив перед демівщинцями і керівник
АТ “Росава” Андрій Павлюк.
Звітуючи про свою роботу дільничний
інспектор Руслан Синяк зазначив,що 50% жителів Демівщини - законопослушні
громадяни, інша ж частина - зловживають спиртними напоями, є судимі. Сварками,
бійками, крадіжками і навіть вбивством
відзначилося село минулої зими. У
нинішньому році роботи міліціонерам також вистачає. Нагадав дільничний жителям
і про 176 статтю Адмінкодексу України, яка говорить про заборону виготовлення
та зберігання самогону. Вказав і про те, що крадіжка вважається дрібною, коли
сума вкраденого становить до 900 грн. Зауважив про зміну в законодавстві про
насильство в сім’ї. Якщо раніше
чоловіка, якого дружина провокувала на конфлікт, правоохоронні органи не чіпали, то сьогодні
вже такого немає. “Жінка на коні!”, - сказав інспектор. А також застеріг місцевих
жителів: “Не сійте мак! Якщо ж насіявся
сам - виривайте. Це - зло”. До дільничного прозвучало запитання - чому деяким
можна сіяти його цілі гектари? На що інспектор пояснив, що для цього є дозвіл і
ліцензія. До розмови приєднався і Андрій Павлюк, який зауважив, що у полі і в
Кагарлику, і в Липовці, і в Демівщині між кукурудзою сіють мак і коноплі. Це
стає видно з проростанням кукурудзи. Таким чином пристосувалися ті, хто вживає
чи реа-лізовує наркотичне зілля. Тому це ще
одна причина бути уважними і не займати позицію “моя хата скраю”.
До голови громади звернулася літня
жителька села Ніна Лисенко, яка вказала
на велику кількість сміття на дорогах - кульків, пластикових пляшок тощо, а
також біля людських подвір’їв. Анатолій Горя, у свою чергу, закликав усіх
прибрати біля дворів, залучити до праці
дітей, а ще сказав, що сільська рада
буде штрафувати тих, хто створює біля двору безлад. Андрій Павлюк
вказав, що по багатьох лісосмугах району
люди створюють сміттєзвалища. “Не робіть цього! Не засмічуйте! Адже є трактор,
який забирає сміття!”, - сказав він.
Селяни добре відгукнулися про роботу “швидкої допомоги”,
мовляв, претензій немає, виїжджає по першому сигналу. Заступник головного
лікаря Кагарлицької ЦРЛ Борис Горбань вказав на те, що кадрова проблема фельдшера у селі відома
керівництву лікарні давно. “Тривалий час ви
не маєте свого медичного працівника, - розповідає Борис Володимирович, -
і ми про це знаємо. У нас є домовленість
з Обухівським медучилищем, яке направить
після екзаменів і отримання диплому молодого спе-ціаліста Сергія Кукобу”.
Вимога ж для цього одна - житло. Тому
сільському голові доведеться подумати про це. А у свою чергу Андрій Павлюк
пообіцяв доплачувати 50% зарплати фельдшерові. Аби тільки селяни були зі своїм медичним працівником.
На жаль, на зібранні не було
представників ні від газової служби, ні від РЕМу, ні від Телекому, ні від
пошти. Хоча демівщинцям було що запитати у них. Як ось, до прикладу, чому
листоноша, яка принесла пенсію, “накидає” лотерею чи застарілу газету та ін.?
Тетяну Карпенко цікавило, чому тепер
до села не возять медикаментів, а Віктор
Овчаренко скаржився на погану роботу міліції. І
голова села, і дільничний дали доступні відповіді селянам.
Прозвучало питання стосовно перевезення
селян. “Наїжджає київська рейдова і жодного
стоячого пасажира не беруть, відтак людям нема чим добратися з райцентру до села...”, -
висловилась стурбована жінка. На що заступник
голови РДА Іван Шевченко пояснив: “Зрозумійте, є правила перевезення
пасажирів і тим більше, якщо вже та
перевірка відбувається, то водій нікуди не дінеться - буде виконувати правила
перевезення. Стоячих в маршрутці не
повинно бути. А от з перевізником Григоренком поговоримо про те, щоб у пікові години давали
додатковий транспорт”.
Ольга Карпенко висловила не тільки своє, а й багатьох жителів села прохання про
те, щоб побудувати церкву. “Допоможіть коштами, - просила жінка і адміністрацію, і Андрія Павлюка, і
інших фермерів. З миру по нитці... - каже жінка. - У інших же селах є...” Іван
Шевченко сказав відверто, що адміністрація просто не в змозі виділити гроші, а
Андрій Павлюк пообіцяв подумати над цим питанням, для нього важливі розрахунки
щодо будівництва. І додав: якщо цій церкві бути, то це буде невеличка капличка.
Іван Шевченко розповів селянам і про те, що ні в минулому,
ні в нинішньому році жодної копійки з держбюджету на будівництво газопроводу не
виділили (мова йде про хутір Оріхове). Часткові ремонти сільських доріг - це
кошти місцевого бюджету. А от
стосовно кадастрових номерів, то в
багатьох селах району така проблема є. У
даному випадку Андрій Павлюк іде назустріч селянам і бере організацію цією
роботи на себе. Кадастровий номер повинен бути обов’язково, бо без нього людина
не зможе повноцінно скористатися своєю
землею. Зауважив Іван Олександрович і те, що законів Верховна Рада наприймала багато, в яких передбачено різного роду
пільги, доплати й ін. Але закони приймаються, та жодної копійки, коли формують держбюджет, не
закладають. Деякі політичні сили
намагаються допомагати населенню відстояти свої права, завідомо знаючи,
що ніхто ні копійки за це не отримає: псують нерви людям, працівникам пенсійного і соцзабезу, загружають
непотрібною роботою суди. А також наголосив, що не потрібно “вестися” на
різного роду політичні “уловки”, бо нічого від цього не буде. Тільки тоді, коли гроші будуть закладені в держбюджет, не
треба буде судів, а гроші самі прийдуть
до людей.
Стосовно безробіття і Центру
зайнятості. Верховною Радою, сказав Іван Олександрович, були прийняті так звані
антикризові закони, де передбачено: якщо людина є власником понад 10 соток
землі, то вважається членом особистого селянського господарства (а це практично
всі, хто живе й приписаний в селі), якщо є город, присадибна ділянка, значить,
ніхто вас не поставить на облік у ЦЗ.
Порадив заступник голови Кагарлицької РДА Анатолію Горі продумати питання стосовно
приміщення дитячого садка, який нині не функціонує. Мовляв, якщо є перспектива
його роботи, то садок треба берегти, не дивитись як його розтягують по дошці і
по шиферині. А з тим Іван Шевченко побажав, щоб школа поповнювалася дітьми. І щоб не прийшов той час, щоб заклад
спіткала така доля, як дитячий садок.
Наталія КРАВЕЦЬ.