"Вісник Кагарличчини"

№№ 55-56 від 17-21 липня 2009 року

Читайте у номері:

“ФЕЄРВЕРК ЗАПУСКАЛИ В ПІВТОРА МЕТРАХ ВІД ЛЮДЕЙ! У МЕНЕ ЗАГОРІЛАСЯ СПІДНИЦЯ...”

НАПРУЖЕННЯ СПАДАЄ, АЛЕ ПРОБЛЕМИ Є

Світова фінансова криза торкнулася практично всіх сфер життя. Надто ж соціальної. Закриття окремих підприємств, скорочення виробництва знову призвело до затримки у виплаті зарплат та їх зниження, відновленню негативної практики відпусток за свій рахунок, скорочення штатів, а отже, і збільшення кількості безробітних. Не випадково, що ще в січні нинішнього року набув чинності антикризовий Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення”, який був детально прокоментований на сторінках газети директором районного Центру зайнятості Федором Шестопалом (ВК” № 6 від 23.01.09).

Пройшло більше півроку. Що змінилося в районі за цей час з прийняттям нового документа? Чи пом’якшив він ситуацію у сфері зайнятості людей? За відповідями на ці та інші запитання ми знову звертаємося до керівника РЦЗ.

- Федоре Васильовичу, розробка Кабінетом Міністрів вищезгадуваного антикризового закону і прийняття його Верховною Радою неоднозначно сприйняло суспільство. Більше того, окремі його пункти, наприклад, щодо зняття з обліку і позбавлення статусу безробітних членів особистих селянських господарств були названі ледь не дискримінацією селян. Під тиском такої критики як з боку самих громадян, так і політичних партій, напрошувалися зміни до прийнятого документа. Чи відбулися вони?

- Так. Але не суттєві. Наприклад, сьогодні людина, яка півроку працювала на виробництві і має відповідний запис про це у трудовій книжці, автоматично ставиться нами на облік у Центр зайнятості без відповідних довідок. Для осіб же, які ніде не працювали і не працюють на даний час, при зверненні у Центр обов’язковою вимогою залишається пред’явлення довідки з місцевого органу самоврядування про те, що вони не є власниками чи членами особистих селянських господарств. Власники земельних ділянок площею понад 0,25 га у селі і понад 10 у місті, згідно з антикризовим законодавством, позбавлені прав на статус безробітних.

Гадаю, що в цьому рішенні є своя логіка. Адже величезна кількість пільг для окремих категорій населення, які введені в нашій державі, породжує у певних людей, м’яко кажучи, споживацькі настрої. Ми всі хочемо безплатно навчатися, лікуватися, одержувати великі пенсії і матеріальну допомогу по тому ж безробіттю, при цьому забуваючи про особистий внесок у суспільні блага. Погодьтеся, що це в корені несправедливо: нічого не давати суспільству, державі, натомість вимагати від неї все.

Ще одна зміна стосується звільнених за власним бажанням за згодою сторін. Відновлено стару норму законодавства, коли їх реєстрація на облік у Центрі зайнятості проводиться на 8-й день після звільнення, а не на 91-й...

Ось, власне, і все. Хоча, в цілому, працювати стало складніше. Через дефіцит коштів у бюджетах всіх рівнів, в тому числі і в Фонді зайнятості, ми, по суті, звернули, або ж звели до мінімуму реалізацію багатьох соціальних програм. Серед них - створення на виробництві і в бізнесі нових дотаційних робочих місць, надання одноразової допомоги для відкриття власного бізнесу. Навіть професійне навчання чи перекваліфікацію безробітних переведено на підприємства, для багатьох з яких у фінансовому плані воно недоступне. Зменшено і фінансування громадських робіт. У нинішньому році для їх проведення виділено лише 20 тисяч гривень, які ми вже освоїли.

- Ситуація дійсно не з простих. Як вплинули названі вами фактори на районний ринок праці?

- Відзначу, що напруження щодо працевлаштування людей, яке спостерігалося з початком кризи, поступово спадає. Якщо у грудні до нас звернулося 242 особи, то у січні тільки 74, у лютому - 32. Така ж цифра утримується і в останні місяці. У червні вона складала 37, на середину липня - 25.

Із 630 безробітних, зареєстрованих у районному Центрі зайнятості на початок нинішнього року, 242 особи працевлаштовано. При річному плані 550. Значна частина людей (65 осіб) одержала роботу у сусідньому Миронівському районі. Серед наших роботодавців слід відзначити ВАТ “Кагарлицький цукрозавод”, який готується до нового сезону цукроваріння, а тому провів відповідний набір робітників, окремі сільгосппідприємства. Хоча перелік потенційних роботодавців розширюється. Маємо вакансії навіть від міжрайонної податкової інспекції, куди влаштуватися працювати ще донедавна було проблемою.

У цілому ж на сьогодні маємо 31 вакансію, тоді як на обліку у Центрі зареєстровано 359 осіб, 286 з яких одержують допомогу по безробіттю. Тобто, на 1 робоче місце претендують більше десяти чоловік. Це, звичайно, проблема, хоча ще в січні ця цифра була значно більшою - 24.

- Про що ще ви хотіли б поінформувати своїх нинішніх і потенційних клієнтів, трудові колективи міста?

- Переходимо на електронну форму звітності. Це значить, що як юридичним, так і фізичним особам не потрібно буде добиратися у райцентр із звітами, а передавати їх, як, до речі, і в Пенсійний фонд, податкову інспекцію через Інтернет. Для нас же це позначиться на оперативності надходження інформації і прийнятті відповідних рішень. Маємо вже немало бажаючих працювати з нами через електронний зв’язок, хоча, як це характерно для нововведень, процес цей поки що не відзначається високими темпами.

Станіслав МИХАЙЛОВСЬКИЙ.

Вгору

ДВІ СЕСТРИЧКИ-ПОЛУНИЧКИ

Навіть серед численної кількості продавців Центрального ринку їх неможливо не помітити. Виділяються вони, насамперед, своєю ввічливістю. Кожен з покупців, крім придбаного товару, у приємне доповнення до нього обов’язково одержує щиру подяку за покупку, запрошення приходити ще, а також чарівну посмішку красунь. Для постійних же клієнтів дівчатка безплатно виділяють презент. Наприклад, пакетик прянощів.

Втім, є й інша причина, яка вирізняє їх з натовпу. Їхня схожість. Спускаючись по центральній галереї ринку вниз, першою помічаєш Віту. А ще трохи спустившись, уже з правого боку, потрапляєш на її копію - Любу. У однаковій робочій формі, з одним і тим же асортиментом товарів і цінами на них. Одного зросту і статури, вони мимоволі вводять багатьох покупців у стан розгубленості. Пот-рібно кілька разів поторгувати у жіночок, щоб, зрештою, помітити відмінності між ними.

А між тим, Люба і Віта - не близнюки. Перша на два роки старша за рідну сестру. Хоча зовнішність і доля у них дуже схожі.

Немировські (таке їхнє спільне дівоче прізвище) родом з Кіровоградщини. Проте, за словами сестер, хоч Кіровоградщина і межує з Київщиною, однак рівень життя дуже різниться. Звичайно ж, на користь столичного регіону. По-перше, на їхній батьківщині немає роботи. Люба, наприклад, після закінчення сільськогосподарського технікуму так і не змогла влаштуватися працювати за фахом - землевпорядником. А тому вимушена була перекваліфікуватися у наймасовішу на сьогодні професію - продавця. У магазин, де вона трудилася, частенько навідувалася й сестра, допомагаючи старшенькій, і, водночас, опановуючи мисте-цтво торгувати. Віті сподобалося, а тому по закінченні школи вона не стала спокушати долю, а пішла стежкою сестрички.

У Кагарлик же потрапила у статусі дружини місцевого хлопця і з новим прізвищем - Сінчук. Не маючи і тут особливого вибору, влаштувалася продавцем на ринку. А, відчувши переваги пристоличного району, запросила до себе й сестру. Ось так на Центральному ринку і з’явилися гарненькі “двійнятка”.

Шість років молоді жіночки трудилися продавцями на “хазяїна”, а ось останні два трудяться в статусі підприємців. Кіоски орендують, але товар мають свій. За цей час стали не тільки самі повноправними кагарличанками, а й зробили жителями райцентру всю свою сім’ю - маму і двох братів. З останніми й заснували сімейний бізнес. Один з братів має мікроавтобус, яким доставляє товари, сестрички ж успішно його реалізовують.

На Центральному ринку є чималий вибір для покупців. І щодо якості продукції, і щодо ціни на неї. Але найбільші черги навіть у буденні дні можна побачити саме біля Люби і Віти. Бо люди знають, що одночасно зі свіжими продуктами, сестри передадуть їм гарний настрій і радість від життя.

На знімках: прізвище Люби тепер Кащук (внизу справа), а Віти залишається СінчуК (вгорі зліва).

Станіслав МИХАЙЛОВСЬКИЙ.

Вгору

БІГ З ПЕРЕШКОДАМИ ХЛІБНИМИ ПОЛЯМИ

Погода влаштувала на час нинішніх жнив для хліборобів району своєрідний біг з перешкодами. Тільки-но механізатори набирають темпів в обмолоті, як ритм їх роботи перебивають дощі. І все ж жнива тривають і дехто вже завершив збирання окремих культур.

Так, обмолот гороху станом на 20 липня закінчили в ЗАТ “Агромарс” (331 га), ФГ “Широкоступ” (120), СВК “Агрофірма “Перемога” (100), ЗАТ “Агрофорт” (70), ФГ “Дар” (20).

В цілому по сільгосп-підприємствах дану культуру обмолочено на 752 га з 1219 наявних. Середня врожайність складає поки що 30,8 ц/га, в той час, як у Буртах - 53,7.

Майже на 1 тисячі гектарів зібрано основну зернову культуру - озиму пшеницю. Всього її посіяно на 8155 га. На половині площ це зроблено в ФГ “Дар” (120 га з 240) та ВАТ “БРСМ-агро” (287 з 573), а ось по обсягу - у ЗАТ “Агромарс” (454 з 1606).

У агрофірмі “Слобідська”, СВК “Агрофірма “Перемога”, ВАТ “БРСМ-агро”, ФГ “Дар” повністю обмолочені площі озимого ріпаку. У Слободі його одержано по 40 ц/га.

У Буртах завершили і збирання ярого ячменю, урожайність якого склала 62,5 ц/га. А ось ЗАТ “Агрофорт” обмолотив на всій площі (40 га) озимий ячмінь.

В цілому по господарствах району зернові зібрано вже на 1938 га, або на 13 відсотках площі. Намолочено майже 7 тисяч тонн хлібів при урожайності 35,4 ц/га.

Найвищі темпи обмолоту у господарствах ЗАТ “Агромарс” (31% площ звільнено від урожаю), СВК “Агрофірма “Перемога” (26) та АФ “Переселенська” (19).

По врожайності зернових поза конкуренцією поки що буртівські хлібороби - 55,9 ц/га. У ПСП “Расава” вона складає 42, а в ТОВ “Переможець” - 41,7 ц/га.

Вгору

“ФЕЄРВЕРК ЗАПУСКАЛИ В ПІВТОРА МЕТРАХ ВІД ЛЮДЕЙ! У МЕНЕ ЗАГОРІЛАСЯ СПІДНИЦЯ...”

Ідеш на свято - тримай зв’язок з пожежниками

Свято Івана Купала у Кагарлику жителька міста Наталія Кривенко запам’ятає надовго. Ще б пак - отримати від святкового феєрверку хімічний опік ІІ ступеня! Не говорячи вже про зіпсований одяг.

- Моя дитина брала участь у хореографічних постановках свята, - розповідає постраждала Наталя, - тому не піти до ставка я ніяк не могла. Хоча, якби знала, що мене чекає, то й доньку не пустила б! Феєрверк почали запускати в півтора метрах від людей! Біля мене стояло багато дітей, дорослих з колясками... У мене загорілася спідниця. Якби не незнайомий мені чоловік, який миттєво скинув із себе піджак, вмочив його у ставкову воду і не почав тушити, опіки були б ще сильніші. Як результат, маю хімічний опік ІІ ступеня правої ноги, зіпсовану спідницю, вартістю 300 гривень, витрачених грошей на ліки - пантенол та антибіотики 3 видів - більше 150 грн. Знаю, що феєрверк зіпсував людям одяг, сумки. Можливо, постраждав і ще хтось... Згодом я телефонувала до міської ради із запитанням, хто відповідатиме за це. Мене “переключали” з одного високопосадовця на іншого. Все, що я почула - “будемо розбиратися”. Мене, скажу відверто, це аж ніяк не тішить...

Аналогічний випадок стався і з кагарличанкою Наталією Баштовою.

- Я на свято пішла зі своїми двома дітками. В один момент за два метри від нас впала ракета з палаючим факелом. Щось впало і мені на ногу. Нога запекла. Почалася паніка. Люди розбігалися. Дитина кричала, що в неї пече спина. Освітлення там було погане, тому я не могла роздивитися, що з дитиною, просто заспокоювала, казала, що подивимося вдома. Все ж таки я відчувала, що треба зайти до лікарні. Оскільки я сама працівник реанімації нашої ЦРЛ, то ми й зайшли того ж 6 липня до мене на роботу. Мої колеги надали першу медичну допопогу - мені нанесли новокаїнову пов’язку, щоб я дійшла додому, а доньці змастили спину пантенолом. Наступного дня я відчергувала добу в реанімації, потім, коли піднялися на нозі пухирі, 8 липня я пішла на лікарняний. Хірург Людмила Власик поставила діагноз - хімічний опік І-ІІ ступенів. Зробила призначення: пантенол, антибіотики тощо. Зараз на “лікарняному” мене “веде” хірург В’ячеслав Балацький. У мене залишилася пошкоджена сумка, поплавилась пластикова депозитна картка, у дитини зіпсована кофта.

На запитання, чому не звернулася до міського голови, мама Наталі (лікар Наталя Товкач) відповіла: “Ми - не скандальні люди...”. А сама Наталя Баштова сказала, що навряд чи тепер поведе дітей на подібні заходи в місті.

Звернень до лікарні офіційно не реєстрували

Як пояснила начмед Кагарлицької ЦРЛ Ніна Поліщук, офіційних звернень 6 та 7 липня до лікарні не було. Не виключає Ніна Миколаївна звернень громадян у приватному порядку. 6 липня чергував завідуючий хірургічним відділенням Анатолій Виговський, який стверджує, що за час його чергування звернень також не було. Згодом до нього прийшла на прийом Наталя Кривенко, якій він обробив рану і зробив призначення, поставивши діагноз: хімічний опік ІІ ступеня. Чим загрожує це їй? Анатолій Анатолійович стверджує, що рана заживе, де-не-де залишиться пігментація.

“Несе відповідальність виконавець”

За коментарями ми звернулися і до міського голови Миколи Бойченка, адже нас цікавило, хто запускав феєрверк і, головне, хто відшкодує збитки постраждалим?

Микола Іванович пояснив, що феєрверк - справжня окраса будь-якого масового заходу, тому й цьогорічне свято Івана Купала не стало винятком. “Ми діяли в межах чинного законодавства. Як і потрібно, призначено відповідального... Про випадки опіків не чув, єдине - телефонувала жінка, якій ми запропонували прийти до нас, написати заяву... До цього дня я не бачив її в очі. Чому я повинен вірити, що опіки сталися саме на Івана Купала, адже пройшло вже стільки часу?”

Заступник мера міста Вадим Візьонок пояснив, що послуги надавала київська компанія “АРТплюс”. До речі, саме з нею місто співпрацює не один рік. Відповідальний - представник фірми Аркадій Митрофанович Артюхов. “Саме виконавець несе повну відповідальність за техніку безпеки”, - пояснює Вадим Валерійович. Основні установки феєрверка встановили на острові Пасківського ставка, а паркові феєрверки, для більшого ефекту, - на березі.

Ми зв’язалися і з безпосередніми виконавцями - фірмою “АРТплюс”. За номером, який належав Аркадію Артюхову, нам повідомили, що він... помер. Абонент, що підняв трубку, назвався сином і сказав, що знаходиться зараз за поминальним столом.

Юрій Артюхов пояснив, що з постраждалою, яка звернулася до нього, він вирішив питання щодо матеріальних збитків. У свою чергу, приносить щирі вибачення тим громадянам, які постраждали внаслідок прикрої помилки. Факт розрахунку з донькою підтверджує і мама Наталі Кривенко. Юрій пояснив, що парковий феєрверк трохи “схилився”. З основним же - все добре.

Поради юриста

За словами незалежних юристів, Цивільний кодекс регулює поняття відшкодування шкоди. В таких випадках людина має право подавати до суду на організацію, яка влаштовує свято, за наявності висновку лікарні і показань свідків.

Пам’ятка, яку не слід ігнорувати

Останнім часом у продажу з’явилося дуже багато фальсифікованої піротехніки. У кращому випадку “піратські” петарди просто не спрацюють і гроші буде витрачено марно. У гіршому - свято може пройти з травмами, опіками й іншими трагічними наслідками. Практично всі види феєрверків в тій чи іншій мірі небезпечні.

Одна з головних умов - щоб феєрверки влаштовував професіонал.

Які ж поради із застосування простих феєрверків?

1. Потрібно уважно прочитати інструкцію.

2. Ні в якому разі не можна використовувати піротехнічні вироби з дефектами: розірвані, пом’яті, намочені, з тріщинами та іншими пошкодженнями.

3. Не можна носити феєрверки в карманах, спалювати їх у вогнищі, розбирати.

4. Роботи з піротех-нічними виробами у нетверезому стані, а також куріння поряд з ними дуже небезпечні.

5. Зберігати вироби потрібно якомога далі від нагрівальних приладів і в недоступному для дітей місці.

6. Не можна використовувати феєрверки під гілками дерев, лініями електропередач і неподалік предметів, які легко займаються.

7. Не можна нахилятися над піротехнічним засобом в момент підпалювання гнота. Після завершення феєрверка протягом 5 хвилин забороняється наближатися до нього.

8. Засіб, який не спрацював, забороняється повторно підпалювати.

За словами начальника відділу з питань надзвичайних ситуацій Кагарлицької РДА Олега Сокольцова, на масових заходах повинні бути присутні правоохоронці (забезпечувати громадський порядок), медичні працівники швидкої допомоги (у даному випадку захід проходив біля води, тому “швидка” повинна була бути, на мою думку, поряд). МНС-ники ж перебувають у бойовій готовності на своїй території.

Все ж “швидкої допомоги” на заході ніхто не бачив. Головний лікар Кагарлицької ЦРЛ Віктор Кулініченко так це пояснив: “Про захід ми знали. Одна машина “Швидкої допомоги” безвиїзно стояла на території лікарні для допомоги людям, які беруть участь у святі. Лікарня ж від ставка недалеко. Інші машини були на обслуговуванні викликів”.

На знімках: Наталія Кривенко демонструє опік; зіпсована феєрверком спідниця.

Наталія КРАВЕЦЬ.

Фото автора.

Вгору