№№ 57-58 від 24-28 липня 2009 року
БІГ З ПЕРЕШКОДАМИ ХЛІБНИМИ ПОЛЯМИ
“АГРОФОРТ” ПЕРЕХОДИТЬ НА СИСТЕМУ
ТОЧНОГО ЗЕМЛЕРОБСТВА
Хоч жнива офіційно стартували два тижні тому, проте
жнивного напруження, активності ще не спостерігається. Добираючись вранці на роботу через кілька сіл, так і не
побачив до недавнього часу на полях
комбайн чи жатку. Причини відомі:
обмолоту заважають вранішня роса або ж дощі. Тим приємніше було спостерігати
зовсім іншу картину у Шубівці.
На гороховому полі площею у 120
гектарів мережили полегле від дощів
гороховиння відразу 6 комбайнів: три “Дони-
- Справитися з обмолотом гороху при
такій погоді прийнято рахувати за 50 відсотків обсягу жнивних робіт, - пояснює
ситуацію керівник одноіменного
фермерського господарства Олександр Широкоступ. - Тому ми свідомо задіяли
всю наявну збиральну техніку саме на
обмолоті цієї культури. Уже б давно забули про неї, але завадили дощі.
У господарстві практикують пряме
комбайнування цієї культури. Так менше втрат
урожаю і менші затрати на його збирання. Хоча на полеглих хлібах особливо й не розженешся.
Комбайни, незважаючи на свою потужність, рухаються повільно, трапляється, що
й зупиняються. Густа маса забиває жатки.
Тому у водіїв могутніх самоскидів, закріплених за кожною збиральною машиною,
відносне затишшя. Сховавши автомобілі у
затінок лісопосадки, вони чекають на сигнал про заповнені бункери. І лише тоді
поспішають до комбайна.
А ось самі
комбайнери легко сприймають липневу спеку. Ще перед початком жнив на їхнє
прохання керівник господарства подбав
про те, щоб у кожному агрегаті було встановлено кондиціонери. Витратили чималі
кошти, зате люди працюють в нормальних умовах. І з повною віддачею.
Довгі загінки не дали змогу зустрітися із всіма екіпажами
комбайнів. Зате пощастило побачити
“Лексіон-
Минулорічні жнива виявилися
найуспішнішими в історії фермерського господарства. Урожайність зернових торік
склала 66,6 центнера з гектара, в тому числі пшениці - 73,6, ячменю - 65, вівса
- 50. Цьогоріч їх очікують дещо меншими
через погодно-кліматичні умови. Але цілком задовільними.
- Твердо розраховуємо, що урожайність
гороху складатиме 32-35 центнерів, пшениці - 60-65, гарний урожай обіцяє дати
кукурудза, соняшник, цукрові буряки, -
розповідає Олександр Широкоступ.- Це
по-казали не тільки пер-ші намолоти хлібів, а, насамперед, реалізація
програми з одержання запланованої
віддачі культур, яка включає в себе дотримання всіх агротехнічних вимог.
Як програмується у Шубівці врожай вже
на наступний рік можна було побачити на вже згадуваному гороховому полі. На
звільнені від урожаю площі тут відразу виїжджає потужний трактор в
агрегаті з широкозахватною дисковою
бороною. Розрив між обмолотом і поверхневим обробітком грунту не перевищує 40
хвилин. Таким чином зберігається дорогоцінна волога для осіннього засіву хлібів.
У день свого перебування у ФГ
“Широкоступ” у кабінеті керівника господарства ми застали і начальника
державної насіннєвої інспекції району
Дмитра Івашка. Його інтерес до шубівчан
- чисто професійний. ФГ “Широкоступ”
набуло статусу насіннєвого господарства, вирощуючи гібридну кукурудзу,
високосортове насіння соняшника,
пшениці. А ще активно займається
сортооновленням. Тільки озимої пшениці, наприклад, в нинішньому році
тут вирощують 6 сортів. При цьому прагнуть до європейських і світових
стандартів. Зокрема, щодо однорідності й
вирівнювальності посівів. На площі з німецьким
сортом пшениці “ахтер” досягнуто практично ідеалу: не поле, а золота
скатертина.
Втім, закупляючи
імпортну техніку, запроваджуючи європейські технології, у Шубівці не цураються
і вітчизняних досягнень науки, на практиці досліджуючи переваги і недоліки технологій, механізмів,
сортів насіння.
- Сьогодні наші селекціонери досягли
помітних успіхів у виведенні
високоврожайних сортів багатьох культур, - проінформував уже згадуваний Дмитро Івашко. - Чимало з них практично не
поступаються перед зарубіжними по віддачі, але при цьому у 3-5 разів дешевші.
Тому по-господарськи діють у Шубівці, де паралельно із імпортними сортами
соняшника, кукурудзи, пшениці сміливо
експериментують і зі своїми, українськими.
Уже залишаючи горохову плантацію в
Шубівці, на одному з її країв,
обробленому дисковою бороною, ми побачили з десяток лелек. Поважні і статечні птахи поволі походжали
по злущеній стерні, ніби перевіряючи якість роботи шубівських жниварів.
А ще пророкуючи їм удачу на нинішніх жнивах, адже, як відомо, лелеки приносять
щастя господі, в якій поселяються.
- Єдине, що засмучує на нинішніх
жнивах, це неадекватна політика держави щодо свого сільгоспвиробника, -
розповів нам Олександр Широкоступ. -
Традиційно упали ціни на зерно. Сьогодні нам пропонують продавати його
практично по собівартості, тобто, задарма для себе. Натомість, у магазинах
готовий хліб поступово стає недоступним
для певних категорій населення. Це ж стосується й цукрової сировини,
виробництво якої з високорентабельної галузі перетворюється у збиткову для
сільгоспвиробників. Тому ми чекаємо змін у аграрній політиці нашої держави. І в
той же час на ділі доводимо, що вміємо
працювати на землі, можемо прогодувати свій народ своїм українським хлібом -
смачним і дешевим.
На знімках: керівник фермерського господарства Олександр ШИРОКОСТУП;
екіпаж “Лексіона-
Станіслав
МИХАЙЛОВСЬКИЙ.
Ви, нарешті, вирішили відправити свою
дитину до літнього табору. І, звичайно,
дуже хвилюєтесь. Як впоратися з
тривогою і правильно приготувати своє чадо до поїздки?
З цими запитаннями ми звернулися
до вчителя-методиста Кагарлицької
міської школи № 2 імені В. Дашенка Людмили Мартиненко.
- Діти надзвичайно
чутливі до емоційного стану дорослих, - розповідає Людмила Андріївна, - тому
завжди зберігайте спокій. Адже і неспокійний стан, і напруження дорослих
передаються дитині. Але й демонструвати веселощі і безтурботність теж не варто:
все-таки табір - серйозне випробування
для дитини, яка ще не звикла до
самостійності. Дорогі мами, поцікавтеся, що собою являє місце, куди ви відправляєте своє чадо, які у таборі умови проживання, чи плануються
додаткові екскурсії. Обов’язково говоріть про це з дитиною! Все ж, щоб отримати
повне уявлення про життя у таборі, запросіть у гості знайому дитину, яка вже відпочивала у таборі,
і поді-литься враженнями. Краще, звичайно, якщо уперше дитина поїде 
до табору не одна, а
з товаришем.
Важливо продумати і гардероб. Речі
повинні бути зручні, сучасні, але недорогі, аби
не викликати заздрість у ровесників. Краще, якщо дитина матиме недорогий
мобільний телефон, здасть його на
збереження вожатим, директору і щовечора чи рідше телефонуватиме батькам, щоб
ті були спокійні.
Що ж робити, якщо дитина вже надто
сильно просить забрати її з табору? Людмила Андріївна радить спокійно і
виважено підійти до розв’язання питання, а саме: зателефонувати дитині і
з’ясувати, що саме їй не подобається – колектив однолітків, вожаті, несмачна
їжа, конфлікти в колективі. Важливо зважити наскільки серйозні її претензії.
- Цілком
ймовірно, що дитина просто нудьгує без вас, - припускає вчителька. – У перші
дні в новій обстановці нерідко навіть дорослі почувають себе не так, як
хотілося б. Можливо, вам вдасться переконати дитину сприймати дану поїздку, як
захоплюючу пригоду. Якщо ж ви все-таки вирішили забрати своє чадо з табору, -
забирайте, але не оселяйтеся поряд і не
намагайтеся вирішити замість дитини проблеми. Перед поїздкою не забувайте про
напутнє слово мами, тата, бабусі, дідуся.
ВІДГУК ПРО ПОЇЗДКУ
Маргарита Юдицька, 5 клас, ЗОШ № 2:
- Цього літа я відпочивала в санаторії «Антей» м. Нові Санжари
Полтавської області. Мені особливо сподобався відпочинок, тому що з
полтавського краю я привезла багато позитивних емоцій. У нас була прекрасна
культурна програма, харчування і лікування також на високому рівні. Харчувалися
ми 5 разів на день. Здружилися з дітьми з Рівного, Білої Церкви, Вінниці,
Кіровограда, Таращі тощо. У нас кожен проходив по 12 медичних процедур –
споживали кисневу пінку, мінеральну воду,
фіточаї, лікувалися парафінами,
озокеритами та ін. Ми із задоволенням танцювали ввечері на дискотеках,
розводили вогнище, купалися в річці Ворскла, побували на батьківщині Бориса
Олійника, на страусиній фермі, пройшлися гоголівськими місцями, кожен власноруч
зробив собі глечик разом із справжнім майстром.
Наталія
КРАВЕЦЬ.
Фото
автора.
БІГ
З ПЕРЕШКОДАМИ ХЛІБНИМИ ПОЛЯМИ
Погода влаштувала на час нинішніх жнив для хліборобів району своєрідний
біг з перешкодами. Тільки-но механізатори набирають темпів в обмолоті, як ритм їх роботи
перебивають дощі. І все ж жнива тривають і дехто вже завершив збирання окремих
культур.
Так, обмолот гороху станом на 20 липня
закінчили в ЗАТ “Агромарс” (
В цілому по сільгосп-підприємствах дану
культуру обмолочено на
Майже на 1 тисячі гектарів зібрано
основну зернову культуру - озиму
пшеницю. Всього її посіяно на
У агрофірмі “Слобідська”, СВК
“Агрофірма “Перемога”, ВАТ “БРСМ-агро”,
ФГ “Дар” повністю обмолочені площі озимого ріпаку. У Слободі його одержано по 40 ц/га.
У Буртах завершили і збирання ярого
ячменю, урожайність якого склала 62,5 ц/га. А ось ЗАТ “Агрофорт” обмолотив на
всій площі (
В цілому по господарствах району
зернові зібрано вже на
Найвищі темпи обмолоту у господарствах
ЗАТ “Агромарс” (31% площ звільнено від урожаю), СВК “Агрофірма “Перемога” (26)
та АФ “Переселенська” (19).
По врожайності
зернових поза конкуренцією поки що
буртівські хлібороби - 55,9 ц/га. У ПСП “Расава” вона складає 42, а в
ТОВ “Переможець” - 41,7 ц/га.
Незважаючи на рясні
дощі, хлібороби району справно роблять свою справу. Станом на 24 липня, наприклад,
у ПСП “Расава” зернові культури було зібрано майже на половині площ - на 431
гектарі з 1030 наявних. При цьому кагарлицькі механізатори завершили обмолот
гороху, ярого ячменю та озимого ріпаку.
Безперечно, що виручає нова і потужна
техніка. На полях сільгосп-підприємства працює 5 комбайнів. Серед них два
“Домінатори”, стільки ж - “Мессей Фергюссон”, а ще - “Клаас-Лексіон”. Денний
виробіток “Фергюссона” складає
Радує і врожай. Гороху на 80-гектарній
площі зібрано по 45 цнт на круг, ріпаку - по 30, ячменю - по 54; озима пшениця
видає по 60 центнерів зерна з гектара, а в цілому зернові - 55,9.
Та найбільше тішить
місцевих жниварів якість хлібів. Зерно озимої пшениці, наприклад, тут одержують
тільки 1-3 класу. Якщо, за стандартами,
пшениця 3 класу має містити 11 відсотків
білка, то в “Расаві” вона має 14,2, клейковини
- 28 відсотків при стандарті 18. Тобто, зерно справді золоте для
кагарличан, які, доречно зазначити, працюють в статусі насіннєвого
господарства. На дослідних і ділянках
розмноження тут вирощують 29 сортів озимої і ярої пшениці, заготовляють 2
тисячі тонн насіння, в тому числі - супереліту і еліту, тонна яких відповідно
коштує 3200 і 2800 гривень.
Ось чому і збереженню врожаю тут
приділяють особливу увагу. На
полях постійно чергує пожежна автомашина і трактор з плугом, який
оборює поля, введено на час жнив посаду польового диспетчера, який
облікує і контролює потік хлібів з
масивів на місце зберігання, біля комбайнів постійно знаходяться спеціалісти.
Для виробництва посівного матеріалу у
сільгосппідприємстві облаштовано 
насіннєвий завод, на
якому зерно доводиться до відповідних стандартів і кондицій, затаровується у
мішки і готується до реалізації.
Не можна не відмітити і турботу керівництва сільгоспформування про умови праці жниварів. У кабінах комбайнів
температура регулюється системами мікроклімату, є магнітофони, організовано
виїзне гаряче харчування людей.
Разом із генеральним директором ПСП “Расава” і водночас віце-президентом
Міжнародної агропромислової корпорації (МАК) Андрієм Павлюком довелося об’їхати
немало полів господарства. І від огляду кожного залишилися лише приємні
враження. Наприклад, від 2-метрової і
вище зернової кукурудзи з добірними качанами, від чистих від бур’янів площ під
городиною, якою сьогодні вже ласують механізатори.
На
знімках: Андрій
ПАВЛЮК на кукурудзяній плантації;
польовий диспетчер на своєму робочому місці; у
комбайні “Мессей Фергюссон” діє подвійна система очищення зерна, тому в кузов
авто-машини воно потрапляє практично без домішок.
Станіслав МИХАЙЛОВСЬКИЙ.
“АГРОФОРТ” ПЕРЕХОДИТЬ НА
СИСТЕМУ
ТОЧНОГО ЗЕМЛЕРОБСТВА
Жнива - гаряча пора.
Як сьогодні працюють у “Агрофорті” ми поцікавилися у ке-рівника господарства
Володимира ОНУКИ.
- Нинішній рік
особливий у тому плані, що була
нехарактерна весна - з кінця березня до середини травня не пройшло жодного дощу, - розповідає Володимир
Володимирович. - Це в якійсь мірі відобразилося на усіх процесах, можливо,
навіть і на врожайності. Все ж те, що ми
планували з технології, зробили. І вважаємо - правильно. І добрива, і
система захисту, і обробіток на всіх полях було виконано, як належить. Про результат цього говорять і
такі пізні культури, як кукурудза і
соняшник - там ми будемо мати хороший урожай. У нас на сьогодні непогані
буряки, зернові. Хороший цього року і врожай ріпаку, хоч він і був пошкоджений
весняними морозами. Сьогодні ми збираємо пшеницю. У Сущанах вже
закінчили збирання, майже півтори тисячі тонн вивезли на елеватор у Миронівку.
Погода вносить свої корективи -
збивають вирощене дощі, пройшли буревії. Ячмінь ми ще не починали, а ось горох закінчили збирати
(понад 40 центнерів на круг).
Чому зерно везуть на елеватор у Миронівку, Володимир Володимирович пояснив,
що то - основний партнер, з яким “Агрофорт” співпрацює: “Всі сертифікати на
зерно, яке ми возимо, в нас також є - по
всіх показниках, які вимагаються. Щодо ціни на пшеницю, то сьогодні “Агрофорт”
ще зерно не продає, а формує товарні партії на продаж. На ринку сьогодні ціна на пшеницю від 1000 до 1200 грн. за
тонну. Може, вона і спекулятивна, бо ринок на повну силу не працює”.
Кажуть, нині для
України ринок сприятливий. За кордоном конкуренти високого врожаю не матимуть.
Як же прогнозує Онука ситуацію з
нинішнім врожаєм?
- Гадаю, на наше зерно покупець
знайдеться, - відповідає Володимир Володимирович. - Можливо, буде проблема з
фуражем. Щоправда, мова в даному випадку
не про “Агрофорт”, а про українське
продовольче зерно загалом.
Кредитування у більшості
товаровиробників цього року було слабким, належної системи захисту не було, достатньо добрив також не давали. Тож проблема України - це проблема фуражу. Хоча ми могли б мати
достатньо продовольчого зерна за
наявності вищесказаного.
Всім виробникам потрібно працювати над
якістю продукції, тоді і Європа буде відкрита, і світ, адже їсти хочуть всі...
Україна знайде, куди діти своє зерно. Інша ситуація - хто на ньому заробить:
селянин, чи той, хто буде за кордон доставляти.
Жниварі у “Агрофорті” працюють у дві
зміни. Обіди їм вивозять у поле. Причому,
безкоштовно, - за рахунок господарства. “Їдальня теж заробляє свої кошти, - пояснює Володимир
Володимирович, - не на жниварях, а на нас. Дівчата-кухарі повинні і зарплату отримувати, і щось купити, і виростити. М’ясо, щоправда, ми
надаємо своє, город також посадили свій, щоб мати свіжі овочі”.
У “Агрофорті” усі забезпечені
спецодягом. Комбайнери мають комбінезони
й кашкети, механізатори - куртки й штани, халатами забезпечують працівників
ферми тощо.
Як же в “Агрофорті” із спеціалістами? Чи існує тут кадрова проблема? На своїй техніці
в господарстві працюють тільки працівники “Агрофорту”. На “серйозну” техніку
кадри укомплектовані, а от з інженерами - питання ще відкрите.
Унікальність “Агрофорту”
цього року в тому, що вони почали переходити
на систему точного землеробства. “На всю
техніку ми вже ставимо GРS-навігатори, і вона повністю (від мотогодин і
робочого часу до горючого) буде стояти на обліку, - пояснює Онука. - Ми
створюємо в себе диспетчерський центр, де буде відображатися місцезнаходження
техніки в реальному часі. Тобто, будемо
бачити, де, в якій точці поля
знаходиться комбайн чи трактор. Автоматично буде обліковуватися виконана
робота. Можна буде прослідкувати і зафіксувати пройдений шлях, використання
палива. А ще - 
швидкість виконання
технічних операцій тощо”. В цю систему “Агрофорт” вкладає гроші, хоч вона й
недешева. Але вона, за словами господаря,
виправдає себе в економіці. Дуже важко керувати кожною машиною, вишукувати
її в полі... На кожного тракториста є обліковець, бухгалтер. І ось цю
бюрократію Онука й намагається суттєво зменшити. Будь-який спеціаліст зможе
побачити в інтернеті, де працює трактор
“Агрофорту”, з якою урожайністю... Простими словами, все - у відкритому
доступі.
Що ж отримують сьогодні в “Агрофорті”
комбайнери? За словами керівника, 20 грн. за гектар. Змолотить
Прокоментувати побачене ми попросили
голову райкому профспілки працівників АПК
Кагарличчини Петра Цибульського.
- Насамперед хочу сказати, що
профспілки повинні турбуватися про людину праці, про те, як сьогодні люди забезпечені спецодягом, як
харчуються, як проходить їх робочий день. Ми об’їхали такі господарства, як
агрофірма “Слобідська”, ПОСП “Дніпро”, “Агрофорт” у Черняхові, ФГ “Люцерна”,
“Дар”, “Широкоступ”, ПСП “Расава”, СВК “АФ “Перемога”. Керівники всіх цих
під-приємств турбуються про людей.
Працівники забезпечені 2-3-разовим харчуванням. У більшості обід коштує 2-3
грн. На такі гроші навряд чи де можна
ще пообідати. У їдальнях готують
свіжу, якісну їжу. Персонал їдальні забезпечений спецодягом, зарплатою. Після
побаченого, робимо висновок: турбота з
охорони праці людини є.
На
знімках: Керівник ЗАТ “Агрофорт” Володимир ОНУКА
на жнивному полі;
старший кухар Тетяна РОГОВА (с. Черняхів) демонструє голові райкому профспілки
працівників АПК Петру ЦИБУЛЬСЬКОМУ термоси із їжею, яку вивезуть жниварям у
поле; задоволений
роботою в “Агрофорті” водій Олександр
СКЛЯРЕНКО;
Світлана БУТ (с. Переселення): “Щодня у нас свіжа їжа, забезпечені і
спецодягом, і миючими засобами”.
Наталія КРАВЕЦЬ.
Фото автора.