№№ 61-62 від 7 серпня-10 серпня 2009 року
У КАГАРЛИКУ ВІДБУВСЯ ІІ ФОРУМ МІСЦЕВОГО РОЗВИТКУ
КОМУ І ЗА ЩО ПЛАТИТИ - ВИРІШУВАТИ НАМ
Жнива в районі наближаються до свого завершення.
За оперативними даними, станом на 10 серпня хліба зібрані на 14172 гектарах, що
складає 84 відсотки всієї площі. Намолочено 67426 тонн зерна. Середня
врожайність зернових складає поки що 47,6 ц/га, що є одним з найкращих
показників у області.
Справилися із збиранням хлібів такі
основні зернові сільгосппідприємства, як АФ «Слобідська», ПСП «Расава», СВК
«Агрофірма «Перемога», ВАТ «Кагарлицький бурякорадгосп», ЗАТ «Комплекс
«Агромарс», ЗАТ «Агрофорт», ФГ «Широкоступ», а також ФГ «Дар», ТОВ «Колос»,
«БРСМ-агро», «Переможець».
Найбільше зерна намолочено поки що у
ПОСП «Дніпро» - 8383 тонни. У ПСП «Расава» вал хлібів складає 6141 тонну, у АФ
«Переселенська» - 4898.
По урожайності зернових поза
конкуренцією, як завжди, хлібороби СВК «Агрофірма «Перемога» - 86,5 ц/га. По
60,1 центнера хлібів збирають у ЗАТ «Агрофорт», по 58,2 – у ПСП «Расава», по
57,2 – у АФ «Слобідська».
Всього до збирання в районі залишилось
У КАГАРЛИКУ ВІДБУВСЯ ІІ
ФОРУМ МІСЦЕВОГО РОЗВИТКУ

6 серпня у рамках реалізації проекту
«Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» у залі засідань Кагарлицької
райдержадміністрації відбувся ІІ форум
місцевого розвитку.
У заході взяли участь заступник голови
РДА Людмила Кононенко, заступник голови райради Петро Бурий, представники
громадських організацій з Мирівки, Леонівки, Кузьминців і Ставів, асистент з
розвитку та мобілізації Київського обласного підрозділу Проекту “Місцевий
розвиток, орієнтований на громаду” Сергій Чуткий.
На форумі обговорювався стан реалізації
проекту, що впроваджується Європейською комісією та ООН, в населених пунктах
району та проблеми, з якими зіткнулися місцеві громади на етапі його
впровадження.
Коментуючи перебіг заходу, Сергій
Чуткий зазначив:
- У цілому я позитивно оцінюю роботу
громад у Кагарлицькому районі. Сподіваюся, що ми частіше будемо проводити
засідання форуму в такому форматі. Сьогодні ж відбулося затвердження двох
мікропроектних пропозицій від громад сіл Кузьминці та Леонівка щодо
впровадження енергозбереження
відповідно у школі й
ФАПі. Учасники форуму обговорили і питання, пов’язані зі співфінансуванням
проектів, затвердили наглядовий комітет з якості у складі представників
адміністрації і нашого підрозділу, який контролюватиме виконання робіт за всіма
проектами.
Наступне засідання форуму заплановане
на вересень. На ньому буде розглянуто мікропроект в селі Балико-Щучинка.
За результатами роботи форуму місцевого
розвитку Кагарлицького району було підготовлено резолюцію.
На
знімках: асистент з розвитку та мобілізації
Київського обласного підрозділу Проекту “Місцевий розвиток, орієнтований на
громаду” Сергій Чуткий; під час
обговорення питань порядку денного форуму місцевого розвитку.
Олексій АДАМЕНКО.
КОМУ І ЗА ЩО ПЛАТИТИ -
ВИРІШУВАТИ НАМ
Наш кореспондент звернувся
до голови по захисту прав споживачів району Миколи ТЕСЛЕНКА з проханням прокоментувати постанову уряду України від 20
травня 2009 року, якою дозволено регулювати кількість платних послуг
житлово-комунальних господарств.
- Що це означає? Що ми, мешканці, самі
зможемо вибирати, хто нам прибиратиме сходові майданчики чи вивозити сміття? А
ЖЕК не нав’язуватиме себе, рідного? Невже його монополії прийшов кінець? - каже
голова ради по захисту прав споживачів.
Постанова прийнята у відповідь на численні скарги платників за
житлово-комунальні послуги, які роками не надавалися і не були економічно
обгрунтованими. Прикладом були неодноразові публікації з цього приводу й у
нашій ра-йонній газеті.
Рішення КМУ дозволяє мешканцям
багатоквартирних будинків самостійно вибирати
- скільки і які послуги довірити ЖЕКу, а які краще замовити приватному
підприємству або виконати їх самим. І це справді руйнує нинішню монополію
ЖЕКів. Якщо мешканці укладуть угоди на виконання й оплату ряду послуг,
наприклад, із прибирання під’їздів та прибудинкових територій, ремонту
сантехнічного обладнання із приватними підприємствами, то після цього ЖЕКові доведеться переглянути квартплату для
кожного будинку, диференціювати її
залежно від того, який “портфель” послуг він набрав. А головне, що виникне
нарешті конкуренція, яка поліпшить якість обслуговування, а ще важливіше,
відпаде потреба платити за послуги, які ніколи не надавалися.
- Отже, мешканці
зможуть замовити “на стороні” будь-які роботи чи лише окремі, визначені урядом?
- Ще три роки тому Кабмін затвердив
перелік із 26 базових житлово-комунальних послуг, які повинні надавати ЖЕКи і з
яких формуються тарифи на оплату наших “квадратів”. Але практика показала, що
ні ЖЕКи не спроможні працювати на такому широкому фронті робіт, ні мешканці не
потребують скількох послуг. Тож тепер цей базовий перелік не є “вотчиною”
ЖЕКів. Будь-які роботи, що з цього списку поза ним, можна замовляти у кого
хочеш, або не замовляти зовсім.
- А як буде тепер?
Які послуги входитимуть у базовий тариф, а які можна буде замовити за додаткову
оплату або відмовитись від них і виконувати самим мешканцям будинку?
- Тарифи розраховуватимуться окремо за
кожним будинком. ЖЕК зобов’язаний згідно з ухвалою уряду доводити розрахунок
тарифів до відома власників житлових будинків шляхом проведення щодо кожного
будинку громадських слухань. Конкретний пе-релік послуг визначається в
укладеному договорі, за неукладення якого ЖЕК не один раз за останній рік і не
в одній об’яві погрожував заходами адміністративного впливу, включаючи й
передачу на окремих осіб справи за неукладання договору на розгляд суду.
А що сьогодні із виконанням постанови
уряду із вирішенням перегляду тарифів? Адже пройшло більше двох місяців з часу
прийняття постанови про затвердження порядку формування тарифів на послуги з
утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і нового тепер уже
Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Але ні ЖЕК, ні органи місцевого
самоврядування не організовують слухань. Адже за результатами
громадських слухань перелік послуг за кожним будинком має бути зменшений ЖЕКом
порівняно з Типовим переліком за умови одержання у строк до 30 днів з дати
проведення громадських слухань
оформлених письмово в установленому законодавством порядку рішення
власників житлових будинків. Коли перелік послуг зменшується, ЖЕК
перераховує тарифи і подає новий
розрахунок тарифів відповідному органові місцевого самоврядування, що приймає
рішення про його затвердження (погодження).
- А як бути, коли
жеківські працівники не проявляють ініціативи щодо проведення громадських
слухань?
- Тут має бути однозначне рішення.
Мешканцям житлових будинків потрібно самим зібратися на збори і вирішити самим,
що довіряємо ЖЕКу, а без чого можна обійтися чи робити своїми силами. Думаю,
мити почергово східці майданчиків, прибирати прибудинкову територію, вкручувати
в під’їздах лампочки можна й самим мешканцям. За необхідності, можна замовити
за додаткову оплату послугу в того ж ЖЕКу або у приватних осіб. Наприклад, ремонт квартир, кранів чи
електропроводки, очищення вентиляційних
каналів, дератизацію в підвалах.
- Хто
встановлюватиме розцінки на додаткові послуги?
- Коли вони входять до тарифу, то їх
мають контролювати органи влади. Також дозволений контроль органам прокуратури.
Важливим
сьогодні є не втрачати часу, вимагати виконання урядової постанови про
укладення нових угод із ЖЕКом. Адже тарифи на житлово-комунальні послуги
стосуються всіх нас разом і кожного окремо. Кожен із нас відчуває їх на власній
кишені.
9 серпня своє професійне свято відзначатимуть
працівники ветеринарної медицини. Тож у сьогоднішній розмові з начальником
управління ветмедицини у Кагарлицькому районі Олексієм Батуревичем мова йтиме про пріоритетні напрямки роботи цієї
служби, основні проблеми та конкретні напрацювання.
- Олексію
Васильовичу, як за нинішньої фінансово-економічної кризи розвивається
ветеринарна галузь у районі?
- Звісно, що проблеми в країні не
оминули і ветмедицину, проте з усією відповідальністю можу сказати, що на нашій
роботі це суттєво не позначилося. На сьогоднішній день фінансування усіх
протиепізоотичних заходів відбувається згідно з планом. Звісно, є деякі
запізнення з надходженням коштів, але це поки що не заважає нам виконувати свою
роботу ефективно і якісно. За рахунок коштів Держбюджету ми маємо можливість
проводити всі необхідні дослідження, в т.ч. на лейкоз, туберкульоз, бруцельоз,
лептоспіроз. Щеплюємо поголів’я свиней від захворювання на класичну чуму, птицю
– від хвороби Ньюкасла. Окрім
профілактичних щеплень, служба інспекції проводить контроль продукції
тваринного походження на ринках району. У разі виявлення продуктів без
супровідних ветеринарних документів, накладаємо на порушників адмінстягнення, а
в окремих випадках і вилучаємо продукцію. Покупці повинні бути впевнені в
тому, що товар, який реалізується на ринку, - якісний.
- Яка нині ситуація
в районі із захворюванням тварин на туберкульоз, адже ця хвороба – одна з
найнебезпечніших?..
- Дійсно, це так. І сьогодні для нас є
пріоритетом недопущення розповсюдження туберкульозу серед тварин. На жаль, ми
вже маємо гіркий досвід. У 90-х роках у Кагарлицькому районі було 9
неблагополучних пунктів, де худоба хворіла на туберкульоз. Відповідно, значних
збитків зазнали і сільгосппідприємства, адже довелося здавати тварин на забій.
Нині ситуація стабільна. Двічі на рік ми проводимо діагностику худоби на
туберкульоз, використовуючи алергени. У цьому році, під час весняного
дослідження поголів’я, на Кагарличчині було виявлено лише 9 випадків (у
приватному секторі), коли поголів’я ВРХ зреагувало на введений алерген. Це дуже
незначна кількість. Власники тварин отримали відповідні приписи про правила
утримання худоби, і, згідно з інструкцією, через 60 днів ми проведемо нове
дослідження вже за допомогою комплексної реакції, після чого буде прийнято рішення:
здавати тварину на забій, чи дозволити її утримання.
-Профілактику та лікування тварин
від яких ще хвороб Ви б виділили окремо?
- Якщо з туберкульозом ми проводимо
боротьбу і маємо певні результати, то друга недуга, не менш небезпечна, - це лейкоз.
На сьогоднішній день у районі є три неблагополучні щодо цього господарства.
Але робота з оздоровлення худоби там проводиться на належному рівні. Тварини,
згідно з інструкціями, розділені, і нині робиться все можливе, щоб вже невдовзі
ці господарства були оздоровлені.
- Олексію
Васильовичу, що б Ви порадили людям, котрі тримають домашніх тварин?
-Обов’язково проводити щеплення своїм
домашнім улюбленцям. Чинне законодавство чітко говорить про те, що власники
тварин і керівники підприємств зобов’язані доставляти у спеціально відведені
місця тварин для проведення профілактичних щеплень від сказу. Я хотів би
відзначити позитивний досвід роботи у цьому плані сільських голів Переселення
та Слободи, де було на належному рівні орга-нізовано масове щеплення домашніх
тварин. Переконаний, що й керівники інших
населених пунктів зроблять відповідні висновки.
- Скільки коштує
щеплення тварин?
-Держава на ці потреби виділяє вакцину
безкоштовно. Людям потрібно буде заплатити лише за роботу ветлікаря – 2 гривні
90 копійок. Щеплення тварин проводиться перші два роки щорічно, після чого –
один раз на два роки. Не так давно з гелікоптера ми поширили вакцину і на
м’ясоїдних диких тварин, адже джерело інфекції, передусім, - дикі тварини.
Тож невдовзі проводитимемо моніторинг, аналізуватимемо ефективність проведених
заходів.
- Чи повністю
укомплектована районна служба
ветеринарної медицини?
- В основному, так. До її складу окрім
безпосередньо управління, лікарні та лабораторії, що розміщені в Кагарлику,
входять і чотири дільничних лікарні у місті Ржищів, селах Мирівка, Стрітівка,
Бурти. За ветлікарнями закріплені зони обслуговування населених пунктів, а також
господарства різної форми власності, що знаходяться на цих територіях.
Всі ветлікарі мають значний досвід
роботи за фахом, висококваліфіковані, віддані своїй роботі люди. Тож у
переддень професійного свята я щиро бажаю ветлікарям і всім працівникам
управління міцного здоров’я, упевненості в завтрашньому дні, благополуччя.
Нехай, шановні колеги, у вас все завжди буде добре – і на роботі, і в
особистому житті! Зі святом!
На знімках:
начальник протиепізоотичного відділу районної лікарні держветмедицини Анатолій
Артеменко під час проведення дослідження ВРХ на туберкульоз; головний лікар
ветмедицини АФ “Переселенська” Іван Артемчук, начальник управління ветмедицини
у Кагарлицькому районі Олексій Батуревич
та начальник протиепізоотичного відділу Анатолій Артеменко проводять
облік реакцій на введений туберкулін.
Олексій АДАМЕНКО.
Ані ліс, ані гори, ані якесь інше «лоно» природи ніколи не викликало у мене
такого величезного захоплення, аніж море! Тому з настанням теплих днів завжди
виникало величезне бажання кинутися в його обійми.
Віднайти невисокі ціни за проживання на
узбережжі, як виявилось, було нескладно. А свої продукти харчування, доставлені
автобусом з Кагарлика на базу відпочиваючих, вирішили взагалі всі проблеми.
Цього разу я скористалася послугами цукрового заводу. Дорога у 2 кінці для мене
коштувала 200 грн. І так само 200 гривень – за
проживання (10 днів). Тож, фактично за відпочинок я віддала 400 грн.
(плюс фрукти і розваги). Подолання відстані
до с. Лиман Татарбунарського району Одеської області автобусом
відбувалося виключно вночі (погодьтеся, також зручно).
На місці нас не злякало користування
спільною кухнею на 2 газові плити, спільний душ (інколи в черзі можна просидіти
аж 5 хвилин), туалет. Усі мали можливість користуватися холодильниками,
вентиляторами тощо. А провести вечір у веселій компанії земляків біля запашної
ухи із щойно зловленої риби – цілковите задоволення! Після купання, звичайно.
З ПОВЕРНЕННЯМ!
Все ж, як би ми не любили море чи
просто воду, жарти з цією стихією погані. Хоча, розуміючи це, ми й продовжуємо
наступати на старі «граблі», тобто ігнорувати правила поведінки на воді, що й
призводить до плачевних результатів.
За час мого відпочинку море декілька разів змінювало свій настрій – від
спокійного до бурхливого. Хвилі манили
відпочиваючих своєю красою і силою, самі ж, граючись, вчиняли з людським життям
як того хотіли. На власні очі я кілька разів бачила, як тонули люди, як самі ж відпочиваючі витягували непритомні
тіла, як декого повертали з того світу,
а дехто покидав цей світ прямо на березі… Жахливе видовище… На жаль, на пляжі жодного «білого халата»…
У рятуванні людей
того заїзду не раз брали участь працівники газової служби нашого району
– Володимир Кривенко й Микола Шуляк.
Для молодої дівчини Альони з Княжичів
Броварського району Київської області 1 липня 2009 року стало другим днем народження. Вона
приїхала відпочивати зі своїми
подругами із спортивної секції і
тренером. Хвилі затягли дівчат на глибину і стрімко накривали. На їх крик
поспішили четверо чоловіків. Серед них – наші земляки Володимир Іванович і
Микола Васильович. Розуміючи, що смерть жартує з дівчатами на секунди, вони
відразу кинулися на допомогу. Коли Альону витягли на берег, я жахнулася: перед
нами лежав труп! Бліде обличчя, закриті очі, стиснути зуби, посинілі губи…
Подруги підняли істерику. Одна з них намагалася
вдихнути Альоні повітря в рот. Це не дало результатів. Микола Шуляк
перевернув дівчину на живіт, підставивши при цьому своє коліно. Потім поклав на спину,
розтиснув руками зуби і вдихнув їй повітря. Непрямий масаж серця вже став
непотрібний – на наших очах здригнулися
повіки дівчини, підборіддя стало якимось живим і… вона закашляла! Ті, хто в
очікуванні на чудо молив Бога про спасіння дівчини, хвалив Всевишнього за
подароване життя, інші не вгавали про невідкладну допомогу лікарів, хтось
взагалі закрив для себе купальний сезон…
Сфотографувати дівча-школярку з її рятівниками
не дозволив тренер, мовляв, навіщо цей шум – дитину батьки в газетах побачать і
ніколи нікуди не пустять! Але наші земляки, справжні чоловіки – перед вами,
наші дорогі читачі! І місто, і район повинні знати своїх героїв. Кажуть,
врятоване життя людині запишеться рятівникові на небесах… А їх на рахунку цих
чоловіків не одне. Такі приклади на морі продовжувалися. Раніше, за словами
Миколи Шуляка, траплялося й на ставку у Переселенні. Там же Миколі Васильовичу
доводилося рятувати людей напідпитку.
За даними служби РВ
ГУ МНС у Київській області, у нинішньому році зафіксовано 3 нещасні випадки у районі
на водоймах.
За власними спостереженнями, дітвора
плигає у ставки з нерівним дном, що може спричинити переломи ніг, влаштовує
змагання на саморобних «тарзанках», демонструють вдалі і невдалі сальто з дамб…
Найчастіше діти на водоймах перебувають без дорослих. Невже батьків повинен
навчити чийсь нещасний випадок?
Між іншим, за словами вчителя
Кагарлицької ЗОШ №3 Тамари Поночовної, на уроках ОБЖ (основи безпеки
життєдіяльності) школярам з 5 по 11 клас
добре пояснюють, як поводити себе на воді, як надавати першу допомогу
потопаючому. Причому, як влітку, так і взимку. Все ж контролювати дітей повинні
батьки.
І останнє. На мій запит «правила
поведінки на воді» інтернет-пошуковець дав більше 20 тисяч результатів.
Причому, друкують і міністерства, і
служби МНС, і навіть прості користувачі мережі. То, може, доречно почитати?
Тож, не лізьте у воду в незнайомому
для вас місці, уникайте води із швидкою течією, не заходьте у воду
напідпитку, ніколи не плавайте наодинці,
особливо якщо не впевнені в своїх силах; купаючись на «дикому» пляжі чи у
незнайомому місці – не пірнайте з берега, гірки, дерева; у воду слід входити
неспішно, обережно пробуючи дно ногами;
купатися краще там, де є рятувальні служби; особливо слідкуйте за дітьми: їхня поведінка у воді непередбачувана; до плавок потрібно
прикріпляти шпильку, якщо далеко від берега судома зведе руку чи ногу, укол
шпилькою допоможе відновити еластичність м’язів; утримуйтеся від далеких
запливів: переохолодження – головна причина трагічних випадків. На рівнинних
річках є багато ям і вирів. Вони підступно зустрічаються біля піщаних кос, під
берегом, де особливо полюбляють купатися діти.
Наталія КРАВЕЦЬ.