№№ 83-84 від 16 жовтня 2009 року

 

 

 

Читайте у номері:

 

 

 

ВІДКРИТО ПАРК КОЗАЦЬКОЇ СЛАВИ

молочні продукти “кагми” споживає вся Україна

 

БЕРЕГИНЯ ВИСОКОГО ДУХОВНОГО МИСТЕЦТВА, або ЇЇ “...ДУША НЕ МОЖЕ НЕ СПІВАТИ”

 

ГОЛОВНЕ - ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ

 

 

 

  

До головної сторінки:

 

 

 

 

 

 

 

 

ВІДКРИТО ПАРК КОЗАЦЬКОЇ СЛАВИ

14 жовтня в День Українського козацтва на  свято Покрови Пресвятої Богородиці у селі Мазепинці Білоцерківського району  у присутності виконуючого обов‘язки голови Київської обласної державної адміністрації Юрія Ковбасюка,  секретаря  Ради Українського козацтва, народного депутата України, радника Президента України Станіслава Аржевітіна, представників козацької спільноти, делегацій міст та ра-йонів Київщини відбулися урочистості  з нагоди Дня українського козацтва. Під час заходу було відслужено молебень у місцевій церкві Миколая Чудотворця, в урочистій обстановці відкрито Парк козацької слави.

Юрій Ковбасюк привітав присутніх із святом Покрови, нагадав славне минуле українського народу й козацтва зокрема. А Станіслав Аржевітін зачитав привітання Президента України Віктора Ющенка.

Село Мазепинці- батьківщина видатного українського державного діяча і мецената, воїна Івана Мазепи. Спільними зусиллями місцевих органів влади, громадських  організацій,   підприємців, жителів Білоцерківщини тут завершено створення єдиного комплексу, до якого, окрім Парку козацької слави, увійшли також дерев’яна церква святого Миколая Чудотворця та єдиний поки що в Україні пам’ятник Іванові Мазепі.

Відтепер Мазепинці стануть ще одним осередком паломництва для тих, кому не байдужа героїчна і водночас драматична козацька минувшина.

Історія Українського козацтва -   одна з най-славетніших сторінок в історії України.  Виникнення козацтва - відпо-відь  на зростання соці-ального, національного та релігійного гноблення українського народу; спосіб виживання українців у таких умовах.

 Головними козацько-лицарськими чеснотами завжди були мужність, відвага, вірність, гідність, честь, здатність до самопожертви, пат-ріотизм, оборона Вітчизни та захист православної віри. У середовищі козацтва зросли великі українські державники. Такі, як Петро Сагайдачний, Богдан Хмельницький, Петро Дорошенко, Іван Мазепа.

Відродження Україн-ського козацтва розпочалося у другій половині 80-х років 20-го століття.

14 жовтня 1991 року на свято Покрови на Всеукраїнській установчій козацькій раді члени козацьких громад проголосили утворення єдиної загальноукраїнської громадської організації „Українське козацтво “. Нині у своїх лавах лише за списками козацькі товариства та організації налічують понад 2 млн. осіб. Серед них - спортивно-культурні товариства, молодіжні та дитячі ре-гіональні організації, наукові та освітні установи.

Під час святкованння присутні мали змогу оглянути презентації сільських рад Білоцер-ківщини, переглянути концертну програму, відвідати ярмарок виробів народних умільців, взяти участь у спортивних змаганнях, покататися на бричці чи верхи на коні, а також скуштувати українських народних страв.

У заходах взяла участь і делегація Кагарлицького району, очолювана головою районної держадміністрації Тамарою Телеш.

На знімках: ключова фігура Парку – козацький хрест на пагорбі; момент освячення Парку козацької слави.

 

 

Вгору

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

молочні продукти “кагми” споживає вся Україна

Продукцією “Кагми” смакують не тільки у місті та районі, а й далеко за межами області. Підприємство не лише стабільно нарощує виробництво, а й, за словами головного податківця району Людмили Циганок, сумлінно сплачує податки.

- Ми щодня переробляємо  близько 50 тонн молока, - розповідає директор “Кагми” Олексій Мірошник. - Можна було б відмовитися від закупівлі 30 тонн, і від цього завод аж ніяк не постраждав би. Але хто ж тоді  купить це молоко у населення? В селі сьогодні проживають переважно пенсіонери. Корова для них - чи не єдиний спосіб заробити  “прибавку” до пенсії. І наші заготівельники дають їм таку надію. Бо більшість селян-пенсіонерів не можуть торгувати молоком на ринках, особливо  столичних. Якщо ми відмовимося закуповувати молоко у населення, люди похилого віку втратять не лише заробіток, а й корову-годувальницю. До речі, фахівці підрахували, що, порівняно з 2008 роком, тварин поменшало на 30%. Якщо такими темпами вирізатимуть худобу і надалі, через п’ять років її зовсім не залишиться у приватних господарствах селян.

Покупців шукаємо не лише в Україні, а й за кордоном. Крім того, не забуваємо, що недорога, високоякісна та корисна продукція повинна мати  не лише великий асортимент, а й красиву упаковку. Просто молоком, кефіром, біокефіром, ряжанкою, вершками, йогуртом, сметаною, маслом, сиром, солодкими сирками нікого не здивуєш. А от якщо вони будуть “одягнуті” у барвисте, зручне та безпечне вбрання, то покупець обов’язково зверне увагу на такий товар. До всього цього йшли довго. І сьогодні можу з впевненістю сказати,  що продукція ЗАТ “Кагма” відповідає всім смаковим й естетичним вимогам європейських стандартів.

Продукція “Кагми” отримала високу оцінку з боку найвибагливішого споживача. Особливо хочеться відзначити кисломолочний продукт “Симбівіт”, що містить біопрепарат “симбітер”. До складу останнього входять важливі для нормалізації кишкової мікрофлори  пробіотичні мікроорганізми. “Симбівіт” пригнічує розвиток понад 20 видів хворотворних бактерій. Він не має протипоказань, не викликає побічної дії і його можна вживати дітям і дорослим різного віку. Продукт виробляється без застосування консервантів та стабілізаторів.

“Кагма” - дисциплінований платник податків. Керівництво добре розуміє: якщо вони не сплатять податки,  не отримають зарплату “бюджетники”. А це значить - вони не куплять “кагмівську” продукцію. У свою чергу фірма зобов’язується забезпечувати свого споживача високоякісною, поживною та корисною продукцією.

На знімках: Заслужений працівник  сільського господарства України , директор ЗАТ “Кагма” Олексій МІРОШНИК; в цеху на лінії; продукція славної “Кагми”.

Наталія КРАВЕЦЬ. 

 

 

 

Вгору

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

БЕРЕГИНЯ ВИСОКОГО ДУХОВНОГО МИСТЕЦТВА,

або ЇЇ “...ДУША НЕ МОЖЕ НЕ СПІВАТИ”

Кагарличанка Світлана Потера увійшла до когорти творчих людей району, заявивши про себе мистецьким своїм доробком як про глибокофілософську поетесу, композитора і виконавця.

Світлана Миколаївна - автор і виконавець пісень на духовну тематику, лауреат І Міжнародного фестивалю авторської пісні “Благодатне Небо”. Має немало  нагород, серед яких Грамота Священного Синоду Української Православної Церкви та Ювілейний орден на честь святкування 15-річчя Архієрейського Харківського собору.

 

ДИТИНСТВО З КНИЖКОЮ І ЮНІСТЬ З ГІТАРОЮ

Народилася Світлана у Кагарлику, де проживає й нині. Тут закінчила загальноосвітню та музичну школу по класу фортепіано. З чим поталанило Світланці в житті - то це з наставниками. “Вони  завжди  підтримували мої пошуки, - ділиться з нами Світлана Миколаївна, - відповідали на усілякі запитання. У першу чергу, це, звичайно,  батьки, сім’я. Мама - Галина Кирилівна, тато - Микола Григорович Потери. За фахом вони - інженери”. Вихованням дівчинки  також займалися дідусь і бабуся. Світланка рано навчилася читати, тому  до районної бібліотеки  почала ходити ще до школи. Книги давали відповіді на багато запитань, тож батькам їх   адресувалося вже значно менше. У 1 класі  з’явилося бажання вступити до музичної школи, адже маленькій школярочці дуже хотілося навчитися грати на фортепіано.

Протягом навчання в музичній школі дівчинка брала участь в обласних конкурсах як виконавець-піаністка. Співом же почала  займатися, коли музичну школу закінчила. Згодом зайнялася авторською піснею. Причому бажання співати справжню поезію з’явилося тоді, коли зустрілася з творами Ліни Костенко і Ганни Чубач. Вони і дали поштовх у творчості. А ще допомогла Світлані вірна супутниця - гітара, яку вона  освоювала самотужки, навчаючись у Ржищів-ському педучилищі.  “Чесно кажучи, з дитинства я не мріяла бути вчителем, - розповідає Світлана Миколаївна. - У мене було багато планів стосовно професії. Але,  очевидно, так було угодно Богові, щоб я собі здобула саме таку освіту. І згадуються мені ті роки,  як найкращі. Там проходили наші творчі, літературно-музичні вечори. У нас була дуже  дружна група”. З великим ентузіазмом і захопленням студентки слухали пісні  Світлани Потери. Це й послужило поштовхом для  подальшої праці. Людей, які зустрічалися Свєті на подальшому шляху, вона назвала цеглинками будівлі свого творчого зростання й успіху, який вона має сьогодні.

 

ТВОРЧИЙ ДОРОБОК

Покликання до духовної тематики Світлана відчула тоді, коли глибоко пізнала духовні істини православної віри, охрестилася і воцерковилася. До всього цього вона доходила через важкі моменти в своєму житті. Посприяли цьому і затяжні хвороби,  і життєві перепони. Але Світлана рада, що  ті труднощі мали місце в її житті, тому, що збагатилася духовно і почала читати  багато книг на дану тематику. Відтак, зустрілася з віршами київської поетеси Тетяни Лазаренко, які згодом захотілося заспівати. І це був новий етап у творчості.

Побачили світ 2 музичні диски Світлани - “Евангелие сладостные звуки” і “Шел паломник по дороге...” У перший увійшли пісні на євангельську тематику (про перебування на землі Господа Ісуса Христа, а також Богородиці і його святих апостолів). Другий альбом присвячений 1020-річчю Хрещення Русі. Музичні твори розповідають про святі місця Києва та України, зокрема, Києво-Печерську лавру.

 

ПЕРЕМОГА НА ФЕСТИВАЛІ  ЯК ПОШТОВХ У ТВОРЧОСТІ

Світлана Потера має здобутки не лише на терені  музично-виконавської майстерності, про що свідчить  ІІІ місце, диплом  Предстоятеля Української Православної Церкви митрополита Київського і всієї України  Блаженнішого Володимира  учасниці Міжнародного літературного конкурсу “Православна моя Україна”, присвяченого 1020-річчю Хрещення Русі, за розвиток сучасної  духовної літератури.

Світлана популяризує творчість своїх колег і земляків по перу. Наприклад, співавтором Світлани Миколаївни є поетеси Надія Вегера-Предченко, Людмила Добровольська. Знаковою зустріччю для Світлани стало знайомство з поетом Миколою Сомом, який згодом  відіграв значну роль у її житті - оцінив  вірші, підтримав, допоміг взяти участь в літературних семінарах.

Світлана Потера пише вірші українською та ро-сійською мовами, до чого ставиться дуже відповідально. Прагне, щоб твори її не стали одноденками. А тому невпинно творчо працює, щодня підвищуючи  майстерність.

 

ТВОРИ  ПОВИННІ ДІЙТИ  ДО  ЛЮДЕЙ

“Написати  твір - одна справа, а ось донести його до людей - не менш важливо, і навіть більш відпо-відально”, - вважає берегиня високого духовного мистецтва. У цьому їй допомагають композитор Борис Родина, аранжувальники Сергій Шевченко, Олег Волошин, поетеса Надія Вегера-Предченко і численні друзі та прихильники її пісенного таланту. Світлана впевнена: якщо проекти підтримуються фінансово, тільки тоді вони зможуть дійти до людей. Нині Світлана Потера має пісенних творів на 2 нових  компакт-диски. Тому запрошує спонсорів і меценатів  допомогти  коштами у випуску книг віршів і нових музичних альбомів, дійти її віршам і пісням до людей.   Концерти Світлани Миколаївни підтримали Кагарлицька райдержадміністрація, міський голова Микола Бойченко, завідуюча відділом культури Надія Співак, директор районної Школи мистецтв Микола Громико. Авторка вдячна їм за співпрацю і сподівається, що вона продовжиться.

Усіх, хто бажає ознайомитися з творчістю  автора-виконавця, пані Світлана запрошує на ювілейний вечір “Як народжується пісня” до Будинку вчителя (м. Київ) 20 жовтня  на 18-ту годину. Вхід вільний.

Наталія КРАВЕЦЬ.

 

 

 

Вгору

 

 

 

 

 

 

     ГОЛОВНЕ - ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ

 

Щойно стихли ніжні осінні мелодії учительського свята, як весело залунали акорди спортивного маршу. 8 жовтня  в Кагарлицькому ра-йонному ліцеї було проведено спортивне свято «Сильні, сміливі, спритні». Під гучні оплески~вболі-вальників до спортзалу увійшли команди: «Чемпіони» (1 клас), «Геркулес» (2 кл.), «Веселка» (3 кл.) та «Реактивні черепашки» (4 кл.).

Хоча змагалися наймолодші, та все було по-справжньому. І журі, і лічильна комісія. Головний суддя змагань, директор ліцею Василь  Мамій привітав учасників та гостей, оголосив відкриття змагань. У спортивному залі залунав Державний гімн України. Потім ведучі Олександра Поліщук та Аліна Демиденко разом з невгамовною Пеппі Довгою Панчохою (Анною Цимбал) провели веселу розминку для всіх присутніх.  І почалися змагання.

Естафети проводив учитель фізкультури Роман  Свиридченко, а «суддями  в полі» були хлопці з І курсу Владислав Штаненко, Микола Шевченко, Андрій Бойко, Владислав Кравчук. Вболівальники гучними оплесками, плакатами, дружними вигуками підтримували свої команди. А поки журі та лічильна комісія підраховували результати, юні таланти - Аня Личак, Крістіна Шумська, Катя Тесленко та Настя Назаренко дарували присутнім веселі запальні пісні.

Оскільки змагалися наймолодші - не було ні переможених, ні переможців. Василь Мамій, вручаючи подарунки командам, сказав: «Головне сьогодні - не перемога  у змаганнях, а здоров’я, здоровий спосіб життя. Бути здоровим зараз престижно. «У здоровому тілі - здоровий дух» - це вічна істина. За це ми і боремося у ліцеї».

Андрій   Чоповський, учень І курсу  Кагарлицького районного  ліцею, заступник президента ЛУВР.

 

 

 

Вгору