№№ 24-26 від 23-30 березня 2010 року

Читайте у номері:

ОРЕНДОДАВЕЦЬ - ОРЕНДАР: Є СПІВПРАЦЯ - Є І РЕЗУЛЬТАТ

СИЛА ГРОМАДИ – У ЗГУРТОВАНОСТІ

В ЦЕНТРІ УВАГИ - ПОЛЬОВІ РОБОТИ

ХТО ПРАЦЮЄ, ТОЙ І МАЄ

ТОВАРИШ ЛЕЙТЕНАНТ НІНА

ВЕСНЯНІ АКОРДИ ДОБРА

До головної сторінки:

ОРЕНДОДАВЕЦЬ - ОРЕНДАР: Є СПІВПРАЦЯ - Є І РЕЗУЛЬТАТ

Цього року на схід жителів сіл Кузьминці та Панікарча прийшло значно більше людей, ніж минулого. До того ж, майже всі, хто зібрався 18 березня у спортивному залі Кузьминецької школи (саме там проходило засідання), не були пасивними спостерігачами, а висловлювали свою громадську позицію, побажання, порушували наболілі проблеми перед керівництвом села, району. Участь у зібранні взяли голова Кагарлицької районної ради Роман Коваленко, заступник голови райдержадміністрації Людмила Кононенко, представники сільськогосподарських підприємств орендарів земельних та майнових паїв місцевих жителів: ТОВ «Дан - Фарм Україна» і ТОВ «Расавка».

Звітуючись перед громадою, сільський голова Геннадій Якунічев детально проаналізував роботу сільської ради, закладів соціальної сфери. Зокрема, він зазначив, що цьогоріч у Кузьминецькій ЗОШ, де навчається 64 учні (в т.ч. 13 дітей з центру соціально-психологічної реабілітації, який діє при школі) проблем з харчуванням дітей немає. Оскільки сільська рада активно долучилася до програми розвитку ООН “Місцевий розвиток, орі-єнтований на громаду”, стала реальністю давня мрія - вже замінено двоє вхідних дверей (загальною вартістю 17 тисяч грн.), а у 2010 році завершиться заміна всіх вікон у школі.

Жителі села вкотре порушили питання щодо будівництва в Кузьминцях ФАПу, адже літнім людям, особливо у негоду, вкрай важко добиратися до Панікарчі на прийом до фельдшера. Геннадій Якунічев, відповідаючи на запитання односельців наголосив на тому, що будівельний паспорт та проект будівництва на новий ФАП були готові ще на початку 2008 року. На жаль, з різних причин будівництво так і не розпочалося.

- Я чудово розумію, - зазначив сільський голова, - що більшість з вас уже зневірилися в тому, що колись у Кузьминцях з’явиться ФАП. Але я маю протилежну думку, тому докладу максимум зусиль, щоб довести вже почату справу до логічного завершення.

Серед актуальних для громади проблем перше місце, звісно, посідають фінансові.

- Минулий рік був складним, - продовжив свій звіт Геннадій Якунічев. - Проте нам все ж вдалося вижити завдяки тому, що на рахунках були лишки коштів з 2008 року. Протягом минулого року Кузьминецька сільська рада проводила фінансування органів самоврядування, дитсадка, ФАПу, бібліотеки та клубу. Також виділялися кошти на виплати допомоги на поховання та реєстрованої заборгованості. І це при тому, що виконання бюджету склало 93,6% від запланованого.

Відповідали на запитання щодо виготовлення нормативно-правової оцінки земель у межах населеного пункту, сільський голова запевнив громаду, що до середини квітня ця робота повинна бути завершена.

- Це, в свою чергу, дозволить нам збільшити доходи за оренду земель в 5-6 разів, - зазначив голова.

Аналізуючи криміногенну ситуацію на території сільської ради, ка-пітан міліції Ігор Комишний наголосив на тому, що Кузьминці і Панікарча, за результатами минулого року одні з найспокійніших сіл району. Щоправда, головна біда цих населених пунктів - випадки незаконного посіву маку та конопель. Він також ознайомив громаду з тим, що, згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження споживання і продажу пива та слабоалкогольних напоїв», відтепер до категорії алкогольних напоїв належать і слабоалкогольні напої та пиво. Також закон забороняє продаж слабоалкогольних напоїв особам до 18 років.

Заступник голови РДА Людмила Кононенко, під час обговорення доповіді дільничного інспектора, наголосила на необхідності вживання у Кузьминцях конкретних заході з недопущення продажу слабоалкогольних напоїв неповнолітнім.

- Дуже важливо, щоб новий закон не носив декларативний характер. Тож слід не лише інформувати, а й вживати дієвих заходів, до того ж спільно і міліції, і громаді, і керівництву села. У разі, якщо будуть виявлені такі підприємці, що продають алкоголь неповнолітнім, слід вживати рішучих дій аж до позбавлення їх ліцензій. Сьогодні Україна посідає перше місце по дитячому алкоголізму. І якщо ми з вами не будемо пасивними, то зможемо вкласти і свою дещицю у виправлення цієї ситуації на краще.

Людмила Кононенко також подякувала громаді села за співпрацю.

- Нам вдалося зберегти школу, створивши при ній центр соціально-психологічної реабілітації. Це стало можливим завдяки, в тому числі, і вашій активній громадській позиції. Діти нині проживають у належних умовах, відчувають підтримку педагогів, громади села. Тож я хочу подякувати кожному з вас особисто за підтримку та допомогу цим дітям. Ваше добре слово для них вкрай необхідне.

Після звітів орендарів земельних та майнових паїв (ТОВ «Дан - Фарм Україна» і ТОВ «Расавка»), слово взяв голова районної ради Роман Коваленко. Відповідаючи на низку питань, пов’язаних із земельним законодавством, він, зокрема, виділив той рівень співпраці, який нині є між громадою і підприємцями.

- Питання, які виникають у вас до орендарів, - зазначив він, - є такими, що підлягають обов’язковому вирішенню. Хочу сказати, що співпраця у вас із орендарями проводиться належним чином - вона не лише задекларована, а й успішно реалізується. Так і повинно бути. Адже компанія, яка працює ефективно, використовуючи ваші землі, може і повинна вам допомагати у вирішенні питань соцсфери. На мою думку, за нинішніх умов, що склалися між орендодавцем і орендарем, сільгосппідприємства мають певну залежність від вас, і ви це не повинні забувати. Адже свою діяльність аграрії вибудовують, враховуючи позицію орендодавців. І до того часу, доки така залежність існуватиме, заклади соціальної сфери повинні, якщо не процвітати, то, принаймні, виживати. Власники землі і аграрна галузь - це той локомотив, який тягне за собою всі рушійні процеси на селі. Тож дорожіть цим. І правильно його використовуйте!

На зборах також були порушені питання, пов’язані з ремонтом дороги по вулиці Радянській. Жителі сіл скаржилися на бездіяльність працівників РЕМу, а також на затримки з ремонтом радіоточок, підключенням телефонів.

Представники ТОВ “Дан-Фарм-Україна” пообіцяли обов’язково взяти дольову участь у відбудові дороги по вул. Радянській, а заступник голови РДА Людмила Кононенко запевнила, що найближчим часом будуть розглянуті усі звернення громадян, які порушувалися під час зборів, керівниками тих служб та установ, яким вони адресовані.

Олексій АДАМЕНКО.

Вгору

СИЛА ГРОМАДИ – У ЗГУРТОВАНОСТІ

Як живе сьогодні село Яблунівка, як зменшити гостроту тих проблем, що хвилюють жителів цього невеличкого населеного пункту - на ці питання намагалися знайти спільну відповідь під час сходу сільський голова Людмила Федорченко, жителі села, начальник управління агропромислового розвитку Кагарлицької райдержадміністрації Олексій Харченко та орендарі земельних паїв. Вірніше, лише один орендар - керівник ТОВ “БРСМ-агро” Юрій Аллазаров, адже інші - місцеві фермери - зустріч проігнорували. Відсутнім був і дільничний інспектор, котрий повинен був звітувати перед громадою за стан криміногенної ситуації у населеному пункті впродовж 2009 року.

Зі звіту голови села стало зрозуміло, що головною проблемою с.Яблунівки, як, до речі, і багатьох інших населених пунктів у нашому районі та області, є недостатнє фінансування.

- Ні для кого не секрет, що ми живемо без бюджету. Видатки здійснюються з розрахунку 1/12 від бюджету минулого року. Зрозуміло, що у нашому невеличкому селі немає підприємств, які б відраховували до бюджету значні доходи. Тож і не дивно, що коштів, які надійшли до бюджету, вкрай недостатньо. Що ж можна планувати, коли немає коштів?

А проблем у селі достатньо, в тому числі й тих, які можна й потрібно вирішувати навіть за нинішніх скрутних умов, адже належать вони виключно до компетенції сільської ради. У зв’язку з цим Людмила Федорченко запропонувала односельцям брати активнішу участь у житті громади.

- Я переконана, - зазначила Людмила Вадимівна, - що нам до снаги зберегти хоча б те, що вже маємо. Я кажу про дороги. З кожним днем стає все тепліше, розтає сніг. Ми ще восени порушували питання щодо збереження доріг. На мою думку, слід звернутися до керівників сільгосппідприємств, фермерів з вимогою обмежити рух тракторів, великих вантажних автомобілів центральною дорогою. Адже, якщо зруйнуємо те, що маємо, відновити його буде вкрай тяжко.

Жителі села підтримали цю пропозицію, об-говорили можливість поставити перед дорогою висотний шлагбаум, який дозволив би проїжджати лише легковим авто.

Юрій Аллазаров розповів про роботу товариства, яке він очолює, зазначивши, що “БРСМ-агро” є основним орендарем земельних та майнових паїв місцевих жителів.

- Ми орендуємо у вас 133 земельні паї, що складає 50% ріллі сільської громади. У цьому році активізували роботу щодо розвитку свинарства. Уже маємо достатню кількість молодняка, щоб пропонувати його на реалізацію й населенню.

Голова сільгосппідприємства особливо наголосив на тому, що господарство завжди йде назустріч жителям Яблунівки щодо виділення для їхніх потреб транспорту.

- Ми працюємо за принципом: “Якщо обіцяємо - то виконуємо”, - продовжив свою доповідь керівник господарства. - У зв’язку з цим можу сказати, що “БРСМ-агро” не забуває про заклади соцсфери. Ми регулярно виділяємо для потреб дитсадка олію, крупи, а з 1 вересня ще й м’ясо. Тут у нас цілковите порозуміння.

Юрій Аллазаров повідомив громаді, що господарство найближчим часом змінить назву. Замість “БРСМ-агро” з’явиться “Еталон-2007”. Проте, запевнив керівник, із зміною назви орендарі нічого не втратять. Свої зобов’язання перед орендодавцями “Еталон-2007” буде виконувати; податки, як і раніше, відраховуватимуться до бюджету с.Яблунівки.

Начальник управління агропромислового розвитку РДА Олексій Харченко проінформував жителів села про урожайність зернових культур на полях Кагарличчини в 2009 році, детально проаналізував стан цукрової галузі в районі, наголосив на необхідності дотримання сівозмін на полях.

- Для того, щоб зберегти родючість землі, потрібно вносити добрива. Найкраще - органічні. Тож я цілком підтримую прагнення “БРСМ-агро” збільшувати свинопоголів’я.

Олексій Харченко також висловив пропозицію прийняти на сесії сільської ради рішення, згідно з яким орендарі земельних паїв повинні будуть виділяти на утримання закладів соцсфери населеного пункту по 15 гривень із кожного гектара землі. Те ж стосується і тваринництва - 1% від суми реалізованої продукції.

- Це не такі вже й великі кошти, але вони, - наголосив Олексій Костянтинович, - допоможуть сільській раді зводити кінці з кінцями. Якщо ж орендарі будуть чинити спротив цьому рішенню, пам’ятайте, що на їх місце обов’язково прийдуть інші, які прислуховуватимуться до вашої думки і виконуватимуть ваші вимоги.

На зборах також було обговорено проблему дозвілля дітей, особливо під час літніх канікул. Олексій Харченко підтримав пропозицію голови села винести на обговорення громади проект рішення сільради щодо обмеження перебування на вулицях населеного пункту неповнолітніх у вечірній час.

Окремо було розглянуто питання, пов’язані з роботою місцевого листоноші. Люди скаржилися на несвоєчасність доставки листів, бандеролей. Як з’ясувалося, голова села не раз зверталася до керівника відділення поштового зв’язку з проханням налагодити безперебійну доставку кореспонденції та преси, але питання, за її словами, й досі не вирішене.

На зборах порушувалися також питання безкоштовної приватизації земельних ділянок, цін на молоко, відновлення роботи бібліотеки тощо.

Насамкінець жителі Яблунівки побажали голові села й надалі активно працювати, успішно вирішуючи актуальні для громади проблеми.

Олексій АДАМЕНКО.

Вгору

В ЦЕНТРІ УВАГИ - ПОЛЬОВІ РОБОТИ

Минулої п‘ятниці, 26 березня , відбулась колегія районної державної адміністрації, на яку було запрошено міського та сільських голів, керівників сіль-ськогосподарських підприємств, окремих промислових підприємств, будівельних організацій, транспорту, зв‘язку і торгівлі району, керівників управлінь, відділів, структурних підрозділів РДА. Вела засідання голова райдержадміністрації Тамара Телеш.

Члени колегії розглянули три питання: про хід підготовки сільськогосподарських формувань Кагарлицького району до проведення комплексу весняно-польових робіт; про виконання розпорядження голови райдержадміністрації від 10.01.2009 року №036 “Про проведення у 2009 році Року молоді у Кагарлицькому районі”; про стан кадрової роботи в Кагарлицькій районній державній адміністрації.

З ходом підготовки сільськогосподарських формувань району до проведення комплексу весняно-польових робіт присутніх ознайомив начальник управління агропромислового розвитку РДА Олексій Харченко.

Він, зокрема, зазначив, що під урожай 2010 року сільгосппідприємствами посіяно 10423 га озимих зернових і 2100 га озимого ріпаку. Щодо перезимівлі озимих, то за результатами монолітного та водного відрощування на сьогоднішній день 4900 га (47%) озимої пшениці перебуває в доброму стані, 4270 га (41%) в задовільному, 833 га (8%) слабкі і зріджені, 420 га (4%) - загинуло. Ще в гіршому стані посіви озимого ріпаку: в задовільному - 378 га (18%), загинуло - 1722 га (82%). Отже уже зараз можна сказати, що частину озимини прийдеться пересівати і підсівати іншими ярими зерновими і технічними культурами. Також, враховуючи складні умови осінньої вегетації і перезимівлі озимини, рослини озимої пшениці і ріпаку вийдуть із зими ослаблені, тому необхідно як мінімум дати у перше весняне підживлення по 50 кг азоту на кожний гектар.

Без сумніву, весняне підживлення проведуть ЗАТ„Агрофорт”, СВК „АФ “Перемога”,ПОСП „Дніпро”, СК „Агробізнес”, ФГ „Дар”, ФГ „Широкоступ”, які разом мають 4 тис.га озимих (щодо інших господарств, то мінеральних добрив у них немає і є великий сумнів, що перше весняне підживлення буде проведене). Для можливого пересіву загиблих озимих у сільгосппідприємствах району є насіння ярих культур на всю площу.

Сільгоспвиробниками району під урожай 2010 року прогнозується посіяти 39264 га, в тому числі: ярих зернових - 25174 га, технічних культур - 11342 га, кормових культур - 6885 га.

При посіві ярих культур сільгосптоваровиробникам слід врахувати, що з 1 серпня 2010 року вступає в дію Постанова Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2010 року № 164, в якій вказані нормативи оптимального співвідношення культур у сівозмінах. Для лісостепової зони, в якій розташований наш район, зернові та зернобобові повинні складати 25-95% від усієї посівної площі; технічні культури - 5-30%, в тому числі ріпак - 3-5%, соняшник, картопля і овоче-баштанні культури - 3-5%; кормові культури -10-75%, в тому числі багаторічні трави - 10-50%.

Весь комплекс весняно-посівних робіт прогнозується провести за 36 днів.

Допомогу сільгосптоваровиробникам у проведенні весняно-польових робіт будуть надавати спе-ціалісти інженерно-технічної та агрономічної служб, які закріплені за територіальними громадами згідно з „Планом здійснення заходів під час проведення весняно-польових робіт 2010 року в Кагарлицькому районі”. Координувати проведення весняної кампанії буде районний штаб з організації весняно-польових робіт.

Доповідаючи по другому питанню, начальник відділу у справах сім’ї та молоді Наталія Хайрулліна повідомила, що у районі з метою підвищення ролі молоді у розбудові демократичного громадянського суспільства, створення належних умов для інтелектуального, культурного та фізичного розвитку молодих громадян протягом 2009 року організовувалися зустрічі учнівської молоді з представниками об’єд-нань громадян, діяльність яких спрямована на становлення і підтримку молоді. Постійно проводиться робота з творчо-обдарованою молоддю, з залученням обдарованої молоді до участі в районних святах, конкурсах, фестивалях.

Протягом 2009 року молодь району брала участь у районному огляді-конкурсі «Червона калина», ра-йонному фестивалі дитячої та юнацької творчості «На крилах творчості», культурно - мистецькому святі «Таланти твої, Кагарличчино», районному та обласному конкурсах читців, присвячених пам’яті Т. Г. Шевченка.

Студенти Стрітівської вищої педагогічної школи кобзарського мистецтва взяли участь у творчому звіті Київської області «Живе ко-ріння роду і народу».

Відділом у справах сім’ї та молоді організовано 7 районних конкурсів для молоді, переможці яких взяли участь та стали лауреатами обласних конкурсів.

Обдарована молодь - учні Кагарлицької районної дитячої школи мистецтв, вихованці Кагарлицького районного центру дитячої та юнацької творчості, учасники художньої самодіяльності міського Центру культури та дозвілля і сільських закладів культури - постійно беруть участь у масових заходах з нагоди професійних та державних свят.

З метою формування здорового способу життя, організації дозвілля молоді в закладах культури району організовано та проведено вечори відпочинку, тематичні дискотеки, спортивні свята, інтелектуальні ігри, зустрічі, уроки краєзнавства, години спілкування, уроки правознавства та ін. Представники з числа обдарованої молоді взяли участь в обласних оглядах-конкурсах.

Молодь району брала активну участь у проведенні історико-патріотичної експедиції по місцях бойової слави „Пам’ятаємо минуле заради майбутнього”, молодіжній парусній регаті „На Дніпровській хвилі»”; організації заходів серед учнівської молоді, присвячених історії „Молодої гвардії”, відзначення 19-ї річниці подвигу героїв Крут.

У рамках проведення Національної кампанії «Стоп насильству», Всеукраїнського маршу «Скажи інсульту: НІ» проводилися лекції та тренінги серед учнівської молоді. На базі 25 загальноосвітніх закладів району проведено фестивалі-конкурси «Молодь обирає здоров’я”.

Розроблено заходи в рамках проведення Всеукраїнської акції « Я пишаюсь, я тато!».

З метою залучення молоді до державної служби проводиться стажування молоді з повною вищою освітою чи такої, що закінчує вищі навчальні заклади в районній державній адміністрації. Направлено на навчання лідерів молодіжних та дитячих громадських організацій.

У районі діє програма патріотичного виховання населення, формування здорового способу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних засад суспільства. На виконання програми в усіх загальноосвітніх закладах проведені конкурси на кращу програму патріотичного виховання молоді.

На базі Ставівської загальноосвітньої школи працює клуб «Патріот», який є постійним учасником та переможцем обласних заходів.

З метою підтримки талановитої молоді у районі прийнято розпорядження голови адміністрації від 21.01.04 р. № 31 „ Про встановлення стипендії голови Кагарлицької районної державної адміністрації для переможців та призерів ІІІ та ІV етапів Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових навчальних предметів, переможцям обласних, республіканських та міжнародних конкурсів. Щорічно переможці ІІІ (обласного етапу Всеукраїнських учнівських олімпіадах з базових дисциплін, ІІІ (обласного) етапу Міжнародного конкурсу з української мови імені П. Яцика, ІІ (обласного) етапу конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАНУ щомісячно отримують стипендію голови райдержадміністрації.

Вручено премії та подяки голови рай-держадміністрації 20 молодим особам.

По всіх розглянутих питаннях членами колегії прийнято відповідні рішення.

Валентин ВЛАДІМІРОВ.

Вгору

ХТО ПРАЦЮЄ, ТОЙ І МАЄ

Жителі сіл Балико-Щучинка й Уляники, зазвичай, не стоять осторонь процесу розвитку цих населених пунктів, а безпосередньо впливають на нього. Не винятком стали і збори громади, які проходили 25 березня. В Уляницький будинок культури, де і проходило зібрання, завітало доволі багато людей - близько сотні місцевих жителів. Прийшли, щоб не тільки почути та обговорити звіти сільського голови Миколи Береста та керівників сільгоспформувань, а й зробити конкретний внесок у розвиток села - сформувати сільський обслуговуючий кооператив. Саме на успішну діяльність цього кооперативу громада покладає великі сподівання.

Оскільки землі сільської ради знаходяться поблизу Дніпра, то й основні відмінності Уляників і Балико-Щучинки від більшості населених пунктів району полягають, перш за все, в їх географічному розташуванні. Так, із 566 дворів, що розміщені на території сільради, тільки в 226 постійно проживають зареєстровані місцеві жителі, а в інших 340 приїжджі-”дачники”. І, як зазначив у звіті сільський голова Микола Берест, з року в рік приїжджих стає більше. Він наголосив також на тому, що села, відносно, молоді, адже з 618 зареєстрованих жителів 126 молодь, віком до 18 років, а 40 дошкільнята. До того ж, і проблеми з працевлаштуванням на території сільради практично не існує.

Завдяки стабільній роботі ТОВ “Діл” (колишнє “Еко-пак”), ТОВ “Обрій-агро” і “Обрій” у минулому році рівень безробіття на території сільради значно знизився. Окрім цього, ТОВ “Обрій-агро” планує розширювати свою діяль-ність, додатково створюючи ще не одне нове робоче місце. У цьому запевнив громаду власник господарства Василь Гребенюк. Він також пообіцяв, що заробітна плата у працівників “Обрій-агро” обов’язково буде збільшуватися. Не вірити Василю Гребенюку поки що немає підстав. Минає лише рік, як він почав вкладати кошти у розвиток ТОВ “Обрій-агро”. Проте, навіть за цей короткий час, стан господарства суттєво змінився на краще. Як зазначив керівник “Об-рій-агро” Сергій Дворніченко, прихід інвестора вдихнув у господарство нове життя. На сьогоднішній день “Обрій-агро” повністю розрахувалося з людьми за оренду земельних та майнових паїв. Ведеться інтенсивна реконструкція будівель, у тому числі ремонтної майстерні, автогаража, автозаправки, ферм для корів, свиней, овець. Вже завезено 420 голів свиней, 100 великої рогатої худоби, 150 овець (в т.ч. вівцематок, баранів і молодняку). Розпочато також відновлення бджільництва (уже замовлено 30 вуликів).

- Станом на 25 березня, - зазначив Сергій Дворніченко, - господарство вже повністю готове до проведення весняно-польових робіт. Працівники будуть забезпечені спецодягом. Тож, як тільки дозволить погода, роботи на полях будуть невідкладно розпочаті.

Як і слід було очікувати, найбільш бурхливо обговорювалося на зборах питання газифікації населених пунктів.

- Ще у 2004 році розпочато будівництво газопроводу, - наголосив Микола Берест, - але, на жаль, ще й до цього часу ми опалюємо свої будинки вугіллям. У минулому році були всі передумови для того, щоб пустити газ, проте нас підвів недобросовісний підрядник, котрий несвоєчасно здав документацію до газової служби. Сподіваємося, що найближчим часом це питання буде вирішене остаточно. Наскільки мені відомо, документація вже знаходиться у газовій службі.

Перший заступник голови РДА Зіновій Лялюк надав більш вичерпну інформацію з цього питання

- На сьогодні склалася така ситуація, що газ за державні кошти підводиться лише до вузла обліку та ГРП, а вже звідти, по вулицях, за кошти людей, кооперативів. Таким чином газифікувалися більшість сіл району, в тому числі Півці, Яблунівка... Свого часу було вирішено прокласти за державні кошти якомога більшу ділянку газопроводу, враховуючи особливості розміщення сіл Балико-Щучинки і Уляників. Роботи були виконані, а от затримка стосувалася проектної документації. Це об’єктивні причини. Кошти на ці потреби теж були виділені. Управління капітального будівництва облдержадміністрації оголосило тендер, під час проведення якого було визначено підрядника - “Укргазбудреставрацію”. Ця організація, впливу на яку ми не маємо, працювала дуже повільно. За інформацією, якою я володію, підрядник врешті-решт здав документацію на затвердження газовій службі. Тож можу сказати твердо, що підстав із затягуванням пуску газу станом на сьогодні вже фактично немає.

Головний інженер ВАТ “Кагарлицька філія “Київоблгаз” Володимир Євлах запевнив, що газова служба зробить все від неї можливе, аби прискорити пуск газу в Балико-Щучинку та Уляники.

Микола Берест проінформував громаду про роботу закладів соціальної сфери, що діють на території сільради, особливо наголосивши на необхідності капітального ремонту Уляницького ФАПу. Він пообіцяв громаді, що докладе усіх зусиль, аби вже у цьому році зробити там ремонт.

Значно краща ситуація у закладах освіти. У школі нові вікна, переобладнана спортивна кімната, підведена вода, відремонтована класна кімната для першокласників. Усі діти отримують належне харчування (як постраждалі від аварії на ЧАЕС, так і ті, хто не має посвідчень). У цьому допомагають спонсори. Лише “Обрій-агро” перерахувало на харчування учнів 7 тисяч гривень.

Триває співпраця сільської ради з Єврокомісією в рамках програми розвитку ООН “Місцевий розвиток, орієнтований на громаду”. У результаті цієї співпраці у 2010 році будуть продовжені роботи з відновлення вуличного освітлення населених пунктів.

На цей рік заплановано також встановлення огорожі на центральному кладовищі с. Балико-Щучинка.

Сільський голова наголосив на тому, що населений пункт вже розпочинає роботу з підготовки святкування 65-річчя Перемоги.

- Ми зробимо все можливе, - зазначив Микола Берест, - щоб кожен відчув значимість цього свята, особливо ж ветерани Великої Вітчизняної війни, перед якими ми всі у боргу.

Зіновій Лялюк, аналі-зуючи доповіді сільського голови та орендарів земельних паїв, відзначив прагнення ТОВ “Обрій-агро” відновити тваринницьку галузь, подякував громаді за активність у вирішенні багатьох проблем населених пунктів, а також звернув увагу на питання благоустрою сіл.

- Раніше існувала проблема щодо притягнення до відповідальності землекористувачів, які нераціонально використовували землі. Сьогодні в управлінні Держкомзему введені посади інспекторів. Якщо порушники ваші вимоги ігнорують звертайтеся в управління.

По цьому громада провела установчі збори сільського обслуговуючого кооперативу, на яких було обрано його керівництво, членів правління та ревізійну комісію. Незважаючи на те, що жителі сіл під час зборів висловлювали різне, інколи кардинально відмінне, бачення розвитку населених пунктів, всі дійшли згоди в тому, що сільський обслуговуючий кооператив потрібен громаді. Його успішне функціонування сприятиме благоустрою сіл та поліпшенню добробуту місцевих жителів.

Олексій АДАМЕНКО.

Вгору

ТОВАРИШ ЛЕЙТЕНАНТ НІНА

НА ВСЕ ЖИТТЯ, ЩО ЗАЛИШИЛОСЬ

...Мій знайомий розповідає: шістдесят п’ять років, як немає війни, а батько ще воює, кричить уві сні “Вперед, в атаку!”, а прокинувшись, винувато витирає холодний піт з лоба і просить вибачення.

А вини його в тому немає. Війна всоталась в кожну клітину його - і то вже на все життя, що залишилось.

Ніна Юхимівна теж темніє обличчям, коли згадує війну, дорогами якої їй довелось іти з лютого сорок другого року до самого Дня Перемоги. Бойові епізоди вкарбувались в пам’ять - і звідти їх не викинеш, забуттю вони не підлягають.

Жнива, неймовірна спека, пригадує вона, ворог, не вгаваючи, обстрі-лює позиції, бійці готуються до атаки. І ось команда - заворушилися окопи і людська маса хвилею прокотилась вперед. Все перемішалось - і рев гармат, і стрекотання кулеметів, і відчайдушне, громове і трагічне “Ура!”. Втрати були великі, поранило командира батальйону, із офіцерів залишився лише командир взводу зв’язку. І ось він під-німається на весь зріст і дає команду: “Всі, хто може тримати зброю, за мною!”.

- Всі біжать, і я біжу, - продовжує розповідь Ніна Юхимівна. - Ви знаєте, людина тоді стає суцільним нервом. Душа дерев’яніє...

“Душа дерев’яніє”, - так може сказати тільки той, хто безпосередньо “скуштував” смертельний смак атаки.

То було під Сталінградом - там одержала боєць взводу зв’язку Ніна Бутенко поранення. Отож, зв’язківці аж ніяк не тиловики, вони теж були на вістрі бойових дій. Як казали на фронті, умри, а зв’язок налаштуй.

Одного разу вона оживила зв’язок на особливо небезпечній дільниці. Кабель перебито, лінія пошкоджена, її треба було відновити будь-якою ціною. Повзла по кабелю. Ніби було затишшя. Та її помітили. Почалось полювання на юну телефоністку. Противно свистали кулі зліва й справа, та вона повзла все далі й далі. Душа, звісно, “задерев’яніла”, не відчувала страху, билась в свідомості лише одна думка: виконати завдання. І ось нарешті кінець кабелю знайдено, порив ліквідовано, зв’язок запрацював і тільки потому прийшло усвідомлення, що назад уже не повернеться - уб’ють. Скотилась у воронку і пролежала там до темноти. Підключилась до лінії, повідомила своїм, що жива. А там уже вважали її загиблою... То було у травні сорок другого. Південно-Західний фронт, 28-й окремий артилерійсько-кулеметний батальйон 52-го Укріпрайону...

У ВІЙНИ - НЕ ЖІНОЧЕ ОБЛИЧЧЯ...

У війни - не жіноче обличчя? Та це - суто теоретично.

У Ростовському фінансово-економічному технікумі йшли випускні екзамени, коли надійшло грізне повідомлення - війна. Одну з випускниць - Ніну Бутенко направляли працювати інструктором Держстраху в Пермську область. Вона туди й поїхала, та довго працювати не довелось - викликали в райком комсомолу. Там дискусії не розводили - секретар райкому втомлено, буденно сказав:

- Поїдете за путівкою комсомолу на курси радіотелефоністок. А потім -на фронт. - І, подивившись на дівчат, а з Ніною прибуло ще одинадцять комсомолок, додав з металевими нотками в голосі: - Добровільно. Зрозуміли?

Звичайно, зрозуміли. Усі дванадцятеро дівчат на знак згоди дружно закивали головами.

Так ступила на поріг війни Ніна Бутенко.

Навчання на курсах. Випуск. У її групі було четверо подруг. Найближчих. Як зараз, пам’ятає їх і зберігає про них теплі й світлі спогади - про Любу Добровольську й Галю Руденко, Раю Собаченко й Марію Нанкіну. Ділили на всіх радощі і болі. А от дальші долі не поділили - двоє невдовзі загинули, їх було заслано в тил ворога і там радистки до кінця війни не протримались. В зоні особливої небезпеки вижити важко.

Військова доля Ніни Бутенко була мінливою, але загалом прихильною до неї. Телефоністка, завідуюча діловодством полку боєпостачання, курсант курсів комсомольських організаторів при Політуправлінні Воронезького фронту, полковий комсорг, помічник начальника Політвідділу по комсомолу...

На війні кожна посада нелегка, військова сувора обстановка не давала розслаблятись ні на хвилину, випробування на міцність було під різними кутами, і лейтенант Ніна Бутенко по суті спростувала тезу, що у війни - обличчя не жіноче. Несла службу нарівні з усіма, не ремствуючи і не ждучи послаблень. Як і кожного на війні, її не обминали і втрати, і бойові нагороди, як і кожний, вона вклала і свою цеглину в Перемогу.

Перемогу зустріла в Празі.

- Запам’яталось особливо яскраве сонце в той день. Мабуть, сама природа раділа. Радість була безмежною. Словами це не передати, - згадує вона.

До радості Перемоги додалась радість відчуття мирної праці. Молодий лейтенант, якій було трохи більше за двадцять років, мала нестримне бажання вчитися, а тут ще й потрапила на очі газета, де містилась фотографія навчального корпусу Ростовського університету. Але... її викликав начальник офіцерського резерву, у якому вона на той час числилась, і повідомив про те, що її направляють на один з пересильних пунктів по-літпрацівником.

- Хочу вчитись. Дуже хочу вчитись, - умовляла вона начальство. І суворі серця вищих чинів розтали чи то під впливом весняного сонця, сонця Перемоги, чи під впливом ча-рівності товариша лейтенанта Ніни. Через кілька днів - наказ: в запас.

Восени сорок п’ятого Ніна Бутенко, на той час уже Бойко (вийшла заміж за капітана Трифона Бойка) стає студенткою історико-філологічного факультету Ростовського університету імені Молотова.

ВУЛИЦЯ ГАЙДАРА, 10

Вулиця Гайдара,10. Саме на таку адресу надходить немало листів із штемпелями різних міст України і колишнього Союзу.

Пишуть ветерани війни і учасники бойових дій і просто ті, хто волею долі спілкувався з Ніною Юхимівною Бойко.

Після закінчення університету вона працювала за кордоном - в групах радянських військ в Австрії, Румунії, Чехословаччині.

Читала в гарнізонних школах історію, мову й літературу.

У її педагогічній практиці - і роки роботи викладачем в інституті марксизму-ленінізму.

Чоловік, підполковник запасу Трифон Петрович Бойко - уродженець сусіднього Миронівського ра-йону. Так і потрапила з ним у Кагарлик, де і працювала на освітянській ниві вчителем, завучем, директором школи.

Зрозуміло, що така біографія - насичена військовою дружбою, навчально-виховною роботою, не може не виділяти людину з-поміж інших. У її численних альбомах - фотографії воєнних і мирних років, вітальні адреси, поздоровлення, телеграми, листи колишніх однополчан і вдячних учнів, в душі яких вона сіяла розумне, добре, вічне, її багатий архів зберігає дихання часу - бойових і мирних днів. Ось, наприклад, вітальна адреса з нагоди ювілею Ніни Юхимівни від ветеранської організації 21-ої ВАД (во-єнно-автомобільної дороги) 1-го Українського фронту за підписом колишнього командира ВАД полковника Стицького. Теплі слова побажань здоров’я, сімейного щастя.

Перегортає підполковник запасу Н. Ю. Бойко аркуші численних папок і альбомів свого архіву. Шелестять аркуші - немов шелестять роки, яких все більше й більше безжально нанизується на вістря її життя. Уже провела в останню путь чоловіка Трифона Петровича, поїхала працювати за кордон донька Людмила; все частіше подає неприємні сигнали її колись міцний організм - на робочому столі пос-тійно “прописались” таблетки, та все ж в її очах збереглись твердість і бадьорий блиск - свідки неабиякого характеру.

Літа - літами, спогади - спогадами, та побажаймо Ніні Юхимівні життєвої енергії ще надовго.

Олексій ШУЛЬГА.

Вгору

ВЕСНЯНІ АКОРДИ ДОБРА

На минулому тижні у стінах районного ліцею відбулася творча зустріч з поетесою, композитором і виконавцем Світланою Потерею. Зустріч проходила у формі відкритого уроку з художньої культури, участь у якому взяли ліцеїсти першого та другого курсів, директор ліцею Василь Мамій, журналісти районних ЗМІ, педагоги навчального закладу.

Проводила урок Ніна Баскевич. Вона запросила усіх присутніх до дискусії про роль пісні в житті кожного, про те, якою буває пісня, яку вона несе духовну силу, яке її призначення.

На уроці Ніна Баскевич ознайомила ліцеїстів із основними віхами життя і творчості Світлани Потері, авторки та виконавиці духовних пісень, з її поетичним доробком і нагородами.

Учні не були пасивними слухачами, вони взяли активну участь у проведенні уроку: декламували напам’ять поезії з багатогранної творчості поетеси, виконували пісні, долучалися до дискусії про Батьківщину, її роль в житті кожного громадянина держави.

Гостя ознайомила присутніх із біографією та творчістю поетів, на вірші яких пише музику. Ритм, щирість та емоційна наповненість пісень Світлани Потері, особливо у виконанні самого автора, підкорили слухачів з перших же музичних акордів.

Світлана Миколаївна наголосила на тому, що продукт творчості єднає людей, нагадує про те, що світ не розколовся на безліч частин і кожна людина не самотня на цій землі. Висока творчість, віра в Бога пронизує світ і береже його від руйнування.

Чому Світлані вдається виділяти головне, най-більш істотне? Напевно, тому що вона має рід-кісний сьогодні талант - чути іншого, бути уважною до людей, що її оточують.

Василь Мамій від себе особисто і від імені учнівсько-педагогічного колективу ліцею висловив вдячність Світлані Потері за те, що вона знайшла час, щоб зуст-рітися з ліцеїстами.

- Письменники та поети є духовним символом Кагарличчини, - зазначив Василь Мамій, - адже слово несе в собі величезну життєву силу. І сьогодні особливо приємно те, що все більше наших земляків починають прислухатися до Вас, Вашої творчості. Сьогоднішня зустріч підтвердження цьому. У нас навчаються діти, які зуміють зберегти і передати іншим культуру, традиції, пісенне слово. Цьому значною мірою сприяють і зустрічі з поетами та композиторами. Завдяки сьогоднішній зустрічі ми отримали можливість ближче познайомитися з Вашою творчістю. Впевнений, що для багатьох сьогоднішня зустріч стала ще й джерелом творчого натхнення.

Ліцеїсти подякували Світлані Потері за її багатогранну творчість, поетичний та музичний таланти, вручили у дарунок квіти. Гостя ж побажала молоді успіхів у навчанні та творчості.

Олексій АДАМЕНКО.

На фото: Ніна БАСКЕВИЧ (справа) знайомить Світлану ПОТЕРУ із творчістю ліцеїстів.

Вгору