районна газета

№№ 46-48 від 4-8 червня 2010 року

Читайте у номері:

“У ДИТИНСТВА ТИСЯЧА ОБЛИЧ. ВСІ ВОНИ ЗВОРУШЛИВІ Й ВРАЗЛИВІ...”

“У ДИТИНСТВА ТИСЯЧА ОБЛИЧ. ВСІ ВОНИ ЗВОРУШЛИВІ Й ВРАЗЛИВІ...”

1 червня - у Міжнародний день захисту дітей - міський Будинок культури зібрав дітей, які відвідують пришкільні табори, 27 навчальних закладів Кагарличчини.

Захід розпочався з виступу духового оркестру Кагарлицького районного центру дитячої та юнацької творчості. Цей колектив здобув у нинішньому році гран-прі обласного огляду-конкурсу “Фанфари юності” разом із соліст-кою Євгенією Хміль. Їх керівника Ігоря Ільченка за сумлінну багаторічну працю й активну життєву позицію райдержадміністрація нагородила Почесною грамотою.

Кагарлицька земля завжди була щедрою на таланти. Того дня перлини їхніх мистецьких самоцвітів рясним дощем порадували присутніх у залі.

Концертну програму продовжив вокальний ансамбль районного ліцею (керівник Леся Чоповська). Порадував своїм безпосереднім виступом один із наймолодших артистів - вихованець ЦДЮТ Олександр Покраса (керівник Борис Родина).

Теплими словами звернувся до дітей райо-ну голова Кагарлицької РДА Іван Шевченко. Після слів привітання Іван Олександрович разом з головою районної ради Романом Коваленком вручили ряду осіб, які досягли високих результатів в учнівських олімпіадах і в творчих конкурсах, Грамоти та грошові винагороди. Це - Юлія Дрьомова (с. Липовець), Ігор Коробенко, Марія Мартиненко, Сергій Музиченко, Наталія Кулініченко (учні ра-йонного ліцею), Максим Сушко (міська школа № 1), Ірина Власова, Валентина Лазоренко (с. Бурти), Оксана Бокова (с. Переселення), Юлія Ступак (с. Стави). Нагород заслужили і Владислав Шульга, Софія Кармазин, Юрій Шаравара, Денис Курінний, Вікторія Цимбал, Віталій Вебер, Анастасія Юрченко, Андрій Чоповський, Анастасія Кобенко, Богдан Мартиненко, Ілона Бондар, Аліса Петленко, вихованці натуралістичного гуртка Центру творчості, Євгенія Хміль, народно-інструментальний оркестр “Колорит” Школи мистецтв, Іван Куріленко.

Привітала дітей Кагарличчини добрим словом, щирими побажаннями і грошовою нагородою і народний депутат України Уляна Мостіпан.

Поздоровити дітей району прибув представник Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів Олександр Хоренко.

Приємною миттю для вихованців спортивної школи та їх тренерів стало привітання керівника виборчого штабу Партії регіонів Ніли Чапишевої, яка вручила їм спортивні форми.

Порадувала присутніх своїм вокальним виступом Наталя Носаченко.А хореографічний колектив “Позитив” додав позитиву глядачам своїм танцем. Маленьке диво Альбінка Водотовка подарувала присутнім пісню “Василечки”.

Дзвінко звучав і вокальний ансамбль “Хай радіють усі” (керівник Леся Чоповська).

Прийшлась до смаку нашим дітям та їх наставникам вокально-хореографічна композиція “Квітка-душа”, яку продемонстрували соліст Денис Ясюк та колектив учнів зі Стайківської школи.

(Далеко за межами нашого району знають оркестр баяністів Кагарлицької школи мистецтв. Вони неодноразово ставали переможцями ра-йонних і обласних конкурсів, адже керує ним справжній знавець своєї справи Микола Громико. Того дня оркестр баяністів “Гармонія” виконав “Сонет”. У виконанні вокального ансамблю “Співаночки” прозвучала пісня “Барви”. Аліса П’ятенко натхненно виконала пісню “Віночок”(Школа мистецтв). Хореографічний колектив “Кураж” Центру дитячої творчості додав настрою усім учасникам заходу. Аня Личак (ЦДТ), на боці якої вже є багато прихильників її таланту, виступила з піснею “Рок-н-рол”. Хореографічний колектив “Краяни” ра-йонного ліцею (керівник Євдокія Разбєйкова) додали яскравих фарб у дійство. Маргарита Голюк (ЦДТ) заспівала пісню “Бабине літо”.

З’явилися у нашому районі і вуличні артисти. Та танцюють вони цілком професійно, адже їхній енергії і майстерності можна тільки повчитися. Вже згадуваний колектив “Кураж” порадував присутніх “Вуличним драйвом”. “Диво калинове” продемонстрував хореографічний колектив “Оріяна” Школи мистецтв.

Завершив свято виступ дуету у складі Жені Хміль та Ілони Радченко (Школа мистецтв), які подарували усім пісню “Це мій рідний край”.

Всі юні таланти, художні колективи та заклади цього дня отримали подарунки: частина з них була вручена зразу ж на сцені, інші ж будуть доставлені в ЦДТ чи Школу мистецтв. Серед таких: стільці, обладнання хореографічного залу тощо. Частина подарунків була презентована районною державною адміністрацією. А інші - спонсорами, небайдужими до досягнень молоді в науці та мистецтві, приватні підприємці, різні організації, установи та підприємства в особі їх керівників. Благодійниками виступили Олексій Мірошник (фірма «Кагма»), Анатолій Ворона (ПОСП «Дніпро»), Володимир Онука (ЗАТ «Агрофорт»), Микола Гриценко («Декор»), Андрій Павлюк (ПСП “Росава” ЗАТ МАК ), Григорій Павлюк (СВК “АФ “Перемога”), Павло Мартиненко (ТОВ “Кузьминецький цегельний завод”), Олександр Широкоступ (ФГ «Широкоступ»), приватний перевізник Михайло Лобуренко, Галина Григоренко (ПП “Ягуар”), Сергій Герасимов (КП “Кагарликтепломережа»), Олег Вітенко (ФГ “Вітенко”), Олександр Гавриленко (КП “Кагарлицька центральна аптека № 9”), Петро Божко (АФ “Переселенська”), Сергій Сьомка («Кагарлицька філія ВАТ “Київоблгаз”), приватні підприємці Сергій Куян, Сергій Будюк, Ірина Чорна та Олег Колисана . «Солодким» спонсором свята виступили депутат районної ради Ігор Мінєєв та директор Кагарлицького ринку Микола Цапенко.

Наталія КРАВЕЦЬ

Фото автора.

Вгору

ЛОЖКА ДЬОГТЮ У БОЧЦІ МЕДУ

Липовець - красиве і мальовниче село з чудовою місцевістю і краєвидами. Представники старшого покоління постійно турбувалися, щоб збагатити його і рукотворною красою. В центрі населеного пункту зростили прекрасний сквер, очистили русло річки, увічнили пам’ятними знаками трагічні і героїчні сторінки історії. Одне слово, зробили з Липовця писанку. Тим більше, що село це - своєрідні ворота на територію ра-йону, а по воротах, як відомо, оцінюють і садибу.

Але... Зчасом і керівництво села, і судячи з усього дехто з його жителів забули, що чисто не там де прибирають , а там де не смітять. Та й що їм зведене чи виплекане чужими руками? Навіщо перейматись через бур’яни на святих місцях чи через сміття яке видно всім, хто проїжджає вздовж дороги республіканського значення...Перевірка, проведена нещодавно працівниками районної санепідемстанції, а відповідно і складений ними акт санітарно-епідеміологічного обстеження села вкотре засвідчили “ложку дьогтю у бочці меду”.

Так, територія уже згаданого скверу не благоустроєна, дарма, що знаходиться він через дорогу від приміщення сільської ради. В ньому не вирубано дикоростучі насадження, на землі валяється сухе гілля, зрубане раніше, не прибрано сміття у вигляді скляних та пластикових пляшок, пакетів, папірців.

За зупинкою автобуса, що теж в центрі села, утворилося стихійне сміттєзвалище (на знімку вгорі).

Сільське кладовище як частково обгороджено (з одного боку), так частково і обкошено. Пам’ятник “Жертвам Голодомору” заріс травою (на фото внизу). Тут, як кажуть, -”без коментарів”.

Не все гаразд і з сільським сміттєзвалищем, розташованим за 400 метрів від будинків. До нього не прокладена під’їзна дорога з твердим покриттям. Воно не обгороджене і навіть не обваловане. Немає тут шлагбаума, відповідальної особи та графіка роботи. На час перевірки було виявлено спалювання сміття. А поблизу знаходиться мальовничий ставок. От і здогадуйся, що тече в нього під час злив , як по поверхні, так із грунтовими водами.

Не організовано у Липовці і централізований вивіз сміття з приватного сектора, через що селяни вирішують цю проблему, хто як може.

На календарі - початок літа. Із 15 березня по 17 травня у районі проходив двомісячник благоустрою населених пунктів, (сьогодні акцію по благоустрою в районі оголошено безстроковою). Протягом цього періоду голові села Олександру Тищенку під час перевірок неодноразово вказувалося на виявлені недоробки.Згадувалось про Липовець і під час колегії районної державної адміністрації. Однак “дьоготь в бочці з медом” так і залишається.

Вгору

МАТЕРІАЛЬНЕ ПОЧИНАЄТЬСЯ З ДУХОВНОГО

На минулому тижні відбулася зустріч голови райдержадміністрації Івана Шевченка із священиками УПЦ (Московського патріархату) Кагарлицького благочиння.

У ході розмови керівник району уважно вислухав проблеми всіх настоятелів храмів та їхні побажання щодо роботи райдержадміністрації у сфері релігії, відродження духовності та відповів на їхні запитання.

Так, благочинний району, настоятель Кагарлицького храму Василь Синюк підняв питання щодо поліпшення процесу вивчення в школах курсу «Біблійна історія і християнська етика», систематизації цього процесу, тобто, вивчення предмету з 1 по 7 класи, а не по окремих класах та й то епізодично. У деяких школах перевага надається саме шкільним предметам у варіативній частині навчання, а викладанню християнської етики відводиться другорядна роль.

Зважаючи на те, що навчальні плани до шкіл доводяться Міністерством осві-ти України, а отже, ні РДА, ні керівницт-во шкіл не можуть їх змінювати, у ході дискусії було вирішено використовувати альтернативні шляхи духовного виховання учнів. Серед них - відкриття недільних шкіл, які вестимуть священики, та створення духовно-просвітницьких молодіжних організацій на зразок пластунських. Можливості для цього в районі є. Для вивчення і реалізації цього проекту на зібранні було вирішено створити ініціативну групу, яка протягом двох тижнів напрацює відповідні пропозиції і документи.

Священик із Слободи Феодор Кобиляцький наголосив на виробленні єдиної програми викладання курсу християнської етики в школі, урізноманітнення уроків шляхом проведення їх безпосередньо в храмах тощо.

Ігор Ковровський із Кагарлика проінформував, що сьогодні значно акти-візувалися представники тоталітарних сектантських течій. Бувають випадки, коли вони відвідують з метою залучення дітей до своїх сект і навчальні заклади району. І їм це дехто дозволяє, не вникаючи у сутність проповідуваних ними моральних цінностей і т. ін.

- Щодо цього я матиму розмову з керівниками освітніх закладів, - зауважив голова РДА. У той же час він наголосив, що і від священиків у значній мірі залежить, які духовні ідеали обере наша молодь. Треба більше працювати з прихожанами, боротися за кожну людину, надто ж молоду.

Настоятель храмів у Липовці і Жовтневому Василь Каліка відмітив, що у нього є проблеми у стосунках з головами сіл. Зокрема, у Липовці його не запрошують на відзначення важливих державних свят (День Перемоги), сходи громад (на останню зустріч з головою РДА), керівник села обходить сільський храм.

- На жаль, на посади керівників у свій час прийшли люди, які далекі як від демократії, так і від високих духовних цінностей, - погодився з ним Іван Шевченко. - Разом з вами, громадами будемо виправляти становище. А головам сіл я обов’язково дам вказівку про найактивніше залучення вас до громадського життя.

А ось у священика з Шубівки Миколи Лавреги стосунки із місцевими керівниками дуже добрі. Голова місцевого фермерського господарства Олександр Широкоступ активно допомагає у будівництві церкви, цікавиться справами прихожан і голова села.

Допомогу і підтримку від сільської ради і її голови в Гороховому пос-тійно відчуває і Олексій Мягченко- настоятель храмів в Гороховому і Новосілках. Зокрема, в забезпеченні житлом, паливом, облаштуванні господарських споруд.

Цілий ряд священнослужителів піднімали проблему щодо надання матеріальної допомоги у ремонті храмів, благоустрої територій тощо. Зокрема, Ігор Казіміров із Сущан, Сергій Міщенко з Іванівки-Горохуватки, Іван Синюк із Буртів.

На що одержали також відповідь від керівника району.

- У кожному населеному пункті, - відзначив він, - на сьогодні проживають цілий ряд далеко не бідних людей. Це - і народні депутати, і великі генеральські чини, і відомі артисти зі спортсменами. Зрозуміло, що самі вони не прийдуть ні в РДА, ні до церкви. А тому будемо йти до них. Особисто я відвідаю кожного з єдиною метою - просити допомоги у духовному відродженні населення району, у створенні належних центрів духовного життя людей у кожному селі, якими є церкви.

Піднімалося на зустрічі і питання ширшого висвітлення на сторінках районної газети життя релігійних громад, історії сільських храмів, інформації про релігійні та храмові свята.

- Проблем тут немає, - зазначив Іван Шевченко. - Журналісти готові співпрацювати з вами.

У той же час він проінформував присутніх про незадовільну перед-плату районки, а отже і недостатню поінформованість населення про роботу влади, життя району. РДА в цьому плані уже проводиться робота і важливо, щоб в цей процес підключилися і священики.

Одностайно схваливши корисність такої зустрічі, всі священнослужителі відзначили, щоб вона мала і своє продовження. На що голова РДА Іван Шевченко дав ствердну відповідь.

- Такі зустрічі будуть регулярними, - пообіцяв він. - Не рідше, ніж раз на півроку. І на них ми будемо взаємно звітувати одні перед одними за пророблену роботу, визначати нові проблеми і шляхи їх вирішення. Мета у нас одна: покращити життя людей, зробити Україну великою державою. І якщо будемо в цьому плані співпрацювати, підтримувати одне одного, у нас все вийде. Будемо жити краще.

У розмові зі священиками району взяли участь також перший заступник голови РДА Зіновій Лялюк та заступник Людмила Кононенко.

Подібне зібрання голова адміністрації планує провести і з насто-ятелями храмів УПЦ Київського патріархату Кагарлицького району.

Станіслав МИХАЙЛОВСЬКИЙ.

Вгору

Козацтво на охороні довкілля

У збереженні довкілля та підтриманні благоустрою в районі в належному стані беруть участь й громадські організації. Причому цілком на добровільній і, звичайно, безоплатній основі. Більше того, вкладають у цю потрібну справу, окрім праці, ще й власні ресурси.

Яскравий приклад тому - участь у суботнику, що відбувся 5 травня, представників районного козацького товариства УРК на чолі з отаманом, полковником УРК Миколою Купрійчуком. Козаки та берегині взяли під опіку ставок, що знаходиться на виїзді із Кагарлика по дорозі на Шубівку. На жаль, мальовничу місцевість довкола водойми спотворили своїми несвідомими діями наші «хазяйновиті» земляки, перетворивши на звалище побутових відходів. Тож козаки вивезли з берега купу сміття, розчистили дерева та поросль, викосили бур‘яни. Звичайно, роботи вистачить і надалі, адже «за одним махом» упорядкувати таку територію важко. Проте початок покладено. «Ми беремо ставок під свій захист,- зазначив Микола Купрійчук. – Поставимо тут курінь-заставу. І зробимо все, щоб більш ніхто й не подумав привезти сюди сміття чи завдати іншої шкоди природі».

На знімках: під час упорядкування території «Маленького» ставка.

Валентин ВЛАДІМІРОВ.

Вгору