№№ 54-55 від 25-30 червня 2010
року
Читайте у номері:
ІВАН ШЕВЧЕНКО: ПРАЦЮЄМО НА ПЕРСПЕКТИВУ
“ДЕРЖСЛУЖБОВЦІ ЗАВЖДИ НА
ПЕРЕДОВІЙ”
ЗАГОТІВЛЯ КОРМІВ У РОЗПАЛІ. ГОТУЄМОСЬ ДО ЖНИВ
ІВАН
ШЕВЧЕНКО: ПРАЦЮЄМО
НА ПЕРСПЕКТИВУ
Нещодавно минув місяць, як Указом Президента України Віктора Януковича головою Кагарлицької районної державної адміністрації
було призначено Івана Шевченка. Яким був для новопри-значеного керівника
району цей період? - про це ми ведемо
розмову з Іваном Шевченком.
СИСТЕМНІСТЬ В РОБОТІ – ЗАПОРУКА
УСПІХУ
- Іване Олександровичу, Ви людина в районі не нова, маєте досвід роботи і в органах самоврядування, і виконавчої
влади ра-йонного рівня. Тож приступаючи до роботи на посту голови
адміністрації, вже знали проблеми Кагарличчини. Які першочергові завдання Ви
ставили перед собою? Чого вдалось досягнути із запланованого?
-
З самого початку роботи я ставив перед собою і перед командою, яка зі мною працює,
багато завдань. Стосуються вони і соціальної сфери, і
економіки району. Тридцятиденний термін занадто короткий для вирішення їх всіх,
але ми робили все, щоб закласти надійну основу для
реалізації запланованого в майбутньому. Тобто
розпочато всі заплановані проекти, частина з них вже дає результати,
результативність інших, впевнений, покаже час.
Керівники,в основному, коли приходять на нове місце роботи, починають
з кадрових питань. Я з цього не починав. Бо в нас
сформовано досить професійний, міцний колектив. Хоча, забігаючи наперед, скажу,
що кадрові ротації також відбудуться.
Стосовно завдань, то першим я собі ставив
змінити систему роботи в адміністрації, в управліннях ,
які керуються адміністрацією в районі. Потрібно зробити так, щоб ми працювали
не від випадку до випадку, не від команди до команди, яка прийде з області чи з
держави, а щоб ми діяли чітко за своїм планом. Адже якщо робота не системна, то досягти результату дуже важко. Це означає
планування, організацію роботи на перспективу. Але разом з тим ми повинні
циклічно повертатися до контролю виконання поставлених
завдань. Тільки в
такій налагодженій системі роботи можна досягти результату. Тож перші 30 днів я й займався налагодженням цієї системної роботи.
ВЕТЕРАНАМ - ШЕФІВ, МОЛОДІ - АЛЬТЕРНАТИВУ
- Одні з перших Ваших кроків стосувались соціального напрямку та двох найбільш вразливих в
соціальному відношенні верств населення – молоді й ветеранів. Чим це
обумовлено?
- У нас є багато питань, пов’язаних із
функціонуванням соціальних
закладів у районі, із недофінансуванням їх із районного та місцевих бюджетів.
Соціальна сфера завжди знаходилась під патронатом шефів. Рішення про шефські
зв’язки приймалось ще в 1998 році. Сьогодні виникла потреба переглянути цю
систему. Адже з того часу чимало підприємств і установ
пішли в небуття, виникло багато нових.
Тож основне завдання, яке ми прагнемо розв’язати за допомогою
впорядкування цієї системи, це - рівномірний розподіл
соціального навантаження на бізнес у районі. Тому що окремі наші соціальні
заклади, як Центральна районна лікарня, школи постійно зверталися до одних і
тих же підприємців, одні і ті ж надавали їм допомогу, а величезна армія нових
бізнес-структур зовсім не була задіяна в цій роботі.
Ми
вирішили цю проблему: своїм розпорядженням
разом з районною радою закріпили за підприємствами
і підприємцями соціальні заклади. Більше того, ми пішли
далі, в 1998 році такого не було, а сьогодні прийняли рішення про закріплення
шефів за ветеранами Великої Вітчизняної війни –
учасниками бойових дій.
Бо,
як правило, ми звертаємо увагу на цих людей 9 травня, а 10 травня все знову йде
як і йшло. І ми забуваємо про цих людей
до наступного 9 травня. Правильно це чи ні? Звісно, що
не правильно. Ветерани - це наші батьки і діди. Це
шановані в суспільстві люди, які в свій час
забезпечили наше мирне сьогодення, наше життя і нашу незалежність, а тому мають
бути оточені постійною увагою з боку суспільства. Тож ми домовились, що підприємства та школи зобов’язані не рідше як раз в місяць
спілкуватися, турбуватися та надавати посильну допомогу ветеранам.
Хочу
зазначити, що не всім ветеранам потрібна саме матеріальна
допомога. Частина з них має забезпечених дітей,
частина отримує нормальні пенсії і може себе забезпечити самостійно, але увага
з боку суспільства, з боку громади до них повинна бути постійною. Можливо,
когось з них достатньо привітати зі святом, зустрітися, поговорити, щоб людина
відчувала увагу до себе.
- Якщо ветеранам достатньо щирої уваги та
шани до себе, своїх подвигів, то молодь вимагає активного
відпочинку.
-
Саме так. Тому наступне питання, яким ми зараз зайнялися, це наведення порядку в роботі закладів культури й місць
дозвілля молоді.
Як
правило, на жаль, це дозвілля зводиться у вихідні дні до вживання алкогольних
напоїв і в не завжди санітарних умовах барів, так
званих «генделиків», які розташовані на території всього району. Маємо в окремих селах по три-чотири таких
заклади.
Також ми зіткнулись із тим, що майже
призупинено діяльність
в напрямку роботи з виховання молоді, з
розвитку системи фізкультури.
Виникає
питання: якщо вночі своєчасно відкриваються так звані
заклади дозвілля, то чому своєчасно не відкриваються будинки культури?
Чому в закладах культури немає плану роботи на вихідні дні? На ті дні, коли молодь
потребує організованого відпочинку. Чому при радянській владі бібліотеки
працювали до 22.00, а сьогодні
закриваються о 17. 00 – 18.00, саме тоді, коли у людей є можливість піти до бібліотеки, до клубу після роботи?
Тому
в нас готується велика нарада, на яку виноситься
багато питань. Перш за все, це питання докорінної перебудови галузі культури в
районі. Ми «розвернемо» сьогодні до людей кошти, які є в бюджеті і
направляються на культуру, на конкретну роботу з населенням, в
основному з молоддю. Заклади культури
повинні працювати у вечірній час, коли молодь хоче розважатися. І їх
робота не повинна обмежуватись ввімкненою музикою у
напівтемній залі, а має бути організовано якийсь захід.
Рейди,
які проводяться у нас щотижня групою, до складу якої входять заступники
начальника райвідділу міліції, голови районної ради, представники контролюючих
органів: санітарної служби, податкової інспекції, відділів сім’ї та молоді,
культури, освіти райдержадміністрації, показують, що роботи, яка, як ми
вважали, проводиться по закладах культури, немає. В
багатьох із них працюють люди недостойні цього місця. Вони в нічний
час відчиняють будинки культури, а самі, вибачте, «не в’яжуть лика». Яка тут може бути робота?
Також
для того, щоб відвернути молодь від вживання
спиртного, від куріння, я ставлю перед собою і колективом адміністрації
завдання розгорнути роботу по фізичному
вихованню. Адже свого часу в нас було в
цьому напрямку багато надбань. У кожному селі були люди, які
займались організацією спортивно-фізкультурної роботи. Зараз цього немає. В окремих селах є футбольні команди. Є в Стайках, в
фермерському господарстві «Широкоступ», в «Агрофорті», інших. Але немає
налагодженої системної роботи. І це наша проблема, наша біда.
Щоб
налагодити таку роботу, я звертаюся до керівників сільгосппідприємств, базових
господарств в селах району, щоб вони ввели посади
спортінструкторів. Тут не потрібно нічого вигадувати, адже все це вже
було: повинна працювати відповідно
підготовлена молода людина. Це може бути і вчитель фізкультури,
який буде вести цю роботу в позаурочний час. І працюватиме не лише із школярами
, а і з всією молоддю. Я ставлю завдання, щоб у кожному
селі було футбольне поле, волейбольний і баскетбольний майданчики. Це той
мінімум, який має бути в кожному селі. За тенісні столи, організацію роботи в
спортивних залах ми будемо говорити трохи пізніше,
тому що ця робота не повинна припинятися ні на день.
Якщо
ми хочемо, щоб молодь не йшла туди, куди вона ходить зараз, ми повинні
організувати роботу місць, куди молодь повинна йти: будинків культури з
плановими заходами, місця заняття
спортом і фізкультурою.
- Свого часу Церква була форпостом у
боротьбі за моральність суспільства. Знаю, що Ви не
стоїте осторонь стосунків із священиками приходів району. Чи буде активізована
робота в цьому напрямку?
-
Наша бездуховність, що процвітає серед населення, це ще одна проблема, на яку я звернув увагу. Дуже мало у нас віруючих, прихожан і
тих організацій, які займаються духовністю. Якщо по Кагарлику і деяких селах діють організації інших, ніж православна, конфесій, і діють
активно, то православні, на жаль, пасивні.
Нещодавно
я зустрічався із священиками Української Православної Церкви обох патріархатів в районі, і про це велася мова. Ми повинні стимулювати
роботу наших священиків. Я ні
в якому разі не кажу про те, що ми їх повинні десь зоорганізовувати, залучати. Це не так, тому що держава і церква в нас роз’єднані. Але на
чому стоїть будь-яке суспільство чи держава? Стоять вони на духовності. А
духовністю повинне займатися, в першу чергу, духовенство.
Завдання
адміністрації сьогодні - допомогти відновити в селах культові споруди.
Допомогти священикам і громадам налаштуватися на більш
активну роботу, яку вони повинні проводити, особливо з
молоддю. У нас, на жаль, немає
недільних шкіл, але я вірю, що вони скоро будуть.
Звичайно,
не так легко, зважаючи на те, що ми живемо в центрі Київської області, все це
організувати. Ми не Західна Україна, де в неділю все населення йде до церкви.
Там це в традиції, в культурі життя. В нас, на
жаль, цього немає.
Немає, напевно, тому, що за радянських часів у нас було знищено й культові
споруди, і традиції. Західна Україна була приєднана до СРСР значно пізніше. Ми
ж якщо й ідемо до церкви, то повінчатись, похрестити
дитину чи замовити панахиду тощо. А де відродження духовності? Де робота з
молоддю, її виховання? І це буде третій напрямок в нашій роботі, щоб вирвати
молодь із нездорового способу життя, яке вона веде
сьогодні.
«ЛЕГКИМ ТРУДОМ» ПРОБЛЕМ НЕ ВИРІШИШ
- Вирішення багатьох проблем, як Ви зазначили, потребує фінансування. А іншими словами, наповнення бюджету. Яким
сьогодні є становище в промисловому та
сільськогосподарському секторах економіки району? Які подальші шляхи їх
розвитку Ви бачите?
-
Питання сьогодні, пов’язані із виробництвом, важкі. Ми відвідували з головою
районної ради, працівниками РДА промислові підприємства
району. Деякі з них відновили діяльність після спаду
2008 -2009 років. І це дуже добре: у нас є ріст виробництва, створюються нові
робочі місця.
Але якщо у промисловості є можливості високими
темпами розвиватися, то у сільському господарстві існують проблеми. Що б ми не казали, які б
високі врожаї не отримували (район має в останні роки перші позиції в області),
але мене турбує питання економічної збалансованості. На території району є два
великі переробні підприємства: ВАТ «Кагарлицький
цукрозавод» і фірма «Кагма». Реформи, що пройшли в
сільському господарстві, породили багато приватних структур, які зрозуміли
законодавство по-своєму. Багато із них я
критикував. Це ті, що розміщені в Півцях, Яблунівці і
деякі інші, бо вони перейшли на «легкий труд». Тут займаються лише виробництвом
зерна: весною посіяв – восени зібрав, для себе
заробив,а зимою відпочиває. А що робити людям, які живуть в цих селах?
Тому
перед окремими керівниками ми поставили питання: шановні, земля в Кагарлицькому
районі дуже дорога, і ніхто не давав права, взявши в
оренду землю в селян, займатись тим, чим хочеться орендарю. Орендар
повинен думати про людей, які є на території села, про тих, в кого взяв в
оренду землю. Якщо це пенсіонер – забезпечити йому достойну орендну
плату і потурбуватися про обробіток його присадибної ділянки.
Якщо людина працездатного віку – забезпечити її роботою.
І я знову повертаюся до наших базових
промислових підприємств . Той же цукрозавод проіснував
150 років. І ні при якому власникові, ні при якій владі не зупинявся, працював.
У минулому році він ледь-ледь був
запущений в роботу. Звичайно, це глибинні проблемні
процеси, що пройшли в сільському господарстві, призвели до таких наслідків, але
в значній мірі це залежить і від нас. Ми в минулому
році заводу, який може без проблем переробити 200 тис.
тонн буряків, з 5 районів звезли лише 78 тис. тонн!..
Завод третій рік працює без прибутків. І коли ми
говоримо про те, що далі робити: зупинити завод(?), не вирощувати цукрових
буряків(?) чи займатись кукурудзою (знаєте, зараз це модна культура: посіяв,
зібрав і отримав гроші), чи соєю, на яких не потрібно ні багато робітників, ні
техніки, то кажемо «ні , шановні виробники». Адже цукровий завод у нас в районі
- це не тільки 16 – 18% надходжень до бюджету. Це і
комунікації дитячого садка «Ромашка», школи №2, багатоквартирного будинку,
робітничого містечка. Тому зупинити це виробництво не можливо. Адже крім того,
що без роботи залишиться 500 чоловік і позбудуться доходу їх сім‘ї, виникне значна соціальна
проблема на тих об’єктах, що я назвав.
Отже
ми домовляємося із виробниками, що не менше 10 – 12% в їх структурі посівів - цукровий буряк. У нинішньому році посіви
цієї культури збільшено вдвічі, ми маємо близько 3 тис. га. На даний час вже підписано договори на постачання цукрозаводу 160 тис. тонн
сировини. І це не остаточна цифра, ще ведуться переговори із різними постачальниками.
- Деякі з наших сільгосппідприємств
залишились без жодного «хвоста»…
-
Так, на жаль, маємо проблеми і в тваринництві. Я вже казав про інше наше велике
переробне підприємство - фірму «Кагма». За потужності
переробки 100 тонн молока на добу, вона переробляє сьогодні 40 - 45 тонн. І то
це молоко завозиться з господарств 5 – 6 районів і від
населення. Тому питання про відродження тваринництва поставлене не лише в
районі, а й у
всій державі. Поставлене урядом, Президентом. Сьогодні готується велика
законодавча база по цьому питанню. Щоб стимулювати розвиток тваринництва,
нарощувати поголів’я ВРХ, повернутись до нарощення маточного поголів’я, корів.
Також ставиться завдання, щоб ми постачали на переробні підприємства
власне якісне м’ясо, а не те, що завозиться із-за кордону.
Тож
сьогодні поряд з тим, щоб навести в районі лад на данських фермах, ми прагнемо
побудувати ще два невеликі, але потужні комплекси по відгодівлі
свиней. Це буде вагомим кроком до вирішення проблеми забезпечення м’ясом переробників.
Розміщені ці потужності будуть на території Горохуватської та Расавської (Слобідської) сільських рад.
Зараз ідуть передпроектні роботи на рівні громадських
слухань та збору висновків екологічних служб, архітектурних і т. ін.
ГАЗ, ДОРОГИ І ДЕРЖАКТИ ВЕТЕРАНАМ
- Повернемось до соціальних
проблем. Адже у великому розумінні цього поняття це не лише медицина, освіта та культура?
- Я бачу соціальні
проблеми району ширше, ніж проблеми окремих соціальних закладів. Ті проблеми
соціальні, які накопичились у нас в районі, ми зможемо вирішити лише тоді, якщо
буде здійснюватись цілеспрямована робота із підтримкою і з державного бюджету,
і з обласного, і з нашого районного. Тільки в такому випадку ми зможемо щось зробити.
До перших проблемних питань я
відношу наболілу тему будівництва об’їзної дороги навколо Кагарлика. Багато
керівників, які приходили,
бралися за цю проблему, але вона залишалась невирішеною. Ми практично
наблизились до її розв’язання.
Всі
добре знають, що через Кагарлик на відрізку близько 2 кілометрів щодоби проїжджає близько 15 тисяч одиниць автотранспорту. Це величезний
потік через центр міста. Це
наша проблема: це екологія, це аварії, це людські життя. Тому питання і піднімається. На сьогодні передпроектні роботи вже
проведено. Ми зустрічалися із людьми - власниками землі, через яку піде дорога - жителями Сло-боди. Домовились, які земельні ділянки будемо їм компенсувати, яка буде грошова компенсація
і таке інше. Вже виготовляється проект на будівництво об’їзної дороги.
Наступна соціальна проблема - це газифікація
району. Із 50 населених пунктів району 25 – не газифіковані. Якщо в області цей
показник сягає 96%, то газифікація квартир і будинків в
районі менше 60%.
Нам
потрібно збудувати близько
Наступна проблема, яку нам потрібно розв’язувати,
– дороги. У нас близько
Ми
цю тему зараз розглядаємо і, скажімо, в
таких населених пунктах, як Панікарча, Леонівка, Тернівка будуть збудовані такі
під‘їзди. Те саме ми говоримо і по Кагарлику.
В
цілому із державного бюджету на ремонт доріг у районі передбачається виділити
3,7 млн. грн.. Звичайно, що для нашого об’єму робіт це невеликі гроші. Але ми
ставимо завдання в першу чергу зберегти ті дороги, які в нас
є. Ми розуміємо, що держава виходить із кризи, що ще не на повну
потужність працює економіка, що в нас немає тих
коштів, щоб ми мали бюджети розвитку, що ми йдемо до «Євро -2012» і кошти
спрямовані на будівництво магістральних доріг, готелів, стадіонів і інше. Але
дякуючи прагматичним підходам до цієї проблеми в
державі, в першу чергу Президента, ми матимемо можливість вперше за останні два
роки щось робити і на селі по газифікації і ремонту доріг.
- Питання землі завжди було актуальним
для України. Чи буде продовжуватись безкоштовна видача актів, розпочата в 2009
році?
-Так,
ви правильно кажете про актуальність даного питання для України. А з проведенням земельної реформи воно взагалі набуло надважливого і навіть
політичного значення. Всі політики звертали увагу на ці болючі точки, що
цікавлять населення, обіцяли щось зробити і
навіть намагались робити.
Те,
що стосується питання про безкоштовну приватизацію присадибних ділянок за постановою, яку приймав уряд Тимошенко, я повинен сказати, що в цілому була задумана
хороша справа, але суто піарна, не підйомна для економіки України. Тим паче, в
минулому кризовому році.
Адже
так поставити питання, що люди приходять, пишуть заяву і через місяць отримують акти – це був чистий обман населення перед
виборами 2010 року. У нас в районі потрібно виготовити 12 тисяч 200 таких
актів. Що це означає? При наявності двох робочих груп
організацій, які були закріплені для виконання цієї роботи постановою Кабінету
Міністрів: це – Кагарлицький центр державного
земельного кадастру і Центральний інститут землеустрою ім. Дороша, ми не змогли
б зробити цю роботу навіть за 20 років.
Ми залучили всі наявні в районі землевпорядні
орга-нізації, їх спеціалістів. Одна бригада, яка
складається із трьох осіб, при нормальних погодних умовах і присутності
користувача ділянки та його сусідів можуть виміряти максимум 10 ділянок за
день. Це польові роботи. А для того, щоб провести камеральні роботи, тобто
зробити відповідне документальне
оформлення, часу потрібно ще більше. Ми порахували ,
що за наявності наших 6 бригад, при повній відсутності фінансування з боку
уряду Тимошенко ми за три місяці виготовили аж
271 Державний акт. Це від моменту прийняття
відповідного рішення і до нового року.
А
та видача актів колишнім прем’єр-міністром Тимошенко у Кагарлицькому будинку
культури була знову ж піар-акцією.
Тому що лише 2 з виданих актів були виготовлені
безкоштовно. Всі інші - за кошти населення, проплачені людьми раніше. А тому при поверненні до цього питання
потрібно вирішувати фінансування на державному рівні,
забезпечення підготовки спеціалістів, і лише тоді ми цю роботу зможемо зробити
за 5,5-6 років, а то й довше.
Що стосується реальної роботи, зараз після приходу Президента Віктора Януковича і нового уряду до
влади, то Віктор Федорович поставив завдання, а уряд виділив кошти на
безкоштовне виготовлення державних актів ветеранам Великої Вітчизняної війни –
учасникам бойових дій та інвалідам. І ця робота в районі проводиться. Це те, що
уряд може реально зробити. Такі державні акти будуть виготовлені і видані найближчим часом. Про щось інше ми говорити не
можемо, тому що це мільярди гривень, яких сьогодні у бюджеті немає.
Валентин ВЛАДІМІРОВ.
“ДЕРЖСЛУЖБОВЦІ ЗАВЖДИ НА ПЕРЕДОВІЙ”
День
державної служби відзначається традиційно 23 червня. Це свято тих, хто своєю відданою працею у державних установах служить людям,
несучи відповідальність за стан справ у суспільстві.
У середу, у великому залі адмінбудинку пройшли урочистості,
де влада району вітала «винуватців» з їх професійним святом.
Свої щирі побажання висловив присутнім у залі голова
Кагарлицької РДА Іван Шевченко.
-
Ви всі знаходитесь на передовій, - зазначив Іван
Олександрович. - А передова - це ті, хто контактує з населенням. Це нелегка робота. Вона
потребує і психоло-гічного настрою, і терпіння.
Прикро, що робота держслужбовця недостатньо поцінована розміром заробітної
плати. Чого не скажеш про закордонних колег.
Після
гарних побажань голова РДА пообіцяв присутнім «зайнятися питанням, щоб у
молодих службовців ішов кар’єрний ріст».
Приємні
побажання прозвучали і з вуст голови Кагарлицької райради Романа Коваленка.
Роман Володимирович привітав присутніх із професійним святом від себе особисто, колективу та депутатів районної ради.
Найприємнішою
миттю стали нагородження. Почесних грамот з врученням грошових винагород були
удостоєні переможці першого туру щорічного Всеукраїнського конкурсу «Кращий
державний службовець».
Олег
Сокольцов - начальник відділу з питань надзвичайних ситуацій та у справах
захисту населення від наслідків Чорнобильської
катастрофи Кагарлицької РДА (номінація «Кращий керівник»); Тетяна Ільєнко
- головний спеціаліст відділу
фінансово-господарського забезпечення Кагарлицької РДА («Кращий спеціаліст»), а
також лауреати: Світлана Сьомка (начальник відділу
бухгалтерського обліку та господарського забезпечення фінансового управління
РДА); Алла Невдобенко (директор районного Центру соціальних служб для сім’ї,
дітей та молоді); Віталій Полозов (головний спеціаліст відділу культури і
туризму РДА); Ірина Наріжна (головний спе-ціаліст служби у справах дітей РДА).
За
зразкове виконання службових обов’язків, високий професіоналізм, велику
організаційну роботу щодо вирішення проблем жителів району та
з нагоди Дня державної служби Подяки РДА та райради з врученням грошових
винагород отримали: Ольга Бобровіцька, Людмила Дегтяренко, Тетяна Закаблук,
Ольга Кагарличенко, Наталія Кривенко, Світлана Кузуб,
Оксана Лихошерст, Діна Нечипоренко, Вікторія Нуйкіна, Світлана Севрюкова,
Оксана Середа, Надія Співак, Любов Яременко.
Наталія Кравець.
Тогож дня голова
райдержадміністрації Іван Шевченко та голова районної ради Роман Коваленко
вітали із професійним святом ветеранів державної служби району - керівників
району в різні періоди, працівників служб. Щирі
слова подяки за працю на благо держави й її громадян, за безцінний досвід, переданий своїм наступникам, розчулили пенсіонерів. А
виступи вокального ансамблю міського Будинку культури та Лесі Чоповської додали
настрою.
“Ми
вдячні голові райдержадміністрації, що зібрав нас
сьогодні разом, - неодноразово повторювались вони у своїх виступах. - Адже за
сім років, відколи прийнято Закон про державну службу, вперше вітають її
ветеранів у такій урочистій обстановці”.
Іван
Шевченко зазначив, що такі зустрічі із ветеранами стануть регулярнимим, і не
лише із держслужбовцями, а й з представниками інших
галузей.
“Ми
не забудемо про вас і в подальшому, - наголосив голова РДА. - Ми плануємо
започаткувати роботу школи кадрового резерву. Тож будемо запрошувати вас до
участі в її заняттях, як висококваліфікованих
спеціалістів, знавців своєї справи”.
Не
залишились ветерани держслужби й без подарунків - кожному
з них було презентовано книгу Леонтія Похілевича «Сказання про населені
місцевості Київської губернії”.
На знімках: нагороду отримує головний
спеціаліст загального відділу апарату РДА Ольга
Бобровіцька; в подарунок ветеранам держслужби - книги.
ЗАГОТІВЛЯ КОРМІВ У РОЗПАЛІ.
ГОТУЄМОСЬ ДО ЖНИВ
Минулої
п’ятниці відбулося засідання колегії районної державної адміністрації. До участі в ньому були запрошені міський та сільські
голови, керівники сільськогосподарських, промислових підприємств,
бюджетних організацій, загальноосвітніх закладів району,структурних підрозділів
РДА.
Під час
засідання було розглянуто три питання. А саме: про орга-нізацію відпочинку та
оздоровлення дітей району в літній період 2010 року;
про підготовку сільськогосподарських підприємств району до збирання кормових
культур і проведення жнив; про схвалення проекту рішення «Про затвердження
районного бюджету Кагарлицького району за I квартал 2010 року».
Так,
у своєму виступі по першому питанню заступник голови РДА Людмила
Кононенко зазначила, що У 2010 році здійснено
ряд організаційних заходів щодо проведення оздоровчої кампанії.
Для
проведення навчальними закладами роботи
по створенню необхідних умов для змістовного відпочинку і навчальної праці,
зміцнення здоров’я дітей в канікулярний період у районі традиційно діяли пришкільні табори з
денним перебуванням дітей.
Протягом
3 років динаміка перебування учнів у таборах змінювалась: у 2007-2008 н.р. діяли 16 пришкільних таборів на базі навчальних закладів, у
яких перебувало 1270 учнів; у 2008-2009 н.р. – 27 - 1128 учнів; у 2009-2010
н.р. - 26 - 1238 учнів.
Для організації доз-вілля дітей у школах з 1
по 14 червня відділом освіти організовано підвезення учнів на екскурсії до
меморіального комплексу «Букринський плацдарм», ФГ «Широкоступ», в музей
рушників в с. Стайки. Керівники пришкільних таборів
організовували екскурсії до підприємств, фермерських
господарств, державних установ, підприємства та установи району місцевих водойм, міського парку. Із
залученням батьківських коштів учні мали змогу відвідати музей архітектури
в Пирогово, музеї Києва.
Згідно
з планом роботи відділу освіти РДА з 9
по 11 червня відбулись районні туристичні змагання на території Півецького лісу. В них взяли участь 7 команд: Кагарлицької
ЗОШ І-ІІІ ст. № 2 ім. В.П. Дашенка,
Мирівської, Великопріцьківської, Переселенської, Ставівської,
Буртівської ЗОШ І-ІІІ ст., Півецької ЗОШ І-ІІ ст.
Переможцем
змагань стала команда Кагарлицької ЗОШ І-ІІІ ст.№ 2. Друге та третє місця посіли Мирівська та Переселенська школи відповідно. Завдяки
допомозі керівника СК «Агробізнес» Григорія Кулініченка ці команди отримали
4-місні туристичні намети. Кожна команда отримала Грамоту відділу освіти.
З
18 липня для вихованців Кагарлицької ра-йонної дитячо-юнацької спортивної школи
створено наметовий табір на території
Балико-Щучинської ЗОШ, в якому перебувають 30 дітей. Їх дозвілля організовують
тренери ДЮСШ. Починаючи з 2 липня по 14 липня, діятимуть
наметові табори для лідерів учнівського самоврядування навчальних закладів та
волонтерів ра-йону. На цей період роботу з організації доз-вілля будуть
проводити відділ освіти, Центр дитячої та юнацької творчості, Центр соціальних
служб для дітей, сім’ї та молоді, служба в справах дітей.
Протягом
2009-2010 н.р. було здійснено оздоровлення груп дітей
в Іспанії, Італії, Німеччині. 79 дітей планується оздоровити в період літніх
канікул на Кримському узбережжі за рахунок батьківських коштів, адміністрації
та профспілок. З районного бюджету на цей вид оздоровлення буде використано
50 тис. грн.
Проблемним
питанням є оздоровлення через чорнобильське управління, жодної путівки на даний
момент не отримано.
Станом
на 25 червня оздоровлено: через ЦРЛ-160 дітей, пришкільні
табори – 1238, за кордоном – 11, в «Артеці» – 3 дітей. Всього: 1423 дітей ( 41,7%).
Людмила Кононенко подякувала профспілкам
агропромислового комплексу району в особі їх голови Петра Цибульського за
співпрацю в напрямку оздоровлення дітей. Останні роки
профспілка бере на себе часткове фінансування
пу-тівок. Ще частину оплачує районний бюджет. Залишок вартості фінансується або ж за рахунок батьків, або сільгосп-
підприємствами, де ті працюють. Цю
практику не завадило б перейняти і промисловому сектору.
Наголосила
заступник голови РДА й на необхідності активізації роботи по використанню путівок, які йдуть через ЦРЛ.
Доповнюючи
виступ попереднього доповідача, районний педіатр Лідія Дзадзамідзе
зазначила, що були труднощі із
використанням путівок в травні, стосовно нинішнього місяця всі путівки
розподілено.
Інформацію по другому питанню перед присутніми
оприлюднив головний агроном управління агропромислового розвитку райдержадмі-ністрації Борис Хоменко. Так, він
зазначив, що по сільськогосподарських формуваннях району заготовлено сіна -1952
тонни - 60%, сінажу - 5030 тонн - 53% . Завершили заготівлю сіна ПСП «Росава”,
ФГ „ Широкоступ». Заготовляють сінаж ПСП „Росава” (87%), ЗАТ «Агрофорт» (50%),
АФ „ Перемога” (45%), ПОСП „Дніпро” (88%), завершили в ФГ „Широкоступ”. Не
заготовили жодної тонни сінажу агрофірми „Переселенська”, „Слобідська, „Мир”, ТОВ „Колос”, ВАТ „Кагарлицький бурякорадгосп”, ФГ „Дар”.
В
цьому році в сіль-госппідприємствах посіяно
В
нинішньому році в районі до збирання підлягає
В
районі є всі можливості для того, щоб при належній організації праці провести
жнива в оптимальні терміни і без втрат.
В
сільгосппідприємствах на сьогоднішній день наявні 75 зернозбиральних комбайни.
У фермерських господарствах - 47, у населення - 22. Готовність комбайнів від 40% - ВАТ „Кагарли-цький бурякорадгосп”, до 80% - агрофірма „Перемога”. Власними силами планують зібрати урожай
агрофірма „Перемога”, ЗАТ „Агрофорт”, ФГ „Широкоступ”, ЗАТ „Агромарс”.
Крім
того, в збиранні урожаю будуть задіяні після виходу із
жнив у південних областях комбайни ЗАТ „МАК”, ЗАТ „Агрофорт”, ЗАТ
„Агромарс”.
За
час, що залишився до початку збирання зернових культур, необхідно ліквідувати всі недоліки з підготовки до жнив: провести на місцях наради з колективами, інструктажі з
техніки безпеки і пожежній безпеці, здійснити обкіс і розкоси на загінки полів
і оборати їх, виставити таблички про заборону куріння в полі, закрити польові
стежки і дороги, вирішити питання охорони урожаю і зернозбиральної техніки, в кожному господарстві визначити
маршрути руху автотранспорту із зерном,
відремонтувати дороги з твердим покриттям і прогрейдерувати польові дороги.
Враховуючи
те, що буде надана допомога в збиранні урожаю на присадибних ділянках
населення і на паях одноосібників-4284га - збирання ранньої групи зернових в
районі прогнозується провести за три тижні.
Доповідаючи
по третьому питанню, заступник начальника фінансового
управління райдержадміністрації Людмила Сушко повідомила, що до загального
фонду зведеного бюджету району за І квартал 2010 року власних та закріплених доходів надійшло в
сумі 4873,0 тис. грн., що на 741,2 тис. грн. менше відповідного періоду
минулого рокуд.
Найбільшу
питому вагу у сплаті податків займає податок з доходів фізичних
осіб, за звітний період фактично на-дійшло 3479,3 тис. грн.
У І кварталі
найбільші суми даного податку сплачені по таких підпри-ємствах
та організаціях, як: районний відділ ос-віти – 400,8 тис. грн. (8,6%); ТОВ «ДАН-ФАРМ Україна» - 239,4 тис. грн.
(5,2%); Кагарлицька ЦРЛ – 237,4 тис.
грн. (5,1%); ТОВ «КФ «Лагода» - 227,4 тис. грн. (4,9%); ПОСП «Дніпро» - 168,3
тис. грн. (3,6%); ТОВ «КАГМА» - 163,0 тис. грн.
(3,5%); ЗАТ «Агрофорт» - 156,0 тис. грн.
(3,4%); СВК «АФ «Перемога» - 115,0 тис. грн. (2,5%).
Платники,
які зменшили надходження даного податку до
відпо-відного періоду минулого року: Філія «КФ
«Лагода» ЗАТ «Малинове» - 344,6 тис. грн.;
ТОВ «КФ «Лагода» - 125,8 тис. грн.; ВАТ «Кагарлицький цукровий завод» -
353,9 тис. грн; ПСП «Росава» - 106,1 тис. грн.; ТОВ «ВО «БРСМ – Агро» - 62,2
тис. грн.; ВАТ «Кагарлицький бурякорадгосп» - 61,8 тис. грн.; ДП «АФ
«Слобідська» ЗАТ МАК – 46,9 тис. грн.; СВК «АФ «Перемога» - 40,0 тис. грн.
Платники,
які збіль-шили надходження: ТОВ
«ДАН-ФАРМ Україна» - 72,0 тис. грн.; філія «Кагарлицький елеватор» - 50,8 тис.
грн.; СК «Агро- бізнес» - 32,6 тис. грн.
За
підсумками І кварталу 2010 року, до загального фонду
районного бюджету надійшло 2 514,3 тис. грн. власних і закріплених доходів, що
становить 102,2. Дотації вирівнювання з Державного бюджету надійшло в сумі
7254,2 тис. грн.
Касове
виконання видатків районного бюджету по загальному фонду за І квартал 2010 року
складає 14091,0 тис. грн.
До спеціального фонду районного бюджету
надійшло коштів в сумі
2108,5 тис. грн.
На
видатки спеціального фонду районного бюджету спрямовано 2080,2 тис. грн., що
складає 40,6% від
річних кош-торисних призначень.
Виходячи
із вищенаведеного, члени колегії схвалили звіт про виконання районного
бюджету Кагарлицького району за І квартал 2010 року по доходах в сумі 16177544
гривні і по видатках в сумі 16171268 гривень з перевищенням доходів над
видатками в сумі 6276 гривень.
Валентин ВЛАДІМІРОВ.
26 червня в м. Макарів відбулись
обласні святкові заходи «Олімпійський
день» та День молоді. Участь у них взяла й делегація Кагарлицького району на чолі із головою районної державної
адміністрації Іваном Шевченком та головою районної ради Романом Коваленком.
Керівництво
району, учасники фізкультурного руху Кагарличчини,
спортсмени-любителі та вихованці районної дитячо-юнацької спортивної школи взяли участь в урочистому марші та забігу.
Своїм вмінням порадували макарівців та гостей
заходів «Мальви» із Горохуватки та Заслужений майстер народної 
творчості України з різьби по
дереву Анатолій Євлогієв. Також до огляду бажаючих було представлено стенд з
інформацією про життя молоді в районі, книги, буклети про район, його людей та
путівник по Кагарличчині.
Троє кагарличан, а саме: студент Національного
аграрного університету Сергій Шаравара, менеджер з персоналу ЗАТ «Кагма» Вадим
Мірошник та вчитель історії та правознавства Кагарлицького районного ліцею Світлана Синюк за особистий внесок у розвиток молодіжного
руху в області, активну громадську позицію, досягнення вагомих успіхів у
навчанні та професійній діяльності були нагороджені Подяками обласної державної
адміністрації.
На знімках: команда Кагарлицького району виглядала на фоні
інших чи не найошатнішою та найзгуртованішою; голова
обласної державної адміністрації Анатолій ПРИСЯЖНЮК, голова обласної ради Олександр КАЧНИЙ, голови
районних державних адміністрацій та рад на власному прикладі агітували за здоровий спосіб життя.
Інф. “ВК”.
Свій відпочинок юні
туристи Кагарлицького району разом зі своїм керівником розпочали чи не найперші - наприкінці травня.
10
школярів - Володя Бутенко, Руслан Штанько, Альоша Обложок, Антон
Демченко, Роман Лузан, Владик Дудар, Максим Баштовий, Богдан Кравець, Олег
Черевичний, Саша Нагорний із вчителем географії міської школи № 3 - Петром
Тимошенком пройшли дорогами Криму…
Не
відмовилися від романтики туристичного життя і дорослі
чоловіки - кагарличани Юрій Калініченко й Анатолій Янко.
-
У походах діти розширюють кругозір, закріплюють знання
з географії, вчаться самостійності, витривалості, діляться один з одним,
допомагають у складних ситуаціях і … залишаються на все життя друзями, -
ділиться з нами Петро Тимошенко (до речі, Петро Михайлович - ентузіаст своєї
справи, жартівник, спілкуватися з ним -
одне задоволення. Походи практикує уже 20 років).
Що
ж думають із цього приводу наші туристи?
Богдан Кравець (міська
ЗОШ №3):
-
У поході мені справді дуже
сподобалося. Що саме? Як ми йшли довго й важко, і все ж таки дійшли
до моря. Купалися. Риба, правда, не ловилася (хоча я
брав 2 спінінги). Чого не скажеш про крабів. Рюкзак
спочатку важкий. Потім до нього звикаєш. У нас ніхто з
пацанів про похід не пожалкував. Крім краєвидів і
моря, мені дуже сподобався Алуштинський акваріум. Там аж 4 зали, де ми бачили різновид
диковинних риб з Індійського океану та з Червоного моря, прісноводних, акул.
Розсмішив підпис біля акваріума з крокодилом: «Руки не
совать. Штраф 1 палец. Ну, или 2…» В
акваріум ми потрапили 1 червня, у Міжнародний день захисту дітей,
тому нас туди запросили безкоштовно. Сподобалось і в церкві. Куховарили ми по
черзі. Варили супи, каші і вермішель по-флотськи. Ну, і чай. Я вперше готував
страви.
Олег Черевичний
(районний ліцей):
-
У поході мені сподобалось.
Хоча, скажу чесно, було важко. Рюкзак важкий, але основний недолік - спека. Особливою
радістю для мене була посвята в туристи. Не питайте, не розповім - це таємниця.
Наступного року, як справжній турист, буду посвячувати новоспечених і я. У горах я був вперше в житті. Вразили красиві пейзажі.
Багато фотографував. Купалися. Готував вермішель по-флотськи. Я багато чого
навчився. Тепер я вмію ставити палатку та інше. Колись у похід
обов’язково піду ще. Знаєте, поки ми там ходили по горах і купалися, моя мама… народила мені сестричку. Ось
таке чудо сталося у нашій сім’ї.
Наталія
КРАВЕЦЬ.