Фейковість українського політикуму заганяє Україну в глухий кут. Поки політичні блазні влаштовують шоу на телеекранах, життя простих українців лише погіршується. Держава потребує політиків, здатних на реальні дії. 

Серед 353-х політичних партій, нині зареєстрованих, переважна більшість існує винятково на папері. У них немає ні реальних членів, ні мережі місцевих осередків. Інші, зокрема й представлені у Верховній Раді України, – це політичні проекти, створені за гроші олігархічних груп. Їх фінансують і створюють одна або кілька осіб. Вони захищають лише приватні інтереси своїх «господарів», не мають під собою ідеологічної основи, не продукують стратегії розвитку країни, віддають перевагу відвертому популізму, живуть від виборів до виборів і, виконавши власну функцію, просто зникають.
Аграрна партія України – єдина альтернатива політичним проектам олігархічних груп. Ми представляємо інтереси всього Українського народу та об’єднуємо людей справи, які заслужили довіру й авторитет власною працею, люблять та бережуть свою землю.
Наше коріння
Починаючи з грудня 1996 року, коли виникла партія, основний наш пріоритет – розбудова сучасної української держави. Держави, в якій людина буде найвищою цінністю та матиме всі умови для щасливого повноцінного життя, власного розвитку і самореалізації. 
Ми починали із відстоювання інтересів тих, хто своїми руками утверджував славу України як житниці Європи. Ми власними руками вирощували хліб і розвивали виробництво. Ми були тими, хто розробив прогресивне аграрне законодавство, яке дозволило перетворити аграрний сектор на локомотив української економіки. З нашої ініціативи було введено фіксований сільськогосподарський податок, спеціальний режим ПДВ, компенсацію процентних ставок за банківськими кредитами для сільськогосподарських виробників. Ми збудували найуспішнішу галузь вітчизняної економіки і розбудуємо успішну Україну! 
Перезавантаження
Час вимагає змін! У 2014 році країна зазнала оновлення, як і Аграрна партія. Її очолив молодий технократ Віталій Скоцик. І політсила отримала нове дихання. Нашим гаслом стало «Збережемо найдорожче! Збудуємо найкраще!» Ми перейняли найкращі попередні напрацювання і взяли чіткий курс на розбудову партії та успішної, заможної України.
Політсила ухвалила нові Програму та Статут, провела ребрендинг і оновила структуру регіональних організацій. 
Наша ідеологія
Аграрна партія України є справжньою ідеологічною політсилою, що сповідує правоцентристський ліберальний консерватизм, який спирається на традиційні духовні, моральні та правові цінності, недоторканність приватної власності, обмеження державного втручання, розвиток місцевого самоврядування. Наша партія не змінює своїх позицій залежно від політичної кон’юнктури – усі рішення політсили відповідають її Програмі, яка є стратегією на десятиліття вперед й закладає ідеологію інтенсивного розвитку суспільства та держави.
За принципом побудови Аграрна партія України – це єдина демократична політсила, яка будується «знизу», – рішення ухвалюють колегіально після тривалих обговорень на місцях, фінансування здійснюють самі партійці. Політики, обрані від політсили на різні посади, несуть відповідальність перед народом, який їх висунув.
Хто ми?
Аграрна партія України нині – це об’єднання сильних особистостей, небайдужих, відповідальних, відважних, активних людей, справжніх лідерів та господарів України. Це ті, хто сповідує спільні загальнолюдські цінності, вірить у велике майбутнє України та Українського народу, володіє знаннями і має наснагу для досягнення поставленої мети. Ми є тією силою, яка може об’єднати суспільство навколо спільних цілей. 
Зараз ми вже стали партією не лише аграріїв, а й усього Українського народу! У наших лавах дедалі більше вчителів, підприємців, лікарів, робітників, менеджерів та спеціалістів IT-галузі, людей різних професій із різних регіонів. Ми впевнено здобуваємо підтримку і в містах, про що яскраво свідчать результати місцевих виборів. Усіх наших партійців об’єднує одне – любов до України і прагнення справжніх змін. Ми не ті, хто говорить красиві слова, а ті, хто усе сказане підкріплює результатами власних справ. 
Наш лідер
Віталій Скоцик – це політик нової формації. Це людина, яка не має минулого у владі, але набула величезного досвіду успішного управління великими міжнародними компаніями. Інноваційне глобальне мислення, західні підходи до ведення бізнесу в прозорий та чесний спосіб, ефективний антикризовий менеджмент – саме завдяки цьому Віталій Скоцик здобув надійну ділову репутацію та неодноразово реанімував підприємства аграрної галузі, чиї фінансові показники не вселяли жодної надії на відродження. 
До партії він вступив ще у 2009 році та тричі відмовлявся від пропозицій стати її головою через власну зайнятість. Однак у 2014-му погодився очолити політсилу, аби перетворити її на дієву правоцентристську ліберально-консервативну партію європейського типу, вибудувану на демократичних засадах «знизу – догори». Основне гасло голови Аграрної партії України – постійний рух до поставлених цілей. Водночас важливе досягнення не лише великих, а й малих успіхів.
Віталій Скоцик користується повагою у міжнародної бізнесової та політичної еліти, регулярними є його робочі зустрічі з офіційними представниками США, Великої Британії, Німеччини, Франції, Польщі, Фінляндії, Канади, Бельгії, Литви, Швейцарії, Ізраїлю, Данії, Словенії, Португалії, Норвегії, Угорщини, Австрії, Швеції, інституцій Європейського Союзу, участь у численних міжнародних конференціях та інших заходах.
Наше майбутнє
Із 2014 року Аграрна партія України впевнено, крок за кроком йде до перемоги. Протягом останніх 5-ти хвиль виборів до ОТГ ми стабільно входимо до трійки переможців. Водночас рівень нашої підтримки весь час зростає. В органах місцевого самоврядування вже працює майже 5 тисяч депутатів від Аграрної партії. Ми формуємо потужну партійну мережу на місцях та розширюємо міжнародні контакти. 
Шлях, який ми обрали для зміни країни, – очищення із самого низу. Демонструючи свою ефективність на рівні кожної громади, ми йдемо до результативного управління державою на загальнонаціональному рівні. Аграрна партія переконана, що, маючи міцний фундамент в усіх регіонах, ми дійсно зможемо привести до влади професіоналів, які виведуть країну зі стану депресії.
Аграрна партія України здатна перезавантажити державу і гарантувати їй сталий розвиток, а суспільству – відкрити шлях до заможності й процвітання. Майбутнє України – в наших руках. І ми неодмінно переможемо заради оновлення та успіху всієї держави!

Відвідати на фронті воїнів-добровольців ДУК «Правий Сектор», які за покликом серця й ціною життя без зарплат і не «за пільги», відстоюють рідну землю і рятують життя побратимів, для кого Україна - це святиня, а не місце, з якого хто пізнав гіркоту і біль втрат, хто навчився радіти простим речам, хто так подорослішав у свої 18 і в кого пройшла переоцінка життєвих цінностей, хто пізнав жертовність людей і відвойовує кожен наш клаптик землі, - відповідально і зворушливо.

Вони - справжні. Своїми діями, вчинками, обіцянками. Вони - ковток свіжого повітря, якого так не вистачає у цивільному житті.

Тож, поспішаю подякувати тим, кому не все одно, хто не опускає рук, а вірить у Перемогу і всіляко допомагає добровольцям на війні.

Євген Калініченко. Такі люди нині - на вагу золота. Його щире «Що там потрібно, Наташа?» і «Як можна бути байдужим до того, що відбувається в країні?» стискає серце. Ті необхідні речі для воїнів, які вони замовляли, і які Євген закупив з Ольгою Куцою та її друзями, вже працюють за призначенням. Спасибі, що вам не все одно.

Щира вдячність Галині Демиденко, яка жодного разу не відпустила мене у поїздку без суттєвої допомоги для бійців. Нехай життя дарує їй тільки радість і втіху, бо такі люди заслуговують такого сповна.

Величезне спасибі Людмилі Мартиненко і її першокласникам, їх батькам, які вміють бути вдячними за спокійний сон своїх дітей. Спасибі за гостинці воїнам і часточку душі. А також Ользі Черниш (дружині по-звірячому вбитого захисника України Станіслава Черниша) й Ірині Ватулці, Тетяні Лавренюк з Халчі, Олесі Баляс, учням Кагарлицької школи № 2 імені Василя Дашенка за теплі листи й малюнки, жовто-блакитні обереги, створені їх руками і підписаний прапор України, який зараз у янголів війни Правого Сектору (7 клас, ой, вже 8-й - ви суперові діти!)

Окрема вдячність бабусечці з золотими руками, яка щоразу до моєї поїздки виготовляє для воїнів море запашної випічки, Катерині Григорівні Христюк і її вірному другові життя Василеві Івановичу, їх однодумцям-сусідам, які хоч і живуть на мізерну пенсію, а завжди зроблять свій посильний вклад для тих, хто тримає для нас небо.

Дуже дякую фермеру Григорію Кулініченку і водієві його господарства Володі Лисенку за вирішення транспортного питання. До слова, Григорій Володимирович постійно допомагає фронту протягом усіх цих клятих років війни.

Спасибі моєму екіпажу у складі Едуарда Копилова і Миколи Бондаря, небайдужим жителям Фастова, Армену Шахар’янцу і його помічникам.

Спасибі тим, хто міг допомогти і не допоміг - ви не дали розслабитися.

Що ви знаєте про війну -

Ті, хто каже «Немає війни»?

Чому ж чужинці живуть

в Криму,

А в полоні найкращі сини?

Що ви знаєте про війну,

Із кальяну пускаючи дим?

Ви дивились хоч раз в труну,

Де лежить рідний ваш

побратим?

Що ви знаєте про війну?!.

В нічних клубах немає місць.

Розкажіть про це пацану,

Що загинув у двадцять шість.

І для вас це далеко, десь там,

І у нас взагалі АТО...

Кольоровий у вас інстаграм,

Поки небо тримає хтось...

Євген Запорожчук

Ми побували у трьох підрозділах «Правого Сектору» на Донеччині та їх медиків. Янголами війни медиків на передовій, до речі, нарекли самі бійці. Бо з’являються вони там, де їх допомога вкрай необхідна, вони працюють і ризикують своїм життям, щоб врятувати інших. У них обмаль часу на роздуми, бо війна часто забирає безцінне. Вони не мають вихідних, понаднормових, чіткого графіка роботи - їх робота безперервна. Вона полягає у тому, щоб витягти з-під куль пораненого солдата і довезти до лікарні. А ще надати першу медичну допомогу на полі бою, доправити до операційної (а їдуть вони максимально швидко і максимально обережно) і врятувати життя.

Жнива реформ. До осені залишилося кілька місяців, і ми будемо підбивати підсумки того, які плоди принесли українцям реформи. Саме на кінець 2018 року як влада, так і міжнародні інституції анонсували завершення реформування більшості галузей. Про те, як зміни в державі вплинули на життя простих людей, говоримо з головою Аграрної партії Віталієм Скоциком.
– Пане Віталію, реформування країни добігає кінця. Що можете оцінити позитивно, а чого зробити не вдалось?
Дійсно, цей рік мав би стати завершальним для більшості реформ, адже в 2019-му відбудуться президентські та парламентські вибори, а в цей час як владні так і опозиційні гравці зосереджені на отриманні електоральних балів. За популізмом, поливанням конкурентів брудом та влаштуванням показових скандалів політикам не до роботи. Однак не працювали вони й раніше. Освіта, охорона здоров’я, державне управління та місцеве самоврядування, приватизація, запобігання і протидія корупції – влада замахувалась реформувати всі ці сфери. Голосно піарилась, багато обіцяла, а до чого ми врешті дійшли? До повного хаосу. Якщо раніше працювала хоч якась система, то тепер стару зруйнували, а нової не збудували, все в стані невизначеності. А незавершені реформи – це ще гірше, ніж їх відсутність. Навіть незначного поступу вдавалось досягати винятково під зовнішнім тиском. Хіба це нормально для незалежної країни?! Президентську кампанію розгорнули на повну, і політикам уже не до якихось там реформ. А як працювати лікарям, учителям, місцевим депутатам у тому недолугому середовищі, яке їм створили, – незрозуміло.

– Тобто нічого так і не змінилось?
Чому ж? Змінилось. Країна залізла ще в більшу боргову яму, а людям стало жити гірше. Минулого року лише зовнішній борг нашої держави зріс на 3,4 мільярда доларів, а загальний – на 5,3 мільярда. Скоро ми вже й забудемо, скільки і в кого позичили. Схоже, ні Верховна Рада, ні Кабмін просто не знають інших способів отримання грошей, окрім позичання. А те, що їх потрібно буде віддавати, ще й із відсотками, нікого не хвилює. По-друге, і це те, що найбільше б’є по людях уже зараз, інфляція продовжує зростати. Із 2010-го продукти харчування та безалкогольні напої подорожчали на понад 220%, житло, вода, електроенергія – більше ніж на 500%, транспорт – майже на 300%. І переважна частина цього підвищення цін – дві третини – «надбання» останніх чотирьох років. Лише з початку 2018-го вартість харчів уже зросла на 5%. Але ж далі, як-то кажуть, буде ще. З 30-го травня залізничні квитки подорожчали на 12%, і ще на стільки ж ціни підвищать у жовтні. Влітку по країні прокотиться хвиля підвищення вартості проїзду в міському транспорті. Приміром, у тому самому Києві її планують збільшити майже вдвічі. І це лише два приклади.
– Але багато країн проходили шляхом болючих реформ, згадайте хоча б «шокову терапію» в Польщі.
І подивіться на тамтешні показники зараз. Так, реформи були у них кардинальні, але вони змінили саму систему управління, створили умови для розвитку. Дійсно, якщо в кінцевому підсумку люди виграють, то реформи виправдані. Але ж у нас їх ніхто не має наміру доводити до кінця. За показовою імітацією реформ заради позичок влада забула про головне – про людину. Це як у прислів'ї, «коли з-за дерев і лісу не видно». Аграрна партія вважає, що громадянин повинен мати всі умови для щасливого повноцінного життя, власного розвитку та самореалізації в суспільстві, і це займає центральне місце в нашій програмі. Відповідно, метою всіх реформ має стати розбудова такої сучасної української держави, в якій людина буде найвищою цінністю. Наша мета – це успішна людина, сильна громада і потужна держава. І лише в такому порядку мають бути розставлені пріоритети. Щоб це реалізувати, нам потрібні реальні децентралізація, дерегуляція та детінізація.
– Але як цього можна досягти, якщо будь-які реформи у нас врешті-решт зависають?
Ми нічого не змінимо, поки не очистимо нашої політичної системи від олігархічних ставлеників, яким життя простої людини абсолютно байдуже, які працюють лише в інтересах великих фінансово-промислових груп і заради власного збагачення. Саме тому партія приділяє значну увагу виборам до ОТГ. Ми активно, а головне – успішно беремо у них участь, адже на рівні громади люди отримають реальну можливість самостійно розв'язувати основні питання, які їх турбують, а не чекати «подачок» від центральної влади. За три роки ми вже довели, що політсила, яка не залежить від грошей олігархів, може успішно працювати на місцевому рівні, і саме там відбувається ставлення лідерів, які потім замінять і центральну владу. Ми очищуємо країну знизу. Коли до влади прийдуть лідери, яким відомі проблеми громади зсередини, які знають, що потрібно, аби поліпшити якість життя кожного українця, вони зможуть провести справжні реформи. І люди нам довіряють та підтримують нас. Попри численні спроби фальсифікацій, підкупу і маніпуляцій із боку конкурентів, Аграрна партія здобула переконливі перемоги на виборах до ОТГ 29-го квітня у Херсонській, Хмельницькій, Івано-Франківській, Запорізькій, Сумській, Тернопільській та Рівненській областях. Ми увійшли до трійки переможців по всій країні. Це вже 5-та хвиля виборів поспіль, на яких наша політична сила входить до трійки лідерів. У органах місцевого самоврядування вже працює майже 5 тисяч депутатів від Аграрної партії.
– Ви розраховуєте іще на вибори до ОТГ цьогоріч?
Влада боїться виборів до ОТГ. Для нинішніх можновладців, у яких ідуть на спад особисті рейтинги та рівень підтримки їхніх фейкових партій, провал на місцевих виборах – це тільки погіршення ситуації на майбутніх президентських і парламентських перегонах. Саме тому ще з місяць тому почали ходити чутки, що квітневі вибори стали останніми цьогоріч, попри те, що «на низькому старті» були три-чотири десятки громад. Тепер їх уже значно більше – майже сотня нових ОТГ, які або вже створили, або створять найближчим часом на базі понад 400-т «старих» рад базового рівня. Йдеться про подальше життя більше ніж мільйона людей. Чи буде у них можливість самовизначитись іще цього року – питання поки що відкрите. І відповідь стане яскравим маркером того, як влада дійсно ставиться до українців. Ми будемо робити все, аби захистити права місцевих громад, адже переконані, що саме звідси піднімається повінь змін. Проекти олігархів відійдуть у минуле, і їм на зміну прийдуть справжні всенародні партії. Лише такі політичні сили нової формації здатні оновити парламент та реалізувати довготривалу стратегію розвитку України.

Національна асоціація українських медіа заявляє про готовність до усіх форм і методів боротьби за право на свободу, право на життя і розвиток місцевої преси в Україні!

Ми не згодні з нинішньою державною політикою щодо друкованих засобів масової інформації, яка веде до дефіциту газетного паперу та залежності від монопольного становища російського паперу в Україні, руйнування системи доставки газет, відсутності адресної фінансової державної підтримки реформованих друкованих засобів масової інформації місцевої сфери розповсюдження, а у підсумку до невиконання найвищими державними органами законів України “Про державну підтримку змі та соціальний захист журналістів”, “Про друковані змі (пресу) в Україні”, “Про реформування державних та комунальних друкованих змі” та постійного значного здорожчання місцевих газет для читачів.

Постійний ріст тарифів «Укрпошти» на доставку газет, фактичний розвал самої системи поштового зв’язку в сільській місцевості, різке подорожчання газетного паперу, яке супроводжується його гострим дефіцитом, вже поставили українську пресу на грань виживання!

Вимагаємо від Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики та Ради з питань захисту професійної діяльності журналістів та свободи слова при Президенті України внести пропозицію щодо змін до Державного бюджету України і врешті виконати законодавчу норму про адресну фінансову підтримку реформованих друкованих видань – хоча б у розмірі втрат редакцій від подорожчання газетного паперу! Зважаючи на бездіяльність Кабінету Міністрів України в цьому питанні протягом трьох років, сподіваємось на принципову позицію Верховної Ради та Президента України!

Вимагаємо від Кабінету Міністрів України, на п’ятий рік війни, вирішити питання із подоланням дефіциту газетного паперу, позбувшись монополії російського газетного паперу в Україні, а в перспективі кількох років – будівництва паперових комбінатів або переобладнання існуючих потужностей для виробництва достатньої кількості власного якісного недорогого газетного паперу!

Вимагаємо від Верховної Ради України поставити до порядку денного та підтримати законопроект № 7291 «Про мораторій на підняття тарифів на доставку україномовних друкованих видань на території України та періодичних регіональних і місцевих видань на підконтрольній Україні території Донецької і Луганської областей» та скасувати рішення про підвищення тарифів на доставку газет, затверджене наказом Міністерства інфраструктури без врахування громадського обговорення та наданих в його ході пропозицій!

Вимагаємо невідкладного державного втручання з метою недопущення колапсу «Укрпошти» - державного оператора поштового зв’язку України! Поруч із Державною програмою «Сільська медицина» має бути розроблена і впроваджена Державна програма «Сільська пошта»!

Вимагаємо притягнути до відповідальності посадових осіб органів державної влади, на яких законодавством покладено обов’язок здійснювати державну політику в сфері засобів масової інформації за бездіяльність та за рішення, направлені проти місцевої преси!

Заяву прийнято загальними зборами Національної асоціації українських медіа 13 квітня 2018 року. Колективи більше 100 місцевих газет оприлюднюють її на знак солідарності! Примірники цих газет будуть направлені в усі центральні органи влади країни.

Читачу для інформації

Ситуація дійсно складається так, що наразі під загрозу поставлено саме існування місцевої преси країни.

В країні стрімко розвалюється система доставки періодичних видань. На фоні неякісної доставки газет «Укрпошта» не забуває стрімко піднімати свої тарифи. Впродовж останніх 10 років поштові послуги із доставки періодичних видань зросли вдев’ятеро (!!!) А з 1 липня ц.р. підвищуються майже на 25% тарифи на приймання та доставку періодичних видань за передплатою. Мало того, із 1 січня наступного року планується ще одне, наступне підвищення – на 19,2%...

Починаючи із грудня минулого року, із різних причин в країні почав безпрецедентно стрімко дорожчати газетний папір. Із початку 2018 року ріст ціни на нього вже склав до 45 відсотків. Ситуація ускладнюється й тим, що альтернативи немає – майже увесь газетний папір в Україні – російський, ринок монополізовано. Ще є трохи білоруського, польського… Але жодного кілограма українського!!! У нас цей стратегічний товар взагалі не виробляється…

Вдумайтеся: якщо Росія заборонить продаж газетного паперу в Україну, усі наші газети відразу припинять існування!!!

Без перебільшення: це – питання державної ваги й інформаційної безпеки!

За два тижні кампанії з обрання лікаря з’явилось чимало міфів. Спростовуємо найпоширеніші з них.

Міф 1. Лікар підписує декларації лише з тими пацієнтами, що проживають на його дільниці.

Ви можете обрати будь-якого лікаря, незалежно від вашої прописки чи місця проживання. Єдина причина, з якої лікар може відмовити вам у підписанні декларації, – він вже має оптимальну кількість пацієнтів (для терапевта – 2000, для сімейного лікаря – 1800, для педіатра – 900). Тому не варто надто довго зволікати з вибором, адже хороші спеціалісти швидко наберуть собі пацієнтів.

Ви можете обрати свого лікаря з іншого району, чи навіть іншого міста. Проте вам буде зручно, якщо він практикує поблизу вашого дому, або місця роботи, адже до нього потрібно буде звертатись не лише за медичною допомогою, але й за довідками, направленням до інших спеціалістів тощо.

Міф 2. Декларацію з лікарем треба підписати якнайшвидше, бо потім за це доведеться платити.

Кінцевого терміну підписання декларації немає. Це не обов’язково робити саме в квітні. Її можна підписати будь-коли, наприклад, під час вашого найближчого візиту до лікаря. І, звісно, жодних коштів за це сплачувати не потрібно.

Термін дії декларації з лікарем необмежений. Вона діє до того часу, доки ви не вирішите підписати декларацію з іншим лікарем, якщо з якихось причин захочете його змінити. В такому випадку попередня декларація анулюється автоматично, вам не потрібно приходити до свого попереднього лікаря.

Міф 3. Люди, що не можуть особисто прийти до лікаря для підписання декларації, залишаться без меддопомоги.

Якщо людина фізично не може завітати до лікаря, щоб підписати з ним декларацію, це може зробити її законний представник. Окрім того, декларацію не обов’язково підписувати зі стаціонарного комп’ютера. Уповноважений працівник медзакладу може приїхати до вас додому та використати ноутбук або планшет для заповнення декларації.

Також найближчим часом Міністерство охорони здоров’я запустить онлайн кабінет пацієнта, де можна буде підписати декларацію з лікарем онлайн, не виходячи з дому.

У будь-якому разі без допомоги ніхто не залишиться, до кінця року такі пацієнти можуть обслуговуватися у своїх дільничних лікарів та користуватися усіма видами медичної допомоги.

Міф 4. Ви не можете обрати свого лікаря, бо в медзаклад не завезли бланки декларацій.

Паперових бланків декларацій не існує. Декларація з лікарем має бути заповнена в електронному вигляді уповноваженим працівником медзакладу. Лише після цього вона роздруковується і ви підписуєте її в двох примірниках, один з яких

забираєте з собою, інший залишається у лікаря. Якщо вам дають заповнити бланк декларації від руки – вона фейкова.

Важливо – підписати декларацію з лікарем можна лише в закладах, що підключені до електронної системи. Такі заклади мають наліпку «Тут можна обрати свого лікаря».

Міф 5. Ваш лікар відтепер не буде приїжджати на виклик додому.

Виклик додому входить до переліку послуг вашого лікаря. Але визначати, чи є необхідність їхати на виклик, лікар буде за медичними показами. Він може надати вам консультацію телефоном, або запросити вас приїхати в амбулаторію. При цьому віддаленість місця перебування пацієнта від медичного закладу не є причиною для відмови лікаря приїхати на виклик.

Міф 6. Якщо ви не підписали декларацію, лікар вас не обслуговуватиме.

Медзаклади будуть отримувати фінансування одночасно і за пацієнтів, які підпишуть декларації з лікарями, що у них працюють, і за пацієнтів, які були закріплені за ними раніше. Тому відмовити вам у наданні допомоги через те, що ви не підписали декларацію з лікарем, не мають права.

Проте ваш дільничний терапевт може попросити вас обрати його і підписати з ним декларацію, щоб продовжити обслуговувати вас. Ви вільні у виборі свого лікаря.

Міф 7. Ви не зможете підписати декларацію з лікарем, якщо не маєте паспорта, ідентифікаційного коду чи мобільного телефону.

Якщо з об’єктивних причин ви не маєте якогось з необхідних для підписання декларації документів (паспорт, ідентиф. код), ви все одно зможете обрати свого лікаря.

У разі відсутності паспорта громадянина України декларацію можна підписати за іншими документами - тимчасовим посвідченням громадянина України, посвідкою на постійне проживання в Україні, посвідченням біженця, посвідченням особи, яка потребує додаткового захисту.

Якщо ви не маєте ідентифікаційного коду з релігійних або інших переконань, в декларацію з лікарем заносяться лише ваші паспортні дані. Якщо ви не маєте мобільного телефону, лікар має відсканувати ваш паспорт та код і надіслати їх в систему.

Нинішні реформи влади нагадують американські гірки. Щодня – анонсовані злети, неочікувані повороти і стрімкі падіння до популізму та демагогії. На чому маніпулюють чиновники, і де шукати розв’язання основних проблем – про це говоримо з головою Аграрної партії України Віталієм Скоциком.

 - Пане Віталію, менше ніж за три тижні – 29-го квітня – відбудуться перші вибори у 40-ка об’єднаних територіальних громадах у 17-ти регіонах. Аграрна партія планує брати в них участь?

- Не тільки брати участь, але й перемагати! Ми впевнені у своїх силах і відчуваємо підтримку народу. За результатами останніх чотирьох хвиль виборів до ОТГ Аграрна партія стабільно входить до трійки лідерів, випереджаючи більшість парламентських політсил. На останніх виборах 24-го грудня ми отримали близько 14% депутатських мандатів. Ба більше, стрімко зростає рівень нашої підтримки й у містах.

І це чітке підтвердження того, що люди втомилися від популізму і брехні та хочуть бачити при владі справжніх лідерів, які відстоюють їхні інтереси, а не працюють задля власного збагачення.

- Ви багато подорожуєте Україною з робочими візитами, спілкуєтеся віч-на-віч із громадянами в різних куточках держави. Про що говорять українці? Що сьогодні болить людям найбільше?

- Людям найбільше болять байдужість, непрофесійність і відверте свавілля чиновників. Однозначно, зараз громадяни схвильовані підвищенням рівня корупції, зневірені через безробіття і низький рівень зарплат та пенсій, обурені зростанням інфляції, збільшенням тарифів на комунальні послуги. На часі також питання розпаювання земель державних та комунальних сільгосппідприємств, передання ділянок фермерам, примусове об’єднання територіальних громад і медична реформа.

 - Не секрет, що питання відкриття ринку землі сільськогосподарського призначення стало предметом політичних торгів та гострих суспільних дискусій. І все-таки, яка нині ситуація з розпаюванням земель державних та комунальних сільгосппідприємств?

- Зараз тисячі українців позбавлені можливості отримати свої паї. Працівники багатьох державних та комунальних господарств досі не можуть добитися виділення їм ділянок, хоча це і передбачено законом.

Таких прикладів насправді чимало. Скажімо, жителі сіл Лепетиха, Червоний Яр та Веселе Березнегуватського району, що на Миколаївщині, вже півтора десятиліття намагаються відстояти своє право на земельні частки (паї), гарантоване Конституцією України, яке було зароблене ними та їхніми батьками за роки сумлінної праці у радгоспі «Реконструкція». Ще в січні 1995 року його реорганізували у державне підприємство «Дослідне господарство «Реконструкція» НААНУ, «на користь» якого відійшли 10367,7 га сільськогосподарських земель радгоспу, а люди залишилися ні з чим.

Нерозв’язаною досі залишається ситуація із землями колишнього колгоспу «Родіна», розміщеного на території сіл Лукашівка, Копанка, Токарівка Володимирівської сільської ради Красноградського району, що на Харківщині. Його землі площею 3544,4 га у 1992 році було передано державному підприємству «Укрбургаз», через що селяни втратили право на земельні частки (паї), яке дотепер намагаються повернути через суд.

Аграрна партія послідовно вимагає на законодавчому рівні комплексно розв’язати питання розпаювання земель державних та комунальних сільгосппідприємств, а також визначити єдині підходи до отримання ділянок громадянами – працівниками сільськогосподарських підприємств і закладів освіти, культури, охорони здоров'я, розташованих на території відповідної ради, а також їхніми пенсіонерами.

- Віталію Євстафійовичу, прокоментуйте, будь ласка, нову урядову ініціативу щодо передання землі фермерам? Це черговий популізм чи старт виборчої кампанії, як вважаєте?

- Кабінет Міністрів України погодив і передав на розгляд Верховної Ради проект закону про передання 500 тисяч га сільськогосподарських угідь у власність 23 тисячам українських фермерів, які працюють на цій землі, обробляють її, але досі не мали права нею володіти. Однак, на жаль, тут виникає чимало запитань. Приміром, чому земель саме 500 тисяч, а фермерів саме 23 тисячі? Адже і фермерів у нас більше, і угідь, якими вони володіють, – теж. Цікаво, кого Кабмін порахував, а кого ні? Чи є в урядовому списку ті, хто не зміг успадкувати землі від померлих батьків, і що робити тим фермерам, які вже багато років «свої» ділянки орендують? Намагань відновити справедливість уже було чимало, однак головне, аби вони були реалізовані, а не просто залишалися заявами. У Верховній Раді вже припадає пилом декілька законопроектів щодо фермерських земель. Одні передбачають можливість користування ділянками на правах довгострокової оренди, інші – їх успадкування. І це, власне, те, чого завжди вимагала та вимагає Аграрна партія.

Фермери повинні мати змогу успадковувати свої землі. Механізм, як це робити прозоро, Аграрна партія презентувала ще в червні 2017 року разом із дорожньою картою земельної реформи. Під час запуску процесу головне, аби фермери дійсно отримали власні ділянки, і щоб це не стало для чиновників черговим способом незаконної наживи.

 - Можливо, децентралізація пришвидшить розв’язання подібних проблем?

- Так влада ж свідомо гальмує процеси децентралізації. І це вже стає помітним навіть для неозброєного ока. Водночас натяки Президента та деяких урядовців на необхідність примусового об'єднання громад – не більше ніж гра на публіку. Застосування будь-яких адміністративно-примусових методів «згори» у сучасних умовах просто не є можливим. Бо такі дії – нелегальні, оскільки прямо суперечать духові та букві Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад».

  • Пане Віталію, Ви зазначили, що одна з найбільш обговорюваних тем у суспільстві – реформування медицини. У своїх блогах та інтерв’ю Ви неодноразово наголошували, що медична реформа у тому вигляді, який вона має зараз, – це знущання над громадянами та знищення всієї української медичної системи. Прокоментуйте, будь ласка.

- Про що взагалі може йти мова, якщо в країні другий рік поспіль не можуть призначити профільного міністра. Хто нестиме відповідальність за наслідки цієї реформи?! Може, Прем’єр-міністр Володимир Гройсман?  Аграрна партія постійно говорить про те, що не можна проводити однієї з головних реформ, від якої залежать якість і тривалість життя наших громадян, без законного керівника відомства.

Лише вдумайтеся! Реформа починається тоді, коли у 7-ми областях держави ще навіть не створено жодного госпітального округу! Замість того, щоб виконувати статтю 49 Конституції України, що гарантує безкоштовну медицину для кожного, тепер із бюджету оплачують тільки ті послуги, які внесено до «програми медичних гарантій». Натомість створено ще одну надбудову з надмірними повноваженнями для розподілу грошей – Національну службу здоров’я України. Тут все «в одній особі» – і замовник, і розподілювач коштів, і перевіряльник. Можливості для корупційних дій – величезні.

Ситуація з медициною в селах узагалі катастрофічна. Замість того, щоб створювати систему підтримки лікарів та будувати нові чи модернізувати старі амбулаторії, чиновники роблять ставку на телемедицину в селах, і це у той час, коли швидкісного інтернету необхідно чекати ще кілька років.

Тому поки уряд впроваджує ці «космічні реформи» з інтернетом, якого ще не існує, наші партійці самотужки підтримують сільські лікарні та організовують медичні огляди у селах і невеликих містечках, щоб хоч так допомогти людям. Усе це дуже добре демонструє «якість» нинішньої влади та «успіх» реформ.

ВЕЛИКОДНЯ ІСТИНА

Зі Святого Письма

У Празник празників клечається земля,

Ясного з Неба жде благословіння.

Великдень, мов дітей, всіх окриля,

І серце прагне світлого прозріння…

Ось Ангел Божий доторкнувсь плеча:

Відразу холод тіла й духа скрес.

Всю лжу пречиста спалює свіча…

Христос воскрес?

Воістину воскрес!

І освятилися і води, і поля,

У добрий час лягло в ріллю насіння,

Весняні шати одягло гілля –

На благодать, на радість, на спасіння.

Увіруймо й молімось повсякчас,

Хвалу воздаймо до Святих Небес.

О, Господи, прости й помилуй нас.

Христос воскрес!

Воістину воскрес!

Риболовля - улюблений відпочинок багатьох людей. Проте весною в житті більшості риб настає особливий та надзвичайно важливий період – нерест. Від того, як успішно пройде нерестовий період, залежить популяція риб у наших водоймах.

З метою охорони та природного відтворення водних біоресурсів під час нересту у водних об’єктах запроваджується заборона (згідно з наказом Київського рибоохоронного патруля від 15.03.2018 № 22/6) на вилов риби у такі терміни: у всіх водосховищах і озерах з затоками – з 1 квітня по 9 червня (включно); у всіх річках та їх кореневих водах – з 1 квітня по 20 травня (включно).

У термін заборони на водоймах забороняється використання плавзасобів, проведення днопоглиблювальних та інших робіт, здійснення підводного полювання.

На період заборони дозволити любительський вилов до 3 кг риби за світловий день (за годину до сходу та за годину до заходу сонця) однією поплавковою або донною вудкою з одним гачком і спінінгом з берегової смуги на території Кагарлицького району в адміністративних межах населених пунктів м. Ржищів, с. Стайки, с. Балико-Щучинка.

На водоймах спеціальних товарних рибних господарств любительське рибальство здійснюється згідно з режимом рибогосподарської експлуатації даної водойми.

Більше

Фото

  • 09-06-2018-8.jpg
  • CAM02628.jpg
  • DSCF4465.jpg
  • DSCF4684.jpg
  • DSC_4372.jpg
  • DSC_5128.jpg
  • DSC_5218.jpg
  • DSC_5339.jpg
  • DSC_5763.jpg
  • DSC_5776.jpg
  • DSC_5907.jpg
  • DSC_6091.jpg
  • DSC_6134.jpg
  • DSC_7830.jpg
  • IMG-.jpg
  • IMG-6f679f8c665c66c6f6b65a1e26de9676-V.jpg
  • IMG_0142.jpg
  • received_10214084293213858.jpeg
  • scotsyk.jpg

Район

Більше статей

Із 2 квітня у нашому районі, як і в країні загалом, розпочалася кампанія обрання лікарів жителями міст і сіл. У підсумку цієї роботи у кожної людини буде свій...

Кагарлик

Більше статей

Парламент шкільного самоврядування Кагарлицької ЗОШ № 1 організував і провів акцію «Даруємо добро». Усі учні школи підтримали акцію і взяли у ній...

Схоже, що фізико-хімічні КВК між командами міських шкіл стають вже щорічними. І втілюється ця ідея в життя завдяки ініціатору змагань, вчителю хімії ЗОШ № 2...

22 квітня хореографічна студія «Карамельки» районного Центру дитячої та юнацької творчості взяла участь у Всеукраїнському вокально-хореографічному...

Десь на темних полицях шафи або в шухляді лежать наші альбоми… Припорошені пилом давно минулих днів, чекають вони, щоб хтось зазирнув усередину. А...

Одним з основних напрямків виховної роботи Кагарлицького НВК «ЗОШ І-ІІ ступенів- ліцей» залишається збереження та зміцнення здоров’я дітей і молоді....

Спорт

Більше статей

Футболісти Кагарлицької ДЮСШ повернулися додому з Кубком та медалями Всеукраїнського турніру з міні-футболу серед юнаків 2009-2010 р.н. «Кубок...

Тридцять першого березня в фізкультурно-оздоровчому центрі КЗ КРР «ФОК Кагарличчини» відбувся чемпіонат Кагарлицького району з волейболу, в якому...

Двадцять третього та двадцять четвертого лютого команда Кагарлицької районної ДЮСШ взяла участь у Вiдкритому чемпiонатi м. Києва з кiкбоксингу серед...

Двадцять четвертого лютого у приміщенні КЗ Кагарлицької районної ради “ФОК Кагарличчини” відбулася фінальна частина чемпіонату Київської області з...

Десятого січня в Кагарлику в фізкультурно-оздоровчому центрі КЗ КРР «ФОК Кагарличчини» завершився Відкритий чемпіонат Кагарлицького району з...

Відео

Більше відео
Watch the video