«...Це життя мого частка, Божественний дар»

Як давно ви смакували наваристою юшкою тільки-но з вогнища? А отримували подарунки і добрі слова на свою адресу перед усією громадою? І коли востаннє слухали українську пісню - таку щиру і проникливу, що дух захоплює і очі мокріють? Ні, не заслужених-перезаслужених, а своїх, місцевих, а значить - рідних. Нещодавно саме так святкували День села у Зеленому Яру.

Янівка, Занудівка, Жовтневе - такі назви мало село, яке нині називається Зелений Яр. Споконвіку в ньому проживали добрі і працьовиті люди. І це його - життєдайне джерело. Бо саме вони творять історію, невтомно трудяться, будують, садять сади, орють землю. Тут пишаються предками, котрі подарували життя й одвічну волю. У селі вічно гуляє вітер козацької слави. І тут завжди із шаною згадують тих, хто родився, жив і працював у селі.
У спортивному залі школи, прибраному кольоровими повітряними кульками, увагу привертає сила-силенна подарунків. Люди поволі заповнюють зал і ведучі Катерина Гордон і Лілія Карпенко декламують зворушливі поетичні слова про село. Їх доповнює пісня вокального гурту «Червона калина». Одразу відчувається сила двоголосся його учасників і прекрасна робота професіонала - художнього керівника Анатолія Климака.
Пісню за піснею виконують Галина Вовкодав, Галина Грушко, Віра Кармазин, Станіслав Дем’яненко, Любов Комлик, Олена Матвійко, Ніна Піхало, Віра Янголь, Ольга Семенець, Лілія Карпенко, потім людей у залі пригощають духмяним короваєм із цьогорічного урожаю.
Теплі і щирі слова вітання звучали з вуст голови села Ольги Бевзи, аграрія і мецената Анатолія Ворони, голови Кагарлицької районної ради Івана Семцова, секретаря Кагарлицької міської ради Любові Коваль, священнослужителя Василя Каліки. А присутність на святі сільських голів із Халчі, Стайок, Расавки, Гребенів, Новосілок, Балико-Щучинки може казати про взаємну повагу із
господинею Зеленого Яру та його жителями.
Іван Семцов вручив голові сільради подарунок для потреб села, а Любов Коваль - сертифікат на суму 3000 гривень.
Гора з подарунками, яка привертала увагу в залі, поступово зменшувалася, бо ті подарунки швидко знаходили своїх нових господарів. Серед них - народжені у нинішньому році діти і довгожителі, і люди, які пов’язали свої долі із сільським господарством і внесли значний вклад у розвиток села, величезний досвід яких сьогодні безцінний. Це - Ніна Піхало, Пелагея Мізун, Ніна Швидка, Микола Піхало, Марія Шевченко, Марія Гордон, Ганна Гордон, Анатолій Маляр, Марія Кучма, Ема Кукош, Надія Кучма, Пелагея Іщенко, Петро Кармазин, Тетяна Ляхова, Галина Кулешова, Галина Вовкодав, Микола Піхало, Василь Швидкий, Антоніна Мирончук, Катерина Гриценко, Ніна Євдокимова, Іван Піхало, Віра Гордон, Наталка Швидка, Ніна Онопрієнко, Степан Кучма, Степан Семенець, Василь Кучма, Ганна Погребняк, Марія Березова (Оверківна), Марко Піхало, Марія Березова (Семенівна), Фелоніда Кучма, Степан Мельник, Любов Березова тощо.
Для людей виступали неперевершений ансамбль «Червона калина», Ліля Карпенко, діти з місцевого дитсадка «Яблунька», Іларія Каліка, Віталій Тропінін.
Із шаною і вдячністю тут згадали земляків, які відстоювали українські території на Донбасі: Віктора Загороднього, Віталія Лошкарьова, Віктора Рябова, Миколу Іщенка, Валерія Кагарличенка, Валерія Кучму, Романа Кармазина, В’ячеслава Погребняка, Володимира Семченка.
Голова села та громада щиро дякують спонсорам заходу - директору ПОСП «Дніпро» Анатолію Вороні і приватним підприємцям Любмилі Гриценко, Світлані Матвієнко, Миколі Шиманському та Анатолію Тесленку.
Святкування продовжилося на вулиці, де на зеленоярців чекала навариста рибна юшка, плов, шашлики, батут, «солодка вата» і дискотека, яка затягнулася за північ.
Село живе. Не одну сотню літ молитвою зустрічає світанок і проводжає день. У золотавих туманах прокидається воно щоранку, як і багато літ тому. І ми вдивляємося в його усміхнене добре обличчя. Село вітає нас щедрими кетягами калини, п’янким запахом сіна і матіоли.