Кагарлицький історико-краєзнавчий музей має у фондах 27500 експонатів. Разом з філіями (а їх залишилося п’ять на початок року) ця цифра складає 45818. Серед експонатів, що знаходяться в музеї, є предмети домашнього вжитку, сімейні реліквії, фото. Чимале місце займають археологічні знахідки: кераміка, знаряддя праці із бронзи, заліза, виготовлені нашими предками.
Сама місцевість нашої території має багату історичну спадщину. Чимало збереглось до наших днів могильників. Степові простори були місцем кривавих битв. Світове наукове відкриття, яке увійшло в історію під назвою Черняхівська культура, виявлено наприкінці минулого століття відомим археологом Вікентієм Хвойкою під селом Черняхів. Тоді тут було знайдено металеві знаряддя праці, кераміку стародавнього поселення людей.
Кожен експонат відображає історію того періоду, до якого він належав. Багато з них не вивчено та не досліджено. Музей тісно співпрацює з науковцями Інституту археології та Інституту історії Академії наук України у плані досліджень та походження експонатів. Так, результатом однієї із співпраць є вивчення, дослідження одного з експонатів давнього періоду. Це - мідна чаша, яка знаходиться в музеї з 1976 року. Ми отримали її від жителя Кагарлика Мельниченка О. Г.
Історія цієї знахідки дуже цікава. Тракторист, переорюючи поле між селами Зікрачі і Халча, вивернув на поверхню почорнілий предмет, що нагадував горщик. Механізатор зупинив трактор, очистив посудину від ґрунту. Знахідка виявилась не керамічною, а з бронзового сплаву. Ніяких коштовностей у ній не було. Тільки на поверхні виднілось чимало дивовижних малюнків, орнаменту якоїсь писемності. Після детального вивчення та дослідження цього експоната, науковці Інституту археології НАН України, які не вперше відвідують музей, встановили, посилаючись на існуючі каталоги, що в усьому світі в приватних і музейних колекціях подібних виробів налічується одиниці. Ними було зроблено копії писемності, малюнки для подальшого вивчення. Стало відомо, що виріб датується ХІ-ХІІ ст. і ця річ належить до періоду існування Іранської держави. Тепер встановлено, що це - не чаша, а іранський казан, у якому можна розмістити до літра рідини. Виготовлено його ливарним способом з подальшим оформленням тонкою ювелірною різьбою. У чіткому рельєфному написі жодна з літер не повторюється. Малюнки трьох видів, з них чотири мають однакової величини форму шолома. В середині зображено птахів з подвійними чубчиками, що нагадують заячі вуха. Фон між птахами помережено позначками. Причому на всіх чотирьох малюнках вони різні.
Друга група малюнків – рельєфне мереживо смуг, крізь які проглядаються шестикутні зірки та всередині по дві мініатюрні фігурки. Вони нагадують мавпочок. На кожному малюнку істоти зображені в різни позах. Таких композицій теж чотири. На даний час науковці займаються розшифруванням написів, а це досить тривала робота.
Звичайно, ми пишаємось, що в музеї знаходиться експонат, який має історичну цінність. Сподіваємось, що зовсім скоро, після закінчення досліджень, ми дізнаємось про призначення посудини, «прочитаємо» текст і те, яким чином ця старовинна річ опинилась на нашій території.