Кредо переможця

Сьогодні кафетерій “Райдуга”, що працює в адмінбудинку, відомий не тільки в Кагарлику, а й за його межами.
- Багато приїжджих, в тому числі й з інших районів, яким щось потрібно у райдержадміністрації чи райраді, як правило, не оминають наш заклад. А серед постійних клієнтів - працівники поліції, прокуратури, торгівлі, управління соцзахисту, - розповідає його власник Людмила Рубіженко. - Бувають у нас і відомі персони. Наприклад, нещодавній кандидат у депутати Верховної Ради Геннадій Кривошея. Меню на кожний день складаємо з розрахунку на 100 чоловік. Хоча, буває і більше. Тому у планах - щось масштабніше за кафетерій. Хоча багато сьогоднішніх відвідувачів просять, щоб ми залишалися тут і надалі.
Не скаржиться, на відміну від багатьох своїх колег, господарка закладу і на фінансове становище. Хоча так було не завжди...
У юності більшість з нас мріє про престижну і високооплачувану професію. Людмила - не виняток. Спочатку у Таращанському агротехнічному коледжі, а згодом і в академії праці та соціальних відносин, вона навчалася на юриста, одержавши диплом бакалавра. Але влаштуватися на роботу за фахом виявилося не так і просто. Юристів у державі, і в Кагарлику тим більше, виявилося занадто. Тому доводилося задовольнятися роботою, далекою від фахової. А ще... народжувати і ростити діток.
Під час декретної відпустки з другим дитям і прийшло рішення про зміну професії, а точніше - про пошук нового місця в житті.
- Я стала випікати торти на замовлення. Свого часу закінчила курси кондитерів, мені подобалося це заняття. А вдячність замовників додавала сил і бажання, - згадує Людмила Рубіженко.
Торти в неї виходили смачні і оригінальні, відгуки про її майстерність поширювалися містом і за його межами. Але смаколики - не повсякденна їжа. Їх замовляли, як правило, тільки на свято, а Людмилі хотілося стабільності.
- Моя менша сестра Вікторія за фахом - кухар, - розповідає підприємець. - у партнерстві з нею і вирішили відкрити щось на зразок кав’ярні, бістро, фастфуда. Одного разу я зайшла в райраду, щоб дізнатися, чи немає у них даних, де можна орендувати приміщення. І мені запропонували орендувати дві кімнати на першому поверсі...
Офіційне відкриття кафетерію Людмили Рубіженко відбулося у листопаді 2017-го. У закладі встановили кофемашину, напекли смаколиків, в тому числі і печива з побажаннями. Його одержував кожен з відвідувачів, розламував, читав записочки, і посміхався. Від уваги до себе і від смаку домашнього печива. А на завтра приходив сюди знову у компанії з товаришем чи подругою.
Так тривало кілька тижнів. А потім Людмила, за її словами, зрозуміла, що чимало людей хочують не тільки перекусити у закладі, а й по-справжньому поїсти. Так у кафетерії з’явилися гарячі обіди.
Розпочинали із 50 порцій супу і десятка котлет. На сьогодні у кафетерії кожен день нове меню з вибором 80 страв. У день моїх відвідин кафетерію, тут пропонували відвідувачам супи гороховий з грінками та тельбухами, гуляш з телятини, котлети з кількома гарнірами і вареники з різними начинками. По цілком прийнятній для пересічного громадянина ціні.
Всі м’ясні продукти для приготування страв у “Райдузі” щодня закуповують на ринку. Інші - завозяться постачальниками. Заморозка не використовується, тому всі страви у кафетерії - свіжі і по-домашньому смачні. Для відвідувачів передбачена можливість замовляти по пів порції, готуються страви для вегетаріанців, а також для клієнтів, які постяться.
- Перший рік був тяжким, - згадує моя співбесідниця, - все, що заробляла, ішло на виплату податків і орендну плату за приміщення. Тому шукала шляхи до нарощування виробництва, залучення нових відвідувачів.
Серед таких варто назвати кухню на виїзд. На замовлення у кафетерії вам можуть приготувати і доставити гарячі і холодні страви домашньої кухні у офіс під час проведення корпоративів, свят, гулянь тощо.
Допомагає у бізнесі спілкування і взаєморозуміння з колегами на харчовому ринку міста.
А ще у нинішньому році Людмила орендує майданчик з кіоском у сквері перед банком Креді Агріколь. Там продаються виготовлені саморуч піца, чебуреки, морозиво. Коронна страва - чебуреки.
Як сучасна бізнесвумен не цурається вона і реклами. На своїй сторінці у Фейсбуці у групі оголошень “Тонечка”.
- Як ви встигаєте господарювати на всіх ділянках? - запитую у співрозмовниці.
- Допомагає мама, тьотя, сестра, а ще життєве кредо, - посміхається Люда. Вона дістає свій смартфон і знаходить лаконічні рядки: “Якщо у вас є мрія, бажання і наполегливість, то ви проростете, навіть із-під асфальту”.
Ми розмовляємо з Людмилою Рубіженко у залі кафетерію за пів години до його закриття о 16-й. Але й у цей час до закладу постійно заходять відвідувачі, і господарка, вибачаючись за перерваний діалог, поспішає їх обслуговувати.
- Я сама з Миронівки, але, коли буваю у Кагарлику, обов’язково заходжу в цей кафетерій, - розповідає мені літня жінка за сусіднім столиком. - І не тільки, щоб смачно поїсти. Поспілкуватися з Людмилою - розумницею, красунею, доброю душею і серцем - це теж задоволення.
Із 9-ї до 16-ї відкриті двері у кафетерій. І протягом всього цього часу його хазяйка на ногах. А тому, навіть, на усміхненому обличчі Люди проступає втома. Втім, щастя, напевне, і не буває легким.