Зустрілися два покоління поетів

7 листопада читальний зал бібліотеки в Кагарлицькому НВК «ЗОШ I-II ступенів —ліцей» цвів вишиванками: зібралися любителі словесності, адже тут відбудеться зустріч з поетами Кагарличчини. Під оплески діти вітають почесних гостей: Миколу Семенюка, Лілію Сушко та Віктора Заїку. Радісно зустрічають присутні вчителів та учнів Буртівської ЗОШ, з якою мають дружні стосунки.
На столах книжки поетів Кагарличчини, літературні альманахи студійців літературної студії «Гренада» та папки з їх поетичними доробками.
Звучить голос ведучої: «Хто любить поезію, той любить життя. Якщо ви втомилися від сірої буденщини і хочете вдихнуть ковток свіжого леготу, візьміть в руки книжки Миколи Семенюка «Відлік часу», «Тепло родини»; Лілії Сушко - «Дзеркало душі», «З тобою і без тебе»; Віктора Заїки - «Вітражі», «За зорею линуть журавлі».
У залі вирує зацікавленість як можна швидше дізнатися про життєвий і творчий шлях поетів, і літературознавці емоційно про це розповідають.
Так, Владислава Федорченко та Каріна Ємець (8 клас) говорять: «М.В.Семенюк — відомий в районі як талановитий поет, директор школи, кваліфікований учитель, знаний редактор газети «Рідне місто». Пройшов життєвий шлях від сільського хлопчика на Хмельниччині, закінчив Київський державний університет ім. Т.Г.Шевченка. І щаслива доля послала нам його в нашу школу!»
Микола Володимирович читає власні поезії про Кагарлик, про наших співвітчизників, про Україну, закликає молодь багато читати, вчитися, шанувати Шевченка і цінувати життя:
Цінуймо кожну мить у цім житті,
Адже вона єдина, неповторна.
Не залишилися у поета в боргу і ліцейні поети. Владислава Федорченко:
Коли читаєш вірші Семенюка Миколи,
Не заскучаєш з ним ніколи -
І про життя розкаже, вміє розсмішити,
Навчить, як молодим у світі жити.
Микола Володимирович пообіцяв юним даруванням допомагати оволодівати поетичною майстерністю.
А коли Лілія Кушнір(7 клас) почала розповідати про життєвий і творчий шлях молодої поетеси Лілії Сушко, повіяло дитинством, юністю, молодістю. І дійсно, всі її вірші про дитячі роки, школу, друзів, рідну природу дуже близькі нам, дітям. Нас приваблює, що тут вона народилася, зростала, вчилася і, закінчивши університет, не поїхала працювати в Польщу чи Німеччину, а повернулася в свій рідний заклад. Її поезії близькі за тематикою нашій дітворі. До речі, першою вчителькою Лілії Сушко була Світлана Рябокінь. Вона їй присвятила вірш «Нехай всі надії здійсняться», який і прочитала. Діти радо приймають Лілію Вікторівну як учительку, так і поетесу. Учениці 6 класу Уляна Батуревич та Ярослава Петленко зізнаються:
Лілія Вікторівна, ми вас добре знаємо,
У ліцеї нашому радо зустрічаємо.
Знаємо, що будете нас усіх любити,
І читати, і писати, і добру учити.
А коли хоч будете з нами строга часом,
Все одно любитимемо всім нашим класом.
З особливою цікавістю і увагою зустрічають присутні
відому людину, яскраву особистість - Віктора Заїку. Лікар-педіатр, заступник головного лікаря ЦРЛ, поет, член Національної спілки журналістів. Виявляється, що Віктор Васильович лікує не лише тіло пацієнта, а й душу своєю тонкою лірикою, яка проходить через серце кожного читача.
Кароліна Малишева (7 клас) розповідає про життєвий і творчий шлях поета. Народився на Вінниччині, де і закінчив школу, потім фармацевтичний відділ Київського мед-
училища, а згодом і Київський інститут ім. О.О.Богомольця.
Перші поезії написав ще в школі. Пізніше в різні періоди друкувався на сторінках районних, обласних та республіканських газет. Тонке відчуття навколишнього світу, ліричне сприйняття його неповторності, одухотвореність - ось ті основні акорди поетичного слова автора.
Пристрасно читаючи свої вірші, він захоплює слухачів поезіями «Земле моя кагарлицька», «Україні», «Матері», «Чого ви, люди, мовчите?» Перед присутніми стоїть людина поважного віку, серйозна і ділова. А коли він прочитав вірші «Ну, як повірить ти змогла…», «І лиш мене погукай», всі зрозуміли, яке ніжне і любляче серце б’ється в грудях поета. Незабаром до читача надійде третя збірка поезій Віктора Заїки. Ми чекаємо!
Примітно, що поезії всіх трьох авторів чисті, дзвінкі, голосисті. Це підмітили наші місцеві композитори Олег Даниленко та Борис Родина. Більше двадцяти віршів стали піснями. Родзинкою зібрання стала пісня «Мамусю, до вас пригорнуся» (слова Лілії Сушко, музика Бориса Родини), яку виконали учениці 4 класу сестрички Валерія та Вікторія Дроботи.
Відбулася унікальна зустріч двох поколінь поетів - старшого і молодого. Молодим є чому повчитися у відомих поетів-краян, а старше покоління задоволене, що є кому передати свій досвід. Це цінна спадкоємність поколінь.
Насамкінець, поети-переможці районних та обласних конкурсів - члени літературної студії «Гренада» Ірина Черемис та Софія Вакуліч в подарунок гостям прочитали вірші «Мій Кагарлик», «Я - ліцеїстка». Літературознавці, активісти літературної студії «Гренада» подарували кожному митцю альманах дитячої творчості «Куточок щастя», що ввійшов в Літературний фонд України. Подарунком гостям від Буртівської ЗОШ стала пісня «Моя Україна» у виконанні учнів.
Година пролетіла, як одна мить. Переповнені емоціями, учні не хотіли виходити із зали.
Зустріч з місцевими поетами «Поетичний наш рідний край» підсумував учень 6 класу Богдан Копильний:
Припали до юнацької душі
Поетів наших сонячні вірші.
Тож побажаємо їм
Життєвих радісних стежок
І чекаємо іще нових книжок.
Ми не прощаємося з вами, а говоримо: «До побачення! До нових зустрічей!»