Пошук

Алея Слави Героїв у Кагарлику поповнилася ще на 9 портретів полеглих воїнів

5 квітня на Алею Слави Героїв у Кагарлику прийшли люди із квітами в руках і сльозами на очах – це пам’ятне місце поповнилося ще дев’ятьма портретами наших загиблих захисників із Кагарличчини: Валерія Вашеки, Ігоря Шкребтієнка, Володимира Первіцького, Вячеслава Пономаренка, Сергія Курака, Леоніда Кардаша, Дмитра Загороднього, Анатолія Литвина, Лео­ніда Реви.

Щирі співчуття на адресу родичів загиблих Героїв прозвучали з вуст Кагарлицького міського голови Олександра Панюти, начальника Другого відділу Обухівського РТЦК та СП Володимира Бойка, учасника бойових дій Олександра Мозгового.

«Після відкриття Алеї Слави 21 листопада 2023 року, на жаль, є загиблі захисники з нашої громади. Ми вшануємо їх, розмістивши банери з їх портретами, увіковічнимо пам’ять про них. Вони віддали найцінніше, що є – життя, щоб ми жили у мирній незалежній Україні. Вічна пам’ять і слава нашим Героям. Як міський голова, гарантую допомогу, підтримку родинам загиблих, кожного почуємо, кому необхідна допомога», - сказав очільник громади Олександр Панюта.

«Дорогі рідні, мами, дружини, діти, онуки. Я повинен вам подякувати, що ви виростили Героїв. Шкода, що вони не побачать Перемогу, яка не за горами. Ми будемо їх пам’ятати.

Вибачте, що ми їх не врятували. Бережіть себе. І ми дочекаємося Перемоги, ми вам її принесемо. Хай буде вічна слава нашим Героям», - чуттєво висловився Володимир Бойко.

Ветеран війни Олександр Мозговий, який працює у центрі надання адміністративних послуг, мовив: «Від наших хлопців-фронтовиків усім вам сердечні співчуття. Гарантуємо підтримку родинам, до кожного прислухаємося».

Після Всеукраїнської хвилини мовчання, під час якої усі вшанували пам’ять про загиблих у російсько-українській війні, Кагарлицький міський голова та рідні загиблих поклали квіти до порт­ретів Героїв, які віддали життя за Україну.

Визначилися переможці Відкритого чемпіонату Кагарлицької МТГ із футзалу

6 квітня завершився Відкритий чемпіонат Кагарлицької МТГ із футзалу - 2023-2024 років. Серед переможців – аматорські команди із Рокитнянської та Кагарлицької територіальних громад.

У фіналі Чемпіонату у Кагарлику змагалися 10 команд футболістів.

У Відкритому чемпіонаті Кагарлицької МТГ з футзалу - 2023-2024 рр. взяли участь команди з Обухівського та Білоцерківського районів. Фінальні ігри Чемпіонату відбулися у спортивній залі фізкультурно-оздоровчого комплексу Кагарличчини.

У фінальних матчах у Кагарлику змагалися: ФК «Лорак» (с. Іванівка Кагарлицької МТГ), ФК «Меркурій» (с. Стави Кагарлицької МТГ), ФК «Атлет» (с. Сущани Кагарлицької МТГ), ФК «Кагарлик», ФК «Арсенал» (Кагарлик), СФГ «Гощівське» (с. Григорівка Обухівської МТГ), АФ «Україна» (с. Телешівка Рокитнянської СТГ), ФК «Рокитнянщина» (сел. Рокитне), ФК «Дніпро» (с. Телешівка Рокитнянської СТГ), ФК «Основа» (с. Шарки Рокитнянської СТГ).

Лідери чемпіонату і кращі гравці

У напруженій боротьбі визначилися переможці Відкритого чемпіонату Кагарлицької МТГ з футзалу 2023-2024.

Призерами стали:

• I місце - ФК «Рокитнянщина»;
• II місце - ФК «Лорак»;
• III місце - АФ «Україна».

За підсумками Чемпіонату було визначено кращих гравців змагань.

У своїй категорії найкращими визнано: найкращий воротар – Віктор Іваненко, АФ «Україна»; найкращий захисник – Вадим Широкоступ, ФК «Лорак»; найкращий бомбардир Сергій Шаравара, ФК «Рокитнянщина»; кращий гравець – Євген Дунда, ФК «Рокитнянщина».

Кагарлицький міський голова Олександр Панюта привітав учасників фіналу та вручив нагороди переможцям і призерам змагань.

«Дякуємо командам за участь у Чемпіонаті. Дякуємо керівнику ФОКу Віктору Лисенку та працівникам закладу за надання та підготовку місця для проведення змагань.

Дякуємо ЗСУ за можливість займатися у проведенні таких змагань», - зазначає Анастасія Іванюта, начальник відділу молоді та спорту Кагарлицької міськради.

Учнівська ліга "Здорова Україна"- в Кагарлику

4 квітня Кагарлик став ареною цікавих спортивних баталій. У міському фізкультурно-оздоровчому комплексі проходили змагання "Учнівська ліга "Здорова Україна", де юні спортсмени – п'ятикласники ліцеїв та гімназій Кагарлицької громади – зійшлися, щоб продемонструвати свою силу, спритність та командний дух.

Міський голова Олександр Панюта, відкриваючи спортивні ігри 4 квітня, висловив сподівання, що вони стануть справжнім святом спорту та єднання, а також подарують дітям незабутні емоції.

Вшанувавши пам’ять загиблих під час війни та висловивши вдячність воїнам ЗСУ, юні спорстмени розпочали змагання.

Десять команд – з Буртів, Переселення, Ставів, Слободи, Кадомки, Черняхова, а також чотири з Кагарлика – вийшли на спортивний майданчик, аби здобути омріяну перемогу.

Естафета стала першим викликом, де команди продемонстрували свою згуртованість та швидкість, мов блискавки, досягаючи фінішу.

Флеш-слалом, «Ягоди», «Гулівер», «Конвеєр», «Хватько» – кожен вид змагань розкривав нові грані п’ятикласників та дарував незабутні емоції. Азарт вирував у повітрі, адже кожна команда прагнула перемогти.

Підтримка глядачів та гучні оплески додавали сил юним спортсменам, які змагалися до останнього, щоб здобути омріяну перемогу.

Завершальним акордом стала гра в доджбол, де п’ятикласники Кагарлицького ліцею №2 ім. В.П. Дашенка продемонстрували неперевершену спритність та стали найкращими.

У запеклій боротьбі за першість п’єдесталу тріумфували юні спорстмени Кагарлицького ліцею №1 під керівництвом Романа Довгоп’ята. Друге місце посіли учні міського ліцею №2 ім. В.П. Дашенка, ведені до перемоги Борисом Потайчуком. А бронзову медаль виборола команда Черняхівської гімназії, яку тренував Сергій Назаренко.

Нагороди переможцям урочисто вручили Кагарлицький міський голова Олександр Панюта, начальник відділу освіти Надія Омельченко та начальник відділу молоді та спорту Анастасія Іванюта.

Окрім медалей та кубків, всі учасники змагань отримали дипломи за участь. А командам з Буртів, Черняхова та Переселення, які під час відкриття спортивних ігор найкраще себе презентували, Олександр Панюта вручив волейбольні м’ячі.

«Учнівська ліга «Здорова Україна» – це не просто змагання, це справжнє свято спорту, єднання та здорового духу, – зазначив Олександр Панюта. – Ми пишаємося нашими юними спортсменами, які вже зараз демонструють неабияку силу волі, командну гру та прагнення до перемоги. Нехай це стане запорукою їхніх майбутніх звершень не лише у спорті, але й у житті!»

Спортивні ігри «Учнівська ліга «Здорова Україна» – це лише початок. Попереду на юних спортсменів чекають нові вершини та перемоги. Адже здорове покоління – це здорова Україна!

«Учнівська ліга «Здорова Україна» - як змагалися 6-класники громади

П’ятниця 5 квітня запам’ятався для 6-класників Кагарлицької громади спортивними іграми, змаганнями і різними емоціями – від радості перемоги до відчаю, розчарування, надії і несамовитого бажання стати кращими у грі.

Спортивний захід для шестикласників відбувся у приміщенні фізкультурно-оздоровчого комплексу, стіни якого пам’ятають насичені змагання й тримають потужну дитячу енергетику, і де директор – і прекрасний господарник, і менеджер, і керівник.

Хто між собою змагався?

11 команд із 11 навчальних закладів взяли участь у змаганнях: Кагарлицький ліцей №1, команда «Соколята»; Кагарлицький ліцей №2 «Дашенківці»; Кагарлицький ліцей №3; Кагарлицький ліцей №4 «Стріла»; Буртівська гімназія «Старт»; Мирівський ліцей «BobCat»; Переселенська гімназія «Титани»; Ставівська гімназія «Козаки»; Слобідська гімназія «Веселка»; Черняхівська гімназія «Лідер»; Шубівська гімназія «Орлята».

Здоровий і сильний – це модний і сучасний

Ведучі заходу Даріна Даниленко та Оксана Шершень зауважили: «Бути здоровим – значить бути веселим, життєрадісним, з надією зустрічати новий день, відчувати себе щасливим. Сьогодні ми зібралися, щоб позмагатися силою та спритністю».

Навіть у цей непростий час фізична культура та спорт залишаються пріоритетними напрямками діяльності закладів освіти, а бути здоровим та сильним – означає бути модним та сучасним.

Ведучі висловили вдячність Збройним Силам України за можливість для учнів тренуватися та виступати на спортивних змаганнях, прославляти Україну на спортивному фронті міжнародних арен. Усі вшанували пам’ять загиблих унаслідок збройної агресії російської федерації хвилиною мовчання.

Подякували ЗСУ за можливість змагатися дітям

У заході взяли участь Кагарлицький міський голова Олександр Панюта, який привітав дітей, побажав яскравих перемог та подякував воїнам Збройних Сил України, які тримають для дітей небо і дають можливість їм розвиватися; начальник відділу молоді і спорту Кагарлицької МТГ Анастасія Іванюта; організатором виступила Оксана Шершень, консультант КУ КМР «Центр професійного розвитку педагогічних працівників».

Змагання – запеклий процес

Розпочалися запеклі спортивні змагання. Скільки емоцій це принесло!..

Тут використовувалися і волейбольні м’ячі, й тенісні ракетки та м’ячики, стійки-конуси, фішки для розмітки, гімнастичні палиці тощо. А поспостерігати за тренерами – вчителями фізичної культури – то окреме задоволення: то якісь хлопчиська і дівчиська, дарма, що паспорт малює іншу цифру! Тут не зайве їх і назвати: Роман Довгоп’ят, Борис Потайчук, Лідія Бабич, Сергій Комлик, Віктор Дудар, Айше Авамілєва, Оксана Криницька, Валерій Ігнатович, Олександр Босенко, Сергій Назаренко, Антоніна Таран.

Якого фізрука діти носили на руках?

Змагання принесли такі результати:
І місце – Кагарлицький ліцей №1 «Соколята».
ІІ місце – Кагарлицький ліцей №3.
ІІІ місце – Черняхівська гімназія «Лідер».

Очільник Кагарлицької громади радо вітав усіх дітей із результатами, які вони продемонстрували, і нікого не залишив без подарунка.

Переможці І, ІІ, ІІІ місць отримали кубки, медалі, грамоти та м’ячі. Всі ж інші принесли в свої школи грамоти та м’ячі для спортивного розвитку. Відрадно, що міський голова відзначив і всіх учителів фізичної культури грамотами і вдячністю за хорошу роботу.

Неочікувано 6-класники Кагарлицького ліцею №1 підхопили свого фізрука на руки! Вдячні учні Романа Довгоп’ята, які його люблять і поважають, продемонстрували усім своє захоплення вчителем. А це дорогого вартує.

Підприємець із Кагарлика Олег Семенюк збирає дрони для воїнів

На фронті в Україні FPV-дрони стають усе популярнішими. Вони є важливим елементом воєнних дій. Дронів дуже потребують наші військовослужбовці, бо ці багатофункціональні пристрої допомагають виконувати конкретне завдання та підсилюють обороноздатність.
Долучитися до знищення окупантів може кожен – або збирати FPV-дрони, або посильно допомагати на закупівлю необхідних деталей для них.
35-річний житель Кагарлика Олег Семенюк самостійно збирає FPV-дрони для наших земляків на фронті.

- Першу інформацію, що дрони можна складати самостійно, я дізнався наприкінці минулого року. І тоді ж замовив перші деталі в Китаї за власні кошти та всяке обладнання, щоб можна було готовий виріб протестувати, підключити, перевірити, - розповідає приватний підприємець із Кагарлика Олег Семенюк. – Потім зрозумів, що самому закуповувати деталі достатньо дорого. Через це оголосив збір коштів.

За словами Олега, на збір одного дрона часу йде пару годин. А коштів – від 13 до 15 тисяч грн, залежно від заявлених характеристик на виріб. Усе залежить від дальності польоту конкретного дрона. Молодий чоловік поєднує роботу на власному СТО та роботу зі збірки багатофункціональних пристроїв.

- Почалося з того, що я натрапив на Телеграм-каналі на відповідну групу, де була викладена чітка інструкція зі збору дронів і розписано все покроково від А до Я, самому розбиратися не потрібно. Мені взагалі це дуже цікаво. Тим більше, я завжди мав велике бажання допомогти нашим військовим, - ділиться Олег.
Дрони їдуть воїнам нашої громади в гарячі точки. Перед відправкою їх обов’язково тестують.
Один 7-дюймовий дрон піднімає 1,5 кг ваги. Наступні дрони, зібрані Олегом, будуть 10-дюймові, вони піднімають до 4,5 кг ваги. «Так попросили», - зауважив Олег.

- Ці 7-дюймові – це добре. Але краще такі, щоб можна було летіти і назад повернутися, щоб не залишити його там. На 10-дюймові потроху замовляю запчастини в Китаї.
Відгуки з фронту про дрони, зібрані Олегом, позитивні – результат є. І це надихає Олега продовжувати справу з допомоги військовим, яку він розпочав.
Між іншим, зараз активно розвиваються онлайн-спільноти, де навчаються виготовляти дрони, і їх уже постачають до ЗСУ.
Для того, щоб тестувати готовий виріб, Олег зробив залізну раму – «щоб при якихось непередбачуваних курйозах він залишився більш цілий», – сказав майстер.

- Був випадок, коли дрон піднявся на понад 17 метрів, і при перемиканні потужності відео я зачепив кнопку, яка розриває зв’язок із ним, і він падає на землю. Я подумав: от дідько, 13 тисяч немає! Але ця залізна рама врятувала його. Там буквально один гвинтик переламався, я його замінив – усе, як нове! – продовжує свою розповідь Олег. – Був ще й інший випадок. Колись пробували на дальність, як працює відеосигнал. Після 2 км польоту почав зникати сигнал і дрон кудись полетів сам. Із цією ж рамою він упав, але завдяки їй залишився цілий. Ми його знайшли. Це ті моменти, коли я дуже хвилювався і переживав. Тестую дрони, звісно, з навантаженням – прикріпляю пластикову пляшку з водою.

У Китаї деталі замовляти дешевше. Та буває, що і в Україні можна купити за таку ж ціну. Але треба постійно бути в Інтернеті та моніторити.

Чому люди повинні виготовляти дрони вдома на кухні? Адже на рівні держави має працювати велике виробництво з виготовлення необхідної військової техніки.

- Думаю, багато чого повинно вирішуватися на рівні влади – і державної, і місцевої. Та краще зайнятися цим раніше, самому і зараз, ніж чекати на владу. Ми не маємо права опускати рук. І кожен на своєму місці повинен робити від нього залежне. Кожен має вкладати себе, коли у нашому спільному домі біда, і не дати ворогові шансу на хоч маленькі перемоги. Просять наші військові допомоги на фронті – значить, ми маємо допомогти.

Ваша пожертва допоможе придбати прилади, що дозволять захищати Україну більш ефективно.

Сюди ви можете задонатити посильну суму: Приват 5168755457543904, Моно.

Наперекір рокам

У лютому Катерині Тимофіївні Кривоніс виповнилося 95 років. Вона народилася і живе в селі Слобода. Звісно, що за свій довгий вік жінці довелося пережити і горе, і радість. Дитиною побачила поневіряння воєнних років, працювала нарівні з дорослими, брала участь у відбудові, трудилася дояркою, різноробочою. Поховала свого чоловіка та молодшого сина. Але пережиті випробування її не зламали. Вона, як і раніше, наперекір рокам, сповнена енергії й охоче ділиться спогадами.

Незважаючи на свій поважний вік, Катерина Тимофіївна Кривоніс відносно добре себе почуває, сповнена сил і пам’ятає все до дрібниць.

Народилася у Слободі в багатодітній родині далекого 1929 року. Була найменшою дитиною в сім’ї. У селі діти постійно на ногах - допомагають батькам, доглядають за худобою, а у вільний час граються. Тож Катерина росла рухливою, швидкою, енергійною.

- Тоді в усіх родинах дітей було багато, - розповідає Катерина Тимофіївна. - Хоч ми і жили бідно, але один одного любили, допомагали. Зараз уже всі мої сестри померли. Немає нікого…

ТРУДИЛИСЯ НАРІВНІ З ЧОЛОВІКАМИ

На долю тих, хто народився у 20-30-ті роки минулого століття, випало чимало випробувань: колективізація, війна, а згодом і важке повоєнне відновлення.

Воєнний час - суворий. Робота в колгоспі лягала на плечі і жінок, і дітей. Багато сімей, які втратили годувальників, опинялися у дуже важкому становищі. Діти працювали нарівні з дорослими: збирали картоплю, пололи грядки... Взимку заготовляли дрова і возили їх на санках. Одним словом, виконували всю роботу, яку зазвичай робили чоловіки.

- Під час війни моїх однолітків, - розповідає Катерина Тимофіївна, - німці брали на риття окопів. Але мене це, слава Богу, оминуло. Та й окупанти – вони теж різні. Були такі німці, які знущалися з наших людей, а були й добрі. У нас квартирував один із них. Він був тихий, ніколи не підвищував голос. Завжди, як отримував посилку, то принесе й мені якийсь гостинець.

Одного разу моя двоюрідна сестричка втекла з риття окопів, то гестапівець наздогнав її вже у нашому дворі. Бив її дуже сильно, після чого повів назад на роботу. «Наш» німець тоді заступився за мене, не дав мене забрати на роботу.

Пам’ятаю, як одного разу я сказала батькові, що ненавиджу всіх цих окупантів. Аж тут німець повернувся до мене і сказав: «Катеринчик, у мене ж сестра така, як ти…» Я відразу ж почервоніла і очі відвела. Не знала, що наш квартирант розуміє українську. Мама відразу ж кинулася до нього, стала просити вибачення, пояснювала, що я молода, ще не розумію, що кажу. А він тільки відповів: «Нічого, вона ж, як моя молодша сестричка…»

Після війни Катерина Тимофіївна працювала у колгоспі спочатку різноробочою, а згодом і дояркою.

- У той час це була каторжна робота, - розповідає вона. – А я ж була ще зовсім молодою. Важко було мені. Працювала і дояркою, і в бригаді, і їздовою на конях. З кіньми було легше, а от з волами не кожен зможе. Я ж вправлялася. Намагалася жити по совісті. Працювала, як могла.
Згодом жінка почала хворіти, перенесла менінгіт, ледь врятували лікарі від смерті. Але в той час вже поряд із нею був її чоловік - Петро Васильович, який і допомагав у всьому.

НАЙБІЛЬШІ ВТРАТИ

Катерина Тимофіївна зізнається, що сімейне щастя вона мала до смерті молодшого сина Анатолія, незважаючи на хвороби, важку роботу та інші негаразди.

- Після того, як Толя помер у 2001 році, через три роки Бог забрав від мене й чоловіка. Життя тоді для мене дуже змінилося. Так, я маю і невістку, і ще двох синів, онуків. Я не обділена увагою, але ці втраті дуже важкі, - розповідає Катерина Тимофіївна, і на очі жінки набігають сльози.

А познайомилася Катерина зі своїм майбутнім чоловіком тут же, в Слободі, Петро працював у колгоспі, а сам був із Новосілок. У це село вони й поїхали жити після весілля. А через кілька років, як помер тато Катерини, вони повернулися назад у Слободу, у батьківську хату.

- Тут ми і збудували новий будинок, - продовжує розповідати жінка, - у ньому я й зараз живу. Все робили своїми руками: я, мій чоловік і моя мати. У житті було всього - і радісні дні, і важкі. Але ми ніколи не опускали рук.

Чоловік Катерини Тимофіївни працював у колгоспі на різних посадах, був і трактористом.

- За ним я була, як за кам’яною стіною. У чому секрет сімейного щастя?.. Можливо, у тому, що у нас не було часу думати про щось погане. Жилося важко. А як діти пішли, то одного треба зодягнути, іншого - нагодувати, третього - навчити, так про себе й забували. Діти й тримали сім’ю. Зараз, дивлюся, молоді як посваряться, так одразу й розбігаються. У них дітей немає, от і не тримається сім’я. Мого Петра вже немає в живих 20 років. Він був хороший батько. До останнього допомагав дітям, чим міг - нічого не шкодував для них. Завжди були разом. Стільки всього ми з ним пережили…

«ДОПОМАГАЛА ВСІМ»

Катерина Тимофіївна каже, що, можливо, секрет її довголіття в тому, що вона змалку звикла допомагати людям. Каже, що так її батьки навчили.

- І тато, і мама ніколи не скаржилися на життя, як би важко не було. Жили ж ми після війни бідно. Але, незважаючи на це, давали прихисток й іншим. Упродовж п’яти років у нашій хатині не лише квартирував фельдшер, а ще й було обладнано медпункт. Мама працювала санітаркою, я ж після роботи їй допомагала. Тоді у нашому дворі було завжди людно, адже село велике. Люди з усієї Слободи, як захворіють, приходили до нас. Коли лікувалися хворі, то ми з батьками тіснилися в одній кімнат­ці. Але не скаржилися, жили дружно.

Вже дорослою Катерина Тимофіївна теж намагалася допомагати іншим.

- Скільки раз бувало, -розповідає, - лежить взимку на дорозі п’яний чоловік, то я від нього не відійду, доки він не встане і не піде додому. Діти йдуть зі школи, б’ються, я завжди підійду, примирю. Комусь око запорошило, я теж допоможу. Люди знали, що в разі чого треба йти до Катерини, вона і допоможе, і втішить.

Молодою я бажала людям тільки добра, і зараз хочу, щоб у людей було менше горя, щоб ця клята війна швидше закінчилася, щоб наші діти не помирали від куль.

...Прощаючись із Катериною Тимофіївною, я помітив на стільці біля її ліжка газету.

- Це дружина мого внука принесла. Вона знає, що я люблю читати. Хоч і бачу погано, але беру окуляри, лупу і читаю, - каже жінка. – Погані зараз новини. Всім важко. То й тішуся тим, що поряд зі мною завжди і невістка, й онук. І вам дякую, що зайшли, бо останнім часом мало кого бачу…

Кошти від благодійного ярмарку – на підтримку наших захисників

Волонтерський рух на Кагарличчині набув неабияких розмахів. Підтримка наших захисників має різні форми. Хтось плете маскувальні сітки, хтось збирає дрони, інші – печуть смаколики, діляться продуктами та речами, постійно донатять на різноманітне обладнання, засоби захисту, транспорт. Актуальними сталий благодійні ярмарки. 23 та 24 березня підприємець Сергій Куян разом із колективом та родиною організували благодійний ярмарок для збору коштів для ЗСУ.

«Ініціаторами благодійного ярмарку стали продавчині, які працюють у мене, - розповідає Сергій Куян. – Як можна було не підтримати таку справу і не допомогти в цій справі?».
На ярмарку продавали різноманітні смаколики та розігрували безпрограшну лотерею, головним призом якої став електрошуруповерт.

Кагарличани та гості міста не минали ятки, де проходив ярмарок: хтось купував тістечка чи солодкі трубочки, хтось грав у лотерею, інші просто безкорисно донатили нашим захисникам.

Як результат – було зібрано майже 19 тисяч гривень. Ці кошти спрямували на придбання дрона у волонтерської спільноти «КаДрон» та нагальних потреб фронтовиків.
Дрон поїхав до 756 полку охорони Державної спеціальної служби транспорту бійцям відділення безпілотних літальних апаратів, які виконують бойові завдання в зоні бойових дій.
Іншу частину коштів вручили старості села Переселення Сніжані Шевченко для підрозділу, в якому несе службу її чоловік та інші захисники з нашої Кагарлицької громади. Зараз вони перебувають на Запорізькому напрямку і мають багато потреб.

Графік вивезення побутових відходів у Кагарлику на квітень

6 квітня

1 маршрут: вулиці: Столична (К. Маркса), пров. Столичний (пров. К. Маркса), Володимира Великого (Московська), Київська, Відродження (Дзержинського), Калинова (Пушкіна), Історична (Калініна), Кооперативна, Ярослава Мудрого (Комсомольська), Євгенія Лісового (Титова), Лугова, Лісова, пров. Лісовий, Медова (60 років СРСР), пров. Медовий, Бащенка, Дов­женка, пров. Довженка, Сестер Куян, Нектарна, пров. Титова, Барвінкова.

2 маршрут: вулиці: Каштанова (Комунарська), 1 Травня, С. Разіна, пров. С. Разіна, пров. Став’янський (пров. Фрунзе), Польова, пров. Каштановий (пров. Комунарський), Бригадна, Гайдара, Дачна, 97-ї Стрілецької дивізії, Вознесенська (Ленінградська), Загородня, Став’янка (Фрунзе) (від Свято-Троїцької (вул. Свердлова) до вул. 1 Травня), Городецька (Петровського), Гагаріна, Симиренка (Пролетарська), Дмитра Трощинського (Мічуріна), Яблунева (пров. Пролетарський), Свято-Троїцька (Свердлова), пров. Гагаріна.

13 квітня

1 маршрут: вулиці: Ентузіастів, Квітки Цісик (Ватутіна), Саксаганського, Європейська (Будьонного), Франка, Полтавська, Олеся Бердника (Енгельса), Ставкова (Ворошилова), пров. Франка, Бузкова (пров. Ватутіна), пров. Полтавський, Будівельників, Челюскіна, Степова, Сергієнка, зав. Сергієнка, Став’янка (Фрунзе) (від вул. 1 Травня до вул. Будівельників), Героїв Крут (Котовського), Єдності, Перспективна, Одеська, Гоголя, Архітекторів, Валентина Пікуля, Аркадія Демиденка, Грушевського, Січових Стрільців, Карпа Трохименка, Журавлина.

2 маршрут: вулиці: Молодіжна, Східна (Любченка), Паркова (Воровського), Суворова, Сонячна (Кутузова), Лебедина (Щорса), Прибережна (Нахімова), Малинова (Чайковського), Тургенєва, Львівська (Толстого), Кошового, З. Космодем’янської, пров. Тургенєва.

20 квітня

1 маршрут: вулиці: Народна, Надзаводська, пров. Надзаводський, Тичини, Квіткова (Комарова), Лесі Українки, Соборності (Піонерська), Героїв України (Маяковського), пров. Героїв України (пров. Маяковського), Богдана Хмельницького, Південна (Леніна), пров. Південний (пров. Леніна), 8 Березня, Чехова, Островського.

2 маршрут: вулиці: Росавська (Червоноармійська), Шевченка, Ковпака, житловий район Чорнобильського масиву, Віталія Філоненка (Павлова), Попова, Ростислава Ткаченка (Чапаєва), Зарічна (Горького) (південна сторона від вул. Незалежності), Миронівська (Жовтнева), Коцюбинського, Кільцева, Дашенка, Черкаська.

27 квітня
1 маршрут: вулиці: Зарічна (Горького), Озерна (Кірова), Ростислава Ткаченка (Чапаєва), пров. Чапаєва (північна сторона від вул. Незалежності), Котляревського, Сагайдачного, Козацька, Зеленського, Білоцерківська, Прорізна (Папаніна), Берегова, Довжик (Радянська).

2 маршрут: відділок 1 Травня.

Вартість вивезення сміття – 4 грн за 1 мішок (рішення Кагарлицької міської ради від 31.03.2015 р. №58).

Прохання перед очікуваним проїздом трактора виставити біля свого подвір’я тару зі сміттям, що буде умовним сигналом для водія.
Початок руху трактора по вулиці – з 9-00.

"Дивограй" і "Оберіг" - перші!

Хореографічні колективи із Кагарлика вибороли перші місця у своїх вікових категоріях у міжнародному конкурсі-фестивалі творчості ProFest у місті Києві.

Змагання у номінації «хореографія» Міжнародного конкурсу-фестивалю творчості «Профест» відбулися 23 березня у Цент­рі культури та дозвілля КНЕУ в Києві. Конкурсно-фестивальна програма проводиться з урахуванням віку учасників – загалом 9 вікових категорій та викладачі колективів.

Цього разу Кагарличчину на конкурсі-фестивалі представляли два хореографічних колективи: «Дивограй» Кагарлицького міського центру культури та дозвілля з танцем «Юзівська полька» і «Оберіг» Кагарлицького центру дитячої та юнацької творчості з танцем «Тропотянка».

Обидва колективи вибороли перші місця у своїй віковій категорії. «Дивограй» середня I вікова категорія (10-11 років). А «Оберіг» - молодша II вікова категорія (8-9 років).

Тренують юних кагарлицьких танцівників та танцівниць батько і дочка Кравченки: Микола Кравченко - «Дивограй», Ольга Кравченко – «Оберіг».

Зауважимо, що змагання були напруженими та вимагали від його учасників повної віддачі. До прикладу, в «Оберега» у його віковій категорії було аж 40 суперників.

Врятували із вогню подружжя

Під час пожежі, що сталася 19 березня в селі Леонівка, у вогні опинилися власники палаючого будинку. Кагарлицьким рятувальникам вдалося врятувати подружжя. Про це повідомляє 19-ДПРЧ м.Кагарлик.

По те, що в селі Леонівка по вулиці Польова горить будинок, повідомлення на пункт зв’язку 19-ї Державної пожежно-рятувальної частини м. Кагарлик надійшло 19 березня о 14 годині 33 хвилини.

За викликом виїхав рятувальний підрозділ 19-ДПРЧ м.Кагарлик у складі 7 рятувальників та 2 одиниць пожежної техніки.

Прибувши на місце, рятувальники побачили, що вогонь охопив покрівлю, перекриття та декілька кімнат будинку. А в середині хати знаходяться її власники - чоловік 1958 року народження та жінка 1951 року народження.

Кагарлицькі пожежники врятували подружжя з палаючого будинку. Медики надали їм допомогу на місці та доправили до лікарні.

Повністю ліквідувати пожежу вдалося лише за 1,5 години.

Пожежа знищила житловий будинок повністю, а разом і з ним речі господарів.

Казковий світ на долонях

21 березня - у Всесвітній день лялькаря - працівники Кагарлицького історико-краєзнавчого музею відкрили для своїх відвідувачів виставку «Лялькова скриня», на якій представлені роботи майстринь Кагарличчини.

Розмаїттям іграшок насамперед вражає виставка - поряд з найпростішими ляльками ви побачите іграшки з детально опрацьованими костюмами та характерами, а біля стародавніх ляльок без облич - білосніжних різдвяних ангелів. Цілий дивовижний ляльковий світ, населений такими несхожими один на одного жителями, захоплюючий і різнобарвний, вмістився в просторому залі Кагарлицького музею.

Під час відкриття виставки директор музею Валентина Віценко насамперед подякувала воїнам ЗСУ за безпеку та можливість всім, хто перебуває в тилу, мирно жити й працювати. По цьому вона провела презентацію «Лялькової скрині», запрошуючи до слова майстринь, які погодилися представити на розсуд юних та дорослих жителів громади свої творчі роботи.

- Щиро зізнаюся всім вам, - сказала Валентина Віценко, - що, організовуючи цю виставку, ми навіть не очікували, що так багато майстринь зголоситься взяти в ній участь. Для нас дуже приємно створити майданчик для творчих людей, які своїми роботами в цей складний для усієї країни час наповнюють серця і дітлахів, і дорослих позитивом.Кагарлицькі майстрині поділилися з відвідувачами виставки власними роботами.

Так, Нана Ісаєва розповіла, що ляльки, які вона виготовляє, дуже різні. Деякі з них можна використовувати у фотозонах, інші – в ляльковому театрі. Є іграшки і для декору, і до Дня Валентина, є і обереги, і ляльки в мініатюрі. А ще – новорічні та іграшки-мішечки.

Матеріали майстриня використовує різні, переважно фліс і льняну тканина.

Наталія Ланова зізналася, що виговоленням ляльок «захворіла» 5 років тому.

- Усі мої роботи, - повідала вона, – для дітей різного віку, навіть, для немовлят. Адже елементи моїх іграшок – безпечні, починаючи від тканин і закінчуючи кріпленнями.

Зверніть увагу на піжамні ляльки, вони - з секретом. У середину цих іграшок дітки можуть складати свої піжамки.

Крім цього, майстриня представила і низку патріотичних ляльок, починаючи від симпатичних дівчаток-україночок і закінчуючи песиком Патроном.

Керівник гуртка Кагарлицького центру дитячої та юнацької творчості Людмила Лісовенко представила вироби своїх вихованців та одночасно з цим провела пізнавальну екскурсію з історії виникнення в Україні ляльок – із давньої Русі до сьогодення, відразу ж демонструючи ту чи іншу ляльку, характерну для різної історичної доби.

- Лялька - це щось особливе, що оживає в нашій уяві, щоб щось передати, співпережити, - розповіла вона. - В авторській ляльці ми бачимо вираження емоцій майстра, в обрядовій - якесь свято чи ритуал, у традиційну ляльку взагалі вкладено цілу філософію. Кожна з лялечок - яскрава індивідуальність, що має свій неповторний стиль, своє обличчя, а деякі мають свої лялькові історії.

Майстриня Світлана Панасюк презентувала різні прикраси для волосся, а Олена Галабурда - іграшки-сови, які вона виготовляє лише на замовлення.

Також на виставці були представлені роботи й інших мастринь, які з тих чи інших причин чи змогли завітати на відкриття виставки: сувенірні квіти Оксани Губенко з Переселення, різні види намиста Наталії Садовської з Великих Пріцьок, м’які іграшки Любові Алєксєєвої, а також ляльки-мотанки, виготовлені у міському центрі культури та дозвілля (керівник гурка Оксана Овчаренко).

Особливе місце на виставці відведено і лялькам із фондів музею (деяким із них виповнилося вже понад 50 років!)

Поспішайте відвідати музей: виставка діє лише тиждень!

Опалювальний сезон на Кагарличчині буде завершено 1 квітня

Кагарлицький міський голова Олександр Панюта провів 25 квітня чергове 68 засідання виконавчого комітету. Розглянуто було понад десяток актуальних питань.

Насамперед ухвалено рішення закінчити з 01.04.2024 року опалювальний сезон 2023-2024 року. Відключення від опалювання закладів охорони здоров’я, освіти, населення та об’єктів, які використовуються для забезпечення Збройних Сил України та територіальної оброни, буде проведено за умови стабільної добової температури понад +8 градусів.

Виконком схвалив звіт про виконання бюджету Кагарлицької міської територіальної громади за 2023 рік, Програму сприяння діяльності органу Державної казначейської служби України в казначейському обслуговуванні установ та організацій Кагарлицької міської ради на 2024 рік, зміни до Програми захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, забезпечення пожежної безпеки та цивільного захисту на 2024 рік.

Затверджено вартість автопослуг, що надає КП КМР «Міськрембудсервіс»; прийнято рішення про коригування тарифів на послуги зі збирання, вивезення та розміщення твердих побутових відходів для КП КМР «Міськрембудсервіс».

Надано дозвіл на підключення до міської водопровідної та каналізаційної мережі, впорядковано одну з поштових адрес. Ухвалено рішення про завершення приватизації об’єкта нерухомого майна – квартири в с. Демівщина. Одне з рішень стосувалося збільшення первісної вартості основних засобів. Традиційно прийнято рішення про надання матеріальної допомоги жителям Кагарлицької міської територіальної громади відповідно до діючого Положення.

Інвестиції в здоров’я

У Кагарлицькій громаді одним із ключових пріоритетів є розвиток медичної сфери. Пропонуємо читачам інтерв’ю з директоркою Кагарлицького Центру первинної медико-санітарної допомоги Інною Карапірою, в якому мова піде про важливі аспекти роботи Центру, включаючи питання фінансування, забезпечення кадрами та надання нових медичних послуг у сільських медамбулаторіях Кагарличчини.

ДЕФІЦИТУ КАДРІВ У «ПЕРВИНЦІ» НЕМАЄ

- Інно Миколаївно, чи достатньо у Центрі, який Ви очолюєте, медпрацівників, і як налагоджена робота сімейних лікарів у сільських медамбулаторіях Кагарлицької громади?

- Проблем із кадрами ми не маємо. Невдовзі очікуємо ще на одного лікаря, який після навчання в інтернатурі теж працюватиме у нашому центрі.
Що ж до роботи в сільських мед­амбулаторіях, то на постійній основі працює лікар лише у Черняхові. Однак і він двічі на тиждень приїжджає в Кагарлик проводити прийом хворих. І це не через те, що у нас проблеми з кадрами. Це пояснюється особливостями роботи сімейних лікарів із пацієнтами, які уклали з ними декларації. Адже, згідно з вимогами, навантаження на лікаря – 1800 пацієнтів. А, враховуючи демографію, у нас немає такого населеного пункту, звісно, крім Кагарлика, де б 1800 жителів підписали декларацію з одним лікарем. Враховуючи це, ми склали графік виїзних прийомів сімейних лікарів, згідно з яким один раз на тиждень вони працюють у селах нашої громади.

ЗА ПІДТРИМКИ МІСЬКОЇ РАДИ

- Скільки всього на Кагарличчині сільських медамбулаторій та як вони забезпечені медичним обладнанням?

- Крім Черняхова, про який ми вже згадували, медамбулаторії діють також у Буртах, Мирівці, Шубівці, Ставах і Переселенні. І, звісно, у місті Кагарлику.

Наприкінці березня мають завершитися ремонтні роботи Шубівської медамбулаторії, які проводяться за кошти місцевого бюджету (300 тисяч гривень). Це, до речі, останній такий заклад, який потребував ремонту. Торік ми провели аналогічні ремонти Переселенської медамбулаторії та фельдшерського пункту в с. Горохове.

Завдяки фінансовій допомозі Кагарлицької міськради ми не лише проводили ремонти, а й закуповували необхідне медобладнання.

Так, останнім часом суттєво розширилися наші можливості з діагностування хвороб, в тому числі й безпосередньо в сільських мед­амбулаторіях.

За кошти бюджету громади було придбано аналізатори крові та сечі, які на даний час встановлені, крім Кагарлицької, ще й у Черняхівській та Буртівській медамбулаторіях.

Завдяки цьому пацієнтам цих населених пунктів проводяться аналізи крові та сечі безпосередньо на місці.

Також Кагарлицька міська рада виділила необхідні кошти і на придбання апарату ультразвукової діагностики. Наші лікарі у своїй роботі його вже використовували під час виїздів у сільську місцевість, і можу сказати, що пацієнти дуже задоволені тим, що ми можемо проводити діагностування безпосередньо на місцях, відразу ж під час прийому сімейного лікаря. А з березня цього року ми всю цю роботу повністю легалізували, підписавши з НСЗУ відповідний пакет послуг. Завдяки цьому лікарі отримали право надавати офіційні консультативні висновки за результатами ультразвукової діагностики, до того ж наш Центр буде отримувати від держави ще й додаткові кошти за надані нами діагностичні послуги.

Минулого року за кошти місцевого бюджету було придбано 11 ЕКГ-апаратів на суму 413 тисяч гривень, що, знову ж таки, додало зручності нашим пацієнтам, особливо тим, хто мешкає у сільській місцевості. У кожному кабінеті сімейного лікаря є і глюкометри.

Також Кагарлицька міська рада постійно виділяє нам кошти й на витратні матеріали до медоб­ладнання (а це теж вкрай важливо, адже, щоб зробити, приміром, аналізи крові чи сечі, необхідно мати достатню кількість відповідних реактивів).

Завдяки вчасному фінансуванню з місцевого бюджету ми постійно забезпечені і необхідною кількістю тест-систем на виявлення гепатиту, ковіду та тропоніну (для точної діагностики інфаркту міокарда).

Ще одне з вагомих придбань минулого року за кошти громади – це гематологічний аналізатор, про який ми довго мріяли, і який коштує 550 тисяч гривень.

Крім придбання медичного обладнання, для потреб Центру виділялися з місцевого бюджету кошти й на облаштування кабінетів сімейних лікарів.

Дуже вдячні міській владі за те, що вони допомогли нам знайти спонсора - Андрія Засуху, який подарував Центру новий автомобіль Chery, на якому наші лікарі віднедавна виїжджають на виклики невідкладної медичної допомоги.

Також із бюджету громади фінансуються заробітна плата працівникам невідкладної медичної допомоги, ФАПів та придбання медикаментів для невідкладної допомоги.

А от на заробітну плату лікарям та працівникам медамбулаторій надходять кошти з Національної служби здоров’я України (відповідно до підписаних декларацій).

РОЗШИРЮЄТЬСЯ ПЕРЕЛІК МЕДИЧНИХ ПОСЛУГ

- Чи плануєте розширювати сферу медичних послуг, шляхом підписання з НСЗУ нових пакетів меддопомоги?

- Так. Ми над цим постійно працюємо, адже це наші додаткові кошти. Із НСЗУ ми підписали такі пакети послуг: «Первинна медична допомога», «Супровід і лікування дорослих та дітей з психічними розладами на первинному рівні медичної допомоги», «Мобільна паліативна медична допомога дорослим і дітям» та «Супровід та лікування дорослих та дітей, хворих на туберкульоз, на первинному рівні медичної допомоги».

Із квітня очікуємо на підписання нового пакета з НСЗУ на надання послуг вузькими спеціалістами. Тобто наші сімейні лікарі зможуть надавати додатково кваліфіковану медичну допомогу ще й вузької спеціалізації. Це, приміром, можуть бути послуги кардіолога, хірурга, УЗД, дитячого ЛОРа тощо.

Це не означає, що ми не видаватимемо направлень хворим на консультації до лікарів вторинної ланки. Просто наші лікарі зможуть у разі потреби надавати більшість кваліфікованих консультацій самостійно, і це особливо є актуальним для жителів сільської місцевості, яким не завжди зручно приїжджати до Кагарлика за консультаціями того чи іншого вузького спеціаліста. А з вторинною ланкою ми тісно співпрацюємо. Налагоджено повне розуміння і жодних проблем немає.

У ПЛАНАХ - ПОСИЛЕННЯ ПОКАЗНИКІВ ЯКОСТІ

- З якими ще медичними закладами, крім Кагарлицької багатопрофільної лікарні, ви співпрацюєте? І як багато жителів громади підписали з сімейними лікарями вашого Центру декларації?

- Маємо підписані угоди про співпрацю з Національним інститутом серцево-судинної хірургії імені М. Амосова та дерматологічним диспансером Київської обласної лікарні. Фахівці цих медзакладів регулярно приїжджають до нас та надають хворим консультації.

Щодо кількості декларацій, то у нас їх налічується 26 тисяч. Це – майже 92% від усіх, зареєстрованих у нашій громаді жителів.

Згідно з новими вимогами, кожен сімейний лікар має щороку оглядати 95% пацієнтів, з якими підписано декларації, навіть тих, які раніше не зверталися за медичною допомогою. Тож у цьому році плануємо посилити роботу над показниками якості надання медичної допомоги.

ВІДКРИТТЯ ЦЕНТРУ ЖИТТЄСТІЙКОСТІ - РЕАЛЬНА ПЕРСПЕКТИВА

- Інно Миколаївно, наскільки є достовірною інформація, що вже невдовзі при Центрі первинної медико-соціальної допомоги запрацює Центр життєстійкості? І якщо роботи в цьому напрямі ведуться, то які послуги там надаватимуться?

- Дійсно, ми працюємо над втіленням в життя цього проєкту. Але говорити про терміни поки що рано. Потрібно пройти низку процедур і одна з перших – це внесення змін до статуту нашого Центру.

Якщо плани успішно реалізуються, то в Центрі життєстійкості можна буде отримати й індивідуальну психологічну підтримку, наприклад, у вас безсоння чи стрес, і пройти сімейне консультування, якщо є непорозуміння.

У Центр зможуть звертатися сім’ї військовослужбовців, полонених, безвісти зниклих, загиблих воїнів, а також внутрішньо переміщені особи, люди з інвалідністю чи сім’ї, які виховують дітей з інвалідністю, та всі, кому потрібна психологічна допомога чи хто перебуває у складних життєвих обставинах. Загалом соціальний статус не має значення – наші психологи та соціальні працівники допомагатимуть кожному.

Стропи у швейній промисловості: все, що вам потрібно знати

Стропи - це довгі вузькі смуги тканини, які використовуються у швейній промисловості для створення різноманітних елементів одягу та аксесуарів.

Часто стропи відомі під іншою назвою – тасьма. Типові матеріали із яких виготовляють стропи - бавовна, поліестер, нейлон та інші синтетичні або натуральні матеріали. На те, із чого виготовляють стропи впливає їхнє майбутнє використання та потреба в міцності, гнучкості, еластичності.  При поєднанні поліпропілену та бавовни отримують дуже міцні стропи які витримують значне навантаження. А способи плетіння строп дозволяють зробити їх як жорсткими, так і м’якими. Тож для їхнього ефективнішого використання визначтеся https://ukreba.com.ua/strichka-reminna, які саме стропи та з якого матеріалу вам потрібні.

Стропи – універсальність, функціональність та практичність у використанні

У швейній промисловості стропи незамінний елемент скрізь, де потрібно надати додаткової міцності чи привабливості швам виробів, запобігти контакту рубців із тілом.

Функціональні можливості:

• ·         Одяг: Тасьма надає міцності швам, запобігає швидкому зношенню ниток, убезпечує тіло від контакту із швом та його «натирання».
• ·         Ручки для сумок: Стропи забезпечують міцність та зручність при носінні сумок, рюкзаків та інших виробів.
• ·         Пояси: Завдяки стропам одяг щільно прилягає до тіла та підкреслює фігуру.
• ·         Підвіски для одягу: Стропи використовуються для створення петель, що дозволяє регулювати довжину або об'єм одягу.
• ·         Декоративні елементи: Різноманіття матеріалів, кольорів і текстур строп дає можливість дизайнерам реалізувати найсміливіші ідеї та надати виробам особливої привабливості.
• ·         Функціональні деталі: Стропи застосовуються у виробництві рюкзаків, спортивного спорядження, дитячих пасків безпек та інших виробів, де потрібна міцність та зносостійкість.

Переваги:

• ·         Міцність та довговічність: Стропи виготовляються з якісних матеріалів, що забезпечує тривалий термін служби виробів.
• ·         Гнучкість у дизайні: Різноманіття кольорів, текстур та ширини строп дає дизайнерам безліч можливостей для створення унікальних виробів.
• ·         Практичність: Стропи виготовляють із матеріалів, стійких до зносу та різних зовнішніх впливів.
• ·         Універсальність: Стропи використовуються в різних галузях, окрім швейної, наприклад, у меблевому виробництві, альпінізмі, туризмі та інших.

Стропи (тасьма) - це невід'ємна частина швейної промисловості, що робить одяг та аксесуари не лише практичними, але й стильними.

Зібрали кошти на кілька дронів

16 березня у Слобідському будинку культури відбувся благодійний ярмарок на підтримку ЗСУ та святкове дійство «Колодія величаємо - весну зустрічаємо!». Збирали кошти на дрони для ЗСУ.

Було на що подивитися відвідувачам благодійного заходу у Слободі: це і персональна виставка картин нашого земляка-художника Олександра Карпенка, і виставка-продаж ляльок-мотанок, які виготовили сільські майстрині Оксана Бабич та Ольга Літвін, та вишитих рушників від Ніни Тропініної, вироби з петриківським розписом Інни Бойко. А ще - тематична фотозона до свята Колодія.

Гостей пригощали гарячими млинцями та варениками. Але найбільше відвідувачів зібралося біля ярмарку-продажу смаколиків, які приготували небайдужі жителі села, вихованці, батьки та працівники Слобідської гімназії та дитсадка «Фіалочка».

Святкове дійство з піснями, розвагами та конкурсами підготували для гостей працівники та учасники художньої самодіяльності Слобідського сільського будинку культури.

Серед гостей заходу були аграрії, які господарюють на слобідських землях. Вони теж долучилися до збору.

Спільно вдалося зібрати 66000 гривень, які підуть на дрони для наших захисників.

«Щиро дякую усім, хто брав участь, та усім, хто знайшов можливість відвідати наш захід та підтримати донатом Збройні Сили України. Сьогодні ми вкотре довели, що жителі Слобідської громади завжди готові допомагати», - зазначає староста сіл Слобода та Расавка Світлана Бакал.

Зустрінемо весну разом

У суботу, 16 березня, біля Кагарлицького центру культури та дозвілля розгорнулися яскраві ятки та локації – тут проходив благодійний ярмарок «Зустрінемо весну разом».

«Жителів та гостей міста запрошуємо відвідати наш ярмарок. Тут ви можете придбати смачну випічку, вироби місцевих майст­ринь, зіграти в безпрограшну лотерею та поласувати безкош­товними гарячими млинцями, вафлями та чаєм, - закликала перехожих Анастасія Мацібура. - А усі вторговані від продажу та лотереї кошти підуть на підтримку місцевих виробників дронів та наших захисників».

Тож потік охочих поласувати смачною випічкою та підтримати оборонців України не зменшувався. Хтось купував пиріжки, рогалики та вареники, хтось грав у лотерею чи куштував гарячі, щойно випечені смаколики. Але жоден із відвідувачів ярмарку не пішов, не опустивши в скриньку свій донат.

Тож за кілька годин ярмаркування в Кагарлику вдалося зібрати 15 328 гривень.

Варто зауважити, що своїх рук до організації ярмарку та її наповнення доклали працівниці та учасниці художньої самодіяльності Кагарлицького МЦКД. Вони виготовили ляльки-мотанки та розмалювали гільзи, привезені зі сходу, для безпрограшної лотереї, приготували солодку випічку та виступили в ролі продавців.

До них зі своїми витворами долучилися місцеві майстрині Ірина Салій та Наталія Ісаєва – частину виторгу вони теж спрямують на підтримку ЗСУ.

Зі святом, комунальники!

15 березня у Кагарлику відбулися урочистості з нагоди Дня працівників житлово-комунального господарства та побутового обслуговування населення. Захід проходив у малому залі Кагарлицького міського центру культури та дозвілля.

На початку урочистостей міський голова Олександр Панюта подякував воїнам ЗСУ за те, що стоять на захисті країни і, особливо тим, хто сьогодні у вогні боїв та під обстрілами, у окопах міцно тримає оборону та нищить ворога.

По цьому очільник громади побажав працівникам житлово-комунального господарства та побутового обслуговування населення Кагарличчини міцного здоров’я, добробуту, родинного щастя, наснаги, душевного тепла, професійних успіхів і нових вагомих здобутків.

Олександр Панюта підкреслив, що, не дивлячись на всі труднощі та негаразди, які сьогодні переживає наша країна, працівники галузі віддані своїй справі і вдень, і вночі, за будь-яких погодних умов забезпечують комфорт і затишок для всіх мешканців громади, щодня стежать за тим, щоб будинки були теплими, водопостачання безперебійним, а вулиці чистими та безпечними.

Традиційно з нагоди професійного свята кращих працівників галузі було відзначено нагородами та преміями.

Олександр Панюта вручив Подяки Кагарлицької міської територіальної громади працівникам КП «Міськрембудсервіс»: трактористу Роману Дмитрієву, робітнику благоустрою Миколі Кравченку, електрогазозварнику Володимиру Ніколенку, столяру Ігорю Демиденку, електрику Євгенію Ткачу, головному бухгалтеру Галині Сафроновій, робітнику благоустрою Віктору Микитину, інспектору з кадрів Олені Стеценко; машиністам насосних установок КП «Кагарликводоканал» Ользі Захарченко та Миколі Неживому, оператору свердловин КП «Кагарликводоканал» Юрію Назаренку, робітниці з благоустрою парку-памятки «Кагарлицький» Надії Сушко, робітниці з благоустрою парку-памятки «Кагарлицький» Світлані Третьяковій, економісту КП КМР «Житлово-експлуатаційна організація» Олександрі Скуйбіді, слюсарю-сантехніку КП «Житлово-експлуатаційна організація» Володимиру Поліщуку, а також старшому оператору котельні «Стадіонна» КП Київської обласної ради «Кагарликтепломережа» Віктору Димчуку.

Подякою Київської обласної ради був нагороджений директор комунального підприємства Кагарлицької міської ради «Кагарликводоканал» Володимир Черемис.

Завершилися урочистості пісенними дарунками. Музичні вітання комунальникам лунали того дня від викладачів Кагарлицької мистецької школи Людмили Ігнатенко та Тетяни Голдобіної, а також солісток Кагарлицького міського центру культури та дозвілля Людмили Поліщук та Катерини Кучеренко.

Будуть гратися та відпочивати в тіні

У Кагарлику обабіч дитячого майданчика поблизу Центральної та дитячої бібліотек та Мистецької школи з’явилася алея із 12 дерев. Через кілька років відвідувачі майданчика та книгозбірень відпочиватимуть в тіні молоденьких зелених красунь.

З 5 березня по 5 травня на Кагарличчині оголошено двомісячник благоустрою. Саме в його рамках і висадили деревця вздовж дитячого майданчика в середмісті Кагарлика. Ініціатором цього стала директорка Публічної бібліотеки Лілія Литвин.

«На робочій нараді в начальниці відділу культури Олени Петленко в понеділок, 11 березня, я виявила таку ініціативу. Олена Іванівна передала її міському голові Олександру Панюті. Він підтримав її, і за день уже дерева були в нас», - розповідає Лілія Литвин.

Сніг, що випав на початку тижня, завадив висадити саджанці відразу. Довелося почекати кілька днів.

Тож 15 березня колективи бібліотек та Мистецької школи, а разом з ними Кагарлицький міський голова Олександр Панюта, начальниця відділу культури Олена Петленко, директор Адміністрації парку-пам’ятки «Кагарлицький» Валерій Петленко висадили 12 молоденьких берізок. Саджанці надав меценат, який побажав залишитися невідомим.

У Кагарлику вшанували пам’ять Великого Кобзаря

Тарас Шевченко – видатний український поет, прозаїк, драматург, художник. Щороку в Кагарлику напередодні дня народження Кобзаря вшановують пам’ять поета покладанням квітів до його пам’ятника та літературними читаннями.

8 березня біля монумента українського генія зібралися представники міської влади, шанувальники творчості поета, жителі громади.

Розпочався захід покладанням квітів до пам’ятника Кобзарю за участю міського голови Олександра Панюти, його заступника Івана Семцова, працівників закладів культури громади та небайдужих містян.

- Шевченко став символом свободи, боротьби за становлення української нації. Кобзар заклав розуміння, що за волю треба боротися, - наголосила, відкриваючи урочистості, ведуча Анастасія Мацібура.

Молодь та дорослі віддавали того дня данину поету, декламуючи його твори, виконуючи пісні на його слова, які набувають нового, особливого сенсу в умовах сучасної реальності.

Зокрема, вихованці театрального відділення Кагарлицької мистецької школи (керівник Лєйла Джабієва) підготували віршовану композицію з творів Тараса Шевченка, а пісні на слова Кобзаря виконали Олексій Михайлов та ансамбль «Зорецвіт».

Того дня слова поета знову звучали актуально, вдихали силу та надію в серця присутніх, адже поезії Шевченка завжди були і ще надовго залишатимуться невичерпним джерело натхнення та мудрості для українців.

Звучало безсмертне слово Тараса

7 березня у читальній залі Центральної бібліотеки в Кагарлику відбувся літературно-музичний вечір «Сила слова Тарасового» на честь 210-ї річниці з дня народження Великого Кобзаря. Захід відбувся за участю представників відділу культури Кагарлицької міськради, працівників бібліотек, викладачів та вихованців Мистецької школи та їхніх вихованців, жителів Кагарличчини.

Відкрила дійство керівник художньо-театрального відділення Кагарлицької мистецької школи Лєйла Джабієва, яка проникливо декламувала Шевченкові «Думи мої, думи».

У розповідях ведучих – Тетяни Гриценко (Центральна бібліотека) і Наталії Тарасової (Бібліотека для дітей) – знайшов своє відображення тернистий шлях генія Тараса Шевченка – людини незвичайної долі й незвичайного таланту, що здобула світову славу.

Їхні розповіді органічно перепліталися з виступами вихованців Лєйли Джабієвої: Максима Кравченка, Ярослава Сінченка, Олександра Матьори, Тимофія Бакурова, Мар’яни Кононенко, Олександри Заїки-Пірус, Ілони Балацької, Юлії Островської, Катерини Вовк, Гліба Репенка, Каріни Черниш, Ярослава Губерненка – з їхніх вуст звучали безсмертні Шевченкові твори.

Щирі емоції та гарячі аплодисменти викликав виступ юного бандуриста Мирослава Новіка (викладач Наталія Кравченко), який зіграв «Ой ти, дівчино зарученая…» і «Взяв би я бандуру...».

Яскравими вкрапленнями літературно-художньої композиції були пісні на слова Тараса Шевченка «Зацвіла у лузі червона калина…» у виконанні ансамблю старших класів Мистецької школи «Веселі дзвіночки» (керівник Наталія Кравченко, концертмейстер Ганна Ільєнко).

«Думи мої, думи» виконав Олександр Панченко (викладач Яна Гребеневич, концертмейстер Тетяна Кононенко), а «За байраком байрак» - дует Наталії Кравченко та Максима Кравченка.

На завершення всі, затамувавши подих, слухали відеозапис виступу народного аматорського хору міського Будинку культури, який виконував «Реве та стогне Дніпр широкий» біля пам’ятника Великому Кобзареві.
Гостинну ауру головної книгозбірні Кагарлицької громади разом із музикою і художнім словом доповнювала виставка літературної Шевченкіани.