Вже понад рік у Кагарлику потужно працює спортивна студія «MONACO». Чому вчать, як та для кого проходять заняття, як пілон покращує тіло – у нашому інтерв’ю.

ТАНЕЦЬ НА ПІЛОНІ - СУЧАСНИЙ ВИД МИСТЕЦТВА

– Що таке пілон і кому він підходить?

– Пілон – це інструмент для роботи. А от танець на пілоні – це сучасний вид мистецтва, заснований на вправах з гімнастики і великій роботі над власним тілом. Тут поєднують елементи гімнастики, танцю й акробатичні трюки. Якщо людина займається гімнастикою й спортивними танцями з дитинства і має гнучке тіло, її художні номери на пілоні та власні імпровізації можуть бути дуже красивими, заворожуючими, із складними трюками.
Робота на пілоні допомагає людині розвиватися. По-перше, її м’язи максимально працюють. По-друге, коли людина висить на пілоні головою вниз, їй треба думати і прораховувати кілька кроків вперед, щоб розрахувати як «зайти на інший рух». Я б сказала, це важкий спорт.
Дівчата, які ходили до нас на акробатику, гімнастику та пол-денс, мають гарні результати і на пілоні. Вони роблять гарні композиції в парі, поєднують складні елементи, добре взаємодіють між собою, вибудовуючи цікаві та складні фігури із власних тіл. Спина, руки, ноги, сідниці – працюють усі групи м’язів. Це непросто.
Нещодавно говорила з колегою із Київської області. Вона розповіла, що до неї на заняття прийшла жінка 64 років, яка вже має внуків. Свого часу вона була достатньо підготовлена, а зараз вирішила «підтягнутися». У залі вона працювала над собою, хоч великих надій на неї ніхто не покладав. Та жінка досягла своєї мети – її м’язи знову працювали, як належить, і вони з тренером були задоволені її результатами. Тож людина, яка має бажання та сміливість, може приходити на заняття у будь-якому віці і працювати над собою.

У Кагарлику в нас не було на заняттях такої дорослої людини, як у моєї колеги з Київщини (а та жінка, до речі, багато чого змогла!). У нас найменшій учасниці студії – 5, найстаршій – ледве за 40 років.

Найбільше мені подобається працювати з маленькими. Вони як щось зробили, постійно між собою змагаються і прагнуть більшого.

– У чому відмінність індивідуальних та групових занять? І які Ви радите відвідувати?

– Кожен обирає для себе сам. Та інколи люди обирають індивідуальні заняття через сором’язливість. Через це і не наважуються йти в групу. На індивідуальному занятті людина сама обирає програму – наприклад, сподобався трюк і хоче відпрацювати його. А на групових ми працюємо згідно з планом.

У СТУДІЮ ПРИЙМАЮТЬ ІЗ 4-Х РОКІВ

– З якого віку можна займатися дітям та як робота на пілоні покращує тіло? Як часто проходять тренування та який одяг слід обирати для занять?

– Гімнастикою – з 4, на пілоні – з 6.
До нас приходять люди різної статури. Для тих, хто ходить до нас на заняття, ми говоримо і про те, щоб людина дотримувалася правильного харчування. Даємо поради, ідеї та раціон харчування.
Робота на пілоні покращує тіло – укріплює не тільки м’язи, а й внутрішні органи.
Наші тренування проходять зазвичай тричі на тиждень.
У нас займаються в шортах, топах, футболках. Лосіни не підходять, бо треба щоб тіло торкалося пілона. За рахунок цього людина й тримається на ньому. Можна босоніж, можна в напівбалетках. Обов’язково закриті коліна (наколінники).
Музику ми використовуємо сучасну. І, звісно ж, не російську.
На занятті студійці спочатку розігріваються, потім розтягуються. Далі ми продовжуємо свою роботу за планом.
Мами дітей, які надихнулися результатами своїх дітей, приходять займатися також. Хоч і ненадовго. Взимку дорослі приходять частіше, як у весняно-літній період. Я пов’язую це із городньо-польовими роботами.
Чим ми надихаємося? Дивимося в Інтернеті на роботи інших людей. Із задоволенням їздили б для цього в інші міста Київщини.
Загалом наші студійці навчаються неймовірній кількості трюків – на прогинання, силу, розтяжку, крутіння, висіння, стійки на руках та інші акробатичні елементи. Через кардіонавантаження розігріваються м’язи і спалюються зайві калорії, особливо коли виконуються силові елементи. Ви б бачили наших дітей у роботі!

ПРАЦЮВАТИ НА ПІЛОНІ – ЦЕ ЗАЙМАТИСЯ СПОРТОМ

- Давайте спробуємо зруйнувати стереотип, що танці на пілоні виконують вульгарні дівиці для розваг чоловіків.

- Від цих стереотипів всі уже давно відійшли. Усе це пішло з того часу, коли вважалося однією із розваг у публічних місцях. Танці на пілоні не були спортом, бо не мали складних елементів, як зараз. Та з часом це почало розвиватися у великих містах – пішло більше від гімнастики, яка у великому спорті. Люди із своїми даними почали шукати себе із намаганням розширити свій потенціал. Так як я, наприклад: займалася танцями, вирішила спробувати для себе і пілон.
Безсумнівно, працювати на пілоні – це займатися спортом. Тому що є і міжнародні змагання, і просто між студіями. Ми ще не змагаємося ні з ким, ми ще зовсім юна студія, але дуже цього хочемо і прагнемо.

Знаєте, створення танцю чи номера на пілоні – це як написання вірша: беруться окремі слова, римуються і поєднуються у гарний твір. А загалом танці – це розвиток пам’яті, координації, тіло дуже гарно працює з мозком. І, звісно, акторська майстерність!

ВАГАЄШСЯ – ПРИХОДЬ НА МАЙСТЕР-КЛАСИ

– Що порекомендуєте новачкам?

– Головне – не боятися нічого нового. Вивчати себе, працювати над своїм тілом, розвиватися.

Краще за все діти адаптуються тоді, коли у них в їхній справі є подружка або друг. Вони разом переживають свої маленькі перемоги і невдачі, підтримують один одного. Дівчата, які приходять разом, вживаються швидше у нашу спортивну родину. Для тих, хто вагається прийти до нас, ми робимо майстер-класи.

Тривалість нашого заняття - 1 година. Ходять не тільки дівчата, а й хлопці. Хлопців зазвичай цікавить акробатика, гімнастика та танці. Чому танці у нас вважаються спортивними? Тому що у наші постановки ми вставляємо спортивні трюки – напівсальто, стрибки тощо. Розучуємо ми їх на спортивних матах.

Важливою подією для наших студійців є той факт, що ми мали честь виступати перед кагарличанами на День міста, куди нас люб’язно запросили. Ми презентували містянам спортивний танець, до чого ставилися дуже відповідально.

Ще влаштовуємо виступи для батьків – гарно прикрашаємо зал, у нас все мигає, світиться, одночасно святкова і домашня атмосфера. Це особливі для нас дні. А найактивнішими для мене є діти 7-10 років.

– Які плани ставите перед собою надалі?

– Дуже хочу, щоб у нас в місті ми потроху виступали і демонстрували свої вміння.
Звісно, обставини, у яких ми живемо, невеселі. Але ми маємо розвиватися і рухатися вперед.
Хотіла б, щоб з іншими аналогічними студіями нас поєднували змагання, щоб ми вчилися один в одного, щоб діти адаптовувалися до сцени та потроху виступали – і це для нас буде крок вперед.
Бажаю усім нам Перемоги над російським злом, неймовірної краси та грації!