У Кагарлику 8 листопада відсвяткували 50-річний ювілей міського будинку культури та Всеукраїнський день працівників культури та аматорів народного мистецтва. Заходи відбулися у великій залі МБК. А у фоє було проведено виставку, присвячену кожному творчому підрозділу будинку культури.
Винуватців свята привітали в. о. голови Кагарлицької райдержадміністрації Світлана Синюк, голова Кагарлицької районної ради Іван Семцов та Кагарлицький міський голова Олександр Панюта.
Вони подякували усім, хто робив і робить власний внесок у розвиток культури в районі. А також вручили нагороди - подяки, грамоти, подарунки та квіти.
Від районної ради та райдержадміністрації нагороди було вручено Світлані Безвербній, директору Черняхівського БК, Олексію Лихошерсту, водію відділу культури і туризму, національностей та релігій РДА, Василю Супу, молодшому науковому співробітнику Мирівського сільського музею, Тетяні Холодковій, бухгалтеру відділу культури і туризму, національностей та релігій РДА.
Від міської ради відзнаки отримали Сергій Шевченко, звукорежисер; Галина Куца, активна учасниця народного аматорського хорового колективу; Олексій Любчич, - активний учасник народного аматорського драматичного колективу; Людмила Поліщук, - активна учасниця народного аматорського ансамблю української пісні; Микола Кравченко, керівник танцювального колективу.
А на потреби міського будинку культури Олександр Панюта передав сертифікат на 10 тисяч гривень.
До вітань долучилися начальник відділу культури і туризму, національностей та релігій Кагарлицької РДА Олена Петленко, яка теж вручила відзнаки, та директор МБК, який очолював заклад з 1980 по 1992 рік, Григорій Лавриненко.
Кагарлицький міський будинок культури відчинив свої двері у 1969 році. Першою директоркою була Ніна Жолуденко, а вже з 1970 року - Микола Бойко. У наступні роки: Раїса Марченко, Григорій Лавриненко, Валентин Хайло, Анатолій Климак, а нині - Володимир Копильний.
Працівники, аматори сцени міського закладу культури потішили гостей заходу піснями, хореографічними номерами, театральною виставою.
У віртуальному фотоальбомі перед присутніми “прогортали” світлини з різних періодів історії МБК, що супроводжувалися спогадами сучасників.
У 1960 році було створено Кагарлицький аматорський хоровий колектив, з 1972 року - “народний” хор. Організатор і перший їх керівник – Ніна Жолуденко. Наступними керівниками були Микола Кінько, Олександр Бондаренко, Станіслав Воробець, Валерій Рябіца, Ірина Новічкова, Любов Карпів. Нині керівник Олег Даниленко.
Ще один колектив МБК, що носить звання “народний”, аматорський оркестр духових інструментів, заснований у 1973 році. За цей період колективом керували Володимир Миколюк, Віталій Богуцький, Андрій Краснов, Василь Барановський, Олександр Кочерженко. Сьогодні оркестром керує Ігор Ільченко.
У 1992 році в міському будинку культури створено фольклорний колектив, а вже пізніше, в 1996 році, його перейменовано в ансамбль української пісні, якому в 1998 році присвоєно звання «народний». Його засновником і єдиним керівником є Анатолій Климак.
Також у МБК працює 2 театри. В 1973 році Василь Шендрик заснував драматичний колектив. У 1995 році колективу було присвоєно звання “народного”. На зміну Василю Шендрику прийшла Ніна Савельєва. Після 2011 року і до сьогодні народний аматорський драматичний колектив під назвою «Колохорт» очолює Володимир Чоповський. Також в 2013 році режисерка Анастасія Мацібура створила та очолила драматичний колектив «Стороннім-В».
З 2000 й до 2016 року хореграфічний колектив МБК очолювала Валентина Гонтарєва, яка під час святкового концерту виступила в новому амплуа актриси. Нині хореографічний колектив очолює заслужений працівник культури Микола Кравченко.
Крім того, в МБК створені ще два вокальні колективи. У 2010 році за ініціативи Лесі Чоповської почав діяти ансамбль «Вишиванка», а рік тому - вокальне тріо «Заграва», яке очолює Анастасія Мацібура.
Під час концерту з вітаннями виступили всі керівники творчих колективів міського будинку культури. А завершив цикл вітань директор міського центру культури і дозвілля Володимир Копильний.
Винуватцям свята подарував свій виступ гурт з Богуславщини «Надросяни».

У 4 класі Кагарлицької школи № 2 навчається 3 пари двійнят.
Братики та сестрички схожі між собою, та для вчителя відрізнити родичів - не проблема.
- Хоч і всі в класі дотепні та безпосередні діти, мають свої точки зору і власні судження, та все ж відрізняються зовнішністю, характером, темпераментом, ставленням до навчання, - розповідає класовод Лідія Назаренко. - Дівчатка Захарченки - Софія та Олександра - зовнішньо дуже схожі, але у Саші, наприклад, родинка на обличчі, якої немає у сестрички. Хлопчики Нелюби - Сашко та Денис - повторюють зовнішні риси батьків: один - татові, другий - мамині. Брати Колотаї - Роман та Артем - хоч і схожі між собою, але проблем відрізнити їх я ніколи не мала.
Спілкуватися із 4-класниками - одне задоволення: вони охоче діляться своїмі планами на життя, розповідають про що мріють і якою хотіли б бачити школу й Україну, і навіть піднімають настрій анекдотами.
Коли я завела мову про майбутні професії, то Роман Колотай відповів, що хоче бути нотаріусом, бо «любить лазити в документах», а його брат Артем - гітаристом («...тато грає, і маму потроху учимо»); Софія Захарченко - хірургом, бо їй цікава медицина і «все, що в людини в животі», а її сестра Саша - вчителем математики; Денис Нелюба - поліцейським, а його брат Саша - президентом («...хочу, щоб у школі було багато комп’ютерів і ноутбуків, електронних дощок, щоб людям платили більші пенсії, щоб були гарні дороги і людей поселяли у нові гарні будинки»).

У минулому числі “Вісника Кагарличчини” ми писали про рішення міськвиконкому покласти на Кагарлицьке КЖЕП функції з постачання, виробництва та транспортування тепла до будинку по Парковій, 18 в Кагарлику. Згодом міська рада планує спорудити для цього будинку мінікотельню. Проте частина із жителів цього будинку виступають за індивідуальне електроопалення своїх квартир.
Чому міська рада все ж прийняла рішення стосовно мінікотельні? Чому не електроопалення? З цими питаннями ми звернулися до Кагарлицької міської ради.
Перший заступник міського голови Олег Пурій пояснив “ВК”, що варіант із електроопаленням теж розглядався.
Але... виявилося чимало отих самих “Але”.
Тож, по-порядку.
Виявляється, що представники енергокомпанії, до якої входить і Кагарлицький РЕМ, керуючись певними підзаконними актами та інструкціями, розглядають багатоповерхові будинки, що хочуть перейти на електро-
опалення, як одного споживача. Тому техумови на збільшення потужності для будинку можуть видати лише юридичній особі.
Отож, щоб робити розрахунки та здійснювати монтаж мережі, власникам будинку потрібно об`єднатися в ОСББ (чи подібну структуру) і лише з юридичною особою енергокомпанія вестиме справи. Це перший момент.
Другим моментом є видача енергетиками “Технічних умов”. Відповідно до інструкцій НКРЕ вартість збільшення потужності енергопостачання для фізичних осіб і для юридичних дуже відрізняється. У випадку із будинком по Парковій кожен додатковий кіловат коштуватиме приблизно 3200 гривень. І лише за попередніми “прикидками” “Технічні умови” обійдуться щонайменше 2 мільйони гривень.
Є ще й третій момент. Без прорахунків спеціалізованої сертифікованої установи проєктної потужності споживання електроенергії будинком, пікових навантажень тощо жодна із монтажних організацій за роботу з прокладання кабелю, встановлення щитових, розводки по будинку не візьметься.
І, як нам пояснив Олег Пурій, якщо проєкт для газової котельні фактично дає старт до її будівництва, то розрахунки спецінституту щодо енергопостачання носять, фактично, рекомендаційний характер.
Момент четвертий. Будинок по Парковій, 18 - 9-поверховий. Тобто в ньому працюють ліфти. Знову ж нормативними актами передбачено, що такі будинки мають, у разі встановлення індивідуального електроопалення, заживлюватися від двох джерел одночасно. Тобто від двох підстанцій. Як це буде зроблено: чи потужність поділять порівну, чи одна гілка живлення буде резервна - справа проєктантів. Головне - безпека людей.
Момент п`ятий. Він витікає із попереднього. Поблизу має бути дві підстанції належної потужності. Адже враховувати потрібно не лише електроопалення і ліфти. В наш час практично кожне домогосподарство є пожирачем електроенергії: морозильники, холодильники, бойлери, мікрохвильовки, праски, фени, електроплити, електрочайники і ще багато іншого дріб`язку, що споживають велику кількість електроенергії. Й існують такі “години пік”, коли в одній квартирі одночасно “крутиться” мікрохвильовка, гріється чайник, працює фен, бойлер і праска. При такому “колективі” споживання піднімається моментально до 5 кіловат. А тепер додайте сюди електрокотел. Помножте все це на 204 споживачів. Плюс резерв. Сума виходить досить вагома. Тож до потужності підстанцій потрібно все ж ставитися серйозно.
- Прорахувавши всі “за” і “проти”, взявши до уваги всі моменти, порадившись із спеціалістами, міська рада й віддала перевагу модульній мінікотельні, - констатує Олег Пурій. - Цей варіант є швидшим у втіленні і дешевшим.
Звичайно, здешевити прокладання електромереж могли б “теплі кредити”, які зараз видають державні фінустанови. Це досить вигідний варіант, адже держава покриває частину кредиту. Але тут знову все упирається в самоорганізацію жителів будинку. Кредит видадуть лише ОСББ. А зважаючи на те, що майже третина квартир в будинку по Парковій, 18 знаходяться в оренді, а їхні власники проживають в інших містах, то перспектива об`єднатися у мешканців дев’ятиповерхівки примарна.
До адміністратора фейсбук-сторінки Кагарлик.city тиждень тому звернулися деякі жителі будинку по Парковій, 18 з проханням провести опитування: чи бажають його мешканці опалюватися централізовано від модульної мінікотельні, а чи від індивідуального електроопалення. Ми пішли їм назустріч і таке опитування провели. Станом на 14.00 23 жовтня в опитуванні взяли участь 73 особи: 51 висловилася - за індивідуалку і 22 - за мінікотельню. Але, на жаль, ці дані не можна вважати репрезентативними. По-перше, частина із проголосуваших взагалі не проживають в цьому будинку. По-друге, ми не маємо даних, чи не голосували від однієї квартири кілька разів, а саме від кожного помешкання має бути 1 голос.
Тож, судячи з усього, питання вибору між способами опалення можна вирішити лише на зібранні всього будинку. І, бажано, щоб воно закінчилося створенням ОСББ.

На позачерговому засіданні виконавчого комітету Кагарлицької міської ради 4 жовтня виконком визначив Кагарлицьке комунальне житлово-експлуатаційне підприємство виконавцем послуг із виробництва, транспортування та постачання теплової енергії до житлового будинку по вул. Парковій, 18 у Кагарлику.
Іншим рішенням виконком надав дозвіл КЖЕП на створення додаткового підрозділу на підприємстві «Відділ теплопостачання».
Такі рішення спричинила неспроможність комунального підприємства Київської обласної ради «Кагарликтепломережа» забезпечити початок опалювального сезону на обслуговуваних раніше об’єктах у нашому місті.
Під час опалювальних сезонів 2015-2016 та 2016-2017 років “Кагарликтепломережа” виступала не виробником теплової енергії, а надавала послуги з її транспортування та постачання.
Тоді виробляло теплову енергію підприємство “Біотеплоенерго”, а “Кагарликтепломережа” транспортувала її по своїх трубах і виконувала функції з виписки платіжок та акумулювання коштів від споживачів. А вже потім частину цих коштів перераховувала виробнику тепла. Саме тоді “Кагарликтепломережа” заборгувала виробнику тепла близько 5,5 мільйона гривень.
На завершення опалювального сезону 2018-2019 років до боргів “Кагарликтепломережі” додався борг за газ та борги державі (несплата податків, ЄСВ, штрафи, пеня). Разом це склало понад 12 мільйонів гривень.
Окрім того, частина споживачів “Кагарликтепломережі” перейшла на автономне опалення або змінила постачальника теплової енергії.
Зважаючи на це, “Кагарликтепломережа” заявила про свою неспроможність розпочати опалювальний сезон 2019-2020 років. Адже підприємство не має “балансу тепла”, та має значні борги.
Тож склалася ситуація, коли багатоповерховий будинок на вулиці Парковій, 18 у Кагарлику залишається без опалення. А це 204 квартири, плюс магазини, офіси.
Міську раду про це “Кагарликтепломережа” повідомила у липні нинішнього року. З огляду на цю ситуацію, міська рада замовила проєкт на будівництво модульної котельні для цього будинку. Проєкт вже виготовляється.
Разом вартість проєктування, будівництва та введення в експлуатацію такої котельні коштуватиме близько 4,5 мільйона гривень. Це великі кошти для міського бюджету. Сам процес виготовлення, узгодження документації та будівництва теж займе багато часу. І до опалювального сезону зробити все це неможливо.
Тому Кагарлицька міськрада звернулася до Київської облради, чиїм КП є “Кагарликтепломережа”, з проханням надати в оренду на пільгових умовах котельню по вулиці Стадіонна, 1, яка опалювала цей будинок. Причому для опалення використовувати будуть лише твердопаливні котли.
Київська обласна рада прийняла рішення 19 вересня 2019 року № 661-30-VII надати котельню в оренду Кагарлицькій міськраді. Одначе про пільгові умови мови в цьому рішенні не йдеться.
Оскільки Кагарлицька міськрада не мала структурного підрозділу, який би займався наданням послуг із виробництва, транспортування та реалізації теплової енергії, то було вирішено покласти ці функції на КЖЕП. І вже в його структурі утворити підрозділ «Відділ теплопостачання».
Саме він і буде забезпечувати будинок по вул. Парковій, 18 теплом. А тим часом Кагарлицька міська рада працюватиме над будівництвом модульної мінікотельні. Така котельня - складнотехнічний об’єкт. Для її обслуговування жителі будинку повинні утворити ОСББ, яке, як юридична особа, укладе договір із відповідною організацією. Або ж жителі мають найняти управителя будинку. Його функції може виконувати все той же КЖЕП.

Сьогодні кафетерій “Райдуга”, що працює в адмінбудинку, відомий не тільки в Кагарлику, а й за його межами.
- Багато приїжджих, в тому числі й з інших районів, яким щось потрібно у райдержадміністрації чи райраді, як правило, не оминають наш заклад. А серед постійних клієнтів - працівники поліції, прокуратури, торгівлі, управління соцзахисту, - розповідає його власник Людмила Рубіженко. - Бувають у нас і відомі персони. Наприклад, нещодавній кандидат у депутати Верховної Ради Геннадій Кривошея. Меню на кожний день складаємо з розрахунку на 100 чоловік. Хоча, буває і більше. Тому у планах - щось масштабніше за кафетерій. Хоча багато сьогоднішніх відвідувачів просять, щоб ми залишалися тут і надалі.
Не скаржиться, на відміну від багатьох своїх колег, господарка закладу і на фінансове становище. Хоча так було не завжди...
У юності більшість з нас мріє про престижну і високооплачувану професію. Людмила - не виняток. Спочатку у Таращанському агротехнічному коледжі, а згодом і в академії праці та соціальних відносин, вона навчалася на юриста, одержавши диплом бакалавра. Але влаштуватися на роботу за фахом виявилося не так і просто. Юристів у державі, і в Кагарлику тим більше, виявилося занадто. Тому доводилося задовольнятися роботою, далекою від фахової. А ще... народжувати і ростити діток.
Під час декретної відпустки з другим дитям і прийшло рішення про зміну професії, а точніше - про пошук нового місця в житті.
- Я стала випікати торти на замовлення. Свого часу закінчила курси кондитерів, мені подобалося це заняття. А вдячність замовників додавала сил і бажання, - згадує Людмила Рубіженко.
Торти в неї виходили смачні і оригінальні, відгуки про її майстерність поширювалися містом і за його межами. Але смаколики - не повсякденна їжа. Їх замовляли, як правило, тільки на свято, а Людмилі хотілося стабільності.
- Моя менша сестра Вікторія за фахом - кухар, - розповідає підприємець. - у партнерстві з нею і вирішили відкрити щось на зразок кав’ярні, бістро, фастфуда. Одного разу я зайшла в райраду, щоб дізнатися, чи немає у них даних, де можна орендувати приміщення. І мені запропонували орендувати дві кімнати на першому поверсі...
Офіційне відкриття кафетерію Людмили Рубіженко відбулося у листопаді 2017-го. У закладі встановили кофемашину, напекли смаколиків, в тому числі і печива з побажаннями. Його одержував кожен з відвідувачів, розламував, читав записочки, і посміхався. Від уваги до себе і від смаку домашнього печива. А на завтра приходив сюди знову у компанії з товаришем чи подругою.
Так тривало кілька тижнів. А потім Людмила, за її словами, зрозуміла, що чимало людей хочують не тільки перекусити у закладі, а й по-справжньому поїсти. Так у кафетерії з’явилися гарячі обіди.
Розпочинали із 50 порцій супу і десятка котлет. На сьогодні у кафетерії кожен день нове меню з вибором 80 страв. У день моїх відвідин кафетерію, тут пропонували відвідувачам супи гороховий з грінками та тельбухами, гуляш з телятини, котлети з кількома гарнірами і вареники з різними начинками. По цілком прийнятній для пересічного громадянина ціні.
Всі м’ясні продукти для приготування страв у “Райдузі” щодня закуповують на ринку. Інші - завозяться постачальниками. Заморозка не використовується, тому всі страви у кафетерії - свіжі і по-домашньому смачні. Для відвідувачів передбачена можливість замовляти по пів порції, готуються страви для вегетаріанців, а також для клієнтів, які постяться.
- Перший рік був тяжким, - згадує моя співбесідниця, - все, що заробляла, ішло на виплату податків і орендну плату за приміщення. Тому шукала шляхи до нарощування виробництва, залучення нових відвідувачів.
Серед таких варто назвати кухню на виїзд. На замовлення у кафетерії вам можуть приготувати і доставити гарячі і холодні страви домашньої кухні у офіс під час проведення корпоративів, свят, гулянь тощо.
Допомагає у бізнесі спілкування і взаєморозуміння з колегами на харчовому ринку міста.
А ще у нинішньому році Людмила орендує майданчик з кіоском у сквері перед банком Креді Агріколь. Там продаються виготовлені саморуч піца, чебуреки, морозиво. Коронна страва - чебуреки.
Як сучасна бізнесвумен не цурається вона і реклами. На своїй сторінці у Фейсбуці у групі оголошень “Тонечка”.
- Як ви встигаєте господарювати на всіх ділянках? - запитую у співрозмовниці.
- Допомагає мама, тьотя, сестра, а ще життєве кредо, - посміхається Люда. Вона дістає свій смартфон і знаходить лаконічні рядки: “Якщо у вас є мрія, бажання і наполегливість, то ви проростете, навіть із-під асфальту”.
Ми розмовляємо з Людмилою Рубіженко у залі кафетерію за пів години до його закриття о 16-й. Але й у цей час до закладу постійно заходять відвідувачі, і господарка, вибачаючись за перерваний діалог, поспішає їх обслуговувати.
- Я сама з Миронівки, але, коли буваю у Кагарлику, обов’язково заходжу в цей кафетерій, - розповідає мені літня жінка за сусіднім столиком. - І не тільки, щоб смачно поїсти. Поспілкуватися з Людмилою - розумницею, красунею, доброю душею і серцем - це теж задоволення.
Із 9-ї до 16-ї відкриті двері у кафетерій. І протягом всього цього часу його хазяйка на ногах. А тому, навіть, на усміхненому обличчі Люди проступає втома. Втім, щастя, напевне, і не буває легким.

Святкування у Кагарлику Дня міста розпочалося з самого ранку зі спортивних змагань. Футболісти, тенісисти, баскетболісти, волейболісти та шахісти, серед яких були і дорослі, і діти, із задоволенням скористалися змогою провести ранок серед друзів-спортсменів на смарагдовому полі, тенісному корті та спортивному майданчику міського ФОКу. А вже ближче до опівдня на вулиці Парковій можна було помітити переодягнених у героїв мультфільмів підлітків, які запрошували на атракціони наймолодших жителів міста.
Однією з родзинок цьогорічного святкування Дня міста стало проведення кінної вистави.
Сценічним майданчиком було обрано стадіон міського ліцею, де вершники продемонстрували публіці свою майстерність, ознайомили відвідувачів з особливостями верхової їзди і відповіли на безліч запитань, які цікавили кагарличан.
Чотириногі артисти помітно хвилювалися ще до виступів: напевно, їх бентежили присутність глядачів та музика, що лунала з різних куточків. Втім, з часом їм все ж вдалося впоратися з хвилюванням, щоправда, не без допомоги вершників.
А розпочалася кінна вистава з подолання перешкод. Приємно було бачити простодушну старанність коней. Далі за програмою - їзда стадіоном. Тут у коней вже було більше свободи, і покрасувалися вони на славу.
По цьому школярі могли сфотографуватися з кіньми, погодувати їх улюбленими ласощами, а ще - безкоштовно покататися.
Ця видовищна подія, яка вперше пройшла в Кагарлику, зацікавила понад трьохсот дітлахів. Черга, щоб покататися на конях, розтяглася у кілька десятків метрів.
Одночасно з цим дійством у центрі міста проходив яскравий танцювальний флешмоб для дітей, у Будинку культури - театральний конкурс, а неподалік - пленер “Відчуй себе художником”, конкурс малюнка на асфальті, презентація навчальних закладів міста, майстер-класи з аплікації паперу, гончарства та ліплення, виготовлення виробів з круп; грала інструментальна музика. Багато дітей скористалося можливістю спробувати відкрити свої таланти під час цих заходів. Хто бажав, мав змогу залишити власні “автографи” на Будиночку для розфарбовування.
Одночасно з цим місцеві майстри презентували власні роботи на виставці-продажу, а гармоністи (біля фонтану) своєю запальною грою припрошували земляків до танцю.
Неподалік міського Будинку культури гостям і жителям міста роздавали інформаційні бюлетені та календарики, а працівники міських книгозбірень запрошували всіх до своїх павільйонів. Так, під час святкування Дня міста біля локації бібліотеки для дорослих було чимало відвіду-
вачів. Тут відбувалася презентація формату роботи працівників книго-
збірні під назвою «Буккросинг», яка припала до душі багатьом шанувальникам літературної творчості. Бібліотекарі проводять його вже котрий раз. Зацікавили кагарличан й інші форми роботи бібліотекарів, зокрема, майстер-клас «Розпис екоторбинок». І дорослий, і малий на спеціальній торбинці відтворювали у живописі свою любов до рідного міста, залишивши пам’ять про річницю народження Кагарлика. І цей захід був наймасовішим. Активно і цікаво проходив флешмоб «Дерево побажань місту». Тут відвідувачі мали завдання словом відтворити свої палкі побажання Кагарлику.
Поряд з павільйоном книгозбірні для дорослих працівники міської бібліотеки для дітей презентували творчу майстерню та “Місто моєї мрії”, де школярі мали змогу залишити свої побажання міській владі.
Із захопленням зустріли діти появу на великій сцені артистів цирку. Разом з ними юні кагарличани дресирували собак та змій, споглядали за численними фокусами. По цьому неподалік ліцею пройшло шоу мильних бульбашок та безпрограшна лотерея. А ближче до шостої вечора - основні урочистості.
Кагарличан зі святом привітав мер міста Олександр Панюта, численні гості, в тому числі очільники району, депутати рад різних рівнів. Традиційно було вручено відзнаки жителям міста.
На великій сцені спочатку демонстрували свої таланти юні кагарличани. Згодом естафету від них перейняли бандуристи, які співали та виконували мелодії на різноманітних народних струнних інструментах. Народний хоровий колектив міського Будинку культури (керівник Олег Даниленко) виконав гімн Кагарлика. А їхні колеги із гурту “Заграва” та танцювального колективу здійняли справжній фурор серед глядачів. Дотепним був виступ вихованців дошкільних закладів міста. Прикували увагу до сцени зразковий дитячий духовий оркестр районного Центру дитячої та юнацької творчості під керівництвом Ігоря Ільченка та солістка Євгенія Хміль, гурт студентів Білоцерківського національного аграрного університету, артисти Київського обласного музично-драматичного театру ім. П. К. Саксаганського.
Усі виступи кагарличани щедро вітали оплесками. А юні артистки-дошкільнята отримали у подарунок ще й ляльки від міської ради.