Мода і стиль – поняття не лише сучасного світу. Це не тільки стрімка гонитва за всім новим, це – проникнення в суть новизни при одночасному зверненні до витоків, до старих традицій.

 Мода не знає кордонів, їй не потрібні візи і паспорти.

Мода радує кожного з нас. Неважливо, куди історія приведе нас, мода завжди буде слідувати за нами.

Сьогодні на численні покази мод витрачаються величезні кошти, до їх організації залучають велику кількість людей різних професій: від модельєра та швачки до звукорежисера та сценариста.

Дівчатка міської школи №2 імені Василя Дашенка продемонстрували свої моделі, доклавши неабияких зусиль для їх проектування та виготовлення. Вони використали підручні матеріали, найрізноманітніші, нетрадиційні для виготовлення одягу: старі газети та журнали, пакети для сміття, паперові серветки, списані учнівські зошити, медичні рукавички та багато інших.

Творчості немає меж. Наші діти створили  справжній еко-бум від юних  дизайнерів, майбутніх  кутюр’є  і просто поціновувачів моди!

Представили моделі 4-класники – Валерія Бондаренко, Анжела Гуріненко, Богдана Коваль, Яна Кравець, Маргарита Омельченко, Поліна Панченко, Олександра Пільганчук, Олександра Романчук, Вероніка Сушко, Аліна Швидка; 5-класники – Валерія Мамедова, Вікторія Кармазин, Анастасія Пономаренко; 6-класники – Анна Лопанчук, Софія Самошкіна; 8-класники – Анастасія  Головко, Дарина Колодяжна, Ольга Часова.

Сукні дівчаткам 4 класу виготовлялися батьками, кожна мама вклала у виріб душу, терпіння, наснагу, недоспані ночі…

Сукні  учням 5, 6, 8 класів зроблені батьками,  дітьми на уроках та позаурочних заняттях під керівництвом вчителя трудового навчання Вікторії Потайчук.

Варто зазначити, що за ідею проекту слід завдячити неперевершеній майстрині Вікторії Потайчук, а керівниками проекту є Вікторія Потайчук і Віта Вовк.

Проблема забруднення навколишнього середовища уже давно носить планетарний характер. Маємо рукотворні острови із твердих відходів, які площею рівняються материкам. Маємо рукотворні сміттєзвалища, деякі з яких за висотою наближаються до гірських велетів. Тому у багатьох країнах питанням збереження екології, утилізації і переробки сміття приділяється першочергова увага.

Приємно, що над вирішенням даної проблеми працюють і в нашому районі. Детальніше про це кореспондент «ВК» веде розмову з головою міста Кагарлик Олександром Панютою.

- Олександре Олексійовичу, яка із проблем, пов’язаних із чистотою міста, є пріоритетною для міської влади і що робиться для її вирішення?

- Щоб сміття і відходи не нагромаджувалися по вулицях і садибах жителів будь-якого населеного пункту, його потрібно регулярно збирати і вивозити на сміттєзвалище. У межах Кагарлика річний обсяг таких відходів становить 11 тисяч тонн. Зрозуміло, що діюче сміттєзвалище обмежене у своїх розмірах і здатне виконувати свої функції протягом ще 5-7 років. Не більше. Потім воно буде закрите.

Тому-то першочерговим завданням міської ради є будівництво нового полігону з розміщення твердих побутових відходів. Для цього виконавчий комітет Кагарлицької міської ради розпочав процедуру по відведенню земельної ділянки площею 6 га за межами міста з відповідним цільовим призначенням. Перший крок – це розробка проекту «Детальний план території полігону твердих побутових відходів», мета якого визначити чи можна на визначеній ділянці забезпечити комплекс екологічних, санітарно-гігієнічних, протипожежних заходів, щоб мінімізувати шкідливий вплив від розміщення твердих побутових відходів на людину і природу. 4 квітня 2019 року проект розглянула містобудівна рада при департаменті містобудування і архітектури Київської ОДА, він отримав позитивну оцінку. Ряд зауважень, які висловили члени містобудівної ради, це більше побажання до майбутнього проекту будівництва.

Наступний етап – розробити проект відведення земельної ділянки в постійне користування КП «Міськрембудсервіс», потім замовити проект будівництва, а вже тоді шукати інвестора. Без сумніву, спорудження полігону - справа затратна і не одного дня, але без її вирішення проблеми із сміттям з часом будуть тільки накопичуватися...

- Будівництво полігону - це перспектива. А що робиться сьогодні, щоб було чисте і місто, і його екологія?

- Над цим щоденно працюють два міські підприємства - КП «Міськрембудсервіс» і Кагарлицьке КЖЕП. Перше здійснює вивезення побутових відходів із приватного житлового сектора, інше - від багатоквартирних будинків.

Щодо багатоквартирних будинків, то тут практично проблем не виникає. Але чимало їх - у приватному секторі. Раз у місяць згідно графіка транспорт КП «Міськрембудсервіс» об’їжджає всі вулиці міста, кожне подвір’я і за символічну плату у 4 гривні за мішок збирає відходи з подальшим вивезенням на сміттєзвалище. Але, на жаль, є громадяни, які ігнорують цю послугу. І, напевне, не так через економію, як завдяки шкідливій звичці. Саме через них постійно виникають стихійні сміттєзвалища на вулицях Піонерській, Барвіновка, Білоцерківська (котловина), Нектарна, на території за колишнім хлібозаводом та інших.

Прикро, але окремим кагарличанам бракує елементарної культури і, якщо хочете, патріотизму до рідного міста, його мальовничих куточків. Маю на увазі, насамперед, жителів вулиць, що розташовані біля парку (Східна, Шевченка). Для деяких з них стало нормою, виходячи з дому, виносити із собою пакети із сміттям і залишати їх по дорозі в парку - пам’ятці загальнодержавного значення «Кагарлицький» ...

- І що, немає засобів впливу на таких порушників? Раніше, наскільки мені відомо, таких викликали на засідання постійної комісії при місцевій раді, штрафували і піддавали громадському осуду...

- Подібна практика триває і зараз. Більше того, маю відзначити, що ми використовуємо для цього і сучасні технічні засоби. Зокрема, біля Ольжинського кладовища, де постійно утворювалося стихійне сміттєзвалище, ми встановили камеру відеоспостереження. По ній і було встановлено особу, яка порушувала порядок. Даний факт вплинув і на інших жителів вулиці. Сміттєзвалищ там більше немає.

Продовжує працювати і адміністративна комісія при виконавчому комітеті кагарлицької міської ради, маємо в штаті КП «Міськрембудсервіс» інспектора з благоустрою. Право складати протоколи про адміністративні правопорушення одержали керівники КП «Міськрембудсервіс» і Кагарлицького КЖЕП. Зросли і розміри штрафів. Наприклад, для громадян - від 340 до 1360 гривень, юридичних осіб - від 850 до 1700.

Але... Ефект, безсумнівно, є. Громадяни чи юридичні особи, які одержали припис на усунення порушень екологічного характеру, вчасно реагують на його виконання. Але справа в іншому. Біля кожної купи сміття камери не встановиш, і за кожним будинком не вслідкує ні інспектор з благоустрою, ні поліцейські. Тому здолати це зло реально тільки спільними зусиллями і влади, і громадськості.

- Трохи раніше ви відзначали, що мотивом порушень екологічного законодавства окремими кагарличанами є не стільки їх бажання зекономити 4 гривні, як усталена психологія, шкідлива звичка. Людина звикла, що найпростіший спосіб позбутися сміття, це винести його через дорогу у кущі, у ярок, у лісосмугу. Щоб ніхто цього не бачив. І таку важко переконати, що відходів можна позбутися іншими, легальними шляхами, без шкоди і собі, і довкіллю. Чи реально взагалі змінити людську психологію у цьому питанні?

- Світова практика засвідчує, що реально. І один із шляхів до цього - сортування сміття з його наступною переробкою. На рівні держави у нас вже прийнято відповідний закон і ми намагаємося його виконувати.

У першу чергу, мова йде про виготовлення та встановлення контейнерів з роздільного збирання пластика, паперу і скла. Це зроблено, насамперед, біля висотних будинків (вул. Столична, Каштанова, Паркова, Миру) та у приватному секторі по вулицях Козацька, Бащенка, масив Молодіжний.

Такі ж контейнери для роздільного збору твердих відходів встановлено в усіх школах та установах міста.

Відрадно, що нашу ініціативу в цьому плані підтримують і самі кагарличани. Зокрема, контейнери для роздільного збирання відходів замовили жителі вулиці Павлова. Маємо можливість забезпечити ними всіх, хто звернеться з цього приводу.

На сьогодні у Кагарлику зареєстровані і працюють три підприємці, які приймають від населення пластик, папір і скло.

Працівники комунального підприємства відсортовують пластик і на міському сміттєзвалищі.

Зрозуміло, що зроблено тільки перші кроки по реалізації даного проекту. Подальші темпи його впровадження залежатимуть знову ж таки від будівництва полігону з розміщення твердих побутових відходів. Адже відмінність полігону і сміттєзвалища полягає в тому, що на першому з них відходи якраз сортуються за видами, а захоронюється лише те, що не можна переробити.

У складі делегації голів міст Київщини мені довелося відвідати подібний полігон у польському місті Забже. Побачене вразило. Це - справжнє солідне підприємство із сотнею працюючих, необхідними ресурсами і інфраструктурою. Щоб воно було прибутковим (а тільки так реально привабити інвестора), ним користуються відразу кілька об’єднаних громад. Про це потрібно думати і нам при спорудженні свого полігону. Адже 11 тис. тонн сміття в рік - це мало, щоб мати прибуток. Потрібно не менше 50 тис. тонн відходів.

У Польщі теж були свої складнощі із запровадженням роздільного збирання відходів. Але завдяки політичній волі державного керівництва, підтримці людей, запровадженню фінансових стимулів їм вдалося змінити психологію і менталітет людей. Для прикладу, для тих, хто не сортує відходи, плата за вивезення сміття вдвічі більша.

Гадаю, що з часом так буде і в нас. А поки що ми продовжуємо працювати над тим, щоб підвищити ефективність дій у цьому напрямку, в тому числі і з використанням досвіду інших громад. Зокрема, з використання контейнерів для збирання сміття у приватному секторі у сусідньому, Миронівському районі.

Але, в той же час, користуючись нагодою, хочу нагадати всім жителям міста і району просту життєву мудрість: «Чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять». Саме це - головна умова чистоти нашого краю і збереження екології.

Довідково. Значення кольорів сміттєвих контейнерів

Зелений колір. Скло і склобій. У більшості місць прозоре скло і кольорове скло повинні бути розділені. Кераміка, загартоване скло, дзеркала, шибки і лампочки не повинні бути викинутими разом з великогабаритними відходами на стоянці контейнерів.

Синій або жовтий кольори. Папір та картон. Вони мають бути достатньо чистими, щоб бути переробленими. Паперові серветки, кухонні рушники, наклейки, коробки від соку, копіювальний папір і шпалери, брудний або промаслений папір і целофанові пакети не є вторинною сировиною як папір, тому повинні зберігатися окремо.

Помаранчевий колір. Упаковка із пластику або металу і коробки з-під напоїв. Обгортки з масла, пластикові склянки (наприклад, з-під йогурту), упаковки для небезпечних і отруйних продуктів, пластикові пакети із алюмінієвої фольги не повинні бути включені у ці відходи.

Чорний колір. Органічні відходи: овочі, фрукти, садові відходи, обрізки, трава і листя, що можуть бути компостовані.

Коричневий колір. Акумуляторні батареї. Багаторазовий текстиль: одяг, взуття, постільна білизна та аналогічні повинні бути зібрані в текстильних контейнерах або віднесені до центру переробки.

Червоний колір. Малонебезпечні відходи або невеликі хімічні відходи: шприци, люмінесцентні лампи, мийні засоби, косметика, фарби і лаки, відпрацьовані масла, пестициди і подібні шкідливі для здоров’я і довкілля речовини.

На спецлінію 102 надійшло звернення від працівника «Укртелекому», який повідомив про спробу крадіжки кабелю зв’язку.

Правоохоронцями було з’ясовано, що о 2-й годині ночі в місті Кагарлик відбувся обрив мережі зв’язку та встановлено, що невідомі особи намагалися викрасти кабель.

За допомогою камер відеоспостереження системи «Безпечне місто» групою реагування патрульної поліції за гарячими слідами було затримано підозрюваних. Ними виявились раніше не судимий 33-річний та 26-річний раніше судимий мешканці Києво-Святошинського району.

За даним фактом відкрито кримінальне провадження за ст. 15 (замах на злочин) та ч.3 ст.185 (крадіжка) Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 5 років.

Проблема безпритульних собак, яка ще донедавна видавалася в Кагарлику безнадійною, останнім часом зусиллями міської влади стала вирішуватися, а надійними помічниками мерії стали волонтери столичної благодійної організації INHELP.DOG. У понеділок, 18 березня, вони знову прибули до нас зі столиці, побували за кількома адресами, звідки надходили в міськраду сигнали про бездоглядних братів наших менших, і чергова зграйка з 14 «сестричок» відбула до клініки на стерилізацію. Крім того, тваринки отримали там необхідну медичну допомогу, щеплення від хвороб, зокрема й від сказу, кожній із них було вживлено чіп – таких позначених «друзів людей» по місту можна побачити чимало, але завдяки цьому популяція розмножуватися не буде. Нещодавно волонтери привезли тваринок у Кагарлик. Радості не було меж і в собачок, і в їхніх доглядальників, більшість із яких допізна очікували прибуття «Швидкої собачої допомоги» з Києва.

Але повернулися не всі.

Одна з собачок залишена в клініці до завершення курсу лікування, а ще одна колишня кагарлицька безпритульна знайшла собі там родину: вона приглянулася комусь із киян, і її забрали з клініки до себе додому.

Тож за доречну допомогу щира вдячність волонтерам і їхньому очільнику  Ельшану Мехтієву від міського голови і всієї громади Кагарлика! А ще – прохання приїжджати знову в наше місто, коли виникне потреба, адже проблема безпритульних собак повністю ще не вирішена.

Шановні кагарличани! Пам’ятаймо, що безпритульними собаки стають саме через людську черствість і байдужість. І саме люди, об’єднавши свої зусилля, можуть гуманно вирішити цю проблему. Для охочих надати особисте сприяння нагадуємо: якщо вам відомі точні координати безпритульних собак у Кагарлику, подавайте заявку в міську раду за телефоном: 067-33-85-651.

Весняний двомісячник благоустрою стартував, але ще задовго до його початку – власне, цілий рік – про наведення порядку дбають комунальні служби міста, серед яких  і КП «Міськрембудсервіс».  Нині заходи з благоустрою активізувалися, і рук докласти є до чого.  Одним із першочергових завдань є прибирання прибордюрного  засмічення.

Серед найактивніших учасників боротьби за благоустрій рідного міста – працівники адміністрації парку-пам’ятки «Кагарлицький».  Вони турбуються не лише про чистоту перлини Кагарлика, а й міських скверів, площ, тротуарів, клумб і численних зелених зон, які ось-ось оживуть під весняним сонечком.

Зростає число учасників двомісячника благоустрою в нашому місті: біля офісів, на території установ та організацій і на прилеглих ділянках кипить дружна робота. До загальноміського традиційного двомісячника активно долучаються загальноосвітні заклади.

Організовано і дружно вийшли минулого четверга на суботник службовці адміністративного будинку: зібрано десятки мішків із рештками торішньої рослинності та сміттям, що накопичилося за зиму.

А минулої суботи, попри штормове попередження, разом із працівниками адміністрації парку-пам’ятки  садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Кагарлицький» на благоустрій перлини міста вийшли службовці міської ради на чолі з її керівництвом. До настання негоди встигли чимало: збирали сміття, прибирали пеньки, корчі та гілки, зрізали похилені та повалені нещодавнім буревієм дерева. Діяльну фахову допомогу надав учасникам екологічної акції  керівник КП КРР «Крона-сервіс» Юрій Гаценко. До речі, Юрій Миколайович – постійний помічник у вирішенні проблемних питань у Кагарлику, пов’язаних із видаленням аварійних зелених насаджень, причому робить він це безкоштовно, і міська рада висловлює за це йому щиру вдячність.

Перед початком ювілейної п’ятдесятої сесії міської ради VII скликання, що відбулася 21 лютого, мер міста Олександр Панюта виконав приємну місію, вручивши під оплески присутніх  ювілейні медалі «Обов’язок виконано з честю» воїнам-інтернаціоналістам, що проживають у Кагарлику, з нагоди пам’ятної дати, яка відзначалася нещодавно, – 30-річчя виведення військ із Афганістану.

Під час розгляду питань порядку денного було заслухано і взято до відома звіт керівника Кагарлицької місцевої прокуратури Михайла Римара про результати діяльності правоохоронного відомства на території нашого міста за 2018 рік. Розгляд питання про стан боротьби зі злочинністю, охорони громадського порядку та результати діяльності Кагарлицького відділення поліції на території міста Кагарлика перенесено на наступне засідання.

Депутати затвердили звіт про виконання за 2018 рік міського бюджету, а також програми соціально-економічного розвитку міста; внесли необхідні зміни до бюджету поточного року, де серед іншого зі спеціального фонду виділено субвенцію для придбання апарата ЕКГ для районної лікарні (52330 грн) та придбання підсилювача для ЗОШ №2 ім. В.П.Дашенка (10000 грн); із метою покращення фінансово-господарської діяльності, забезпечення розвитку та оновлення матеріально-технічної бази КЖЕП збільшено на 63170 грн статутний фонд цього комунального підприємства. Ухвалено також рішення про безоплатну передачу стола міській бібліотеці для дітей (раніше було передано комп’ютер) для потреб юних користувачів книгозбірні. З балансу КП «Кагарликводоканал» було списано деяке застаріле обладнання, до комунальної власності міста прийнято висаджені торік за обласною програмою дерева та кущі. Заплановане питання про внесення змін до Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд при розгляді не набрало достатньої кількості голосів. Депутати розглянули понад шістдесят земельних питань, а в «різному» внесли необхідні корективи до рішення про встановлення місцевих податків і зборів на 2019 рік, а також зміни в складі тендерного комітету міської ради, прийняли рішення про передачу певної нерухомості в господарське відання територіальної громади, надання матеріальної допомоги кагарличанці, яка постраждала від пожежі.