Кількість результатів: 1659.
Сторінка 34 із 83
Із 30 жовтня у «червоній» зоні карантину в Україні буде вже 15 областей. У тому числі і Київська. Відповідне рішення ухвалила Нацкомісія з ТЕБ і НС.
У «червоній» зоні діють обмеження, як під час локдауну - заборонена робота закладів громадського харчування, торгово-розважальних центрів, кінотеатрів, непродовольчих магазинів і ринків, спортзалів, фітнес-центрів. Також заборонені масові заходи.
Обмеження не поширюються на роботу продуктових магазинів, аптек, АЗС, пошти, банків, ветклінік.
Важливою відмінністю «червоної» зони цього року є те, що обмежень можна уникнути. Для цього необхідна 100%-на вакцинація двома дозами («зелений» COVID-сертифікат).
Продовжує збільшуватися кількість хворих на COVID-19 і на території Кагарлицької громади. Так, станом на 28 жовтня, на коронавірус хворіє 204 жителі Кагарличчини, у т.ч. 6 дітей.
За зведеними даними Центру первинної медико-санітарної допомоги та Кагарлицької багатопрофільної лікарні, всього з початку пандемії обстежено на COVID-19 шляхом ПЛР-тестів 6581 житель Кагарлицької МТГ, інфікувалися - 2151 особа, одужало від коронавірусу – 1881, померли – 66.
Хворіють на COVID-19 жителі: Кагарлика (122), Слободи (10), Липовця (3), Шубівки (5), Горохуватки (4), Демівщини (3), Горохового (4), Мирівки (9), Ставів (7), Переселення (5), Черняхова (3), Ліщинки (5), Сущан (5), Халчі (3), Леонівки (1), Буртів (14), Бендюгівки (1).
У Кагарлику на стаціонарному лікуванні перебуває 45 хворих на COVID-19 жителів нашої громади та 45 з інших ОТГ.
24 жовтня відбувся завершальний тур Відкритого чемпіонату Кагарлицької міської територіальної громади із футболу 2021 року. Переможцем став футбольний клуб “Дружба” (Мирівка).
Цього року у Відкритому чемпіонаті Кагарлицької МТГ з футболу брали участь шість команд (минулого року - 8). Це: ФК “Гощівське” (Григорівка), ФК “Бурти”, ФК “Атлет” (Мирівка), ФК “Дружба” (Мирівка), ФК “Кагарлик” та ФК “Расавка” (Ржищів). Грали у два кола.
В неділю, 24 жовтня, на стадіоні в Кагарлику за звання чемпіона у фінальному поєдинку зійшлися команди ФК “Кагарлик” та ФК “Дружба” (Мирівка).
В результаті напруженої гри перемогу здобули футболісти “Дружби” (тренер Дмитро Чирикал, президент - Олександр Онищенко). Рахунок - 3-1 на користь мирівчан.
Срібними призерами Чемпіонату став ФК “Кагарлик” (тренер Тарас Шевченко, президент - Микола Коваленко).
Третє місце посів ФК “Расавка” із Ржищева.
Кращим бомбардиром Чемпіонату визнано Олександра Панічева, 28 забитих м’ячів (ФК “Дружба”). Кращим захисником - Вадима Калайду (ФК “Кагарлик”). Кращим воротарем - Антона Томенка (ФК “Расавка”).
Привітав переможців та кращих гравців Чемпіонату і вручив їм нагороди Кагарлицький міський голова Олександр Панюта.
У Кагарлику поліцейські затримали чоловіка, який трощив сокирою банкомат в поліклініці багатопрофільної лікарні. Подія сталася близько 2-ї години ночі 24 жовтня.
33-річний житель Кагарлика, дочекавшись ночі, озброївся сокирою та вирушив «на справу». Своєю ціллю зловмисник обрав банкомат, який знаходиться в приміщенні поліклініки Кагарлицької багатопрофільної лікарні.
Злочинець зламав металопластикові двері та пробрався до приміщення медзакладу. А вже тут за допомогою сокири намагався видобути гроші із непоступливої залізяки. Поправити своє фінансове становище чоловіку не вдалося. Його планам завадили працівники поліції охорони, які оперативно прибули на місце події.
Виявилося, що випатрати банкомат намагався місцевий житель, який раніше мав проблеми із законом.
Любитель попорпатися в банкоматах може потрапити за ґрати на строк від трьох до шести років.
Державна служба якості освіти України – це центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері освіти, зокрема з питань забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності, здійснення державного нагляду (контролю) за закладами освіти щодо дотримання ними законодавства.
Голова Державної служби якості освіти України – Руслан Гурак. У кожній області є територіальний підрозділ. Управління Державної служби якості освіти у Київській області очолює Лілія Кревська.
Щоб людина і країна були успішні, має бути якісна освіта, спрямована на розвиток здібностей, талантів учнів.
Якісна школа – результат спільних зусиль усіх учасників освітнього процесу – засновника, який забезпечує ресурсами, директора – лідера колективу, вчителів, які професійно зростають, щоб давати якісну освіту, мотивованих учнів та батьків, які беруть участь у розвитку закладу освіти.
Лише спільні зусилля, синергія дадуть гарний результат. Управління Державної служби якості освіти у Київській області прагне працювати з кожним закладом освіти та допомагати зростати.
Управління Державної служби якості освіти у Київській області опікується питанням дотримання якості освіти та освітніх стандартів у дошкільній, загальній середній, позашкільній, фаховій передвищій освіті. Здійснює державний нагляд (контроль), як заклади освіти дотримуються вимог законодавства про освіту. Видає розпорядження щодо усунення порушень вимог законодавства про освіту. Вивчає професійний досвід педагогічних працівників — учасників сертифікації. Надає рекомендації, як удосконалити внутрішню систему забезпечення якості освіти у закладах освіти. Контролює ведення обліку дітей шкільного віку, який здійснюється місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. Проводить інституційний аудит закладів освіти.
Інституційний аудит – це зовнішнє оцінювання роботи школи, під час якого незалежні експерти оцінюють освітні та управлінські процеси, дотримання закладом освіти вимог законодавства.
Аудит є новою для України процедурою вивчення освітньої діяльності школи, яка прийшла на зміну атестації шкіл.
Інституційний аудит покликаний допомогти закладам освіти стати більш якісними і в подальшому сформувати та підтримувати культуру якості освіти, що базується на прозорості, інноваційності та партнерстві учасників освітнього процесу. Інституційний аудит покликаний не карати, а підтримати заклади освіти та показати їм як стати кращими.
На допомогу директорам Державна служба якості освіти України розробила збірку порад «Абетка для директора».
Друге оновлене видання «Абетка для директора» доповнене практичним досвідом директорів шкіл, які зробили перші кроки у розбудові внутрішньої системи забезпечення якості освіти, а також враховує зміни у законодавстві та результати інституційних аудитів, проведених Державною службою якості освіти протягом 2020-2021 років.
У збірці порад описано прості та дієві інструменти, щоб визначити: найкращі складові освітнього середовища закладу освіти та ті, які потребують покращення; що в роботі педагогів заслуговує підтримки, а що варто вдосконалити; чи справедливо заклад освіти оцінює навчальні здобутки учнів і як зробити оцінювання більш ефективним; наскільки управлінські процеси в закладі сприяють досягненню мети облаштувати дружнє до дітей і ефективне шкільне життя та забезпечити високу якість освіти.
Абетка допоможе директорові школи визначити сильні та слабкі сторони закладу освіти за результатами самооцінювання і зрозуміти, над чим першочергово попрацювати, підкаже, як розробити власну стратегію розвитку і досягти поставлених цілей.
Управління Державної служби якості освіти у Київській області прагне налагодити тісну співпрацю з кожною громадою, адже ми відкриті до співпраці ми ваші партнери, союзники, завжди готові прийти на допомогу.
Близько 9-00 19 жовтня біля входу в поліклінічне відділення Кагарлицької БПЛ зібралися кілька десятків медичних працівників закладу. Сюди вони прийшли висловити невдоволення станом справ у лікарні, яка вже другий рік поспіль має статус ковідного госпіталю.
Позицію колег озвучують хірурги
Позицію своїх колег та підлеглих засобам масової інформації озвучили завідувач хірургічного відділення Анатолій Виговський та хірург В’ячеслав Балацький. Медиків турбувала ситуація із виплатою заробітної палати та «ковідними» надбавками.
В’ячеслав Балацький зазначив, що навантаження на медперсонал зараз велике, «працюємо на знос», «завантаженість хірургії, терапії, реанімації, всіх відділень - на 100%». Хірург акцентував, що всіх хворих привозять вже тяжких, «на кисні», з низькими сатураціями. «А нам не платиться ні зарплата, ні надбавки, які мають бути за законом. Сьогодні вже 19 жовтня, а нам ще не виплатили зарплату за вересень, - продовжує В’ячеслав Балацький. - Ми не переступали ні через кого, а звернулися до керівництва лікарні, щоб нам виплатили зарплату і те, що маємо отримувати за законом, усі надбавки, «ковідні» доплати».
Згідно з чинним законодавством «ковідні» надбавки мають складати 300%. Цю суму держава ніколи не виплачувала повністю, стверджують мітингувальники. Також вони нарікають, що для потреб відділень надходить занадто мало медикаментів: «недавно щось поступило, але це крихти».
Анатолій Виговський зазначив, що в лікарню везуть хворих із підозрою на ковід з усього правобережжя Київщини. «Не всі ці хворі мають діагноз «ковід», але нам їх привозять і ми вже не маємо права їх кудись перенаправляти». Лікар наводить приклад, коли пацієнтка, якій було 96 років, померла через 20 хвилин після того, як її доставили в лікарню. У неї виявився рак. Інший хворий вмер ще по дорозі в заклад. Розтин людини не показав ковіду. «Це банальний «спихон», - зазначає Анатолій Виговський. - Нам привозять хворих із підозрою на «ковід», а в них інші діагнози. Ці люди вмирають. І в нас по лікарні виходить величезна смертність».
Також завхірургією зазначає, що до них привозять вкрай тяжких хворих, а фінансування на ліки не вистачає. Тож часину ліків доводиться купувати хворим.
Надходження від НСЗУ не дають «розігнатися»
Коментуючи ситуацію, директор і головний лікар Кагарлицької багатопрофільної лікарні Віктор Кулініченко розповів, що на сьогодні заклад уклав ряд договорів із Національною службою здоров’я України. Це надання стаціонарної допомоги по оперативному втручанню, безоперативному втручанню, поліклінічне, пологи, ВІЛ-СНІД і ковід.
«Ці договори діючі, наповнені цифрами, але, на жаль, не наповнені фактами, - зазначає директор закладу. - Наприклад, фінансування за липень: із 3 млн 200 тис., які передбачено договором, ми отримали лише 200 тисяч. У серпні ми отримали 800 тисяч із таких же 3 200 000 грн. У вересні ми отримали 2,2 млн».
Віктор Кулініченко зазначає, що із коштів по так званому «ковідному пакету» в першу чергу забезпечується придбання медикаментів, кисню, виробів медичного призначення, засобів захисту, а вже потім - доплати медичним працівникам. «Закупити достатньо ліків та зробити доплату медперсоналу, маючи 800 тисяч, неможливо. На 200 тисяч тим більше неможливо», - сказав головлікар.
Вересневі 2 млн 200 тис. від НСЗУ надійшли лише вночі перед святами (13 жовтня). «Вчора ми зібралися із завідувачами відділень і вирішили, як, скільки і кому будемо доплачувати, виходячи із тієї суми, яка є», - пояснив Віктор Кулініченко.
НСЗУ аргументує малі суми надходжень тим, що у літній період кількість пацієнтів із діагнозом «ковід» в Кагарлицькій БПЛ була малою. Тому вони застосували понижуючі коефіцієнти. У вересні кількість хворих на ковід зросла. Зросли й виплати. Але, разом з тим, за словами головлікаря, НСЗУ зменшило фінансування по загальному пакету. Загальна сума в цілому по лікарні виявилася приблизно збалансованою.
Стосовно заробітної плати, то до кінця тижня мають закрити заборгованість за вересень у повному об’ємі і виплатити аванс за жовтень. Причиною виникнення заборгованості Віктор Кулініченко називає зменшення суми надходжень із державного бюджету по «ковідному» пакету.
У місцевому бюджеті на потреби Кагарлицької БПЛ виділено понад 16 мільйонів гривень
На зустріч із мітингувальниками прийшли і керівники Кагарлицької міської територіальної громади, депутати міської ради.Про підтримку закладів охорони здоров’я Кагарлицької громади розповів журналістам міський голова Олександр Панюта. Він зазначив, що Кагарлицька БПЛ є комунальним закладом міськради. Фінансується вона коштом НСЗУ і дофінансовується з міського бюджету. «На сьогоднішній день на потреби медзакладу виділено понад 16 мільйонів гривень, - зазначив очільник громади. - Це й на енергоносії, на заробітну плату, на придбання матеріалів і на харчування. Свої зобов’язання ми виконуємо своєчасно. Заборгованості немає».
Стосовно ж фінансування НСЗУ, то Олександр Панюта пояснив, що воно надходить із запізненням. Спочатку потрібно надати належні документи, а в першій декаді надходять кошти. Тому й виникає заборгованість.
Також міський голова повідомив, що по міському бюджету зареєстровано 1 млн 400 тисяч заробітної плати медикам. 18 жовтня було профінансовано 500 тисяч, сьогодні (19 жовтня) ще 600, і 20 жовтня - 300 тисяч.
Але загалом по Кагарлицькій БПЛ склалася за вересень заборгованість у зв’язку із несвоєчасним надходженням коштів від НСЗУ.
«Нині пакет на лікування ковіду потребує підвищення, - зазначає міський голова. - Про це говорив і міністр охорони здоров’я. Але це все на державному рівні. Міська рада не є в договірних відносинах із НСЗУ. Їх має безпосередньо Кагарлицька БПЛ як комунальний заклад».
Станом на 21 жовтня на коронавірус хворіє 136 жителів Кагарличчини.
За зведеними даними Центру первинної медико-санітарної допомоги та Кагарлицької багатопрофільної лікарні, всього з початку пандемії обстежено на COVID-19 шляхом ПЛР-тестів 6581 житель Кагарлицької МТГ, інфікувалися - 2046 осіб, одужало від коронавірусу – 1846, померли – 64.
Хворіють на COVID-19 жителі: Кагарлика (82), Слободи (7), Липовця (5), Шубівки (2), Горохуватки (4), Демівщини (2), Горохового (2), Мирівки (8), Ставів (4), Переселення (2), Черняхова (2), Ліщинки (4), Сущан (2), Халчі (2), Буртів (7), Бендюгівки (1).
У Кагарлику на стаціонарному лікуванні перебуває 30 хворих на COVID-19 жителів нашої громади та 40 з інших ОТГ.
У Кагарлицькому парку відкрили новий спортивний майданчик. Його особливість у QR-коді на кожному тренажері чи поряд з ним. Відсканувавши код за допомогою мобільного телефону, можна дізнатися, як правильно виконувати вправи саме на цьому тренажері.
У рамках проєкту Президента України «Здорова країна» на території Київщини продовжуються відкриття спортивних майданчиків. Нині встановлено 46 «активних парків».
У Кагарлику таке відкриття пройшло без перерізання «червоної стрічки», зате із подарунками.
До школярів Кагарлицької громади прибули голова Обухівської райдержадміністрації Олександр Гомон, начальник управління молоді та спорту Київської ОДА Сергій Тімофєєв, Кагарлицький міський голова Олександр Панюта. Вони розповіли, що в області нині приділяють велику увагу спорту. Але це не акцент лише на спортивних школах та гуртках. Важливо, щоб займатися спортом чи фізкультурою мав кожен охочий у свій вільний час. І саме «активні парки» - це приклад того, що спорт може бути доступний і сучасний.
Цей проєкт спрямований на організацію оздоровчої рухової активності громадян. Тренажери на майданчику багатофункційні і розраховані на виконання кількох вправ. Одна з особливостей такого майданчика - QR-коди. Відсканувавши їх, можна дізнатися які вправи і як правильно їх виконувати на конкретному тренажері.
Сергій Тімофєєв вручив спортивний інвентар координатору проєкту Кагарличчини Олені Дядченко, який відразу й випробували. У одній з ігор зі школярами позмагався і мер Кагарличчини Олександр Панюта. Дітям вручили блокноти.
Складові спортивного майданчика були закуплені коштом бюджету Кагарлицької громади. А встановили його працівники «Міськрембудсервісу».
Серед багатьох дуже важливих професій, що існують у нашому світі, я б віддав особливу перевагу лише п’ятьом: хлібороб, воїн, будівельник, лікар і вчитель. Саме одній із цих професій і присвятив своє життя кагарличанин Олександр Коляда. Він став не просто учителем історії, а мудрим наставником юного покоління, яке завжди виховував власним прикладом.
Олександр Якович народився 22 жовтня 1921 року в селі Красилівка Козелецького району Чернігівської області. Голодовка забрала батька, коли хлопець був ще зовсім малим. Тож і дитинство Олександрове закінчилося дуже рано. У п’ятнадцять років він уже працював бібліотекарем і вчителем малювання у рідній школі. Це дало йому можливість перечитати майже всі книги довіреної йому бібліотеки. Крім того, Олександр був дуже допитливим і наполегливим. А ще мріяв про вищу освіту.
Та радянсько-німецька війна послала його освоювати військову науку в Сумське артилерійське училище. А потім у складі Третьої гвардійської танкової армії Олександр визволяв Київ. Його танк пройде бойовими дорогами війни через Західну Україну до Польщі, Німеччини і Чехословаччини. А святу Перемогу він зустріне у Празі.
З війни Олександр Коляда повернувся з численними нагородами. Та війна залишиться жити у його спогадах на все життя. Розповідаючи своїм учням про той суворий час, Олександр Якович неодноразово пригадає як радо і привітно зустрічали їх, своїх визволителів, пражани. Вітали кожного, як рідного, дарували багато квітів. Серед зустрічаючих був і хлопчина років восьми, який особливо припав до душі молодому вчителю. Ось так і з’явилася у них справжня чоловіча дружба. І вже через багато років той колишній хлопчина стане дорослим і запросить свого українського друга приїхати в гості. І хоч Олександр Якович і відгукнеться на запрошення, та обставини не дадуть відбутися цій довгожданій зустрічі.
Вже у мирний час Олександр Коляда екстерном закінчить Ніжинський державний педагогічний інститут. Спочатку очолюватиме Павлівську середню школу на Черкащині. А з 1965 по 1972 рік успішно працюватиме на посаді директора середньої школи села Крути Ніжинського району. Вже у ті далекі і досить непрості часи Олександр Якович зробив дуже багато для детальнішого дослідження і вивчення історії бою київської молоді під Крутами у 1918 році. На цей же період припадає і його активна переписка з ріднею Михайла Коцюбинського.
Кагарличчина стала другою малою батьківщиною Олександра Коляди у 1972-му році, коли він разом із сім’єю переїхав сюди на постійне проживання. Спочатку два роки працював завучем Буртівської середньої школи. А з 1974 по 1982 самовіддано трудився на посаді директора Ставівської середньої школи. Саме тут сповна проявив себе як завзятий керівник і дбайливий господарник. За безпосередньої участі Олександра Яковича у селі було побудовано нове приміщення школи. Він же доклав усіх зусиль для зміцнення і розвитку її матеріально-технічної бази. В усьому проявив себе, як талановитий педагог, керівник та організатор. Значну увагу приділяв директор військово-політичному вихованню молоді, разом з учнями випускав стінгазету «Пам’ять і обов’язок».
Таким він був скрізь і завжди. Навіть вийшовши на заслужений відпочинок, він з головою поринає в активне громадське життя. Певний час був ректором Народного університету з охорони і пропаганди пам’яток історії та культури. У 70-80-х роках саме за участю його та відповідального секретаря Товариства пам’яток історії та культури Любові Гладенко на шпальтах районної газети щомісяця з’являлася тематична сторінка «Пам’ять», яка розповідала про діяльність Товариства й Народного університету. Пильно добираючи матеріали до цієї сторінки, Олександр Якович вміщує на ній розповіді про ветеранів та їхні спогади.
Талановитого педагога знали не лише в Кагарлику, а й далеко за його межами. Адже він написав не один десяток статей про моральне і патріотичне виховання підростаючого покоління, які друкувалися у багатьох обласних та республіканських виданнях. Видав і кілька книжок з цієї тематики. Активно працював над автобіографічною книгою «Літа мої юні, літа молодії», яку так і не встиг завершити. Окремі розділи цієї книги було присвячено рокам війни, а особливо – кровопролитним боям за місто Любань у Польщі, в яких Олександру Яковичу довелося брати участь. За визволення Любані йому було присвоєно звання Почесного громадянина міста. А ще ветеран війни був Почесним прикордонником Війська Польського.
Олександр Коляда завжди підтримував тісний зв’язок зі своїми бойовими побратимами. Листувався з друзями із Польщі, Чехословаччини і Німеччини. У його архіві збереглося багато листів від ветеранів 3-ї Гвардійської танкової армії. Завжди їздив на зустріч з однополчанами, понад усе цінував фронтову дружбу і солдатську вірність. А найбільшим його святом був День Перемоги.
Свої бойові роздуми і спогади ветеран війни постійно друкував під рубрикою «Нам дороги ці забути не можна» на сторінках районної газети, з якою постійно підтримував дружні зв’язки. Вже самі заголовки його публікацій багато що означали: «Танки пішли на захід», «Сандомирський плацдарм у січні сорок п’ятого», «Між Одером і Нейсе» та багато інших.
Ось як згадував Олександр Коляда про своє перебування у Чехословацькому місті Вельтруси: «Боляче було дивитися на зруйновану школу. І ми, офіцери і солдати, вирішили допомогти відбудувати її, збирали кошти для цього…» Це – з розповіді про героїчний і бойовий шлях 3-ї Гвардійської танкової дивізії і, зокрема, його військової частини, про подвиги однополчан і фронтові будні.
Як відмінник народної освіти, Олександр Коляда багато уваги приділяв становленню молодих учителів, був їх наставником. Будучи активним членом товариства «Знання», мав у собі дар вчити дітей, використовуючи для цього енциклопедичні знання, подаючи особистий приклад, оснований на життєвій мудрості та власній інтелігентності. Завжди відвідував різні виховні заходи у Кагарлицькій загальноосвітній школі № 2. І водночас Олексанр Якович був завжди дуже скромною, ввічливою і доброзичливою людиною.
22 жовтня 2021 року, виповнюється 100 років від дня народження Вчителя з великої букви Олександра Яковича Коляди. І вже 24 роки минуло відтоді, як мужній ветеран, талановитий наставник пішов за вічну межу. Світлу пам’ять про нього свято береже його вірна дружина Клавдія Романівна Фундамент-Коляда, яка в цьому році вже зустріла своє дев’яносторіччя. Вона – активний громадський діяч, проявила себе як самобутня художниця, видала збірку власних поезій «Храм душі». Клавдії Романівні присвоєно звання «Почесний громадянин Кагарлицького району. Незважаючи на вік і стан здоров’я, вона підготувала кілька тематичних папок і передала їх до Стрітівської, Черняхівської та Буртівської школи, а також до Кагарлицької міської бібліотеки для дітей та до бібліотеки села Шубівки. Отримала таку папку і Кагарлицька організація українського козацтва.
В день сторічного ювілею від дня народження Олександра Яковича Коляду щиро згадають теплим словом його вірні друзі, незабутні однополчани, колеги по роботі, а також багато-багато його вдячних учнів, яким він залишив на землі протоптану стежину мідрості, людяності і доброти.
Стартував прийом робіт на 16-й Всеукраїнський конкурс мультимедійних проєктів «Врятувати від забуття»
У ньому можуть брати участь учні старших класів, студенти, учителі, молодіжні громадські організації та творчі спілки.
Метою проведення щорічного конкурсу є підвищення інтересу молоді до української історії, збереження та відновлення національної пам’яті, подолання історичних міфів.
Організатором є Міжнародний благодійний фонд національної пам’яті України у співпраці з центральними та місцевими органами влади. Також в організації заходу беруть участь представники Інституту історії України НАН України, Кабінету Міністрів України, Спілки письменників України.
На конкурс можуть подаватися як індивідуальні, так і групові проєкти. Конкурсні роботи та анкету учасника (учасників) слід надсилати на адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. до 1 грудня 2021 року.
Протягом грудня 2021 – січня 2022 р. журі з-поміж професійних учителів, режисерів, громадських діячів опрацьовує конкурсні роботи та визначає переможців. Відзначення переможців відбуватиметься наприкінці січня 2022 року, якщо дозволятимуть умови карантинних обмежень.
До участі у конкурсі приймаються мультимедійні проєкти – аматорські документальні та ігрові відеоролики у форматі .avi. Тривалість фільму не має перевищувати 8 хвилин.
На початку відеороботи має бути чітко вказано назву матеріалу та його авторів з місцем навчання/роботи.
У листі, яким надсилається конкурсна робота, має бути вказано назву відеороботи, авторів та місце навчання/роботи.
Авторський текст виконується українською мовою.
Подані матеріали не рецензуються і не повертаються.
При використанні у мультимедійних проєктах кадрів з фільмів, репортажів та інших відеоматеріалів, які не були зняті авторами проєкту, необхідно зазначити автора відеоматеріалу.
Питання і уточнення щодо умов конкурсу надсилати за адресою: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..
Станом на 7 жовтня хворіє на коронавірус 78 жителів Кагарличчини (тиждень тому - 49).
За зведеними даними Центру первинної медико-санітарної допомоги та Кагарлицької багатопрофільної лікарні, всього з початку пандемії обстежено на COVID-19 шляхом ПЛР-тестів 6322 жителі Кагарлицької МТГ, інфікувалися - 1950 осіб, одужало від коронавірусу – 1809, померли – 63.
Хворіють на COVID-19 жителі: Кагарлика (43), Слободи (4), Липовця (1), Горохуватки (3), Демівщини (1), Мирівки (2), Ставів (2), Черняхова (2), Ліщинки (9), Сущан (2), Халчі (4), Буртів (5).
У Кагарлику на стаціонарному лікуванні перебуває 26 хворих на COVID-19 жителів нашої громади та 57 з інших ОТГ.
У ніч із 6 на 7 жовтня поліцейські Київщини розшукували трьох семикласників із села Бурти Кагарлицької громади. Хлопців-утікачів вдалося знайти під ранок на кукурудзяному полі. Їх розшуком займалися поліцейські, мисливці та односельці.
Троє хлопчаків 2008 та 2009 року народження із села Бурти вирішили податися в мандри. До втечі готувалися ретельно: розробили план, намалювавши його у шкільному зошиті, склали списки необхідних речей.
Старт втечі із домівки юні мандрівники призначили на 6 жовтня.
6 жовтня близько 17-00 до поліції Кагарлика зателефонувала директорка школи та повідомила, що троє учнів близько 11-ї години дня самовільно залишили школу, не повідомивши куди прямують.
Поліцейські встановили, що 3 дні тому хлопці домовлялися про втечу до лісу. Також правоохоронці з’ясували, що пішовши із школи, вони зайшли додому, до одного із товаришів, перевдягнулись у старий одяг, взяли ліхтарики та вирушили у невідомому напрямку.
На розшук малих мандрівників залучили особовий склад Обухівського районного управління поліції, Миронівського відділу поліції, а також Кагарлицького та Богуславського відділень поліції, оперативників карного розшуку, працівників ювенальної превенції, кінологів поліції Київщини. Також залучили понад 40 працівників полку поліції особливого призначення та співробітників управління корпусу оперативно-раптової дії. Залучили громадськість та мисливців з тепловізорами. Розмістили орієнтування в соціальних мережах.
Дітей знайшли о 4.45 7 жовтня на кукурудзяному полі. Готуючись до ночівлі, хлопці навіть спорудили курінь.
Поліція закликає дорослих цікавитися життям та дозвіллям своїх дітей, підтримувати їх та намагатися бути ближчими до їх інтересів, бути для них друзями.
Про те, що в Кагарлику по вулиці Горького горить будинок, до оперативно-диспетчерської служби м.Кагарлик повідомили о 23:19 24 вересня.
На місце пожежі виїхав черговий караул 19–ї Державної пожежно-рятувальної частини м. Кагарлик. Рятувальники виявили, що горить житловий будинок, а в середині є загиблий.
Як виявилося згодом, загиблий чоловік, який проживав у будинку, виявивши загоряння, почав його гасити самостійно. Не впоравшись із вогнем, він намагався вийти із приміщення, та, ймовірно, отруївшись продуктами горіння, біля дверей впав мертвим.
Пожежу було локалізовано о 23 годині 48 хвилин, а повністю ліквідовано о 1:58.
До гасіння пожежі залучалося дві одиниці техніки та 8 чоловік особового складу.
Із розривом лише у кілька днів (17 та 22 вересня) у Черняхові та Слободі відкрили сучасні спортивні майданчики.
У Черняхівській школі – свято, про що гучно сповіщає музика. 17 вересня тут на території закладу відкрили спортивний майданчик, який так необхідний для фізичного розвитку дітей.
Хоч на вулиці XXI століття, та спортивних майданчиків Черняхівська школа ніколи не мала. Тому директор закладу Лариса Яренко написала проєкт, який успішно захистила на конкурсі Благодійного фонду «МХП – громаді».
За умовами конкурсу, 50% фінансування надавав БО БФ «МХП – громаді», а ще 50% мала віднайти сторона, яка подавала проєкт. Зробили це на умовах співучасті. Кагарлицька міська рада придбала три тренажери. Підприємець Віталій Зелений придбав ще один тренажер та будівельні матеріали для облаштування майданчика. А педагогічний колектив школи зробив свій внесок, виконавши роботи з облаштування. Тепер спортивні тренажери не просто прикрашають подвір’я Черняхівської школи, вони стали улюбленим місцем дітвори.
На відкриття спортивного майданчика до Черняхова прибули Кагарлицький міський голова Олександр Панюта, начальник відділу освіти міської ради Надія Омельченко, регіональний менеджер із соціальних проектів БО БФ «МХП – громаді» Зіновій Лялюк, староста Черняхова Володимир Безвербний.
Учні школи, дякуючи за такий подарунок, артистично продекламували низку віршованих побажань.
Лариса Яренко акцентувала, що за таку обнову школа завдячує приватному підприємцеві Віталію Зеленому, Зіновію Лялюку, Олександру Панюті та працівнику міськради Оксані Федорченко, яка опікується проєктами в громаді.
Олександр Панюта презентував для школи спортінвентар.
Після «перерізаної стрічки» діти випробували кожен тренажер. Не втримався від цього і сам очільник Кагарлицької громади – хоч і в діловому костюмі, Олександр Панюта кинув виклик своєму пресу. Діти з цікавістю спостерігали чим усе закінчиться і намагалися виконати фізичні вправи краще за пана Панюту, який постійно підхвалював та підбадьорював учнів.
Довгоочікуване свято відбулося 22 вересня у Слобідській школі. Цього дня тут відкрили сучасний спортивний майданчик.
Звели спортивну споруду за активного сприяння старости Слободи Світлани Бакал. Адже саме вона звернулася з таким проханням до Кагарлицької міської ради. Кервництво та депутати міськради підтримали ініціативу старости та виділили необхідну суму коштів - близько 50 тисяч гривень.
Тож привітати юних слобідчан із обновкою прибули Кагарлицький міський голова Олександр Панюта, начальник відділу освіти міськради Надія Омельченко та староста села Світлана Бакал.
Вони привітали присутніх на відкритті учнів та педагогічний колектив школи і пообіцяли й надалі сприяти розвитку фізкультури і спорту в селі.
Олександр Панюта зазначив, що наступного року ініціює розширення майданчика та поповнення його ще кількома тренажерами. Він вручив для школи подарунок - спортивний інвентар.
Директор школи Світлана Калієвська подякувала усім, хто доклав зусиль, щоб у школі з’явився спортмайданчик із сучасними тренажерами. Також вона вручила грамоти Олександру Панюті та учням школи - призерам змагань із кікбоксингу.
Школярі подякували за майданчик віршованим виступом та щирими оплесками.
Розрізати символічну стрічку доручили Олександру Панюті та Світлані Бакал. А після цього дітлахи разом із очільником громади випробували тренажери.
У селах Кагарлицької міської територіальної громади тривають роботи із благоустро. Значна увага, зокрема, приділяється окультуренню та розчистці кладовищ. Тут вирубується поросль та кущі. Вирівнюється територія. Участь у цьому беруть як місцеві жителі на чолі із старостами, так і міська влада, допомагаючи винайнятою технікою та технікою із комунальних підприємств.
17 вересня міський голова Олександр Панюта побував у селі Переселення, де на кладовищі по вулиці Лесі Українки (куток Королівка) саме велися такі роботи.
Очільник громади обговорив стан робіт із старостою Переселення Сніжаною Шевченко.
У коментарі для ЗМІ Кагарличчини Олександр Панюта зазначив, що за ініціативи старости Переселення та жителів Королівки, які активно взяли участь у розчистці кладовища, міська рада допомагає в його розширенні та підготовці місць для поховання.
«Такі проблеми є практично в кожному населеному пункті, - констатував голова громади. - Але це приклад, коли активність старости, активність громади дає результати. Ми найняли підрядника, і вивозимо землю з корінням, залишки, все те, що необхідно прибрати, щоб проводити тут захоронення. Така ж робота проводилася і в Липовці, буквально декілька тижнів тому. Робота правильна. Кладовища в громаді потребують уваги. Їх лише в місті налічується 13. А враховуючи нашу велику громаду, то їх набагато більше. І ми повинні будемо або довідводити землю, або, якщо дозволяє територія, проводити розчистку. Те, що ми маємо в Переселенні - позитивний приклад роботи ланцюжка жителі громади-староста-влада громади».
Олександр Панюта зазначив, що власними силами все зробити неможливо. Тому й найняли підрядника. Подання на сесію, з цього приводу, підготував депутат Віктор Верголяс.
«У цьому напрямку сьогодні ми працюємо і в Слободі, - зазначив міський голова. - Там староста теж надактивна. І на одному із кладовищ ми допоможемо розчистити, викорчувати і вивезти пеньки. За людські кошти планується встановити огорожу. Залишки рослинності допомогли вивезти фермери. Треба все приводити до ладу, все потребує уваги. Єдине, що це буде робитися покроково, адже зробити одномоментно все неможливо».
День Кагарлика місцеві жителі та гості міста відсвяткували цієї суботи на площі Незалежності. Цікаві презентації були представлені від освітніх закладів міста – багаті виставки та майстер-класи неабияк захопили людей своєю наповненістю та новизною. Потужно заявив про про себе молодіжний гурт «Компас». Презентація книги Олександра Салія «Микола Гоголь: з Одеси – до Кагарлика» зібрала поціновувачів таланту письменника біля намету міської бібліотеки для дорослих.
Свято фарб «Холі», аквагрим для дітей, надувні гірки й батути, морозиво робили дітей особливо щасливими.
Пізнавальними були буккросинг «Бібліопікнік під ялинами», виставки «Краєзнавчі портрети митців Кагарличчини», «Кагарлик у світлинах», декоративно-ужиткового мистецтва. Виставка-продаж «Смакує Кагарличчина» з дегустацією сирів та винограду дуже сподобалася кулінарним гурманам.
Жодне свято у громаді не обходиться без виступів гармоністів, і День міста – не вийняток. Своєю запальною музикою вони зібрали біля себе любителів гармоні.
Творчі презентації «Музика нас єднає» представили Центр дитячої та юнацької творчості, Школа мистецтв, Центр культури та дозвілля. Сподобалися глядачам виступи бандуристів Стрітівського педагогічного фахового коледжу кобзарського мистецтва.
Змагання з волейболу, великого тенісу та кікбоксингу на честь 879-ї річниці міста юним спортсменам запам’ятаються надовго через гарну гру, спаринги та почесні відзнаки.
Чудові вокальні та хореографічні номери демонстрували кагарличанам та гостям міста зі сцени, облаштованої між ліцеєм та школою №1.
Слова вітань на адресу кагарличан звучали від Кагарлицького міського голови Олександра Панюти, першого заступника голови Обухівської райдержадміністрації Сергія Фесенка, голови Обухівської районної ради Антона Карманова, депутата Київської обласної ради Олени Шуст, народного депутата України Анни Скороход.
За плідну працю на користь територіальної громади, особистий внесок у розвиток м.Кагарлика, високий професіоналізм, активну життєву і громадянську позицію почесних нагород були удостоєні: Микола Павлик, Наталія Булаєвська, Марія Вайнблат, Максим Воловенко, Геннадій Бема, Роман Коваленко, Людмила Онука, Олександр Онищенко, Василь Барановський, Ігор Данькевич, Сергій Куян, Світлана Гордовська, Андрій Назаренко, Микола Коваленко, Валерій Петленко, Микола Стеценко, Леонід Кононенко, Жанна Орел, Юлія Лісова, Олена Швець, Володимир Копильний, Антоніна Коршунова, Ірина Юрченко, Діна Доніченко, Олександр Стеценко, Наталія Скобля, В’ячеслав Будюк, Наталія Горюк, Світлана Вітренко, Олег Нечипоренко, Володимир Олійник, Катерина Андрієвська, Юрій Плигун, Віктор Горбунов, Володимир Повниця, Анатолій Криворучко, Микола Сигида, Катерина Владимирова, Іван Дорош, Олександр Ткачов, Олександр Нелюба, Микола Торохтій, Микола Рогоза, Світлана Барабаш, Лідія Громадська, Марія Зуєнко, Тетяна Литвин, Олена Зайцева, Тетяна Забабуріна, Оксана Ярошовець, Галина Хоменко, Раїса Дячук, Роман Довгоп’ят, Валентина Дідиченко, Катерина Ремига, Тетяна Калініченко, Антон Куліковський, Олександр Короткий, Микола Курілко, Ганна Бондаренко, Віталій Черненко, Микола Фастовець, Катерина Шагіна, Ярослав Шевченко, Андрій Макогон, Валерій Базилюк, Роман Сушко, Антон Потєхін, Андрій Гриценко, Оксана Литвин, Людмила Черевична, Інна Яровенко.
Для кагарличан та гостей міста виступали: гурти «Заграва» та «Зорецвіт», тріо у складі Тетяни Голдобіної, Людмили Ігнатенко та Ольги Бащенко, дует у складі Анатолія Климака та Людмили Поліщук, Леся Чоповська, народний гурт «Надросяни» (керівник Олексій Михайлов), український оперний естрадний співак та фіналіст шоу Х-фактор Артем Семенов, народна артистка України Ніна Матвієнко.
Солідне свято - 95-річчя з Дня народження - відзначила найстарша жителька села Горохуватка Наталія Романівна Бартош. Вчитель із великої літери, відмінник освіти віддала школі і навчанню учнів 48 років свого життя.
У ювілейний День народження Наталію Романівну привітали від імені Кагарлицького міського голови Олександра Панюти, який передав іменинниці квіти та подарунок, а також побажання міцного здоров’я та ще довгих років життя. Також того дня лунали вітальні слова від однослельчан, у тому числі від колишніх учнів ювілярки. Бажали іменинниці багато: здоров’я, сил і спокою, свій досвід онукам і правнукам передати, не здаватися негараздам, щасливо зустріти 100-річчя і ще багато років прожити для себе.
Скільки важливих справ було зроблено за всі роки життя! Ми захоплюємося Вами, Наталіє Романівно, Ви для всіх нас є прикладом. Ваш життєвий шлях довгий, хоч і важко бувало, але є і про що згадати. Чимало випало на Вашу долю: голод та воєнні роки, розруха, відбудова й перебудова, робота з учнями. Вам відомі і холод, і голод, але Вас негаразди життя не зламали, прийшла любов, яка у Вашій душі залишилася назавжди. Працювали Ви в школі та дітей своїх ростили. І потекли щасливі роки. Так нехай же Бог побільше їх відпустить Вам – жінці і мудрій, і красивій. Живіть радісно, без смутку, здоровою, і будьте щасливі!
Наталія Романівна має трьох дітей та онуків, які у день ювілею прибули до неї на гостину.
Від нас Наталія Романівна теж отримала подарунок. А також вітанням для неї була пісня «Вчителько моя» у виконанні Н. Яценко та Т. Спасиби, яку разом із учасниками співала і Наталія Романівна.
11 вересня у Кагарлику святкуватимуть 789 років від дня заснування. На жителів Кагарлика та гостей міста чекає яскрава святкова програма: спортивні змагання, розваги, пригощання, виступи місцевих та запрошених артистів.
11 вересня
Територія КЗ КМР «Фізкультурно-оздоровчий комплекс Кагарличчини» (стадіон «Колос»):
10.00 - спортивні змагання з великого тенісу та волейболу.
Територія поблизу ОЗО «Кагарлицький НВК «ЗОШ І-ІІ ступенів – ліцей»:
із 11.00 - атракціони для дітей (батут, ін.).
Площа біля МЦКД:
13.00-14.00 - свято фарб (Холі);
із 14.00 - працює громадська приймальня міського голови; презентації загальноосвітніх закладів міста; молодіжна ініціатива «Компас»; майстер-класи для різновікових груп жителів громади; аква-грим для дітей; майстер-клас з візажу, декоративної косметики; торгівля національними стравами (м.Київ); буккросинг «Бібліопікнік під ялинами»; презентація книги О.Салія «Микола Гоголь: з Одеси до Кагарлика»; виставка «Краєзнавчі портрети митців Кагарличчини»; виставка «Кагарлик у світлинах»; виставки декоративно-ужиткового мистецтва;
15.00 - виставка-продаж «Смакує Кагарличчина» (вино, виноград, сири);
15.00 - музична локація.
Сцена на площі поблизу МЦКД:
13.30-16.30 - творчі презентації «Музика нас
єднає»; танцювальний флешмоб.
16.30 - виступ ансамблю кобзарів КЗ КОР «Стрітівський педагогічний фаховий коледж кобзарського мистецтва»;
17.00 - урочистий захід, концертна програма за участю учасників художньої самодіяльності МЦКД, ДШМ;
18.30 - концертна програма за участю гурту «Надросяни»;
19.30 - концертна програма за участю Артема Семенова;
20.30 - розважальна програма за участю діджея.
12 вересня - спортивні змагання
10.00 - шахи (приміщення МЦКД);
відкритий Кубок Кагарлицької міської територіальної громади з футболу 2021 р. (стадіон);
баскетбол (КЗ КМР «Фізкультурно-оздоровчий комплекс Кагарличчини»).
Кагарлицький міський голова Олександр Панюта 3 вересня провів позачергове засідання сесії міської ради. Викликане воно було проблемою з підготовкою до опалювального сезону дев’ятиповерхівки по вул. Парковій, 18, яку обслуговує котельня по вул. Стадіонній, що нині перебуває на балансі КП КОР «Кагарликтепломережа».
Ще в 1993 році на виконання постанови КМУ №311 «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною) власністю» було організовано підприємство «Кагарлицький район теплових мереж» із безпосередньою підпорядкованістю Обласному виробничому об’єднанню теплових мереж «Київтеплокомуненерго» та прийняті на баланс об’єднання без боргів приміщення котелень, теплові мережі, основні і оборотні фонди по м. Кагарлик та смт. Ржищів. Нині ж підприємство, підпорядковане облраді, накопичило багатомільйонні борги і його планують обласні посадовці з цими боргами повернути Кагарлику назад.
На виконання протоколу наради з розгляду питання передачі в комунальну власність Кагарлицької міської територіальної громади котельні з обладнанням по вул. Стадіонна,1 у м. Кагарлик Київської області, що перебуває на балансі Комунального підприємства Київської обласної ради «Кагарликтепломережа», враховуючи, що Комунальне підприємство Київської обласної ради «Кагарликтепломережа» має значну кредиторську заборгованість перед НАК «Нафтогаз України» за спожитий природній газ – 4,3 млн грн, за розподіл природного газу перед АТ «Київоблгаз» - 0,3 млн грн, заборгованість із заробітної плати в сумі понад 500 тис. грн, відповідно до Закону України «Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності», постанови Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 р. №1482 «Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності», враховуючи рекомендації постійної комісії міської ради з питань соціально-економічного розвитку, комунальної власності, житлово-комунального господарства, промисловості, транспорту, зв’язку, будівництва торгівлі та побуту, керуючись статтею 26, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сесія міської ради вирішила надати згоду на прийняття із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області у комунальну власність Кагарлицької міської територіальної громади комунального майна, яке перебуває на балансі Комунального підприємства Київської обласної ради «Кагарликтепломережа» в м. Кагарлик Обухівського району Київської області: об’єкти нерухомого майна, зокрема котельню по вул. Стадіонній, 1, яка опалює висотний будинок по вул. Парковій, 18, а також котельню по вул. 97 Стрілецької дивізії, 6-а; адміністративне приміщення та приміщення котельні по вул. Миру, 16; гаражі по вул. Стадіонній. У разі прийняття Київською обласною радою рішення про передачу вищезазначеного зазначеного майна доручено Кагарлицькому міському голові розпорядженням створити комісію з його приймання-передачі. Якщо ж обласна рада такого рішення не ухвалить, депутати міської ради порушили клопотання про передачу приміщення котельні по вул. Стадіонній, 1 в оренду для забезпечення проведення опалювального сезону 2021-2022 рр.
Варто зазначити, що на сесії був мінімальний кворум, був відсутній і керівник КП КОР «Кагарликтепломережа», який є депутатом міської ради (він у цей час брав участь у засіданні профільної комісії Київської обласної ради, на якому поміж інших розглядалися питання готовності підприємства до опалювального сезону), і коли не вистачило одного голосу для ухвалення рішення (див. розділ «Результати поіменного голосування» на сайті міської ради), довелося чекати, доки збереться необхідний кворум, щоб таке рішення ухвалити.
На 9 вересня було заплановано сесію облради: чи почують Кагарлик у столиці?
Напередодні Дня знань у Мирівці вітали з 90-річчям вчительку, яку досі пам’ятають, шанують і люблять - Ганну Денисівну Борисенко.
Квіти, Грамоту та подарунки принесли ювілярці начальник відділу освіти Кагарлицької міської ради Надія Омельченко, голова Кагарлицької організації профспілки працівників освіти і науки України Валерій Невдобенко, директор Мирівської школи Анаталій Муковоз із дружиною Світланою, вчителі школи, її вдячні учні тощо.
Розчулена увагою, Ганна Денисівна Борисенко-Кисіль тепло зустріла усіх гостей, залюбки згадувала роботу в школі, обіймала тих, хто приніс у її дім радість. А також згадувала свою трудову діяльність.
Народилася вона 30 серпня 1931 року в селі Леонівка Кагарлицького району.
У 1941 році закінчила 3 класи Леонівської початкової школи, а у 1949-му Казимирівську семирічну школу з похвальною грамотою і вступила до Ржищівського педагогічного училища, де навчалася 4 роки.
Після педучилища була направлена на роботу в Закарпатську область - вчителем 5, 7 класів семирічної школи села Верховина Бистра.
З 1957 року - робота в Антонівській семирічній школі. Із 1958-го - у Мирівській середній школі вчителем 1-4 класів, де й пропрацювала до 1987 року. Звідти вийшла на пенсію.
Нагороджена трьома медалями за доблесну працю, медаллю «Ветеран праці», має 6 ювілейних медалей.
У 1985 році їй присвоєно звання «Відмінник народної освіти».
Сьогодні Ганна Денисівна у свої 90 літ струнка, не має зайвої ваги, самостійно себе обслуговує, постійно посміхається і пречудово оперує у спілкуванні словами на кшталт «онлайн» та «вебінар».
Щиро зичимо їй міцного здоров’я та радості від життя.
22 серпня у Кагарлицькому міському будинку культури пройшов відкритий шаховий турнір до дня Незалежності України. Перемогу здобув Олег Баляс із Кагарлика.
Шаховий турнір у Кагарлику проходив у рамках святкових заходів до 30-ї річниці Незалежності України.
Загалом змагалися 32 шахісти із різних куточків Київської області та зі столиці. Прибули учасники турніру із Миронівки, Українки, Обухова, Ржищева, Рокитного, Карапишів, Таращі, Синяви, Макарова, Білої Церкви та з Києва. Серед них були й представники учнівської молоді.
У результаті до першої четвірки лідерів увійшли:
І місце – Олег Баляс із Кагарлика;
ІІ місце – Андрій Притула із Карапишів;
ІІІ місце – Євген Миронов із Обухова.
ІV місце – Валерій Глинянчук із Києва.
Олег Баляс на цьогорічному чемпіонаті України з шахів серед аматорів, що відбувся у Черкасах, виборов ІІ місце в турнірі з блискавичних шахів у своїй рейтинговій категорії.
По завершенні нагороди спортсменам-шахістам вручив Кагарлицький міський голова Олександр Панюта. Кошти для відзначення учасників турніру надали спонсори.
***
24 серпня в м. Бровари відбувся шаховий турнір, присвячений 30-річчю Незалежності України. В інтелектуальному спортивному дійстві серед 35 учасників, де були 4 кандидати в майстри спорту і навіть міжнародний майстер спорту, шахіст із Кагарлика Олег Баляс виборов І місце.
Вітаємо переможця і зичимо нових спортивних злетів!