Пошук

З Днем народження, рідне село!

Моя душа ось тут, у цім селі,
З якого почалося все на світі.
І доки я живу на цій землі,
Допоки й буду тут за все в одвіті.

Цими словами трепетного зізнання в любові своїй малій Батьківщині у Великопріцьківському сільському будинку культури розпочалися урочистості, присвячені Дню села. А передували їм - покладання квітів до Братської могили воїнів-визволителів, святкова розважальна програма для дітей та виставка народних умільців.

Під час урочистої частини, яку вели Юлія та Дарина Омельченки, з Днем рідного села та з наступаючим ювілеєм Незалежності України великопріцьківчан тепло привітав староста села Олександр Микитянський. Також свої вітання дарували усім присутнім перший заступник голови Ржищівської об’єднаної територіальної громади Юрій Терещенко та письменниця Ніна Вернигора. Привітали іменинників також всі інші гості свята. Сільський староста привітав золотих і срібних ювілярів подружнього життя, новонароджених сельчан та вручив їм подарунки. За активну участь у житті села він також вручив медалі великопріцьківчанам Любові Ружанській, Миколі Набоку та Лілії Захарченко, подяки доброчинцям та дипломи сільським майстриням. Староста села також презентував план майбутнього сільського парку відпочинку «Зелена перлина Великих Пріцьок», який виготовили ландшафтний дизайнер Олена Гнєзділова та художник Дмитро Кудрявцев.

Прикрасили свято виступи фольклорно-етнографічного ансамблю «Журавка», дитячого колективу «Альфа і Омега», хореографічного колективу «Сяйво», пісні у виконанні ведучих.

Справжнім подарунком свята став концерт ансамблю «Вишиванка» Ольшаницького будинку культури, про який подбав його учасник великопріцьківчанин Віктор Вегера.

По закінченні урочистої частини відбулося відкриття Алеї кохання та Серця села, встановлене як подарунок на День села його жителям. А виготовив серце та браму алеї Сергій Кудрявцев. Замки єднання на нього почепили золоті та срібні ювіляри подружнього життя, молоді подружжя, закохані.

Продовжилося свято пригощаннями, козацькими забавами, конкурсами та святковою дискотекою.

Як живе громада?

Передсвяткове інтерв'ю з очільником Кагарлицької міської територіальної громади - міським головою Олександром Панютою

- Олександре Олексійовичу, 30-річчя Незалежності України Кагарличчина зустрічає вже не як район, а як міська територіальна громада, до складу якої входить більшість сіл колишнього району. Зрозуміло, що перші місяці після створення МТГ були, передусім, сповнені організаційних клопотів. Тож чи вдалося вже вийти на оптимальний режим роботи і які невідкладні завдання стоять нині перед Вами?

- На жаль, поки що ми не можемо сказати, що працюємо в оптимальному режимі. Адже, якщо організаційні питання вже вирішено, а головні напрями роботи систематизовано, то з питанням наповнення бюджету не все так просто.

Справа в тому, що на цей рік ми планували виконувати та мати суттєве перевиконання дохідної частини бюджету, однак нам поки що не вдалося досягнути суттєвих позитивних змін в цьому напрямі. Це стосується і сплат за оренду землі, і ПДФО, й інших надходжень до бюджету. А відповідно, якщо ми маємо проблеми з дохідною частиною бюджету, то маємо і проблеми з видатками.

- Тобто, 2021-й рік для Кагарлицької громади є роком випробування на фінансову спроможність?

- Для нас цей рік буде базовим. Усі громади проходили аналогічний шлях становлення, хто раніше, а хто й пізніше. Ми ж, сподіваюся, вже з наступного року станемо міцнішими, зможемо ефективніше відповідати на ті виклики, які перед нами поставила адміністративно-територіальна реформа.

Головне завдання цього року - забезпечити фінансування всіх планових витрат. У зв’язку з цим вже почали активну роботу з підготовки бюджету наступного року, який буде більш збалансований та реалістичний, ніж у 2021 році. Адже сьогодні ми практично не маємо бюджету розвитку, а такого не повинно бути.

Безперечно, на поточні видатки коштів вистачає. Так, ми багато уваги приділяємо закладам соцсфери, зокрема, медицині. У зв’язку з тим, що Кагарлицьку багатопрофільну лікарню було визначено базовим закладом для боротьби з коронавірусною інфекцією, із місцевого бюджету ми виділили на потреби медицини у 2021 році близько 23 млн гривень, включно з Центром первинної медико-санітарної допомоги.

Нинішній рік нас навчив, що потрібно переглядати деякі підходи, більше уваги приділяти оптимізації в усіх напрямах роботи. І ми це будемо обов’язково робити в поточному і наступних роках.

- Як будується комунікація з жителями сіл після адміністративно-територіальної реформи? Адже в населених пунктах вже немає сільських рад, а у старост повноважень менше, аніж раніше у сільських голів.

- Наша опора в селах - це старости. І я не погоджуся з Вами, що у них мало повноважень - їх у них достатньо. Зокрема, старости прямо підпорядковані міському голові, є членами міськвиконкому. Ми не обмежуємо ініціатив старост, навпаки - всіляко заохочуємо до тіснішої комунікації зі структурними підрозділами міської ради, адже староста має бути господарем у селі.

Дехто зі старост працює максимально ефективно, як приміром, Світлана Бакал, Іван Владимиров, Олександр Драган та інші, які також намагаються досягти оптимальних результатів. Тож уже наприкінці року будемо спільно аналізувати ефективність кожного, підбивати проміжні підсумки, і все це з метою поліпшення якості життя в населених пунктах громади й ефективнішого надання послуг, яких потребують мешканці.

Для мене головне, щоб після утворення громади люди, в тому числі і з найвіддаленіших від Кагарлика сіл, бачили позитивні зміни. Наше завдання - щоб кожен житель громади постійно відчував турботу місцевої влади. Сьогодні, я вважаю, ми на правильному шляху.

Центр надання адміністративних послуг у місті Кагарлику - один з найяскравіших прикладів адміністративної реформи в Україні. Наразі через Центр надається 177 адміністративних послуг у сферах державної реєстрації фізичної особи-підприємця, юридичних осіб та громадських формувань, нерухомого майна, реєстрації місця проживання, соціальної сфери та адміністративних послуг, що пов’язані з використанням даних Державного земельного кадастру. Втім, і цей перелік згодом буде збільшений. Також замовлено проєкт реконструкції будівлі ЦНАПу відповідно до сучасних вимог та європейських стандартів.

- Які зміни в селах вже відбулися?

- За відносно короткий час ми реалізували новий підхід до проблеми благоустрою сіл. Так, у кожному населеному пункті громади з’явилися відповідні фахівці. Там, де більші села - по дві людини, де менші - по одній. Відповідно, відтепер у старост є люди, на яких вони можуть розраховувати у господарських питаннях.
Ми проводимо активну роботу із поточних ремонтів сільських амбулаторій, ФАПів відповідно до вимог Національної служби здоров’я України. Виділяємо необхідні кошти на облаштування там кращих умов. Чимало в цьому напрямі зроблено в Буртах, Черняхові, Ставах, Шубівці, Слободі. Лише нещодавно депутати виділили кошти на поточні ремонти та придбання матеріалів для медзакладів Горохового, Новосілок, Зеленого Яру, Шпендівки, виділено фінансування на проєктно-кошторисну документацію капітального ремонту Мирівської амбулаторії тощо. Оновлення в закладах первинної ланки медицини тривають.

Проводимо поточний ремонт покрівель у закладах культури та освіти громади, відновлюємо та облаштовуємо вуличне освітлення як за бюджетні, так і за спонсорські кошти.

Дуже багато звернень надходить від сільських старост щодо облаштувань дитячих та спортивних майданчиків. Спільно зі спонсорами і це питання вирішуємо. Допомагають нам у цьому сільгоспвиробники, які беруть активну участь у реалізації низки соціальних проєктів.

Запроваджено регулярні виїзні прийоми громадян керівництвом громади в селах. Найбільше звернень до нас надходить від жителів як міста, так і сіл щодо необхідності проведення капітальних ремонтів доріг у населених пунктах. На жаль, можливості задовольнити ці звернення ми не маємо. Втім, проводимо поточні ремонти доріг як у місті, так і в селах. Зокрема, з міського бюджету на ці потреби було виділено понад три мільйони гривень, також власними силами виконуємо ремонтні роботи доріг щебеневими матеріалами.

Не може не тішити ініціатива мешканців ряду сіл громади, які об’єднують власні зусилля, залучають спонсорів для ремонту доріг на своїх вулицях. Ми всіляко намагаємося підтримати таких ентузіастів, використовуючи можливості наших комунальних служб.

- Як ви оцінюєте потенціал громади та в чому бачите перспективу її розвитку в найближчі роки?

- Потенціал є. Нині ж, як я вже й говорив, для нас головне мати достатню дохідну базу, щоб бути самозабезпеченими. Необхідно оптимізувати і доходи, і видатки. Сподіваюся, що вже з наступного року ситуація суттєво покращиться. А щоб так було, ми над цим сьогодні активно працюємо. Створено відповідні комісії, які займаються питаннями збільшення надходжень до бюджету. У нас є достатньо землі, щоб запрошувати інвесторів. Поки що вони до нас не йдуть так активно, як би цього хотілося.

Сьогодні на території нашої громади проводиться капітальний ремонт дороги державного значення Н-01 Київ-Знам’янка у рамках програми Президента України Володимира Зеленського “Велике будівництво”. Це - теж позитивний поштовх для інвесторів.

Сподіваюся, що в наступному році матимемо можливість залучити більше коштів як державного, так і обласного бюджетів. У цьому ж році з обласного бюджету передбачено виділення суттєвих капіталовкладень - 50 млн грн, на які нині проводяться процедури закупівлі в рамках програми будівництва басейну в Кагарлику. Замовник будівництва – Департамент регіонального розвитку Київської облдержадміністрації.
Хочу також відзначити активну роботу депутатів міської ради. Це - 26 представників різних політичних сил, але всі вони вболівають за нашу громаду: проглядаються чіткі тенденції з порозуміння та співпраці.

- І наостанок - побажання жителям громади з нагоди Дня Незалежності.

- Напередодні найголовнішого свята нашої країни бажаю кожному землякові, щоб День Незалежності приніс у кожен дім щастя і добро, порозуміння та згуртованість, мир і любов. І кожному потрібно усвідомити, що незалежність - це високе поняття, а зовсім не анархія і безвідповідальність. Лише спільними зусиллями, виконавською дисципліною кожного, професійністю ми досягнемо ще більших позитивних результатів. Я вірю, що в недалекому майбутньому наша рідна Україна стане справді квітучою країною в центрі Європи.

«СМАЧНЕ» ЗАХОПЛЕННЯ

Як вчителька стала «солодкою леді» на селі

Без солодкої випічки жити можна. Але сумно.
«Вісник Кагарличчини» вирішив поспілкуватися із Світланою Муковоз із Мирівки, з рук якої виходять смачні торти, капкейки, рулети, різноманітні тістечка та паски, пряникові будиночки, штольні, пироги та пиріжки, пончики та імбирні пряники, зефір і халва, як кажуть замовники, шедеврально.

Пані Світлана – педагог. За характером – активна, непосидюча й дуже ініціативна. Хімія та біологія – її фахові дисципліни – дають чіткі розуміння що з чим поєднувати, щоб десерт був не тільки смачним, а й корисним.
«Мама завжди пекла, з тістом усе життя. У нас завжди були домашні хліб і пиріжки, особливо на свята – храм у селі чи Великдень. Готувала вона випічку в печі. Запах хліба і здоби п’янко розносився по хаті, який ставав частинкою душі кожного з нас. Тому я також усе печу, бо я росла у цьому, я це бачила. Єдине – моя помічниця не піч, а духова шафа» - розповідає Світлана Іванівна.
За плечима пані Світлани – кілька кондитерських курсів від провідних спеціалістів, тисячі годин практики і … вдячні замовники. Близько п’яти років Світлана відводить душу, займаючись улюбленою «солодкою» справою, близько трьох – на замовлення. Використовує рецепти інших господинь, багато придумує й власних.
Улюбленими десертами своєї сім’ї назвала сінабони (булочки, залиті вершками) і булочки з маком. Найпопулярніші замовлення від людей стали бісквітні торти та брауні чорний бісквіт з вишнею, вершковим кремом, фруктовими наповнювачами та мусовими вставками. Для літніх людей частіше замовляють м’які просочені бісквіти без горіхів та ізюму. Забаганки тих, хто не хоче зіпсувати фігуру, пані Світлана також задовольняє: пропонує малокалорійні торти на мигдальному або арахісовому борошні з природними підсолоджувачами та фруктами.
«Домашній торт має бути домашнім від початку до кінця, - вважає пані Світлана . – Це трудомісткий процес. Я не використовую куповане печиво, і тим більше ним не прикрашаю, бо це виглядає дешево».
Найважчий торт жінки за роки практики був 9 кілограмів. Світлана дуже любить займатися декоруванням своєї випічки – це й різноманітні квіти, і м’яч і з футболістами на ігровому полі, і герої різноманітних мультфільмів, і друк фотографії іменинника на вафельному папері, й усілякі лебеді, янголята тощо. Часто вона робить його вночі, щоб вранці дістати свіжий торт із холодильника - з корисних продуктів і без хімічних барвників - і передати замовникові.
На питання сказати кількість або приблизно порахувати скільки спекла за увесь цей час тортів, моя співбесідниця розгубилася.
Пані Світлана отримує від кулінарної роботи велике задоволення. Дуже вимоглива до себе і відповідальна. Жінка робить багато «солодких» подарунків – і родичам, і колегам, і друзям, і вчителям-пенсіонерам. Враховує смаки та побажання, чаклує над декором.
Коли переглядаєш фотографії із цими кулінарними шедеврами, а краще коли бачиш на власні очі і куштуєш – це значно більше, як усі написані слова.

Важливі рішення ухвалено

Кагарлицький міський голова Олександр Панюта провів другу частину дев’ятого сесійного засідання і позачергову десяту сесію Кагарлицької міської ради, порядок денний якої і проєкти рішень перед тим було обговорено в депутатських комісіях.
Сесійно було розглянуто низку відкладених раніше питань, зокрема земельних. Дивну позицію продовжував займати депутат Іван Лисий: виступаючи проти надання дозволу місцевому фермеру Олексію Пителю на викуп земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які перебувають у нього на праві постійного користування, обстоюючи нібито інтереси громади, він не голосував за відмову в наданні дозволів на розроблення документації із землеустрою ряду іногородніх громадян щодо передачі у власність їм земельних ділянок і водойм на території нашої громади. Проте більшістю депутатів ці та інші рішення було ухвалено.
Зокрема, в рамках позачергової 10 сесії було внесено необхідні зміни до персонального складу постійних комісій Кагарлицької міської ради VIII скликання: депутат Василь Мамій перейшов зі складу постійної комісії з питань бюджету та фінансів до комісії з питань охорони здоров’я, освіти, культури, молоді і спорту, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та підтримки учасників АТО та їх сімей; головою бюджетної комісії став Денис Д’ячков після переходу з комісії з питань соціально-економічного розвитку, комунальної власності, житлово-комунального господарства, промисловості, транспорту, зв’язку, будівництва торгівлі та побуту; депутат Юрій Береговенко зі складу постійної комісії з питань охорони здоров’я, освіти, культури, молоді і спорту, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та підтримки учасників АТО та їх сімей – перейшов до складу постійної комісії з питань бюджету та фінансів. На засіданні ухвалено рішення про оренду об’єктів комунальної власності Кагарлицької міської територіальної громади.
У рішенні про управління об’єктами комунальної власності Кагарлицької МТГ надано дозвіл керівництву багатопрофільної лікарні на списання непридатних для подальшого використання основних засобів; прийнято в комунальну власність громади в’їзний знак в с. Сущани загальною вартістю 21 000 грн від Благодійного фонду «МХП – ГРОМАДІ», а також кладку через річку Росава в с. Зелений Яр, 4 дорожні мости і паркан біля Будинку культури в с. Демівщина (об’єкти передано для обслуговування на баланс Комунального підприємства Кагарлицької міської ради «Міськрембудсервіс»).
Депутати надали згоду на прийняття майна Комунального підприємства Київської обласної ради «Кагарликтепломережа» зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ міст Київської області до комунальної власності Кагарлицької міської територіальної громади, ухваливши перед тим звернення до Київської обласної ради та Київської обласної державної адміністрації щодо передачі в комунальну власність Кагарлицької міської територіальної громади котельні з обладнанням по вул. Стадіонна,1 в м. Кагарлик Київської області (текст звернення публікується нижче).
Насамкінець, розглянувши лист голови комісії з реорганізації Кагарлицької районної ради щодо добровільної відмови від права постійного користування земельною ділянкою та лист Департаменту регіонального розвитку та Київської обласної державної адміністрації щодо надання згоди на передачу права забудови земельної ділянки (суперфіцію) та укладення відповідного договору на земельну ділянку для здійснення будівництва басейну по вул. Стадіонна,1 у м. Кагарлик, враховуючи пропозиції постійної комісії міської ради з питань земельних відносин, екології та природокористування, сесія вирішила припинити право постійного користування земельними ділянками за Кагарлицькою районною радою з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування об’єктів фізичної культури по вул. Стадіонна (земельна ділянка під будівництво басейну; адмінприміщення та стадіон «Колос»; приміщення ФОКу, тиру, котельні); передати Департаменту регіонального розвитку КОДА право забудови земельної ділянки (суперфіцій), відведеної під будівництво басейну, та укласти договір суперфіцію на безоплатне користування цією земельною ділянкою: довгоочікуване будівництво басейну в Кагарлику потрапило в обласну програму з відповідним фінансуванням в обсязі близько 50 млн грн, і є сподівання, що вже цього року будівельні роботи буде розпочато.

Оновлення в Буртах

У Кагарлицькій міській територіальній громаді велика увага приділяється поліпшенню матеріальної бази закладів соціальної сфери в сільських населених пунктах, зокрема ремонтам приміщень установ медицини, культури, освіти. Створюються належні умови і для медпрацівників та пацієнтів Буртівської амбулаторії загальної практики сімейної медицини. У цьому закладі встановлено двері за відповідними стандартами, облаштовано згідно з потребами пацієнтів із обмеженими можливостями туалетну кімнату (кошти на облицювання її стін плиткою виділило ТОВ «ВІКТОРІЯ-АГРО», яке очолює Володимир Сінченко); ще коштом сільського бюджету споруджено пандус. Для забезпечення функціонування туалету було відновлено систему каналізації, яка не діяла протягом десятиліть. Допомогу в її прочищенні надало комунальне підприємство Кагарлицької міської ради «Житлово-експлуатаційна організація» (директор – Владислав Зеленько). У новій туалетній кімнаті нині є і гаряча вода: встановлено зручний кран-водонагрівач. У забезпеченні гарячого водопостачання в амбулаторії, а також у придбанні водоочисного фільтра, як розповів нам староста села Олександр Драган, посприяли місцеві фермери Володимир Босенко та Петро Бездітний.
І ось останнім часом тут оновлено вхідну частину відповідно до вимог Національної служби здоров’я України щодо приміщень таких закладів: перероблено сходи, облаштовано зручні перила. Матеріали для ремонту придбано за кошти бюджету нашої громади, а спонсорську допомогу для виконання ремонтних робіт надали директор ТОВ «Успіх» Олексій Гудзій і підприємець Марина Олійник.
Але це ще не все про оновлення в Буртах. Наталія Побочій у соцмережах пише: «Завершилося виготовлення та встановлення вкриття над східцями при вході в приміщення краєзнавчого музею. Здавалось би, на перший погляд, все так просто, але цей обсяг робіт виявився не таким уже й простим. Один день потрачено на виготовлення самого каркасу, на другий день проводилось його встановлення та завершення допоміжних зварювань. День третій – фарбування, наступного дня – непросте саме вкриття профілем. Висловлюю щирі слова подяки голові Кагарлицької міської територіальної громади Панюті О.О. за виділення коштів для придбання необхідних матеріалів, керівнику КП КМР «Міськрембудсервіс» Стеценку М.І. за сприяння у проведенні зварювальних робіт, а їх проводив чудовий майстер-зварювальник Пащенко С.П., старості села Драгану О.В. за підтримку в проведенні всіх робіт, моїй родині – чоловікові Побочію В.М. та дітям, а також незмінному помічнику Чорномазу А.М. Дякую усім вам, щиро й від душі! На черзі ще кілька важливих робіт – закриття замурованих вікон під експозиції та заміна світильників, багато з яких уже вийшли з ладу, тож у деяких оглядових залах напівтінь. Але ж, самі розумієте, для цього потрібні чималі фінансові затрати, та й фізичні також. Радію, що знаходжу підтримку серед небайдужих до долі музею людей. Ремонтні роботи продовжуються, тож, якщо ви бажаєте долучитись, – чекаю і завжди рада навіть найменшій допомозі!!!»
Як бачимо, спільні зусилля влади і громади дають результат. Але в основі всіх цих добрих зрушень – не тільки сприяння влади, а й ініціатива на місцях, яка мобілізує всіх на допомогу. У Буртах до ініціатора приємних перетворень у цьому селі старости Олександра Драгана долучається й педагог Наталія Побочій; багато тут охочих особисто взяти участь у корисних справах. І це не може не радувати.

«Дружба» - у фіналі Кубка області

Мирівська «Дружба» 7 серпня у півфінальному матчі в Кагарлику не залишила жодного шансу суперникам зі святопетрівської «Баварії», обігравши їх з рахунком 6-0.
Цікаво, що обидва колективи істотно змінили склад упродовж літньої перерви. Однак нелігова команда зі Святопетрівського зробила ставку на футболістів, чиї найкращі роки залишилися в минувшині, а кандидат у медалісти Чемпіонату Київщини з Мирівки повернув до нашого краю ще повних сил учорашніх героїв на кшталт Грищенка та Мачуленка. Обидва бомбардири віддячили за довіру стрілецькими дуплетами. Натомість «Баварія» розчарувала ігровою безпорадністю.
А в іншому півфінальному матчі, де зустрічалися одноосібний лідер Чемпіонату Київщини з чинним чемпіоном, «Нива» (Бузова) здобула вольову перемогу над «Кудрівкою» з Ірпеня - 4-1. Ірпінці, котрі відчутно додали, порівняно з весняним циклом, виграли перший тайм завдяки віртуозному голу, повноправними співтворцями якого були Сухенко та Литовченко. Другий тайм, однак, розставив усе на свої місця. Головатенко проявив себе в яскравій ігровій красі. Андрій асистував Зуєвичу при першому взятті чужих воріт. І це він бездоганним ударом із штрафного забив третій м’яч «Ниви». А вже в компенсований арбітром ігровий час Головатенко ще й сповна скористався зручною передачею Зозулі.
Тож Кубок області розіграють команди, що реально претендують на чемпіонські відзнаки. «Дружба» та «Нива» зійдуться в останньому кубковому протистоянні сезону святкового серпневого дня на нейтральному полі.

Подбайте про безпеку бджіл!

У період інтенсивного використання інсектицидів на посівах медоносних рослин виникає загроза отруєння бджіл пестицидами, або хімічний токсикоз, що є результатом грубих порушень правил і санітарних вимог застосування пестицидів як сільгоспвиробниками так і пасічниками, які розміщують пасіки на присадибних ділянках та тих, що прибувають на кочівлю з вуликами. Токсикози бджіл виражаються в ослабленні бджолосімей, зниженні їх продуктивності та масовій загибелі, що надає великих збитків бджолярам. В Україні, яка тримає першість за експортом меду в Європу, ця справа не надто прибуткова для пересічного пасічника.

На думку президента спілки пасічників України Володимира Стретовича, бджолярам потрібно стати союзниками з тими, хто виробляє аграрну продукцію з огляду на те, що пасічник не ворог, а його бджола опилює сільгоспкультури і дає 30-40% урожайності.

Законом України «Про бджільництво» передбачено надання пасічникам земельних ділянок в порядку, встановленому Земельним кодексом України та законом України «Про оренду землі».

Розміщення пасік на землях лісового фонду здійснюється з урахуванням Вимог Лісового кодексу України. Згідно додатку №5 до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19.06.96р. №173 розміри санітарно-захисних зон від сільськогосподарських підприємств до житлової забудови та прирівняних до неї бджільницьких об'єктів становлять 300 м.

Розміщення й облаштування пасік визначено «Інструкцією щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєння бджіл», яка затверджена наказом головного державного інспектора ветеринарної медицини від 30.01.2001 року №9 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 12.02.2001 року за №131/5322. Територію стаціонарної пасіки огороджують, обсаджують плодовими деревами і кущами. Відведення земельних ділянок для розміщення такої пасіки необхідно погоджувати з органами державного управління з питань ветеринарної медицини і місцевими органами влади. При розміщенні пасіки на присадибній ділянці (подвір'ї) огорожа повинна бути заввишки не менше 2,5 м для підвищення рівня льоту бджіл.

Згідно статті 13 Закону України «Про бджільництво» пасіка підлягає реєстрації за місцем проживання фізичної особи або за місцем знаходження юридичної особи, яка займається бджільництвом, у місцевих державних адміністраціях або сільських, селищних, міських радах у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики. З метою обліку пасік та здійснення лікувально-профілактичних заходів на кожну пасіку органом виконавчої влади, що зебезпечує формування державної аграрної політики видається ветеринарно-санітарний паспорт.

Відповідно до статті 16 вищезгаданого Закону перевезення (кочівля) пасік до медоносних угідь здійснюється відповідно до ветеринарно-санітарних правил за погодженням з власниками або користувачами земельних ділянок. Пасічник має зареєструватися у об’єднаній територіальній громаді, на території якої вони знаходяться, своєчасно інформувати як об’єднаноі територіальноі громади, так і сусідні господарства про місця перебування своїх пасік, а сільський староста зобов'язаний попередити аграріїв, що на даній території розташована пасіка.

Відповідно до статей 30 та 37 Закону України «Про бджільництво», фізичні та юридичні особи, які застосовують засоби захисту рослин (ЗЗР) для обробки медоносних рослин, зобов'язані не пізніше, ніж за 3 доби до початку обробки через засоби масової інформації попередити про це пасічників, пасіки яких розташовані на відстані до 10 км від оброблюваних площ. При цьому необхідно вказати:
1)точну дату обробки;
2) територію і культури;
3)назву препарату;
4)форму і методи застосування;
5)ступінь токсичності і строки ізоляції бджіл.
Враховуючи токсичність всіх пестицидів для бджіл, обприскування сільськогосподарських культур, які є медоносами, потрібно проводити у фазу бутонізації до цвітіння. Працівники, які працюють з пестицидами, повинні пройти медичний огляд і мати допуск і посвідчення до робіт з пестицидами і агрохімікатами.
Обробки нектароносів проводять у період відсутності льоту бджіл у ранкові (до 10) та вечірні (18-22) години. Допускається проведення їх в денний час, в похмуру прохолодну погоду, коли бджоли не вилітають з вулика.

Відповідно до екотоксикологічної оцінки всі пестициди поділяються на 4 класи небезпеки:
1-й клас небезпеки – високонебезпечні (викликають загибель понад 20% бджіл).
Екологічні регламенти: прикордонно-захисна зона для бджіл не менше 4 км, обмеження льоту – 4-5 діб;
2-й клас небезпеки – середньонебезпечні для бджіл пестициди (викликають
загибель від 5 до 20% бджіл), прикордонно-захисна зона для бджіл не менше 3-4 км, обмеження льоту – 2-3 доби;
3-й клас небезпеки – малонебезпечні для бджіл пестициди (загибель від 1 до 5%
бджіл). Прикордонно-захисна зона для бджіл – 2-3 км, обмеження льоту – 1-2 доби;
4-й клас небезпеки – практично безпечні для бджід пестициди. Прикордонно захисна зона для бджіл не менше 1-2 км, обмеження льоту – 6-12 годин.

Найчастіше отруєння бджіл відбуваються у весняно-літній період, за масової обробки посівів і садів при застосуванні пестицидів методом авіації.
Згідно з підпунктом 5.26 пункту 5 «Державних санітарних правил авіаційного застосування пестицидів і агрохімікатів у народному господарстві України» забороняється проведення авіаційних обробок пестицидами всіх груп токсичності з метою боротьби з шкідниками та хворобами сільськогосподарських культур, лісових та інших угідь, які розташовані ближче:
а) 5 км від місця постійного перебування медоносних пасік;
б) 2 км від рибогосподарських водойм, відкритих джерел водопостачання, місць випасу домашніх тварин, об'єктів природно-заповідного фонду (заповідників, національних парків, ботанічних та зоологічних заказників);
в) 1 км від населених пунктів, тваринницьких і птахівничих ферм, а також посівів сільськогосподарських культур, які вживаються в їжу без термічної обробки, садів виноградників і місць проведення інших сільськогосподарських робіт.
Для попередження зносу пестицидів, хімічну обробку рослин проводять при швидкості вітру 3 м/сек (для дрібнокрапельного) і 4 м/сек. (для крупнокрапельного обприскування), при застосуванні аерозолю швидкість вітру не повинна перевищувати 2 м/сек. Висота польоту літака повинна бути мінімальною. На кордонах ділянок, оброблених пестицидами, повинні бути виставлені знаки безпеки на відстані у межах видимості від одного знаку до другого, які повинні контрастно виділятися на навколишному фоні. Знаки прибирають тільки після закінчення встановлених строків очікування. Строки ізоляції бджолосімей можуть збільшуватися на 1-2 дні при зниженні температури і збільшенні вологості повітря відносно прийнятих норм в даній зоні.

В деяких випадках отруєння бджіл відбувається і при дотриманні правил обробітку, наприклад:
-оброблювана не квітуча культура знаходиться поруч з квітучими медоносами;
-знесення пестицидів з обробленої площі на сусідні медоносні угіддя;
-нерідко отруєння бджіл наступає при споживанні рос із листя або міжвузлів.

Правильний вибір пестициду, виконання всіх технічних та санітарних норм мають виняткове значення для попередження отруєння бджіл.
Після закінчення строку детоксикації рослин відкривають льотки у 1-2 сім'ях: якщо протягом 2-3 годин льоту ознаки отруєння у бджіл не проявляються, відкривають льотки у всіх сім'ях. Вивезення пасік на період обробок до іншого місця медозбору відбувається на період 5 діб і більше.
Відповідно до статті 38 Закону України «Про бджільництво» порушення законодавства в галузі бджільництва тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України. Відповідальність несуть особи винні у непопередженні (приховуванні) або наданні неправдивої інформації про виникнення загрози бджолам при застосуванні (ЗЗР), а також у порушенні технології вирощування рослин сільськогосподарського та іншого призначення, що призвело до погіршення умов у ареалах розселення бджіл.

Якщо сталося отруєння бджіл пасічнику потрібно запропонувати керівництву господарства на території якого зареєстрована пасіка відшкодувати завдані збитки добровільно. Якщо керівництво не погоджується, слід звернутися до голови об’єднаної територіальної громади із заявою про створення комісії для обстеження пасіки та обробленого пестицидами поля і відбору зразків для проведення дослідження. До складу комісії мають входити: ветеринарний лікар, зоотехнік, спеціаліст з захисту рослин, представник виконкому місцевої влади, бажана присутність представника господарства, що проводило хімобробки.
Комісія обстежує всі бджолосім'ї та робить висновок про повну або часткову втрату бджіл та відбирає зразки підмору, про що складається акт. Також обов'язково відбирають зразки рослин з обробленого поля, про що також складається відповідний акт комісії. Зразки надсилаються до обласної ветеринарної лабораторії для проведення експертизи за поданням ветеринарного лікаря.

Якщо висновком експертизи буде доведена загибель бджіл через обробку поля пестицидами, тоді можна звертатись до суду надавши крім висновку експертизи такі документи:
1)Ветеринарно-санітарний паспорт пасіки з щорічними відмітками про те, що бджоли на пасіці є здоровими;
2)Довідка із об’єднаної територіальної громади із зазначенням адреси та кількості бджолосімей;
3)Довідку про належність обробленого пестицидами поля, його площі, культури та відстані його місцезнаходження від пасіки. Таку довідку може надати відділ Держкомзему або сільська рада.;
4)Про використання для обробки сільгоспугідь певного препарату має свідчити журнал хімобробки посівів, який заповнюється агрономом або відповідальною особою господарства;
5)Доказом завданої шкоди може слугувати довідка зареєстрованої пасічницької організації або відділу статистики про вартість бджіл та продуктів бджільництва.

Препарати безпечні для бджіл, згідно регламентів:

Ріпак Каліпсо 480 SC – 0,15 – 0,2 л/га
Маврік, ЕВ – 0,2-0,35 кг/га
Біскайя 240 ОD, МД – 0,3-0,4 л/га
Моспілан, ВП – 0,10 – 0,12 кг/га
Соняшник Моспілан, ВП – 0,05 – 0,075 кг/га

«Мінус» школа - «плюс» опорний заклад:

із чим освіта Кагарличчини входить у новий навчальний рік

Всього по Кагарлицькій громаді першого вересня за парти сядуть 267 першокласників у 13 школах. Це - 16 перших класів. Найбільше їх у опорному навчальному загальноосвітньому закладі Кагарлицькій школі №3 - там їх три.
У новий навчальний рік освіта Кагарличчини входить і з рядом нововведень та надбань. Які саме зміни сталися в освітянській галузі громади нам розповіла начальник відділу освіти Кагарлицької міської ради Надія Омельченко.

Маємо новий опорний заклад
- Зараз діють закони «Про освіту» і «Про повну середню освіту», де чітко прописано, що до 2024 року ми маємо провести впорядкування мережі закладів загальної середньої освіти. Це - структуризація на початкову ланку, гімназії і ліцеї. Також залишаються і опорні заклади освіти. Але якщо раніше ми створювали опорні заклади у сільській місцевості, то у січні цього року внесли зміни до відповідного Положення, де прописали, що опорні заклади можна створювати й у місті. Тому ми звернулися до сесії Кагарлицької міської ради із проханням про створення ще одного опорного закладу на базі Кагарлицького НВК «ЗОШ І-ІІ ступенів - ліцей». Чому? Тому, що опорним закладам зараз приділяється велика увага і виділяють значне фінансування із державного бюджету.
Вже в цьому році на ліцей ми отримали один інтерактивний комплекс. Це - інтерактивна дошка, проєктор, сучасне робоче місце вчителя, 10 планшетів і 20 одиниць шкільних меблів. Все це надійшло за специфікацією по Новій українській школі (НУШ).
Близько тижня тому ми отримали ще один робочий комплекс. До нього входять сучасне робоче місце вчителя, інтерактивна панель і 3D-принтер.
Наразі стоїть ще питання придбання для новоствореного опорного навчального закладу шкільного автобуса. Зараз на рівні області відбуваються тендерні процедури. І якщо вони відбудуться, то найближчим часом матимемо ще один шкільний автобус.
Далі за програмою - придбання ноутбуків. Мова йде про те, що в першу чергу їх отримають опорні навчальні заклади. І то лише ті опорні заклади, де навчається понад 200 дітей, не враховуючи філії. Тому ноутбуки у нас отримають ОЗНЗ Кагарлицька міська школа №3 і вже новостворений ОЗНЗ на базі ліцею.
Є також питання по «Спроможній школі» - це така програма. Ми написали проєкт, подали до міністерства. Але знову ж - під нього підпадають лише ті школи, де понад 350 учнів і опорні навчальні заклади. 99,9%, що ми пройшли відбір, за попередніми даними. І на умовах співфінансування буде придбаний сучасний комп’ютерний клас на суму 499 тисяч гривень.

Оптимізація: мінус одна школа
- Щодо оптимізації мережі загальноосвітніх навчальних закладів, то ми це питання вивчали, і на даний час сесією міської ради прийнято рішення про ліквідацію Горохуватської школи.
Чому? Тому що якщо проаналізувати кількість дітей, яка б навчалася в цьому закладі, то на 1 вересня 2021 року за шкільні парти сіло б лише 38 дітей. Але знову ж - до першого класу набір не відбувся. А в 7 і 6 класах навчалося б по 2 та 3 учні.
Якщо говорити про вартість утримання одного учня в Горохуватській школі, то це було б близько 50 тисяч гривень. Тоді як в Кагарлику ця цифра складає в середньому близько 20 тисяч гривень. Та й інший бік - надання якісної освіти. Якщо подивитися яка матеріальна база в школах міста, то звичайно, що діти в такій сільській школі багато чого недоотримують. Тому було проведено обговорення цього питання з батьками учнів Горохуватської школи, громадськістю сіл. І батьки також погодилися, що для їхніх дітей буде краще, коли вони будуть навчатися в повноцінному класі, де є і матеріальне забезпечення, де є гурткова робота, де буде організовано якісне харчування.
Щодо підвезення дітей із Горохуватки та Іванівки, то буде розроблено маршрут, і всі діти будуть підвозитися до тих навчальних закладів, куди батьки вирішили їх віддати. Це - усі заклади міста, 6 дітей піде навчатися Мирівку і 4 - в Переселення. Практично всі вчителі Горохуватської школи теж працевлаштовані. Не працевлаштовано лише одного вчителя. Але зараз він перебуває у відпустці. Ми з 15 серпня будемо працювати із директорами шкіл громади, будемо дивитися по тижневим навантаженням і, я думаю, всі вчителі будуть працевлаштовані.

Вчителі-пенсіонери  працюють за контрактом
- Згідно із Законом «Про повну загальну середню освіту», з 1 липня 2020 року з усіма вчителями-пенсіонерами, незалежно чи це вчитель, чи керівник закладу, було підписано контракт на рік. Далі, дивлячись на роботу цього вчителя, директор мав право або його звільнити, або продовжити контракт теж на рік чи на три роки. І, звісно ж, контракт був укладений і з директорами-пенсіонерами. Це було по чотирьох навчальних закладах: Слобідська, Буртівська, Ставівська школи та Кагарлицька ЗОШ №2 ім. Василя Дашенка. Відповідно у цьому році було оголошено конкурс на посади директорів у ці заклади. Директори двох шкіл - Ставівської і міської школи №2 Анатолій Глобенко та Ірина Горбач подали свої кандидатури повторно, а от на посади директорів у школи сіл Бурти і Слобода подалися Людмила Нестерук і Світлана Калієвська. Всі вони пройшли двоетапний конкурс 26 і 27 липня і затверджені на посади. На жаль, як на мене, більше кандидатур не було, тож не було і конкуренції.

Харчуватися діти будуть по-новому
- Стосовно харчування в школах, то 24 березня 2021 року вийшла постанова №305, якою врегульоване це питання. Відповідно до неї змінено норми харчування, розроблено нове чотиритижневе меню. Але міністром охорони здоров›я Віктором Ляшком і міністром освіти та науки Сергієм Шкарлетом на основі звернень від батьків, керівників відділів освіти, керівників навчальних закладів стосовно того, що вже проведено тендерні процедури із організації харчування, багато договорів укладено на рік і розривати їх не раціонально, був підписаний Лист, яким тут дозволено перехідний період до завершення 2021
року.

Вакцинація персоналу триває
- 28 липня Кабмін ухвалив постанову, якою визначив, що в разі посилення карантинних обмежень та переходу до «жовтої» або «помаранчевої» карантинних зон, працюватимуть лише заклади освіти, де вакциновано не менше 80% персоналу. Вакцинацію працівників закладів освіти Кагарлицької громади розпочали ще із травня. Тоді вакцинувалися окремі працівники. А нещодавно ми провели організовану вакцинацію. Зараз у нас два заклади - ОЗНЗ Кагарлицька ЗОШ №3 і Ставівська школа, показали найвищий рівень вакцинації усіх працівників - понад 80%. У Слобідській, Черняхівській, Переселенській школах цей показник у межах 60%. Але є такі навчальні заклади, по них ми будемо працювати, де вакцинація «кульгає». Це міські школи №1 і №2. Тут рівень вакцинації в межах 35%.

Чи буде свято Першого дзвоника
- Якими буде в школах свято Першого дзвоника? Стосовно цього роз›яснень із міністерства ще не було. Але, думаю, що воно надійде найближчим часом. І ми знатимемо, чи будуть тут карантинні обмеження чи ні. Хотілося б, звичайно, щоб у дітей було свято. Але це залежить не від нас.

Сесія продовжить свою роботу

Чергове сесійне засідання в Кагарлицькій міській раді, яке розпочалося 30 липня, так і не було завершене через недостатній кворум. Точніше сказати, для роботи сесії кількості депутатів вистачало, але частина рішень із земельних питань потребувала голосів двох третин обранців громади, а їх якраз не вистачало. Окрім того, деякі депутати не дали своїх голосів при вирішенні питань про внесення змін до персонального складу постійних комісій Кагарлицької міської ради VIII скликання; про припинення діяльності Бендюгівської, Новосілківської сільських бібліотек та Бендюгівського, Новосілківського сільських клубів; про оренду об’єктів комунальної власності Кагарлицької міської територіальної громади та про управління об’єктами комунальної власності Кагарлицької міської територіальної громади; через небажання цих депутатів підтримати деякі пропозиції постійної комісії міської ради з питань земельних відносин, екології та природокористування бюджет недоотримає такі необхідні надходження, а частина заявників не дочекається найближчим часом вирішення своїх земельних питань. В залі врешті-решт залишилось тільки 14 учасників засідання включно з головуючим, тож виникли труднощі з прийняттям будь-якого рішення, коли хтось був проти або утримувався від голосування. Тому в роботі сесії було зроблено перерву. Як стало відомо згодом, продовження її роботи відбудеться 6 серпня.
Тим не менше, частину порядку денного було розглянуто. Зокрема, заслухано і взято до відома інформацію керівника відділення поліції №1 (м. Кагарлик) Обухівського районного управління поліції ГУНП в Київській області Вадима Бандури про стан законності, боротьби із злочинністю, охорони громадського порядку та результати діяльності на території Кагарлицької міської територіальної громади за І півріччя 2021 року. Затверджено звіт про виконання бюджету Кагарлицької міської територіальної громади за І квартал 2021 року, а також розпорядження в.о. міського голови «Про розподіл обсягів трансфертів з державного бюджету»; внесено необхідні зміни до бюджету поточного року. Затверджено Програму захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, забезпечення пожежної безпеки та цивільного захисту на 2021-2023 роки, внесено необхідні зміни до Положення про відділ культури Кагарлицької міської ради, до статутів міського центру культури і дозвілля, КЗ КМР «Кагарлицький історико-краєзнавчий музей», ДНЗ «Ромашка». Затверджено детальний план території кварталу багатоквартирної житлової та громадської забудови в межах вулиць Білоцерківська та 97-ї Стрілецької дивізії в Кагарлику, а також Положення про відділи, управління виконавчого комітету Кагарлицької міської ради. Одному з підприємців надано дозвіл на виготовлення паспорту прив’язки. Внесено зміни до Методики розрахунку орендної плати за майно комунальної власності Кагарлицької міської територіальної громади, а також зміни до переліку об’єктів першого типу комунальної власності Кагарлицької міської територіальної громади.
Прийнято рішення про безоплатне прийняття від Департаменту житлово-комунального господарства та енергоефективності Київської обласної державної адміністрації в комунальну власність Кагарлицької міської територіальної громади витрат, понесених на виготовлення проєктно-кошторисної документації щодо термомодернізації будівель ОЗНЗ «Кагарлицька ЗОШ I- III ступенів №3» та «Мирівська ЗОШ I-IIIступенів».
Ухвалено також рішення про визначення Кагарлицького навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів – ліцей» опорним закладом загальної середньої освіти Кагарлицької міської територіальної громади.
Ще одна гарна подія передувала початку сесійного засідання: Кагарлицький міський голова Олександр Панюта виконав приємну місію вручення Подяки Центральної виборчої комісії голові Кагарлицької міської територіальної виборчої комісії Обухівського району Київської області Марії Ковалець за сумлінне виконання своїх обов’язків щодо організації підготовки та проведення виборів 25 жовтня 2020 року, особистий внесок у забезпечення реалізації і захисту конституційних виборчих прав громадян України, сприяння Центральній виборчій комісії у здійсненні нею передбачених законодавством України повноважень.
Також на сесії було надано час для виступу жителю Кагарлика Віктору Курінному. Він розкритикував роботу відділення поліції стосовно розслідування справи, в якій є постраждалим. Зазначивши, що випадок із його побиттям стався ще два роки тому, впродовж цього часу він ще отримував погрози. Але розслідування, на його думку, проводиться неналежно.

У Кагарлику відкрили Центр масової вакцинації населення

24 липня в Кагарлику запрацював Центр масової вакцинації населення. Вакцинуватися від коронавірусу тут зможе кожен охочий. Центр масової вакцинації розташували у Кагарлицькому міському Будинку культури на І поверсі (паркетний зал).
Будь-хто із бажаючих може прийти до Центру та щепитися від COVID-19 на вибір вакцинами Pfiser або Moderna.

«В Центрі масової вакцинації працюватиме бригада із шести медиків, - розповідає Директор кагарлицького Центру первинної медико-санітарної допомоги Інна Карапіра. - Одна група в складі лікаря, медсестри та фельдшера робитиме щеплення Пфайзером, а інша, в такому ж складі - Модерною».
Графік роботи Центру масової вакцинації населення в Кагарлику: у робочі дні з 8.00 до 15.00, у вихідні – з 8.00 до 13.00. Телефон: 096-530-28-33.

Що таке вакцини Pfiser та Moderna

Вакцини на основі нуклеїнових кислот. Це інноваційний тип вакцин, які розробляли вже досить давно, проте впровадили тільки зараз. Вакцина — це фактично фрагмент нуклеїнової кислоти, що несе інформацію про вірус — код, запакований в наночасточки для стабілізації. Коли така вакцина потрапляє в організм, а саме в клітину, з неї зчитується інформація й за цим кодом утворюється білок. Це нагадує приготування пирога за рецептом з інтернету чи перепису в маминому зошиті. В результаті утворюється не вірус, а тільки його білки, які наша імунна система впізнає як «чужі» і вчиться їх нейтралізовувати. Коли згодом в організм людини потрапить сам вірус, наша імунна система його впізнає і знешкодить.
Такі вакцини бувають на основі ДНК чи РНК. Прикладом РНК-вакцини є вакцини від Pfizer та Moderna.

Вакцина від компанії Moderna
Вакцина Spikevax від Moderna — це мРНК-вакцина, розроблена американською компанією Moderna. Має кодову назву mRNA-1273 та торговельну назву Spikevax. Схвалена ВООЗ для екстреного застосування.
Необхідні дві дози вакцини з інтервалом у 28 днів. Ефективність вакцини становить 94.1%.

Вакцина від Pfizer-BioNTech
Вакцина Comirnaty (Комірнаті) від Pfizer-BioNTech (США-Німеччина) - це мРНК-вакцина проти COVID-19, розроблена німецькою біотехнологічною компанією BioNTech спільно з американським фармакологічним концерном Pfizer.
Ефективність вакцини становить 95%. Для повноцінної імунізації необхідно отримати дві дози з інтервалом у 21-28 днів.
Будьте свідомими - лише колективний імунітет допоможе подолати небезпечну інфекцію! Саме вакцинація врятувала людство від віспи, поліомієліту, кору, правця, дифтерії та інших недугів, які забирали колись мільйони життів! Вакцинуймося – і коронавірус відступить!

Доступні послуги для кожного

Центр надання адміністративних послуг на Кагарличчині працює вже не один рік, втім, з нинішнього він підпорядковується не райдержадміністрації, як раніше, а виконавчому комітету Кагарлицької міської ради. Весь цей час йшла поступова робота з покращення рівня якості обслуговування відвідувачів, удосконалення матеріально-технічної бази, підвищення кваліфікації адміністраторів ЦНАП.
Наш співрозмовник – керівник ЦНАПу Ольга Лукашенко.

– На початку цього року Центр надання адміністративних послуг, так би мовити, змінив місце прописки – переїхав у нове приміщення, де раніше була міська рада. Як працюється колективу у сучасних умовах?

– Можна впевнено сказати – добре, бо завдяки турботі з боку міської влади нинішній 2021 рік став роком удосконалення, свого роду переформатування роботи нашої установи. До того ж ми плануємо найближчим часом провести ремонт (перепланування) приміщення - все для зручності наших відвідувачів і відповідно до найсучасніших вимог.

- Ольго Володимирівно, які види послуг нині надає ЦНАП жителям нашої громади?

- Можна виділити такі головні напрями нашої роботи: державна реєстрації фізичної особи-підприємця, державна реєстрація юридичних осіб та громадських формувань, державна реєстрація нерухомого майна, земельні питання, реєстрація місця проживання та зняття, соціальні послуги, дозвільні документи та інші. Всього - 177 послуг.

- Усі вони надаються виключно жителям Кагарлицької громади?

- Скажу так: жителям Кагарличчини ми надаємо усі адмінпослуги без винятку. Окрім того, мешканці з інших населених пунктів області можуть звернутися до нас теж, приміром, за реєстрацією фізичної особи-підприємця, юридичних осіб. А таку послугу, як витяг з державного земельного кадастру, ми надаємо всім жителям України без винятку, як, до речі, і послугу з держреєстрації фізичної особи-підприємця.

- Які з ваших послуг мають найбільший попит?

- Передусім, соціального характеру, зокрема, субсидії. Також багато звернень за матеріальною допомогою при народженні дитини, при держреєстрації ФОПів, за витягами з державного земельного кадастру.

- У вашому ЦНАПі відтепер будь-хто з наших земляків може скористатися послугою по реєстрації місця проживання чи зняття з реєстрації?

- Так, але з одним уточненням. Ми надаємо цю послугу лише жителям міста. А мешканцям сіл слід звертатися до старост. Віднедавна це входить до їх компетенції.

- Ольго Володимирівно, довгий час для того, щоб оформити субсидію, люди зверталися до управління соцзахисту населення. Після утворення громадижителям Кагарличчини звертатися в управління вже непотрібно - лише до вас?

- Саме так. Відтепер низку соціальних послуг, у т.ч. й оформлення субсидій, надає виключно ЦНАП. Тож жителям громади необхідно лише звернутися до нас, тут з ними поспілкуються наші адміністратори, вони проконсультують громадян, допоможуть заповнити заяви, декларації, оформити інші документи. У нас, до речі, є можливість безпосередньо на місці отримати довідку про склад сім’ї або про зареєстрованих осіб. По цьому ми опрацьовуємо всі документи, вводимо їх у програму “Соціальна громада” і самостійно передаємо до управління соціального захисту. Людям звертатися нікуди більш не потрібно - лише чекати нарахувань.

- Напевно, серед ваших послуг є не лише безкоштовні, а й платні?

- Так. Наші відвідувачі можуть ознайомитися з їх переліком безпосередньо в ЦНАПі. Якщо послуга платна, то її оплатити можна безпосередньо у приміщенні ЦНАПу як готівкою, так і платіжною карткою. Для цього тут встановлено термінал. Причому комісія терміналу значно менша, ніж аналогічна банківська.

- Чи передбачено надання пільг?

- Так. Зокрема, на послугу з реєстрації майна діє пільга для учасників АТО, “чорнобильців” І та ІІ категорій, а також для осіб з інвалідністю І і ІІ груп.

- Згодом, мабуть, плануєте і розширення переліку послуг?

- На сьогодні ми надаємо 177 послуг. Втім, і цей перелік може бути збільшений, але для цього слід мати узгоджене рішення по декларації готовності в експлуатацію майна, яке, я вважаю, ми отримаємо вже найближчим часом. Маємо узгоджене рішення з головним управлінням юстиції по комплексній послузі ЄМалятко, тож вже невдовзі і цю послугу надаватимемо. До її складу входить реєстрація народження дітини, отримання індентифікаційного коду, реєстрація місця проживання та подання документів на отримання допомоги при народженні дитини.

- Ольго Володимирівно, а як багато послуг ви надаєте у електронному вигляді?

- Для зручності громадян через портал ДІЯ можна замовити, не виходячи з дому, зокрема, державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, витяг з державного земельного кадастру, нормативно-грошову оцінку, внесення змін до державного земельного кадастру, реєстрацію земельної ділянки, послугу ЄМалятко, надання субсидії та допомогу при народженні дитини. Для цього необхідно лише мати електронний цифровий підпис та інтернет.

- За яким графіком працюють ваші адміністратори?

- Щодня, окрім суботи та неділі, ми працюємо з 8 до 17 години, прийом громадян - з 8-30. Але для зручності наших відвідувачів ми виокремили один день - четвер, коли адміністратори надають послуги до восьмої години вечора.

– Ольго Володимирівно, що б Ви хотіли сказати наостанок жителям громади.

– Хочу запросити всіх, хто потребує якісних адмінпослуг, стати клієнтом Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Кагарлицької міської ради. Звертайтесь. Ми вам завжди будемо раді.

Господь дає нам надію, що будемо з врожаєм

У Кагарлицькій міській територіальній громаді набирають оберти жнива. Першими до збирання приступили в фермерському господарстві «Діброва» (Василь Черничко), де був висіяний озимий ячмінь. За ними в збирання включилися власники посівів ріпаку. Далі - черга гороху, озимини та ярини.
- У нас в цьому році лише 18% займають ранні зернові, - пояснює заступник Кагарлицького міського голови Іван Семцов. - Все інше - комерційні: соняшник, кукурудза, соя. Ті, які сьогодні дають більший прибуток. Під пшеницею 4850 га, 990 га під ярим ячменем, 380 га під ярою пшеницею, 100 га під горохом, по 50 гектарів займають жито, озимий ячмінь і овес. Під озимим ріпаком 1400 гектарів.
У минулу п’ятницю, 16 липня, журналісти “Вісника Кагарличчини” та ТБ “Кагарлик” разом із Іваном Семцовим відвідали поля фермерського господарства “Широкоступ” та поспілкувалися із його керівником Олександром Широкоступом.
На час нашого візиту у ФГ “Широкоступ” повним ходом ішло збирання ріпаку. На краю поля стояв трактор із бочкою води - пожежна безпека перш за все.
Як згодом розповів агроном господарства Юрій Плотніков, планували завершити обмолот цієї культури за два дні, але з ладу вийшов один із трьох комбайнів, тож обмолот триватиме на день довше.
- Скажу так: «Не той урожай, що в полі, а той, що в коморі», - відповідає на запитання про цьогорічну врожайність в господарстві Олександр Широкоступ. - Але зараз Господь дає нам надію. Якщо дасть Господь нам погоду, то, думаю, що цей ріпак повинен нас порадувать.
На даний момент його урожайність становить в районі 4,4 тонни з гектара. Це DSVовський гібрид «Далтон». Він стійкий до розтріскуваня. Бачите, що він не тріскається, хоча вже дозрів. Волога була, ми почали вчора збирання (15 липня) при з 9%, а закінчили при 6%. Це говорить про те, що його потрібно негайно збирати. Бо ріпак - це така культура, що сьогодні може бути ще рано, а завтра - вже пізно. Час прийшов - треба негайно зібрати і в комору. Тоді господарство матиме гроші разом з людьми.
Олександр Широкоступ зазначає, що зібрати ріпак потрібно оперативно, бо в разі дощу зразу почнеться розтріскування. Якщо інші культури можуть витримати певні катаклізми, то тут такий варіант не пройде.
Працюють у ФГ “Широкоступ” в комплексі, без розриву. Дотримуючись технологій. На наших очах проходить комбайн і відразу ж за ним йде трактор із дисковою бороною. Такий обробіток спровокує проростання падалиці. Тож в господарстві отримають ще й сидерат. У подальшому буде прийнято рішення, чи тут будуть працювати плугами, чи дисковими боронами. Бо на цьому полі восени сіятимуть пшеницю.
- Які види на врожай у інших культур? - запитуємо аграрія.
- Ще раз повторюся, що не той хліб, що в полі, а той, що в коморі, - акцентує Олександр Васильович. - Але якщо зараз подивитися, то можна сказати, що результат цього року буде набагато ліпший, ніж минулого. Господь нас балував і дарував нам дощі. Волога була, а далі вже - як ми спрацювали. Збіжжя має вигляд набагато кращий, ніж в минулому році. Якщо торік потерпали від нестачі вологи, то в цьому році ситуація більш-менш нормальна.
До жнив ми повністю підготовлені. Забезпечені паливо-мастильними матеріалами. У минулому році на збиранні в нас працювало два імпортних комбайни - “Джон Дір” і “Лексіон”, а також три “Дони”. В цьому році “Дони” працювать не будуть. Ми докупили ще один імпортний комбайн “Клаас Лексіон 770”. Трьома комбайнами ми все повністю зберемо у визначені строки. Токове господарство підготовлене.
Люди скрізь на своїх місцях. Плануємо все зробити вчасно і без втрат.
Олександр Широкоступ зазначає, що цінова політика цього року аграріїв не радує. Якщо пшениця ще недавно коштувала в районі 9 тисяч за тонну, то зараз вона 6-6,6 тисяч. Що буде далі - невідомо. Але ціна, як видно, вже на третину впала. Це - недобре, але є чинники, на які виробники вплинути не можуть.
По полю їде “Кіровець”в агрегаті із дисковою бороною. Трактор є “Кіровцем” лише частково: його модернізували в господарстві. Замісь “рідного” двигуна поставили силовий агрегат від DAFа, сидіння теж від цієї машини. А ще - зробили шумо- і термоізоляцію, встановили кондиціонер. Тож тракторист почуває себе комфортно.
- Чи займаєтеся науковою діяльністю? - питаємо в Олександра Широкоступа, адже він має ступінь кандидата наук.
- Зрозуміло, що людині притаманно пізнавати щось нове. Постійно треба вчитися, вдосконалюватися, працювати над собою. Вивчати нове і впроваджувати його в своїй роботі. Це принесе користь. Якщо стояти на одному місці, то той, хто ззаду обов’язково тебе обійде і піде вперед. А ти залишися там, де й був.
Треба працювати і радитися із тими, хто пропонує новітні технології. Впроваджувати їх, адаптуючи до умов території, де ведеться господарство. Якщо все це вчасно побачити, зрозуміти і зробити, то отримаєш немалий прибуток. Ми це й робимо.
Є в ФГ “Широкоступ” і не зовсім звична для промислового виробництва в наших краях культура - квасоля. Їдемо дивитися на її посіви.
- Маємо вже боби, але ще й цвіте, - демонструє чисту площу Олександр Широкоступ. - Квасолі у нас можна мати легенько 3 тонни з гектара. А от її ціна десь на 80% більша, ніж дають за сою. Технологія вирощування схожа на ту, що в сої.
Ми посіяли цього року 100 гектарів. Насіння квасолі не з дешевих. Тож минулорічний врожай використали саме, щоб засіяти цю площу.
Колись традиційні для Кагарличчини цукрові буряки тепер в громаді вирощують лише в двох господарствах. Одне з них - ФГ “Широкоступ”.
- Це серйозна культура, - розповідає власник бурякового поля. - Займатися нею непросто. Тут треба втілити всі свої знання, а також значний ресурс. В радянські часи рентабельність вирощування цукрових буряків сягала 300%. Ми теж маємо на цукрових буряках непогані результати, тож, вважаю, що не займатися ними неправильно. На паї ми видаємо цукор, і буде соромно, щоб ми його купляли, а не видавали цукор, вирощений в нашому господарстві.
У цьому році в фермерському господарстві «Широкоступ» посіяли 105 гектарів цукрового буряка. Нині цукристі почувають себе добре. Стан в цілому нормальний. Все проконтрольовано. Вже раз вносили фунгіциди, зроблять обробку від хвороб й ще раз.
- Наше завдання - зберегти листя, - пояснює Олександр Васильович, - щоб рослина продуктивно й нормально розвивалася.
На жаль, немає нашого цукрового заводу. Те, що його вирізали, - злочин. Адже цукрозавод давав і робочі місця, і надходження до бюджету. Не далеко було й сировину возити. Зараз найближчий завод в Узині і в Шамраївці. В Узин ми не возимо, співробітництво з ними не принесло нам бажаного результату. Тож працюємо із Шамраївкою.
Навпроти бурякового поля - поле, де росте кукурудза, воно назване на честь Героя соціалістичної праці Петра Чоповського. Петро Архипович отримав своє звання саме за рекордний врожай цукрових буряків.
- Сам Господь і ця земля говорять, що треба тут вирощувати цукрові буряки, - констатує Олександр Широкоступ. - І я сам собі дав слово, що поки я буду господарювати і буде де переробляти на нормальних умовах цукрові буряки, ми будемо їх вирощувати.
- А ще я хотів би, щоб українець споживав українську сільгосппродукцію. Різноманітну. Не лише цукор. Бо наша продукція - одна із найкращих, хімічне навантаження у нас у світі - одне з найменших. А це здоров’я нації. Тут має своє слово сказати й держава, - наголошує фермер.

Голова Обухівської РДА відвідав Кагарличчину

21 липня голова Обухівської райдержадміністрації Олександр Гомон побував із робочим візитом у Кагарлицькій міській територіальній громаді з делегацією керівників територіальних структурних підрозділів Обухівського району.

Насамперед гості відвідали Галерею Слави учасників АТО, послухали розповідь старшого наукового співробітника краєзнавчого музею, в.о. директора цього закладу Валентини Віценко. Вони оглянули експозицію, вшанували пам’ять про полеглих у війні проти кремлівських агресорів і разом із керівництвом нашої громади поклали квіти біля портретів загиблих земляків і тих воїнів, які пішли з життя вже після повернення з фронту.

У малому залі адмінприміщення міської ради Олександр Гомон провів координаційну нараду за участю Кагарлицького міського голови Олександра Панюти, його заступників, секретаря ради, голів депутатських комісій міської ради, керівників ключових підприємств, установ та організацій, під час якої було обговорено актуальні проблемні питання та перспективи соціально-економічного розвитку громади.

Порушувалися актуальні питання вакцинації проти коронавірусної інфекції, придбання кисневого генератора для багатопрофільної лікарні, ремонту амбулаторії в с. Мирівка, приміщення ЦНАПу та краєзнавчого музею в Кагарлику, активізації робіт із капітального ремонту транзитної дороги Н-01 в межах міста, будівництва полігону твердих побутових відходів. А ще - відновлення роботи радіотрансляційної мережі, завершення розпочатої в громаді системної роботи з облаштування протипожежного захисту в закладах освіти, передачі з обласного підпорядкування в комунальну власність громади приміщення котельні по вулиці Стадіонній у Кагарлику, яка опалює 200-квартирну дев’ятиповерхівку тощо.

Очільник району пообіцяв сприяння у вирішенні багатьох проблемних питань, зокрема й порушити клопотання перед обласною радою щодо відновлення обіцяного фінансування реконструкції площі Незалежності в Кагарлику, а також сприяти в зрушенні з місця задавненої проблеми об’їзної дороги.

Після наради гості з району побували на фірмі «Кагма», яка є однією з візитівок Кагарличчини: її високоякісна продукція виробляється з натуральної сировини на високотехнологічному обладнанні з повною автоматизацією виробничих процесів, що відповідає європейським стандартам і нормативам.

Завітали також і до виноробні Григорія Кулініченка: ця локація, очевидно, стане візитівкою не лише Кагарличчини, а й усієї Обухівщини. Якийсь десяток років тому на базі фермерського господарства Григорія Кулініченка було висаджено перші виноградники, а вже нині триває переоснащення та ремонт виноробні за останніми технологіями виноробної справи. До речі, Григорій Кулініченко презентуватиме свою продукцію на обласному заході до Дня хрещення Київської Русі, що відбудеться 24 липня в с. Копачів Обухівського району (парк «Київська Русь»).

“Велике будівництво” тепер і в Кагарлику

У межах Кагарлицької громади роботи із капітального ремонту ділянки автошляху Н-01 розпочалися ще раніше. І ось бригади фірм-підрядників, які їх виконують, розпочали працювати вже в місті.
Спочатку приступили до роботи на ділянці траси від центру міста в бік столиці працівники ПП «Автомагістраль»: знято старі бордюри, фрезерують старе асфальтне покриття. З’явилися техніка і люди й іншого підрядника - ТОВ «ОНУР КОНСТРУКЦІОН ІНТЕРНЕШНЛ», яке реконструювало трасу через Обухів, на ділянці від центру міста до виїзду на Миронівку.

На ділянці автомобільної дороги державного значення Н-01 Київ – Знам’янка км 79+950 – км 89+600 (від центральної клумби біля супермаркету АТБ – до села Липовець) передбачено комплекс робіт із капітального ремонту дорожнього і тротуарного – в межах міста – покриття.

Тут переоблаштують існуючі розв’язки в одному рівні: кільцеву в центрі міста і півкільцеву в районі існуючої розвилки доріг на Ржищів-Бурти-Миронівку. Також в межах міста розмістять шість автобусних зупинок. На автобусних зупинках та підходах до них, а також у місті облаштують тротуари з асфальтобетонним покриттям та пониженим бортовим каменем для маломобільних груп населення.

У місцях примикання пішохідних шляхів до проїзної частини облаштують пішохідні переходи.

У місцях улаштування зупинок громадського транспорту в проєкті передбачені зупинкові та посадкові майданчики. Їх поверхня по всій довжині запроєктована з ухилом у бік, протилежний від зупинкового майданчика, для запобігання випадковому скочуванню інвалідів та людей похилого віку на кріслах-колясках або дитячих колясок на проїзну частину.

Для безпечного та комфортного пересування маломобільних груп населення на посадкових майданчиках автобусних зупинок та на підходах до них влаштують тактильні смуги – попереджувальні, направляючі та інформаційні. На пішохідних переходах передбачено влаштування втопленого бортового каменю й тактильних смуг, попереджувальних та інформаційних.

Звичайно, капітальний ремонт спричинить незручності як для жителів Кагарлика, так і для водіїв транзитного транспорту, якого багато прямує через місто. Але компенсацією стане оновлене та зручне і для пішоходів, і для водіїв дорожне та тротуарне покриття й інфраструктура.

За чисту воду!

У Кагарлику втілено проєкт реконструкції водозабірного вузла по вул. Козацькій, 6-Б. Основне фінансування здійснювалося за обласною Програмою «Питна вода Київщини» на 2017-2020 роки. Загальна кошторисна вартість згідно з експертним звітом, підготованим ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Міжрегіональна будівельна експертиза», становила близько 4,4 млн грн. Після тендерних процедур ціна договору, укладеного замовником реконструкції Департаментом житлово-комунального господарства КОДА та підрядником ТОВ «703 Металообробний завод котельного обладнання», склала 3 млн 999 тис. 667,85 грн. Співфінансування, що є умовою виконання робіт за вищезгаданою Програмою, з боку Кагарлицької міської ради в обсязі 608 550 грн забезпечено згідно з рішенням депутатів міської ради VII скликання.
Підрядники виконали значний обсяг робіт, зокрема, здійснено заміну обладнання свердловини, яка піднімає воду з глибини 70 м, змонтовано нове приміщення, де розташовано блок управління і робоче місце з відповідними зручностями для чергового; демонтовано стару водонапірну башту і встановлено нову тощо.
Коли наш кореспондент разом із директором КП КМР «Кагарликводоканал» Володимиром Черемисом побував на об’єкті, там саме завершувалися пусконалагоджувальні роботи, і споживачі прилеглого мікрорайону вже почали отримувати воду – очищену від домішок, зокрема заліза, знезаражену за допомогою спеціального обладнання. Через деякий час буде здійснено аналіз проб води, і проєктанти запевнили, що вона матиме належну якість.

Дітям - від поліцейських

П’ятого липня в Кагарлику біля міського будинку культури поліцейські відділення №1 (м. Кагарлик) влаштували для місцевої дітвори свято. Дітлахи приміряла поліцейське спорядження та отримала від правоохоронців смаколики.

Біля Кагарлицького міського будинку культури місцева малеча активно спілкувалася із кагарлицькими правоохоронцями. Поліцейські відділення №1 (м. Кагарлик) вирішили на честь свого професійного свята розповісти дітлашні про свою роботу. А щоб юним кагарличанам було цікаво, захід провели у вигляді невеличкого фестивалю.

Спочатку діти малювали на асфальті все, що у них асоціюється із поліцією. Потім бажаючі, а їх виявилося чимало, приміряли поліцейські обладунки: шолом і бронежилет. Потримали в руках справжній пістолет та поліцейський кийок.

Натішившись на цій локації, діти перебиралися до салону поліцейського службового авто. Тут можна було не лише посидіти за кермом, а й увімкнути сирену та маячки.
Усім охочим поліцейські дарували різнобарвні повітряні кульки. Та фотографувалися із малечею.

Ведуча свята Анастасія Мацібура провела із юними кагарличанами вікторину на поліцейську тематику. А її переможці отримали в подарунок смаколики. Цукерку отримав і кожен із учасників «малюнку на асфальті».

Завершилося дійство танцювальним флешмобом та пригощанням солодкою ватою, яку отримали усі бажаючі дітлахи.

«В такій розважальній формі ми вирішили познайомити дітей із поліцейськими, - розповідає Вадим Бандура, начальник відділення поліції №1 Кагарлика. - Адже діти повинні бачити в поліцейському не лише серйозного та грізного правоохоронця, а й людину, до якої можна звернутися за порадою, допомогою навіть дитині».

На завершення поліцейські разом із учасниками свята зробили спільне фото.

Вітали кооператорів і поліцейських

3 липня світова спільнота відзначала Міжнародний день кооперації. З нагоди святкової події кооператорів Кагарличчини привітав Кагарлицький міський голова Олександр
Панюта.
В урочистостях взяли участь голова правління РайСТ Віталій М’ясніков, начальник відділу культури Олена Петленко, працівники споживчого товариства.
Після теплих вітальних слів з боку керівництва було вручено Подяки Кагарлицької міської територіальної громади, квіти та цінні подарунки ветеранам споживспілки – цьогорічним ювілярам Вірі Редьці, Івану Нагірному, Петру Дєдовичу.
Привітав своїх підлеглих та ветеранів кооперативного руху на Кагарличчині і Віталій М`ясніков. Віталій Семенович вручив Грамоту Кагарлицького райСТ та об’єднаного профкому працівників споживчої кооперації і цінний подарунок ветерану райспоживспілки Борису Волощенку.
5 липня Кагарлицький міський голова Олександр Панюта привітав кагарлицьких поліцейських із професійним святом, яке вони відзначили напередодні.
Начальнику відділення поліції №1 (м. Кагарлик) Вадиму Бандурі очільник громади вручив для потреб правоохоронної установи сертифікати на придбання кольорового принтера, шести потужних ліхтарів, а також 17000 грн на придбання автозапчастин.
За сумлінне виконання службових обов’язків, високе почуття відповідальності, ініціативу і наполегливість, виявлені у справі захисту прав і свобод громадян, Подяки Кагарлицької міської територіальної громади, квіти та цінні подарунки було вручено кращим представникам відділення: Інні Дринь – капітану поліції, старшому інспектору сектору реагування патрульної поліції, та Віталію Кулініченку – старшому лейтенанту поліції, старшому інспектору сектору реагування патрульної поліції.

«Для нас дуже важливо бути максимально щирими, знати своїх покупців»

Якщо впродовж двох минулих років в деяких селах Кагарличчини і закривалися магазини, то в цьому році намітилися втішна для селян тенденція - райСТ, яке очолює досвідчений керівник закладів торгівлі Віталій М’ясніков, відкрило вже 8 магазинів. Так, незважаючи на коронавірусні проблеми, було відремонтовано магазини в Леонівці, Шубівці, Кагарлику, Липовці, Великих Пріцьках, Антонівці, Сущанах та торговельний центр у Слободі.
Жителі цих населених пунктів безперечно, вітають такі ініціативи райСТ, адже залишитися без продуктів і хліба їм зовсім не хочеться. Крім того, не секрет, що магазин для села - об’єкт соціально значимий. А в тих селах, де є магазини приватних підприємців, відкриття нових від райСТ тільки “на руку” людям - від конкуренції і ціни знижуються на деякі продукти, і якість покращується. Як, приміром, це сталося в Сущанах. Тут крім магазину приватного підприємця, вже пів року працює відновлений магазин райСТ, а в цьому місяці запрацював ще один. Невдовзі там запрацює і обрядовий зал.
Ми завітали в один з них, де продавцем працює Юлія Рогова.
- Не можна сказати, що торгівля в Сущанах набагато спокійніша, ніж у великих селах, - розповідає Юлія. - Для того, щоб в магазині було все, потрібно постійно працювати. Якщо трошки спіткнешся, значить все - люди пішли в інший магазин.
Можна сказати, що Юлія Рогова - і товарознавець, і продавець. Адже вона вирішує, що і в якій кількості купувати, і як це розмістити на полицях. Зараз спекотна пора, і “в ходу” квас, мінеральна вода, соки та морозиво. Зате овочі й фрукти у селян з’являються свої, і возити їх стає невигідно. Асортимент промтоварів вона визначає, прислухаючись до розмов покупців і беручи до уваги те, кому що потрібно.
Досвід допомагає Юлії знайти спільну мову з будь-яким клієнтом: кому товар в борг відпустити, кому порадити, а когось просто вислухати. Покупців тут знають не тільки в обличчя, але й по імені.
Масовий приплив клієнтів, за словами Юлії, в магазині трапляється на початку і в середині кожного місяця - в дні зарплати і пенсії. А у свята - таке ж стовпотворіння, як і в магазинах
Кагарлика.
В асортименті завжди молоко, хліб, ковбаси, макарони, солодощі, борошно, цукор.
Найбільшим попитом у селян, стверджує продавець, користуються молоко з Обухова та ковбаси з Кременчука.
Жителі Сущан так облюбували продукцію цих виробників, що майже миттєво розбирають її. Продукти ж завозяться часто і невеликими партіями.
- Що не кажіть, але саме наше товариство виконує соціальну функцію, - наголошує Віталій М’ясніков. - Магазини райСТ працюють в тому числі й там, куди підприємець не поїде. Приватникам це невигідно - місити бруд за двадцять-тридцять кілометрів заради того, щоб бабусі в малонаселеному селі купили пару батонів хліба чи олію. І навіть, якщо живе в селі сімдесят чоловік, то ми все одно магазин утримуємо, щоб у людей були елементарно хліб і товари першої необхідності.
Звичайно, в деяких селах ми працюємо собі у збиток, але намагаємося тримати магазини до останнього. Навіть, якщо в селі живуть тридцять чи сорок людей - вони все одно мають право отримати якісні послуги. Для цього в нас працює автолавка, яка виїжджає в село один раз на тиждень. Багато магазинів у віддалених селах працюють в кращому випадку «по нулях», є пункти, де торгівля, враховуючи відстань і вартість палива, взагалі збиткова. Втім, знаходимо можливості: наприклад, збиткові магазини утримуємо за рахунок успішніших.
Іншими словами, опинившись в суворих ринкових умовах, споживкооперація намагається залишитися «на плаву».
Нині на балансі Кагарлицької райСТ числиться 70 об’єктів торгівлі та громадського харчування, з них 10 магазинів обслуговують населені пункти з чисельністю жителів до 100
осіб, 25 магазинів - з чисельністю від 100 до 500. Близько 15 відсотків сільських магазинів збиткові, оскільки знаходяться у віддалених і нечисленних сільських поселеннях та реалізують в основному хліб і товари першої необхідності за тими ж роздрібними цінами, що і в Кагарлику.
Крім того, магазини споживчої кооперації працюють постійно, круглий рік. У той же час підприємець на село йде з небажанням, магазини відкриває тільки там і тоді, де це економічно вигідно і рентабельно..
- Приватні підприємці їздять туди, куди їм передусім вигідно, - продовжує Віталій М’ясніков. - І ті населені пункти, які залишають, «лягають» на нас. Закрили в одному селі магазин - але тут же організували автолавку, яка ходить один раз на тиждень. Асортимент - по максимуму, все, що вміщує авто, - продовольчі і непродовольчі товари... Все веземо.
Водночас, очільник райСТ окреслює й головні проблеми - нестача кадрів, низька купівельна спроможність селян та щорічне зменшення сільського населення.
Продавці отримують зарплату та доплати від виробітку. Але, на жаль, знайти добросовісних та кваліфікованих людей нині дуже складно.
- Для нас дуже важливо бути максимально щирими, знати своїх покупців, - наголошує Віталій М’ясніков. - І ми намагаємось не допускати, щоб магазини закривалися надовго. Знаходимо виходи для того, щоб вдихнути в них друге життя. Навіть якщо прибутки мінімальні. Звісно, якщо магазин буде повністю збитковий, то буде закритий. Але шанс даємо. Як, приміром в Очеретяному. Село віддалене, але магазин там після проведення ремонтних робіт, працює вже більше року і, судячи з усього, працюватиме й надалі. Людям він потрібен. А це співпадає зі стратегією нашої роботи - працювати скрізь і в будь-яку пору року для людей, робити посильний внесок в економіку громади та поліпшення добробуту жителів Кагарличчини.
Я щиро вдячний всім своїм колегам за співпрацю, зокрема, заступнику головного бухгалтера Ользі Литовченко, голові ревізкомісії Сергію Федоренку, Валентині Мозговій з СТ «Рікос», Катерині Семенець з СТ «Ювіс», а також Катерині Демиденко (с.Великі Пріцьки), Віктору Онопрієнку (с.Липовець). Їм, а також всім іншим працівникам, ветеранам і пайовикам споживчої кооперації щиро бажаю напередодні свята достатків, міцного здоров’я, благополуччя в родинах, успіхів у праці і шани за неї від людей.

Багатий червень на свята

Минулого тижня в Кагарлику відбулися урочистості та святкові заходи з нагоди Дня державної служби України, Дня фермера, Дня Конституції України та Дня молоді.

25 червня у великій залі адмінбудинку фермерів та державних службовців Кагарличчини привітали Кагарлицький міський голова Олександр Панюта та голова асоціації фермерів Кагарличчини, депутат Кагарлицької міськради Олександр Широкоступ, фермер, колишній голова Асоціації фермерів Кагарлицького району Микола Лящук.
Зазначивши важливість внес­ку у розвиток Кагарлицької громади зокрема та нашої держави в цілому, вони побажали винуватцям свят професійних здобутків, росту та розвитку, щедрих врожаїв та прибутків на благо громади. Згадали й про проблеми фермерства та закликали до єднання у їх вирішенні.
Також кращим представникам держслужби та фермерства Кагарличчини було вручено подяки Кагарлицької міської ради та цінні подарунки.
З нагоди Дня фермера подяки Кагарлицької міської ради та цінні подарунки вручено: Руслану Бабенку, голові ФГ «Хутір» (с. Халча), Павлу Коваленку, голові ФГ «Расавське» (с. Ліщинка), Павлу Кушніру, голові ФГ «Лорак» (с. Горохуватка), Миколі Лящуку, голові ФГ «Люцерна» (с. Черняхів), Ігорю Матійчуку, голові ФГ «Матійчук І.В.» (Кагарлик, с. Стави), Івану Палію, голові ФГ «Олена» (с. Халча), Олені Семцовій, голові ФГ «Олена-С» (с. Демівщина), Костянтину Шевченку, голові ФГ «Леглич» (с. Халча).
З нагоди Дня державної служби подяки Кагарлицької міської ради та цінні подарунки отримали: Юлія Мельник, головний спеціаліст відділу з ретроконверсії №1 управління з ретроконверсії Головного управління Пенсійного фонду, Юлія Шкута, старший державний інспектор Кагарлицької ДПІ.
З нагоди Дня молоді спільною Подякою Обухівської райдержадміністрації та Обухівської ради та цінним подарунком нагороджено Любов Хабібулліну, вчителя історії та географії Кагарлицького НВК «ЗОШ І-ІІ ступенів - ліцей».
Винуватців свята вітали пісенними номерами вокальні ансамблі Кагарлицького міського будинку культури «Заграва» (Анастасія Мацібура, Ольга Остапчук, Інна Кушніренко) та «Зорецвіт» (Леся Чоповська, Катерина Кучеренко, Тетяна Дмитренко), дует Людмили Поліщук та Анатолія Климака (МБК), Людмила Ігнатенко та Тетяна Голдобіна (Кагарлицька школа мистецтв).
27 червня у Кагарлику дійство з нагоди Дня Конституції України та Дня молоді проходило на майданчику біля Кагарлицького міського будинку культури.
Щоб літня спека не дошкуляла ні глядачам, а ні артистам заходи розпочали о сьомій годині вечора.
Кагарличан та гостей міста привітали Кагарлицький міський голова Олександр Панюта та депутатка Київської обласної ради Олена Шуст. Олена Шуст передала в дарунок Кагарлицькій громаді кошик квітів та порадувала присутніх пригощанням шашликом. А студенти Білоцерківського національного аграрного університету виконали для присутніх на святі «Многая літа».
До погруддя Тарасу Шевченку від громади поклали квіти фахівці Кагарлицької міської ради Людмила Згурська, Роман Корнієнко, Інна Коваль та Олег Наконечний.
Заходи продовжили концертна програма, різноманітні змагання та флешмоби.
Так, присутніх радували своїми талантами Лейла Джабієва, Леся Чоповська, Марія Баляс, Олександр Вашека, Олена Запорожчук, Вікторія Матюшенкова, Марія Чоповська, ансамбль «Зорецвіт», гурт «Заграва», студія Legion Dance, ансамбль барабанщиць. Вели захід Анастасія Мацібура та  Вікторія Коваль.
А ще - проходили змагання із стрибків на скакалці, перетягування канату, підіймання гирі, набивання м’яча. Свою майстерність читати по губах, малювати та співати показували учасники конкурсів «Читай по губах», «Сліпий художник» і караоке. Бажаючі випробувати фарт взяли участь у лотереї.
Переможці та учасники конкурсів і змагань отримали призи та солодкі нагороди.
Завершилося дійство святковою дискотекою.

Кагарличчина за відтермінування запровадження ринку землі

Кагарлицький міський голова Олександр Панюта 17 червня провів засідання 8 сесії міської ради. Депутати прийняли звернення до Президента України, Верховної Ради України щодо відтермінування запровадження ринку землі в Україні. На засіданні було внесено необхідні корективи до бюджету поточного року, ухвалено рішення про встановлення місцевих податків та зборів на території Кагарлицької міської територіальної громади, затверджено Програму надання одноразової допомоги дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, після досягнення 18-річного віку на 2021-2024 роки, Положення про конкурс на посаду керівника закладу загальної середньої освіти Кагарлицької міської територіальної громади; про ліквідацію Комунального закладу Кагарлицької міської ради «Горохуватська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів»; Порядок проведення конкурсу на визначення опорного закладу серед закладів загальної середньої освіти Кагарлицької міської територіальної громади; Комплексну Програму підтримки сім’ї та забезпечення прав дітей «Щаслива родина – успішна країна» на 2021-2022 роки; Програму забезпечення пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту на 2021 рік.
Ухвалено рішення про внесення змін до статуту Комунального підприємства Кагарлицької міської ради «Фізкультурно-оздоровчий комплекс Кагарличчини» (зміни пов’язані з присвоєнням поштових номерів спорудам комплексу); про затвердження рішення виконкому міської ради від 21.05.2021 №159-07 «Про безоплатне прийняття майна у комунальну власність Кагарлицької міської територіальної громади»; про створення органу приватизації житлового фонду та порядку передачі квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у власність громадян (таким органом на території громади буде КП КМР «ЖЕО»); про затвердження переліку об’єктів малої приватизації комунальної власності Кагарлицької міської територіальної громади, що підлягають приватизації шляхом продажу на аукціонах; про управління об’єктами комунальної власності Кагарлицької міської територіальної громади; про внесення змін до переліку об’єктів другого типу комунальної власності Кагарлицької міської територіальної громади; про оренду об’єктів комунальної власності Кагарлицької міської територіальної громади; про відмову у прийнятті об’єкту до комунальної власності Кагарлицької міської територіальної громади (мова йде про об’єкт цивільного захисту на території колишньої автоколони: якби таке рішення було ухвалено, довелося б коштом громади відновлювати підвальне приміщення).
Депутати прийняли рішення про надання частини щорічної відпустки міському голові, а насамкінець було розглянуто близько двох сотень земельних питань і після предметного обговорення ухвалено виважені рішення, серед яких – про погодження проєкту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж міста Кагарлик Київської області.

Звернення депутатів Кагарлицької міської ради до Президента України, Верховної Ради України щодо відтермінування запровадження ринку землі в Україні
Шановний пане Президенте, голово Верховної Ради України, відкриття ринку сільськогосподарської землі в Україні є глобальним та болючим питанням.
На жаль, закон про ринок землі, який ухвалила Верховна Рада України, абсолютно ігнорує позиції власника – українського народу. З допомогою цього закону, який набирає чинності з 1 липня 2021 року, нинішнє й наступні покоління українців фактично позбавлені права бути власником на своїй землі, а враховуючи бойові дії на Сході України, при відкритті ринку землі є ризик втрати територій.
Окрім того, наразі відсутні ринкові механізми, які повинні допомогти у формуванні ціни на землю, відсутній порядок реалізації програми пільгового кредитування українського сільськогосподарського виробника, зокрема, і малих фермерських господарств.
Таким чином, наша країна в нинішніх умовах не готова до ринку землі ні в організаційному, ні у правовому, ні в економічному значенні.
Проаналізувавши думку жителів, ми повідомляємо, що населення не готове до запровадження обігу земель сільськогосподарського призначення, для яких і має запрацювати цей ринок.
Згідно зі статтею 13 Конституції України, земля та її надра в межах території України є об’єктами права власності українського народу. Таким чином, питання продажу – виключно справа референдуму. А відтак необхідно якнайшвидше розпочати широке, публічне, суспільне обговорення щодо впровадження ринку землі сільськогосподарського призначення. Українці самостійно повинні вирішити, чи погоджуються вони продавати сільськогосподарську землю.
Враховуючи розрахунки і застереження багатьох вітчизняних правознавців, науковців та з метою запобігання наростання хвилі незадоволення стосовно протидії запровадженню ринку земель сільськогосподарського призначення, звертаємося до Вас із проханням відтермінувати дату введення в дію Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення №552-ІХ» до 1 січня 2026 року.