Вісник Кагарличчини

Проблему «челюскінців» вирішено

Під час одного з останніх «Прямих зв’язків» до Кагарлицького міського голови Олександра Панюти звернулися мешканці вул. Челюскіна, які просили вирішити проблемне питання: спиляти крислату височенну стару вербу, зусібіч обсновану лініями електропередач. Завдання не з легких. Довелося залучати енергетиків. Працівники КП «Міськрембудсервіс» кронували велетенську вербу, а стовбур-гігант допоміг акуратно «покласти» на землю фахівець своєї справи, директор КП КРР «Крона-сервіс» Юрій Гаценко, який уже не раз приходив на допомогу комунальникам і вкотре заслуговує вдячності за свою працю: проблему «челюскінців» вирішено.

Розпочато ремонт шляхопроводу

Розпочато ремонт шляхопроводу через залізницю при в’їзді в Кагарлик на автомобільній дорозі Н-02/М-06/ – Кременець – Біла Церква – Ржищів – Канів – Софіївка, повідомляє Служба автомобільних доріг у Київській області.
У зв’язку з цим у період з 5 листопада до 15 грудня шляхопровід буде закрито для руху автотранспорту.
Об’їзд буде здійснюватися:
вулицями Каштанова та Героїв Крут міста Кагарлик;
селами Горохуватка, Іванівка, Мирівка та Шпендівка.
Про зміни в організації дорожнього руху на зазначеній ділянці повідомлятимуть тимчасові дорожні знаки та розмітка з позначенням оптимального маршруту об’їзду.
Шляхопровід розташований на км 451+555 поблизу м. Кагарлик, протяжністю 34,7 м, 1961 року будівництва. 123791168 1073501153083921 536246411369523916 o

Де і чому в Кагарлику найчастіше трапляються ДТП?

Від початку року на території Кагарлицького району, як і Київської області загалом, спостерігається погіршення рівня безпеки дорожнього руху. Так, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, зросла як кількість дорожньо-транспортних пригод, так і число травмованих в них людей.
Про причини такої ситуації, місця з найбільшою концентрацією ДТП в Кагарлику та шляхи зменшення кількості аварій наш кореспондент дізнавався у старшого лейтенанта поліції, начальника СРПП відділення поліції №1 (з обслуговування м. Ржищів та Кагарлицького р-н) Обухівського відділу поліції Віталія Тригуба.

- Cтаном на 5 листопада цього року на території обслуговування нашого відділення поліції загальна кількість дорожньо-транспортних пригод зросла до 156, порівняно з аналогічним періодом минулого року, - зазначив Віталій Тригуб. - Також збільшилася кількість автопригод з постраждалими - з 35 до 38. Кількість загиблих під час ДТП теж збільшилася - з 8 до 9, а кількість травмованих - з 39 до 48. Складено 120 адміністративних матеріалів про порушення водіями в стані алкогольного сп’яніння.

Місця ДТП у Кагарлику

За словами старшого лейтенанта поліції, наразі у місті найбільш небезпечною ділянкою, де найчастіше трапляються ДТП, є перехрестя біля магазину “Фора”, що неподалік міської ради.
Для запобігання аварій там встановлений і відповідний знак.
Тож правоохоронці звертаються до водіїв та пішоходів, які перетинають це перехрестя, бути особливо обачними.

Чому стаються аварії?

Загалом, серед причин, через які стаються ДТП, поліцейський називає відсутність дорожніх знаків, розмітки, недоречні місця для “зебри” (від чого людям доводиться перебігати дорогу), поганий догляд за дорогою і вулицею. У той же час, згідно зі статистикою аварій, у більшості випадків провина за ДТП лежить, перш за все, на водіях.
“Навіть якщо на місці аварії немає або не вистачає дорожнього знаку, все одно більшість ДТП стаються із провини водія. Десь перевищив швидкість, недодивився на повороті чи “пролетів” на червоне світло...”, - стверджує Віталій Тригуб.
До того ж знаки бувають застарілими, і водії не можуть адекватно зчитувати з них інформацію. Крім того, дороговкази неодноразово крадуть, гнуть чи ламають. Ще їх можуть ставити неправильно або кому як заманеться.
Також не секрет, що часто пішохідні переходи не завжди знаходяться там, де треба. Відповідно, люди переходять дорогу хаотично, де їм зручніше, перебігаючи перед носом у автівок поблизу ринків, магазинів чи зупинок громадського транспорту.
Нерідко аварії стаються і через ремонтні бригади, які не огороджують місця своєї роботи чи не ставлять відповідні знаки.

Як зробити дороги безпечнішими

Періодично список місць із найбільшою концентрацією ДТП переглядається. І ті місця, де вже стається менше аварій, прибирають із переліку “проблемних”.
Кількість “лежачих поліцейських” біля шкіл, дитячих садків та місць масового відпочинку правоохоронці радять збільшувати.
“З метою посилення контролю за безпекою у сфері дорожнього руху та зниження рівня аварійності, а відповідно, і її наслідків, ми регулярно проводимо профілактичні заходи, рейди та відпрацювання щодо виявлення грубих порушень ПДР, які безпосередньо впливають на рівень аварійності. Безумовно, причиною порушення ПДР є недостатня дисциплінованість учасників дорожнього руху і нехтування ними правилами безпеки на дорозі. Тому надзвичайно важливо формувати культуру безпечної поведінки, у тому числі й на автошляхах”, - підсумовує Віталій Тригуб.
Правоохоронець також звертається до водіїв бути особливо уважними до таких категорій учасників дорожнього руху, як діти, люди похилого віку та особи з явними ознаками інвалідності. І не забувати, здавалося б, банального, але від цього не менш важливого застереження, що “безпека дорожнього руху - це, передусім, людське життя!”

Юний вандал знищив стільці на міському стадіоні

Вночі з 21 на 22 жовтня на міському стадіоні у Кагарлику було зламано 22 нових стільця. Заподіяні комунальній власності району збитки оцінюються у 13 тисяч гривень.
В місцевих пабліках вказують на молоду людину чоловічої статі, особа якої встановлюється. Дії вандала зафіксували камери відеоспостереження.
Гнів містян у коментарях у соцмережах зашкалював. Поставало питання, що загрожує зловмиснику та чи покарають його?
Ось як прокоментували ситуацію керівники ФОКу та відділення поліції.
Віктор Лисенко, директор КП КРР “Фізкультурно-оздоровчий комплекс Кагарличчини”:
- Сучасні стільці на стадіоні кагарличани отримали від мецената і благодійника - генерального директора Всеукраїнського охоронного холдингу Олександра Васильовича Онищенка. Один такий стілець коштував 225 гривень. Додайте сюди кошти на встановлення, бетонування... Обуренню від дій вандала немає меж.
Вадим Бандура, начальник відділення поліції № 1 (з обслуговування м. Ржищів та Кагарлицького району):
- Звернення ми зареєстрували, виїхала група на місце події, оглянула, склали протокол. До вечора зловмисника знайдемо. Його буде притягнено до адміністративної відповідальності. Директор закладу, якому завдано збитки, зможе компенсувати їх через суд.
Кагарлицькі поліцейські того ж дня встановили правопорушника.
«Героїчним» борцем зі стільцями виявився 17-річний кагарличанин.
Хлопець не зміг пояснити свої дії. Але каже, що про скоєне шкодує.
Співробітники поліції спільно з директором ФОК «Кагарличчина» Віктором Лисенком провели з юнаком та його батьками профілактичну бесіду.
Юного вандала буде притягнуто до адміністративної відповідальністі за дрібне хуліганство.

500 дерев та кущів висадили у Кагарлицькому парку

Нові насадження віднині поповнили флору Кагарлицького парку - візитівки міста.
Представники Київської облдержадміністрації разом з очільниками Кагарлицьких РДА, районної ради, міської ради виконали чудову місію.
- Сьогодні ми висаджуємо дерева та кущі в рамках реалізації програми “Охорона довкілля” за кошти обласного бюд-
жету. Усе це для мешканців Кагарлика та його гостей, - сказала Ганна Ткаліч, в. о. директора департаменту екології Київської облдержадміністрації.
Дерева та кущі, окрім представників обласної адміністрації, садили голова Кагарлицької райдержадміністрації Ігор Будюк та його заступник Вадим Циганок, голова районної ради Іван Семцов, міський голова Олександр Панюта та його заступники Володимир Бойко та Олег Пурій, секретар міськради Любов Коваль, начальник відділу культури РДА Олена Петленко, депутат міськради Максим Воловенко і, звісно, працівники паркового господарства.
Акція тривала кілька днів: міські служби спільно з підрядною організацією, яка прибула на замовлення Департаменту екології та природних ресурсів, визначили місця висадження, облаштували три земляні насипи для декоративних гірок: дві на головній алеї та одну – біля Саджалки. Багато декоративних кущів знайшли своє місце вздовж алей, біля Братської могили кагарличан, які загинули в часи воєнних лихоліть 1918 та 1941-1943 років.
Тепер парк прикрашають пухироплідник червоний і жовтий, спірея Вангутта, барбарис Тунберга червоний, бересклет ґрунтопокривний, спірея норвезька, спірея японська Голд Мун, самшит, ялівець колоновидний і ялівець козацький.

За читання влітку – нагороди

І ось прийшов новий навчальний рік. Щоправда, тепер він не такий традиційний: заважає - коронавірус. Але здобувати знання – в усі часи престижно. Великою мірою сприяли поповненню знань і літні канікули. Безсумнівно – школярі читали нові твори, знайомились з новими авторами. Більшість юних відвідувачів брали участь у традиційному заході «Кращий читач під час шкільних канікул».
Сьогодні в Кагарлицькій міській бібліотеці для дорослих відбулися підсумки цього заходу. Його переможцями стали Вікторія Ільченко і Анна Коваленко (ЗОШ №3), Єлизавета Легка (ЗОШ №2), Вікторія Віценко (ЗОШ №1). Переможці отримали призи, придбані за кошти міської ради.
А на черзі нові заходи, про які ми будемо повідомляти у ЗМІ та особисто.

Технологія, якою цікавляться іноземці

ПІСЛЯ УСПІШНОГО ВВОДУ В ЕКСПЛУАТАЦІЮ КАГАРЛИЦЬКОЇ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ, В ЄВРОПІ ПЛАНУЮТЬ ЗБУДУВАТИ ДЕКІЛЬКА АНАЛОГІЧНИХ КОМПЛЕКСІВ

“Про вихід на повну потужність говорити ще зарано”

Спостережливі жителі Кагарлика, можливо, помітили, як інколи вранці з величезної труби колишнього цукрозаводу впродовж п’яти хвилин йде дим, згодом зникаючи, поступаючись місцем безбарвним і ледь помітним парам. Так запускається виробництво на новій Кагарлицькій електростанції. За словами директора ТОВ “КЕС-1” Сергія Кобиляцького, доки проводяться пусконалагоджувальні роботи, на запуск системи витрачається близько 50 літрів дизпалива Євро-5. І вже після виходу системи на робочу температуру, на КЕС починається генерація газу із лушпиння соняшнику, який вже й використовується в подальшій роботі. Внаслідок цього викиди в атмосферу значно зменшуються, в порівнянні з традиційним спалюванням сировини, адже робота електростанції побудована таким чином, щоб максимально використовувати енергію, яка виділяється в процесі деструкції лушпиння соняшнику, для виробничих потреб.

- Сьогодні ми працюємо виключно в режимі пусконалагоджувальних робіт, - розповідає Сергій Кобиляцький. - Коли ж запрацюємо на повну потужність? Важко точно спрогнозувати. Усі дозволи на роботу КЕС ми отримали, об’єкт вже введено в експлуатацію, тож затримка запуску пов’язана лише з технічною складовою. Звісно, хотілося б якнайшвидше. Але на це впливає дуже багато чинників, в т.ч. і те, як спрацюють наші підрядники, коли завершаться пусконалагоджувальні роботи. Можливо, вже з наступного року будемо поступово виходити на планову потужність, втім, повторю, про конкретні терміни говорити ще зарано.

Нині на КЕС-1 трудиться 24 людини. Вони працюють щодня. Адже постійно доводиться вирішувати багато поточних завдань, зокрема, й з модернізації обладнання. Директор КЕС-1 навів приклад: на електростанції нині встановлено один газифікатор, але для повноцінної та безперервної роботи КЕС потрібно мати ще один, резервний. От його монтажем і займаються нині працівники. І таких прикладів багато. Тож робота йде щоденно. А от після того, як станція буде запущена на повну потужність, знадобляться й нові працівники. Загалом їх буде не менше 55.

“Чому саме Кагарлик?”

ТОВ “КЕС-1” - перш за все, науково-виробниче підприємство. Його власники - новатори, які вирішили втілити свої наукові розробки в практичну сферу і на цьому заробити. Як зізнається Сергій Кобиляцький, технологія виробництва електроенергії з біомаси - дуже дорога, і в Україні, за його словами, швидше за все, нею не зацікавляться. А от потенційних партнерів з-за кордону, які вже виявляють свою готовність будувати такі ж електростанції на своїй землі, вистачає. Принаймні, вже на сьогоднішній день, новою технологією цікавляться бізнесмени з Китаю, Франції, Німеччини, Фінляндії та США. Можливо, ще й тому, що проєкт, який втілюється в Кагарлику, - показовий, і розрахований, перш за все, на збереження екології.

На запитання, чому науковці вирішили реалізовувати свій амбітний проєкт саме в Кагарлику, Сергій Кобиляцький відповідає: “Перед тим, як ухвалити остаточне рішення, ми оглянули дуже багато об’єктів по Україні - і ТЕЦів, і працюючих котелень, які постачають теплову енергію в міста. Але зупинилися саме на Кагарлику, тому що ТЕЦ Кагарлицького цукрозаводу була найновіша, і обладнання тут збереглося в чудовому стані. І в перший же день відвідин, як людина з досвідом в галузі, відразу зрозумів, що потрібно зупинятися в Кагарлику, адже кращого варіанта годі й шукати. До того ж ми майже “із-під ножа” цю ТЕЦ придбали. Хочу подякувати тим людям, які обслуговували обладнання, особливо колишньому начальнику ТЕЦ, а нині нашому головному інженеру, Олександру Лисюку. Він та його колеги зберегли обладнання й не втратили віру і наснагу в нове життя, збудованої їхніми зусиллями ТЕЦ».

Безперервне і безвідходне виробництво

Саме таким воно має стати після запуску КЕС на повну потужність. Загалом планується генерація електроенергії безперервним циклом. До того ж, газ, який виділятиметься в процесі роботи, буде накопичуватися, і вночі електрогенеруюче обладнання має працювати на зібраному газові.

Вироблятиме електроенергію двигун-генератор, на який і подається газ. Всього їх буде три. Вони призначені для виробництва електроенергії по зеленому тарифу в межах до 2 МВт на годину.

Окрім цього, на КЕС виготовлятимуть брикети для барбекю з карбону. Карбон - це побічний продукт виробництва. Під час обробки сировини, під дією температури та без доступу повітря відбувається деструкція лушпиння соняшнику, внаслідок чого виділяється газ і залишається карбон. А оскільки вуглець (карбон) є цінним продуктом і підприємство орієнтоване на безвідходне виробництво, то з нього було вирішено виготовляти брикети для барбекю.

- У Європі заборонено розпалювати багаття, там страви для барбекю лише на грилі готують, - пояснює Сергій Кобиляцький. - Тож брикети з карбону ми виробляємо для європейського споживача. Брикети не горять, а тліють, при цьому виділяючи досить високу температуру. На них можна готувати страви до 4 годин. Їх зазвичай виготовляють із вугілля, що утворилося в процесі деструкції деревини, в нашому випадку сировиною є лушпиння соняшнику (агровідходи), що більш екологічно. Відповідно і попит на цю продукцію в Європі значний. Французькі підприємці готові вже зараз закуповувати у нас карбонові брикетики в необмежених обсягах.

Загалом процес їх виготовлення нескладний. У карбоновий порошок додається крохмаль і вода. Потім все пресується, вальці формують прямокутнички і по транспортерах направляють продукцію на сушарку. Сушіння відбувається від тепла газогенеруючої установки.

Ми розглядаємо питання, щоб згодом самостійно фасувати й продавати брикети для гриля на європейський ринок кінцевому споживачеві, але для цього потрібно вийти на сталий процес роботи та забезпечити вказану в контракті мінімальну кількість брикету на місяць, а саме: 22 тонни. Поки що ж у нас пріоритети інші. Це - виробництво електроенергії.

Сировини достатньо

За словами Сергія Кобиляцького, проблем із сировиною для виробництва електроенергії на КЕС-1 немає. Основний постачальник пелети з соняшнику - це ПАТ «Миронівський завод з виготовлення круп та комбікормів» Групи МХП. З ним вже укладено відповідні угоди. До того ж МХП в змозі покривати потреби електростанції навіть у значно більшій кількості, ніж це потрібно.

Безперечно, що кагарличан цікавить і інше питання: чи витримають дороги постійне курсування вантажівок з сировиною до КЕС-1 та з брикетами для барбекю у зворотньому напрямку. Сергій Кобиляцький запевняє, що вантажівки з сировиною рухатимуться не більше однієї машини на добу. Сьогодні ж, коли проводяться пусконалагоджувальні роботи, вродовж місяця використовується не більше 22 тонн сировини.

Що ж стосується карбонових брикетиків, то за місяць їх вироблятиметься теж до 22 тонн, а це, по суті, - чотири вантажівки.

На завершення розмови Сергій Кобиляцький запропонував всім, хто бажає, організувати екскурсію виробництвом. Також він наголосив на тому, що готовий проводити екскурсії об’єктом для всіх кагарличан.

- Приходьте групами, звертайтеся. Ми відкриті для всіх. Був випадок, коли ми проводили екскурсію і для однієї людини. Ми ні від кого не ховаємося. І будемо раді всім кагарличанам, хто цікавиться, розповісти про технології та принципи виробництва електроенергії з біомаси, - підсумував директор.

Ветерана війни привітали з 90-річчям

31 липня голова Кагарлицької районної державної адміністрації Ігор Будюк та Кагарлицький міський голова Олександр Панюта привітали ветерана війни, учасника Другої світової війни Миколу Демидовича Коробенка з 90-річчям.
Очільники району та міста побажали ювіляру міцного здоров’я, затишку в родинному колі, благополуччя та ще довгих років життя в такому ж оптимістичному настрої, а також вручили йому подяки, квіти й подарунки.
Розчулений увагою гостей, ювіляр подякував за подарунки й теплі слова.

Кагарличанин - учасник мотопробігу Єдності України

Уже четвертий рік поспіль проходить мотопробіг Єдності України. І два роки в ньому бере участь наш земляк, житель Кагарлика Микола Дьяченко на своєму Kawasaki Vaquero vn 1700.
“Кожен рік представники мотоспільноти України об’єднуються та подорожують через всю країну, долаючи понад 6000 кілометрів. Ціль мотопробігу - єдність нашої держави”, - розповідає Микола Дьяченко.
Стартували учасники мотопробігу Єдності 20 липня в Ужгороді на площі Шандора Петефі. А завершити його планують 2 серпня у Запоріжжі. Власний залік в мотопробізі Миколи складе близько 8000 кілометрів. Адже йому довелося їхати із Кагарлика до Ужгорода, а потім із Запоріжжя він прямуватиме додому.
Ми їдемо через усю країну. Веземо прапор України та прапор кримсько-татарського народу, - ділиться нюансами пробігу Микола Дьяченко. - Прапор України буде доставлено на острів Хортиця, де замінить прапор, який ми встановили минулого року. А прапор кримсько-татарського народу буде передано на Чонгарі».
Коли ми спілкувалися із Миколою (о 10.00 28 липня), учасники мотопробігу знаходилися в Краматорську.
Мотопробіг Єдності України абсолютно аполітичний та некомерційний. Учасники їдуть власним коштом. Його правилами категорично заборонено участь та використання символіки політичних партій, громадських організацій, державних чи приватних підприємств.
Як тільки Микола Дьяченко повернеться в Кагарлик, ми розпитаємо в нього про мотопробіг детальніше.