Пошук

«Стоп!» руйнівникам доріг

У числі найактуальніших проблем, з якими жителі району у різних формах звертаються до його керівництва, є наведення порядку за рухом транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують дозволені норми. Чи реально вирішити це завдання? - з таким запитанням наш кореспондент звернувся до голови районної державної адміністрації Романа Коваленка.

- Донедавна зробити це на рівні району та й області було нереально, - зазначив Роман Володимирович. - Згідно вимог діючого законодавства, в тому числі Закону «Про поліцію», вона не мала права змусити водія великогабаритного транспорту провести зважування вантажу на вагах сільгосппідприємств, які є і функціонують по маршруту руху таких автомобілів. А відтак не було підстав впливати на порушників.

До того ж, останні завжди мали при собі дві товарно-транспортні накладні, одна - з реально вказаним вантажем, інша - липова, з вантажем, дозволеним законодавством. Остання і служила «відмазкою» під час зупинки транспорту поліцією. Адже перевірити фактичний вантаж не було можливості.

Власники великогабаритних транспортних засобів використали й іншу можливість уникнути покарання. Особливо це стосується машин, які возять щебінь через район з Бушева, Рокитного, Богуслава. Вони почали використовувати дороги загального користування, тобто ті, що проходять через Шубівку, Ліщинку, Стави, Бендюгівку, Мирівку, Антонівку, Леонівку. Саме від жителів цих населених пунктів і було найбільше нарікань на щебневози, які розбивають дорожнє покриття, руйнують хати, від них постійно стоїть гуркіт і пилюка.

І така ситуація була не тільки у нас. Так було по всій області і Україні. І добре, що за вирішення цієї проблеми взялися на вищих рівнях влади, зокрема, наш губернатор Олександр Горган.

- І як же реально протистояти свавіллю перевізників?

- Контроль за дотриманням габаритно-вагових параметрів можна здійснювати на пересувних вагових комплексах. За умови дотримання вимог по їх встановленню і використанню. Тобто, мати сертифікат на обладнання, підготовлений майданчик для встановлення комплексу, при зважуванні транспорту забезпечити, крім поліції, присутність представника «Укртрансбезпеки». Тільки так можна унеможливити уникнення покарання за порушення вагового режиму з боку власників великогабаритного транспорту, в тому числі й через оскарження в судах.

Тому на останній нараді у обласній державній адміністрації всі голови райдержадміністрацій і міст обласного підпорядкування отримали доручення від губернатора Олександра Горгана про облаштування одного або кількох (за потребою) майданчиків для розміщення мобільних вагових комплексів в межах адміністративних територій.

За результатами попереднього вивчення можливостей встановлення такого обладнання в районі, визначено місце будівництва майданчика для мобільного вагового комплексу. Це - смуга відводу дороги державного значення Київ - Знам’янка на виїзді із с. Леонівка. Адже саме сюди сходяться всі маршрути руху великовагового транспорту в напрямку Києва.

Орієнтовно визначено і вартість об’єкта. Облаштування майданчика із смугами з’їзду і розгону та безпосередньо майданчика площею 20х100 м обійдеться у 1,5 млн грн, а обладнання комплексу - близько 200 тис. грн.

- Чи посильно це для районного бюджету?

- Як голова райдержадміністрації, я особисто листом звернувся до сесії районної ради про розгляд можливості виділення відповідних коштів із районного бюджету. Але, розуміючи навантаження на бюджет у зв’язку з підготовкою закладів соціальної сфери до роботи у осінньо-зимовий період, покриття різниці у виплаті заробітної плати працівникам галузей освіти і охорони здоров’я, що не покривається державними субвенціями, для фінансування проведення ремонтів закладів соціального призначення, буду від імені РДА звертатися до керівників органів місцевого самоврядування міста та сіл району з пропозицією розглянути можливість виділення коштів з місцевих бюджетів для співфінансування будівництва цього надважливого об’єкта.

Адже мова йде про збереження всіх без винятку доріг загального значення в районі, спокій громадян, економії фінансів на вирішення інших нагальних питань.

- Облаштування мобільних вагових комплексів дозволить виявляти порушення габаритно-вагових параметрів перевізниками і накладати на них великі штрафи.Куди йтимуть ці кошти?

- У державний бюджет. А вже звідти у вигляді субвенцій вони розподілятимуться по областях і районах. За інформацією з Київської обласної державної адміністрації, лише за перший тиждень посилених заходів контролю, з 3 по 10 липня, порушники сплатили біля ста тисяч гривень штрафів. І це лише початок.

Знай наших

У галереї «ABC-art» у місті Києві відбулося урочисте вручення нагород переможцям та лауреатам обласного етапу Конкурсу дитячого малюнку «Тобі, матусю моя рідна».

Всі три переможці нашого районного етапу, а саме: Богдана Барабаш (третій ряд, третя зліва, м.Кагарлик, вікова категорія – від 13 до 17 років, робота «Мамина радість», ІІ місце), Дар’я Шевченко (другий ряд, третя зліва, м.Кагарлик. вікова категорія – від 8 до 12 років, робота «Рідна мамо моя!», І місце) та Софія Якімова (другий ряд, шоста зліва, с.Леонівка, вікова категорія – від 4 до 7 років, робота «Квіти для Мами», І місце), за свої роботи отримали дипломи переможців Київського обласного Конкурсу дитячого малюнку «Тобі, матусю, моя рідна» та подарунки від організатора – Київської обласної партійної організації Аграрної партії України на чолі з Олегом Корбаном.

Пишаємося вами, наші кагарлицькі зірочки! Дякуємо батькам за виховання юних талантів, а педагогам – за розвиток творчих здібностей у дітей.

На ентузіазмі небайдужих

Вода - основа життя, безцінний дар природи. Але природні ресурси - не безмежні, в тому числі й вода. Тому її збереження, економія витрачання, турбота про чистоту водойм завжди залишаються пріоритетними завданнями держави і її народу. Ще в далекому уже 1997-му році згідно з дорученням Президента України в країні було ініційовано загальнодержавну акцію «До чистих джерел», яка щорічно підтримується і в нашому районі.

Цього року захід, який традиційно організовують і проводять фахівці Обухівського міжрайонного управління водного господарства, пройшов на території Буртівської та Кадомської сільських рад. У ньому взяли участь заступник начальника управління Катерина Циганок, головний гідротехнік Ярославна Панченко, інженер-гідротехнік управління в нашому районі Людмила Миколенко, а також голова районної державної адміністрації Роман Коваленко.

На території Буртівської сільської ради учасники акції відвідали село Очеретяне з його неповторними і мальовничими краєвидами. Тут є і частинка лісу, і яри з балками, і прекрасний став.

Як розповів буртівський голова і житель Очеретяного Олександр Драган, свого часу працівниками Обухівського управління водного господарства на водоймі проведено розширення і поглиблення плеса, вирубку чагарників, окультурення прибережної території. Нині ставком опікується сільське громадське товариство рибалок. За пайові внески водойму зариблено. Члени товариства встановили чергування на ставку, він постійно обкошується, дотримується графік риболовлі. Сільський став є улюбленим місцем відпочинку селян і виходців Очеретяного.

Завдяки сільським патріотам є в цьому населеному пункті і природнє джерело. Колись їх було аж п’ять, але з часом всі вони замулилися, заросли очеретом. І добре, що знайшлися ті, хто не забув про смачну джерельну воду на батьківщині.

- Є в нас дві сім’ї, які проживають нині відповідно в Українці і Києві, - розповів Олександр Драган. - Але постійно навідуються в рідне село. Глави родин і згадали про джерела. Відшукали одне з них, викопали криничку, постійно беруть там додому воду. А ми вже разом з громадськістю окультурили місцевість. Висіяли квіти, встановили тин та інші національні атрибути.

Для бажаючих вгамувати спрагу, або ж провести дегустацію води, біля криниці зберігається відповідний посуд.

По дорозі із Очеретяного на Бурти праворуч розташована Кадомка, яка й стала наступною зупинкою для учасників акції.

Об’єктом огляду гостей став знову ж таки сільський став, на якому на них вже чекали голова села Наталія Савченко та керівник місцевого сільгосппідприємства СТОВ «Переможець» Петро Папіженко.

Петро Кіндратович - один із найдосвідченіших керівниківаграріїв в районі, якому довелося попрацювати і за радянських часів, і в незалежній державі.

- Колись, зустрічаючись на дозвіллі біля ставка, ніхто не брав із собою воду, - розповів він. - Готували юшку на ставковій воді, пили також із водойми, настільки чистою була екологія. На жаль, сьогодні у багатьох водоймах вода непридатна не тільки для пиття, а й для того, щоб покупатися. І головна причина цьому - споживацьке, варварське ставлення до природи з боку тих же сільгоспвиробників, населення. Наші діди і батьки були значно мудрішими в цьому плані.

Про сільський став, його утримання розповіла голова Кадомки Наталія Савченко.

Свого часу водойма була споруджена на річці Сухий кагарлик. Від річки вже давно залишилася лише назва, а ось ставок, на щастя, залишається окрасою села.

Як і в Очеретяному, його господарем є громадська організація рибалок. Вони контролюють не тільки рибні запаси, а й чистоту плеса, порядок і чистоту берегів. Підсумовуючи побачене і почуте, Катерина Циганок зазначила, що на Обухівське міжрайонне управління водного господарства, як на уповноважений державою орган, покладено обов’язки по інформуванню та роз’ясненню населенню щодо бережливого ставлення до водних об’єктів і організації робіт по відродженню джерел у 4 районах Київщини. І найбільше небайдужих людей, які долучаються до щорічних акцій «До чистих джерел», спостерігається саме на Кагарличчині. Завдяки роботі з населенням місцевої районної державної адміністрації, голів сіл практично у кожному населеному пункті є водні об’єкти, які викликають щире захоплення.

Тому вона висловила щиру вдячність керівництву району і сіл, всім небайдужим захисникам природи за зусилля по збереженню довкілля.

Як одружитися за скороченою процедурою?

Консультує міністр юстиції

Павле Дмитровичу, хочу одружитися зі своєю дівчиною за скороченою процедурою. Скажіть, що нам для цього потрібно і де це можна зробити?
Іван Нестеренко

Хто має право вступати в шлюб?

Українське законодавство майже не ставить обмежень для тих, хто бажає поєднати своє життя у шлюбі. Фактично кожна особа, яка досягла 18 років та на момент подачі документів офіційно не є одруженою може створити сім’ю.

А у окремих випадках, якщо є відповідне рішення суду про надання права на шлюб, створити сім’ю можуть навіть шістнадцятирічні.

Хто проводить цю процедуру?

Одруження або, як правильніше казати з правової точки зору, державна реєстрація шлюбу здійснюється органами державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС).

Яка процедура подачі документів?

Для того, щоб провести державну реєстрацію шлюбу потрібно звернутись будь-якого органу ДРАЦС.

При цьому, не має жодного значення, де зареєстровані закохані. Адже реєстрація шлюбу проводиться за принципом екстериторіальності, тобто документи можна подати до будь-якого органу державної реєстрації актів цивільного стану в будь-якому населеному пункті.

Які документи потрібні?

Заява за встановленою формою.

Якщо ви раніше не були одружені, то достатньо мати з собою лише паспорти. У разі коли один або обидва закоханих є громадянами іншої країни, то окрім рідного паспорта необхідно подати його переклад українською, засвідчений належним чином, та документи, які підтверджують легальність перебування в Україні.

Якщо заявники або один з них раніше перебували в шлюбі, необхідно також надати документи, які підтверджують припинення попереднього шлюбу або визнання його недійсним. Це може бути свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу чи про визнання шлюбу недійсним, яке набрало законної сили, свідоцтво про смерть одного з подружжя, висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану про анулювання актового запису про шлюб тощо.

Іноземці так само мають надати документи, які підтверджують припинення шлюбу в країні проживання або громадянства. Відповідно до діючих міжнародних норм ці документи мають бути належним чином засвідчені. Це може бути консульська легалізація або апостиль. Жодного посвідчення не вимагають документи країн, з якими Україна має міжнародну двосторонню угоду.

Які ще формальності мають бути дотриманими?

За загальним правилом й нині діє застаріла радянська норма, за якою після подачі заяви про реєстрацію шлюбу, майбутньому подружжю надається місячний строк на те, щоб подумати над своїм бажанням стати єдиною сім’єю.

Єдиною можливістю уникнути нікому непотрібного очікування може бути рішення керівника ДРАЦС скоротити цей строк за умови наявності документів, які дають право на термінове одруження: вагітність, наявність спільних дітей або хвороба, яка становить загрозу для життя. Через це можуть виникати факти корупції, коли майбутнє подружжя змушене купувати відповідні довідки в медичних закладах.

Ми вирішили спростити життя українців та запустили пілотний проект «Шлюб за добу». Проект передбачає відхід від старих бюрократичних радянських норм. Тож нині за ініціативи Міністерства юстиції усі бажаючі можуть одружитися навіть у той самий день, коли були подані документи.

З моменту запуску в рамках пілотного проекту станом на 26 листопада 2017 року було проведено 21 858 реєстрацій шлюбів. Проект реалізується у 58 населених пунктах у тому числі 2 виконавчих комітетів сільських рад.

Як скористатися цією послугою?

Щоб зареєструвати шлюб за прощеною процедурою в рамках проекту Міністерства юстиції «Шлюб за добу!» необхідно звернутися до одного з акредитованих центрів у вашому місті.

Після цього закоханим залишиться зробити лише кілька простих кроків. Перший – обрати організатора. Другий – обрати бажану дату та час. Третій – пред’явити паспорти та за необхідності інші документи. Четвертий – підписати відповідний договір. І п’ятий крок – з’явитися у обраний час та місце і одружитись.

Де можна скористатися послугою «Шлюб за добу»?

Одружитися за добу можна за адресами, зазначеними на сайті Міністерства юстиції України - minjust.gov.ua

Кохайтеся, а про папери подбає Мін’юст!

Віталій Скоцик: Розвиток країни почнеться, коли до влади прийдуть люди, які хочуть жити в Україні, а не накрасти та втекти

Футбольні скандали і туристи, які застрягли в аеропортах – із початку липня більшість новин крутяться навколо тем відпочинку. У період відпусток градус політичної напруги в суспільстві традиційно знижується, однак це гарний час дати проміжну оцінку вже зробленій роботі. Про те, наскільки вдалий 2018 рік у реалізації реформ та суспільно-економічних трансформацій, говоримо з лідером Аграрної партії Віталієм Скоциком.

Пане Віталію ми вже сягнули річного екватора, можемо підбивати певні підсумки. Які позитивні зрушення можете відзначити цьогоріч, а що не вдалося?

Цей рік передвиборчий, і об’єктивно говорити про економічні досягнення чи зрушення в реформах уже не доводиться. Це все відійшло на задній план. Фактичний старт виборчих перегонів украй негативно впливає на соціально-економічні та політичні процеси в країні. Політики і переважна більшість державних управлінців уже давно не думають про необхідність розв’язання нагальних питань життєдіяльності країни. Президентські та парламентські вибори – ось предмет їхніх переживань. Як наслідок, влада фактично гальмує надважливі реформи у сфері охорони здоров’я, освіти, державного управління, боротьби з корупцією, дерегуляції тощо.

Для опозиції це козир?

А так звана парламентська опозиція нічим особливо не краща. Вона також несе відповідальність за «застійні» процеси в країні. Представники опозиції часто голосують в унісон із провладними фракціями в обмін на вирішення їхніх приватних інтересів. Багато «опозиціонерів» є членами різних робочих груп, які опікуються реформами, наприклад, у сфері державного управління. «Опозиціонери» чудово знаходять спільну мову із владою із ключових для них питань. Проблема лише в тому, що ці питання вузькокорпоративні, приватні, суто егоїстичні, а не ті, що хвилюють людей. Глобально парламентська опозиція взагалі не здатна генерувати альтернативні ефективні сценарії розвитку країни або розв’язання суспільно важливих проблем, тобто вона не виконує своєї головної функції. Значно простіше вдатися до відвертого популізму, що ріднить владу та парламентську опозицію.

Однак частково прогресивні рішення, на яких, до речі, наполягала міжнародна спільнота, таки ухвалено?

Ви сказали ключову річ – на яких наполягала міжнародна спільнота. Навіть таке важливе для країни рішення, як створення Антикорупційного суду, було прийняте з-під палиці, фактично під страхом персональних санкцій. Яку емоцію, окрім розчарування, може викликати парламент, що спроможний працювати лише під зовнішнім тиском? Дві третини законопроектів, зареєстрованих у Верховній Раді цього року, вкрай неякісні, що неодноразово відзначали експерти. Інакше й не могло бути, адже суміш популістів і лобістів кланово-олігархічних груп просто нездатна генерувати ефективні законодавчі ініціативи. Для них важливі лише лобістські законопроекти, спрямовані на задоволення комерційних інтересів окремих осіб, що фінансують певні політичні сили.

Подивіться хоча б на останні робочі дні депутатів. Замість того, аби ухвалювати важливі закони, депутати торгуються за кожного члена ЦВК. А щоб підвищити ефективність роботи парламенту, народні обранці вирішили обмежити доступ журналістів до кулуарів. Звісно, знаючи традиції та специфіку наших парламентарів, дивуватися не варто – в кулуарах ведеться багато «ділових розмов», а «гроші люблять тишу». Тож надокучливі журналісти, які постійно вимагають відповідей на незручні питання, просто заважають депутатами розв’язувати свої проблеми. Наслідок роботи нинішнього парламенту – суспільна зневіра та розчарування населення.

Чи може за такої роботи ефективно працювати Уряд?

Для ефективності потрібна злагоджена робота законодавчої й виконавчої гілок влади. А у нас і та, і та займаються лише популізмом. Уряд теж живе в очікуванні виборів. У результаті дуже багато рішень у державі ухвалюють без жодного обґрунтування та елементарної логіки. Точніше, логіка там присутня, але це логіка звичайного піару. Наприклад, Кабінет Міністрів витрачає шалені кошти на відверту рекламу Премєр-міністра, звітує про його здобутки в царині децентралізації, ремонту доріг тощо, але при цьому навіть не може завершити процес створення госпітальних округів у країні. В Кабміні низка ключових міністерств навіть міністрів не мають, про яку ефективність ми говоримо? Не дивно, що нинішній уряд, як і попередній, свідомо і цілеспрямовано уникає звітування перед Верховною Радою. І таким чином блокує можливості отримати негативну політичну оцінку своєї діяльності та ризик піти у відставку. Нагадаю, що, згідно з чинним законодавством, Кабінет Міністрів зобов’язаний щорічно звітувати перед парламентом. Проте, судячи з усього, глава Уряду вже давно ставить себе вище закону.

Чи здатні майбутні вибори змінити ситуацію так, щоб наступний парламент і Уряд працювали ефективно?

Змінити ситуацію можливо, але для цього необхідно зробити кілька простих кроків. По-перше, всі політичні сили, які дійсно зацікавлені в розбудові успішної та самодостатньої держави, повинні припинити різноманітні піар-шоу. Потрібно перейти до змагання не політтехнологів, а  професійних команд, та розпочати конструктивний діалог. Підкреслюю, мова йде про справжні політичні партії, які сповідують певну ідеологію, відстоюють національні інтереси України, працюють із людьми та для людей. Різноманітні олігархічні проекти не можуть брати в цьому участь, оскільки вони не здатні запропонувати адекватної стратегії розвитку країни, бо лобіюють виключно приватні, а не суспільні інтереси. По-друге, політичні партії повинні згадати про Людину, її інтереси й потреби. Для Аграрної партії важливо змінити країну, створити в державі умови для повноцінного життя, розвитку і самореалізації Людини.

Аграрна партія позиціонує себе як ідеологічна, а хто ваша команда?

Наша команда – це професіонали з різних галузей. Ми не просто пафосно кажемо, що приведемо до влади фахівців, ми їх уже підбираємо і саме вони розробляють пропозиції кожен у своєму напрямі. Ми сформували 27 внутрішніх рад – своєрідних прототипів парламентських комітетів, кожна з яких відповідає за певну галузь, починаючи від медицини, освіти, промисловості, енергетики і закінчуючи культурою та спортом.

В Аграрній партії, наскільки мені відомо, є навіть Рада ветеранів, а над чим вона працює?

Так. Нещодавно відбулося чергове засідання Ради ветеранів. Прикро визнавати, але у вкрай важливому питанні надання пільг і державних гарантій ветеранам повний хаос, який прикривають голосними обіцянками, хоча питання напрацювання ветеранської політики в державі не просто назріло, а перезріло. У нас уже майже 1,6 млн ветеранів АТО, неоголошених війн та військових конфліктів, при цьому їх кількість постійно зростає. Їхніми проблемами опікуються 22 державні органи виконавчої влади, функції яких переплетені й продубльовані. Як наслідок – створення Міністерства ветеранів затягують через небажання інших відомств передавати свої повноваження та майно і відсутність політичної волі. На засіданні ради ми розглядали структуру майбутнього Міністерства ветеранів, напрями ветеранської політики й обговорювали, які програми підтримки ветеранів можемо впроваджувати власними зусиллями на рівні місцевого самоврядування до приходу в парламент.

Так, у кожної нашої ради є тактичні завдання (що ми можемо зробити зараз своїми силами) і стратегічні. Ради розробляють стратегію на 7 наступних скликань Верховної Ради і на 35 років уперед. Цей досвід може стати якісною основою для подальшого конструктивного суспільного діалогу. Нам украй важливо продемонструвати чітке бачення майбутнього розвитку країни, з конкретними показниками соціального та економічного розвитку, щоб громадяни могли побачити своє місце в державі, а не шукати щастя за кордоном. Україна здатна посісти гідне місце у світі, однак реалізувати свій потенціал вона зможе лише тоді, коли державою керуватимуть професіонали та патріоти. Поступальний розвиток почнеться, коли до влади прийдуть конструктивні люди, які хочуть жити і працювати тут, а не накрасти та втекти.

Є що збирати

У районі розпочалися зернові жнива. Про їх хід, особливості, плани нашому кореспонденту розповідає начальник управління агропромислового розвитку райдержадміністрації Валентина ГОЛОВАНЧУК.

- Так, у районі розпочалося збирання ранніх зернових культур. Ще 5 липня ряд сільгосппідприємств почали обмолот озимого ріпаку, на сьогодні більшість з них включилися у збирання озимої пшениці.

До збору ранніх зернових та зернобобових культур в цьому році підлягає 9365 га, що майже на 1000 га більше, ніж торік.

Станом на 12 липня ріпак обмолочено на 1652 гектарах, або на 85 відсотках площі, а озиму пшеницю на 623 з 6210 наявних.

Найбільші площі звільнено від урожаю озимого ріпаку в ПрАТ «Агрофорт» - 465 га, ТОВ - «Переселенське-К» - 445.

- Які особливості нинішнього хліборобського року і зернових жнив?

- Вчасно проведено сівбу озимих і ярих культур. У структуру ранніх зернових ввійшли такі культури як озима пшениця (6210 га), ярий і озимий ячмені, яра пшениця, озиме жито і горох.

Порадувала зима із гарним сніговим покровом. Тому озимина перезимувала нормально. У грунті накопичилося достатньо вологи. Довго чекали весну, але натомість одержали раннє літо. Посівна кампанія затрималась. Але в цілому погода сприяла хліборобам: очікується гарний урожай всіх культур.

Дуже важливо, щоб кліматичні умови дозволили вчасно зібрати вирощене. На жаль, початок жнив у нас розпочався із зливи, яка на кілька днів припинила роботи.

- Обмолочено перші гектари із збіжжям, намолочено перші тонни хлібів. Які результати вони засвідчують?

- Середня урожайність озимого ріпаку по району складає 38,8 ц/га. Ще вища вона у окремих підприємствах. У ТОВ «Переселенське-К», наприклад, вона становить 52,0 ц/га.

Урожайність пшениці теж непогана - 52,2 ц/га.

- За скільки днів реально в районі зібрати урожай ранніх зернових культур?

- Це складно передбачити у зв’язку з погодніми умовами. Можу тільки зазначити, що у сільгоспвиробників району є достатньо високопродуктивної збиральної техніки, заготовлено належну кількість паливно-мастильних матеріалів, вистачає кадрів для того, щоб зібрати хліба вчасно і без втрат.

- Здивувало збільшення площ під горох в районі. Хто вирощує цю культуру?

- Найбільше його посіяно в ПрАТ «Агрофорт» - 435 га. А вирощують цю культуру в нинішньому році також в СК «Агробізнес», ТОВ «Віскар-Агро», ПП «Слобода-Агро».

Шанс стати кобзарем

Друзі! У нас, в Кагарлицькому районі в с. Стрітівка, знаходиться єдиний в Україні кобзарський коледж. Нині він під загрозою закриття. Основна причина – недобір: на перший курс цього року вступили лише двоє осіб. Це реальна загроза зникнення закладу за два роки, коли випустяться нинішні студенти старших курсів.

Необхідно всього 12 студентів, аби коледж виконав держзамовлення і отримав бюджетне фінансування.
Прошу вас, якщо є можливість - розповсюдьте це оголошення.
Заздалегідь вдячний!

Депутати райради - за Антиолігархічний пакет

5 липня голова Кагарлицької районної ради Іван Семцов провів засідання 34-ї сесії районної ради.

Перед розглядом питань порядку денного слово було надано депутату райради Івану Лисому, який зачитав звернення до Верховної Ради України щодо ухвалення Антиолігархічного пакету докорінних перетворень.

«Найбільші виклики, які сьогодні постали перед українцями, це – війна, корупція і тотальне зубожіння нації, - наголосив, зокрема, Іван Лисий. - Але найстрашніше – непевність у завтрашньому дні, тривога кожного українця за майбутнє дітей. Причиною цього є олігархія. Тож ухвалення відповідних законодавчих ініціатив є нагальною вимогою сьогодення. Верховна Рада України повинна негайно внести на розгляд та ухвалити Антиолігархічний пакет докорінних перетворень. Тільки таким шляхом ми витягнемо Україну з ями корупції, зубожіння та війни».

Депутати районної ради проголосували за звернення до Верховної Ради України щодо ухвалення Антиолігархічного пакету докорінних перетворень одноголосно.

По цьому депутат Петро Бурий наголосив на необхідності розгляду на сесії питання про підняття червоно-чорного прапора разом з державним жовто-блакитним у певні дати, пов’язані із визначними подіями національно-визвольної боротьби та вшануванням пам’яті національних героїв. Іван Семцов відповів колезі, що на профільній комісії це питання обговорювалося, внаслідок чого було вирішено перенести його розгляд на наступну сесію.

Під час засідання депутати розглянули питання про внесення змін у рішення 29-ї сесії районної ради від 21.12.2017 № 264-29-VII «Про районний бюджет Кагарлицького району на 2018 рік» та додатків до нього, затвердили план роботи Кагарлицької районної ради на ІІ півріччя 2018 року, а також хід виконання Програми підтримки та розвитку молоді Кагарлицького району на 2016-2020 роки, дали свою згоду на створення Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги Кагарлицької районної ради», а також на створення комунального підприємства Кагарлицької районної ради «Крона-сервіс», ухвалили відповідне рішення про управління об’єктами майна спільної власності територіальних громад Кагарлицького району.

Також депутати Петро Бурий та Юрій Береговенко висловили занепокоєння станом доріг в напрямку сіл Стави та Леонівка. Голова Кагарлицької РДА Роман Коваленко дав з цього приводу відповідні роз’яснення.

«Гайдамаки»: щит від рейдерства

У районі розпочалися зернові жнива. За ними буде проводитися збирання соняшнику, кукурудзи, сої, цукрових буряків. І найголовніше на цих роботах - не допустити втрат урожаю. Через затягування із строками збирання, через непогоду і, на жаль, через любителів легкої наживи. Останнім часом на теренах нашої держави набуло значних масштабів рейдерство. При цьому аграрії фактично беззахисні перед проявами свавілля. Тому восени минулого року відбувся форум Всеукраїнської аграрної ради, на якому було запропоновано створити озброєне формування, яке захищатиме агровиробників від рейдерства. Відтак в Україні почав діяти батальйон «Гайдамаки», юридично оформлений як ТОВ «Охоронна компанія «Гайдамаки». У нашому районі першими скористалися послугами агропромислова корпорація «Успіх». Про співпрацю на період збирання розповідають представники сільгосппідприємства та охоронної компанії.

Богдан Пугарський, відповідальна особа Агропромислової корпорації «Успіх» за роботу з орендодавцями:

Агропромислова корпорація «Успіх», яка об’єднує групу компаній, на сьогодні - одне із найбільших сільгосппідприємств району. Ми обробляємо більше 7 тисяч гектарів землі, з понад 2500 власниками земельних ділянок (паїв) заключено угоди на їх оренду в основному до 2025 року, а то і довше. Угіддя корпорації розташовані на територіях Балико-Щучинської. Півецької Яблунівської, Великопріцьківської, Демівщинської, Кадомської, Буртівської, Липовецької, Бендюгівської, Слобідської сільських та Кагарлицької міської рад.

Уже в самій назві корпорації відображено зміст її господарювання. Це - ефективне використання земель, одержання високих врожаїв і прибутків, а відтак - вчасне і в повному обсязі виконання договірних зобов’язень з орендодавцями, соціальна підтримка сільських громад. Таке співробітництво вигідне всім його сторонам.

Але... На Кагарличчині, як і в сусідніх районах, і торік, і в цьому році мали місце факти рейдерства стосовно чужих земель. Конфліктні ситуації виникали, зокрема, у 2015-му в Мирівці, у 2016-му - в Ставах, цього року це трапилося і в нас. ’

На жаль, активізація рейдерських захватів відбувається під час проведення весняних польових робіт, а також під час збирання врожаю. Із центральних засобів масової інформації ми дізнавалися про випадки, коли на поля заїжджала чужа техніка і намолочене збіжжя вивозилося в невідомому напрямку або озброєні формування забирали з токів уже намолочені хліба. Із тракторних бригад - збиральну техніку тощо.

Щоб відстояти своє право на них, доведеться витрачати дуже багато часу, нервів і коштів. На це переважно і розраховують рейдери. Адже судові справи затягуються не на один рік. І нечисті на руки ділки отримують можливість обробляти незаконно отриману землю, збирати врожай. Причому, неможливо з ними боротися, не усунувши суттєві прогалини у законодавстві. Для цього потрібно бажання народних депутатів, а головне - чимало часу.

Тож, враховуючи ситуацію, що склалася як в державі, так і в нашому районі, ми прийняли рішення про підписання угоди з охоронною компанією «Гайдамаки» для протидії будь-яким проявам рейдерства. Коштує це, у порівнянні з іншими фірмами, досить помірно і оплата складається зі щомісячної абонплати та внесків членів Всеукраїнської аграрної ради.

Наше співробітництво розпочалось під час весняних польових робіт, та буде продовжуватись на довгостроковій основі. Угоду з «Гайдамаками» АПК «Успіх» заключила в особі ТОВ «Віскар Агро», СТОВ «Переможець», ТОВ «Компанія Єталон 2007», ТОВ «Бурти «Перемога», а також з ТОВ «Білагротех» Білоцерківського району та іншими господарствами, що входять до складу АПК «Успіх». Таким чином, під охороною знаходяться всі оброблювані нами землі.

Окремо хочу звернутися до всіх власників (пайовиків) земельних ділянок. Якщо ви підписали договір оренди з одним господарством і отримали в ньому орендну плату, а через деякий час підписали угоду на оренду тієї ж самої ділянки з іншим підприємством, то вчинені вами дії підпадають під ознаки такого злочину як шахрайство. А за нього передбачена кримінальна відповідальність.

Михайло Кропивницький, директор ТОВ «Охоронна компанія «Гайдамаки»:

- ТОВ «Охоронна компанія «Гайдамаки» створена для протидії рейдерським захопленням у агросекторі і має три основні бази - в Києві, Кропивницькому та Хмельницькому. У її складі - загін із 120 озброєних та добре навчених бійців. Вони мають у своєму розпорядженні не лише сучасний автотранспорт, зареєстровану вогнепальну зброю, але і всі необхідні технічні прилади та засоби - тепловізори, радіостанції, прилади нічного бачення, квадрокоптери та інше. Серед працівників компанії немає випадкових людей. Є лише перевірені часом колишні військовослужбовці із бійців «спецназу», «кіборгів», ветеранів підрозділу «Альфа».

Всі працівники компанії «Гайдамаки» мають однакову форму одягу, шеврони, необхідну амуніцію для виконання поставлених завдань. Також об’єкти, що знаходяться під нашим захистом, мають відповідні наклейки на адмін- та господарських будівлях.

Окрім того, ми створили потужні юридичну та медіаслужби із залученням висококваліфікованих спеціалістів.

Робота нашої компанії базується на принципі упередження будь-яких рейдерських дій щодо суб’єкта господарювання, мінімізації ризиків захоплення землі, техніки, документів, людей, матеріальних цінностей. Тобто, це цілий комплекс заходів із протидії втручання у господарську діяльність. При підписанні угоди про співпрацю та надання охорони ми беремо на себе чітко визначені зобов’язання.

Зокрема, спочатку ми ретельно вивчаємо ситуацію, аналізуємо всі фактори ризику, надаємо рекомендації щодо недопущення загрози та опрацьовуємо шляхи вирішення проблем. При цьому у нас велика ропь відводиться шерифу, який буде довіреною особою керівника, постійно житиме і працюватиме в селі. Ми хочемо, щоб це був місцевий житель, а найкраще - колишній працівник МВС. Це людина, яка буде знати все і про всіх, уміє аналізувати ситуацію і яка попереджує керівництво про можливі загрози чи проблеми. При найменших підозрах на рейдерство, за викликом шерифа працівники компанії виїжджають на місце та проводять упереджувальну роботу з тими, хто може створювати проблеми чи складати загрозу для нашого клієнта.

У разі рейдерської атаки, шериф бере безпосередню участь у роботі по охороні господарства, викликає представників місцевої поліції, координує діяльність керівництва та працівників сільгоспформування до прибуття групи швидкого реагування ТОВ «Охоронна компанія «Гайдамаки».

У разі ж, коли таке рейдерське захоплення все-таки відбулося, максимально швидко в господарство прибувають бійці групи швидкого реагування у супроводі юристів і журналістів. Всі дії фільмуються для надання широкого розголосу та для встановлення всіх причетних до цього осіб, оскарження неправомірних дій у судах. Головне - знайти організатора чи замовника неправомірних дій. При цьому ми добре розуміємо, що одна справа зупинити рейдерське захоплення ще до його початку, і зовсім інша - відновити права господаря на майно, землю чи товар.

Отже, запрошуємо до вигідної співпраці всіх сільгоспвиробників району.

Соціальне партнерство ПрАТ «Агрофорт» Групи МХП з громадою: разом робимо важливе

У єднанні сила. Ця народна мудрість перевірена віками і щораз доводить свою дієвість. Що може людина наодинці і на що вона здатна, коли заручиться підтримкою однодумців, які вірять у неї і допомагають досягти бажаного? Жителям Кагарлицького району пощастило, адже більшість ініціатив мешканців тутешніх сіл підтримує надійний соціальний партнер — ПрАТ «Агрофорт», одне з підприємств Групи МХП. Працюючи заради сталого розвитку, підприємство не лише щороку розширює свою діяльність і покращує показники, а й збільшує масштаби соціальної підтримки жителів сіл, поблизу яких розташовані виробничі потужності чи землі господарства.

Про спільні досягнення громади та підприємства в рамках соціального партнерства розповіла Людмила Онука, директор ПрАТ «Агрофорт».

— Які основні вектори діяльності вашого підприємства?

— «Агрофорт» — сучасне сільськогосподарське підприємство, що входить до складу одного з найбільших агроіндустріальних холдингів України — Групи МХП. Основні напрями нашої діяльності — вирощування зернових та технічних культур, а також молочне та м’ясне скотарство. Як і всі підприємства холдингу, «Агрофорт» провадить діяльність задля сталого розвитку: дотримується вектору корпоративної соціальної відповідальності, активно впроваджує новітні технології та дбає про збереження довкілля.

— Чому співпраця з громадою важлива для досягнення кращих результатів?

— Наша основна цінність — люди. І це не лише співробітники підприємства, а й пайовики та всі мешканці населених пунктів, поруч з якими ми працюємо. Команда працівників підприємства цінна по-своєму: вона є запорукою досягнення високих результатів. У штаті підприємства понад 360 осіб, які отримують гідну зарплату, європейські умови праці та широкий соціальний пакет з додатковими бонусами від підприємства. За це кожен з них віддячує відповідальним і сумлінним ставленням до роботи і ефективним виконанням поставлених завдань, адже від особистого внеску кожного залежить загальний успіх. Наші пайовики — це ті люди, які повірили в нас і не побоялися віддати найдорожче, що є в кожного українця, — власну землю. Вони оцінюють нашу діяльність, користуються її результатами і стимулюють працювати ще краще та ефективніше. Ми хочемо зробити все, аби кожен бачив перспективу там, де він народився і виріс, та працював задля розбудови своєї малої Батьківщини. Для цього необхідний мінімум: робота із постійним і гідним заробітком, можливість розвиватися і комфортно жити, забезпечуючи усім необхідним свою родину. Тому невід’ємною частиною нашої діяльності є підтримання соціальних ініціатив, спрямованих на розвиток інфраструктури в селах, забезпечення людей роботою та усіма соціальними гарантіями.

— Кому підприємство зазвичай допомагає?

— «Агрофорт» здійснює фінансову та організаційну підтримку місцевих та релігійних громад, шкіл, дошкільних закладів, амбулаторій, громадських організацій, сільських та селищних рад. Допомога від підприємства може бути разовою і надаватись за запитом або ж регулярно за умовами соціального партнерства. Це й організація спортивних заходів, місцевих та загальнонаціональних свят, придбання подарунків та сувенірів з нагоди відзначення пам’ятних дат, розбудова та відновлення інфраструктури тощо. Але пріоритетним напрямом для нас є реалізація масштабних проектів співфінансувань, що дає змогу розвивати всі сфери життя в сільській місцевості.

— Які проекти соціальних ініціатив вже реалізовано?

— Допомога буває різною. Щороку за необхідності виділяється техніка для проведення робіт для благоустрою сіл, де ми провадимо свою діяльність. Мешканці Демівщини тішаться реконструйованим вуличним освітленням, на що було спрямовано 115 тис. грн, а жителі сіл Сущана та Черняхів — новими автобусними зупинками. Наші захисники на передовій також можуть розраховувати на допомогу від підприємства. Виділяються кошти для військових на ремонтно-відновлювальне обслуговування техніки, приміщень та будівель.

Та не тільки в проблемних ситуаціях допомагає «Агрофорт». На підтримку господарства можна розраховувати і з організацією активного дозвілля. Ми завжди допомагаємо влаштовувати святкування днів сіл з українськими зірками, яскравою сценою, подарунками для селян та частуванням після святкової програми.

— Які соціальні ініціативи плануєте втілити найближчим часом?

— У першому півріччі 2018 року підприємство вже виділило понад 700 тис. грн для потреб місцевих громад. Наразі завершується будівництво церкви в селі Ліщинка, на яке загалом вже витрачено більше 250 тис. грн. Також одним з пріоритетних напрямів є проекти співфінансування задля розвитку інфраструктури населених пунктів. У цьому році заплановано здійснити реконструкцію вуличного освітлення в селі Черняхів загальною вартістю понад 240 тис. грн, де сума внеску підприємства становить 84 тис. грн.

— Які «здорові» ініціативи підтримує підприємство?

— На медичні потреби ми вже спрямували майже 40 тис. грн. Цьогоріч започатковано також програму медобстеження сільських жителів. Група лікарів у складі терапевта, офтальмолога, лаборанта загального аналізу та визначення рівня цукру в крові, ЕКГ-лаборанта та рентген-лаборанта виїзного рентгенологічного кабінету вже побували в селах Шпендівка, Ліщинка та Сущани на Кагарличчині. За два дні медичний огляд пройшли понад 100 осіб. Підприємство повністю взяло на себе витрати на медичний огляд, що склало більше 40 тис. грн. Для всіх, кому офтальмолог прописав окуляри, «Агрофорт» оплатив їх виготовлення. А це понад 50 одиниць. Медичні обстеження заплановано також провести і в решті сіл Кагарлицького району, а також в інших населених пунктах, які уклади угоду соціального партнерства з підприємством.

— Як «Агрофорт» дбає про молоде покоління?

— Молоде покоління — наше майбутнє. Можливо, хтось з вихованців навчальних закладів обере наше підприємство і працюватиме задля розвитку агросектору. Ми активно долучаємося до втілення дитячих мрій про комфортні умови навчання та активне дозвілля. Торік ще до початку навчального року в Черняхівській школі було реалізовано проект під назвою «Наша тепла школа» і замінено вікна на енергозберігаючі. Схожий проект «Тепла школа — запорука здоров’я» було втілено і в школі села Демівщина Кагарлицького району. Загальна вартість цих ініціатив становить понад 275 тис. грн, а частка вкладу ПрАТ «Агрофорт» — 115 тис. грн. На початку року підприємство придбало меблі для їдальні села Черняхів на суму 55 тис. грн.

Ми завжди долучаємося до розвитку спортивного напряму. Торік для участі в районних змаганнях футбольної команди села Ліщинка було виділено понад 13 тис. грн, що заохочує молодь займатися спортом і прославляти свій край.

— Які напрями соціальної активності плануєте розвивати?

— Допомога громадам — важлива частина нашої роботи. Ми беремо участь у всіх сферах життя людей — від найменших мешканців до найстарших — і намагаємося робити все, щоб їм жилося краще, а наша діяльність приносила лише користь.

Для цього активно впроваджуємо в роботу енергоощадні рішення, «зелені» технології, застосовуємо інновації для оптимізації роботи. Усі проекти, які допомагатимуть покращувати життя в регіоні, — для нас пріоритетні. Разом ми зможемо набагато більше, ніж поодинці. Тому ми готові підтримати людей у всіх їхніх починаннях.

Найвища нагорода Петра Ляшенка

Петра Ляшенка знають у нашому місті та районі як вчителя історії та правознавства, дослідника і краєзнавця, автора публікацій у міській та районній газетах, автора книг про народного артиста України Василя Дашенка. Ми ж, випускники, учні та вчителі школи, знаємо його як добру, порядну людину, гарного вчителя. Я теж була його ученицею і добре пам’ятаю цікаві уроки Петра Дмитровича. Коли прийшла працювати в нашу школу, він став для мене не тільки колегою, а й добрим наставником, який завжди допомагав і підтримував. Його вислів «Ви на правильному шляху» надихав і надихає на більше, і запам’ятається на все життя.

Кожна людина щаслива по-своєму, а Петро Дмитрович щасливий з того, що має справу, якою займається багато років і має результат. Це дослідження життєвого і творчого шляху Василя Павловича Дашенка. За ці роки було зроблено немало: відшукано фотографії артиста у різних театральних і кіноролях; записано кінофільми та вистави, в яких грав актор; передано архів та нагороди артиста нашій школі; написано три книги. Всі ці матеріали є невід’ємною частиною експозиції шкільного музею, присвяченої Дашенку. Саме наш учитель був ініціатором присвоєння школі імені актора, вручення найкращим учням міста щорічної іменної премії, перейменування однієї з вулиць на честь актора, до 100-річчя школи відкриття пам’ятної дошки. Але на цьому він не зупиняється. Є в нього ще одна мрія - відкрити пам’ятник актору в центрі міста, щоб кагарличани і гості міста пам’ятали про нашого визначного земляка.

У червні Петро Дмитрович знову завітав до музею та передав нові записи кінофільмів,а ще розповів про свою нагороду. Найвищою відзнакою своєї праці для нього стали слова про книгу «Пам’ять серця» (2017 р.) народної артистки України, драматурга, колишнього міністра культури України, професора, завідуючої кафедрою Національної академії керівних кадрів культури і мистецтва Людмили Хоролець.

Вдячні Петру Дмитровичу не тільки визначні митці, родичі актора, а й учні та вчителі школи за цю велику роботу і тому з гідністю несемо звання - дашенківці.

Петре Дмитровичу, Ви на правильному шляху. Усіхів Вам у досягненні своєї мрії та довгих років життя.

На Купала Халча іменини святкувала

Цьогорічне святкування Дня села в Халчі співпало із святом Івана Купала - 7 липня. Ох і розважилися халчани та гості села того дня: натішилися концертом, пограли в лотерею, а до всього ще й поласували смаколиками.

Концертні програми на День села в Халчі мають одну особливість: тривають вони під три години, але із зали не те що ніхто не виходить - навпаки, народу лише прибавляється. А пояснення цьому просте: по-перше, артисти тут вкладають душу у свої виступи, а по-друге, люди тут щирі, добрі, поважають одне одного.

Та й випадковому гостю дійства гріх було не переглянути все від початку до завершення. Тут і хореографічні номери, і виконання пісень різним складом, і гуморески, вірші та пісеньки від вихованців дитсадочка та дорослих авторів поезій, і сценки. Ну і, звичайно, привітання, нагородження, пригощанням короваєм.

Та й діждатися кулешу краще у веселій компанії халчан.

Тож після запального гопака у виконанні місцевих школярів та пісні «Моя земля», яку подарувала присутнім Євгенія Процюк, винуватців свята привітала сільський голова Людмила Ананьєва, заступник голови Кагарлицької райдержадміністрації Світлана Синюк та начальник відділу культури РДА Любов Карпів. Світлана Синюк вручила очільнику громади подарунок, а Любов Карпів привітала присутніх піснею.

Надалі своїх земляків радували виступами вихованці ДНЗ «Лелеченька» Маша Лавренюк, Євгенія Процюк, Анастасія Качан, Лілія Бабенко, піснею «Рідна серцю Україна» - Карина Черниш, Вікторія Боржевська, Андрій Малашенко, Галина Торохтій, Галина Троненко, Оксана Лахман, Людмила Паламарчук, Олена Марченко, ансамбль «Калиновий цвіт», драматичний колектив.

Дякували ведучі свята його спонсорам: ФГ «Олена» - Іван Палій, ФГ «Хутір» - Руслан Бабенко, ФГ «Леглич» - Костянтин Шевченко, ФГ «Білиловець» - Олексій Білиловець, ФГ «Оратай» - Максим Вернигора, ТОВ «Дан – Фарм Україна».

Згадали хвилиною мовчання присутні в залі загиблих земляків.

Віншували добрим словом та піснею ветеранів Великої Вітчизняної, учасників Афганської війни, ліквідаторів аварії на ЧАЕС, учасників АТО. А також ювілярів, новонароджених та нещодавно одружених, матерів-героїнь, орденоносців, найстарших жителів села.

У рамках святкування Дня села було проведено товариські матчі з жіночого волейболу та міні-футболу між місцевими командами. З волейболу за перемогу змагалися 2 команди. Головний приз виборола команда Оксани Лахман. Спонсором змагань виступив Руслан Бабенко.

Призовий фонд становив 1000 грн. Переможець отримав винагороду. А також було вручено премії в сумі 2000 грн від Івана Палія.

З міні-футболу за перемогу змагалися 2 команди. Головний приз виборола команда Сергія Черниша. Спонсором змагань виступив Михайло Бабенко. Винагорода становила 1000 грн.

Учасникам художньої самодіяльності грошова винагорода кожному була вручена від Палія Івана Миколайовича, голови фермерського господарства «Олена», солісткам також була вручена грошова винагорода та квіти від ТОВ «Дан – Фарм Україна».

Завершилося свято пригощанням варениками та кулешем, конкурсами, безпрограшною лотереєю та дискотекою.

Поліцейських Кагарличчини привітали з професійним святом

Урочистості з нагоди Дня Національної поліції України пройшли в Кагарлику 4 липня. Працівників поліції привітали голова Кагарлицької районної ради Іван Семцов, заступник голови районної державної адміністрації Світлана Синюк, керівництво міста. Звертаючись до правоохоронців, вони наголосили на тому, що служба працівників поліції ніколи не була легкою, адже вимагає від кожного зібраності, вміння знаходити рішення в найскладніших ситуаціях, відваги й самопожертви. Побажали всім мужності, витримки, наснаги, професійних успіхів, довіри та поваги від жителів Кагарличчини.

Найкращих поліцейських очільники району та міста відзначили нагородами. Зокрема, спільні подяки районної ради та райдержадміністрації були вручені лейтенанту, оперуповноваженому сектору кримінальної поліції Ігорю Войтенку, старшим сержантам, поліцейським сектору реагування патрульної поліції Василю Голубу, Артуру Чорномазу і Ярославу Леваднюку, лейтенанту Наталії Ступацькій, старшому лейтенанту, помічнику чергового сектору реагування патрульної поліції Тарасу Тимошенку, діловоду Кагарлицького відділення поліції Ользі Чубатенко.

Подяками міського голови відзначено старшого лейтенанта Інну Дринь, старшого сержанта Івана Проценка, старших лейтенантів Наталію Лісовик, Руслана Діденка, капітана Катерину Владимирову, а також діловода Вікторію Стеценко.

Зі святом привітав особовий склад начальник Кагарлицького відділення поліції полковник Ігор Небаба. Він подякував підлеглим за роботу, побажав наснаги, професіоналізму, злагоди й благополуччя.

Урочистості закінчилися святковим концертом, який підготував вокальний колектив міського Будинку культури «Зорецвіт».

Зіпсоване радіо

Відразу 10 дзвінків було адресовано голові райдержадміністрації Роману Коваленку під час «прямого зв’язку» із жителями району 3 липня. Більшість із них традиційно стосувалися радіомовлення. «Я - пенсіонерка. Єдина відрада для мене - радіопередачі. Надто ж люблю слухати районне. Але радіо не балакає місяць-два». Такого змісту телефонні звернення протягом години надійшли із Кагарлика, вул. Степова, Переселення, вул. Польова, Шубівки, вул. Поповича, Ставів, вул. Ватутіна. Голова РДА дав доручення передати скарги людей начальнику районної дільниці «Укртелекому» для вжиття заходів.

Пенсіонер із Ставів, вул. Ювілейна, 10 інформував про незадовільну напругу в електролінії, через що в нього «згорів» телевізор. Дзвонив він диспетчеру в РЕМ, але монтерів так і не діждався.

Скаргу пенсіонера буде передано у відповідну інстанцію, але найкращий варіант збереження електроприладів від перепадів електроструму - це придбати стабілізатор або інші подібні механізми.

Жителька Зеленого Яру (Ліщинка) просила пояснити, чи дочекається вона грошей за рішенням суду, як постраждала від Чорнобильської аварії. Відповідь їй дала представник Управління Пенсійного фонду України в районі Тетяна Назаренко.

Дзвінок із Шпендівки від соціального працівника стосувався забезпечення селян балонним газом. Їй було надано відповідь про те, що про наявність палива буде інформовано голову села.

Ще один абонент із Кагарлика відмовився назвати своє прізвище і адресу, хоча його дзвінок заслуговував на увагу. Він розповів про вирубку цінних порід дерев у лісополосах. Зокрема, у тій, що тягнеться від Ржищівської дороги до Барвіновки.

На жаль, проінформував Роман Коваленко, лісополоси на сьогодні залишилися без господаря. У районі немає також відповідних екозахисних служб, які контролювали б їх збереження. Тому він запропонував абоненту підготувати лист, фотоматеріали для передачі їх в поліцію. Але останній поклав трубку.

Жителька с. Зелений Яр скаржилася на несправність телефону. Головою РДА дано доручення передати її скаргу у відповідну інстанцію для вжиття заходів.

Зберегти і примножити

7 липня - День працівників кооперації. З нагоди професійного свята наш кореспондент традиційно взяв інтерв’ю у голови правління районного споживчого товариства Віталія М’яснікова та разом з ним відвідав цілий ряд об’єктів райСТ у населених пунктах району.

- Віталію Семеновичу, насамперед, вітаємо Вас і всіх кооператорів району з професійним святом. З яким настроєм і здобутками ви його зустрічаєте?

- Головний наш здобуток полягає в тому, що вдалося зберегти основні напрямки і тенденції своєї діяльності і розвитку та зміцнення матеріально-технічної бази, що за нинішніх політичних і соціально-економічних умов у державі, величезної конкуренції з боку малого і середнього бізнесу в районі зробити було дуже нелегко. Але ми це зробили, за що щиро вдячний і своєму колективу, і всім працівникам споживчої кооперації та її пайовикам.

На сьогодні у системі споживчої кооперації району працює 3 споживчих товариства, власне господарство, критий ринок. Маємо 85 магазинів, 66 з яких передано в оренду, та 5 підприємств громадського харчування, 3 з яких знаходяться в оренді.

За 2017 рік товарообіг склав 5192,6 тис. грн, або 109 відсотків до попереднього року. По громадському харчуванню ці цифри склали 4496,4 тис. грн і 125,8 відсотка. Реалізовано продукції власного виробництва на 4496 тис. грн. Надано платних послуг населенню критим ринком райСТ на суму 379, 9 тис. грн.

- Цифри вражають. А що за ними?

- Величезні видатки, сума яких щорічно збільшується. Як і в попередні роки, торік додатковим навантаженням на роботу кооперації стали сплата податків за нерухомість та оренду земельних ділянок, на яких розташовані обю’єкти споживчої кооперації. За землю нами сплачено 870 861 грн, за нерухомість - 180 725 грн. Тобто, майже мільйон гривень, які можна було використати на потреби районної споживчої кооперації, ми перерахували на розвиток держави та місцевого самоврядування. В цілому ж по системі до бюджетів району і держави сплачено податків на загальну суму понад 2,2 млн гривень.

Додайте до цього заробітну плату працівникам. Хоч вона в нас невелика, але відповідає нормам чинного законодавства, що при нинішній економічній ситуації у державі працедавцям виконувати непросто.

- До складних економічних умов, збідніння населення перешкодою розвитку системи споживчої кооперації є конкуренція з боку малого та середнього бізнесу. Як витримуєте суперництво?

- Ми не проти конкуренції, від якої зазвичай виграють люди. Але при цьому конкуренти мають працювати у рівних умовах. А ось тут якраз і трапляються недоречності.

Назву тільки один приклад. Для того, щоб продавати спиртне, потрібна ліцензія. Так ось її вартість однакова як для супермаркетів, які продають його вагонами, так і для сільського кіоску, обсяг торгівлі спиртним якого обмежується одним-двома ящиками. Справедливо це? Звичайно, що ні. Свідченням цього - розквіт підпільної торгівлі алкоголем серед малого бізнесу, чого ми не допускаємо у своїй системі.

Не є секретом і той факт, що не всі наші конкуренти чесні у сплаті податків перед державою і визначеної законом оплати праці продавцем. Частина таких платежів приховується і там, і там, а це, знову ж таки, ставить підприємства споживчої кооперації у нерівні умови.

Не можу не згадати і про ще одну негативну тенденцію в нашій роботі. Це - різке зменшення кількості населення. І не тільки в селах району, а і в місті. А відтак закриваються орендовані у нас магазини, в тому числі і в Кагарлику. Ніхто не хоче працювати собі на збиток навіть за умови найсприятливішої оренди з нашого боку. Та попри статусу непрацюючих, за такі магазини ми платимо податки на землю і нерухомість.

Як витримуємо суперництво? Сьогодні і в подальшому головним завданням правління райСТ є забезпечення стабільного розвитку галузей споживчої кооперації, підвищення прибутковості та соціального значення нашої системи відносно захисту соціально-економічних інтересів членів споживчої кооперації, працівників кооперативних організацій, пайовиків, всього населення району.

Майже всі населені пункти району обслуговуються підприємствами споживчої кооперації. Продовжує працювати автомагазин. Його виділяє голова споживчого товариства “Продторг” Світлана Склярова. Щоп’ятниці він традиційно курсує по віддалених кутках і хуторах району, а також по селах, де закрилися магазини. Це - Воронівка, Расавка, Слобода, Халчанський хутір і т. д.

Повсякчас працюємо і над оновленням та доведенням торгових підприємств до сучасних умов: здійснюються ремонти приміщень, впорядкування територій. На це, зокрема, в нинішньому році витрачено 1691 тис. грн.

- Що саме зроблено за ці кошти?

- Повністю завершено реконструкцію і ремонт ресторану “Колос”. Серед найголовніших робіт варто виділити встановлення цинкової покрівлі замість бітуму на задній частині даху. Відтепер “Колос” може претендувати на візитівку міста, його окрасу.

Капітальної реконструкції зазнав критий ринок райСТ. Тут також зроблено нову покрівлю, всередині встановлені підвісні стелі.

Заміни покрівлі дахів вимагають більшість об’єктів районної споживчої кооперації, які будувалися у 50-60-і роки минулого століття. Тому саме на ці роботи виділяється найбільше коштів. Тільки останнім часом ми перекрили будівлі адмінприміщення, магазинів “Подарунки”, “Меблі”, колишнього “Молоко”, “Ритуальні послуги” та аптеки при нижньому вході на міський ринок. Проведено ремонти у продуктових магазинах міста по вул. Титова, Тургенєва, Радянській, двох господарських - по вул. Ново-Троїцька. Відремонтовано два магазини у Слободі, три - у Переселенні та Буртах, а також у Очеретяному, Бендюгівці, Сущанах, Півцях, Яблунівці, Балико-Щучинці, Леонівці, Антонівці та Новосілках. Відновлено три об’єкти у Великих Пріцьках, причому один із магазинів переобладнано у кафе.

У планах - найближчих і перспективних - продовження цієї роботи.

- Віталію Семеновичу, настільки мені відомо, зборами уповноважених членів Кагарлицького районного споживчого товариства від 15 травня ц. р. прийнято рішення про зміну розміру вступного та обов’язкового пайових внесків. З чим це пов’язано?

- Пайовики споживчої кооперації, згідно із Статутом райСТ, мають не тільки права, а й ряд обов’язків. На жаль, переважна більшість пайовиків не виконують своїх обов’язків. А це негативно впливає на імідж та роботу споживчої кооперації. Тому для належного функціонування споживчої кооперації, уточнення реальної кількості пайовиків, які бажають брати активну участь у роботі та розвитку об’єднання, дійсно прийнято рішення про збільшення розміру вступного внеску до 100 гривень, обов’язкового пайового внеску для фізичних осіб - до 500, обов’язкового пайового внеску для юридичних осіб - 1000 гривень. Встановлено терміни для перереєстрації пайовиків та внесення додаткових пайових внесків - з 1 червня по 31 серпня цього року.

Після завершення встановленого терміну, пайовиків та асоційованих пайовиків, які не пройшли перереєстрацію та не доплатили пайових внесків, було виведено на позабалансовий рахунок і знято з обліку у системі споживчої кооперації.

На тих, хто це зробив, буде проводитися нарахування дивідендів та кооперативних виплат за рішенням зборів уповноважених в розмірі не більше, як внесений пай.

Тому, користуючись нагодою, хочу запросити всіх пайовиків споживчої кооперації завітати до райСТ (пл. Незалежності, 5) і прийняти відповідне для себе рішення. При собі мати пайову книжку, паспорт, ідентифікаційний код.

- Ваші побажання кооператорам з нагоди професійного свята?

- За будь-яких умов залишатися людьми. Щоб праця приносила не тільки матеріальний достаток, а й моральне задоволення, а ще вдячність від населення.

Халчани вибороли перемогу

У День молоді у фізкультурно-оздоровчому центрі КРР КЗ «ФОК Кагарличчини» відбувся турнір з волейболу за участі трьох найсильніших волейбольних колективів району. Це команди з Кагарлика, Стайок та Халчі.

У запеклій безкомпромісній боротьбі переможцями стали халчани. Друге місце виборола команда з Кагарлика. Третіми були Стайківчани.

Переможці та призери були нагороджені Кубком, дипломами та пам’ятними медалями. Турнір відбувся завдяки фінансовій підтримці Кагарлицької міської ради.

Кожен день, кожен час пам’ятайте...

Багато скрутних часів зазнала Україна протягом своєї героїчної і трагічної історії. Та знову і знову ставав на її захист український народ. Мільйонам людей назавжди закарбувалися в пам’яті важкі дні Другої світової війни. Чорною тінню фашистської навали, димом пожеж, смертю і руїнами звалилися вони на нас.

Того пам’ятного 22 червня 1941 року слово «війна» в півголосу передавалося з вуст у вуста. Перші односельці вирушали на фронт за покликом Батьківщини. Майже три роки окупації пережило і наше село Півці. Скільки б не минуло років, ми вшановуємо пам’ять тих людей, хто віддав своє життя, увійшовши в безсмертя.

Біля пам’ятника загиблим воїнам в Півцях пройшов захід - Година скорботи, який підготували Катерина Горбач та Галина Лисенко. Жіночий ансамбль «Півчаночка» виконав пісні воєнних років, які до сліз пройняли присутніх. Троє дівчаток – Галя Туркіньова, Віталіна та Даша Любич виконали пісню «Мамо, не плач».

Як протидіяти насильству у сім’ї?

Консультація Міністра юстиції

Пане міністре, на жаль, чоловік підіймає на мене руку. По допомогу не маю до кого звернутись. Боюсь, що може побити й дитину. Що робити? До кого звертатися?  
Ірина Бусол

Яким може бути насильство в сім’ї?

Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Сексуальне насильство - будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності.

Психологічне насильство - словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.

Економічне насильство - умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.

Куди звертатись, якщо зазнали насильства?

Облік і розгляд заяв та повідомлень про застосування домашнього насильства проводиться суб'єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству:

- районними, районними у містах Києві і Севастополі державними адміністраціями та виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад;

- службами у справах дітей;

- загальними та спеціалізованими службами підтримки постраждалих осіб (центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді; притулки для дітей; центри соціально-психологічної реабілітації дітей; соціально-реабілітаційні центри (дитячі містечка); центри соціально-психологічної допомоги; територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг); інші заклади, установи та організації, які надають соціальні послуги);

- уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України;

- судом (у випадку заяви про видачу обмежувального припису стосовно кривдника);

- цілодобовим кол-центром з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей.

Які необхідно подати документи?

Допомога постраждалим особам надається за місцем звернення.

Працівником суб'єкта, що здійснює заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, до Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі вносяться відомості зокрема про:

особу, яка повідомила про вчинення насильства (прізвище, ім'я, по батькові; число, місяць, рік народження; місце проживання; номер контактного телефону), - за згодою;

постраждалу особу (прізвище, ім'я, по батькові; число, місяць, рік народження; стать; громадянство; місце проживання; місце навчання та/або місце роботи; номер контактного телефону) - за згодою;

кривдника (прізвище, ім'я, по батькові; число, місяць, рік народження; стать; громадянство; місце проживання; місце навчання та/або місце роботи; номер контактного телефону) та про характер відносин між кривдником і постраждалою особою;

випадок домашнього насильства, насильства за ознакою статі (дата вчинення; місце вчинення; форма домашнього насильства; вид шкоди чи страждань, завданих внаслідок насильства за ознакою статі; короткий опис);

потреби постраждалої особи.

У заяві до суду про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) заявника та заінтересованої особи, їх місце проживання чи перебування, поштовий індекс, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, у разі якщо заява подається особою, яка може бути заявником, у розумінні статті 350 -2 Цивільного процесуального кодексу України, - процесуальне становище особи, яка подає заяву, із зазначенням її імені (прізвища, імені та по батькові), місця проживання чи перебування, поштового індексу, відомих номерів засобів зв'язку та адреси електронної пошти, а також ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) дитини або недієздатної особи, в інтересах якої подається заява, місце її проживання чи перебування, поштовий індекс, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, якщо такі відомі;

3) обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).

Як довго розглядаються заяви?

У разі виявлення фактів домашнього насильства стосовно дітей або отримання відповідних заяв чи повідомлень не пізніше однієї доби повідомляється служба у справах дітей, уповноважені підрозділи органів Національної поліції України.

У разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України кривднику виноситься терміновий заборонний припис.

Суд розглядає справу про видачу обмежувального припису не пізніше 72 годин після надходження заяви про видачу обмежувального припису до суду.

Що робити у разі отримання тілесних ушкоджень?

Установи і заклади охорони здоров'я у разі виявлення тілесних ушкоджень забезпечують в установленому порядку проведення медичного обстеження постраждалих осіб, а у разі ушкоджень сексуального характеру направляють постраждалих осіб на тестування на ВІЛ-інфекцію.

Уповноважені підрозділи органів Національної поліції, зокрема, вживають заходи для припинення домашнього насильства та надання допомоги постраждалим особам, забезпечують інформування постраждалих осіб про їхні права, заходи і соціальні послуги, якими вони можуть скористатися, винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників, взяття на профілактичний облік кривдників та проведення з ними профілактичної роботи в порядку, визначеному законодавством, анулювання дозволів на право придбання, зберігання, носіння зброї та боєприпасів їх власникам у разі вчинення ними домашнього насильства, а також вилучення зброї та боєприпасів у порядку, визначеному законодавством.

Яка відповідальність за вчинення насильства?

За вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування законодавством встановлено відповідальність у виді накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до семи діб. А у разі вчинення тих самих дій особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі правопорушення передбачено відповідальність у виді штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.

Кримінальна відповідальність при проявах домашнього насильства настає за вчинення легких тілесних ушкоджень, умисних середньої тяжкості тілесних ушкоджень, побоїв і мордувань тощо відповідно до кримінального кодексу.

Разом з тим, Верховною Радою прийнято Закон України від 06 грудня 2017 року № 2227-VIII «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами», який набирає чинності через рік з дня його опублікування, та передбачає зміни до Кримінального кодексу України, а саме доповнення новою статтею 1261, якою встановлюється кримінальна відповідальність за домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи. За такі дії особа буде нести покарання у виді громадських робіт на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п’яти років, або позбавлення волі на строк до двох років.

Зі святом, держслужбовці!

23 червня у великому залі районної ради відбувся урочистий захід з нагоди Дня державної служби України. Щирими словами вдячності за відданість професійному обов’язку та теплими побажаннями привітали держслужбовців зі святом голова районної держадміністрації Роман Коваленко, голова райради Іван Семцов, керівник апарату РДА Людмила Демиденко, керівництво міста. Вони побажали присутнім міцного здоров’я, успіхів у роботі задля блага жителів Кагарличчини, усього народу України, а ще - щоб у душі кожного не згасав вогонь добра до людей та любові до рідної землі. Також керівники району й міста подякували за багаторічну сумлінну працю державним службовцям, які вийшли на заслужений відпочинок.

По цьому розпочалася церемонія нагородження кращих держслужбовців району. За зразкове виконання службових обов’язків та з нагоди 100-річчя державної служби України Подякою Київської обласної держадміністрації нагороджено завідувача сектору з питань внутрішньої політики, зв’язків із засобами масової інформації та громадськістю Кагарлицької райдержадміністрації Аллу Плигун. Спільні подяки районної ради та райдержадміністрації були вручені головному спеціалісту відділу надходжень та видатків районного управління Державної казначейської служби Ользі Алєксєєнко, лауреату І туру Всеукраїнського конкурсу «Кращий державний службовець» у номінації «Кращий спеціаліст», провідному спеціалісту відділу фінансово-господарського забезпечення апарату РДА Алісі Васильченко, переможцю першого туру щорічного Всеукраїнського конкурсу «Кращий державний службовець» у номінації «Кращий спеціаліст», завідувачу сектору опіки і піклування служби у справах дітей та сім’ї РДА Людмилі Дегтяренко, начальнику УСЗН Оксані Дячок, головному державному виконавцю райвідділу державної виконавчої служби Ользі Качанюк, головному спеціалісту районного сектору управління Державної міграційної служби України Анні Леваднюк, спеціалісту сектору з контролю за правильністю призначення та виплати пенсій УСЗН Інні Онопрієнко, начальнику відділу персоніфікованого обліку УСЗН Світлані Степіці, заступнику начальника управління - начальнику відділу планування доходів управління фінансів Кагарлицької РДА Людмилі Сушко, провідному спеціалісту відділу грошових виплат і компенсацій УСЗН Ларисі Тарасенко, головному спеціалісту відділу містобудування та архітектури, капітального будівництва і цивільного захисту РДА Сергію Тригубу, лауреату І туру щорічного Всеукраїнського конкурсу «Кращий державний службовець» у номінації «Кращий спеціаліст», головному спеціалісту з питань економічного аналізу та врегулювання відносин власності управління агропромислового розвитку РДА Ларисі Трохименко, начальнику Кагарлицького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Світлані Трохименко, начальнику адміністративно-господарського відділу Кагарлицького об’єднаного управління Пенсійного фонду Оксані Циганок, провідному інженеру з технічного забезпечення, охорони праці та пожежної безпеки управління агропромислового розвитку РДА Інні Цимбал, головному спеціалісту з організаційно-інформаційної роботи Кагарлицького об’єднаного управління Пенсійного фонду Оксані Черненко, головному спеціалісту відділу освіти РДА Мар’яні Ремизі, фахівцю із соціальної роботи ЦСССДМ Ніні Трипуз.

Подяки Кагарлицького міського голови вручено начальнику відділу - головному бухгалтеру відділу фінансово-господарського забезпечення апарату РДА Ірині Наріжній, головному спеціалісту сектору юридичного забезпечення, запобігання та виявлення корупції апарату РДА Євгенію Родині, начальнику відділу освіти РДА Надії Омельченко, провідному спеціалісту відділу культури і туризму, національностей та релігій РДА Віталію Полозову, начальнику фінансового управління РДА Наталії Перевері, начальнику відділу надходжень та видатків управління Державної казначейської служби України у Кагарлицькому районі Людмилі Янченко, головному спеціалісту Кагарлицького районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Світлані Сукач, головному державному інспектору Кагарлицького відділення Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області Олександру Стеценку.

Чудовий настрій своїми виступами присутнім подарували хоровий та вокальний колективи Кагарлицького міського будинку культури, учасники художньої самодіяльності району, юні артисти Кагарличчини.

Поповнилась когорта почесних громадян району

22 червня відбулося спільне засідання колегії Кагарлицької районної держадміністрації та президії Кагарлицької районної ради. Під час засідання було розглянуто 5 питань порядку денного.

Про присвоєння звання “Почесний громадянин Кагарлицького району” Миколі Громику доповів голова районної ради Іван Семцов. Він зазначив, що із такою ініціативою виступив на минулій сесії райради депутат Микола Набок та ознайомив присутніх із біографією, трудовим шляхом та досягненнями номінанта. Члени колегії та президії одноголосно підтримали пропозицію щодо присвоєння почесного звання директору районної школи мистецтв Миколі Громику.

Про захист житлових та майнових прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, доповіла начальник служби у справах дітей та сім’ї РДА Лідія Прохоренко. Вона ж ознайомила присутніх із організацією відпочинку та оздоровлення дітей Кагарлицького району в літній період 2018 року.

Начальник відділу освіти райдержадміністрації Надія Омельченко розповіла про закінчення 2017-2018 навчального року в закладах освіти району. Також вона відповіла на питання стосовно результатів здачі ЗНО тощо.

Із роботою виконкому Леонівської сільської ради щодо здійснення делегованих повноважень органів виконавчої влади ознайомив учасників колегії Леонівський сільський голова Іван Владимиров.

З усіх вищезазначених питань колегією були прийняті відповідні рішення.