Пошук

У Сущанах відкрили музейну кімнату

Музей Карпу Трохименку – народному художнику України, живописцю, педагогу, історику образотворчого мистецтва, який народився 25 жовтня 1885 року у Сущанах на Кагарличчині, - був при місцевій школі. Дуже прикро, що школа була пограбована і частина експонатів зникла. З часом викрадені картини знайшли, основну їх частину передали до Кагарлицького історико-краєзнавчого музею.
Через малу кількість дітей у селі закрили і школу, та музей Карпу Трохименку відновили в адмінприміщенні села Сущани.
Символічну стрічку відкриття музею перерізали староста села Сущани Василь Трохименко та правнучка Карпа Трохименка Анна Сергієнко.
Саме правнучка першою переступила поріг відновленого музею, чим неабияк була схвильована.

Що вміщує музейна кімната

Завідувачка музею Людмила Ріпа, яка натхненно робить свою роботу на громадських засадах, привітала гостей на Сущанській землі, а з тим провела екскурсію по музейній кімнаті. Вона продемонструвала присутнім картини художника Карпа Трохименка та інших митців, численні фотографії, предмети побуту старовини, стенди зі світлинами героїв, які виборювали та виборюють українську незалежність у російсько-українській війні.
На вітринах – спогади краєзнавця Анатолія Шафаренка про село Сущани; цеглини останнього маєтку поміщика Севрука, який жив у Сущанах; матеріали, приурочені колективізації, голодомору; стародавні речі, знесені жителями села; експонати, які стосуються Другої світової війни та повоєнних років тощо. Величезні полотна Карпа Трохименка, його портрет та бюст неабияк наповнили музейну кімнату.
Галина Перевертун та Оксана Шаповал – директор Сущанського сільського будинку культури та бібліотекар – супроводжували розповіді екскурсовода піснями, які з їхніх вуст було надзвичайно приємно чути. Українська пісня у їх двоголоссі звучить справді чарівно.

Слово від правнучки художника

Правнучка народного художника України Карпа Трохименка Анна Сергієнко щиро подякувала за запрошення на захід. «Це велика честь бути присутньою тут, - розчулилася пані Анна. – Я провела дитинство в Сущанах. Моя бабуся – фанатка села. На жаль, родичка, яка щоліта бувала в Сущанах, зараз перебуває в окупації в Енергодарі – саме вона повідомила мені про цей захід. Я щаслива, що зараз перебуваю тут».
Пані Анна розповіла присутнім, що у 2018-му вона захистила диплом мистецтвознавця у художній академії на тему робіт Карпа Трохименка. Розділ роботи був присвячений роботам, які він створив на честь села Сущани. Тому що велика спадщина залишилася саме присвячена селу. «Він був і патріотом, і завжди пам’ятав своє коріння, і дуже любив село, - акцентувала правнучка художника. – Дуже багато краєвидів, пейзажів лягло на полотно, присвячених цій місцевості. Тому тепло і щемливо, що село живе і пам’ятає мистецтво – твори, які були створені колись. І це усе має сенс, поки є живі люди, які пам’ятають».
Пані Анна пояснила, що роботи Карпа Дем’яновича, як художника, цінувалися саме в радянські часи. «Та якщо поглибитися у його творчість, - розповідає правнучка, - варто відмітити, що це така дуже українська людина, яка цінувала і поважала свою сім’ю, свою землю, свій рід, своїх земляків. Пишаюся тим, що сьогодні на відкритті музею присутні багато людей, і що створили цей музей, і що пам’ятають нашу спадщину. Бо село – наш генетичний код. Дуже рада, що тут такий потужний рух і що така в селі спільнота».

Сертифікат, подарунки і людська вдячність

Приємну місію виконав заступник Кагарлицького міського голови Ігор Будюк, який вручив завіду­вачці музею сертифікат на суму 5000 грн від Кагарлицької міської територіальної громади для придбання товарів на облаштування музею Карпа Трохименка.
Цінують у Сущанах краєзнавця, доктора історичних наук, члена національної спілки краєзнавців України, члена національної спілки журналістів України Анатолія Шафаренка за його знання, якими він щедро ділиться із музеїстами. Він привітав присутніх із подією у селі і зичив розширити площу для музею.
Ірина Мироненко, старший науковий співробітник Кагарлицького історико-краєзнавчого музею, сказала, що музей – це місце, де зберігається історія і де вона відновлюється. Сила музею надзвичайна, бо тут зберігається народна правда. «Музей – це як бренд. Як візитна картка села, - пояснює пані Ірина. – Музей популяризує історію, культуру. Михайло Грушевський казав такі слова: «Завдяки історичній пам’яті людина стає особистістю, народ – нацією, країна – державою». І, напевно, прийшов час, щоб відновити історичну правду, наше рідне». Пані Ірина передала для поповнення вітрин експонати, які зроблять екскурсії ще змістовнішими.
Олена Петленко, начальник відділу культури Кагарлицької міської ради висловила шану нашим захисникам і захисницям Збройних Сил України за те, що маємо можливість жити, відкривати музейну кімнату, берегти народні традиції. А потім подякувала за ініціативу відновлення музею. «Нехай вогник не згасає, а ми чим зможемо – обов’язково допоможемо!» - пообіцяла Олена Іванівна. Вона подарувала предмети побуту для музеїстів та їх гостей-відвідувачів.
Завідувачка музею Людмила Ріпа своєю чергою подякувала землякам – працівникам старостату, Будинку культури, бібліотеки, Кагарлицького історико-краєзнавчого музею – за неоціненну допомогу у підготовці відновленої музейної кімнати.

Новий музей у Черняхові

31 жовтня у селі Черняхів, що на Кагарличчині, відкрила двері для відвідувачів простора та світла музейна кімната. Сталася ця знакова подія через 43 роки після того, як у 1980-му тут припинив існування сільський музей.

Відкритя музею - знакова подія для села

Реінкарнація майже через пів століття музею у селі, ім’я якого носить археологічна Черняхівська культура, котру відкрив знаменитий Вікентій Хвойка, є знаковою. Адже має усі шанси стати точкою відліку процесу карбування часопису села.
Облаштування музейної кімнати у Черняхові ініціювали місцеві працівники культури. Вони заручилися підтримкою Кагарлицької міськради та написали грантовий проєкт на конкурс «Час діяти, Україно!» Благодійного фонду «МХП-Громаді». Тож саме коштом бюджету громади та гранту (адже цей проєкт було підтримано і не просто підтримано, а визнано найкращою соціальною ініціативою в рамках конкурсу) і відремонтували й облаштували музей.
На урочисте відкриття музею завітали місцеві жителі: і юні, і вже похилого віку.
До присутніх звернулися Кагарлицький міський голова Олександр Панюта, його заступник Валентина Циганок, начальник відділу культури Олена Петленко, староста села Володимир Безвербний, менеджер благодійного фонду «МХП – Громаді» Зіновій Лялюк, співробітники Кагарлицького історико-краєзнавчого музею Ірина Мироненко, вчителька української мови і літератури Черняхівської гімназії Віра Березюк, директор Черняхівського будинку культури Світлана Безвербна.
Вони дякували захисникам України, що дають відсіч ворогові. Адже саме завдяки їм можливі такі події. Лунали подяки й на адресу депутатів міської ради за підтримку фінансування ремонту та благодійного фонду «МХП – Громаді», завдяки ініціативі якого й з’явився проєкт «Створення музею історії села Черняхів у Кагарлицькій міській територіальній громаді».
Того ж дня експозиція Черняхівського музею поповнилася експонатами, які повернулися на рідну землю через кілька десятиліть - представники Кагарлицького історико-краєзнавчого музею передали своїм колегам предмети Черняхівської культури зі своїх запасників.

Про що розповідають музейні експонати черняхівців

Першим, хто переступив поріг музею, були Степан та його дружина – колоритні персонажі в українському національному вбранні, які із захопленням оглянули експозицію та подарували експонат для музею – кошик, який сплів прадідусь героїні сценки.
Дівчатка-екскурсоводи Аліна Донченко, Тетяна Рудь та Аміна Осадча познайомили відвідувачів із експозиціями вишивок, кераміки, виробів із лози та з дерева. Розповіли про їх історію та технології виготовлення.
Окрім вищевказаних експозицій, відвідувачі оглядали давній сільськогосподарський та хатній реманент, куточок української хати позаминулого століття та кімнату із предметами родом із середини ХХ століття, розглядали ретрофотографії. А місцеві жителі поважного віку впізнавали на них себе, своїх знайомих та родичів.
В якийсь момент у залі залунала тиха музика зі скрипучого динаміка – то місцеві культпрацівники запустили програвач вінілових платівок, який, незважаючи на свій солідний вік, успішно видобував із чорного диска мелодію козацького маршу.
Тож тепер простора музейна кімната в Черняхові чекає не лише на відвідувачів, а й на подарунки-експонати від жителів та гостей села.

Вони захищали Україну

ОБІРВАЛОСЯ ЖИТТЯ ВОЇНІВ ДЕНИСА ОПАНАСЮКА, ЄВГЕНА ГЛУШКА, СЕРГІЯ ДЕНИСОВА ТА ВІТАЛІЯ ТИЩЕНКА

Кагарличчина в жалобі - захищаючи Україну, загинули Денис Опанасюк з Кагарлика, Євген Глушко з Сущан, Сергій Денисов зі Ставів та Віталій Тищенко зі Шпендівки.

Загинув Денис Опанасюк 14 квітня 2022 року під час виконання бойового завдання в районі бойових дій в Донецькій області. Герою було 29 років.
Денис Опанасюк був призваний на військову службу у 2021 році Другим відділом Обухівського РТЦК та СП. Служив на посаді старшого стрільця 3-го десантно-штурмового відділення 1-го десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти військової частини А2777. У її складі з побратимами й бив ворога на сході нашої країни.
У Героя залишилися мама та брат.
Дениса поховали 3 листопада на кладовищі біля відділку 1 Травня.

Загинув Євген Глушко 27 жовтня під час виконання бойового завдання в результаті артилерійського обстрілу в районі села Кринки Олешківської МТГ Херсонської області. Йому було 38 років.
29 липня 2023 року був мобілізований до лав Збройних Сил України Другим відділом Обухівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Боронив Батьківщину у складі десантно-штурмового відділення десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти військової частини А4210.
У Героя залишилися батьки, дружина і дочка.
Поховають Євгена Глушка у Сущанах.

Загинув Сергій Денисов 2 листопада 2023 року в зоні виконання бойових завдань біля села Підстепне Олешківської МТГ Херсонської області. Герою було лише 36 років.
Учасник АТО. Після повномасштабного вторгнення росії в Україну був призваний на військову службу по мобілізації 16 січня 2023 року.
Служив гранатометником 1 десантно-штурмового відділення 2 десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти 1 батальйону морської піхоти військової частини А4765.
У Героя залишилися дружина та двоє синів.
Поховають Сергія Денисова у Ставах.

Поліг Віталій Тищенко 5 листопада 2023 року в бою поблизу села Кліщіївка Бахмутської міської територіальної громади Донецької області. Герою було лише 25 років.
Віталій був мобілізований на військову службу 23 серпня 2023 року Другим відділом Обухівського РТЦК та СП. Служив на посаді стрільця-санітара 3-го механізованого відділення 1-го механізованого взводу 8-ї механізованої роти 3-го механізованого батальйону військової частини А1302. У складі цього підрозділу й бив ворогів на Донеччині.
У Героя залишилися мама і сестра.
Поховають Віталія Тищенка у Шпендівці.

Поліцейські ліквідували діяльність псевдорелігійної секти

У рамках спільної спецоперації слідчих Нацполіції та Служба безпеки України проведено 74 обшуки та заблоковано 20 осередків злочинного угруповання «АЛЛАТРА», яке діяло в проросійських інтересах. Про це повідомляється на ФБ-сторінці Національної поліції.

Учасники угруповання публічно пропагували ідеї створення «союзу слов'янських народів», «миру будь-якою ціною» та інші прокремлівські наративи, а в поліцейському аудіоперехопленні приватних розмов їхніх керівників на початку російського вторгнення — обговорюють необхідність ракетних ударів по цивільних громадянах та об’єктах на заході України з метою зламати спротив українців у війні.

Для розповсюдження завуальованої проросійської пропаганди використовували телебачення, радіо та соціальні мережі, в яких зібрали більш ніж пів мільйона підписників. Таке охоплення онлайн-аудиторії дозволило організаторам керувати нею дистанційно з однієї з країн Євросоюзу, куди вони виїхали навесні 2022-го року, використовуючи підробні документи про зняття з військового обліку.

За цей час ватажки «АЛЛАТРА» встигли створити «філії» в рф, білорусі та декількох країнах Європи і Азії.

Під час обшуків в штабах секти та місцях мешкання її членів в Київській, Харківській, Кіровоградській, Сумській, Дніпропетровській, Львівській, Волинській та інших областях України було виявлено докази незаконної діяльності фігурантів, включаючи документи, пропагандистську літературу російських авторів, окультну символіку, портрети путіна, російську валюту і зброю.

Зі святом, дорожники!

27 жовтня, напередодні Дня автомобіліста і дорожника, міський голова Олександр Панюта та його заступник Іван Семцов привітали з професійним святом працівників, які утримують та ремонтують дороги на території Кагарлицької громади.

Зі щирими, теплими вітаннями та побажаннями напередодні професійного свята до працівників ТОВ «Спец Комплект Постач» та дорожньо-ремонтного пункту №3 підрозділу №8 «Конча-Заспа» ДП «Київський облавтодор» звернувся очільник Кагарлицької громади Олександр Панюта. Заступник міського голови Іван Семцов привітав працівників «Міськрембудсервісу».

Керівники громади подякували дорожникам за їхню працю, побажали міцного здоров’я, родинного затишку, миру та добробуту.

– Ваша робота вимагає високого професіоналізму і є надзвичайно потрібною. На жаль, через війну в країні, темпи і масштаби ремонту й будівництва доріг, порівняно із попередніми роками, зменшилися, та все ж робота ведеться. Ми щиро дякуємо фахівцям-дорожникам, які щоденною працею допомагають виконувати роботу автомобілістам. Дякуємо вам усім за сумлінну і відповідальну працю, – наголосив у вітальному слові Олександр Панюта.

За багаторічну плідну працю, значний особистий внесок у розвиток мережі автомобільних доріг загального користування та з нагоди професійного свята Подяками Кагарлицької міської територіальної громади були нагороджені водії ТОВ «Спец Комплект Постач» Микола Торохтій та Микола Туркін, водії дорожньо-ремонтного пункту №3 підрозділу №8 «Конча-Заспа» ДП «Київський облавтодор» Леонід Кухаренко та Володимир Олійник, механізатор-грейдерист «Міськрембудсервісу» Микола Сегеда та водій «Міськрембудсервісу» Олег Дрига.

Хто утримує та ремонтує дороги на Кагарличчині:

– дороги загального користування місцевого значення (Департаменту регіонального розвитку Київської ОДА) – ТОВ «Спец Комплект Постач»;
– дороги державного значення, зокрема, траси Н-01 та Н-02 – дорожньо-ремонтний пункт №3 підрозділу №8 «Конча-Заспа» ДП «Київський облавтодор»;
– дороги комунальної власності – КП Кагарлицької міської ради «Міськрембудсервіс».

Вихованці «Оберега» - лауреати міжнародного конкурсу

Хореографічний колектив «Оберіг» Кагарлицького центру дитячої та юнацької творчості став призером у двох вікових категоріях всеукраїнського та міжнародного багатожанрових конкурсів мистецтв у Києві.

21 жовтня хореографічний колектив «Оберіг» Кагарлицького ЦДЮТ продемонстрував свою майстерність у двох проєктах - багатожанрових конкурсах мистецтв. Це – всеукраїнський конкурс «Долоньки миру та щастя!» та міжнародний конкурс «The Wold of Art!» («Світ мистецтва»).

Обидва конкурси відбувалися у місті Києві в концертній залі Київського національного університету будівництва та архітектури.

Вихованці «Оберегу», а це загалом 20 дівчаток та хлопчик, здобули перемоги у двох вікових категоріях із танцями «Фінська полька» (1 вікова категорія, 6-7 років) та «Лотос» (4 вікова категорія, 14-16 років).

I місце учасники колективу «Оберіг» вибороли у Всеукраїнському конкурсі «Долоньки миру та щастя!».

II місце - посіли у міжнародному конкурсі «The Wold of Art!».

Навчає вихованців Кагарлицького центру творчості мистецтву танцю керівник «Оберегу» Ольга Кравченко.

ДТП з дітьми

29 жовтня у Кагарлику сталася ДТП – спричинив її неповнолітній житель міста на батьківському авто. Про це повідомляє Кагарлицьке відділення поліції.

15-річний кагарличанин вирішив проїхатися на автівці. Тож взяв ключі від батьківського Volkswagen Passat, посадив на переднє сидіння чотирирічного брата, а на заднє сів друг «водія».

Та покататися хлопцям вдалося недовго – на перехресті вулиць Демиденка та Будівельників у Кагарлику хлопчина не впорався із керуванням, з’їхав на узбіччя, де автомобіль почало крутити й він урізався у припарковану Skoda Octavia.

Ушкоджень зазнали обидва легковики.

Неповнолітній «водій» та його брат травмувалися. А от друг юного кермувальника відбувся переляком.

Вогонь пошкодив літню кухню

24 жовтня о 17:15 до оперативно-диспетчерської служби повідомили про пожежу у Кагарлику по вулиці Мічуріна.

За викликом виїхав черговий караул 19-ДПРЧ.
Прибувши на місце події, рятувальники виявили, що горить літня кухня.

Пожежу локалізували о 17:30, а повністю загасили о 18:27.

Вогонь знищив 50 кв.м літньої кухні та речі, що знаходилися всередині споруди.

Урожайність цукристих на полях ФГ "Широкоступ" - 850 ц/га

Зниження цін на зернові та олійні змусила багатьох фермерів зберігати врожай на складах, очікуючи кращих часів. Не винятком є і ФГ «Широкоступ». Втім, на відміну від інших господарств, тут продовжують з року в рік вирощувати цукрові буряки, які на фоні зернових є однією із найрентабельніших культур.

Який врожай цього року на полях ФГ «Широкоступ» і які технології задіяні при вирощуванні цукристих нам розповів керівник фермерського господарства Олександр Широкоступ.

«Культура, яка нас врятувала у 2022 році»

- Саме завдяки реалізації цукристих наше господарство змогло у складний період з лютого по червень 2022 року сплачувати й податки, і заробітну плату, і навіть забезпечувати господарство всіма розхідними матеріалами, які слід було купувати в той час. Адже проблема із зерновими культурами була дуже гострою. Водночас цукор, передусім на внутрішньому ринку, можна було реалізувати без особливих проблем, і ця культура нас практично врятувала, - розповідає Олександр Широкоступ. - У цьому році теж цукрові буряки себе виправдовують.

І моє передбачення, що реалізація зернових у 2023-му теж проходитиме зі складнощами, на жаль, справдилося. І знову нас виручає буряк.

Крім цукрових буряків, цього року порадувала і квасоля. Нині нею мало хто займається, хоча технологія вирощування цієї культури дуже схожа на класичну технологію сої. Врожай квасолі, як і сої, - по три тонни з гектара, але ціна вдвічі більша. Також без проблем вдалося реалізувати ріпак – за отримані кошти ми змогли майже стовідсотково розрахуватися з нашими орендодавцями за земельні паї.

Загалом цукрові буряки – це одна зі стратегічних та складних культур, і якщо ти можеш вирощувати буряк, то ти зможеш вирощувати все. Іншими словами, це – вищий пілотаж агрономії, сюди вкладається і душа, і значні ресурси, але й віддача - відповідна. У нинішніх умовах на жодній сільськогосподарській культурі не заробиш стільки, як на цукровому буряку.

На наступний рік ми також його вирощуватимемо, площі особливо розширювати не будемо, адже для нас головне не те, щоб посіяти багато, а щоб мати можливість зробити свою роботу якісно. На мою думку, оптимальні площі - в межах 200-300 гектарів.

Урожайність цукристих – 850 ц/га

- Олександре Васильовичу, який врожай цукрових буряків у цьому році?

- Ми знаходимося на буряковому полі площею 200 га. Вже зібрано близько половини цукристих, і за сприятливих умов завершимо роботи до 5 листопада.
Що ж стосується врожайності, то нині вона - 850 ц/га.

- Це не межа?

- Так, врожайність може бути й вищою. У цьому році наші очікування були десь під тисячу центнерів з гектара, але у зв’язку з тим, що були бездощові періоди, врожай отримали трохи менший, ніж планували. Хоча, гріх скаржитися, адже 850 ц/га – це дуже прекрасний результат нашої роботи й він вищий від того, що мали раніше (842 ц/га).

До того ж вміст цукру у коренях – понад 18%, що теж не менш важливо за врожайність.

Як тільки наше фермерське господарство було зареєстроване і розпочало свою роботу, з першого ж року ми почали займатися і вирощуванням буряків. Тоді врожаї були зовсім інші – від 300 до 400 центнерів з гектара, особливо на вітчизняній селекції.

Зараз ми, звісно, дотримуємося інших технологій вирощування, віддаємо перевагу імпортному насінню, яке має високий потенціал врожайності, тож і результат - в рази кращий.

Лише сучасна техніка та новітні технології
- Тобто ручна праця при вирощуванні цукристих вже не використовується?
- Згідно з новими технологіями вирощування буряків проводиться без затрат ручної праці. Вся робота механізована: в тому числі оприскування від хвороб, бур’янів, шкідників гербіцидами, фунгіцидами та інсектицидами.

Не слід забувати, що буряк потребує значних капіталовкладень, а, відповідно, і живлення: і органічного, і мінерального. Торік під цукристі ми внесли 11 тисяч тонн коров’ячого гною. Окрім цього, підживили землю безводним аміаком, а вже весною внесли складні добрива і, звісно, азотні.

Посів проводився новою сівалкою, точність якої вимірюється не в сантиметрах, а міліметрах. І якщо поглянути на два сусідні рядки, то помітите, що насіння висівалося в шаховому порядку. Норми теж регулюються відповідним програмним забезпеченням, встановленим у комп’ютерну систему сівалки.

Обов’язково проводилося картування поля. Всі дані зберігаються в пам’яті комп’ютерної системи трактора. Під час проведення міжрядного обробітку ми використовували на німецькій сівалці чеський міжрядний культиватор Bednar. Окрім того, що трактор йшов по точних координатах, на культиваторі теж встановлена камера, завдяки чому точність захисної зони від буряка до робочого органа міжрядного культиватора становила не більше одного сантиметра. Відповідно, ні травмування рослини, ні в жодному разі її вирізання не відбувається.

Також ми застосовували чотири фунгіцидні обробки посівів буряка, тобто, проводили їх лікування. Забезпечили культуру й основним, і позакореневим живленням, вносили й різні регулятори, зокрема, ті, що призупиняють ген старіння.

При збиранні задіяли бурякозбиральний комбайн Holmer, який за один прохід робить всі операції, необхідні для викопування коренів. Він гарантує дбайливе ставлення до ґрунту та забезпечує обробку з мінімальними витратами. Вміщує 24 куби цукристих, після чого врожай вивантажується на автомобіль. Плоди – чисті, адже Holmer має спеціальну функцію, яка дає змогу швидко і ретельно видаляти бруд та останні крихти бадилля з коренеплодів. Крім того, конструкція комбайна забезпечує значне зменшення тиску коліс на ґрунт, а задні колеса зміщені таким чином, щоб не рухатися за передніми.

«Співпрацею з Шамраївським цукровим заводом задоволені»

- З яким цукрозаводом нині співпрацюєте?

- Вже понад 6 років працюємо виключно з Шамраївським цукровим заводом. Звісно, боляче від того, що наш рідний кагарлицький цукрозавод знищили. Переконаний, що на державному рівні обов’язково потрібно було розв’язувати це питання і не допустити, щоб наш завод був вирізаний, як і сусідні: миронівський та рокитнянський.

Співпрацею з Шамраївським цукрозаводом задоволений. Вони - надійні партнери. Працюють чесно і відповідально.

На сьогодні цукрозавод сам забирає весь врожай, раніше ж 55% ми повинні були самостійно доставляти. Нині ситуація змінилася, цукрозавод нас розглядає як стратегічного партнера і доставку коренів взяв на себе у повному обсязі.

Звісно, трапляються такі дні, коли заводу важко виділити достатню кількість вантажівок для транспортування цукристих (адже збирання коренів може одночасно проводитися у 14-18 господарствах). Відповідно й будуємо свою роботу, зважаючи на це. Інколи доводиться працювати й до 23-ї години.

«Кукурудзу дозбираємо за три дні»

- Олександре Васильовичу, чи все, крім цукристих, вже зібрано на полях ФГ «Широкоступ»?

- На полях залишилася лише кукурудза (140 га). Ми могли її зібрати ще 2 тижні тому, але, зважаючи на проблеми зі складськими приміщеннями, змушені були дещо відкласти цю роботу. Сьогодні частину зерна вже вивезли на зберігання, відповідно з’явилося вільне місце, тож і роботи зі збирання кукурудзи відновимо якнайшвидше. Оскільки для цього ми задіємо два сучасні комбайни, то зібрати врожай можна буде за три дні.

Бермудський РАГС: за що так прозвали головний палац одруження Києва

Центральний РАГС Києва неможливо не помітити. Модерністська будівля у формі трикутника з увігнутими лініями приковує до себе погляд усіх, хто проїжджає проспектом Перемоги. Чи є у цьому трикутнику особливий сенс? Які таємниці зберігає земля під Палацом одружень, розповідають журналісти My-Kiev.

Екскурс в історію

РАГС збудували на цьому місці у 80-ті. А що тут було раніше? Перенесемося на 200 років тому і уявімо собі тінистий смарагдовий гай, що поросли густою довгою травою горбки і довгу стежку, обсаджену з обох боків березами. Вона веде до будинку митрополита. Навколо будинку розбито фруктовий сад, а вікна виходять на чисту гладь озера.

Нині важко навіть уявити, що на місці міської забудови та дорожньої розв’язки було таке казкове місце. Через рік озеро заболотіло, береги зарості. У 1937 році паводок на річці Скоморох, що тече зовсім поряд, викликав повінь. Щоб уникнути подібних подій у майбутньому влада закатала озерце в бетон. Про нього, здається, ґрунтовно забули, протягом кількох років тут був пустир.

Чому трикутник

До РАГСу давно приліпилося прізвисько «бермудський трикутник». Хтось жартує, мовляв, люди там пропадають безповоротно. А насправді звідки взялася така нестандартна форма?

Незвичайний палац одружень спроектували відомі архітектори Гречина (який також був автором НСК «Олімпійський» та Палацу спорту) та Гопкало, який проектував будівлі Національної бібліотеки імені Вернадського, Річкового вокзалу, Українського дому на Хрещатику, готеля «Турист» та багатьох інших закладів і споруд. Архітектори працювали разом із інженером Юрченком. Будівництво велося з 1980 до 1982 року. До цього центральний РАГС був у «Шоколадному будиночку» на вулиці Шовковичній. Але державний квартал ріс та установу вирішили перенести на нове місце – проспект Перемоги, 11.

Трикутна форма обрана авторами невипадково. За задумом архітекторів, завдяки такому розташуванню урочисті весільні процесії не перетинаються одна з одною, а отже, можна проводити по кілька одружень одночасно. За рахунок підйомів даху по краях будівлі всередину потрапляє більше світла – це у свою чергу робить урочисту залу ще більш яскравою, святковою та повітряною. Парадні високі сходи раніше були популярним місцем для фотографій молодят та гостей весілля.

Проект центрального РАГСу був по-справжньому масштабним – 3 зали для урочистих церемоній на вибір пари. Окрім звичних для такого місця приміщень тут передбачено гардероб і навіть магазин із подарунками та квітами. Навколо Палацу одружень обладнано стоянку на 100 машин.

Скандинавський мінімалізм

Територія навколо РАГСу влаштована у стилі скандинавського мінімалізму 70-х, головними рисами якого були прості, чіткі лінії та форми у нестандартних поєднаннях.

Фонтан був величезним басейном зі скульптурами голубів і Либеді. Щодо цієї статуї склалася неоднозначна думка. Жінку з дитиною у народі не пов’язали з образом легендарної сестри Кия, Щека та Хорива. Навпаки, в ній побачили трагічну історію, і тому в народі її називали Матір’ю-одиначкою. На поверхні басейну сяяли «плаваючі» струмені, які були особливо модними на той час.

У 2008 році поряд із РАГСом почалося будівництво висотної будівлі. Через цей новий проект довелося пожертвувати фонтаном та сквером. Тепер центральний РАГС позбавлений своєї ландшафтної оправи та виглядає як забутий експонат виставки модерну, затиснутий між новобудовами, заправкою та МакДональдсом.

Осінні канікули на Кагарличчині перенесли

У 2023 році осінніх канікул в ліцеях та гімназіях Кагарлицької громади не буде. Їх об’єднають із зимовими канікулами.

«Ми порадилися із керівниками закладів освіти нашої громади й дійшли спільного рішення – цьогорічні осінні канікули перенесемо та об’єднаємо їх із зимовими», - розповідає начальник відділу освіти Кагарлицької міськради Надія Омельченко.

Керівниця освітянської галузі Кагарличчини пояснює таке рішення економією енергоресурсів. Та й минулорічне об’єднання канікул показало вірність такого рішення.

У Департаменті освіти й науки Київської обласної військової адміністрації зазначають, що у 2023/2024 навчальному році осінні канікули в закладах освіти столичної області пройдуть в різний час. В основному це 23-29 жовтня та 30 жовтня – 5 листопада.

Окрім Кагарлицької МТГ, перенесено осінні канікули на зимовий період у школах Маловільшанської, Ставищенської, Таращанської, Переяславської, Пристоличної, Дівичківської, Калинівської (Фастівського району) та Кожанської громад.

Зимовий час: коли потрібно переводити стрілки годинників

В Україні переводять стрілки годинників на зимовий час традиційно останньої неділі жовтня.

О 4:00 ранку 29 жовтня 2023 року стрілки годинника потрібно перевести на одну годину назад.

Не забувайте, що більшість електронних пристроїв перейдуть на зимовий час самостійно, але механічні або не під’єднані до інтернету пристрої необхідно переводити вручну.

Уперше сезонне переведення стрілок годинника провели у Великій Британії 1908 року. Зроблено це було з метою економії енергоресурсів. У США перехід на літній і зимовий час застосовується з 1918 року. Сезонне переведення годинників також практикують у Канаді, країнах ЄС, Ізраїлі, Ірані, Австралії, Великій Британії.

«Дум моїх вогонь холодний»

17 жовтня у читальному залі Кагарлицької центральної бібілотеки відбулася презентація книги публіцистки та поетеси, заслуженого журналіста України Людмили Добровольської.

Це вже п’ята книга нашої землячки. І увібрала вона в себе не лише ніжні ліричні поезії, а й новели, нариси, есеї, все те, що пройшло крізь розум та палке серце авторки, зокрема, спогади про дисидентів, про холодні дні Майдану, про рідний Макарів, про дорогий серцю Кагарлик, про Освенцім, про рідну мову.

Привітати Людмилу Добровольську з творчим доробком прийшли друзі та колеги по перу, педагоги, співаки, композитори, працівники закладів культури Кагарлицької громади, поети зі Ржищівщини й Кагарличчини.

Директор Центральної бібліотеки Лілія Литвин у вступному слові нагадала присутнім основні віхи з життя та творчості Людмили Добровольської, зазначивши, що «Дум моїх вогонь холодний» - це вже п’ята книга авторки, якій передували «Зустрічі» (1995 р.), «Сонячний годинник» (2003 р.), «Паралелі» (2008 р.) та «Дощ надії» (2013 р.).
Також вона зазначила, що нещодавно Людмила Добровольська стала лауреаткою Всеукраїнської літературно-мистецької премії «Київська книга року» у номінації «Література у галузі журналістики» саме за книгу «Дум моїх вогонь холодний» й від імені усіх учасників заходу привітала землячку з високим визнанням її творчості.

По цьому слово було надано авторці книги, яка у притаманній її манері, просто та доступно, розповіла про історію написання «Дум…», про власне бачення майбутнього України, яке, за словами публіцистки, нерозривно пов’язане з розвитком громадянського суспільства, про мовні конфлікти, про красу української мови, поділилася спогадами про зустрічі з видатними українцями, зокрема, Євгеном Сверстюком, Ганною Чубач, Борисом Олійником, Василем Литвином, Олесем Бердником, Анатолієм Паламаренком, повідала про мандри Україною та Німеччиною.

Людмила Добровольська наголосила на тому, що крім публіцистичних творів у книзі зібрані й прозові (у розділі «Грані буття»), і поетичні (розділ «Просте диво»).

Член Національної спілки письменників України Павло Малєєв детально проаналізував книгу, відзначивши її жанрове розмаїття, завдяки чому кожен читач може знайти близький своєму серцю твір.

Композитор Борис Родина виконав кілька пісень на слова Людмили Добровольської, а начальник відділу культури Кагарлицької міської ради Олена Петленко подякувала авторці за її творчість, за небайдужість до долі України та за активну позицію в питанні збереження рідної мови.

Журналіст та поет Микола Семенюк слушно зауважив, що «Дум моїх вогонь холодний» - це творча перемога авторки, а сама книга – це енциклопедія цілої епохи – від радянської доби до сьогодення.

Під час презентації з теплими словами до Людмили Добровольської зверталися й інші гості, зокрема, поети з Ржищівської громади Надія Вегера-Предченко, Людмила Трищук; земляки з Кагарличчини: поетеса, композиторка і співачка Світлана Потера, педагоги Ірина Горбач, Тамара Шепелявенко, музеїстка Валентина Віценко.

Вони бажали Людмилі Добровольській залишатися такою ж непохитною й невтомною, а ще - продовжувати підкоряти серця земляків новими публікаціями та ліричними поезіями.

На Кагарличчині вшанують загиблих героїв-захисників

Кагарличчина низько схиляє голови перед героями, що поклали своє життя, відбиваючи рашистську навалу на Україну. Щоб вшанувати полеглих воїнів-земляків, в Кагарлику облаштують спочатку Алею Слави Героїв, а згодом - Меморіал Слави Героїв.

Спочатку Алею Слави, а згодом - Меморіал

12 жовтня під час сесії Кагарлицької міської ради депутати прийняли рішення про розташування Алеї Слави Героїв, які загинули під час російсько-української війни, біля головної адмінбудівлі міської ради на місці існуючих стендів.
З огляду на це, 19 жовтня відбулося засідання робочої групи з питань облаштування в Кагарлику Алеї Слави Героїв, де й обговорили власне подальші кроки з облаштування Меморіалу Слави Героїв – оголошення конкурсу на його графічний проєкт. Оскільки Меморіал планується зробити монументальним, що займе чимало часу, то під час дискусії й було запропоновано спочатку облаштувати Алею Слави Героїв. Паралельно ж продовжувати роботу над Меморіалом.
23 жовтня на позачерговому засіданні виконавчого комітету було вирішено розмістити Алею Слави Героїв у сквері біля пам’ятника Героям Небесної Сотні.
Того ж дня робоча група продовжила свою діяльність. Її учасники, з урахуванням досвіду сусідніх громад, конкретизували доручення музейникам спільно з організацією «Рада ветеранів Кагарлицької громади» підготувати  інформаційні та фотоматеріали для облаштування Алеї Слави Героїв, оглянули місце її розташування та визначили обсяги робіт.

Оголошено конкурс графічних проєктів Меморіалу Слави Героїв

Також 23 жовтня на засіданні виконкому затверджено умови конкурсу на найкращий графічний проєкт Меморіалу Слави Героїв біля головної адмінбудівлі Кагарлицької міської ради, та, власне, оголошено конкурс.

Оголошення

Оголошується відкритий конкурс Кагарлицької міської ради на найкращий графічний проєкт елементів Меморіалу Слави Героїв, який буде розміщений біля адміністративного будинку за адресою: площа Незалежності, 1.
До участі у відкритому конкурсі запрошуються фахівці та авторські колективи з конкурсними проєктами, які відповідають таким умовам.

Мета: увічнення пам’яті загиблих (померлих) захисників України жителів Кагарлицької міської територіальної громади, захоронених на території громади, жителів інших громад, які віддали своє життя у боротьбі за суверенітет та територіальну цілісність нашої країни з 2014 року (АТО/ООС), російсько–українській війні з 24 лютого 2022 року; розкриття у повному обсязі суті трагедії та доступність широкому колу людей.

Завдання конкурсу: розробка графічного проєкту елементів Меморіалу Слави Героїв (далі - Меморіал) та встановлення їх на території перед адміністративною будівлею за адресою: площа Незалежності, 1;
врахування соціальної та історичної важливості Меморіалу та її функціональність.

Графічним проєктом необхідно передбачити: раціональне використання земельної ділянки, виділеної для Меморіалу;
проведення комплексного благоустрою території;
об’ємно-просторове і архітектурно-планувальне рішення, врахувавши масштаби і характер інформації, викладеної у експонатах;
виразне образне вирішення експонатів відповідно до ідеї й змісту, їх інформаційна доступність;
матеріали, з яких виготовлятимуться елементи експозиції.

Ескізи проєктів необхідно представити у вигляді малюнка або графічного макета з візуалізацією в електронному вигляді у форматі PNG, JPEG, TIFF тощо, мінімальною роздільною здатністю 600Х600 dpi з текстовим описом концепції та назвою роботи.

Вимоги до проєкту: врахування архітектурних, естетичних та функціональних аспектів. ескіз повинен бути оригінальним та відповідати ідеї Меморіалу.

Критерії оцінки:оригінальність, естетична привабливість, технічна реалізованість і збереження історичного контексту; використання фотоматеріалів та зображень не має порушувати авторські права сторонніх осіб.

Графічні матеріали подаються протягом 2-х місяців з дня оголошення конкурсу до Кагарлицької міської ради за адресою: вул. Героїв Небесної Сотні, 1, кабінет №12.

За довідками звертатись у відділ культури Кагарлицької міської ради за тел.: (04573) 5-15-50.

Захищаючи Україну, пішов з життя житель Ставів Борис Бащенко

Кагарлицька громада в жалобі - захищаючи Батьківщину, пішов із життя житель нашої громади солдат Борис Бащенко. Героя поховали у рідних Ставах.

Бориса Бащенка не стало 19 жовтня під час виконання військового обов’язку при захисті Батьківщини. Герою було 50 років.

Борис Бащенко був призваний до лав ЗСУ 7 липня 2023 року Другим відділом Обухівського РТЦК та СП. Служив Борис навідником 2 відділення 1 взводу 1 роти 1 механізованого батальйону військової частини А4773. У складі цього підрозділу він і бив ворога.

У Бориса залишилися дружина та сини, невістка та внучка.

Здобутки юних борців

21 жовтня на базі Фізкультурно-оздоровчого комплексу Кагарличчини відбувся Відкритий турнір Кагарлицької дитячо-юнацької спортивної школи з вільної боротьби. Серед переможців - команди з Обухова, Кагарлика та Трипілля.

Загалом у змаганнях взяли участь понад 60 юних спортсменів із міст Обухів, Ржищів, Трипілля, Рокитне, Богуслав і Кагарлик.

Учасників змагань привітали начальник Київського обласного відділення комітету фізичного виховання та спорту МОН України Анатолій Ільченко та начальник відділу освіти Кагарлицької міської ради Надія Омельченко.

Загальнокомандне перше місце виборола команда з Обухова. 2 місце посіли борці із Кагарлика. 3 місце у команди із Трипілля.

Команда - переможець та призери були нагороджені кубками. А борці, які посіли призові місця, отримали медалі та грамоти.

Кращих борців відзначили цінними подарунками.

За кращу технічну боротьбу: Давида Бабенка (Богуслав) і Артема Неживого (Кагарлик).

Кращі борці у кожній з команд: Рокитне – Давид Кривобоки, Кагарлик - Марія Шусть, Трипілля - Назар Козачук, Ржищів - Владислав Саражинський, Обухів - Вікторія Бринюк, Богуслав - Давид Бабенко.

Переможці та призери команди Кагарлицької ДЮСШ: Андрій Андрієнко, 49 кг - 1 місце; Марія Шусть, 42 кг - 1 місце; Артем Неживий, 34 кг - 1 місце; Ігор Неживий, 44 кг - 2 місце; Назар Кузьмич, 2 місце - 32 кг, Назар Наконечний, 30 кг - 2 місце; Денис Чирков, 65 кг - 2 місце; Богдан Наконечний, 38 кг - 3 місце; Мирон Гамолко, 26 кг - 5 місце.

Тренують команду із вільної боротьби Кагарлицької ДЮСШ Володимир Таран, Павло Федюк та Ігор Єфіменко.

Кагарличчина та Ржищівщина у вогні й диму

Минулого тижня рятувальники здійснили 16 виїздів на території як Кагарлицької та Ржищівської громад, так і за їх межі. Найбільша кількість викликів – десять – припало на гасіння трав’яного настилу. Також горіли різні будівлі та автомобілі. Був виклик і на деблокацію потерпілих.

9 жовтня в селі Переселення на вулиці Молодіжна горіла літня кухня.

10 жовтня в с. Мирівка по вул. Берегова та у м. Ржищів по вул. Шевченка горів трав’яний настил.

11 жовтня пожежники гасили гараж у м. Ржищів по вул. Освіти та стерню поблизу с. Стави, а у с. Балико-Щучинка по вул. Комарівська рятували чоловіка за допомогою ношів із прірви.

Найбільш завантаженим для кагарлицьких рятувальників виявилося 12 жовтня – 6 викликів. У с. Слобода по вул. Лісова горів дровник; у Кагарлику по вул. Тургенєва - сміття на відкритій місцевості, трохи пізніше – трава по вулиці Миронівська; гасили в с. Кип’ячка по вул. Червоноармійська трав’яний настил та сміття; у с. Зелений Яр по вул. Центральна гасили легковий автомобіль та трав’яний настил, а згодом по вулиці Київська очерет; у с. Черняхів по вул. Перемоги зайнялися дрова.

13 жовтня у с. Великі Пріцьки по вул. Булиги гасили автомобіль VOLKSWAGEN Golf.

14 жовтня у м. Ржищів по вул. Київський Шлях ліквідовували загоряння трав’яного настилу.

Завершилася ця епопея викликом 16 жовтня у м. Ржищів, де по вулиці Джерельна сталося коротке замикання електропроводів - на щастя, без подальшого горіння.

Своєю чергою рятувальники закликають громадян бути відповідальними та не палити суху траву та сміття. Адже загоряння в природних екосистемах дуже важко виявити на початковій стадії. Вони досить швидко розповсюджуються, створюючи небезпеку навколишньому середовищу та життю людей. Будьте максимально обережними з вогнем. А при виявленні ознак пожежі на відкритих територіях негайно телефонуйте за номером «101».

Сучасна діагностика неможлива без лабораторних досліджень

Сучасна і точна діагностика різних захворювань неможлива без лабораторних досліджень. Ми поцікавилися, які з них проводять у Кагарлицькій лікарні.

У чому переваги місцевої лабораторії?

«Дуже важливу роль у забезпеченні якості результатів лабораторних досліджень відіграють умови транспортування проб біологічного матеріалу. Інтервал часу від моменту отримання проби крові до її взяття в роботу не повинен перевищувати однієї години. У цьому питанні наша лабораторія має перевагу, адже зразки біоматеріалу не потрібно транспортувати, вони за короткий проміжок часу беруться в роботу», - розповідає Валентина Сікан, завідуюча клініко-діагностичною лабораторією Кагарлицької багатопрофільної лікарні.
При проведенні повторних досліджень потрібно дотримуватися однакових умов їх проведення.
У різних лабораторіях можуть застосовуватися різні методи дослідження і різні одиниці вимірювання. Щоб оцінка результатів була коректною і достовірною, дослідження потрібно робити в одній і тій же лабораторії, в один і той же час, щоб лікар міг бачити динаміку лікування.
Отже, варто пам’ятати, що результат аналізу проби, взятої невчасно та без належної підготовки, може бути гіршим, ніж його відсутність взагалі.

Обладнання, на якому працюють в клініко-діагностичній лабораторії

Клініко-діагностична лабораторія Кагарлицької багатопрофільної лікарні має достатньо обладнання для проведення широкого спектра аналізів та досліджень. Познайомимо читачів із деяким із приладів, які використовують тут.
«Це – біохімічний аналізатор, який призначений для виконання досліджень великого спектрабіохімічних досліджень, - розповідає біохімік клініко-діагностичної лабораторії Кагарлицької багатопрофільної лікарні Ірина Пушняк. – На ньому ми робимо печінкові проби, ниркові проби, загальний білок, цукор. Дуже правдивий аналізатор. Придбали ми його 4 роки тому. І за цей час у нас не було на нього ніяких нарікань».
Валентина Сікан, завідуюча клініко-діагностичною лабораторією Кагарлицької багатопрофільної лікарні, розповіла: «Нещодавно ми прийняли новий апарат – дуже якісний, який буде робити великий спектр гормональних досліджень. Це – гормони щитовидної залози, статеві гормони та багато інших досліджень на алергію та тромбози. Покладаємо великі надії на цей апарат і сподіваємося, що він буде користуватися великим попитом».
Усе це стало можливим, за словами Валентини Сікан, завдяки Кагарлицькій міській раді, яка «підтримала нас і виділила на цей апарат кошти».
«Населення в нас потребує гормональних досліджень. Раніше за такими аналізами люди їхали в обласну лікарню або ж приватні, бо ми таких досліджень не проводили. Зауважу: ці аналізи будуть виконуватися для населення платно, але ціна буде набагато нижчою за приватні лабораторії. Аналізи можна здати вранці і результати отримати через 30-40 хвилин після здачі», - акцентувала завідувачка.
«Ми маємо коагулометр, який вимірює систему згортання крові. Людям не потрібно їхати в Київ і здавати аналіз (до того ж не можна його транспортувати, і час виконання за всіма нормами – не більше 1 години після взяття)», - розповіла завідувачка клініко-діагностичної лабораторії.
«А ось цей апарат – гематологічний автоматичний аналізатор, - розповідає старший лаборант Ніна Щербакова. – Він визначає гемоглобін, еритроцити, лейкоцити, гематокріт. Це сучасний апарат, ми на ньому працюємо 3 роки. Відповідає усім контролям, усім нормам, сертифікований, допущений до роботи».

Які дослідження та коли проводять в лабораторії Кагарлицької БПЛ?

Клініко-діагностична лабораторія Кагарлицька лікарні проводить широкий спектр лабораторних досліджень.
У цьому переліку: гематологічні; клінічні; біохімічні; серологічні; імунологічні.

Забір проб біоматеріалів проводиться в ранковий час з 08:00 до 10:00. До 11:00 проводиться забір проб за показанням лікуючого лікаря.
Для проведення досліджень клініко-діагностична лабораторія використовує сучасне обладнання та реактиви провідних виробників, що дозволяє забезпечувати їх високу якість.
Взяття зразків та виконання досліджень проводиться висококваліфікованим персоналом.
Пам’ятайте про умови, які залежать від пацієнта
Та слід пам’ятати, що важливою умовою, яка гарантує достовірний результат аналізу біохімічного матеріалу, є правильна підготовка пацієнта до його здачі. Багато факторів (дієта, фізичне навантаження, емоційний стрес, прийом лікарських засобів, добові коливання деяких показників) можуть суттєво впливати на результати лабораторних досліджень.
Правила підготовки до конкретного аналізу можна дізнатися у лікуючого лікаря чи співробітників лабораторії.

Важливі правила вибору часу забору проб біоматеріалів.

По можливості, проби слід брати до 09:00.
Забір проб повинен виконуватися через 12 годин після останнього прийому їжі.
Забір проб повинен виконуватися до проведення діагностичних та лікувальних процедур (УЗД, рентгенологічне дослідження, хірургічні втручання, функціональні тести та інші).
Введення лікарських препаратів, здатних впливати на результати досліджень, призначаються після взяття проб крові.
Також напередодні здачі аналізів необхідно утримуватися від надмірних фізичних та психічних навантажень, прийому алкоголю та змін у звичайному раціоні. Не слід вживати солону та жирну їжу, каву, солодкий чай, мед, фрукти з високим вмістом цукрів (виноград, малина та інші).
Безпосередньо перед здачею крові необхідно виключити фізичне напруження (біг, підйом по сходах) відпочити 10-15 хвилин.
При наданні платних послуг дослідження проводяться кожного дня.

Біохімічні дослідження крові проводяться за графіком:

ЗАК – кожного дня;
Глюкоза крові – понеділок, середа, п’ятниця;
Понеділок – Печінкові, білірубін, АсТ, АлТ ;
Вівторок – Ревмопроби, ПТІ, фібрин, фібриноген;
Середа – Ниркові, холестерин, ГГТ;
Четвер – Сечова кислота, CRB, фібрин, фібриноген;
П’ятниця – Печінкові, коагулограма, ГГТ, ПТІ.

Коли з мелодії та кольорів народжується диво

12 жовтня у Кагарлицькій мистецькій школі відбулися концерт і виставка картин до Міжнародного дня музики та Дня художника. Учні та викладачі школи продемонстрували свої вміння глядачам, виконавши півтора десятка номерів та у витворах образотворчого мистецтва.

Ведучі заходу Вікторія Матюшенкова та Дарина Тарасенко впродовж усього концерту знайомили глядачів із композиторами та художниками, які творили на перетині світів мелодій та барв.
Присутні оглянули виставку робіт вихованців художнього відділу (викладачі Юлія Волошин та Людмила Кашперенко). А потім занурилися у світ музики та вокалу.
Розпочала концерт учениця 2 класу Марія Вальченко. У її виконанні прозвучала українська народна пісня «Іде дощик» (клас викладача Алли Мєстєчкіної).
Бандура - український народний національний інструмент, символ України. Тож у виконанні Людмили Кравченко та Наталії Кравченко (бандура) прозвучала пісня «Україночка».
Ансамбль молодших класів духових інструментів у складі Нестора Костюка, Івана Вознюка та Ліни Ільченко виконав твір Юрія Островського «Гопачок» (клас викладача Ігоря Ільченка, концертмейстер Наталія Сінгаєвська).
Українську народну пісню «Розпрягайте, хлопці, коней» виконав Трофім Погребний (клас викладача Миколи Громика).
Вокальний ансамбль «Співаночки» виконав пісню «Вишиванка» (клас викладача Тетяни Голдобіної, концертмейстер Сергій Шевченко).
Олександр Панченко (клас Тетяни Кононенко) виконав повстанську пісню «Червона калина».
«Молдавську хору» виконав Олексій Скрипка (клас викладача Миколи Громика).
У виконані учениці фортепіанного відділу Марини Бринзюк прозвучала мелодія з репертуару Елвіса Преслі (клас викладача Марини Тарасенко).
Учениця відділу естрадного вокалу Анна Вдовенко виконала пісню «Моя земля» (клас викладача Людмили Ігнатенко, концертмейстер Сергій Шевченко).
Аріна Мацібура виконала твір сучасної української композиторки Альони Лисянської «Прелюдія – експромт» (клас викладача Наталії Сінгаєвської).
Дарина Тарасенко виконала пісню «По-українськи» (клас викладача Тетяни Голдобіної).
Учень 4 класу народного відділу Максим Коломієць виконав твір Євгена Дербенка «Вальс» (клас викладача Миколи Громика).
Випускниця музичного відділення Вікторія Матюшенкова подарувала глядачам пісню «Я намалюю на папері рідну Україну» (клас викладача Тетяни Голдобіної, концертмейстер Сергій Шевченко).
У виконанні Ростислава Сандула, учня фортепіанного відділу, прозвучав твір Баха «Прелюдія соль мінор» (клас викладача Марини Тарасенко).
А завершив концерт зразковий ансамбль баяністів «Гармонія»: Максим Коломієць, Олексій Скрипка, Максим Кравченко, Артем Редька, Трофім Погребний, Ганна Ільєнко та Людмила Ігнатенко із твором Степана Сабадажа «Пісня з полонини» (художній керівник Микола Громико, концертмейстери Людмила Ігнатенко та Ганна Ільєнко).
Присутні в залі супроводжували виступи юних талантів оплесками та вигуками «Браво!».

Опалювальний сезон на Кагарличчині стартує 15 жовтня

У Кагарлицькій міській раді 9 жовтня відбулося п’ятдесят друге засідання виконавчого комітету, яке проводив міський голова Олександр Панюта.
Було розглянуто десяток назрілих питань життєдіяльності громади. Серед них – рішення про початок чергового опалювального сезону, який має стартувати 15 жовтня для всіх категорій споживачів, що розташовані на території Кагарлицької міської територіальної громади. У разі зниження температури повітря в приміщеннях дошкільних, шкільних, інших навчальних закладів, закладів охорони здоров’я та соціального захисту нижче +16°С опалювальний період буде розпочато раніше цієї дати за заявами керівників установ/закладів при наявності Акта готовності до опалювального сезону.
Виконком ухвалив рішення з ряду питань, опрацьованих попередньо на засіданні комісії з питань захисту прав дитини, зокрема щодо надання дозволів на тимчасовий виїзд малолітніх і неповнолітніх дітей за межі України. Надано дозволи на підключення до міської водопровідної мережі, видалення аварійно небезпечних зелених насаджень, прийнято рішення щодо впорядкування поштової адреси тощо.
Перед початком засідання перед присутніми виступили представники Другого відділу Обухівського РТЦК і СП, висвітливши важливі питання щодо мобілізації і приписки допризовників.