Кількість результатів: 1659.
Сторінка 14 із 83
Напередодні Дня Збройних Сил України нагороду отримав житель Кагарлицької громади - фронтовик Віктор Великий.
Нашого земляка-фронтовика Віктора Великого, очільника громадської організації «Хоробрі серця Кагарличчини», нагороджено нагрудним знаком «ГІДНІСТЬ ТА ЧЕСТЬ».
Це не перша нагорода фронтовика: у січні цього року йому було вручено відзнаку Міністерства оборони України – медаль «За сприяння Збройним Силам України».
Кагарлицька громада вітає земляка та зичить йому козацького здоров’я та звершень у служінні Батьківщині.
7 грудня у Кагарлику було вручено відзнаки працівникам місцевого самоврядування з нагоди їх професійного свята та волонтерам Кагарличчини з нагоди Міжнародного дня волонтера.
Кагарлицький міський голова Олександр Панюта у вітальному слові наголосив, що, дякуючи Захисникам і Захисницям, сьогодні в громаді є можливість всім мирно працювати.
У той же час, під час повномасштабної війни перед працівниками органів місцевого самоврядування постали нові завдання та складні виклики.
Очільник громади подякував колегам за працю, високий професіоналізм і компетентність, а волонтерам – за відповідальність, згуртованість, стійкість, людяність, доброту та патріотизм.
«Бажаю усім вам сил і наснаги на добрі справи, впевненості у майбутньому нашої держави, порозуміння і єдності задля добра, благополуччя українців та Перемоги!», - зазначив Олександр Панюта.
По цьому з нагоди свята він нагородив Подяками Київської обласної ради заступника начальника управління фінансів Кагарицької міської ради Людмилу Черевичну та заступника міського голови Івана Семцова.
Подяки Кагарлицької МТГ були вручені: Діані Барченко - провідному спеціалісту відділу комунальної власності та орендних відносин міської ради, Тетяні Богдан - прибиральниці службових приміщень, Олександрі Василик - головному спеціалісту ЦНАП, Аллі Заїці - прибиральниці службових приміщень, Михайлу Коломійчуку - депутату Кагарлицької міської ради VIII скликання, Вікторії Кондраток - адміністратору ЦНАП, Валентині Ладановій - прибиральниці службових приміщень, Тетяні Обельчак - головному спеціалісту відділу бухгалтерського обліку та звітності міської ради, Марії Піхало - діловоду відділу документообігу та звернень громадян міськради, Надії Порхун - старості Мирівського старостинського округу, Світлані Юшко - діловоду відділу документообігу та звернень громадян міськради, Інні Яровенко - головному спеціалісту відділу документообігу та звернень громадян міськради, а також волонтерам: Оксані Коломацькій, Тамарі Шепелявенко та Людмилі Александровій.
6 грудня у Кагарлицькій міській раді урочисто вітали військовослужбовців Збройних Сил України.
Очільник Кагарлицької громади Олександр Панюта тепло привітав військових та ветеранів із Днем Збройних Сил України, щиро подякував за роботу та захист країни і її територіальної цілісності.
«Дякую за мужність та відповідальну позицію! Щиро зичу міцного здоров’я, Божого благословіння, і щоб в усіх нас збулася основна мрія – Перемога і мир», - сказав міський голова.
Після чого за вірну службу і захист держави, відвагу, мужність, патріотизм, силу духу, любов до рідної землі вручив нагороди – Подяки Кагарлицької територіальної громади, квіти та поповнення на картковий рахунок.
По завершенні урочистостей на Алеї Героїв відбувся реквієм «Герої не вмирають… Просто йдуть» та покладання квітів землякам, які віддали життя за Україну.
Кагарличчина в жалобі - захищаючи Україну від загарбників, загинув киянин, життя якого тісно переплетено із нашою громадою, солдат-гранатометник Леонід Кардаш.
Героя поховали 12 грудня у селі Очеретяне, звідки родом його батько.
Загинув Леонід Кардаш 30 листопада 2023 року поблизу села Новоселівське Сватівського району Луганської області внаслідок мінометного обстрілу. Виконуючи бойове завдання із захисту Батьківщини, він отримав смертельні поранення, несумісні з життям. Герою було 49 років.
Леонід Кардаш з початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року був одним із перших, хто став на захист села Очеретяне, разом з іншими чоловіками чергуючи на блокпосту.
Згодом він добровольцем звернувся до ТЦК та СП за місцем проживання і в грудні 2022 р. був призваний до лав Збройних Сил України.
Перше поранення Леонід Кардаш отримав у Харкові. Але після госпіталізації повернувся до лав Збройних Сил України.
Фермерка Анастасія Кириленко розвозить замовлення на особливій моделі «Кадилака» — таких у світі всього 2000. Люди дивуються: як поєднуються така машина й кози? Та все просто: Анастасія обожнює свою справу і хоче зруйнувати всі стереотипи про фермерів.
«Часто фермера уявляють як зачуханого селянина в брудних чоботах і з брудними руками, замученого та безрадісного. Це не так!» — вважає Анастасія і своїм прикладом показує, якими можуть бути українські фермери.
Про перших кіз, евакуацію з села Блиставиця на Київщині й повернення до своїх «дівчат» Анастасія розповіла ШоТам.
У першому класі я завжди всім казала, що буду фермеркою. Я не зовсім розуміла, що це. У моєму дитячому уявленні фермер — це самодостатня, задоволена життям людина, якій всього вистачає і яка може ще й поділитися своїм благом з іншими людьми.
Я народилася й виросла в Сумах, з 13 років жила в приватному будинку. Тварин ми не тримали, але в бабусі з дідусем було своє господарство. Пам’ятаю, як бабуся вранці доїла козу Мілку такої ж породи, як тепер мої кози — зааненської. Доїла й давала мені горня теплого молока з пінкою — дуже приємні спогади.
Я не одразу обрала ветеринарний фах, хоч мій прадід був ветеринаром, а я завжди дуже любила тварин. Свою першу «ветеринарну операцію» я провела ще в 10 років. У нас була кішка, біля хвоста в неї було багато ковтунців, шерсть зім’ялася і збилася. Усі сміялися, а я сказала, що допоможу їй, бо вона сама цього не зможе зробити, тож зрізала ковтунці та звільнила кішку від страждань. За цей вчинок мені купили баунті — це була моя перша нагорода.
Я вчилася в хіміко-біологічному класі — все вело мене до професії лікаря. Але я зробила інакше — поїхала вчитися в Києві на економічному факультеті. Не можу сказати, що не бачила престижу у ветеринарному фаху, але мені здавалося, що економіст — це більш практично, і я зможу забезпечити себе. Тоді не було розуміння: якщо робиш те, що тобі подобається, можеш заробити і в 5 разів більше.
Але мені подобалося вчитися на економічному: я і захистила кандидатську, і викладала. Не скажу, що в попередньому житті я була незадоволена, проте саме тут, у козівництві, я знайшла рівновагу.
Десь із 2017 року я займаюся зооволонтерством, рятую дуже багато собак. Саме ця любов до тварин і стала поштовхом, щоб задуматися над тим, чи правильно я взагалі живу і чому присвячую своє життя. Тварини — це найкращі, найчесніші, найщиріші друзі. Мабуть, з оцієї щирості, яку я від них відчуваю, все й почалося.
Після народження першого сина ми з чоловіком вирішили переїхати з Києва в область, у село Блиставиця, тож уже з 2019 року живемо тут.
Того ж року я вперше спробувала Бельпер Кнолле — маленький твердий козиний сир, і була надзвичайно вражена його смаком та ароматом. А ще більше тим, що його зробив мій друг власними руками з українського молока. Це для мене був взагалі інший світ — десь він існував, але мене в ньому не було.
Тож ми купили в друга кіз і почали потрошку їх ростити. Це був перший локдаун у 2020 році, а в мене вже було двоє синів, і я подумала, що непогано було б мати власних тварин, власне молочко — а з нього й кефір, і йогурт, і сир. Щоб були свіжі продукти для дітей. А тоді з хобі це переросло у справу життя.
24 лютого ми прокинулись о 4 ранку, подивилися з чоловіком одне на одного й сказали: «Почалось». Я не хотіла виїжджати, але о 12 годині пролунав перший вибух, і в нас пропав інтернет та зв’язок. Ми не знали, що опинилися в самому епіцентрі подій (село, в якому живе сім’я, розташоване біля Гостомельського аеропорту — ред.).
Пам’ятаю, ми стояли на вулиці, і я казала: «Три дні — і все пройде. Я знаю, що не може бути по-іншому». Та вже 25 лютого чоловік розбудив мене, бо на вулицю заїхали танки — цього звуку я ніколи не забуду. Треба було їхати. Я забігла в козятник і сказала: «Дівчата, пробачте мене». Я не могла їх нікуди забрати. Накидала їм сіна, а сусід приглядав, поки нас не було.
Ми з двома синами виїхали до Польщі, а чоловік повернувся до Києва. У нашому селі була окупація, і ми не знали, що там відбувається. Я просила лише одного: щоб були живі люди й тварини. А 5 квітня гуляла в парку, відкрила телефон і побачила, що наше село звільнили. Це було найбільше щастя, бо можна вже було їхати додому. Для мене дім — моє місце сили, ніде я не можу себе так класно відчувати.
Тож збиралася повертатись, а чоловік написав, що наша Но́ра народила двох дівчат.
Я так летіла додому! Їхала цілий день, навіть не зупинялася. Перше, що я зробила вдома — відкрила козятник і подивилася на своїх «дівчат».
Але виявилося, що народила Леся, і не дівчат, а хлопчиків. Чоловік усе переплутав, але те, що вони живі й здорові — це найбільше щастя.
Я так бігла доїти їх зранку як ніколи до того. Це навчило мене цінувати те, що є, і розуміти, що зараз таке життя, що за секунду чи годину цього може не бути, тож вирішила не зупинятися. Зареєструвала ФОП, тепер плачу податки та хочу робити все більше й більше. Уже коли я повернулася, люди почали замовляти сир. Це було дуже приємно, я відчувала підтримку — це не про гроші, це про цінність.
Кіз у мене небагато — 4 дойних, 1 маленька, 1 цап. У мене є одна працівниця, яка допомагає і з козами, і в сироварні. Вона навчила мене доїти тварин і приглядати за ними. З нами вона вже чотири роки.
Зазвичай дою своїх дівчат сама двічі на день. Але роблю для себе вихідні, звісно — тоді віддаю кіз у руки помічниці. Та коли їду кудись відпочивати й рано не дою козу, то здається, що день уже йде не так. Це дуже дисциплінує: 365 днів на рік я на вулиці серед будь-якої погоди, і це прекрасно. Це і є життя.
Коли в мене з’явилися кози, я не вміла абсолютно нічого: ні доїти, ні правильно годувати, ні доглядати. Для мене це трохи було шоком. В інтернеті багато суперечливої інформації, а спеціалістів з великої та дрібної рогатої худоби було мало.
Тож для того, щоб закрити свої потреби, я вирішила піти навчатися в Немішаєвський агротехнічний коледж на фельдшера ветеринарної медицини. У 2023 році закінчила. Мені потрібне було середовище, люди, які знають більше, ніж я, а не просто диплом. Тож саме на навчанні я дізналася багато корисного. Це все для того, щоб стати кращою, сучасною, класною фермеркою і сироваркою. Щоб мої кози жили краще, а молоко було смачнішим.
Та я не зупиняюсь у пізнанні нового: цього року їздила у Швейцарію на навчання до української сироварки Тетяни Дядечко. Це допомогло вдосконалити рецепти, які використовувала до цього, і придумати щось нове.
Цього року також була в Італії, на сирному фестивалі в місті Бра. Поїхала, щоб перейняти досвід. А мій висновок такий: рецепти сиру всі однакові, але він виходить у кожного різний. Це як борщ — набір продуктів один, а страва в усіх особлива. І це нормально, кожен щось своє додає.
Я займаюся монопродуктом — це шевр, козиний кислоферментний сир. З цієї основи роблю й інші види сиру. Вигадала авторський рецепт намазки, також роблю сирні кульки в олії з в’яленими томатами. Методом спроб і помилок виводяться кращі рецепти.
Мене настільки захопило козівництво, що я навіть зараз не можу опритомніти. Мені дуже подобається бачити, як ростуть мої кози, як народжуються, живуть. Усе, що я роблю у фермерстві, я роблю для покращення рівня та якості життя тварин. Можливо, десь це суперечить економічним показникам, але я роблю так, щоб мені було з цим легко жити.
Жодне козеня, жоден цапик, який тут народився, не був зарізаний.
Я кожному знайшла новий дім у Харківській, Полтавській, Миколаївській чи Одеській області. Я знаю, де і як живе кожен з них. Це не просто тварина, це як моя дитина якоюсь мірою. Коли ти бачиш, як воно народжується, як росте, робить перші кроки, пробує нову їжу — це чудо.
А сир, мабуть, був другорядним, але тепер не менш важливим. Це мій спосіб турботи про людей, і я розумію свою відповідальність перед ними. Адже важливо мати гарну сировину, чисте та якісне молоко, і воно починається з утримання, годівлі, ветеринарного супроводу.
Хочу руйнувати стереотипи про фермерів. Я, наприклад, деколи розвожу замовлення на своїй машині — «Кадилаку». Таких авто всього 2000 у світі, їх уже зняли з виробництва. Ми з чоловіком хотіли іншу машину, але, сівши в цю, я вже не змогла відмовитися від неї — люблю красиві речі. У ній я й сир привожу людям, буває, і зерно везу. Мені дуже подобається дивитися на обличчя людей, коли вони бачать, що доставка в нас теж люксова.
Адже часто фермера уявляють як зачуханого селянина в брудних чоботах і з брудними руками, замученого та нежиттєрадісного. Це не так! Ми віримо у власний розквіт і плекаємо своє. Покажіть мені італійця, який не любить моцарелу. Їх немає! Покажіть мені швейцарця, який не буде розказувати про раклет чи бельпери.
У них є рух slow food: вони спочатку їдять місцеву продукцію, а вже потім, якщо не вистачить чогось, ідуть до інших фермерів. Цей рух є і в Україні, я також його популяризую. Не завжди результат моєї діяльності — це покупка моїх сирів. Якщо людина зацікавилася крафтом і навіть не зараз, а за якийсь час купить український крафтовий сир — теж потужний результат для мене.
Щодо козиного сиру є багато стереотипів: що він несмачний чи має неприємний запах. Та я доводжу, що все це не так.
Іноді кажу, що підробляю психологом, бо коли на ярмарках люди підходять пробувати козиний сир, то одразу міняються в обличчі.
Вони розповідають про травматичний досвід як бабуся змушувала пити молоко. Такий біль в очах! А я кажу: «Йдіть сюди, я вам зараз покажу меджик». Даю свій сир, людина куштує і каже, що запаху неприємного зовсім нема. Звісно!
Бо в мене все серйозно: є правильна гігієна та годівля. З квітня 2023 ми дотримуємося сформованих остаточно гігієнічних вимог, які затверджені Кабміном як один з кроків наближення до стандартів ЄС.
Я завжди розповідаю про користь сиру, що його можна їсти тим, у кого непереносимість лактози, бо молекула білка в ньому набагато менша, ніж у коров’ячому молоці. Моя філософія така: я не просто фермерка, а й просвітниця. Тож хочу виховати свого споживача, навчити, пояснити. Це не просто доїти козу й робити сир — це набагато більше.
Чому сирне ательє? Знаєте, колись Агата Крісті казала, що всі її історії вона придумувала, коли їй було нудно і вона мила посуд. Так і в мене. Якось я мила підлогу й придумала, що наша справа має називатися саме «сирне ательє», бо це найкраще описує те, що ми робимо. Ательє — це про індивідуальність, про те, що можна «підігнати» під людину. Я можу змінити щось у сирі, дати іншу посипку, наприклад, щоб споживач був задоволений.
Здебільшого продаю сир через інстаграм, також є магазин в Ірпені з моєю продукцією. У планах співпраця з львівським магазином та однією великою мережею (якраз ведемо переговори).
Плани в мене грандіозні. Дуже хочу зробити мультиферму: там будуть і кури, і качечки, і молочні вівці, і, може, корівка маленька. Ми вже купили землю під ферму, і вже десь навесні будемо переїжджати й організовувати простір.
Мрію про будиночки, щоб туди приїжджали люди і могли відпочити від думок і галасу. Можна організувати і трудотерапію, бо є великий інтерес. Мені часто телефонують незнайомі люди і кажуть, що хочуть просто попрацювати у нас безкоштовно. Бо українці у стресі зараз і це складно переживати, постійно втрачати, жити в страху. Ми балансуємо між життям і смертю. Тож дати цю можливість — побути з твариною, погодувати її, попрацювати — це класний спосіб реабілітації. Отака моя мрія.
2 грудня о 15:42 до оперативно-диспетчерської служби Обухівського району повідомили, що по вулиці Польова в селі Леонівка Кагарлицької МТГ сталася пожежа.
За викликом направили черговий караул19-ї Державної пожежно-рятувальної частини м. Кагарлик.
Прибувши на місце, рятувальники виявили, що горить перекриття літньої кухні.
Пожежу загасили о 16:47.На її ліквідації працювало 6 рятувальників та 2 одиниці техніки.
У листопаді 2023 року в онлайн-форматі відбувся відбірковий етап першого (обласного) туру Всеукраїнського конкурсу «Учитель року - 2024». Провів його Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів. Серед учасників та переможців відбору й вчителі із Кагарлицької громади.
11 креативних та талановитих учителів з 4 закладів освіти Кагарличчини взяли участь у конкурсних випробуваннях «Тестування» і «Я роблю так».
Хто з учителів Кагарличчини взяв учать у відбірковім етапі конкурсу
Номінація «Фізика»: Лариса Руденко (Мирівський ліцей), Світлана Наконечна (Кагарлицький ліцей №3), Анатолій Руденко (Переселенська гімназія), Лариса Бусленко (Кагарлицький ліцей №1).
Номінація «Образотворче мистецтво»: Оксана Губенко (Переселенська гімназія), Вікторія Андрущенко (Кагарлицький ліцей №3).
Номінація «Географія»: Любов Хабібулліна (Кагарлицький ліцей №1), Ірина Гвоздецька (Кагарлицький ліцей №3).
Номінація «Українська мова та література»: Аліна Карпенко (Кагарлицький ліцей №3), Аліна Кубицька (Мирівський ліцей), Вікторія Довгоп’ят (Кагарлицький ліцей №1).
Педагоги Кагарличчини – учасники випробувань - продемонстрували компетентність, ділилися ідеями, зразками творчості, демонстрували цікаві форми роботи.
Хто пройшов відбір до подальшої участі в конкурсі
За результатами першого туру було визначено у кожній номінації 5 учасників, які здобули найвищі бали.
Кращими стали учителі Кагарлицької громади у номінації «Фізика»: Лариса Руденко (Мирівський ліцей), Світлана Наконечна (Кагарлицький ліцей №3).
Вітаємо переможців відбіркового етапу Всеукраїнського конкурсу «Учитель року - 2024» та бажаємо успіхів у наступних випробуваннях!
На Кагарличчині розпочався цикл зимових свят. 4 грудня у Кагарлицькому центрі дитячої та юнацької творчості відбувся традиційний захід для дітей з особливими освітніми потребами «Добро врятує світ!».
КОНЦЕРТ ТА ВІКТОРИНА
Учнів ліцеїв та гімназій Кагарличчини, які прийшли на свято, розважали вихованці Кагарлицького ЦДЮТ. Вони разом зі своїми наставниками підготували для гостей чудову розважальну програму.
Зустрічав гостей святкового дійства зразковий духовий оркестр Центру творчості під керівництвом Ігоря Ільченка та Олексія Авраменка. У виконанні «духовиків» пролунав ряд запальних мелодій.
Приємно провести час дітей у глядацькій залі та їх учителів запросила ведуча заходу Анастасія Демиденко. А розпочали дійство вихованці студії «Октава» (керівник Борис Родина) піснею «Святкова».
Від них естафету підхопив театральний гурток «Шарм» (керівник Тетяна Андріївська). Юні актори презентували загалу виставу «Як маленький Гриць Україну визволяв».
Шалені оплески викликав у глядачів танок «Бродвейський джаз», який виконали вихованки хореографічної студії «Мрія» (керівник Анна Гордон).
Невдовзі до ведучої приєднався Журналіст (Сергій Марчук). Він ставив дітлахам різноманітні запитання про зиму, природу, казкових героїв, а ті спритно відповідали.
Після інтелектуальної розминки учасників заходу знову розважали таланти Кагарлицького ЦДЮТ: пісні «Любіть Україну» виконала Ведана Качур, а «За любов і волю» - Іван Загородній (студія «Октава»). А вихованки хореографічної студії «Оберіг» (керівник Ольга Кравченко) привітали всіх святковим флешмобом.
ВІТАННЯ ТА СОЛОДКІ ПОДАРУНКИ ДІТЛАХАМ
Із прийдешніми святами, адже День святого Миколая тепер святкуємо 6 грудня, діток привітала начальник відділу освіти Кагарлицької міськради Надія Омельченко. Вона ж разом із представниками служби у справах дітей та сім’ї Кагарлицької міськради вручила дітям подарункові набори, придбані коштом бюджету громади.
Скарбниця культури, центр духовного відродження, місце, де спиняється час. Всі ці та ще багато інших синонімів – це про музеї. Про заклади, де вирують епохи. Де кожен з нас може зануритися у минуле й спроєктуватися на майбутнє.
Є такий заклад і в нашій громаді. Це – Кагарлицький історико-краєзнавчий музей. І саме 5 грудня нашому музею виповнилося 50 років із дня заснування. Дата поважна і, водночас, з огляду на вік його експонатів – зовсім юна.
Привітати колектив Кагарлицького музею із ювілеєм головної берегині історії Кагарличчини цього дня прийшли керівники громади, відділу культури, працівники сільських філій музею, Центральної бібліотеки, Кагарлицького міського центру культури та дозвілля, його постійні відвідувачі та друзі.
Працівники музею - Валентина Віценко, Леся Ходос, Ірина Мироненко та Інна Онопрієнко - організували присутнім екскурсію в часи його створення, познайомили із етапами розвитку.
Зазначаючи вагому роль музейної справи, вони бажали закладу розвитку, а його працівникам натхнення, терпіння та творчих поривів.
Тож із ювілейною датою музейників вітали заступник Кагарлицького міського голови Ігор Будюк, який презентував від громади закладу плазмовий телевізор. Разом із вітальними словами вручила сертифікат на 1000 гривень керівнику музею Валентині Віценко начальник відділу культури міської ради Олена Петленко.
Цікавими спогадами поділилася колишня директорка музею Любов Ткаченко. Їй було що розповісти, адже очолювала заклад Любов Петрівна аж 38 років.
Не залишилися осторонь вітань улюбленому закладу й друзі музею – завідувачка філії №1 бібліотека для дітей Яна Сколота, історик-краєзнавець Петро Ляшенко, заслужений журналіст України Людмила Добровольська, редактор газети «Вісник Кагарличчини» та сайту КагарликCity Валентин Владіміров, керівник методоб’єднання вчителів історії громади Олена Носаченко, завідувачка Буртівського музею Наталія Побочій. Вітання із ювілеєм у запису прозвучали від Станіслава Аржавітіна, кандидата економічних наук, голови Ради Асоціації українських банків, секретаря Ради Українського козацтва, члена правління Національної спілки краєзнавців України.
Вони згадували моменти, що їх пов’язували й пов’язують із Кагарлицьким історико-краєзнавчим музеєм, його колективом, презентували різноманітні подарунки.
Півтори години, що тривав захід, організований кагарлицькими музейниками, пролетіли непомітно. І розходячись, кожен із гостей обіцяв повернутися сюди невдовзі знову.
22 листопада у Кагарлицькому міському центрі культури та дозвілля було людно. Саме тут кагарличани мали змогу перевірити стан свого здоров’я та отримати відповідні рекомендації.
Що пропонували кагарличанам у «Містечку здоров’я»
- Сьогодні у Кагарлику проводиться захід «Містечко здоров’я», - розповідає директор Миронівської філії державної установи «Київський обласний центр контролю та профілактики хвороб» Сергій Бабій. - Він організований Київським обласним центром контролю та профілактики хвороб та проводиться за підтримки нашої філії та за участю медичних фахівців Кагарлицького центру первинної медико-санітарної допомоги і співпраці з Кагарлицькою міською радою та ICF «Contribution to Medicine Development» (Міжнародний благодійний фонд «Вклад у розвиток медицини»).
На цьому заході бажаючим перевіряли індекс маси тіла, вимірювали артеріальний тиск, рівень глюкози в крові, робили електрокардіограму, яку розшифровував лікар-спеціаліст.
Також на заході працювали вузькопрофільні спеціалісти: перевіряв зір лікар-офтальмолог та консультував лікар-терапевт. Ці лікарі з благодійної організації ICF «Contribution to Medicine Development».
А ще окремо спеціаліст Київського обласного центру для дітей провів навчання з гігієни рук.
Привернути увагу людей до свого здоров’я
Усі ці заходи започатковані у нинішньому році. Завдяки іноземним спонсорам, які надали допомогу і забезпечили транспортом, медичні спеціалісти мають можливість виїжджати у різні місця Київської області.
Кагарлик – не перше місто Київщини, де працювало «Містечко здоров’я», і не останнє. Маємо надію, що такі заходи стануть традицією і спеціалісти зможуть приїжджати до людей Кагарлицької громади у теплу пору року, охопивши оглядом та обстеженнями велику кількість людей.
Метою заходу Сергій Бабій назвав привернення уваги людей до їх власного здоров’я.
Медичні працівники проводили санітарно-просвітницьку роботу, роздавали брошури та листівки з відповідною інформацією.
«Ми прагнемо допомогти людям, щоб вони були здорові. Такі «Містечка здоров’я» ми проводимо по всій Київській області – займаємося профілактикою інфекційних, неінфекційних хвороб, вакцинацією, гігієною рук тощо», - резюмувала Таміла Пономаренко, завідувач відділу антимікробної резистентності інфекційного контролю Київського обласного центру контролю та профілактики хвороб МОЗ.
Медпрацівники надали майже 200 послуг
«Містечко здоров’я» відвідало близько 100 осіб. Усі охочі мали змогу отримати відповіді на запитання стосовно вакцинації, інфекційного контролю та рекомендації щодо психічного здоров’я, профілактики серцево-судинних захворювань та цукрового діабету (відмова від куріння, здорове харчування, фізична активність тощо).
Відвідувачі «містечка» отримали ряд медичних послуг:
Школярі в інтерактивній формі вчилися правильно мити руки. А усі охочі відвідувачі «Містечка здоров’я» у Кагарлику отримали роздаткові інформаційні матеріали.
Прийшла зима, і, як стверджують в енергокомпаніях, зберігається висока загроза періодичного знеструмлення населених пунктів в Україні.
Де в Кагарлику під час блекаутів можна зігрітися та безкоштовно зарядити гаджети, а при потребі й попрацювати в Інтернеті – читайте в цьому матеріалі.
Пункт Незламності в міському центрі культури та дозвілля
Найбільшою популярністю в Кагарлику користується Пункт Незламності, що по вулиці Незалежності, 12, а саме: у будівлі міського центру культури та дозвілля. Тут дуже людне місце (поруч міськрада, критий ринок, промислові і продуктові магазини). Минулої зими кагарличани і гості міста приходили сюди погрітися, зарядити телефони і вдень, і в темну пору доби.
Для відвідувачів виділено просторий хол, обладнаний 60-ма робочими місцями з розетками та інтернетом. Втім, як запевняє директор МЦКД Володимир Копильний, якщо людей буде й більше,– нікого на вулицю не виставлять, всім, хто потребує тепла та світла, завжди знайдеться місце.
Тут під час блекаутів працюють потужні генератори, які, за словами Володимира Копильного, забезпечені пальним та мастилом у достатній кількості. На випадок сильних морозів є можливість підключення газового конвектора.
А ще у цьому Пункті Незламності є навіть комплекти ковдр, пледів та подушок, гофроліжка та матраци.
У разі потреби, мами можуть усамітнитися з немовлятами в окремій кімнатці та переодягнути дитину, погодувати її. Окремо облаштовано дитячий куточок, де є книги та іграшки.
– Завдяки допомозі міської ради ми на перші дні блекаутів маємо достатню кількість харчів для відвідувачів, зокрема, чай, каву, цукор, печиво, одноразовий посуд, є в наявності й аптечки, – розповідає Володимир Копильний. – Є і запас води (близько 300 літрів).
У підтвердження цих слів Володимир відчиняє кімнату, де все і зберігається. Разом із колегами демонструє нам кілька ящиків печива, комплекти індивідуальних засобів гігієни, медичний бокс із тонометром, чай, каву, запаси води, електрочайники, туалетний папір, памперси, одноразовий посуд, обігрівачі та мікрохвильову піч.
Всі запаси продуктів та індивідуальних засобів гігієни в разі їх використання оперативно поповнюватимуться.
Окрім цього, у Пункті Незламності, що в Кагарлицькому МЦКД, підготувалися і до найнесприятливіших ситуацій: тут є навіть газова плита, а ще - окрема лінія аварійного освітлення, яка живиться не від генератора, а від акумуляторів.
У разі ж повітряної тривоги всі відвідувачі переходять у сховище, що у підвальному приміщенні Кагарлицького міського центру культури та дозвілля.
Пункт Незламності на території пожежної частини
На території 19-ї Державної пожежно-рятувальної частини міста Кагарлик Пункт Незламності діє з першого ж дня їх створення в Україні.
Як розповідає начальник 19- ДПРЧ м. Кагарлик Олександр Раснюк, одночасно тут можуть перебувати близько 20 осіб, втім, і для більшої кількості знайдуть місце в разі потреби.
У цьому Пункті Незламності є максимально укомплектований медичний набір, який в своїй роботі використовують навіть парамедики, є й засоби пожежогасіння, й мінімальний набір дитячого харчування, і індивідуальні гігієнічні набори. Є і запаси продуктів швидкого приготування, зокрема, фасована суха картопля, - тож у разі чого чергові допоможуть відвідувачам приготувати, окрім чаю чи кави, навіть гарячу страву.
– Наш Пункт Незламності з перших днів роботи був забезпечений усім необхідним згідно з нормами, а то й більше, завдяки тісній співпраці з міською радою, – розповідає Олександр Раснюк.
– Головне наше завдання – допомогти людям зігрітися, під’єднати гаджети до інтернету та підзарядити їх. Минулого року ажіотажу у нас, порівняно з Пунктом Незламності у МЦКД, не було. Можливо, тому, що наш пункт, по-перше, віддалений від центру, а по-друге, – режимний об’єкт, і заходили до нас дійсно лише ті люди, хто дійсно потребував нагальної допомоги, а не просто намагався провести дозвілля, скориставшись безкоштовним інтернетом.
Маємо й окрему кімнату матері та дитини.
На кожного начальника караулу, під час чергування, покладено обов’язки забезпечити вільний доступ людей до Пункту Незламності та надати їм усе необхідне.
Пункти Незламності відповідального бізнесу
Такі пункти функціонують виключно коштом бізнесу. Там, як правило, є можливість лише підзарядити гаджети та зігрітися. Втім, і інші послуги можуть надаватися – усе на розсуд власників.
Поки що, за даними офіційного сайту nezlamnist.gov.ua, у Кагарлику діє три такі пункти: у «АТБ-маркеті» та двох відділеннях «Нової пошти». З часом, можливо, їх кількість збільшиться.
Керуюча «АТБ-маркет» у Кагарлику Ольга Морякова підтвердила нам цю інформацію, зокрема, те, що магазин за відсутності світла працює на генераторах. Біля кас є електроподовжувач на шість розеток, де відвідувачі можуть будь-коли підзарядити свої гаджети.
***
Як дізнатися чи в Пункті Незламності є місця?
Навіть, якщо ви прийдете в Пункт Незламності й у ньому буде багато людей, чергові зроблять все для того, щоб вас прилаштувати.
У випадку гострої нестачі вільних місць будуть залучені фахівці, які зроблять все можливе, аби кожен громадянин був забезпечений місцем в Пунктах Незламності.
Як довго можна залишатися в Пункті Незламності?
Часових лімітів перебування у Пунктах Незламності немає. Але варто давати можливість і іншим людям потрапити й обігрітися чи підзарядити гаджети.
Що робити, якщо лунає повітряна тривога під час перебування у Пункті Незламності?
Вам обов’язково запропонують перейти в найближче укриття. Не нехтуйте безпекою та скористайтеся цією пропозицією.
24 листопада у Кагарлику відбулося покладання квітів до пам’ятного Хреста жертвам Голодомору на Ольжинському кладовищі та поминальна літія за безневинно загиблими, а у закладах культури громади – заходи з нагоди Дня пам’яті жертв Голодомору.
У покладанні квітів до пам’ятного знаку жертвам Голодомору взяли участь Кагарлицький міський голова Олександр Панюта та його заступник Іван Семцов, представники поліції, інших підприємств та організацій міста.
Захід відбувся напередодні четвертої суботи листопада – дати, коли вся Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932-1933 років і масових штучних голодів 1921-1923 і 1946-1947 років.
Хвилиною мовчання присутні вшанували пам’ять невинних жертв Голодомору та тих захисників, які віддали своє життя, щоб не допустити подібного геноциду на нашій українській землі.
Ведуча заходу - начальник відділу культури Кагарлицької міської ради Олена Петленко – наголосила на тому, що цього року ми вдруге вшановуємо жертв сталінського геноциду в умовах повномасштабної війни, яка супроводжується геноцидними діями росії проти українців.
Поминальну літію звершив благочинний Кагарлицького благочиння ПЦУ протоієрей Юрій Литвин.
Пісню «Свічка» зворушливо виконала Людмила Поліщук.
Того ж дня у малому залі Кагарлицького центру культури та дозвілля відбувся захід до Дня пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років.
Валентина Віценко, директор Кагарлицького історико-краєзнавчого музею, розповіла присутнім багато моторошних фактів зі свідчень кагарличан, які пережили ті страшні часи.
Після цього у залі продемонстрували фрагменти документального фільму «33-й. Спогади очевидців», 1989 р. (режисер М.Лактіонов-Стезенко).
Літературно-музична композиція під назвою «Незабудки пам’яті» драматичного колективу Кагарлицького міського центру культури та дозвілля стала потужним завершальним закінченням зустрічі.
Юні актори Кагарлика так майстерно грали свої ролі, що байдужих у залі не було.
Глядачі втирали сльози і від фактів, які переживали українці у часи Голодомору, і від висококласної гри місцевих артистів: Анни Мартиненко, Ярослава Сінченка, Ілони Балацької, Катерини Вовк, Олександри Заїки-Пірус, Каріни Черниш, Тимофія Бакурова, Юлії Островської, а також Марії Стеценко та Юлії Мовчан під керівництвом Лейли Джабієвої.
Олена Петленко, начальник відділу культури Кагарлицької міської ради, запросила присутніх долучитися 25 листопада о 16-й годині до Загальнонаціональної хвилини мовчання, запаливши свічку пам’яті.
Життя воїна Сергія Курака з Переселення обірвалося 22 листопада 2023 року. Причиною смерті стали хвороби. Йому було 59 років.
Сергія мобілізували до лав ЗСУ відразу після повномасштабного вторгнення росії в Україну - 24 лютого 2022 року. Спочатку служив у роті охорони Другого відділу Обухівського районного територіального центру комплектації та соціальної підтримки. Згодом– у військових частинах А0536 та А0209. Сергій Курак бив ворога на посаді стрільця у Донецькій та Луганській областях.
Поховали Сергія Курака 24 листопада в селі Переселення.
Пішов засвіти Валерій Вашека 26 листопада 2023 року. Причиною смерті воїна стала важка хвороба. 22 листопада 2023 року Герою виповнилося 56 років.
Валерій Вашека був мобілізований Другим відділом Обухівського РТЦК та СП 13 березня 2022 року. Захищав Батьківщину у званні старшого сержанта у складі військової частини А4046.
У Валерія залишилися дружина та дочка.
Поховали Валерія Вашеку 28 листопада на Новому кладовищі у Кагарлику.
21 листопада, у День Гідності та Свободи, поблизу пам’ятника Героям Небесної Сотні у Кагарлику відбулося урочисте відкриття Алеї Слави Героїв. Так у громаді вшанували подвиг воїнів-земляків, які віддали життя за Батьківщину в російсько-українській війні.
З обох сторін Алеї Слави Героїв розміщені фото захисників із Кагарлицької громади. 38 Героїв вже ніколи не повернуться додому...
На відкриття Алеї з усіх околиць громади приїхали рідні загиблих Героїв, військовослужбовці, які наразі перебувають у відпустках чи реабілітації, а також ті, хто мав можливість долучитися до вшанування пам’яті захисників.
Після покладання квітів до пам’ятника Героїв Небесної Сотні до жителів громади звернувся міський голова Олександр Панюта. Він зазначив, що подвиг Героїв Небесної Сотні, їх протест проти несправедливості та боротьбу за святі для українців цінності – свободу, гідність та незалежність – пам’ятатимуть завжди і передаватимуть наступним поколінням.
- У листопаді 2013 року тисячі людей об’єдналися та вийшли на Майдан, аби захистити демократичні цінності. Революція Гідності назавжди змінила українців та наше мислення. Показала, що кожен може творити майбутнє. Сьогодні українці вже зі зброєю на фронті та з величезною силою духу й вірою в перемогу продовжують цей шлях боротьби. Дякуємо кожному нашому військовослужбовцю, який відстоює українську незалежність. Світла пам’ять тим, хто віддав життя за можливість вільно обирати своє майбутнє демократичним шляхом, - наголосив очільник громади.
Також Олександр Панюта висловив співчуття родичам загиблих воїнів та повідомив, що депутати Кагарлицької міської ради ухвалили рішення, згідно з яким у Кагарлику, окрім Алеї Слави Героїв, буде споруджено також Меморіал Слави Героїв поблизу адмінбудівлі міської ради. Відповідний проєкт вже розробляється.
Зі словами скорботи та подяки до родин загиблих військовослужбовців звернувся начальник Другого відділу Обухівського РТЦК і СП підполковник Володимир Бойко.
- Ми схиляємо голови перед родинами загиблих. Дякуємо вам за виховання справжніх патріотів. Ми ніколи їх не забудемо. І молимося, аби на цій Алеї не збільшувалася кількість меморіальних стел, – наголосив Володимир Бойко. - Нехай наші хлопці, які стали воїнами Небесного війська, спочинуть у Царстві Небесному. Пам’ятна Алея має щодня всім нам нагадувати, якою страшною та жорстокою є ціна нашої незалежності та майбутньої Перемоги.
Священники ПЦУ здійснили чин освячення Алеї Слави Героїв та побажали жителям громади бути об’єднаними і дружними, завжди пам’ятати завдяки кому живемо на рідній землі.
Працівники закладів культури Кагарличчини підготували літературну композицію на честь світлої пам’яті полеглих воїнів.
Хвилиною мовчання було вшановано пам’ять усіх, хто віддав своє життя заради України.
Віднині кожен житель та гість Кагарлика зможе будь-якої миті підійти до Алеї Слави, зупинити погляд на світлинах Героїв, вшанувати їхню пам’ять, подякувати за подвиг, а можливо, й переосмислити життєві цінності.
Відтепер сімейні лікарі Кагарлицького ЦПМСД виїжджатимуть на виклики невідкладної допомоги на новому автомобілі.
20 листопада президент ФК «Колос» (с.Ковалівка) Андрій Засуха передав ключі від нового автомобіля Сhery Тiggo 2 директору Кагарлицького Центру первинної медико-санітарної допомоги Інні Карапірі.
Як зазначив Андрій Засуха, це – спільний подарунок від ФК «Колос» та агрофірми «Світанок», що орендує землі на території Кагарлицької громади.
Міський голова Олександр Панюта подякував Андрію Засусі за автомобіль, зазначивши, що відтепер виїзди сімейних лікарів на виклики невідкладної допомоги в населені пункти громади мають стати ще оперативнішими, адже більша половина пацієнтів «первинки» - це жителі сіл.
Також очільник громади вручив меценату Подяку за плідну співпрацю і надану гуманітарну допомогу соціальній сфері громади.
Андрій Засуха, в свою чергу, побажав кагарлицьким медпрацівникам, щоб умови їх праці постійно покращувалися і висловив сподівання, що новий автомобіль наблизить сімейних лікарів до пацієнтів, оскільки ті матимуть можливість більш швидкісного доїзду до місця виклику в різні куточки Кагарлицької громади.
17 листопада у Кагарлику відбулися урочистості з нагоди Дня працівників сільського господарства та Дня працівників радіо, телебачення і зв’язку. Найкращих аграріїв та медійників було нагороджено Подяками Кагарлицької міської територіальної громади та Обухівської районної військової адміністрації.
Щирі слова подяки того дня були адресовані у першу чергу керівникам сільгосппідприємств, фермерам і всім трудівникам агропромислового комплексу Кагарлицької громади.
Міський голова Олександр Панюта та перший заступник Обухівської районної військової адміністрації Роман Смик, вітаючи аграріїв із професійним святом, подякували їм за відданість справі, нелегку повсякденну роботу, а також за постійну підтримку ЗСУ та співпрацю з органами місцевого самоврядування.
Зокрема, вони наголосили, що праця аграріїв – це флагман української економіки та розвитку, потужний комплекс, який працює, як злагоджений механізм. Адже працівники сільськогосподарської сфери не лише вирощують продукти, а й створюють робочі місця, вчасно сплачують податки, забезпечують економічну стабільність та сприяють інноваційному розвитку.
- Сільськогосподарський бізнес є надзвичайно ризикованим, - зазначив Олександр Панюта. - Адже його успіх часто залежить від некерованих людьми погодних умов. А з початком повномасштабної війни ризику піддаються не тільки врожаї чи прибуток, а й людські життя. Дякуємо вам за ваш труд, допомогу нашим воїнам та любов до своєї справи!
Традиційно того дня відбулося і нагородження кращих працівників сільськогосподарської галузі.
Подяки Кагарлицької міської територіальної громади та цінні подарунки з нагоди професійного свята були вручені: Валентині Гаркавенко - заступнику головного бухгалтера СТОВ «Переможець», Володимиру Савченку - водію-заправнику СТОВ «Переможець», Олександру Костюку - провідному агроному ТОВ «ВіскарАгро», Людмилі Сергієнко - бухгалтеру ТОВ «ВіскарАгро», Миколі Фастовцю - трактористу ФГ «Расавське», Ігорю Гайсову -трактористу СК «Агробізнес», Людмилі Жураківській - завідуючій складом СК «Агробізнес», Петру Мушику - агроному СК «Агробізнес», Івану Наконечному - трактористу сільськогосподарського виробничого кооперативу Агрофірма «Перемога», Роману Цуркану - трактористу СВК Агрофірма «Перемога», Денису Любенку - механізатору-комбайнеру ПСП «Переселенське-К», Ігорю Бровку - механізатору-комбайнеру ПСП «Переселенське-К», Любові Лісяній - завідуючій складом ПП «Слобода-Агро», Віталію Дризі - головному економісту ПП «Слобода-Агро», Оксані Гаркавенко - обліковцю з реєстрації бухгалтерських даних ТОВ «Вікторія-Агро», Олександру Семцову - голові ФГ «Гармонія СОІ», Олегу Половцю - слюсарю зерноочисних машин ФГ «Широкоступ», Віталію Жураківському - водію ФГ «Широкоступ», Світлані Халеєвій - бригадиру тракторної бригади ФГ «Широкоступ», Юлії Іщенко - бухгалтеру ТОВ «Агро Експерт», Сергію Дячку - менеджеру ТОВ «Агро Експерт», а також трактористам-машиністам сільськогосподарського виробництва ПрАТ «Агрофорт» Олександру Крамару, Володимиру Кравцю, Дмитру Ємцю та Павлу Пархоменку.
Грамотою Обухівської РДА нагороджено заступника директора ТОВ «Вікторія-Агро» Тетяну Ільєнко, а обласною відзнакою - керівника ФГ «Леглич» Костянтина Шевченка.
По цьому Олександр Панюта привітав із професійним святом і працівників медійної сфери. Зокрема, Подяку Кагарлицької МТГ він вручив директору телестудії «ТБ Кагарлик» Григорію Лавриненку.
Вітаючи медійників, міський голова підкреслив важливість роботи на інформаційному фронті, особливо під час воєнних дій в Україні, коли жителі Кагарлицької громади (серед яких є і багато внутрішньо переміщених осіб) чекають від медійників оперативної та правдивої інформації.
Учасники зібрання вшанували хвилиною мовчання пам’ять кожного захисника, який загинув у боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.
11 листопада у місті Обухів відбулася відкрита першість спортивно-культурного комплексу профкому ПрАТ «Київський КПК» з вільної боротьби серед юнаків та дівчат. Команда Кагарлицької дитячо-юнацької спортивної школи привезла додому зі змагань в Обухові 10 медалей.
Загалом на відкритій першості з вільної боротьби Київського КПК змагалося 6 команд. А це - 80 хлопців та дівчат.
Команда з Кагарлика продемонструвала високі результати та привезла додому 10 медалей: 3 золотих, 1 срібну та 6 бронзових.
Нагороди команди кагарлицьких борців:
1 місце: Ігор Неживий, 42 кг; Артем Неживий, 42 кг; Марія Шусть, 42 кг.
2 місце: Назар Наконечний, 28 кг.
3 місце: Богдан Наконечний, 35 кг; Влад Гамолко, 22 кг; Мирон Гамолко, 25 кг; Тимофій Громадський, 42 кг; Ярослав Юрченко, 100 кг; Назар Нечипоренко, 29 кг.
Тренує команду борців Кагарлицької ДЮСШ Володимир Таран.
8 проєктів старшокласників навчальних закладів Київщини та Чернігівщини отримали гранти на реалізацію ідей для розвитку своїх громад. Серед переможців і представники Кагарлицької громади – команда «ХУТКО» Кагарлицького ліцею №3.
РЕЗУЛЬТАТИ ДРУГОЇ ХВИЛІ
22 серпня розпочалося заняття на другій хвилі програми громадянської освіти для молоді UActive. Її учасниками стали понад 200 учнів та учениць із 10 шкіл Київської та Чернігівської областей. Серед них - і команди Кагарлицького ліцею №3 Ініціатива +» та «ХУТКО», а їхніми наставниками стали Наталія Коваленко, Людмила Дяченко та Оксана Ярошовець.
І ось маємо результати. Серед переможців і наші земляки. Це – команда «ХУТКО» Кагарлицького ліцею №3. Вони отримали 5000 доларів на свій проєкт з облаштування креативного простору, який зокрема урізноманітнить час під час очікування шкільного автобуса.
ХТО ОТРИМАВ ГРАНТОВУ ТА МЕНТОРСЬКУ ПІДТРИМКУ СВОЇХ ПРОЄКТІВ
Три гранти по $5000 від Європейського центру ім. Вергеланда та savED:
проєкт зі створення зеленої сцени як осередку для розвитку мистецтва та творчості (команда «Top Team», с. Анисів, Чернігівщина);
проєкт з облаштування простору для тренувань на території школи (команда «Легіон НБ», с. Новий Биків, Чернігівщина);
проєкт зі створення тренажерної зали у громаді (команда «Шкварки», с. Мирча, Київщина).
Грант у $5000 від компанії SQUAD - проєкт з облаштування креативного простору, який зокрема урізноманітнить час під час очікування шкільного автобуса (команда «Хутко», м. Кагарлик, Київщина).Грант у $5000 від освітньої фундації GoGlobal та її голови правління Ксани Нечипоренко - проєкт з переоблаштування коридорів школи в інтерактивні зони для ігор, розвитку та відпочинку (команда «Active Teens», сел. Баришівка, Київщина).
Два гранти по 100 000 гривень від Європейського центру ім. Вергеланда та фонду savED:
проєкт з облаштування території біля місцевої лікарні та встановлення там дитячого майданчика (команда «Вільні», сел. Баришівка, Київщина);
проєкт зі створення молодіжного простору на базі школи, в якому можна пізнавально провести час (команда «Dream Builders», с. Нове Залісся, Київщина).
Грант у 50 000 грн від Європейського центру ім. Вергеланда та savED - проєкт з відновлення інтересу до української культури через облаштування простору внутрішнього дворика школи (команда «Колоритм», с. Шкарівка, Київщина).
Менторську підтримку від компанії Kernel та допомогу у фандрейзингу від savED:
проєкт зі створення сортувальної станції (команда «Кислі Гурки», с. Количівка, Чернігівщина);
проєкт з облаштування в школі спортивної зали (команда «Amigos», с. Анисів, Чернігівщина).
Підтримку у фандрейзингу від savED - проєкт з переоблаштування укриття під неформальний простір для самопізнання і рефлексії (команда «Саме ті», с. Шкарівка, Київщина).
11 листопада в Кагарлицькому міському центрі культури та дозвілля відбувся благодійний концерт «Єднаймося, люба родино!». Приурочили дійство до Дня працівників культури й аматорів народного мистецтва та 50-річчя заснування народного аматорського хорового колективу Кагарлицького МЦКД. А його організатори ставили за мету зібрати кошти кагарлицьким волонтерам, які плетуть маскувальні сітки на замовлення ЗСУ, на витратні матеріали.
До початку концерту його глядачі та учасники в фоє Кагарлицького МЦКД оглядали виставку малюнків та поробок керівників та вихованців гуртків закладу під звуки духового оркестру (керівник Ігор Ільченко). А також активно брали участь у благодійній лотереї на підтримку ЗСУ.
Народному хору Кагарлицького МЦКД - 50
Присутні у глядацькій залі цього дня отримали неабияку насолоду від української пісні та патріотичних хореографічних номерів.
Найперше - увага загалу була прикута до ювілярів. Адже 50 років - то не абиякий вік для творчого колективу. Але й надбання – досвід та вміння, накопичені за цей час, вилилися у високому виконавський рівень продемонстрували хористи. Недарма ж хор має звання «народний». Керує нині колективом непересічний майстер своєї справи Олексій Михайлов.
Тож у виконанні ювілярів зі сцени лилися «Ой, зійдімося, роде», «Стежечка», «Отаман», «Єднаймося, люба родино», «Реве та стогне», «Нам є що захищати»…
А знамениту «Ой, у лузі червона калина», яка стала символом боротьби України із загарбниками, доповнену патріотичною композицією, разом із хоровим колективом виконувала й зала. А презентувати своє вміння допомагали народному хору дитячий та дорослий хореографічні колективи Кагарлицького МЦКД «Дивограй» та «Барви».
Ведуча Лейла Джабієва згадала сторінки створення та становлення хору, його здобутки, проілюструвавши все це відеопроєкцією фото на екрані.
Віншували й тих його нинішніх учасників, хто вже багато років віддав рідному колективу. Понад 47 років із хором Галина Куца та Марія Стеценко. Понад 29 років - Марія Вайнблат, Раїса Марущак, Лідія Єськова, Микола Семенюк. Понад 19 років - Василь Бублик, Володимир Копильний та Марина Волошин.
Вшанували ветеранів і захисників
А ветеранів колективу, які нині не мають змоги його відвідувати, але були присутні на концерті, привітали квітами та теплим словом.
Хвилиною мовчання вшанували тих учасників народного аматорського колективу, хто пішов за вічну межу.
«Дорогі друзі, сьогодні ми віддаємо особливу шану тим, хто віддав своє життя за нашу безпеку та свободу. Вони — наші герої, воїни, які несли на своїх плечах важливе завдання і завжди стояли на варті нашої країни. І сьогодні тільки завдяки їхньому героїзму ми маємо можливість стояти на цій сцені. Адже вони ризикували всім, щоб ми могли жити в мирі. Вони віддали найбільшу жертву — свої життя. Ми пам’ятаємо кожне ім’я, кожне обличчя, кожен життєвий шлях, який був припинений війною», - наголосила ведуча.
Світлій пам’яті кожного українського воїна було присвячено пісню «Українське сонце» у виконанні чоловічого квартету МЦКД.
Вітання та нагороди працівникам культури й учасникам хору
Не обійшлося того дня і без офіційних вітань та нагород.
Від імені Кагарлицького міського голови та від себе особисто учасників хору та працівників культури Кагарличчини привітала заступник міського голови Валентина Циганок. Наголосивши на важливості розвитку та підтримки галузі культури, вона вручила відзнаки: Грамоту Обухівської РВА директору Черняхівського будинку культури Світлані Безвербній; Подяки Кагарлицької міської територіальної громади та квіти Олексію Михайлову, керівнику народного хорового колективу Кагарлицького МЦКД, Людмилі Поліщук та Катерині Янченко, учасницям народного «Ансамблю української пісні» МЦКД, Валентині Фундамент, керівнику народного аматорського колективу «Берегиня» Ставівського будинку культури, Світлані Ріхсієвій, художньому керівнику
Ставівського БК, Ларисі Матоляк, бухгалтеру централізованої бухгалтерії відділу культури Кагарлицької міської ради, вокальному колективу Кагарлицького міського центру культури та дозвілля «Заграва».
Начальник відділу культури Кагарлицької міськради Олена Петленко та голова Кагарлицької міської організації Профспілки працівників культури Антоніна Коршунова після палких вітань колегам теж вручили нагороди. Тож, Подяки міської профспілки отримали Альона Демченко, директор Ліщинського будинку культури, Оксана Дишлева, директор Шпендівського будинку культури, Олена Кузьменко, завідувачка Антонівського клубу, Оксана Глуша, прибиральниця службових приміщень Буртівського будинку культури.
А ще Олена Петленко вручила відзнаки від департаменту культури та туризму Київської ОВА та Київської обласної ради бібліотекарям Тетяні Папенко, Буртівська філія, Ользі Мороз, Кадомська філія та Олені Головченко, Демівщинська філія.
Зауважимо, що від Київської обласної ради під час обласних урочистостей отримали грамоти директор Кагарлицького міського центру культури та дозвілля Володимир Копильний, директор Кагарлицького історико-краєзнавчого музею Валентина Віценко та художній керівник Халчанського будинку культури Євгенія Процюк.
Також Олена Петленко вручила грамоти та подарунки кожному з учасників народного аматорського хорового колективу. А ще передала подарунок і для Центру культури й дозвілля – роутер.
Подарунки ювілярам
Своєю чергою директор МЦКД Володимир Копильний презентував ювілярам солодкий подарунок – торт.
Музичними подарунками вітали того дня своїх колег гурт Кагарлицького МЦКД «Зорецвіт» (Катерина Кучеренко і Юлія Мовчан), ансамбль української пісні МЦКД (керівник Анатолій Климак) та гості з Богуслава - народний гурт «Надросяни». Вірш «Український прапор» проникливо продекламувала Лейла Джабієва.
Згодом стало відомо, що під час благодійного концерту було зібрано 7500 гривень, які передадуть для придбання матеріалів для маскувальних сіток.
У Кагарлицькій міській раді відбулися урочистості з нагоди Дня працівника соціальної сфери, яке відзначають щорічно у першу неділю листопада.
Причетних до свята, а в Кагарлицькій громаді це працівники Кагарлицького відділу УСЗН Обухівської РВА, Кагарлицької районної філії Київського обласного центру зайнятості, Служби у справах дітей та сім’ї Кагарлицької міської ради, Кагарлицького територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг), Відділу обслуговування громадян №10 (сервісний центр) управління обслуговування громадян, ЦНАПу, привітали міський голова Олександр Панюта та секретар міськради Людмила Демиденко.
Олександр Панюта вручив ряду працівників соцсфери громади Подяки Кагарлицької МТГ та квіти. А на картки їм надійде грошова винагорода.
Так, Подяки отримали: начальник відділу Кагарлицького управління центру зайнятості Інна Бутенко; головні спеціалісти відділів Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області Людмила Візьонок, Лариса Пустова, Валентина Пазьоха; фахівці із соціальної роботи центру соціальної підтримки дітей та сім’ї Відділу (Служби) у справах дітей та сім’ї Кагарлицької міської ради Світлана Халаберда та Ірина Стеценко; головні спеціалісти Кагарлицького відділу управління соціального захисту населення Обухівської районної військової адміністрації Київської області Олександр Євтушенко та Людмила Тригуб; соціальні робітники Кагарлицького територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Наталія Волощенко (с. Бурти), Ольга Зварич (с. Переселення); Ольга Кутова (с. Расавка) та Катерина Лихошерст (с. Слобода).\