Кількість результатів: 1664.
Сторінка 16 із 84
21 жовтня на базі Фізкультурно-оздоровчого комплексу Кагарличчини відбувся Відкритий турнір Кагарлицької дитячо-юнацької спортивної школи з вільної боротьби. Серед переможців - команди з Обухова, Кагарлика та Трипілля.
Загалом у змаганнях взяли участь понад 60 юних спортсменів із міст Обухів, Ржищів, Трипілля, Рокитне, Богуслав і Кагарлик.
Учасників змагань привітали начальник Київського обласного відділення комітету фізичного виховання та спорту МОН України Анатолій Ільченко та начальник відділу освіти Кагарлицької міської ради Надія Омельченко.
Загальнокомандне перше місце виборола команда з Обухова. 2 місце посіли борці із Кагарлика. 3 місце у команди із Трипілля.
Команда - переможець та призери були нагороджені кубками. А борці, які посіли призові місця, отримали медалі та грамоти.
Кращих борців відзначили цінними подарунками.
За кращу технічну боротьбу: Давида Бабенка (Богуслав) і Артема Неживого (Кагарлик).
Кращі борці у кожній з команд: Рокитне – Давид Кривобоки, Кагарлик - Марія Шусть, Трипілля - Назар Козачук, Ржищів - Владислав Саражинський, Обухів - Вікторія Бринюк, Богуслав - Давид Бабенко.
Переможці та призери команди Кагарлицької ДЮСШ: Андрій Андрієнко, 49 кг - 1 місце; Марія Шусть, 42 кг - 1 місце; Артем Неживий, 34 кг - 1 місце; Ігор Неживий, 44 кг - 2 місце; Назар Кузьмич, 2 місце - 32 кг, Назар Наконечний, 30 кг - 2 місце; Денис Чирков, 65 кг - 2 місце; Богдан Наконечний, 38 кг - 3 місце; Мирон Гамолко, 26 кг - 5 місце.
Тренують команду із вільної боротьби Кагарлицької ДЮСШ Володимир Таран, Павло Федюк та Ігор Єфіменко.
Минулого тижня рятувальники здійснили 16 виїздів на території як Кагарлицької та Ржищівської громад, так і за їх межі. Найбільша кількість викликів – десять – припало на гасіння трав’яного настилу. Також горіли різні будівлі та автомобілі. Був виклик і на деблокацію потерпілих.
9 жовтня в селі Переселення на вулиці Молодіжна горіла літня кухня.
10 жовтня в с. Мирівка по вул. Берегова та у м. Ржищів по вул. Шевченка горів трав’яний настил.
11 жовтня пожежники гасили гараж у м. Ржищів по вул. Освіти та стерню поблизу с. Стави, а у с. Балико-Щучинка по вул. Комарівська рятували чоловіка за допомогою ношів із прірви.
Найбільш завантаженим для кагарлицьких рятувальників виявилося 12 жовтня – 6 викликів. У с. Слобода по вул. Лісова горів дровник; у Кагарлику по вул. Тургенєва - сміття на відкритій місцевості, трохи пізніше – трава по вулиці Миронівська; гасили в с. Кип’ячка по вул. Червоноармійська трав’яний настил та сміття; у с. Зелений Яр по вул. Центральна гасили легковий автомобіль та трав’яний настил, а згодом по вулиці Київська очерет; у с. Черняхів по вул. Перемоги зайнялися дрова.
13 жовтня у с. Великі Пріцьки по вул. Булиги гасили автомобіль VOLKSWAGEN Golf.
14 жовтня у м. Ржищів по вул. Київський Шлях ліквідовували загоряння трав’яного настилу.
Завершилася ця епопея викликом 16 жовтня у м. Ржищів, де по вулиці Джерельна сталося коротке замикання електропроводів - на щастя, без подальшого горіння.
Своєю чергою рятувальники закликають громадян бути відповідальними та не палити суху траву та сміття. Адже загоряння в природних екосистемах дуже важко виявити на початковій стадії. Вони досить швидко розповсюджуються, створюючи небезпеку навколишньому середовищу та життю людей. Будьте максимально обережними з вогнем. А при виявленні ознак пожежі на відкритих територіях негайно телефонуйте за номером «101».
Сучасна і точна діагностика різних захворювань неможлива без лабораторних досліджень. Ми поцікавилися, які з них проводять у Кагарлицькій лікарні.
У чому переваги місцевої лабораторії?
«Дуже важливу роль у забезпеченні якості результатів лабораторних досліджень відіграють умови транспортування проб біологічного матеріалу. Інтервал часу від моменту отримання проби крові до її взяття в роботу не повинен перевищувати однієї години. У цьому питанні наша лабораторія має перевагу, адже зразки біоматеріалу не потрібно транспортувати, вони за короткий проміжок часу беруться в роботу», - розповідає Валентина Сікан, завідуюча клініко-діагностичною лабораторією Кагарлицької багатопрофільної лікарні.
При проведенні повторних досліджень потрібно дотримуватися однакових умов їх проведення.
У різних лабораторіях можуть застосовуватися різні методи дослідження і різні одиниці вимірювання. Щоб оцінка результатів була коректною і достовірною, дослідження потрібно робити в одній і тій же лабораторії, в один і той же час, щоб лікар міг бачити динаміку лікування.
Отже, варто пам’ятати, що результат аналізу проби, взятої невчасно та без належної підготовки, може бути гіршим, ніж його відсутність взагалі.
Обладнання, на якому працюють в клініко-діагностичній лабораторії
Клініко-діагностична лабораторія Кагарлицької багатопрофільної лікарні має достатньо обладнання для проведення широкого спектра аналізів та досліджень. Познайомимо читачів із деяким із приладів, які використовують тут.
«Це – біохімічний аналізатор, який призначений для виконання досліджень великого спектрабіохімічних досліджень, - розповідає біохімік клініко-діагностичної лабораторії Кагарлицької багатопрофільної лікарні Ірина Пушняк. – На ньому ми робимо печінкові проби, ниркові проби, загальний білок, цукор. Дуже правдивий аналізатор. Придбали ми його 4 роки тому. І за цей час у нас не було на нього ніяких нарікань».
Валентина Сікан, завідуюча клініко-діагностичною лабораторією Кагарлицької багатопрофільної лікарні, розповіла: «Нещодавно ми прийняли новий апарат – дуже якісний, який буде робити великий спектр гормональних досліджень. Це – гормони щитовидної залози, статеві гормони та багато інших досліджень на алергію та тромбози. Покладаємо великі надії на цей апарат і сподіваємося, що він буде користуватися великим попитом».
Усе це стало можливим, за словами Валентини Сікан, завдяки Кагарлицькій міській раді, яка «підтримала нас і виділила на цей апарат кошти».
«Населення в нас потребує гормональних досліджень. Раніше за такими аналізами люди їхали в обласну лікарню або ж приватні, бо ми таких досліджень не проводили. Зауважу: ці аналізи будуть виконуватися для населення платно, але ціна буде набагато нижчою за приватні лабораторії. Аналізи можна здати вранці і результати отримати через 30-40 хвилин після здачі», - акцентувала завідувачка.
«Ми маємо коагулометр, який вимірює систему згортання крові. Людям не потрібно їхати в Київ і здавати аналіз (до того ж не можна його транспортувати, і час виконання за всіма нормами – не більше 1 години після взяття)», - розповіла завідувачка клініко-діагностичної лабораторії.
«А ось цей апарат – гематологічний автоматичний аналізатор, - розповідає старший лаборант Ніна Щербакова. – Він визначає гемоглобін, еритроцити, лейкоцити, гематокріт. Це сучасний апарат, ми на ньому працюємо 3 роки. Відповідає усім контролям, усім нормам, сертифікований, допущений до роботи».
Які дослідження та коли проводять в лабораторії Кагарлицької БПЛ?
Клініко-діагностична лабораторія Кагарлицька лікарні проводить широкий спектр лабораторних досліджень.
У цьому переліку: гематологічні; клінічні; біохімічні; серологічні; імунологічні.
Забір проб біоматеріалів проводиться в ранковий час з 08:00 до 10:00. До 11:00 проводиться забір проб за показанням лікуючого лікаря.
Для проведення досліджень клініко-діагностична лабораторія використовує сучасне обладнання та реактиви провідних виробників, що дозволяє забезпечувати їх високу якість.
Взяття зразків та виконання досліджень проводиться висококваліфікованим персоналом.
Пам’ятайте про умови, які залежать від пацієнта
Та слід пам’ятати, що важливою умовою, яка гарантує достовірний результат аналізу біохімічного матеріалу, є правильна підготовка пацієнта до його здачі. Багато факторів (дієта, фізичне навантаження, емоційний стрес, прийом лікарських засобів, добові коливання деяких показників) можуть суттєво впливати на результати лабораторних досліджень.
Правила підготовки до конкретного аналізу можна дізнатися у лікуючого лікаря чи співробітників лабораторії.
Важливі правила вибору часу забору проб біоматеріалів.
По можливості, проби слід брати до 09:00.
Забір проб повинен виконуватися через 12 годин після останнього прийому їжі.
Забір проб повинен виконуватися до проведення діагностичних та лікувальних процедур (УЗД, рентгенологічне дослідження, хірургічні втручання, функціональні тести та інші).
Введення лікарських препаратів, здатних впливати на результати досліджень, призначаються після взяття проб крові.
Також напередодні здачі аналізів необхідно утримуватися від надмірних фізичних та психічних навантажень, прийому алкоголю та змін у звичайному раціоні. Не слід вживати солону та жирну їжу, каву, солодкий чай, мед, фрукти з високим вмістом цукрів (виноград, малина та інші).
Безпосередньо перед здачею крові необхідно виключити фізичне напруження (біг, підйом по сходах) відпочити 10-15 хвилин.
При наданні платних послуг дослідження проводяться кожного дня.
Біохімічні дослідження крові проводяться за графіком:
ЗАК – кожного дня;
Глюкоза крові – понеділок, середа, п’ятниця;
Понеділок – Печінкові, білірубін, АсТ, АлТ ;
Вівторок – Ревмопроби, ПТІ, фібрин, фібриноген;
Середа – Ниркові, холестерин, ГГТ;
Четвер – Сечова кислота, CRB, фібрин, фібриноген;
П’ятниця – Печінкові, коагулограма, ГГТ, ПТІ.
12 жовтня у Кагарлицькій мистецькій школі відбулися концерт і виставка картин до Міжнародного дня музики та Дня художника. Учні та викладачі школи продемонстрували свої вміння глядачам, виконавши півтора десятка номерів та у витворах образотворчого мистецтва.
Ведучі заходу Вікторія Матюшенкова та Дарина Тарасенко впродовж усього концерту знайомили глядачів із композиторами та художниками, які творили на перетині світів мелодій та барв.
Присутні оглянули виставку робіт вихованців художнього відділу (викладачі Юлія Волошин та Людмила Кашперенко). А потім занурилися у світ музики та вокалу.
Розпочала концерт учениця 2 класу Марія Вальченко. У її виконанні прозвучала українська народна пісня «Іде дощик» (клас викладача Алли Мєстєчкіної).
Бандура - український народний національний інструмент, символ України. Тож у виконанні Людмили Кравченко та Наталії Кравченко (бандура) прозвучала пісня «Україночка».
Ансамбль молодших класів духових інструментів у складі Нестора Костюка, Івана Вознюка та Ліни Ільченко виконав твір Юрія Островського «Гопачок» (клас викладача Ігоря Ільченка, концертмейстер Наталія Сінгаєвська).
Українську народну пісню «Розпрягайте, хлопці, коней» виконав Трофім Погребний (клас викладача Миколи Громика).
Вокальний ансамбль «Співаночки» виконав пісню «Вишиванка» (клас викладача Тетяни Голдобіної, концертмейстер Сергій Шевченко).
Олександр Панченко (клас Тетяни Кононенко) виконав повстанську пісню «Червона калина».
«Молдавську хору» виконав Олексій Скрипка (клас викладача Миколи Громика).
У виконані учениці фортепіанного відділу Марини Бринзюк прозвучала мелодія з репертуару Елвіса Преслі (клас викладача Марини Тарасенко).
Учениця відділу естрадного вокалу Анна Вдовенко виконала пісню «Моя земля» (клас викладача Людмили Ігнатенко, концертмейстер Сергій Шевченко).
Аріна Мацібура виконала твір сучасної української композиторки Альони Лисянської «Прелюдія – експромт» (клас викладача Наталії Сінгаєвської).
Дарина Тарасенко виконала пісню «По-українськи» (клас викладача Тетяни Голдобіної).
Учень 4 класу народного відділу Максим Коломієць виконав твір Євгена Дербенка «Вальс» (клас викладача Миколи Громика).
Випускниця музичного відділення Вікторія Матюшенкова подарувала глядачам пісню «Я намалюю на папері рідну Україну» (клас викладача Тетяни Голдобіної, концертмейстер Сергій Шевченко).
У виконанні Ростислава Сандула, учня фортепіанного відділу, прозвучав твір Баха «Прелюдія соль мінор» (клас викладача Марини Тарасенко).
А завершив концерт зразковий ансамбль баяністів «Гармонія»: Максим Коломієць, Олексій Скрипка, Максим Кравченко, Артем Редька, Трофім Погребний, Ганна Ільєнко та Людмила Ігнатенко із твором Степана Сабадажа «Пісня з полонини» (художній керівник Микола Громико, концертмейстери Людмила Ігнатенко та Ганна Ільєнко).
Присутні в залі супроводжували виступи юних талантів оплесками та вигуками «Браво!».
У Кагарлицькій міській раді 9 жовтня відбулося п’ятдесят друге засідання виконавчого комітету, яке проводив міський голова Олександр Панюта.
Було розглянуто десяток назрілих питань життєдіяльності громади. Серед них – рішення про початок чергового опалювального сезону, який має стартувати 15 жовтня для всіх категорій споживачів, що розташовані на території Кагарлицької міської територіальної громади. У разі зниження температури повітря в приміщеннях дошкільних, шкільних, інших навчальних закладів, закладів охорони здоров’я та соціального захисту нижче +16°С опалювальний період буде розпочато раніше цієї дати за заявами керівників установ/закладів при наявності Акта готовності до опалювального сезону.
Виконком ухвалив рішення з ряду питань, опрацьованих попередньо на засіданні комісії з питань захисту прав дитини, зокрема щодо надання дозволів на тимчасовий виїзд малолітніх і неповнолітніх дітей за межі України. Надано дозволи на підключення до міської водопровідної мережі, видалення аварійно небезпечних зелених насаджень, прийнято рішення щодо впорядкування поштової адреси тощо.
Перед початком засідання перед присутніми виступили представники Другого відділу Обухівського РТЦК і СП, висвітливши важливі питання щодо мобілізації і приписки допризовників.
У КАДОМЦІ ТА ЧЕРНЯХОВІ ВСТАНОВЛЕНО МЕМОРІАЛЬНІ ДОШКИ НА ЧЕСТЬ КОСТЯНТИНА КОЗЛОВЦЯ ТА ІВАНА ЛЯШКА
3 жовтня у Кадомській гімназії відбулось урочисте відкриття меморіальної дошки на честь загиблого на фронті українського воїна Костянтина Козловця.
У церемонії взяли участь начальник Другого відділу Обухівського районного територіального центру комплектування і соціальної підтримки підполковник Володимир Бойко, благочинний Кагарлицького благочиння Православної церкви України священник Юрій Литвин, старости сіл громади, директор гімназії Світлана Лісова, учні і педагоги навчального закладу, військовослужбовці та ветерани російсько-української війни, родичі, друзі та односельці загиблого Героя.
Костянтин Козловець, воїн і син воїна, нищив ворога у складі 1-го аеромобільного взводу 3-ї аеромобільної роти військової частини А0641, де він служив командиром 4-го відділення.
Народився він 22 листопада 1993 року в селі Кам’янка Олевського району Житомирської області. На постійне місце проживання в Кадомку сім’я Козловців переїхала в 1998 році. У 2000 році Костянтин вступив до Кадомської загальноосвітньої школи, яку закінчив у 2008 році. Із 2008 по 2012 рік навчався у Ржищівському індустріально-педагогічному технікумі.
Під час виконання бойового завдання внаслідок мінометного обстрілу біля Білогорівки Луганської області 26 квітня солдат Костянтин Козловець загинув. Героєві було лише 29 років.
Він брав приклад із батька, який у мирні часи був ветлікарем, а коли ворог окупував Крим і на сході України гриміли бої, став учасником АТО. На жаль, батько солдата, Микола Козловець, 1971 року народження, трагічно загинув торік в автокатастрофі.
Поховали воїна в селі Кам’яне Олевської МТГ, що на Житомирщині, звідки родом його батьки.
***
5 жовтня у Черняхівській гімназії, що на Кагарличчині, урочисто відкрили меморіальну дошку на честь загиблого *на фронті воїна-земляка Івана Ляшка.
Пополудні у дворі Черняхівської гімназії було людно, але не гамірно. Сюди, на церемонію відкриття меморіальної дошки на честь випускника закладу, жителя Черняхова Івана Ляшка зібралися працівники та учні гімназії, жителі села, батьки та друзі полеглого Героя. Приїхали віддати шану захисникові заступник Кагарлицького міського голови Валентина Циганок, начальник Другого відділу Обухівського районного територіального центру комплектування і соціальної підтримки підполковник Володимир Бойко, староста села Володимир Безвербний.
Відкриття пам’ятного знаку на честь Івана Ляшка приурочили до його дня народження. До нього Герой не дожив 4 місяці і 11 днів.
Іван Ляшок був мобілізований у січні 2023 року до військової частини А2167 (72-га окрема механізована бригада імені Чорних Запорожців). Тут він служив номером обслуги 6 механізованої роти 2 механізованого батальйону. В складі цього підрозділу і бив ворога на Донеччині.
Загинув Герой 26 травня від поранень, несумісних із життям, отриманих під час бою із рашистами поблизу Володимирівки Волноваського району Донецької області. Герою було 32 роки. Його поховали у рідному селі.
Хвилиною мовчання присутні вшанували пам’ять про Івана Ляшка та всіх загиблих захисників України.
Відкрила меморіальну дошку Івану його мама Світлана Ляшок.
Із щирими словами про Героя, подвиг наших захисників до присутніх звернулися директор Черняхівської гімназії Лариса Яренко, заступник Кагарлицького міського голови Валентина Циганок, підполковник Володимир Бойко, класний керівник Івана Ляшка Ганна Маруня.
Учні гімназії продекламували щемливі поезії про війну та наших героїв-оборонців.
Присутні на відкритті поклали до меморіальної дошки Івану Ляшку квіти.
А виготовив дошку безкоштовно підприємець із Кагарлика Дмитро Неживий.
Валентин ВЛАДІМІРОВ
Із нагоди прийдешнього Дня юриста заступник міського голови Іван Семцов вручив Подяки Кагарлицької міської територіальної громади секретарям судового засідання Кагарлицького районного суду Олені Вареник і Наталії Марчук.
Урочистий захід проходив у приміщенні судової установи.
Головний суддя Кагарлицького районного суду Олександр Закаблук подякував за святкові поздоровлення, й у свою чергу також привітав колег, відзначивши внесок адвокатів у добру справу захисту прав громадян, і вручив квіти представниці адвокатського корпусу громади Оксані Лисюк.
Цього ж дня Подяки Кагарлицької міської територіальної громади була удостоєна також Людмила Хамка, головний юрист Кагарлицького бюро правової допомоги.
5 жовтня на стадіоні фізкультурно-оздоровчого комплексу Кагарличчини відбувся фізкультурно-спортивний фестиваль «Відкриті уроки футболу». У заході взяли участь 72 учні Кагарлицької громади.
У відкритті фестивалю взяли участь заступник Кагарлицького міського голови Ігор Будюк, начальник відділу освіти міської ради Надія Омельченко, начальник відділу молоді та спорту міськради Анастасія Іванюта, координатор проєкту «Відкриті уроки футболу» в Київській області Володимир Маслов.
Надія Омельченко привітала учасників фестивалю та подякувала Українській асоціації футболу, яка надала перевагу Кагарлицькій громаді та проводить фестиваль саме тут.
Розпочався фестиваль із руханки, яку з учасниками фестивалю провели учні Кагарлицького ліцею №3. Після чого учасники «Відкритих уроків футболу» та їх наставники розійшлися по локаціях.
«Відкриті уроки футболу» – соціальний проєкт Української асоціації футболу, – розповів про фестиваль його координатор у Київській області Володимир Маслов. – На Київщині фестиваль проводиться із 2010 року. Загалом вже проведено понад 30 таких заходів, і кожного разу в іншому місті. Адже його організатори та спонсори прагнуть, щоб участь у фестивалі щоразу брали діти із нових громад. На цей раз фестиваль завітав до Кагарлика. Мета цього фестивалю зараз - щоб діти, які постраждали від війни, діти-переселенці соціально і психологічно адаптувалися».
Володимир Маслов зазначив, що у фестивалі в Кагарлику беруть участь 72 дітей із Кагарличчини та 12 волонтерів – учителі фізичного виховання, тренери Кагарлицької ДЮСШ та їхні помічники. Діти розділені на 6 команд, які будуть по черзі проходити по 6 квадратах-локаціях із різним спрямуванням.
Директор Кагарлицької дитячо-юнацької спортивної школи Роман Свиридченко розповів, що Українська асоціація футболу забезпечила учасників фестивалю спортивним інвентарем, та брендованим одягом: футболками, светрами. Все це і залишиться у них по завершенню заходу.
Загалом, як уточнив Роман Свиридченко, усі шість команд відвідають 6 локацій.
Майданчик безпеки. Тут працівники Кагарлицького відділення поліції розповідають про правила поводження із вибухонебезпечними предметами - про те, які бувають правопорушення та як їх уникнути.
Майданчик психолога.
Майданчик зорового способу життя. Тут задіяний спортивний інвентар, а його керівниця розповідає що підвищує імунітет нашого організму, а що знижує.
Майданчик, де дітям показують різноманітні спортивні вправи та елементи гри в футбол.
Майданчик різноманітних естафет.
Майданчик футбольного спрямування. Тут теж проходять естафети та вправи з футбольними м’ячами. А також діти грають у футбол.
Роман Свиридченко додав, що мета фестивалю - щоб діти трохи відволіклися від подій, здружилися між собою. Адже у фестивалі беруть участь діти не лише із Кагарлика, а й із сіл громади. Й організатори поділили їх по різних командах, щоб поліпшити комунікацію між дітьми.
Вперше в історії Кагарличчини на її території сталося загоряння торфу. Зазвичай, найближче торфовища горять поблизу Обухова. Але кліматичні зміни останніх часів та, ймовірно, людська недбалість, призвели до стихійного лиха й на території Кагарлицької громади. Його впродовж трьох днів долали чотири підрозділи рятувальників із Кагарлицької та сусідніх громад.
Торф у Сущанах гасили три дні
Пожежа розпочалася 28 вересня на «Тхорівському» ставку в селі Сущани. Про загоряння Кагарлицьким рятувальникам повідомили того ж дня о 8:40. Горів торф на місці колишнього водного дзеркала місцевого ставу. Водойма пересохла ще років 15 тому. Але остаточно мулисте дно висохло на порох лише нещодавно, утворивши торфовище. От воно і зайнялося. Площа пожежі склала понад 2 гектари.
Що стало причиною загоряння - чи то самозаймання, чи людська недбалість (адже нині маємо «сезон» паління бадилля на городах), покаже слідство. Але клопоту пожежа завдала чималого.
Спочатку за викликом прибули рятувальники 19-ї державної пожежно-рятувальної частини міста Кагарлик. А оцінивши обстановку, запросили підмогу. Тож торфовище гасили ще й підрозділи із 20—ДПРЧ м. Ржищів, 13-ДПРЧ м. Богуслав та 14-ДПРЧ м. Миронівка.
На допомогу із підвезення води прийшли й комунальне підприємство Кагарлицької міськради «Кагарликміськрембудсервіс», ПСП «Переселенське-К» та ПрАТ «Агрофорт».
Незважаючи на всі зусилля, приборкати стихію вдалося лише через три дні – о 16:00 30 вересня.
На щастя, від пожежі ніхто не постраждав. Але як вона вплинула на здоров’я жителів Сущан, особливо тих, хто має проблеми із дихальними шляхами, питання неоднозначне.
Гасіння торфовищ - одне з найскладніших
«Звісно, специфіка гасіння торфу є однією із найскладніших, - розповідає Олександр Раснюк, тимчасово виконуючий обов’язки начальника 3 Державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНСУ в Київській області. - У першу чергу це стосується глибини прогарів. Тобто кількість вже зітлілого торфу, котрий знаходиться під землею. Дивлячись на місце пожежі зовні, можна нічого не запідозрити, але під 10 сантиметровим шаром грунту може знаходитися прогар. У випадку в Сущанах він становив до 0,5 метра. А на складніших пожежах, як гасили в Обухівській громаді, бували і від 1,5 метра. Це становить загрозу для життя та здоров’я пожежного, тому працювати потрібно вкрай обережно».
Олександр Раснюк розповів, що по Сущанах, щоб погасити 1 квадратний метр торфовища, йшло близько 2-3 тонни води. А загальна площа була понад 2 гектари. Ще однією із проблем у гасінні торфовищ є те, що торф може горіти без прямого доступу кисню. І у випадку гасіння з перервами торф висушує вже погашену частину пожежі.
«Завдяки допомозі аграріїв ми забезпечили безперебійну подачу води на гасіння протягом трьох днів, - констатує Олександр Раснюк, який і керував гасінням пожежі. - Орієнтовно витрачено до 800 тонн води, котрі взяті із місцевого ставу. Це значно зменшило рівень води у водоймі, про що потрібно задуматися».
Зазвичай до таких пожеж призводить людське недбальство. Якщо бездумно, заради незрозумілої забави, спалювати очерети і траву, то це стане поштовхом до розвитку і поширення нових торфових пожеж у Кагарлицькій громаді. А вже це, своєю чергою, завдасть значних збитків і економіці, і довкіллю, і здоров’ю людей.
29 вересня у Кагарлицькому міському центрі культури та дозвілля відбулися урочистості з нагоди Дня захисників та захисниць України, участь в яких взяли представники місцевої влади, військовослужбовці, ветерани Збройних Сил України.
На початку заходу всі присутні виконали Державний Гімн України. По цьому з вітальним словом до військовослужбовців звернувся міський голова Олександр Панюта.
- Наші захисники й захисниці демонструють рішучість і професіоналізм, мужність і самовідданість, справжній патріотизм. Я щиро вдячний кожному з вас за стійкість, доблесть і бойову майстерність, за вашу відданість та непохитну волю у нашій боротьбі за Україну! Попереду ще багато роботи, але впевнений, що на нас чекає перемога! – наголосив очільник громади. – Дякую батькам за синів, дружинам за чоловіків, дітям за батьків, які віддали своє життя на благо нашої Вітчизни.
Хвилиною мовчання було вшановано пам’ять усіх загиблих на війні.
Під час урочистостей захисники і захисниці України отримали відзнаки.
Так, Подяки Кагарлицької міської територіальної громади Олександр Панюта вручив: старшому лейтенанту Олександру Ткаченку, солдату Олексію Білоусу, головному спеціалісту Другого відділу Обухівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Віті Шевченко, офіцеру Андрію Павловському, солдату Андрію Томчуку, старшому солдату Богдану Тонковиду, солдату Сергію Гущину, матерям воїнів Наталії Нікодімовій, Любові Дідович, старшому солдату Максиму Івашку, солдату Костянтину Ардашеву, сержанту Сергію Білану, молодшому лейтенанту Сергію Доманському, молодшому сержанту Олегу Козлову, старшому лейтенанту Ігорю Савенку, молодшому лейтенанту Олександру Саковцю, старшому солдату Руслану Титору, сержанту Олександру Худієнку, учасникам добровольчого формування №1 Кагарлицької міської територіальної громади Юрію Тутику, Ігорю Мазуренку, Миколі Шкляру; майору Дмитру Янковому, майору Анатолію Косенку, старшому лейтенанту Валентину Петричуку, сержанту Євгену Решетнікову, старшому солдату Олександру Жуку, старшому солдату Павлу Окатову, солдату Івану Порохову, солдату Андрію Бутенку, старшому лейтенанту Олександру Мозговому.
Упродовж заходу для воїнів прозвучали музичні вітання у виконанні баяніста Максима Коломійця, вокаліста Анатолія Климака, ансамблів «Октава», «Вишиванка» та «Зорецвіт».
27 вересня у міському центрі культури та дозвілля із професійним святом вітали освітян Кагарлицької громади.
Нині у Кагарлицькій МТГ діє 17 закладів дошкільної освіти, 13 ліцеїв та гімназій, Кагарлицький центр дитячої та юнацької творчості, Кагарлицька дитячо-юнацька спортивна школа, Кагарлицький міжшкільний навчально-виробничий комбінат та Кагарлицька мистецька школа.
2751 учня та 690 дошкільнят навчають та виховують близько 200 працівників закладів дошкільної освіти та 719 педагогічних й інших працівників.
До педагогів та інших працівників закладів освіти Кагарличчини із теплими словами вітань звернулися міський голова Олександр Панюта, начальник відділу освіти міськради Надія Омельченко та голова профспілкової організації педагогічних працівників громади Валерій Невдобенко.
Кагарлицький міський голова Олександр Панюта та його заступник Валентина Циганок вручили представникам освітянської спільноти громади Подяки Кагарлицької міської територіальної громади, квіти, а також грошові винагороди.
Тож, відзнаки отримали: Надія Омельченко, начальник відділу освіти Кагарлицької міської ради; Ірина Ляшенко, вихователь-методист Комунального закладу дошкільної освіти (КЗДО) «Ромашка»; Юлія Коваленко, учитель української мови і літератури, асистент вчителя, колекційний педагог Кагарлицького ліцею №2 ім. В. П. Дашенка; Валентина Бабух, вихователь по підвозу, секретар Кагарлицького ліцею №2 ім.
В.П.Дашенка; Людмила Качан, вихователь КЗДО «Фіалочка»; Оксана Нестеренко, вихователь КЗДО «Теремок»; Тетяна Калініченко, вихователь КЗДО «Малятко»; Наталія Фастовець, кухар КЗДО «Чебурашка»; Валентина Янкевич, директор КЗДО «Зірочка»; Людмила Рогова, директор КЗДО «Мирівський теремок»; Світлана Коробенко, кухар КЗДО «Веселинка»; Тетяна Варібрусова, учитель початкових класів «Кадомська гімназія»; Віра Вареник, кухар
КЗДО «Липовецька веселка»; Юлія Кажукало, учитель інформатики Кагарлицького ліцею №1; Олеся Баляс, учитель початкових класів Кагарлицького ліцею №1; Валерій Ігнатович, учитель фізичної культури Ставівської гімназії; Володимир Вінтушев, майстер підготовки водіїв Кагарлицького МНВК; Віра Безвербна, вихователь КЗДО «Вербиченька»; Наталка Бобонич, кухар КЗДО «Яблунька»; Андрій Чубатенко, учитель трудового навчання Кагарлицького ліцею №4; Петро Литвин, робітник з обслуговування приміщень Кагарлицького ліцею №4; Тетяна Мушта, помічник вихователя КЗДО «Лелеченька»; Віктор Половиця, старший оператор газової котельні КЗДО «Демівщинський світлячок»; Ганна Ільєнко, концертмейстер вокально-хореографічного відділення Кагарлицької мистецької школи; Наталія Шуляк, консультант Центру професійного розвитку педагогічних працівників; Тетяна Германенко, помічник вихователя КЗДО «Журавонька»; Валентина Кучер, помічник вихователя КЗДО «Крихітка»; Людмила Коваль, керівник студії комплексного розвитку дошкільнят «Малючок» Кагарлицького ЦДЮТ; Тетяна Ткач, учитель англійської мови Кагарлицького ліцею №3; Вікторія Андрущенко, заступник директора з виховної роботи Кагарлицького ліцею №3; Ігор Єфіменко, тренер з вільної боротьби Кагарлицької ДЮСШ; Олена Авраменко, завідуюча господарством Слобідської гімназії; Тамара Максименко, вчитель початкового навчання Буртівської гімназії; Оксана Губенко, педагог-організатор «Переселенської гімназії; Валентина Андріївська, вчитель початкових класів Шубівської гімназії, Сергій Назаренко, вчитель фізичної культури Черняхівської гімназії.
Подяки відділу освіти Кагарлицької міськради та квіти вручили ряду педагогічних та технічних працівників начальник відділу Надія Омельченко та профспілковий лідер освітян громади Валерій Невдобенко.
Надія Омельченко також зазначила, що 5 педагогів Кагарличчини будуть нагороджені відзнаками Обухівської районної військової адміністрації.
З професійним святом освітян Кагарличчини вітали вокальними та інструментальними номерами Леся Чоповська, ансамбль гітаристів Кагарлицького ЦДЮТ під керівництвом Бориса Родини, випускниця Кагарлицької мистецької школи Вікторія Матюшенкова та ансамбль Кагарлицького МЦКД «Зорецвіт».
29 вересня працівники книгозбірень Кагарлицької громади приймали вітання з нагоди свого професійного свята. Основні урочистості відбувалися у Центральній бібліотеці Публічної бібліотеки відділу культури Кагарлицької міської ради.
З професійним святом бібліотекарів привітали міський голова Олександр Панюта, начальник відділу культури Олена Петленко, голова Кагарлицької міської організації профспілки працівників культури Антоніна Коршунова, директор Центральної бібліотеки Лілія Литвин.
Вони наголосили на тому, що це свято важливе не лише для бібліотекарів, бібліографів і книгознавців, а й для всіх, хто любить і цінує книги, а також висловили слова вдячності співробітникам закладів, побажавши їм здоров’я, успіхів і нових здобутків, неухильного зростання кількості постійних читачів.
Олександр Панюта подякував «винуватцям урочистостей» за працю та зазначив, що завдяки професіоналізму бібліотекарів, їхній невичерпній енергії та любові до книг виросло не одне покоління освічених, грамотних жителів Кагарличчини, а ще побажав здійснення планів, яскравих ідей, цікавих творчих проєктів.
В урочистій обстановці за високу професійну майстерність і багаторічну сумлінну працю працівники бібліотек були відзначені заслуженими нагородами.
Так, Подяки Кагарлицької міської територіальної громади того дня були вручені завідувачу відділу обслуговування Центральної бібліотеки Тетяні Гриценко, бібліотекарю філії №7 Кадомська сільська бібліотека Ользі Мороз та провідному бібліографу Центральної бібліотеки Олені Шевченко.
Грамотами відділу культури Кагарлицької міської ради нагороджено бібліотекарів Оксану Шаршову з Черняхова, Тетяну Папенко з Буртів, Олену Головченко з Демівщини, Ольгу Васильчук зі Ставів, Ірину Кошеву з Мирівки, Оксану Шаповал із Сущан. А напередодні обласні відзнаки отримали Оксана Шаршова та Ірина Кошева.
У своєму вітальному слові Олена Петленко особливо наголосила на тому, що навіть у століття Інтернету бібліотеки не стали просто сховищами книг, а перетворилися на багатофункціональні культурно-просвітницькі центри.
Сьогодні в Кагарлицькій громаді працює Центральна бібліотека та 20 її філій, де трудиться 30 фахівців. У 2023 році бібліотеки громади відвідали майже 11 тисяч читачів.
Для молодого покоління бібліотекарі проводять безліч різноманітних заходів: тематичні вечори, літературні години, зустрічі з творчими людьми, майстер-класи та конкурси.
Того ж дня працівники Кагарлицького історико-краєзнавчого музею провели для бібліотекарів громади цікаву пізнавальну екскурсію міським парком.
Першого жовтня у Кагарлицькому міському центрі культури та дозвілля відбувся шаховий турнір пам’яті Івана Швидкого та з нагоди свята Покрови Пресвятої Богородиці, Дня захисників і захисниць України й Дня козацтва. Перше місце посів шахіст із Миронівки.
Шахові баталії в Кагарлику зібрали 22 учасники з Києва, Миронівки, Українки, Обухова, Ржищева та Кагарлика.
Після тривалого інтелектуального протиборства визначилися лідери змагань.
Перше місце у турнірі виборов Володимир Бугайчук, м. Миронівка, друге - Михайло Сокол, м. Кагарлик, трете - Євген Миронов, м. Обухів.
Переможцям, ветеранам та учасникам турніру вручили грошові винагороди.
Нещодавно в Кагарлицький Центр первинної медико-санітарної допомоги придбали ще одну обновку – гематологічний аналізатор 5D-рівня. Гемоаналізатор - це прилад, за допомогою якого проводять оперативний загальний аналіз крові пацієнтів. Про придбання та його можливості КагарликCity розповіла директор ЦПМСД Інна Карапіра.
Потужніший та функціональніший
«У вересні Кагарлицька амбулаторія Центру первинної медико-санітарної допомоги отримала нове обладнання, за допомогою якого можна швидко та якісно провести загальний аналіз крові. Пропускна здатність такого аналізатора – 20 аналізів за годину», - розповідає директор закладу Інна Карапіра.
- Новий гематологічний аналізатор 5D-рівня має ширші функції, аніж попередній, - наголошує Інна Карапіра.
Керівник медустанови зазначає, що таке придбання стало можливим завдяки підтримці міського голови Олександра Панюти та депутатів міськради. «На моє звернення було виділено кошти із бюджету Кагарлицької громади, на них ми й придбали гемоаналізатор. А попередній прилад передали в амбулаторію села Бурти», - каже вона.
Інна Карапіра розповідає, що амбулаторія в Кагарлику мала подібний апарат 3D-рівня. Але новий – вищого класу, більш потужний, та має ширший діапазон функцій. Окрім традиційних показників при загальному аналізі крові, він визначає атипові та незрілі клітини. Це означає, що при загальному аналізі крові можна визначити її онкологічні захворювання.
«Ця функція є корисною тим, що при традиційних методах, щоб визначити що у пацієнта є рак крові, потрібно багато часу. Тут же все робиться буквально за пару хвилин», - пояснює роботу апарата Інна Карапіра.
Середній час отримання результатів аналізу - 10 хвилин
Алгоритм проведення аналізів дуже простий: пацієнт звертається до сімейного лікаря, той дає направлення на аналіз. Гемоаналізатором 5D-рівня можна проводити до 20 аналізів за годину. Саме так і роблять, коли черга на аналізи велика. Тоді на допомогу фельдшеру сімейної медицини Миколі Рогозі, який і робить аналізи, приходить медсестра. Вона бере кров на аналізи, а вже Микола Рогоза працює із апаратом.
У звичайному режимі, коли фельдшер працює сам, аналізи пацієнт отримає протягом 10-15 хвилин. Темп роботи залежить і від самих пацієнтів. Роблять аналізи безкоштовно – не потрібно купляти ні гумові рукавички, ані скарифікатори. Працює лабораторія із 8:00 до 16:00.
«Але в будь-якому випадку це швидше, аніж аналіз у звичайній лабораторії», - каже Інна Карапіра. Вона додає, що в лабораторії ЦПМСД є також і прилади для визначення рівня холестерину та загального аналізу сечі.
Нині подібні аналізатори є ще в амбулаторіях у селах Черняхів та Бурти. Там аналізи роблять сімейні лікарі. В планах - придбати ще 4 гемоаналізатори, щоб такий прилад був у кожній із семи амбулаторій Кагарлицької громади. Таке придбання зробить наш заклад повністю укомплектований обладнанням відповідно до вимог НСЗУ.
Усі ми одного разу з’являємося на світ для того, щоб відбутися в цьому житті, пройти свій шлях, залишивши добрий слід. Свій шлях - і в Миколи Миколайовича Наріжного - водія Кагарлицького АТП 13255, нині – пенсіонера.
ДИТЯЧА МРІЯ
Народився Микола Наріжний 13 листопада 1951 року у селі Слобода, утім більшість років свого свідомого життя провів у Кагарлику, де і працював, і виростив 2 дітей. Сьогодні разом із дружиною допомагає виховувати п’ятьох онуків.
Із дитинства він цікавився технікою, мріяв стати водієм. Його не лякали обморожені руки водіїв, їх промаслений одяг, гори запчастин в гаражі, втомлений погляд після довгого рейсу... Він ще в школі не приховував від однокласників того, що мріє бути шофером. І він ним став.
Старшокласником, під час канікул, працював у колгоспі причіпником на тракторі, скидав важкі валки пшениці з косарки. Там і сів вперше за кермо трактора. Звісно, без водійських прав. Але ж як хотілося!
Майже все своє трудове життя Микола Наріжний працював на одному місці - у Кагарлицькому автотранспортному підприємстві 13255 і лише кілька років у сільгосптехніці.
У далекі 70-ті роки автоколона була одним із провідних підприємств Кагарличчини. А зважаючи на те, що АТП 13255 завжди було ще й воєнізованим формуванням, то, звісно, що ні про які перебої в його діяльності не було й мови.
Зараз у Кагарлику пасажирів перевозять маршрутки, а будматеріали доставляють вантажівки приватних підприємців. Кагарлицька автоколона 13255 вже давно розформована. На просторій території колишнього автопідприємства нині фабрика з виробництва меблів. А ще 30 років тому тут вирувало автотранспортне життя - щохвилини звідси виїжджали вантажівки чи автобуси…
НЕСПРАВНІСТЬ ДВИГУНА НАВЧИВСЯ ВИЗНАЧАТИ ЗА ЗВУКОМ
В АТП 13255 Миколу Миколайовича поважали за сумлінну працю і дбайливе ставлення до техніки. За робочою вантажівкою водій завжди стежив, як за своєю власною, а за відтінком звуку міг визначити причину несправності двигуна. Не раз ремонтував автомобіль просто на морозі. Він любив техніку і свою роботу, тож й не дивно, що з часом у трудовій книжці з’являлося все більше і більше нових записів із подяками.
Микола Наріжний ностальгічно згадує, як вперше сів за кермо ГАЗа, згодом – ЗІЛа, а ще через три роки йому довірили КАМАЗ. Із того часу й трудився на міжміських рейсах, об’їздив ледь не весь Радянський Союз.
Завжди добрим словом згадує своїх колег по роботі: Анатолія Васильківського, Григорія Шевченка і нині покійних Миколу Салька та Анатолія Кулика. Каже, що усі жили спільною роботою, допомагали один одному, товаришували. Разом досягали високих трудових показників.
Після довгих рейсів Микола Миколайович завжди поспішав додому, до дружини Катерини Дмитрівни, до дітей. Він знав, що його завжди там чекають і зустрінуть теплом і любов’ю. Адже людині небагато треба. Сім’я, дім, робота - ось три основні складові людського щастя.
У клопотах і поїздках пролетіло понад 20 років. Він об’їздив усі ближні й далекі траси, працював, ремонтував, із дорогою і машиною тісно сплелося все його життя.
РОМАНТИКИ БУЛО МАЛО
Дуже часто доводилося Миколі Миколайовичу вирушати на КАМАЗі в різні регіони СРСР, везучи будматеріали, а іноді й продукти. Траплялося, що через відрядження не бачився з родиною місяцями. Але добре, коли знаєш, що вогні будинку недалеко і там на тебе завжди чекають. Іноді вдавалося заскочити додому на день-два, і знову на трасу.
Микола Миколайович неодноразово казав, що в професії далекобійника романтичного мало. Це - величезна відповідальність, постійна напруга. Весь час потрібно стежити за дорогою, непомічена яма може спровокувати поломку машини, звірі, що раптово вибігали на дорогу, могли стати причиною ДТП. Гальмівний шлях навантаженого автомобіля вагою в кілька тонн набагато довший, ніж у легковика, тож навіть на пейзажі, що змінювалися за вікном, Микола Наріжний майже не звертав уваги. Найкращим пейзажем, за його словами, була рівна дорога.
Знаючи, що у відрядженні може статися все що завгодно, перед кожним рейсом по кілька разів перевіряв вантажівку досконально. Особливо важко працювати було взимку. Мороз, затяжні підйоми і такі ж спуски. Бувало, і в досвідчених водіїв коліна тремтіли.
Водій згадує, як у лютий мороз «застряг» за Волгоградом на засніженій трасі. Черга автомобілів простягалася на не один кілометр. Далекобійники - люди терплячі, серйозні і, як правило, один одного завжди виручають у дорозі. Так і того разу, гуртувалися, грілися, спільно розчищали дорогу. І врешті-решт вирвалися із завалів снігу.
ВІДРЯДЖЕННЯ В РАДІАЦІЙНУ ЗОНУ
Час минав, змінювалися пори року. Діти росли.
Наприкінці квітня 1986 року сталася трагедія на ЧАЕС. Масштаби катастрофи могли бути набагато більшими, якби не мужність учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. І Микола Миколайович Наріжний був одним із тих людей.
- Як сьогодні пам’ятаю цей день, - розповідає Микола Миколайович. – Я тоді був у рейсі у Баку. Вже збирався додому. Аж раптом до мене підбігає місцевий колега і гукає: «Ти чув, що Чорнобиль зірвався? Що робитимеш?» А що мені робити? Миттю зібрався додому, документи вже всі були оформлені, і поїхав в Україну. Важко було на серці. Хвилювався за сім’ю, рідню. Як вони там?
А невдовзі Миколі Миколайовичу довелося разом із колегами поїхати на північ України, у радіоактивну зону, працювати. Понад два тижні він возив щебінь та пісок у забруднену радіацією територію. А звідти вивозив усе, що завантажать. Курсували ледь не цілодобово – Малин, Прип’ять, Житомир, Бихи…
Одного разу, пригадує, його разом із напарником Сергієм Бондарем направили прямо за реактор.
«Тоді, - розповідає Микола Миколайович, - ми «вхопили» гарну дозу радіації. Нам на постах після відповідних замірів навіть заборонили в’їжджати в Дитятки та Гостомель. На запитання, а куди ж їхати, тільки махали руками, мовляв, куди хочте, тільки не сюди. Так ми й приїхали у Кагарлик із завантаженим автомобілем. Нас тут довго обмивали водою (а в кузові було борошно) і врешті-решт випустили додому. Що з тим борошном сталося, я не знаю.
Не всі тоді розуміли, з якою небезпекою зіткнулися.
Микола Миколайович пригадує, як при в’їзді в забруднені радіацією населені пункти вражала відсутність співу птахів, гавкоту собак, звичного шуму, звуків. Там була тільки тиша. У дитячих пісочницях лежали розкидані іграшки, двері і вікна будинків були відчинені. Де-не-де лунало радіо, на мотузках висіла залишена господарями випрана білизна. Усе це справляло на водіїв гнітюче враження.
Якихось особливих секретів або звичаїв перед поїздками водій ніколи не дотримувався. Лише скурпульозно завжди все перевіряв. І ніколи не поспішав, якщо був хоч у чомусь не впевнений.
Єдине, каже, що число 13 – для нього щасливе. Адже супроводжувало його впродовж усього життя. 13-го народився, 13-го пішов у армію, 13-го одружився, 13-го розпочав працювати в автоколоні…
Сьогодні разом зі своєю дружиною Катериною Дмитрівною втішається внуками – а їх в подружжя аж п’ятеро! Каже, добре, коли сім’я поряд, якщо в молодості рідко бував дома, то хоч на старість можна більше часу приділити рідним. Хіба ж це не щастя?
У Ржищеві 21 вересня пішов із життя поет та художник, почесний член Національної спілки художників України Борис Степанович Дегтярьов.
Народився Борис Дегтярьов 22 вересня 1934 року в селі Зікрачі Кагарлицького району.
Без картин та віршів не уявляв свого життя.
Автор шести поетичних збірок, десятки його поезій було покладено на музику М.Дейнегою, О.Шестопалом, В.Коробченком.
Довгий час співпрацював із редакцією Кагарлицької районної газети.
Свою радість спілкування з природою, з її щоденною неповторністю художник відображав у картинах. Протягом життя Борис Степанович побував у багатьох місцях, і скрізь око митця вихоплювало з часом буденних краєвидів саме той, що хвилює.
Нелегко йому було нести своє мистецтво в люди. Але великий життєвий досвід завжди допомагав долати труднощі, а ще - надія на увагу, підтримку, доброту шанувальників.
У повсякденному житті він завжди був уважний до людей і всього, що його оточує; скромний, пунктуальний.
Поховали Бориса Степановича Дегтярьова у Ржищеві 22 вересня на центральному цвинтарі.
Редакція газети «Вісник Кагарличчини» висловлює щирі співчуття рідним покійного.
***
Ти славив Ржищів, і його людей,
І Кагарличчину, і Україну -
І у живОпису, і в Слові, і Твого
Таланту стачило на всю Земну родину.
Художником же бути - це розмАй,
Чесноти, совість возвеличують це ймення:
Творці усі уславлюють свій край -
На батьківській землі їм Бог дає натхнення.
Поет і живописець - чиста творча кров...
Любов’ю повнились Твої звитяжні груди.
Твоє ім’я, Борисе Дегтярьов,
І пам’ятатимуть, і не забудуть люди.
Від імені друзів - Павло Малєєв
На Кагарличчину знову надійшла сумна звістка - захищаючи Україну, пішов із життя житель міста Кагарлик старший солдат Євгеній Іванченко. Героя поховають у рідному місті.
Євгенія Іванченка не стало 24 вересня в місті Костянтинівка Донецької області. Герою було 37 років.
Євгеній Іванченко був призваний до лав ЗСУ 26 лютого 2022 року Другим відділом Обухівського РТЦК та СП. Служив номером обслуги 1 самохідного артилерійського взводу 1-ї самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону військової частини А4010. У складі цього підрозділу він бив ворога на Донеччині.
У Євгенія залишилися дружина та мама.
Поховали Євгенія Іванченка у Кагарлику.
16 вересня у місті Вінниця відбувся Всеукраїнський турнір із мініфутболу серед команд із футболістами 2016-2017 років народження. «ДЮСШ-ДРУЖБА» Кагарлик на турнірі виборола ІІ місце.
В турнірі у Вінниці брали участь 10 команд: ФК «Балкани», ФК «Балкани-2», ФК «Старболс» з міста Хмельницький; ФК «Бульвар», ФК «Фаєрбол» з Житомира; ФК «Шахтар», ФК «Шахтар-2» з Вінниці; ФК «Атлет» (Київ); ФК «Юність» (Черкаси); «ДЮСШ-ДРУЖБА» Кагарлик.
Усі вони були розділені на 2 групи по 5 команд у кожній.
Кагарлицькі футболісти виграли у ФК «Балкани-2» - 3-0, у ФК «Бульвар» - 3-1, ФК «Старболс» - 2-1, ФК «Шахтар» - 2-0 та посіли перше місце в групі.
У півфіналі футболісти з Кагарлика зустрілися з ФК «Атлет». Результат гри - 0-0. У серії післяматчевих 6-ти метрових ударів перемогу з рахунком 3-2 одержала команда каграличан.
У фіналі «ДЮСШ-ДРУЖБА» Кагарлик поступилася ФК «Фаєрбол» (Житомир) з рахунком 2-1. Та у підсумку посіла ІІ місце.
У кожній команді-учасниці відзначили кращих гравців. У кагарлицькій команді був відмічений воротар - Макар Павлик.
А за тиждень, 24 вересня, команда «ДЮСШ-ДРУЖБА» Кагарлик відвідала спортивно-оздоровчий комплекс «Olympic village» у селі Підгірці на Київщині, де взяла участь у турнірі з мініфутболу серед команд із футболістами 2016-2017 років народження. Юні футболісти із Кагарлика вибороли перше місце.
У турнірі брали участь 8 команд. Це: «Лідер-Містечко» та ФК «Лідер» з міста Васильків, ФК «Вулкан» (м. Київ), ФК «Каскад» (м. Бровари), ФК «Кристал» (с. Козин), ФК «Фортуна» (Житомирська область), ФК «Арсік-клаб» (Біла Церква) і «ДЮСШ-ДРУЖБА» (Кагарлик).
Учасники турніру були розділені на 2 групи по 4 команди в кожній.
«ДЮСШ-ДРУЖБА» Кагарлик виграла у ФК «Лідер-Містечко» (Васильків) - 6-0, ФК «Каскад» (Бровари) - 1-0, ФК «Вулкан» (Київ) - 3-1 та посіла перше місце в своїй групі.
У півфіналі кагарличани перемогли ФК «Лідер» (Васильків) - 4-1.
У фіналі «ДЮСШ-ДРУЖБА» Кагарлик зіграла з ФК «Кристал» (Козин) з рахунком 3-2 і стала переможницею турніру.
У кожній із команд відзначили кращих гравців. У команді «ДЮСШ-ДРУЖБА» Кагарлик це - Артем Тригуб та Іларія Трохименко.
«Дякуємо батьківському колективу за підтримку та організацію поїздок на змагання», - зазначає тренер команди «ДЮСШ-ДРУЖБА» Кагарлик Роман Свиридченко.
15 вересня, напередодні Дня рятівника, до 19 ДПРЧ м. Кагарлик завітали учні Кагарлицького ліцею № 3.
Рятувальники спільно з командою ДЮРП «Відважні рятівники» провели для учнів ліцею цікаву екскурсію, де познайомили дітей із пожежними автомобілями, які стоять на варті захисту Кагарличчини від пожеж та інших надзвичайних ситуацій. Вони продемонстрували та розповіли дітям про пожежно-технічне обладнання, яке знаходиться в рятувальному підрозділі. Діти ліцею отримали багато вражень, посиділи та проїхали в рятувальному автомобілі, відчули себе в ролі пожежників.
Наприкінці заходу учні ліцею подякували та привітали рятувальників із професійним святом.
15 вересня у Кагарлику відкрито поліцейську станцію. Розміщується вона неподалік міської ради – на першому поверсі міського Центру культури та дозвілля. Там уже працює поліцейський офіцер громади Віктор Дяченко.
У відкритті поліцейської станції взяли участь голова Кагарлицької міської ради Олександр Панюта, голова Обухівської районної військової адміністрації Микола Кравчук, заступник начальника Головного управління Національної поліції в Київській області полковник поліції Максим Очеретяний, жителі Кагарлика та поліцейські.
Поліцейська станція - у Кагарлику
Микола Кравчук наголосив на важливості відкриття поліцейської станції в Кагарлику зокрема та на Обухівщині загалом.
Максим Очеретяний представив присутнім поліцейського офіцера громади Віктора Дяченка. Він вручив Віктору Дяченку зброю та сертифікат, який посвідчує, що той пройшов навчання на поліцейського офіцера громади та може належно виконувати свої функції.
Також Максим Очеретяний вручив Олександру Панюті Лист-подяку Кагарлицькій громаді від Головного управління національної поліції в Київській області за активну участь у створенні безпечного середовища в рамках реалізації проєкту «Поліцейський офіцер громади».
Як зазначив міський голова Олександр Панюта, ремонт та облаштування поліцейської станції проведено власними силами за підтримки благодійного фонду МХП-Громаді.
Окрім того, за кошти бюджету громади було придбано новий поліцейський автомобіль.
- Вдячний депутатам Кагарлицької міської ради, які підтримали цю ініціативу та виділили необхідні кошти на придбання поліцейського автомобіля, на проведення ремонтних робіт. Від імені громади дякую і благодійному фонду МХП-Громаді, який нам надав суттєву допомогу в облаштуванні приміщення поліцейської станції, і колективу міського центру культури та дозвілля. Всі роботи завершені вчасно, обладнання – нове, це стосується і оргтехніки, і камер спостереження, - наголосив міський голова Олександр Панюта.
А для своєчасного реагування на виклики і належного обслуговування сіл Кагарлицької міської територіальної громади Олександр Панюта вручив Віктору Дяченку ключі від нового службового автомобіля, придбаного за кошти місцевого бюджету.
- Всі ми повинні розуміти, що безпека наша особиста, безпека наших дітей – це питання кожного. І налагодити взаємодію з поліцейським офіцером громади – це дійсно важлива річ. Адже викорінювати наслідки порушень набагато складніше, ніж попередити їх.
Тому сьогодні я від імені всіх нас бажаю офіцеру громаді, щоб йому працювалося добре, спокійно, і якнайменше було в нас непередбачуваних, небезпечних ситуацій. Щоб була налаштована дійсно співпраця з громадою. Щоб кожен житель Кагарличчини знав, що можна звернутися до поліцейського офіцера громади та отримати рішення тих чи інших проблем. І щоб поліцейський офіцер громади теж відчував повагу і підтримку від жителів Кагарличчини, - підсумував міський голова.
Аматори сцени Кагарлицького міського центру культури та дозвілля представили присутнім на відкритті кілька художніх номерів.
Завітавши до поліцейської станції, ми на власні очі пересвідчилися, що офіцеру громади створені належні умови для роботи. Міська влада попіклувалася у проведенні ремонту приміщення та забезпеченні його відповідною оргтехнікою й витратними матеріалами, новими меблями та інвентарем.
Хто він - поліцейський офіцер громади?
Віктор Дяченко народився 15 квітня 1993 р.н. на Кіровоградщині, згодом із батьками переїхав на Миколаївщину в м.Первомайськ, де і закінчив школу, а у 2009 році вступив до військового ліцею з посиленою військовою фізичною підготовкою в м.Донецьку. По його закінченні у 2011 році розпочав навчання в Інституті прокуратури та слідства Одеської юридичної академії, де здобув освітні рівні бакалавра права та магістра правоохоронної діяльності.
Службу в армії проходив у місті Києві – у Президентському полку А0222 (перший спецбатальйон, перша спеціальна рота). Із 2017 року – робота в Обухові, у службі охорони. З початку 2023 року – в Обухівському райуправління поліції головного управління Київської області. З липня 2023 року – поліцейський офіцер громади.
Навіщо офіцеру бензопила?
Офіцер громади володіє більшими повноваженнями, ніж дільничний поліцейський. Він має право перевіряти документи на зброю, оформляти аварії та інші порушення правил дорожнього руху, розслідувати дрібне хуліганство та без залучення слідчих скеровувати справи різних порушень до суду. А ще місцевий полісмен запобігатиме вчиненню правопорушень як з боку дітей, так і щодо них. А це вже профілактична робота.
Іншими словами, офіцер громади – це свого роду шериф, який має забезпечувати порядок у громаді. Він може прийти на допомогу і комунальним службам в разі стихійного лиха, і надати першу домедичну допомогу постраждалим при ДТП.
Відповідно, і автомобіль поліцейського офіцера громади укомплектований належним чином. Тут є і пневматичні ножиці, і пускові проводи, і аптечка першої медичної допомоги, і набір інструментів, і навіть… бензопила.
Скажімо, за умови негоди він, не чекаючи на приїзд рятувальників, повинен допомогти прибрати або й розпиляти дерево, що впало на дорогу. Для цього у нього в машині є все необхідне.
Але головною метою своєї роботи зараз офіцери вважають завоювання довіри громадян.
- Я підпорядковуюся безпосередньо керівництву Обухівського райвідділу поліції, - розповідає нам Віктор Дяченко. – Втім маю підтримувати тісний контакт із міською владою, своєчасно реагувати на проблеми громади. Мої головні завдання: орієнтуватися на потреби населення, підтримувати постійний контакт із місцевими жителями, щоденно забезпечувати порядок на території громади та запобігати скоєнню правопорушень.
Із дільничними поліцейськими взаємодіємо щодня, і в разі потреби проводимо спільні патрулювання та виїзди.
У постійному контакті з міською владою
– Щоб отримати свого офіцера громади, Кагарлицька міська рада уклала Меморандум про співпрацю з обласним управлінням Національної поліції й облаштувала правоохоронцеві умови для роботи, – пояснює міський голова Олександр Панюта. – Крім того, забезпечення паливно-мастильними матеріалами буде здійснюватися за наш кошт. Це також є однією з умов проєкту.
Згодом, можливо, на Кагарличчині з’явиться ще один офіцер громади, адже, відповідно до розрахунків, один такий поліцейський має працювати із 8 тис. населення. Тож, на перспективу, в поліцейській станції ми облаштували два робочих місця.
Важливо, що поліцейський офіцер громади буде у постійному контакті з міською владою, він не залучатиметься до чергувань поліції, а отже, зможе більше часу приділяти вирішенню поточних питань, щоденно підтримувати зв’язок і з міською владою, і з жителями громади, співпрацювати з членами різних комісій міськради, в тому числі адміністративною та з благоустрою.
Попередження, профілактика, зауваження, неповнолітні, благоустрій, поводження з відходами, правила поведінки у місцях громадського користування — це усе в повноваженнях поліцейського офіцера громади.
Довідково. Проєкт «Поліцейський офіцер громади» — це черговий крок у реформі Національної поліції, направлений на безпеку та захист населення. Мета проєкту полягає в тому, щоб офіцер поліції постійно знаходився поряд із мешканцями своєї територіальної громади, плідно співпрацював із жителями та орієнтувався на їхні потреби.