Пошук

Вшанували загиблих воїнів-земляків

У КАДОМЦІ ТА ЧЕРНЯХОВІ ВСТАНОВЛЕНО МЕМОРІАЛЬНІ ДОШКИ НА ЧЕСТЬ КОСТЯНТИНА КОЗЛОВЦЯ ТА ІВАНА ЛЯШКА

3 жовтня у Кадомській гімназії відбулось урочисте відкриття меморіальної дошки на честь загиблого на фронті українського воїна Костянтина Козловця.
У церемонії взяли участь начальник Другого відділу Обухівського районного територіального центру комплектування і соціальної підтримки підполковник Володимир Бойко, благочинний Кагарлицького благочиння Православної церкви України священник Юрій Литвин, старости сіл громади, директор гімназії Світлана Лісова, учні і педагоги навчального закладу, військовослужбовці та ветерани російсько-української війни, родичі, друзі та односельці загиблого Героя.
Костянтин Козловець, воїн і син воїна, нищив ворога у складі 1-го аеромобільного взводу 3-ї аеромобільної роти військової частини А0641, де він служив командиром 4-го відділення.
Народився він 22 листопада 1993 року в селі Кам’янка Олевського району Житомирської області. На постійне місце проживання в Кадомку сім’я Козловців переїхала в 1998 році. У 2000 році Костянтин вступив до Кадомської загальноосвітньої школи, яку закінчив у 2008 році. Із 2008 по 2012 рік навчався у Ржищівському індустріально-педагогічному технікумі.
Під час виконання бойового завдання внаслідок мінометного обстрілу біля Білогорівки Луганської області 26 квітня солдат Костянтин Козловець загинув. Героєві було лише 29 років.
Він брав приклад із батька, який у мирні часи був ветлікарем, а коли ворог окупував Крим і на сході України гриміли бої, став учасником АТО. На жаль, батько солдата, Микола Козловець, 1971 року народження, трагічно загинув торік в автокатастрофі.
Поховали воїна в селі Кам’яне Олевської МТГ, що на Житомирщині, звідки родом його батьки.

***

5 жовтня у Черняхівській гімназії, що на Кагарличчині, урочисто відкрили меморіальну дошку на честь загиблого *на фронті воїна-земляка Івана Ляшка.
Пополудні у дворі Черняхівської гімназії було людно, але не гамірно. Сюди, на церемонію відкриття меморіальної дошки на честь випускника закладу, жителя Черняхова Івана Ляшка зібралися працівники та учні гімназії, жителі села, батьки та друзі полеглого Героя. Приїхали віддати шану захисникові заступник Кагарлицького міського голови Валентина Циганок, начальник Другого відділу Обухівського районного територіального центру комплектування і соціальної підтримки підполковник Володимир Бойко, староста села Володимир Безвербний.
Відкриття пам’ятного знаку на честь Івана Ляшка приурочили до його дня народження. До нього Герой не дожив 4 місяці і 11 днів.
Іван Ляшок був мобілізований у січні 2023 року до військової частини А2167 (72-га окрема механізована бригада імені Чорних Запорожців). Тут він служив номером обслуги 6 механізованої роти 2 механізованого батальйону. В складі цього підрозділу і бив ворога на Донеччині.
Загинув Герой 26 травня від поранень, несумісних із життям, отриманих під час бою із рашистами поблизу Володимирівки Волноваського району Донецької області. Герою було 32 роки. Його поховали у рідному селі.
Хвилиною мовчання присутні вшанували пам’ять про Івана Ляшка та всіх загиблих захисників України.
Відкрила меморіальну дошку Івану його мама Світлана Ляшок.
Із щирими словами про Героя, подвиг наших захисників до присутніх звернулися директор Черняхівської гімназії Лариса Яренко, заступник Кагарлицького міського голови Валентина Циганок, підполковник Володимир Бойко, класний керівник Івана Ляшка Ганна Маруня.
Учні гімназії продекламували щемливі поезії про війну та наших героїв-оборонців.
Присутні на відкритті поклали до меморіальної дошки Івану Ляшку квіти.
А виготовив дошку безкоштовно підприємець із Кагарлика Дмитро Неживий.
Валентин ВЛАДІМІРОВ

Юристам громади – подяки і квіти

Із нагоди прийдешнього Дня юриста заступник міського голови Іван Семцов вручив Подяки Кагарлицької міської територіальної громади секретарям судового засідання Кагарлицького районного суду Олені Вареник і Наталії Марчук.
Урочистий захід проходив у приміщенні судової установи.
Головний суддя Кагарлицького районного суду Олександр Закаблук подякував за святкові поздоровлення, й у свою чергу також привітав колег, відзначивши внесок адвокатів у добру справу захисту прав громадян, і вручив квіти представниці адвокатського корпусу громади Оксані Лисюк.
Цього ж дня Подяки Кагарлицької міської територіальної громади була удостоєна також Людмила Хамка, головний юрист Кагарлицького бюро правової допомоги.

«Відкриті уроки футболу» у Кагарлику

5 жовтня на стадіоні фізкультурно-оздоровчого комплексу Кагарличчини відбувся фізкультурно-спортивний фестиваль «Відкриті уроки футболу». У заході взяли участь 72 учні Кагарлицької громади.

У відкритті фестивалю взяли участь заступник Кагарлицького міського голови Ігор Будюк, начальник відділу освіти міської ради Надія Омельченко, начальник відділу молоді та спорту міськради Анастасія Іванюта, координатор проєкту «Відкриті уроки футболу» в Київській області Володимир Маслов.
Надія Омельченко привітала учасників фестивалю та подякувала Українській асоціації футболу, яка надала перевагу Кагарлицькій громаді та проводить фестиваль саме тут.
Розпочався фестиваль із руханки, яку з учасниками фестивалю провели учні Кагарлицького ліцею №3. Після чого учасники «Відкритих уроків футболу» та їх наставники розійшлися по локаціях.
«Відкриті уроки футболу» – соціальний проєкт Української асоціації футболу, – розповів про фестиваль його координатор у Київській області Володимир Маслов. – На Київщині фестиваль проводиться із 2010 року. Загалом вже проведено понад 30 таких заходів, і кожного разу в іншому місті. Адже його організатори та спонсори прагнуть, щоб участь у фестивалі щоразу брали діти із нових громад. На цей раз фестиваль завітав до Кагарлика. Мета цього фестивалю зараз - щоб діти, які постраждали від війни, діти-переселенці соціально і психологічно адаптувалися».
Володимир Маслов зазначив, що у фестивалі в Кагарлику беруть участь 72 дітей із Кагарличчини та 12 волонтерів – учителі фізичного виховання, тренери Кагарлицької ДЮСШ та їхні помічники. Діти розділені на 6 команд, які будуть по черзі проходити по 6 квадратах-локаціях із різним спрямуванням.
Директор Кагарлицької дитячо-юнацької спортивної школи Роман Свиридченко розповів, що Українська асоціація футболу забезпечила учасників фестивалю спортивним інвентарем, та брендованим одягом: футболками, светрами. Все це і залишиться у них по завершенню заходу.
Загалом, як уточнив Роман Свиридченко, усі шість команд відвідають 6 локацій.
Майданчик безпеки. Тут працівники Кагарлицького відділення поліції розповідають про правила поводження із вибухонебезпечними предметами - про те, які бувають правопорушення та як їх уникнути.
Майданчик психолога.
Майданчик зорового способу життя. Тут задіяний спортивний інвентар, а його керівниця розповідає що підвищує імунітет нашого організму, а що знижує.
Майданчик, де дітям показують різноманітні спортивні вправи та елементи гри в футбол.
Майданчик різноманітних естафет.
Майданчик футбольного спрямування. Тут теж проходять естафети та вправи з футбольними м’ячами. А також діти грають у футбол.
Роман Свиридченко додав, що мета фестивалю - щоб діти трохи відволіклися від подій, здружилися між собою. Адже у фестивалі беруть участь діти не лише із Кагарлика, а й із сіл громади. Й організатори поділили їх по різних командах, щоб поліпшити комунікацію між дітьми.

На Кагарличчині кілька днів горів торф

Вперше в історії Кагарличчини на її території сталося загоряння торфу. Зазвичай, найближче торфовища горять поблизу Обухова. Але кліматичні зміни останніх часів та, ймовірно, людська недбалість, призвели до стихійного лиха й на території Кагарлицької громади. Його впродовж трьох днів долали чотири підрозділи рятувальників із Кагарлицької та сусідніх громад.

Торф у Сущанах гасили три дні

Пожежа розпочалася 28 вересня на «Тхорівському» ставку в селі Сущани. Про загоряння Кагарлицьким рятувальникам повідомили того ж дня о 8:40. Горів торф на місці колишнього водного дзеркала місцевого ставу. Водойма пересохла ще років 15 тому. Але остаточно мулисте дно висохло на порох лише нещодавно, утворивши торфовище. От воно і зайнялося. Площа пожежі склала понад 2 гектари.

Що стало причиною загоряння - чи то самозаймання, чи людська недбалість (адже нині маємо «сезон» паління бадилля на городах), покаже слідство. Але клопоту пожежа завдала чималого.
Спочатку за викликом прибули рятувальники 19-ї державної пожежно-рятувальної частини міста Кагарлик. А оцінивши обстановку, запросили підмогу. Тож торфовище гасили ще й підрозділи із 20—ДПРЧ м. Ржищів, 13-ДПРЧ м. Богуслав та 14-ДПРЧ м. Миронівка.

На допомогу із підвезення води прийшли й комунальне підприємство Кагарлицької міськради «Кагарликміськрембудсервіс», ПСП «Переселенське-К» та ПрАТ «Агрофорт».

Незважаючи на всі зусилля, приборкати стихію вдалося лише через три дні – о 16:00 30 вересня.

На щастя, від пожежі ніхто не постраждав. Але як вона вплинула на здоров’я жителів Сущан, особливо тих, хто має проблеми із дихальними шляхами, питання неоднозначне.

Гасіння торфовищ - одне з найскладніших

«Звісно, специфіка гасіння торфу є однією із найскладніших, - розповідає Олександр Раснюк, тимчасово виконуючий обов’язки начальника 3 Державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНСУ в Київській області. - У першу чергу це стосується глибини прогарів. Тобто кількість вже зітлілого торфу, котрий знаходиться під землею. Дивлячись на місце пожежі зовні, можна нічого не запідозрити, але під 10 сантиметровим шаром грунту може знаходитися прогар. У випадку в Сущанах він становив до 0,5 метра. А на складніших пожежах, як гасили в Обухівській громаді, бували і від 1,5 метра. Це становить загрозу для життя та здоров’я пожежного, тому працювати потрібно вкрай обережно».

Олександр Раснюк розповів, що по Сущанах, щоб погасити 1 квадратний метр торфовища, йшло близько 2-3 тонни води. А загальна площа була понад 2 гектари. Ще однією із проблем у гасінні торфовищ є те, що торф може горіти без прямого доступу кисню. І у випадку гасіння з перервами торф висушує вже погашену частину пожежі.

«Завдяки допомозі аграріїв ми забезпечили безперебійну подачу води на гасіння протягом трьох днів, - констатує Олександр Раснюк, який і керував гасінням пожежі. - Орієнтовно витрачено до 800 тонн води, котрі взяті із місцевого ставу. Це значно зменшило рівень води у водоймі, про що потрібно задуматися».

Зазвичай до таких пожеж призводить людське недбальство. Якщо бездумно, заради незрозумілої забави, спалювати очерети і траву, то це стане поштовхом до розвитку і поширення нових торфових пожеж у Кагарлицькій громаді. А вже це, своєю чергою, завдасть значних збитків і економіці, і довкіллю, і здоров’ю людей.

Нагороджено військовослужбовців

29 вересня у Кагарлицькому міському центрі культури та дозвілля відбулися урочистості з нагоди Дня захисників та захисниць України, участь в яких взяли представники місцевої влади, військовослужбовці, ветерани Збройних Сил України.

На початку заходу всі присутні виконали Державний Гімн України. По цьому з вітальним словом до військовослужбовців звернувся міський голова Олександр Панюта.
- Наші захисники й захисниці демонструють рішучість і професіоналізм, мужність і самовідданість, справжній патріотизм. Я щиро вдячний кожному з вас за стійкість, доблесть і бойову майстерність, за вашу відданість та непохитну волю у нашій боротьбі за Україну! Попереду ще багато роботи, але впевнений, що на нас чекає перемога! – наголосив очільник громади. – Дякую батькам за синів, дружинам за чоловіків, дітям за батьків, які віддали своє життя на благо нашої Вітчизни.
Хвилиною мовчання було вшановано пам’ять усіх загиблих на війні.
Під час урочистостей захисники і захисниці України отримали відзнаки.
Так, Подяки Кагарлицької міської територіальної громади Олександр Панюта вручив: старшому лейтенанту Олександру Ткаченку, солдату Олексію Білоусу, головному спеціалісту Другого відділу Обухівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Віті Шевченко, офіцеру Андрію Павловському, солдату Андрію Томчуку, старшому солдату Богдану Тонковиду, солдату Сергію Гущину, матерям воїнів Наталії Нікодімовій, Любові Дідович, старшому солдату Максиму Івашку, солдату Костянтину Ардашеву, сержанту Сергію Білану, молодшому лейтенанту Сергію Доманському, молодшому сержанту Олегу Козлову, старшому лейтенанту Ігорю Савенку, молодшому лейтенанту Олександру Саковцю, старшому солдату Руслану Титору, сержанту Олександру Худієнку, учасникам добровольчого формування №1 Кагарлицької міської територіальної громади Юрію Тутику, Ігорю Мазуренку, Миколі Шкляру; майору Дмитру Янковому, майору Анатолію Косенку, старшому лейтенанту Валентину Петричуку, сержанту Євгену Решетнікову, старшому солдату Олександру Жуку, старшому солдату Павлу Окатову, солдату Івану Порохову, солдату Андрію Бутенку, старшому лейтенанту Олександру Мозговому.
Упродовж заходу для воїнів прозвучали музичні вітання у виконанні баяніста Максима Коломійця, вокаліста Анатолія Климака, ансамблів «Октава», «Вишиванка» та «Зорецвіт».

Зі святом, освітяни!

27 вересня у міському центрі культури та дозвілля із професійним святом вітали освітян Кагарлицької громади.

Нині у Кагарлицькій МТГ діє 17 закладів дошкільної освіти, 13 ліцеїв та гімназій, Кагарлицький центр дитячої та юнацької творчості, Кагарлицька дитячо-юнацька спортивна школа, Кагарлицький міжшкільний навчально-виробничий комбінат та Кагарлицька мистецька школа.
2751 учня та 690 дошкільнят навчають та виховують близько 200 працівників закладів дошкільної освіти та 719 педагогічних й інших працівників.
До педагогів та інших працівників закладів освіти Кагарличчини із теплими словами вітань звернулися міський голова Олександр Панюта, начальник відділу освіти міськради Надія Омельченко та голова профспілкової організації педагогічних працівників громади Валерій Невдобенко.
Кагарлицький міський голова Олександр Панюта та його заступник Валентина Циганок вручили представникам освітянської спільноти громади Подяки Кагарлицької міської територіальної громади, квіти, а також грошові винагороди.
Тож, відзнаки отримали: Надія Омельченко, начальник відділу освіти Кагарлицької міської ради; Ірина Ляшенко, вихователь-методист Комунального закладу дошкільної освіти (КЗДО) «Ромашка»; Юлія Коваленко, учитель української мови і літератури, асистент вчителя, колекційний педагог Кагарлицького ліцею №2 ім. В. П. Дашенка; Валентина Бабух, вихователь по підвозу, секретар Кагарлицького ліцею №2 ім.
В.П.Дашенка; Людмила Качан, вихователь КЗДО «Фіалочка»; Оксана Нестеренко, вихователь КЗДО «Теремок»; Тетяна Калініченко, вихователь КЗДО «Малятко»; Наталія Фастовець, кухар КЗДО «Чебурашка»; Валентина Янкевич, директор КЗДО «Зірочка»; Людмила Рогова, директор КЗДО «Мирівський теремок»; Світлана Коробенко, кухар КЗДО «Веселинка»; Тетяна Варібрусова, учитель початкових класів «Кадомська гімназія»; Віра Вареник, кухар
КЗДО «Липовецька веселка»; Юлія Кажукало, учитель інформатики Кагарлицького ліцею №1; Олеся Баляс, учитель початкових класів Кагарлицького ліцею №1; Валерій Ігнатович, учитель фізичної культури Ставівської гімназії; Володимир Вінтушев, майстер підготовки водіїв Кагарлицького МНВК; Віра Безвербна, вихователь КЗДО «Вербиченька»; Наталка Бобонич, кухар КЗДО «Яблунька»; Андрій Чубатенко, учитель трудового навчання Кагарлицького ліцею №4; Петро Литвин, робітник з обслуговування приміщень Кагарлицького ліцею №4; Тетяна Мушта, помічник вихователя КЗДО «Лелеченька»; Віктор Половиця, старший оператор газової котельні КЗДО «Демівщинський світлячок»; Ганна Ільєнко, концертмейстер вокально-хореографічного відділення Кагарлицької мистецької школи; Наталія Шуляк, консультант Центру професійного розвитку педагогічних працівників; Тетяна Германенко, помічник вихователя КЗДО «Журавонька»; Валентина Кучер, помічник вихователя КЗДО «Крихітка»; Людмила Коваль, керівник студії комплексного розвитку дошкільнят «Малючок» Кагарлицького ЦДЮТ; Тетяна Ткач, учитель англійської мови Кагарлицького ліцею №3; Вікторія Андрущенко, заступник директора з виховної роботи Кагарлицького ліцею №3; Ігор Єфіменко, тренер з вільної боротьби Кагарлицької ДЮСШ; Олена Авраменко, завідуюча господарством Слобідської гімназії; Тамара Максименко, вчитель початкового навчання Буртівської гімназії; Оксана Губенко, педагог-організатор «Переселенської гімназії; Валентина Андріївська, вчитель початкових класів Шубівської гімназії, Сергій Назаренко, вчитель фізичної культури Черняхівської гімназії.
Подяки відділу освіти Кагарлицької міськради та квіти вручили ряду педагогічних та технічних працівників начальник відділу Надія Омельченко та профспілковий лідер освітян громади Валерій Невдобенко.
Надія Омельченко також зазначила, що 5 педагогів Кагарличчини будуть нагороджені відзнаками Обухівської районної військової адміністрації.
З професійним святом освітян Кагарличчини вітали вокальними та інструментальними номерами Леся Чоповська, ансамбль гітаристів Кагарлицького ЦДЮТ під керівництвом Бориса Родини, випускниця Кагарлицької мистецької школи Вікторія Матюшенкова та ансамбль Кагарлицького МЦКД «Зорецвіт».

Бібліотекарів громади привітали з професійним святом

29 вересня працівники книгозбірень Кагарлицької громади приймали вітання з нагоди свого професійного свята. Основні урочистості відбувалися у Центральній бібліотеці Публічної бібліотеки відділу культури Кагарлицької міської ради.

З професійним святом бібліотекарів привітали міський голова Олександр Панюта, начальник відділу культури Олена Петленко, голова Кагарлицької міської організації профспілки працівників культури Антоніна Коршунова, директор Центральної бібліотеки Лілія Литвин.
Вони наголосили на тому, що це свято важливе не лише для бібліотекарів, бібліографів і книгознавців, а й для всіх, хто любить і цінує книги, а також висловили слова вдячності співробітникам закладів, побажавши їм здоров’я, успіхів і нових здобутків, неухильного зростання кількості постійних читачів.
Олександр Панюта подякував «винуватцям урочистостей» за працю та зазначив, що завдяки професіоналізму бібліотекарів, їхній невичерпній енергії та любові до книг виросло не одне покоління освічених, грамотних жителів Кагарличчини, а ще побажав здійснення планів, яскравих ідей, цікавих творчих проєктів.
В урочистій обстановці за високу професійну майстерність і багаторічну сумлінну працю працівники бібліотек були відзначені заслуженими нагородами.
Так, Подяки Кагарлицької міської територіальної громади того дня були вручені завідувачу відділу обслуговування Центральної бібліотеки Тетяні Гриценко, бібліотекарю філії №7 Кадомська сільська бібліотека Ользі Мороз та провідному бібліографу Центральної бібліотеки Олені Шевченко.
Грамотами відділу культури Кагарлицької міської ради нагороджено бібліотекарів Оксану Шаршову з Черняхова, Тетяну Папенко з Буртів, Олену Головченко з Демівщини, Ольгу Васильчук зі Ставів, Ірину Кошеву з Мирівки, Оксану Шаповал із Сущан. А напередодні обласні відзнаки отримали Оксана Шаршова та Ірина Кошева.
У своєму вітальному слові Олена Петленко особливо наголосила на тому, що навіть у століття Інтернету бібліотеки не стали просто сховищами книг, а перетворилися на багатофункціональні культурно-просвітницькі центри.
Сьогодні в Кагарлицькій громаді працює Центральна бібліотека та 20 її філій, де трудиться 30 фахівців. У 2023 році бібліотеки громади відвідали майже 11 тисяч читачів.
Для молодого покоління бібліотекарі проводять безліч різноманітних заходів: тематичні вечори, літературні години, зустрічі з творчими людьми, майстер-класи та конкурси.
Того ж дня працівники Кагарлицького історико-краєзнавчого музею провели для бібліотекарів громади цікаву пізнавальну екскурсію міським парком.

Шаховий турнір пам’яті Івана Швидкого в Кагарлику

Першого жовтня у Кагарлицькому міському центрі культури та дозвілля відбувся шаховий турнір пам’яті Івана Швидкого та з нагоди свята Покрови Пресвятої Богородиці, Дня захисників і захисниць України й Дня козацтва. Перше місце посів шахіст із Миронівки.

Шахові баталії в Кагарлику зібрали 22 учасники з Києва, Миронівки, Українки, Обухова, Ржищева та Кагарлика.

Після тривалого інтелектуального протиборства визначилися лідери змагань.

Перше місце у турнірі виборов Володимир Бугайчук, м. Миронівка, друге - Михайло Сокол, м. Кагарлик, трете - Євген Миронов, м. Обухів.

Переможцям, ветеранам та учасникам турніру вручили грошові винагороди.

Загальний аналіз крові за кілька хвилин

Нещодавно в Кагарлицький Центр первинної медико-санітарної допомоги придбали ще одну обновку – гематологічний аналізатор 5D-рівня. Гемоаналізатор - це прилад, за допомогою якого проводять оперативний загальний аналіз крові пацієнтів. Про придбання та його можливості КагарликCity розповіла директор ЦПМСД Інна Карапіра.

Потужніший та функціональніший

«У вересні Кагарлицька амбулаторія Центру первинної медико-санітарної допомоги отримала нове обладнання, за допомогою якого можна швидко та якісно провести загальний аналіз крові. Пропускна здатність такого аналізатора – 20 аналізів за годину», - розповідає директор закладу Інна Карапіра.
- Новий гематологічний аналізатор 5D-рівня має ширші функції, аніж попередній, - наголошує Інна Карапіра.
Керівник медустанови зазначає, що таке придбання стало можливим завдяки підтримці міського голови Олександра Панюти та депутатів міськради. «На моє звернення було виділено кошти із бюджету Кагарлицької громади, на них ми й придбали гемоаналізатор. А попередній прилад передали в амбулаторію села Бурти», - каже вона.
Інна Карапіра розповідає, що амбулаторія в Кагарлику мала подібний апарат 3D-рівня. Але новий – вищого класу, більш потужний, та має ширший діапазон функцій. Окрім традиційних показників при загальному аналізі крові, він визначає атипові та незрілі клітини. Це означає, що при загальному аналізі крові можна визначити її онкологічні захворювання.
«Ця функція є корисною тим, що при традиційних методах, щоб визначити що у пацієнта є рак крові, потрібно багато часу. Тут же все робиться буквально за пару хвилин», - пояснює роботу апарата Інна Карапіра.

Середній час отримання результатів аналізу - 10 хвилин

Алгоритм проведення аналізів дуже простий: пацієнт звертається до сімейного лікаря, той дає направлення на аналіз. Гемоаналізатором 5D-рівня можна проводити до 20 аналізів за годину. Саме так і роблять, коли черга на аналізи велика. Тоді на допомогу фельдшеру сімейної медицини Миколі Рогозі, який і робить аналізи, приходить медсестра. Вона бере кров на аналізи, а вже Микола Рогоза працює із апаратом.
У звичайному режимі, коли фельдшер працює сам, аналізи пацієнт отримає протягом 10-15 хвилин. Темп роботи залежить і від самих пацієнтів. Роблять аналізи безкоштовно – не потрібно купляти ні гумові рукавички, ані скарифікатори. Працює лабораторія із 8:00 до 16:00.
«Але в будь-якому випадку це швидше, аніж аналіз у звичайній лабораторії», - каже Інна Карапіра. Вона додає, що в лабораторії ЦПМСД є також і прилади для визначення рівня холестерину та загального аналізу сечі.
Нині подібні аналізатори є ще в амбулаторіях у селах Черняхів та Бурти. Там аналізи роблять сімейні лікарі. В планах - придбати ще 4 гемоаналізатори, щоб такий прилад був у кожній із семи амбулаторій Кагарлицької громади. Таке придбання зробить наш заклад повністю укомплектований обладнанням відповідно до вимог НСЗУ.

«13 – моє щасливе число»

Усі ми одного разу з’являємося на світ для того, щоб відбутися в цьому житті, пройти свій шлях, залишивши добрий слід. Свій шлях - і в Миколи Миколайовича Наріжного - водія Кагарлицького АТП 13255, нині – пенсіонера.

ДИТЯЧА МРІЯ

Народився Микола Наріжний 13 листопада 1951 року у селі Слобода, утім більшість років свого свідомого життя провів у Кагарлику, де і працював, і виростив 2 дітей. Сьогодні разом із дружиною допомагає виховувати п’ятьох онуків.
Із дитинства він цікавився технікою, мріяв стати водієм. Його не лякали обморожені руки водіїв, їх промаслений одяг, гори запчастин в гаражі, втомлений погляд після довгого рейсу... Він ще в школі не приховував від однокласників того, що мріє бути шофером. І він ним став.
Старшокласником, під час канікул, працював у колгоспі причіпником на тракторі, скидав важкі валки пшениці з косарки. Там і сів вперше за кермо трактора. Звісно, без водійських прав. Але ж як хотілося!
Майже все своє трудове життя Микола Наріжний працював на одному місці - у Кагарлицькому автотранспортному підприємстві 13255 і лише кілька років у сільгосптехніці.
У далекі 70-ті роки автоколона була одним із провідних підприємств Кагарличчини. А зважаючи на те, що АТП 13255 завжди було ще й воєнізованим формуванням, то, звісно, що ні про які перебої в його діяльності не було й мови.
Зараз у Кагарлику пасажирів перевозять маршрутки, а будматеріали доставляють вантажівки приватних підприємців. Кагарлицька автоколона 13255 вже давно розформована. На просторій території колишнього автопідприємства нині фабрика з виробництва меблів. А ще 30 років тому тут вирувало автотранспортне життя - щохвилини звідси виїжджали вантажівки чи автобуси…

НЕСПРАВНІСТЬ ДВИГУНА НАВЧИВСЯ ВИЗНАЧАТИ ЗА ЗВУКОМ

В АТП 13255 Миколу Миколайовича поважали за сумлінну працю і дбайливе ставлення до техніки. За робочою вантажівкою водій завжди стежив, як за своєю власною, а за відтінком звуку міг визначити причину несправності двигуна. Не раз ремонтував автомобіль просто на морозі. Він любив техніку і свою роботу, тож й не дивно, що з часом у трудовій книжці з’являлося все більше і більше нових записів із подяками.
Микола Наріжний ностальгічно згадує, як вперше сів за кермо ГАЗа, згодом – ЗІЛа, а ще через три роки йому довірили КАМАЗ. Із того часу й трудився на міжміських рейсах, об’їздив ледь не весь Радянський Союз.
Завжди добрим словом згадує своїх колег по роботі: Анатолія Васильківського, Григорія Шевченка і нині покійних Миколу Салька та Анатолія Кулика. Каже, що усі жили спільною роботою, допомагали один одному, товаришували. Разом досягали високих трудових показників.
Після довгих рейсів Микола Миколайович завжди поспішав додому, до дружини Катерини Дмитрівни, до дітей. Він знав, що його завжди там чекають і зустрінуть теплом і любов’ю. Адже людині небагато треба. Сім’я, дім, робота - ось три основні складові людського щастя.
У клопотах і поїздках пролетіло понад 20 років. Він об’їздив усі ближні й далекі траси, працював, ремонтував, із дорогою і машиною тісно сплелося все його життя.

РОМАНТИКИ БУЛО МАЛО

Дуже часто доводилося Миколі Миколайовичу вирушати на КАМАЗі в різні регіони СРСР, везучи будматеріали, а іноді й продукти. Траплялося, що через відрядження не бачився з родиною місяцями. Але добре, коли знаєш, що вогні будинку недалеко і там на тебе завжди чекають. Іноді вдавалося заскочити додому на день-два, і знову на трасу.
Микола Миколайович неодноразово казав, що в професії далекобійника романтичного мало. Це - величезна відповідальність, постійна напруга. Весь час потрібно стежити за дорогою, непомічена яма може спровокувати поломку машини, звірі, що раптово вибігали на дорогу, могли стати причиною ДТП. Гальмівний шлях навантаженого автомобіля вагою в кілька тонн набагато довший, ніж у легковика, тож навіть на пейзажі, що змінювалися за вікном, Микола Наріжний майже не звертав уваги. Найкращим пейзажем, за його словами, була рівна дорога.
Знаючи, що у відрядженні може статися все що завгодно, перед кожним рейсом по кілька разів перевіряв вантажівку досконально. Особливо важко працювати було взимку. Мороз, затяжні підйоми і такі ж спуски. Бувало, і в досвідчених водіїв коліна тремтіли.
Водій згадує, як у лютий мороз «застряг» за Волгоградом на засніженій трасі. Черга автомобілів простягалася на не один кілометр. Далекобійники - люди терплячі, серйозні і, як правило, один одного завжди виручають у дорозі. Так і того разу, гуртувалися, грілися, спільно розчищали дорогу. І врешті-решт вирвалися із завалів снігу.

ВІДРЯДЖЕННЯ В РАДІАЦІЙНУ ЗОНУ

Час минав, змінювалися пори року. Діти росли.
Наприкінці квітня 1986 року сталася трагедія на ЧАЕС. Масштаби катастрофи могли бути набагато більшими, якби не мужність учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. І Микола Миколайович Наріжний був одним із тих людей.
- Як сьогодні пам’ятаю цей день, - розповідає Микола Миколайович. – Я тоді був у рейсі у Баку. Вже збирався додому. Аж раптом до мене підбігає місцевий колега і гукає: «Ти чув, що Чорнобиль зірвався? Що робитимеш?» А що мені робити? Миттю зібрався додому, документи вже всі були оформлені, і поїхав в Україну. Важко було на серці. Хвилювався за сім’ю, рідню. Як вони там?
А невдовзі Миколі Миколайовичу довелося разом із колегами поїхати на північ України, у радіоактивну зону, працювати. Понад два тижні він возив щебінь та пісок у забруднену радіацією територію. А звідти вивозив усе, що завантажать. Курсували ледь не цілодобово – Малин, Прип’ять, Житомир, Бихи…
Одного разу, пригадує, його разом із напарником Сергієм Бондарем направили прямо за реактор.
«Тоді, - розповідає Микола Миколайович, - ми «вхопили» гарну дозу радіації. Нам на постах після відповідних замірів навіть заборонили в’їжджати в Дитятки та Гостомель. На запитання, а куди ж їхати, тільки махали руками, мовляв, куди хочте, тільки не сюди. Так ми й приїхали у Кагарлик із завантаженим автомобілем. Нас тут довго обмивали водою (а в кузові було борошно) і врешті-решт випустили додому. Що з тим борошном сталося, я не знаю.
Не всі тоді розуміли, з якою небезпекою зіткнулися.
Микола Миколайович пригадує, як при в’їзді в забруднені радіацією населені пункти вражала відсутність співу птахів, гавкоту собак, звичного шуму, звуків. Там була тільки тиша. У дитячих пісочницях лежали розкидані іграшки, двері і вікна будинків були відчинені. Де-не-де лунало радіо, на мотузках висіла залишена господарями випрана білизна. Усе це справляло на водіїв гнітюче враження.
Якихось особливих секретів або звичаїв перед поїздками водій ніколи не дотримувався. Лише скурпульозно завжди все перевіряв. І ніколи не поспішав, якщо був хоч у чомусь не впевнений.
Єдине, каже, що число 13 – для нього щасливе. Адже супроводжувало його впродовж усього життя. 13-го народився, 13-го пішов у армію, 13-го одружився, 13-го розпочав працювати в автоколоні…
Сьогодні разом зі своєю дружиною Катериною Дмитрівною втішається внуками – а їх в подружжя аж п’ятеро! Каже, добре, коли сім’я поряд, якщо в молодості рідко бував дома, то хоч на старість можна більше часу приділити рідним. Хіба ж це не щастя?

Пішов із життя художник та поет Борис Дегтярьов

У Ржищеві 21 вересня пішов із життя поет та художник, почесний член Національної спілки художників України Борис Степанович Дегтярьов.

Народився Борис Дегтярьов 22 вересня 1934 року в селі Зікрачі Кагарлицького району.
Без картин та віршів не уявляв свого життя.
Автор шести поетичних збірок, десятки його поезій було покладено на музику М.Дейнегою, О.Шестопалом, В.Коробченком.
Довгий час співпрацював із редакцією Кагарлицької районної газети.
Свою радість спілкування з природою, з її щоденною неповторністю художник відображав у картинах. Протягом життя Борис Степанович побував у багатьох місцях, і скрізь око митця вихоплювало з часом буденних краєвидів саме той, що хвилює.
Нелегко йому було нести своє мистецтво в люди. Але великий життєвий досвід завжди допомагав долати труднощі, а ще - надія на увагу, підтримку, доброту шанувальників.
У повсякденному житті він завжди був уважний до людей і всього, що його оточує; скромний, пунктуальний.
Поховали Бориса Степановича Дегтярьова у Ржищеві 22 вересня на центральному цвинтарі.
Редакція газети «Вісник Кагарличчини» висловлює щирі співчуття рідним покійного.

***

Ти славив Ржищів, і його людей,
І Кагарличчину, і Україну -
І у живОпису, і в Слові, і Твого
Таланту стачило на всю Земну родину.
Художником же бути - це розмАй,
Чесноти, совість возвеличують це ймення:
Творці усі уславлюють свій край -
На батьківській землі їм Бог дає натхнення.
Поет і живописець - чиста творча кров...
Любов’ю повнились Твої звитяжні груди.
Твоє ім’я, Борисе Дегтярьов,
І пам’ятатимуть, і не забудуть люди.
Від імені друзів - Павло Малєєв

Захищаючи Батьківщину, пішов із життя кагарличанин Євгеній Іванченко

На Кагарличчину знову надійшла сумна звістка - захищаючи Україну, пішов із життя житель міста Кагарлик старший солдат Євгеній Іванченко. Героя поховають у рідному місті.
Євгенія Іванченка не стало 24 вересня в місті Костянтинівка Донецької області. Герою було 37 років.
Євгеній Іванченко був призваний до лав ЗСУ 26 лютого 2022 року Другим відділом Обухівського РТЦК та СП. Служив номером обслуги 1 самохідного артилерійського взводу 1-ї самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону військової частини А4010. У складі цього підрозділу він бив ворога на Донеччині.
У Євгенія залишилися дружина та мама.
Поховали Євгенія Іванченка у Кагарлику.

Успіхи юних футболістів

16 вересня у місті Вінниця відбувся Всеукраїнський турнір із мініфутболу серед команд із футболістами 2016-2017 років народження. «ДЮСШ-ДРУЖБА» Кагарлик на турнірі виборола ІІ місце.
В турнірі у Вінниці брали участь 10 команд: ФК «Балкани», ФК «Балкани-2», ФК «Старболс» з міста Хмельницький; ФК «Бульвар», ФК «Фаєрбол» з Житомира; ФК «Шахтар», ФК «Шахтар-2» з Вінниці; ФК «Атлет» (Київ); ФК «Юність» (Черкаси); «ДЮСШ-ДРУЖБА» Кагарлик.
Усі вони були розділені на 2 групи по 5 команд у кожній.
Кагарлицькі футболісти виграли у ФК «Балкани-2» - 3-0, у ФК «Бульвар» - 3-1, ФК «Старболс» - 2-1, ФК «Шахтар» - 2-0 та посіли перше місце в групі.
У півфіналі футболісти з Кагарлика зустрілися з ФК «Атлет». Результат гри - 0-0. У серії післяматчевих 6-ти метрових ударів перемогу з рахунком 3-2 одержала команда каграличан.
У фіналі «ДЮСШ-ДРУЖБА» Кагарлик поступилася ФК «Фаєрбол» (Житомир) з рахунком 2-1. Та у підсумку посіла ІІ місце.
У кожній команді-учасниці відзначили кращих гравців. У кагарлицькій команді був відмічений воротар - Макар Павлик.

А за тиждень, 24 вересня, команда «ДЮСШ-ДРУЖБА» Кагарлик відвідала спортивно-оздоровчий комплекс «Olympic village» у селі Підгірці на Київщині, де взяла участь у турнірі з мініфутболу серед команд із футболістами 2016-2017 років народження. Юні футболісти із Кагарлика вибороли перше місце.
У турнірі брали участь 8 команд. Це: «Лідер-Містечко» та ФК «Лідер» з міста Васильків, ФК «Вулкан» (м. Київ), ФК «Каскад» (м. Бровари), ФК «Кристал» (с. Козин), ФК «Фортуна» (Житомирська область), ФК «Арсік-клаб» (Біла Церква) і «ДЮСШ-ДРУЖБА» (Кагарлик).
Учасники турніру були розділені на 2 групи по 4 команди в кожній.
«ДЮСШ-ДРУЖБА» Кагарлик виграла у ФК «Лідер-Містечко» (Васильків) - 6-0, ФК «Каскад» (Бровари) - 1-0, ФК «Вулкан» (Київ) - 3-1 та посіла перше місце в своїй групі.
У півфіналі кагарличани перемогли ФК «Лідер» (Васильків) - 4-1.
У фіналі «ДЮСШ-ДРУЖБА» Кагарлик зіграла з ФК «Кристал» (Козин) з рахунком 3-2 і стала переможницею турніру.
У кожній із команд відзначили кращих гравців. У команді «ДЮСШ-ДРУЖБА» Кагарлик це - Артем Тригуб та Іларія Трохименко.
«Дякуємо батьківському колективу за підтримку та організацію поїздок на змагання», - зазначає тренер команди «ДЮСШ-ДРУЖБА» Кагарлик Роман Свиридченко.

До пожежної частини - на екскурсію

15 вересня, напередодні Дня рятівника, до 19 ДПРЧ м. Кагарлик завітали учні Кагарлицького ліцею № 3.
Рятувальники спільно з командою ДЮРП «Відважні рятівники» провели для учнів ліцею цікаву екскурсію, де познайомили дітей із пожежними автомобілями, які стоять на варті захисту Кагарличчини від пожеж та інших надзвичайних ситуацій. Вони продемонстрували та розповіли дітям про пожежно-технічне обладнання, яке знаходиться в рятувальному підрозділі. Діти ліцею отримали багато вражень, посиділи та проїхали в рятувальному автомобілі, відчули себе в ролі пожежників.
Наприкінці заходу учні ліцею подякували та привітали рятувальників із професійним святом.

У Кагарлику відкрито поліцейську станцію

15 вересня у Кагарлику відкрито поліцейську станцію. Розміщується вона неподалік міської ради – на першому поверсі міського Центру культури та дозвілля. Там уже працює поліцейський офіцер громади Віктор Дяченко.
У відкритті поліцейської станції взяли участь голова Кагарлицької міської ради Олександр Панюта, голова Обухівської районної військової адміністрації Микола Кравчук, заступник начальника Головного управління Національної поліції в Київській області полковник поліції Максим Очеретяний, жителі Кагарлика та поліцейські.

Поліцейська станція - у Кагарлику

Микола Кравчук наголосив на важливості відкриття поліцейської станції в Кагарлику зокрема та на Обухівщині загалом.
Максим Очеретяний представив присутнім поліцейського офіцера громади Віктора Дяченка. Він вручив Віктору Дяченку зброю та сертифікат, який посвідчує, що той пройшов навчання на поліцейського офіцера громади та може належно виконувати свої функції.
Також Максим Очеретяний вручив Олександру Панюті Лист-подяку Кагарлицькій громаді від Головного управління національної поліції в Київській області за активну участь у створенні безпечного середовища в рамках реалізації проєкту «Поліцейський офіцер громади».
Як зазначив міський голова Олександр Панюта, ремонт та облаштування поліцейської станції проведено власними силами за підтримки благодійного фонду МХП-Громаді.
Окрім того, за кошти бюджету громади було придбано новий поліцейський автомобіль.
- Вдячний депутатам Кагарлицької міської ради, які підтримали цю ініціативу та виділили необхідні кошти на придбання поліцейського автомобіля, на проведення ремонтних робіт. Від імені громади дякую і благодійному фонду МХП-Громаді, який нам надав суттєву допомогу в облаштуванні приміщення поліцейської станції, і колективу міського центру культури та дозвілля. Всі роботи завершені вчасно, обладнання – нове, це стосується і оргтехніки, і камер спостереження, - наголосив міський голова Олександр Панюта.
А для своєчасного реагування на виклики і належного обслуговування сіл Кагарлицької міської територіальної громади Олександр Панюта вручив Віктору Дяченку ключі від нового службового автомобіля, придбаного за кошти місцевого бюджету.
- Всі ми повинні розуміти, що безпека наша особиста, безпека наших дітей – це питання кожного. І налагодити взаємодію з поліцейським офіцером громади – це дійсно важлива річ. Адже викорінювати наслідки порушень набагато складніше, ніж попередити їх.
Тому сьогодні я від імені всіх нас бажаю офіцеру громаді, щоб йому працювалося добре, спокійно, і якнайменше було в нас непередбачуваних, небезпечних ситуацій. Щоб була налаштована дійсно співпраця з громадою. Щоб кожен житель Кагарличчини знав, що можна звернутися до поліцейського офіцера громади та отримати рішення тих чи інших проблем. І щоб поліцейський офіцер громади теж відчував повагу і підтримку від жителів Кагарличчини, - підсумував міський голова.
Аматори сцени Кагарлицького міського центру культури та дозвілля представили присутнім на відкритті кілька художніх номерів.
Завітавши до поліцейської станції, ми на власні очі пересвідчилися, що офіцеру громади створені належні умови для роботи. Міська влада попіклувалася у проведенні ремонту приміщення та забезпеченні його відповідною оргтехнікою й витратними матеріалами, новими меблями та інвентарем.

Хто він - поліцейський офіцер громади?

Віктор Дяченко народився 15 квітня 1993 р.н. на Кіровоградщині, згодом із батьками переїхав на Миколаївщину в м.Первомайськ, де і закінчив школу, а у 2009 році вступив до військового ліцею з посиленою військовою фізичною підготовкою в м.Донецьку. По його закінченні у 2011 році розпочав навчання в Інституті прокуратури та слідства Одеської юридичної академії, де здобув освітні рівні бакалавра права та магістра правоохоронної діяльності.
Службу в армії проходив у місті Києві – у Президентському полку А0222 (перший спецбатальйон, перша спеціальна рота). Із 2017 року – робота в Обухові, у службі охорони. З початку 2023 року – в Обухівському райуправління поліції головного управління Київської області. З липня 2023 року – поліцейський офіцер громади.

Навіщо офіцеру бензопила?

Офіцер громади володіє більшими повноваженнями, ніж дільничний поліцейський. Він має право перевіряти документи на зброю, оформляти аварії та інші порушення правил дорожнього руху, розслідувати дрібне хуліганство та без залучення слідчих скеровувати справи різних порушень до суду. А ще місцевий полісмен запобігатиме вчиненню правопорушень як з боку дітей, так і щодо них. А це вже профілактична робота.
Іншими словами, офіцер громади – це свого роду шериф, який має забезпечувати порядок у громаді. Він може прийти на допомогу і комунальним службам в разі стихійного лиха, і надати першу домедичну допомогу постраждалим при ДТП.
Відповідно, і автомобіль поліцейського офіцера громади укомплектований належним чином. Тут є і пневматичні ножиці, і пускові проводи, і аптечка першої медичної допомоги, і набір інструментів, і навіть… бензопила.
Скажімо, за умови негоди він, не чекаючи на приїзд рятувальників, повинен допомогти прибрати або й розпиляти дерево, що впало на дорогу. Для цього у нього в машині є все необхідне.
Але головною метою своєї роботи зараз офіцери вважають завоювання довіри громадян.
- Я підпорядковуюся безпосередньо керівництву Обухівського райвідділу поліції, - розповідає нам Віктор Дяченко. – Втім маю підтримувати тісний контакт із міською владою, своєчасно реагувати на проблеми громади. Мої головні завдання: орієнтуватися на потреби населення, підтримувати постійний контакт із місцевими жителями, щоденно забезпечувати порядок на території громади та запобігати скоєнню правопорушень.
Із дільничними поліцейськими взаємодіємо щодня, і в разі потреби проводимо спільні патрулювання та виїзди.

У постійному контакті з міською владою

– Щоб отримати свого офіцера громади, Кагарлицька міська рада уклала Меморандум про співпрацю з обласним управлінням Національної поліції й облаштувала правоохоронцеві умови для роботи, – пояснює міський голова Олександр Панюта. – Крім того, забезпечення паливно-мастильними матеріалами буде здійснюватися за наш кошт. Це також є однією з умов проєкту.
Згодом, можливо, на Кагарличчині з’явиться ще один офіцер громади, адже, відповідно до розрахунків, один такий поліцейський має працювати із 8 тис. населення. Тож, на перспективу, в поліцейській станції ми облаштували два робочих місця.
Важливо, що поліцейський офіцер громади буде у постійному контакті з міською владою, він не залучатиметься до чергувань поліції, а отже, зможе більше часу приділяти вирішенню поточних питань, щоденно підтримувати зв’язок і з міською владою, і з жителями громади, співпрацювати з членами різних комісій міськради, в тому числі адміністративною та з благоустрою.
Попередження, профілактика, зауваження, неповнолітні, благоустрій, поводження з відходами, правила поведінки у місцях громадського користування — це усе в повноваженнях поліцейського офіцера громади.

Довідково. Проєкт «Поліцейський офіцер громади» — це черговий крок у реформі Національної поліції, направлений на безпеку та захист населення. Мета проєкту полягає в тому, щоб офіцер поліції постійно знаходився поряд із мешканцями своєї територіальної громади, плідно спів­працював із жителями та орієнтувався на їхні потреби.

Вітання та подарунки до Дня рятувальника

Урочистості з нагоди Дня рятувальника відбулися 15 вересня у великому залі адмінбудинку Обухівської районної військової адміністрації. На заході були присутні керівники та представники усіх 9 громад Обухівського району. Кожна з них сердечно привітала своїх рятувальників та вручила їм подарунки. Рятувальники Кагарличчини отримали від Кагарлицької міської ради сертифікат на 100 тисяч гривень та комп’ютер.

Актовий зал Обухівської районної військової адміністрації заповнили люди у формі з написом «Рятувальник» - представники Державних пожежно-рятувальних частин 9 громад Обухівщини.
До винуватців свята звернувся начальник Обухівського управління ГУ ДСНС в Київській області полковник служби цивільного захисту Олександр Головач. Він привітав присутніх із професійним святом, побажав мирного неба й гараздів.
Подякувавши за роботу, він акцентував: силами підрозділів Обухівського району було на сьогодні ліквідовано 686 пожеж, це колосальна цифра на фоні району. «Було не допущено широкомасштабних загорань на різних територіях, ліквідовували наслідки ворожих влучань, - додав Олександр Головач. - Також хочу відзначити всіх співробітників державної служби надзвичайних ситуацій в районі – це і державного нагляду контролю, і відділу цивільного захисту. Ніхто не міг подумати, що ми у такій відповідній мірі будемо причетні до того, чи підуть з 1 вересня діти у школу».
Олександр Головач подякував і присутнім головам громад, керівництву військової адміністрації Обухівського району, районної ради – за його словами, усі зрушення, які відбуваються у підрозділах, завдяки тому, що ці голови відгукуються проханням про виділення субвенцій підрозділам рятувальників.
Слова вітань із професійним святом та щирі побажання прозвучали і від голови Обухівської районної військової адміністрації Миколи Кравчука. Своїм виступом він висловив глибоку шану, повагу і вдячність за роботу рятувальників, яку вони роблять щодня, ризикуючи своїм життям.
Надзвичайно приємно бути присутніми на заходах, де шанують твоїх земляків.
Кагарлицький міський голова Олександр Панюта у своєму виступі зазначив, що співпраця із нашими рятувальниками у міської ради тісна, і він гарантує зі свого боку максимальну допомогу і підтримку. Є розуміння і депутатського корпусу.
Тож, на рятувальників Кагарличчини у святковому залі від Кагарлицької міської ради чекав сертифікат на суму 100 тисяч гривень на завершення врізки котла опалення та комп’ютер.
Також Олександр Панюта за багаторічну сумлінну працю та з нагоди професійного свята вручив Подяки Кагарлицької територіальної громади рятувальникам. Відзнаки отримали: Олександр Головач, начальник Обухівського районного управління державної служби надзвичайних ситуацій в Київській області, полковник служби цивільного захисту; Олександр Раснюк, тимчасово виконуючий обов’язки начальника 3 Державного пожежно-рятувального загону, майор служби цивільного захисту; Федір Бойко, сержант служби цивільного захисту; Михайло Геращенко, капітан служби цивільного захисту; Андрій Гриценко, майстер сержант служби цивільного захисту; Олександр Захарченко, головний майстер сержант служби цивільного захисту; Олександр Цапенко, сержант служби цивільного захисту; Микола Чалий, майстер сержант служби цивільного захисту, водій 19-ї Державної пожежної рятувальної частини м. Кагарлик.
До Подяк на картковий рахунок були перераховані кошти. Давайте і ми, жителі Кагарлицької громади, привітаємо із професійним святом тих, хто допомагає і рятує. Бо робота працівників рятувальних служб дуже важлива і потребує мужності, витривалості, зібраності і постійної готовності прийти на допомогу. Рятувальники захищають населення і території від надзвичайних ситуацій – техногенних і природних, запобігають їх виникненню, ліквідовують наслідки надзвичайних подій, аварій, катастроф, рятують людей, тварин, майно, займаються гасінням пожеж, ведуть роз’яснювальну та профілактичну роботу з населенням.

За заслуги перед містом

Кагарлицький міський голова Олександр Панюта перед матчем Другої ліги ПФЛ, що відбувався 17 вересня в Кагарлику, виконав приємну місію нагородження відзнакою «За заслуги перед містом» президента футбольного клубу «Дружба» (Мирівка), директора Всеукраїнського охоронного холдингу Олександра Онищенка. Рішення про почесну відзнаку мецената прийняли одноголосно депутати Кагарлицької міської ради на нещодавньому сесійному засіданні.

Олександр Васильович багато зробив для розвитку і зміцнення спортивної бази міста і громади: участь футбольної команди «Дружба» у Професіональній футбольній лізі України і проведення матчів ПФЛ у Кагарлику – яскраве тому підтвердження.

«Такі нагороди завжди надихають», – із вдячністю сказав Олександр Онищенко, приймаючи нагороду. Слова президента клубу надихнули футболістів «Дружби» – і вони в напруженій боротьбі на своєму полі здобули перемогу з рахунком 2:1 над головним своїм суперником, командою «ЮКСА», і відтепер очолюють турнірну таблицю.

Загинув кагарличанин Руслан Сікан

Кагарличчина в жалобі - захищаючи Україну від загарбників, загинув житель нашої громади солдат Руслан Сікан. Героя поховали у Кагарлику на Ольжинському кладовищі.

Загинув Руслан Сікан 16 вересня у бою за Батьківщину із рашистськими загарбниками на Луганщині неподалік села Новоєгорівка Сватівського району. Герою було 48 років.

Руслан був призваний на військову службу по мобілізації Другим відділом Обухівського РТЦК та СП 4 липня 2023 року. Він бив ворога на посаді інспектора прикордонної служби 3 категорії – номера обслуги групи станкових протитанкових гранатометів 3 протитанкового відділення прикордонної протитанкової застави 3 прикордонної комендатури швидкого реагування військової частини 1551.

У героя залишилися батько, дружина, дочки, син, онуки, брати та сестри.

День відкритих дверей у Кагарлицькому ЦДЮТ

У актовому залі Кагарлицького Центру дитячої та юнацької творчості нема де яблуку впасти – на День відкритих дверей сюди прийшло стільки дітей та дорослих, що усі ледь вмістилися. Та й не дивно – Кагарлицький ЦДЮТ має чудову репутацію: тут активно допомагають Збройним Силам України, прекрасно вчать та розвивають дітей і мають гарні результати.

Продемонстрували досягнення та запросили в колектив центру творчості

У фоє Кагарлицького центру творчості – виставка робіт декоративно-прикладного мистецтва, маленькі комп’ютерні генії, які разом зі своїм наставником Світланою Неграш запрошують на свої заняття, вітальна арка…
Гостей у ЦДЮТ вітали вихованці Зразкового духового оркестру під керівництвом Ігоря Ільченка та Олексія Авраменка; вихованки студії «Октава» під керівництвом Бориса Родини – Вікторія Пригара, Поліна Лимар, Анна Карась, Марія Литвин. А ще - хореографічний колектив «Оберіг» (керівник Ольга Кравченко) та хореографічна студія «Мрія» (керівник Анна Гордон). Ведуча Світлана Артеменко.

Вітання та подарунки від гостей та керівника центру

Щире слово з нагоди Дня відкритих дверей у Центрі дитячої творчості прозвучало від Кагарлицького міського голови Олександра Панюти. Він подякував за запрошення та привітав колектив ЦДЮТ, дітей та їх батьків із початком навчального року. А з тим подякував Збройним Силам України за можливість дітям вчитися, розвиватися та проводити такі заходи.
Олександр Панюта висловив надію, що невдовзі настане час, коли подібні заходи проводитимуться на великій сцені, у міському Будинку культури, а це можливо тоді, коли наші захисники здобудуть Перемогу і нашим дітям нічого не загрожуватиме.
«Ми готові розширити гуртки, якщо є у цьому потреба. Маємо депутатську підтримку. Ми не обмежували заклад у питаннях фінансування як заробітних плат, так і господарчих питань, - сказав очільник громади. – Сьогодні подарунком до Дня відкритих дверей у Центр творчості є кондиціонер, який ми встановили цими днями. Ми готові підтримувати, допомагати – насамперед у господарських питаннях, які потрібно вирішувати», - зазначив очільник Кагарлицької громади.
Даріна Даниленко, директор Кагарлицького ЦДЮТ, назвала цей день надзвичайним. Заклад продовжує розкривати таланти дітей, навчати і передавати вміння підростаючому поколінню. Вона запрошувала дітей на різноманітні гуртки, акцентуючи, що усі вони безкоштовні.
«Шановні батьки, ви можете бути спокійні за те, що ваші діти під час перебування у нашому Центрі творчості знаходяться у безпеці. У разі повітряної тривоги діти мають змогу і обов’язково спускаються у найпростіше укриття», - нагадала пані Даріна. А потім провела для дітей патріотичну гру з картою України, чим неабияк підвищила активність у залі.

Що пропонує Кагарлицький центр творчості

Шановні батьки! Кагарлицький центр дитячої та юнацької творчості запрошує ваших дітей до гуртків, студій, секцій та колективів закладу.
Дітей Кагарличчини у ЦДЮТ чекають у: гуртку образотворчого мистецтва «Берегиня» (декоративно-вжиткове мистецтво). Вік 5-16 років. Керівник – Людмила Лісовенко; студії естрадного співу «Октава». Вік 5-16 років. Керівник – Борис Родина; хореографічному колективі «Оберіг». Вік 5-16 років. Керівник – Ольга Кравченко; секції «Баскетбол» (на базі ФОК). Вік 13-17 років. Керівник – Вадим Гриценко; ляльково-театрального гуртка «Шарм». Вік 5-12 років. Керівник – Тетяна Андріївська; Зразковому духовому оркестрові. Вік 8-17 років. Керівники – Ігор Ільченко, Олексій Авраменко; гуртку «Бісероплетіння». Вік 6-16 років. Керівник – Наталія Горпиненко;
гуртку «Пізнаємо рідний край». Вік 7-16 років. Керівник – Валентина Ільченко; студії комплексного розвитку дошкільнят «Малючок». Вік – від 5 до 6 років. Керівники – Лідія Коваль, Людмила Коваль; гуртках «Чарівний клубочок», «Господарочка». Вік 8-16 років. Керівник – Наталія Раснюк; гуртку «Крій та шиття». Вік 6-16 років. Керівник – Ганна Ільченко; гуртку «Computer Genius Club». Вік 7-16 років.Керівник – Світлана Неграш;
гуртках «Технічна творчість», «Деревообробний». Вік 7-16 років. Керівник – Володимир Федорченко; натуралістичних гуртках («Природа рідного краю»), «Юні орнітологи». Вік 6-16 років. Керівник – Валентина Романенко; військово-патріотичному клубові «Кордон» (на базі Кагарлицького ліцею №3). Вік 7-16 років. Керівник – Іван Демиденко; гуртку «Психологія». Вік 14-17 років. Керівник – Даріна Даниленко.

Для того, щоб дитина стала вихованцем Центру дитячої та юнацької творчості, необхідно завітати до закладу та написати заяву. Телефони для довідок: 6-08-16, 5-13-71.

Нагороджено переможців літературної першості та краєзнавчих проєктів

Восьмого вересня до Дня міста в Кагарлику вручили нагороди переможцям літературної першості «Найкращий читач під час шкільних канікул», конкурсів краєзнавчих проєктів, які проводила Центральна бібліотека та активним гуртківцям бібліотек.

Вже традиційно протягом літа Центральна бібліотека Публічної бібліотеки відділу культури Кагарлицької міської ради провела літературну першість серед дітей та юнацтва «Кращий читач під час шкільних канікул». Вона тривала з першого червня до першого вересня.
Цього року, окрім літературної першості, було проведено й краєзнавчі проєкти «Вулиця мого дитинства» та «Моє мальовниче село» для популяризації Кагарличчини.
Учасники літературної першості і краєзнавчих проєктів - учні з Кагарлицької громади.
І ось напередодні Дня міста підбито підсумки та вручено нагороди лауреатам.
Відзначення переможців відбувалося на зеленому майданчику біля Центральної бібліотеки. Нагороди (Подяки, Грамоти та канцтовари) отримали 19 лауреатів.
Привітали лауреатів та вручили їм нагороди й подарунки Кагарлицький міський голова Олександр Панюта, начальник відділу культури міськради Олена Петленко та директор Центральної бібліотеки Лілія Литвин.

Переможці конкурсу  «Найкращий читач на літніх канікулах»: Анастасія Трохимчук, користувачка Центральної бібліотеки; Ростислав Сандул, користувач Центральної бібліотеки; Назар Іванюта, користувач Центральної бібліотеки; Ангеліна Шусть, користувачка філії №1 Бібліотека для дітей; Анастасія Гержан, користувачка філії №1 Бібліотека для дітей; Вікторія Сірук, користувачка філії №1 Бібліотека для дітей; Антоніна Страшнюк, користувачка філії №9 Антонівська сільська бібліотека.

Переможці краєзнавчого проєкту «Моє мальовниче село»: Альбіна Черненко, користувачка філії №19 Шубівська сільська бібліотека; Аміна Шафаренко, користувачка філії №20 Шпендівська сільська бібліотека; Владислав Черніцький, користувач філії №10 Липовецька сільська бібліотека.

Переможці краєзнавчого проєкту «Вулиця мого дитинства»:
Даша Великоцька, користувачка філії №19 Шубівська сільська бібліотека; Дарина Гудзенко, користувачка філії №20 Шпендівська сільська бібліотека; Кіра Уличева, користувач філії №12 Мирівська сільська бібліотека.

Активні учасники краєзнавчого проєкту «Вулиця мого дитинства»:
Христина Бондаренко, користувачка філії №2 Буртівська сільська бібліотека; Максим Головченко, користувач філії №5 Демівщинська сільська бібліотека.

Активні учасники гуртка образотворчої діяльності «Веселкові барви» філії №9 Антонівська сільська бібліотека:
Катерина Куріленко; Аліна Стеценко; Антоніна Страшнюк; Вікторія Дудар.
Директор Центральної бібліотеки Лілія Литвин ознайомила присутніх на церемонії нагородження із книжковою виставкою. Її особливість - усі книги подаровані жителем Кагарлика, членом Національної спілки письменників України та Національної спілки журналістів України Павлом Малєєвим.
По завершенні заходу його учасників запросили до Кагарлицького історико-краєзнавчого музею, де їх познайомила з історією Кагарлика директорка закладу Валентина Віценко.