Пошук

Пожежі на Кагарличчині: зайнялися будинки

У Кагарлику та селі Землянка вогонь пошкодив будинки.Про це повідомляє 19–ї Державна пожежно-рятувальна частина м. Кагарлик.

Про те, що в Кагарлику по вулиці Горького горить житловий будинок, повідомили до місцевої оперативно-диспетчерської служби 9 січня о 14:54.

Відразу за викликом виїхав черговий караул 19–ї Державної пожежно-рятувальної частини м. Кагарлик.

Пожежу локалізували о 15:15 на площі 56 м2. А повністю ліквідували о 16:15. До гасіння пожежі залучалося дві одиниці техніки та 8 рятувальників.

Вогонь та висока температура пошкодили стіни та оздоблення будинку. Також пошкоджено та частково знищене майно в середині будівлі.

10 січня диспетчерська служба 19 ДПРЧ м. Кагарлик отримала повідомлення, що у с. Землянка горить будинок. За викликом направили рятувальний підрозділ у складі 7 рятувальників та двох автоцистерн.

До місця пожежі рятувальники прибули за 15 хвилин. Провівши розвідку вони виявили, що горить перекриття в місці проходження димоходу через стелю будинку.

Завдяки вмілим та оперативним діям рятувальники запобігли розповсюдження вогню по всьому будинку.

Повністю ліквідувати пожежу вдалося за 30 хвилин.

Кривава сварка: є поранений

У селі Великі Пріцьки сварка між братами завершилася поножовщиною. Правоохоронці затримали кривдника.

2 січня кагарлицькі поліцейські отримали повідомлення від працівників швидкої медичної допомоги, що їм надійшов виклик до пацієнта у Великих Пріцьках, в якого виявилося ножове поранення.
Згодом на місці події правоохоронці з’ясували - поранення потерпілий отримав від свого брата. Виявилося, що між 38-річним та 31-річним братами - жителями села Великі Пріцьки, що на Ржищівщині, - виник конфлікт. Молодший із братів вирішив довести свою правоту за допомогою кухонного ножа та штрикнув ним у живіт старшому.

Пораненого доправили до лікарні на «швидкій допомозі».

Кагарлицькі поліцейські затримали любителя помахати ножем. Нині він знаходиться у слідчому ізоляторі тимчасового тримання. Йому повідомили про підозру. Зловмиснику загрожує до 8 років позбавлення волі.

Війна змінила мою творчість

КАГАРЛИЧАНКА НАПИСАЛА 12 КАРТИН В ЛИТВІ, ДЕ ПІВ РОКУ ЖИЛА ІЗ ДІТЬМИ

За кордон змусила поїхати війна

Яна народилася в Києві. А її дідусь і бабуся родом із Кагарлика. Вони навчалися тут у першій школі. Згодом виїхали до Києва. Мама Яни народилася вже в столиці, вона із сестрою теж. У Кагарлику в бабусі із дідусем залишився будинок, і вони приїздили сюди на канікули.
Тут, в Кагарлику, Яна й зустріла своє кохання - Олега. І вже після весілля, у 2014 році, переїхали жити в Кагарлик. Зараз подружжя виховує двох дітей: старший хлопчик, йому 7 років. А донечці 5 років.
- В мене мама з першого дня сказала, що все буде добре. Вона не хотіла взагалі їхати за кордон. Дуже не хотіла, - розповідає Яна. - А тато він інший, він казав “Їдьте”. І так кожного дня: ”Їдьте, їдьте, їдьте”. Чоловік Олег мені теж казав, ви, мабуть, виїдьте і тоді мені буде спокійніше. І тоді і я вже вирішила, що якщо так, то і йому цей період буде легше перебути. Адже він одразу пішов в місцеву тероборону і весь час був там.
Яна з чоловіком жодного разу не були за кордоном. Тож це було дуже важко. Не думала жінка, що потрапить за кордон саме в такий спосіб та ще й з двома дітьми на руках.
- Ми їздили із сестрою, її донькою та з мамою. Поїхали не відразу. Це було в середині березня, згадує Яна. - Виїхали, коли російські війська вже увійшли в Бучу й Ірпінь. Чоловік був весь в новинах. І якось сказав: «Збирайся і їдь».

Чому саме Литва

До Литви Янина родина вирішила їхати, бо там є родичі. Вони й допомогли знайти житло.
- Ми жили далеко від них, окремо, - каже Яна. - Ця рідня там живе вже 5 років. Але дуже складно знайти роботу. Тож як на четвертий день сестрі і мамі запропонували роботу, вони швиденько погодилися, оформили все, що було потрібно, і пішли працювати.
Вони спочатку отримали одноразову виплату від держави, а потім кожного місяця - допомогу на дітей.
Яні роботу не пропонували, бо там із цим дійсно складно через великий наплив людей. Тож Яна доглядала трьох дітей і старалася знаходити час, щоб малювати. Всі її картини тепер були на тему війни в Україні.
- Вже там у мене почали виходити портрети, - ділиться Яна. - В мене була картина олією “Українка”, яку я почала писати ще вдома й не встигла завершити. Полотно чоловік перефотографовував, і вже в Литві я намалювала картину заново. А та, яку почала в Україні, так і залишається недомальованою. Намагалася все ж за кордоном знайти час, щоб помалювати. Бо це мій світ, в якому все добре. Таким чином відключаюсь від новин. Хоча це було складно - часу було мало.
Загалом Яна привезла з-за кордону 12 нових картин. Із них у неї залишилося 11. Одну, з Ісусом, подарувала своїй бабусі, коли повернулася в Україну.

До українців литовці ставляться дуже добре

- Ставлення місцевих до українських біженців дуже добре, - ділиться враженнями Яна. - Дуже нам допомагали. Відгукувалися на потреби. Розказували і пояснювали що до чого у них. Це стосується старшого покоління. Саме із ними ми в основному й спілкувалися. Молоді люди нас не розуміли. Мені шкода, що я не знаю англійської, тому доводилося обмежувати себе в спілкуванні із молоддю.
Яна розповідає, що жили вони у квартирі в Клайпеді. Місто красиве, курортне. Чимось схоже на Львів - історичне, чисте, гарне, парки. Неподалік море, але добиратися потрібно автобусом.
- Ми пару разів там були. Але не купалися - море холодне. Як приїхали в Литву, то мій чоловік Олег до нас часто дзвонив:
«Ви вже там обжилися? Вам добре?»
“Знаєш, - кажу, - взагалі не відчуваю, що добре. Бо ми далеко від дому”.
- Там багато росіян і було все одно трохи страшно. Литва дуже підтримувала і підтримує Україну. І був період, коли через цю підтримку росія почала погрожувати Литві. І тоді ми вже не знали, де нам буде спокійніше - там чи вдома.
Були випадки, ми зустрічали людей, які були проти України. Вони могли дуже голосно це обговорювати, лаяти нашого президента, бачачи, що поряд українці.
Одного разу мені було дуже страшно, коли зустріли групу чоловіків, які почули, що ми з України та почали агресивно коментувати новини, які дізнавалися із російських ЗМІ. Я тоді швиденько забрала дітей якомога далі від цієї компанії, - розповідає Яна.
Після того, як у Кагарлику впало дві ракети, жінки прислухалися до всього. Будь-який салют чи щось подібне викликав тривогу і тут, у мирній Литві. Особливо вночі.
Жінка говорить, що з іншими українцями вони майже не спілкувалися. Практично всі працювали і вони зустрічали земляків лише десь у магазинах на касах.
- З чиновниками ми стикалися лише двічі: один раз - коли приїхали в Литву й оформляли документи. Більше нас ніхто не чіпав. Вдруге - коли мама із сестрою шукали роботу.
Коли мама з сестрою влаштовувалися на роботу, то в службі, яка їм допомагала, жінка-менеджер дуже здивувалася, коли почула, що вони тут лише чотири дні, а вже йдуть працювати. Добре, що у нас такі працьовиті люди, - згадує художниця.

Життя в Литві досить дороге

- Чи вистачало коштів, які давали нам як біженцям? Ні. Там все дуже дорого. Продукти десь рази у два дорожчі, аніж у нас. Поповнити рахунок на мобільний з інтернетом - теж десь у двічі дорожче. Єдине, що для нас був безкоштовний проїзд у громадському транспорті, - розповідає Яна.
Вона каже, що хотілося купити дітям щось краще і більше, аніж собі, тому з грошима допомагали ще й чоловіки, тато надсилав гроші.
Кагарличанам поталанило ще й із житлом. Чоловік, який його здавав, поставився до українців дуже добре - оплачували комунальні послуги і невелику суму за оренду.
- Діти наше перебування за кордоном сприйняли якось легко. Вони майже не відчули, що так довго не були вдома. Мабуть, тому, що постійно дзвонили й бабусі, й тату, усім. Для них цей час пролетів дуже швидко. Та й для мене теж. Я не відчуваю, що я там пробула пів року. Здається, що десь місяць пройшов. Може, це тому, що я постійно була із дітьми.
І що постійно то їсти, то гратися, то прогулянка, то бешкетують…
Що мене здивувало, що у нас в Кагарлику у кожному дворі біля багатоповерхівок є дитячий майданчик. А там такого немає. І дітей не чути на вулицях. Дуже тихо. Дуже тихе місто. Ми ходили з дітьми гуляти в парк, на стадіон, який був неподалік. А так людей мало на вулицях. Можливо, всі по роботах. У нас якось люди всі на вулицях, бігають. Взагалі всіх завжди видно. А там - ні. Я тату надсилала фотографії, він каже “А люди де?” - розповідає Яна.

Повертатися було легко

- Коли чоловік зрозумів, що все більш-менш спокійно і що російські війська із Київщини витіснили, то дав добро на повернення. Я й не знаю, чи ми взагалі б кудись виїздили, якби не ці родичі в Литві. Бо їхати в нікуди було б дуже страшно. А повертатися навпаки - легко. Мій син взагалі сказав, що повернення додому - то була для нього найкраща подорож, яка йому дуже сподобалася.
Назад родина їхала автобусом - взяли квитки прямо із Клайпеди на Львів. А із Львова їх вже забрав чоловік Яни. Діти дуже раділи поверненню додому.
- Я ніколи не думала, що діти так все серйозно сприйматимуть і будуть такі відповідальні. Коли почалася війна і всі почали ставити на телефони програми, що повідомляли про повітряні тривоги, то вони, коли чули сирену, починали відразу самі одягатися. Пам’ятаю, як дочка щойно прокинулася, ще сонна, але почула сирену і почала зразу натягати колготи. “Мамо, це ж сирена, я зараз швидко”, - пояснила донечка. Я думала, що діти це не зрозуміють. Але вони сприйняли це максимально серйозно, навіть по-дорослому. Розуміли, що треба швидко бігти й ховатися.

Пейзажі змінилися на воєнно-патріотичну тематику

За фахом Яна - вихователь у логопедичних групах і вчитель-дефектолог із дітками з порушенням зору. Працювала за спеціальністю три роки. До декретної відпустки. А от художньої освіти не має.
- Я навіть і в художню школу не ходила, - розповідає Яна. - Колись хотіла піти, але не вийшло. Просто малюю завжди. Мене навчив цього дідусь. Він гарно малював. Він нам із сестрою завжди перемальовував, малював щось. Я пам’ятаю зимою якихось снігурочок, дідів морозів. А ми все це розфарбовували. А згодом і самі потроху починали малювати.
Перша серйозна робота в Яни з’явилася у 2012 - 2013 роках. Жінка розповідає, що спочатку малювала просто на папірцях, а потім їй майбутній чоловік подарував на Новий рік полотно й олійні фарби. І вже відтоді Яна почала створювати серйозні роботи.
- Ось тоді я вже почала дійсно малювати картини, природу, - каже вона. - Дивилася в інтернеті як малюють художники, які потрібні пензлики. Почала шукати відео, щоб зрозуміти, як працювати олією. Зараз я, окрім олії, пишу ще акриловими фарбами, гуашшю, пастеллю.
Яна зізнається, що академічної освіти їй не вистачає: “Мені було дуже важко малювати небо, малювати передній план, якусь туманність, щось на горизонті. Це все вчилася методом проб і помилок”.
Найбільш до вподоби художниці працювати акриловими фарбами. Каже, що це тому, що ними писати швидше, вони швидше сохнуть. Хоча раніше більше використовувала олійні.
З початком активних бойових дій в Україні художниця перейшла на воєнно-патріотичну тематику.
- Зараз малюю ще одну патріотичну картину, - каже вона. - Останнім часом всі думки саме в цьому напрямі. Не йдуть природа чи натюрморти. Все якось більше на військову тематику.
Коли я пишу картини, то хочу показати, що в нас все добре, що буде все добре. Бо чоловік казав мені: «Чому ти не хочеш намалювати якийсь бій, баталію, дітей, які плачуть?» Але в мене настрій малювати щось більш позитивне, що в нас буде все добре. Чомусь мені не хочеться у своїх картинах залишати негатив. Я хочу налаштовувати людей на позитив.

Віддав життя за Україну наш земляк Євгеній Кратюк

Кагарличчина в жалобі - захищаючи Україну від загарбників, загинув житель нашої громади Євгеній Кратюк. Героя поховали у Кагарлику.

Євгеній Кратюк загинув 13 грудня під час відбиття наступу рашистських загарбників на Луганщині неподалік Кремінної.

Після того бою родині було повідомлено, що Євгеній зник безвісти. Тож ще жевріла надія, що він живий. Однак сподівання не справдилися. Герою було 28 років.

3 березня 2022 року Євгеній Кратюк пішов добровольцем на фронт. Служив у військовій частині 3066, 13-та рота 27-ї бригади Національної гвардії України. У її складі з побратимами й бив ворога на сході нашої країни.

У героя залишилися мама, молодша сестра та брат. А ще - дівчина, з якою він планував спільне майбутнє.

Євгенія поховали 29 грудня у Кагарлику.

Кагарличчина входить у 2023 рік із новим бюджетом громади

Депутати Кагарлицької міської ради затвердили бюджет громади на 2023 рік. Головний кошторис Кагарличчини становить 291 мільйон гривень.

22 грудня відбулося 30 сесія Кагарлицької міської ради VIII скликання. Вів її Міський голова Олександр Панюта. Основним питанням, що розглядалося депутатами під час засідання, було затвердження бюджету Кагарлицької міської територіальної громади на 2023 рік. Бюджет затвердили за доходами в сумі 291 074 100 гривень.

Доходи загального фонду бюджету Кагарлицької МТГ заплановано в сумі 286 039 600 гривень. Доходи спеціального – 5 034 500 гривень.

Видатки бюджету передбачено в сумі 291 074 100 гривень. В тому числі видатки загального фонду – 278 689 600 гривень, видатки спеціального фонду – 12 384 500 гривень.

Профіцит за загальним фондом бюджету та дефіцит за спеціальним фондом бюджету становить по 7 350 000 гривень відповідно.

Резервний фонд бюджету Кагарлицької громади затвердили у розмірі 5 020 600 гривень.

Шана і дяка воїнам світла

Кагарлицький міський голова Олександр Панюта і заступник міського голови Іван Семцов напередодні професійного свята енергетиків привітали працівників місцевого підрозділу ПрАТ «ДТЕК «Київські регіональні електромережі», подякувавши воїнам світла за їхній важкий труд в умовах воєнного стану.

За професіоналізм, сумлінну і наполегливу працю в забезпеченні стабільної роботи енергетичної галузі на території Кагарличчини було вручено Подяки Кагарлицької міської територіальної громади кращим працівникам підрозділу: Олексію Страшнюку, Максиму Снігирьову, Максиму Якимчуку, Валерію Левицькому, Роману Бондаренку, Володимиру Галабурді, Ігорю Вегері.

Турнір пам’яті Петра Коваля у Кагарлику зібрав 35 шахістів

18 грудня в Кагарлику відбувся шаховий турнір пам’яті Петра Коваля. Переможцем змагань став кагарличанин.

Позмагатися у шахових баталіях пам’яті нашого земляка Петра Коваля, що проходять щороку в Кагарлику, цього разу виявили бажання 35 спортсменів. Це - шахісти із Кагарлика, Слободи, Ставів та Буртів (Кагарлицька МТГ), Ржищева, Миронівки, Таращі, Обухова, Українки, Рокитного, Баришівки, Києва, Синяви (Рокитнянська СТГ), Карапишів (Миронівська МТГ).
Турнір, який проходив в Кагарлицькому міському центрі культури та дозвілля, тривав кілька годин. Загалом було визначено 5 призових місць та відзначено найстаршого і наймолодшого учасників турніру.
Місця в турнірі розподілилися наступним чином:
1 місце - Михайло Сокол (Кагарлик), 2 - Андрій Притула (Миронівка), 3 - Євген Миронов (Обухів), 4 - Артем Поліщук (Обухів), 5 - Анатолій Демчишин (Рокитне).
Переможці отримали нагороди. Выдначено й наймолодшого гравця турніру - кагарличанина Сергія Табачного та найстаршого шахіста змагань - киянина Петра Чернієнка.

Святий Миколай завітав сьогодні до дітей-сиріт у Кагарлицький центр творчості

У Кагарлицькому центрі дитячої та юнацької творчості для дітей-сиріт та дітей, батьків яких позбавили батьківських прав, влаштували традиційне свято – День Святого Миколая. На Кагарличчині таких дітей 70.

Святий Миколай – покровитель дітей. Свято святого Миколая в Україні є особливо бажаним. Напередодні цього дня діти згадують усі добрі та погані вчинки, пишуть листи до нього, в яких вказують що доброго вони зробили протягом року та просять подарунки. Часто діти ці подарунки шукають під подушкою.

У Центрі творчості до цього заходу, як і до всіх інших, поставилися дуже відповідально.

Концертну програму наповнили номери духового оркестру (керівники Ігор Ільченко та Олексій Авраменко), вокалісти Вікторія Пригара, Олександра Осадча, Марія Литвин, Іван Загородній, Віталіна Личак (керівник Борис Родина), Ліна Ільченко, Софія Будник, Кіра Савченко, Анастасія та Назар Могитич (керівник Ігор Ільченко), вихованці театрального гуртка «Шарм» (керівник Тетяна Андріївська), вихованці хореографічної студії «Карамельки» (керівник Ольга Кравченко). Чудовою ведучою заходу була Даріна Даниленко.

Теплі й зворушливі слова вітань і побажань звучали від начальника відділу освіти Кагарлицької ОТГ Надії Омельченко, яка разом із головним спеціалістом служби у справах дітей Лідією Прохоренко вручила дітям солодкі подарунки.

Подарунки закуплено за кошти Кагарлицької міської ради, свою смачну продукцію додали до них кондитерська фабрика «Лагода» та ПрАТ «Кагма».

У Кагарлику вшанували ліквідаторів аварії на ЧАЕС

У Кагарлику відбулися заходи до Дня вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції.

Воєнні реалії внесли корективи й в цьогорічне вшанування чорнобильців-ліквідаторів: захід проходив в укритті, адже в цей час тривала повітряна тривога.

Ліквідаторів аварії на ЧАЕС громади вітали Кагарлицький міський голова Олександр Панюта та його заступник Валентина Циганок.

Вони подякували учасникам ліквідації аварії за самовідданість та героїзм, зазначивши, що ті, ціною свого здоров’я врятували життя людей, яких накрила зловісна тінь ядерної катастрофи.

Олександр Панюта вручив Подяки Кагарлицької міської територіальної громади та квіти ряду ліквідаторів, які проживають на Кагарличчині. Відзнаки отримали: Микола Ткаченко, Віктор Мазепа, Микола Наріжний, Анатолій Тригуб, Іван Швидкий, Микола Левченко, Юрій Кузьмін, Микола Фастовець, Віталій Черненко.

По завершенні повітряної тривоги Олександр Панюта разом з учасниками заходу поклали квіти до підніжжя пам’ятного знаку героям-чорнобильцям в Кагарлицькому парку.

Піжамна вечірка у дитсадку «Ромашка»

У дитсадку «Ромашка», що в Кагарлику, святкували День святого Миколая у дуже незвичний спосіб – Піжамною вечіркою!

Група «Капітошка» довела, що такі заходи формують у дітей інтерес до тематичних вечірок, спонукають до рухової імпровізації та виявляють творчість у руховій діяльності.
Піжамна вечірка в «Ромашці» внесла суттєві корективи у святкування звичних заходів. У теплих різнокольорових піжамах діти сиділи на диванних подушечках, коли вихователі розповідали цікаві історії. А ще - стрибали, коли з ними проводили ігри, декламували вірші, співали, билися подушками за правилами гри та зустрічали святого Миколая з подарунками.
Вихователям, які готували свято – Альоні Юрченко, Тетяні Литвин, Валентині Палажченко, Любові Тутик разом із музичними керівниками Анастасією Денисюк та Валентиною Дідиченко, а також помічникові вихователя, яка перевтілилася у найбажанішого гостя свята святого Миколая Людмилі Назаренко, вдалося створити дітям радісний настрій і викликати позитивні емоції. Діти поводилися вільно, невимушено, емоційно розкуто.
Солодкі подарунки закупили батьки дітей.

Вітали депутатів та працівників органів місцевого самоврядування

7 грудня в Кагарлику із професійним святом урочисто вітали працівників органів місцевого самоврядування.

Урочистості з нагоди Дня місцевого самоврядування відбулися в актовій залі Кагарлицької міської ради.
Міський голова Олександр Панюта привітав колег і наголосив на важливості їхньої місії надавати послуги громаді Кагарличчини та створювати комфортні умови життєдіяльності в нашому краї.
Ряд працівників місцевого самоврядування Кагарличчини та депутатів міськради було відзначено нагородами.
Так, Подяками Київської обласної ради було нагороджено Олександра Панюту, Кагарлицького міського голову та Олега Наконечного, провідного спеціаліста відділу з питань цивільного захисту, охорони праці, мобілізаційної роботи та взаємодії з правоохоронними органами виконавчого комітету Кагарлицької міськради.
Подяками Кагарлицької міської територіальної громади з врученням грошової винагороди відзначено працівників структурних підрозділів виконавчого комітету: Аллу Самойленко, Ларису Тясмін, Людмилу Черевичну, Оксану Литвин, Володимира Бойка, Мар’яну Ремигу, Наталію Горю, Любов Дідович, Валентину Єфимищ, Аліну Іщенко, Ніну Іщенко, Григорія Коробенка, Наталію Левчук, Оксану Лихошерст, Раїсу Лучко, Валентину Мушту, Людмилу Онопрієнко, Жанну Орел, Мілу Павлик, Валерія Петленка, Олександра Прокопенка, Юлію Фесенко.
Також Подяки Кагарлицької МТГ вручено депутатам міської ради Володимиру Вітенку, Максиму Воловенку та Олені Воловенко.

У Ліщинці відремонтували фоє Будинку культури

У селі Ліщинка на Кагарличчині відремонтували фоє Будинку культури Це стало можливим завдяки перемозі ліщинського осередку культури в конкурсі соціальних ініціатив «Час діяти, Україно!» від БФ «МХП – Громаді».

Тепер заходи, які проводять працівники культури в Ліщинці, проходитимуть у оновленому приміщенні. Фоє Будинку культури не лише відремонтували, а й встановили тут для опалення «буржуйку».
Ремонт провели завдяки перемозі проєкту «Гроші на заклад культури – інвестиція у розвиток культури майбутнього» в конкурсі грантів «Час діяти, Україно!» від БФ «МХП – Громаді». А розробити проєкт допомогли у відділі економіки та інвестицій Кагарлицької міської ради.
«Однією із умов конкурсу було співфінансування проєкту, - розповідає староста сіл Ліщинка, Тернівка та Расавка Лідія Токовенко. – На щастя, нам пішли назустріч і в міській раді, і представники місцевого бізнесу. А результат тепер радує нас усіх».
У фоє встановили нові чотири вікна, двоє дверей, провели у Будинок культури та бібліотеку Інтернет. Прочистили стічні труби, замінили проблемні ділянки даху, поштукатурили стіни, відремонтували та пофарбували стелю й стіни. Розпочали заміну електрообладнання: вже встановили частину нових розеток, а невдовзі замінять електропроводку, розетки та вимикачі.
Фінансово підтримали проєкт в Ліщинці Кагарлицька міська рада та її відділ культури, фермерські господарства «Агронат» (Віталій Шевченко), «Расавське» (Павло Коваленко), «Широкоступ» (Олександр Широкоступ), «Смолін» (Валерій Смолін), підприємці Галина Коваленко, Галина Наконечна, Василь Мартиненко, Леонід Галабурда, одноосібники Віктор Киричок, Леонід Благий, Сергій Хронченко, Павло Неживий, Микола Бублик, Ігор Яковішак, Віктор Ладанов. «Дякую всім, хто долучився до реалізації проєкту», - говорить Лідія Токовенко.
29 листопада оглянути «обновку» до Ліщинки приїхали гості: Кагарлицький міський голова Олександр Панюта, провідний менеджер із соціальних проєктів БФ «МХП – Громаді» Зіновій Лялюк, представник відділу культури Юрій Король, керівник ФГ «Широкоступ», депутат міської ради Олександр Широкоступ.
Присутні вшанували пам’ять про загиблих на фронті і всіх цивільних жертв російської агресії хвилиною мовчання.
Гостей порадував своїм виступом місцевий вокальний колектив «Ліщина». А патріотичний вірш продекламувала школярка Марія Широкоступ. Також у фоє розгорнули виставку робіт місцевих майстринь Галини Музики та Надії Косяк.
Зіновій Лялюк вручив Директору Ліщинського сільського будинку культури Альоні Демченко сертифікат від проєкту «Час діяти, Україно!». Ще одним подарунком став електрогенератор від керівництва ПрАТ «Агрофорт». Також Зіновій Лялюк запросив взяти участь і в наступному проєкті від БФ «МХП – Громаді», який буде у 2023 році.
Вітаючи присутніх із успішним завершенням проєкту, Олександр Панюта запевнив у подальшій підтримці ініціатив із розвитку сфери культури на селі. Директору Будинку культури міський голова вручив сертифікат на 5 000 гривень для потреб закладу.
Привітання і подарунки для Ліщинського будинку культури його директор отримала і від інших гостей. Картину від відділу культури Кагарлицької міськради передав Юрій Король. Крісло та запевнення у подальшій підтримці добрих ініціатив - від Олександра Широкоступа.
У планах керівництва міської ради й старости – продовжувати й надалі ремонтні роботи в приміщенні Будинку культури, зокрема в головному залі.

Добротою зігріваючи серця

У Кагарлицькому центрі дитячої та юнацької творчості відбулося традиційне свято «Повір у себе» для дітей з особливими потребами.

На Кагарличчині такі заходи проводять для того, щоб допомогти таким дітям повірити у свої можливості, побачити в собі особливість, творця самого себе. А ще - формувати позитивну мотивацію до саморозвитку та виховувати розуміння цінності кожної людини.

Ведуча свята директор Кагарлицького ЦДЮТ Тетяна Васильчук наголосила, що кожна людина – талановита, потрібна лише праця, щоб розвивати свої таланти, даровані від народження. І навела промовисті приклади: Гомер – давньогрецький поет і філософ – від народження був сліпим, Альбер Ейнштейн – людина зі світовим іменем, математик – хворів на аутизм, Людвіг ван Бетховен – композитор – мав вади слуху. Леонардо да Вінчі – визнаний художник, письменник епохи Відродження – хворів на дитячий церебральний параліч, Уолт Дісней – славнозвісний мультиплікатор, кінопродюсер – від народження мав затримку психічного розвитку.

Важкі хвороби не зламали цих людей. Попри проблеми, вони досягли великих успіхів і стали всесвітньо відомими. «Коли людина обмежена у здоров’ї, їй обов’язково дарується талант і неймовірно добре серце», - зазначила ведуча.

Для дітей влаштували концерт, майстер-клас з виготовлення ляльок-мотанок та вручили їм подарунки.

Свої сценічні номери дітям дарували: Вікторія Пригара, Микола Поліжай, Іван Загородній, Валентина та Ліна Ільченки (мати й донька), Віталіна Личак та Марія Уманська, а також вихованці театрального гуртка «Шарм» з виставою «Ти б Україною гордився». Юних артистів готували керівники гуртків Борис Родина та Тетяна Андріївська. Усі номери мали патріотичний та життєствердний характер.

Ляльок-мотанок – янгола-охоронця нашим захисникам на фронт – діти готували разом із керівниками гуртків Людмилою Лісовенко, Наталією Горпиненко, Валентиною Романенко.

З гарними побажаннями завітали до дітей на свято голова Кагарлицької громади Олександр Панюта та начальник відділу освіти Надія Омельченко. Разом із працівниками соціальних служб вони вручили дітям подарункові набори, які закупили за кошти Кагарлицької міської ради.

Працівники служби у справах дітей та сім’ї Кагарлицької міської ради запросили супроводжуючих отримати для дітей постільні комплекти від БО «БФ Право на захист».

Ще дві втрати. На фронті загинули наші земляки

Цими днями на Кагарличчину прийшли дві сумні звістки: виконуючи свій військовий обов'язок, на фронті загинули два воїни з Кагарличчини - Богдан Кузнєцов та Євгеній Пасічний

Ставівчанин Богдан Кузнєцов загинув 28 листопада внаслідок танково-мінометного обстрілу біля Авдіївки Покровського району Донецької області. Герою було 22 роки.
У березні 2022 року Богдан був мобілізований до військової частини А4007, де він і служив водієм-хіміком взводу радіаційного, хімічного, біологічного захисту. У складі цього підрозділу після повномасштабного вторгнення бив ворога на Донеччині.
У героя залишилася мама.

Житель села Бурти Євгеній Пасічний отримав поранення, несумісне з життям, 4 грудня, виконуючи бойове завдання поблизу Білогорівки Сєвєродонецкого району Луганської області. 29 грудня Євгенію мало виповнитися 35 років.  Наш земляк захищав рідну Україну від ворога з квітня 2022 року.
Служив солдатом у військовій частині А4066. Воював із загарбниками на Луганщині.
У героя залишилися дружина, діти та батько.

Сертифікація вчителів початкових класів у 2022 році: підсумки реалізації проєкту у Київській області

 Сертифікація педагогічних працівників – це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника, що здійснюється шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи. Це одна з процедур в українській системі освіти, яка допомагає виявити найбільш талановитих педагогів та мотивувати їх до постійного професійного вдосконалення.

Про підсумки Сертифікації–2022 у Київській області – у інтерв’ю з начальником управління Державної служби якості освіти у Київській області Лілією Кревською.

- Ліліє Богданівно, розкажіть, будь ласка, про особливості сертифікація вчителів початкових класів у 2022 році.

- У 2022 році сертифікація вчителів початкових класів була особливою, бо проходила в умовах війни. Як показав досвід, навіть у таких складних умовах вона була на часі, тому що згуртувала прогресивну освітянську спільноту навколо сучасних освітніх тенденцій, надала педагогам можливість вибудувати свою індивідуальну траєкторію професійного зростання, що забезпечує не лише реалізацію їх особистісного розвитку, а й надання якісних освітніх послуг. І головне ж, сертифікація відбувається лише на добровільних засадах. Це має стратегічне значення, адже якісна освіта – це ключ до миру й успіху, найпотужніша зброя проти агресії.

Особливою Сертифікація–2022 була ще й завдяки змінам в організації та новим інструментам, які вчителі та експерти використовували під час сертифікації.

- Скільки вчителів мали можливість пройти сертифікацію?

- Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України сертифікацію в цьому році могли пройти 2500 учасників. За результатами розгляду заяв, поданих до Українського центру оцінювання якості освіти певна кількість учасників не пройшла через невірно подані документи, брак стажу тощо. До першого етапу були допущені 1983 учасники. Прийшли на пункти тестування і взяли участь у першому етапі 1855 вчителів. Педагоги, які знаходяться за кордоном не змогли цього зробити.

Успішно подолали перший етап 1335 осіб, що становить 72%.

ІІ етап пройшли 1326, що становить 99%.

Рішенням комісії Державної служби якості освіти України визначено, що за результатами вивчення практичного досвіду роботи учасників сертифікації пороговий бал становить 122 бали.

1171 вчитель початкових класів з усіх областей України подолали пороговий бал та отримають сертифікати.

- Яка статистика щодо сертифікації у Київській області?

- Гранична кількість вчителів початкових класів закладів освіти Київської області, які мали можливість зареєструватися у 2022 році для проходження сертифікації становила 140 педагогів.

Хочу зазначити, що незважаючи на страшні наслідки бойових дій, що велися на території Київщини у лютому-березні цього року, ворожі обстріли та тривоги, відключення енергопостачання, Київська область стала однією з найактивніших учасників сертифікації.

Команда управління Державної служби якості освіти у Київській області провела масштабну роботу серед керівників та педагогів 69 громад Київської області щодо роз’яснення основних засад сертифікації та її особливостей у 2022 році.

Вчителі початкових класів закладів загальної середньої освіти Київської області використали визначену квоту менше ніж за 2 доби та скористалися загальною квотою по Україні під час другого етапу реєстрації. В цілому з нашої області зареєструвалися на сертифікацію 172 особи.

Незалежне тестування вчителів початкових класів відбулося 10 вересня 2022 року за новою програмою, яку розробив Український центр оцінювання якості освіти. До участі в І етапі були допущені 168 педагогів з Київщини.

Учасники сертифікації, які за підсумками проходження незалежного тестування набрали 60% від максимальної кількості тестових балів, вважалися такими, які пройшли незалежне тестування, і допущені до участі в наступному другому етапі сертифікації – самооцінюванні учасником сертифікації власної педагогічної майстерності.

Результати незалежного тестування та інформацію про допущення чи недопущення учасників сертифікації до наступного етапу було розміщено в їхніх кабінетах до 28 вересня.

До речі, до оприлюднення інформації про результати учасники І етапу сертифікації отримали можливість переглянути тестові зошити і правильні відповіді, а також коментарі експертів до завдань незалежного тестування сертифікації педагогічних працівників на сайті та YouTube-каналі Українського центру оцінювання якості освіти.

Незалежне тестування фахових знань та вмінь учителів початкових класів закладів загальної середньої освіти успішно пройшли 104 педагоги.

Основною метою ІІ етапу сертифікації педагогічних працівників, що проходив з 03 по 06 жовтня, було допомогти учасникам оцінити власну професійну діяльність через призму вимог професійного стандарту вчителя, виявити її сильні та слабкі сторони, осмислити досягнення і спроєктувати подальший професійний розвиток. Для успішного проходження цього етапу необхідно було вчасно заповнити та надіслати на вказані електронні адреси анкету самооцінювання. На етапі самооцінювання не передбачено було експертних, бальних чи вербальних оцінок.

- Ліліє Богданівно, то скільки ж вчителів початкових класів Київщини подолали успішно усі етапи Сертифікації–2022? Які переваги отримає вчитель у разі успішного проходження сертифікації?

- 87 вчителів початкових класів Київщини успішно пройшли сертифікацію педагогічних працівників у 2022 році. Це вчителі початкових класів з усіх районів Київщини, зокрема: 25 – з Бучанського, 16 – з Бориспільського, 13 - з Обухівського, 12 – з Броварського, 7 – з Білоцерківського, 9 – з Вишгородського, 5 – з Фастівського районів. Максимальні 160 балів за результатами вивчення практичного досвіду роботи отримали п’ять педагогів Київської області.

Загалом, серед сертифікованих вчителів Київської області: 54% працюють у міській, 46% – у сільській місцевостях; 10,3% спеціалістів, 13,8% мають другу, 28,7% – першу і 46% – вищу кваліфікаційні категорії; 18,4% мають педагогічне звання «учитель-методист», 8% – «старший вчитель».

Успішне проходження сертифікації зараховується також як проходження чергової / позачергової атестації, а також є підставою для присвоєння вчителеві відповідної кваліфікаційної категорії та педагогічного звання. Педагогічні працівники, які успішно пройшли сертифікацію, отримають 20% надбавку до заробітної плати.

- Ліліє Богданівно, які цифрові технології використовували у процедурі сертифікації у 2022 році?

- Так, традиційну систему освіти у напрямі формування її нової якості сьогодні змінює цифровізація. Цифрові технології все більш широко застосовуються і для зовнішнього оцінювання професійних компетентностей педагогів. У цьому році усі етапи сертифікації відбувалися з використанням цифрових технологій.

Під час самооцінювання учасниками сертифікації власної педагогічної майстерності вперше Служба використала інформаційно-аналітичну систему EvaluEd, яка реалізується в межах проєкту «Забезпечення інформаційної системи для Державної служби якості освіти України» спільно з Асоціацією з міжнародних питань, Чеською шкільною інспекцією та за підтримки Чеської агенції розвитку. Використання системи EvaluEd саме на ІІ етапу невипадкове, адже самооцінювання є важливим елементом педагогічної діяльності в усіх європейських державах, бо кожен вчитель повинен уміти об’єктивно оцінити свою роботу.

- Дякую за розмову.

Олександр Панюта: «Війна об’єднала нас усіх»

Напередодні Дня місцевого самоврядування наш кореспондент поспілкувався із Кагарлицьким міським головою Олександром Панютою про те, як змінилося життя в громаді через вторгнення російських військ в Україну, які ключові потреби має Кагарлицька громада сьогодні та як міський голова оцінює співпрацю з депутатами міськради.

- Олександре Олексійовичу, як громаду змінила війна? Чим і як живе Кагарличчина після 9 місяців повномасштабних бойових дій?

- Починаючи з 24 лютого, органи місцевого самоврядування, як і в цілому вся держава, почали працювати в умовах війни, перш за все, підтримуючи Збройні сили та добровольчі формування, що базуються на нашій території, а також перебувають у зоні бойових дій. Війна об’єднала нас усіх.
Усім зараз непросто, але ми – в тилу. Нам легше. Кагарлик та села громади живуть, працюють. Сьогодні ми сконцентровані на допомозі військовим, внутрішньо переміщеним особам, на допомозі іншим містам.
Навіть незважаючи на те, що цьогорічний бюджет недовиконується, критичної ситуації в громаді немає. Проводимо в повному обсязі обов’язкові платежі, у нас відсутня заборгованість із заробітної плати бюджетникам, також зробили все від нас залежне, аби навчальний процес розпочався вчасно, з дотриманням усіх вимог щодо безпечного проведення занять, у тому числі й щодо облаштування укриттів.

- Які ключові потреби має Кагарлицька МТГ зараз? Громада на самозабезпеченні чи потрібна допомога з боку держави?

- Усе пізнається в порівнянні. Дивлячись, у яких складних умовах перебувають громади північної частини Київщини, котрі були під окупацією, мені важко говорити про якісь особливі потреби нашої громади. Скажу так: ми з усім справляємося, у нас достатньо ресурсів, щоб задовольняти самостійно нагальні потреби громади.
Звісно, зараз украй актуальним для нас є закупівля генераторів. Ми повинні мати резервне живлення практично в кожній адмінбудівлі, в т.ч. і в селах, у кожному навчальному закладі. І ми над цим працюємо. Сьогодні вже придбано певну кількість генераторів, але їх усе ще недостатньо. І хоч маємо необхідні для цього фінансові ресурси, закрити це питання повністю не можемо так швидко, як би цього нам хотілося.
Маємо певні проблеми і з наданням послуг із теплопостачання. Постійно порушуємо ці питання перед підрядниками, які є монополістами, і, на жаль, не завжди забезпечують у квартирах, будівлях установ необхідний температурний режим. Поки що відмовитися від їхніх послуг ми не можемо, адже не маємо достатніх ресурсів, щоби збудувати власні котельні. Втім, незважаючи ні на що, по всій Кагарлицькій громаді опалювальний сезон розпочато вчасно, у тому числі і в навчальних закладах та лікарні.

- Щодо роботи Кагарлицької багатопрофільної лікарні. У громаді ширяться різні чутки щодо проблем, які має медзаклад…

- Лікарня у нас працювала і обов’язково працюватиме. Міська рада завжди, навіть у цих складних умовах, підтримувала і буде підтримувати нашу багатопрофільну лікарню. Лише цього року з міського бюджету було виділено зі спеціального фонду 6076,7 тис. грн на придбання обладнання та проведення ремонтних робіт; із загального фонду місцевого бюджету виділено також на енергоносії 9003,4 тис. грн, на придбання ліків, матеріалів, оплату послуг та ін. – 3784,4 тис. грн.
Утім, лікарня має розвиватися, бути конкурентоспроможною, надавати максимальну кількість медичних послуг хворим. Свого часу, коли це був опорний заклад для боротьби з коронавірусом, ми втратили певний період розвитку, і зараз змушені все надолужувати.
Станом на сьогодні в Кагарлицькій багатопрофільній лікарні надаються послуги за 15 медичними пакетами, які фінансує Національна служба здоров’я. Втім, цих коштів усе одно недостатньо для утримання медперсоналу, який там працює. І це нині – найголовніша проблема, яку ми маємо вирішити.
Ми також продовжуємо працювати, аби забезпечувати наше населення послугами невідкладної медичної допомоги, виділяючи з місцевого бюджету кошти, аби черговий лікар чи фельдшер у будь-яку хвилину могли виїхати до хворого додому та надати їм кваліфіковану допомогу.
Також у цьому році з місцевого бюджету виділялися додаткові кошти на підтримку первинної ланки медицини, зокрема фельдшерських пунктів та амбулаторій у селах громади.
Загалом на потреби первинної ланки виділено із загального фонду бюджету громади 5991,5 тис. грн та зі спеціального фонду 570,1 тис. грн.

- Як багато нових мешканців із зони активних бойових дій прибуло в Кагарлицьку громаду?

- Станом на сьогодні тільки тих, що отримали статус внутрішньо переміщених осіб, налічується 10742 особи. Це – офіційна кількість тих внутрішньо переміщених осіб, які стали на облік. Щоб допомогти цим людям, практично кожен житель нашої громади включився у волонтерську роботу. На рівні міської ради ми залучали і залучаємо громадські організації, активно співпрацюємо з обласною владою щодо гуманітарної допомоги для внутрішньо переміщених осіб, роздаємо її регулярно. Продовжуємо допомагати і воїнам на передовій.
Волонтерський рух у нас дуже потужний. І я дякую всім волонтерам, усім членам громадських організацій Кагарличчини за їхню активну позицію, за невтомність та незламність.

- У перші місяці повномасштабного вторгнення політика відійшла на другий план чи зараз вона повертається в інформаційний порядок денний діяльності міськради?

- Міська рада в такому складі, як зараз, працює вже два роки. І дійсно, я згоден з Вами, що війна вплинула і на роботу міської ради, згуртувавши депутатський корпус. Сьогодні я відчуваю підтримку депутатів, їхню довіру, і, опираючись на це, мені як міському голові, легше й працювати. Підтвердження цьому – минула сесія міської ради. Практично всі основні питання порядку денного були ухвалені одноголосно. Це показує, що довіра і взаєморозуміння між депутатами дійсно є.
Досить часто при розгляді питань щодо життєдіяльності громади у нас стовідсоткова єдність.
Також хочу подякувати старостам, які сьогодні є фактично правою рукою міського голови в селах громади. Адже саме вони відповідають за все, що відбувається в селі. Наші старости завантажені, працюють добре. Хочемо, щоб на території кожного населеного пункту був свого роду маленький ЦНАП, де люди могли б отримати на місці найнеобхідніші послуги, а те, що потребує обов’язкового втручання фахівців із Кагарлицького ЦНАПу, міг би забезпечувати староста, зібравши завчасно від односельчан відповідні документи.

- Олександре Олексійовичу, як Ви оцінюєте стан безпеки в громаді і співпрацю з добровольчими формуваннями?

- Постійно комунікуємо з поліцією, національною і патрульною, також із добровільним формуванням територіальної оборони. Сьогодні наше добровільне формування паралельно з поліцією підтримує громадський порядок; як і раніше, здійснюється чергування на блокпостах, а також піше патрулювання та на автомобілях. І коли почалося активне відключення електроенергії, то члени добровільного формування паралельно з поліцією постійно забезпечують громадський порядок на території громади.
На початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну багато сил було задіяно на будівництво фортифікаційних та захисних споруд, спільно з добровільним формуванням та комунальними службами ці завдання ми виконували щодня, без вихідних.
Загалом я задоволений тим рівнем співпраці, який у нас склався. Міська рада повністю забезпечує добровольче формування матеріально, крім заробітної плати. Ми це робили і будемо робити надалі.

- В умовах воєнного стану багато людей по-іншому почали цінувати звичні комунальні блага. Зараз ці послуги надаються в повному обсязі?

- Водопостачання, водовідведення, вивіз сміття, обслуговування житла, теплопостачання – усе працює в штатному режимі без змін. Утім, вартість за деякі з них, передусім за вивіз побутових відходів, нам довелося підвищити. Водночас на сесії було ухвалене рішення про компенсацію населенню тієї різниці, на яку сталося підвищення, за рахунок міського бюджету. Тож люди сплачуватимуть, як і раніше.
Сьогодні ми забезпечені практично всім: і людськими, і матеріальними ресурсами, щоб надавати населенню якісні комунальні послуги.
Зрозуміло, що всіх жителів Кагарличчини зараз непокоїть тривале відключення електроенергії. На жаль, від міської влади не залежить де, коли і як довго в домівках не буде електроенергії. Єдине, про що ми просимо енергетиків, – це максимально обмежити відключення електроенергії на об’єктах критичної інфраструктури: у багатопрофільній лікарні, на станціях водоочистки, очисних спорудах, харчоблоках для військовослужбовців, у відділенні поліції, територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, рятувально-пожежній частині. І наші побажання були почуті. Там дійсно не так часто відключається електроенергія, а якщо це і відбувається, то на значно коротший час, ніж скрізь. До того ж, усі об’єкти критичної інфраструктури забезпечені генераторами, якими можна користуватися до відновлення подачі електроенергії.
Усі ми чекаємо стабілізації ситуації в цьому напрямі. У будь-якому випадку висловлюю вдячність енергетикам за їхню нелегку роботу, ми бачимо, як їм зараз непросто працювати.
Окремо хочу звернутися до жителів громади з проханням вчасно сплачувати поточні рахунки за комунальні послуги. Адже і у водоканалі, і в ЖЕО, і в «Кагарликтепломережі» працюють люди, які повинні отримувати вчасно заробітну плату, мати змогу забезпечувати комунальними послугами населення громади безперебійно і в повному обсязі. Прошу всіх за можливості здійснювати поточні платежі і за спожиту електроенергію, і за газ та його транспортування.

- Тиждень тому в Кагарлику запрацювали Пункти незламності. Вони повністю облаштовані всім необхідним?

- Так, їхня робота вже налагоджена. І в минулі вихідні я мав змогу пересвідчитися, як багато людей туди приходить, щоб зігрітися, зарядити свої гаджети, скористатися інтернетом – відвідати онлайн лекції, працювати у віддаленому режимі, спілкуватися в соцмережах тощо. Водночас вносимо і певні корективи в роботу цих пунктів, враховуючи побажання від жителів міста. Окрім цього, в адмінбудівлях старостатів громади облаштовуються пункти обігріву, де завжди буде тепло та можливість підзарядити гаджети.

- Що б Ви побажали колегам напередодні професійного свята?

- Перш за все – спільної відповідальності перед людьми, які нас обрали. Бути завжди толерантними, готовими в будь-яку хвилину прийти на допомогу. І разом з усією громадою, партійними та громадськими організаціями в мирі й злагоді піднімати потенціал Кагарличчини на вищий рівень.
Особливі слова вдячності – ветеранам самоврядування, які віддали частинку своєї душі в його становлення та розвиток. Нехай їхній багатий досвід роботи в органах самоврядування стане часткою творчої роботи кожного з нас.
Тож бажаю усім міцного здоров’я, достатку та злагоди. І найголовніше – якнайшвидшого миру та перемоги!

У Кагарлику відкрили Молодіжний простір

У Кагарлику в будівлі мистецького центру, де розташовані бібліотека та мистецька школа, запрацював Молодіжний простір «Молодіж.Ка». 25 листопада відбулося його відкриття.
Молодіжний простір – це вільний простір для реалізації творчих, культурних та соціальних ініціатив молоді Кагарлика. Місце для навчань, втілення проєктів, презентацій, майстер-класів та зустрічей, який працює у форматі коворкінгу чи хабу.
У молодіжці зростатимуть майбутні лідери, адже тут молодь зможе проявити себе, знайомитися із самоврядуванням, долучатися до справ, які змінюють громаду. Тому першочерговим завданням було створити комфортні умови для молоді.
«В просторі ми творимо себе для міста, а місто – для себе», - підкреслив представник «Молодіж.Ка» Олександр.
Мрія створити молодіжний простір в Кагарлику стала реальністю завдяки підтримці міського голови Олександра Панюти. А тісна співпраця з управлінням молоді та спорту Київської обласної військової адміністрації дала поштовх для його створення.
Молодіжний простір - середовище для всебічного розвитку молоді Кагарлицької громади, популяризації здорового способу життя, національно-патріотичного виховання, забезпечення громадянської освіти молоді та підвищення спроможності простору у сфері інклюзії.
Тут планують співпрацювати з органами влади, волонтерськими та громадськими організаціями, навчальними закладами, які допоможуть залучити спеціалістів із певних питань (психологів, волонтерів, модераторів та громадських діячів). Крім соціальних та культурно-освітніх заходів, в Молодіжному просторі планують залучати молодь до волонтерського руху, благодійної діяльності А ще - активізувати та згуртувати молодь Кагарличчини для спільної праці задля сталого розвитку громади.
«Наше завдання – лише допомогти та створити правильне середовище», - зазначили молоді активісти Кагарлицької громади.
На відкриття молодіжного простору, яке відбулося в будівлі мистецького центру (там, де розмістилися бібліотека та мистецька школа) прибули заступник голови Київської обласної військової адміністрації Віталій Власюк, Кагарлицький міський голова Олександр Панюта та його заступники Валентина Циганок і Ігор Будюк, заступник начальника управління молоді та спорту КОВА Світлана Назарук, в.о. директора Київського обласного молодіжного центру Андрій Михайлов. І не з пустими руками. Столичні гості вручили начальнику відділу молоді та спорту Кагарлицької міської ради Анастасії Іванюті для «Молодіж.Ка» подарунки: книги, настільну гру, набір для проведення тренінгів, павук з логотипом простору, обігрівач.
Молодь Кагарличчини висловила бажання співпрацювати з Київським обласним молодіжним центром. Адже завдяки йому вона спробувала себе у волонтерстві разом з проєктом «СпівДіяХаб» та тренінгових програмах.
Вишенькою на торті стало спілкування присутніх із заступником головного редактора видання «Українська правда» Євгеном Будерацьким. Особливо цікавою для молодих людей стала тема інформаційної гігієни.

Затверджено мережу закладів загальної середньої освіти

Кагарлицький міський голова Олександр Панюта 24 листопада провів чергове 28 сесійне засідання, під час якого було розглянуто 73 питання порядку денного.

У зв’язку з призовом на військову службу до Збройних сил України старости сіл Демівщина, Оріхове, Кадомка, Зорівка, Калинівка Олександра Мозгового та увільнення його від виконання повноважень старости, на цю посаду було затверджено кандидатуру Володимира Мосієнка. Депутати внесли необхідні зміни до бюджету поточного року шляхом перерозподілу наявних надходжень для оперативного реагування на виклики сьогодення, затвердили Програму національно-патріотичного виховання дітей та молоді Кагарлицької міської територіальної громади на 2023-2025 роки, затвердили мережу закладів загальної середньої освіти Кагарлицької міської територіальної громади (ліцеїв),які з 2027 року здійснюватимуть профільне навчання старшокласників: Комунальний заклад Кагарлицької міської ради «Кагарлицький ліцей №1» та Комунальний заклад Кагарлицької міської ради «Кагарлицький ліцей №3» (тип – ліцей з гімназією та початковою школою).

Для затвердження Порядку розгляду електронних петицій, адресованих Кагарлицькій міській раді, не вистачило голосів. Обранці громади прийняли рішення про внесення змін до Правил розміщення зовнішньої реклами на території Кагарлицької міської територіальної громади, про надання дозволу фізичній особі-підприємцю на виготовлення паспорту прив’язки. Після розгляду протоколу про результати електронного аукціону, керуючись чинним законодавством і висновками постійної депутатської комісії, увалено рішення про скасування аукціону з продажу об’єкта незавершеного будівництва в с. Зікрачі; внесено зміни до переліку об’єктів малої приватизації комунальної власності Кагарлицької міської територіальної громади, що підлягають приватизації шляхом продажу на аукціонах (туди включено приміщення майстерні в с. Липовець, яке не використовується за призначенням). На сесії прийнято рішення про надання дозволу на приватизацію об’єкта комунальної власності Кагарлицької міської територіальної громади (нежитлові будівлі колишньої тракторної бригади (приміщення майстерні та гаража) в с. Мирівка) шляхом продажу на аукціоні; про оренду об’єктів комунальної власності Кагарлицької міської територіальної громади; про затвердження протоколу про результати електронного аукціону з оренди нерухомого майна в с. Сущани та надання дозволу на укладення договору оренди з переможцем аукціону. У рішенні про управління об’єктами комунальної власності Кагарлицької МТГ мова йде про передавання з балансу на баланс деяких матеріальних цінностей (контейнери для сміття, насос, генератор тощо); ухвалено також сесійне рішення про надання дозволу на розірвання договорів.

Левову частку порядку денного становили земельні питання, які традиційно розглядалися прискіпливо, з попередніми висновками постійної депутатської комісії. Лише два з них, що стосувалися проведення інвентаризації земельних ділянок комунальної власності під існуючим кладовищем, внесено до порядку денного і проголосовано в день проведення сесії. Крім того, було внесено до порядку денного і прийнято одноголосне рішення про звернення до Президента України щодо присвоєння звання Героя України комбату «Карпатської Січі» Олегу Куцину посмертно.

У Переселенні хворий собака покусав жінку

В селі Переселення Кагарлицької громади собака покусав перехожу. Згодом тварина померла, а дослідження виявили у неї сказ. На частині території Кагарлицької МТГ запроваджено карантин.

Жителька Переселення прямувала звичним шляхом на роботу, коли її вкусила собака, яка раптово вискочила із одного з дворів. Жінка звернулася до медзакладу та нині проходить антирабічне лікування.
Представники місцевого підрозділу Держпродспоживслужби встановили за твариною 10-дненний нагляд. На 6-й день собака вмерла. Тож біологічний матеріал із нього відправили на експертизу. Висновок Центральної випробувальної державної лабораторії Держпродспоживслужби в Київській області та Києві виявився невтішним – собака була хвора на сказ.
З огляду на ситуацію, головний державний інспектор ветеринарної медицини в Київській області своїм розпорядженням оголосив село Переселення з прилеглими територіями неблагополучними зі сказу собаки. А в радіусі 10 кілометрів навколо села введено карантинні обмеження.
Під карантинні обмеження підпадають населені пункти: м. Кагарлик, села Слобода, Оріхове, Халча, Расавка, Новосілки, Горохове, Горохівське, Горохуватка, Тарасівка, Стави; мисливські угіддя УТМР «Кагарлицьке»; мисливські угіддя ТОВ «Трипільський мисливець».
Щоб скоординувати дії з ліквідації захворювання, 9 листопада комісія Кагарлицької міської ради з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій затвердила план заходів із ліквідації та недопущення розповсюдження тварин на сказ, накладення карантинних обмежень та заходів з ліквідації сказу.
В осередку захворювання вживаються всі необхідні заходи з його ліквідації.
Щоб уберегтися від захворювання на сказ, необхідно:
- обов’язково щепити собак і котів (в державних ветеринарних лікарнях щеплення проти сказу безкоштовні);
- повідомляти ветлікаря про кожний випадок підозри на сказ у тварин;
- всім людям, потерпілим від тварин (укуси, подряпини чи ослинення) негайно звертатися до лікаря-рабіолога, а тварину, яка завдала шкоди, доставляти до ветеринарної служби для клінічного огляду та ізоляції протягом десяти днів;
- уникати контактів із бездомними тваринами;
- не торкатися руками трупів тварин, тварин підозрілих у захворюванні та ослинених ними предметів.
Щодня проводять вакцинацію такі заклади ветмедицини:
Кагарлицька районна державна лікарня ветеринарної медицини - з 8:00 до 17:00. Вулиця Каштанова, 58. Телефон 5-13-49.
Стрітівська державна дільнична лікарня ветеринарної медицини – з 8:00 до 16:00. Вулиця Шевченка, 3.
Буртівська державна дільнична лікарня ветеринарної медицини – з 8:00 до 16:00. Вулиця Жовтнева, 31 А.
Мирівська державна дільнична лікарня ветеринарної медицини – з 8:00 до 16:00. Вулиця Гагаріна, 1.

На Кагарличчині пройшов Кубок області зі швидких шахів

20 листопада в Кагарлику відбувся третій турнір Кубка Київської області зі швидких шахів. Про це повідомляє Кагарлицький міський центр культури та дозвілля.
Змагання шахістів Київщини проходили у паркетній залі Кагарлицького МЦКД. Продемонструвати свою майстерність до Кагарлика приїхали спортсмени-аматори із різних куточків столичної області.
Турнір тривав понад шість годин. У результаті було визначено переможців у трьох номінаціях: ветерани, діти, загальна.
Результати шахового
турніру в Кагарлику
Перше місце серед ветеранів виборов кагарличанин Михайло Сокол.
Серед дітей призерами стали: 1 місце - Андрій Притула, (с. Карапиші Миронівської МТГ); 2 місце - Сергій Табачний, Кагарлик; 3 місце - Артем Поліщук, Обухів.
У загальній турнірній таблиці місця розподілилися наступним чином: 1 місце - Олег Баляс, Кагарлик; 2 місце - Андрій Притула, (с. Карапиші Миронівської МТГ); 3 місце - Анатолій Демчишин, (с. Синява Рокитнянської МТГ); 4 місце - Сергій Табачний, Кагарлик; 5 місце - Артур Бондаренко, Кагарлик.
Переможці турніру отримали подарунки від спонсорів.