Пошук

Неприємних запахів майже не чути

Представники Кагарлицької міської ради та Держпродспоживслужби ознайомилися з процесом внесення органічних добрив на полях «Дан-Фарм Україна».

1 вересня делегація Кагарлицької міської ради та Держ­продспоживслужби відгукнулась на запрошення керівництва «Дан-Фарм Україна» та побувала в селі Халча, де веде свою діяльність сільгосппідприємство.

Заступник міського голови Іван Семцов, начальник Кагарлицького відділу Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області Іван Лисенко, головний спеціаліст державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Інга Іванчук, староста села Людмила Ананьєва та депутат Кагарлицької міської ради Іван Палій цікавилися перш за все тим, як нині в господарстві вносять органічні добрива на поля. Адже раніше було багато нарікань від жителів Халчі на неприємні запахи після внесення в землю органіки.

Делегацію зустрічали гендиректор «Дан-Фарм Україна» Мортен Расмуссен, його заступник Вадим Шестаков та директор з рослинництва Юрій Янченко. Вони відповіли на всі запитання, які цікавили гостей, та ознайомили їх з процесом внесення добрив у ґрунт. Під час візиту делегація відвідала всі об’єкти, які її цікавили, починаючи від лагун з органічними відходами, до полів, де і вноситься в ґрунт добриво.

Після ознайомлення з процесом внесення органіки на поля Людмила Ананьєва зазначила, що, порівняно з попередніми візитами, ситуація на підприємстві змінилася кардинально.
Іван Лисенко підтримав у цьому старосту села:

- Нині ми пересвідчилися, що за нової технології внесення органічних добрив у землю, коли ті відразу ж заорюються, а транспортуються на поля під високим тиском по спеціальних трубах, проблема із запахами зникла.

Втім члени делегації наголосили, що ще не вирішеним питанням залишається облаштування на території підприємства накриттів лагун з органічними відходами. На що Вадим Шестаков відповів, що до кінця року буде стовідсотково завершена розробка відповідної документації, яка вже ведеться, після чого відразу ж розпочнеться і будівництво накриттів.

Іван Семцов подякував данським інвесторам за те, що вони ефективно працюють на Кагарличчині та вчасно сплачують податки.

- Ми раді, що ваше підприємство успішно розвивається, вчасно сплачує податки, і хочемо лише одного: щоб ви дотримувалися екологічних норм, як і в Європі, - зазначив заступник міського голови. - Те, що ми сьогодні побачили на власні очі, - від лагун до транспортування органіки на поля та безпосереднє внесення добрив спеціальним обладнанням в землю на певну глибину з послідуючим загортанням - нас цілком влаштовує. Переконаний, що і в жителів села не буде жодних претензій до вашої роботи, адже неприємних запахів, як це було раніше, ми не відчули.

Гендиректор «Дан-Фарм Україна» Мортен Расмуссен пообіцяв і надалі враховувати в роботі підприємства думку жителів громади та дбати про довкілля. Він запевнив, що «Дан-фарм Україна», незважаючи на різні чутки, які поширюються конкурентами, продовжить й надалі працювати на Кагарличчині, збільшуючи інвестиції.

У Демівщині після ремонту відкрито фельдшерський пункт

У День Незалежності України в селі Демівщина відкрито після ремонту фельдшерський пункт. Ремонтні роботи здійснені із залученням спонсорських коштів.

Староста сіл Демівщина, Оріхове, Кадомка, Зорівка, Калинівка Олександр Мозговий розповідає:
– Це оновлене приміщення колись було занедбаним, фельдшерського пункту, як такого, в селі не було через брак відповідних фахівців. Але тепер інша справа, тим більше, що фельдшерським пунктом нині завідує наша місцева мешканка, медсестра за фахом, Катерина Шаповалова. Для початку ми обмежилися капітальним ремонтом внутрішніх кімнат: виконано стяжку та фарбування стін, заміну вхідних дверей на металеві, а міжкімнатних дверей – на пластикові; повну заміну електромережі (проводка, розетки, вмикачі, світильники); заміну лінолеумного покриття підлоги; у двох кімнатах облаштовано натяжні стелі; демонтаж старої груби та укладку нової з облицюванням її плиткою; на три вікна придбано жалюзі.
Загальний обсяг прямих матеріальних витрат становить 189 132 грн. Користуючись нагодою, хочу подякувати за сприяння директору ТОВ «Віскар Агро» Василю Барановському (виділено 66 532 грн), директору ТОВ «ЕНЕРГОТЕХ-СЕРВІС» Сергієві Сокуру (50 000 грн), директору ФГ «Залужжя» Олегові Скуйбіді (21 000 грн), директору БО «БФ «МХП - ГРОМАДІ» Тетяні Волочай та директору ПрАТ «Агрофорт» Андрієві Воробчаку (31 600 грн); голові ФГ «Урожай» Сергієві Куденчуку (3 000 грн), директору ТОВ «Вікторія Агро» Володимиру Сінченку (3 000 грн), а також депутатам Кагарлицької міської ради на чолі з Олександром Панютою, які виділили з бюджету 14 000 грн.
Зроблено справді багато. Якісно відремонтоване приміщення радує охайним виглядом. У майбутньому, безперечно, будуть знайдені можливості і для зовнішнього його опорядження, і для облаштування каналізації тощо.
У приємній події відкриття закладу взяли участь Кагарлицький міський голова Олександр Панюта, заступник міського голови Іван Семцов, директор ТОВ «Віскар Агро» Василь Барановський, провідний менеджер із соціальних проєктів БФ «МХП - ГРОМАДІ» Зіновій Лялюк, староста села Олександр Мозговий, директор КНП КМР «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Інна Карапіра, представники місцевих ЗМІ. На той час у фельдшерському пункті приймала процедури місцева жителька. І вона, і медсестра Катерина Шаповалова дуже задоволені створеними в закладі умовами.
– Ми практично завершуємо добру справу якісного переоблаштування сільських закладів первинної ланки медицини – фельдшерських пунктів та амбулаторій, – каже очільник громади Олександр Панюта. – Тепер на черзі амбулаторія в центральній садибі – в Кагарлику, де, звісно, найбільший приплив пацієнтів і нещодавно приступили до роботи ще два молоді сімейні лікарі.
Хоч Кагарлицька МТГ в умовах воєнного стану і відчуває певні труднощі з бюджетними надходженнями, завдяки спільним зусиллям влади і громади, спонсорської допомоги місцевих господарників продовжується обраний курс на забезпечення належних умов для надання якісних послуг жителям Кагарличчини, поліпшення якості життя.

Форум для освітян

Освітній форум «Нові освітні тенденції» зібрав керівників освітніх закладів Кагарличчини в актовому залі Кагарлицького центру дитячої та юнацької творчості.
На заході обговорили долання викликів війни у сфері освіти, відновлення та розвиток освіти, питання безпечного освітнього середовища в реаліях воєнного стану, упровадження державного стандарту базової середньої освіти.
Учасників освітянського форуму привітали начальник відділу освіти Надія Омельченко, Кагарлицький міський голова Олександр Панюта та його заступник Валентина Циганок.
Про організацію дистанційного навчання, його контроль та керівництво розповів директор Кагарлицького ліцею №1 Василь Мамій. Електронна презентація суттєво доповнила розповідь спікера.
Директор Кагарлицького ліцею №3 Наталія Коваленко поділилася з учасниками форуму про практичне використання в закладах загальної середньої освіти платформи HUMAN.
Організація змішаного навчання в період військового стану – тема, яку на прикладі Кагарлицького ліцею №2 розкрила його директор Ірина Горбач.
Людмила Нестерук, директор Буртівського ліцею розповіла про територію безпеки у закладі і продемонструвала фото бомбосховища до та після облаштування.
Наталія Ткаченко, в.о. директора «Кагарлицький інклюзивно-ресурсний центр», акцентувала на забезпеченні освіти дітей з особливими освітніми потребами в умовах воєнного стану.
Модератор заходу Тетяна Васильчук побажала усім перемоги, миру та вагомих здобутків.

Нове обладнання для Кагарлицької лікарні

У цьому році Кагарлицька багатопрофільна лікарня вагомо оновила свою матеріальну базу. Частину обладнання придбали за кошти місцевого бюджету громади чи області, частину – за власні кошти, ще частину надала держава чи благодійники. Нещодавно у поліклініці Кагарлицької БПЛ запрацював новенький відеофіброгастроскоп, а в пологовому відділенні встановили багатофункціональне ліжко для пологів.

Відеофіброгастроскоп закупили за власні кошти

«Цього року ми подали до Національної служби здоров’я заявку на пакет по фіброгастроскопії, - розповідає директор Кагарлицької лікарні Марія Недолько. - Одне таке дослідження коштує 840 гривень. Але якщо на фіброгастроскопі проводиться будь-яка процедура, то застосовується коефіцієнт 1,7. Тож нам на лікарню будуть надходити додаткові кошти для поліклініки. Причому, платить не пацієнт, а держава.
Новенький відеофіброгастроскоп коштує 848 тисяч гривень. Кагарлицька БПЛ придбала його за власні кошти. Їх заробили у Національної служби здоров’я. Перш ніж зробити таку вартісну покупку, радилися в колективі. І вирішили, що таке надбання досить швидко себе окупить і почне приносити медзакладу прибуток.
«У нас був старенький фіброгастроскоп, - коментує придбання Валентина Павловська, завідуюча поліклінічним відділенням. - Тепер у нас сучасний відеофіброгастроскоп. Але до нього ще потрібно придбати додаткові насадки, щоб розширити можливість діагностичних маніпуляцій. Наприклад: зможемо видаляти поліпи. Можна ставити діагноз про передраковий стан шлунку. Адже, на жаль, саме цей тип раку визначити без обстеження таким апаратом неможливо».
Анатолій Демиденко, лікар-хірург, ендоскопіст продемонстрував роботу апарата на своїй руці: на екрані чітко було видно долоню лікаря, на яку він направив зонд. Таким чином, за допомогою сучасних технологій, можна детально оглянути стравохід, шлунок і дванадцятипалу кишку.
«Апарат ліцензований, виробництва китайської фірми AOHUA, - розповідає Анатолій Демиденко. - За наявності додаткового обладнання ним можна проводити поліпектомії (видалення поліпів), зупиняти кишково-шлункові кровотечі, проводити тести на гелікобактер, брати біопсію, підключати колоноскоп. Ми можемо робити фото- і відеозйомку власне обстеження. Все це записуємо на флеш-носій, щоб потім детальніше оглянути на комп’ютері та встановити діагноз. Фото- та відеоінформацію можемо скинути й пацієнту на його флешку.
Як пройти дослідження на відеофіброгастроскопі розповіла Марія Недолько. Якщо у людини болі в області шлунку, є якісь проблеми із кишечником, людина втрачає вагу, має низький гемоглобін, то вона повинна звернутися до сімейного лікаря. Сімейний лікар повинен обов’язково виписати електронне направлення і вказати там, яке саме потрібно провести обстеження на цьому апараті. Обстеження на біопсію в Кагарлицькій лікарні можуть робити вже зараз. А для обстеження на геліобактер невдовзі закуплять тести. Також в планах директора закладу закупити додаткове обладнання для проведення операцій на кшталт видалення поліпів.

Для породіль та немовлят - від благодійників

Марія Недолько, директор Кагарлицької багатопрофільної лікарні, та Наталія Терещенко, завідувачка пологового відділення, розповідають і про обновки, які надійшли у відділення від благодійних організацій. Це обладнання та устаткування зробить перебування вагітних та породіль, власне пологи та догляд за немовлятами, більш комфортним і ефективним.
Одна з обновок пологового відділення в Кагарлику – багатофункціональне електричне ліжко для пологів. Надав його Благодійний фонд «280 днів», який очолює Алеся Азарова. 
Це – ліжко-трансформер DB турецького виробництва компанії Alaturca Medical. Воно повністю електричне, зі зйомними головною та ножною панелями. Бічні поручні з індикатором кута нахилу. Зйомна ножна секція. Положення спинної секції ліжка, висота і рухи легко і безшумно регулюються за допомогою пульта керування.
Наталія Терещенко продемонструвала можливості та роботу ліжка. Завідувачка пологового відділення зазначила, що подібне ліжко у них є. Але воно механічне, і всі операції по зміні кута нахилу, регулювання висоти тощо там потрібно робити вручну.
«Тепер, коли ми прийняли пологи, можемо залишити дитинку біля мами, не боячись, що вона скотиться із ліжка. Адже цьому завадять бокові панелі. Раніше медсестра мала наглядати за породіллею після пологів доки та перебувала з малюком в пологовій залі», - ділиться Наталія Терещенко.
Марія Недолько зазначила, що на пакет пологів Кагарлицькою лікарнею підписано договір із Національною службою здоров’я Україна. Відповідно до цього пакету, держава виділяє 15800 грн на одні пологи. Незалежно від того, чи це будуть фізіологічні пологи, чи проведено кесарів розтин, чи пологи із якимись ускладненнями.
«За вимогами НСЗУ у нас кожного місяця має бути не менше 20 пологів. А на пів року – 150, - розповідає директорка закладу. - На 19 серпня в нашому пологовому будинку їх вже 183. Тому відділення відповідною кількістю пологів саме заробляє на себе кошти. Цьому сприяють і наші додаткові вкладення та придбання».
Цього року благодійний фонд надав для пологового відділення в Кагарлику не лише багатофункціональне ліжко, а й лампу для фототерапії. Її використовують, якщо в діток іде конфлікт і є гемолітична жовтуха або пожовтіння, як кажуть люди, тоді основне лікування проводять саме цією лампою. Також відділення отримало прилад для підігріву інфузійних середовищ – крові, плазми, фізіологічних розчинів, кардіомонітор пацієнта, відсмоктувачі. А ще - післяпологові ліжка.
«Я думаю, що нашим жінкам можна в нас народжувати. Персонал чудовий, і всі медикаменти для пологів купуємо ми. Пацієнти закуповують лише одяг для себе, для дитини і предмети особистої гігієни. Кров’ю і плазмою пологове відділення теж забезпечене», - констатує Марія Недолько.
Вона зазначає, що при виписці мам з дітками їм вручають подарунки від благодійників. Один з них - Благодійний Фонд Лариси Ільєнко, а інший побажав, щоб його не називали.

Щедрий День пасічника в Ліщинці

Чудове свято, приурочене Дню пасічника, відбулося 20 серпня в селі Ліщинка.

Різноманітною і насиченою була його програма: конкурси на найкращий малюнок, вірш; виставки, різноманітні змагання. Малеча завзято виявляла свій хист у малюнках на асфальті, було безліч охочих позувати у фотозоні в українському стилі, де діти і гості змогли зробити спільні фото.

Родзинкою святкового дійства стала дегустація меду для всіх присутніх на святі жителів села.

Користуючись нагодою, висловлюю щиру вдячність за допомогу в організації і проведенні свята старості села Лідії Токовенко і нашому спонсорові – пасічнику Юрію Широкоступу та всій його родині, яка долучилася до проведення Дня пасічника.

У Кагарлицькій мистецькій школі вчитимуться й дорослі

Школи Кагарлицької громади відтепер називатимуться ліцеями та гімназіями, а дитяча школа мистецтв змінить назву на "Кагарлицька мистецька школа". Відповідні рішення були ухвалені депутатами Кагарлицької міської ради.

18 серпня на засіданнї 26-ї чергової сесії міської ради було ухвалено низку рішень про перейменування навчальних закладів Кагарлицької громади.

Так, відповідно до нового законодавства, загальноосвітні школи І-ІІ ступеня стали гімназіями, а І-ІІІ ступенів – ліцеями.

Зміни впроваджені у рамках реформи Нової української школи.

Відповідно до змін, на території Кагарлицької громади діятимуть 11 ліцеїв та одна гімназія (у селі Кадомка).

Що ж до нумерації міських ліцеїв, то колишній НВК "ЗОШ І-ІІ ст.-ліцей" відтепер матиме назву Кагарлицький ліцей №1,

ЗОШ І-ІІІ ст. №2 ім.В.П.Дашенка - Кагарлицький ліцей №2 ім.В.П.Дашенка,

ЗОШ І-ІІІ ст. №3 - Кагарлицький ліцей №3,

ЗОШ І-ІІІ ст. №1 - Кагарлицький ліцей №4.

Окрім цього, на сесії було ухвалено рішення і про перейменування Кагарлицької дитячої школи мистецтв у Кагарлицьку мистецьку школу.

Як пояснив директор школи Микола Громико (на знімку), відтепер у закладі зможуть навчатися не лише діти, а й дорослі.

Жнива підходять до завершення

15 серпня, під час розширеного засідання оперативного штабу у Кагарлицькій міській раді, головний спеціаліст з сільського господарства Валентина Голованчук розповіла про збиральну кампанію в громаді. Про те, як йдуть жнива на Кагарличчині, читайте в нашому матеріалі.

Скільки вже зібрали збіжжя кагарлицькі аграрії

За оперативними даними, аграрії Кагарлицької громади вже намолотили понад 25 тисяч тонн збіжжя нового врожаю. У ряді господарств ще триває збирання ранніх зернових. Хоча більшість агроформувань завершили збір.
Станом на 15 серпня, із запланованих 9228 гектарів ранніх культур вже зібрано на площі 8250 га, що складає 90%. Ранні зернові та зернобобові культури зібрані на площі 6164 га, тобто на 86% площ під ними.
Аграрії намолотили 251 тисячу тонн збіжжя при середній врожайності 40,8 центнера з гектара. Цей показник менший торішнього на 5,7 цнт/га.
Озиму пшеницю зібрано на площі 5143 га, намолочено 22 тисячі тонн, її середня врожайність складає 42,7 цнт/га. Ярий та озимий ячмінь зібрали на площі 898 га, намолочено 2808 тонн, урожайність – 31,3 цнт/га. Зібрано горох на площі 58 га, урожайність – 28 цнт/га.
Озимий ріпак зібрано на площі 2086 га, намолочено 7,2 тис. тонн, урожайність - 34,5 цнт/га. Це менше від минулого року на 4 цнт/га. Найкращий врожай ріпаку отримали в ФГ «Широкоступ» – 42 цнт/га, ФГ «Дар» – 42,05 цнт/га, ФГ «Лорак» – 49,32 цнт/га, ТОВ «Бурти-Перемога» – 38,8 цнт/га.

Жнивувати заважає погода

Ряд агроформувань Кагарличчини через погодні умови значно зменшили темпи збиральних робіт. 14 серпня у ПП «Слобода-Агро» тільки розпочали збір ранньої групи. Тож урожайність йде вже менша, ніж в інших, і все збіжжя потребує досушування.
У ТОВ «Віскар-Агро» зібрано врожай ранньої групи на 68% площ. ТОВ «Переселенське-К» – на 55%. У СК «Агробізнес» та ФГ «Широкоступ» зібрано на 88% та 87% площ відповідно. ТОВ «Вікторія-Агро» – на 53% площ. Половину пшениці зібрали в ФГ «Олена».
Ряд господарств, які завершили збір ранніх культур, вже розпочали підготовку ґрунту під посів озимих.

Що із цінами на зерно

Валентина Головачук зазначила, що трохи зросла ціна на збіжжя. Якщо на початку жнив тонна пшениці коштувала 4000 грн, то зараз вже 5100. Але минулого року її вартість доходила до 8000 грн за тонну. Пішла вгору й ціна на ріпак. Зараз дають 475 євро за тонну, що навіть більше, ніж торік.
Але після вторгнення росії в Україну значно зросли затрати: піднялися в ціні паливно-мастильні матеріали, добрива, засоби захисту рослин. Тож аграрії мають значно менші прибутки, аніж очікувалося.

Як школи Кагарличчини готують до навчання в умовах війни

Навчальний рік у школах в Україні розпочнеться 1 вересня. Таке рішення було прийнято під час засідання Кабміну ще 24 червня. Ми вирішили дізнатися, як буде проходити навчання в школах Кагарличчини та як підготувалися до цього освітяни й влада громади. Для цього поспілкувалися із начальником відділу освіти Кагарлицької міської ради Надією Омельченко, керівником комісії міськради Ігорем Будюком, а також керівниками Кагарлицького ліцею Василем Мамієм, міської школи №3 Наталією Коваленко та Буртівської школи Людмилою Нестерук.

Практика облаштування укриттів була й раніше

Загалом навчальні заклади в Кагарлику з початком повномасштабного вторгнення росії хоча й не працювали в режимі офлайн, але укриття там діяли. Так, підвальні приміщення міського ліцею та в міських школах №2 та №3 використовувалися населенням під час повітряних тривог.
А до початку масового облаштування найпростіших укриттів в школах Кагарлицької МТГ, яке розпочалося наприкінці червня, місцеві освітяни вже мали в цьому практику. Ще 17 травня запрацювали дві чергові групи в міському дитсадку “Ромашка”. Там у підвальному приміщенні зробили ремонт: підбили покрівлю при вході, поштукатурили, побілили, зробили основне і резервне освітлення, встановили обігрівачі, перенесли стільці, ліжка, облаштували туалети. Також там є запаси питної води, аптечки. Тобто створено усі умови для короткострокового перебування дітей під час повітряних тривог.
4 серпня запрацювали чергові групи й у міському дитсадку “Теремок”. Заклад не має власного підвалу для укриття, тож для його вихованців облаштовано укриття в одному із підвальних приміщень міської школи №3, яка знаходиться поруч.

Навчатимуться в школах Кагарличчини і онлайн, і офлайн

«Сьогодні на Кагарличчині діють 13 закладів загальної середньої освіти, 16 дошкільної освіти й 3 заклади позашкільної освіти, розповідає Надія Омельченко. – Нині ми працюємо над створенням умов у наших найпростіших укриттях для учасників освітнього процесу. Фактично, ці роботи добігають кінця. І вже наступного тижня більшість укриттів будуть готові».
Керівниця освіти Кагарличчини зазначила, що в школах громади провели анкетування батьків з приводу того, якій формі навчання вони віддають перевагу. Результат опитування показав, що 55,2% опитаних батьків – за дистанційне навчання, 44,8% – за змішане. Тобто частина дітей буде навчатися онлайн, а частина – очно.
«Добре, якщо в школі є паралелі, як в міській школі №3. Тоді з учнів будуть формуватися зведені класи для очного і дистанційного навчання, – пояснює Надія Омельченко. – Якщо на паралелі один клас, тоді буде один день очне навчання, а інший – дистанційне. Тобто, буде змішана форма навчання. Також у кожній школі директори самі будуть визначатися стосовно режиму роботи закладу і форми навчання: орієнтуватимуться по тому, на котру годину зможуть підвозити учнів з інших населених пунктів».
На тип навчання вплинуть і особливості укриттів в школах: якщо в підвалі лише один вихід, то там одночасно може перебувати не більше 50 осіб.

Облаштовувати укриття в школах почали в червні

Працювати над облаштуванням найпростіших укриттів в школах та дитсадках Кагарличчини почали наприкінці червня. Розпорядженням міського голови була створена комісія для обстеження підвальних приміщень та їх використання. До неї увійшли заступник міського голови, представники ДСНС, Держпродспоживслужби, охорони здоров’я, відділу освіти. Також створено окремі комісії при районній військовій адміністрації та при обласній. Вони будуть об’їжджати приміщення та приймати рішення чи погоджувати, чи ні їх використання.
Дев’ять шкіл громади мають підвальні приміщення, а три – Черняхівська, Мирівська та Кадомська школи, Демівщинський НВК – ні. Тож учні й персонал цих шкіл використовуватимуть сторонні підвали.
Керівниця відділу освіти міськради зазначає, що в решті шкіл вже проведено значні роботи. Починали із господарської частини, бо підвальні приміщення використовувалися для зберігання різноманітних речей, на кшталт старих меблів. Тож їх потрібно було звільнити, а долівки в деяких підвалах розрівняти, забетонувати та пофарбувати.
В усіх укриттях проведено освітлення, зроблено резервне живлення. В частині закладів забетоновано підлоги. Побілили стелі, пофарбували стіни та підлогу.
Придбали сміттєві баки для нечистот, медикаменти для аптечок, встановлять біотуалети. Решта – облаштування протипожежних щитів. Вже є вогнегасники. Придбають сокири, лопати, молоти, кирки.
Також укриття укомплектовують стільцями та лавками, баками із питною та технічною водою, контейнерами для зберігання продуктів, ліхтариками. А ще – засобами зв’язку.
Левова частка фінансування робіт йде із міського бюджету. В деяких селах допомагають місцеві підприємства і підприємці. Шкільні колективи та батьки брали участь у розчищенні підвалів, побілці, фарбуванні, інших роботах.
Начальниця відділу освіти розповідає, що в міських дитсадках кількість дітей, які їх відвідують, більша, ніж місць в підвальних приміщеннях. Тому й було прийнято рішення створення чергових груп саме для дітей, батьки яких працюють, а дитину немає з ким залишити. Також до чергових груп зараховують дітей ВПО, які прибули із тимчасово окупованих територій, а також, чиї батьки захищають нашу Батьківщину від ворога.
У громаді є ще три позашкільні заклади: Центр дитячої та юнацької творчості, Дитячо-юнацька спортивна школа та Міжшкільний навчально-виробничий комбінат. Усі вони мають підвальні приміщення.

Ситуація у всіх різна

«Нині практично готові укриття в ліцеї, школах №2 і №3, Буртах,– каже Надія Омельченко.– Десь до 20 серпня усі роботи завершимо й обладнаємо необхідним устаткуванням».
Про облаштування сховища в ліцеї розповідає його директор Василь Мамій: «Для нас, педагогів, і для батьків сьогодні є актуальним питання, як ми будемо розпочинати навчальний процес із 1 вересня: офлайн чи онлайн. Ми провели опитування серед батьків учнів. Тенденція така, що батьки учнів 1–4 класів в більшості висловлюють бажання, щоб діти навчалися безпосередньо у школі. А середньої й старшої ланки – 50 на 50. Звідси й виникає питання: як створити під час навчального процесу безпечні умови для дітей у школі, щоб мати хоча б найпростіше сховище під час оголошення повітряних тривог.
У нашому закладі у цокольному приміщенні свого часу була розташована їдальня, то ми її переобладнали під сховище для дітей та персоналу. Тут можуть розміститися 210 дітей. Для цього ми провели ряд робіт: побілили, перевірили електропроводку, провели додаткове автономне живлення від акумуляторів, встановили додаткові вогнегасники. Є тут вай-фай, щоб діти могли зв’язуватися в разі необхідності з батьками. Є санвузли із водопостачанням, вигрібна каналізація.
Для того, щоб це приміщення повноцінно функціонувало як сховище, необхідні ще баки для нечистот і біотуалети. Їх закуплять централізовано. Таким чином, якщо ми розпочнемо навчання 1 вересня, у нас тут будуть нормальні умови перебування дітей під час небезпечних ситуацій.
Практично всі роботи велися централізовано коштом міськради. Колектив ліцею робив лише генеральне прибирання, занесли та поскручували меблі, стільці, зробили решітки на вході».
У міській школі №3 в підвалі облаштували внутрішній туалет, провели каналізацію, водовідведення та водопостачання, забетонували, побілили. Бетон поґрунтували та пофарбували.
Ситуацію в Кагарлицькій міській школі №3 коментує директорка цього навчального закладу Наталія Коваленко: «Ми провели онлайн-опитування батьків наших учнів. На жаль, до опитування долучилися лише 600 батьків (загалом у 2021-2022 навчальному році в школі нараховувалося 820 учнів). Результати маємо такі, що 68,5% батьків - за дистанційне навчання, 28% - за офлайн навчання, а решта не визначилися.
Що в нас зроблено: ми маємо кілька приміщень в підвалі. Одне вже готове, а у двох не було ані підлоги, ані електрики – нічого. На усі роботи кошти виділила міська рада.
Спочатку вчителі й техпрацівники винесли все, що зберігалося у підвалі, розрівняли підлогу. Потім нам зробили освітлення, поставили двері згідно з пожежними вимогами. Ми власними силами зробили вбиральню. Побілили стіни та стелю. Пофарбували підлогу в одному із залів. Нам залишилося дофарбувати підлогу, замінити труби водопостачання й ізолювати труби теплопостачання. Стільці у нас є – це старі меблі, ми нічого не викидали, тож тепер згодиться. В одному із приміщень ми поставили столики – дітям помалювати чи погратися.
Ми будемо пробувати практикувати змішане навчання. Хотілося б, щоб очно навчалися молодші класи. Хоча б перші й другі. Але в молодших класах 57% батьків за дистанційне навчання».
Точно такі роботи, як і в школі №3, тривають у Ставівській ЗОШ. У Ставах, в садочку «Зірочка», немає свого підвального приміщення. Але там близько 20 метрів до школи. В школі ж підвальне приміщення дуже велике – до 1500 метрів квадратних. Тому там відведено місця як для учнів школи, так і для вихованців дитсадка. Роботи з освітлення там завершені, побілку проведено, бетонують підлогу.
Практично все готове і в Буртах. Тут зробили в підвалі другий вихід. Придбали генератор на випадок, якщо не стане електропостачання. Провели вайфай, щоб можна було користуватися інтернетом.
Директорка Буртівської школи Людмила Нестерук розповідає, як облаштовували сховище в закладі: «Раніше підвальне приміщення нашої школи, втім, як і усі шкільні підвали, використовувалися як складське приміщення для старих меблів і усього приладдя. Хоча вже два роки, як вчитель Захисту України зробив з одного залу справжній тир.
Площа самого підвалу - 3000 м². Територія чимала. Прибирати було що. 24 лютого ми з усіма колегами та усіма працівниками школи на одному диханні привели все до ладу. Розуміли, що наш підвал - це чи не єдине сховище не тільки нашим дітям, а й місцевим мешканцям.
Зайве повивозили, поскладали, винесли. Заправили бутильовану воду, занесли лави, стільці та старі матраци. Батько однієї нашої учениці привіз нам генератор!
Думали, що все це тимчасово... Але події у нашій країні вимагали від нас кропіткішої роботи у підвалі. Усі разом побілили стіни, пофарбували двері. За допомогою відділу освіти зробили освітлення, придбали баки для сміття. Чекаємо на біотуалети, аптечки. Облаштовуємо окремо зали для початкової ланки, окремо для середньої та старшої. Роботи достатньо для всіх.
Магазин-склад «Декор» безкоштовно дав нам 20 піддонів, із яких для нашої малечі своїми силами вчителі зробили маленькі диванчики. Безвідмовно допомагає й староста села у будь-якому питанні.
Буквально сьогодні ми заповнили форму на безкоштовний роутер від Міністерства цифрової трансформації України. Wi-fi маємо, кабель живлення вивели, можливо, поталанить та отримаємо й обладнання.
Ми провели опитування батьків, за якою формою навчання їхні діти бажають вчитися. Картина – 50/50. Дітям потрібне спілкування, вони хочуть до школи, але можна зрозуміти й батьків, які хвилюються за безпеку дітей. Тож маємо бути готові до різних форм навчання - як дистанційного, так і очного.
Окремо відвели приміщення і для малюків з дитячого садочка. Працівники дитсадка з нами разом допомагали робити окремий вхід для них, побілили та пофарбували приміщення».
Надія Омельченко розповідає про завершення робіт і в інших школах. Так, у Переселенні зробили витяжку, залишилося провести електропостачання. У Шубівці підвальне приміщення спільне для школи та дитсадка. Там теж вже проведено роботи: прибрано, побілено, зроблено другий вихід. Продовжуються роботи у підвальному приміщенні міської школи №1.

Останнє слово – за комісією

Голова комісії міської ради Ігор Будюк зазначив, що роботи з облаштування найпростіших укриттів для учнів та вихованців дитсадків Кагарлицької громади завершать до 1 вересня. Роботи багато, але у кожному із закладів вона різниться. Десь достатньо було косметичного ремонту, як у ліцеї, а десь потрібно було розпочинати зі звільнення підвалів від речей, які там зберігалися. Є школи, де бетонували підлогу, відновлювали електропостачання, встановлювали вентиляцію тощо. Але в громаді можуть забезпечити 100% потреби в укриттях і для дітей, і для персоналу шкіл і дитсадків.
«На сьогодні (12 серпня) у нас є укриття, які готові на 99%, а є такі приміщення, готовність яких 60%, – розповідає Ігор Будюк. – Як правило низька готовність в тих приміщеннях, де не було підлоги і її довелося бетонувати. Це - школа №3 та Ставівська. Такі роботи вимагають значних фінансових вкладень і часу для їх проведення. Деякі приміщення були без вентиляції. В такому разі шукаємо, де зробити прокол, вхід і вихід для труб. Електропостачання ми вже зробили на 95%, включаючи резервне.
Ремонти проводяться і за кошти бюджету, і спонсорів, і силами батьків та колективів шкіл. Загалом, скажу, що байдужих не було. Не було й такого, що застопорилися і далі не рухалися.
Усі роботи та облаштування ми встигаємо завершити до початку навчання. Хоча останнє слово буде за комісіями: нашою міською, районною та обласною».
Валентин ВЛАДІМІРОВ

День молоді святкували із усім світом

У цьому році День молоді на Кагарличчині, як і в Україні загалом, святкували вперше разом із усім світом - 12 серпня. У закладах культури Кагарлицької громади з нагоди свята відбулися як офлайн, так і онлайн заходи, повідомляє Кагарлик.Сіті.

Минулого року Указом Президента святкування Дня молоді в нашій державі перенесено з останньої неділі червня на 12 серпня - саме в цей день відзначають Міжнародний день молоді.
Як проходять заходи у нашій громаді ми попросили розповісти Олену Петленко, начальника відділу культури Кагарлицької міської ради.
- У Кагарлицькій МТГ заклади культури провели ряд заходів до Дня молоді України. Проходили вони і в онлайн-, і в офлайн-режимах.
У міському Центрі культури та дозвілля керівник студії образотворчого мистецтва Тетяна Дмитренко провела для дітей та молоді майстер-клас із виготовлення голубів миру. Його учасники працювали в техніці оригамі, а всі поробки ми передамо нашим бійцям.
У малому залі МЦКД Центральна бібліотека підготувала книжкове дефіле «Книга. Молодь. Успіх». Директор бібліотеки Лілія Литвин привітала присутню на заході молодь зі святом, а бібліотекар Марина Волошин презентувала книги сучасних українських і закордонних авторів.Потім учасники заходів (а це 25 осіб) переглянули фільм патріотичного спрямування «Випускний рік».
У сільських закладах культури спільно бібліотеки і будинки культури, клуби та музеї проводили культурно-просвітницькі заходи.
Активно долучилися до цього у Ставах («А у нас на селі усі молоді»), Буртах, Черняхові (тут напередодні було проведено благодійний ярмарок, де на потреби ЗСУ було зібрано 12 тисяч гривень), Слободі (фотоколаж «Мандрівка в юність»), Горохуватці (фотовиставка «Молодість, вперед»), Демівщині (спортивна естафета «Молодь - за здоров’я», акція «Посади дерево», виставка-ознайомлення «Незрівняний молодості час») та інших населених пунктах громади.
Усі бібліотечні філії взяли участь в обласному фотомарафоні «Бібліотечна молодь в об’єктиві». На основі фотоматеріалів із громад обласна бібліотека для дітей зробила звідний огляд фото, в якому було багато фоторобіт саме із Кагарлицької громади.

Працівників ветмедицини привітали з професійним святом

У минулу п’ятницю Кагарлицький міський голова Олександр Панюта та його заступник Іван Семцов привітали фахівців Кагарлицького відділу Головного управління Держ­продспоживслужби в Київській області та Кагарлицької державної лікарні ветеринарної медицини із професійним святом.

Олександр Панюта та Іван Семцов у своїх вітальних промовах наголосили на тому, що шанована в усі часи професія ветеринарного лікаря залишається затребуваною та важливою й сьогодні.
Вони відзначили важливу роль ветеринарії та усіх ветлікарів у забезпеченні епізоотичного благополуччя, ветеринарно-санітарної безпеки продуктів тваринництва, попередження епідемій та охорони навколишнього середовища. Побажали працівникам ветлікарні добробуту, міцного здоров’я, злагоди та нових професійних досягнень.

Привітав колег із професійним святом і начальник Кагарлицького відділу Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області Іван Лисенко. Він подякував усім за професіоналізм, сумлінну роботу та побажав усіляких гараздів.

По цьому Олександр Панюта та Іван Семцов вручили ветлікарям відзнаки. За сумлінну працю, високий професіоналізм, відданість справі та з нагоди Дня працівників ветеринарної медицини подяками Кагарлицької міської територіальної громади нагороджено начальника Кагарлицької державної лікарні ветмедицини Наталію Корж, лікаря ветеринарної медицини Миколу Корнієнка та лікаря-епізоотолога Анатолія Артеменка.

Урожай не підвів

Директор кадомського СТОВ «Переможець» Петро Папіженко очолює сільгосппідприємство з дня його заснування - з 1989 року. За цей час, стверджує керівник, у господарстві сформувався колектив, який, незважаючи на різні випробування, успішно працює, досягаючи поставлених завдань. Жнива ранніх зернових, які в Кадомці вже добігають кінця, ще одне цьому підтвердження. Середня врожайність, за словами Петра Папіженка, має бути в межах 50 ц/га.

- Під час посівів, - зазначає директор СТОВ «Переможець», - використовуємо сорти різної селекції - як південні, так і місцеві, зокрема, власний посівний матеріал. З року в рік комбінуємо, аналізуємо врожай, знаходячи оптимальні варіанти.

Упродовж останніх 13 років СТОВ «Переможець» входить до агрокорпорації «Успіх». І, за словами Петра Папіженка, господарство від цього лише виграло.

- Потреба в об’єднанні на той час вже давно визріла, - розповідає він. - Якщо в кращі часи за тонну пшениці ми отримували три тонни солярки, то 13 років тому про це й годі було говорити. Затрат було значно більше, ніж отриманих коштів від реалізації зернових. Час був складний, з’являлися заборгованості, в тому числі по зарплаті. Після нашого входження до складу агрокорпорації «Успіх», ситуація почала поступово стабілізуватися. З кожним роком господарство укріплювалося. І нині маємо можливість досягати високих показників. Дотримуємося технологій вирощування зернових, сівозміни, вносимо необхідну кількість добрив. Плани виконуються. Головне нині, щоб скінчилася війна, і вже після перемоги зможемо говорити про нові перспективи, нові плани, в тому числі ті, які пов’язані зі збутом продукції.

Завдяки тому, що в «Переможця» є більші можливості, ніж в інших сільгосппідприємств, що теж входять до «Успіху», токове господарство у Кадомці стало одним з базових, де зберігається зерно.

Відповідно ж, до збору врожаю залучається техніка не лише власна, а й інших сільгосппідприємств «Успіху» - роботи проводяться планово, з урахуванням погоди та стану зрілості зернових.

Такий комплексний підхід в роботі, за словами Петра Папіженка, повністю себе виправдовує. Відповідно, з року в рік, зростають й врожаї. Та й на умови роботи працівники не нарікають.

- Для мене всі працівники господарства – добросовісні люди, причому, взаємозамінні, - наголошує керівник. - Більшість з них - з перших днів заснування господарства. Я вдячний їм за роботу, за вірність сільгосппідприємству.

Водночас, в «Переможці» не лише дбають про прибутки, тут не забувають і про надання допомоги закладам соцсфери.

- Саме зараз, - продовжує розповідь Петро Папіженко, - ми зосереджені на допомозі облаштування бомбосховища для наймолодших кадомчан. Для цього виділяємо всі необхідні будівельні матеріали. Робота вже розпочата і буде завершена вчасно. Хоча, правильніше було б сказати, що це – не допомога від нас, це – наш обов’язок перед дітьми, перед усіма жителями села. Ми завжди були і будемо одним цілим з селом, з людьми, які тут живуть, адже по-іншому й не може бути.

І ніби в підтвердження цих слів в кабінеті директора пролунав телефонний дзвінок. А вже за мить після телефонної розмови Петро Папіженко зустрівся зі старостою села Олександром Мозговим, узгодили віч-на-віч деталі ще однієї соціальної ініціативи.

Ані дров, ані грошей

Кагарлицькі поліцейські отримали кілька заяв про шахрайство: в соцмережах людям пропонують дрова за передоплатою. Отримавши кошти, продавці зникають, повідомляє Кагарлик.Сіті.

До поліції почали надходити заяви від жителів Кагарлицької та Ржищівської громад, що вони стали жертвами шахраїв. Їх ошукали «продавці» дров. Злочинці діють з використанням місцевих груп в соц­мережах.

Нині триває підготовка до зимового опалювального сезону. Навіть ті, хто має газове опалення купують дрова. Так, «про всяк випадок». Цим ажіотажем і скористалися зловмисники, які перебувають в місцях позбавлення волі.

Злочинці дають в соціальних мережах оголошення про продаж дров. Під час телефонної розмови із покупцем псевдопродавці пропонують досить прийнятну ціну. Але є умова - гроші наперед. Та тільки кошти надходять на карту «продавця», той відразу зникає і на контакт із покупцем вже не виходить.

Шахраї постійно змінюють свої контактні дані, стиль оголошень та номери банківських карток.

Поліцейські закликають бажаючих придбати дрова, не вестися на дешевий «сир в мишоловці». Купуйте дрова в перевірених продавців. Якщо робите це вперше - порадьтеся зі знайомими, які це вже робили. Купуйте у підприємств та підприємців, які діють відкрито, мають офіси та бази.

Запам’ятайте: жодної попередньої оплати незнайомим людям, які б привабливі умови вони вам не пропонували.

Мультипредметний тест у Кагарлику складали 220 осіб

Воєнний стан в Україні цього року спонукав до змін й в системі освіти. Зокрема, змінилася процедура вступу до вишів. Цьогоріч замість ЗНО вступники мали пройти мультипредметний тест. І вже з його результатами абітурієнти підуть до вищих навчальних закладів.

Як проходило тестування в Кагарлицькій громаді? Про це нам розповіла начальник відділу освіти Кагарлицької міськради Надія Омельченко.

- Мультипредметне тестування для українців розпочалося 18 липня і завершилося 4 серпня. У нашій громаді проводився мультипредметний тест 2, 3 і 4 серпня. Відбувалося це у приміщенні ОЗО «Кагарлицький НВК «ЗОШ І-ІІ ступенів-ліцей» у трьох аудиторіях у дві зміни.

У кожній із аудиторій було 15 учасників та асистенти - вчителі інформатики. Складали тестування на спеціальних програмах, тож поряд, про всяк випадок, мав перебувати фахівець. Також були двоє відповідальних: директор школи №3 Наталія Коваленко та директор ліцею Василь Мамій.

Кожного дня з початком тестування, 10:00 і о 15:00, двері в ліцей зачинялися і протягом сесії туди доступу ні в кого не було. Кожна сесія тестування тривала 2 години 10 хвилин. З нашої громади було зареєстровано на тестування 140 учнів. А загалом проходили тестування не лише випускники шкіл, а й люди старшого віку, які вирішили вступати до вишів. До прикладу, був житель нашої громади, який закінчив школу 18 років тому. Приходили здавати тест і мами з дітьми.

Щодо власне тестування, то всі вимоги відповідно до методичних рекомендацій ми виконали. На період повітряної тривоги, вона в нас звучала один раз, дітей вивели в підвальне приміщення. Там вони перебували 1 годину 20 хвилин.

Це трапилося о 16:00, коли тестування практично завершувалося. Але в Києві було дозволено додати час дітям, які ще не встигли завершити тестування, тож вони, а це 5 чоловік, змогли довиконати свої роботи.

Свої результати учасники тестування побачили відразу. Тож змогли зорієнтуватися і щодо можливостей вступу.

У Кагарлику в дитсадку «Теремок» розпочали роботу чергові групи

Про те, що на відновлення роботи чергових груп в дитсадку «Теремок» дала згоду Обухівська районна військова адміністрація, 29 липня повідомив Кагарлицький міський голова Олександр Панюта.

Олександр Панюта та виконуюча обов’язки начальника відділу освіти Кагарлицької міськради Мар’яна Ремига напередодні зустрілися із батьками вихованців «Теремка». Разом вони обговорили потребу у відкритті чергових груп, безпеку дітей, які відвідуватимуть дитсадок тощо.

«Попередньо відвідувати дитсадок згодилися батьки понад 50 дітей, - розповідає Мар’яна Ремига. - Тож у «Теремку» із 2 серпня працюють 3 чергові групи. Оскільки безпека дітей - перш за все, то відремонтовано та обладнано укриття, де малюки перебуватимуть під час повітряної тривоги. У всьому іншому перебування дітей в закладі нічим не відрізнятиметься від довоєнного періоду».

Як і тоді, коли відновлювали роботу «Ромашки», для відвідування «Теремка» дітьми є певні вимоги до батьків відповідно до чинних нормативів. До чергових груп прийматимуть дітей, батьки яких працюють в режимі «офлайн». Також дитсадок можуть відвідувати діти, чиї мами чи тата захищають нашу Батьківщину від російських окупантів. Всім дітям потрібно буде пройти медогляд.

Із працівниками дитсадка проведено інструктажі, як діяти в надзвичайних ситуаціях. Було запрошено представників ДСНС, щоб вони в ігровій формі пояснили дітям, як поводитися під час повітряної тривоги.

Трудове законодавство: нові правила на час війни і не тільки

 19 липня набрав чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин”, ухвалений 1 липня. Серед іншого, внесені зміни до низки законів, в тому числі “Про оплату праці” і “Про відпустки”.
Про найсуттєвіші новації у трудовому законодавстві і про те, як вони позначаться на роботодавцях і працівниках, розповідає головний державний інспектор відділу з питань додержання законодавства застрахованих осіб, працевлаштування осіб з інвалідністю, з питань дитячої праці та інших нормативно-правових актів управління з питань праці Головного управління Держпраці у Київській області Вікторія ШАНДУРСЬКА.

- Чи не найбільший резонанс у суспільстві мають зміни у законодавстві стосовно виплат військовослужбовцям. Наскільки ці зміни кардинальні?

- Дійсно, зміни до статті 119 Кодексу законів про працю викликали багато запитань як у самих військовослужбовців, так і у роботодавців. Слід наголосити, що змінено тільки частину 3 цієї статті. Якщо донедавна за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення гарантовано зберігалися не тільки місце роботи і посада, а й середній заробіток, то із 19 липня роботодавці зарплатню таким працівникам виплачувати вже не зобов’язані. Грошове забезпечення військовослужбовців здійснюватиметься за рахунок коштів державного бюджету відповідно до Закону “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їхніх сімей”.

- А якщо хтось із роботодавців і далі хоче платити заробітну плату своїм працівникам, які зараз захищають Україну?

- Зазначені зміни не обмежують права суб’єктів господарювання приватної форми власності зберігати такі виплати і після набуття чинності цим Законом. Тобто, якщо роботодавець бажає і має можливість виплачувати середній заробіток, то він вправі продовжувати це робити.

- У переліку категорій військовослужбовців, за якими тепер зберігатиметься тільки посада і місце роботи, немає тероборонівців.

- За працівниками, які вступили до добровольчих формувань територіальних громад (добровольці тероборони) середній заробіток зберігатиметься, оскільки вони підпадають під дію частини 1 статті 119 Кодексу законів про працю, редакція якої не зазнала змін. Але у такого працівника має бути укладений із ним контракт добровольця, форма якого затверджена наказом Міністерства оборони України 7 березня цього року.

- Природньо, що багато українців ретельно вивчали зміни у трудовому законодавстві, які стосуються відпусток. І не тільки тому, що зараз - відпускна пора, а й тому, що багато хто ще на початку повномасштабного вторгнення росії в Україну пішов у відпустку без збереження заробітної плати.

- Під час воєнного стану в законодавстві існувала норма про обмеження тривалості щорічної основної відпустки тільки 24-ма календарними днями. Зараз порядок надання відпусток конкретизували. Якщо у роботодавця немає заперечень, то працівник, який має відпустку тривалістю понад 24 календарні дні, зможе нею скористатися.
І мова не лише про вчителів (бо зараз багато про це говорять), йдеться про всі категорії працівників. Якщо ж роботодавець не має можливості надати працівникові більшу відпустку, він може з повним правом у цьому відмовити. Проте слід звернути увагу: тут не може бути якоїсь вибірковості, однаковий підхід до надання відпусток повинен бути до всіх працівників підприємства, установи чи організації.
Важливий момент: не використані дні щорічної відпустки переносяться на період після припинення або скасування воєнного стану.

- Чи можна зараз “перевести” не використану відпустку на інше підприємство, якщо працівник звільнився з попереднього місця роботи шляхом переводу на нове?

- Ні, вже не можна, цю статтю із закону виключено. Із 19 липня у разі переведення працівника від одного роботодавця до іншого йому має бути виплачена компенсація за не використану відпустку. Такої опції, як перерахування зароблених відпускних новому роботодавцю, тепер немає. Відлік “відпускного” стажу починається із дати початку трудових відносин з роботодавцем на новому місці роботи.

- Чи змінено терміни виплати відпускних?

- Заробітна плата працівникам за час відпустки має бути виплачена до її початку, якщо інше не передбачено трудовим або колективним договором. До цього часу згідно з статтею 21 Закону “Про відпустки” заробітна плата виплачувалася не пізніше ніж за три дні до початку відпустки. Зараз, якщо, до прикладу, щорічну відпустку надано з 1 серпня, отримати гроші працівник має не пізніше кінця доби 31 липня.

- Що із відпусткою без збереження заробітної плати? Вона і досі не обмежена в терміні?

- Досі на час воєнного стану відпустка без збереження заробітної плати була не обмежена строком, а роботодавець міг сам вирішувати, надавати її працівникові чи ні. Тепер же змінами до частини 4 статті 12 Закону України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану” від 15 березня 2022 року за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи (і має підтверджуючі документи), роботодавець в обов’язковому порядку має надати йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше як 90 календарних днів, без зарахування часу перебування у відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку. Але частину 3 статті 12 цього ж закону не змінили, тож роботодавець може надати таку відпустку і на невизначений термін. Тут ключове слово -“може”. Тобто може і не надати.

- А якщо працівник пішов у таку відпустку раніше? Дев’яносто днів від якого часу рахуються?

- Якщо роботодавець уже, ще до 19 липня, задовольнив заяву працівника про надання йому відпустки без збереження заробітної плати на весь період воєнного стану, без зазначення конкретної дати, значить він, підписавши відповідний наказ, уже дав згоду на те, що людина може перебувати у такій відпустці доти, доки не буде скасовано чи припинено дію воєнного стану. А отже, у такому разі ця відпустка 90 днями у будь-якому разі не може бути обмежена.

- У першій редакції Закону України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану” було вказано, що нормальна тривалість робочого часу працівників у період воєнного стану не може перевищувати 60 годин на тиждень. Тобто будь-який роботодавець за потреби міг збільшити тривалість робочого часу із 40 (як було раніше, до війни) до 60 годин на тиждень. Так і зараз залишається?

- Змінами, які набрали чинності з 19 липня (а сам Закон, нагадаю, діятиме лише у період воєнного стану), цю норму підкориговано: таке збільшення можливе лише щодо працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо). Для тих, хто працює на об’єктах, яким відповідно до законодавства встановлюється скорочена тривалість робочого часу, тривалість робочого часу в період дії воєнного стану не може перевищувати 40 годин на тиждень. І знову варто підкреслити: збільшення норми тривалості робочого тижня - це не зобов’язання роботодавця, а його право. Також слід взяти до уваги, що для неповнолітніх осіб таке збільшення норми робочого часу не допускається.

- Як має тепер оплачуватися робота тих, хто за рішенням роботодавця має працювати 60 годин на тиждень? Їм додаткові 20 годин оплачуватимуться як понаднормові, у подвійному розмірі?

- Ні, не як понаднормові. Оплата праці здійснюється тепер у розмірі, збільшеному пропорційно до збільшення норми праці. Це позитивна зміна, бо до її внесення додаткове навантаження на працівника взагалі не оплачувалося.

У Липовці завершили ремонт ФАПу: всі витрати взяв на себе бізнес

Жителі села Липовець Кагарлицької МТГ отримали подарунок – тепер медичні послуги їм надаватимуть в капітально відремонтованому фельдшерсько-акушерському пункті. Ремонт зроблено коштом бізнесу, який орендує землю у місцевих жителів, - ГК «Агроексперт».

Медзаклад у Липовці потребував ремонту досить давно. І ось це питання вирішили. В приміщенні ФАПу не лише відремонтували все «під нуль», а й провели водопостачання та каналізацію.
«На моїй практиці таке вперше: написав лише одного листа до «Агроексперта» із проханням допомогти. І все. Жодних повторних прохань, нагадувань. Все виконали якнайкраще», - розповідає колишній голова, а тепер староста Липовця Василь Тесленко.
Після огляду медзакладу із середини, складається враження, що це не відремонтоване, а нове приміщення. Приємною новиною для медпрацівників стало й налаштування водопостачання. Для цього пробурили та обладнали окрему свердловину.
Висловлює своє задоволення оновленим робочим місцем і фельдшер, завідувачка ФАПу Олена Онопрієнко. Вона показує оглядову, санвузол, кімнату, де розташується аптечний кіоск.
«Раніше у нас нічого не було: ні води, ні каналізації. А тепер все є. Зроблено все: і стіни, і стелю... Я навіть не думала, що буде такий «з нуля» ремонт», - ділиться враженнями завідувачка ФАПу.
«Ми про таке лише мріяли, - доповнює молодша медична сестра Валентина Комлик. – Раніше доводилося носити воду в бутлях, а тепер ось маємо власний водопровід».
22 липня оглянути оновлене приміщення приїхали до Липовця Кагарлицький міський голова Олександр Панюта, його заступник Ігор Будюк, директор ГК «Агроексперт» Віталій Наріжний та комерційний директор ТОВ «УкрАгроСмарт» ГК «Агроексперт» Євген Василенко, директор Центру первинної медико-санітарної допомоги Інна Карапіра.
Загалом в роботи благодійники вклали близько 300 тисяч гривень.
Євген Василенко зазначив, що їхнє товариство працює в Липовці, і вони хочуть, щоб люди побачили, що підприємство не лише бере від землі, а й вкладає в село. Тож відразу й відгукнулися на прохання допомогти із ремонтом ФАПу. Також він додав, що «Агроексперт» працює по всій Кагарлицькій громаді, і коли хтось зі старост звертається за допомогою, то стараються завжди її надати.
«З ваших усміхнених облич я розумію, що ви отримали те, про що міряли, - зазначив Олександр Панюта, звертаючись до медпрацівників. – Все це сталося завдяки потужному інвестору, якому ми вдячні. Але це ми зробили не лише в Липовці. Ремонт проведено і в Зеленому Яру, робимо в Гороховому та інших населених пунктах громади. Сьогодні працюємо в цьому напрямі в Демівщині».
Вислухавши медиків стосовно інших потреб ФАПу, очільник громади пообіцяв, що сюди придбають електроопалювальні панелі та частину меблів.
Віталій Наріжний зазначив, що зробили вони це для жителів Липовця, адже здоров’я людей – перш за все. Також він пообіцяв придбати меблі для аптечного пункту.
А Інна Карапіра, Олена Онопрієнко і Василь Тесленко подякували керівництву ГК «Агроексперт» за такий подарунок.

Засоби реабілітації на прокат: де в Кагарлику їх можна отримати безкоштовно

Якщо ви людина похилого віку, маєте інвалідність чи хворобу, які обмежили вашу здатність до пересування - можете взяти на прокат засоби реабілітації. Інвалідні візки, милиці, ціпки, ходунці тощо, вам видадуть безкоштовно у Кагарлицькому територіальному центрі соціального обслуговування. Про це повідомляє Кагарлик.Сіті.

«У Кагарлицькому територіальному центрі соціального обслуговування (надання соціальних послуг) при відділенні надання адресної натуральної та грошової допомоги діє пункт прокату, - розповідає директор терцентру Тетяна Вітоха. - Якщо хтось із жителів громади частково або повністю втратив здатність до самообслуговування, пересування у зв’язку з похилим віком, інвалідністю чи хворобою, то вони можуть взяти у нас на прокат різноманітні засоби реабілітації».

Зараз у терцентрі можна взяти на прокат інвалідні візки, ходунки, милиці, палиці. У 2022 році послугами прокату скористалися 22 жителів Кагарлицької МТГ.
Що потрібно, щоб отримати засоби реабілітації

Засоби реабілітації в пункті прокату видаються жителям Кагарлицької територіальної громади безкоштовно. Для цього потрібно лише укласти договір.

Пакет документів для оформлення такого договору включає паспорт та ідентифікаційний код. Якщо людина має групу інвалідності, то надає ще й довідку МСЕК.

Щоб взяти на прокат необхідний засіб реабілітації, потрібно звернутися до Територіального центру в робочі дні з 8:00 до 17:00 за адресою: м. Кагарлик, вул.Незалежності, 1; тел. 6-11-47.

Територіальний центр приймає в пункт прокату від благодійних організацій, благодійних фондів та небайдужих громадян засоби реабілітації.

2400 людей отримали благодійну допомогу від служби у справах дітей та сім’ї Кагарлицької міської ради

Лихо війни, яке прийшло на нашу землю наприкінці зими, залишило багатьох людей без домівок - ті, хто вижив від обстрілів і втратив житло, змушені були шукати прихисток на території інших громад, в т.ч. Кагарлицької МТГ. У перші місяці бойових дій нелегко було і місцевим жителям. Саме в цей період, коли в більшості магазинів були напівпорожні прилавки, а продукти, які можна придбати, суттєво зросли в ціні, у місті з’явився центр видачі благодійної допомоги на базі служби у справах дітей та сім’ї Кагарлицької міськради.

Усі працівники служби і в робочий, і у свій вільний час формували продуктові набори, об’їжджали сім’ї, які опинилися у складних життєвих обставинах, видаючи їм те, в чому вони найбільше мали потребу, і знову поверталися в пункт видачі допомоги, адже там їх вже чекали переселенці. Паралельно проводилася робота і з пошуку благодійних фондів, які готові надати продукти та одяг.

Ведеться ця робота й нині. Втім, за словами начальника служби у справах дітей та сім’ї Кагарлицької міської ради Алли Невдобенко, сьогодні ситуація з видачею благодійної допомоги дещо стабілізувалася, адже за останній час в місті з’явилися і інші пункти, де допомагають внутрішньо переміщеним особам, зокрема, «СПІВДІЯ­ХАБ» та Центр Товариства Червоного Хреста.

Однак, навіть незважаючи на це, щодня до служби звертаються від 70 до 100 осіб зі своїми потребами та бідами, адже кількість переселенців, які втратили свій дім, у Кагарлицькій громаді постійно зростає – люди виїжджають із зони бойових дій, рятуючи як своє життя, так і власних дітей. Загалом з початку бойових дій служба у справах дітей та сім’ї Кагарлицької міської ради надала благодійну допомогу 2400 людям.

- Безперечно, - розповідає Алла Невдобенко, - люди, які втратили все, що впродовж свого життя надбали й нині змушені шукати тимчасовий прихисток у Кагарлицькій громаді, для нас - у пріоритеті. Особлива увага тим сім’ям, де є дітки. Не оминаємо увагою і місцевих жителів, передусім, із сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах.

На даний час у Кагарлику діє два наших пункти видачі допомоги: один – у Будинку культури (одяг, ковдри, подушки тощо), інший - у міському ліцеї (продуктові набори). Щоправда, адреса пункту видачі продуктів вже невдовзі зміниться, про що буде повідомлено завчасно.

Алла Невдобенко запевняє, що нині сформовано певні запаси і продуктів, і одягу, за що особлива вдячність благодійникам, передусім, волонтерській організації «Дівчата», Львівській міськраді, громадській організації «Дослідження, консалтинг та розвиток», Церкві Голгофа, благодійним фондам «Жертвам війни в Україні», «Гудвіл», Притули та іншим небайдужим, які через міську раду долучаються до такої потрібної справи.

Віднедавна працівники служби надають благодійну допомогу і воїнам, які їдуть на передову. А вже невдовзі, згідно з дорученням міського голови Олександра Панюти, допомогу отримають і члени тих сімей з Кагарличчини, чоловіки яких перебувають на фронті.

Під Бахмутом загинув житель Кагарличчини Сергій Бондаренко

Кагарличчина знову в жалобі - захищаючи Україну від рашистів, загинув уродженець села Черняхів, який згодом проживав в селі Горохуватка, Сергій Бондаренко.

Загинув Сергій Бондаренко 18 липня під Бахмутом Донецької області під час артилерійського обстрілу. Йому було 24 роки.
Починаючи із листопада 2021 року, Сергій служив на контракті у складі 72-ї механізованої бригади м. Біла Церква. В складі цього підрозділу після повномасштабного вторгнення бив ворога в Донецькій області.
Сергія поховали 22 липня у селі Черняхів.

Благодійна допомога від Товариства Червоного Хреста

Нещодавно у Кагарлику розпочав роботу Центр Товариства Червоного Хреста України Обухівського району. За три робочі дні волонтери надали благодійну допомогу 252 людям – переважно, внутрішньо переміщеним особам.
Про те, хто може звернутися до Центру за допомогою і які документи для цього потрібно з собою мати нашому кореспондентові розповіла волонтер Інна Циганкова.

- На сьогоднішній день в усіх великих містах Обухівського району вже діють відповідні центри. У Кагарлику ж потреба в нашій діяльності, на мою думку, була особливою, адже на території громади, за нашими даними, мешкає близько 12 тисяч внутрішньо переміщених осіб, в т.ч. 2 тисячі дітей.
Варто відзначити, що ініціативу нашого керівника – голови Обухівської міськрайонної організації Товариства Червоного Хреста Галини Баукової – відкрити у Кагарлику Центр ТЧХ відразу ж підтримав міський голова Олександр Панюта, який дуже оперативно, майже миттєво, надав нам приміщення, за що ми йому дуже вдячні.
Наш Центр у Кагарлику відкрився 13 липня. І відразу ж ми розпочали видачу гуманітарної допомоги жителям громади та внутрішньо переміщеним особам. Лише впродовж першого дня ми видали понад 104 продуктові набори – майже половину з того, що було доставлено на наш склад.

- Хто може звернутися до вас за допомогою і які потрібно мати для цього документи?

- Прийом громадян та видачу гуманітарної допомоги ми проводимо за адресою: м.Кагарлик, вулиця Паркова, 10 – кабінет знаходиться на території лікарні, за неврологічним відділенням, поблизу «Оптики».
Допомагаємо передусім внутрішньо переміщеним особам, а також жителям Кагарличчини по потребі.
Людям, які до нас звертаються, потрібно мати з собою оригінал та копію першої сторінки паспорта, а також копію відповідного посвідчення.
Гуманітарна допомога видається з понеділка по п’ятницю з 11 до 16 години. У порядку живої черги ми реєструємо людей і відразу ж видаємо допомогу з того, що є на складі. Це може бути і продуктовий набір, і постільна білизна, ковдри, засоби гігієни, рушники, а для дітей ще й – памперси, соки, печиво тощо…
Якщо, приміром, щось з цього переліку на момент звернення немає, то ми повідомляємо людям, коли відповідний товар на наш склад надійде.
Постільна білизна та ковдри видаються одноразово, а продуктові набори та хімія – раз на місяць на одну родину.

- Що входить до складу продуктового набору?

- Як правило, це три м’ясні консерви, пшенична та кукурудзяні крупи, макарони, олія, борошно, консервована квасоля, печиво, цукор, чай, молоко, паштет, хлібці, сіль та рибна консерва. Набори однакові і надходять нам централізовано від Товариства Червоного Хреста України.

- Чи всі переселенці можуть у вас отримати гуманітарну допомогу?

- Лише ті, хто переїхав на Кагарличчину у 2022 році з територій, де ведуться активні бойові дії. Приміром, переселенцям з Києва таку допомогу ми не надаємо. Виняток – кияни, у яких пошкоджене або зруйноване житло (для цього потрібно просто надати нам відповідну довідку).

- Якщо у наших читачів виникнуть додаткові запитання, чи можуть вони до вас зателефонувати?

- Звісно. Всі, хто бажає, можуть нам телефонувати за номером 050-017-56-30.
Звертайтеся, запитуйте, ми будемо раді вам допомогти.