Пошук

Благодійники - новонародженим

16 вересня представники благодійного фонду Лариси Ільєнко - депутат Київської обласної ради Вікторія Ільєнко та депутат Обухівської міськради Дарина Шевчук - привезли гуманітарну допомогу у пологове відділення Кагарлицької багатопрофільної лікарні. Це – 30 наборів для новонароджених немовлят. У набір входять памперси, дитяче харчування, пляшечка для годування та інші необхідні предмети.

Марія Недолько, головний лікар Кагарлицької багатопрофільної лікарні щиро подякувала за допомогу, назвавши фонд Лариси Ільєнко «спонсорами, які нам допомагають».
Вікторія Ільєнко запевнила, що така гуманітарна допомога матиме постійну основу.
Марія Недолько додала: «Я хочу, щоб збереглося наше пологове відділення і на наступний рік. Щороку ми підписуємо договір із Національною службою здоров’я. Чи працюватиме пологове відділення, залежить, звичайно, і від обладнання, яке у нас є, і від кількості пологів, які ми приймаємо. Вимоги Національної служби здоров’я, гадаю, правильні. Вони зводяться до того, що всюди – чи то в Кагарлику, чи в Києві, чи у Вінниці – людям повинні надаватися допомога й умови однакові на всіх рівнях.
Звичайно, нам до кінця цього року потрібно буде придбати спеціалізований кардіомонітор, який записує сердечко дитини і скорочення матки, і сам дає аналіз. Наш міський голова пообіцяв вирішити це питання, запустимо тендер, виділять кошти і до кінця року ми придбаємо це необхідне медичне оснащення. Всі разом ми робимо одну спільну добру справу. Ми раді, що народжуються наші хлопчики і дівчатка, а ви нам допомагаєте».

У населених пунктах Кагарличчини відновлено вуличне освітлення

Під час позачергового засідання виконавчого комітету Кагарлицької міської ради було ухвалено рішення про відновлення вуличного освітлення на території Кагарлицької громади.
Засідання виконкому відбулося 14 вересня під головування очільника Кагарлицької МТГ Олександра Панюти.
Одне з питань, яке розглядалося членами міськвиконкому, стосувалося відновлення вуличного освітлення в населених пунктах Кагарличчини у вечірній час. Адже після введення в Україні воєнного стану воно було припинене.
Згідно з ухваленим рішенням, починаючи з 20 вересня, щодня з настанням сутінок і до 22 години в населених пунтах Кагарлицької МТГ буде вмикатися вуличне освітлення. В період до 20 вересня працівники «Міськрембудсервісу» проводили перевірку мережі, вузлів обліку, здійснювали переведення реле часу.

Перемогу здобув кагарличанин

11 вересня у Кагарлицькому міському центрі культури та дозвілля відбувся щаховий турнір, приурочений до Дня міста Кагарлика. Переможець змагань – кагарличанин Олег Баляс.
У турнірі на честь 880-річчя Кагарлика взяли участь 39 шахістів. Серед них, окрім місцевих спортсменів, – представники Миронівської, Ржищівської, Української, Баришівської, Васильківської громад, Черкащини та Києва. За звання переможця змагалися як досвідчені шахісти, так і молоді прихильники цього інтелектуального виду спорту.
Було визначено 6 переможців турніру до Дня міста Кагарлика:
1 місце - Олег Баляс (м. Кагарлик); 2 місце - Андрій Притула (с. Карапиші Миронівської МТГ); 3 місце - Михайло Сокол (м. Кагарлик); 4 місце - Анатолій Демчишин (с. Синява Рокитнянської МТГ); 5 місце - Петро Сергієнко (Черкаська область); 6 місце - Сергій Крік (м. Українка).
Міський голова Олександр Паню­та нагородив переможців призами. Молодим шахістам він вручив заохочувальні винагороди від спонсорів турніру.

Кагарлику - 880 років

Цього року Кагарлик відзначає 880-річчя з дня заснування. З цієї нагоди для жителів та гостей міста пройшли благодійні концерти, різноманітні виставки, флешмоби, конкурси та спортивні змагання.
Заходи до Дня міста розпочали 8 вересня вихованці дитячих садочків. Для них організували цікаві розважально-іг­рові програми з різноманітними конкурсами.
Міський голова Олександр Панюта відвідав «Теремок» і «Ромашку», де під час воєнного стану створено умови для функціонування чергових груп, та сердечно привітав колективи дитсадків і їхніх вихованців із Днем міста.
З нагоди свята очільник громади вручив дітлахам солодощі, а також ігрові набори й різнокольорову крейду для традиційного проведення у День міста конкурсу малюнків на асфальті.
А працівники служби у справах дітей та сім’ї організували й провели для малечі рухливі ігри, флешмоби та конкурс малюнка на асфальті.
Того ж дня у Кагарлицькій мистецькій школі відбувся концерт.
Викладачі та учні запропонували глядачам, серед яких були і військовослужбовці, цікаву концертну програму патріотичної тематики.
Поціновувачі музики мали змогу прослухати класичні твори у виконанні учнів.
На концерті пролунало багато пісень та віршів, присвячених героїзму воїнів Збройних Сил України.
Бурхливими оплесками зустрічали глядачі фортепіанний квартет у складі Дарини Тарасенко, Аріни Мацібури, Ростислава Сандула та викладача Наталії Сінгаєвської («Старовинний гобелен»), Олену Запорожчук (пісня «Човен» із репертуару гурту «Океан Ельзи»), гітариста Владислава Масляковського (танець «Румба»), Анатсасію Найдич (композиція «Не залишай мене одну»), Яну Гребеневич (пісня «Думи мої»), піаніста Ростислава Сандула (ноктюрн «Тому, кого кохає душа моя»), баяніста Максима Коломійця (українська народна пісня «Розпрягайте, хлопці, коні»), вокальний дует викладачів Тетяни Голдобіної і Тетяни Ігнатенко (пісня «Всміхнись мені, Україно»), Ганни Ільєнко («Етюд ля бемоль мажор»). Учні театрального відділення підготували зворушливу композицію «Пісня про Україну», а їхня наставниця Лейла Джабієва була неперевершеною ведучою і виконавицею поетичних творів.
Доречним доповненням до сценічних творів була виставка робіт учнів художнього відділення мистецької школи.
Серед вдячних глядачів був і міський голова Олександр Панюта, який щиро привітав колектив закладу і всіх присутніх із Днем міста, а також вручив директору школи Миколі Громику сертифікат на 5000 гривень для першочергових потреб закладу.
9 вересня урочистості до Дня міста продовжилися з церемонії нагородження кагарличан, яка пройшла у приміщенні міської ради о 10 годині.
Грамоти, квіти, книги Олександра Салія про Кагарлик та грошові винагороди Кагарлицький міський голова Олександр Панюта вручив представникам різних професійних сфер. Нагороди отримали: Денис Д’ячков, Василь Мамій, Олег Наконечний, Віктор Сірик, Аркадій Романенко, Віктор Великий, Сергій Нижник, Руслана Ляшенко, Анастасія Мацібура, Євгеній Дубінський, Руслана Горобець, Віта Євтушенко, Олена Тонковид, Віта Побочій, Оксана Циганок, Роман Мартиненко, Костянтин Хамаздір, Євгеній Піхало, Валентина Павлик, Олена Бойко, Наталія Терещенко, Надія Пироженко, Володимир Сідякін, Світлана Авраменко, Катерина Семенець, Олександр Табачний, Раїса Губенко, Микола Усиченко, Валерій Гриценко, Тетяна Голдобіна, Катерина Кучеренко, Ніна Осмалена, Віталій Полозов, Людмила Бусол, Ольга Снігур, Микола Смичок, Вікторія Андрущенко, Тетяна Міщенко, Даріна Даниленко, Наталья Ткаченко, Володимир Таран, Марина Штефан, Ніна Якубович, Станіслав Болотов, Наталія Голушко, Ольга Запорожець, Ольга Чучупалова, Ігор Демиденко, Іван Дорош, Вадим Кравчук.
Почесне право покласти квіти до пам’ятного знаку Героям Небесної Сотні надали Катерині Кучеренко, Віктору Великому, Анастасії Мацібурі та Олегу Наконечному.
Програма заходів для дітей «Мій рідний край, земля моєї долі» на площі біля Центру дитячої та юнацької творчості вміщала виставку робіт декоративно-прикладного мистецтва, виготовлених руками гуртківців, майстер-класи, рухливі ігри, малюнок на асфальті, хореографічні та вокальні номери.
Виступ духового оркестру під керівництвом Ігоря Ільченка неабияк сподобався глядачам. У їхньому репертуарі звучали твори патріотичної тематики.
Міський голова Олександр Панюта вручив директору закладу Тетяні Васильчук сертифікат на суму 5 тис. грн для потреб центру.
У парку на площі біля фонтана з нагоди Дня міста відбувся благодійний концерт. Підготували його силами місцевих артистів.
Народний хор та учасники художньої самодіяльності виконували пісні для підняття патріотичного духу та у знак вдячності воїнам, які боронять Україну від російських окупантів.
Для кагарличан та гостей міста виступала Заслужена артистка України Олена Білоконь, яка в рамках благодійного концертного туру «Незламна українська нація» подарувала глядачам низку своїх виступів під назвою «Молитва за Україну». Вона чуттєво виконувала молитви за Україну, відому пісню «Журавлі», «Козачка» та багато інших із глядачами та військовослужбовцями, які були присутні на заході.
Міський голова вручив директору Кагарлицького міського центру культури та дозвілля Володимиру Копильному сертифікат на суму 5 тис. грн для потреб закладу.
До зібраних на благодійному заході коштів у сумі 4750 грн Центр дитячої та юнацької творчості та Будинок культури додали свої сертифікати по 5 тис. грн Тож разом для потреб військових, які боронять Україну, зібрали 14750 грн.
Долучилися до відзначення 880-ї річниці з дня заснування Кагарлика і учні навчальних закладів, і спортсмени Кагарличчини.

Як навчатимуться учні та чи працюватимуть дитсадки?

На Кагарличчині розпочався новий навчальний рік. Про його особливості в умовах воєнного стану розповідає начальник відділу освіти Кагарлицької міської ради Надія Омельченко.

Основна вимога до закладів освіти - наявність укриттів
- Основною вимогою до початку роботи наших закладів освіти, а в нас у Кагарлицькій громаді 12 закладів загальної середньої освіти, 16 - дошкільної освіти та 3 позашкільної - наявність найпростіших укриттів.
Такі укриття повинні відповідати певним вимогам. В них має бути освітлення, вентилювання, протипожежні засоби, аптечки, туалети, харчі довготривалого зберігання та питна вода.
По облаштуванню укриттів ми зробили дуже багато: майже у всіх провели освітлення, зробили додаткове резервне живлення, завдяки чому, якщо не стане основного електроживлення, у нас дві години буде світло. Обладнали усім необхідним. У великі заклади, де в підвалах не проведена каналізація, ми придбали біотуалети.
26 серпня по укриттях у нас працювала повторна комісія, затверджена розпорядженням Кагарлицького міського голови. До неї входять представники органів місцевого самоврядування, охорони здоров’я, Держпродспоживслужби, а також ДСНС. Ми об’їхали заклади, де є найпростіші укриття, оглянули їх і склали акти. У висновках актів прописано, що всі укриття готові до використання.
30 серпня було засідання комісії Київської обласної військової адміністрації, їй ми надали дані, де в закладах освіти Кагарличчини є найпростіші укриття, яку форму навчання обрали наші навчальні заклади.

Діти навчатимуться очно і за змішаною формою
- Щоб визначитися, як працюватимуть заклади освіти, їхні керівники, спільно із класними керівниками, провели опитування серед батьків учнів, яку форму навчання ті обирають для своїх дітей. Тому що зараз є чотири моделі: очне навчання, дистанційне, змішане та індивідуальне, яке має в собі або сімейну форму, або екстернат.
Шубівський ліцей обрав офлайн-формат. Там підвальне приміщення дозволяє вмістити й своїх учнів, і вихованців дитсадка. Решта закладів прийняли рішення, що лише перші, п’яті та одинадцяті класи навчатимуться очно кожного дня, а інші класи – за змішаною формою.
Стосовно першокласників, то яка тут може бути дистанційна форма, якщо дитину потрібно навчити тримати ручку, писати, вивчити літери? П’яті класи продовжать працювати за новими державними стандартами - концепцією Нової Української школи, тож їм теж потрібний тісний контакт із вчителями. Одинадцяті класи - це наші випускники, і їм потрібно готуватися до складання тестів.

Поповнився шкільний автопарк
- Що стосується підвезення дітей, то обласна комісія прописала в протоколі, що до 5 вересня ми повинні затвердити маршрути руху шкільних автобусів. Ми вже провели нараду із водіями з цього приводу та розробили графік руху. На жаль, у нас автобусів стало на 2 менше - їх відправили військовим. Але зараз один наш автобус знаходиться на капітальному ремонті та невдовзі вийде на маршрут. А ще один автобус ми отримаємо від Департаменту освіти й науки Київської обласної військової адміністрації: залишилися лише деякі бюрократичні формальності.

«Тривожний» рюкзачок
- Трохи згодом ми розглядатимемо й питання організації харчування. А зараз у кожного учня початкової ланки повинен бути із собою рюкзачок, в якому мають бути печиво, можливо – бутерброд, пляшечка води. Дошкільнятам до рюкзачка ми пропонуємо батькам покласти ще й бирочку, де вказати прізвище та ім’я дитини, номер телефону одного із батьків. Будемо сподіватися, що ця інформація не знадобиться, але перестороги на зайві.

Працюватимуть і дитсадки
- Якщо говорити про роботу дитсадків, то в нас у Кагарлику вже працюють два дошкільні заклади. Дитсадок «Ромашка» запрацював ще в червні. Там відкрилися три чергові групи, які відвідує близько 50 дітей. А «Теремок» відновив роботу 2 серпня. Його відвідують від 30 до 40 діток. Ми розуміємо, що кількість дітей буде зростати, тож будемо думати, як організувати відкриття ще кількох груп. Тож по решті дитсадків зараз збираємо інформацію скільки дітей потенційно їх відвідуватиме. Бо ж у нас лише по кількох дитсадках немає найпростіших укриттів. Це у Горохуватці, Демівщині та в Кагарлику в дитсадку «Малятко». У Черняхові та в Кадомці питання облаштування укриттів ще розглядається. Щодо організації харчування у дитсадках, то тендери на закупівлю продуктів проведені й дітей харчують чотири рази.

Неприємних запахів майже не чути

Представники Кагарлицької міської ради та Держпродспоживслужби ознайомилися з процесом внесення органічних добрив на полях «Дан-Фарм Україна».

1 вересня делегація Кагарлицької міської ради та Держ­продспоживслужби відгукнулась на запрошення керівництва «Дан-Фарм Україна» та побувала в селі Халча, де веде свою діяльність сільгосппідприємство.

Заступник міського голови Іван Семцов, начальник Кагарлицького відділу Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області Іван Лисенко, головний спеціаліст державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Інга Іванчук, староста села Людмила Ананьєва та депутат Кагарлицької міської ради Іван Палій цікавилися перш за все тим, як нині в господарстві вносять органічні добрива на поля. Адже раніше було багато нарікань від жителів Халчі на неприємні запахи після внесення в землю органіки.

Делегацію зустрічали гендиректор «Дан-Фарм Україна» Мортен Расмуссен, його заступник Вадим Шестаков та директор з рослинництва Юрій Янченко. Вони відповіли на всі запитання, які цікавили гостей, та ознайомили їх з процесом внесення добрив у ґрунт. Під час візиту делегація відвідала всі об’єкти, які її цікавили, починаючи від лагун з органічними відходами, до полів, де і вноситься в ґрунт добриво.

Після ознайомлення з процесом внесення органіки на поля Людмила Ананьєва зазначила, що, порівняно з попередніми візитами, ситуація на підприємстві змінилася кардинально.
Іван Лисенко підтримав у цьому старосту села:

- Нині ми пересвідчилися, що за нової технології внесення органічних добрив у землю, коли ті відразу ж заорюються, а транспортуються на поля під високим тиском по спеціальних трубах, проблема із запахами зникла.

Втім члени делегації наголосили, що ще не вирішеним питанням залишається облаштування на території підприємства накриттів лагун з органічними відходами. На що Вадим Шестаков відповів, що до кінця року буде стовідсотково завершена розробка відповідної документації, яка вже ведеться, після чого відразу ж розпочнеться і будівництво накриттів.

Іван Семцов подякував данським інвесторам за те, що вони ефективно працюють на Кагарличчині та вчасно сплачують податки.

- Ми раді, що ваше підприємство успішно розвивається, вчасно сплачує податки, і хочемо лише одного: щоб ви дотримувалися екологічних норм, як і в Європі, - зазначив заступник міського голови. - Те, що ми сьогодні побачили на власні очі, - від лагун до транспортування органіки на поля та безпосереднє внесення добрив спеціальним обладнанням в землю на певну глибину з послідуючим загортанням - нас цілком влаштовує. Переконаний, що і в жителів села не буде жодних претензій до вашої роботи, адже неприємних запахів, як це було раніше, ми не відчули.

Гендиректор «Дан-Фарм Україна» Мортен Расмуссен пообіцяв і надалі враховувати в роботі підприємства думку жителів громади та дбати про довкілля. Він запевнив, що «Дан-фарм Україна», незважаючи на різні чутки, які поширюються конкурентами, продовжить й надалі працювати на Кагарличчині, збільшуючи інвестиції.

У Демівщині після ремонту відкрито фельдшерський пункт

У День Незалежності України в селі Демівщина відкрито після ремонту фельдшерський пункт. Ремонтні роботи здійснені із залученням спонсорських коштів.

Староста сіл Демівщина, Оріхове, Кадомка, Зорівка, Калинівка Олександр Мозговий розповідає:
– Це оновлене приміщення колись було занедбаним, фельдшерського пункту, як такого, в селі не було через брак відповідних фахівців. Але тепер інша справа, тим більше, що фельдшерським пунктом нині завідує наша місцева мешканка, медсестра за фахом, Катерина Шаповалова. Для початку ми обмежилися капітальним ремонтом внутрішніх кімнат: виконано стяжку та фарбування стін, заміну вхідних дверей на металеві, а міжкімнатних дверей – на пластикові; повну заміну електромережі (проводка, розетки, вмикачі, світильники); заміну лінолеумного покриття підлоги; у двох кімнатах облаштовано натяжні стелі; демонтаж старої груби та укладку нової з облицюванням її плиткою; на три вікна придбано жалюзі.
Загальний обсяг прямих матеріальних витрат становить 189 132 грн. Користуючись нагодою, хочу подякувати за сприяння директору ТОВ «Віскар Агро» Василю Барановському (виділено 66 532 грн), директору ТОВ «ЕНЕРГОТЕХ-СЕРВІС» Сергієві Сокуру (50 000 грн), директору ФГ «Залужжя» Олегові Скуйбіді (21 000 грн), директору БО «БФ «МХП - ГРОМАДІ» Тетяні Волочай та директору ПрАТ «Агрофорт» Андрієві Воробчаку (31 600 грн); голові ФГ «Урожай» Сергієві Куденчуку (3 000 грн), директору ТОВ «Вікторія Агро» Володимиру Сінченку (3 000 грн), а також депутатам Кагарлицької міської ради на чолі з Олександром Панютою, які виділили з бюджету 14 000 грн.
Зроблено справді багато. Якісно відремонтоване приміщення радує охайним виглядом. У майбутньому, безперечно, будуть знайдені можливості і для зовнішнього його опорядження, і для облаштування каналізації тощо.
У приємній події відкриття закладу взяли участь Кагарлицький міський голова Олександр Панюта, заступник міського голови Іван Семцов, директор ТОВ «Віскар Агро» Василь Барановський, провідний менеджер із соціальних проєктів БФ «МХП - ГРОМАДІ» Зіновій Лялюк, староста села Олександр Мозговий, директор КНП КМР «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Інна Карапіра, представники місцевих ЗМІ. На той час у фельдшерському пункті приймала процедури місцева жителька. І вона, і медсестра Катерина Шаповалова дуже задоволені створеними в закладі умовами.
– Ми практично завершуємо добру справу якісного переоблаштування сільських закладів первинної ланки медицини – фельдшерських пунктів та амбулаторій, – каже очільник громади Олександр Панюта. – Тепер на черзі амбулаторія в центральній садибі – в Кагарлику, де, звісно, найбільший приплив пацієнтів і нещодавно приступили до роботи ще два молоді сімейні лікарі.
Хоч Кагарлицька МТГ в умовах воєнного стану і відчуває певні труднощі з бюджетними надходженнями, завдяки спільним зусиллям влади і громади, спонсорської допомоги місцевих господарників продовжується обраний курс на забезпечення належних умов для надання якісних послуг жителям Кагарличчини, поліпшення якості життя.

Форум для освітян

Освітній форум «Нові освітні тенденції» зібрав керівників освітніх закладів Кагарличчини в актовому залі Кагарлицького центру дитячої та юнацької творчості.
На заході обговорили долання викликів війни у сфері освіти, відновлення та розвиток освіти, питання безпечного освітнього середовища в реаліях воєнного стану, упровадження державного стандарту базової середньої освіти.
Учасників освітянського форуму привітали начальник відділу освіти Надія Омельченко, Кагарлицький міський голова Олександр Панюта та його заступник Валентина Циганок.
Про організацію дистанційного навчання, його контроль та керівництво розповів директор Кагарлицького ліцею №1 Василь Мамій. Електронна презентація суттєво доповнила розповідь спікера.
Директор Кагарлицького ліцею №3 Наталія Коваленко поділилася з учасниками форуму про практичне використання в закладах загальної середньої освіти платформи HUMAN.
Організація змішаного навчання в період військового стану – тема, яку на прикладі Кагарлицького ліцею №2 розкрила його директор Ірина Горбач.
Людмила Нестерук, директор Буртівського ліцею розповіла про територію безпеки у закладі і продемонструвала фото бомбосховища до та після облаштування.
Наталія Ткаченко, в.о. директора «Кагарлицький інклюзивно-ресурсний центр», акцентувала на забезпеченні освіти дітей з особливими освітніми потребами в умовах воєнного стану.
Модератор заходу Тетяна Васильчук побажала усім перемоги, миру та вагомих здобутків.

Нове обладнання для Кагарлицької лікарні

У цьому році Кагарлицька багатопрофільна лікарня вагомо оновила свою матеріальну базу. Частину обладнання придбали за кошти місцевого бюджету громади чи області, частину – за власні кошти, ще частину надала держава чи благодійники. Нещодавно у поліклініці Кагарлицької БПЛ запрацював новенький відеофіброгастроскоп, а в пологовому відділенні встановили багатофункціональне ліжко для пологів.

Відеофіброгастроскоп закупили за власні кошти

«Цього року ми подали до Національної служби здоров’я заявку на пакет по фіброгастроскопії, - розповідає директор Кагарлицької лікарні Марія Недолько. - Одне таке дослідження коштує 840 гривень. Але якщо на фіброгастроскопі проводиться будь-яка процедура, то застосовується коефіцієнт 1,7. Тож нам на лікарню будуть надходити додаткові кошти для поліклініки. Причому, платить не пацієнт, а держава.
Новенький відеофіброгастроскоп коштує 848 тисяч гривень. Кагарлицька БПЛ придбала його за власні кошти. Їх заробили у Національної служби здоров’я. Перш ніж зробити таку вартісну покупку, радилися в колективі. І вирішили, що таке надбання досить швидко себе окупить і почне приносити медзакладу прибуток.
«У нас був старенький фіброгастроскоп, - коментує придбання Валентина Павловська, завідуюча поліклінічним відділенням. - Тепер у нас сучасний відеофіброгастроскоп. Але до нього ще потрібно придбати додаткові насадки, щоб розширити можливість діагностичних маніпуляцій. Наприклад: зможемо видаляти поліпи. Можна ставити діагноз про передраковий стан шлунку. Адже, на жаль, саме цей тип раку визначити без обстеження таким апаратом неможливо».
Анатолій Демиденко, лікар-хірург, ендоскопіст продемонстрував роботу апарата на своїй руці: на екрані чітко було видно долоню лікаря, на яку він направив зонд. Таким чином, за допомогою сучасних технологій, можна детально оглянути стравохід, шлунок і дванадцятипалу кишку.
«Апарат ліцензований, виробництва китайської фірми AOHUA, - розповідає Анатолій Демиденко. - За наявності додаткового обладнання ним можна проводити поліпектомії (видалення поліпів), зупиняти кишково-шлункові кровотечі, проводити тести на гелікобактер, брати біопсію, підключати колоноскоп. Ми можемо робити фото- і відеозйомку власне обстеження. Все це записуємо на флеш-носій, щоб потім детальніше оглянути на комп’ютері та встановити діагноз. Фото- та відеоінформацію можемо скинути й пацієнту на його флешку.
Як пройти дослідження на відеофіброгастроскопі розповіла Марія Недолько. Якщо у людини болі в області шлунку, є якісь проблеми із кишечником, людина втрачає вагу, має низький гемоглобін, то вона повинна звернутися до сімейного лікаря. Сімейний лікар повинен обов’язково виписати електронне направлення і вказати там, яке саме потрібно провести обстеження на цьому апараті. Обстеження на біопсію в Кагарлицькій лікарні можуть робити вже зараз. А для обстеження на геліобактер невдовзі закуплять тести. Також в планах директора закладу закупити додаткове обладнання для проведення операцій на кшталт видалення поліпів.

Для породіль та немовлят - від благодійників

Марія Недолько, директор Кагарлицької багатопрофільної лікарні, та Наталія Терещенко, завідувачка пологового відділення, розповідають і про обновки, які надійшли у відділення від благодійних організацій. Це обладнання та устаткування зробить перебування вагітних та породіль, власне пологи та догляд за немовлятами, більш комфортним і ефективним.
Одна з обновок пологового відділення в Кагарлику – багатофункціональне електричне ліжко для пологів. Надав його Благодійний фонд «280 днів», який очолює Алеся Азарова. 
Це – ліжко-трансформер DB турецького виробництва компанії Alaturca Medical. Воно повністю електричне, зі зйомними головною та ножною панелями. Бічні поручні з індикатором кута нахилу. Зйомна ножна секція. Положення спинної секції ліжка, висота і рухи легко і безшумно регулюються за допомогою пульта керування.
Наталія Терещенко продемонструвала можливості та роботу ліжка. Завідувачка пологового відділення зазначила, що подібне ліжко у них є. Але воно механічне, і всі операції по зміні кута нахилу, регулювання висоти тощо там потрібно робити вручну.
«Тепер, коли ми прийняли пологи, можемо залишити дитинку біля мами, не боячись, що вона скотиться із ліжка. Адже цьому завадять бокові панелі. Раніше медсестра мала наглядати за породіллею після пологів доки та перебувала з малюком в пологовій залі», - ділиться Наталія Терещенко.
Марія Недолько зазначила, що на пакет пологів Кагарлицькою лікарнею підписано договір із Національною службою здоров’я Україна. Відповідно до цього пакету, держава виділяє 15800 грн на одні пологи. Незалежно від того, чи це будуть фізіологічні пологи, чи проведено кесарів розтин, чи пологи із якимись ускладненнями.
«За вимогами НСЗУ у нас кожного місяця має бути не менше 20 пологів. А на пів року – 150, - розповідає директорка закладу. - На 19 серпня в нашому пологовому будинку їх вже 183. Тому відділення відповідною кількістю пологів саме заробляє на себе кошти. Цьому сприяють і наші додаткові вкладення та придбання».
Цього року благодійний фонд надав для пологового відділення в Кагарлику не лише багатофункціональне ліжко, а й лампу для фототерапії. Її використовують, якщо в діток іде конфлікт і є гемолітична жовтуха або пожовтіння, як кажуть люди, тоді основне лікування проводять саме цією лампою. Також відділення отримало прилад для підігріву інфузійних середовищ – крові, плазми, фізіологічних розчинів, кардіомонітор пацієнта, відсмоктувачі. А ще - післяпологові ліжка.
«Я думаю, що нашим жінкам можна в нас народжувати. Персонал чудовий, і всі медикаменти для пологів купуємо ми. Пацієнти закуповують лише одяг для себе, для дитини і предмети особистої гігієни. Кров’ю і плазмою пологове відділення теж забезпечене», - констатує Марія Недолько.
Вона зазначає, що при виписці мам з дітками їм вручають подарунки від благодійників. Один з них - Благодійний Фонд Лариси Ільєнко, а інший побажав, щоб його не називали.

Щедрий День пасічника в Ліщинці

Чудове свято, приурочене Дню пасічника, відбулося 20 серпня в селі Ліщинка.

Різноманітною і насиченою була його програма: конкурси на найкращий малюнок, вірш; виставки, різноманітні змагання. Малеча завзято виявляла свій хист у малюнках на асфальті, було безліч охочих позувати у фотозоні в українському стилі, де діти і гості змогли зробити спільні фото.

Родзинкою святкового дійства стала дегустація меду для всіх присутніх на святі жителів села.

Користуючись нагодою, висловлюю щиру вдячність за допомогу в організації і проведенні свята старості села Лідії Токовенко і нашому спонсорові – пасічнику Юрію Широкоступу та всій його родині, яка долучилася до проведення Дня пасічника.

У Кагарлицькій мистецькій школі вчитимуться й дорослі

Школи Кагарлицької громади відтепер називатимуться ліцеями та гімназіями, а дитяча школа мистецтв змінить назву на "Кагарлицька мистецька школа". Відповідні рішення були ухвалені депутатами Кагарлицької міської ради.

18 серпня на засіданнї 26-ї чергової сесії міської ради було ухвалено низку рішень про перейменування навчальних закладів Кагарлицької громади.

Так, відповідно до нового законодавства, загальноосвітні школи І-ІІ ступеня стали гімназіями, а І-ІІІ ступенів – ліцеями.

Зміни впроваджені у рамках реформи Нової української школи.

Відповідно до змін, на території Кагарлицької громади діятимуть 11 ліцеїв та одна гімназія (у селі Кадомка).

Що ж до нумерації міських ліцеїв, то колишній НВК "ЗОШ І-ІІ ст.-ліцей" відтепер матиме назву Кагарлицький ліцей №1,

ЗОШ І-ІІІ ст. №2 ім.В.П.Дашенка - Кагарлицький ліцей №2 ім.В.П.Дашенка,

ЗОШ І-ІІІ ст. №3 - Кагарлицький ліцей №3,

ЗОШ І-ІІІ ст. №1 - Кагарлицький ліцей №4.

Окрім цього, на сесії було ухвалено рішення і про перейменування Кагарлицької дитячої школи мистецтв у Кагарлицьку мистецьку школу.

Як пояснив директор школи Микола Громико (на знімку), відтепер у закладі зможуть навчатися не лише діти, а й дорослі.

Жнива підходять до завершення

15 серпня, під час розширеного засідання оперативного штабу у Кагарлицькій міській раді, головний спеціаліст з сільського господарства Валентина Голованчук розповіла про збиральну кампанію в громаді. Про те, як йдуть жнива на Кагарличчині, читайте в нашому матеріалі.

Скільки вже зібрали збіжжя кагарлицькі аграрії

За оперативними даними, аграрії Кагарлицької громади вже намолотили понад 25 тисяч тонн збіжжя нового врожаю. У ряді господарств ще триває збирання ранніх зернових. Хоча більшість агроформувань завершили збір.
Станом на 15 серпня, із запланованих 9228 гектарів ранніх культур вже зібрано на площі 8250 га, що складає 90%. Ранні зернові та зернобобові культури зібрані на площі 6164 га, тобто на 86% площ під ними.
Аграрії намолотили 251 тисячу тонн збіжжя при середній врожайності 40,8 центнера з гектара. Цей показник менший торішнього на 5,7 цнт/га.
Озиму пшеницю зібрано на площі 5143 га, намолочено 22 тисячі тонн, її середня врожайність складає 42,7 цнт/га. Ярий та озимий ячмінь зібрали на площі 898 га, намолочено 2808 тонн, урожайність – 31,3 цнт/га. Зібрано горох на площі 58 га, урожайність – 28 цнт/га.
Озимий ріпак зібрано на площі 2086 га, намолочено 7,2 тис. тонн, урожайність - 34,5 цнт/га. Це менше від минулого року на 4 цнт/га. Найкращий врожай ріпаку отримали в ФГ «Широкоступ» – 42 цнт/га, ФГ «Дар» – 42,05 цнт/га, ФГ «Лорак» – 49,32 цнт/га, ТОВ «Бурти-Перемога» – 38,8 цнт/га.

Жнивувати заважає погода

Ряд агроформувань Кагарличчини через погодні умови значно зменшили темпи збиральних робіт. 14 серпня у ПП «Слобода-Агро» тільки розпочали збір ранньої групи. Тож урожайність йде вже менша, ніж в інших, і все збіжжя потребує досушування.
У ТОВ «Віскар-Агро» зібрано врожай ранньої групи на 68% площ. ТОВ «Переселенське-К» – на 55%. У СК «Агробізнес» та ФГ «Широкоступ» зібрано на 88% та 87% площ відповідно. ТОВ «Вікторія-Агро» – на 53% площ. Половину пшениці зібрали в ФГ «Олена».
Ряд господарств, які завершили збір ранніх культур, вже розпочали підготовку ґрунту під посів озимих.

Що із цінами на зерно

Валентина Головачук зазначила, що трохи зросла ціна на збіжжя. Якщо на початку жнив тонна пшениці коштувала 4000 грн, то зараз вже 5100. Але минулого року її вартість доходила до 8000 грн за тонну. Пішла вгору й ціна на ріпак. Зараз дають 475 євро за тонну, що навіть більше, ніж торік.
Але після вторгнення росії в Україну значно зросли затрати: піднялися в ціні паливно-мастильні матеріали, добрива, засоби захисту рослин. Тож аграрії мають значно менші прибутки, аніж очікувалося.

Як школи Кагарличчини готують до навчання в умовах війни

Навчальний рік у школах в Україні розпочнеться 1 вересня. Таке рішення було прийнято під час засідання Кабміну ще 24 червня. Ми вирішили дізнатися, як буде проходити навчання в школах Кагарличчини та як підготувалися до цього освітяни й влада громади. Для цього поспілкувалися із начальником відділу освіти Кагарлицької міської ради Надією Омельченко, керівником комісії міськради Ігорем Будюком, а також керівниками Кагарлицького ліцею Василем Мамієм, міської школи №3 Наталією Коваленко та Буртівської школи Людмилою Нестерук.

Практика облаштування укриттів була й раніше

Загалом навчальні заклади в Кагарлику з початком повномасштабного вторгнення росії хоча й не працювали в режимі офлайн, але укриття там діяли. Так, підвальні приміщення міського ліцею та в міських школах №2 та №3 використовувалися населенням під час повітряних тривог.
А до початку масового облаштування найпростіших укриттів в школах Кагарлицької МТГ, яке розпочалося наприкінці червня, місцеві освітяни вже мали в цьому практику. Ще 17 травня запрацювали дві чергові групи в міському дитсадку “Ромашка”. Там у підвальному приміщенні зробили ремонт: підбили покрівлю при вході, поштукатурили, побілили, зробили основне і резервне освітлення, встановили обігрівачі, перенесли стільці, ліжка, облаштували туалети. Також там є запаси питної води, аптечки. Тобто створено усі умови для короткострокового перебування дітей під час повітряних тривог.
4 серпня запрацювали чергові групи й у міському дитсадку “Теремок”. Заклад не має власного підвалу для укриття, тож для його вихованців облаштовано укриття в одному із підвальних приміщень міської школи №3, яка знаходиться поруч.

Навчатимуться в школах Кагарличчини і онлайн, і офлайн

«Сьогодні на Кагарличчині діють 13 закладів загальної середньої освіти, 16 дошкільної освіти й 3 заклади позашкільної освіти, розповідає Надія Омельченко. – Нині ми працюємо над створенням умов у наших найпростіших укриттях для учасників освітнього процесу. Фактично, ці роботи добігають кінця. І вже наступного тижня більшість укриттів будуть готові».
Керівниця освіти Кагарличчини зазначила, що в школах громади провели анкетування батьків з приводу того, якій формі навчання вони віддають перевагу. Результат опитування показав, що 55,2% опитаних батьків – за дистанційне навчання, 44,8% – за змішане. Тобто частина дітей буде навчатися онлайн, а частина – очно.
«Добре, якщо в школі є паралелі, як в міській школі №3. Тоді з учнів будуть формуватися зведені класи для очного і дистанційного навчання, – пояснює Надія Омельченко. – Якщо на паралелі один клас, тоді буде один день очне навчання, а інший – дистанційне. Тобто, буде змішана форма навчання. Також у кожній школі директори самі будуть визначатися стосовно режиму роботи закладу і форми навчання: орієнтуватимуться по тому, на котру годину зможуть підвозити учнів з інших населених пунктів».
На тип навчання вплинуть і особливості укриттів в школах: якщо в підвалі лише один вихід, то там одночасно може перебувати не більше 50 осіб.

Облаштовувати укриття в школах почали в червні

Працювати над облаштуванням найпростіших укриттів в школах та дитсадках Кагарличчини почали наприкінці червня. Розпорядженням міського голови була створена комісія для обстеження підвальних приміщень та їх використання. До неї увійшли заступник міського голови, представники ДСНС, Держпродспоживслужби, охорони здоров’я, відділу освіти. Також створено окремі комісії при районній військовій адміністрації та при обласній. Вони будуть об’їжджати приміщення та приймати рішення чи погоджувати, чи ні їх використання.
Дев’ять шкіл громади мають підвальні приміщення, а три – Черняхівська, Мирівська та Кадомська школи, Демівщинський НВК – ні. Тож учні й персонал цих шкіл використовуватимуть сторонні підвали.
Керівниця відділу освіти міськради зазначає, що в решті шкіл вже проведено значні роботи. Починали із господарської частини, бо підвальні приміщення використовувалися для зберігання різноманітних речей, на кшталт старих меблів. Тож їх потрібно було звільнити, а долівки в деяких підвалах розрівняти, забетонувати та пофарбувати.
В усіх укриттях проведено освітлення, зроблено резервне живлення. В частині закладів забетоновано підлоги. Побілили стелі, пофарбували стіни та підлогу.
Придбали сміттєві баки для нечистот, медикаменти для аптечок, встановлять біотуалети. Решта – облаштування протипожежних щитів. Вже є вогнегасники. Придбають сокири, лопати, молоти, кирки.
Також укриття укомплектовують стільцями та лавками, баками із питною та технічною водою, контейнерами для зберігання продуктів, ліхтариками. А ще – засобами зв’язку.
Левова частка фінансування робіт йде із міського бюджету. В деяких селах допомагають місцеві підприємства і підприємці. Шкільні колективи та батьки брали участь у розчищенні підвалів, побілці, фарбуванні, інших роботах.
Начальниця відділу освіти розповідає, що в міських дитсадках кількість дітей, які їх відвідують, більша, ніж місць в підвальних приміщеннях. Тому й було прийнято рішення створення чергових груп саме для дітей, батьки яких працюють, а дитину немає з ким залишити. Також до чергових груп зараховують дітей ВПО, які прибули із тимчасово окупованих територій, а також, чиї батьки захищають нашу Батьківщину від ворога.
У громаді є ще три позашкільні заклади: Центр дитячої та юнацької творчості, Дитячо-юнацька спортивна школа та Міжшкільний навчально-виробничий комбінат. Усі вони мають підвальні приміщення.

Ситуація у всіх різна

«Нині практично готові укриття в ліцеї, школах №2 і №3, Буртах,– каже Надія Омельченко.– Десь до 20 серпня усі роботи завершимо й обладнаємо необхідним устаткуванням».
Про облаштування сховища в ліцеї розповідає його директор Василь Мамій: «Для нас, педагогів, і для батьків сьогодні є актуальним питання, як ми будемо розпочинати навчальний процес із 1 вересня: офлайн чи онлайн. Ми провели опитування серед батьків учнів. Тенденція така, що батьки учнів 1–4 класів в більшості висловлюють бажання, щоб діти навчалися безпосередньо у школі. А середньої й старшої ланки – 50 на 50. Звідси й виникає питання: як створити під час навчального процесу безпечні умови для дітей у школі, щоб мати хоча б найпростіше сховище під час оголошення повітряних тривог.
У нашому закладі у цокольному приміщенні свого часу була розташована їдальня, то ми її переобладнали під сховище для дітей та персоналу. Тут можуть розміститися 210 дітей. Для цього ми провели ряд робіт: побілили, перевірили електропроводку, провели додаткове автономне живлення від акумуляторів, встановили додаткові вогнегасники. Є тут вай-фай, щоб діти могли зв’язуватися в разі необхідності з батьками. Є санвузли із водопостачанням, вигрібна каналізація.
Для того, щоб це приміщення повноцінно функціонувало як сховище, необхідні ще баки для нечистот і біотуалети. Їх закуплять централізовано. Таким чином, якщо ми розпочнемо навчання 1 вересня, у нас тут будуть нормальні умови перебування дітей під час небезпечних ситуацій.
Практично всі роботи велися централізовано коштом міськради. Колектив ліцею робив лише генеральне прибирання, занесли та поскручували меблі, стільці, зробили решітки на вході».
У міській школі №3 в підвалі облаштували внутрішній туалет, провели каналізацію, водовідведення та водопостачання, забетонували, побілили. Бетон поґрунтували та пофарбували.
Ситуацію в Кагарлицькій міській школі №3 коментує директорка цього навчального закладу Наталія Коваленко: «Ми провели онлайн-опитування батьків наших учнів. На жаль, до опитування долучилися лише 600 батьків (загалом у 2021-2022 навчальному році в школі нараховувалося 820 учнів). Результати маємо такі, що 68,5% батьків - за дистанційне навчання, 28% - за офлайн навчання, а решта не визначилися.
Що в нас зроблено: ми маємо кілька приміщень в підвалі. Одне вже готове, а у двох не було ані підлоги, ані електрики – нічого. На усі роботи кошти виділила міська рада.
Спочатку вчителі й техпрацівники винесли все, що зберігалося у підвалі, розрівняли підлогу. Потім нам зробили освітлення, поставили двері згідно з пожежними вимогами. Ми власними силами зробили вбиральню. Побілили стіни та стелю. Пофарбували підлогу в одному із залів. Нам залишилося дофарбувати підлогу, замінити труби водопостачання й ізолювати труби теплопостачання. Стільці у нас є – це старі меблі, ми нічого не викидали, тож тепер згодиться. В одному із приміщень ми поставили столики – дітям помалювати чи погратися.
Ми будемо пробувати практикувати змішане навчання. Хотілося б, щоб очно навчалися молодші класи. Хоча б перші й другі. Але в молодших класах 57% батьків за дистанційне навчання».
Точно такі роботи, як і в школі №3, тривають у Ставівській ЗОШ. У Ставах, в садочку «Зірочка», немає свого підвального приміщення. Але там близько 20 метрів до школи. В школі ж підвальне приміщення дуже велике – до 1500 метрів квадратних. Тому там відведено місця як для учнів школи, так і для вихованців дитсадка. Роботи з освітлення там завершені, побілку проведено, бетонують підлогу.
Практично все готове і в Буртах. Тут зробили в підвалі другий вихід. Придбали генератор на випадок, якщо не стане електропостачання. Провели вайфай, щоб можна було користуватися інтернетом.
Директорка Буртівської школи Людмила Нестерук розповідає, як облаштовували сховище в закладі: «Раніше підвальне приміщення нашої школи, втім, як і усі шкільні підвали, використовувалися як складське приміщення для старих меблів і усього приладдя. Хоча вже два роки, як вчитель Захисту України зробив з одного залу справжній тир.
Площа самого підвалу - 3000 м². Територія чимала. Прибирати було що. 24 лютого ми з усіма колегами та усіма працівниками школи на одному диханні привели все до ладу. Розуміли, що наш підвал - це чи не єдине сховище не тільки нашим дітям, а й місцевим мешканцям.
Зайве повивозили, поскладали, винесли. Заправили бутильовану воду, занесли лави, стільці та старі матраци. Батько однієї нашої учениці привіз нам генератор!
Думали, що все це тимчасово... Але події у нашій країні вимагали від нас кропіткішої роботи у підвалі. Усі разом побілили стіни, пофарбували двері. За допомогою відділу освіти зробили освітлення, придбали баки для сміття. Чекаємо на біотуалети, аптечки. Облаштовуємо окремо зали для початкової ланки, окремо для середньої та старшої. Роботи достатньо для всіх.
Магазин-склад «Декор» безкоштовно дав нам 20 піддонів, із яких для нашої малечі своїми силами вчителі зробили маленькі диванчики. Безвідмовно допомагає й староста села у будь-якому питанні.
Буквально сьогодні ми заповнили форму на безкоштовний роутер від Міністерства цифрової трансформації України. Wi-fi маємо, кабель живлення вивели, можливо, поталанить та отримаємо й обладнання.
Ми провели опитування батьків, за якою формою навчання їхні діти бажають вчитися. Картина – 50/50. Дітям потрібне спілкування, вони хочуть до школи, але можна зрозуміти й батьків, які хвилюються за безпеку дітей. Тож маємо бути готові до різних форм навчання - як дистанційного, так і очного.
Окремо відвели приміщення і для малюків з дитячого садочка. Працівники дитсадка з нами разом допомагали робити окремий вхід для них, побілили та пофарбували приміщення».
Надія Омельченко розповідає про завершення робіт і в інших школах. Так, у Переселенні зробили витяжку, залишилося провести електропостачання. У Шубівці підвальне приміщення спільне для школи та дитсадка. Там теж вже проведено роботи: прибрано, побілено, зроблено другий вихід. Продовжуються роботи у підвальному приміщенні міської школи №1.

Останнє слово – за комісією

Голова комісії міської ради Ігор Будюк зазначив, що роботи з облаштування найпростіших укриттів для учнів та вихованців дитсадків Кагарлицької громади завершать до 1 вересня. Роботи багато, але у кожному із закладів вона різниться. Десь достатньо було косметичного ремонту, як у ліцеї, а десь потрібно було розпочинати зі звільнення підвалів від речей, які там зберігалися. Є школи, де бетонували підлогу, відновлювали електропостачання, встановлювали вентиляцію тощо. Але в громаді можуть забезпечити 100% потреби в укриттях і для дітей, і для персоналу шкіл і дитсадків.
«На сьогодні (12 серпня) у нас є укриття, які готові на 99%, а є такі приміщення, готовність яких 60%, – розповідає Ігор Будюк. – Як правило низька готовність в тих приміщеннях, де не було підлоги і її довелося бетонувати. Це - школа №3 та Ставівська. Такі роботи вимагають значних фінансових вкладень і часу для їх проведення. Деякі приміщення були без вентиляції. В такому разі шукаємо, де зробити прокол, вхід і вихід для труб. Електропостачання ми вже зробили на 95%, включаючи резервне.
Ремонти проводяться і за кошти бюджету, і спонсорів, і силами батьків та колективів шкіл. Загалом, скажу, що байдужих не було. Не було й такого, що застопорилися і далі не рухалися.
Усі роботи та облаштування ми встигаємо завершити до початку навчання. Хоча останнє слово буде за комісіями: нашою міською, районною та обласною».
Валентин ВЛАДІМІРОВ

День молоді святкували із усім світом

У цьому році День молоді на Кагарличчині, як і в Україні загалом, святкували вперше разом із усім світом - 12 серпня. У закладах культури Кагарлицької громади з нагоди свята відбулися як офлайн, так і онлайн заходи, повідомляє Кагарлик.Сіті.

Минулого року Указом Президента святкування Дня молоді в нашій державі перенесено з останньої неділі червня на 12 серпня - саме в цей день відзначають Міжнародний день молоді.
Як проходять заходи у нашій громаді ми попросили розповісти Олену Петленко, начальника відділу культури Кагарлицької міської ради.
- У Кагарлицькій МТГ заклади культури провели ряд заходів до Дня молоді України. Проходили вони і в онлайн-, і в офлайн-режимах.
У міському Центрі культури та дозвілля керівник студії образотворчого мистецтва Тетяна Дмитренко провела для дітей та молоді майстер-клас із виготовлення голубів миру. Його учасники працювали в техніці оригамі, а всі поробки ми передамо нашим бійцям.
У малому залі МЦКД Центральна бібліотека підготувала книжкове дефіле «Книга. Молодь. Успіх». Директор бібліотеки Лілія Литвин привітала присутню на заході молодь зі святом, а бібліотекар Марина Волошин презентувала книги сучасних українських і закордонних авторів.Потім учасники заходів (а це 25 осіб) переглянули фільм патріотичного спрямування «Випускний рік».
У сільських закладах культури спільно бібліотеки і будинки культури, клуби та музеї проводили культурно-просвітницькі заходи.
Активно долучилися до цього у Ставах («А у нас на селі усі молоді»), Буртах, Черняхові (тут напередодні було проведено благодійний ярмарок, де на потреби ЗСУ було зібрано 12 тисяч гривень), Слободі (фотоколаж «Мандрівка в юність»), Горохуватці (фотовиставка «Молодість, вперед»), Демівщині (спортивна естафета «Молодь - за здоров’я», акція «Посади дерево», виставка-ознайомлення «Незрівняний молодості час») та інших населених пунктах громади.
Усі бібліотечні філії взяли участь в обласному фотомарафоні «Бібліотечна молодь в об’єктиві». На основі фотоматеріалів із громад обласна бібліотека для дітей зробила звідний огляд фото, в якому було багато фоторобіт саме із Кагарлицької громади.

Працівників ветмедицини привітали з професійним святом

У минулу п’ятницю Кагарлицький міський голова Олександр Панюта та його заступник Іван Семцов привітали фахівців Кагарлицького відділу Головного управління Держ­продспоживслужби в Київській області та Кагарлицької державної лікарні ветеринарної медицини із професійним святом.

Олександр Панюта та Іван Семцов у своїх вітальних промовах наголосили на тому, що шанована в усі часи професія ветеринарного лікаря залишається затребуваною та важливою й сьогодні.
Вони відзначили важливу роль ветеринарії та усіх ветлікарів у забезпеченні епізоотичного благополуччя, ветеринарно-санітарної безпеки продуктів тваринництва, попередження епідемій та охорони навколишнього середовища. Побажали працівникам ветлікарні добробуту, міцного здоров’я, злагоди та нових професійних досягнень.

Привітав колег із професійним святом і начальник Кагарлицького відділу Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області Іван Лисенко. Він подякував усім за професіоналізм, сумлінну роботу та побажав усіляких гараздів.

По цьому Олександр Панюта та Іван Семцов вручили ветлікарям відзнаки. За сумлінну працю, високий професіоналізм, відданість справі та з нагоди Дня працівників ветеринарної медицини подяками Кагарлицької міської територіальної громади нагороджено начальника Кагарлицької державної лікарні ветмедицини Наталію Корж, лікаря ветеринарної медицини Миколу Корнієнка та лікаря-епізоотолога Анатолія Артеменка.

Урожай не підвів

Директор кадомського СТОВ «Переможець» Петро Папіженко очолює сільгосппідприємство з дня його заснування - з 1989 року. За цей час, стверджує керівник, у господарстві сформувався колектив, який, незважаючи на різні випробування, успішно працює, досягаючи поставлених завдань. Жнива ранніх зернових, які в Кадомці вже добігають кінця, ще одне цьому підтвердження. Середня врожайність, за словами Петра Папіженка, має бути в межах 50 ц/га.

- Під час посівів, - зазначає директор СТОВ «Переможець», - використовуємо сорти різної селекції - як південні, так і місцеві, зокрема, власний посівний матеріал. З року в рік комбінуємо, аналізуємо врожай, знаходячи оптимальні варіанти.

Упродовж останніх 13 років СТОВ «Переможець» входить до агрокорпорації «Успіх». І, за словами Петра Папіженка, господарство від цього лише виграло.

- Потреба в об’єднанні на той час вже давно визріла, - розповідає він. - Якщо в кращі часи за тонну пшениці ми отримували три тонни солярки, то 13 років тому про це й годі було говорити. Затрат було значно більше, ніж отриманих коштів від реалізації зернових. Час був складний, з’являлися заборгованості, в тому числі по зарплаті. Після нашого входження до складу агрокорпорації «Успіх», ситуація почала поступово стабілізуватися. З кожним роком господарство укріплювалося. І нині маємо можливість досягати високих показників. Дотримуємося технологій вирощування зернових, сівозміни, вносимо необхідну кількість добрив. Плани виконуються. Головне нині, щоб скінчилася війна, і вже після перемоги зможемо говорити про нові перспективи, нові плани, в тому числі ті, які пов’язані зі збутом продукції.

Завдяки тому, що в «Переможця» є більші можливості, ніж в інших сільгосппідприємств, що теж входять до «Успіху», токове господарство у Кадомці стало одним з базових, де зберігається зерно.

Відповідно ж, до збору врожаю залучається техніка не лише власна, а й інших сільгосппідприємств «Успіху» - роботи проводяться планово, з урахуванням погоди та стану зрілості зернових.

Такий комплексний підхід в роботі, за словами Петра Папіженка, повністю себе виправдовує. Відповідно, з року в рік, зростають й врожаї. Та й на умови роботи працівники не нарікають.

- Для мене всі працівники господарства – добросовісні люди, причому, взаємозамінні, - наголошує керівник. - Більшість з них - з перших днів заснування господарства. Я вдячний їм за роботу, за вірність сільгосппідприємству.

Водночас, в «Переможці» не лише дбають про прибутки, тут не забувають і про надання допомоги закладам соцсфери.

- Саме зараз, - продовжує розповідь Петро Папіженко, - ми зосереджені на допомозі облаштування бомбосховища для наймолодших кадомчан. Для цього виділяємо всі необхідні будівельні матеріали. Робота вже розпочата і буде завершена вчасно. Хоча, правильніше було б сказати, що це – не допомога від нас, це – наш обов’язок перед дітьми, перед усіма жителями села. Ми завжди були і будемо одним цілим з селом, з людьми, які тут живуть, адже по-іншому й не може бути.

І ніби в підтвердження цих слів в кабінеті директора пролунав телефонний дзвінок. А вже за мить після телефонної розмови Петро Папіженко зустрівся зі старостою села Олександром Мозговим, узгодили віч-на-віч деталі ще однієї соціальної ініціативи.

Ані дров, ані грошей

Кагарлицькі поліцейські отримали кілька заяв про шахрайство: в соцмережах людям пропонують дрова за передоплатою. Отримавши кошти, продавці зникають, повідомляє Кагарлик.Сіті.

До поліції почали надходити заяви від жителів Кагарлицької та Ржищівської громад, що вони стали жертвами шахраїв. Їх ошукали «продавці» дров. Злочинці діють з використанням місцевих груп в соц­мережах.

Нині триває підготовка до зимового опалювального сезону. Навіть ті, хто має газове опалення купують дрова. Так, «про всяк випадок». Цим ажіотажем і скористалися зловмисники, які перебувають в місцях позбавлення волі.

Злочинці дають в соціальних мережах оголошення про продаж дров. Під час телефонної розмови із покупцем псевдопродавці пропонують досить прийнятну ціну. Але є умова - гроші наперед. Та тільки кошти надходять на карту «продавця», той відразу зникає і на контакт із покупцем вже не виходить.

Шахраї постійно змінюють свої контактні дані, стиль оголошень та номери банківських карток.

Поліцейські закликають бажаючих придбати дрова, не вестися на дешевий «сир в мишоловці». Купуйте дрова в перевірених продавців. Якщо робите це вперше - порадьтеся зі знайомими, які це вже робили. Купуйте у підприємств та підприємців, які діють відкрито, мають офіси та бази.

Запам’ятайте: жодної попередньої оплати незнайомим людям, які б привабливі умови вони вам не пропонували.

Мультипредметний тест у Кагарлику складали 220 осіб

Воєнний стан в Україні цього року спонукав до змін й в системі освіти. Зокрема, змінилася процедура вступу до вишів. Цьогоріч замість ЗНО вступники мали пройти мультипредметний тест. І вже з його результатами абітурієнти підуть до вищих навчальних закладів.

Як проходило тестування в Кагарлицькій громаді? Про це нам розповіла начальник відділу освіти Кагарлицької міськради Надія Омельченко.

- Мультипредметне тестування для українців розпочалося 18 липня і завершилося 4 серпня. У нашій громаді проводився мультипредметний тест 2, 3 і 4 серпня. Відбувалося це у приміщенні ОЗО «Кагарлицький НВК «ЗОШ І-ІІ ступенів-ліцей» у трьох аудиторіях у дві зміни.

У кожній із аудиторій було 15 учасників та асистенти - вчителі інформатики. Складали тестування на спеціальних програмах, тож поряд, про всяк випадок, мав перебувати фахівець. Також були двоє відповідальних: директор школи №3 Наталія Коваленко та директор ліцею Василь Мамій.

Кожного дня з початком тестування, 10:00 і о 15:00, двері в ліцей зачинялися і протягом сесії туди доступу ні в кого не було. Кожна сесія тестування тривала 2 години 10 хвилин. З нашої громади було зареєстровано на тестування 140 учнів. А загалом проходили тестування не лише випускники шкіл, а й люди старшого віку, які вирішили вступати до вишів. До прикладу, був житель нашої громади, який закінчив школу 18 років тому. Приходили здавати тест і мами з дітьми.

Щодо власне тестування, то всі вимоги відповідно до методичних рекомендацій ми виконали. На період повітряної тривоги, вона в нас звучала один раз, дітей вивели в підвальне приміщення. Там вони перебували 1 годину 20 хвилин.

Це трапилося о 16:00, коли тестування практично завершувалося. Але в Києві було дозволено додати час дітям, які ще не встигли завершити тестування, тож вони, а це 5 чоловік, змогли довиконати свої роботи.

Свої результати учасники тестування побачили відразу. Тож змогли зорієнтуватися і щодо можливостей вступу.

У Кагарлику в дитсадку «Теремок» розпочали роботу чергові групи

Про те, що на відновлення роботи чергових груп в дитсадку «Теремок» дала згоду Обухівська районна військова адміністрація, 29 липня повідомив Кагарлицький міський голова Олександр Панюта.

Олександр Панюта та виконуюча обов’язки начальника відділу освіти Кагарлицької міськради Мар’яна Ремига напередодні зустрілися із батьками вихованців «Теремка». Разом вони обговорили потребу у відкритті чергових груп, безпеку дітей, які відвідуватимуть дитсадок тощо.

«Попередньо відвідувати дитсадок згодилися батьки понад 50 дітей, - розповідає Мар’яна Ремига. - Тож у «Теремку» із 2 серпня працюють 3 чергові групи. Оскільки безпека дітей - перш за все, то відремонтовано та обладнано укриття, де малюки перебуватимуть під час повітряної тривоги. У всьому іншому перебування дітей в закладі нічим не відрізнятиметься від довоєнного періоду».

Як і тоді, коли відновлювали роботу «Ромашки», для відвідування «Теремка» дітьми є певні вимоги до батьків відповідно до чинних нормативів. До чергових груп прийматимуть дітей, батьки яких працюють в режимі «офлайн». Також дитсадок можуть відвідувати діти, чиї мами чи тата захищають нашу Батьківщину від російських окупантів. Всім дітям потрібно буде пройти медогляд.

Із працівниками дитсадка проведено інструктажі, як діяти в надзвичайних ситуаціях. Було запрошено представників ДСНС, щоб вони в ігровій формі пояснили дітям, як поводитися під час повітряної тривоги.

Трудове законодавство: нові правила на час війни і не тільки

 19 липня набрав чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин”, ухвалений 1 липня. Серед іншого, внесені зміни до низки законів, в тому числі “Про оплату праці” і “Про відпустки”.
Про найсуттєвіші новації у трудовому законодавстві і про те, як вони позначаться на роботодавцях і працівниках, розповідає головний державний інспектор відділу з питань додержання законодавства застрахованих осіб, працевлаштування осіб з інвалідністю, з питань дитячої праці та інших нормативно-правових актів управління з питань праці Головного управління Держпраці у Київській області Вікторія ШАНДУРСЬКА.

- Чи не найбільший резонанс у суспільстві мають зміни у законодавстві стосовно виплат військовослужбовцям. Наскільки ці зміни кардинальні?

- Дійсно, зміни до статті 119 Кодексу законів про працю викликали багато запитань як у самих військовослужбовців, так і у роботодавців. Слід наголосити, що змінено тільки частину 3 цієї статті. Якщо донедавна за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення гарантовано зберігалися не тільки місце роботи і посада, а й середній заробіток, то із 19 липня роботодавці зарплатню таким працівникам виплачувати вже не зобов’язані. Грошове забезпечення військовослужбовців здійснюватиметься за рахунок коштів державного бюджету відповідно до Закону “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їхніх сімей”.

- А якщо хтось із роботодавців і далі хоче платити заробітну плату своїм працівникам, які зараз захищають Україну?

- Зазначені зміни не обмежують права суб’єктів господарювання приватної форми власності зберігати такі виплати і після набуття чинності цим Законом. Тобто, якщо роботодавець бажає і має можливість виплачувати середній заробіток, то він вправі продовжувати це робити.

- У переліку категорій військовослужбовців, за якими тепер зберігатиметься тільки посада і місце роботи, немає тероборонівців.

- За працівниками, які вступили до добровольчих формувань територіальних громад (добровольці тероборони) середній заробіток зберігатиметься, оскільки вони підпадають під дію частини 1 статті 119 Кодексу законів про працю, редакція якої не зазнала змін. Але у такого працівника має бути укладений із ним контракт добровольця, форма якого затверджена наказом Міністерства оборони України 7 березня цього року.

- Природньо, що багато українців ретельно вивчали зміни у трудовому законодавстві, які стосуються відпусток. І не тільки тому, що зараз - відпускна пора, а й тому, що багато хто ще на початку повномасштабного вторгнення росії в Україну пішов у відпустку без збереження заробітної плати.

- Під час воєнного стану в законодавстві існувала норма про обмеження тривалості щорічної основної відпустки тільки 24-ма календарними днями. Зараз порядок надання відпусток конкретизували. Якщо у роботодавця немає заперечень, то працівник, який має відпустку тривалістю понад 24 календарні дні, зможе нею скористатися.
І мова не лише про вчителів (бо зараз багато про це говорять), йдеться про всі категорії працівників. Якщо ж роботодавець не має можливості надати працівникові більшу відпустку, він може з повним правом у цьому відмовити. Проте слід звернути увагу: тут не може бути якоїсь вибірковості, однаковий підхід до надання відпусток повинен бути до всіх працівників підприємства, установи чи організації.
Важливий момент: не використані дні щорічної відпустки переносяться на період після припинення або скасування воєнного стану.

- Чи можна зараз “перевести” не використану відпустку на інше підприємство, якщо працівник звільнився з попереднього місця роботи шляхом переводу на нове?

- Ні, вже не можна, цю статтю із закону виключено. Із 19 липня у разі переведення працівника від одного роботодавця до іншого йому має бути виплачена компенсація за не використану відпустку. Такої опції, як перерахування зароблених відпускних новому роботодавцю, тепер немає. Відлік “відпускного” стажу починається із дати початку трудових відносин з роботодавцем на новому місці роботи.

- Чи змінено терміни виплати відпускних?

- Заробітна плата працівникам за час відпустки має бути виплачена до її початку, якщо інше не передбачено трудовим або колективним договором. До цього часу згідно з статтею 21 Закону “Про відпустки” заробітна плата виплачувалася не пізніше ніж за три дні до початку відпустки. Зараз, якщо, до прикладу, щорічну відпустку надано з 1 серпня, отримати гроші працівник має не пізніше кінця доби 31 липня.

- Що із відпусткою без збереження заробітної плати? Вона і досі не обмежена в терміні?

- Досі на час воєнного стану відпустка без збереження заробітної плати була не обмежена строком, а роботодавець міг сам вирішувати, надавати її працівникові чи ні. Тепер же змінами до частини 4 статті 12 Закону України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану” від 15 березня 2022 року за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи (і має підтверджуючі документи), роботодавець в обов’язковому порядку має надати йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше як 90 календарних днів, без зарахування часу перебування у відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку. Але частину 3 статті 12 цього ж закону не змінили, тож роботодавець може надати таку відпустку і на невизначений термін. Тут ключове слово -“може”. Тобто може і не надати.

- А якщо працівник пішов у таку відпустку раніше? Дев’яносто днів від якого часу рахуються?

- Якщо роботодавець уже, ще до 19 липня, задовольнив заяву працівника про надання йому відпустки без збереження заробітної плати на весь період воєнного стану, без зазначення конкретної дати, значить він, підписавши відповідний наказ, уже дав згоду на те, що людина може перебувати у такій відпустці доти, доки не буде скасовано чи припинено дію воєнного стану. А отже, у такому разі ця відпустка 90 днями у будь-якому разі не може бути обмежена.

- У першій редакції Закону України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану” було вказано, що нормальна тривалість робочого часу працівників у період воєнного стану не може перевищувати 60 годин на тиждень. Тобто будь-який роботодавець за потреби міг збільшити тривалість робочого часу із 40 (як було раніше, до війни) до 60 годин на тиждень. Так і зараз залишається?

- Змінами, які набрали чинності з 19 липня (а сам Закон, нагадаю, діятиме лише у період воєнного стану), цю норму підкориговано: таке збільшення можливе лише щодо працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо). Для тих, хто працює на об’єктах, яким відповідно до законодавства встановлюється скорочена тривалість робочого часу, тривалість робочого часу в період дії воєнного стану не може перевищувати 40 годин на тиждень. І знову варто підкреслити: збільшення норми тривалості робочого тижня - це не зобов’язання роботодавця, а його право. Також слід взяти до уваги, що для неповнолітніх осіб таке збільшення норми робочого часу не допускається.

- Як має тепер оплачуватися робота тих, хто за рішенням роботодавця має працювати 60 годин на тиждень? Їм додаткові 20 годин оплачуватимуться як понаднормові, у подвійному розмірі?

- Ні, не як понаднормові. Оплата праці здійснюється тепер у розмірі, збільшеному пропорційно до збільшення норми праці. Це позитивна зміна, бо до її внесення додаткове навантаження на працівника взагалі не оплачувалося.