Кількість результатів: 1664.
Сторінка 25 із 84
У Кагарлицькій міській раді 18 листопада відбулися урочистості з нагоди Дня працівників сільського господарства. Під час заходу ряду працівників агросектору Кагарличчини вручили відзнаки.
Кагарлицький міський голова Олександр Панюта привітав присутніх на заході аграріїв зі святом. Він подякував їм за працю та відзначив внесок агросектора громади у наближення Перемоги над окупантами та підтримку соціально-економічної сфери Кагарличчини, незважаючи на важкий рік.
До вітань приєдналися заступник міського голови Іван Семцов та голова Асоціації фермерів Кагарличчини Олександр Широкоступ. Зокрема Олександр Широкоступ запевнив керівництво громади у всебічній підтримці з боку аграріїв.
Олександр Панюта вручив Подяки Кагарлицької МТГ, квіти та подарункові сертифікати ряду аграріїв. Відзнаки вручили представникам агросектору Кагарличчини
ФГ «Широкоступ»: Анатолію Бойку, ветеринарному лікарю; Віктору Барабалюку, механізатору; Катерині Котунець, робітнику з комплексного обслуговування сільськогосподарського виробництва.
СК «Агробізнес»: Григорію Кулініченку, голові СК; Анатолію Куцому, головному економісту; Любові Заваженко, кухарю.
СТОВ «Переможець»: Петру Папіженку, директору СТОВ; Миколі Опанасенку, заступнику директора по рослинництву.
ТОВ «Агро Експерт Інтернешнл»: Інні Марченко, бухгалтеру; Сергію Шараварі, менеджеру.
ПрАТ «Агрофорт»: Андрію Воробчаку, директору ПрАТ; Оксані Присакару, оператору машинного доїння; Юрію Богіну, трактористу-машиністу; Миколі Гусєву, трактористу-машиністу.
ПП «Слобода-Агро»: Олександру Юрашу, підсобному робітнику; Миколі Карлюку, слюсарю.
ТОВ «Віскар Агро»: Василю Барановському, директору ТОВ; Лесі Янченко, бухгалтеру.
СВК «Агрофірма «Перемога»: Григорію Павлюку, голові СВК; Дарії Салій, доглядачу ВРХ.
ТОВ «Вікторія-Агро»: Ользі Вискребенець, підсобному працівнику; Віталію Дзененку, водію.
СФГ «Олена-С»: Олені Семцовій, голові СФГ.
ПСП «Переселенське-К»: Надії Рогозовець, працівнику підсобного господарства; Галині Лісовій, соціальному працівнику по паях.
Також голові ФГ «Широкоступ» Олександру Широкоступу та трактористу ФГ «Расавське» Миколі Фастовцю вручено Грамоти від Обухівської районної військової адміністрації та Обухівської районної ради.
У селі Слобода Кагарлицької громади розпочав роботу клуб «Етнохата». Його створили завдяки грантовому конкурсу «Час діяти, Україно!» від «МХП-Громаді», підтримці Кагарлицької міськради та ТОВ «УкрАгроСмарт» ГК «Агроексперт» та небайдужим жителям села.
Клуб «Етнохата» діє на базі Слобідських сільської бібліотеки та Будинку культури. Розташувався він в одній із кімнат БК. Приміщення клубу облаштовано в українському національному стилі. На стінах – ікона в рушниках, різьблені дерев’яні полиці із глиняним посудом, розпис в стилі «Петриківки». Посеред кімнати– великий стіл. Під однією зі стін – мисник, шафа із кухонним начинням, духова піч та плита.
«Етнохата» – це творчий простір, де місцевих дітей (не лише жителів Слободи, а й тих, хто приїздить сюди до рідні в гості та дітей-переселенців) навчають українських традицій та готувати українські автентичні національні страви і сучасні наїдки. Гурток, на якому цьому навчали дітлахів, діяв і раніше. Але окремого власного приміщення не мав. Тепер у майбутніх зірок національної кухні є свій простір в етностилі - клуб «Етнохата».
А створити та обладнати «Етнохату» допомогла перемога ідеї слобідчан у конкурсі соціальних ініціатив «Час діяти, Україно!» від «МХП-Громаді», яка принесла 40 тисяч гривень грантової підтримки. Стартував він ще навесні. Слобідські культпрацівники написали на конкурс проєкт. Розкласти все по полицях їм допомогли у відділі економіки та інвестицій Кагарлицької міськради, зокрема головний спеціаліст цього відділу Оксана Федорченко. А втілити в життя - у відділі культури.
Не було б перемоги у конкурсі і без співфінансування, яке є обов’язковою умовою. Для цього Кагарлицька міська рада надала 30 тисяч гривень. Не залишилися осторонь цікавої ідеї й благодійники: ТОВ «УкрАгроСмарт»
виділило 25 тисяч гривень, ще 4 тисячі склав внесок місцевих одноосібників Олега Довгоп’ята та Івана Височина.
І от в «Етнохаті» відбулися вхідчини. На новосілля до Слободи прибули Кагарлицький міський голова Олександр Панюта, староста Слободи Світлана Бакал, провідний менеджер із соціальних проєктів Благодійного фонду «МХП - Громаді» Зіновій Лялюк, директор ТОВ «УкрАгроСмарт» ГК «Агроексперт» Євген Василенко, в. о. начальника відділу культури міської ради Оксана Литвин, директор Слобідського ліцею Світлана Калієвська та інші гості.
Гостей зустріли вітальною піснею учасниці колективу «Горлиця» та запашним короваєм учениці місцевого ліцею. Не обійшлося й без подарунків від гостей – господарство «Етнохати» поповнилося глиняним посудом, квітами в горщику тощо.
Директор Будинку культури Ніна Тропініна розповіла про історію української національної кухні. А бібліотекар Надія Шишова - про оригінальні наїдки із різних куточків нашої країни, які відразу подала на стіл.
«Мене переповнюють емоції, переповнює гордість за те, що нам вдалося створити те, про що ми мріяли, - розповіла про створення клубу староста села Світлана Бакал. – Тому що гроші – це одне, а от кожна стьожка на шторах, кожен стьожок на цих скатертинах – це все робота наших дівчат. Було недоспано багато ночей, щоб створити те, про що ми мріяли».
Староста Слободи подякувала всім, хто долучився до реалізації проєкту, адже без фінансової підтримки нічого б зробити не вдалося.
Світлана Бакал зазначила, що для облаштування «Етнохати» залучали не лише спонсорів, які присутні на відкритті. Доклали рук й небайдужі жителі села: полиці на стіни подарував столяр Михайло Рилов. Він пообіцяв згодом виготовити й лаву. У сільському музеї працює художниця Інна Бойко, яка розмальовує стіни етнопростору.
У Кагарлицькому центрі дитячої та юнацької творчості запрацювала «SMART-лабораторія”.
Про те, як потрапив до закладу цей сучасний новітній простір, розповідає керівник гуртка комп’ютерних геніїв Світлана Неграш:
–«SMART-лабораторія» з’явилася у нас завдяки участі у конкурсі мінігрантів Благодійного фонду «МХП-Громаді» «Час діяти, Україно!». Ми подали на конкурс проєкт «Щасливі діти – успішна країна!», який передбачав створення сучасного освітнього простору з експериментальним та презентаційним обладнанням на базі гуртка «Computеr Genius club».
Загальна вартість створення «SMART-лабораторії» становить 75 тисяч грн. Із них 50 тисяч грн виділив Благодійний фонд «МХП – Громаді», 25 тисяч грн – Кагарлицька міська рада.
– Таким чином вихованці закладу мають сучасний освітній простір. Важливо, аби діти відволікалися від війни, розвивалися та отримували позитивні емоції. Заняття, які будуть проходити за сучасними освітніми STEM-методиками, дозволяють виробити у дітей навички не тільки із програмування та конструювання, але й критичного мислення. Висловлюємо щиру вдячність Благодійному фонду «МХП-Громаді» та Кагарлицькій міській територіальній громаді за підтримку позашкільної освіти у надзвичайно важкий час!– додала керівник Центру дитячої та юнацької творчості Тетяна Васильчук.
Вихованці гуртка комп’ютерних геніїв зробили презентацію новинки, продемонстрували роботу 3D принтера і подарували гостям пам’ятні сувеніри, надруковані на ньому – пластикові брелоки.
Вражені цікавістю дітей, захопленням працівників закладу, новими технологіями, з якими наші діти ідуть у ногу з часом, провідний менеджер із соціальних проєктів Благодійного фонду «МХП - Громаді» Зіновій Лялюк та міський голова Олександр Панюта оглядали нові пристрої, задавали запитання, спостерігали за роботою учнів та техніки і дивувалися як стрімко усе розвивається. Зіновій Лялюк пригостив дітей цукерками, а Олександр Панюта вручив директору закладу сертифікат на суму 2 тисячі грн на потреби гуртка комп’ютерних геніїв.
Лютий 2022 року назавжди змінив життя всіх жителів України, але, незважаючи на воєнний стан, аграрії продовжили працювати, сіяти хліб, піклуватися про продовольчу безпеку країни. З яким настроєм зустрічають сільгоспвиробники Кагарличчини своє професійне свято читайте в інтерв'ю із заступником Кагарлицького міського голови Іваном Семцовим.
- Іване Михайловичу, перше запитання напередодні Дня працівників сільського господарства звичайно стосується того, наскільки врожайним виявився рік для аграріїв Кагарличчини.
- На жаль, 2022-й став складним роком для аграріїв не лише нашої громади, а й України загалом. Мало того, що в країні ведуться активні бойові дії, то ще й врожайність не радує. Маємо значний недобір врожаю по ранній групі зернових, а по пізній – тим більше.
Так, середня врожайність пшениці по Кагарлицькій громаді цього року становить 42 ц/га, що на 10 ц/га менше минулого року. Загалом по громаді намолочено 25,8 тис. т пшениці.
Аналогічна ситуація по всіх інших культурах. Особливо великий недобір врожаю маємо по соняшнику. Площі під цю культуру у 2022 році були відведені як ніколи великі – 12,6 тис. га, втім, врожайність підвела. Середній показник по громаді - 23 ц/га, у той час, як минулого року – близько 40.
- Наскільки мені відомо, непроста ситуація і з кукурудзою. Чи правда, що на деяких полях її збиратимуть весною?
- Дійсно, багато аграріїв вирішили залишити її на полях до закінчення зими, коли зерно підсохне, адже його сушіння нині невиправдано дороге. Як підтверджує досвід, так робити можна, весною зерно, як правило, вже не потребує додаткового сушіння. Врожайність кукурудзи, що вже зібрана, коливається в межах 55 ц/га, є й господарства, де цей показник наближається до 60 ц/га. Дійсно, порівняно з минулим роком, коли середня врожайність по громаді була в межах 100 ц/га, це мало. Але така ситуація не лише на Кагарличчині. В інших громадах ще гірші показники, що підтверджує й статистика по Україні, де середня врожайність кукурудзи наближається лише до 46 ц/га.
- Яка нині ситуація із реалізацією зібраного зерна? Чи налагодилася логістика? Чи вплинули воєнні дії на закупівельні ціни?
- Логістика дуже дорога. І вирішення питання реалізації, на жаль, не проглядається. У багатьох аграріїв зерно пшениці лежить ще з минулого року. Його вже тричі перечищали, щоб не допустити появи складських шкідників, а це теж додаткові затрати. Сьогодні немає дефіциту пального та добрив. Але ціни, за якими вони реалізуються, дуже високі, тоді як на зерно – низькі. І це велика проблема. Наведу конкретні приклади. Ціна на соняшник впала з 18-20 тисяч гривень за тонну у минулому році до 11-12 тисяч гривень зараз. І це в той час, коли лише мінеральні добрива подорожчали за рік у 3-4 рази! Щось ще говорити, мабуть, буде зайвим.
Дуже велика проблема сьогодні постала перед тваринниками в зв’язку з аварійними відключеннями світла. Адже вкрай важливо, щоб худоба була вчасно видоєна. Не скрізь є достатня кількість генераторів. І придбати їх зараз теж не так і просто.
- Іване Михайловичу, скільки загалом на Кагарличчині налічується сільгосппідприємств? Які площі вони обробляють?
- На території громади діє 106 аграрних підприємств, з них 64 – фермерські господарства. Обробляють вони близько 40 тисяч гектарів.
Всі господарства сплачують податки вчасно і в повному обсязі. І це дуже важливо, особливо в такий непростий час.
Рік для аграріїв виявився непростим. Втім, незважаючи на складнощі, аграрії надають багато допомоги нашим воїнам на різні потреби, і ця робота не призупиняється. Виділяти зараз нікого не буду, адже всі ми єдиним фронтом працюємо на нашу спільну перемогу. Назву лише деякі факти. Так, за кошти сільгосппідприємств було придбано і передано на фронт 6 легкових автомобілів, постійно закуповується і необхідне воїнам обмундирування. Безперебійно виділяються кошти на харчування хворих Кагарлицької багатопрофільної лікарні, фактично повністю на плечі наших аграріїв лягло і забезпечення продуктами військовослужбовців тих підрозділів, що базуються на території Кагарлицької громади. Особливо активно сільгоспвиробники брали участь у створенні резерву продуктів для громади на початку активних воєнних дій. За що ми їм щиро вдячні.
Загалом, користуючись нагодою, хочу подякувати всім аграріям напередодні їх професійного свята за нелегку роботу впродовж цього року. Всі поля були засіяні. Впевнений, що і врожай буде зібрано повністю. Бажаю всім міцного здоров’я, миру, гарної погоди, вдалих врожаїв і… гарних цін на сільгосппродукцію.
Я переконаний у тому, що аграрії Кагарличчини й надалі невтомно працюватимуть на фронті посівної для забезпечення продовольчої безпеки нашого народу та наближення нашої перемоги.
Дев’ятий місяць повномасштабної війни. Дев’ятий місяць українські воїни ціною власного життя, здоров’я, в неймовірно тяжких умовах без світла та тепла, без звичних для нас із вами речей тримають фронт та метр за метром звільняють нашу землю від ворога.
У нас із вами є свій фронт — цивільний. Це стосується кожного жителя Київської області. У першу чергу ви повинні дбати про власну безпеку. Про безпеку близьких. Зберігати спокій та холодний розум у критичних ситуаціях. Довіряти виключно офіційним джерелам інформації.
Ми з вами повинні усвідомлювати, що загарбник цілеспрямовано нищить нашу енергосистему. Хоче залишити нас без світла та тепла. Він намагається нас деморалізувати. Так, ми з вами вже зіткнулися із проблемами електропостачання. Ми вимушені застосувати стабілізаційні відключення по області. При цьому в режимі нон-стоп відновлювати пошкодження.
Розумію, що важко. Навчання дітей, робота, купівля продуктів та багато інших буденних і звичних справ тепер потребують більше зусиль. Але це наш фронт. Маємо триматися. Вистояти перед російським енерготерором – це наша основна задача зараз. Ми непохитні і нас не зламати.
Максимально економимо електроенергію, щоб дозволити країні швидше відновити пошкодження. Стежимо, щоб не було непотрібного використання електрики.
Тільки разом, тримаючи наш цивільний фронт, ми переможемо ворога.
Сьогодні в області ситуація контрольована. Ми готові до будь-яких надзвичайних ситуацій. У кожній громаді облаштовуються пункти обігріву на випадок можливого відключення електроенергії або опалення. Уже підготовлено 754 таких пункти. Вони забезпечуються приладами резервного живлення, у більшості випадків – генераторами; пічками, обігрівачами тощо. І це теж наш цивільний фронт.
Дякую кожному підприємству, представнику бізнесу, який продовжує працювати в цих складних умовах. Ви також тримаєте свій фронт – підтримуючи економіку, створюючи нові робочі місця.
Зараз важливо, щоб зберігалася наша здатність до спільних дій. Підтримуймо один одного в тяжкі хвилини, триматися та зберігати спокій.
Пам’ятаймо вислів українського класика Івана Франка, що актуально сьогодні – Лиш боротись, значить жить.
Перемога буде за нами. Все буде Україна.
Кагарличчина зазнала чергової тяжкої втрати - загинув житель Кагарлика старший солдат Геннадій Купріков. Героя поховають у рідному місті.
Геннадій Купріков отримав тяжкі осколкові поранення під час бою за Батьківщину, в якому виявив стійкість та мужність, поблизу Донецької області.
25 жовтня герой помер у військово-медичному госпіталі м. Краматорськ.
Захиснику було 34 роки.
Геннадій був призваний в перший день повномасштабного вторгнення - 24 лютого 2022 року - до роти охорони Другого відділу Обухівського районного територіально центру комплектації та соціальної підтримки. Згодом служив у військовій частині А0536 (53-я окрема механізована бригада імені князя Володимира Мономаха), у складі якої й прийняв свій останній бій з російськими загарбниками.
На початку російсько-української війни Геннадій відстоював незалежність нашої держави в АТО у складі Національної Гвардії України. У 2019 році за контрактом брав участь в ООС.
Церемонія прощання із Геннадієм відбудеться 9 листопада о 12:00 - біля його будинку по вулиці Суворова, 6 в Кагарлику. Поховають героя на Новому кладовищі.
Нещодавно Кагарлицьку дитячу школу мистецтв було перейменовано у мистецьку школу. Що змінилося в роботі цього закладу, як проходить навчальний процес в умовах воєнного стану розповідає її директор Микола Громико.
- Миколо Вікторовичу, після того, як ваш заклад було перейменовано, що змінилося у його роботі?
- Зміни суттєві, і пов’язані вони вже з остаточним переходом на нові освітні програми (цей процес розпочався ще у 2018 році). Серед педагогів мистецьких шкіл зі всієї України реформа була сприйнята неоднозначно. Лунало багато пропозицій щодо її вдосконалення. Особливо спірним стало питання скорочення до одного разу на тиждень занять за спеціальністю, змінилася також і сітка годин. Втім, мистецька реформа завершена. І з цього навчального року ми вже працюємо по-новому.
З позитивних змін я б виділив впровадження двох підрівнів навчання: відтепер наші учні спочатку здобувають знання на елементарному підрівні упродовж чотирьох років. Після успішного його закінчення учні отримують відповідні свідоцтва. Ті ж, хто бажає продовжити навчання на середньому (базовому) підрівні, складають іспити. По цьому ще 5 років відвідують заняття.
Також відтепер у нашому закладі можуть здобувати музичну освіту і дорослі, чого раніше не дозволялося.
Окрім цього, кожна мистецька школа після реформування має право складати власну освітню програму на основі затвердженої Міністерством культури України, що теж є позитивним моментом.
- Коли Ви очолили навчальний заклад?
- Моє призначення на посаду директора відбулося у 2000 році. До цього часу я впродовж 26 років працював у тоді ще Кагарлицькій музичній школі викладачем (закінчив оркестрове відділення народних інструментів Київського інституту культури за спеціалізацією «Баян»).
Пам’ятаю, як ми працювали у будівлі, що поряд зі школою №1, потім переїхали у нове приміщення, де нині й працюємо. Довелося повністю перебудувати кабінети з огляду на вимоги, які перед нами ставить навчальний процес. Поступово збільшували кількість відділень школи мистецтв, адже на той час були тільки музичне, хореографічне та художнє. Зокрема, згодом відкрили відділення сольного співу (естрадного й академічного), театральне.
Паралельно з цим працювали і над покращенням матеріальної бази, закуповували необхідні музичні інструменти, підсилювальну апаратуру тощо. На сьогодні маємо практично все необхідне для проведення успішного навчального процесу. Якщо виникають поточні питання по матеріальній базі, то звертаємося за допомогою до міської ради, де нас завжди підтримують.
- Починаючи з 2020 року, усі навчальні заклади в Україні зіштовхнулися з новими проблемами: спочатку карантинні обмеження, згодом - воєнний стан. Як нині проходить навчальний процес у Кагарлицькій мистецькій школі?
- Дійсно, ситуація і була, і є непроста. Адже під час дистанційного навчання дітям набагато складніше оволодівати мистецтвом, аніж очно. Тож нині ми робимо все від нас залежне, або викладачі передавали свої знання учням під час традиційних занять. Для цього облаштовано укриття для дітей і викладачів (з біотуалетом, освітленням, обігрівачем, вогнегасником тощо). Відповідно, згідно з рекомендаціями Департаменту освіти і науки Київської облдержадміністрації, було поновлено очну форму навчання. Сподіваємося, що й надалі передаватимемо свої знання нашим учням саме очно.
- Миколо Вікторовичу, скільки нині учнів здобуває мистецьку освіту у вашому закладі?
- Сьогодні у мистецькій школі вчаться 272 учні. Це дещо менше, аніж минулого навчального року. Але й об’єктивних причин для цього більш, ніж достатньо, про що ми з Вами щойно й говорили. Окрім особливостей роботи у воєнний час, додалися і ті, що пов’язані з реформуванням мистецької освіти - зменшилося педагогічне навантаження. Втім, у цьому році ми всіх без винятку зарахували в заклад, нікому не відмовили в бажанні вчитися. Адже для нас дуже важливо, щоб якомога максимальна кількість наших і юних, і дорослих земляків могла себе творчо реалізувати у мистецькій школі.
- А який вік учнів?
- Наймолодшим – 5 років. Це, переважно, вихованці хореографічного відділення. А серед найстарших вже є і дорослі, які мають власну сім’ю, дехто навіть вчиться у нас зі своїми дітками. Люди старшого віку обирають переважно відділення сольного співу. Сподіваємося, що з кожним роком їх ставатиме все більше.
Багато наших випускників продовжують професійно займатися музикою, здобуваючи музичну освіту у вищих мистецьких навчальних закладах. Дехто з них повертається до нас вже як викладачі, аби вчити наступне покоління мистецтву. Тож і не дивно, що більшість наших педагогів закінчили саме Кагарлицьку школу мистецтв.
- Чи є “складні” учні, яких примушують відвідувати заняття?
- Спробую дати відповідь на це запитання, опираючись на свій практичний досвід. Я працюю з кожним учнем на рівних, як зі своїми колегами, щоб у дітей паралельно з новими знаннями розвивався й інтелект. Не виділяю нікого. Втім, щоб у дитини розвивався талант, окрім праці викладача дуже багато залежить від працелюбства учня, його бажання здобувати щось нове, не зупинятися на досягнутому.
Я твердо переконаний, що у мистецтві не повинно бути насилля, тільки – бажання. Тоді будуть і результат, і мотивація, і нові здобутки.
Загалом атмосфера у нас сімейна. Із 272-х наших учнів ми знаємо всіх по імені. Зараз діти взагалі фантастично цікаві! Безпосередні, творчі, без жодних обмежень! І як результат цьому – їхні численні перемоги на фестивалях та конкурсах різних рівнів.
- Який сьогодні найпопулярніший музичний інструмент серед дітей, які у вас вчаться?
- Кожен учень обирає вид мистецтва самостійно. Хтось бажає стати художником, а хтось прагне опанувати тим чи іншим музичним інструментом, навчитися театральному мистецтву, танцювати або ж співати. Тож виділити щось одне дуже важко.
- Які нереалізовані плани у вас ще є?
- Ті плани, які ми мали і до війни. Адже зараз щось конкретно планувати дуже важко, тому що по всій країні військовий стан. Тож після завершення війни, налагодження ситуації в економіці, ми обов’язково повернемося і до реалізації наших планів. Упевнений: відновляться і концерти, будуть проводитися, як і раніше, різні культурно-мистецькі заходи. Ми в це щиро віримо. Як і в нашу перемогу.
4 жовтня у Кагарлику в урочистій обстановці із професійним святом привітали працівників соціальної сфери.
Кагарлицький міський голова Олександр Панюта подякував винуватцям заходу за їхню потрібну і нелегку працю. Він зазначив, що в період воєнного стану робота соцпрацівників особливо важлива. Адже тепер їхня турбота спрямована не лише на жителів громади, а й на внутрішньо переміщених осіб. До вітань приєдналася і заступник міського голови Валентина Циганок.
Олександр Панюта вручив подяки Кагарлицької міської територіальної громади та квіти ряду працівників соцсфери Кагарличчини.
Так, відзнаки отримали працівники соцсфери Кагарличчини: Кагарлицького відділу управління соціального захисту населення Обухівської районної військової адміністрації Ірина Коник, Оксана Хромченко; Кагарлицької районної філії Київського обласного центру зайнятості Валентина Коваль і Тетяна Пащенко; Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Кагарлицької міськради Світлана Шибкой; служби у справах дітей та сім’ї Кагарлицької міськради Надія Стеценко, Лідія Прохоренко, Олена Дядченко; Кагарлицького територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Галина Хоменко, Галина Гурин, Валентина Карпенко, Ольга Литвиненко, Тетяна Чорненька; відділів Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області Алла Алєксєєнко, Тетяна Кутова, Юлія Онищенко, Наталія Орел та Інна Потєєва.
Також Галина Хоменко отримала відзнаку від Департаменту соціального захисту населення Київської військової обласної адміністрації.
Кагарличанка Людмила Поліщук в’яже для наших бійців шкарпетки та виготовляє разом із колегами «окопні свічки».
Людмила Поліщук працює у Кагарлицькому територіальному центрі соціального обслуговування (надання соціальних послуг) завідувачем відділення соціальної допомоги вдома. А ще вона - активний учасник художньої самодіяльності та допомагає нашим бійцям.
На святкових концертах Людмила співає сольно, в дуеті та у складі колективів Кагарлицького міського центру культури та дозвілля.
Починаючи із 2014 року, жінка в’яже для наших захисників теплі шерстяні шкарпетки. Робить вона це у холодний сезон вдома та під час обідніх перерв на роботі.
«Хочу, щоб ноги наших захисників були в теплі», - каже Людмила Поліщук. Вона додає, що і її керівниця – директор Центру Тетяна Вітоха – теж в’яже шкарпетки нашим воїнам.
Спочатку Людмила використовувала для в’язання власні запаси пряжі. А тепер розпускає старі шерстяні речі. Каже, що нитки там набагато міцніші, ніж нинішні магазинні.
Паралельно із в’язанням Людмила освоює виготовлення «окопних свічок» та уже має кілька десятків заготовок. Найбільший дефіцит – бляшанки. З ними допомагають працівники терцентру в селах.
Також працівники Кагарлицького терцентру вирішили закупити на кошти свого місцевого профспілкового осередку парафін для свічок. А ще для заповнення бляшанок мама Людмили Ганна Миколаївна передала шматок воску, а згодом привезла й консервних банок.
Людмила каже, що з радістю прийме допомогу від небайдужих жителів Кагарличчини. Потрібні бляшанки та наповнювач: віск, парафін.
Через постійні обстріли російським агресором об’єктів критичної інфраструктури багато міст періодично залишаються без електрики. Експерти переконані, що спроби росії залишити Україну без електрики, води і опалення протягом холодного періоду року продовжуватимуться.
І хоча українські спеціалісти відновлюють інфраструктурні об’єкти рекордними темпами, через пошкодження енергетична система країни перевантажена і працює на граничних можливостях. Тому влада просить населення зменшити споживання енергоресурсів, щоб допомогти країні пройти цей важкий період. Що може зробити кожен українець для того, щоб скоротити споживання електрики в побутових масштабах, – дізнавався Центр громадського моніторингу і контролю.
Які прилади споживають найбільше електрики
За правильного підходу до використання електричної енергії можна домогтися її заощадження на 10-30%. Але спочатку треба розуміти, скільки споживають різні побутові електроприлади:
Кондиціонер – 2,2-3,37 кВт.
Електрочайник – 2,2-2,4 кВт.
Пилосос – 2 кВт.
Бойлер – 1,5-2,5 кВт.
Масляний та повітряний обігрівачі – 1,2-2 кВт.
Праска – 1-2,4 кВт.
Пральна машина – 0,8-2,2 кВт.
Холодильник двокамерний – 0,30-0,90 кВт.
Мікрохвильова піч – 0,6-1,5 кВт.
Холодильник однокамерний – 0,10-0,40 кВт.
Телевізор – 0,08-0,14 кВт.
Електролампа на 100 Вт – 0,1 кВт.
Комп’ютер – 0,065-0,45 кВт.
У години пікового навантаження Міністерство енергетики України просить населення зменшити використання мультиварки, кавоварки, мультипечі, електричної турки, холодильника, відпарювача, морозильної камери, утюжка для волосся, плойки, ноутбука, комп’ютера, монітора, ігрової приставки, принтера, телевізора, TV-тюнера, зарядних пристроїв, засобами освітлення. Користуватися цими приладами краще за необхідності та, бажано, по черзі.
Як використовувати електрику ощадливо
За словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, щоб уникнути планових відключень, бажано знизити споживання електроенергії в періоди найбільшого навантаження на енергосистему (вранці з 8 до 11 години і ввечері з 17 до 23 години) в цілому по Україні на 25%.
В «Укренерго» зазначають, що найменший рівень споживання електроенергії – вночі. Тому саме тоді краще користуватися обігрівачами, пральними машинами, вмикати бойлери, посудомийки та інші енергозатратні прилади. Вдень – не вмикати одночасно кілька потужних електроприладів, а вранці і особливо ввечері, коли споживання найбільше, – звести до мінімуму користування електрикою.
За словами прем’єра, незважаючи на достатню кількість енергоресурсів для проходження цієї осені та зими, треба максимально їх економити. У своєму зверненні до українців він попросив зменшити споживання електроенергії у вечірні години.
«Мова не про те, щоб сидіти в темряві. Необхідно лише зменшити використання найбільш енергомістких приладів. Мінімізуйте використання електроплит, електрочайників, електроінструментів, обігрівачів та кондиціонерів, духовок та прасок, мікрохвильових печей, кавоварок, пральних і посудомийних машин», - попросив Денис Шмигаль.
Він також визнав, що ця зима буде важкою.
«Тому ще раз закликаємо всіх ретельно готуватися до зими. Бажано, аби в кожної родини був запас необхідних базових речей: теплий одяг, свічки, ліхтарики, батарейки. Це важливо підготувати на випадок, якщо внаслідок масованих ракетних обстрілів зникне світло чи тепло. Ми зі свого боку разом із місцевою владою накопичили достатню кількість енергоресурсів, підготували мережі, закупили додаткове обладнання, забезпечуємо ремонти пошкодженої інфраструктури», - додав прем’єр-міністр.
У Київській області продовжує працювати Штаб оперативного реагування на надзвичайні ситуації під час опалювального сезону. Він займається розв’язанням проблемних питань, що виникають у мешканців Київщини щодо теплопостачання домівок.
Штаб працює цілодобово. Цього тижня були опрацьовані звернення від громадян, що стосувалися опалення житлових об’єктів.
Нагадуємо, якщо виникають ці питання, а також якщо необхідна консультація щодо теплопостачання, мешканці Київщини можуть звернутися за телефоном: (044) 363 07 34.
Дзвінки з номерів українських мобільних операторів здійснюються за тарифом оператора.
14 жовтня - велике державне свято, яке покликане вшанувати всіх тих героїв та героїнь, які мужньо захищають нашу рідну Батьківщину від ворогів.
З нагоди Дня захисників і захисниць України у Кагарлицькій громаді відбулися урочистості, на яких вітали причетних до цього свята. Того дня вітання та відзнаки отримали учасники добровольчого формування Кагарличчини, працівники 2-ого відділу Обухівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, співробітники Кагарлицького відділення поліції, військові, учасники АТО/ООС.
Добрі слова прозвучали в стінах військкомату від заступника міського голови Валентини Циганок та Руслана Музири, заступника начальника 2-ого відділу Обухівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник відділення обліку та мобілізації. Нагород були удостоєні: Денис, Швець, Андрій Дідух, Вадим Погребний, Сергій Пасько, Ігор Шевченко, Андрій Онікієнко, Анатолій Шевченко, Юрій Домантович, Віталій Заїка, Марія Кагарлицька, Валерій Татарчук, Микола Онищенко, Віталій Ткаченко, Анатолій Пазьоха.
Урочистості відбулися і в залі міської ради. Міський голова Олександр Панюта щиро привітав присутніх зі святом, побажав їм якнайшвидшої Перемоги над ворогом, здоров’я, мирного неба. Медаллю «Доброволець» того дня очільник Кагарлицької громади нагородив: Євгена Дубінського, Миколу Мачульського, Олександра Шевченка, Анатолія Лазоренка, Володимира Лихошерста, Валерія Ведмеденка, Юрія Кармазіна, Олександра Кармазина.
Вручив Олександр Панюта й Подяки Кагарлицької міської територіальної громади. Тож за мужність, патріотизм, громадянську активність та високий професіоналізм, виявлені у боротьбі за єдність і незалежність України, нагороди отримали: Олександр Мелещенко, Руслан Андріївський, Станіслав Грязнов, Роман Чучупалов, Сергій Семенець, Максим Матієнко, Петро Неживий, Віталій Лимар, Олег Циганок, Сергій Скуйбіда, Роман Янченко, Олег Супрун, Сергій Лимар.
А ще відзнак були удостоєні Юрій Трохименко, Сергій Бабенко, Дмитро Дринь, Олександр Шумський, Валерій Назаренко, Валерій Духно, Петро Гребенко, Сергій Чус, Ігор Андрущенко, Сергій Мірошник, Богдан Федусь, Олександр Шаравара, Олександр Висоцький, Станіслав Хоменко, Юрій Любченко, Сергій Цюцюра, Умід Ріхсієв, Володимир Березнюк.
Також нагороди отримали Андрій Тютюнник, Геннадій Палієнко, Максим Пазьоха, Сергій Бобир, Микола Лапань, Олександр Філіппов, Сергій Пасько, Антон Муренко, Василь Христюк, Роман Литвин, Володимир Янюк, В’ячеслав Дорошенко, Іван Босенко, Геннадій Пантєлєєв, Сергій Морошан.
Колектив «Вісника Кагарличчини» приєднується до привітань та зичить нашим захисникам міцного здоров’я, мужності, витримки, удачі та Перемоги над російським злом.
Працівники поліції арештували жителя села Стайки Ржищівської громади, який реалізовував зброю та зберігав наркотики, повідомляє Кагарлицьке відділення поліції.
Оперативникам Обухівського райуправління надійшла інформація, що житель району займається продажем зброї та вибухонебезпечних предметів.
Провівши низку заходів, правоохоронці встановили особу зловмисника, який здійснив збут автоматичної зброї АКС-74У та 30 набоїв калібру 5,45 мм. Ним виявився житель села Стайки.
Під час проведення обшуків у нього також було виявилено запчастини до вантажних автомобілів (ймовірно, викрадених). Також при огляді автівки у 27-річного правопорушника виявили пакетик з амфетаміном.
Речові докази направлено на проведення відповідних експертиз.
Чоловікові загрожує до 8 років ув’язнення.
30 вересня у Кагарлику відбулися урочистості з нагоди Всеукраїнського дня бібліотек.
Привітати бібліотекарів Кагарличчини з професійним святом до міської книгозбірні завітали очільник Кагарлицької громади Олександр Панюта, в.о. начальника відділу культури Кагарлицької міськради Оксана Литвин та голова Кагарлицької міської організації профспілки працівників культури Антоніна Коршунова.
О дев’ятій годині усі присутні взяли участь у Всеукраїнській хвилині мовчання. По цьому слово взяв міський голова Олександр Панюта. Він висловив щиру подяку працівникам бібліотечних закладів за сумлінну, наполегливу роботу та вручив для потреб Публічної бібліотеки відділу культури кольоровий принтер.
Також очільник громади нагородив за багаторічну працю та вагомий особистий внесок у розвиток бібліотечної справи громади подяками Кагарлицької МТГ бібліотекарів Надію Реміханову з Горохового, Наталію Крутько з Антонівки, Світлану Фіялко з Леонівки. Подяку отримав також і завідувач господарством Центральної бібліотеки Віктор Салій.
Оксана Литвин та директор Публічної бібліотеки Лілія Литвин теж побажали колегам міцного здоров’я, родинного щастя та творчої наснаги у роботі. По цьому Лілія Литвин висловила вдячність за підтримку міській владі, відділу культури від усіх бібліотекарів та користувачів книгозбірень.
З вітальним словом від Київської обласної організації профспілки працівників культури та Кагарлицької міської організації профспілки працівників культури звернулася Антоніна Коршунова, вручила кожному члену профспілки матеріальне заохочення в сумі 250 грн. Також привітала бібліотекаря Зеленоярської сільської бібліотеки Галину Грушко з 50-річним ювілеєм, вручивши вітальну адресу та матеріальне заохочення в сумі 300 грн.
Далі бібліотечні працівники переглянули онлайн відеоекскурсію до Національного музею літератури України, розташованого в м. Києві.
Потім згадали ветеранів бібліотечної справи, які знаходяться на заслуженому відпочинку, а хвилиною мовчання вшанували память тих бібліотекарів, хто відійшов за вічну межу.
Також бібліотечні працівники прослухали вітання від начальника відділу культури міської ради Олени Петленко та переглянули презентацію про діяльність бібліотек громади минулих років.
Під час сесії Кагарлицької міської ради, яка відбулася 29 вересня, депутати ухвалили зміни до бюджету-2022, розглянули низку земельних питань, звернулися до Президента та Кабінету міністрів України щодо заборони релігійних громад УПЦ, надали згоду на відпустку міському голові.
Чергова сесія Кагарлицької міськради, яку проводив міський голова Олександр Панюта, проходила в переповненому залі. Причина цьому - присутність на засіданні прихожан Свято-Троїцького православного храму УПЦ та духовенства. Віряни, як згодом з’ясувалося, прийшли висловити свою незгоду з одним із питань порядку денного сесії, що стосувалося земельної ділянки, де розміщено храм та інші будівлі.
Перед голосуванням по цьому питанню слово взяла депутат міської ради Світлана Синюк, яка звернулася до колег із проханням не підтримувати проєкт рішення, який, за її словами, суперечить законодавству, а відповідно всі, хто проголосує «за», нестимуть кримінальну відповідальність.
Натомість депутат міської ради Сергій Будюк запевнив колег та присутніх вірян, що проєкт рішення «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою та визнання державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, рішення сесії Кагарлицької міської ради такими, що втратили чинність» не стосується безпосередньої діяльності релігійної громади в Кагарлику і знаходиться виключно в правовому юридичному полі.
Адже, за його словами, під час оформлення відповідних документів, в т.ч. держакта на землю, було допущено низку порушень. Зокрема, координати земельної ділянки, вказані в документах, є невірні і чомусь знаходяться на території дитмайданчика та парку. «Є й питання щодо законності процедури приватизації», - додав Сергій Будюк.
Настоятель Свято-Троїцького храму протоієрей Василь Синюк у свою чергу зазначив, що всі документи на землю оформлялися з дотриманням вимог чинного на той час законодавства, а роботи виконували працівники організації, що мала відповідну ліцензію. Він також категорично не погодився з аргументами Сергія Будюка, наголосивши, що релігійна громада не претендує ні на які землі, які знаходяться за межами церковного паркану, а якщо в держакті є помилки з координатами, то вони згодні їх виправити через внесення відповідних змін.
По цьому Олександр Панюта поставив питання на голосування - депутати відповідний проєкт рішення підтримали.
Інші питання порядку денного розглядалися значно швидше. Це стосувалося і внесення змін до бюджету громади-2022, і управління об’єктами комунальної власності, і взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, і погодження місць розміщення тимчасових споруд, і надання відпустки міському голові, і цілої низки земельних питань.
Насамкінець депутати підтримали звернення, яке ініціював Іван Лисий, до Президента України та Кабінету міністрів «щодо заборони релігійних громад УПЦ московського патріархату на території України».
Ще один шкільний автобус отримала Кагарлицька міська територіальна громада. Цим автобусом підвозитимуть учнів із сіл до Кагарлицького ліцею №2 імені Василя Дашенка.
Нові шкільні автобуси передав громадам Київщини голова Київської обласної військової адміністрації Олексій Кулеба. Сталося це 28 вересня у місті Бровари.
Разом із ключами від автобусів Олексій Кулеба подякував керівникам відділів освіти, освітніх закладів, водіям за мужність, витривалість, велику роботу, патріотизм. Окремо очільник Київщини подякував водіям шкільних автобусів, які брали участь в евакуації постраждалих із територій, що були окупованими, доставці туди гуманітарної допомоги.
«Шкільний автобус - не розкіш. Це життєва необхідність, - зазначає Надія Омельченко, начальник відділу освіти Кагарлицької міської ради. - Автопарк нашої громади поповнився ще одним новим шкільним автобусом. Ми щиро дякуємо Олексію Кулебі, його заступнику Жанні Осипенко за відновлення і зміцнення матеріальної бази закладів освіти. Дуже гарний і своєчасний подарунок до Дня працівників освіти».
Загалом заклади освіти Кагарлицької громади тепер обслуговуватиме 9 автобусів, включаючи і новий. Раніше дітей до шкіл Кагарличчини доставляли 10 автобусів. Але з початком повномасштабної війни два з них передали на потреби Збройних Сил України.
Біля Кагарлицького міського центру культури та дозвілля педагогів у переддень їхнього професійного свята зустрічали святковим маршем оркестру барабанщиць, який створював урочисту атмосферу.
Саме тут, у міському Будинку культури, вітали усіх освітян, чиє серце б’ється в унісон з Україною, і хто своєю працею досягає високих результатів на освітянській ниві. Золотим фондом України з непохитною вірою в перемогу назвала велику когорту освітян Кагарличчини ведуча заходу Тетяна Васильчук. Освітянська родина громади тримає стрій і потужно працює за можливих і неможливих умов.
Хвилиною мовчання учасники заходу вшанували всіх, хто став на захист України і віддав за неї своє життя.
Теплі слова вітань звучали на адресу педагогів із вуст міського голови Олександра Панюти, начальника відділу освіти Надії Омельченко, голови профспілки працівників освіти Кагарлицької громади Валерія Невдобенка, після чого розпочалася церемонія нагороджень.
Нагороди обласного значення до Дня працівників освіти була удостоєна начальник відділу освіти Кагарлицької громади Надія Омельченко.
Міський голова Олександр Панюта та начальник відділу освіти Надія Омельченко за значні досягнення та високий професіоналізм у галузі освіти, особистий внесок у виховання підростаючого покоління вручили нагороди: Тетяні Андріївській, Олесі Бондаренко, Альоні Будник, Людмилі Буряк, Світлані Бяковій, Ірині Васильченко, Тетяні Владиці, Тетяні Гриценко, Олені Дегтярьовій, Світлані Демиденко, Світлані Довгопол, Вікторії Довгоп’ят, Олені Дорош, Тетяні Дяченко, Галині Жмудь, Аліні Карпенко, Людмилі Коваленко, Наталії Коваленко, Тетяні Коваль, Галині Крижанівській, Юлії Кулагіній, Наталії Лабзенко, Галині Пазьосі, Оксані Пастушенко, Людмилі Приходько, Олені Пономаренко, Вікторії Потайчук, Миколі Рогозі, Марині Руденко, Інні Синяк, Ірині Сколоті, Людмилі Стеценко, Світлані Суховірській, Ганні Таран, Павлу Федюку, Любові Хабібулліній, Надії Хоменко, Тамарі Черненко, Оксані Шершень, Миколі Ширію, Інні Яременко, Юлії Яценко, Людмилі Кашперенко.
Нагороди Обухівської районної військової адміністрації за значні досягнення та високий професіоналізм отримали: Світлана Лісова, Марія Глобенко, Валентина Власова, Наталія Ведмеденко, Оксана Зінченко.
Подяками Міністерства освіти і науки за плідну працю нагородили: Олену Носаченко, Віту Дячук, Наталію Візьонок,
Віру Березюк, Людмилу Бусол.
Подяками комунального навчального закладу Київської обласної ради «Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів» нагородили: Людмилу Шевеленко, Ірину Горбач, Ірину Ковровську, Людмилу Мартиненко, Віту Вовк, Тетяну Ільєнко, Наталію Вернигору, Юлію Старосту, Надію Духно, Ірину Печерніну, Надію Кажукало, Катерину Фененко.
Грамоти відділу освіти Кагарлицької міської ради за багаторічну сумлінну та бездоганну працю, плідну педагогічну діяльність, високі досягнення у навчанні та вихованні учнівської молоді отримали: Василь Мамій, Людмила Нестерук, Анатолій Глобенко, Людмила Поліщук, Тетяна Васильчук, Людмила Андрущенко.
Усіх названих освітян, хто своєю щоденною працею заслужив нагороди, щедро вітали оплесками. «Ще більше захоплюємося освітянами, які роблять неможливе реальним, втілюють в життя великі задуми та роблять це професійно!» - додала ведуча заходу.
Саме для них патріотичні пісні співали Анастасія Найдич, Олександра Осадча, Ольга Остапчук, Вікторія Пригара та вокальний дует у складі Тетяни Голдобіної та Людмили Ігнатенко.
Здавалося, з початком війни «ковідна» історія закінчилася назавжди. Протягом весни й літа хворих на Covid-19 було мало. Та з першими холодами фіксують зростання нових випадків, а, у поєднанні з грипом і ГРВІ, треба знову задуматися про здоров’я. То чи доведеться знову вакцинуватися? Наскільки важкий перебіг хвороби спостерігається нині в інфікованих? На ці та інші запитання відповідає директор комунального некомерційного підприємства Кагарлицької міської ради «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Інна Карапіра.
- Інно Миколаївно, як зараз протікає COVID-19 на Кагарличчині? Чи змінилися його симптоми?
- Перебіг захворювання дійсно змінився. На даний час у Кагарлицькій громаді вже вакцинувалося близько половини населення другою дозою. Тож імунітет у нас в громаді є, і захворювання протікає набагато легше. Такі симптоми, як підняття температури, першіння у горлі, печія в горлі, сухий кашель, ломота в тілі є. Але немає ускладнень. Ускладнення мають лише люди, в яких є хронічні захворювання легеневої системи, цукровий діабет тощо.
З лікування ми призначаємо противірусні препарати, а от антибіотики, як профілактику ускладнень, вже ні. Перебіг хвороби продовжується від 3 до 7 днів. Також рекомендуємо ізоляцію до 10 днів.
- Скільки людей зараз хворіє на коронавірус у нашій громаді?
- Упродовж минулого тижня до нас звернулася із симптомами ГРВІ 271 людина. Швидкі тести підтвердили коронавірус у 72 хворих. Кількість інфікованих із кожним тижнем зростає, але протікає хвороба у легшій формі.
- Які вакцини нині є в наявності у Кагарлику?
- У нас є CoronaVac у достатній кількості і Pfizer.
CoronaVac використовується для вакцинації 1 і 2 дозами, а для 3-ї (бустерної) дози - лише Pfizer.
Усі, хто мають бажання вакцинуватися, можуть звернутися у 106 кабінет поліклінічного відділення, який працює з 8.00 до 15.00. Там постійно є медсестра і черговий лікар. Тож запрошую на вакцинацію.
- З якого віку можна щепити дітей від коронавірусу? І чи доцільно це робити?
- Ми вакцинуємо дітей з 12 років. Вакциновані діти в нас є, небагато, до 30 чоловік. Це, в основному, ті, хто виїжджає відпочивати за кордон, на спортивні змагання. Діти приходять на вакцинацію з батьками. Усе проходило добре.
- Інно Миколаївно, у супермаркетах в Кагарлику вже продаються експрес-тести. Чи рекомендували б Ви їх купувати?
- Ми зараз у поліклінічних лабораторних умовах користуємося експрес-тестами. Їх у нас достатньо, і всі вони мають відповідні сертифікати, згідно з вимогами МОЗ. Тестами із магазину людина користуватися, звісно, може. Але все одно, коли вона звернеться до нас, ми проводитимемо повторний тест. Тож купувати у магазині не раджу.
Якщо ж хворий потрапляє у відділення Кагарлицької багатопрофільної лікарні з якимись ускладненнями, то там робиться ПЛР-тест і підтверджується або не підтверджується наявність коронавірусу.
Хочу додати: у місті діє лише один центр вакцинації – у Кагарлицькій амбулаторії. Окрім цього є пункти вакцинації у кожній амбулаторії.
Якщо ж, приміром, до нас звертаються працівники колективу, або жителі села чисельністю понад 10 чоловік з бажанням вакцинуватися, то лікар та медсестра виїжджають у пункт вакцинації і щеплюють людей. Зараз, до прикладу, звернулися до нас наші військовослужбовці – ми їх вакцинуємо, навіть якщо у когось немає декларацій із сімейним лікарем.
І ще одне: у нас є кисневі концентратори. Ми їх видаємо людям додому, які перехворіли на коронавірус і мають в них потребу. Видаємо у користування безкоштовно, шляхом укладання договору. Таких концентраторів маємо у достатній кількості. Тож, в разі потреби, звертайтеся.
25 вересня у селі Ліщинка сталася пожежа. Вогонь повністю знищив господарську споруду, що не використовувалася.
У неділю о 20:24 на пункт зв’язку 19-ДПРЧ м. Кагарлика надійшло повідомлення, що в Ліщинці сталася пожежа. По вулиці Миру горіла господарська будівля, яку давно не використовували.
На ліквідацію стихії було направлено черговий караул 19-ДПРЧ м. Кагарлик. Прибувши на місце о 20:41, рятувальники побачили, що вогонь охопив будівлю площею 450 кв.м.
Загоряння вдалося локалізувати о 22:46, а ліквідували пожежу лише через годину - о 23:50.
Вогонь знищив будівлю повністю.
16 вересня, напередодні Дня рятівника, працівників 19 ДПРЧ м. Кагарлика привітали з професійним святом очільник Кагарлицької громади Олександр Панюта, а також його заступники Іван Семцов та Ігор Будюк. Вони подарували рятівникам мінімийку для транспортних засобів німецької компанії Karcher, а також вручили подяки Кагарлицької міської територіальної громади кращим представникам рятувальної служби.
По цьому усі присутні на урочистостях мали змогу ознайомитися з автомобілями Rosenbauer Steyr, якими віднедавна поповнився автопарк пожежно-рятувальної частини.
Начальник 19 ДПРЧ Олександр Раснюк зазначив, що благодійна техніка вже найближчим часом буде використовуватися в роботі кагарлицькими рятівниками. Автомобілі прибули з Австрії. І хоч не нові, 2005 року випуску, втім мають гарний технічний стан і укомплектовані всім необхідним для роботи. Вони – одні з найкращих, які отримали рятувальні підрозділи Київщини.
— Зроблені за європейськими стандартами, - наголосив Олександр Раснюк.- Мають ємність для води на дві тонни. Всі вузли справно працюють. Особливу увагу привертає так званий «ствол першої допомоги». У наших машинах він теж є, але на його збирання потрібен певний час. В австрійських машинах ствол подачі води намотаний на спеціальну котушку і пожежник без проблем його розгортає за лічені хвилини. Машина дуже маневрова, тому ідеально підходить для гасіння пожеж у маленьких населених пунктах.
Серед інших переваг начальник 19 ДПРЧ виділив наявність гідроінструменту, який використовується під час рятувальних робіт внаслідок ДТП, зокрема, для деблокації постраждалого.
Автомобілі також укомплектовані 6 німецькими апаратами на стиснутому повітрі, які вкрай необхідні для роботи в задимленому середовищі, 6 масками до них, димососами. Є і пневмоподушки, які використовуються для звільнення людей із завалів.
- Ми вирішили, - підсумував Олександр Раснюк, - що один Rosenbauer буде обслуговувати перше відділення, інший триматимемо у третьому, резервному.
Після завершення всіх процедур, пов’язаних з юридичним оформленням документів, кагарлицькі рятівники зможуть виїжджати на виклики вже на австрійській техніці. Можливо, і в цьому місяці.