Пошук

Кагарличани – переможці чемпіонату області з футзалу

Команда «ДЮСШ-ДРУЖБА» міста Кагарлик у складі юнаків 2008 року народження стала переможцем Чемпіонату Київської області з футзалу - 2023.

26 лютого у Кагарлику в приміщенні фізкультурно-оздоровчого комплексу відбулася фінальна частина Чемпіонату Київської області з футзалу серед юнацьких команд. За призові місця боролися команди із Кагарлика, Яготина, Білої Церкви та Борисполя.

У першому півфінальному матчі зустрілися команди ДЮСШ Яготин та ФК «Зміна» Біла Церква. В основний час гра закінчилася з рахунком 1-1. А от у післяматчевих 6-метрових ударах перевагу показали гравці ДЮСШ Яготин із рахунком 5-3.

Другий півфінал відбувся між «ДЮСШ-ДРУЖБА» - «Бориспіль-спорт». Рахунок 2-0 на користь команди кагарличан.

Матч за третє місце завершився перемогою ФК «Зміна» над «Бориспіль-спорт» із рахунком 6-1.

У фіналі «ДЮСШ-ДРУЖБА» Кагарлик із рахунком 7-0 перемогла ДЮСШ Яготин. Кращим гравцем Чемпіонату визнано воротаря команди з Кагарлика Михайла Коваленка.

У нагородженні призерів чемпіонату взяв участь голова Кагарлицької громади Олександр Панюта. Президент ПФК «ДРУЖБА» Олександр Онищенко привітав команду з перемогою та подарував юним футболістам цінні подарунки.

«Вітаємо «ДЮСШ-ДРУЖБА» із гарною грою та перемогою. Дякуємо батьківському колективу, а також вбо­лі­вальникам за чудову підтримку команди», - зазначає тренер команди, директор ДЮСШ Роман Свиридченко.

У Кагарлицькій лікарні доступна рання діагностика всіх захворювань

Реформування системи охорони здоров’я ставить до медзакладів нові вимоги. Щоб отримати кошти від Національної служби здоров’я – тобто підписати відповідні пакети медпослуг – медзаклади повинні бути забезпечені належним обладнанням та мати в штаті відповідних спеціалістів.
Ми розпитали в головного лікаря Кагарлицької багатопрофільної лікарні Марії Недолько, яке обладнання є в закладі для проведення діагностики у пацієнтів. Що отримала чи придбала лікарня протягом останнього часу? Адже в період спалаху коронавірусу Кагарлицька БПЛ мала статус ковідного госпіталя, тож сюди надходила специфічна апаратура, саме з акцентом на лікуванні коронавірусу.

– Медичну допомогу потрібно надавати і вчасно, і якісно - це аксіома. Але якщо немає належного обладнання, то це зробити важко, навіть при наявності спеціалістів. Дякуючи нашому міському голові Олександру Панюті, нашим депутатам міськради, ми у 2022 році зробили дуже багато для поповнення нашої матеріально-технічної бази. Зокрема, завдячуємо діагностичним обладнанням.
За кошти місцевого бюджету ми відремонтували флюорограф. Це дуже важливий і потужний крок у діагностиці. І флюорографія в нас зараз на високому рівні: чудовий апарат, прекрасні спеціалісти.
І флюорографічна, і рентгенографічна діагностика знаходиться на високому рівні. Але хочу, щоб і пацієнти зрозуміли такий нюанс: у кожного апарату - чи то флюорограф, чи УЗД-апарат, чи рентген - е певні технічні можливості й обмеження. Вони безперервно можуть працювати лише певний період часу. Далі обладнанню потрібно «відпочити». Перевантаження призведуть до того, що апарат або зламається, або видаватиме некоректні результати. Тому й неможливо обстежити всіх бажаючих одночасно.
Принагідно хочу зауважити, що ми маємо всі технічні та матеріальні можливості видавати пацієнтам, які пройшли рентгеноскопію, плівки із результатами. Так, це зараз не є обов’язковим, бо ми маємо сучасний рентгенапарат, який передає зображення лікарю-рентгенологу на монітор для опису. За потребою цей знімок може бути переданий мережею іншому лікарю або записаний на флешку. Але якщо пацієнт бажає мати роздрукований знімок - цьому немає ніяких перепон. Йому такий знімок роздрукують. Причому абсолютно безкоштовно.
Також ми нещодавно за МОЗовським розподілом отримали новий портативний рентген апарат, який буде встановлено в хірургічному відділенні. Точніше кажучи, він там уже знаходиться, але в запакованому вигляді. Нині триває оформлення документів та дозволів на початок роботи на ньому. Коштує цей рентгенапарат близько 2,5 мільйона гривень. Із доставкою його із Києва нам посприяла Кагарлицька міська рада - знайшли перевізника.
Моєю мрією є придбати мамограф (апарат для обстеження молочних залоз у жінок). Хоча для нас це придбання непосильне: цифровий апарат коштує 4-5 мільйонів гривень. Але це придбання дало б змогу нам підписати ще один пакет медичної допомоги із НСЗУ.
Також за кошти місцевого бюд­жету ми придбали портативний УЗД-апарат. Працює це обладнання чудово. Він може живитися від акумулятора, тож, незважаючи на те, що знаходиться в пологовому відділенні, за його допомогою можна обстежити хворих в інших відділеннях. Наприклад, в хірургічному чи реанімації.
Окрім портативного УЗД-апарата, ми маємо новий стаціонарний в поліклініці. Його вартість 649 тисяч гривень. До нього ми придбали три датчики: один, що можна обстежувати щитоподібну залозу, інший - робити ЕХО серця. Також окремо до цього апарата за 85 тисяч докупили вагінальний датчик, що дає змогу обстежувати жінок без повного сечового міхура.
Також для пологового відділення ми придбали за 248 тисяч гривень аудіометр. Тепер ми можемо у перші три дні після народження визначити чи все нормально у немовляти зі слухом, чи немає проблем. Дякувати Богу, така патологія трапляється рідко, але її потрібно швидко визначити. Бо ж якщо до року дитина не говорить, то як дізнатися, чи це вона просто не говорить, чи в неї проблеми зі слухом?
Ще за 530 тисяч гривень купили сучасний фетальний монітор. Фетальні монітори в нас є, але цей більш досконалий – із розшифровкою. Він записує сердечко ще ненародженої дитини, стан матки вагітної і відразу видає розшифровку.
Значним надбанням є киснева станція. На неї було виділено державою 765 тисяч гривень. Але коштом місцевого бюджету зроблено проєкт. Також за кошти місцевого бюджету було проведено киснепровід та обладнано подачу кисню в інфекційне відділення.
Наприкінці минулого року ми придбали за власні кошти, які заробили в НСЗУ, відеогастроскоп. Ним можна побачити передракові стани шлунку. А зараз, вже за кошти місцевого бюджету, придбали до нього насадку – гнучкий колоноскоп, і тепер можемо обстежувати ще й кишківник.
Також наприкінці 2022 року ми придбали до відеостійки два датчики: гістероскоп, яким можна буде виявляти проблеми жіночі, як от поліпи в матці, та цистоскоп для огляду сечового міхура.
Кілька слів хочу сказати за нашу лабораторію - тут можна робити всі базові аналізи, які роблять комерційні лабораторії. Єдина різниця, що в нас потрібно взяти направлення лікаря: або сімейного, або лікуючого. Тобто витратити трохи часу. Але, на відміну від комерційних лабораторій, ці аналізи ми робимо безкоштовно.
Стосовно вартості обстежень: якщо воно проводиться за направленням сімейного або лікуючого лікаря, то ця процедура безкоштовна. Причому немає значення з якої лікарні виписане направлення: чи то Кагарлицької, а чи якоїсь іншої. Адже за хворого платить НСЗУ.
Тож, як бачите, у Кагарлицькій багатопрофільній лікарні зараз доступна рання діагностика всіх захворювань. Захворювання дихальних шляхів: флюорографія, рентген. Захворювання сечового міхура: цистоскоп, УЗД-апарат. Захворювання шлунково-кишкового тракту: відеогастроскоп з різними насадками. Наша лабораторія робить усі необхідні аналізи за направленням лікарів.
У планах є ще запуск у роботу придбання певного обладнання. Але про них розповімо, коли ці плани втіляться в життя.

Архітектор добрих справ

На життєвому шляху мені щастило на зустрічі з добрими і щирими, щедрими душею людьми. Серед них – Коваль Надія Власівна, нині   пенсіонерка, яку, вочевидь, добре пам’ятають представники старшого покоління як висококласного фахівця-будівельника – головного зодчого Кагарличчини на рубежі минулого й нинішнього століть. У ті роки я працював на посаді директора міської школи №3, і за сприяння тодішнього керівництва району і міста, підтримки організацій, підприємств та установ Кагарличчини тоді вдалося на пришкільній території спорудити спортивний майданчик зі стадіоном, біговими доріжками і майданчиками для волейболу, баскетболу та тенісу, а також розібрати поряд зі школою аварійно небезпечну недобудову басейну, яка іржавими штирями арматури, хоч і була огороджена, роками загрожувала життю і здоров’ю допитливих школярів. Добудувати басейн не знайшли коштів навіть у хвалені деким радянські часи, а з плином років оголена, поїдена іржею арматура все одно не годилася для продовження будівельних робіт. Зате бетонні блоки, видобуті з фундаменту недобудованого басейну, пішли на благородну справу – спорудження Свято-Троїцького храму, який нині є окрасою нашого міста. І серед зодчих тієї величної споруди, як і спортмайданчика біля школи, була Коваль Надія Власівна. Розповідаючи про часи будівництва храму в Кагарлику, Надія Власівна із вдячністю згадує й тих, хто на вищих щаблях – на рівні області, держави – сприяв добрій справі, зокрема про свою колегу Пашковську (Бондаренко) Нелю Сергіївну, а також нашого земляка Демиденка Аркадія Федоровича, на честь якого названо одну з вулиць у Кагарлику.
Про свій внесок у будівництво храму Надія Власівна через скромність говорить мало, зате її колеги в одній із ювілейних віршованих присвят підкреслюють: «Це ж Надії ідея, Це її старання, І що храм збудований – Її мудрування! І храм засіяв у нас – Гарний, величний – Цей храм не поступиться Навіть столичним!»
Надія Власівна родом із Чернігівщини, але вже понад пів століття її доля пов’язана з Кагарличчиною. Пройшла славний життєвий шлях, про що свідчать пам’ятні відзнаки, як-от Грамота Ради Київської обласної організації ветеранів України за особистий вагомий внесок у розвиток ветеранського руху, збереження пам’яті про мужність, стійкість, відвагу і героїзм у роки Другої світової війни, патріотичне виховання молоді на славних традиціях старшого покоління, за сприяння соціальному захисту ветеранів і багаторічну громадську діяльність, а також відзнака Президента України – медаль «70 років визволення України від фашистських загарбників».
…У 1972 році Коваль Надія Власівна і її чоловік Коваль Петро Махтейович (світлу пам’ять про якого нині бережуть кагарличани) закінчили Київський будівельний інститут і отримали направлення в Кагарлик. 13 липня 1973 року вони із півторарічним сином Віталієм приїхали в наше місто. Через місяць Петра Махтейовича призначили районним архітектором, а Надію Власівну прийнято на роботу в ПМК-23 тресту «Білоцерківсільбуд».
«Начальником ПМК-23 був Маліков Расім Магафурович, – пригадує Надія Власівна, – а начальником тресту «Білоцерківсільбуд» – Переверцев». Роботу виконувала сумлінно: складала графіки і виконувала заявки на будівельні матеріали та здійснювала їхнє списання за формою №286. Добре пам’ятає, як 30 квітня 1974 року їй була оголошена Подяка за досягнуті високі показники і сумлінне ставлення до праці. Коваль Надію Власівну призначили читати лекції будівельникам різних спеціальностей: малярам, штукатурам, столярам, каменярам, бетонувальникам, зварювальникам. Самотужки виконала ремонтні роботи в кабінеті (чи здатні на це нинішні чиновники?), готувала плани роботи, які погоджувала в тресті «Білоцерківсільбуд», та читала лекції. У липні 1974 року їй була оголошена Подяка за добре організоване і проведене навчання на курсах цільового призначення. Люди були задоволені роботою Коваль Надії Власівни і її турботою про них: на той час вона мала зарплату 180-200 крб, а робітникам збільшили з 80 до 150 крб.
Після ліквідації ПМК-23 Надію Власівну в червні 1976-го року було переведено в Миронівське ПМК-21 згідно з наказом по тресту і призначено інженером виробничо-технічного відділу.
Радісні життєві події відбулися рік за роком: у березні 1976-го народилася донечка Людмила, а в жовтні 1977-го – Інна. Проте уже в травні 1979 року Надія Власівна прийнята на роботу в Кагарлицький бурякорадгосп старшим економістом із праці. Звільнившись через пів року за власним бажанням, була зарахована на посаду інженера інспекції Державного архітектурного будівельного контролю – заступником районного архітектора. Скромно говорить пані Надія про свої трудові успіхи тих часів, показуючи документи, які свідчать про нагородження взимку 1986-го за рішенням облвиконкому медаллю «Ветеран праці», а в березні цього ж року – Подякою за досягнуті високі виробничі показники.
Перебуваючи в кадровому резерві, Надія Коваль певний час виконувала обов’язки завідуючої відділом містобудування та архітектури, а 23 вересня 1998 року призначена на посаду завідуючої відділом містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства з присвоєнням 11 рангу державного службовця.
Надія Власівна була справді фахівцем своєї справи, тож попри пенсійний вік їй у лютому 1999-го було продовжено термін перебування на державній службі, а в березні 2001-го – ще раз. І тільки в липні 2002 року Надію Власівну було звільнено з посади начальника відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства у зв’язку з виходом на пенсію.
…Надія Власівна показує архівні фотографії, серед яких – затишний інтер’єр Ржищівського геріатричного пансіонату – одного з її дітищ; під час своєї розповіді вона не згадала жодної сумної сторінки, хоч такі в житті, звісно, були. Вона залишається все такою ж енергійною, життєрадісною, прагне кожному чимось допомогти, як невтомно робила це все своє життя. Добрі справи Надії Власівни Коваль житимуть теплим спогадом у всіх, хто її знає.
Нещодавно Надія Власівна відзначила свій День народження. Приєднуємося до численних вітань рідних і близьких, друзів іменинниці і зичимо їй кріпкого здоров’я та щасливого довголіття!

Провалилися під лід

У Кагарлику двоє рибалок провалилися під лід. Один чоловік вибрався з води сам, а іншого дістали рятувальники.

Про те, що в Кагарлику на Заводському ставку рибалка провалився під лід та не може вибратися на берег, оперативно-диспетчерська служба 19-ї Державної пожежної рятувальної частини м. Кагарлик отримала повідомлення 18 лютого о 13:06.

За викликом негайно вирушили рятувальники, які перебували на чергуванні.

Виявилося, що двоє рибалок опинилися у воді за 20 метрів від берега. Один із чоловіків зміг самостійно вибратися на лід. А от другий знаходився у крижаній воді та потребував допомоги.
Кагарлицькі рятувальники дістали чоловіка із води та передали працівникам екстреної медичної допомоги. Медики доправили любителя зимової риболовлі до Кагарлицької багатопрофільної лікарні. У нього діагностували переохолодження.

«Зважаючи на нинішню зиму, значні коливання температури, любителям підлідної риболовлі потрібно бути вкрай уважними та обережними та дотримуватися правил поводження на льоду, - коментує подію Олександр Раснюк, начальник 19-ї ДПРЧ м. Кагарлик. - Пам’ятайте, що ваші життя та здоров’я важливіші за будь-який улов.»

У березні Уряд проведе індексацію пенсій на 20%

У 2023 році пенсії для українців знову будуть підвищені. Вже у березні Уряд проведе індексацію пенсій на 20%. Під індексацію підпадатимуть усі категорії, визначені в Законі «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Про це повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

«За дорученням Президента України ми робимо індексацію пенсій попри те, що законом України про державний бюджет на 2023 рік така індексація не є обов’язковою. Уряд виконує свої зобов’язання перед людьми. Ми допомагаємо тим, хто цього  найбільше потребує. Індексація виплат торкнеться більш, ніж 10 мільйонів українців», — зазначив очільник Уряду.
Крім того, цьогоріч Уряд збереже всі доплати до пенсії за віком у межах програми, яку ініціював Президент України Володимир Зеленський. Денис Шмигаль підкреслив, що пенсіонери віком понад 80 років продовжать отримувати щомісячну доплату в 500 грн. Для пенсіонерів віком 75-80 років ця доплата становить до 400 грн на місяць, а для пенсіонерів 70-75 років — до 300 грн.
«Загалом цього року держава планує витратити на пенсійне забезпечення понад 700 млрд грн. Попри війну, ми знаходимо можливості підвищувати виплати, допомагати та підтримувати», — наголосив Прем’єр-міністр.
За словами Глави Уряду, у 2022 році держава спрямувала на соціальні виплати близько 800 млрд грн. Зокрема, на пенсії було спрямовано 575 млрд грн. Це на 65 млрд грн, або на 12,5% більше, ніж у 2021 році.

Навчання із тактичної меддопомоги в Кагарлику

8 лютого у Кагарлику відбулися ознайомчі навчання із тактичної медичної допомоги.

Бути готовим надати першу домедичну допомогу оточуючим, які отримали поранення - нагальна вимога нинішнього воєнного часу. Адже ми не знаємо куди наступного разу можуть завдати удару російські окупанти і чим це обернеться. Тож актуальність таких навчань дуже висока.

Навчання з тактичної медичної допомоги організувало добровольче формування «Територіальна оборона Кагарличчини», яке очолює Сергій Будюк. Проходили вони в малій залі міського Будинку культури.

Тут досвідчені фахівці демонстрували присутнім як слід надавати першу медичну допомогу і самодопомогу при пораненнях, як зупиняти кровотечу та захищати рани, накладати первинну пов’язку, користуватися турнікетом та іншими засобами першої медичної допомоги. Розповіли що не слід робити при наданні такої допомоги та як захиститися тому, хто її надає.

По завершенні навчань, які мали ознайомчий характер, їх організатори запросили охочих отримати більш грунтовні знання в цій сфері та потренуватися виконувати дії практично, звертатися до тероборони Кагарличчини. Для них проведуть окремі заняття під час одного із вихідних днів.

Подарунки першим новонародженим

Першими у 2023 році на Кагарличчині побачили світ дівчинка Поліна і хлопчик Дамір, сталося це 3 січня. Обидві дитини - жителі Кагарлика. Їхні батьки отримали подарунки від міськради.

3 січня у пологовому відділенні Кагарлицької багатопрофільної лікарні народилася дівчинка Поліна, а через кілька годин – хлопчик Дамір. Ці немовлята стали першими новонародженими жителями Кагарличчини у 2023 році.
Вже багато років поспіль перший новонароджений малюк, в особі батьків, отримує від міської ради подарунок. Спочатку це була побутова техніка, а тепер – подарунковий сертифікат.
Не відступили від традиції й цього року. 9 лютого перед початком чергової сесії Кагарлицької міської ради батькам Поліни Ігорю та Вікторії Бабатам, Даміра - Марині та Владиславу Дзецінам (отримувала мама) міський голова Олександр Панюта разом із щирими вітаннями та квітами вручив сертифікати для придбання товарів новонародженому на 5 тисяч гривень кожен. А присутні на засіданні привітали батьків оплесками.

У Кагарлицькому ліцеї №4 відкрили клас безпеки

Клас безпеки являє собою спеціально обладнаний кабінет у школі, де є чимало наочних та допоміжних матеріалів, на яких можна тренуватися. Таких кабінетів безпеки в Обухівському районі вже є 6.

«Навчання підростаючого покоління з основ безпеки життєдіяльності сьогодні є одним із пріоритетних завдань у кожному закладі. Адже зараз у нашій країні ідуть бойові дії. І тому наші діти повинні знати як правильно себе поводити під час повітряної тривоги та під час обстрілів, як поводити себе із вибухонебезпечними предметами, вміти правильно користуватися правилами пожежної безпеки цивільного захисту. А також знати і вміти надати першу домедичну допомогу, якщо виникне така необхідність. І тому ми знаходимося у класі безпеки, який відкриваємо, адже необхідні навички діти будуть здобувати зі своїми наставниками», - пояснила начальник відділу освіти Кагарлицької громади Надія Омельченко.

Очільник громади Олександр Панюта наголосив, що «Це тільки початок таких класів безпеки у нашій громаді, ми будемо продовжувати працювати над тим, щоб відкрити такі класи в школах». Він подякував усім, хто надав допомогу в облаштуванні класу, і висловив упевненість у тому, що діти будуть його використовувати разом із педагогічними працівниками для навчання безпеки в усіх напрямках.

Ініціатором створення класу виступило Обухівське РУ ГУ ДСНС України у Київській області. Управління надало методичну допомогу у його створенні. Також ДСНС забезпечила клас макетами пожежного обладнання, справжнім бойовим одягом та шоломами, протигазами, пожежним інвентарем. Працівники служби надали зразки сучасних систем протипожежного призначення. Для навчання дітей поводженню у разі виявлення вибухонебезпечних предметів управління надало наочну агітацію: ігри, буклети, листівки, плакати тощо.

У відкритті класу взяли участь начальник Обухівського РУ ГУ ДСНС полковник служби ЦЗ Олександр Головач, заступник начальника відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Обухівського РУ Олександр Сук, головний інспектор ВОПР Обухівського РУ підполковник Максим Гапоненко та майор Сергій Онищенко, представники Головного управління ДСНС України в Київській області.

На першому уроці в класі, який дали присутнім учні ліцею, діти продемонстрували відмінні знання із безпеки життєдіяльності, після чого своє заняття провели працівники головного управління ДСНС України в Київській області.

Олександр Загородній, інспектор сектору ювенальної превенції відділу превенції Обухівського РУП ГУПН в Київській області нагадав школярам про правила користування електроприладами, особливо коли відбуваються відключення електроенергії та перепади напруги. Наголосив на дотриманні правил дорожнього руху, акцентував, у жодному разі не переходити вулицю з увімкненими навушниками. Детально зупинився на тому, що не можна чіпати і намагатися самоліквідовувати вибухонебезпечні предмети та виходити на тонку кригу.

На вулиці школярів чекала машина пожежно-рятувальної служби, рятувальники дозволили дітям відчути себе їх колегами – посидіти за кермом величезної автівки, одягти спецкостюми і потримати в руках предмети гасіння пожежі.

Погоджено перейменування вулиць

Кагарлицький міський голова Олександр Панюта 6 лютого провів чергове тридцять сьоме засідання виконавчого комітету.

Під час засідання було обговорено і схвалено Програму забезпечення охорони публічного порядку, зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод громадян та профілактики правопорушень на території Кагарлицької міської територіальної громади на 2023 рік. Розглянуто й ухвалено відповідне рішення про стан військового обліку на території Кагарлицької МТГ у 2022 році та завдання щодо його поліпшення у 2023 році.

Члени виконкому підтримали пропозиції, напрацьовані на засіданні комісії з питань захисту прав дітей, щодо надання дозволу на дарування земельної ділянки, дозволів на виїзд за кордон неповнолітніх; затверджено Порядок призначення та реєстрації помічника дієздатній фізичній особі, яка за станом здоров’я не може самостійно здійснювати свої права та виконувати свої обов’язки.

Надано дозвіл фізичній особі-підприємцю на розміщення зовнішньої реклами; погоджено перейменування назв вулиць, провулків у сільських населених пунктах Кагарлицької міської територіальної громади (остаточне рішення прийматиме сесія міської ради).

Виконком ухвалив рішення про надання дозволу Кагарлицькому міському голові на укладення меморандуму про співпрацю між Кагарлицькою МТГ і ПСП «Переселенське-К» для встановлення стійкого партнерства у сфері сільського господарства.

Крім того, впорядковано кілька поштових адрес, ухвалено рішення про надання потребуючим необхідної матеріальної допомоги, про взяття на баланс та передачу з балансу комунального майна Кагарлицької міської територіальної громади; надано дозволи на видалення зелених насаджень.

Окремим рішенням на відповідальне безоплатне зберігання Кагарлицькій міській раді передано з балансу Обухівської районної військової адміністрації мобільний намет з відповідним обладнанням для облаштування за потреби додаткового пункту обігріву.

Народний аматорський хор із Кагарлика - один із найкращих колективів обласного фестивалю

Народний аматорський хоровий колектив Кагарлицького міського центру культури та дозвілля визнали одним із найкращих серед учасників VI Обласного фестивалю різдвяних обрядодійств «Нова радість стала».

28 січня у селі Дмитрівка Бучанського району відбувся VI Обласний фестиваль різдвяних обрядодійств «Нова радість стала». Серед 32 художніх колективів та понад 500 учасників дійства були й представники Кагарличчини.
Наш край презентували учасники народного аматорського хорового колективу Кагарлицького МЦКД під керівництвом Олексія Михайлова. Делегацію очолювала начальник відділу культури Кагарлицької міськради Олена Петленко.
Учасників фестивалю привітала заступниця голови Київської обласної ради Тетяна Семенова, депутатка обласної ради Олена Шуст, сільський голова Дмитрівки Тарас Дідич, директорка Київського обласного центру народної творчості Олена Завальська та заступник голови Бучанської РВА, почесні гості, серед яких і директорка Ржищівського історико-археологічного музею Людмила Карпенко.
Колективи, що брали участь у фестивалі, майстерно виконували народні, автентичних вокальні твори, чарували глядачів та колег акторською грою, театралізованими дійствами, яскравими сценічними образами.
Журі фестивалю серед його учасників визначило три найкращі колективи Київщини. Це - аматори сцени з Таращі, Переяслава та Кагарлика.
Трійці кращих колективів директорка Київського обласного центру народної творчості Олена Завальська вручила статуетки. Від кагарличан нагороду отримував художній керівник колективу Олексій Михайлов.
«Бажаємо нашим творчим, креативним, щирим, відданим своїй справі аматорам хорового мистецтва подальших творчих злетів та перемог! Разом ми - сила!», - зазначив директор Кагарлицького МЦКД Володимир Копильний.
Село Дмитрівка, де відбувався фестиваль, увійшло в історію російсько-української війни. 30 березня 2022 року тут відбувся бій 114 бригади ТРО Київської області з броньованою колоною у кількості 7-14 одиниць ворога (за іншими даними 5 одиниць), яка рухалася через село до Житомирської траси. На перехресті вулиць Травневої та Шляхової тероборонівці знищили 2 танки і 2 БМП ворога та захопили ще 1 танк. Автоматним вогнем було знищено живу силу окупантів. Решту колони розбила артилерія ЗСУ за селом.

Вийшла з друку нова поетична збірка кагарличанина Віктора Заїки

Наприкінці минулого року побачила світ чергова збірка поезій нашого земляка, члена Національної спілки журналістів України Вік­тора Заїки “На долонях доріг”.

Ймовірно, обираючи назву для своєї книги, автор мав на увазі провести паралель між нетлінністю поезії та тією дорогою життя, якою йде кожен із нас назустріч своїм мріям:

Поспішав, бо кликали дороги,
Все летів кудись, але куди?
Позабув я давню засторогу,
Що назад вже шляху не знайти.
(“На долонях доріг”).

Оскільки переважна більшість віршів нової збірки поета сповнені естетичних та етичних душевно-духовних переживань, то тепло читацьких рук, вважаю, книга буде відчувати постійно.

Вірші Віктора Заїки наділені од­нією важливою якістю – вони читаються легко, інколи яскраві, інколи досить прості і точні, але завжди без незграбних фарб, без спроб шокувати читача таким собі лихим літературним наскоком. Лаконічно, витончено, стильно, а головне - точно потрапляють у настрій збірки “На долонях доріг”.

П’ять розділів книги (“На долонях доріг”, “Поза часом, поза орбітами”, “Літа за літом”, “Зоре-зоренятко”, “Світи”) асоціативно та вдало доповнюють один одного. Кожен із них точно характеризує глибину поезій, яку уважний читач різного віку відкриє для себе.

Вірші Віктора Заїки відрізняють ігрові рими, багатий поетичний словник поета та культурна тематика. У них є свого роду елемент інтриги. І багато в чому цю інтригу створюють образи ліричних героїв:

Ще не втомивсь від тебе,
ще не розлюбив,
І лиш тобою й досі жити хочу,
Чекав, шукав, а так і не зустрів,
Хоча і бачив в снах тебе щоночі
(“Л.”).

Наважуся припустити, що ця збірка – свого роду щоденник записів душі поета.

Ліричні рядки звучать тут і ніжно, і пронизливо, і надривно, іноді переходячи то на крик, то на шепіт.

У поезіях складається образ особистості людини, збагаченої життєвим досвідом, яка іноді живе двадцять чотири години в режимі нон-стоп:

Я ще живу, ще вірю в день майбутній.
Його стрічаю з трепетом й любов’ю.
Бо хоч давно вже сивий, та по суті
Ще не надихався ні світом, ні тобою.
(“Я ще живу, ще вірю в день майбутній...”).

У своїх поезіях автор час від часу втікає у світ свого дитинства:

Пливе над полями малиновий дзвін,
Спішу по стерні я стіжкам навздогін.
Цвітуть небеса і палає зеніт,
І пахне дитинством солом’яний світ.
(“Солом’яний світ”).

Іноді глибина спогадів поета виглядає то романтично:

Місяць допливав до виднокола,
І хитались зоряні світи,
Тануло, зникало все навколо,
Залишались тільки я і ти.
(“Царівна”),

то драматично:

Ти прийшла і тихо поруч сіла,
А на серці в мене лиш зима.
Літо відцвіло, переболіло
І в минуле вороття нема.
(“Наче стихло, наче й відболіло”).

І якимось невловимим чином у поетичному світі Віктора Заїки поєднуються легкість та приземленість, духовність та захопленість красою природи:

Святкові свічі в храмі догорають,
І тануть в небі міріади зір...
(“Великдень”).

Весна спішить на береги,
Купає річка синь небес,
І знов лунає навкруги:
– Христос Воскрес!
– Христос Воскрес!
(“Христос Воскрес!”).

У віршах Віктора Заїки свій кольороопис (“завірюха золота”, “білі бригантини”, “входить осінь в рудому плащі”). Відчувається, що автор має художнє бачення світу, що важливо для поета.
Звісно, дуже багато про автора говорять лексика, словниковий склад віршів. Якщо провести їх аналіз, то ми побачимо, що найбільш вживані слова – біль, любов, самота, кохання... Все це і є душа ліричного героя.

У першому вірші своєї збірки “На долонях доріг” Віктор Заїка зізнається:

Вже давно всі слова у віршах
і піснях моїх визріли,
Відшуміли дощі,
і розтанули вкотре сніги.
Я ж чекав і чекав... І молився
покірно Всевишньому,
Щоб діждатися Вас,
набирався терпіння й снаги. (“Побачення”).

Переконаний, що цей сповідальний авторський голос, що пронизує всю збірку, обов’язково знайде свого читача.

Графік вивезення сміття в Кагарлику у лютому, березні та квітні 2023 року

Графік вивезення побутових відходів від приватного житлового сектору міста Кагарлик комунальним підприємством «Міськрембудсервіс» у лютому, березні та квітні 2023 року, згідно з яким один раз на місяць по вулицях рухатиметься трактор із використанням звукової сигналізації для збору побутового сміття.
Зауважимо, що у дні зі снігопадами та ожеледицею виїзду транспорту не буде - його перенесуть на інші дні.
Початок руху трактора по вулиці – з 9-00.

1 маршрут
4 лютого, 4 березня, 1 квітня
Вулиці: Столична (К. Маркса), пров. Столичний (пров. К.Маркса), Володимира Великого (Московська), Київська, Відродження (Дзержинського), Пушкіна, Історична (Калініна), Кооперативна, Ярослава Мудрого (Комсомольська), Титова, Лугова, Лісова, пров. Лісовий, Медова (60 років СРСР), пров. Медовий, Бащенка, Довженка, пров. Довженка, Сестер Куян, Нектарна, пров. Титова, Барвінкова.

2 маршрут
4 лютого, 4 березня, 1 квітня
Вулиці: Каштанова (Комунарська), 1 Травня, С. Разіна, пров. С. Разіна, пров. Став’янський (пров. Фрунзе), Польова, пров. Каштановий (пров. Комунарський), Бригадна, Гайдара, Дачна, 97 Стрілецької дивізії, Вознесенська (Ленінградська), Загородня, Став’янка (Фрунзе), (від Свято-Троїцької (вул. Свердлова) до вул. 1 Травня), Городецька (Петровського), Гагаріна, Симиренка (Пролетарська), Мічуріна, Яблунева (пров. Пролетарський), Свято-Троїцька (Свердлова), пров. Гагаріна.

1 маршрут
11 лютого, 11 березня, 8 квітня
Вулиці: Ентузіастів, Ватутіна, Саксаганського, Європейська (Будьонного), Франка, Полтавська, Олеся Бердника (Енгельса), Ставкова (Ворошилова), пров. Франка, пров. Ватутіна, пров. Полтавський, Будівельників, Челюскіна, Степова, Сергієнка, зав. Сергієнка, Став’янка (Фрунзе) (від вул. 1 Травня до вул. Будівельників), Героїв Крут (Котовського), Єдності, Перспективна, Одеська, Гоголя, Архітекторів, Валентина Пікуля, Аркадія Демиденка, Грушевського, Січових Стрільців, Карпа Трохименка, Журавлина.

2 маршрут
11 лютого, 11 березня, 8 квітня
Вулиці: Молодіжна, Східна (Любченка), Паркова (Воровського), Суворова, Кутузова, Щорса, Нахімова, Чайковського, Тургенєва, Толстого, Кошового, З. Космодем’янської, пров. Тургенєва.

1 маршрут
18 лютого, 18 березня, 15 квітня
Вулиці: Народна, Надзаводська, пров. Надзаводський, Тичини, Комарова, Лесі Українки, Піонерська, Маяковського, пров. Маяковського, Богдана Хмельницького, Південна (Леніна), пров. Південний (зав. Леніна),
8 Березня, Чехова, Островського.

2 маршрут
18 лютого, 18 березня, 15 квітня
Вулиці: Росавська (Червоноармійська), Шевченка, Ковпака, житловий район Чорнобильського масиву, Павлова, Попова, Чапаєва, Горького, (південна сторона вул. Незалежності), Миронівська (Жовтнева), Коцюбинського, Кільцева, Дашенка, Черкаська.

1 маршрут
25 лютого, 25 березня, 22 квітня
Вулиці: Горького, Озерна (Кірова), Чапаєва, пров. Чапаєва (північна сторона вул. Незалежності), Котляревського, Сагайдачного, Козацька, Зеленського, Білоцерківська, Папаніна, Берегова, Довжик (Радянська).

2 маршрут
25 лютого, 25 березня, 22 квітня
Відділок 1 Травня.

Вартість вивезення сміття – 4 грн за 1 мішок, згідно з рішенням міської ради від 31.03.2015 р. №58.
Прохання перед очікуваним проїздом трактора виставити біля свого подвір’я тару зі сміттям, що буде умовним сигналом для водія.

Виготовляли різдвяних янголів та ліпили вареники

У Кагарлицькому центрі культури та дозвілля 18 січня для дітей провели майстер-класи із виготовлення різдвяних янголів та ліплення вареників.

Цьогоріч такі заняття із дітьми працівники закладу проводять вже вдруге. І діти із задоволенням їх відвідують.
Майстер-клас із виготовлення різдвяного ангела проводили Катерина Кучеренко, Юлія Мовчан та Леся Чоповська. А майстер-клас із ліплення вареників – Марія Стеценко і Валентина Гриценко. Всі вони – працівники Кагарлицького міського центру культури та дозвілля.
Витратні матеріали для виготовлення янголиків закуплені МЦКД бюджетним коштом. А от все, що необхідне для вареників: борошно, капусту, картоплю та домашній сир для начинки принесли з дому працівники закладу. Вони й попередньо підготували начинку.
Поки діти вчилися виготовляти різдвяних ангелів, майстрині кулінарного уроку підготували тісто.
Діти із захопленням взялися створювати янголів. Викладачки майстер-класу попередньо розкроїли мішковину. А вже учасники занять під їхнім керівництвом скріплювали заготовки за допомогою клейових пістолетів, прилаштовували стрічки, німби, крила.
Так співпало, що під час занять до МЦКД завітали Кагарлицький міський голова Олександр Панюта та начальник відділу культури Олена Петленко. Поцікавившись, чи все є у юних гуртківців для їхньої роботи, керівник громади почув, що не завадили б кілька ножиць і клейовий пістолет. Тож буквально через якихось 20 хвилин діти отримали все це в своє розпорядження. А бонусом – ще й пакунок клейових стержнів.
Своєю чергою учасники майстер-класу подарували Олександру Панюті одного з ангелів, виготовлених ними.
З не меншим завзяттям, аніж виготовляли символічні фігурки Божих вісників, гуртківці взялися за ліплення вареників. Тож начинка із капусти, картоплі та сиру швидко опинилася загорнутою в тісто та попрямувала до каструль. Частина вареників готувалася на пару, а інші – більш традиційним способом – у воді.
Були серед вареників і «гості» із Кавказу. Двоє дівчаток, окрім вареників, зліпили ще й хінкалі.
Коли ж вареники були готові, усі учасники майстер-класу попрямували до столу. Тут вони скуштували свої кулінарні творіння, запиваючи їх смачним узваром.
«Раніше ми не практикували регулярне проведення подібних майстер-класів, - розповідає Володимир Копильний, директор Кагарлицького центру культури та дозвілля. – А в цьому році уводимо такі заняття із дітьми в нашу практику. 6 січня вже відбулися два майстер-класи: один – із виготовлення Різдвяної зірки, а на іншому дітей вчили готувати кутю. Проходили вони теж один за одним. Дітям дуже сподобалося. Тож ми вирішили продовжити такі заняття».

Народження, шлюби, розлучення, смерті

КАГАРЛИЦЬКИЙ ДРАЦС ПІДБИВ ПІДСУМКИ ЗА 2022 РІК

Відділ реєстрації актів цивільного стану в Кагарлику підбив підсумки 2022 року. Про те, скільки протягом минуло року у відділі зареєстрували одружень, народжень, розлучень та смертей, видали різних документів та працювали із батьками новонароджених, а ще - про новації у своїй роботі розповіла начальник Кагарлицького відділу РАЦС Павліна Косяк.

Воєнний стан вніс корективи
Кагарлицький ДРАЦС підсумував результати своєї діяльності у році, що закінчився. І ось така статистика по одних із найактуальніших показників.
Зареєстровано Кагарлицьким РАЦС у 2022 році: народжень - 231; смертей - 607; шлюбів - 247;розлучень - 19.
Зареєстровано Кагарлицьким РАЦС у 2021 році: народжень - 207; смертей - 694; шлюбів - 141;розлучень - 24.
Як бачите, народжень у 2022 році зареєстрували не набагато більше, аж на 24, а ніж у 2021-му. А от смертей помітно менше - на 87.
Дивує цифра шлюбів: їх минулого року було на 106 більше, ніж позаминулого. Тут, судячи з усього, «винен» воєнний стан. Чоловіки узаконювали свої стосунки, а заодно й визнавали батьківство в тім числі й тому, що багатодітним главам сімейства (і деяким іншим категоріям татусів) дозволили їхати за кордон.
На картину статистики вплинуло й те, що в лютому-березні Кагарлицький РАЦС працював попри воєнний стан у посиленому режимі. Тут реєстрували акти й документи і жителів Обухівського району, бо в Обухові не було кому приймати населення.

Звернення – за місцем фактичного проживання
Останнім часом РАЦСи у своїй роботі взяли на озброєння принцип екстериторіальності. Це означає, що людина з будь-якого регіону може в режимі онлайн (віддалено) звернутися в цей орган, щоб одержати необхідний документ. При цьому через портал Дія підтягуються інші документи людини, дані з них опрацьовуються працівниками РАЦСу. І, врешті, людині призначають день, коли вона має прийти отримати потрібний їй документ чи витяг.
Зауважимо: документи можна отримати в РАЦСі, який розташований в тій місцевості, де нині людина перебуває, хоча зверталася з іншої місцевості. Особливо це важливо, коли через війну мільйони людей вимушено змінили своє місце проживання.
Цікаве та корисне нововведення й стосовно свідоцтв про народження дітей. Так от, якщо мама (батьки) з дитиною тимчасово виїхали за кордон, то свідоцтва можуть тепер отримати бабуся, дідусь, тітка чи дядько, підтвердивши родинні стосунки.

Навчаємо батьків мови
Чи співпрацюють наші юридичні установи з аналогічними на росії, як це було раніше? Адже є конвенція про надання правової допомоги в цивільних і кримінальних справах, згідно з якою запити й документи від наших громадян визначеним ланцюжком раніше ішли у відповідні органи росії чи білорусі й поверталися назад з оформленим папером. Україна припинила дію цієї конвенції щодо цих двох країн. Але конвенція чинна щодо Казахстану чи країн Балтії, Молдови та інших.
Та це не все на рацсівських теренах, де упорядковується статус-кво українства. Мова про спосіб написання імен, якими називають батьки своїх малюків.
Виникали проблеми, коли батьки хотіли записати дитину Артьом, Нікіта, Давід, Каріна та ще й Єкатєріна тощо. Особливо доводилося переконувати батьків новонароджених хлопчиків, адже в майбутньому від їхніх імен утворюватимуться по батькові. Тож написання «Артьом(ович)», «Нікіт(ович)» і т.ін. неминуче створюватиме складнощі й самим хлопцям, і їхнім майбутнім дітям.
«У 2022 році подібна мода загалом відпала, – задоволено констатує керівник Кагарлицького відділу Павліна Косяк. – Хоча тримаємо напохваті словники імен і мовні довідники, розповідаємо про суфікси й закінчення в українських назвах, і це таки допомагає».
На думку спадає Кобзареве «Якби ви вчились так, як треба…», шановні батьки.

Перейменування вулиць на Кагарличчині: узагальнено пропозиції

На Кагарличчині узагальнили пропозиції, що надійшли під час громадських обговорень з питань перейменування вулиць та провулків.
Жителі тих вулиць, де є кілька пропозицій, повинні визначитися зі своїм вибором та надіслати обраний варіант до 31 січня на електронну скриньку: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Остаточне рішення щодо перейменування вулиць та провулків у населених пунктах Кагарлицької громади, відповідно до чинного законодавства України, буде ухвалене депутатами міської ради з урахуванням громадської думки.

Місто Кагарлик:
вулиця Пушкіна - на вул. ім. О.П.Гребельника;
вулиця Гайдара - на вул. ім. О.Теліги;
вулиця Тургенєва- на вул. Дмитра Трощинського або ж на вул. ім. Л.В. Костенко;
вулиця Толстого - на вул. ім. В.В. Горбунова;
вулиця Маяковського - на вул. ім. В.П. Скомаровського;
вулиця Чехова - на вул. ім. В’ячеслава Чорновола;
вулиця Островського - на вул. ім. Левка Лук’яненка;
вулиця Горького - на вул. ім. В.Стуса або ж вул. Пейзажна чи вул. Пасківка;
вулиця Чайковського - на вул. ім. Соломії Крушельницької;
вулиця Разіна - на вул. ім. В.П.Комісаренка;
вулиця Суворова - на вул. Геннадія Купрікова або вул. ім. А.Ро­говцевої;
вулиця Кутузова - на вул. ім. Пилипа Орлика або вул. Героїв Маріуполя;
вулиця Тітова - на вулиця Євгенія Лісового або вул. О.О. Салія;
вулиця Гагаріна- на вул. Героїв Майдану;
вулиця Попова - на вул. Іловайська;
вулиця Комарова - на вул. Захисників Донецького аеропорту;
вулиця Мічуріна - на вул. Різдвяна або вул. Захисників «Азовсталі»;
вулиця Павлова - на вул. Віталія Філоненка або вул. Революції
Гідності;
вулиця Нахімова - на вул. В.С.Литвина;
вулиця Челюскіна - на вул. А.Гармаш-Литвин;
вулиця Папаніна - на вул. ім. В.І.Смоляра;
вулиця Щорса - на вул. ім. Івана Мазепи;
вулиця Чапаєва - на вул. Херсонська або вул. Волонтерська, вул. Григорія Безщасного, вул. ім. В.А. Симоненка;
вулиця Ватутіна - на вул. ім. М.Ф. Кагарлицького;
вулиця Кошового - на вул. ім. Григорія Сковороди;
вулиця З.Космодем’янської - на вул. ім. Квітки Цісик;
вулиця Піонерська - на вул. ім. Павла Чубинського;
вулиця Тюлєніна - на вул. ім. М.А. Горбача;
провулок Чапаєва - на провул. ім. Миколи Леонтовича;
провулок Гагаріна - на провул. ім. Леоніда Каденюка;
провулок Ватутіна - на провул. ім. Марка Паславського;
провулок Тургенєва - на провул. ім. Вікентія Хвойки;
провулок Маяковського - на провул. ім. Катерини Білокур.

Село Бендюгівка:
вулиця Горького - на вул. Зарічна.

Село Горохуватка:
вулиця Гагаріна - пропозицій не надійшло.

Село Демівщина:
вулиця Горького - на вул. Вишнева.

Село Новосілки:
вулиця Гагаріна - пропозицій не надійшло.

Село Переселення:
вулиця Комунарська - на вул. Центральна;
вулиця Гагаріна - на вул. Войтківка;
провулок Гагаріна - на вул. Затишна.

Село Слобода:
вулиця Гагаріна - на вул. Пасічна;
вулиця Кошового - на вул. Затишна.

Село Стави:
вулиця Пушкіна - пропозицій не надійшло.

Село Халча:
вулиця Гагаріна - пропозицій не надійшло;
вулиця Кошового - пропозицій не надійшло.

Село Черняхів:
вулиця Гагаріна - на вул. Бондаренка Сергія.

Село Шубівка:
вулиця Пушкіна - на вул. Київська.

Село Землянка:
вулиця Гагаріна - на вул. Вишнева.

У Ставах відкрили меморіальну дошку загиблому воїну-земляку

У селі Стави Кагарлицької громади відкрили пам’ятну дошку земляку, який загинув, захищаючи Україну від російської навали.

Меморіальну дошку на вшанування пам’яті загиблого на фронті земляка Богдана Кузнецова у Ставах відкрили 12 січня. Встановили пам’ятний знак на фасаді місцевого ліцею, де навчався Богдан.
22-річний воїн поліг під час танково-мінометного обстрілу на Донеччині біля Авдіївки 28 листопада 2022 року. Із військовими почестями його поховали у рідному селі 4 грудня.
У відкритті взяли участь керівництво Кагарлицької громади, жителі села, військовослужбовці Територіального центру комплектування і соціальної підтримки, учні і педагоги Ставівського ліцею.

Став’яни віддали шану захиснику-земляку
З ініціативою саме так віддати шану загиблому земляку-захиснику виступив директор школи Анатолій Глобенко. Його підтримав колектив. А випускниця школи Аліна Харлампієва (Івашко), яка нині проживає в Черняхові, запропонувала взяти на себе витрати із виготовлення меморіальної дошки.
Втім, пам’ятну дошку із граніту безоплатно виготовив місцевий підприємець Дмитро Неживий. «Коли наш директор звернувся до Дмитра Миколайовича із замовленням, той навідріз відмовився брати гроші. Сказав, що хоча б таким чином подякує Богдану за те, що він захищав усіх нас від загарбника», - розповідає класний керівник Богдана Кузнецова Тамара Шепелявенко.
Під час церемонії відкриття перед присутніми виступили класний керівник Богдана Тамара Шепелявенко, староста села Володимир Михайленко, заступник Кагарлицького міського голови Валентина Циганок, директор Ставівського ліцею Анатолій Глобенко.
Зворушливі поетичні рядки декламували юні ліцеїсти та Тамара Шепелявенко.
Меморіальну дошку, покриту вишитим рушником, відкрили родичі Героя. По цьому вчителі прикрасили її штучними квітами.

В одному ряду зі славними земляками
Висічений на граніті образ Богдана Кузнецова тепер в одному ряду із меморіальними дошками на честь колишніх випускників сільської школи – загиблого у 2020 році на бойовому посту Михайла Кучеренка та письменника-дисидента, українського патріота Едуарда Литвина.
Після закінчення заходу його учасники, серед яких був і бойовий побратим Богдана Олександр із Черняхова, поклали квіти до могили загиблого захисника України.

На Кагарличчині – Севастян, Анісія та Аглая. В Україні – Джавелінка, Граф та Хозяйка

«Як корабель назвеш, так він і попливе!» Ця чудова фраза запам’яталася нам іще з дитинства від капітана Врунгеля із мультфільма «Пригоди капітана Врунгеля».
Чому для людини є таким важливим її власне ім’я? Перш за все тому, що воно підкреслює її власну значущість. А на думку психологів, власне ім’я цікавить людину більше, ніж усі імена разом узяті.

Якими популярними та незвичайними іменами називали жителі Кагарличчини своїх дітей у 2022 році, розповідає начальник Кагарлицького відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Павліна Косяк.

Найпопулярнішими іменами при державній реєстрації народження є: Артем, Давид, Захар, Максим, Тимур, Тимофій, Назар, Матвій, Богдан, Макар; Мілана, Соломія, Злата, Варвара, Вікторія, Софія, Марія.

Рідковживаними: Ельдар, Орест, Левко, Марко, Денислав, Севастян, Степан, Мирон; Анісія, Ар’яна, Евеліна, Лілу, Мелісса, Аврора, Олівія, Аглая.

Найпоширенішими іменами по Україні у Міністерстві юстиції називають Анна, Софія, Марія, Вікторія, Анастасія, Соломія, Олександра, Поліна – дівчачі; Артем, Олександр, Максим, Богдан, Марк, Дмитро, Михайло – імена для хлопчиків.

Євробачення-2022 і перемога українського гурту з піснею «Стефанія» активно робить свою справу – ім’я Стефанія стає все більше популярним серед імен для дівчаток.

Похмуре сьогодення, пов’язане з війною, також накладає відбитки на вибір імені дитини, інколи такі імена носять назву зброї, з якої наша армія знищує російського агресора і терориста.
Серед жіночих імен з’явилися: Аделіна-Джавеліна, Джавеліна, Квітослава, Дзвенислава, Червонка, Йордана, Євангеліна, Чіамада-Аделіна, Фрея, Жасмін, Хозяйка, Аріель, Зореслава, Міссі. Серед чоловічих: Артур-Байрактар, Ян-Джавелін, Миролюб, Варфоломій, Моісей, Зореслав, Северус, Князь, Марілуіз, Граф, Добромир, Миродар, Лорд.

Благодійний концерт у Кагарлику на Ринковій площі

У Кагарлику відбувся благодійний концерт «Нехай увесь світ почує – Україна колядує», під час якого збирали кошти на підтримку Збройних Сил України. За дві години, поки тривало дійство, кагарличани та гості міста задонатили нашим захисникам 13 700 гривень.

15 січня на Ринковій площі у Кагарлику лунали пісні. Це місцеві та запрошені із сусіднього Обухова аматори сцени збирали кошти на підтримку ЗСУ.
Дійство відбувалося на імпровізованій сцені біля входу до ринку. Неподалік подіуму встановили й стіл зі скринькою, куди бажаючі підтримати наших захисників клали кошти.
Розпочався благодійний концерт виступом народного аматорського хорового колективу Кагарлицького міського центру культури та дозвілля (художній керівник Олексій Михайлов). Учасники колективу розважили глядачів піснями та сценкою про Маланку, її Батька, Цигана, Циганку та Кізоньку.
Естафету в колег перейняли із сольними номерами Катерина Кучеренко («Україна колядує»), Леся Чоповська («Прохання до неба»), Анна Кириленко («Новий рік»), дует Анатолія Климака і Людмили Поліщук («Падає сніг», «Хай Ісус, мале дитя»). А також колективи: вокальний ансамбль «Зорецвіт» («Різдвяна музика щастя», «Новий рік на поріг», «Маланка та Василь», «Це Новий рік»); ансамбль української пісні Кагарлицького МЦКД («По усьому світі стала новина», «Защебетала ластівонька»).
З Обухова підтримати благодійну ініціативу творчих кагарличан приїхали два колективи їхніх колег. Свою майстерність жителям та гостям Кагарлика демонстрували «Стук-грюк-бенд», які майстерно підігрували на шумових інструментах: глечику, косі, граблях, бубоні, тарі для прання та заслінці від печі. А також народний вокальний ансамбль «Березіль» із разком пісень.
Леся Чоповська, яка й вела захід, від імені учасників творчих колективів та усіх жителів Кагарличчини подякувала нашим захисникам в особі одного із воїнів ЗСУ. А той, своєю чергою, вручив їй троянди, як подяку за підтримку.
Дійство тривало дві години. За цей час вдалося зібрати на підтримку нашим захисникам 13700 грн.
Кагарлицьким та обухівським артистам вдячні глядачі дякували оплесками та фіксували дійство на свої смартфони.

Кагарлицький музей готується відчинити двері для відвідувачів

Кагарлицький історико-краєзнавчий музей невдовзі відновить роботу за новою адресою. Вперше від початку повномасштабних бойових дій відвідувачам продемонструють експозиції у просторому приміщенні, де колись був читальний зал міської бібліотеки для дітей.

Директор музею Валентина Віценко відчиняє двері, вимикає сигналізацію та показує велику простору залу, де вже невдовзі буде представлена нова експозиція про історію Кагарличчини.

Ремонтні роботи вже завершено, і музеїсти активно працюють над вибором експонатів, водночас плануючи інтер’єр нового музею. Адже все має бути прораховано до найменшої дрібниці, щоб зацікавити відвідувачів різного віку і різних уподобань, до того ж слід розробити таку екскурсійну програму, яка б враховувала побажання і юнацтва, і пенсіонерів.

Як правило, у більшості музеїв експозиції створюються по пів року. Тут поспіх не вітається. Втім, Валентина Віценко запевняє, що вона з колегами зробить все можливе, аби вже у лютому музей відчинив двері для відвідувачів.

Її бажання можна зрозуміти. Адже останні 10 років історико-краєзнавчий музей «гостював» у будівлі військкомату, де особливо не розвернешся. А з початку повномасштабних бойових дій працював лише в форматі онлайн, викладаючи фото- та відеоінформацію в соцмережах, зокрема, в фейсбуці.

- 24 лютого ми відразу перенесли всі експонати у сховище та опломбували, - розповідає Валентина Віценко. - Забрали з собою лише документальні фонди, і більше пів року працювали в будівлі Будинку культури. Комунікували із відвідувачами через фейсбук. Водночас описували експонати, займалися переважно внутрішньою роботою. Час від часу проводили екскурсії в парку.

У липні за активної підтримки міської ради розглядали різні варіанти приміщень для нашого музею. І коли нам запропонували читальну залу міської бібліотеки для дітей, деякий час вагалися, адже фондів у нас багато, та й хотілося б, аби вхід до музею був окремий, а не через книгозбірню. Втім, зваживши всі «за» та «проти», погодилися. Адже те, що ми зараз маємо, жодним чином не порівняти з тим, що було до цього. На новому місці ми зможемо вже в набагато кращих умовах зустрічати відві­дувачів та знайомити їх з історією нашого краю. Для потреб музею відведено простору експозиційну залу, фондосховище і методичний кабінет. Можливо, з часом буде зроблено й окремий вхід.

І якщо ремонт експозиційної зали вже завершено, стелажі теж є, то вітрини для експонатів ще виготовляються. Невдовзі будуть придбані і штори. Все це робиться за кошти міського бюджету.
Паралельно завершується оформлення відповідної документації.

Зараз у фондах Кагарлицького історико-краєзнавчого музею 42 тисячі експонатів (враховуючи історичні цінності і з 5 сільських філій, що входять до складу музею).

– Війна, безумовно, змінила абсолютно все, - наголошує Валентина Віценко. – Додалося і величезне відчуття відповідальності за збереження того, що збиралося у мережі музеїв за останні десятиріччя. Тому сьогодні ми робимо все можливе, щоб наші експонати пережили цю війну цілими, щоб навіть у ці непрості часи жителі та гості Кагарлика могли долучитися до тих історичних цінностей, які створили наші предки.

У нас є що показати і ми хочемо, щоб люди бачили нашу славну історію. Періодично експозиції змінюватимуться, з’являтимуться нові виставки.

Сила музеїв насправді надзвичайна. І сподіваємося, що вже у наступному місяці кагарличани зможуть у цьому переконатися на власні очі, завітавши до оновленого Кагарлицького історико-краєзнавчого музею.

Нові виміри безпечного та здорового освітнього середовища у закладах освіти Київщини

18 січня  команда управління Державної служби якості освіти у Київській області за участі першого заступника Голови Державної служби якості освіти України Олександра ЯКИМЕНКА, заступника керівника Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Яни ЛЮБИМОВОЇ, представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав дітей, сім’ї, молоді та спорту Олени ВИХОР, шеф-кухаря, ідеолога проєкту Cult Food, громадського активіста Євгена КЛОПОТЕНКА провела зустріч за круглим столом із теми: «Безпечне та здорове освітнє середовище: нові виміри».

Учасники – заступники голів районних державних адміністрацій, голови територіальних громад та їх заступники з гуманітарних питань, начальники відділів / управлінь освіти, директори закладів освіти Київської області.

Перший заступник Голови Державної служби якості освіти України Олександр ЯКИМЕНКО акцентував увагу на тому, що в умовах війни безпека є першочерговою умовою організації освітнього процесу.

«Державна служба якості освіти системно проводить цілеспрямовані моніторинги та надає свій відгук засновникам закладів освіти. Пріоритетні напрямки нашої діяльності – це співпраця та партнерство з органами місцевого самоврядування. Лише у партнерстві можливо забезпечити спільне розуміння якості освіти для успіху Людини і Країни», – зазначив Олександр Васильович.

У вітальному слові Яна ЛЮБИМОВА, заступник керівника Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини подякувала освітянам за їх роботу та наголосила, що забезпечення прав людини є основною цінністю.

«Секретаріат Уповноваженого постійно працює над питаннями додержання прав дітей. Упродовж 2022 року до Уповноваженого надійшло 1130 звернень (з них, 1101 письмове та 29 усних), у яких було порушено 1905 питань з прав дітей. В умовах війни, більшість питань стосуються розшуку та повернення дітей з непідконтрольних територій або рф, возз’єднання родин. Однак, перелік звернень є доволі обширним. Наше завдання – працювати над захистом прав кожної дитини, кожного учня та створенням можливості продовжувати навчання у час війни. Освіта є правом та однією із найбільш важливих інвестицій, щоб надати дітям почуття безпеки», – підкреслила пані Яна.

Євген КЛОПОТЕНКО, шеф-кухар, ідеолог проєкту Cult Food, громадський активіст наголосив на необхідності впровадження нових зразків шкільного харчування; поділився напрацюваннями щодо продовження впровадження реформи шкільного харчування у закладах освіти. «За три місяці ми переформатували свої роботу, розпочали все заново. Зібрали команду. До кінця року плануємо поставити шкільне харчування на новий рівень. Оновили меню, тепер наша номенклатура включає 500 страв. Плануємо навчати людей на місцях, розробляємо нову електронну систему з формування меню. Мій фокус – діти, і вони мають харчуватися добре. Я не зупинюся доки не побачу, що діти харчуються добре», – наголосив пан Євген.

Олена ВИХОР, представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав дітей, сім’ї, молоді та спорту розповіла про дотримання прав дітей та сім’ї в умовах сьогодення. У своєму виступі пані Олена озвучила про нові підходи в роботі з питань захисту прав дітей. Зокрема, про діяльність Консультативних центрів Уповноваженого ВРУ з прав людини, про повернення дітей, які були депортовані, про реагування на звернення громадян, що надходять до Секретаріату.

Начальник управління Державної служби якості освіти у Київській області Лілія КРЕВСЬКА представила результати вивчення питання щодо безпечного та здорового освітнього середовища вільного від насильства та булінгу (цькування) та якості організації харчування дітей у закладах загальної середньої освіти Київської області.

В опитуванні брали участь керівники 241 закладу загальної середньої освіти, що становить 41% від загальної кількості ЗЗСО Київської області. З них – 143 заклади освіти, а це 59%, розташовані у сільській місцевості, а 98 закладів освіти (41%) – у містах.

«Велике значення має робота психологів та соціальних педагогів з учнями, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу. У 11% шкіл здійснюється психологічний супровід таких осіб соціальним педагогом разом із практичним психологом. У 31% закладів освіти запроваджено консультаційні години, скриньки довіри, оприлюднено телефон довіри. Тобто можливості для учнів захиститися від булінгу надаються, проте потрібно ширше роз’яснювати такі перспективи, – зазначила Лілія Богданівна. – Щодо міжсекторальної взаємодії та залучення соціальних інституцій нами було з’ясовано, що у 63% закладів освіти систематично проводять профілактичні заходи за участі фахівців Національної поліції України; органів виконавчої влади, служб у справах дітей, центрів соціальних служб для сім’ї дітей та молоді. 7% респондентів проводять профілактичні заходи лише для учнів, 28% – проводять, але не більше 1-2 разів на рік, 3% – у закладі освіти не проводять подібні інформаційні заходи».

«Друге важливе питання, яке ми вивчали – організація харчування. Ми з’ясували, що 86% шкіл мають власні харчоблоки; у 12% закладів освіти здійснюють харчування за допомогою аутсорсингових компаній і 2% опитаних закладів освіти використовують кейтерінг. Щодо форм організації харчування, то нами з’ясовано, що 158 закладів освіти (66%) мають монопрофільне меню, 47 (а це 20%) закладів освіти мають мультипрофільне меню. На жаль, у 36 школах, що складає 14%, харчування не організовано. Важливо відмітити, що у 223 закладах освіти (92%) пільгові категорії дітей забезпечені безкоштовним гарячим харчуванням. У 18 закладах освіти (8%) відсутнє безкоштовне гаряче харчування пільгових категорій учнів», – зазначила пані Лілія.

Євген РИБАЛКО, заступник голови Бучанської районної державної адміністрації наголосив на тому, що безпека дітей є основним пріоритетом у освітньому процесі та поділився досвідом організації безпечного освітнього середовища закладів освіти Бучанського району, подякував місцевій владі, яка забезпечила безпековий фундамент у громаді, волонтерам, які допомагали і допомагають у відбудові закладів освіти.

Анатолій ФЕДОРУК, Бучанський міський голова Бучанського району Київської області окреслив досвід Бучанської територіальної громади щодо створення здорового освітнього середовища у закладах освіти в умовах воєнного стану. «Фабрика-кухня у Бучі запрацює 1 вересня 2023 року. Наша громада разом з Немішаївською та Бородянською громадами беруть участь у проєкті «Фабрика кухні». Вона стане пілотним проєктом, і в майбутньому мережу фабрик-кухонь буде поширено на всю територію України. Кожна з них зможе забезпечувати харчуванням 30-40 навчальних закладів», – наголосив пан Анатолій.

Юрій ФОМІЧЕВ, Славутицький міський голова Вишгородського району Київської області ознайомив із безпековою ситуацією у закладах освіти у прикордонних регіонах Київщини. Окреслив досвід міста Славутича щодо створення безпечного освітнього середовища. «Організація освітнього процесу цього навчального року була викликом для усіх. Ми провели опитування серед батьків щодо форми навчання, більшість – обрали очне. У закладах освіти облаштували укриття. І ми вдячні, що нам дали можливість очно навчати наших дітей, – розповів пан Юрій. – Є виклик, шукаємо прості рішення. Наприклад, щоб забезпечити онлайн-трансляцію уроків для тих учнів, які навчаються дистанційно, придбали для вчителів мобільні телефони. Наразі є невирішена проблема з безбар'єрністю. Ми маємо забезпечити належні умови всім дітям, і в тому числі, дітям з особливими освітніми потребами».

Оксана ПОНОМАРЬОВА, директор Бориспільського академічного ліцею імені Анатолія Федорчука Бориспільської міської ради Київської області ознайомила із обов’язковою умовою створення безпечного освітнього середовища у закладі освіти – впровадження системи ХАССП у діяльність закладу.

Учасники круглого столу мали можливість обмінятися думками, досвідом роботи у своїх громадах.

За інформацією управління Державної служби якості освіти у Київській області