Кількість результатів: 1659.
Сторінка 39 із 83
Заклад первинної медичної допомоги Комунальне некомерційне підприємство Кагарлицької міської ради «Центр первинної медико-санітарної допомоги» створений у 2018 році на першому етапі медичної реформи. В цей період із загального масиву медичних послуг виділений первинний рівень, який є базовим, на якому, при своєчасному зверненні та правильній організації, можуть бути вирішені до 80% проблем зі здоров’ям. Відтепер медичні послуги фінансує Національна служба здоров’я України
(НСЗУ) і платять закладу лише за пацієнтів, що обрали собі лікаря і задекларовані. При такій системі фінансування необхідно ретельно зважувати і вирішувати можливість утримання тих підрозділів, де немає лікаря як основи медичної практики. Це більшість підрозділів, що перейшли до закладу від попередньої системи: амбулаторії без лікаря, фельдшерські пункти, відділення невідкладної допомоги.
Сьогодні в структурі підприємства є 7 амбулаторій: Кагарлицька міська і 6 сільських, а також 14 фельдшерських пунктів, відділення невідкладної допомоги. Така структура досягнута завдяки співпраці з місцевим самоврядуванням. Норматив кількості задекларованих пацієнтів, який дозволяє утримувати фельдшерський пункт із медичним працівником, – це 750 осіб. Села з такою і більшою кількістю населення – це ті села, де сьогодні є амбулаторії: Бурти, Стави, Черняхів, Мирівка, Шубівка, Переселення, а також Слобода – село, де могла би бути амбулаторія за наявності лікаря. На жаль, лише в амбулаторіях с. Черняхів і с. Бурти є лікарі. В інших амбулаторіях лікарів немає вже багато років зі зрозумілих причин: низька заробітна плата, умови праці, далекі від сучасних, тощо. За всі роки до реформування ці проблеми вирішені не були, тож поки що жителі цих сіл обирали собі лікарів у Кагарлицькій міській амбулаторії. Зрозуміло, що це не дуже зручно для жителів сіл. Як варіант, зараз упроваджений прийом лікарів Кагарлицької амбулаторії в селах Мирівка та Шубівка за графіком. Умова – має бути забезпечений прийом не менше 16-20 пацієнтів. Якщо ж громада села зацікавлена в роботі амбулаторії і лікаря в селі, – треба сучасне житло для медика, ремонт амбулаторії, зручний автомобіль. Актуальною є проблема забезпечення доступності амбулаторії для малорухомих груп населення та інвалідів. Це не лише пандуси, а цілий комплекс вимог, яким має відповідати кожна амбулаторія і яким сьогодні жодна не відповідає. Проблема стоїть дуже гостро, оскільки це є умовою укладання угоди з НСЗУ до кінця 2021 року. На все це кошти може знайти лише
громада, не для лікаря, звичайно, а для зручності своїх мешканців та
наближення медичної допомоги безпосередньо до місця проживання.
Позитивним із початку реформування є те, що вперше амбулаторії, навіть без лікарів, були оснащені обладнанням відповідно до табеля, укомплектовані комп’ютерами, підключені до Інтернету (умова, що дає можливість лікарського прийому). Незабаром упроваджуємо укомплектування телемедичними комплексами. Впроваджено прийоми вузькопрофільних спеціалістів та діагностичні процедури за електронними направленнями, що робить ці моменти впорядкованими, плановими. Діє програма «Доступні ліки», вона вже є популярною і дає можливість багатьом економити значні кошти на ліках, що є найбільш необхідними. На черзі електронні рецепти для більшості ліків, електронні лікарняні.
Села, де чисельність населення менше 750 осіб, мають фельдшерські пункти. Люди звикли, що в селі є медпрацівник, розраховують на його допомогу. Здебільшого в цих селах живуть люди старшого віку, які, безумовно, потребують уваги медиків, іноді негайно. При всьому розумінні такої ситуації, ЦПМСД не має достатньо коштів для самостійного утримання фельдшерських пунктів і медиків на цих пунктах.
Це стосується також і відділення невідкладної допомоги, яке збережене і обслуговує виклики, що є непрофільними для екстреної медичної допомоги. Кошти на таке відділення і таку діяльність договір із НСЗУ не передбачає. Очевидно, що зростання мобільності населення, розвиток Інтернет-комунікацій зменшуватимуть потребу в фельдшерських пунктах, відділеннях невідкладної допомоги, поступово вони припинятимуть діяльність. Але сьогодні люди ще не готові відмовитись від цього.
Дуже важливо, що ця ситуація зрозуміла для очільників і депутатів новоствореної Кагарлицької громади, які виділили кошти на суму 5,147 млн грн саме для дофінансування зарплат медикам фельдшерських пунктів, відділення невідкладної допомоги, забезпечення їх господарськими товарами, зв’язком, медикаментами невідкладної допомоги, пальним, забезпечення ремонту автомобілів тощо. Очевидно: є і розуміння, що проблеми медичної первинки – це не лише проблеми медиків, а стосуються кожного, адже медпрацівники надаватимуть допомогу безперечно, а от створити умови для доступності, зручності і сучасності, високої якості такої допомоги можливо лише при розумінні і співпраці з місцевими громадами.
Кагарлицький міський голова Олександр Панюта вручив відзнаки переможцям та учасникам відкритого турніру Кагарлицької ДЮСШ серед дитячих команд 2012-2013 р.н., який відбувся 5 лютого у фізкультурно-оздоровчому комплексі.
Участь у змаганнях брали шість команд: ФК «Обухів» і «Вертикаль» (Обухів), «ДЮСШ» (Кагарлик), ДЮСШ (Миронівка), ДЮСШ (Фастів) і ПФК «Рось» (Біла Церква). Переможцем турніру, який тривав цілий день, стала команда з Білої Церкви, на другій позиції – фастівчани, у трійку лідерів увійшов «Обухів», четвертою стала обухівська «Вертикаль», п’ятою – коман-
да ДЮСШ з Миронівки, а завершила турнірну таблицю команда юних кагарличан. Проте не варто засмучуватися, хто цього разу не став лідером: найбільші перемоги ще попереду, і про це свідчать результати численних турнірів, у яких брали участь кагарлицькі команди, зокрема й вихованці Романа Свиридченка, які цього разу великодушно поступилися гостям. А запорукою майбутніх перемог є велика любов до футболу і міцна спортивна база в Кагарлику. Тож міський голова Олександр Панюта побажав юним учасникам турніру міцного здоров’я, радості й нових спортивних звершень.
Їй було всього 16. Гарна, тендітна, з рожевими щічками і соромливим поглядом. Він - найкращий хлопець на селі. Тільки повернувся із лав Радянської армії.
Вони зустрілися на сільській вечірці і зрозуміли, що більше не хочуть розлучатися.
Це було кохання - справжнє і на все життя.
Так 60 років тому розпочалася історія Варі та Павла. Варвари Миколаївни та Павла Денисовича з Черняхова.
Вони одружилися і поселилися в будинку матері Павла Денисовича.
Юна Варя стала дружиною та невісткою і почала вчитися бути справжньою господинею. Вона із сміхом та сльозами згадує, як свекруха загадала їй пекти млинці. Не на плиті, а в печі, на соломі! Вони горіли, а Павло турботливо їх викидав і допомагав розпалювати нову солому. Млинці були прекрасні.
Але Павло був хазяйновитий та далекоглядний - вирішив, що потрібно звести свій будинок!
Була важка робота на тракторі - залізному коні «Універсалі». Варя працювала на колгоспних полях в ланці, разом, власними силами, будували свій дім.
Через півтора роки народився первісток - Вітя. За ним доглядала бабуся і виховували батьки. Працювали важко і наполегливо - такі були часи.
Але попри всі скрутні часи, в сім’ї завжди лунали пісні і була повна хата друзів і родичів! «Зелене листя, білі каштани». Вони вдвох - не тільки закохана пара, а дует, який зливається в унісон душевно та замріяно.
Через 4 роки з’явився на світ другий син - Толя. Опікуватися сином та братом взялася вся сім’я. Вже був свій будинок, який рік за роком наповнювався добром, як матеріальним так і духовним. Варвара Миколаївна вкладала в сім’ю душу і прикрашала їх маленький світ казками та вишиванками! А батько виховував синів справжніми чоловіками, які розуміли, що несуть відповідальність за все, що відбувалося в їх житті.
Загалом Павло Денисович пропрацював на тракторі 53 роки 8 місяців та 19 днів. У 1974 і 1975 роках був переможцем соц-
змагань, визнавався першим майстром-механізатором Київщини, нагороджений відзнаками «За долголетний добросовестный труд» і «За доблестный труд».
Третій син - наймолодший - радість та натхнення з’явився як щастя для всієї родини. Маленький Сергійко осяяв сім’ю і був надією.
Всі сподівання та надії батьків справдилися, тому що всі сини - офіцери української поліції, мужні, щасливі і надійні! Батьки завжди знають, що саме вони врятують від хвороб, порадять та допоможуть в усьому.
Зараз сім’я Комісаренків налічує 19 чоловік, є ще три невістки, 6 онуків і правнук. І це тільки початок, тому що бабуся та дідусь мають надію побачити всіх правнуків!
Одружені онуки все ставали на рушники та отримували від своїх батьків короваї на рушниках, вишитих бабусею.
Хоч і очі вже не ті, здоров’я турбує постійно, і діти хвилюються з цього приводу, у великому родинному колі, коли сім’я збирається разом, Павло Денисович заспівує пісню «Я встретил розу, Роза цвела...», а Варвара Миколаївна разом з дітьми і онуками і з душею продовжує «и ароматом была полна».
Якщо є на світі справжнє кохання, то воно живе тут - у родині, в душі цих прекрасних людей.
На чергову (четверту) сесію Кагарлицької міської ради, яка відбулася 4 лютого, виносилося 165 питань. Переважна більшість з них були пов’язані з земельними відносинами.
ПЕРШОМУ НОВОНАРОДЖЕНОМУ - СЕРТИФІКАТ
Перед відкриттям сесії міський голова Олександр Панюта запросив до залу подружжя Мигитків з Липовця. Адже традиційно, з року в рік, першому новонародженому маляті з Кагарлика міський голова вручає подарунок. Цьогоріч, у зв’язку зі створенням Кагарлицької міської територіальної громади, було вирішено розширити коло претендентів на сертифікат, врахувавши і жителів сіл МТГ.
Першою ж у 2021-му, на Різдво, у пологовому будинку Кагарлицької ЦРЛ народилася дівчинка Мілана Мигитко, вагою 3500 г, з Липовця. Тож батьки Мілани - Лариса та Юрій – під оплески депутатів отримали від очільника громади сертифікат на 5 тисяч гривень.
Олександр Панюта побажав подружжю та їхній донечці нев’янучого здоров’я, миру й родинного щастя.
ЗРОСТАННЯ ТАРИФІВ – НЕПРИПУСТИМЕ
Перше питання, яке розглядалося на сесії, стосувалося зростання ціни на природний газ та електроенергію. Депутати Кагарлицької міськради висловили занепокоєння стрімким зростанням цін на енергоносії, яке відбулося з 1 січня цього року. Адже, зазначали вони, подорожчання газу та його транспортування, а також відміна пільгового тарифу на електроенергію призводить до зубожіння українців.
Очільник громади зачитав повний текст звернення, де, зокрема, наголошувалося на тому, що чергове підвищення тарифів на природний газ та електро-
енергію матиме катастрофічний вплив на рівень та умови життя більшої частини населення країни, адже ще більш очевидною буде різниця між доходами та необхідними витратами громадян.
«В умовах істотного зменшення доходів населення через коронавірус та низку інших факторів зростання тарифів на тепло та електроенергію призведе до ще більшого зниження рівня життя людей та посилення соціальної напруги в країні, - зазначається в зверненні. - На тлі всього цього вважаємо, що подальше підвищення цін, які і так зависокі, неприпустиме… Зростання ціни може бути фатальним для суспільства, адже вартість комунальних послуг для більшої частини населення може стати недоступною…»
Щоб уникнути погіршення непростої ситуації в суспільстві щодо чергового підвищення цін на газ та електроенергію, міський голова та депутати Кагарлицької міської ради закликали Президента України, Кабінет Міністрів України, Верховну Раду України та Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг України:
- вжити невідкладних заходів щодо відновлення державного регулювання цін на газ, пільгових тарифів на електроенергію;
- скасувати постанову НКРЕКП щодо зростання ціни на природний газ та його доставку, а також ціни на електроенергію;
- скасувати рішення НКРЕКП від 24 грудня 2019 року №3013 «Про встановлення тарифів для ТОВ «ОПЕРАТОР ГТС УКРАЇНИ» на послуги транспортування природного газу для точок входу і точок виходу на регуляторний період 2020–2024 роки» та зменшити ціни на природний газ для населення;
- скасувати рішення НКРЕКП від 06.01.21р. №15 щодо відміни нічного тарифу та інших пільг на електроенергію.
ДЕПУТАТІВ ЗАКРІПЛЕНО ЗА ОКРУГАМИ
Одне з питань порядку денного сесії стосувалося закріплення депутатів міськради за округами.
Відповідний проєкт рішення зачитав міський голова Олександр Панюта. Оскільки жоден з депутатів не висловив зауважень та доповнень, відразу відбулося результативне голосування з цього питання.
Так, за округом № 1 закріплені Олександр Широкоступ, Сергій Будюк, Ігор Будюк, Роман Коваленко, Віталій Таран, Олег Волошин.
Територія округу: села Стави, Бурти, Очеретяне, Кадомка, Зорівка, Калинівка, Зелений Яр, Липовець, Ліщинка, Расавка (Ліщинська), Тернівка, Шубівка, Землянка; місто Кагарлик: вулиці Богдана Хмельницького, Горького: 80-82, 84, 86-86А, 88, 90, 92-92 к.А, 94, 96-98, 100, 102, 104, 106, 108-179, Дашенка, Зої Космодем’янської, Кільцева, Ковпака, Комарова, Коцюбинського, Лесі Українки, Миронівська, Надзаводська, Олега Кошового, Островського, Павлова, Південна, Піонерська, Попова, Тичини, Толстого, Тургенєва, Чайковського, Чапаєва: 2-70, 72, Черкаська, Чехова, Шевченка: 42, 44-172, 8 Березня; провулки Надзаводський, Південний, Тургенєва, Шевченка.
Округ № 2: Юрій Береговенко, Геннадій Бема, Іван Лисий, Валерій Драпіковський, Олег Савченко, Світлана Синюк, Людмила Сушко.
Територія округу: села Шпендівка, Бендюгівка, Горохуватка, Іванівка, Тарасівка, Мирівка, Сущани; місто Кагарлик: вулиці Вишнева, Відродження, Володимира Великого, Гайова, Героїв Небесної Сотні, Горького: 1-79, 83, 85, 87, 89, 91, 93, 95, 99, 101-101 к.А, 103, 105, 107, Зоряна, Історична, Київська, Козацька, Кооперативна, Котляревського, Незалежності, Озерна, Паркова: 3-11, 16-18Б, Пушкіна, Росавська, Сагайдачного, Світанкова, Свято-Троїцька, Став’янка, Стадіонна, Трояндова, Чапаєва: 71, 73-114, Шевченка: 1-38/42, 43, Ярослава Мудрого; провулки Став’янський, Чапаєва.
Округ № 3: Олександр Васелюк, Віктор Верголяс, Максим Воловенко, Володимир Вітенко, Григорій Кулініченко, Михайло Коломійчук.
Територія округу: села Переселення, Горохове, Горохівське, Леонівка, Антонівка; місто Кагарлик: вулиці: Молодіжна, Народна, Паркова: 13-15, 19-56, Франка, Ватутіна, Європейська, Кутузова, Маяковського, Нахімова, Олеся Бердника, Полтавська, Поповича, Саксаганського, Ставкова, Суворова, Східна, Щорса, Аркадія Демиденка, Білоцерківська, Бригадна, Будівельників, Валентина Пікуля, Вознесенська, Гайдара, Героїв Крут, Гоголя, Грушевського, Дачна, Ентузіастів, Журавлина, Загородня, Каштанова, М. Гаркуші, Миру, Перспективна, Першого Травня, Польова, Сергієнка, Січових Стрільців, Степана Разіна, Степова, Челюскіна, 97-ї Стрілецької Дивізії. Провулки: Франка, Ватутіна, Маяковського, Полтавський, Архітекторів, Героїв Крут, Каштановий, Першого Травня, Сергієнка.
Округ № 4: Олена Воловенко, Любов Коваль, Микола Губань, Василь Мамій, Людмила Онука, Іван Палій.
Територія округу: села Слобода, Демівщина, Оріхове, Халча, Воронівка, Виселкове, Зікрачі, Расавка (Слобідська), Черняхів, Новосілки; місто Кагарлик: вулиці Архітекторів, Барвіновка, Бащенка, Берегова, Гагаріна, Городецька, Довженка, Довжик, Єдності, Залізничників, Зеленського, Лісова, Лугова, Медова, Мічуріна, нектарна, Одеська, Папаніна, Сестер Куян, Симиренка, Столична, Тітова, Трохименка Карпа, Тюленіна, Яблунева; провулки Гагаріна, Довженка, Лісовий, Медовий, Титова.
ТЮТЮНУ БІЛЯ ШКІЛ НЕ МІСЦЕ
Також на сесії було ухвалене рішення щодо впорядкування роздрібної торгівлі на Кагарличчині.
Начальник юридичного відділу міськради Світлана Лисова, доповідаючи з цього питання, наголосила на тому, що до ради звертаються жителі міста щодо неприпустимості розташування в безпосередній близькості до навчальних закладів об’єктів торгівлі, які реалізовують тютюнові вироби. Неодноразові скарги з цього приводу надходили, зокрема, і від директора Кагарлицького НВК «ЗОШ І-ІІ ст.-ліцей», депутата міськради Василя Мамія.
Депутати були солідарні в тому, що продаж сигарет поблизу школи - це агресивна форма впливу на дитину, що провокує її до свідомого чи несвідомого нанесення шкоди своєму здоров’ю, негативної поведінки, набуття шкідливих звичок і згубних залежностей.
Тож асортимент продукції в торговельних точках неподалік території закладів для дітей має відповідати потребам здорового розвитку дитини.
У зв’язку з цим, було ухвалене рішення рекомендувати не розміщувати тимчасові споруди для здійснення підприємницької діяльності на відстані 50 метрів від встановлених меж земельних ділянок дошкільних та навчальних закладів та припинити реалізацію тютюнових виробів, стіків та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, у об’єктах торгівлі, що розташовані на відстані менше 50 метрів від встановлених меж земельних ділянок дошкільних та навчальних закладів, крім діючих об’єктів, на які отримані відповідні ліцензії, до моменту закінчення строку дії отриманих ліцензій.
ПРИЗНАЧЕНО ЗАСТУПНИКА МІСЬКОГО ГОЛОВИ
На сесії було ухвалено низку інших рішень. Зокрема, заступником міського голови з питань економіки, інвестиційної політики, правоохоронної діяльності, містобудування, архітектури, комунальної власності, благоустрою та житлово-комунального господарства призначено депутата міськради Ігоря Будюка, внесено зміни до бюджету Кагарлицької МТГ на 2021 рік, а також до рішень сесії міськ-
ради від 24.12.2020 «Про організацію харчування у дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах Кагарлицької міської територіальної громади» та «Про затвердження Програми культурно-мистецьких заходів з відзначення державних та професійних свят, ювілейних та святкових дат, відзначення осіб, які зробили вагомий внесок у розвиток Кагарлицької міської територіальної громади, на 2021 – 2023 роки».
Затверджено Програму соціально-економічного та культурного розвитку Кагарлицької міської територіальної громади на 2021 рік, а також Положення про порядок надання матеріальної допомоги жителям Кагарлицької МТГ, про порядок та умови використання коштів, що виділяються депутатам міськради на виконання депутатських повноважень, про Подяку Кагарлицької МТГ на 2021-2026 роки; про відділ (службу) у справах дітей та сім’ї, передавальні акти, низку земельних питань.
Ухвалено рішення про прийняття закладів освіти у комунальну власність міськради, про безоплатну передачу майна комунальної власності Кагарлицької міськради у комунальну власність Ржищівської міськради, про управління об’єктами комунальної власності Кагарлицької МТГ.
Створено Кагарлицьку міську комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, Центр надання адміністративних послуг, опікунську раду при виконавчому комітеті міськради.
У той же час депутати не підтримали проєкт рішення щодо внесення змін до персонального складу виконавчого комітету Кагарлицької міської ради, а також депутатський запит Івана Лисого.
Як ви думаєте, скільки книг написано про Кагарлик та населені пункти міської територіальної громади? Виявилося, що літератури не так вже й багато. А допомогти віднайти ці видання нам погодилися у міській бібліотеці для дорослих. Адже, де, як не в книгозбірнях, знають майже вичерпну відповідь на це запитання? Тож на наше прохання ознайомити читачів газети з виданнями про Кагарлицький край люб’язно відгукнулася завідувачка Кагарлицької міської бібліотеки для дорослих Неля Малєєва.
- Передусім, це видання кагарлицьких авторів-краєзнавців з багатим фактографічним і документальним матеріалом, адже ці люди довго працювали з архівами, провели величезну пошукову роботу.
Так, про Кагарлицький парк, його історію йде мова у книзі Олександра Салія «Жар-птиця Кагарлицького парку». У іншій його книзі «Дмитро Трощинський - козак знатний» розкривається життєвий шлях визначного державного діяча XVIII-XIX століть, мецената, засновника Кагарлицького парку Дмитра Трощинського.
У 2010 році було видано «Легенди і правда про наш край», де автор Яків Синявський зібрав багатий матеріал з легенд і розповідей людей. Це видання, переконана, теж стане в нагоді всім, хто хоче більше дізнатися про рідний край.
Закарбована історія Кагарличчини й у рядках місцевих письменників та поетів. Так, член Національної спілки письменників України Павло Малєєв у 2008 році видав книгу «Зікрачі». Використавши широке коло джерел, стилів, автор запрошує читачів до роздумів над долею неперспективних сіл в контексті буття Кагарличчини.
Багато книг про досягнення колгоспників Кагарлицького району видавалося у радянські часи.
Одна з них – «Шляхом трудових перемог», авторства М.Бугайова та А.Тихоход. У ній йде мова про досягнення трудівників з села Бурти.
Ще одна – про Героя соціалістичної праці Тимофія Лісового, де розповідається про організаторський талант, стиль і методи роботи нашого земляка.
Про героїчну боротьбу радянських підпільників на Кагарличчині йде мова в книзі А.Палажченка «Комісар незримих барикад».
У 2010 році була видана книга «Нескорена Кагарличчина», у якій подано спогади ветеранів Другої світової війни, жителів Кагарличчини, які пережили окупацію та полон. Спогади писалися як власноруч, так і записувалися працівниками районного краєзнавчого музею, журналістами місцевих видань.
Про героїчну боротьбу з нацистами в населених пунктах Кагарличчини йде мова і у книзі Я.Синявського «Викарбувані із граніту і сталі».
У виданні Володимира Перерви «Православне Надросся у XIX столітті» подано огляд церковного життя православних парафій колишньої Юр’ївської і частково сучасної Білоцерківської єпархії, куди входить і Кагарличчина, а у книзі Миколи Омелянюка «Золотом сяють куполи» йде мова про життя православної громади в місті та про будівництво Свято-Троїцького храму.
Згадки про наш край та його історію є й у енциклопедичних виданнях радянської доби, в тому числі географічних.
Не можна не згадати і цікавий навчальний посібник для школярів «Географія рідного краю. Кагарличчина» авторства Михайла Горбача.
А поціновувачі жанрів сатири, антиутопії, кіберпанку та роману-дороги можуть знайти для себе щось цікаве у книзі Олега Шинкаренка «Кагарлик», в якій зображується життя в Україні через сто років. Щоправда, цієї книги у бібліотеці немає, на відміну від всіх попередніх, але вона є у вільному продажу в книжкових онлайн-магазинах.
Станом на 4 лютого, у Кагарлицькій міській територіальній громаді кількість хворих на COVID-19 склала 57 осіб, що менше на 9 осіб, ніж тиждень тому.
Загалом з початку пандемії були інфіковані 1019 жителів Кагарличчини, одужало - 936, померло від ускладнень - 26.
За зведеними даними Центру первинної медико-санітарної допомоги та Кагарлицької багатопрофільної лікарні, станом на 4 лютого загалом обстежено на COVID-19 шляхом ПЛР-тестів 3893 жителі Кагарличчини.
Станом на 4 лютого хворіє на коронавірус 57 осіб. Це - жителі Кагарлика (44), Слободи (3), Новосілок (1), Липовця (1), Шубівки (1), Шпендівки (1), Кадомки (1), Зорівки (1), Переселення (1), Ліщинки (1), Буртів (1), Расавки (1). Також у Кагарлицькій ЦРЛ на стаціонарному лікуванні перебуває 11 жителів інших громад, хворих на коронавірус, та 8 з Кагарлицької МТГ.
Після завершення локдауну із понеділка 25 січня розпочався звичайний навчальний процес у школах громади, крім тих, приміщення яких має газове опалення, оскільки ще тривають тендерні процедури
На дистанційній формі навчання залишалися навчальні заклади в Переселенні, Слободі, Мирівці, Буртах, Демівщині, Кадомці, а також Центр дитячої та юнацької творчості, але вже з
1 лютого прийнято рішення розпочати очне навчання в Мирівці, а з 2 лютого – в Переселенні, Слободі, Буртах і Кадомці.
Даються взнаки негаразди періоду становлення нової громади: на жаль, на законодавчому рівні не передбачено спрощених процедур закупівлі товарів і послуг, тож другий семестр у школах розпочався без організованого гарячого харчування дітей.
– У закладах освіти гаряче харчування не здійснюється, оскільки у зв’язку з реорганізацією відділу освіти Кагарлицької РДА та утворенням нової юридичної особи – відділу освіти Кагарлицької міської ради – розпочато тендерну процедуру із закупівлі послуги з гарячого харчування. Прогнозована дата проведення аукціону – 11.02.2021 року. Після підписання договору гаряче харчування в закладах освіти буде відновлено, – стверджує начальник відділу освіти Надія Омельченко.
Складність ситуації полягає ще й у тому, що законодавством передбачено можливість оскарження результатів тендеру для тих учасників, які його програли, на що відводиться додатково цілих 10 днів. Але сподіватимемось, що до цього справа не дійде і підписання договору з переможцем аукціону відбудеться в прогнозовані терміни.
Варто зазначити, що в цьому році почав діяти новий Санітарний регламент для закладів загальної середньої освіти, у якому серед іншого змінено підходи до організації харчування. У школах дозволяється організовувати кейтеринг (фактично – виїзне обслуговування), який повинен відповідати всім принципам та вимогам безпечності харчових продуктів на базі системи
НАССР (з англ. Hazard Analysis and Critical Control Point) — системи аналізу ризиків, небезпечних чинників і контролю критичних точок, що дозволяє гарантувати виробництво безпечної продукції шляхом ідентифікації й контролю небезпечних чинників. До того ж, вимоги нового Санітарного регламенту ґрунтуються на принципах здорового харчування за рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров’я. Регламентом встановлено вимоги до харчових продуктів та готових страв, що можуть пропонуватись дітям. Зокрема, передбачено низку обмежень за вмістом солі, цукру та жиру з урахуванням сучасних тенденцій щодо здорового харчування та рекомендацій ВООЗ. Крім того, у Санітарному регламенті визначено Перелік продуктів харчування, які забороняється продавати в шкільних буфетах та шкільних автоматах (чіпси, сухарики, попкорн, ковбаси, сосиски, копчену і солону рибу, деякі солодощі та ін.). Визначено також групи харчових продуктів, які мають бути в щоденному шкільному раціоні учнів (злакові, овочі, фрукти та ягоди, молочні продукти) та врегульовано питання організації харчування дітей із особливими дієтичними потребами, зокрема тих, які мають непереносимість глютену та лактози (на підставі медичної довідки).
Отже, на державному рівні продемонстровано пильну увагу здоровому харчуванню підростаючого покоління. Тільки, на жаль, не створено законодавчого підґрунтя для оптимізації процесів утворення нових громад у руслі децентралізації, зокрема не можна оминути тендерних процедур при закупівлі товарів і послуг на суму понад 200 тисяч гривень, що й стало причиною затримки в організації гарячого харчування школярів.
Із 4 лютого всі держслужбовці Кагарлицької РДА отримають розрахунок і офіційно будуть звільнені з роботи в райдержадміністрації. Про це нам повідомив голова Кагарлицької райдержадміністрації Ігор Будюк. Втім, за його словами, більшість спеціалістів без роботи не залишиться, - багатьом держслужбовцям РДА запропоновані відповідні посади у Кагарлицькій міській територіальній громаді.
У процесі децентралізації адміністрація як орган державної виконавчої влади ліквідованого району увійшла до складу Обухівської РДА. Однак, туди на роботу поки що не перейшов жоден працівник з підрозділів Кагарлицької райдержадміністрації.
– У Кагарлику, за останніми даними, поки що не планується відкриття підрозділів Обухівської РДА, окрім управління соціального захисту населення. Інші ж структури, як-от відділи культури, освіти, фінуправління тощо поступово переходять у підпорядкування Кагарлицької міської територіальної громади, - зазначив Ігор Будюк.
За словами начальника управління соцзахисту Кагарлицької РДА Оксани Дячок, 17 працівників управління внаслідок реорганізації будуть звільнені, а інші 15 збережуть своє місце роботи, втім, підпорядковуватимуться вже Обухівській райдержадміністрації. Ще раніше два фахівці управління перейшли в міський ЦНАП.
- Ті, хто залишиться в управлінні, будуть займатися виключно призначенням соцвиплат. Документи на пільги прийматимуть у ЦНАПі, а всі виплати проводитиме вже Обухівське управління соцзахисту, - зазначила Оксана Дячок.
Голова Кагарлицької РДА Ігор Будюк, згідно з Указом Президента, буде звільнений з посади 18 березня. Наразі він керує процесом ліквідації РДА як установи.
Нагадаємо, змінами у відповідному законодавстві, які набули чинності 6 грудня 2020 року, передбачається, що 320 районних державних адміністрацій буде реорганізовано через приєднання до 100 РДА в адміністративних центрах нових районів. Ще із 40 будуть утворені 13 РДА в нових районах, де раніше такої державної стурктури не було.
П’ятеро громадян устигли додзвонитися до Кагарлицького міського голови Олександра Панюти протягом години, відведеної на «Прямий зв’язок».
Першим зателефонував кагарличанин Петро Горпиненко, який поцікавився, чи готові наші медики до вакцинування проти коронавірусу. Голова інформував, що від Центру ПМСД поки що не надходило прохань про допомогу в цьому плані, але пообіцяв першим поцікавитися в медиків. Петро Васильович запитав також, що робить міська рада у зв’язку з підвищенням тарифів. Олександр Панюта зазначив, що з міського бюджету виділено 600 000 грн для компенсації затрат КП «Кагарликводоканал», аби підприємство не підвищувало для населення тарифів на свої послуги. Що ж до тарифів для населення на газ і його транспортування та електроенергію – на рівні держави нині робляться певні кроки; обговорено буде цю ситуацію й на черговому сесійному засіданні з нашими депутатами.
Ніна Антонівна, яка додзвонилася другою, просила допомогти зрізати дерево на кладовищі в Ліщинці, і це питання з метою його вирішення було обговорено в телефонному режимі з керівником КП «Крона-сервіс» Юрієм Гаценком.
Любов Іванівна, мешканка масиву Новобудов, непокоїлася, що буде з управлінням соціального захисту населення у зв’язку з тим, що Кагарлик уже не є райцентром. Звісно, очевидно, що реорганізація служби нині відбувається, і управління базуватиметься в Обухові, але в міській раді вже введено штатну одиницю і з лютого в ЦНАПі, розташованому на першому поверсі адмінприміщення (пл. Незалежності, 1) буде організовано оформлення пільг і субсидій для населення; документи в оцифрованому вигляді передаватимуться в соцзабез.
Скаржилася Любов Іванівна, що не працює стаціонарний телефон: викрадено кабель зв’язку, який в «Укртелекомі» їй обіцяли відновити до кінця першого кварталу. Однак швидше за все ця приватна структура перейде незабаром на бездротовий телефонний зв’язок: уже з лютого сільським населеним пунктам громади (крім Буртів, Переселення та Слободи) таку новацію обіцяно. Не виключено, що й у Кагарлику «Укртелеком» теж піде таким шляхом.
Турбувало додзвонювачку, чи буде в нас «чорнобильська» аптека, і голова інформував, що питанням забезпечення ліками учасників ліквідації аварії на ЧАЕС у Кагарлику опікується центральна аптека №9. Інша справа, що централізоване забезпечення на початку бюджетного року пробуксовує, через що ліків недостатньо, тож вистачає їх тим, хто першим звертається. Питання щодо поліпшення ситуації буде вивчатися спільно з Центром первинної медико-санітарної допомоги.
Петро Аніфанович Сарапин із Переселення порушив питання про запізніле надходження платіжок, зокрема за газ, унаслідок чого споживачам виставляються претензії про заборгованість. Проблема не нова: занадто громіздка структура доставки платіжок із кол-центрів через посередництво «Укрпошти». Але є добра новина: нещодавно відкрито нове відділення «Укрпошти» біля Кагарлицького ринку (ТЦ «Городок», вул. Стадіонна, 1а), і здійснити платежі, хто ще не робить цього через Інтернет, можна буде оперативніше.
Насамкінець зателефонувала Марія Михайлівна Соломко, що мешкає по вул. Кошового. Вона порушувала вже обговорювані питання – щодо соцзабезу і «чорнобильської» аптеки, і голова надав відповідні роз’яснення. Ще одна проблема була оприлюднена в ході розмови: відсутності зубопротезування в поліклініці. Питання економічне: зубопротезний кабінет, який працював на засадах госпрозрахунку, не витримав конкуренції з приватним бізнесом; туди ж пішли й фахівці – лікар-зубопротезист і зубний технік.
Кожен із діалогів був доволі тривалим, його учасники обмінювалися новорічно-різдвяними вітаннями; Петро Аніфанович, майстер гумору, навіть хотів продекламувати дещо зі свого репертуару, але не став цього робити з огляду на обмежений час, а Любов Іванівна щиро подякувала голові: «Спасибі, що вислухали!»
Згідно з новим законодавством, до 1 вересня 2024 року в Україні має завершитися упорядкування всіх навчальних закладів. А це означає, що вже невдовзі всім нам звичні загальноосвітні школи будуть перейменовані. Так, першачків віддаватимуть у початкову школу, а учні середньої та старшої ланки ходитимуть виключно до гімназій та ліцеїв. Зокрема, в ліцеях будуть вчити лише старшокласників.
Втім, у деяких регіонах не чекають 24-року і вже зараз проводять переформатування шкіл. Про те, коли освітянські реформи будуть реалізовані у Кагарлицькій громаді, розповідає начальник відділу освіти Кагарлицької міськради Надія Омельченко.
- Надіє Олексіївно, коли на Кагарличчині з’являться перші гімназії?
- Можливо, вже з нового навчального року. Адже нині, у зв’язку з утворення міської територіальної громади, ми маємо змінювати і статути навчальних закладів, які, в свою чергу, мають відповідати Закону "Про повну загальну середню освіту".
Відповідно до нового законодавства, передбачено функціонування трьох типів закладів:
І всі зміни, які ми будемо вносити в мережу навчальних закладів Кагарлицької громади, будуть базуватися виключно на положеннях цього закону.
- Як відбуватиметься реорганізація навчальних закладів?
- Остаточне рішення ухвалюватиме засновник, тобто Кагарлицька міська рада. Приміром, якщо школа на наступний навчальний рік не буде відповідати вимогам закону, то безперечно відбудеться пониження її ступеня.
Іншими словами, якщо у школі І-ІІІ ступенів (за відсутністю необхідної кількості учнів) понижується ступінь, то згідно зі ст.35 Закону "Про повну загальну середню освіту", ми перейменовуємо її в гімназію.
У деяких громадах Київщини цей процес вже розпочато. Приміром, у сусідній Рокитнянщині, у Запрудді, сільська школа вже перейменована в гімназію і сталося це саме після пониження ступеня навчального закладу.
Але, наголошую, що остаточне рішення ухвалюватиме Кагарлицька міська рада.
- У зв’язку з тим, що Стайки віднедавна увійшли до Ржищівської ОТГ, на Кагарличчині зменшилася кількість опорних навчальних закладів. Чи з’являться нові на базі сільських шкіл?
- Дійсно, нині кількість опорних навчальних закладів у нас зменшилася до двох: це Мирівська школа і Кагарлицька №3.
Втім, збільшення їх кількості поки що не планується. Адже в опорному НЗ має бути не менше 200 учнів. А якщо проаналізувати мережу наших навчальних закладів, то таким критеріям жодна інша сільська школа, не відповідає.
- Чи планується створення на Кагарличчині ліцеїв?
- Закон “Про повну загальну середню освіту” говорить, що заснування ліцеїв – у компетенції обласних рад або рад міст із населенням не менше 50 тис. осіб.
Втім, слід також враховувати й інші вимоги до ліцеїв. Зокрема, в ліцеї має навчатися не менше 200 учнів і на паралелі має бути не менше 4 класів. Тобто, в закладі повинно бути мінімум по чотири 10 і 11 класів у кількості не менше 25 учнів кожен.
Тож поки що не можна говорити про чіткі строки, коли саме і де на Кагарличчині будуть створені ліцеї. Якщо ми матимемо такі заклади, які відповідатимуть всім вимогам чинного законодавства до ліцеїв, тоді й ухвалюватимемо відповідні рішення.
Гармоністи Кагарличчини - це хлібороби і водії, слюсарі і комбайнери, таксисти і працівники кладовищ. Усі вони різні - за віком, характером, умінням та долею. Сьогодні ми розповідаємо про життєві історії наших земляків і те, як гармоніка увійшла до їх життя.
“Афганістанович, давай!”
У селі Переселення на Кагарличчині живе добрий і активний чоловік Петро Сарапин. Петру Аніфановичу, якого в селі по-доброму кличуть Афганістановичем, нині 78 років. Все своє трудове життя пропрацював у автоколоні. Він хоч і на пенсії, але жодного свята у районі не пропускає. І не просто як глядач, а як артист. “Афганістанович” чудово декламує гуморески, а як візьме до рук гармошку – як кажуть, земля гуде!
“Гармошку купив до армії. Сусід показав трохи, а далі підбирав сам, - розповідає чоловік. - В армії на гармоні також грав”.
Петро Аніфанович, як сам про себе каже, “од роду трудоголік”, рано залишився сиротою. Але життя всьому навчило: порає поросят, курей, качок, працює на городі, хто попросить із сусідів - то і двері до толку доведе, і велосипед злагодить, і електропроводку, і машину допоможе зремонтувати.
Любить згадувати Петро Аніфанович, як ходив парубкувати з гармошкою, як колись їздили автобусом засівати передовиків сільського господарства, і саме йому доводилося переодягатись у Діда Мороза, а дружина Алла Григорівна брала участь у театральних постановках, до яких декорації власноруч готував пан Петро, а жінка - костюми. На весіллях Сарапину теж доводилося брати до рук інструмент і веселити публіку. “Афганістанович, давай!” - вигукували односельці в бажанні почути веселої української народної пісні.
У родині Сарапинів і грають, і співають по сьогоднішній день. “Я всю роботу дома покину, а на свято в район приїду!” - зізнається аматор сцени. - Дружина мене розуміє і відсторонює в цей час від будь-якої роботи. А приходжу на свято - усі проблеми забуваю! Додому повертаюсь задоволений, з масою вражень” Бувало й таке: Аніфанович із любителькою співу Любою Бублик пісню репетирували. Наче і звична справа. Та робили вони це у непростий спосіб - по телефону!
“Балакать до пуття не вмів, а на гармошці грав”
Василю Демиденку із села Слобода 70. Все життя він працював шофером, комбайнером, муляром у кагарлицькій “Сільгосптехніці”. Вже давно тієї “Сільгосптехніки” немає, а її трударі, з якими йшли по життю музика і гумор, живуть і радіють новому дню.
“На сапу і граблі в мене алергія, - сміється Василь Іванович, - хоча в селі лінивих не буває.
Балакать до пуття не вмів, а на гармошці вже грав, - розповідає мій співрозмовник. - Інструмент вперше взяв до рук у 4 роки. Колись маленьким на сцені сільського Будинку культури виступив, а мені вручили портфель і пенал - не знав куди від радості подітися! Грати я вчився сам”.
Родинні свята Василя Івановича проходять “як карта ляже”, та зазвичай з музикою. У розмові пан Демиденко ностальгічно згадує молоді роки, коли “гітара на шиї висіла”.
З гармоністами району зустрічається щороку, каже “цікаво себе показати і щось нове перехватить”. До речі, у 60-х роках, до армії, не одне весілля відіграв. А гуляли колись весілля від суботи і до середи.
“Заліз у погріб і зводив мелодію”
63-річний Микола Ганжа проживає в Києві, та вважає себе мирівчанином. У селі Мирівка народився, у школу ходив, жив до 17 років, друзів добрих має. Трудився слюсарем у Київенерго.
“Навчив мене грати на гармошці, а точніше дав ази гри на інструменті сусід з Мирівки Петро Васильович Тарасюк, якому я дуже вдячний. Вперше взяв до рук гармонь, коли мені було 16. Пам’ятаю, у мене “Яблучко” не виходило. То я, коли сестра з зятем пішли на роботу, у школу не пішов, а заліз у погріб і зводив мелодію, щоб ніхто не чув, - з посмішкою на обличчі згадує Петро Васильович. - 43 весілля відіграв у Мирівці з бубоністом Матвієм Петровичем Роговим, нині покійним, Царство йому Небесне”.
Сам Микола Васильович майстерній грі нікого, на жаль, не навчив, зате свята в сім’ї проходили найвеселіше - з гармонню і піснями.
“А гармошка моя - моя однолітка. У ній - моя душа!” - зізнається українець Ганжа.
“Грав так, що курява летіла!..”
Кагарличанин Іван Головко, якому було за 80, не так давно залишив цей світ. Та земляки його пам’ятають. 38 років він працював шофером у райспоживспілці - розвозив по селах людям хліб. Пальці у нього були покручені, як гачки, зате техніка гри приголомшлива!
Іван Тимофійович обожнював риболовлю, жартував до останнього, як кажуть, дня.
Вже 5-класником Головко впевнено тримав у руках інструмент і дивував своєю грою сусідів. Згодом грав на весіллях. У поважному віці бідкався, що «пальці не ті». А було, на кожному кутку звучали гармошки, мій співбесідник не знав куди вже й бігти. Казав, любив музику - страшне! Розповідав, шо і на город міг іти з гармошкою. Себе називав любителем-самоучкою. І це не заважало йому грати на весіллях так, що “курява летіла і пальці пухли” А раніше весілля гуляли не так, як зараз, а 5 днів, а то й тиждень: субота, неділя, понеділок - “на борщ”, вівторок - “на кури”... Були незаможні, казав Іван Тимофійович, але жили весело й дружно.
“Малим розучую мелодію на гармошці, а в матері на плиті горить засмажка”
Подружжя Бубликів - 68-річний Василь Іванович та 64-річна Любов Василівна з Кагарлика - бажані гості на будь-якому святі. Вони дарують людям настрій і бажання долати усі життєві труднощі своєю музикою й піснею.
Василь Іванович, який працює завідуючим ритуальною службою в КП “Міськрембудсервіс”, хвацько грає на гармоні, а Люба Василівна, яка свої сили віддавала в бурякорадгоспі, де трудилася завфермою, і праці на цукровому заводі, вибиває в бубон і співає. Чого тільки коштують їхні колядки під гармонь і бубон на міському ринку морозним засніженим ранком!
“Я ходив до 5 класу, - згадує Василь Іванович. - Батько на той час купив гармошку. От мати готує на кухні засмажку, а я питаю: “Мамо, а як “Яблучко” звучить?” Вона наспівує. Поки співала, засмажка згоріла - викинула у відро. Смажить другу. Я знову кажу: “Ма, як “Карапет” звучить?” Вона вже “Карапет” наспівує, а я підбираю. Знову засмажка згоріла!..”
Слухав Василько музику - тоді і сам підбирав. Музика супроводжує Василя Івановича і Любу Василівну все життя, то й не дивно, що син Коля свого часу закінчив музичну школу по класу баяна, грає на гітарі і гармошку до рук у святкові дні бере, а донька Наталя - по класу фортепіано.
У Бубликів у господі завжди гості. Так вони і на репетиції збираються, і щоб добре слово один одному сказати, підтримати у скрутну хвилину.
“Уся моя молодість пройшла через гармонь і бубон, - згадує прекрасний організатор, яких ще пошукати, - ми граємо, дівчата танцюють... Це вже пізніше програвачі з’явились”.
У Києві в підземці Василь Іванович ніколи не пройде мимо вуличного музиканта - будь-то скрипаль, гітарист чи саксофоніст - завжди покладе гроші: за їх сміливість, за талант, а, можливо, ще й несолодке життя.
Неповною буде розповідь про Василя Бублика, якщо не вказати, що він ще й морж з багаторічним стажем. І знаєте, після ополонки він теж із гармонню.
Зараз Василь Іванович облаштовує у себе на вулиці імпровізовану сцену і місця для глядачів, обсаджує деревами та квітами це затишне місце, щоб організовувати “Дні вулиць”. “Недобре зачинятися у хаті і людей не знати, які поруч живуть. Треба сходитися і спілкуватися”, - вважає пан Бублик.
“Підгортав на городі картоплю, бо мати пообіцяла гармошку”
69-річного Віктора Усика у Кагарлику знають добре. Адже все трудове життя пропрацював у Райсільгосптехніці шофером. Ліквідатор на ЧАЕС (був дозиметристом 39 діб), де й підірвав здоров’я і здобув інвалідність. Сам родом із села Слобода, тому слобідчанам він теж дуже знайомий.
Віктор Анатолійович жодного дня не сидить, склавши руки. Він має прекрасний сад, за яким доглядає з дорогою душею. Мало того, Палажниківський ставок у Кагарлику пан Усик засадив вербами, глодом, шипшиною, обліпихою. Посадив і горіховий гай. А ще - вишні-литовки, агрус, змайстрував місток у воду. І все це для загального користування. Засіяну власноруч траву Віктор Анатолійович косить купленою для власних потреб газонокосаркою. Навіть трояндами чоловік не дозволяє займатися дружині! Його справа - випестити квітку, а жінці дозволяється вже сухою її зрізати.
Згадує Віктор Усик дитинство: “Мати ходила на роботу, а мені наказала пів города картоплі підгорнуть. За це обіцяла гармошку купити. Я підгорну чотири рядки - і вибігаю чи мати гармошку не несе... Кілька разів я так вибігав подивитися на дорогу. І тут їде мати на підводі, - згадує Віктор Анатолійович і плаче, як дитина. - У руках у неї була гармошка. Я взяв до рук інструмент і почав цілувати. Тоді мені було 7 років”.
Жив Усик у Слободі, гри на гармоні вчився у старших хлопців, особливо у Миті Лісового. А з Василем Демиденком разом росли, разом грали на вечорницях. А скільки гостей перебувало в Усиків у хаті!
Час від часу пан Віктор згадує юність, яка проходила на широких вигонах, де сиділи на дровах - хлопці вигравали на гармошках, а дівчата співали.
Грав Віктор Анатолійович свого часу і на весіллях, і на різних торжествах. У Києві в ресторані на кораблі, до прикладу, гуляли свято. Хлопці найнятої дорогої “естради” губи надули, коли Усик гармонь до рук узяв, адже люди під його музику веселилися так, що “корабель ходором ходив від танців”.
Зізнається мій співбесідник: “Коли беру до рук гармошку, роблюся здоровіший у 10 разів!” А ще додає: “Невимовно вдячний директору Кагарлицької районної школи мистецтв Миколі Вікторовичу Громику, що збирає нас, гармоністів, на свято “Мелодії гармоніки й життя” вже котрий рік поспіль. І примножується наша родина гармоністів людьми з інших районів та областей нашої України”.
Завершився Відкритий чемпіонат Кагарлицького району із футзалу сезону 2019 - 2020 року. Про це повідомляє Кагарлицька районна федерація футболу.
Загалом участь у Відкритому чемпіонаті Кагарлицького району із футзалу взяли 14 команд – по сім у Вищій та першій лігах.
У вищій лізі грали: ФК “Дружба” (с. Мирівка), ФК “Гетьманський стан” (с. Переселення), ФК “Кагарлик” (м. Кагарлик), ФК “Метеор” (м.Миронівка), ФК СВГ “Гощівське” (с. Григорівка), ФК “Придніпров’я” (м. Кагарлик), ФК “Бурти” (с. Бурти).
У Першій лізі грали: ФК “Атлет” (с. Мирівка), ФК “Юніор” (с. Пії), ФК “Арсенал” (м. Кагарлик), ФК “Мирівка” (с.Мирівка), ФК “Дніпро” (м.Ржищів), ФК “Ржищівський будівельний технікум” (м. Ржищів), ФК “Черняхів” (с. Черняхів).
Призові місця розподілилися так у Вищій лізі:
перше місце - ФК "Дружба";
друге місце - ФК "Гетьманський стан";
третє місце - ФК "Кагарлик".
Працівники Київського рибоохоронного патруля в акваторії Канівського водосховища на території Ржищівської ОТГ виявили шість порушень риболовлі.
Біля села Ходорів Ржищівської ОТГ чоловік ловив рибу спінінгом на зимувальній ямі. Рибалка встиг натягати 29 екземплярів судака загальною вагою 7 кілограмів. Рибка була менших розмірів, ніж допустима для вилову. Збитки, завдані рибалкою, склали 14790 гривень.
Невдовзі патрульні помітили ще двох порушників. Ті ставили сітки. Але наловити риби їм не вдалося.
Неподалік села Балико-Щучинка патруль “накрив” чоловіка, який ловив рибу “драчем” методом багріння, що заборонено. У нього виявили по 2 екземпляри сома і судака на 4 кілограми. Рибка “затягла” на 1870 гривень збитків довкіллю.
Наступний улов рибопатруля був біля міста Ржищів. Тут чоловік за допомогою двох сіток зловив 7 карасів та одну плітку. Їхня вага склала 1,5 кілограма, а завдані збитки - 204 гривні.
І вже на межі Ржищівської громади біля села Стайки бригада Київського рибоохоронного патруля виявила ще одного любителя успішно порибалити на зимувальній ямі.
На всіх порушників складено протоколи.
«Заборона на вилов риби у зимувальних ямах є не менш важливою, ніж заборона у весняно-літній період під час нересту. Тож наполегливо закликаємо рибалок-любителів та користувачів дотримуватися даної заборони», - наголосив начальник Київського рибоохоронного патруля Володимир Мухін. Та закликав при виявленні порушників повідомляти на «гарячу лінію» за номером (099) 341-73-18.
Кагарлицький історико-краєзнавчий музей має у фондах 27500 експонатів. Разом з філіями (а їх залишилося п’ять на початок року) ця цифра складає 45818. Серед експонатів, що знаходяться в музеї, є предмети домашнього вжитку, сімейні реліквії, фото. Чимале місце займають археологічні знахідки: кераміка, знаряддя праці із бронзи, заліза, виготовлені нашими предками.
Сама місцевість нашої території має багату історичну спадщину. Чимало збереглось до наших днів могильників. Степові простори були місцем кривавих битв. Світове наукове відкриття, яке увійшло в історію під назвою Черняхівська культура, виявлено наприкінці минулого століття відомим археологом Вікентієм Хвойкою під селом Черняхів. Тоді тут було знайдено металеві знаряддя праці, кераміку стародавнього поселення людей.
Кожен експонат відображає історію того періоду, до якого він належав. Багато з них не вивчено та не досліджено. Музей тісно співпрацює з науковцями Інституту археології та Інституту історії Академії наук України у плані досліджень та походження експонатів. Так, результатом однієї із співпраць є вивчення, дослідження одного з експонатів давнього періоду. Це - мідна чаша, яка знаходиться в музеї з 1976 року. Ми отримали її від жителя Кагарлика Мельниченка О. Г.
Історія цієї знахідки дуже цікава. Тракторист, переорюючи поле між селами Зікрачі і Халча, вивернув на поверхню почорнілий предмет, що нагадував горщик. Механізатор зупинив трактор, очистив посудину від ґрунту. Знахідка виявилась не керамічною, а з бронзового сплаву. Ніяких коштовностей у ній не було. Тільки на поверхні виднілось чимало дивовижних малюнків, орнаменту якоїсь писемності. Після детального вивчення та дослідження цього експоната, науковці Інституту археології НАН України, які не вперше відвідують музей, встановили, посилаючись на існуючі каталоги, що в усьому світі в приватних і музейних колекціях подібних виробів налічується одиниці. Ними було зроблено копії писемності, малюнки для подальшого вивчення. Стало відомо, що виріб датується ХІ-ХІІ ст. і ця річ належить до періоду існування Іранської держави. Тепер встановлено, що це - не чаша, а іранський казан, у якому можна розмістити до літра рідини. Виготовлено його ливарним способом з подальшим оформленням тонкою ювелірною різьбою. У чіткому рельєфному написі жодна з літер не повторюється. Малюнки трьох видів, з них чотири мають однакової величини форму шолома. В середині зображено птахів з подвійними чубчиками, що нагадують заячі вуха. Фон між птахами помережено позначками. Причому на всіх чотирьох малюнках вони різні.
Друга група малюнків – рельєфне мереживо смуг, крізь які проглядаються шестикутні зірки та всередині по дві мініатюрні фігурки. Вони нагадують мавпочок. На кожному малюнку істоти зображені в різни позах. Таких композицій теж чотири. На даний час науковці займаються розшифруванням написів, а це досить тривала робота.
Звичайно, ми пишаємось, що в музеї знаходиться експонат, який має історичну цінність. Сподіваємось, що зовсім скоро, після закінчення досліджень, ми дізнаємось про призначення посудини, «прочитаємо» текст і те, яким чином ця старовинна річ опинилась на нашій території.
7 січня - одне з найбільших християнських свят - Різдво Христове.
Це свято радості і єднання людських душ.
У цей день всі ми ніби заново народжуємося, залишаючи всі образи, сварки у минулому. Це свято покликане об’єднати нас усіх, відродити та зробити трішечки кращими.
У міській бібліотеці для дітей оформлено книжково- ілюстративну виставку «Сяйво Різдвяних свят».
З матеріалами цієї виставки користувачі можуть ознайомитись в режимі онлайн.
Продовжуємо публікацію матеріалів нашої землячки із Кагарлика, яка навчається в Польщі, Олександри Дзененко.
Цього разу розповідь Олександри про можливості підзаробити для студента-іноземця. Адже додаткові гроші не завадять нікому. Та й будь-яка робота - це новий досвід і рядок до резюме.
Досить часто українці асоціюють Польщу як країну кращого заробітку та нових можливостей. З цим важко не погодитись, адже, як показують дані Міністерства закордонних справ України, щороку на близький захід виїжджає близько одного мільйона наших громадян. Серед них є чимало молоді. Лише за останні три роки кількість студентів у Польщі зросла з 10 тисяч до понад 35 тисяч осіб. Серед причин трудової та інтелектуальної міграції відзначається вища заробітна плата, кращі умови праці, легша форма вступу до навчальних закладів та більш реальні шанси влаштуватися за спеціальністю.
Влаштуватися може допомогти університет
Як кажуть самі поляки: “роботи вистачає на всіх”. Тому, навіть якщо ти ще молодий та недосвідчений студент, віднайти себе тут не буде проблемою. Звісно, що все буде залежати від твоєї мети та цілей. Знайти постійну роботу після закінчення навчання – це одне, підзаробити собі на життя – вже зовсім інше. В першому випадку може допомогти сам університет. Більшість навчальних закладів формально пов’язані з компаніями та фірмами-працедавцями, а серед викладачів можуть зустрітися їх представники та навіть керівники корпорацій. Тому знайти місце для проходження практики чи навіть влаштуватися на оплачуване стажування – зможе кожен. В цьому випадку все залежить від наполегливості студента. А саме, його жаги до розвитку та сміливість зробити той перший крок назустріч.
Для підробітку є багато варіантів
у другому випадку, коли метою є підробіток на житло, омріяну подорож чи просто новий телефон – теж все буде залежати від самого студента. Існує безліч варіантів заробити додаткові гроші в Польщі. Розпочати тут слід від написання свого резюме. Якщо досвіду у вас ще не має, то хвилюватися не потрібно. Записати в цьому розділі можна свої хобі та зацікавлення, а найкраще – додати власний „мотиваційний лист”. Саме за допомогою нього ви точно збільшите свої шанси на підкорення працедавця. В ньому ви повинні описати себе та свої навички, ну і головне – велике бажання працювати саме в тому закладі, де хочете підробити.
Це можуть бути ресторани, різноманітної кухні кафе та паби. Всім нам відомі фастфуди та доставка їжі. Магазини в торгових центрах, супермаркети та маленькі крамнички. У всіх цих місцях постійно потребують нових людей і досить часто змінюються кадри. Великою перевагою буде знання англійської мови. В цьому випадку ви з легкістю можете спробувати себе за рецепцією готелю чи спортивного клубу.
Ну, а для тих, хто не боїться фізичної роботи та має багато вільного часу – допомога на фабриці буде непоганою можливістю.
Подібних варіантів можна нараховувати тут безліч, кожен може відшукати щось для себе, свого графіка та можливостей. Головне – це велике бажання та добре кураторство, адже абсолютно з кожної роботи можна винести крутий досвід, добрі знайомства, ну і непогані гроші.
7 січня, на Різдво, у пологовому будинку Кагарлицької ЦРЛ народилася дівчинка.
Вага маляти становить 3500 г, зріст - 53 см.
Мама маленької - 32-річна жителька села Липовець Лариса Мигитка - почувається добре, сказала, пологи пройшли без ускладнень, а роботу медичних працівників назвала відмінною.
Тато дівчинки - Юрій Анатолійович - щасливий поповненню родини і вже забрав дружину з малечею із пологового.
Чекає на сестричку вдома і старша доня подружжя - першокласниця Марія.
З ім’ям для маленької визначилися. “Буде Мілана”, - сказала мама.
Сім’я є претендентом на сертифікат сумою 5 тисяч гривень, який щороку для першого новонародженого малюка міста (а нині вже Кагарлицької громади) вручає міський голова.
Чергове засідання виконавчого комітету провів 12 січня Кагарлицький міський голова Олександр Панюта. На порядку денному питань було небагато, але всі потребували невідкладного вирішення.
Так, відповідно до заяв мешканців громади впорядковано кілька поштових адрес; ухвалено рішення про видалення аварійно небезпечних зелених насаджень у деяких населених пунктах Кагарлицької МТГ; затверджено склад адміністративної комісії при виконавчому комітеті Кагарлицької міської ради на чолі з заступником міського голови Іваном Семцовим.
Після тривалого обговорення було ухвалено рішення про призупинення освітнього процесу в дошкільних навчальних закладах, розташованих у сільських населених пунктах, до 12 лютого. Крок вимушений: саме до цієї дати має завершитись бюрократична тендерна процедура закупівель енергоносіїв, необхідних для підтримання належного температурного режиму в приміщеннях закладів, а також тендерних закупівель продуктів для забезпечення харчування дітей. На жаль, законодавці не передбачили на перехідний період становлення нових громад спрощених процедур торгів, які б мали вирішити питання із забезпеченням повноцінного функціонування закладів. Тих лімітів, які поки що є завдяки одноразовим договорам із постачальниками, на час проходження тендерних процедур вистачить хіба що на ощадливе підтримання температури в системах опалення, аби уникнути розмерзання в умовах очікуваного різкого похолодання. У селах Кагарлицької міської територіальної громади до 12 лютого доведеться продовжити і дистанційне навчання в школах, де опалення газове чи електричне. При цьому міські дитсадки, котельні яких працюють на дровах, будуть продовжувати роботу, і за потреби можна буде організувати підвезення дітей із сіл у садочки в Кагарлик.
Ветерани Другої світової війни, що проживають на території Кагарлицької об’єднаної територіальної громади, отримали від міського голови Олександра Панюти вітання та продуктові набори з нагоди 77-ї річниці визволення Кагарлика від нацистських окупантів.
Напередодні визначної дати Кагарлицький міський голова Олександр Панюта та начальник міського відділу культур Олена Петленко відвідали ветеранів Другої світової війни та вручили їм подарунки.
Очільник Кагарлицької громади подякував ветеранам за ратний подвиг, запевнивши, що міська влада й надалі допомагатиме їм у вирішенні повсякденних проблем, а також побажав кожному довголіття.
Адже час минає і, на жаль, все менше залишається серед нас тих, хто в далекі роки минулого століття захищали нашу
Вітчизну від нацизму. На території Кагарлицької ОТГ нині проживає лише чотири учасники тих доленосних боїв. Це – кагарличани Зінаїда Василівна Перекотій, Микола Іванович Павлик, Іван Юрійович Корнієнко та житель села Халча Іван Данилович Смакограй.
єМалятко — комплексна послуга для батьків новонароджених. За однією заявою, поданою онлайн, можна зареєструвати народження дитини та отримати до 9-ти державних послуг від різних органів влади, потрібних при народженні дитини.
