Кількість результатів: 1659.
Сторінка 42 із 83
2 жовтня у Кагарлицькій райдержадміністрації відбулося урочисте нагородження кращих педагогів району з нагоди Дня працівників освіти.
З вітальними словами до освітян звернулися перший заступник голови Кагарлицької райдержадміністрації Вадим Циганок, голова райради Іван Семцов, начальник відділу освіти РДА Надія Омельченко та голова профспілки працівників освіти Валерій Невдобенко.
По цьому педагогів Кагарличчини нагородили відзнаками.
Зокрема, Тамарі Черненко (Кагарлицький НВК "ЗОШ І-ІІ ст.-ліцей) вручено нагрудний знак "Відмінник освіти", а Ірину Малооку (Стайківський ОЗЗСО І-ІІІ ст.) - Почесна грамота Київської облради.
Грамотами департаменту освіти та науки нагороджено Ірину Малооку, Мар'яну Ремигу, Тетяну Кармазин, Наталію Візьонок, Анатолія Муковоза, Ларису Гончаренко.
Також низку педагогів Кагарличчини було відзначено подяками Кагарлицької райради та райдержадміністрації, а також подяками Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів.
Другий місяць осені починається з особливої дати. Цього дня у всьому світі відзначають Міжнародний день людей похилого віку, проголошений 50 сесією Генеральної Асамблеї ООН, а в Україні також і День ветерана. Це- хороша нагода пильніше зосередитись на проблемах літніх людей, ще раз засвідчити всенародну повагу ветеранам війни і праці, нашим батькам і матерям, старшим друзям, за чиїми плечима нелегкі життєві дороги. Люди старшого покоління – джерело народної мудрості, їх практичний життєвий досвід – нерозривний місток, який з’єднує покоління. Цей день є визначним і особливим, щоб кожна людина пам’ятала про свою історію, вшановувала і надавала підтримку людям похилого віку, адже вони найбільше потребують нашої турботи і уваги.
З нагоди Дня людей похилого віку працівники Кагарлицького районного Центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) роздали 60 підопічним у місті продуктові набори. Працівники Центру щиро дякують спонсорам - ФОП Касем Риті Анатоліївні та ПрАТ «Кагма» за небайдужість та можливість зробити людям похилого віку приємні подарунки.
Розчулені підопічні Центру дякували за увагу до них та турботу.
Кагарлицька міська територіальна виборча комісія Обухівського району зареєструвала дев’ять кандидатів на посаду міського голови.
Найпершими були зареєстровані два самовисуванці: Олег Дишлевий та Денис Потапенко. Також кандидатами на посаду Кагарлицького міського голови зареєстровано: Ігоря Будюка (політична партія “Слуга народу”), Вадима Візьонка (самовисування), Олега Волошина (Радикальна партія Олега Ляшка), Дмитра Павлика (ВО “Батьківщина”), Олександра Панюту (“Наш край”), Людмилу Сушко (“Європейська Солідарність”), Юрія Трохименка (самовисування).
Також кандидатами на посаду Ржищівського міського голови зареєстровані Ржищівською міською ТВК:
Журило Ігор Володимирович (Політична партія "НАШ КРАЙ"), Лобуренко Михайло Миколайович (Політична партія "За Майбутнє"), Прохоренко Артем Миколайович (ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ "ГРОМАДСЬКИЙ РУХ МИКОЛИ ТОМЕНКА "РІДНА КРАЇНА"), Спичак Микола Антонович (ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ "ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА – ЗА ЖИТТЯ"), Чепченко Олег Григорович (самовисування), Чорненька Крістіна Іванівна (ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ"), Шорохов Сергій Іванович (ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ "СЛУГА НАРОДУ").
Нагадаємо, місцеві вибори відбудуться 25 жовтня 2020 року.
У неприємну епопею перетворилися засідання Кагарлицької ТВК із реєстрації кандидатів у депутати майбутньої Кагарлицької міської ОТГ.
Спочатку не відбулося засідання комісії, призначене на 25 вересня, - зібралися не всі члени комісії. Тож не було кворуму. Засідання, призначене на наступний день, так і не розпочало голосування за порядком денним. Тут причиною стало те, що не встигли підготувати потрібну документацію. Адже було вирішено голосувати за усі партії, а не розподіляти їх на два засідання.
У неділю, 27 вересня, засідання відбулося. Але на його початку представники громадських організацій “Українська організація інвалідів внаслідок каліцтва” та “Здорові діти - майбутнє України” надали комісії довідки про те, що, за їхніми даними, частина кандидатів не є безпартійними чи членами партій, від яких балотуються, і перебувають
у членстві інших політичних сил. А це заборонено чинним законодавством. Тут малося на увазі членство у партіях “Союз анархістів України”, “Єдиний центр”, “Реформи і порядок”, “ Українська партія честі, боротьби з корупцією та організованою злочинністю”, Кагарлицька ТВК: перепетії навколо реєстрації кандидатів у депутати “Аграрна партія України”, “Опозиційний блок”.
До цих списків потрапили Роман Коваленко, Василь Мамій, Віталій М’ясніков, Олександр Широкоступ, Юрій Бер е г о в е н к о , І р и н а Го р б а ч , Олександр Драган, Григорій
Кулініченко, Надія Омельченко, Вадим Циганок, Анатолій Чернявський, Іван Шевченко, яких висунули партії “За Майбутнє”, “Наш край”, “Опозиційна платформа - за життя”.
Внаслідок голосування Вадиму Циганку було відмовлено в реєстрації як кандидату, а стосовно інших рішення не було прийнято. Не вистачило голосів ні “за”, ані “проти”.
Робота комісії супроводжувалася палкими дискусіями, обміном думками, метафорами, викликом поліції та складанням протоколів про порушення, бездіяльність комісії. Після перерви за більшість кандидатів було проголосовано.
На чергове засідання вже в понеділок прибули й кандидати в депутати облради від “Нашого краю”, були присутні і зареєстровані місцеві кандидати від різних політсил. Провівши повторні голосування, комісія так і не змогла затвердити частину із кандидатів у депутати Кагарлицької міськради. Тож присутніми на засіданні було складено акт про бездіяльність Кагарлицької ТВК, який направили до ЦВК. І тепер вже Центральна виборча комісія має надати роз’яснення стосовно правомірності дій членів Кагарлицької ТВК.
Разом з тим, стався ще один казус, який вплинув на роботу Кагарлицької ТВК. “Під завершення засідання в понеділок, секретар комісії привеселюдно віддала мені ключі
від сейфу, та повідомивши, що вся документація там, покинула засідання, - розповіла голова Кагарлицької ТВК Марія Ковалець. - В присутності інших членів комісії я відкрила сейф та він був порожнім. “Пустим” виявився й ноутбук, на якому велася вся документація ТВК. Думаю, що документи знаходяться на флешках, які зараз у секретаря, - розповідає Марія Ковалець. - А вона на контакт не виходить. Тож я була змушена повідомити про це поліцію. Зараз ми працюємо із «оцифровкою» документів, бо маємо їх і
на паперових носіях”.
Тож повнота та ефективність роботи Кагарлицької ТВК зараз залежить від рішення ЦВК та від того, як швидко з’явиться документація в електронному вигляді.
5-11 класи Слобідської школи та Кагарлицької ЗОШ №3 переведено на дистанційне навчання.
Із 29 вересня по 6 жовтня усіх школярів, окрім тих, хто навчається в початкових класах Кагарлицької школи № 3 та Слобідської ЗОШ, переведено на дистанційне навчання. Таке рішення було ухвалене 29 вересня на позачерговому засіданні комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Кагарлицького району.
Приводом до цього стало підтвердження захворювання коронавірусною хворобою у двох вчителів міської школи №3, а також одного вчителя і двох учнів 8 і 9 класів у Слобідській ЗОШ.
Окрім цього, члени комісії, заслухавши інформацію директорів шкіл Олександра Ільєнка та Наталії Коваленко, рекомендували всім без винятку працівникам Слобідської школи провести тестування на СОVІD-19 30 вересня, а працівникам міської школи № 3 - 1 жовтня.
Також на комісії розглядалися й інші питання. Зокрема, було дозволено проведення змагань «Чемпіонат Київської області із Зендокай Карате До 2020» у приміщенні «Фізкультурно-оздоровчого комплексу Кагарличчини» з дотриманням всіх вимог, зазначених у постанові заступника Міністра охорони здоров’я – головного санітарного лікаря України № 54 від 18.09.2020 року, а також затверджено перелік потенційно небезпечних об’єктів та об’єктів підвищеної небезпеки Кагарлицького району (протокол від 29 вересня 2020 року № 40).
Саме так називається пам’ятник в закарпатському селі Колочава, що відтворює образ молодої вчительки, яка в нелегкі повоєнні роки в числі «п’ятитисячників» стала символом єдності України.
Несподівану пропозицію взяти участь у поїздці до Закарпаття Олександр зустрів з великою радістю. Особливо йому хотілося побувати в селі Негровець, де у свій час випало вчителювати його матері Ганні Яківні Вареник. Саме її душевні розповіді про перебування в тих краях ще з самого дитинства посіяли в серці Олександра непереборне бажання колись обов’язково пройтися вчительськими стежинами молодої матері, вдихнути повітря волелюбного Закарпатського краю, зануритися у святі глибини історичної минувшини, частина якої стала і його долею. А ще дуже хотілося потрапити до знаменитого історичними місцями сусіднього з Негровцем міста Колочава, про яке чув від мами так багато цікавого. І ось, раптом, як подарунок долі, ця поїздка!
Негровець зустрів свого гостя своїм звичним ритмом повсякденного життя. Та в кожному своєму кроці по цій землі Олександр відчував особливий ритм, що хвилююче вплітався у стукіт його серця. Та й чи могло бути інакше?! Адже цими стежками Міжгірського району ходила колись його мати...
... Яків Павлович та Онися Нестерівна Вареники жили у селі Великі Пріцьки. Побралися вони в нелегкі тридцяті роки минулого століття, саме в пору становлення молодої української держави. Сказати, що то були нелегкі часи, все одно, що нічого не сказати. Бо то була пора суворих випробувань, як потребувала не лише витримки і праці «до сьомого поту», а й великої мудрості, щоб вистояти і вижити. А якщо в сім’ї підростало ще й трійко діток, як у Вареників, то всі ці випробування лягали пропорційно і на їхні плечі.
Ганна з’явилася на світ 18 грудня 1930-го року і була у своїх батьків другою, середньою дитиною. Старша Євдокія, звівшись на ноги, стала однією з перших трактористок у селі. Менший брат Роман закінчив Київський політехнічний інститут і працював інженером на Криворізькому металургійному заводі. А вона, Ганна, з дитинства мріяла про те, як заходитиме в клас, щоб навчити своїх учнів не лише читати й писати, а ще й любити свою рідну землю, свій народ, гордитися власним родоводом, жити гідно і життям своїм творити добро. Тож, закінчивши школу, вступила до столичного учительського інституту на Татарці, де навчання велося за скороченою дворічною програмою.
В 1952-му році вже маючи диплом про неповну вищу освіту, Ганна Вареник отримала направлення на роботу на Захід України в числі п’яти тисяч молодих педагогів, на яких керівництво держави покладало неабияку відповідальність. Саме вони, зовсім молоді дівчата і хлопці мали стати отією з’єднувальною ланкою між Сходом і Заходом України, яка, ледве зводячись на ноги після воєнного лихоліття, була охоплена ще й полум’ям розбрату.
Завдання ставилося перед юною когортою наставників не з легких. Та ще й ускладнювалося тим, що не скрізь молодих вчителів жителі Закарпатського краю зустрічали привітно. І все ж вони зуміли зруйнувати вікові мури відчуження й недовіри, змогли своєю щирістю достукатися до людських сердець, терпінням і добротою збудували місточок взаєморозуміння.
Ганна потрапила в село Негровець, яке люди поміж себе ще називали Стара Колочава. Тут все для неї було чужим і незнайомим. Дівчині з першого дня доводилося звикати до людей, їхніх звичаїв, мови, традицій та поведінки. Та найголовнішим і, певно, найважчим було те, що кожна мить її вчительської роботи потребувала пильності, мудрості і витримки.
Поволі життя входило у своє русло. Навчала дітей і сама навчалася. Спочатку осягнула ази непростої мови жителів Закарпаття. Згодом зуміла суворі погляди у свій бік деяких жителів села під час зустрічі з ними перетворити на привітні й доброзичливі посмішки. Щоправда, не всі ставилися до молодих вчителів з недовірою. Було багато і тих, хто охоче допомагав освоїтися на новому місці. І це було неабиякою підтримкою. Крім того, часу на роздуми та розчарування зовсім не було. Адже, вчителюючи у Колочаві, Ганна не витрачала його марно. Заочно закінчила Львівський педінститут і отримала диплом про повну вищу освіту, як фахівець з хімії та біології.
П’ять років натхненної праці в далекому селі Західної України стали для Ганни важливим періодом професійного становлення. Саме тут вона зуміла гідно пройти усі випробування і належно оцінити правильність обраного шляху. Саме в Колочавській школі серед своїх найперших учнів, які так щиро дарували їй свою повагу, любов і довіру, молода вчителька Ганна Яківна Вареник зрозуміла,- це її справа, її дорога. А коли в 1957-му поверталася до рідної Кагарличчини, і учні, і їхні батьки, і жителі Колочави проводжали свою вчительку зі сльозами смутку від розставання.
Повернувшись додому, Ганна Вареник пішла викладати в школу села Слобода. Шість років день-у-день топтатиме вона свою стежину до її порогу. Тут, на Кагарличчині, зустріне свою долю, вродливого молодого агронома Перта Олександровича Гребельника, народить сина Олександра, а ще через рік - донечку Надію.
У 1963-му Ганна Гребельник переведеться на роботу в Івангород Олександрівського району, де вчителюватиме до 1966-го року. Саме тоді Петра Олександровича буде призначено головним директором Мар’янівського радгоспу колишньої Кіровоградської області. Разом з чоловіком до Мар’янівки приїде і Ганна з дітками. Влаштується на роботу вчителем місцевої школи. А в 1968-му її буде призначено тут директором. Всю себе віддаватиме Ганна Яківна на службу людям і піклуванню про своїх вихованців. Разом з чоловіком вони докладуть всіх зусиль, щоб порадувати мар’янівців новенькою школою, яка відчинить свої світлі класи у 1980-му році.
Аж до виходу на заслужений відпочинок працюватиме Ганна Яківна Гребельник учителем Мар’янівської школи. Чимало високих нагород і заслужених подяк стануть свідченнями її самовідданої праці. Та чи не найбільшою нагородою будуть для вчительки її учні, - розумні, мудрі, ввічливі. За кожного з них хвилювалася, як за рідного. Раділа успіхам кожного, як власним перемогам. 1 вони, її вихованці, завжди віддячували дорогій вчительці своєю любов’ю і повагою. Саме вони, учні її останнього класу, захочуть побувати біля витоків професійного джерела своєї мудрої наставниці. І зберуться в поїздку до Закарпаття. З ними поїде й Олександр...
...Черпнувши сили і натхнення в Негровецьких просторах, екскурсанти поїдуть до Колочави. Оглядаючи історичні місця мальовничого міста, вони зупиняться біля старенької школи, на подвір’ї якої стоятиме пам’ятник молодій вчительці повоєнних років, яка в ті далекі і складні часи привезла в Закарпатський край щирість, любов, єднання і взаєморозуміння.
- Гляньте! - вигукне раптом хтось, - це ж наша Ганна Яківна!
І всі захоплено закивають стверджуюче головами. А Олександр затамує подих: невже - мати?! Майже годину простояв він біля пам’ятника у хвилюючих емоціях. Мати, либонь, і не знає про це. І, хоч таки й бачив у маминому архіві подібну світлину, та розумів, що цей пам’ятник - данина шани жителів Закарпатського краю всім тим молодим вчителям, які в нелегкі часи власним життям зшили докупи карту рідної України. І ось вона, найвища оцінка подвигу юних педагогів, які в суворі роки випробувань подарували Україні шанс на нову, світлу епоху братства і єдності.
Після виходу на заслужений відпочинок Ганна Яківна зі своєю родиною повернулася до Кагарлика та й оселилася на одній з мальовничих вулиць свого рідного міста. І вже проживаючи тут, якось помітить вона, що, шукаючи місце для дозвілля і відпочинку, місцеві хлопчаки ганяють м’яча на Чухіївському кладовищі. Будучи завжди ініціативною і небайдужою, вчителька огледілася довкола. Біля самого кладовища розмістилося чимале звалище відходів і різного сміття. Подумала, - прибрати б його і розчистити місцевість, то гарне футбольне поле було б для дітлахів. Та й біля святого місця вічного спочинку був би порядок.
Спочатку спробувала поговорити про це з місцевими жителями. Та ініціатива вчительки не знайшла підтримки. Декого більше турбувало те, що доведеться шукати нове місце для сміття. Тож і пішла Ганна Яківна з цим питанням до районного керівництва. Але й тут не відчула належної підтримки. Це неабияк її засмутило. Та все ж вона і не збиралася опускати руки. Все виношувала плани ліквідації звалища та влаштування місця відпочинку для дітей. Можливо їй і вдалося б втілити в життя свій задум, але...
Рік тому пішла за вічну межу талановита наставниця Ганна Яківна Гребельник. Останній спочинок знайшла вона на тому ж таки Чухіївському цвинтарі у місті Кагарлик. Якось недавно випало мені зустрітися з її сином Олександром Петровичем. Він і повідав мені про непросте, але світле життя своєї матері. І вже прощаючись, раптом з радістю в голосі сказав:
- Уявляєте! Відвідав нещодавно мамину могилку і побачив, що на місці колишнього звалища неподалік цвинтаря збудовано гарний спортивний майданчик. Мама ж про це мріяла до останнього свого дня...
Мене також охопили приємні відчуття. Певно, це ще один пам’ятник великій Людині, вчительці від Бога.
Спортсмени спортивного клубу «Мамай» Зендокай Карате До з міста Кагарлик Ілля Яременко, Максим Обидовський і Артем Обидовський нещодавно на змаганнях в Обухові вибороли право участі у складі збірної Київської області в Чемпіонаті України з кікбоксингу (Федерація ISKA). Чемпіонат проходив у місті Чернігів 17-20 вересня.
Кагарлицькі спортсмени показали чудовий результат. Максим Обидовський став третім. Ілля Яременко виступав відразу в двох розділах і здобув дві срібні медалі. Артем Обидовський не добрав одного бала і поступився супернику із Закарпаття в бою за третє місце.
«Кікбоксинг дуже близький нашому виду карате (Зендокай Карате До) по техніці, - розповідає тренер СК “Мамай” Олександр Гладких. - Пишаюсь кожним своїм спортсменом! Пишаюсь татами і мамами своїх спортсменів, бо саме на них лежить все-все-все фінансово-господарське забезпечення.
Дякую керівнику Федерації кікбоксингу в Київській області Віталію Потебеньку за запрошення і надану можливість моїм спортсменам битися з кращими з кращих».
Про те, як перехворів на COVID-19 в.о. старости Гребенів та Юшок, ставлення медперсоналу, скільки тривало лікування та у скільки воно обійшлося, які з’явилися ускладнення та про переоцінку життєвих цінностей – “Вісник Кагарличчини” для своїх читачів.
- Була субота, вечір, - розповідає 57-річний виконуючий обов’язки старости сіл Гребенів та Юшок Ржищівської ОТГ Валерій Василенко. – Я справився по господарству. Раптом мене охопило відчуття – як в груди душить! Секунд 30 такий тупий біль. Потім відпустило. А в час ночі я прокинувся від ознобу й холоду. Мене колотило. Дружина вкрила трьома ковдрами.
Розпочався простудний стан: боліла голова, підкашлював, знобило, почало боліти горло.
Зателефонував я своєму сімейному лікарю (у Стайки). Поїхав на прийом, послухала, направила на рентген. Попросив направлення на аналізи на COVID. Зразу ізолювався. У телефонному режимі спілкувався із підлеглими. Ізолювався від сім’ї. Бо я з повагою ставлюся до людей. Наражати на небезпеку інших – це значить бути безсовісною і безвідповідальною людиною.
Тест зробили за 4 дні. У мене було підтверджено коронавірус. Я – весела і вольова людина, але сказати, що я запанікував – нічого не сказати.
Була така втома, що я навіть не ходив годувати домашніх тварин. Стан втоми ще більше виснажує. Болить голова, болять очі, температура тіла не вище 37 градусів, важко дихати. Дуже боліли поясниця і ноги. Я втратив смак і нюх. Ці 10 днів я був на самоізоляції і пив антибіотики, які мені приписав лікар і які мені не допомагали.
Телефоную я у Ржищів до Яни Олександрівни Тіхомірової, яка очолює первинну медицину.
- Помираю, - кажу.
Вона знала, що в мене COVID, через годину приїхала, послухала і діагностувала лівосторонню пневмонію.
- Чи рентген покаже – не знаю, але слух мене ніколи не підводив, - сказала лікарка.
Я дуже вдячний цій людині за безвідмовність, оперативність і людяність.
Так я став пацієнтом інфекційного відділення Кагарлицької лікарні.
Мені завжди таланило на хороших людей, і колектив відділення на чолі із завідуючою Людмилою Дзененко – не вийняток. Хороший колектив, чуйні люди, гарне ставлення. У мене був бокс на двох, і я лежав із чоловіком, який переносив covid безсимптомно.
За 10 днів лікування (з 28 липня по 7 серпня) мені ставили крапельниці, після яких я почувався значно краще, робили уколи в живіт і виконували інші маніпуляції. Близько 7 тисяч грн власних коштів я витратив на лікування. Ще була частина ліків і від держави, я не знаю скільки вони коштують.
Син мій працює в Києві, і щодня по дорозі із Гребенів заїжджав до мене в лікарню з передачею їжі. Пам’ятаю той момент, коли я відкусив огірка. Боже мій, як же він пахне! Який смачний! Не цінуємо ми того, що маємо. Починаємо цінувати, коли втрачаємо. Яким щастям для мене було те, що повернулися відчуття смаку і запаху!
Яке ставлення до мене оточуючих? Одна людина розуміє, інша – зловтішається. Ловив на собі трохи косих поглядів. Та мені хочеться сказати, особливо скептикам: люди добрі, я перехворів і знаю точно, що ця хвороба є. Стережіться скупчень людей. Носіть маски. Дотримуйтесь правил карантину у громадському транспорті. Користуйтеся антисептиками. Зважайте на всі застереження і не наражайте один одного на небезпеку.
Хочу сказати і те, що у подібних випадках, як хвороба чи інше горе, перевіряється дружба й справжнє ставлення людей до тебе. Деякі навіть не передзвонили, не спитали. А от як мене поклали до лікарні, на другий день в інфекційне до мене приїхали Оля Бевза і Таня Богданець – голови сіл Зелений Яр та Новосілки. Вони не побоялися приїхати, принесли передачі. Це настільки приємно! Моральна підтримка надважлива. Щодня мені телефонував Анатолій Петрович Ворона (авт.- директор ПОСП “Дніпро”), він мені так піднімав настрій, такий заряд позитиву давав, наче я крапельницю прийняв! Підтримували добрим словом мене виконуюча обов’язки міського голови Ржищева Крістіна Чорненька та депутат обласної ради Руслан Кузьменко.
З допомогою лікарів я подолав недугу. Та вона залишила ускладнення: у мене болять ноги. Тому з 7 серпня щодня із дружиною проходимо 4 км – ми йдемо до Дніпра, любуємося нашими краєвидами, спілкуємося. Біль у суглобах із часом проходить. Час змушує провести переоцінку власних цінностей і зробити аналіз хто з тобою поряд.
У Кагарлицькому районі за час карантину кількість офіційно зареєстрованих безробітних збільшилася. Одночасно з цим суттєво зменшилася кількість вакантних місць. Як працює районний центр зайнятості в нових умовах - розповідає його директор Світлана Нагірна.
- Звісно, в період карантину навантаження на працівників центру суттєво зросла. І це не лише пов’язано зі збільшенням кількості безробітних. У період карантину змінився сам підхід до обслуговування відвідувачів. Якщо людині потрібно було зареєструватися у центрі зайнятості, вона могла звернутися до нас або ж онлайн, або ж прийти до нас, залишивши пакет документів, необхідних для реєстрації, в спеціально облаштованій біля входу в офіс скриньці.
Двічі-тричі на день фахівці Центру зайнятості забирали звідти документи. Роздруковували заяви, які надійшли через електронний зв’язок і вносили їх в систему. На основі цього з першого дня, якщо всі документи подані і оформлені правильно, людині присвоюється статус безробітного, і з першого ж дня вона отримує виплати. Людина не втрачає ні в часі, ні матеріально.
- Чи відбулися зміни у вашій роботі останнім часом, після послаблення карантинних умов?
- Так, якщо в період з квітня по серпень ми працювали в режимі обмеженого доступу, тобто робота була побудована таким чином, що фізичного прямого контакту з клієнтами не було, то, починаючи з 1 серпня, ми відновили прийом громадян безпосередньо в робочих кабінетах, але з дотриманням низки протиепідемічних вимог. Тобто, на підлозі проведено відповідну розмітку, аби відвідувачі дотримувалися безпечної дистанції, всі - обов’язково у захисних масках, на робочих столах встановлені захисні екрани тощо.
- Які сталися зміни у виплатах по безробіттю на період карантину?
- Одна з найсуттєвіших змін стосується призначення допомоги тим, хто звільнився за власним бажанням. До карантину такі люди отримували виплати не раніше 90 дня після реєстрації в центрі зайнятості, нині ж - з першого дня.
Також зросла мінімальна допомога по безробіттю. Із 12 березня мінімальна виплата для незастрахованих складає 1000 гривень щомісяця. Виплата ж іншим особам, які в статусі безробітного, залежить від страхового стажу, заробітної плати, статті звільнення. Максимальний розмір допомоги – 8788 гривень.
Ще хочу звернути вашу увагу на те, що під час карантину ми надавали послугу з підтримки малого бізнесу - тим ФОП, які не мають найманих працівників. 83 підприємці району, які займалися переважно реалізацією промислових товарів і в перші два місяці карантину змушені були тимчасово призупинити свою діяльність, отримали таку допомогу. Її розмір коливався від 4 до 6 тисяч гривень за два місяці.
- Під час карантину, напевно, стало більше і людей, які отримали статус безробітного?
- Так, і суттєво. Порівняно з аналогічним періодом минулого року їх кількість зросла на 199 осіб - до 632-х. Для Кагарлицького району це багато. Причому 34% - це молодь у віці до 35 років, а 8%- особи передпенсійного віку. Понад 50% наших безробітних мають вищу освіту і лише 28% професійно-технічну. Я пов’язую це з тим, що в базі даних нашої служби найбільше вакансій для осіб робітничих професій.

- А яка загалом ситуація з вакансіями?
- Їх стало значно менше. З початку року у нашому банку даних налічувалося 405 вакансій, що на 40% менше, ніж за аналогічний минулорічний період. У результаті зростання кількості безробітних та зменшення вакантних місць на підприємствах району суттєво змінився ще однин показник: станом на 1 липня на 1 вакансію претендувало 7 осіб, тоді як у минулому році - 3. Приблизно такі ж цифри збереглися і станом на 1 вересня. На цю дату ми маємо 48 вакансій та 345 зареєстрованих безробітних.
Знайти актуальні вакансії в Кагарлику можна на Jooble
- Яка нині ситуація з виплатами по безробіттю? Чи вчасно люди отримують гроші? Чи немає зволікань?
- Фінансові зобов’язання служба зайнятості перед безробітними виконує в повному обсязі. Жодна виплата, передбачена безробітному службою зайнятості, на період карантину не скасовується. Всі кошти виплачуються, як і раніше, регулярно, вчасно та в повному розмірі.
- Упродовж останніх років у багатьох державних службах та установах відбувся процес укрупнення, оптимізації. Чи плануються якісь зміни у Центрі зайнятості найближчим часом?
- Нині у нашому центрі працює 9 людей, трудимося задля забезпечення потреб ринку праці Кагарлика та району, задля добору кваліфікованих кадрів роботодавцям і хорошої роботи – для шукачів.
Після місцевих виборів можливі й зміни в структурі Центру зайнятості в межах вже нового Обухівського району, до якого увійде і нинішній Кагарлицький. Але остаточно про це говорити ще зарано.
Нині ж ми всі чекаємо того часу, коли кожен із нас повернеться до звичного, повноцінного, некарантинного життя. Сьогодні карантин послаблено. І я переконана, якщо ми будемо діяти свідомо й консолідовано, дбатимемо про безпеку свою та тих, хто нас оточує, цей час обов’язково наблизиться. Тож бажаю усім жителям району, перш за все, здоров’я, відповідальності та терпіння, аби дочекатися цього якнайшвидше!
17 вересня Україна відзначає День рятівника - професійне свято людей героїчної професії.
З цієї нагоди рятувальників Кагарличчини вітали представники міської та районної влади. З добрими словами вітань та щирих побажань голова Кагарлицької районної ради Іван Семцов та заступник голови райдержадміністрації Вадим Циганок вручили подяки та пам’ятні подарунки рятувальникам Роману Мартиненку та Олегу Алексєєнку.
Міський голова Олександр Панюта вручив колективу подяку, подарував для частини багатофункціональний пристрій (принтер-сканер-ксерокс), при цьому згадавши немало випадків плідної співпраці.
Грамоту від Головного управління т.в.о. начальник Кагарлицького районного сектору Головного управління ДСНС України Київської області Максим Гапоненко вручив старшині служби цивільного захисту, водію 19-ї Державної пожежно-рятувальної частини м. Кагарлик Юрію Івченку.
Урочистості відбулися на вулиці на території частини.
***
18 вересня, напередодні Дня фармацевтичного працівника, працівників КП «Кагарлицька центральна районна аптека №9» вітали заступник голови РДА Вадим Циганок та голова районної ради Іван Семцов.
Керівники району підкреслили високу соціальну значимість професії фармацевта, подякували їм за роботу, глибокі знання і фаховий досвід, які поєднуються з милосердям та щирим співчуттям до людей. Фармацевтам побажали добра, щастя, благополуччя, родинного затишку та здійснення всіх життєвих і професійних задумів.
З нагоди професійного свята спільними подяками райдержадміністрації та районної ради, подарунками та квітами відзначено провізора аптечного пункту №1 КП «Кагарлицька центральна районна аптека №9» Ганну Куцевол та фармацевта аптечного пункту №3 Тамару Терещенко.
22 вересня в м. Кагарлику вшанували пам’ять учасників підпільно-партизанського руху проти нацистських загарбників.
Голова райдержадміністрації Ігор Будюк, голова районної ради ветеранів Юрій Сідєльніков, керівник апарату РДА Людмила Демиденко, перший заступник міського голови Олег Пурій,
секретар міської ради Любов Коваль та начальник міграційної служби у Кагарлицькому районі Олена Швець поклали квіти до Меморіалу Слави, що в міському парку.
Того ж дня голова райдержадміністрації Ігор Будюк, голова районної ради ветеранів Юрій Сідєльніков та депутат райради Наталія Миненко поклали квіти до братської могили меморіального комплексу “Букринський плацдарм”.
Хвилиною мовчання було вшановано пам’ять тих, хто віддав своє життя за нашу рідну землю, хто наближав Перемогу, проводячи героїчну боротьбу у ворожому тилу.
Нові насадження віднині поповнили флору Кагарлицького парку - візитівки міста.
Представники Київської облдержадміністрації разом з очільниками Кагарлицьких РДА, районної ради, міської ради виконали чудову місію.
- Сьогодні ми висаджуємо дерева та кущі в рамках реалізації програми “Охорона довкілля” за кошти обласного бюд-
жету. Усе це для мешканців Кагарлика та його гостей, - сказала Ганна Ткаліч, в. о. директора департаменту екології Київської облдержадміністрації.
Дерева та кущі, окрім представників обласної адміністрації, садили голова Кагарлицької райдержадміністрації Ігор Будюк та його заступник Вадим Циганок, голова районної ради Іван Семцов, міський голова Олександр Панюта та його заступники Володимир Бойко та Олег Пурій, секретар міськради Любов Коваль, начальник відділу культури РДА Олена Петленко, депутат міськради Максим Воловенко і, звісно, працівники паркового господарства.
Акція тривала кілька днів: міські служби спільно з підрядною організацією, яка прибула на замовлення Департаменту екології та природних ресурсів, визначили місця висадження, облаштували три земляні насипи для декоративних гірок: дві на головній алеї та одну – біля Саджалки. Багато декоративних кущів знайшли своє місце вздовж алей, біля Братської могили кагарличан, які загинули в часи воєнних лихоліть 1918 та 1941-1943 років.
Тепер парк прикрашають пухироплідник червоний і жовтий, спірея Вангутта, барбарис Тунберга червоний, бересклет ґрунтопокривний, спірея норвезька, спірея японська Голд Мун, самшит, ялівець колоновидний і ялівець козацький.
11 вересня відбулося позачергове засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Кагарлицького району.
Приводом до його скликання стала підтверджена інформація про захворювання на СОVІD-19 одного учня Слобідської школи та батьків, діти яких навчаються відповідно у 1, 6 класах Кагарлицького ліцею і 1 класі міської школі № 2.
Члени комісії, заслухавши інформацію директорів шкіл Олександра Ільєнка, Василя Мамія, Ірини Горбач та начальника відділу освіти РДА Надії Омельченко, вирішили вжити невідкладних дій щодо недопущення поширення коронавірусу в навчальних закладах району.
Зокрема, було ухвалене рішення призупинити з 14 вересня навчання у 1 класі Слобідської школи до отримання результатів тестів на СОVІD-19 усіх учнів та вчителя, а також у 1 та 6 класах Кагарлицького НВК та у 1 класі міської школи № 2 до отримання результатів тестів на СОVІD-19 дітей та вчителів, які контактували з хворими на коронавірус.
Окрім цього на засіданні було вирішено посилити на території Кагарлицького району контроль за дотриманням протиепідемічних правил.
14 вересня районна комісія з питань ТЕБ та НС ухвалила рішення провести ПЛР-тестування на COVID-19 першокурсникам Кагарлицького ліцею у зв’язку з хворобою одного з учнів (а це 21 дитина), класному керівнику та вчителям, які контактували з класом.
Горохуватську школу, де захворіла одна з учительок, було вирішено тимчасово перевести на дистанційне навчання. Учням класу, де виявлено хвору дитину, а також учителям проведуть ПЛР-тестування.
На засіданні районної комісії з питань ТЕБ та НС було ухвалено рішення й по дитячому садку “Теремок”, що в Кагарлику. В закладі продовжено карантинні заходи до 21 вересня.
Напередодні Дня підприємця голова Київської обласної державної адміністрації Василь Володін вручив відзнаки кращим підприємцям області. Серед нагороджених і кагарличанка Оксана Коломацька.
Оксана, разом зі своїм чоловіком Олексієм, заснувала успішне підприємство, добре знане не лише на Київщині, а й за її межами під назвою “Даруся”.
Як зізнається підприємець, обласна відзнака для неї - не особиста нагорода, а результат роботи всього колективу.
- У нашій “Дарусі” трудяться кваліфіковані працівники: художники, професійні швеї, конструктори, закрійники, столяри, є також дизайнер та фотограф. Ми намагаємося бути кращими у своїй сфері серед усіх виробників дитячих товарів України.
“Даруся”- це власна торгова марка, наш бренд, за яким нас впізнають та оцінюють.
7 років тому ми почали свою роботу з виконання індивідуальних замовлень. Виготовляли дитячі товари для дитсадків. Це були, передусім, костюми для сюжетно-рольових ігор.
За цей час виробництво суттєво розширилося. Нині маємо два напрямки виробництва: швейне та меблеве. А нашими основними клієнтами є як індивідуальні клієнти, так і дошкільні навчальні заклади та школи з різних куточків України.
Замовлень вистачає. Нині працюємо над виготовленням дитячих меблів для дитсадків, шиємо костюми. Буквально цими днями завершуємо роботу з пошиття великої партії одягу (фартушків, халатів) на уроки праці.
У перші місяці карантину змушені були тимчасово перепрофілювати свої потужності, виробляючи виключно товари для медпрацівників нашого району (захисні маски, костюми та халати), яких на той час вкрай не вистачало. Працювали у дві зміни. Нині ситуація стабілізувалася, але ми завжди готові й надалі підставити своє плече в скрутну хвилину, й в разі потреби, надавати закладам Кагарлицького району допомогу.
Загалом всі ідеї, які ми реалізовуємо, почерпуємо, перш за все, у наших дітей. Можливо, саме тому продукція «Дарусі» й користується попитом серед малечі.
Плани у нас - амбітні. Ми мріємо створити унікальну фабрику дитячої мрії під гаслом “Даруйте дітям радість!” І одним з наступних кроків у цьому напрямі стане придбання нового сучасного обладнання, завдяки якому ми зможемо розширити лінійку свого виробництва, а отже, створити в Кагарлику і нові робочі місця.
У суботу, 12 вересня, в міському будинку культури змагалися шашкісти, а наступного дня - любителі шахів. Турнір, в якому взяли участь як дорослі, так і діти, було приурочено до Дня Кагарлика. Загалом у шашкових баталіях змагалися 6 школярів та 8 дорослих, а в шахових - по семеро з кожної вікової категорії.
Якщо юні прихильники шашок та шахів завершували змагання за годину-півтори, то баталії серед дорослих тривали по три-чотири години.
За результатами шашкового турніру, серед дітей місця розподілилися наступним чином: Денис Якименко - 1 місце, Євген Поливанюк - 2 місце, Галина Поливанюк - 3 місце, Денис Литвин - 4 місце, Ростислав Лизогуб - 5 місце і Анна Погребна - 6 місце.
Зауважимо, що всі юні шашкісти - кагарличани, вихованці ліцею.
Розподіл місць серед дорослих має наступний вигляд: Михайло Сокол (Кагарлик) - 1 місце, Олександр Сокол (Стави) - 2 місце, Олександр Босенко (Бурти) - 3 місце, Василь Ступак (Стави) - 4 місце, Віктор Богданов (Кагарлик) - 5 місце, Ігор Семенів (Слобода) - 6 місце,
Віктор Анкуца (Стави) - 7 місце та Микола Литвиненко (Ржищів) - 8 місце.
А серед шахістів гравці вишикувалися в такому порядку: дорослі: 1 місце - Михайло Сокол (Кагарлик), 2 місце - Костянтин Хамаздір (Кагарлик), 3-5 місця між собою розділили Віктор Кармазин (Кагарлик), Василь Ступак (Стави) та Микола Литвиненко (Ржищів), 6 місце - Віктор Богданов (Кагарлик), 7 місце - Артур Бондаренко (Кагарлик).
Діти (усі кагарличани): 1 місце - Євген Поливанюк (ліцей), 2 місце - Ігор Омельченко (школа № 2), 3 місце - Денис Якименко (ліцей), 4 місце - Галина Поливанюк (ліцей), 5-6 місця розділили Ростислав Лизогуб і Аня Погребна (ліцей), 7 місце- Денис Литвин (ліцей).
Учасники турніру, які посіли перші п’ять місць, були відзначені грошовими винагородами. Спонсором турніру виступила Кагарлицька міська рада.
Третього вересня відбулася п’ятдесят сьома сесія Кагарлицької районної ради VІІ скликання. Вів засідання голова райради Іван Семцов.
На початку засідання депутати підтримали запит депутата Івана Лисого стосовно звернення до Президента, голови Уряду та голови парламенту України про недопущення змін у мовному законодавстві. Також відхилили інше звернення цього ж депутата стосовно прийняття рішення про обов’язковість виконання в школах району перед початком занять Гімну України. Відмова мотивована тим, що така обов’язковість вже визначена на законодавчому загальнодержавному рівні. Також не підтримано звернення депутата Івана Лисого про звіт заступника голови районної ради.
Депутати внесли зміни до рішення сесії районної ради VІІ скликання від 19.12.2019 року № 416-50(І)-VІІ “Про районний бюджет Кагарлицького району на 2020 рік»; заслухали інформацію керівника Кагарлицької місцевої прокуратури про стан законності, заходи щодо її зміцнення та результати діяльності на території району; підтримали створення Комунальної установи Кагарлицької райради «Кагарлицький районний центр професійного розвитку педагогічних працівників». Також затвердили Програму підтримки КНП КРР «Кагарлицька центральна районна лікарня» на 2020-2021 роки; перелік платних послуг по медичних оглядах та лабораторних обстеженнях, що надаються КНП КРР «Кагарлицька центральна районна лікарня»; переліки майна першого та другого типу об’єктів спільної комунальної власності територіальних громад Кагарлицького району. Прийняли рішення стосовно управління об’єктами майна спільної власності територіальних громад Кагарлицького району.
Доповідаючи по першому питанню, начальник управління фінансів РДА Наталія Перевера повідомила, що дохідну частину загального фонду районного бюджету пропонується збільшити на 1951464 грн, а видаткову частину - на 1427900 грн. Доходи райбюджету визначити у сумі 183873469 грн. Видатки - у сумі 188246837 грн. Також затвердити розподіл витрат місцевого бюджету на реалізацію місцевих/регіональних програм у сумі 5182232 грн.
Інформуючи депутатів про роботу Кагарлицької місцевої прокуратури у першому півріччі, її керівник Ярослав Яцишин повідомив, що до органів місцевого самоврядування та районних органів державної влади упродовж 6 місяців прокуратурою скеровано 18 інформацій про стан законності і правопорядку. Розглянуто 107 звернень громадян, із яких 80 стосувались питань досудового розслідування кримінальних проваджень. Прокурорами здійснювався нагляд за станом досудового розслідування у 335 кримінальних справах. Надано 122 письмові вказівки слідчим щодо проведення окремих слідчих дій у кримінальних провадженнях. За результатами розгляду в суді прокурори взяли участь у 118 судових засіданнях у кримінальних провадженнях тощо.
За всіма розглянутими питаннями прийнято відповідні рішення.
Київська обласна, Обухівська районна, Кагарлицька та Ржищівська міські територіальні виборчі комісії затвердили список округів з проведення місцевих виборів 25 жовтня 2020 року.
Згідно з постановою №5 Ржищівської МТВК, визначено 4 територіально-виборчих округи з перших виборів депутатів Ржищівської міської ради, також на 4-х округах проходитимуть вибори депутатів Кагарлицької міської ради.
А от Київська область поділена на 9 округів, за якими обиратимуться депутати колегіального органу столичного регіону. Обухівський район, до складу якого входитимуть Кагарлицька та Ржищівська міські ради, віднесено до 8-го територіально-виборчого округу.
МЕЖІ ТЕРИТОРІАЛЬНО-ВИБОРЧИХ ОКРУГІВ
З виборів до Київської обласної ради
№ 8. Обухівський район (Богуславська міська, Васильківська міська, Кагарлицька міська, Козинська селищна, Миронівська міська, Обухівська міська, Ржищівська міська, Українська міська, Феодосіївська сільська) - 194 тис. 71 виборців.
Перелік територіальних виборчих округів з перших виборів депутатів Кагарлицької міської ради Обухівського району
№ 1. м. Кагарлик - вулиці: Богдана Хмельницького, Горького: 80-82, 84, 86-86А, 88, 90, 92-92 к.А, 94, 96-98, 100, 102, 104, 106, 108-179, Дашенка, Зої Космодем’янської, Кільцева, Ковпака, Комарова, Коцюбинського, Лесі Українки, Миронівська, Надзаводська, Олега Кошового, Островського, Павлова, Південна, Піонерська, Попова, Тичини, Толстого, Тургенєва, Чайковського, Чапаєва: 2-70, 72, Черкаська, Чехова, Шевченка: 42, 44-172, 8 Березня.
Провулки: Надзаводський, Південний, Тургенєва, Шевченка.
Села: Бурти; Очеретяне; Кадомка, Зорівка, Калинівка; Зелений Яр; Липовець; Ліщинка, Расавка (Ліщинська с/р), Тернівка; Шубівка; Землянка.
Орієнтовна кількість виборців - 5346.
№ 2. м. Кагарлик - вулиці: Вишнева, Відродження, Володимира Великого, Гайова, Героїв Небесної Сотні, Горького: 1-79, 83, 85, 87, 89, 91, 93, 95, 99, 101-101 к.А, 103, 105, 107, Зоряна, Історична, Київська, Козацька, Кооперативна, Котляревського, Незалежності, Озерна, Паркова: 3-11, 16-18Б, Пушкіна, Росавська, Сагайдачного, Світанкова, Свято-Троїцька, Став’янка, Стадіонна, Трояндова, Чапаєва: 71, 73-114, шевченка: 1-38/42, 43, Ярослава Мудрого.
Провулки: Став’янський, Чапаєва.
Села: Стави; Шпендівка; Бендюгівка; Горохуватка, Іванівка, Тарасівка; Мирівка; Сущани.
Орієнтовна кількість виборців - 5531.
№ 3. м. Кагарлик - вулиці: Молодіжна, Народна, Паркова: 13-15, 19-56, Франка.
Провулок Франка.
м. Кагарлик - вулиці: Ватутіна, Європейська, Кутузова, Маяковського, Нахімова, Олеся Бердника, Полтавська, Поповича, Саксаганського, Ставкова, Суворова, Східна, Щорса.
Провулки: Ватутіна, Маяковського, Полтавський.
м. Кагарлик - вулиці: Аркадія Демиденка, Білоцерківська, Бригадна, Будівельників,
Валентина Пікуля, Вознесенська, Гайдара, Героїв Крут, Гоголя, Грушевського, Дачна, Ентузіастів, Журавлина, Загородня, Каштанова,
М. Гаркуші, Миру, Перспективна, Першого Травня, Польова, Сергієнка, Січових Стрільців, Степана Разіна, Степова, Челюскіна, 97-ї Стрілецької Дивізії.
Провулки: Архітекторів, Героїв Крут, Каштановий, Першого Травня, Сергієнка, Столичний.
Села: Переселення; Горохове, Горохівське; Леонівка; Антонівка.
Орієнтовна кількість виборців - 5713.
№ 4. м. Кагарлик - вулиці: Архітекторів, Барвіновка, Бащенка, Берегова, Гагаріна, Городецька, Довженка, Довжик, Єдності, Залізничників, Зеленського, Лісова, Лугова, Медова, Мічуріна, нектарна, Одеська, Папаніна, Сестер Куян, Симиренка, Столична, Тітова, Трохименка Карпа, Тюленіна, Яблунева.
Провулки: Гагаріна, Довженка, Лісовий, Медовий, Титова.
Села: Слобода; Демівщина, Оріхове; Халча, Воронівка, Виселкове; Зікрачі; Расавка (Расавська с/р); Черняхів; Новосілки.
Орієнтовна кількість виборців - 5512.
Перелік територіальних виборчих округів з перших виборів депутатів Ржищівської міської ради Обухівського району
№ 1. с. Стайки; с. Стрітівка; с. Гребені, с. Юшки; с. Кузьминці, с. Панікарча; с. Великі Пріцьки, с. Виселка.
Орієнтовна кількість виборців - 3179.
№ 2. м. Ржищів, вулиці: Берегова, Василя Тищенка, Героїв Крут, Джерельна, Запорізька, Київська, Київський Шлях, Крутий вивіз, Лесі Українки, Либідська, Липова, Панорамна, Паризької Комуни, Паркова, Рибальська, Січових Стрільців, Соборна: 1-54, Соснова, Юрія Гагаріна, Ярмаркова.
Провулки: Юрія Гагаріна, Молодіжний.
м. Ржищів, вулиці: Барвиста, Березова, Богдана Хмельницького, Бузкова, Василя Литвина, Володимира Маяковського, Гайова, Заводська, Зарічна, Зоряна, Кобзарська, Кримська, Лугова, Михайла Коцюбинського, Михайла Лермонтова, Оболонська, Олександра Пушкіна, Першого Травня, Підгірна, Прибережна, Радіаторна, Садова, Сергія Ко-
рольова, Соборна: 56-123, Шкільна, Шовковична, Ярова.
Провулок Зарічний.
Орієнтовна кількість виборців - 3228.
№ 3. м. Ржищів, вулиці: Адмірала Петренка, Будівельників, Вишнева, Вокзальна, Героїв Дніпра, Євгена Гловінського, Зенона Головінського, Івана Франка, Івана-Валентина Задорожного, Калинова, Козацька, Комарова, Лісна, Льва Толстого, Миру, Михайла Грушевського, Незалежності, Нова, Новоселів, Олега Кошового, Олександра Довженка, Олімпійська, Патріотів, Пилипа Орлика, Підлісна, Польова, Прорізна, Райдужна, Ріпницька, Силкіних, Солов’їна, Сонячна, Тараса Шевченка, Троїцька, Юрія Гладченка, Яблунева, Ярослава Мудрого.
Провулки: Білоцерківський, Кагарлицький.
м. Ржищів, вулиці: Зодчих, Мальовнича, Монастирська, Наддніпрянська, Освіти, Спасо-Преображенська, Стадіонна, Фестивальна.
Орієнтовна кількість виборців - 2550.
№ 4. с. Балико-Щучинка,
с. Уляники; с. Півці, с. Онацьки; с. Яблунівка; с. Пії; с. Липовий Ріг; с. Грушів, с. Дударі; с. Ведмедівка; с. Ходорів; с. Малий Букрин, с. Ромашки; с. Великий Букрин.
Орієнтовна кількість виборців - 2564.
І ось прийшов новий навчальний рік. Щоправда, тепер він не такий традиційний: заважає - коронавірус. Але здобувати знання – в усі часи престижно. Великою мірою сприяли поповненню знань і літні канікули. Безсумнівно – школярі читали нові твори, знайомились з новими авторами. Більшість юних відвідувачів брали участь у традиційному заході «Кращий читач під час шкільних канікул».
Сьогодні в Кагарлицькій міській бібліотеці для дорослих відбулися підсумки цього заходу. Його переможцями стали Вікторія Ільченко і Анна Коваленко (ЗОШ №3), Єлизавета Легка (ЗОШ №2), Вікторія Віценко (ЗОШ №1). Переможці отримали призи, придбані за кошти міської ради.
А на черзі нові заходи, про які ми будемо повідомляти у ЗМІ та особисто.
Громадські події, що відбуваються в суспільному житті міст і сіл, бувають різних масштабів. Подія, що відбулася у Ржищеві 29-30 серпня, воістину, всеукраїнського рівня, в мистецькому житті України отримала широкий резонанс і матиме своє продовження у вигляді художніх виставок та відкриття нових імен, нових талантів, свіжих тенденцій і напрямків, зокрема в акварельному живописі.
В останні дні літа Ржищів приймав Всеукраїнський пленер художників-акварелістів, що проводився на базі КЗ КОР «Ржищівський археолого-краєзнавчий музей».
Пленер в перекладі з англійської – малюнок на природі. Започаткований Джоном Констеблелі на початку ХІХ століття в Англії. Для художників-імпресіоністів ця живописна техніка є особливо важливою. Ржищівський ланшафт, чудові краєвиди, історичні та художні пам’ятки здавна приваблюють сюди людей творчих, надихають на створення художніх, поетичних та музичних шедеврів. Ржищів пишається іменами своїх земляків – професійних художників Івана-Валентина Задорожнього, Володимира Сидорука, Олексія Горбенка, Сергія Дуплія та художників-аматорів Бориса Дегтярьова, Володимира Піскова, Миколи Задоєнка, Олександра Островського та молодої художниці Людмили Ганушевич. Наш музей з 2012 року був організатором п’яти художніх пленерів. Цьогорічний шостий пленер вперше зібрав художників-акварелістів з усієї України. До участі в його роботі долучилися 19 аматорів з Київщини, Одещини, Хмельниччини та Буковини. Звичайно, тих, хто бажав взяти участь у заході, було значно більше, але епідеміологічна ситуація в Україні внесла свої корективи.
У дні проведення пленеру вперше відмічався День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.
У рамках Всеукраїнської акції пам’яті «Сонях» в музеї була влаштована і пересувна фотовиставка «Ми пам’ятаємо», в якій взяли участь волонтери громадських організацій «СТРАУС» та «Незламний дух».
Матеріали для фотовиставки надані Анатолієм Даниленком, Людмилою Герасименко та Тетяною Марченко. Пам’ять загиблих вшанована хвилиною мовчання.
Пленер проводився за ініціативи громадської організації «Український устрій» та Управління культури Київської обласної державної адміністрації й за підтримки Київської обласної ради.
Координатор проєкту – член українського відділення міжнародної асоціації «Акварелі» Людмила Степанян. Меценатами заходу виступили голова комісії освіти, науки, культури, духовності та релігії, доктор економічних наук, професор, академік національної академії наук, заслужений працівник сільського господарства, відмінник освіти України, ректор Білоцерківського Національного аграрного університету Анатолій Степанович Даниленко та доктор економічних наук, професор Олена Анатоліївна Шуст.
Надзвичайно теплим і душевним було відкриття пленеру. Те, що на нього привітати учасників і усю Ржищівську громаду приїхав виконуючий обов’язки начальника обласного управління культури Київської обласної державної адміністрації С.В. Васильонок свідчить про значимість події.
Особливу піднесену атмосферу під час відкриття пленеру створили учасники вокального ансамблю Білоцерківського національного аграрного університету. Молитва «Дорога до Господа» у їх виконанні прозвучала як благословення на творчість і створення нових шедеврів.
Художні локації, організовані в найживописніших місцях Ржищева, викликали в учасників вибух емоцій і захоплення. І Ржищівські Липки, і Лиса гора, і затоплена церква відомі усім як місця сили, і древня Іван-гора, як мати прадавнього Ржищева, постали перед художниками не лише як неповторні пейзажі, а і як місця славетної історії нашої землі. Результатом особливої атмосфери, творчого злету і кропіткої праці художників стало народження нових шедеврів – майже вісімдесяти картин у техніці акварелі. Виставка цих робіт відбудеться 10 жовтня в Ржищівському археолого-краєзнавчому музеї, яка буде приурочена до Всесвітнього дня художника. Сподіваємося, що епідемія коронавірусу не завадить жителям Ржищівщини, Кагарличчини, Обухівщини та усім поціновувачам мистецтва відвідати в ці дні наш музей та долучитися до світу краси й духовності.
На високому духовному піднесенні, з багажем нових знань, емоцій і вражень прощалися із Ржищевом учасники та гості пленеру з надією повернутися сюди на наступний рік.
Нехай зростає чисельність творчих людей, що покликані берегти і примножувати духовність нашого народу, славити красу нашого краю. А ще важливіше, щоб росла кількість поціновувачів і людей, які підтримують і сприяють розвитку освіти, культури та мистецтва в нашому регіоні і в усій Україні.
7 вересня о 23:34 до оперативно-диспетчерської служби Кагарлицького району надійшло повідомлення про загорання господарчої будівлі в селі Леонівка по вулиці Гагаріна, 133.
На виклик терміново було направлено рятувальників 19-ДПРЧ м. Кагарлик.
По прибутті було встановлено, що горить господарча будівля на всій площі.
Пожежу було локалізовано о 23:55 та ліквідовано о 01:38.
Вогнем знищено 60 м2 покрівлі та пошкоджено 60 м2 стелі. Також згоріли 500 кг сіна.