Минулої п’ятниці, 22 лютого, виконуюча обов’язки голови Кагарлицької РДА Світлана Синюк провела засідання колегії райдержадміністрації, під час якого було розглянуто три питання.
Про стан утримання тваринництва в зимово-стійловий період та створення безпечних умов праці для працівників галузі району доповіла начальник управління агропромислового розвитку РДА Валентина Голованчук. Вона поінформувала, що в районі 9 агроформувань займаються тваринництвом. Поголів’я великої рогатої худоби станом на 01.02. 2019 р. становило 3684 голови, зменшено на 1361 голову, в тому числі корів наявно: 695 голів (до минулого року - 442 голови).
Поголів’я свиней 40 301 голова, до минулого року зменшено на 5215 голів.
Найбільшу кількість поголів’я утримують: ПрАТ «Агрофорт» - 2534 голови ВРХ, в тому числі 402 корови (57% районного), СВК «АФ «Перемога» - 723 голови ВРХ, в тому числі 200 корів (28% районного).
Найбільше поголів’я свиней утримується в ТОВ «Дан-Фарм Україна» - 23,9 тис. свинопоголів’я (59% районного), Ферми «Данам» - 11,6 тис. гол. (28% районного).
Утримують свинопоголів’я і у ТОВ «Агроюніт» - 1568 гол., ФГ «Широкоступ» - 1430 гол., ВК-115 - 692 гол., ПОСП «Дніпро» - 349 гол.
За 12 місяців 2018 року вироблено 5707 тонн молока при надої на корову 6490 кг. Найбільше вироблено молока у ПрАТ «Агрофорт» - 3222 тонни, СВК «АФ «Перемога» - 1350 тонн.
Кращих показників по надоях молока від корови досягли: ПрАТ «Агрофорт» - 6974 кг, 402 корови, СВК «АФ «Перемога» - 6750 кг, 200 корів, ФГ «Широкоступ» - 6400 кг, 72 корови.
М’яса за 12 місяців 2018 року вироблено 6481 тонну.
Середньодобовий приріст ВРХ по агроформуваннях району склав 840 г. Найбільший - у ПрАТ «Агрофорт» - 1008 г.
У районі діючими на сьогодні є племрепродуктор ПрАТ «Агрофорт» та племзавод «Перемога» по розведенню української чорно-рябої породи та племрепродуктор «Перемога» по розведенню великої білої породи свиней. Успішно працюють доїльні зали в ПрАТ «Агрофорт» та СВК «АФ «Перемога».
У районі для безпечних умов праці створені належні умови в більшості підприємств. Всі працівники сільськогосподарських підприємств забезпечені спецодягом у повному обсязі. Побутові приміщення опалюються.
Із заходами з підготовки і забезпечення проходу льодоходу, попередження весняної повені та запобігання загибелі людей на водних об’єктах Кагарлицького району у 2019 році ознайомив членів колегії головний спеціаліст відділу містобудування та архітектури, капітального будівництва і цивільного захисту Олег Наконечний. Він повідомив, що на території Кагарлицького району налічується 18 малих річок. Протяжність всіх річок складає 158 км. Кількість штучних водойм у районі 253 із площею водного дзеркала 901,98 га.
Затоплення внаслідок повеней, які виникають при сильних затяжних дощах, інтенсивному розтаванні снігу в басейні річки Дніпро, підтоплення паводковими водами річок Росава і Леглич, може охопити окремі ділянки, де проживає населення в м. Кагарлик, селах Стайки, Зелений Яр, Липовець, Панікарча, Халча, Воронівка, Кузьминці. Можуть бути зруйновані окремі ділянки автошляхів. А також внаслідок підняття грунтових вод можуть затоплюватися земельні ділянки. Але виходячи з того, що в літньо-осінній період рівні води в річках та ставках на території району становили нижче рівня нормального підпертого рівня та незначного промерзання грунтового покриву, що дало змогу швидкому сходу води, тому територія Кагарлицького району не потрапляє під загрозу підтоплення. Особливу увагу необхідно звернути на гідротехнічні споруди під час проходження шуги.
Протягом січня-лютого 2019 року відділом містобудування та архітектури, капітального будівництва і цивільного захисту РДА, Кагарлицьким РС ГУ ДСНС та Обухівським міжрайонним водним управлінням водного господарства проведено обстеження водойм в с. Кузьминці, с. Демівщина, с. Халча, с. Переселення, с. Слобода, с. Горохове, с. Горохуватка, с. Новосілки, с. Стави, с. Бендюгівка та с. Сущани. В цілому водойми перебувають у задовільному стані. На час перевірки не була проведена околка льоду та відсутні таблички про обережне поводження на льоду.
Начальник управління фінансів РДА Наталія Перевера прозвітувала про виконання районного бюджету за 2018 рік. Зокрема, бюджет було виконано по доходах у сумі 313 мільйонів 757 тисяч 977 гривень і по видатках - у сумі 312 мільйонів 879 тисяч 244 гривні з перевищенням доходів над видатками на 887 733 гривні.
Стосовно усіх піднятих питань членами колегії було прийнято відповідні рішення.
У минулий вівторок відбувся прямий зв’язок жителів району з керівником РДА, який проводила керівник апарату районної держадміністрації Людмила Демиденко.
Протягом години на визначений номер пролунало два дзвінки.
Жителька с. Халча скаржилася на відсутність радіомовлення, яке, за її словами, є відрадою для сільських пенсіонерів. Її скаргу традиційно буде передано для вжиття заходів районним зв’язківцям.
Ще один дзвінок зробила жінка з Кагарлика. Вона повідала сумну історію своєї чи то сусідки, чи то знайомої, яка на старість залишилася без догляду і без даху над головою, маючи при цьому дочку і троє внуків. Хоча, здавалося, ніщо не віщувало біди. Жила в Києві, мала квартиру. Останню подарувала одній із внучок, яка, у свою чергу, продала житло. Сама ж бабуся проживала в найманому житлі в Кагарлику, оскільки не знаходила спільної мови з дочкою. Днями з нею стався серцевий напад і якби не добрі сусіди, могло б трапитися фатальне.
«Чи не можна облаштувати бідолашну жінку в Ржищівський геріатричний пансіонат?» - запитувала кагарличанка.
Відповідь вона одержала від начальника Управління соціального захисту населення РДА Оксани Дячок.
На жаль, пояснила вона, законодавством передбачено, що стара людина, яка має дорослих дітей, не має права на проживання в пансіонаті. Турбуватися про неї мають діти. Тому вирішити дане питання реально тільки через суд, що займе багато часу.
Втім, зазначила керівник управління, є інформація, що будинок-інтернат для безхатченків працює в Таращі. Вона обіцяла уточнити дану інформацію і передати її абоненту.
20 лютого до Ржищівського професійного ліцею завітали юні шахісти з різних навчальних закладів Кагарличчини та міст Ржищева і Богуслава. Приводом до цього стало проведення чергового, вже 14-го за ліком, шахового турніру, присвяченого загиблим воїнам-землякам Андрію Мулявці, Борису Бондарю, Юрію Гладченку та Василю Путаненку. За 14 років формат турніру зазнавав змін - у різні роки участь у ньому брали як шахісти-початківці, так і досвідчені гросмейстери з різних куточків України. Засновники проведення змагань - Ржищівський професійний ліцей та Українська спілка ветеранів Афганістану.
Ось і цього разу на відкриття турніру завітали воїни-інтернаціоналісти, представники місцевої влади, і звичайно ж, педагоги професійного ліцею.
З напутніми словами до молодих шахістів звернулися директор Ржищівського профліцею Віктор Гордієнко, депутат Київської обласної ради Руслан Кузьменко, член правління Української спілки ветеранів Афганістану Володимир Сіроштан, голова Ржищівської організації воїнів-інтернаціоналістів Олександр Максименко, голова Кагарлицького райкому профспілки працівників АПК Петро Цибульський, начальник відділу забезпечення Кагарлицького райвійськкомату Микола Коробенко, колишній очільник міської організації воїнів-інтернаціоналістів та один із засновників шахового турніру Василь Тугай.
Традиційно, перед початком змагань, учні ліцею поклали квіти до могил загиблих воїнів-земляків, після чого розпочалися шахові двобої.
Ближче до опівдня змагання завершилися. Судді Віктор Захарченко та Сергій Іонов привітали переможців, зокрема, Є.Штику (Ржищівський будівельний технікум), І.Міщенка (Ржищівський індустріально-педагогічний технікум) та Я.Блінова (Ржищівський професійний ліцей). У загальнокомандному заліку перше місце вибороли учні Ржищівської ЗОШ І-ІІІ ступенів, друге та третє місця - школярі Піївської та Кузьминецької шкіл.
Директор ліцею Віктор Гордієнко нагородив переможців кубками, дипломами, медалями та грошовими нагородами, а всіх без винятку учасників - солодощами.
Завершився шаховий турнір концертом у виконанні воїнів-інтернаціоналістів з групи «ТАШАКОР».
Минулого тижня, 19 лютого, відбулися установчі збори з формування нового складу громадської ради при Кагарлицькій райдержадміністрації. Вела їх очільник ініціативної групи, керівник апарату РДА Людмила Демиденко. На засіданні були присутні в.о. голови Кагарлицької районної державної адміністрації Світлана Синюк та представники інститутів громадянського суспільства, які подали документи для членства в громадській раді. Під час засідання було затверджено новий склад громадської ради в кількості 21 особи, обрано голову новоутвореної громадської ради – Валентина Владімірова (директора ПП «Інформаційно-рекламне бюро «Відкриті комунікації» (редакція газети «Вісник Кагарличчини»), заступником голови громадської ради – Юрія Сідєльнікова (голову організації ветеранів Кагарлицького району) та секретарем – Інну Яровенко (головного спеціаліста сектору з питань внутрішньої політики, зв’язків із засобами масової інформації та громадськістю апарату районної держадміністрації).
26 лютого відбулося перше засідання громадської ради при Кагарлицькій райдержадміністрації. Участь у засіданні взяли члени ради, а також начальник відділу ведення Державного реєстру виборців райдержадміністрації Тетяна Бураховська, начальник відділу освіти райдержадміністрації Надія Омельченко, спеціаліст відділу муніципальних ініціатив Кагарлицької міської ради Оксана Федорченко.
Під час засідання затверджено план роботи громадської ради на 2019 рік; заслухано інформацію про порядок тимчасової зміни місця голосування виборця без зміни його виборчої адреси; про дотримання температурного режиму в закладах освіти району; про стан створення ОСББ в місті Кагарлик.
Так, Тетяна Бураховська проінформувала присутніх, що в Кагарлицькому районі працюватиме 40 виборчих дільниць. Кількість виборців у районі складає 26528 чол. Розповіла про порядок тимчасової зміни місця голосування виборця, проведення такої процедури, про те, які для цього необхідні документи, про режим роботи відділу ведення Державного реєстру виборців.
Зокрема, інформацію про наявність в Державному реєстрі виборців кожен може перевірити через електронний кабінет виборця.
Член громадської ради Віталій М’ясніков порушив питання про дотримання санітарно-гігієнічних норм та норм безпеки харчування дітей в їдальнях загальноосвітніх шкіл міста і району після проведення виборів, де напередодні були організовані виборчі дільниці. Також він підняв питання повернення в район та функціонування харчової лабораторії, яку після реорганізації Держпродспоживслужби в Кагарлицькому районі було закрито і об’єднано з Миронівською службою.
Надія Омельченко повідомила, що температурний режим у загальноосвітніх та дошкільних закладах дотримується на належному рівні. Проблеми, які виникали з цього питання у Кагарлицькій ЗОШ № 1, були усунені на початку опалювального сезону. Проблеми системи опалення в Слобідській ЗОШ будуть усунені в неопалювальний період. Наразі питання низької температури в окремих класах цього закладу вирішено шляхом перенесення уроків у інші класи.
Оксана Федорченко проінформувала загал про стан створення ОСББ в Кагарлику та проблеми, що виникають з цього приводу. Зокрема, в 2008 році створено 5 ОСББ, в 2017 році – 3 ОСББ та у 2018 році – 1 ОСББ. Нині ж жителі багатоповерхівок пасивні в цьому питанні. Міська рада постійно організовуєх зустрічі з мешканцями багатоквартирних будинків та проводить інформаційно-роз’яснювальної роботи в цьому напрямку.
Члени громадської ради обговорили отриману інформацію та прийняли відповідні рішення.
17 лютого у місті Івано-Франківськ відбувся щорічний «Кубок Західної України Зендокай Карате До - 2019».
Спортсмени РЦДЮТ Кагарлицького району СК «Мамай» с. Черняхів Оленка Андрущенко, Сніжана Ксенжук, Роман Романько, Максим і Артем Обидовські представляли Київську область на цих змаганнях.
З усієї України з’їхалось 240 учасників (найкращі спортсмени клубів).
Оленка Андрущенко виборола ІІ місце, Сніжана Ксенжук - золото і отримала Кубок переможця.
З 21 по 24 лютого найсильніші шахісти Київщини виборювали звання чемпіона області. Участь в змаганнях, які проходили в Білій Церкві, взяли і спортсмени з Кагарлицького району. Вперше за багато років друга сходинка п’єдесталу дісталася нашим землякам, а саме: кагарличанину Олегу Балясу. Олег лише на 0,5 очка поступився білоцерківському шахісту Віталію Кириченку. Третє місце здобув білоцерківський шахіст Владислав Остахнович. Також в десятку кращих шахістів турніру увійшов інший наш земляк - Михайло Сокол. Всього в чемпіонаті області серед чоловіків брали участь 34 спортсмени.
У жінок чемпіонське звання виборола юна Дарина Заєць (Біла Церква), друге та третє місця посіли теж білоцерківчанки Світлана Кириченко та Ліна Севериненко.
Під час урочистого закриття змагань переможці та призери отримали медалі та дипломи.
Вітаємо Олега Баляса з успішним виступом на чемпіонаті та бажаємо йому, а також всім нашим шахістам, подальших спортивних здобутків!
14 лютого відбулася сорокова сесія Кагарлицької районної ради VІІ скликання.
Традиційно зібрання розпочалося із розгляду депутатських запитів.
Депутат Олександо Широкоступ вніс пропозицію підготувати та надіслати Президенту України, губернатору області (копію) Звернення депутатів Кагарлицької районної ради про поновлення на посаді голови районної державної адміністрації Романа Коваленка. Його звільнення - це непорозуміння, адже Роман Володимирович добросовісно і чесно виконував свої обов’язки, мав заслужений авторитет серед жителів району, відзначив депутат. Його пропозиція була одностайно підтримана сесією.
Депутат Іван Лисий запропонував від імені депутатів районної ради звернутися до голови Київської обласної державної адміністрації щодо погодження висновку про створення Кагарлицької об’єднаної територіальної громади. Його пропозиція також була одностайно підтримана депутатами.
Далі сесія перейшла до розгляду порядку денного сесії.
З інформацією «Про внесення змін у рішення 39-ї сесії районної ради від 21. 12. 2018 року № 347-39(ІІ)-VІІ «Про районний бюджет Кагарлицького району на 2019 рік» та додатків до нього» виступила начальник управління фінансів Кагарлицької районної державної адміністрації Наталія Перевера.
Не підтримав рішення сесії по даному питанню депутат Іван Лисий. Він мотивував свій вчинок тим, що вже неодноразово блокується його пропозиція про виділення коштів з районного бюджету на виконання депутатських повноважень.
Не знайшлося єдності у депутатському корпусі щодо пропозиції депутата Івана Лисого і на цій сесії. Тому в ході тривалої дискусії було прийнято компромісне рішення - повернутися до розгляду даного питання за підсумками виконання районного бюджету в І кварталі цього року.
Тільки після цього було прийнято рішення сесії щодо внесення змін у рішення попередньої сесії про бюджет району.
Депутати затвердили Програму соціально-економічного і культурного розвитку Кагарлицького району на 2019 рік.
Про районну Програму правової освіти на надання безоплатної правової допомоги населенню району на 2019-2021 роки сесію інформував начальник відділу Кагарлицького бюро правової допомоги Юрій Лісовий.
Після обговорення інформації Юрія Лісового сесія затвердила даний документ.
Головний лікар КЗ Кагарлицької районної ради «Кагарлицька центральна районна лікарня» Віктор Кулініченко інформував сесію про створення Комунального некомерційного підприємства Кагарлицької районної ради «Кагарлицька центральна районна лікарня». Він пояснив, що зміни в назві установи передбачені продовженням реалізації медичної реформи в державі і необхідні для фінансування лікарні національною службою охорони здоров’я.
Сесія прийняла рішення про створення такого підприємства, його правонаступництво, затвердила статут КНП та передавальний акт й призначила директором підприємства Віктора Кулініченка.
Про оплату харчування у дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах району на 2019 рік (саме так за пропозицією депутата Миколи Набока було сформовано п’яте питання порядку денного сесії) на сесії доповідала начальник відділу освіти районної державної адміністрації Надія Омельченко.
У обговоренні даного питання взяли участь депутати райради Іван Лисий, Микола Набок, Анатолій Ворона.
Сесія прийняла рішення, яким затвердила вартість харчування з 01. 01. 2019 року в Демівщинському дошкільному навчальному закладі, що складатиме 40 відсотків - батьківська плата, 60 - кошти районного бюджету, але не більше 30 гривень 1 діто/день. Від батьківської плати за харчування у даному закладі звільнені діти-сироти,
діти, позбавлені батьківського піклування, діти із сімей, що отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» та учні 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів із сімей, які отримують допомогу відповідно до закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям». Всі названі категорії дітей, а також ті, які навчаються у інклюзивних класах, та учні 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям», звільнені від батьківської плати за харчування в усіх загальноосвітніх навчальних закладах району.
Про управління об’єктами майна спільної власності територіальних громад району інформував голова районної ради Іван Семцов. По даному питанню сесія прийняла рішення про затвердження актів прийому-передачі основних засобів, малоцінних необоротних матеріальних активів, матеріальних цінностей, бібліотечних фондів музею с. Гребені, клубу та бібліотеки сіл Балико-Щучинка, Гребені, Півці, Уляники, Юшки, Яблунівка, Балико-Щучинської, Півецької ЗОШ, Гребенівському навчально-виховному комплексі, Балико-Щучинській амбулаторії загальної практики сімейної медицини і фельдшерського пункту с. Гребені.
У питанні «Різне» депутат Микола Набок зазначив, що районною радою не використовується право громадян на звернення у формі петицій. Він же вніс пропозицію до наступної сесії розробити Положення про петиції. Сесія підтримала ініціативу депутата.
За останні роки в Кагарлику капітально відремонтовано дорожнє покриття по багатьох вулицях, але роботи в цьому напрямку залишається ще чимало.
Особливо зрозумілим це стає нині, коли сходить сніг і стає видно всі недоліки старого асфальтового покриття, яке традиційно потребує «латання» після зимових випробувань. Як тільки погодні умови стали більш-менш підходящими для дорожніх робіт, працівники КП «Міськ-
рембудсервіс» приступили до ямкових ремонтів, і найперше ліквідовуються ями на ділянках із найбільшою інтенсивністю руху.
На знак вшанування відваги, сили духу і стійкості громадян, які віддали своє життя під час Революції Гідності, захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України, біля пам’ятника Героїв Небесної сотні у Кагарлику відбувся мітинг.
До підніжжя пам’ятного знаку учасники мітингу-реквієму поклали квіти. Хвилиною мовчання присутні вшанували пам’ять героїв Небесної сотні. Перед присутніми виступив заступник Кагарлицького міського голови Володимир Бойко.
Участь у заході взяли в. о. голови Кагарлицької районної державної адміністрації Світлана Синюк, голова Кагарлицької районної ради Іван Семцов, міський голова міста Кагарлик Олександр Панюта, представники служб та організацій району, ветерани АТО, громадськість.
Поминальну літію за загиблими учасниками Революції Гідності та загиблими учасниками в зоні проведення АТО відслужили священнослужителі Кагарлицького благочиння православної церкви України на чолі з митрофорним протоієреєм Юрієм Королем.
Майдан став символом боротьби, символом утвердження прагнень до європейських цінностей у споконвічно європейській державі. І за цю боротьбу, за свободу й оновлення країни заплачено страшну ціну: своє життя віддали найкращі. І більшість із них - молоді і сильні, ті, що починали жити. Вони підняли людей на боротьбу. Їх вчинок - то велика жертовна любов: до Бога, до своєї країни, до свого народу.
Події останніх місяців 2013-го і початок 2014 року перетворилися на справжню національну стихію, в якій передавався найтонший подих душі нашого народу. Пробудилась приспана роками національна свідомість людей.
Усі герої Небесної сотні були простими людьми. У вирішальний час вони не змогли байдуже сидіти біля екрана телевізора і дивитися на те, що відбувається на вулицях столиці. Вони не думали, що можуть загинути.
Щемлива пісня у виконанні Ольги Остапчук не залишила байдужим нікого з присутніх.
Ведуча заходу Олена Петленко акцентувала, що давня лемківська пісня «Пливе кача по Тисині» стала тугою, смутком, хтось навіть сказав, що це неофіційний жалобний гімн України. Під цей пісенний щем тисячі українців прощалися з героями Небесної сотні, і тепер цей твір повів наш народ у пам’ять про тих, хто навічно поліг за нашу свободу.
Ситуація в області з пожежами залишається складною. Так, з початку 2019 року в області сталося 359 пожеж. На їх місці виявлено тіла 18 загиблих, травмовано 10 громадян. Занепокоєння викликають пожежі у житловому секторі. Переважна більшість загиблих втратили життя у власному помешканні.
Тому, щоб уникнути трагедії, слід дотримуватися таких правил: не використовуйте саморобні електронагрівачі; не експлуатуйте печі, що мають тріщини; не використовуйте для обігріву приміщень газові плити; не залишайте без нагляду розпалені печі та включені електронагрівальні прилади; не слід палити груби і печі з незакритою топкою; не захаращуйте підвали сміттям, вхідні двері зачиняйте на надійні замки.
Знання елементарних правил пожежної безпеки допоможе уникнути загорання, а знання першочергових дій у разі пожежі – допоможе зберегти життя.
13 лютого о 16.10 до оперативно-диспетчерської служби Кагарлицького району надійшло повідомлення про загорання житлового будинку у м. Ржищів по вул. Зоряна. Туди й виїхав черговий караул 20-ДПРЧ м. Ржищів та черговий караул 19-ДПРЧ м. Кагарлик.
На місці рятувальники встановили, що горить покрівля будинку, приміщення веранди та перекриття.
В результаті оперативних дій о 17.30 пожежу локалізували, а о 18.40 повністю ліквідували.
Внаслідок пожежі було знищено покрівлю на площі 72 м2, перекриття - на площі 30 м2, приміщення веранди - на площі 35 м2. Постраждалі й загиблі відсутні.
30 років минуло з того часу, як перестали лунати постріли в Афганістані. Втім, як зізнаються воїни, і через три десятиліття неможливо забути жахи війни, смерть товаришів, постійну небезпеку і необхідність боротися зі зброєю в руках.
15 лютого у великому залі районної ради з воїнами-інтернаціоналістами Кагарличчини зустрілися керівники району, міста, представники установ і організацій.
Під час урочистої частини прозвучали вітальні промови голови райради Івана Семцова, в.о. голови райдержадміністрації Світлани Синюк, мера міста Олександра Панюти, учасника війни в Афганістані Олексія Іванова, лейтмотив яких зводився до того, щоб зберігати спадкоємність поколінь колишніх і теперішніх захисників Батьківщини, надалі зміцнювати обороноздатність Збройних сил України.
- Через горнило афганської війни пройшли 160 тисяч наших співвітчизників. Вона стала важким випробуванням і трагедією для сотень тисяч людей - тих, хто безпосередньо знаходився на Афганській землі, і тих, хто безмежно довгими й тривожними днями і ночами чекав повернення своїх синів, чоловіків, батьків, коханих, друзів. Кагарличчину представляли в контингенті радянських військ майже 200 воїнів, - зазначив у своїй промові Іван Семцов. - Сьогодні ми згадуємо поряд з воїнами-афганцями й тих, хто брав участь в бойових діях на території інших держав. У Кагарлицькому районі нині проживає 66 воїнів, які виконували свій військовий обов’язок в Афганістані, 22 — в Чехословаччині, 2 — в Югославії, по 2 — в Іраку та Єгипті, по одному — в Кубі, Сирії і в Косово, Сьєрра-Леоне. 8 осіб брали участь у розмінуванні.
Усі вони з честю служили в лавах армії. Так, медалями “За бойові заслуги” та “За відвагу” нагороджений Микола Витищенко з Демівщини, “За бойові заслуги” - Володимир Галабурда, Анатолій Криворучко з Кагарлика та Сергій Карпенко з Кузьминець; “За відвагу” - Валерій Рябокрис з Кагарлика, Володимир Дністрян зі Стайок, Анатолій Зінченко зі Ставів, Володимир Корнійчук із Халчі; орденом Червоної Зірки - Олександр Сидоров з Кагарлика. Вшановуючи “афганців”, які не повернулися з війни, низько схиляємо голови перед пам’яттю полеглих земляків — Віктора Зеленського, Андрія Мулявки, Володимира Васильчука, Миколи Юрченка, Тараса Шевченка. Вічна їм пам’ять і слава!
Під звуки метронома проголошується хвилина мовчання на честь тих, хто не побачив рідного порога, хто поклав свої голови на полі бою, хто помер в госпіталях, кого забрав від нас безжальний час.
Велика група учасників бойових дій того дня була нагороджена медалями з нагоди 30-річчя виведення військ з Республіки Афганістан «Обов’язок виконаний з честю» та подяками Кагарлицької районної ради й районної держадміністрації, Кагарлицького міського голови.
Музичні вітання для присутніх підготували учні Кагарлицької дитячої школи мистецтв.
Після урочистих зборів та концерту всі, хто був на зібранні, пройшли вулицями міста та поклали квіти до пам’ятного знаку воїнам-інтернаціоналістам у Кагарлицькому міському парку.
Дев’ятого лютого в Кагарлицькому фізкультурно-оздоровчому центрі «ФОК Кагарличчини» відбувся розіграш Кубка Кагарлицького району з футзалу серед команд ветеранів, присвячений пам’яті Леоніда Нагорного. В ньому взяли участь ветеранські команди з Кагарлицького, Обухівського районів та м.Ржищів. Команди грали по колу, кожна з кожною, переможець визначався за більшою кількістю перемог.
Турнір видався цікавим та видовищним, особливо привернула увагу напружена, захоплива гра команд Кагарлицького та Обухівського районів, в якій визначався переможець та володар Кубка 2019 року змагань. Запекла боротьба на майданчику точилася до останньої секунди та закінчилась з рахунком 3-2 на користь ветеранів Обухова. Отож, кубок поїхав у Обухів, другими стали кагарличани, третіми - ветерани м.Ржищів.
Переможці та призери змагань нагороджені Кубком, дипломами та пам’ятними медалями. Кращим гравцем змагань став Юрій Вашека (Кагарлицький район). Кращим воротарем - Валерій Лобуренко (м.Ржищів).
Президент Європейської Ради Дональд Туск високо оцінив зусилля Президента України Петра Порошенка у проведенні реформ в державі. Про це Президент Європейської Ради сказав під час зустрічі з Президентом України Петром Порошенком.
Дональд Туск відзначив зусилля українського народу у боротьбі проти російської агресії. Він зазначив: «Це перший раз в нашій спільній європейській історії, коли було продемонстровано такий спротив та відвагу, а також прагматизм. Бо я вважаю, і не тільки я, що ви є героями та прагматиками. Це унікально».
«Я також дуже ціную вашу особисту роль, пане Президенте. Ви також маєте гарні причини пишатись. Це не лише моя особиста думка. Ваша репутація та репутація всієї країни є дуже високою не тільки в Брюсселі, а й у всіх столицях Європи. Ви заслужили таку репутацію», - особливо підкреслив Президент Європейської Ради.
На Київщині є приклади різних за рівнем ефективності об’єднань співвласників багатоквартирних будинків. Тож рівнятися є на кого. В тому числі і в Кагарлику. Виявляється, досягти результату можна навіть не вдаючись до програм підтримки, а покладаючись, перш за все, на власні сили та згуртованість. Яскравий приклад цьому - ОСББ “Паросток”, що по вулиці Столичній, 4. У цьому будинку, лише переступивши поріг під’їзду, відчуваєш руку господаря, - навіть у під’їздах стіни акуратно обклеєні шпалерами, на підлозі - лінолеум, на вікнах - тюль, на стелі - світильники з сучасним LED-освітленням. Подвір’я прикрашають дитячий майданчик та дві альтанки, з весни й до пізньої осені на клумбах - різнобарвні квіти. Територія обгороджена надійним парканом. Куди не поглянь - домашній затишок, навіть, незважаючи на те, що будинок розміщений вздовж траси, по якій ні на хвилину не припиняється потік автомобілів...
“Паросток” - одне з перших у Кагарлику ОСББ. Спочатку (у 2006 році) було створене як будинковий комітет, а вже з 2008-го перереєстроване в об’єднання співвласників багатоквартирних будинків. Загалом у будинку 23 житлові квартири і 1 комерційна (нотаріус). Ініціатива створення об’єднання належала, передусім, активу, всім небайдужим жителям. На перших зборах було ж обрано і голову “Паростка” - Людмилу Сушко. Разом зі своїми однодумцями вона зуміла переконати тих мешканців будинку, що ще вагалися, в доцільності створення ОСББ, пояснюючи, що під лежачий камінь вода не тече, що слід не чекати допомоги зовні, а взяти на себе відповідальність та ініціативу.
На загальних зборах ще у 2006 році було визначено і затверджено квартплату у розмірі 1 гривні 11 копійок за квадратний метр. І до цього дня ця сума не змінилася, залишаючись найнижчою у місті.
- Чому саме 1 гривня 11 копійок? - запитую Людмилу Сушко.
- На той час, коли ми від’єдналися від ЖЕКу, квартплата була по 1 грн 33 коп. за квадратний метр. Тож провівши нескладну арифметичну дію, а саме віднявши 20% податку на додану вартість, які громадська організація не сплачує, ми і отримали 1 гривню 11 копійок.
- Невже цих мізерних коштів вистачає на всі Ваші амбітні плани?
- Розумієте, усе відносно. Та й плани не стільки амбітні, скільки реалістичні. Як ви можете пересвідчитися, для нас цих коштів виявилося достатньо, аби підтримувати будинок у належному стані, щоб приємно було зайти в під’їзд, щоб було де відпочити на вулиці і дітям, і дорослим. Втім, безперечно, капітальних ремонтів, приміром, даху, на ці гроші ми не зробимо. Але, знову ж таки, головне, - правильно використовувати ті кошти, що вже є, визначаючись із пріоритетами. І якщо це робити постійно, з року в рік, всім разом, то й результат неодмінно буде.
У підтвердження цих слів Людмила Володимирівна розповіла, що об’єднанню вже вдалося зробити на ці “мізерні кошти”:
- Найперше, ми облаштували прибудинкову територію. Встановили паркан (до речі, це єдиний випадок, коли довелося збирати гроші з жителів будинку додатково, все інше - тільки за квартплату). Зважаючи на те, що в будинку проживає близько 15 діток, наступним нашим кроком було встановлення дитячого майданчика. По цьому облаштували клумби. Все робили, як-то кажуть, толокою: гуртом висаджували квіти, розбиваючи клумби й озеленюючи двір, гуртом створювали зону відпочинку, встановлювали альтанки, впорядковували гаражі. Одне слово - робили домашній затишок біля будинку. Згодом провели поточні ремонти у під’їздах, оновили ганки, вхідні арки, поклали плитку. Звісно, все це робилося не за один рік, а по мірі можливості й накопичення коштів, що надходять за квартплату. Також власними силами та за кошти ОСББ було проведено часткову заміну труб і переобладнання каналізаційної мережі. Якщо ж виникають проблеми - вирішуємо їх теж спільно. Зокрема, саме так жителі будинку кожний у своїй квартирі за власний кошт провели реконструкцію та чистку внутрішньобудинкових вентиляційних каналів.
Окрім матеріального результату, ми досягли й не менш важливого - морального, адже подібні роботи зближують один з одним, здружують. Боргів за квартплату немає. Усі розуміють, що ці кошти використовуються для підтримки в належному стані нашого спільного будинку.
- Як вивозиться сміття?
- Виключно за передоплатою. На договірних основах ми перераховуємо кошти КЖЕПу, потім, по факту наповнення контейнерів, подаємо у КЖЕП заявку на вивіз сміття. Передоплату здійснюємо відразу за 5 виїздів вантажівки. Все це обліковується, і коли аванс вже вичерпується, ми знову перераховуємо кошти наперед. За потреби замовляємо і інші послуги в КЖЕПу, особливо, коли виникають проблеми з водовідведенням. Втім, шкода, що на цьому ринку послуг в нашому місті ще немає конкуренції.
- Ваше ОСББ одне з перших в Кагарлику розпочало проводити сортування сміття...
- Так. І для жителів нашого будинку це було спочатку незвично. Для цього встановили у дворі контейнер, поділений на секції, одна - для пластика, інша - для склотари, картону тощо. Варто відмітити, що у нашому місті налагоджено вивіз пластику та картону приватним підприємцем. Його послугами ми й користуємось. Таким чином робимо і свій внесок у збереження екології.
- Хто вершитель долі у об’єднанні?
- Збори мешканців будинку. Прийняття будь-якого питання вирішується методом голосування. Треба нам ремонт під’їзду – збираємось, голосуємо, вирішуємо як ремонтувати, і маємо чистий і гарний під’їзд. Уже не від держави залежить наш благоустрій, а самі мешканці за нього несуть повну відповідальність.
- Проте існує ж якась структура, правління тощо?
- Звісно. Загалом до правління ОСББ входить шість осіб. Чому саме така кількість? Жителі вирішили, що оскільки триповерхівка має два під’їзди, то доцільно було б, аби з кожного поверху та під’їзду в правлінні був свій представник. Ми маємо статут, рахунки в банку. Рішення приймаються більшістю голосів - понад 51% від усіх жителів. До правління ОСББ входить голова об’єднання, заступник, бухгалтер-касир та члени ревізійної комісії. Все - на громадських засадах.
- Відомо, що діяльність вашого ОСББ привертає до себе увагу жителів не тільки Кагарлика ...
- Так. До нас приїжджали представники різних організацій, зокрема й тих, що свого часу впроваджували в Кагарлику Програму ПРОООН. Вони навіть дивувалися з того, як без різних грантів та програм ми змогли досягти позитивного результату. Як депутату районної ради мені було приємно, що ми теж вносимо свою лепту у створення позитивного іміджу Кагарличчини у сфері покращення благоустрою та якості життя населення.
- Що плануєте зробити у майбутньому?
- Вперше за багато років хочемо долучитися до Програми підтримки діяльності органів самоорганізації населення в м.Кагарлику. Це необхідно для того, аби провести капітальний ремонт даху нашого будинку.
Зрештою, будемо й надалі працювати над покращенням благоустрою території, адже кожен мешканець відповідальний за те майно, котре є у його власності. Як ми про себе подбаємо – так і житимемо!
Якщо тенденція щодо ставлення до тваринницької галузі в Україні не зміниться, то незабаром велика рогата худоба у нас одержить статус рідкісних тварин. А ферми, що збережуться, стануть не тільки підрозділами по виробництву молока, а й своєрідними зоопарками. Туди будуть возити школярів, щоб ті побачили живих корову чи теля.
Це стосується і нашого району, де кількість сільгосппідприємств, які займаються галуззю, з кожним роком зменшується. Серед тих, хто зберігає діючі ферми, значиться буртівське господарство СВК “Агрофірма “Перемога”, яке очолює ветеран виробництва, людина з величезним досвідом, заслужений працівник сільського господарства України Григорій Павлюк.
- Що змушує не відмовлятися від тваринницької галузі? - Григорій Михайлович на мить задумується, а потім починає уявно перераховувати мотиви своїх дій.
- Найголовніше, напевне, полягає в тому, що потрібно любити свою роботу, тварин, людей, з якими живеш і працюєш. У господарстві я близько 50 років і практично кожен свій трудовий день розпочинав і розпочинаю з ферми. Поле - це сезонна робота, а ферма - щоденна. Рутинна, тяжка, брудна, але необхідна. Тримати корову навіть у своїй господі - це значить свідомо позбавити себе певного комфорту, відмовитися від спокійного життя. Бо тварина потребує щоденного догляду у будні і свята, у спеку чи заметіль. Але згадаймо наше ще недалеке минуле. У більшості сільських дворів тримали корову. У кого її не було, той вважався поганим господарем. І таких були одиниці.
Корова вважалася своєрідним тотемом для кожної сім’ї. Вона була годувальницею, давала матеріальний достаток. А відтак і турбувалися про неї всією родиною, починаючи з дітей, і любили її теж всім гуртом, називаючи тільки добрими і світлими кличками.
На жаль, сьогодні ситуація змінилася. І хоча більшість із змін я сприймаю позитивно, але те, що відбувається з тваринництвом, для мене протиприродне. Маю близько 50 днів щорічної відпустки, але ніколи її не відбуваю повністю. Уже через десяток днів мене магнітом тягне на ферму, у вир трудових буднів. Спокійне життя - не для мене.
Разом із головою райкому профспілки працівників агропромислового комплексу Пет-ром Цибульським ми побували у середині лютого на Буртівському тваринницькому комплексі. І були приємно вражені. Жодних слідів запустіння чи руйнації. Пофарбовані у жовтий колір корівники, утеплені вікна і двері, розчищені від снігу дороги - все, як і колись, у пору розквіту підприємства.
У кабінеті спеціалістів, через вікно якого видно, що діється у доїльному залі, ми застали і керівника СВК, і його заступника по галузі Юрія Колесника.
- На зимовий період по тваринницьких приміщеннях у нас працює 17 міні-котелень, щоб людям було як переодягнутися і погрітися, - розповів Юрій Іванович. - Для економії енергоресурсів використовуємо дрова, які своїми силами заготовляємо на зиму. Розпалюють груби і слідкують за обігрівальними приладами самі тваринники.
Приємно, що в господарстві зберегли не тільки матеріально-технічну базу, а й поголів’я. на сьогодні мають 800 голів ВРХ, з яких 250 корів, а також 300 свиней і 100 овець. Традиційно займаються відтворенням стада, для чого утримується 300 теличок різних вікових і вагових категорій.
- Ще один привід займатися тваринництвом - робочі місця, - говорить Григорій Павлюк. - Це сьогодні - проблема № 1 для села. І якщо в нашому підприємстві нараховується 120 працюючих, то 80 із них трудяться саме на фермах. Гадаю, що люди задоволені, що мають можливість заробити на місці якусь копійку. Вигідно це і державі. Тільки за рахунок заробітної плати ми перераховуємо щомісяця близько 250 тисяч податку.
Для забезпечення галузі кормами у СВК “Агрофірма “Перемога” використовують 500 гектарів землі. На 150 з них висіяні багаторічні трави. Практикують чисті посіви люцерни. Для годівлі і на сіно. Вирощують кукурудзу. А ще самостійно виробляють концкорми. Адже купувати їх на стороні - не вигідно. Макуха із соняшнику, яку закуповують для дійного стада, коштує понад 6 тис. грн за тонну, майже стільки ж як і саме насіння соняшнику. Крім макухи, у Буртах закуповують ще й спеціальні концкорми для маленьких телят. Весь інший фураж - свій. І якісний. Свідченням цьому нинішні середньодобові надої. Вони складають 16 кілограмів молока від корови.
Складна економічна ситуація змусила підприємство Павлюка укласти угоду на оренду частини земель з інвестором. І з боку останнього йде тиск на те, щоб і в Буртах, як і в багатьох інших селах, відмовилися від ферм. Як нерентабельних і затратних підрозділах. Але...
- Тваринництво - це свіжа і постійна копійка, яка потрібна для нормального функціонування господарства, - повторює стару, як світ, істину Григорій Михайлович. - Торік тільки за реалізацію молока ми одержали 4,5 мільйона гривень, які пішли на своєчасну виплату заробітної плати, сплату податків і платежів, поточні затрати. Було б і більше, якби ціни на сільськогосподарську продукцію були паритетні промисловій. А цього, на жаль, немає. Ми продаємо яловичину, в основному за рахунок вибраковки корів, за ціною 26 грн за 1 кг, тоді як на базарі її ціна перевищує 100 грн.
І ще на одному із мотивів необхідності розвитку тваринництва наголосив керівник-ветеран. Це - якість продуктів харчування тваринного походження. Не секрет, зазначає він, що в ЗМІ сьогодні стверджують про те, що 60-70 відсотків молочної продукції в державі складає фальсифікат. На такому ж рівні і якість м’яса, ковбас, від яких відмовляються навіть домашні коти. І це закономірно. Її просто немає. Через відсутність ферм, через знищення галузі. Тому виробники й вдаються до різних фальсифікацій, випускаючи підробки. А звідси й ріст захворювань, в тому числі й дітей - майбутнього держави.
- Ми ж виробляємо натуральні продукти, - говорить Григорій Павлюк. - І для держави, і для своїх дітей. Сільський дитсадок, наприклад, закуповує м’ясо у господарства.
Уже підбиваючи пудсумок нашої розмови, Григорій Михайлович лаконічно підкреслив, що там, де немає тваринництва - немає й села. Точніше, майбутнього у села. І з ним не можна не погодитися.
Цього вівторка у залі Кагарлицького міського будинку культури відбулися громадські слухання, де обговорювали проектну документацію «Детальний план території ТОВ «Ясенсвіт» у межах населеного пункту по вулиці Залізничників № 2 і № 4 (Кагарлик-2), розробленої ТОВ «Архітектурно-просторове планування».
Директор департаменту ТОВ «Ясенсвіт» Дмитро Міхеєнко, представник проектувальників Анастасія Заброда й начальник забійного цеху Віктор Куций представили детальний план. Варто пояснити: інвенстиційний проект становить собою будівництво комплексу забою і переробки птиці - курей-несучок після завершення терміну їхньої продуктивності (підприємство є великим виробником курячих яєць із закінченим технологічним циклом: батьківське стадо - інкубатор - вирощування молодняку - утримання промислового стада курей-несучок для виробництва харчових яєць). Виробничі майданчики розташовані на Київщині - у Василькові та в Ставищах, а в Кагарлику планують організувати переробку курятини для забезпечення основного технологічного процесу шляхом оперативного оновлення поголів’я курей-несучок. У Кагарлику вироблятимуть куряче м’ясо охолоджене і заморожене, а також м’ясо-кісткове борошно та жир. Виробництво практично безвідходне і, як запевнив пан Міхеєнко, екологічно безпечне. У цьому мали змогу переконатися учасники делегації з Кагарлика, які побували на аналогічному підприємстві в Дніпрі (з цього приводу як учасники делегації виступили Микола Семенюк та Людмила Добровольська).
Від жителів масиву Кагарлик-2 надходили численні запитання стосовно якості чистоти довкілля, чистоти води і її наявності. Представники «Ясенсвіту» і «Архітектурно-просторового планування» пояснили: використовуватимуться набагато глибші водоносні горизонти за спеціальними дозволами, і саме будівництво не буде розпочате без відповідних позитивних висновків різнопланових експертиз.
Міський голова Олександр Панюта запропонував інвесторам брати плідну участь у благоустрої житлового масиву Кагарлик-2, зокрема й у модернізації системи його водопостачання.
Жителі Кагарлик-2 були занепокоєні з приводу нинішньої екологічної ситуації на їх масиві внаслідок діяльності деяких об’єктів, на що пан Панюта обіцяв вивчати проблему і відповідно реагувати на проблеми.
Важливо зазначити: наявність названого підприємства у місті дозволить наповнювати бюджет і дати 100 робочих місць із середньою заробітною платою у 10 тисяч гривень. А ці громадські слухання - лише перші кроки до втілення перспективного проекту, за якими слідуватимуть розгляд на містобудівній раді району, власне розроблення проекту (містобудівні умови й обмеження забудови відповідної земельної ділянки; технічні умови щодо інженерного забезпечення об’єкта; завдання на його проектування тощо).
За повідомленням першого заступника міського голови Олега Пурія, 4 березня у місті відбудеться зустріч із представниками відділу оцінки впливу на довкілля Департаменту екологічної безпеки та дозвільно-ліцензійної діяльності Управління з питань оцінки впливу на довкілля та дозвільно-ліцензійної діяльності Міністерства екології та природних ресурсів України, які ініціювали початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності ТОВ «КЕС-1» - продовження роботи електростанції на вторинній рослинній сировині і вуглецевмісних матеріалах після реконструкції ТЕЦ колишнього цукрозаводу з будівництвом пункту з переробки та утилізації вторинної рослинної сировини і вуглецевмісних матеріалів (а саме - пелети з лушпиння соняшнику, відходи деревини). Тож бажаючі матимуть змогу брати участь у заході та обговоренні.
У громадських слуханнях взяв участь депутат Київської обласної ради Віталій Карлюк.
Старенького жителя міста Кагарлик так «задурив» незнайомець, що після того пенсіонер, сам того не розуміючи, прийшов до поліції із заявою про те, що невідомий чоловік залишив у нього гроші.
Поліція відновила події того дня. 90-річний житель міста Кагарлик серед білого дня в одному з банкоматів отримав пенсію у розмірі 4 тисячі гривень. Зайшов до магазину придбати продукти, де його помітили шахраї-гастролери.
Один з них відвів дідуся за ріг будинку, пояснюючи, що ніби той загубив гроші. Лиходій виманив всю пенсію дідуся, а натомість залишив йому валюту – сувенірні долари. У подальшому працівники Кагарлицького відділення поліції вилучили їх у якості речових доказів.
Працівники поліції одразу розпочали проводити низку необхідних оперативно-розшукових заходів щодо встановлення та затримання осіб, причетних до скоєння даного злочину. А оскільки дідусь залишився без копійки, до проблеми літнього жителя Кагарлика не залишилась байдужою мерія міста – вони винайшли можливість допомогти йому продуктами.
Працівники поліції затримали зловмисників майже через дві доби. Ними виявилися троє чоловіків, двоє з міста Дніпро та житель Черкащини. Шахраї пересувалися на автомобілі дорогами столичної області і легковажно розраховували, що їх навіть ніхто не буде розшукувати.
Наразі працівники поліції довели причетність до скоєного шахрайства одного з них. Це 58-річний житель Дніпра, який вже був засуджений за скоєння аналогічного злочину. Зловмисника опізнав ошуканий дідусь.
Наразі вирішується питання про обрання міри запобіжного заходу та оголошення йому підозри у скоєнні шахрайства.
КОНСУЛЬТУЄ МІНІСТР ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ ПАВЛО ПЕТРЕНКО
Павле Дмитровичу, роз’ясніть, будь ласка, як стягнути аліменти з колишнього чоловіка? Ми не проживаємо разом більше ріку, батько дитину майже не бачить та матеріально не підтримує. Дякую за відповідь.
Світлана Корнєєва
Що треба зробити для виплати аліментів?
Є два способи: мирним шляхом та в примусовому порядку.
Так, сторони між собою домовляються щодо розміру та періодичності сплати аліментів на дитину в добровільному порядку. Дана домовленість може бути лише усною, але для додаткових гарантій виконання домовленостей батьки дитини можуть укласти між собою нотаріально посвідчений договір про утримання дитини.
Також один із батьків може подати за місцем своєї роботи заяву про відрахування аліментів на дитину у розмірі та на строк, які визначені у цій заяві.
У разі відсутності домовленостей один із батьків може звернутися до суду із заявою про стягнення аліментів.
В подальшому стягувач аліментів може самостійно подати заяву з виконавчим листом про відрахування аліментів за місцем виплати платникові аліментів заробітної плати, пенсії, стипендії або іншого доходу.
Чи потрібно підписувати якісь папери?
Обов’язку підписання таких паперів немає. Однак батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначаються розмір та строки виплати. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.
Укладення договору не звільняє того з батьків, хто проживає окремо, від обов'язку брати участь у додаткових витратах на дитину.
У разі невиконання одним із батьків свого обов'язку за договором, аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Як стягнути аліменти у судовому порядку?
Той з батьків, з ким мешкає дитина, має право звернутися до суду з відповідним позовом. У такому випадку аліменти на дитину присуджуються або як частка від заробітку, або у вигляді конкретно визначеної суми.
Справи розглядаються місцевими судами за місцем проживання чи реєстрації відповідача.
Також позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення можуть пред’являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
У разі видачі судом виконавчого документу, стягувач може самостійно надіслати виконавчий документ за місцем роботи боржника або отримання ним інших доходів із заявою про здійснення відрахування аліментів, або направити/подати заяву разом із оригіналом виконавчого документу для примусового виконання до органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця.
Яким може бути розмір аліментів?
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку платника аліментів.
У 2019 році прожитковий мінімум на дітей становить:
віком до 6 років:
з 1 січня– 1626 грн;
з 1 липня – 1699 грн;
з 1 грудня – 1779 грн
віком від 6 до 18 років:
з 1 січня – 2027 грн;
з 1 липня – 2118 грн;
з 1 грудня – 2218 грн
Однак є виключення. Якщо платник аліментів має нерегулярний дохід, суд може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, яка підлягає щорічній індексації.
Той із батьків, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Коли призначається державна допомога?
Тимчасова допомога призначається у разі, якщо:
рішення суду про стягнення аліментів не виконується у зв'язку з ухиленням від сплати аліментів або відсутністю у боржника коштів та іншого майна, на які за законом може бути звернено стягнення;
стосовно одного з батьків здійснюється кримінальне провадження або він перебуває у місцях позбавлення волі, якого визнано недієздатним, або він перебуває на строковій військовій службі;
місце проживання (перебування) одного з батьків не встановлено.
Для призначення тимчасової допомоги одержувач подає органу соцзахисту населення за місцем проживання (перебування):
заяву; копію свідоцтва про народження дитини;
інші документи.
Розмір тимчасової допомоги розраховується як різниця між 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців.
Чи можливо стягнути аліменти за минулий час?
Так, законодавством передбачені випадки, коли аліменти можна стягнути за минулий час, але не більше ніж як за 10 років та окремі підстави, коли аліменти стягуються за весь час.
Як виконується рішення суду?
Після набрання рішення суду законної сили, стягувач подає до органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю заяву та виконавчий лист. На підставі цих документів виконавець відкриває виконавче провадження.
До пред’явлення на примусове виконання виконавчий документ про стягнення аліментів може бути самостійно надісланий стягувачем за місцем роботи боржника.
Під час виконання у примусовому порядку виконавець вживає заходи примусового виконання. Якщо боржник працює або отримує пенсію державний виконавець виносить постанову, яку направляє за місцем роботи боржника або за місцем отримання пенсії для утримання аліментів.
Якщо є заборгованість виконавець робить відповідний розрахунок та зобов’язаний повідомити про нього стягувача і боржника. У разі якщо розмір заборгованості зі сплати аліментів перевищує 3 місяці:
відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників;
майно боржника арештовується виконавцем, вилучається та реалізується.
Якщо боржник ухиляється від виконання рішення та має заборгованість, виконавець застосовує до нього санкції та обмеження встановлені законом. У разі відсутності відомостей про місце перебування боржника, за поданням виконавця судом виноситься ухвала про розшук боржника.
Яка відповідальність боржника за несплату аліментів?
Завдяки дії розроблених Мін’юстом законів #ЧужихДітейНеБуває, до неплатників аліментів застосовуються ряд обмежувальних заходів.
Якщо розмір заборгованості по сплаті аліментів перевищує 4 місяці (та 3 місяці для батьків важкохворої дитини) встановлена можливість накладення обмежень на неплатників аліментів щодо:
- виїзду за межі України;
- керування транспортними засобами;
- користування зброєю;
- полювання.
Крім того, передбачені обмеження щодо перебування на державній службі. Також боржник з аліментів не може впливати на рішення про тимчасовий виїзд дитини за межі України.
Не менш дієвим є запровадження фінансових санкцій, передбачено штраф за несплату аліментів залежно від суми заборгованості:
• понад 1 рік – 20%;
- понад 2 роки – 30%;
- понад 3 роки – 50%
Також, в законах ми передбачили відповідальність для неплатників аліментів у вигляді суспільно корисних робіт, адміністративного арешту та позбавлення волі.
Від себе можу додати: пакет законів #ЧужихДітейНеБуває дійсно працює, про що свідчать результати за 2018 рік, коли боржники сплатили 4,6 млрд грн аліментів на користь 555 тис дітей та майже 50 тис документів було відкликано через відсутність претензій до боржника.
Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?
Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.
Акція «Теплом зігріємо серця» відбулася у Кагарлику на минулому тижні.
Для дітей, батьки яких захищали країну в зоні АТО або брали участь в ООС, було влаштоване справжнє свято. Діти танцювали, співали, знайомились один з одним та дізнались більше про Спілку української молоді в Україні, завдяки якій вони мають насолоду вже другий рік отримувати чудові подарунки від однолітків-українців з Америки та Канади.
Під час майстер-класу (проводила молодь міста на чолі з Анастасією Мацібурою) діти виготовили листівки добра, в яких написали слова подяки та щирі побажання одноліткам та їх батькам, які, проживаючи далеко за морями, вміють дарувати радість багатьом сім’ям в Україні.
П’ятий рік поспіль відбувається в Україні акція, під час якої діти та молодь української діаспори збирають і передають різдвяні подарунки дітям українських бійців. Ідея доброчинної ініціативи належить членству Спілки Української Молоді - організації, яка діє понад 90 років й об’єднує українців у 12 країнах світу.
У рюкзаки для дітей поклали цукерки, книжки, іграшки, одяг, взуття, шкільне приладдя та листівки з побажаннями всіляких гараздів для своїх ровесників. Кошти для цього збирали різним способом: проводили благодійні ярмарки, брали участь у доброчинних забігах-марафонах, організовували цільовий збір пожертв, економили на розвагах і солодощах.
У Спілці Української Молоді переконані, що акція має не лише практичне, але й потужне моральне значення, адже гуртує українців світу навколо життєво важливих для України питань.
Кагарличани й жителі довколишніх населених пунктів звикли до зручностей користування послугами мобільного сервісного центру МВС України, який працював у нашому місті щотижня по середах. Чутки про припинення його діяльності та перебазування в Обухів викликали в багатьох серйозну стурбованість. Зважаючи на це, Кагарлицька міська рада досягла домовленості з регіональним сервісним центром МВС у Київській області щодо продовження функціонування в нас мобільного сервісного центру. Як і раніше, він працюватиме щосереди з 10 до 16 години за адресою: вулиця Каштанова, 93 (на території КП «Міськрембудсервіс»).
