Консультація Міністра юстиції
Шановний Павло, щотижня залюбки читаю Ваші консультації з конкретними порадами і вирішила сама звернутись із запитанням. Через 2 місяця я готуюсь стати мамою. Про послугу реєстрації народження у пологовому будинку вже знаю. Знайомі розповіли, що додатково можна отримати «пакунок малюка». Можете більш детально про нього розповісти?
Світлана Гончарова
Що таке «Пакунок малюка»?
«Пакунок малюка» — це одноразова натуральна допомога у вигляді набору необхідних речей для новонародженої дитини. Загальна вартість набору становить не більш як 5 тис грн. Отримання цієї допомоги не тягне за собою зміни розміру допомоги при народженні.
Хто має право отримати таку допомогу?
Отримати допомогу «пакунок малюка» мають право як громадяни України, так й іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах проживають на території України і народили живонароджену дитину. Безпосередніми отримувачами допомоги є мати, батько, родичі або патронатний вихователь новонародженої дитини.
Патронатний вихователь отримує «пакунок малюка» у випадку, коли батьки чи родичі відмовились від новонародженої дитини в пологовому будинку або якщо у матері новонародженої дитини виникли ускладнення при пологах чи хвороба, що унеможливлює здійснення нею догляду за новонародженою дитиною .
Що входить до набору?
До набору входить все, що необхідно для новонародженої дитини: підгузки, вологі серветки, пелюшки, бодіки, шапочки, штани-повзунки, чоловічки, шкарпетки, термометри для води та для тіла, ножиці, ковдра, підковдра, матрац, розвиваючі іграшки, рушник, мило-шампунь, крем і коробка-колиска.
Деталізований перелік та кількість дитячих товарів визначено наказом Міністерства соціальної політики України від 17 липня 2018 року № 1025 «Деякі питання надання одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка» при народженні дитини».
Коли надається допомога?
Видача допомоги «пакунок малюка» здійснюється безпосередньо у пологовому будинку під час народження/виписки новонародженої дитини або за місцем проживання/перебування новонародженої дитини не пізніше ніж через 30 календарних днів з дня її народження.
Патронатному вихователю може бути видано «пакунок малюка», якщо він забрав новонароджену дитину з пологового будинку протягом місяця з дня народження.
Якщо на день виписки з пологового будинку «пакунок малюка» був відсутнім, отримувачу необхідно подати заяву до місцевого структурного підрозділу з питань соціального захисту населення про забезпечення такою допомогою.
Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?
Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.
Перед початком ювілейної п’ятдесятої сесії міської ради VII скликання, що відбулася 21 лютого, мер міста Олександр Панюта виконав приємну місію, вручивши під оплески присутніх ювілейні медалі «Обов’язок виконано з честю» воїнам-інтернаціоналістам, що проживають у Кагарлику, з нагоди пам’ятної дати, яка відзначалася нещодавно, – 30-річчя виведення військ із Афганістану.
Під час розгляду питань порядку денного було заслухано і взято до відома звіт керівника Кагарлицької місцевої прокуратури Михайла Римара про результати діяльності правоохоронного відомства на території нашого міста за 2018 рік. Розгляд питання про стан боротьби зі злочинністю, охорони громадського порядку та результати діяльності Кагарлицького відділення поліції на території міста Кагарлика перенесено на наступне засідання.
Депутати затвердили звіт про виконання за 2018 рік міського бюджету, а також програми соціально-економічного розвитку міста; внесли необхідні зміни до бюджету поточного року, де серед іншого зі спеціального фонду виділено субвенцію для придбання апарата ЕКГ для районної лікарні (52330 грн) та придбання підсилювача для ЗОШ №2 ім. В.П.Дашенка (10000 грн); із метою покращення фінансово-господарської діяльності, забезпечення розвитку та оновлення матеріально-технічної бази КЖЕП збільшено на 63170 грн статутний фонд цього комунального підприємства. Ухвалено також рішення про безоплатну передачу стола міській бібліотеці для дітей (раніше було передано комп’ютер) для потреб юних користувачів книгозбірні. З балансу КП «Кагарликводоканал» було списано деяке застаріле обладнання, до комунальної власності міста прийнято висаджені торік за обласною програмою дерева та кущі. Заплановане питання про внесення змін до Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд при розгляді не набрало достатньої кількості голосів. Депутати розглянули понад шістдесят земельних питань, а в «різному» внесли необхідні корективи до рішення про встановлення місцевих податків і зборів на 2019 рік, а також зміни в складі тендерного комітету міської ради, прийняли рішення про передачу певної нерухомості в господарське відання територіальної громади, надання матеріальної допомоги кагарличанці, яка постраждала від пожежі.
Одним із пріоритетів діяльності Кагарлицької міської ради є підтримка і розвиток фізкультури і спорту. Неодноразово в засобах масової інформації розповідалося про розширення мережі спортивних майданчиків для ігрових занять або силових вправ, що зміцнюють здоров’я, допомогу установам галузі, які мають основне фінансування з районного бюджету, вирішувати різні господарські питання; цільовою програмою передбачено виділення коштів для організації численних спортивних змагань. Одне з них відбулося цієї суботи – турнір із волейболу на кубок міського голови. Змагання проходили в спортивному залі Кагарлицького НВК «ЗОШ І-ІІ ступенів – ліцей». У напруженій боротьбі визначилася трійка лідерів: І місце – м. Кагарлик, ІІ – с. Халча, ІІІ – м.Миронівка.
Вітаємо кагарличан із перемогою і зичимо нових спортивних звитяг!
З пані Наталею ми познайомилися влітку 2018-го в Іспанії, куди я з Танею Сагайдак супроводжувала дітей загиблих героїв з України на відпочинок. Поїздка до іншої країни - то взагалі окрема тема. Часом мені здається, що в Іспанії більше України, аніж у нас.
Пані Наталя, знаючи, що я їжджу на фронт до наших захисників із волонтерською допомогою, виявила бажання зробити різдвяний подарунок літній жінці, яка проживає на прифронтовій території і постраждала внаслідок обстрілів.
Я знайшла таку людину.
Цього разу, коли ми їздили до добровольців ДУК Правий Сектор, спеціально заїхали і в Опитне, яке територіально знаходиться навпроти Донецького аеропорту. У село, де проживає кілька десятків людей - без лікарні, без магазину, без світла, без води... Село зруйноване, але ті кілька десятків людей тримаються за життя. Йдуть до військових за хлібом і макаронами, інколи їм привозить допомогу Червоний Хрест.
З посилкою із сонячної Іспанії я ледве лізу по нерозчищеній дорозі - ноги по коліна тонуть у снігу. За спиною - рюкзак із фотоапаратурою. Двері в дірках від обстрілів підперті дрючком, це знак: господарки вдома немає. Військові мені підказують, що бабуся часто ходить гуляти до сільради.
- Я била у Радіка, у прєдсєдатєля сєльсовєта, - розповідає бабуся Марія.
Бабці майже 80. Приємна така бабусечка, худесенька. Хата, як решето, двері й ворота також у дірках, вікна затягнуті целофановою плівкою. Топиться грубка, але у хаті все одно холодно. При обстрілі осколком міни вбило чоловіка бабусі, через півроку - сина. Тепер вона одна.
Сама бабуся родом із Закарпаття, Воловецького району, села Верхні Ворота. Все своє трудове життя працювала на фермі.
Я розповідаю їй про Іспанію і Наталю, яка надіслала їй посилку, читаю лист, від якого ми обоє плачемо, розкладаю гостинці. А бабуся ніяк не збагне що ж то за людина і як вона з іншої країни дізналася про неї, безперестанку дякує і поняття не має де у світі та Іспанія і як там живуть люди.
Розтаючи, сніг відкриває нам таємниці нашого ж недбальства: то тут, то там з’являються кинуті кимось знічев’я папірці, обгортки з-під різних смаколиків, цигаркові коробки й недопалки, всюдисущі поліетиленові пакетики, пластикові пляшки та інший непотріб. Усі ці «підсніжники» не тільки псують вигляд нашого міста, а й завдають непоправної шкоди довкіллю, а значить – і здоров’ю кожного з нас.
Уявіть собі: протягом лише одного дня тільки на центральній площі та її околицях працівники адміністрації парку збирають щодня 5-6 мішків такого «добра»; трудовий десант на вулиці Столичну й Незалежності дав 16 мішків «знахідок», «урожай» із Паркової становив ще 5 мішків; із Каштанової та Став’янки – аж 20!
Ось такі показники є поки що мірилом рівня нашої культури. Єдине, що втішає, – багато совісних кагарличан таки знаходять у собі сили донести папірець чи ще щось до сміттєвих урн. Звідти щодня сміття дістають і вивозять на міське звалище працівники «Міськрембудсервісу».
Бережімо власне довкілля! Пам’ятаймо: чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять.
Минулої п’ятниці, 22 лютого, виконуюча обов’язки голови Кагарлицької РДА Світлана Синюк провела засідання колегії райдержадміністрації, під час якого було розглянуто три питання.
Про стан утримання тваринництва в зимово-стійловий період та створення безпечних умов праці для працівників галузі району доповіла начальник управління агропромислового розвитку РДА Валентина Голованчук. Вона поінформувала, що в районі 9 агроформувань займаються тваринництвом. Поголів’я великої рогатої худоби станом на 01.02. 2019 р. становило 3684 голови, зменшено на 1361 голову, в тому числі корів наявно: 695 голів (до минулого року - 442 голови).
Поголів’я свиней 40 301 голова, до минулого року зменшено на 5215 голів.
Найбільшу кількість поголів’я утримують: ПрАТ «Агрофорт» - 2534 голови ВРХ, в тому числі 402 корови (57% районного), СВК «АФ «Перемога» - 723 голови ВРХ, в тому числі 200 корів (28% районного).
Найбільше поголів’я свиней утримується в ТОВ «Дан-Фарм Україна» - 23,9 тис. свинопоголів’я (59% районного), Ферми «Данам» - 11,6 тис. гол. (28% районного).
Утримують свинопоголів’я і у ТОВ «Агроюніт» - 1568 гол., ФГ «Широкоступ» - 1430 гол., ВК-115 - 692 гол., ПОСП «Дніпро» - 349 гол.
За 12 місяців 2018 року вироблено 5707 тонн молока при надої на корову 6490 кг. Найбільше вироблено молока у ПрАТ «Агрофорт» - 3222 тонни, СВК «АФ «Перемога» - 1350 тонн.
Кращих показників по надоях молока від корови досягли: ПрАТ «Агрофорт» - 6974 кг, 402 корови, СВК «АФ «Перемога» - 6750 кг, 200 корів, ФГ «Широкоступ» - 6400 кг, 72 корови.
М’яса за 12 місяців 2018 року вироблено 6481 тонну.
Середньодобовий приріст ВРХ по агроформуваннях району склав 840 г. Найбільший - у ПрАТ «Агрофорт» - 1008 г.
У районі діючими на сьогодні є племрепродуктор ПрАТ «Агрофорт» та племзавод «Перемога» по розведенню української чорно-рябої породи та племрепродуктор «Перемога» по розведенню великої білої породи свиней. Успішно працюють доїльні зали в ПрАТ «Агрофорт» та СВК «АФ «Перемога».
У районі для безпечних умов праці створені належні умови в більшості підприємств. Всі працівники сільськогосподарських підприємств забезпечені спецодягом у повному обсязі. Побутові приміщення опалюються.
Із заходами з підготовки і забезпечення проходу льодоходу, попередження весняної повені та запобігання загибелі людей на водних об’єктах Кагарлицького району у 2019 році ознайомив членів колегії головний спеціаліст відділу містобудування та архітектури, капітального будівництва і цивільного захисту Олег Наконечний. Він повідомив, що на території Кагарлицького району налічується 18 малих річок. Протяжність всіх річок складає 158 км. Кількість штучних водойм у районі 253 із площею водного дзеркала 901,98 га.
Затоплення внаслідок повеней, які виникають при сильних затяжних дощах, інтенсивному розтаванні снігу в басейні річки Дніпро, підтоплення паводковими водами річок Росава і Леглич, може охопити окремі ділянки, де проживає населення в м. Кагарлик, селах Стайки, Зелений Яр, Липовець, Панікарча, Халча, Воронівка, Кузьминці. Можуть бути зруйновані окремі ділянки автошляхів. А також внаслідок підняття грунтових вод можуть затоплюватися земельні ділянки. Але виходячи з того, що в літньо-осінній період рівні води в річках та ставках на території району становили нижче рівня нормального підпертого рівня та незначного промерзання грунтового покриву, що дало змогу швидкому сходу води, тому територія Кагарлицького району не потрапляє під загрозу підтоплення. Особливу увагу необхідно звернути на гідротехнічні споруди під час проходження шуги.
Протягом січня-лютого 2019 року відділом містобудування та архітектури, капітального будівництва і цивільного захисту РДА, Кагарлицьким РС ГУ ДСНС та Обухівським міжрайонним водним управлінням водного господарства проведено обстеження водойм в с. Кузьминці, с. Демівщина, с. Халча, с. Переселення, с. Слобода, с. Горохове, с. Горохуватка, с. Новосілки, с. Стави, с. Бендюгівка та с. Сущани. В цілому водойми перебувають у задовільному стані. На час перевірки не була проведена околка льоду та відсутні таблички про обережне поводження на льоду.
Начальник управління фінансів РДА Наталія Перевера прозвітувала про виконання районного бюджету за 2018 рік. Зокрема, бюджет було виконано по доходах у сумі 313 мільйонів 757 тисяч 977 гривень і по видатках - у сумі 312 мільйонів 879 тисяч 244 гривні з перевищенням доходів над видатками на 887 733 гривні.
Стосовно усіх піднятих питань членами колегії було прийнято відповідні рішення.
У минулий вівторок відбувся прямий зв’язок жителів району з керівником РДА, який проводила керівник апарату районної держадміністрації Людмила Демиденко.
Протягом години на визначений номер пролунало два дзвінки.
Жителька с. Халча скаржилася на відсутність радіомовлення, яке, за її словами, є відрадою для сільських пенсіонерів. Її скаргу традиційно буде передано для вжиття заходів районним зв’язківцям.
Ще один дзвінок зробила жінка з Кагарлика. Вона повідала сумну історію своєї чи то сусідки, чи то знайомої, яка на старість залишилася без догляду і без даху над головою, маючи при цьому дочку і троє внуків. Хоча, здавалося, ніщо не віщувало біди. Жила в Києві, мала квартиру. Останню подарувала одній із внучок, яка, у свою чергу, продала житло. Сама ж бабуся проживала в найманому житлі в Кагарлику, оскільки не знаходила спільної мови з дочкою. Днями з нею стався серцевий напад і якби не добрі сусіди, могло б трапитися фатальне.
«Чи не можна облаштувати бідолашну жінку в Ржищівський геріатричний пансіонат?» - запитувала кагарличанка.
Відповідь вона одержала від начальника Управління соціального захисту населення РДА Оксани Дячок.
На жаль, пояснила вона, законодавством передбачено, що стара людина, яка має дорослих дітей, не має права на проживання в пансіонаті. Турбуватися про неї мають діти. Тому вирішити дане питання реально тільки через суд, що займе багато часу.
Втім, зазначила керівник управління, є інформація, що будинок-інтернат для безхатченків працює в Таращі. Вона обіцяла уточнити дану інформацію і передати її абоненту.
20 лютого до Ржищівського професійного ліцею завітали юні шахісти з різних навчальних закладів Кагарличчини та міст Ржищева і Богуслава. Приводом до цього стало проведення чергового, вже 14-го за ліком, шахового турніру, присвяченого загиблим воїнам-землякам Андрію Мулявці, Борису Бондарю, Юрію Гладченку та Василю Путаненку. За 14 років формат турніру зазнавав змін - у різні роки участь у ньому брали як шахісти-початківці, так і досвідчені гросмейстери з різних куточків України. Засновники проведення змагань - Ржищівський професійний ліцей та Українська спілка ветеранів Афганістану.
Ось і цього разу на відкриття турніру завітали воїни-інтернаціоналісти, представники місцевої влади, і звичайно ж, педагоги професійного ліцею.
З напутніми словами до молодих шахістів звернулися директор Ржищівського профліцею Віктор Гордієнко, депутат Київської обласної ради Руслан Кузьменко, член правління Української спілки ветеранів Афганістану Володимир Сіроштан, голова Ржищівської організації воїнів-інтернаціоналістів Олександр Максименко, голова Кагарлицького райкому профспілки працівників АПК Петро Цибульський, начальник відділу забезпечення Кагарлицького райвійськкомату Микола Коробенко, колишній очільник міської організації воїнів-інтернаціоналістів та один із засновників шахового турніру Василь Тугай.
Традиційно, перед початком змагань, учні ліцею поклали квіти до могил загиблих воїнів-земляків, після чого розпочалися шахові двобої.
Ближче до опівдня змагання завершилися. Судді Віктор Захарченко та Сергій Іонов привітали переможців, зокрема, Є.Штику (Ржищівський будівельний технікум), І.Міщенка (Ржищівський індустріально-педагогічний технікум) та Я.Блінова (Ржищівський професійний ліцей). У загальнокомандному заліку перше місце вибороли учні Ржищівської ЗОШ І-ІІІ ступенів, друге та третє місця - школярі Піївської та Кузьминецької шкіл.
Директор ліцею Віктор Гордієнко нагородив переможців кубками, дипломами, медалями та грошовими нагородами, а всіх без винятку учасників - солодощами.
Завершився шаховий турнір концертом у виконанні воїнів-інтернаціоналістів з групи «ТАШАКОР».
Минулого тижня, 19 лютого, відбулися установчі збори з формування нового складу громадської ради при Кагарлицькій райдержадміністрації. Вела їх очільник ініціативної групи, керівник апарату РДА Людмила Демиденко. На засіданні були присутні в.о. голови Кагарлицької районної державної адміністрації Світлана Синюк та представники інститутів громадянського суспільства, які подали документи для членства в громадській раді. Під час засідання було затверджено новий склад громадської ради в кількості 21 особи, обрано голову новоутвореної громадської ради – Валентина Владімірова (директора ПП «Інформаційно-рекламне бюро «Відкриті комунікації» (редакція газети «Вісник Кагарличчини»), заступником голови громадської ради – Юрія Сідєльнікова (голову організації ветеранів Кагарлицького району) та секретарем – Інну Яровенко (головного спеціаліста сектору з питань внутрішньої політики, зв’язків із засобами масової інформації та громадськістю апарату районної держадміністрації).
26 лютого відбулося перше засідання громадської ради при Кагарлицькій райдержадміністрації. Участь у засіданні взяли члени ради, а також начальник відділу ведення Державного реєстру виборців райдержадміністрації Тетяна Бураховська, начальник відділу освіти райдержадміністрації Надія Омельченко, спеціаліст відділу муніципальних ініціатив Кагарлицької міської ради Оксана Федорченко.
Під час засідання затверджено план роботи громадської ради на 2019 рік; заслухано інформацію про порядок тимчасової зміни місця голосування виборця без зміни його виборчої адреси; про дотримання температурного режиму в закладах освіти району; про стан створення ОСББ в місті Кагарлик.
Так, Тетяна Бураховська проінформувала присутніх, що в Кагарлицькому районі працюватиме 40 виборчих дільниць. Кількість виборців у районі складає 26528 чол. Розповіла про порядок тимчасової зміни місця голосування виборця, проведення такої процедури, про те, які для цього необхідні документи, про режим роботи відділу ведення Державного реєстру виборців.
Зокрема, інформацію про наявність в Державному реєстрі виборців кожен може перевірити через електронний кабінет виборця.
Член громадської ради Віталій М’ясніков порушив питання про дотримання санітарно-гігієнічних норм та норм безпеки харчування дітей в їдальнях загальноосвітніх шкіл міста і району після проведення виборів, де напередодні були організовані виборчі дільниці. Також він підняв питання повернення в район та функціонування харчової лабораторії, яку після реорганізації Держпродспоживслужби в Кагарлицькому районі було закрито і об’єднано з Миронівською службою.
Надія Омельченко повідомила, що температурний режим у загальноосвітніх та дошкільних закладах дотримується на належному рівні. Проблеми, які виникали з цього питання у Кагарлицькій ЗОШ № 1, були усунені на початку опалювального сезону. Проблеми системи опалення в Слобідській ЗОШ будуть усунені в неопалювальний період. Наразі питання низької температури в окремих класах цього закладу вирішено шляхом перенесення уроків у інші класи.
Оксана Федорченко проінформувала загал про стан створення ОСББ в Кагарлику та проблеми, що виникають з цього приводу. Зокрема, в 2008 році створено 5 ОСББ, в 2017 році – 3 ОСББ та у 2018 році – 1 ОСББ. Нині ж жителі багатоповерхівок пасивні в цьому питанні. Міська рада постійно організовуєх зустрічі з мешканцями багатоквартирних будинків та проводить інформаційно-роз’яснювальної роботи в цьому напрямку.
Члени громадської ради обговорили отриману інформацію та прийняли відповідні рішення.
17 лютого у місті Івано-Франківськ відбувся щорічний «Кубок Західної України Зендокай Карате До - 2019».
Спортсмени РЦДЮТ Кагарлицького району СК «Мамай» с. Черняхів Оленка Андрущенко, Сніжана Ксенжук, Роман Романько, Максим і Артем Обидовські представляли Київську область на цих змаганнях.
З усієї України з’їхалось 240 учасників (найкращі спортсмени клубів).
Оленка Андрущенко виборола ІІ місце, Сніжана Ксенжук - золото і отримала Кубок переможця.
З 21 по 24 лютого найсильніші шахісти Київщини виборювали звання чемпіона області. Участь в змаганнях, які проходили в Білій Церкві, взяли і спортсмени з Кагарлицького району. Вперше за багато років друга сходинка п’єдесталу дісталася нашим землякам, а саме: кагарличанину Олегу Балясу. Олег лише на 0,5 очка поступився білоцерківському шахісту Віталію Кириченку. Третє місце здобув білоцерківський шахіст Владислав Остахнович. Також в десятку кращих шахістів турніру увійшов інший наш земляк - Михайло Сокол. Всього в чемпіонаті області серед чоловіків брали участь 34 спортсмени.
У жінок чемпіонське звання виборола юна Дарина Заєць (Біла Церква), друге та третє місця посіли теж білоцерківчанки Світлана Кириченко та Ліна Севериненко.
Під час урочистого закриття змагань переможці та призери отримали медалі та дипломи.
Вітаємо Олега Баляса з успішним виступом на чемпіонаті та бажаємо йому, а також всім нашим шахістам, подальших спортивних здобутків!
14 лютого відбулася сорокова сесія Кагарлицької районної ради VІІ скликання.
Традиційно зібрання розпочалося із розгляду депутатських запитів.
Депутат Олександо Широкоступ вніс пропозицію підготувати та надіслати Президенту України, губернатору області (копію) Звернення депутатів Кагарлицької районної ради про поновлення на посаді голови районної державної адміністрації Романа Коваленка. Його звільнення - це непорозуміння, адже Роман Володимирович добросовісно і чесно виконував свої обов’язки, мав заслужений авторитет серед жителів району, відзначив депутат. Його пропозиція була одностайно підтримана сесією.
Депутат Іван Лисий запропонував від імені депутатів районної ради звернутися до голови Київської обласної державної адміністрації щодо погодження висновку про створення Кагарлицької об’єднаної територіальної громади. Його пропозиція також була одностайно підтримана депутатами.
Далі сесія перейшла до розгляду порядку денного сесії.
З інформацією «Про внесення змін у рішення 39-ї сесії районної ради від 21. 12. 2018 року № 347-39(ІІ)-VІІ «Про районний бюджет Кагарлицького району на 2019 рік» та додатків до нього» виступила начальник управління фінансів Кагарлицької районної державної адміністрації Наталія Перевера.
Не підтримав рішення сесії по даному питанню депутат Іван Лисий. Він мотивував свій вчинок тим, що вже неодноразово блокується його пропозиція про виділення коштів з районного бюджету на виконання депутатських повноважень.
Не знайшлося єдності у депутатському корпусі щодо пропозиції депутата Івана Лисого і на цій сесії. Тому в ході тривалої дискусії було прийнято компромісне рішення - повернутися до розгляду даного питання за підсумками виконання районного бюджету в І кварталі цього року.
Тільки після цього було прийнято рішення сесії щодо внесення змін у рішення попередньої сесії про бюджет району.
Депутати затвердили Програму соціально-економічного і культурного розвитку Кагарлицького району на 2019 рік.
Про районну Програму правової освіти на надання безоплатної правової допомоги населенню району на 2019-2021 роки сесію інформував начальник відділу Кагарлицького бюро правової допомоги Юрій Лісовий.
Після обговорення інформації Юрія Лісового сесія затвердила даний документ.
Головний лікар КЗ Кагарлицької районної ради «Кагарлицька центральна районна лікарня» Віктор Кулініченко інформував сесію про створення Комунального некомерційного підприємства Кагарлицької районної ради «Кагарлицька центральна районна лікарня». Він пояснив, що зміни в назві установи передбачені продовженням реалізації медичної реформи в державі і необхідні для фінансування лікарні національною службою охорони здоров’я.
Сесія прийняла рішення про створення такого підприємства, його правонаступництво, затвердила статут КНП та передавальний акт й призначила директором підприємства Віктора Кулініченка.
Про оплату харчування у дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах району на 2019 рік (саме так за пропозицією депутата Миколи Набока було сформовано п’яте питання порядку денного сесії) на сесії доповідала начальник відділу освіти районної державної адміністрації Надія Омельченко.
У обговоренні даного питання взяли участь депутати райради Іван Лисий, Микола Набок, Анатолій Ворона.
Сесія прийняла рішення, яким затвердила вартість харчування з 01. 01. 2019 року в Демівщинському дошкільному навчальному закладі, що складатиме 40 відсотків - батьківська плата, 60 - кошти районного бюджету, але не більше 30 гривень 1 діто/день. Від батьківської плати за харчування у даному закладі звільнені діти-сироти,
діти, позбавлені батьківського піклування, діти із сімей, що отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» та учні 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів із сімей, які отримують допомогу відповідно до закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям». Всі названі категорії дітей, а також ті, які навчаються у інклюзивних класах, та учні 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям», звільнені від батьківської плати за харчування в усіх загальноосвітніх навчальних закладах району.
Про управління об’єктами майна спільної власності територіальних громад району інформував голова районної ради Іван Семцов. По даному питанню сесія прийняла рішення про затвердження актів прийому-передачі основних засобів, малоцінних необоротних матеріальних активів, матеріальних цінностей, бібліотечних фондів музею с. Гребені, клубу та бібліотеки сіл Балико-Щучинка, Гребені, Півці, Уляники, Юшки, Яблунівка, Балико-Щучинської, Півецької ЗОШ, Гребенівському навчально-виховному комплексі, Балико-Щучинській амбулаторії загальної практики сімейної медицини і фельдшерського пункту с. Гребені.
У питанні «Різне» депутат Микола Набок зазначив, що районною радою не використовується право громадян на звернення у формі петицій. Він же вніс пропозицію до наступної сесії розробити Положення про петиції. Сесія підтримала ініціативу депутата.
За останні роки в Кагарлику капітально відремонтовано дорожнє покриття по багатьох вулицях, але роботи в цьому напрямку залишається ще чимало.
Особливо зрозумілим це стає нині, коли сходить сніг і стає видно всі недоліки старого асфальтового покриття, яке традиційно потребує «латання» після зимових випробувань. Як тільки погодні умови стали більш-менш підходящими для дорожніх робіт, працівники КП «Міськ-
рембудсервіс» приступили до ямкових ремонтів, і найперше ліквідовуються ями на ділянках із найбільшою інтенсивністю руху.
На знак вшанування відваги, сили духу і стійкості громадян, які віддали своє життя під час Революції Гідності, захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України, біля пам’ятника Героїв Небесної сотні у Кагарлику відбувся мітинг.
До підніжжя пам’ятного знаку учасники мітингу-реквієму поклали квіти. Хвилиною мовчання присутні вшанували пам’ять героїв Небесної сотні. Перед присутніми виступив заступник Кагарлицького міського голови Володимир Бойко.
Участь у заході взяли в. о. голови Кагарлицької районної державної адміністрації Світлана Синюк, голова Кагарлицької районної ради Іван Семцов, міський голова міста Кагарлик Олександр Панюта, представники служб та організацій району, ветерани АТО, громадськість.
Поминальну літію за загиблими учасниками Революції Гідності та загиблими учасниками в зоні проведення АТО відслужили священнослужителі Кагарлицького благочиння православної церкви України на чолі з митрофорним протоієреєм Юрієм Королем.
Майдан став символом боротьби, символом утвердження прагнень до європейських цінностей у споконвічно європейській державі. І за цю боротьбу, за свободу й оновлення країни заплачено страшну ціну: своє життя віддали найкращі. І більшість із них - молоді і сильні, ті, що починали жити. Вони підняли людей на боротьбу. Їх вчинок - то велика жертовна любов: до Бога, до своєї країни, до свого народу.
Події останніх місяців 2013-го і початок 2014 року перетворилися на справжню національну стихію, в якій передавався найтонший подих душі нашого народу. Пробудилась приспана роками національна свідомість людей.
Усі герої Небесної сотні були простими людьми. У вирішальний час вони не змогли байдуже сидіти біля екрана телевізора і дивитися на те, що відбувається на вулицях столиці. Вони не думали, що можуть загинути.
Щемлива пісня у виконанні Ольги Остапчук не залишила байдужим нікого з присутніх.
Ведуча заходу Олена Петленко акцентувала, що давня лемківська пісня «Пливе кача по Тисині» стала тугою, смутком, хтось навіть сказав, що це неофіційний жалобний гімн України. Під цей пісенний щем тисячі українців прощалися з героями Небесної сотні, і тепер цей твір повів наш народ у пам’ять про тих, хто навічно поліг за нашу свободу.
Ситуація в області з пожежами залишається складною. Так, з початку 2019 року в області сталося 359 пожеж. На їх місці виявлено тіла 18 загиблих, травмовано 10 громадян. Занепокоєння викликають пожежі у житловому секторі. Переважна більшість загиблих втратили життя у власному помешканні.
Тому, щоб уникнути трагедії, слід дотримуватися таких правил: не використовуйте саморобні електронагрівачі; не експлуатуйте печі, що мають тріщини; не використовуйте для обігріву приміщень газові плити; не залишайте без нагляду розпалені печі та включені електронагрівальні прилади; не слід палити груби і печі з незакритою топкою; не захаращуйте підвали сміттям, вхідні двері зачиняйте на надійні замки.
Знання елементарних правил пожежної безпеки допоможе уникнути загорання, а знання першочергових дій у разі пожежі – допоможе зберегти життя.
13 лютого о 16.10 до оперативно-диспетчерської служби Кагарлицького району надійшло повідомлення про загорання житлового будинку у м. Ржищів по вул. Зоряна. Туди й виїхав черговий караул 20-ДПРЧ м. Ржищів та черговий караул 19-ДПРЧ м. Кагарлик.
На місці рятувальники встановили, що горить покрівля будинку, приміщення веранди та перекриття.
В результаті оперативних дій о 17.30 пожежу локалізували, а о 18.40 повністю ліквідували.
Внаслідок пожежі було знищено покрівлю на площі 72 м2, перекриття - на площі 30 м2, приміщення веранди - на площі 35 м2. Постраждалі й загиблі відсутні.
30 років минуло з того часу, як перестали лунати постріли в Афганістані. Втім, як зізнаються воїни, і через три десятиліття неможливо забути жахи війни, смерть товаришів, постійну небезпеку і необхідність боротися зі зброєю в руках.
15 лютого у великому залі районної ради з воїнами-інтернаціоналістами Кагарличчини зустрілися керівники району, міста, представники установ і організацій.
Під час урочистої частини прозвучали вітальні промови голови райради Івана Семцова, в.о. голови райдержадміністрації Світлани Синюк, мера міста Олександра Панюти, учасника війни в Афганістані Олексія Іванова, лейтмотив яких зводився до того, щоб зберігати спадкоємність поколінь колишніх і теперішніх захисників Батьківщини, надалі зміцнювати обороноздатність Збройних сил України.
- Через горнило афганської війни пройшли 160 тисяч наших співвітчизників. Вона стала важким випробуванням і трагедією для сотень тисяч людей - тих, хто безпосередньо знаходився на Афганській землі, і тих, хто безмежно довгими й тривожними днями і ночами чекав повернення своїх синів, чоловіків, батьків, коханих, друзів. Кагарличчину представляли в контингенті радянських військ майже 200 воїнів, - зазначив у своїй промові Іван Семцов. - Сьогодні ми згадуємо поряд з воїнами-афганцями й тих, хто брав участь в бойових діях на території інших держав. У Кагарлицькому районі нині проживає 66 воїнів, які виконували свій військовий обов’язок в Афганістані, 22 — в Чехословаччині, 2 — в Югославії, по 2 — в Іраку та Єгипті, по одному — в Кубі, Сирії і в Косово, Сьєрра-Леоне. 8 осіб брали участь у розмінуванні.
Усі вони з честю служили в лавах армії. Так, медалями “За бойові заслуги” та “За відвагу” нагороджений Микола Витищенко з Демівщини, “За бойові заслуги” - Володимир Галабурда, Анатолій Криворучко з Кагарлика та Сергій Карпенко з Кузьминець; “За відвагу” - Валерій Рябокрис з Кагарлика, Володимир Дністрян зі Стайок, Анатолій Зінченко зі Ставів, Володимир Корнійчук із Халчі; орденом Червоної Зірки - Олександр Сидоров з Кагарлика. Вшановуючи “афганців”, які не повернулися з війни, низько схиляємо голови перед пам’яттю полеглих земляків — Віктора Зеленського, Андрія Мулявки, Володимира Васильчука, Миколи Юрченка, Тараса Шевченка. Вічна їм пам’ять і слава!
Під звуки метронома проголошується хвилина мовчання на честь тих, хто не побачив рідного порога, хто поклав свої голови на полі бою, хто помер в госпіталях, кого забрав від нас безжальний час.
Велика група учасників бойових дій того дня була нагороджена медалями з нагоди 30-річчя виведення військ з Республіки Афганістан «Обов’язок виконаний з честю» та подяками Кагарлицької районної ради й районної держадміністрації, Кагарлицького міського голови.
Музичні вітання для присутніх підготували учні Кагарлицької дитячої школи мистецтв.
Після урочистих зборів та концерту всі, хто був на зібранні, пройшли вулицями міста та поклали квіти до пам’ятного знаку воїнам-інтернаціоналістам у Кагарлицькому міському парку.
Дев’ятого лютого в Кагарлицькому фізкультурно-оздоровчому центрі «ФОК Кагарличчини» відбувся розіграш Кубка Кагарлицького району з футзалу серед команд ветеранів, присвячений пам’яті Леоніда Нагорного. В ньому взяли участь ветеранські команди з Кагарлицького, Обухівського районів та м.Ржищів. Команди грали по колу, кожна з кожною, переможець визначався за більшою кількістю перемог.
Турнір видався цікавим та видовищним, особливо привернула увагу напружена, захоплива гра команд Кагарлицького та Обухівського районів, в якій визначався переможець та володар Кубка 2019 року змагань. Запекла боротьба на майданчику точилася до останньої секунди та закінчилась з рахунком 3-2 на користь ветеранів Обухова. Отож, кубок поїхав у Обухів, другими стали кагарличани, третіми - ветерани м.Ржищів.
Переможці та призери змагань нагороджені Кубком, дипломами та пам’ятними медалями. Кращим гравцем змагань став Юрій Вашека (Кагарлицький район). Кращим воротарем - Валерій Лобуренко (м.Ржищів).
Президент Європейської Ради Дональд Туск високо оцінив зусилля Президента України Петра Порошенка у проведенні реформ в державі. Про це Президент Європейської Ради сказав під час зустрічі з Президентом України Петром Порошенком.
Дональд Туск відзначив зусилля українського народу у боротьбі проти російської агресії. Він зазначив: «Це перший раз в нашій спільній європейській історії, коли було продемонстровано такий спротив та відвагу, а також прагматизм. Бо я вважаю, і не тільки я, що ви є героями та прагматиками. Це унікально».
«Я також дуже ціную вашу особисту роль, пане Президенте. Ви також маєте гарні причини пишатись. Це не лише моя особиста думка. Ваша репутація та репутація всієї країни є дуже високою не тільки в Брюсселі, а й у всіх столицях Європи. Ви заслужили таку репутацію», - особливо підкреслив Президент Європейської Ради.
На Київщині є приклади різних за рівнем ефективності об’єднань співвласників багатоквартирних будинків. Тож рівнятися є на кого. В тому числі і в Кагарлику. Виявляється, досягти результату можна навіть не вдаючись до програм підтримки, а покладаючись, перш за все, на власні сили та згуртованість. Яскравий приклад цьому - ОСББ “Паросток”, що по вулиці Столичній, 4. У цьому будинку, лише переступивши поріг під’їзду, відчуваєш руку господаря, - навіть у під’їздах стіни акуратно обклеєні шпалерами, на підлозі - лінолеум, на вікнах - тюль, на стелі - світильники з сучасним LED-освітленням. Подвір’я прикрашають дитячий майданчик та дві альтанки, з весни й до пізньої осені на клумбах - різнобарвні квіти. Територія обгороджена надійним парканом. Куди не поглянь - домашній затишок, навіть, незважаючи на те, що будинок розміщений вздовж траси, по якій ні на хвилину не припиняється потік автомобілів...
“Паросток” - одне з перших у Кагарлику ОСББ. Спочатку (у 2006 році) було створене як будинковий комітет, а вже з 2008-го перереєстроване в об’єднання співвласників багатоквартирних будинків. Загалом у будинку 23 житлові квартири і 1 комерційна (нотаріус). Ініціатива створення об’єднання належала, передусім, активу, всім небайдужим жителям. На перших зборах було ж обрано і голову “Паростка” - Людмилу Сушко. Разом зі своїми однодумцями вона зуміла переконати тих мешканців будинку, що ще вагалися, в доцільності створення ОСББ, пояснюючи, що під лежачий камінь вода не тече, що слід не чекати допомоги зовні, а взяти на себе відповідальність та ініціативу.
На загальних зборах ще у 2006 році було визначено і затверджено квартплату у розмірі 1 гривні 11 копійок за квадратний метр. І до цього дня ця сума не змінилася, залишаючись найнижчою у місті.
- Чому саме 1 гривня 11 копійок? - запитую Людмилу Сушко.
- На той час, коли ми від’єдналися від ЖЕКу, квартплата була по 1 грн 33 коп. за квадратний метр. Тож провівши нескладну арифметичну дію, а саме віднявши 20% податку на додану вартість, які громадська організація не сплачує, ми і отримали 1 гривню 11 копійок.
- Невже цих мізерних коштів вистачає на всі Ваші амбітні плани?
- Розумієте, усе відносно. Та й плани не стільки амбітні, скільки реалістичні. Як ви можете пересвідчитися, для нас цих коштів виявилося достатньо, аби підтримувати будинок у належному стані, щоб приємно було зайти в під’їзд, щоб було де відпочити на вулиці і дітям, і дорослим. Втім, безперечно, капітальних ремонтів, приміром, даху, на ці гроші ми не зробимо. Але, знову ж таки, головне, - правильно використовувати ті кошти, що вже є, визначаючись із пріоритетами. І якщо це робити постійно, з року в рік, всім разом, то й результат неодмінно буде.
У підтвердження цих слів Людмила Володимирівна розповіла, що об’єднанню вже вдалося зробити на ці “мізерні кошти”:
- Найперше, ми облаштували прибудинкову територію. Встановили паркан (до речі, це єдиний випадок, коли довелося збирати гроші з жителів будинку додатково, все інше - тільки за квартплату). Зважаючи на те, що в будинку проживає близько 15 діток, наступним нашим кроком було встановлення дитячого майданчика. По цьому облаштували клумби. Все робили, як-то кажуть, толокою: гуртом висаджували квіти, розбиваючи клумби й озеленюючи двір, гуртом створювали зону відпочинку, встановлювали альтанки, впорядковували гаражі. Одне слово - робили домашній затишок біля будинку. Згодом провели поточні ремонти у під’їздах, оновили ганки, вхідні арки, поклали плитку. Звісно, все це робилося не за один рік, а по мірі можливості й накопичення коштів, що надходять за квартплату. Також власними силами та за кошти ОСББ було проведено часткову заміну труб і переобладнання каналізаційної мережі. Якщо ж виникають проблеми - вирішуємо їх теж спільно. Зокрема, саме так жителі будинку кожний у своїй квартирі за власний кошт провели реконструкцію та чистку внутрішньобудинкових вентиляційних каналів.
Окрім матеріального результату, ми досягли й не менш важливого - морального, адже подібні роботи зближують один з одним, здружують. Боргів за квартплату немає. Усі розуміють, що ці кошти використовуються для підтримки в належному стані нашого спільного будинку.
- Як вивозиться сміття?
- Виключно за передоплатою. На договірних основах ми перераховуємо кошти КЖЕПу, потім, по факту наповнення контейнерів, подаємо у КЖЕП заявку на вивіз сміття. Передоплату здійснюємо відразу за 5 виїздів вантажівки. Все це обліковується, і коли аванс вже вичерпується, ми знову перераховуємо кошти наперед. За потреби замовляємо і інші послуги в КЖЕПу, особливо, коли виникають проблеми з водовідведенням. Втім, шкода, що на цьому ринку послуг в нашому місті ще немає конкуренції.
- Ваше ОСББ одне з перших в Кагарлику розпочало проводити сортування сміття...
- Так. І для жителів нашого будинку це було спочатку незвично. Для цього встановили у дворі контейнер, поділений на секції, одна - для пластика, інша - для склотари, картону тощо. Варто відмітити, що у нашому місті налагоджено вивіз пластику та картону приватним підприємцем. Його послугами ми й користуємось. Таким чином робимо і свій внесок у збереження екології.
- Хто вершитель долі у об’єднанні?
- Збори мешканців будинку. Прийняття будь-якого питання вирішується методом голосування. Треба нам ремонт під’їзду – збираємось, голосуємо, вирішуємо як ремонтувати, і маємо чистий і гарний під’їзд. Уже не від держави залежить наш благоустрій, а самі мешканці за нього несуть повну відповідальність.
- Проте існує ж якась структура, правління тощо?
- Звісно. Загалом до правління ОСББ входить шість осіб. Чому саме така кількість? Жителі вирішили, що оскільки триповерхівка має два під’їзди, то доцільно було б, аби з кожного поверху та під’їзду в правлінні був свій представник. Ми маємо статут, рахунки в банку. Рішення приймаються більшістю голосів - понад 51% від усіх жителів. До правління ОСББ входить голова об’єднання, заступник, бухгалтер-касир та члени ревізійної комісії. Все - на громадських засадах.
- Відомо, що діяльність вашого ОСББ привертає до себе увагу жителів не тільки Кагарлика ...
- Так. До нас приїжджали представники різних організацій, зокрема й тих, що свого часу впроваджували в Кагарлику Програму ПРОООН. Вони навіть дивувалися з того, як без різних грантів та програм ми змогли досягти позитивного результату. Як депутату районної ради мені було приємно, що ми теж вносимо свою лепту у створення позитивного іміджу Кагарличчини у сфері покращення благоустрою та якості життя населення.
- Що плануєте зробити у майбутньому?
- Вперше за багато років хочемо долучитися до Програми підтримки діяльності органів самоорганізації населення в м.Кагарлику. Це необхідно для того, аби провести капітальний ремонт даху нашого будинку.
Зрештою, будемо й надалі працювати над покращенням благоустрою території, адже кожен мешканець відповідальний за те майно, котре є у його власності. Як ми про себе подбаємо – так і житимемо!
Якщо тенденція щодо ставлення до тваринницької галузі в Україні не зміниться, то незабаром велика рогата худоба у нас одержить статус рідкісних тварин. А ферми, що збережуться, стануть не тільки підрозділами по виробництву молока, а й своєрідними зоопарками. Туди будуть возити школярів, щоб ті побачили живих корову чи теля.
Це стосується і нашого району, де кількість сільгосппідприємств, які займаються галуззю, з кожним роком зменшується. Серед тих, хто зберігає діючі ферми, значиться буртівське господарство СВК “Агрофірма “Перемога”, яке очолює ветеран виробництва, людина з величезним досвідом, заслужений працівник сільського господарства України Григорій Павлюк.
- Що змушує не відмовлятися від тваринницької галузі? - Григорій Михайлович на мить задумується, а потім починає уявно перераховувати мотиви своїх дій.
- Найголовніше, напевне, полягає в тому, що потрібно любити свою роботу, тварин, людей, з якими живеш і працюєш. У господарстві я близько 50 років і практично кожен свій трудовий день розпочинав і розпочинаю з ферми. Поле - це сезонна робота, а ферма - щоденна. Рутинна, тяжка, брудна, але необхідна. Тримати корову навіть у своїй господі - це значить свідомо позбавити себе певного комфорту, відмовитися від спокійного життя. Бо тварина потребує щоденного догляду у будні і свята, у спеку чи заметіль. Але згадаймо наше ще недалеке минуле. У більшості сільських дворів тримали корову. У кого її не було, той вважався поганим господарем. І таких були одиниці.
Корова вважалася своєрідним тотемом для кожної сім’ї. Вона була годувальницею, давала матеріальний достаток. А відтак і турбувалися про неї всією родиною, починаючи з дітей, і любили її теж всім гуртом, називаючи тільки добрими і світлими кличками.
На жаль, сьогодні ситуація змінилася. І хоча більшість із змін я сприймаю позитивно, але те, що відбувається з тваринництвом, для мене протиприродне. Маю близько 50 днів щорічної відпустки, але ніколи її не відбуваю повністю. Уже через десяток днів мене магнітом тягне на ферму, у вир трудових буднів. Спокійне життя - не для мене.
Разом із головою райкому профспілки працівників агропромислового комплексу Пет-ром Цибульським ми побували у середині лютого на Буртівському тваринницькому комплексі. І були приємно вражені. Жодних слідів запустіння чи руйнації. Пофарбовані у жовтий колір корівники, утеплені вікна і двері, розчищені від снігу дороги - все, як і колись, у пору розквіту підприємства.
У кабінеті спеціалістів, через вікно якого видно, що діється у доїльному залі, ми застали і керівника СВК, і його заступника по галузі Юрія Колесника.
- На зимовий період по тваринницьких приміщеннях у нас працює 17 міні-котелень, щоб людям було як переодягнутися і погрітися, - розповів Юрій Іванович. - Для економії енергоресурсів використовуємо дрова, які своїми силами заготовляємо на зиму. Розпалюють груби і слідкують за обігрівальними приладами самі тваринники.
Приємно, що в господарстві зберегли не тільки матеріально-технічну базу, а й поголів’я. на сьогодні мають 800 голів ВРХ, з яких 250 корів, а також 300 свиней і 100 овець. Традиційно займаються відтворенням стада, для чого утримується 300 теличок різних вікових і вагових категорій.
- Ще один привід займатися тваринництвом - робочі місця, - говорить Григорій Павлюк. - Це сьогодні - проблема № 1 для села. І якщо в нашому підприємстві нараховується 120 працюючих, то 80 із них трудяться саме на фермах. Гадаю, що люди задоволені, що мають можливість заробити на місці якусь копійку. Вигідно це і державі. Тільки за рахунок заробітної плати ми перераховуємо щомісяця близько 250 тисяч податку.
Для забезпечення галузі кормами у СВК “Агрофірма “Перемога” використовують 500 гектарів землі. На 150 з них висіяні багаторічні трави. Практикують чисті посіви люцерни. Для годівлі і на сіно. Вирощують кукурудзу. А ще самостійно виробляють концкорми. Адже купувати їх на стороні - не вигідно. Макуха із соняшнику, яку закуповують для дійного стада, коштує понад 6 тис. грн за тонну, майже стільки ж як і саме насіння соняшнику. Крім макухи, у Буртах закуповують ще й спеціальні концкорми для маленьких телят. Весь інший фураж - свій. І якісний. Свідченням цьому нинішні середньодобові надої. Вони складають 16 кілограмів молока від корови.
Складна економічна ситуація змусила підприємство Павлюка укласти угоду на оренду частини земель з інвестором. І з боку останнього йде тиск на те, щоб і в Буртах, як і в багатьох інших селах, відмовилися від ферм. Як нерентабельних і затратних підрозділах. Але...
- Тваринництво - це свіжа і постійна копійка, яка потрібна для нормального функціонування господарства, - повторює стару, як світ, істину Григорій Михайлович. - Торік тільки за реалізацію молока ми одержали 4,5 мільйона гривень, які пішли на своєчасну виплату заробітної плати, сплату податків і платежів, поточні затрати. Було б і більше, якби ціни на сільськогосподарську продукцію були паритетні промисловій. А цього, на жаль, немає. Ми продаємо яловичину, в основному за рахунок вибраковки корів, за ціною 26 грн за 1 кг, тоді як на базарі її ціна перевищує 100 грн.
І ще на одному із мотивів необхідності розвитку тваринництва наголосив керівник-ветеран. Це - якість продуктів харчування тваринного походження. Не секрет, зазначає він, що в ЗМІ сьогодні стверджують про те, що 60-70 відсотків молочної продукції в державі складає фальсифікат. На такому ж рівні і якість м’яса, ковбас, від яких відмовляються навіть домашні коти. І це закономірно. Її просто немає. Через відсутність ферм, через знищення галузі. Тому виробники й вдаються до різних фальсифікацій, випускаючи підробки. А звідси й ріст захворювань, в тому числі й дітей - майбутнього держави.
- Ми ж виробляємо натуральні продукти, - говорить Григорій Павлюк. - І для держави, і для своїх дітей. Сільський дитсадок, наприклад, закуповує м’ясо у господарства.
Уже підбиваючи пудсумок нашої розмови, Григорій Михайлович лаконічно підкреслив, що там, де немає тваринництва - немає й села. Точніше, майбутнього у села. І з ним не можна не погодитися.
