Пошук

У негоду є де обігрітися

21 листопада відбулося засідання комісії з питань ТЕБ та надзвичайних ситуацій райдержадміністрації. Вів його перший заступник голови Кагарлицької  РДА Віталій Таран. Було розглянуто питання затвердження місцезнаходження стаціонарних пунктів обігріву та місць відстою великовагової техніки.

Зокрема місцями відстою визначено майданчики на в’їзді в Кагарлик з боку Миронівки та Києва, а ще - з боку Білої Церкви, біля повороту на с. Запруддя Рокитнянського району.

Було розглянуто звернення щодо стану приміщення колишнього клубу цукрового заводу. Свого часу на вимогу активістів власнику будівлі було відмовлено у спорудженні там супермаркету. Тож будівля нині знаходиться в занедбаному аварійному стані. Туди зносять різний непотріб та сміття. Її частково розібрано на будматеріали самими жителями міста. А от знайти місцезнаходження власника, щоб визначитися з подальшими діями, не вдається. Тож були обговорені варіанти його пошуку.

Також було розглянуто стан протипожежного водопостачання в населених пунктах та на об’єктах району; заходи щодо попередження захворювань на грип та ГРВІ.

Адреси та телефони стаціонарних пунктів обігріву:

Кагарлицький міський будинок культури - м. Кагарлик, вул. Незалежності, 16.

Кагарлицька районна центральна лікарня (відділення хірургії) -

м. Кагарлик, вул. Паркова, 10, тел. 5-14-33.

Балико-Щучинська сільська рада - с. Балико-Щучинка, вул. Героїв Дніпра, 15а, тел.: 4-12-47.

Бендюгівська сільська рада - с. Бендюгівка, вул. Бащенка, тел.: 7-35-40.

Буртівська сільська рада - с. Бурти, вул. Центральна, 1, тел.: 3-23-31.

Великопріцьківська сільська рада - с. Великі Пріцьки, вул. Центральна, 33, тел.: 7-07-80, 7-06-79.

Горохівська сільська рада - с. Горохове, вул. Загоруйка, 14, тел.: 3-16-47, 3-16-14.

Горохуватська сільська рада - с. Горохуватка, вул. Дмитрівська, 1, тел.: 7-21-69.

Гребенівська сільська рада - с. Гребені, вул. Київська, 22в, тел.: 3-01-83.

Демівщинська сільська рада - с. Демівщина, вул. Центральна, 15а, тел.: 3-82-45.

Зікрачівська сільська рада - с. Зікрачі, вул. Незалежності, 2, тел. : 3-06-71.

Зеленоярська сільська рада - с. Зелений Яр, вул. Центральна, тел.: 7-52-32.

Кадомська сільська рада - с. Кадомка, вул. Олексієнка, 1, тел.: 7-41-12.

Кузьминецька сільська рада - с. Кузьминці, вул. Ю. Гладченка, 1, тел.: 4-06-41.

Леонівська сільська рада - с. Леонівка, вул. Центральна, 1, тел. : 4-12-47.

Липовецька сільська рада - с. Липовець, вул. Миру, 7, тел.:  3-21-38.

Ліщинська сільська рада - с. Ліщинка, вул. Миру, 9, тел.: 3-53-90.

Мирівська сільська рада - с. Мирівка, вул. Гагаріна, 28, тел.: 3-62-14, 3-62-54.

Новосілківська сільська рада - с. Новосілки, пр. Шевченка, 1, тел.: 7-62-29.

Переселенська сільська рада - с. Переселення, площа Миру, 5, тел.: 3-32-54.

Півецька сільська рада - с. Півці, вул. Центральна, 9, тел.: 4-13-42.

Расавська сільська рада - с. Расавка, вул. Гончара, 1, тел.: 3-25-83.

Слобідська сільська рада - с. Слобода, пл. Слави, 67, тел.: 3-26-84.

Ставівська сільська рада - с. Стави, вул. Центральна, 106, тел.: 3-14-14.

Стайківська сільська рада - с. Стайки, вул. Шкільна, 1а, тел.: 3-03-44.

Стрітівська сільська рада - с. Стрітівка, вул. Шевченка, 21, тел.: 7-12-16.

Сущанська сільська рада - с. Сущани, вул. Трохименка, 1а, тел.: 3-72-14, 3-72-54.

Халчанська сільська рада - с. Халча, вул. Р.Н. Куща, 2, тел.: 3-05-14.

Черняхівська сільська рада - с. Черняхів, вул. Валерія Чухрая, 1, тел.:  3-93-35.

Шпендівська сільська рада - с. Шпендівка, вул. Центральна, 7а, тел.: 3-04-42.

Шубівська сільська рада - с. Шубівка, вул. Фалкова, 1а, тел.: 3-12-16.

Яблунівська сільська рада - с. Яблунівка, вул. Миру, 10а, тел.: 4-15-10.

Запрошуємо на ювілей випускників Переселенської школи

15 грудня в приміщенні Переселенської ЗОШ І-ІІІ ступенів відбудеться святкування 50-річчя відкриття нового приміщення школи. Початок о 12.00.

Запрошуємо  випускників школи всіх років.

 З повагою, директор школи Зінаїда Балацька  

Нарешті у нас тепло

Знаєте, що таке «церковний дух»? Це коли в церкві взимку така ж мінусова температура, як і на вулиці. Або ж іще нижча.

Прихожани Хресто-Воздвиженського храму с. Півці знають про це не з розмов, а з власного досвіду. І нарешті про холод під час щонедільного богослужіння можна забути. Адже нещодавно, завдяки матеріальній підтримці Юрія Аллазарова, у Півецькому храмі було встановлено кондиціонер, який дає можливість опалювати приміщення під час служби.

Тож ми щиро дякуємо за те, що тепер не лише молитва зігріватиме наші душі, але  тепле повітря грітиме наші тіла.

Нехай Господь повертає Вам із сторицею, шановний Юрію Єгамовичу, за Ваше добре серце і розуміння наших проблем.

У дорогу - до шоколадної майстерні

Поїздка до Києва дітей наших захисників виявилася веселою, змістовною, емоційно насиченою.

На запрошення учнів Печерської Міжнародної Школи наші діти відвідали майстер-клас у Львівській шоколадній майстерні, взяли участь у квесті на Золотих Воротах, посмакували в «Останній барикаді», де із задоволенням проглянули експонати із Революції Гідності. А ще - відвідали батутне містечко і Містечко професій.

Поверталися додому щасливими.

Тому ми щиро вдячні учням 12 класу школи - Христині, Максу, Агаті, Джесему та Шону, а також вчителю математики пані Тетяні за запрошення, шоколадний майстер-клас, цікаві заняття і призи, смачний обід і гостинці, за теплі обійми і щиросердний прийом, за спільну прогулянку Андріївським узвозом.

Щиро дякую нашому благодійнику - молодому адвокату із Києва Денису Шкаровському, з яким у добрих справах доля зводить далеко не вперше, - за оплату транспорту. Безмежна вдячність моїм друзям-однодумцям із Києва, Броварів, Дніпра та Кропивницького, які допомогли втілити в життя дитячі бажання у Батутному містечку та Містечку професій.

Дякую за допомогу вчителю Кагарлицької школи № 2 імені Василя Дашенка Людмилі Мартиненко за розділене навантаження, високу відповідальність і прекрасний настрій дітей.

Маємо надію ще організувати не одну цікаву поїздку і відвідати чудові місця України  разом з дітьми героїв, які відстоюють Україну на сході та борються за її територіальну цілісність.

Передплата триває!

Шановні читачі!

Нашу газету можна передплатити у будь-якому населеному пункті Київщини. Просто зайдіть до найближчого поштового відділення і заповніть передплатний абонемент, вказавши: у графі “назва видання” – "Вісник Кагарличчини".

Вартість "Вісника Кагарличчини":

індекс 41345 (пільговий):
1 місяць – 32,67 грн.
3 місяці – 98,04 грн.
6 місяців – 196,02 грн.
12 місяців – 392,04 грн.

Індекс 61970:
1 місяць – 37,67 грн.
3 місяці – 113,01 грн.
6 місяців – 226,02 грн.
12 місяців – 452,04 грн.

З пропозиціями щодо передплати і розповсюдження газети “Вісник Кагарличчини” звертайтеся за телефоном (04573) 5-13-44, або за електронною адресою: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

“Швидку допомогу” буде збережено

Ще у вересні Міністерство охорони здоров’я передало Кабміну нові правила виклику бригад швидкої допомоги. Згідно з ними медпрацівники приїжджатимуть до пацієнта, коли є реальна загроза його життю та здоров’ю. В інших випадках хворих перенаправлятимуть до сімейних лікарів. Як працюватиме в нашому районі “швидка”? Чи виїжджатиме вона на виклики хворих, як і раніше? З цими запитаннями ми звернулися до головного лікаря районного Центру первинної медико-санітарної допомоги Інни КАРАПІРИ.

- Як вже неодноразово наголошувалося, в т.ч. і на сторінках Вашої газети, під час реформування медичної галузі відбувся поділ швидкої медичної допомоги на екстрену і невідкладну. Принципова відмінність між ними полягає у тому, що екстрена медична допомога виїжджатиме лише на виклики пацієнтів, життя яких опинилося під загрозою, невідкладна ж приїздить тоді, коли у людини загострилась хронічна хвороба, піднялася температура, тиск тощо.

Нині на території нашого району є два пункти екстреної медичної допомоги, звідки, в разі потреби, й відправляється автомобіль - у Кагарлику та Стайках. Тож, коли хворий телефонує за номером 103, його зв’язують з єдиним диспетчерським центром екстреної медичної допомоги, який розташований у Білій Церкві. Після отримання такого виклику диспетчер, в разі потреби, негайно направляє лікарів до пацієнта, або ж відправляє вільну бригаду невідкладної допомоги чи перенаправляє звернення до відповідного закладу охорони здоров’я первинної медико-санітарної допомоги.

Паралельно з децентралізацією та реформуванням медичної галузі, коли держава передає утримання невідкладної медичної допомоги на місцеві ради, передбачено, що в разі виникнення у пацієнта невідкладних станів допомогу йому має надавати, перш за все, сімейний лікар або під час прийому в амбулаторії, або за місцем перебування хворого (за викликом). Це обумовлюється тим, що до гарантованого пакету медичних послуг, які надаються на первинному рівні, входить і невідкладна медична допомога. Тому нині кожне місто, район чи об’єднана територіальна громада постають перед питанням: чи брати на своє утримання невідкладну допомогу, чи ні.

У деяких районах, в тому числі й сусідніх з нашим, окремої служби, як невідкладна медична допомога, вже не існує. Її функції покладені саме на сімейних лікарів, які вирішують, чи потрібно виїжджати до хворого, чи ні. Як правило, в таких випадках сімейні лікарі чергують цілодобово, проводячи прийом пацієнтів. Виїзди до хворих (якщо ті не потребують екстреної допомоги) - лише поодинокі (приміром, якщо це інвалід 1 групи тощо).

Втім, у Кагарлицькому районі завдяки підтримки районної влади вирішено зберегти існуючу структуру невідкладної допомоги, виділивши необхідні кошти на наступний рік.

Тож сьогодні можна з усією впевненістю сказати: пункт невідкладної медичної допомоги на Кагарличчині збережеться. У ньому, як і раніше, працюватимуть 4 фельдшери та автомобіль з відповідним медичним обладнанням.

- Чи можна напряму хворим зв’язатися з пунктом невідкладної медичної допомоги у Кагарлику, не набираючи 103?

- Так. У разі потреби телефонуйте на мобільний номер чергового фельдшера: 050-238-62-84 або ж стаціонарний:  5-14-33.

- Останнім часом в районі поширюються чутки, що невдовзі можливе закриття фапів. Чи є підстави нині про це говорити?

- Загрози закриттю фапів у Кагарлицькому районі немає. Ці чутки могли виникнути тому, що згідно з новими державними нормами, фельдшер фапу чи пункту здоров’я повинен обслуговувати 750 осіб. Втім, ми усвідомлюємо, що в селах проживає багато літніх людей, яким досить часто необхідна допомога кваліфікованого фельдшера. Одночасно з цим в районі дуже мало сіл, де проживає понад 750 осіб (якщо не помиляюся, таких лише три). У зв’язку з цим було досягнуто домовленостей з сільськими радами, на території яких діють фапи, але мешкає мало людей, про співфінансування. Тобто, заробітну плату фельдшери отримуватимуть від районного Центру первинної медико-санітарної допомоги та сільської ради (по півставки). Відповідно  запевняю всіх жителів району: та мережа фапів, яка існує в цьому році, буде збережена і в наступному.

Олексій АДАМЕНКО

“Вісник Кагарличчини” був, є і буде зі своїми читачами!

Шановні читачі районки! Наші передплатники і дописувачі! З перших рядків цього звернення до вас запевняю: “Вісник Кагарличчини” був, є і надалі залишається із вами. Нині хтось (чи то не дочувши, чи з “доброти сердечної”) розпускає плітки, ніби наша з вами районка - газета “Вісник Кагарличчини” - припиняє своє існування. Це - повна нісенітниця і побрехенька. Газета буде виходити і в 2019 році, і в наступні роки.

Швидше за все, чутки про її нібито закриття породило реформування комунальних та державних друкованих засобів масової інформації. Відповідно до норм Закону про реформування, усі комунальні видання мають перетвортися на бізес-структури, або стати бюлетенями, або бути ліквідованими. Останнім шляхом пішла редакція газети “Рідне місто” - саме це видання вже не буде виходити в наступному році.

Що ж стосуєтья редакції газети “ВІсник Кагарличчини”, то вона успішно пройшла процес реформування і відтепер називається “Інформаційно-рекламне бюро “Відкриті комунікації”. Власне, ІРБ “ВК” тепер і буде видавати газету “Вісник Кагарличчини”, адже є повним і прямим правонаступником редакції газети “Вісник Кагарличчини”.

Тож районна газета не просто виходитеме, як і раніше (звичайно, за вашої підтримки, шановні передплатники), а й з початком 2019 року отримає нове обличчя та наповнення. Сподіваюся, що наше оновлене видання стане для вас цікавішим та змістовнішим.

Чекаємо від вас, шановні наші передплатники та читачі, листів із розповідями, повідомленнями про проблеми та шляхами їх вирішення. Та й просто - із рецептами смачної випічки чи консервації, смачних настоянок та домашніх порад. Із тим, чим ви хочете поділитися із громадою Кагарличчини. Принагідно нагадаю й наші телефони: 5-13-44, 5-16-72, електронна адреса Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її., сайт kagavisti.com, сторінка в фейсбук - https://www.facebook.com/kagavisti/, Telegram-канал - https://telegram.me/kagavisti.

Тож ще раз запевняю вас - “Вісник Кагарличчини” залишається з вами й надалі.

Передплачуйте нашу газету. Пишіть нам листи. Будьте з рідною районкою і в наступному 2019 році.

Щиро ваш -
головний редактор газети “Вісник Кагарличчини” Валентин Владіміров

Як отримати субсидію і у кого мають право її забрати?

Консультує Міністр юстиції

Що таке субсидія?
Житлова субсидія надається: на оплату внесків за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку, за абонентське обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються у багатоквартирних будинках за індивідуальними договорами, житлово-комунальних послуг, а також витрат на управління багатоквартирним будинком, в якому створено об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельний (житловий) кооператив; на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива один раз на рік.
Житлова субсидія є безповоротною адресною державною соціальною допомогою громадянам - мешканцям домогосподарств, що проживають в житлових приміщеннях (будинках) і не можуть самотужки платити за житлово-комунальні послуги, оплачувати витрати на управління багатоквартирним будинком. 
Житлова субсидія на придбання твердого та рідкого пічного побутового палива призначається у разі, коли домогосподарство не отримує комунальну послугу з постачання теплової енергії для централізованого опалення (теплопостачання) та не використовує природний газ або електричну енергію для індивідуального опалення.
Якщо для опалення житлового приміщення (будинку) одночасно використовується теплова енергія та/або природний газ, та/або електрична енергія, соціальні нормативи для опалення (теплопостачання) приміщення (будинку) під час розрахунку житлової субсидії застосовуються тільки на одну комунальну послугу.

Хто має право на субсидію?
Право на отримання житлової субсидії мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, що проживають у житлових приміщеннях (будинках):
• Один із членів домогосподарства, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку).
• Один із членів домогосподарства, які не зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично проживають у ньому на підставі договору найму (оренди) житла у разі, коли їм нараховується плата за житлово-комунальні послуги.
• Індивідуальні забудовники, будинки яких не прийняті в експлуатацію у разі, коли їм нараховується плата за житлово-комунальні послуги.
• Неповнолітні, які залишились без батьківської опіки за заявою опікуна (піклувальника).

Куди звернутися, щоб отримати субсидію?
Призначення субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення.
У сільській місцевості приймання заяв з необхідними документами здійснюють уповноважені особи, які визначаються виконавчими органами сільських і селищних рад.

 
Які умови призначення субсидії?
Житлова субсидія розраховується на всіх членів домогосподарства. До складу домогосподарства включаються всі особи, що зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), на яких розраховуються соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування і доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії. 
Під час призначення житлової субсидії враховуються також доходи членів сім’ї особи із складу домогосподарства у разі, коли їх зареєстроване (фактичне) місце проживання відмінне від адреси домогосподарства (крім доходів батьків у разі призначення субсидії студентам, які зареєстровані у гуртожитку за місцем навчання, та доходів одного з батьків дитини у разі призначення субсидії другому з батьків з дитиною у разі, коли батьки розлучені). 
У разі коли у складі домогосподарства кількість фактично проживаючих зареєстрованих членів домогосподарства є меншою за кількість членів домогосподарства, зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку), за рішенням комісії соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування розраховуються на фактично проживаючих зареєстрованих за даною адресою членів домогосподарства.
За рішенням комісії доходи членів домогосподарства, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично за даною адресою не проживають, в сукупний дохід домогосподарства не враховуються.
Рішення комісії приймаються на підставі актів обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства.

Які документи потрібні для отримання субсидії?
• Заява про призначення житлової субсидії та декларація про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії.
• Довідки про доходи (у разі зазначення в декларації інших отриманих доходів, інформація про які відсутня у Державній фіскальній службі, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування, і відповідно до законодавства не може бути отримана за запитом структурного підрозділу з питань соціального захисту населення. У разі неможливості підтвердити такі доходи довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням їх розміру).
• Договір найму (оренди) житла (за наявності).
Документи можуть бути надані поштою, у електронній формі через сайт Мінсоцполітики (https://subsidii.mlsp.gov.ua/), особисто.

Чи довго чекати відповіді, і як довго діє субсидія?
Рішення про призначення субсидії, відмову або подання документів на розгляд комісії приймається протягом 10 днів після подання заяви та отримання відомостей щодо доходів заявника, складу зареєстрованих у житлових приміщеннях осіб, забезпеченості громадян житловою площею та комунальними послугами тощо.
Субсидія призначається з місяця звернення за її призначенням до дати закінчення опалювального сезону, і розраховується:
• на неопалювальний сезон – з 1 травня по 30 вересня;
• на опалювальний сезон – з 1 жовтня по 30 квітня.

В яких випадках надання субсидії можуть припинити?
• За поданням структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, управителів, об’єднання, виконавців комунальних послуг у разі, коли:
домогосподарству припинено надання житлово-комунальної послуги (послуг) внаслідок того, що громадянин має заборгованість із сплати обов’язкової частки платежу за житлово-комунальні послуги, встановлену йому під час призначення житлової субсидії і загальна сума якої перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день припинення надання такої послуги (послуг);
громадянин має заборгованість із сплати обов'язкової частки платежу за внесками за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку, за абонентське обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються у багатоквартирних будинках за індивідуальними договорами, а також за житлово-комунальні послуги, обов'язкової частки внеску/платежу на оплату витрат на управління багатоквартирним будинком, встановлену йому під час призначення житлової субсидії і загальна сума якої перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день внесення подання об'єднанням;
у заяві та/або декларації громадянин зазначив недостовірні дані, що вплинуло на встановлення права на житлову субсидію або визначення її розміру на суму, яка перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день призначення житлової субсидії;
громадянин не повідомив структурному підрозділу з питань соціального захисту населення про обставини, зазначені у пункті 16 цього Положення, протягом 30 календарних днів з дня їх виникнення;
під час вибіркового обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства державним соціальним інспектором виявлено ознаки порушення норм законодавства щодо призначення житлової субсидії, які вплинули на право призначення житлової субсидії або визначення її розміру на суму, яка перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день призначення житлової субсидії.
• За рішенням структурного підрозділу з питань соціального захисту населення у разі, коли: 
виникли обставини, що унеможливлюють надання житлової субсидії, зокрема у разі переїзду домогосподарства в інше житлове приміщення (будинок), іншу місцевість, у разі смерті одинокої особи;
громадянин, якому призначено житлову субсидію, звернувся із заявою про припинення її надання.
Поновлення надання житлової субсидії протягом сезону її призначення можливе з місяця, наступного за місяцем, в якому надійшло повідомлення про відновлення надання житлово-комунальної послуги (послуг), сплату заборгованості за житлово-комунальну послугу (послуги), оплату витрат на управління багатоквартирним будинком.

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?
Центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціального захисту, є Міністерство соціальної політики України.
Міністерство соціальної політики України знаходиться за адресою: вул. Еспланадна, 8/10, м. Київ, 01601.
Окрім того, необхідну консультацію Ви можете отримати за телефоном гарячої лінії системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103. 

Художні свідчення минувшини

Осінь - пора романтиків і творців. Кажуть, що переважна кількість митців святкує свій день народження саме восени. І, як підтвердження цьому, - День художника України, що відзначається другої неділі жовтня. А 8 грудня людство святкує Міжнародний день художника.

Цій темі було приурочено і ряд подій, що відбулися у Великопріцьківському історико-краєзнавчому музеї. Адже в історичну палітру села в різні часи вписали свої етюди такі майстри пензля, як Микола Витищенко, Павло Семченко, Борис Дегтярьов, Анатолій Василенко, Дмитро Кудрявцев, а також Андрій Настенко, виставка робіт якого і стала своєрідним подарунком землякам до Дня села.

Андрій Карпович Настенко народився 1904 року в заможній сім’ї сільського господарника. Змалку виявив хист до науки, тож рано навчився читати і писати. Зарекомендувавши себе людиною досить відповідальною і порядною, хлопець отримав дозвіл користуватися панською бібліотекою. І це дуже позитивно вплинуло на формування його світогляду. Маючи здібності до малювання, Андрій Настенко ще в юні роки зробив замальовки сільських пейзажів, серед яких зокрема були і такі, як Великопріцьківський цукрозавод, панська садиба, церква та господарчий двір в період їх діяльності - кінець XIX - початок XX століття. Саме цим роботам пощастило дожити до нинішнього часу. Бо, на превеликий жаль, чимало робіт самобутнього сільського художника загубилися у вирі історичних подій.

Фарб не було. І замальовки на певний час було відкладено. Уже в дорослому віці Андрій Карпович знайшов можливість завершити свою юнацьку мрію. Фотокопії трьох його робіт і увійшли до виставки «Історія села, написана пензлем». Виставку також доповнила фотокопія картини столичного художника Андрія Минки, на якій зображено територію села в районі колишнього цукрозаводу в період 60-х років минулого століття. Цю картину для виготовлення фотокопії надав директор Великопріцьківської школи Максим Стешенко.

Роботи ж Андрія Настенка для створення фотокопій надав його внук Сергій Мельник. А за допомогу у їх виготовленні Великопріцьківський музей висловлює щиру вдячність керівництву ТОВ «Віскар Агро» та особисто Юрію Падальченку, також сільським господарникам Олегу Вітенку та Віктору Ружанському.

Чимало відвідувачів музею оглянули виставку, як своєрідні документальні свідчення з історії села. Вони також ознайомилися з роботами інших сільських митців, які надали музею для виставки їх автори та жителі села. Серед яких, зокрема, і картини ржищівського художника Бориса Дегтярьова, доля якого також тісно пов’язана з Великими Пріцьками, де у свій час він навчався у школі та деякий час проживав із сім’єю. А нещодавно, як знак добрих спогадів про село, Борис Степанович передав музею дві свої роботи.

РІЧНИЦЯ  МИТЦЯ

На запрошення керівництва Ржищівського музею Івана-Валентина Задорожного молодший науковий співробітник Великопріцьківського сільського історико-краєзнавчого музею Надія  Предченко взяла участь у заході, приуроченому дев’яносто сьомій річниці народження відомого українського художника Івана-Валентина Задорожного, що відбувся нещодавно у музеї митця. Під час заходу всі його учасники переглянули фільм про художника та тепло поспілкувалися з його донькою Наталією Валентинівною Задорожною, яка розповіла про цікаві сторінки життя свого батька та представила фотоальбом його робіт, виготовлений родиною Задорожних. Один з таких альбомів Наталя Валентинівна добродушно подарувала Великопріцьківському музею.

У заході також взяли участь: художник-поет Борис Дегтярьов, жителі Ржищева, викладачі та учні навчальних закладів міста.

Свято тих, хто знає ціну хлібу

16 листопада Кагарличчина вшановувала працівників сільського господарства. Урочистості, на які були запрошені трудівники полів і ферм з усіх сільгосппідприємств району, розпочалися о тринадцятій годині в святково прикрашеному міському будинку культури. Задовго до початку концерту з фойє закладу лунали милозвучні мелодії - так вітав аграріїв району духовий оркестр Центру дитячої та юнацької творчості під керівництвом Ігоря Ільченка.

З побажанням добра, миру, благополуччя та рясних урожаїв до всіх присутніх в залі звернулися голова Кагарлицької районної ради Іван Семцов, секретар міської ради Любов Коваль, начальник управління агропромислового розвитку райдержадміністрації Валентина Голованчук та голова фермерського господарства «Широкоступ» Олександр Широкоступ.

- Щоб стати аграрієм, в першу чергу, потрібно любити землю. Сьогодні час диктує нам нові умови і від нас залежить наше завтра. Ви, попри всі негаразди, чесно і сумлінно робите свою справу. Для кожного з вас важка селянська праця була і залишається сенсом життя, – наголосив у своєму виступі Іван Семцов.

Ветеранів праці, хліборобів, механізаторів, тваринників, фермерів, всіх, хто своєю невтомною працею забезпечують розвиток сільського господарства району, на знак пошани та поваги пригостили караваєм. А далі розпочалася найприємніша частина свята – вшанування і вручення почесних грамот і подяк тим, хто доклав значних зусиль, аби отримати вагомі результати.

Так, Подякою Київської облдержадміністрації відзначено тракториста-машиніста Дмитра Ємця (ПрАТ “Агрофорт”), почесною грамотою облдержадміністрації - головного бухгалтера ФГ “Широкоступ” Олену Сальникову, грамотою Департаменту агропромислового розвитку ОДА - голову ФГ “Володимир” Володимира Вітенка, тракториста-машиніста СВК “Агрофірма “Перемога” Юрія Шпака, менеджера-аудитора СК “Агробізнес” Наталію Гребельник.

Посвідчення та нагрудний знак «Почесний громадянин Кагарлицького району» того дня отримали керівник СК «Агробізнес» Григорій Кулініченко та голова ФГ «Широкоступ» Олександр Широкоступ.

Спільні подяки Кагарлицької райради та райдержадміністрації вручено ветерану сільськогосподарського виробництва Олексію Батуревичу, різноробочому

ПОСП «Дніпро» Юрію Благовісному, трактористу-машиністу ПрАТ «Агрофорт» Юрію Богіну, трактористу ФГ «Расавське» Миколі Бондарю, трактористу-машиністу ПрАТ «Агрофорт» Ярославу Буцу, трактористу СК «Агробізнес» Ігорю Гайсову, механізатору СТОВ «Переможець» Юрію Гаркавенку, механізатору ФГ «Широкоступ» Володимиру Глуховському,  начальнику управління агропромислового розвитку Кагарлицької районної державної адміністрації Валентині Голованчук, трактористу-машиністу СВК «Агрофірма «Перемога» Анатолію Горбачу, бухгалтеру СФГ «Люцерна» Катерині Доброріз, комірнику ПСП «Переселенське К» Миколі Довгополу, головному економісту ПП «Слобода-Агро» Віталію Дризі, механізатору СТОВ «Переможець» Євгенію Дубінецькому, водію та механізатору ФГ «Широкоступ» Миколі Жураковському, трактористу-машиністу ПрАТ «Агрофорт» Віктору Зайченку, трактористу-механізатору ФГ «Аллазаров» Василю Ігнатьєву,  економісту ТОВ «Вікторія-Агро» Тетяні Ільєнко, трактористу-машиністу філії «Кагарлицький елеватор» ТОВ «Комплекс Агромарс» Віталію Кажукалу, свинарці ПОСП «Дніпро» Валентині Капустенко, майстру дільниці екструдованої філії «Кагарлицький елеватор» ТОВ «Комплекс Агромарс» Анатолію Лихошерсту, трактористу ПОСП «Дніпро» Олегу Лісовому, різноробочому ТОВ «Віскар Агро» Павлу Матвієнку, економісту ТОВ «Віскар Агро» Ользі Михайленко, трактористу СК «Агробізнес» Сергію Нагорному, обліковцю ФГ «Лорак» Тамарі Оленіч, газоелектрозварнику ПрАТ «Агрофорт» Василю Павленку, заступнику директора ТОВ «Віскар Агро» Юрію Падальченку, інженеру-механіку ТОВ «Дан-Фарм Україна» Віктору Перетятьку, водію СВК “Агрофірма «Перемога» Миколі Петрусенку, механіку зерноочисного комплексу ФГ «Широкоступ» Миколі Сачку, водію, комбайнеру ФГ «Широкоступ» Сергію Сачку, трактористу ПОСП «Дніпро» Миколі Сірику, водію ТОВ «Віскар Агро» Василю Стодільному, водію ПСП «Переселенське К» Олександру Тіхомірову, водію СТОВ «Переможець» Олександру Трохману, свинарці СВК «Агрофірма «Перемога» Людмилі Федоренко, водію ПСП «Мирівське» Олександру Шевченку, різноробочому ПП «Слобода-Агро» Олександру Юрашу, механізатору ФГ «Матійчук І.В.» Анатолію Юрченку, обліковцю ТОВ «Компанія Еталон 2007» Вікторії Ярмоленко. Значній частині аграріїв було вручено відзнаки Кагарлицької міської ради.

По завершенні урочистої частини на всіх чекав яскравий концерт, який підготували викладачі та вихованці дитячої школи мистецтв, центру дитячої та юнацької творчості та вокальний гурт «Млада».

І знову - радіопроблеми

У минулий вівторок голова районної державної адміністрації Роман Коваленко за участю керівників структурних підрозділів РДА та служб району провів прямий телефонний зв’язок з жителями району. Протягом години було одержано 5 дзвінків.

Перший із них був із Новосілок: жителька села запитувала, чи відповідають дійсності чутки про закриття в селі поштового відділення.

Кагарличанку із вулиці Зеленського турбувало питання одержання субсидії на сина - учасника АТО.

З даних питань надані відповідні роз’яснення.

Як завжди, не обійшлося без дзвінків про необхідність ремонту радіоточок. На цей раз у Халчі (2 дзвінки) по вулицях Бригадна та Шевченка і в Переселенні. Видано доручення начальнику станційно-лінійної дільниці № 2 міста вирішити дані питання.

Житель с. Переселення висловив вдячність керівникам району за вирішення питання по ремонту однієї із доріг до села, яке піднімалося ним під час проведення попередніх прямих зв’язків.

Яка довга ця ніч...

Ярина спробувала відкрити очі. Важкі повіки не піддавалися кволим порухам вкрай виснаженого тіла. І, щойно прийшовши до тями, жінка знову провалилася в страхітливе марево. «...Господи, яка ж довга ця ніч...» - подумала. І раптом опинилася в батьковій хаті. Сидить собі Ярина за столом, а мати ставить перед нею борщ, картоплю, м’ясо, кладе рум’яного, як сонце, півбуханця... Аж бачить Ярина, лізуть через вікна її Олесик і Дмитрик. І так жалібно: «Мамо, їсти, їсти...» Схопила зі столу хліб, хотіла розламати, щоб дати синочкам по шматочку, а той хліб раптом перетворився в пісок і тече, тече на долівку поміж пальцями. Від цього жаху Ярина приходить до тями і знову намагається відкрити очі. Та все марно.

А вже за мить - нове марево. Іде Ярина полем. Довкола пшениця колосиста. І так їй закортіло вим’яти з колоска зернят та й кинути до рота. Тільки руку простягла, аж дивиться, - а то вже не пшеничні стебла, а змійки тонкі та холодні обплутують її, жалять, п’ють кров. І знову Олесик з Дмитриком біжать до неї. А за ними - сусідка Вучиха з сокирою. Ярина хоче вивільнитись, щоб захистити дітей, та знавіснілі змійки не дають їй зрушити з місця і сильніше холодять її тіло. Від цього холоду Ярина нарешті приходить до тями і через силу відкриває очі.

- Боже, коли ж це все скінчиться? - ледь чутно простогнала у пустоту.

Через силу звелася на ноги. Холодна хата здавалася пасткою, з якої не було виходу. Маленькі замерзлі вікна зазирали в оселю сірими кудлатими баранами. Вони немов чатували на людський порух, щоб кинутися на нього і білими морозяними рогами вичавити з кволого тіла останню силу.

Ярина боязко повернула голову до припічка, де майже нечутно сопли Дмитрик і Олесик. Два всохлих личка визирали з-під латаної рядюжки. Дмитрик старший - вже 9 рочків. Пригадала, як ще восени він з татком порався по господі, хазяйновито брався до всякої справи і весело казав: «Я ж дорослий!» Як раділи тоді Ярина з Тимофієм: «Вже є помічник...» А Олесику лише 5 літ виповнилося перед Новим роком. Такого жвавого пустуна світ не бачив. Все було він навбіжки та навбіжки. Скрізь встигав. Було... Ярина глибоко і безслізно схлипнула сухими грудьми.

В кінці листопада налетіли, немов круки, у двір активісти. Перевернули все, винесли з погрібця картопельку, діжку з капустою, вигребли з комірчини зерно. Забрали навіть торбинку з квасолею і яблука сушені.

Як не плакала, як не благала залишити хоч щось на їжу для дітей - не помогло. Тимофій став на воротях, не пускав, то побили, що ледь за місяць відійшов. Тоді пробрались вночі на старі колгоспні каґати, надовбали з мерзлої землі кормових буряків. А в сусіди виміняли за нове пальто відро дерті.

А це з місяць тому поїхав Тимофій у місто міняти останню одіж на харчі, та так і не вернувся. А тут ще й вона, Ярина, захворіла. Кашель не дає вільно дихнути. Ходила в берег по хмиз, поки сили вистачало. Прокурить в печі, якусь баланду з буряків зварить - і тепло, і їжа сяка-така є, а зараз... Нема сили навіть крок ступнути. Хоч би діти поспали, поки щось їстівне знайдеться. Бо ще звечора просили... Ледве вмовила лягти спати, пообіцявши вранці зварити юшку. Олесик став пальчики смоктати. Сидить чи спить, а пальчик - в роті. Вже аж посиніли пучечки.

Нахилившись, Ярина заглянула під лаву. Там зіщулилася четвертинка замерзлого буряка. Озирнулася довкола. Он в запічку ще є жменька просяних одвійок, змішаних з ложкою дерті. «Треба якось зварити кандьор», - подумала. Ступила крок і заточилася. Обіперлася на стіну, якусь мить стояла непорушно, а потім зазирнула під піч - ні хмизинки. Потрібно було йти в берег до річки. Але як? «А що, коли не вернусь назад?» - подумала з жахом. Пригадала недавню розмову, що десь діти стали зникати. Варто залишити самих, як - шукай вітра в полі. Шепочуться люди, що це їх сусідка - Вучиха діток підбирає. Бо весь час в місто їздить, там якесь варево продає. І діти в неї рум’янощокі. Та й сама - нівроку. Ось лише погляд змінився. Колись веселі і солодкі очі сьогодні ховають під нахмуреними бровами якесь божевілля. А погляд з-під лоба наводить жах.

Кашель, який стримувала Ярина, щоб не розбудити малюків, вирвався з грудей сухим, хриплим громом. Вдарився об німі стіни, розлігся по хаті і виступив на пересохлих жіночих вустах кров’янистою вологою. І рядюжка відразу ж ворухнулась:

- Мамо, юшка вже є? - це Дмитрик. А за ним Олесик: - їсти хоцу... Юски дай...

- Зараз, діточки, зараз, соколятка, - Яринині очі заблищали якимось відчаєм і рішучістю водночас. - Іди до мене, Олесику, - закутала малого в рядно. - А ти, Дмитрику, накидай батькову дранку і чоботи надягни. Ходімо, діточки.

- Куди? Надворі ж холодно... - Дмитрик дивився на матір глибоко запалими очима.

- Нічого, дитинко, підемо за річку до тітки Мар’яни. Вона нагодує... Двері скрипнули, відчинилися, випустивши з хати три живі тіні. Та вже й не зачинялися...

Ярина несла Олеся на руках, спотикаючись і заточуючись на кожному кроці. Здавалося, той берег був так далеко. Дмитрик тримався за мамину кофтину:

- Мамо, ви роздягнені і босі. Вам холодно...

- Ні, дитинко, не холодно...

- А мені холодно.

- Нічого, синку, то спочатку, а потім тепло буде. Нарешті - річка. Ступили на лід. Прозорий і слизький, він різав Ярині босі ноги, та вона знала: там, де біліє сніг - течія. Ще трішечки. Ще крок, ще один...

- Прости мене, Господи, і ти, Пречиста Діво, за гріх цей великий, - прошепотіла і випустила з рук дорогий згорточок просто у проталину.

- Мамо! - закричав Дмитрик, - це ж Олесик, він потоне! - і Дмитрик відбіг від Ярини.

Впала коліньми просто на лід:

- Господи... - вирвалося в Ярини і розлетілося в новому нападі кашлю. Відкашлявшись, озвалася:

- Ходи, Дмитрику, до мене, підемо на той берег...

- Не піду, - плакав хлопчик, - бо ви і мене, як Олесика...

- Що ти, синку? Що ти, любий? Хіба ж мама так може? Тож я не втримала Олесика, сили не вистачило... Що ж тепер вдієш? Ходи до мене, допоможи встати.

Боязно підійшов.

- Холодно, синку... Пригорнися до мене тісніше, може зігріюся.

Обняв за шию, обгорнув плечі татовою дранкою, притулився до холодної щоки і заплющив оченята.

- Ось так, дитинко, нам добре буде. З мамою скрізь легше. Ніхто не насмілиться юшки з тебе зварити, чи образити. Тримайся міцненько... Прийми, Господи, душі грішних рабів твоїх...

Річка хлюпнула приталими сльозами на всі боки і протяжно застогнала глухим згустком болю, що прокотився попід льодом.

Вітали працівників ефіру

Шістнадцятого листопада голова Кагарлицької районної ради Іван Семцов та заступник голови Кагарлицької РДА Світлана Синюк привітали колектив телестудії “ТБ Кагарлик” із професійним святом - Днем працівників радіо, телебачення та зв`язку. На адресу районних телевізійників і радійників лунали найкращі побажання та запевнення у підтримці й сприянні у їхній діяльності.

Також Іван Семцов вручив керівнику телестудії Григорію Лавриненку спільну Подяку Кагарлицьких районної ради та райдержадміністрації і цінний подарунок.

Від щирого серця колектив районки вітає колег зі святом та бажає їм усіляких гараздів.

100-літній ювілей зустріла Софія Грушова із Черняхова

У  вівторок, 13 листопада, в будинку  Софії Наумівни Грушової із Черняхова було людно і гамірно. Усі йдуть із квітами й подарунками, гарним настроєм, найкращими побажаннями. Ще б пак - іменинниці 100 років!

Софія Наумівна приємна і доглянута, сидячи на ліжку, приймає вітання різних представників влади із району, сільради, орендаторів, колишніх колег та сусідів. Море квітів, усіляких грамот та подяк, пакунків із подарунками.

Народилася Софія Наумівна у далекому 1918-му в Черняхові і за свій нелегкий вік пережила і голодомори, і війни, і всілякі життєві труднощі. Вчителювала в молодших класах, крім рідного села, і на Волині, і на Франківщині.

До 95 років гарно бачила і самостійно себе обслуговувала, тримала город і курей. Потім почала втрачати зір і її донька Галина переїхала зі столиці ближче до матері, щоб її обслуговувати. Добріших і приємніших за вдачею людей, як Галина, годі й шукати.

Софія Наумівна народила 3 дітей, двоє з яких вже за вічною межею, має 4 внуків і 5 правнуків! Зараз вона ходить по хаті, виходить на вулицю і разом із зятем Петром співає українських народних пісень (на фото із тим самим зятем і дочкою Галиною).

Іменинниця «завжди була спокійною і врівноваженою, ніколи не скандалила ні з сім’єю, ні з людьми» - так охарактеризувала мені 100-річну бабусю секретар сільради Анна Маруня. Хто знає, може, це і є секретом довголіття нашої довгожительки.

Привітати ювілярку приїхали заступник голови Кагарлицької РДА Людмила Демиденко, заступник голови райради Олег Волошин, начальник відділу освіти Надія Омельченко, представник «Агрофорту» Зіновій Лялюк, голова сільради Володимир Безвербний і секретар Анна Маруня.

Відпочивати півроку не дозволяє совість

Разом з головою райкому профспілки працівників агропромислового комплексу Петром Цибульським наш кореспондент напередодні свята хліборобів, 13 листопада, побував у стайківському ПОСП «Дніпро».

Про те, з чим зустрічають свято трудівники підприємства, про здобутки і втрати в господарюванні, соціальний напрямок у використанні зароблених коштів, проблеми аграрників - його розмова із директором ПОСП Анатолієм Вороною.

- Анатолію Петровичу, День працівників сільського господарства відзначається під завісу осені. У період, коли справитися із всім обсягом польових робіт реально навіть, як кажуть, лінивому. Із технічними і кадровими можливостями вашого підприємства про завершення робіт станом на 13 листопада можна й не говорити. Чи не так?

- У попередні роки так і було. Але на сьогодні в полі ще залишається незібраною частина посівів кукурудзи не через нашу вину.

Причина банальна. Урожай нікуди дівати і де складувати. Всі складські приміщення завантажені зерном, покупців немає. Тому ми свідомо гальмуємо темпи збирання. Три дні проводимо обмолот збіжжя, два дні його сушимо, частину продаємо і знову запускаємо в роботу комбайни. Не пам’ятаю такого року, щоб восени наші комбайнери мали 10 вихідних в місяць. Але на сьогодні - це факт. І не тільки в «Дніпрі» та в нашому районі.

Втім, навіть за таких умов, якщо не буде опадів, в четвер (15 листопада) обмолот буде завершено.

- Чому ж виникла проблема із реалізацією зерна?

- Вона пов’язана із здорожчанням транспортних послуг. Сьогодні, щоб відвезти тонну зерна в Одеські порти, треба заплатити 950 грн. Зрозуміло, що виробники на такі затрати не підуть. Тому закуповують збіжжя, як правило, трейдери. І роблять вони це, в першу чергу, з ближчих до портів регіонів. Ми ж маємо чекати  своєї черги або самостійно шукати ринки збуту.

Звичайно, що це можна  зробити. Але при цьому не влаштовуватиме ціна на зерно. Яка й так в державі вдвічі нижча від європейської.

- Хоч земля віддячила належною віддачею?

- Гріх скаржитися. Рік видався непоганим для хліборобів. Головні культури в структурі наших посівних площ це - кукурудза, соняшник і пшениця. На круг їх зібрано відповідно до 100, 35 і за 60 центнерів.

Як завжди вирощували цукрові буряки. На 150 гектарах одержано урожай близько 500 центнерів на круг. Могло бути й більше, але посіви одного із гіб-

ридів з невідомих причин випали. Хоча торік цей гібрид дав  рекордну врожайність - понад 800 цнт/га.

Втім, рекорди - не самоціль. Буряк ми вирощуємо в основному для розрахунків з пайовиками цукром. А ще - щоб зберегти комплекс дороговартісної техніки, закупленої у свій час для вирощування цієї культури.

- При вирощуванні зернових культур перевагу, як і раніше, віддаєте насінництву?

- Ні, ми займаємося нині виробництвом фуражного зерна. Адже різниця у вартості тонни фуражного і продовольчого зерна складає лише 200-300  гривень і компенсується за рахунок вищої врожайності першого. При цьому нижчою є і його собівартість.

До того ж на ринку сьогодні практично немає високопродуктивних сортів продовольчого зерна, селекцією яких займаються наші науковці. За кордоном же ставку роблять на фураж і саме такі сорти дають найбільшу віддачу.

- З рослинництвом ми розібралися, а як справи у тваринництві?

- Із тваринництва маємо свиноферму, в основному для своїх потреб, а ще  закупили вівці - двох порід. Романовської й іноземної. Барани першої досягають ваги у 170 кілограмів. Але це так, для екзотики.

А ось поголів’я ВРХ довелося вивезти ще весною. Через захворювання лейкозом позбулися 300 високопродуктивних корів і 200 нетелей. Збитки склали 30 мільйонів гривень.

Чому так сталося? Є кілька причин. Як об’єктивних, так і суб’єктивних. Найголовнішою вважаю помилки у реформуванні ветеринарної служби в державі. Під час реорганізації було не  тільки зменшено кількість фахівців, а й закрито ряд ветеринарних установ, лабораторій. Саме тому минулої осені нам не було куди здати кров корів на аналіз з виявлення захворювання, що практикувалося у попередні роки. Як результат, не були виявлені хворі тварини, а безприв’язне утримання та інші фактори сприяли поширенню захворювання.

Це була трагедія і для підприємства, і для мене особисто, адже високопродуктивне стадо, сучасна ферма були моїм дітищем.

Втім, втраченого уже не повернеш. На черзі - відновлення поголів’я ВРХ...

- У більшості сільгосппідприємств, здається, з радістю позбавляються проблемної галузі, а ви, відчувши на собі ризиків у її веденні, боретеся за її відновлення... Що змушує вас це робити?

- Є море причин для цього. Але назву найголовніші. Це - люди, які хочуть працювати, а тваринництво - якраз і є важливим резервом робочих місць на селі. По-друге, молоко - це повсякденна валюта для сільгоспвиробників. Бувають періоди, коли грошей у касі немає, а вони потрібні позаріз. Коли ж маєш молочну ферму, таких ситуацій не виникає.

І, по-третє, на мій погляд, найголованіше. Як я вже говорив, 15 листопада ми завершуємо польові роботи, техніку поставимо на зберігання. Не буде ферми - не буде й роботи. До наступного квітня-травня. Тобто, майже півроку доведеться гуляти. Та за цей час сільська людина з розуму може зійти без роботи.  Та й хліборобська совість не дозволить байдикувати стільки. Тому відновлення дійного стада - це питання номер один для підприємства. Уже укладено угоду з іноземною фірмою на закупівлю нетелей, повністю збережено штат  тваринників. Маємо достатню кормову базу, а також необхідні умови для тримання худоби і високопродуктивної праці людей. Невизначеним залишається лише кількість поголів’я, на яке вистачить коштів.

- ПОСП «Дніпро» уже давно є взірцем для інших у придбанні найсучаснішої техніки і обладнання. Робиться це практично щороку. Що нового купили за останній період для зміцнення матеріально-технічної бази?

- Від механізаторів була заявка на придбання ще одного КамАЗа з причепом і навантажувача, що буде зроблено. Потреби в інших машинах і механізмах немає.

Основні кошти акумулюються для закупівлі ВРХ. Зауважу, що ціна одного нетеля складає 70 тисяч грн.

- Значну частину заробленого у Стайківському підприємстві традиційно витрачають на соціальні проекти. Серед останніх можна згадати будівництво храмів, придбання найсучаснішої медичної апаратури. Чим порадували селян у 2018-му?

- На прохання громади ведеться будівництво церкви у Юшках, вартістю 2 млн грн, яке, гадаю, завершимо у наступному році. Натомість, розпочнеться у Гребенях.

Виготовлено генеральний план Стайок вартістю 1,5 млн грн.

У найближчих планах - придбання для Стайківської ЗОШ сучасного фізичного кабінету з обладнанням за 500 тис. грн. Стримує цей процес необхідність у ремонті покрівлі навчального закладу, який заплановано зробити за кошти районного бюджету.

Серед завдань також - співфінансування будівництва у Стайках стадіону з штучним покриттям. Ініціативу і відповідну допомогу у реалізації цього проекту надав депутат обласної ради Сергій Будюк. Завезено необхідне обладнання.

Підприємство продовжує утримувати за свій кошт дільничну лікарню в Стайках, а також допомагати у вирішенні нагальних питань у всіх населених пунктах, де орендує землю.

- Як з орендною платою за використання земельних паїв селян?

- Вона проводиться вчасно і в повному обсязі. Гадаю, що у селян не може бути претензій з цього приводу.  

Не скривдженими  в цьому плані є і працівники ПОСП. Сьогодні на обмолоті кукурудзи наші механізатори заробляють по 2-2,5 тис. грн в день, а річна зарплата  кращих з них складає 300 тис. грн.

- Анатолію Петровичу, знаю, що День працівників сільського господарства для вас  в пріоритеті серед багатьох інших, а вшанування хліборобів не зводиться до формальності. Яким воно буде цього року і ваші побажання іменинникам цього дня?

- Готуємо подарунки як для нинішніх працівників ПОСП, так і колишніх колгоспників. Буде святковий концерт і святкове застілля.

Щождо побажань, то найголовніше з них - всім миру на рідній землі. Щедрої ниви і достатків у оселях, міцного здоров’я і сил, світлого майбуття дітям і внукам.

Минулих днів діла преславні…

Скільки років Українському радіо – відомо: 94. А от з визначенням віку радіо районного масштабу справа складніша. В усякому разі достеменною є інформація про радіофікацію Кагарлика, Буртів,  Краснопілки, Слободи і Переселення у 1950 (!) році, про що керівництво району доповідало «нагору».

Старше покоління слухачів районного радіо й читачів районки, можливо, пригадають як не радіопередачі, так особи радіожурналістів 80-х років. Це були Іван Кузуб, Петро Осипенко, Катерина Руденко. В ті часи вони одночасно працювали й кореспондентами районної газети «Будівник комунізму». На початку 90-х радіо вела Катерина Вовк, а потім ця функція перейшла до колективу телерадіостудії, першим директором якої став Олександр Карпенко.

А от із початками телебачення – навпаки. Дата створення й старту діяльності «ТБ Кагарлик» відома: 30 грудня 1992 року. А от щодо точного віку «світового» телебачення справа складніша. Появі телевізора передували з десяток різних винаходів-відкриттів у різних країнах, і кожне є достатньо фундаментальним, основоположним. Паростки ери телебачення в Європі й США відносяться до 1930-х, і Берлінський телецентр припинив мовлення лише в 43-му, коли його розбомбили. А в Україні телевізор почали дивитися в 1951 році. Саме Київ, а не Москва чи Ленінград, уперше 7 листопада, на другий же день після експериментального пуску ТБ, показував трансляцію параду з Хрещатика. Тож листопад є знаковим місяцем і для вітчизняного телебачення.  

ВСІМ – СПАСИБІ!

Професійне свято – зручна нагода згадати тих, хто працював на телерадіостудії «ТБ Кагарлик», хоча б тому, що кожний був особистістю, робив свій внесок у колективну справу інформування земляків про події в нашому краї та за його межами, і майже в кожного я чогось навчилася.

Ці імена, гадаю, знайомі слухачам і глядачам хоча б з телевізійних титрів. Тож в різні роки трудилися в студійному колективі Олександр Карпенко, Володимир Мельниченко, Катерина Вовк, Ігор Марморош, Людмила Коваль, Антоніна Довгаль-Ворона, Артур Лавлінський, Світлана Василенко, Олеся Поліщук, Анастасія Чорногор. Нема вже серед нас Анатолія Яременка і Олександра Мініна, світла їм пам’ять. Сьогодні радіотелевізійну вахту несуть Григорій Лавриненко, Сергій Коник і Сергій Демченко та ваша покірна слуга. Навесні до нас прийшов наймолодший член нашого колективу – Олександр Вашека. Усім їм – подяка за працю й спілкування і побажання здоров’я і творчого підходу до справи, де б не трудились.

Вітаємо з професійним святом і дякуємо за співпрацю й нашим діловим партнерам, які сприяють виходу в ефір наших радіо- і телепередач; це керівник районної філії «Укртелеком» Володимир Лагута та Анатолій Горобець, який очолював бригаду операторів телеефіру радіорелейної станції.  

Прогресують засоби комунікації, змінюються приймальні пристрої, і вже й неможливо уявити, якими стануть електронні (чи хтозна які?) ЗМІ через 2-3 десятка років. Але за будь-якої епохи ніякі мас-медіа не існуватимуть без журналістів. А ми, шановна публіко, не можемо існувати без вас, нашої поважної аудиторії. Наша доля – дорога до ваших сердець і свідомості. Йдімо назустріч одні одним і – до нових зустрічей в ефірі, а то й на сторінках  люб’язної районки!

Все, що планувалося, виконано

У позаминулу середу, 7 листопада, відбулися загальні збори жителів Великих Пріцьок. Вони пройшли у одній із кімнат сільського музею, а головним питанням зібрання став звіт голови села про роботу за річний період.

олександр Микитянський у своїй доповіді відзначив, що за 10 місяців ц. р. сільський бюджет виконано на 104,8 відсотка. Бюджетні кошти витрачалися на утримання закладів соціальної сфери та благоустрій населеного пункту.

Особлива увага була приділена «найперспективнішому» закладу села - дитсадку «Яблунька», в якому перебуває 22 дітей. За звітний період туди було встановлено бойлери для забезпечення малечі теплою водою, закуплено електроплиту, пральну машину-автомат, холодильник, кухонний інвентар, проведено кабельний інтернет та зроблено ремонт спальні вартістю 32 тисячі грн. За рахунок придбання енергозберігаючих механізмів зменшено використання електроенергії в закладі.

Значні кошти було використано на ЗОШ І-ІІ ступенів, в якій навчаються 36 дітей. Це і ремонт приміщення, і харчування діток, і придбання техобладнання.

Серед основних видатків у сільському бюджеті значиться і заміна вікон у приміщенні сільської ради.

Щодо благоустрою Великих Пріцьок. На суму 140 тис. грн зроблено щебеневе покриття кількох вулиць, на деяких - відновлено освітлення (62 тис. грн), налагоджено регулярне (кожна остання субота місяця) вивезення сміття, розчищено всі сільські кладовища.

Тобто, зауважив Олександр Микитянський, все, що було заплановано, виконано. В тому числі й за спонсорської допомоги соціальних партнерів, таких, як ТОВ «Віскар-Агро», ФГ «Вітенко», підприємців села.

Кілька запитань голові громади стосувалися відсутності нічного освітлення на окремих вулицях.

- Вони пов’язані з пошкодженнями у системі. Поломки ж не усувалися по причині відсутності фахівця, - повідомив Олександр Микитянський. - Нині ми підшукали спеціаліста, який забезпечуватиме безперебійну роботу освітлення в автоматичному режимі.

Директор сільського краєзнавчого музею Надія Предченко висловила слова вдячності на адресу керівника села за небайдужість до проблем громади і окремих її жителів.

Звіт голови села було прийнято до відома.

Про зміни в нарахуванні та одержанні субсидій на нинішній опалювальний сезон учасникам зборів розповіла начальник управління соціального захисту населення РДА Оксана Дячок, а про реформації в пенсійному забезпеченні - представник районного управління Пенсійного фонду України Валентина Хоменко.

Прагнення керівництва «Укрпошти» добитися підвищення економічно обгрунтованих тарифів на доставку пошти назвав причиною нинішніх негараздів у роботі зв’язківців головний інженер районного відділення «Укрпошти» Михайло Мацібура. Про закриття відділень по селах питання не стоїть.   

Втім, детальніше про ситуацію із «Укрпоштою» селянам розповів голова районної ради Іван Семцов. Він відзначив, що депутати районної ради надсилали три звернення на адресу керівництва «Укурпошти» з вимогою зберегти по селах поштові відділення. Поки що вони діють, але як довго - залишається під питанням. Адже керівництво підприємства, маючи міцну матеріальну базу, кадровий потенціал, виявилося не готовим до конкуренції з тією ж «Новою поштою», яка, на відміну від «Укрпошти», успішно розвиває свою мережу, удосконалює технології і якість доставки поштових відправлень. А тому ним, по суті, знищено це підприємство.

Керівник району відзначив також фінансову складність нинішнього року як для держави, так і для району, пов’язану з розрахунками за кредити від ВМФ і війною на сході країни. Якщо торік із районного бюджету вдалося реалізувати чимало соціальних питань, то в нинішньому виділили кошти лише на перекриття даху в Стайківській ЗОШ - одній із найбільших в районі.

На жаль, бюджетних коштів, зважаючи на підвищення заробітних плат вчителям, медикам, нині вистачає лише на розрахунок по заробітній платі, сплаті податків та розрахунки за енергоносії. При цьому під питанням залишається своєчасна виплата зарплати в останній місяць року. Знову ж таки через відсутність грошей.

Натомість додається проблем. Одна із них - борг держави перед «Укртелекомом» Ахметова за телефонне обслуговування пільговиків. Програвши цю справу в суді, уряд переклав заборгованість на місцеві бюджети. Для районного бюджету - це ще 800 тис. грн.

Не кращою буде фінансова ситуація і в наступному році, зауважив Іван Семцов. Адже продовжуватиметься виплата державних боргів, бойові дії. Тому треба зважати на дані реалії.

У той же час він висловив сподівання на кращі зміни у багатьох сферах нашого життя, пов’язані з призначенням нового губернатора області.

Спортивні здобутки

ЛЕГКА АТЛЕТИКА

3 листопада у Миронівці відбувся VI відкритий легкоатлетичний пробіг на честь тренера, майстра спорту СРСР Каменєва В. О. серед юнаків та дівчат 2002-2011 років народження і молодших.

У змаганнях взяли участь команди дитячо-юнацьких спортивних шкіл з Кагарлика, Таращі та Миронівки.

Вихованці В.Швагер та А.Таран показали високі результати в забігах на 300, 500 та 1000 метрів. Так, у змаганнях з бігу на 300 метрів серед дівчат 2009 р.н. третє місце посіла Єлизавета Васільченко, серед дівчат 2008 р.н. – Аріна Михайленко. Серед юнаків 2010 р.н. друге місце виборов Максим Величко. Серед дівчат 2007 р.н. на дистанції 500 метрів в напруженій боротьбі перше місце посіла Наталія Яворська, друге – Юлія Юраш, третє – Анна Осадча. Серед дівчат 2006 р.н. срібло здобула Діана Рожанська.

Слід відмітити ряд юних спортсменів, що показали хороші результати: Єлизавета Чукавіна, Анастасія Найда, Роман Салій, Анастасія Мовчан, Дар`я Кириленко, Євгеній Лісний та Дар`я Стеценко.

Дякуємо батькiвському колективу за органiзацiю поїздки на змагання.

КІКБОКСИНГ

З 27 по 29 вересня у м.Харкiв вiдбувся чемпiонат України з кiкбоксингу, в якому взяла участь і команда Кагарлицької районної ДЮСШ (тренер - Сергiй Заїка). Наші земляки виступили успішно: 1 мiсце виборов Вадим Євлах, друге - Iван Черненко, третє - Данiiл Майданський та Єгор Кудiсов.

Вiтаємо спортсменiв та бажаємо їм подальших перемог.

Дякуємо батькiвському колективу за органiзацiю поїздки на змагання.

ВІЛЬНА БОРОТЬБА

14 жовтня у спортивному залі Кагарлицької ЗОШ № 3 пройшов відкритий турнiр Кагарлицької міської ради з вiльної боротьби, присвячений пам`ятi Iвана Коваленка. Участь у ньому взяли 4 команди: ДЮСШ  (м.Обухiв), КОДЮСШ (с.Трипiлля),  ДЮСШ (м.Ржищiв), Кагарлицька районна ДЮСШ.

Перемогу в турнірі вибороли кагарличани, друге місце - у трипільських борців, третє - у спортсменів з Обухова.

Привітав та нагородив учасників змагань перший заступник міського голови Олег Пурiй.

Вітаємо команду Кагарлицької районної  ДЮСШ з перемогою!

Дякуємо Кагарлицькій міській раді за допомогу в проведенні турніру. Окрема вдячність - дирекцiї  Кагарлицької ЗОШ № 3 за надання спортивного залу для проведення змагань.

ФУТБОЛ

Триває чемпiонат Київської областi з футболу серед команд 2002-2003 р.н.  В останньому турi першого кола змагань наші земляки з ДЮСШ м.Кагарлик перемогли своїх однолітків з ДЮСШ м.Макарiв із рахунком 6:2. Пiсля завершення I-го кола чемпiонату кагарличани посiдають перше мiсце.

Наші футболісти 2008-2009 р.н. теж завершили участь у I-му колi чемпiонату Київської областi з футболу. У матчі, який вiдбувся 10 листопада, кагарличани перемогли  фастівських однолітків з «Динамо» - 3:0 та посiдають III мiсце у турнiрнiй таблицi.

Бажаємо успiху командам та сподiваємося, що у другому колi, яке розпочнеться весною, наші земляки не втратять шансів на перемогу.

***

Кагарлицька районна дитячо-юнацька спортивна школа дякує ПрАТ «Агрофорт», що входить до Групи МХП, за надання спонсорської допомоги на придбання спортивного iнвентаря.

Що потрібно знати для реєстрації новонародженої дитини?

Консультує Міністр юстиції

Доброго дня, пане Міністре. Ми чекаємо через 6 місяців на первістка. Просимо Вас детально пояснити процедуру реєстрації. Бо від батьків допомоги не багато – все з їхнього часу змінилося, а друзі всі говорять по-різному. Дякую.
Тоня Симоненко

Що потрібно зробити після народження дитини?
Батьки зобов’язані не пізніше 1 місяця від дня пологів зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання одного з батьків або за місцем народження дитини.
Заявниками можуть бути як батьки дитини, так й інші особи. Присутність обох батьків є обов’язковою, якщо батьки мають різні прізвища.
Державна реєстрація проводиться з одночасним визначенням походження дитини та присвоєнням їй імені, прізвища та по батькові.

Як визначається походження дитини?
Походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров'я про народження нею дитини.
Походження дитини від батька визначається на підставі свідоцтва про шлюб, якщо на час народження дитини мати перебувала з ним у шлюбі.
Якщо батьки не перебувають у шлюбі, походження дитини від батька визначається за письмовою заявою матері та батька дитини про визнання батьківства або за рішенням суду.
При народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків або відповідного рішення суду, запис про батька провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Які документи потрібні для реєстрації народження?
Одночасно із заявою про державну реєстрацію народження (усною або письмовою) для проведення державної реєстрації народження дитини подається:
- паспорт заявника, якщо заявниками є не батьки;
- документ, який підтверджує факт народження – медичний документ, виданий закладом охорони здоров'я;
-паспорти батьків або одного з них;
-документ, що підтверджує походження дитини від батька (свідоцтво про шлюб або спільна заява матері та батька дитини, або заява матері);
-за відсутності документа закладу охорони здоров’я або медичної консультативної комісії, підставою для реєстрації народження є рішення суду про встановлення факту народження.

Як визначитися з ім’ям, прізвищем та по батькові дитини?
При державній реєстрації народження дитині присвоюється прізвище, ім’я та по батькові, які індивідуалізують особу, виділяють її з-поміж інших.
Прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати й батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. Батьки, які мають різні прізвища, можуть присвоїти дитині подвійне прізвище. Спір між батьками щодо прізвища дитини може вирішуватися органом опіки або судом.
Ім’я дитини визначається за згодою батьків. Ім’я дитини, народженої жінкою, яка не перебуває у шлюбі, визначається матір’ю дитини. Дитині може бути дано не більше двох імен, якщо інше не випливає зі звичаю національної меншини, до якої належать мати або батько. Спір між батьками щодо імені дитини може вирішуватися органом опіки або судом.
По батькові присвоюється за власним іменем батька. Якщо батько має подвійне ім’я, то по батькові дитині присвоюється за одним із них. На прохання батьків по батькові може також утворюватися згідно з національними традиціями або не присвоюватися взагалі.
Якщо батьківство дитини не визнано, по батькові визначається за іменем особи, яку мати дитини назвала її батьком.

Де працює послуга з прийому документів для реєстрації у пологових?
З метою створення сприятливих умов, спрямованих на спрощення доступу громадян до адміністративних послуг, в усіх регіонах України надається послуга щодо прийому документів для державної реєстрації народження та видачі відповідного свідоцтва безпосередньо в пологових будинках. Загалом у 477 медичних установах. За 2016-2017 роки цією послугою скористалися 238 166 громадян.
Інформація про пологові будинки, в яких можна отримати свідоцтво про народження дитини, розміщена на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції (https://minjust.gov.ua).

Чи є покарання для батьків, які несвоєчасно зареєстрували дитину?
Несвоєчасна без поважної причини державна реєстрація батьками народження дитини в державних органах державної реєстрації актів цивільного стану тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 до 51 грн).

Жителі району відтепер можуть відвідати сімейного лікаря за попереднім записом

6 листопада у Кагарлицькій поліклініці відбулася презентація електронної реєстратури. Відтепер жителі Кагарличчини можуть записатися на прийом до сімейного лікаря, не виходячи з дому та заощадивши свій час – за допомогою інтернету, комп’ютера чи смартфона.

На сайті сервісу Helsi.me можна знайти лікаря за фахом, прізвищем або місцем роботи, потім - вибрати дату і час прийому. Далі система запропонує авторизуватися через номер телефону. Якщо це перший візит до лікаря, слід заповнити коротку реєстраційну форму.

Усі візити можна переглянути в «Особистому кабінеті». Також пацієнти матимуть можливість заповнити декларацію самостійно на сайті Helsi, після чого лікарю залишиться лише підписати її.

Під час презентації системи, до присутніх звернувся голова районної ради Іван Семцов, який висловив вдячність медичному колективу районного центру первинної медико-санітарної допомоги за те, що вони докладають максимум зусиль, аби відповідати тим вимогам, які ставить реформа в галузі охорони здоров’я. Директор районного центру первинної медико-санітарної допомоги Інна Карапіра зазначила, що всі сімейні лікарі Кагарличчини забезпечені комп’ютерами, які під’єднані до інтернету. Вона також подякувала всім, хто долучився до впровадження системи Helsi, зокрема, керівництву району та міста, депутатам.

- Попередній запис на прийом дозволяє скоротити черги і підвищити якість сервісу. І лікарі, і пацієнти зможуть точно планувати свій час, - наголосила Інна Карапіра. - Якщо у пацієнта відсутній інтернет, комп’ютер чи смартфон, він може зателефонувати до реєстратури за номером 5-16-82, щоб записатися на прийом до лікаря.

Представник відділу впровадження Helsi.me Андрій Канюка відмітив, що хоч система проста в навчанні та використанні, працівники компанії готові надавати підтримку щодо її впровадження й надалі. Він також наголосив, що Helsi поступово розвиватиметься та міститиме додаткові сервіси, що дасть можливість працювати згідно з вимогами часу та максимально задовольняти потреби пацієнтів.

Усі, хто взяв участь у презентації системи, мали змогу ознайомитися з її роботою на практиці: за допомогою Нelsi.me було створено нову електронну медичну карту пацієнта, здійснено запис до лікаря та проведення прийому.

Згодом у планах Helsi повністю автоматизувати систему на вторинному рівні.

Довідка: Helsi.me - це сучасний, зручний та надійний сервіс, створений для пацієнтів, лікарів, державних та приватних медичних закладів. Сьогодні Helsi працює в двадцяти містах України, з них - у 405 амбулаторіях та 98 поліклініках. Всього у системі зареєстровано понад 2 мільйони користувачів.