Пошук

Полум'я ДАПу в наших серцях

Чотири роки тому, у січні 2015-го, велися найзапекліші бої за Донецький аеропорт. Легендарна оборона Донецького аеропорту українськими військовослужбовцями тривала 242 дні і, безперечно, стала славетною сторінкою української військової історії, а оборонці Донецького аеропорту віднині й навіки стали символом незламності духу захисників України та прикладом подвигу для майбутніх поколінь військових, а їх імена - великими літерами кров’ю вписані в історію незалежності України.

Напередодні цих сумних подій у Національному музеї-заповіднику «Битва за Київ у 1943 році», що в Нових Петрівцях Вишгородського району на Київщині, відбувся захід «Полум’я ДАПу в наших серцях» по вшануванню пам’яті героїв - кращих українських військових, які стали справжньою легендою України.

У заході взяли участь голова Київської облдержадміністрації Олександр Терещук, міністр у справах ветеранів України Ірина Фріз, командир 90 батальйону 81-ї окремої аеромобільної бригади Віталій Баранов, військовий капелан отець Тарас, батько загиблого «кіборга» Святослава Горбенка (позивний «Скельд») Сергій Горбенко, учасники боїв за Донецький аеропорт, учасники АТО, солдатські матері та вдови, волонтери тощо.

У рамках заходу було представлено виставку фоторобіт волонтера, учасника АТО Олексія Палія. Присутні бачили війну на Сході України через призму людських облич, подій, природи та внутрішнього світу автора.

Учасники заходу поклали квіти до могили Невідомого солдата на території музею.

Матчі восьмого туру пройдуть за два дні

20 січня выдбулися матчі VII туру відкритого чемпіонату Кагарлицького району з футзалу сезону зима 2018-2019 рр.
ФК «Липовець» (c. Липовець) - ФК «Пiрамiда» (м. Ржищів) - 0-13; 
ФК «Сущана» (с. Сущани) - ФК «Шубiвка» (с. Шубівка) "-" "+" (через неявку на гру технічна поразка зарахована футболістам з Сущан);
ФК «Тернiвка» (с. Тернівка) - ФК «Юнiор» (с. Пиї) - 4-9;
ФК «Бурти» (с. Бурти) - ФК «Черняхів» (с. Черняхів) - 5-3; 
«ДЮСШ» (м. Кагарлик) - ФК «Приднiпров`я» (м. Кагарлик) - 3-4;
ФК «Лев» (с. Мирівка) - «ДЮСШ-Пiрамiда» (м.Ржищів) - 5-5;
ФК «Iнтер» (Кагарлицький район) - ФК «Арсенал» (м. Кагарлик) - 6-4.

У зв`язку з тим, що 26 та 27 сiчня будуть проходити обласнi змагання з футзалу серед дитячих команд, в VIII тур відкритого чемпiонату Кагарлицького району із футзалу вiдбулися деякi змiни. 
26 сiчня гратимуть:
12.40-13.20 ФК «Лев» - ФК «Черняхів»;
13.30-14.10 ФК «Липовець» - «ДЮСШ-Пiрамiда»;
14.20-15.00 ФК «Сущана» - ФК «Арсенал»;
15.10-15.50 ФК «Iнтер» - ФК «Тернiвка».
27 сiчня зустрінуться:
13.40-14.20 «ДЮСШ» Кагарлик - ФК «Юнiор; 
14.30-15.10 ФК «Приднiпров`я» - ФК «Пiрамiда»;
15.20-16.00 ФК «Шубiвка» - ФК «Бурти».

Всі матчі відкритого чемпіонату Кагарлицького району із футзалу проводяться у Фізькультурно-оздоровчому комплексі (ФОК) в м. Кагарлик по вулиці Стадіона. Запрошуємо вболівальників відвідати матчі чемпіонату!

Як оскаржити незаконні дії державного реєстратора?

Якщо Ваші права порушені відповідною дією чи бездіяльністю державного реєстратора, положеннями ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (далі – Закон), ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено порядок оскарження рішення, дії або бездіяльності державного реєстратора (далі – Закон про реєстрацію) суб’єкта державної реєстрації до Міністерства юстиції України та його територіальних органів.

При Головному територіальному управлінні юстиції у Київській області діє Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, яка розглядає скарги на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав та рішення, згідно з яким проведено реєстраційну дію), дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації, які здійснюють свою діяльність у межах Київської області.

Пропонуємо до Вашої уваги алгоритм дій щодо подання скарг у сфері державної реєстрації.

Перший крок. Скаржнику насамперед необхідно визначити належного суб’єкта розгляду скарги.

Повідомляємо , що Міністерство юстиції України розглядає скарги:

 - на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);

- на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги:

1) на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав), дії або бездіяльність державного реєстратора;

2) на дії або бездіяльність суб’єктів державної реєстрації прав.

Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги щодо державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації прав, які здійснюють діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган юстиції.

Другий крок, який необхідно врахувати, перед подачею скарги, це те, що скарга повинна відповідати вимогам, які передбачені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

Вимоги до скарги

Скарга, що подається на рішення, дії/бездіяльність державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації з зазначених напрямків, обов’язково повинна містити:

1) повне найменування (ім’я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім’я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;

2) реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується;

3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника;

4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

5) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно або до Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги.

Якщо скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації подається представником скаржника, до такої скарги додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або його копія, засвідчена в установленому порядку.

До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності).

Для юридичних осіб засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії (Наказ Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163-2003»). Для фізичних осіб законодавство не передбачає чітких вимог до засвідчення копій, але вони принаймні повинні бути засвідчені підписом.

Особливий аспект полягає у тому, що у разі не дотримання хоча б однієї з вимог передбачених законодавством, Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації буде відмовлено у розгляді скарги по суті.

Третій крок – строки для звернення до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації визначені статтею 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та статтею 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

У свою чергу, рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України протягом 15 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

У разі якщо розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав, а також залучення скаржника чи інших осіб, Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть подовжити строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржника. При цьому загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів. 

Четвертим кроком буде направлення, з урахуванням всіх вимог та строків подання, визначених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», належним чином оформленої скарги до територіального управління юстиції, або до Міністерства юстиції України.

Так, існує можливість направити скаргу до Головного територіального управління юстиції у Київській області за адресою: вулиця Євгена     Сверстюка, 15, Київ, 02000.

П’ятий крок – це можливість взяття участі у засіданні Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації.

Про бажання скаржника та/або його представника бути присутнім на засіданні Комісії під час розгляду скарги по суті необхідно зазначити у самій скарзі. Також потрібно вказати бажаний спосіб отримання повідомлення про дату та час проведення засідання Комісії – телефонограмою або засобами електронної пошти.

За результатами розгляду скарги по суті Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації приймається рішення у формі наказу.

Копії рішення, прийнятого за результатом розгляду скарги, засвідчені в установленому законодавством порядку, надсилаються скаржнику, суб’єкту оскарження, а також заінтересованим особам, які брали участь у розгляді скарги по суті, протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.

Типові помилки при написанні скарг

З метою допомоги скаржникам у дотриманні законодавчих вимог до Вашої уваги пропонуємо кілька типових помилок та недоліків, яких скаржникам слід уникати при складанні відповідних заяв:

1. Відсутність дати складання скарги;
2. Закінчення встановленого законом строку подання скарги;
3. Подання скарги на рішення про державну реєстрацію прав, набутого на підставі рішення суду;
4. Відсутність засвідчених копій документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника;
5. Питання, порушені у скарзі, не стосуються прийняття рішень про державну реєстрацію;
6. Відсутність обставин, якими скаржник обгрунтовує свої вимоги;
7. Скарга не містить реквізитів рішення державного реєстратора, яке оскаржується;
8. Наявне судове провадження у зв’язку зі спором між тими самими сторонами, з того самого питання, з того самого предмета і тієї самої підстави;
9. Відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання.

Першим на Кагарличчині у новому році народився хлопчик

3 січня о 9.50 зимове диво сталося в житті кагарличанки Світлани Лакей: у жінки народився хлопчик вагою 3750 грамів і зростом 53 сантиметри.

Традиційно першому новонародженому жителю Кагарлика буде вручено подарунок від міської ради. Нині ж визначаються, хто є цим новонародженим, адже з’явитись на світ він міг і за межами Кагарлика.

Шановні мешканці Кагарличчини, перевірте себе у Державному реєстрі виборців!

31 березня 2019 року в Україні відбудуться вибори Президента України. З метою підготовки актуальних та достовірних списків виборців просимо вас уточнити свої персональні дані, звернувшись до відділу ведення Державного реєстру виборців Кагарлицької районної державної адміністрації, який знаходиться за адресою: м. Кагарлик, пл. Незалежності, 1, кабінет 308 (3 поверх).

Також виборцям, які захочуть голосувати на виборах 31 березня 2019 року, але будуть знаходитись у іншому місці, ніж зареєстрована виборча адреса і не зможуть проголосувати на виборчій дільниці, до якої відноситься зареєстрована виборча адреса виборця (реєстрація, що записана у паспорті), за бажанням можуть тимчасово змінити своє місце голосування без зміни зареєстрованої виборчої адреси, звернувшись до нашого відділу.

При собі потрібно мати паспорт та документи, які підтверджують необхідність тимчасової зміни місця голосування.

Прийом громадян здійснюється з понеділка по п’ятницю з 8.00 до 17.00. Обідня перерва: 12.00-13.00.

Довідки за тел.: 6-11-64. Не упустіть нагоду скористатися своїм виборчим правом.

Двоє загиблих від дерев

У період з 1 по 15 січня до Кагарлицького відділення поліції надійшло 187 заяв і повідомлень про злочини і події, що вчинені або готуються. В останній час спостерігається значний ріст таких видів злочинів, як крадіжки особистого майна, шахрайство та інші. Тому велика увага керівництва відділення приділяється профілактиці правопорушень, як провідної ланки роботи дільничних інспекторів поліції та інспекторів патрульної служби, адже саме від цього і залежить криміногенна ситуація на території Кагарлицького району.

Так, 1.01. о 17:40 до Кагарлицького відділення поліції надійшло повідомлення зі служби 102 від гр-на. Н. про те, що в с. Черняхів його побили наглядно відомі особи. На даний час проводяться оперативно-розшукові заходи зі встановлення нападників.

2.01. о 01:16  надійшло повідомлення, що о 01:15 в с. Черняхів заявник побачив, як з магазину викрали майно. Виїздом СОГ на місце події підозрюваного було затримано, проводяться слідчі дії.

4.01. о 13:17 надійшло повідомлення, що в с. Халча до приїзду швидкої допомоги помер гр-н. М. На нього впало дерево. Проводиться перевірка.

5.01. о 17:59 надійшло повідомлення, що о 17:45 до приймального відділення Кагарлицької ЦРЛ доставлено жительку

с. Слобода з переохолодженням та саднами на обличчі. 6.01. в реанімаційному відділенні Кагарлицької ЦРЛ ця громадянка померла. За даним фактом проводиться перевірка.

6.01. надійшла письмова заява від гр-ки. Н., жительки м. Кагарлик, про те, що вона в приміщенні Кагарлицької ЦРЛ залишила свій мобільний телефон та згодом виявила його відсутність. На даний час проводяться оперативно-розшукові заходи зі встановлення місцезнаходження мобільного телефону.

9.01. о 16:36 надійшло повідомлення, що о 16:35 в с. Новосілки помер чоловік. Виїздом СОГ на місце події було з’ясовано, що чоловік під час спилювання дерева не дотримався заходів особистої безпеки та під час падіння дерева не встиг відбігти на безпечну відстань, внаслідок чого дерево впало на чоловіка, який від отриманих травм помер на місці. За даним фактом проводиться перевірка.

10.01. надійшло повідомлення, що в с. Липовець невідомі викрали тюнер з будинку. На даний час проводяться оперативно-розшукові заходи.

11.01. надійшла письмова заява від гр-ки. Л., жительки

с. Стрітівка, про те, що її колишній чоловік ухиляється від сплати аліментів на утримання дочки. За даним фактом проводиться перевірка.

11.01. надійшла письмова заява від гр-на. С., жителя м. Кагарлик, про те, що під час придбання товару через інтернет він здійснив передоплату та по даний час товар не отримав. Проводяться оперативно-розшукові заходи зі встановлення особи продавця.

12.01. надійшла письмова заява від гр-на. В., жителя с. Іванівка, про те, що 11.01 та 12.01 він перерахував гроші невідомій особі на ім’я Володимир за покупку трактора, але по даний час трактор не отримав. А продавець не виходить на зв’язок. На даний час проводяться оперативно-розшукові заходи зі встановлення особи продавця.

13.01. о 13:42 надійшло повідомлення від гр-на. А. про те, що в с. Черняхів, в його будинку зламана решітка, все перевернуто та викрадено особисті речі. Останній раз він був у будинку перед новим роком. На даний час проводяться оперативно-розшукові заходи.

13.01. в одному з торговельних закладів міста Кагарлик спрацювала кнопка тривожного сповіщення, коли один з покупців намагався винести алкогольні напої поза касою. Під час документування крадіжки, правопорушник виявив непокору правоохоронцям та почав розмахувати руками. Працівник поліції охорони відреагував професійно, одразу застосував до нього прийоми самозахисту і затримав чолов’ягу на місці правопорушення. За даним фактом проводиться перевірка.

14.01. до Кагарлицького відділення поліції  надійшла письмова заява від гр-ки. О., жительки м. Кагарлик, про те, що її колишній чоловік ухиляється від сплати аліментів на утримання дітей. За даним фактом проводиться перевірка.

«Це не мене нагородили, це нас усіх»

Минулого понеділка, 14 січня, голова райдержадміністрації роман Коваленко та голова райради Іван Семцов в урочистій обстановці вручили керівнику Кагарлицького районного споживчого товариства Віталію М’яснікову відзнаку Президента України “За гуманітарну участь в антитерористичній операції”.

Віталій Семенович справді доклав немалих зусиль, щоб організувати в своїй установі пункт збору допомоги військовослужбовцям, які захищають територіальну цілісність України на сході, виділивши приміщення і доклавши своїх сил і енергії для доброї справи. Дружно і злагоджено разом з ним працював і його колектив, яким він безперечно пишається.

- Усі зусилля не тільки від нас, у мене на руках списки фермерських господарств, установ, організацій, небайдужих людей Кагарличчини, які доклали своїх коштів, одягу, продуктів харчування, речей першої необхідності, запасних частин до техніки та ще багато чого, щоб допомогти воїнам. Тож ця відзнака (медаль та плакетка) - не моя нагорода, це нагорода усіх нас. Головне - вчасно і від душі.

Чиї коні? Кагарлицькі

...Будьонний спустився з трибуни, підійшов до Андрія, поплескав по плечу. Запитав, звідки такий вправний вершник. «З Кагарлика, товаришу маршал», - відповів Андрій. «І коні ваші?» - «І коні наші, кагарлицькі, товаришу маршал». Будьонний тут же дав вказівку укласти угоду з Кагарлицьким кінним заводом на постачання скакунів до армії.

То було у 1940 році на скачках у Москві. Суперники були серйозні, та Андрію Волошину вдалось стати призером. Його кобила Тарантелла проявила в змаганнях найкращі якості. Власне, із сорокового року і стало відомо по всій країні про кагарлицьких коневодів.

I не один Андрій Волошин прославив наш Кагарлик. У 1941 році 15 червня організовувались чергові скачки у Києві. Від нас там виступав Семен Янішевський на жеребці Трафальгард. І виграв. І одержав грошову премію. І одночасно одержав запрошення взяти участь у наступних змаганнях, які планувалися на 22 червня.

Самі розумієте, що ці змагання не відбулися - війна. Кагарлицький кінний завод готувався до евакуації. Розсортували кінне поголів'я - жеребців передали до армії, конематок погнали за Дніпро.

А вже по війні той же Семен Янішевський з товаришами їздив на розшуки кагарлицького табуна. Та знайдено було коней лише шестеро. Перспективи відродження кінного заводу стали примарними. В серпні 45-го він юридично завершив своє існування.

* * *

Історія конезаводу починається з 1930 року. Колгосп імені Леніна закупив 25 племінних жеребчиків і 6 кобил. Вони й стали базою для майбутнього маточного ядра. Спочатку це була просто конярська товарна ферма, а згодом, у 1935 році, вона перейменувалась у племінну конярську ферму, у 1936 році - у колгоспний кінний завод.

Велику роль в створенні і розвитку заводу відіграв Є. В. Сдобнєв, який спочатку працював тренером, а потім завідуючим конезаводом. Працював він  добре, ініціативно, за що неодноразово одержував премії, зокрема, у 1938 році  був нагороджений патефоном.

Розведення коней було поставлено на наукову основу. Велика увага  приділялась правильній годівлі, догляду і утриманню поголів'я, особливо парувальній кампанії, а потім вирощенню молодняка. Для цього в колгоспі створювалась належна матеріальна база. Так, завод займав площу до 20 гектарів; на чотирьох гектарах — маточна конюшня і варок (загороджений дворик); 0,5 гектара — тренерська конюшня; 15 гектарів — колгоспний іподром.

Ретельно складалися кормові раціони для всіх груп коней. Потреби в них задовольнялися вповні. Так, наприклад, у 1937 році для племінного поголів’я було виділено 1034 цнт вівса, 621 цнт сіна, 1076 цнт ярої соломи, 300 цнт кормової моркви. Всі матки і молодняк протягом цілого сезону перебували на випасах.

Значний поштовх до поліпшення племінної роботи дало запровадження у 1938 році штучного осіменіння. Підготував колгосп і свого спеціаліста  - техніка штучного осіменіння. Ним став С. Д. Янішевський, який закінчив спеціальні курси  при Київській державній конюшні. Працював він разом із своїм помічником В. С. Васильченком.

Пункт штучного осіменіння колгоспу зробив певний вклад у поліпшення породних якостей поголів’я коней у колгоспах як Кагарлицького, так і сусіднього Миронівського районів.

Конезавод не лише займався осіменінням кобил з інших колгоспів, а й сам реалізовував племінну продукцію. Вона продавалась після апробації на іподромних випробуваннях. Ось факт: за 8 років колгосп імені Леніна тільки племінних жеребців і маток реалізував іншим колгоспам відповідно 52 і 28. А всього  із 1931 по 1938 рік було продано півтори сотні голів. Сюди входять і ті коні, які здавалися в армійські кавалерійські частини.

* * *

Як уже розповідалось вище, кагарлицькі коні на змаганнях всесоюзного рівня відзначалися високими швидкісними якостями, витривалістю і грацією, що й помітив маршал Будьонний.

Це - результат добре, на науковому рівні, організованих заїздів, тренінгу та іподромних випробувань коней у Кагарлицькому конезаводі. Вони здійснювалися під керівництвом завідуючого конезаводом Є. В. Сдобнєва. Він же був і тренером. Навчав, як правильно об’їжджати молодняк коней. Об’їздка півторарічного молодняку проводилась по колу біля тренерської конюшні. Привчали лошат до вуздечки і вудил. І вже до кінця другого місяця об’їздки молодняк спокійно ходив під сідлом, слухався керування. Метод Сдобнєва, коли лошат спочатку привчали до вершника, а потім до сідла, давав добрі результати. Коні, які були в тренінгу, не перевтомлювались і не виконували надмірної роботи. На конезаводі не зафіксовано жодного випадку захворювання чи відхилення від норми молодняку під час об’їздки.

Щopoкy через тренінг-пункт конезаводу пропускалися 20-25 голів племінного молодняку також інших колгоспів району. При цьому їх конюхи набували практичних навичок і теоретичних знань.

Іподромні випробування молодняк конезаводу почав проходити із 1931 року. Кагарлицькі коні побували на іподромах Харкова, Одеси, Кіровограда, Білої Церкви. І, як правило, завойовували призові місця. Наприклад, С.Д. Янішевський за вісім років 91 раз займав призові місця

* * *

Отож цілком закономірно, що на скачках у Москві в 1940 році кагарлицькі коні були високо оцінені маршалом Будьонним. Хто-хто, а він добре знався на конях...

Ми з вами, добровольці!

Днями ми повернулися зі сходу від наших добровольців.

Погодні умови ніколи не стануть на заваді того, щоб доставити волонтерську допомогу нашим захисникам від небайдужих людей.

Пральна машина-автомат, берці, термобілизна, тактичні ліхтарі, колеса до авто, медицина, продукти харчування, новорічно-різдвяні подарунки, предмети гігієни, малюнки, усілякі вироби і теплі листи від дітей - перелік того, що їхало за сотні кілометрів до військових.

Побували в підрозділі ДУК Правий Сектор тактичній групі «Сапсан» і у медиків ПС. Це - Карлівка, Водяне, Опитне Донецької області.

Від усієї душі щиро дякую фермеру Григорію Кулініченку за наданий транспорт, який доставив мене вночі у Київ, звідки я у іншому авто з екіпажем попрямувала на схід, а також водієві Володимиру Лисенку; фермеру Михайлу Блаху - завдяки Михайлу Михайловичу ми мали 47 літрів дизелю; вчителю історії Кагарлицької школи № 2 Ользі Куцій та її друзям, Уляні Денисівні Миколенко (кагарличанці, якій більше як 80 літ), Євгену Калініченку і його дружині Юлії - вони закупили тактичні ліхтарі; Галині Демиденко (постійному помічнику) за каву і вологі серветки; вчителю Вікторії Потайчук і учням 4, 6, 8 класів міської школи № 2; Марійці Куцій та Марійці Ширенковій; моїм друзям із сонячної Іспанії за предмети медицини, берці, смачні гостинці; Людмилі Герасименко, Ігорю Громакову із Ржищева за предмети гігієни, а також вихованцям Ржищівського ЦДЮТ (керівник Надія Терещенко), небайдужим жителям Фастова; жителю Яготина Армену Шахар’янцу. Щиро дякую своєму екіпажу - Едуарду Копилову і Вадиму Пузиревичу - за плідно виконану сумісну роботу.

Р. S. На даний час ми працюємо над придбанням медичних тактичних рюкзаків для медиків ДУК Правий Сектор і їх наповненням. Будемо раді вашій участі в цьому.

В очікуванні сьомого туру

Результативно завершилися матчі шостого туру відкритого чемпіонату Кагарлицького району з футзалу сезону зима 2018-2019 р.

13 січня зустрічалися:
ФК «Черняхів» (с. Черняхів) - ФК «Арсенал» (м. Кагарлик) - 4-4;
ФК «Сущани» (с. Сущани) - ФК «Липовець» (с. Липовець) - 0-1;
ФК «Юнiор» (с.Пії) - ФК «Бурти» (с.Бурти) - 9-4;
«ДЮСШ- Пiрамiда» (м.Ржищів) - ФК («Тернiвка») - + (технічна поразка ДЮСШ через неявку на календарну гру);
ФК «Приднiпров`я» (м.Кагарлик - ФК «Лев» (с. Мирівка) - 9-1;
ФК «Пiрамiда» (м.Ржищів) - «ДЮСШ» (м. Кагарлик) - 14-1;
ФК «Шубiвка» (с. Шубівка) - ФК «Iнтер» (Кагарлицький район) - 6-4.

Сьомий тур чемпіонату пройде 20 січня 2018 року. Запрошуємо вболівальників відвідати наступні матчі:
10.00-10.40 ФК «Липовець» - ФК «Пiрамiда»; 
10.50-11.30 ФК «Сущани» - ФК «Шубiвка»;
11.40-12.20 ФК «Тернiвка» - ФК «Юнiор»;
12.30-13.10 ФК «Бурти» с. Бурти- ФК «Черняхів»;
13.20-14.00 «ДЮСШ» Кагарлик - ФК «Приднiпров`я»;
14.10-14.50 ФК «Лев» - «ДЮСШ-Пiрамiда»;
15.00-15.40 ФК «Iнтер» - ФК «Арсенал» м. Кагарлик.

Нагадуємо, що всі матчі відкритого чемпіонату Кагарлицького району із футзалу сезону зима 2018-2019 р. проводяться у Фізкультурно-оздоровчому комплексі м. Кагарлика по вулиці Стадіона.

Президент України Петро Порошенко відвідав Бориспільський академічний ліцей

Під час робочого візиту на Київщину, Президент України завітав на День відкритих дверей до новозбудованого Бориспільського академічного ліцею. Інноваційний учбовий заклад містить навчальні аудиторії та спеціалізовані лабораторії, оснащені сучасним обладнанням, з багатофункціональним програмним забезпеченням, з новочасними дидактичними моделями, приладами і пристроями, лінгафонні кабінети, класи образотворчого та музичного мистецтва, спортивні та хореографічні зали, актову залу зі звуковим та світловим обладнанням, бібліотеку та читальну залу, медичний блок, обідню залу, інтерактивний тир.

«Кращий пожежний – це ти обережний»

Затверджено
Наказом ДПТУкраїни
від «15» листопада 2018р. № 2-аг

Умови проведення Всеукраїнського конкурсу
Дитячих малюнків та робіт декоративно – прикладної творчості на протипожежну та техногенну тематику
«Кращий пожежний – це ти обережний»

1. Загальні положення

Всеукраїнський конкурс дитячих малюнків та робіт декоративно – прикладної творчості на протипожежну та техногенну тематику «Кращий пожежний – це ти обережний» проводиться серед дітей різного віку з метою формування у підростаючого покоління громадського світогляду і громадської позиції у забезпеченні пожежної та техногенної безпеки в державі, виховання культури безпеки життєдіяльності.

2. Основні завдання конкурсу

Залучення дітей різного віку до вивчення та популяризації правил пожежної й техногенної безпеки, формування у них навичок обережного поводження з вогнем, виховання почуття відповідальності за збереження від вогню та інших надзвичайних ситуацій навколишнього середовища.

3. Керівництво конкурсом

Загальне керівництво здійснюють ДСНС України та ДПТ України.

Інформаційну підтримку надає журнал «Пожежна та техногенна безпека»

4. Учасники конкурсу

Учасниками конкурсу можуть бути діти віком від 6 до 18 років.

Передбачено розподіл учасників на три вікові категорії:

від 6 до 10 років;

від 11до 14 років;

від 15 до 18 років.

5. Номінації конкурсу

1. Художня творчість.

2. Декоративно – прикладна творчість .

6. Порядок і термін проведення

Конкурс триватиме від 14 січня 2019 року до 30 квітня 2019 року. Проводять його в три етапи:

1. 1-й – районний, міський – від 14 січня до 17 лютого;

2. 2-й – обласний - від 18 лютого до 29 березня;

3. 3-й - Всеукраїнський, (завершальний - у м. Києві) - протягом квітня.

Для організації та проведення всіх етапів конкурсу на місцях створюють оргкомітети до складу яких входять представники головних управлінь (управлінь) ДСНС України, місцевих організацій Добровільного пожежного товариства України, ЗМІ та інші зацікавлені організації. Оргкомітети вирішують питання пов’язані з підготовкою і проведенням конкурсу, формують умови проведення регіонального етапу, склад журі.

Журі оцінює роботи та визначає переможців для участі в наступних етапах.

7. Умови проведення

Роботи виконуються на теми (на вибір):

1. Запобігання пожежам від необережного поводження з вогнем;

2. Захист дітей від пожеж та інших надзвичайних ситуацій;

3. Робота, навчання й побут професійних пожежників – рятувальників, працівників ДПТ України, дружин юних пожежників;

4. Заняття пожежно-прикладним спортом;

5. Пожежі в побуті та на виробництві, лісові пожежі й на хлібних полях;

6. Правила поведінки в разі виявлення вибухонебезпечних предметів.

До робіт художньої творчості відносяться малюнки виконані різними художніми засобами (фарбами, олівцями, фломастерами, крейдою та ін.)

До робіт декоративно - прикладної творчості відносяться композиції виконані за допомогою: аплікації, колажу, вишивки, в’язання, батику, бісероплетіння, випалювання, художньої різьби, чеканки, ліплення, вітражу, іграшок та ін..

На 3-й Всеукраїнський завершальний етап конкурсу подаються виключно роботи переможців обласних етапів. Інші роботи до розгляду прийматися не будуть. Роботи на 3-й етап конкурсу надсилати до 10 квітня 2019 року на адресу: 04074, м. Київ, вул. Бережанська, 5, Добровільне пожежне товариство України.

На зворотній сторінці потрібно вказати назву роботи, прізвище, ім’я, по батькові, вік, домашню адресу, номер телефону, навчальний заклад (для школярів та студентів), електронну пошту.

Подані на конкурс роботи, авторам не повертаються. Організатори залишають за собою право використовувати їх для пожежно-профілактичної діяльності, спрямованої на зміцнення пожежної безпеки в Україні та запобігання надзвичайним ситуаціям.

8. Критерії конкурсних оцінок

Роботи художньої творчості оцінюють за такими критеріями:

• змістовність;

• оригінальність ідеї;

• художній рівень;

• кольорове вирішення.

Роботи декоративно - прикладної творчості оцінюють за такими

критеріями:

• змістовність;

• оригінальність ідеї;

• майстерність виконання;

• використані матеріали.

9. Нагородження учасників

Оргкомітет конкурсу на завершальному етапі визначає трьох переможців у кожній віковій категорії в обох номінаціях.

Переможці Всеукраїнського етапу нагороджуються подарунками:

за перше місце – на суму до 600 грн;

за друге – до 500 грн;

за третє – до 400 грн.

За рішенням журі, можливе заохочення:

активних учасників дипломами та подарунками на суму до 200 грн.

активних організаторів конкурсу подарунками на суму до 600 грн.

Для отримання подарунків переможцям слід надати оргкомітету копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера дитини.

10. Забезпечення проведення конкурсу

ДСНС України забезпечує підтримку в проведенні конкурсу.

Добровільне пожежне товариство України забезпечує його організацію, придбання дипломів та подарунків для переможців .

Редакція журналу «Пожежна та техногенна безпека» забезпечує висвітлення та підсумки конкурсу в журналі.

На незворотному шляху децентралізації

Уже більше року потенційні члени майбутньої Кагарлицької об’єднаної територіальної громади очікують на позитивний висновок від Київської облдержадміністрації, який би став “зеленим світлом” для створення нової адміністративно-територіальної одиниці на Київщині. Адже лише після відповідного висновку, який повинен завізувати голова облдержадміністрації, ЦВК зможе призначити вибори до Кагарлицької ОТГ.

Питання формування спроможної об’єднаної громади на території нашого району з центром у Кагарлику стало основним під час наради в Кагарлицькій райдержадміністрації
3 січня, яку провів голова РДА Роман Коваленко. Очільники сіл з різних куточків району прибули на цей захід, аби “звірити годинники”, висловити пропозиції та заслухати думки щодо цього від керівництва району, адже участь в нараді взяли також голова районної ради Іван Семцов та мер міста Олександр Панюта. На засідання були запрошені керівники підприємств і організацій району, начальники структурних підрозділів РДА. У кулуарах, перед засіданням, сільські голови висловлювали своє обурення затримкою в отриманні висновку з облдержадміністрації, мовляв, таким чином, у Києві намагаються примусово приєднати згідно з Перспективним планом формування територій Київської області до Ржищівської ОТГ ще деякі населені пункти району, порушуючи тим самим головний принцип реформи, який полягає саме в добровільності об’єднання громад. Адже і у Стайках, і у Кузьминцях, і у Великих Пріцьках люди вже висловили бажання бути у складі Кагарлицької ОТГ, про що було направлено відповідні листи в область з проханням внести зміни до Перспективного плану.
Відкриваючи нараду, Роман Коваленко зазначив, що під час численних зустрічей, на яких обговорювалася адміністративно-територіальна реформа, жителі Кагарличчини погоджувалися з тим, що найбільш привабливою і максимально ефективною була б адміністративно-територіальна одиниця в межах нинішнього району. Адже з усіх точок зору, і в першу чергу, в фінансовому плані, вона є найбільш самодостатньою.
Голова райдержадміністрації також поінформував загал, що з 1 січня ц.р. розпочала повноцінне функціонування Ржищівська ОТГ, до якої увійшли й чотири сільські ради Кагарлицького району: Гребенівська, Балико-Щучинська, Півецька та Яблунівська. Депутати районної ради вже передали Ржищеву інфраструктуру мережі охорони здоров’я, освіти, культури населених пунктів цих громад.
Втім, присутніх цікавило одне питання: як далі Кагарлицький район розвиватиметься і коли врешті-решт буде створено Кагарлицьку спроможну об’єднану територіальну громаду?
- Ми винесли на цю нараду ряд питань, інформація після розгляду яких буде систематизована і передана до Київської ОДА, - зауважив Роман Коваленко. - Можливо, це допоможе нам отримати висновок від облдержадміністрації, і робота з утворення ОТГ з центром у Кагарлику таки зрушиться з місця.
Він висловив переконання, що Кагарлицька ОТГ повинна створюватися виключно на принципах добровільності, а відповідне волевиявлення висловлене у всіх без винятку населених пунктах району (окрім тих, що вже перейшли до Ржищева).
По цьому слово було надане головному архітектору району Олегу Андрущенку, який поінформував загал про чисельність населення та площу спроможної територіальної громади.
- Територія майбутньої Кагарлицької ОТГ складатиме 52261 кв.км. Приблизна кількість населення - 27620 осіб, - наголосив доповідач. - За ініціативи міської ради у всі села району були направлені пропозиції та отримані підтвердження від сільських рад.
Начальник фінуправління РДА Наталія Перевера доповіла про надходження коштів до бюджету.
Перш за все, вона наголосила на тому, що зведений районний бюджет по власних і закріплених доходах за 2018 рік виконаний на 101,9%. Фактично надійшло 150 млн 884,4 тис. грн при запланованих 129 млн 818 тис. грн (з урахуванням змін - 148 млн грн). Темпи приросту склали 20,5%. Надходження по чотирьох сільських радах, що відійшли до Ржищева, за минулий рік склали 7 млн 796,3 тис. грн, або ж 5,3%.
Начальник відділу освіти РДА Надія Омельченко поінформувала загал про утримання закладів освіти спроможної територіальної громади.
Зокрема, вона наголосила на тому, що з 1 січня ц.р. в районі функціонує 22 дошкільних навчальних заклади, де виховується 986 діток та 18 навчальних закладів, у яких здобувають освіту 2977 учнів.
- Якщо аналізувати ситуацію в розрізі місто-село, - зазначила вона, - то у Кагарлику навчається 1750 дітей (59%), у селах - 1227 (41%). У нас є три навчальні заклади, де кількість школярів не перевищує 50-ти, це - Горохуватська школа (46 учнів), Великопріцьківська (43) та Стрітівська (33).
Серед усіх шкіл налічується 9 класів, які перебувають на індивідуальному навчанні, іншими словами - це неповні класи, де учнів менше 5-ти. Разом з тим, у Великопріцьківській школі взагалі немає двох класів - 4-го і 8-го, у Горохуватській відсутній 8 клас.
Про діяльність закладів культури поінформувала в.о. начальника відділу культури і туризму, національностей та релігій РДА Оксана Литвин. Вона повідомила, що при районному відділі культури діють 28 клубних і стільки ж бібліотечних закладів, два музеї і 7 музейних філій, а також школа мистецтв. До 2019 року їх кількість була більшою, адже до Ржищівської ОТГ відійшли 6 клубних і 5 бібліотечних закладів, а також 1 музейна філія.
- Відповідно до законодавста, - зазначила вона, - після формування об’єднаної територіальної громади мережа бібліотечних закладів стане іншою, це пов’язано зі зміною моделі роботи: при ОТГ має бути одна публічна бібліотека і дитяча, а всі інші стануть філіями.
Під час наради було обговорено також наявність приміщень для державних органів, установ, організацій та органів місцевого самоврядування спроможної
територіальної громади, утримання закладів охорони здоров’я на території Кагарличчини.
Міський голова Олександр Панюта висловив власну думку щодо реформи децентралізації, зазначивши, що об’єднану громаду створювати потрібно і двох думок тут не може бути.
- За останні два роки, - поінформував він, - ми спільно з сільськими головами та депутатами витратили немало сил та енергії, щоб у відведені законом терміни зібрати відповідні документи на створення громади. Прикро, що нам до цього часу не вдалося довести цю справу до логічного завершення. Сьогодні ми очікуємо висновку від Київської облдержадміністрації. Всі необхідні документи туди спрямовано. Але ситуація з місця, на жаль, так і не зрушилася. Втім, я вважаю, нам не слід опускати рук. Потрібно діяти. Ми не можемо залишити Стайки, Кузьминці, Великі Пріцьки, які ухвалили відповідні рішення і бачать своє майбутнє лише в Кагарлицькій ОТГ. Тож давайте гуртуватися і відстовати власну позицію. Я вважаю, що, в разі потреби, потрібно зустрічатися і з головою облдержадміністрації, щоб дізнатися, якою є його позиція з цього питання.
Роман Коваленко підсумував, що децентралізація - незворотий процес. І бізнес, і жителі населених пунктів повинні розуміти, що головна мета реформи - дати можливість територіям ефективно господарювати, використовуючі власний потенціал. І в Кагарличчини цей потенціал є.
- Адже, при правильному господарюванні, можна використовувати резерви, які є абсолютно реальними. Потрібно лише цей шанс використати. І робота у цьому напрямі вже ведеться, - запевнив голова райдержадміністрації Роман Коваленко.

І гнали ворога із кагарлицької землі

Сімдесят п’яту річницю визволення рідного міста від німецько-фашистських загарбників кагарличани відзначали другого дня Різдва – 8 січня.
З нагоди подвійного свята в міській раді відбулися урочистості за участю керівництва міста і району, зокрема голови райдержадміністрації Романа Коваленка, голови районної ради Івана Семцова, міського голови Олександра Панюти та їх заступників, ветеранів Другої світової війни, військовослужбовців, представників громадськості та ЗМІ.
До присутніх з промовами звернулися міський голова Олександр Панюта і ветеран війни, учасниця партизанського руху Зінаїда Перекотій.
У своєму виступі Олександр Паню­­та на­­го­ло-
сив: «Низько вклоняємося вам, ветерани, за мир і свободу! Кожен із вас – це жива історія України, приклад мужності та патріотизму. Ми пишаємося вами – своїми істинними героями. Ваш героїчний приклад багато десятиліть виховував нові покоління українців, які захищають сьогодні рідну землю від російських окупантів. І в сьогоднішнього покоління захисників України є така ж, як і у вашій фронтовій юності, непохитна впевненість у перемозі над ворогом».
Хвилиною мовчання присутні пом’янули жертв давноминулої війни з фашистами і загиблих у роки триваючої війни з кремлівськими окупантами.
Право покласти квіти до підніжжя Меморіалу Слави від учасників заходу було надано начальнику служби захисту інформації Кагарлицького райвійськкомату Віталієві Коробенку та оператору відділення військового обліку та бронювання сержантів і солдатів запасу РВК Віті Сарапин. Учасники самодіяльності міського Будинку культури підготували до заходу художні номери.

Заслужені пояси черняхівських каратистів

Нещодавно у місті Українка каратисти спортивного клубу “Мамай”, що у Черняхові, а саме: Роман Романько, Оленка Андрущенко, Максим Обидовський, Артем Обидовський, Сніжана Ксенжук взяли участь в атестаційних зборах спортсменів Київської та Чернігівської областей по Зендокай Карате До України. Вік учасників, що взяли участь в атестації, - від 5 до 37 років.
Екзамен для спортсменів, які були допущені до атестації, складав наступні дисципліни: розминка; відпрацювання ударів руками, ногами (2 години); спаринги в залежності від пояса й учнівського кю (мінімум 2-3 бої); перевірка фізичної кондиції і витривалості. Екзамен для всіх тривав 5 годин. Його приймали Президент Всеукраїнської федерації Зекдокай Карате До України Ігор Юкальчук (чорний пояс 4 дан) разом з тренерами різних областей.
Іспит склали не всі.
Відрадно, що каратисти спортивного клубу “Мамай” с. Черняхів пройшли випробування без зауважень, отримавши нові пояси і нові учнівські кю (ступені). Це говорить про рівень підготовки черняхівських каратистів і власне роботу їх тренера Олександра Гладких.

Знову гармоніка зібрала своїх шанувальників

Уже вісім років поспіль концертна зала районної школи мистецтв є осередком фестивалю «Мелодії гармоніки і життя». 2018 року дійство відбулося 23 грудня.

Ошатно прибрана зала школи була вщерть заповнена пошановувачами гармоніки: і виконавцями, і просто охочими послухати як виспівує цей інструмент. А зібралися вони не лише із Кагарличчини, а й з Миронівщини  та Обухова, Ржищева,  Ніжина Чернігівської області.

Того дня своє мистецтво показали присутнім зразковий ансамбль баяністів «Гармонія» школи мистецтв, виконавши твір “Бесаме-мучо”. Вихованець школи Євгеній Орел зіграв сольно “Бурю”.

Показали на що здатні гармоніка, бубон, баян (часом під сольний та колективний спів) Віктор Усик, Тетяна Погребняк, Віктор Орєшкін та його дружина Олена, Галина Топоринська, Олексій Кабанов із Кагарлика, Петро Сарапин із Переселення, Любов Бобровіцька, Василь Демиденко та Сергій Катрюк зі Слободи, Микола Дубогрій та вокальний колектив «Півчаночка» із Півців,  Володимир Лисенко зі Ставів, мирівчани Василь Нінько, Іван Сапак та Микола Ганжа, Дмитро Литвин із Халчі, ржищівчанин Олександр Сердюк, житель Обухова Віталій Заваженко та постійний відеооператор заходу Степан Євтушенко із Карапишів Миронівського району.

Ділилися своїм вмінням гри на гармоніці, співом лауреати міжнародних і Всеукраїнських конкурсів Олександр Гусаченко із Миронівки, Євген Жарінов із Ніжина, Єгор Громико з Кагарлика.

Справжньою родзинкою фестивалю став виступ гостей - інструментального ансамблю студентів Київської національної музичної академії України імені Петра Чайковського.

Не обійшлося і без подарунків. Відеооператор, а з нинішнього року й учасник фестивалю Степан Євтушенко передав директору школи Миколі Громику баян “для того із учнів школи, який має талант, але не має коштів придбати цей інструмент”.

Від імені міського голови привітав учасників заходу редактор газети “Рідне місто” Микола Семенюк та передав від міськради школі сертифікат на 1000 гривень.

У свою чергу Микола Громико подякував учасникам фестивалю за їх участь у дійстві, відданості гармоніці та міцну дружбу. Також Микола Вікторович вручив учасникам фестивалю подяки та подарунки, надані Кагарлицькою райдержадміністрацією.

Вела захід Людмила Ігнатенко. Художнє оформлення зали здійснили Людмила Кашперенко та Юлія Волошин. Звукорежисер дійства - Сергій Шевченко.

Змінено мінімальний рекомендований розмір аліментів

Завдяки прийняттю другого пакету законів у рамках проекту Кабінету Міністрів України та Міністерства юстиції України #ЧужихДітейНебуває в українському законодавстві було виокремлено поняття "мінімальний гарантований" та "мінімальний рекомендований" розміри аліментів.

Відтак, мінімальний гарантований розмір аліментів не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Однак ця сума може бути присуджена лише в тому випадку, коли у батька чи матері, які проживають окремо, не вистачає коштів для того, щоб платити більші аліменти.

Натомість, мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину прирівнюється до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З 1 січня 2019 року він становить:

- 1626 гривень для дітей менше 6 років;

- 2027 гривень для дітей 6 років і старших.

Лідери - шахісти з Кагарличчини

Міжрайонний шаховий турнір пам’яті Петра Махтейовича Коваля (вже вшосте) відбувся в суботу, 22 грудня, в міському Будинку культури за підтримки Кагарлицької міської ради.

Зауважимо, що Петро Махтеєвич був активним сподвижником цієї стародавньої гри. За життя сам багато разів організовував змагання між шахістами області. Тож тепер його вдячні колеги перейняли та продовжують це починання.

Свої навики на шахівниці показували 28 учасників із Білої Церкви, Миронівки, Богуслава, Таращі, Рокитного, Баришівки, Ржищева та Кагарлика. А от п’ятірку переможців очолили наші земляки. Загалом місця арбітри визначили так: І місце – Олег Баляс (Кагарлик), ІІ – Михайло Сокол (Кагарлик), ІІІ – Микола Литвиненко (Ржищів), ІV– Володимир Ковбасюк (Біла Церква), V– Павло Хоменко (Баришівка).

Грамоти і призи лідерам змагань вручав міський голова Олександр Панюта.

Грудневі новини з Великих Пріцьок

Турботу й увагу - кожному

У Міжнародний день людей з інвалідністю теплотою свого серця поділилися з жителями села працівники органів місцевого самоврядування. Семеро великопріцьківчан з обмеженими фізичними можливостями отримали подарунки, які вручили їм сільський голова Олександр Микитянський та соціальний працівник Наталія Лазоренко. А можливим це стало завдяки благодійності приватних підприємців Катерини Демиденко, Сергія Скорікова та керівництва ТОВ «Віскар Агро».

Вітання працівникам органів місцевого самоврядування

Тепло вітав працівників сільської ради та членів виконкому сільський голова Олександр Микитянський. Він коротко підбив підсумки роботи органів місцевого самоврядування та щиро подякував усім за хорошу, злагоджену працю, а також запевнив, що і надалі всі сили буде спрямовано на розвиток села та добробут його жителів.

Андріївські вечорниці

На це свято до світлиці Великопріцьківського сільського музею зійшлося чимало сельчан. А було тут гамірно і весело. Разом з фольклорно-етнографічним ансамблем «Журавка» всі учасники свята співали веселих пісень. Молодь села взяла участь у кусанні Калити, яку дуже смачно приготувала Віра Бацан, а дівчата ворожили на свою долю. Отримали пригощання і всі учасники свята. Вони смакували шматочками калити, солодощами та горіхами. Провела свято завідуюча сільською бібліотекою Оксана Олексієнко.

Ялиночко, гори!

Урочистості з нагоди відкриття сільської ялинки зібрали на центральну площу і дорослих, і малих жителів села. Усіх учасників заходу з початком Новорічно-Різдвяних свят привітав сільський голова Олександр Микитянський. Він також вручив подарунки всім, хто взяв участь у конкурсі на виготовлення кращої ялинкової прикраси. З місцевої школи завітали на свято Дід Мороз та Снігуронька, які також принесли всім свої теплі вітання та солодощі кмітливим малятам. Новорічними піснями веселили присутніх учасники ансамблю «Журавка». А всі дітлахи взяли участь у захоплюючих розвагах та конкурсах, які провела Оксана Олексієнко.

Новорічно-Різдвяні колядування

На святкові колядування зійшлися до світлиці Великопріцьківського сільського музею жителі села та учні місцевої школи. У затишній залі у виконанні ансамблю «Журавка» та молоді села звучали пісні зимового циклу, колядки, щедрівки, віншування. До організації святкового дійства доклали рук директор сільського Будинку культури Тетяна Кваша та Надія і Володимир Крапиви - художній керівник та концертмейстер БК. Магія Різдвяної атмосфери поєднала всіх учасників свята в єдину й дружну сім’ю. Тож кожен, хто завітав того дня до сільського музею, поніс додому у своєму серці благодатне світло Новорічно-Різдвяної пори.

Спільними зусиллями на славу Божу

19 грудня в церкві святого Миколая Чудотворця села Кадомка було звершено святкову літургію з нагоди храмового свята. І традиційно після служби настоятель Юрій Литвин, який очолює парафію вже 8 років, ділився досягненнями за прожитий рік. Своєї радості не міг стримати ні сам настоятель, ні прихожани, ні священики, які відвідали святкове богослужіння. А порадіти справді є чому.

Хто хоч раз був у Кадомській церкві, той прекрасно знає масштаби дерев’яної споруди, її старовинні розписи. І одна з головних проблем полягає в тому, щоб підтримувати цей вигляд у відповідному стані. От тільки на це потрібні й відповідні кошти, а церква просто не має де їх взяти. Звичайно, постійні прихожани роблять свої скромні пожертви, які, накопичившись, витрачаються на першочергові потреби. Та тільки фарба на стінах лущиться й опадає під ноги, самі стіни просідають, а розписи втрачають свій вигляд. Тож о. Юрій за підтримки голови села Наталії Савченко зважився на реставрацію внутрішної частини. Тільки на думці тоді було пофарбувати притвор, що успішно виконали працівники клубу, сільської ради, дитсадка та школи. А в які масштаби весь цей ремонт переріс - навіть нам самим не віриться.

Робота кипіла ціле літо і всю осінь. Дякувати Господу, вона цього року видалася напрочуд теплою. В результаті пофарбована вся внутрішня частина церкви. І все це, не перериваючи щонедільних служб. Паралельно з цими роботами в подвір’ї облаштували криницю, а задля того, аби стіни не просідали, навколо храму було залито обмостку. Лише постійним прихожанам, які доклали до цього свої фізичні зусилля, зрозуміло, яких сил нам це коштувало. Але ж як любо споглядати свою працю і розуміти, що ти не стояв осторонь.

Однією з важливих проблем, яка турбувала всіх з настанням холодів, була відсутність опалення. Кожної зими в церкві була така ж мінусова температура, як і на вулиці. Роками ми шукали варіанти вирішення цього питання і щоразу на перешкоді ставала відсутність коштів. Нарешті ми можемо похвалитися тим, що не мерзнемо. Адже до церкви було підведено 3 фази, зроблено заземлення, куплено і підключено 2 теплові пушки для опалення. Як же легко все це вміщається в один рядок, а скільки часу, сил, нервів і коштів на це витрачено! Та результат того вартий. Тепер у храмі святого Миколая Чудотворця не жарко, але при мінусовій погоді на вулиці градусник у церкві показує плюс і ти не перетворюєшся на крижинку.

До храмового свята лишалися лічені дні, та робота не припинялася. На дзвіниці замінено старі віконні рами на нові металопластикові вікна. А на вході перед всіма бажаючими відкриті новесенькі двері з натурального дерева. У вівтарі та ризниці оновлено меблі, придбано чимало необхідної церковної атрибутики. І навіть вночі храм видно на все село, як удень, бо голова села подбала про його зовнішнє підсвічування.  

Це колосальна робота. І ми ніколи б її не зробили, якби не люди, які відгукнулися на наші прохання, і ті, хто, споглядаючи наші старання, пропонував свою допомогу сам. Тож ми висловлюємо найщирішу подяку директорам фірми «Агроексперт» Віталію Григоровичу Наріжному та Леоніду Васильовичу Яременку, Роману Петровичу Ткачу, Миколі Якимовичу Гриценку і всім працівникам магазину «Декор» за найрізноманітніші консультації, фермерському господарству «Лорак» і особисто Ларисі Олексіївні Кушнір, директору «Райпроменерго» Володимиру Івановичу Голубу, директору ПраТ «Агрофорт» Людмилі Валентинівні Онуці. Звичайно ж, ми дуже дякуємо голові села Наталії Петрівні та місцевим фермерам-одноосібникам Анатолію Андрійовичу Білеці, Василю Васильовичу Вегері та Володимиру Миколайовичу Коробенку.

Висловлюємо нашу дяку вірним прихожанам, які хоч і не бувають на кожній службі, але знають про всі проблеми нашої церкви та допомагають їх вирішувати. Це сім’я Коваленків -  Миколи та Ірини з Кагарлика, сім’я пані Жанни з Піїв, раба Божа Валентина з с. Бурти, сім’я Личів - Руслана та Наталії з Києва, Валентина Олександрівна Коробенко із с. Зорівка, Андрій Віталійович Науменко, сім’ї Олександра Салія, Валерія Анісімова та Антона Коломійця з Києва.

За фізичну допомогу у втіленні всіх робіт особлива подяка нашим односельчанам - сім’ям Вітенків, Красуцьких, Кучеренків та Ласкаржевських, Тетяні Андріївні Кучеренко. І кожному кадомчанину, хто не лишився осторонь збору коштів на ремонт нашої святині, ми також дякуємо від щирого серця. Нехай Господь чує ваші молитви, посилає вам свої ласки та щедроти і сторицею повертає вам за всі ваші добрі справи.