Пошук

Двоє загиблих від дерев

У період з 1 по 15 січня до Кагарлицького відділення поліції надійшло 187 заяв і повідомлень про злочини і події, що вчинені або готуються. В останній час спостерігається значний ріст таких видів злочинів, як крадіжки особистого майна, шахрайство та інші. Тому велика увага керівництва відділення приділяється профілактиці правопорушень, як провідної ланки роботи дільничних інспекторів поліції та інспекторів патрульної служби, адже саме від цього і залежить криміногенна ситуація на території Кагарлицького району.

Так, 1.01. о 17:40 до Кагарлицького відділення поліції надійшло повідомлення зі служби 102 від гр-на. Н. про те, що в с. Черняхів його побили наглядно відомі особи. На даний час проводяться оперативно-розшукові заходи зі встановлення нападників.

2.01. о 01:16  надійшло повідомлення, що о 01:15 в с. Черняхів заявник побачив, як з магазину викрали майно. Виїздом СОГ на місце події підозрюваного було затримано, проводяться слідчі дії.

4.01. о 13:17 надійшло повідомлення, що в с. Халча до приїзду швидкої допомоги помер гр-н. М. На нього впало дерево. Проводиться перевірка.

5.01. о 17:59 надійшло повідомлення, що о 17:45 до приймального відділення Кагарлицької ЦРЛ доставлено жительку

с. Слобода з переохолодженням та саднами на обличчі. 6.01. в реанімаційному відділенні Кагарлицької ЦРЛ ця громадянка померла. За даним фактом проводиться перевірка.

6.01. надійшла письмова заява від гр-ки. Н., жительки м. Кагарлик, про те, що вона в приміщенні Кагарлицької ЦРЛ залишила свій мобільний телефон та згодом виявила його відсутність. На даний час проводяться оперативно-розшукові заходи зі встановлення місцезнаходження мобільного телефону.

9.01. о 16:36 надійшло повідомлення, що о 16:35 в с. Новосілки помер чоловік. Виїздом СОГ на місце події було з’ясовано, що чоловік під час спилювання дерева не дотримався заходів особистої безпеки та під час падіння дерева не встиг відбігти на безпечну відстань, внаслідок чого дерево впало на чоловіка, який від отриманих травм помер на місці. За даним фактом проводиться перевірка.

10.01. надійшло повідомлення, що в с. Липовець невідомі викрали тюнер з будинку. На даний час проводяться оперативно-розшукові заходи.

11.01. надійшла письмова заява від гр-ки. Л., жительки

с. Стрітівка, про те, що її колишній чоловік ухиляється від сплати аліментів на утримання дочки. За даним фактом проводиться перевірка.

11.01. надійшла письмова заява від гр-на. С., жителя м. Кагарлик, про те, що під час придбання товару через інтернет він здійснив передоплату та по даний час товар не отримав. Проводяться оперативно-розшукові заходи зі встановлення особи продавця.

12.01. надійшла письмова заява від гр-на. В., жителя с. Іванівка, про те, що 11.01 та 12.01 він перерахував гроші невідомій особі на ім’я Володимир за покупку трактора, але по даний час трактор не отримав. А продавець не виходить на зв’язок. На даний час проводяться оперативно-розшукові заходи зі встановлення особи продавця.

13.01. о 13:42 надійшло повідомлення від гр-на. А. про те, що в с. Черняхів, в його будинку зламана решітка, все перевернуто та викрадено особисті речі. Останній раз він був у будинку перед новим роком. На даний час проводяться оперативно-розшукові заходи.

13.01. в одному з торговельних закладів міста Кагарлик спрацювала кнопка тривожного сповіщення, коли один з покупців намагався винести алкогольні напої поза касою. Під час документування крадіжки, правопорушник виявив непокору правоохоронцям та почав розмахувати руками. Працівник поліції охорони відреагував професійно, одразу застосував до нього прийоми самозахисту і затримав чолов’ягу на місці правопорушення. За даним фактом проводиться перевірка.

14.01. до Кагарлицького відділення поліції  надійшла письмова заява від гр-ки. О., жительки м. Кагарлик, про те, що її колишній чоловік ухиляється від сплати аліментів на утримання дітей. За даним фактом проводиться перевірка.

«Це не мене нагородили, це нас усіх»

Минулого понеділка, 14 січня, голова райдержадміністрації роман Коваленко та голова райради Іван Семцов в урочистій обстановці вручили керівнику Кагарлицького районного споживчого товариства Віталію М’яснікову відзнаку Президента України “За гуманітарну участь в антитерористичній операції”.

Віталій Семенович справді доклав немалих зусиль, щоб організувати в своїй установі пункт збору допомоги військовослужбовцям, які захищають територіальну цілісність України на сході, виділивши приміщення і доклавши своїх сил і енергії для доброї справи. Дружно і злагоджено разом з ним працював і його колектив, яким він безперечно пишається.

- Усі зусилля не тільки від нас, у мене на руках списки фермерських господарств, установ, організацій, небайдужих людей Кагарличчини, які доклали своїх коштів, одягу, продуктів харчування, речей першої необхідності, запасних частин до техніки та ще багато чого, щоб допомогти воїнам. Тож ця відзнака (медаль та плакетка) - не моя нагорода, це нагорода усіх нас. Головне - вчасно і від душі.

Чиї коні? Кагарлицькі

...Будьонний спустився з трибуни, підійшов до Андрія, поплескав по плечу. Запитав, звідки такий вправний вершник. «З Кагарлика, товаришу маршал», - відповів Андрій. «І коні ваші?» - «І коні наші, кагарлицькі, товаришу маршал». Будьонний тут же дав вказівку укласти угоду з Кагарлицьким кінним заводом на постачання скакунів до армії.

То було у 1940 році на скачках у Москві. Суперники були серйозні, та Андрію Волошину вдалось стати призером. Його кобила Тарантелла проявила в змаганнях найкращі якості. Власне, із сорокового року і стало відомо по всій країні про кагарлицьких коневодів.

I не один Андрій Волошин прославив наш Кагарлик. У 1941 році 15 червня організовувались чергові скачки у Києві. Від нас там виступав Семен Янішевський на жеребці Трафальгард. І виграв. І одержав грошову премію. І одночасно одержав запрошення взяти участь у наступних змаганнях, які планувалися на 22 червня.

Самі розумієте, що ці змагання не відбулися - війна. Кагарлицький кінний завод готувався до евакуації. Розсортували кінне поголів'я - жеребців передали до армії, конематок погнали за Дніпро.

А вже по війні той же Семен Янішевський з товаришами їздив на розшуки кагарлицького табуна. Та знайдено було коней лише шестеро. Перспективи відродження кінного заводу стали примарними. В серпні 45-го він юридично завершив своє існування.

* * *

Історія конезаводу починається з 1930 року. Колгосп імені Леніна закупив 25 племінних жеребчиків і 6 кобил. Вони й стали базою для майбутнього маточного ядра. Спочатку це була просто конярська товарна ферма, а згодом, у 1935 році, вона перейменувалась у племінну конярську ферму, у 1936 році - у колгоспний кінний завод.

Велику роль в створенні і розвитку заводу відіграв Є. В. Сдобнєв, який спочатку працював тренером, а потім завідуючим конезаводом. Працював він  добре, ініціативно, за що неодноразово одержував премії, зокрема, у 1938 році  був нагороджений патефоном.

Розведення коней було поставлено на наукову основу. Велика увага  приділялась правильній годівлі, догляду і утриманню поголів'я, особливо парувальній кампанії, а потім вирощенню молодняка. Для цього в колгоспі створювалась належна матеріальна база. Так, завод займав площу до 20 гектарів; на чотирьох гектарах — маточна конюшня і варок (загороджений дворик); 0,5 гектара — тренерська конюшня; 15 гектарів — колгоспний іподром.

Ретельно складалися кормові раціони для всіх груп коней. Потреби в них задовольнялися вповні. Так, наприклад, у 1937 році для племінного поголів’я було виділено 1034 цнт вівса, 621 цнт сіна, 1076 цнт ярої соломи, 300 цнт кормової моркви. Всі матки і молодняк протягом цілого сезону перебували на випасах.

Значний поштовх до поліпшення племінної роботи дало запровадження у 1938 році штучного осіменіння. Підготував колгосп і свого спеціаліста  - техніка штучного осіменіння. Ним став С. Д. Янішевський, який закінчив спеціальні курси  при Київській державній конюшні. Працював він разом із своїм помічником В. С. Васильченком.

Пункт штучного осіменіння колгоспу зробив певний вклад у поліпшення породних якостей поголів’я коней у колгоспах як Кагарлицького, так і сусіднього Миронівського районів.

Конезавод не лише займався осіменінням кобил з інших колгоспів, а й сам реалізовував племінну продукцію. Вона продавалась після апробації на іподромних випробуваннях. Ось факт: за 8 років колгосп імені Леніна тільки племінних жеребців і маток реалізував іншим колгоспам відповідно 52 і 28. А всього  із 1931 по 1938 рік було продано півтори сотні голів. Сюди входять і ті коні, які здавалися в армійські кавалерійські частини.

* * *

Як уже розповідалось вище, кагарлицькі коні на змаганнях всесоюзного рівня відзначалися високими швидкісними якостями, витривалістю і грацією, що й помітив маршал Будьонний.

Це - результат добре, на науковому рівні, організованих заїздів, тренінгу та іподромних випробувань коней у Кагарлицькому конезаводі. Вони здійснювалися під керівництвом завідуючого конезаводом Є. В. Сдобнєва. Він же був і тренером. Навчав, як правильно об’їжджати молодняк коней. Об’їздка півторарічного молодняку проводилась по колу біля тренерської конюшні. Привчали лошат до вуздечки і вудил. І вже до кінця другого місяця об’їздки молодняк спокійно ходив під сідлом, слухався керування. Метод Сдобнєва, коли лошат спочатку привчали до вершника, а потім до сідла, давав добрі результати. Коні, які були в тренінгу, не перевтомлювались і не виконували надмірної роботи. На конезаводі не зафіксовано жодного випадку захворювання чи відхилення від норми молодняку під час об’їздки.

Щopoкy через тренінг-пункт конезаводу пропускалися 20-25 голів племінного молодняку також інших колгоспів району. При цьому їх конюхи набували практичних навичок і теоретичних знань.

Іподромні випробування молодняк конезаводу почав проходити із 1931 року. Кагарлицькі коні побували на іподромах Харкова, Одеси, Кіровограда, Білої Церкви. І, як правило, завойовували призові місця. Наприклад, С.Д. Янішевський за вісім років 91 раз займав призові місця

* * *

Отож цілком закономірно, що на скачках у Москві в 1940 році кагарлицькі коні були високо оцінені маршалом Будьонним. Хто-хто, а він добре знався на конях...

Ми з вами, добровольці!

Днями ми повернулися зі сходу від наших добровольців.

Погодні умови ніколи не стануть на заваді того, щоб доставити волонтерську допомогу нашим захисникам від небайдужих людей.

Пральна машина-автомат, берці, термобілизна, тактичні ліхтарі, колеса до авто, медицина, продукти харчування, новорічно-різдвяні подарунки, предмети гігієни, малюнки, усілякі вироби і теплі листи від дітей - перелік того, що їхало за сотні кілометрів до військових.

Побували в підрозділі ДУК Правий Сектор тактичній групі «Сапсан» і у медиків ПС. Це - Карлівка, Водяне, Опитне Донецької області.

Від усієї душі щиро дякую фермеру Григорію Кулініченку за наданий транспорт, який доставив мене вночі у Київ, звідки я у іншому авто з екіпажем попрямувала на схід, а також водієві Володимиру Лисенку; фермеру Михайлу Блаху - завдяки Михайлу Михайловичу ми мали 47 літрів дизелю; вчителю історії Кагарлицької школи № 2 Ользі Куцій та її друзям, Уляні Денисівні Миколенко (кагарличанці, якій більше як 80 літ), Євгену Калініченку і його дружині Юлії - вони закупили тактичні ліхтарі; Галині Демиденко (постійному помічнику) за каву і вологі серветки; вчителю Вікторії Потайчук і учням 4, 6, 8 класів міської школи № 2; Марійці Куцій та Марійці Ширенковій; моїм друзям із сонячної Іспанії за предмети медицини, берці, смачні гостинці; Людмилі Герасименко, Ігорю Громакову із Ржищева за предмети гігієни, а також вихованцям Ржищівського ЦДЮТ (керівник Надія Терещенко), небайдужим жителям Фастова; жителю Яготина Армену Шахар’янцу. Щиро дякую своєму екіпажу - Едуарду Копилову і Вадиму Пузиревичу - за плідно виконану сумісну роботу.

Р. S. На даний час ми працюємо над придбанням медичних тактичних рюкзаків для медиків ДУК Правий Сектор і їх наповненням. Будемо раді вашій участі в цьому.

В очікуванні сьомого туру

Результативно завершилися матчі шостого туру відкритого чемпіонату Кагарлицького району з футзалу сезону зима 2018-2019 р.

13 січня зустрічалися:
ФК «Черняхів» (с. Черняхів) - ФК «Арсенал» (м. Кагарлик) - 4-4;
ФК «Сущани» (с. Сущани) - ФК «Липовець» (с. Липовець) - 0-1;
ФК «Юнiор» (с.Пії) - ФК «Бурти» (с.Бурти) - 9-4;
«ДЮСШ- Пiрамiда» (м.Ржищів) - ФК («Тернiвка») - + (технічна поразка ДЮСШ через неявку на календарну гру);
ФК «Приднiпров`я» (м.Кагарлик - ФК «Лев» (с. Мирівка) - 9-1;
ФК «Пiрамiда» (м.Ржищів) - «ДЮСШ» (м. Кагарлик) - 14-1;
ФК «Шубiвка» (с. Шубівка) - ФК «Iнтер» (Кагарлицький район) - 6-4.

Сьомий тур чемпіонату пройде 20 січня 2018 року. Запрошуємо вболівальників відвідати наступні матчі:
10.00-10.40 ФК «Липовець» - ФК «Пiрамiда»; 
10.50-11.30 ФК «Сущани» - ФК «Шубiвка»;
11.40-12.20 ФК «Тернiвка» - ФК «Юнiор»;
12.30-13.10 ФК «Бурти» с. Бурти- ФК «Черняхів»;
13.20-14.00 «ДЮСШ» Кагарлик - ФК «Приднiпров`я»;
14.10-14.50 ФК «Лев» - «ДЮСШ-Пiрамiда»;
15.00-15.40 ФК «Iнтер» - ФК «Арсенал» м. Кагарлик.

Нагадуємо, що всі матчі відкритого чемпіонату Кагарлицького району із футзалу сезону зима 2018-2019 р. проводяться у Фізкультурно-оздоровчому комплексі м. Кагарлика по вулиці Стадіона.

Президент України Петро Порошенко відвідав Бориспільський академічний ліцей

Під час робочого візиту на Київщину, Президент України завітав на День відкритих дверей до новозбудованого Бориспільського академічного ліцею. Інноваційний учбовий заклад містить навчальні аудиторії та спеціалізовані лабораторії, оснащені сучасним обладнанням, з багатофункціональним програмним забезпеченням, з новочасними дидактичними моделями, приладами і пристроями, лінгафонні кабінети, класи образотворчого та музичного мистецтва, спортивні та хореографічні зали, актову залу зі звуковим та світловим обладнанням, бібліотеку та читальну залу, медичний блок, обідню залу, інтерактивний тир.

«Кращий пожежний – це ти обережний»

Затверджено
Наказом ДПТУкраїни
від «15» листопада 2018р. № 2-аг

Умови проведення Всеукраїнського конкурсу
Дитячих малюнків та робіт декоративно – прикладної творчості на протипожежну та техногенну тематику
«Кращий пожежний – це ти обережний»

1. Загальні положення

Всеукраїнський конкурс дитячих малюнків та робіт декоративно – прикладної творчості на протипожежну та техногенну тематику «Кращий пожежний – це ти обережний» проводиться серед дітей різного віку з метою формування у підростаючого покоління громадського світогляду і громадської позиції у забезпеченні пожежної та техногенної безпеки в державі, виховання культури безпеки життєдіяльності.

2. Основні завдання конкурсу

Залучення дітей різного віку до вивчення та популяризації правил пожежної й техногенної безпеки, формування у них навичок обережного поводження з вогнем, виховання почуття відповідальності за збереження від вогню та інших надзвичайних ситуацій навколишнього середовища.

3. Керівництво конкурсом

Загальне керівництво здійснюють ДСНС України та ДПТ України.

Інформаційну підтримку надає журнал «Пожежна та техногенна безпека»

4. Учасники конкурсу

Учасниками конкурсу можуть бути діти віком від 6 до 18 років.

Передбачено розподіл учасників на три вікові категорії:

від 6 до 10 років;

від 11до 14 років;

від 15 до 18 років.

5. Номінації конкурсу

1. Художня творчість.

2. Декоративно – прикладна творчість .

6. Порядок і термін проведення

Конкурс триватиме від 14 січня 2019 року до 30 квітня 2019 року. Проводять його в три етапи:

1. 1-й – районний, міський – від 14 січня до 17 лютого;

2. 2-й – обласний - від 18 лютого до 29 березня;

3. 3-й - Всеукраїнський, (завершальний - у м. Києві) - протягом квітня.

Для організації та проведення всіх етапів конкурсу на місцях створюють оргкомітети до складу яких входять представники головних управлінь (управлінь) ДСНС України, місцевих організацій Добровільного пожежного товариства України, ЗМІ та інші зацікавлені організації. Оргкомітети вирішують питання пов’язані з підготовкою і проведенням конкурсу, формують умови проведення регіонального етапу, склад журі.

Журі оцінює роботи та визначає переможців для участі в наступних етапах.

7. Умови проведення

Роботи виконуються на теми (на вибір):

1. Запобігання пожежам від необережного поводження з вогнем;

2. Захист дітей від пожеж та інших надзвичайних ситуацій;

3. Робота, навчання й побут професійних пожежників – рятувальників, працівників ДПТ України, дружин юних пожежників;

4. Заняття пожежно-прикладним спортом;

5. Пожежі в побуті та на виробництві, лісові пожежі й на хлібних полях;

6. Правила поведінки в разі виявлення вибухонебезпечних предметів.

До робіт художньої творчості відносяться малюнки виконані різними художніми засобами (фарбами, олівцями, фломастерами, крейдою та ін.)

До робіт декоративно - прикладної творчості відносяться композиції виконані за допомогою: аплікації, колажу, вишивки, в’язання, батику, бісероплетіння, випалювання, художньої різьби, чеканки, ліплення, вітражу, іграшок та ін..

На 3-й Всеукраїнський завершальний етап конкурсу подаються виключно роботи переможців обласних етапів. Інші роботи до розгляду прийматися не будуть. Роботи на 3-й етап конкурсу надсилати до 10 квітня 2019 року на адресу: 04074, м. Київ, вул. Бережанська, 5, Добровільне пожежне товариство України.

На зворотній сторінці потрібно вказати назву роботи, прізвище, ім’я, по батькові, вік, домашню адресу, номер телефону, навчальний заклад (для школярів та студентів), електронну пошту.

Подані на конкурс роботи, авторам не повертаються. Організатори залишають за собою право використовувати їх для пожежно-профілактичної діяльності, спрямованої на зміцнення пожежної безпеки в Україні та запобігання надзвичайним ситуаціям.

8. Критерії конкурсних оцінок

Роботи художньої творчості оцінюють за такими критеріями:

• змістовність;

• оригінальність ідеї;

• художній рівень;

• кольорове вирішення.

Роботи декоративно - прикладної творчості оцінюють за такими

критеріями:

• змістовність;

• оригінальність ідеї;

• майстерність виконання;

• використані матеріали.

9. Нагородження учасників

Оргкомітет конкурсу на завершальному етапі визначає трьох переможців у кожній віковій категорії в обох номінаціях.

Переможці Всеукраїнського етапу нагороджуються подарунками:

за перше місце – на суму до 600 грн;

за друге – до 500 грн;

за третє – до 400 грн.

За рішенням журі, можливе заохочення:

активних учасників дипломами та подарунками на суму до 200 грн.

активних організаторів конкурсу подарунками на суму до 600 грн.

Для отримання подарунків переможцям слід надати оргкомітету копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера дитини.

10. Забезпечення проведення конкурсу

ДСНС України забезпечує підтримку в проведенні конкурсу.

Добровільне пожежне товариство України забезпечує його організацію, придбання дипломів та подарунків для переможців .

Редакція журналу «Пожежна та техногенна безпека» забезпечує висвітлення та підсумки конкурсу в журналі.

На незворотному шляху децентралізації

Уже більше року потенційні члени майбутньої Кагарлицької об’єднаної територіальної громади очікують на позитивний висновок від Київської облдержадміністрації, який би став “зеленим світлом” для створення нової адміністративно-територіальної одиниці на Київщині. Адже лише після відповідного висновку, який повинен завізувати голова облдержадміністрації, ЦВК зможе призначити вибори до Кагарлицької ОТГ.

Питання формування спроможної об’єднаної громади на території нашого району з центром у Кагарлику стало основним під час наради в Кагарлицькій райдержадміністрації
3 січня, яку провів голова РДА Роман Коваленко. Очільники сіл з різних куточків району прибули на цей захід, аби “звірити годинники”, висловити пропозиції та заслухати думки щодо цього від керівництва району, адже участь в нараді взяли також голова районної ради Іван Семцов та мер міста Олександр Панюта. На засідання були запрошені керівники підприємств і організацій району, начальники структурних підрозділів РДА. У кулуарах, перед засіданням, сільські голови висловлювали своє обурення затримкою в отриманні висновку з облдержадміністрації, мовляв, таким чином, у Києві намагаються примусово приєднати згідно з Перспективним планом формування територій Київської області до Ржищівської ОТГ ще деякі населені пункти району, порушуючи тим самим головний принцип реформи, який полягає саме в добровільності об’єднання громад. Адже і у Стайках, і у Кузьминцях, і у Великих Пріцьках люди вже висловили бажання бути у складі Кагарлицької ОТГ, про що було направлено відповідні листи в область з проханням внести зміни до Перспективного плану.
Відкриваючи нараду, Роман Коваленко зазначив, що під час численних зустрічей, на яких обговорювалася адміністративно-територіальна реформа, жителі Кагарличчини погоджувалися з тим, що найбільш привабливою і максимально ефективною була б адміністративно-територіальна одиниця в межах нинішнього району. Адже з усіх точок зору, і в першу чергу, в фінансовому плані, вона є найбільш самодостатньою.
Голова райдержадміністрації також поінформував загал, що з 1 січня ц.р. розпочала повноцінне функціонування Ржищівська ОТГ, до якої увійшли й чотири сільські ради Кагарлицького району: Гребенівська, Балико-Щучинська, Півецька та Яблунівська. Депутати районної ради вже передали Ржищеву інфраструктуру мережі охорони здоров’я, освіти, культури населених пунктів цих громад.
Втім, присутніх цікавило одне питання: як далі Кагарлицький район розвиватиметься і коли врешті-решт буде створено Кагарлицьку спроможну об’єднану територіальну громаду?
- Ми винесли на цю нараду ряд питань, інформація після розгляду яких буде систематизована і передана до Київської ОДА, - зауважив Роман Коваленко. - Можливо, це допоможе нам отримати висновок від облдержадміністрації, і робота з утворення ОТГ з центром у Кагарлику таки зрушиться з місця.
Він висловив переконання, що Кагарлицька ОТГ повинна створюватися виключно на принципах добровільності, а відповідне волевиявлення висловлене у всіх без винятку населених пунктах району (окрім тих, що вже перейшли до Ржищева).
По цьому слово було надане головному архітектору району Олегу Андрущенку, який поінформував загал про чисельність населення та площу спроможної територіальної громади.
- Територія майбутньої Кагарлицької ОТГ складатиме 52261 кв.км. Приблизна кількість населення - 27620 осіб, - наголосив доповідач. - За ініціативи міської ради у всі села району були направлені пропозиції та отримані підтвердження від сільських рад.
Начальник фінуправління РДА Наталія Перевера доповіла про надходження коштів до бюджету.
Перш за все, вона наголосила на тому, що зведений районний бюджет по власних і закріплених доходах за 2018 рік виконаний на 101,9%. Фактично надійшло 150 млн 884,4 тис. грн при запланованих 129 млн 818 тис. грн (з урахуванням змін - 148 млн грн). Темпи приросту склали 20,5%. Надходження по чотирьох сільських радах, що відійшли до Ржищева, за минулий рік склали 7 млн 796,3 тис. грн, або ж 5,3%.
Начальник відділу освіти РДА Надія Омельченко поінформувала загал про утримання закладів освіти спроможної територіальної громади.
Зокрема, вона наголосила на тому, що з 1 січня ц.р. в районі функціонує 22 дошкільних навчальних заклади, де виховується 986 діток та 18 навчальних закладів, у яких здобувають освіту 2977 учнів.
- Якщо аналізувати ситуацію в розрізі місто-село, - зазначила вона, - то у Кагарлику навчається 1750 дітей (59%), у селах - 1227 (41%). У нас є три навчальні заклади, де кількість школярів не перевищує 50-ти, це - Горохуватська школа (46 учнів), Великопріцьківська (43) та Стрітівська (33).
Серед усіх шкіл налічується 9 класів, які перебувають на індивідуальному навчанні, іншими словами - це неповні класи, де учнів менше 5-ти. Разом з тим, у Великопріцьківській школі взагалі немає двох класів - 4-го і 8-го, у Горохуватській відсутній 8 клас.
Про діяльність закладів культури поінформувала в.о. начальника відділу культури і туризму, національностей та релігій РДА Оксана Литвин. Вона повідомила, що при районному відділі культури діють 28 клубних і стільки ж бібліотечних закладів, два музеї і 7 музейних філій, а також школа мистецтв. До 2019 року їх кількість була більшою, адже до Ржищівської ОТГ відійшли 6 клубних і 5 бібліотечних закладів, а також 1 музейна філія.
- Відповідно до законодавста, - зазначила вона, - після формування об’єднаної територіальної громади мережа бібліотечних закладів стане іншою, це пов’язано зі зміною моделі роботи: при ОТГ має бути одна публічна бібліотека і дитяча, а всі інші стануть філіями.
Під час наради було обговорено також наявність приміщень для державних органів, установ, організацій та органів місцевого самоврядування спроможної
територіальної громади, утримання закладів охорони здоров’я на території Кагарличчини.
Міський голова Олександр Панюта висловив власну думку щодо реформи децентралізації, зазначивши, що об’єднану громаду створювати потрібно і двох думок тут не може бути.
- За останні два роки, - поінформував він, - ми спільно з сільськими головами та депутатами витратили немало сил та енергії, щоб у відведені законом терміни зібрати відповідні документи на створення громади. Прикро, що нам до цього часу не вдалося довести цю справу до логічного завершення. Сьогодні ми очікуємо висновку від Київської облдержадміністрації. Всі необхідні документи туди спрямовано. Але ситуація з місця, на жаль, так і не зрушилася. Втім, я вважаю, нам не слід опускати рук. Потрібно діяти. Ми не можемо залишити Стайки, Кузьминці, Великі Пріцьки, які ухвалили відповідні рішення і бачать своє майбутнє лише в Кагарлицькій ОТГ. Тож давайте гуртуватися і відстовати власну позицію. Я вважаю, що, в разі потреби, потрібно зустрічатися і з головою облдержадміністрації, щоб дізнатися, якою є його позиція з цього питання.
Роман Коваленко підсумував, що децентралізація - незворотий процес. І бізнес, і жителі населених пунктів повинні розуміти, що головна мета реформи - дати можливість територіям ефективно господарювати, використовуючі власний потенціал. І в Кагарличчини цей потенціал є.
- Адже, при правильному господарюванні, можна використовувати резерви, які є абсолютно реальними. Потрібно лише цей шанс використати. І робота у цьому напрямі вже ведеться, - запевнив голова райдержадміністрації Роман Коваленко.

І гнали ворога із кагарлицької землі

Сімдесят п’яту річницю визволення рідного міста від німецько-фашистських загарбників кагарличани відзначали другого дня Різдва – 8 січня.
З нагоди подвійного свята в міській раді відбулися урочистості за участю керівництва міста і району, зокрема голови райдержадміністрації Романа Коваленка, голови районної ради Івана Семцова, міського голови Олександра Панюти та їх заступників, ветеранів Другої світової війни, військовослужбовців, представників громадськості та ЗМІ.
До присутніх з промовами звернулися міський голова Олександр Панюта і ветеран війни, учасниця партизанського руху Зінаїда Перекотій.
У своєму виступі Олександр Паню­­та на­­го­ло-
сив: «Низько вклоняємося вам, ветерани, за мир і свободу! Кожен із вас – це жива історія України, приклад мужності та патріотизму. Ми пишаємося вами – своїми істинними героями. Ваш героїчний приклад багато десятиліть виховував нові покоління українців, які захищають сьогодні рідну землю від російських окупантів. І в сьогоднішнього покоління захисників України є така ж, як і у вашій фронтовій юності, непохитна впевненість у перемозі над ворогом».
Хвилиною мовчання присутні пом’янули жертв давноминулої війни з фашистами і загиблих у роки триваючої війни з кремлівськими окупантами.
Право покласти квіти до підніжжя Меморіалу Слави від учасників заходу було надано начальнику служби захисту інформації Кагарлицького райвійськкомату Віталієві Коробенку та оператору відділення військового обліку та бронювання сержантів і солдатів запасу РВК Віті Сарапин. Учасники самодіяльності міського Будинку культури підготували до заходу художні номери.

Заслужені пояси черняхівських каратистів

Нещодавно у місті Українка каратисти спортивного клубу “Мамай”, що у Черняхові, а саме: Роман Романько, Оленка Андрущенко, Максим Обидовський, Артем Обидовський, Сніжана Ксенжук взяли участь в атестаційних зборах спортсменів Київської та Чернігівської областей по Зендокай Карате До України. Вік учасників, що взяли участь в атестації, - від 5 до 37 років.
Екзамен для спортсменів, які були допущені до атестації, складав наступні дисципліни: розминка; відпрацювання ударів руками, ногами (2 години); спаринги в залежності від пояса й учнівського кю (мінімум 2-3 бої); перевірка фізичної кондиції і витривалості. Екзамен для всіх тривав 5 годин. Його приймали Президент Всеукраїнської федерації Зекдокай Карате До України Ігор Юкальчук (чорний пояс 4 дан) разом з тренерами різних областей.
Іспит склали не всі.
Відрадно, що каратисти спортивного клубу “Мамай” с. Черняхів пройшли випробування без зауважень, отримавши нові пояси і нові учнівські кю (ступені). Це говорить про рівень підготовки черняхівських каратистів і власне роботу їх тренера Олександра Гладких.

Знову гармоніка зібрала своїх шанувальників

Уже вісім років поспіль концертна зала районної школи мистецтв є осередком фестивалю «Мелодії гармоніки і життя». 2018 року дійство відбулося 23 грудня.

Ошатно прибрана зала школи була вщерть заповнена пошановувачами гармоніки: і виконавцями, і просто охочими послухати як виспівує цей інструмент. А зібралися вони не лише із Кагарличчини, а й з Миронівщини  та Обухова, Ржищева,  Ніжина Чернігівської області.

Того дня своє мистецтво показали присутнім зразковий ансамбль баяністів «Гармонія» школи мистецтв, виконавши твір “Бесаме-мучо”. Вихованець школи Євгеній Орел зіграв сольно “Бурю”.

Показали на що здатні гармоніка, бубон, баян (часом під сольний та колективний спів) Віктор Усик, Тетяна Погребняк, Віктор Орєшкін та його дружина Олена, Галина Топоринська, Олексій Кабанов із Кагарлика, Петро Сарапин із Переселення, Любов Бобровіцька, Василь Демиденко та Сергій Катрюк зі Слободи, Микола Дубогрій та вокальний колектив «Півчаночка» із Півців,  Володимир Лисенко зі Ставів, мирівчани Василь Нінько, Іван Сапак та Микола Ганжа, Дмитро Литвин із Халчі, ржищівчанин Олександр Сердюк, житель Обухова Віталій Заваженко та постійний відеооператор заходу Степан Євтушенко із Карапишів Миронівського району.

Ділилися своїм вмінням гри на гармоніці, співом лауреати міжнародних і Всеукраїнських конкурсів Олександр Гусаченко із Миронівки, Євген Жарінов із Ніжина, Єгор Громико з Кагарлика.

Справжньою родзинкою фестивалю став виступ гостей - інструментального ансамблю студентів Київської національної музичної академії України імені Петра Чайковського.

Не обійшлося і без подарунків. Відеооператор, а з нинішнього року й учасник фестивалю Степан Євтушенко передав директору школи Миколі Громику баян “для того із учнів школи, який має талант, але не має коштів придбати цей інструмент”.

Від імені міського голови привітав учасників заходу редактор газети “Рідне місто” Микола Семенюк та передав від міськради школі сертифікат на 1000 гривень.

У свою чергу Микола Громико подякував учасникам фестивалю за їх участь у дійстві, відданості гармоніці та міцну дружбу. Також Микола Вікторович вручив учасникам фестивалю подяки та подарунки, надані Кагарлицькою райдержадміністрацією.

Вела захід Людмила Ігнатенко. Художнє оформлення зали здійснили Людмила Кашперенко та Юлія Волошин. Звукорежисер дійства - Сергій Шевченко.

Змінено мінімальний рекомендований розмір аліментів

Завдяки прийняттю другого пакету законів у рамках проекту Кабінету Міністрів України та Міністерства юстиції України #ЧужихДітейНебуває в українському законодавстві було виокремлено поняття "мінімальний гарантований" та "мінімальний рекомендований" розміри аліментів.

Відтак, мінімальний гарантований розмір аліментів не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Однак ця сума може бути присуджена лише в тому випадку, коли у батька чи матері, які проживають окремо, не вистачає коштів для того, щоб платити більші аліменти.

Натомість, мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину прирівнюється до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З 1 січня 2019 року він становить:

- 1626 гривень для дітей менше 6 років;

- 2027 гривень для дітей 6 років і старших.

Лідери - шахісти з Кагарличчини

Міжрайонний шаховий турнір пам’яті Петра Махтейовича Коваля (вже вшосте) відбувся в суботу, 22 грудня, в міському Будинку культури за підтримки Кагарлицької міської ради.

Зауважимо, що Петро Махтеєвич був активним сподвижником цієї стародавньої гри. За життя сам багато разів організовував змагання між шахістами області. Тож тепер його вдячні колеги перейняли та продовжують це починання.

Свої навики на шахівниці показували 28 учасників із Білої Церкви, Миронівки, Богуслава, Таращі, Рокитного, Баришівки, Ржищева та Кагарлика. А от п’ятірку переможців очолили наші земляки. Загалом місця арбітри визначили так: І місце – Олег Баляс (Кагарлик), ІІ – Михайло Сокол (Кагарлик), ІІІ – Микола Литвиненко (Ржищів), ІV– Володимир Ковбасюк (Біла Церква), V– Павло Хоменко (Баришівка).

Грамоти і призи лідерам змагань вручав міський голова Олександр Панюта.

Грудневі новини з Великих Пріцьок

Турботу й увагу - кожному

У Міжнародний день людей з інвалідністю теплотою свого серця поділилися з жителями села працівники органів місцевого самоврядування. Семеро великопріцьківчан з обмеженими фізичними можливостями отримали подарунки, які вручили їм сільський голова Олександр Микитянський та соціальний працівник Наталія Лазоренко. А можливим це стало завдяки благодійності приватних підприємців Катерини Демиденко, Сергія Скорікова та керівництва ТОВ «Віскар Агро».

Вітання працівникам органів місцевого самоврядування

Тепло вітав працівників сільської ради та членів виконкому сільський голова Олександр Микитянський. Він коротко підбив підсумки роботи органів місцевого самоврядування та щиро подякував усім за хорошу, злагоджену працю, а також запевнив, що і надалі всі сили буде спрямовано на розвиток села та добробут його жителів.

Андріївські вечорниці

На це свято до світлиці Великопріцьківського сільського музею зійшлося чимало сельчан. А було тут гамірно і весело. Разом з фольклорно-етнографічним ансамблем «Журавка» всі учасники свята співали веселих пісень. Молодь села взяла участь у кусанні Калити, яку дуже смачно приготувала Віра Бацан, а дівчата ворожили на свою долю. Отримали пригощання і всі учасники свята. Вони смакували шматочками калити, солодощами та горіхами. Провела свято завідуюча сільською бібліотекою Оксана Олексієнко.

Ялиночко, гори!

Урочистості з нагоди відкриття сільської ялинки зібрали на центральну площу і дорослих, і малих жителів села. Усіх учасників заходу з початком Новорічно-Різдвяних свят привітав сільський голова Олександр Микитянський. Він також вручив подарунки всім, хто взяв участь у конкурсі на виготовлення кращої ялинкової прикраси. З місцевої школи завітали на свято Дід Мороз та Снігуронька, які також принесли всім свої теплі вітання та солодощі кмітливим малятам. Новорічними піснями веселили присутніх учасники ансамблю «Журавка». А всі дітлахи взяли участь у захоплюючих розвагах та конкурсах, які провела Оксана Олексієнко.

Новорічно-Різдвяні колядування

На святкові колядування зійшлися до світлиці Великопріцьківського сільського музею жителі села та учні місцевої школи. У затишній залі у виконанні ансамблю «Журавка» та молоді села звучали пісні зимового циклу, колядки, щедрівки, віншування. До організації святкового дійства доклали рук директор сільського Будинку культури Тетяна Кваша та Надія і Володимир Крапиви - художній керівник та концертмейстер БК. Магія Різдвяної атмосфери поєднала всіх учасників свята в єдину й дружну сім’ю. Тож кожен, хто завітав того дня до сільського музею, поніс додому у своєму серці благодатне світло Новорічно-Різдвяної пори.

Спільними зусиллями на славу Божу

19 грудня в церкві святого Миколая Чудотворця села Кадомка було звершено святкову літургію з нагоди храмового свята. І традиційно після служби настоятель Юрій Литвин, який очолює парафію вже 8 років, ділився досягненнями за прожитий рік. Своєї радості не міг стримати ні сам настоятель, ні прихожани, ні священики, які відвідали святкове богослужіння. А порадіти справді є чому.

Хто хоч раз був у Кадомській церкві, той прекрасно знає масштаби дерев’яної споруди, її старовинні розписи. І одна з головних проблем полягає в тому, щоб підтримувати цей вигляд у відповідному стані. От тільки на це потрібні й відповідні кошти, а церква просто не має де їх взяти. Звичайно, постійні прихожани роблять свої скромні пожертви, які, накопичившись, витрачаються на першочергові потреби. Та тільки фарба на стінах лущиться й опадає під ноги, самі стіни просідають, а розписи втрачають свій вигляд. Тож о. Юрій за підтримки голови села Наталії Савченко зважився на реставрацію внутрішної частини. Тільки на думці тоді було пофарбувати притвор, що успішно виконали працівники клубу, сільської ради, дитсадка та школи. А в які масштаби весь цей ремонт переріс - навіть нам самим не віриться.

Робота кипіла ціле літо і всю осінь. Дякувати Господу, вона цього року видалася напрочуд теплою. В результаті пофарбована вся внутрішня частина церкви. І все це, не перериваючи щонедільних служб. Паралельно з цими роботами в подвір’ї облаштували криницю, а задля того, аби стіни не просідали, навколо храму було залито обмостку. Лише постійним прихожанам, які доклали до цього свої фізичні зусилля, зрозуміло, яких сил нам це коштувало. Але ж як любо споглядати свою працю і розуміти, що ти не стояв осторонь.

Однією з важливих проблем, яка турбувала всіх з настанням холодів, була відсутність опалення. Кожної зими в церкві була така ж мінусова температура, як і на вулиці. Роками ми шукали варіанти вирішення цього питання і щоразу на перешкоді ставала відсутність коштів. Нарешті ми можемо похвалитися тим, що не мерзнемо. Адже до церкви було підведено 3 фази, зроблено заземлення, куплено і підключено 2 теплові пушки для опалення. Як же легко все це вміщається в один рядок, а скільки часу, сил, нервів і коштів на це витрачено! Та результат того вартий. Тепер у храмі святого Миколая Чудотворця не жарко, але при мінусовій погоді на вулиці градусник у церкві показує плюс і ти не перетворюєшся на крижинку.

До храмового свята лишалися лічені дні, та робота не припинялася. На дзвіниці замінено старі віконні рами на нові металопластикові вікна. А на вході перед всіма бажаючими відкриті новесенькі двері з натурального дерева. У вівтарі та ризниці оновлено меблі, придбано чимало необхідної церковної атрибутики. І навіть вночі храм видно на все село, як удень, бо голова села подбала про його зовнішнє підсвічування.  

Це колосальна робота. І ми ніколи б її не зробили, якби не люди, які відгукнулися на наші прохання, і ті, хто, споглядаючи наші старання, пропонував свою допомогу сам. Тож ми висловлюємо найщирішу подяку директорам фірми «Агроексперт» Віталію Григоровичу Наріжному та Леоніду Васильовичу Яременку, Роману Петровичу Ткачу, Миколі Якимовичу Гриценку і всім працівникам магазину «Декор» за найрізноманітніші консультації, фермерському господарству «Лорак» і особисто Ларисі Олексіївні Кушнір, директору «Райпроменерго» Володимиру Івановичу Голубу, директору ПраТ «Агрофорт» Людмилі Валентинівні Онуці. Звичайно ж, ми дуже дякуємо голові села Наталії Петрівні та місцевим фермерам-одноосібникам Анатолію Андрійовичу Білеці, Василю Васильовичу Вегері та Володимиру Миколайовичу Коробенку.

Висловлюємо нашу дяку вірним прихожанам, які хоч і не бувають на кожній службі, але знають про всі проблеми нашої церкви та допомагають їх вирішувати. Це сім’я Коваленків -  Миколи та Ірини з Кагарлика, сім’я пані Жанни з Піїв, раба Божа Валентина з с. Бурти, сім’я Личів - Руслана та Наталії з Києва, Валентина Олександрівна Коробенко із с. Зорівка, Андрій Віталійович Науменко, сім’ї Олександра Салія, Валерія Анісімова та Антона Коломійця з Києва.

За фізичну допомогу у втіленні всіх робіт особлива подяка нашим односельчанам - сім’ям Вітенків, Красуцьких, Кучеренків та Ласкаржевських, Тетяні Андріївні Кучеренко. І кожному кадомчанину, хто не лишився осторонь збору коштів на ремонт нашої святині, ми також дякуємо від щирого серця. Нехай Господь чує ваші молитви, посилає вам свої ласки та щедроти і сторицею повертає вам за всі ваші добрі справи.

Пристрасті навколо бюджету

Найважливішим документом, що забезпечує життєдіяльність адміністративної одиниці (в нашому випадку Кагарлицького району), є її бюджет. Перший крок з його «узаконення» робить сесія районної ради. Так, без наповнення того самого бюджету не буде й того самого забезпечення. І над складанням цього документа, і над тим, щоб до «казни» району надходили кошти, працює багато людей.

Це і керівництво району, депутати районної ради, спеціалісти фінансового управління РДА, і добросовісні платники податків, і органи влади, які забезпечують належне використання цих коштів, і структури, які обслуговують добросовісних платників та працюють із тими, хто вважає, що платити вони не мають нічого (або те, що вважають за потрібне), а от їм повинні дати мало не все...

Та все ж саме бюджет, як документ, фактично є “координатором” всіх цих рухів коштів. Без цього документа утворився б, без перебільшення, хаос в функціонуванні структур, які з нього отримують гроші. Тож і докладається зусиль на всіх рівнях (від державного до сільського), щоб цей фінансовий документ, який стосується саме їхньої громади, було прийнято вчасно.

Хтось може сказати, що і затримка - то не біда. Адже таке вже бувало, що бюджет приймався після початку фінансового року. Так, тоді законодавство передбачає “життя” території за принципом 1/12 від минулорічного фінансування. Але хіба то “життя”? Уявіть, що вам дають 1000 гривень і вимагать на них придбати ту саму кількість продуктів, тієї самої якості, що й рік тому? Отож-бо: або врізай пайку, або бери в борг. Інакше цих коштів точно не вистачить.

Те саме й із забезпеченням бюджетних організацій, якщо бюджет вчасно не приймається.Під загрозою стає й харчування дітей в дитсадках та школах, виконання соціальних програм, сплата за енергоносії, виплата заробітної плати...

Тож пам’ятаючи про все це, сесію Кагарлицької районної ради, на якій мав бути представлений депутатам проект бюджету та голосування за нього, було оголошено на 20 грудня. Щоб узгодити всі питання та врахувати (чи, на жаль, за браком коштів - відхилити) побажання депутатів, бюджетна комісія райради збиралася двічі. Тож на розгляд депутатів було винесено максимально збалансований та вивірений документ.

Так, 20 грудня депутати зібралися на чергове засідання. З різних причин прибуло обранців ледве більше за необхідну для кворуму кількість - 20. А депутат Петро Бурий звинуватив у такій низькій явці керівництво райради.

Спочатку було заслухано запити депутатів. Підтримано запит Миколи Набока, який стосувався звернення Священного синоду УПЦ МП до архіпастирів, пастирів та вірян. Зокрема, йшлося про недопущення викривлення ситуації з об`єднавчим собором та збурень серед віруючого населення. Також підтримано запит Оксани Ліпінської щодо перевірки дотримання температурного режиму в дошкільних закладах району. Відхилено запит Івана Лисого щодо відсутності кухаря та харчування в Горохуватській ЗОШ.

Прийнято зміни до районного бюджету на 2018 рік.

Та коли дійшло до прийняття бюджету Кагарлицького району на 2019 рік, за який голосували поіменно, дії кількох депутатів зіграли з прийняттям бюджету злий жарт: двоє депутатів  десь поділись із сесійної зали, а ще  два обранці - Іван Лисий (ВО “Свобода”), Микола Набок (Політична партія “Громадянська позиція”), попри всі доводи своїх колег, керівництва району та міста, - проголосували «проти». Перед цим депутат Іван Лисий поставив доповідачу з цього питання Наталії Перевері 8 запитань. На них відповідали і сама доповідач, і голова райради Іван Семцов, і голова райдержадміністрації Роман Коваленко... А колеги Івана Лисого, депутати Олег Вітенко та Олександр Широкоступ поставили йому своє запитання - чому той, щоб вирішити ці проблеми, не прийшов на засідання бюджетної комісії? “В мене теж виникали питання з певних пунктів бюджету, - зазначив Олександр Широкоступ. - Тож я прийшов на засідання комісії і там вирішував їх, а не виносив це в сесійну залу!”

Та, судячи з результатів голосування, ці аргументи не вплинули на депутата Лисого. Склалося враження, що основним пунктом, який його не задовільняв, було виділення лише по 2 тисячі гривень “депутатських” для допомоги виборцям.

Тож, з огляду на ситуацію, голова райради Іван Семцов був змушений оголосити перерву в засіданні до наступного дня.

А вже 21 грудня депутати знову зібралися на продовження засідання.

Знову Наталія Перевера ознайомила депутатів з проектом районного бюджету. І знову в депутата Івана Лисого ... виникли питання. І почав він ... з “депутатських коштів”. Саме ними він і пояснив свій голос ”проти” в голосуванні за бюджет району-2019 і 20 грудня і, власне, 21 грудня теж.

Забігаючи наперед, зазначу, що того дня в сесійній залі було 25 депутатів райради, тож бюджет було прийнято. Символічно, що сталося це саме в період зимового сонцестояння, коли день починає переважати ніч.

Але повернімося до пояснень свого невдоволення бюджетом депутата Івана Лисого. Зовсім інше пояснення його “проти” надав загалу голова Кагарлицької райдержадміністрації Роман Коваленко. Він продемонстрував присутнім в сесійній залі скриншот (знімок з екрану комп’ютера) листа, який випадково Іван Лисий переадресував на електронну скриньку Кагарлицької районної ради. То був лист від Київського обласного осередку ВО “Свобода” своїм однопартійцям та районним осередкам. Цей скриншот ми й наводимо для ознайомлення нашими читачами. Зауважу, що Іван Лисий є членом ВО “Свобода”. Звичайно, не можна стверджувати, що на голос Івана Лисого вплинула саме “партійна дисципліна”, а чи “політична доцільність”. Висновок кожен з наших читачів тут спроможний зробити сам. Але, як зауважив Роман Коваленко, тут маємо “чисте “фарисейство”, коли чим гірше всім, тим краще певній політичній силі”. На жаль, така поведінка притаманна частині нашого політикуму.

Стосовно “депутатських коштів” на 2019 рік, то депутат Олег Вітенко запропонував на їх основі створити фонд, за рахунок якого та внесків бізнесу співфінансувати придбання в Центральну районну лікарню рентгенівського апарата.

Того дня депутати, окрім вищеназваних, розглянули ще 16 питань. Погодили план роботи Кагарлицької районної ради на перше півріччя, надбавки її керівництву, ряд районних програм на 2019-2020 рр., зокрема програми: «Здоров’я», протидії захворюванню на туберкульоз, боротьби з онкологічними захворюваннями, фінансової підтримки Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги Кагарлицької районної ради», висвітлення діяльності Кагарлицької районної ради, її керівних органів, постійних комісій, депутатів та місцевих органів державної влади у газеті «Вісник Кагарличчини», підтримки заходів мобілізаційної підготовки місцевого значення на території Кагарлицького району, розвитку системи освіти Кагарлицького району, відзначення державних та  професійних свят,  ювілейних  дат, заохочення  за заслуги  перед  Кагарлицьким районом,  здійснення  представницьких та інших заходів.

Безоплатну передачу майна у комунальну власність Ржищівської об`єднаної територіальної громади тощо.

Тож в 2019 рік Кагарличчина входить із новим бюджетом та з новими прагненнями й надіями.

Зі святом, енергетики!

Двадцять другого грудня голова Кагарлицької райдержадміністрації Роман Коваленко, мер міста Олександр Панюта та заступник міського голови Володимир Бойко зустрілися з трудовим колективом районного підрозділу ПрАТ «Київобленерго» та привітали їх з професійним святом – Днем енергетика. У своїх вітаннях вони підкреслили, що від злагодженої роботи енергетиків залежить виробництво, промисловість та економіка району, а також щиро подякували керівництву і працівникам РЕМу за сумлінну працю.

Кращим працівникам енергетичної галузі Кагарличчини були вручені відзнаки. Начальник районного підрозділу ПрАТ «Київобленерго» Андрій Свербиус вручив грамоти ПрАТ «Київобленерго» Олександру Висоцькому та Миколі Піхалу; спільні подяки районної державної адміністрації та районної ради отримали Олександр Демиденко, Валерій Левицький,  Володимир Подобенко, Юрій Шевченко, подяками міського голови нагороджено Віктора Погребного, Станіслава Болотова, Віктора Дриня, Любов Обухівець.

Святкову програму для енергетиків підготували учасники художньої самодіяльності. Зокрема, працівників РЕМу пісенними подарунками привітали Анастасія Мацібура та Василь Гребельник, а Дід Мороз (Віталій Полозов) побажав енергетикам професійного зростання, міцного здоров’я та приємних звісток у Новому році.

Школярі-лауреати

Ще у 2002-му році з ініціативи вчительського колективу ЗОШ № 2 та згідно з рішенням міськради у Кагарлику було запроваджено премію імені В. П. Дашенка для учнів міських навчальних закладів. Традиційно наприкінці грудня конкурсна комісія визначає лауреатів премії, а міський голова особисто вручає талановитій шкільній молоді грошові премії та дипломи. Нагороджують  дітей не лише за успіхи у навчанні, а й за активну участь у різноманітних шкільних заходах, в учнівському самоврядуванні.

21 грудня у святково прикрашеному до новорічно-різдвяних свят фойє Будинку культури зібралися учні, їхні батьки та бабусі, представники міської влади.

Відкрила захід директор Кагарлицького міського ЦСССДМ Олена Петленко. Вона ознайомила всіх із історією заснування премії, її положенням та представила запрошених гостей.

Міський голова Олександр Панюта подякував учням за їх небайдужість і старання у навчанні й творчості, а батькам - за належне виховання дітей, підтримку їх починань. По цьому мер міста разом із своїм першим заступником Олегом Пурієм вручили лауреатам дипломи та грошові премії. Отже, номінантами диплома І ступеня стали: Марія Марчук (ІІ курс НВК), Марія Дика (10 кл. ЗОШ №1), Владислав Мартиненко (10 кл. ЗОШ №2 ім. В.П.Дашенка), Богдана Барабаш (11 кл. ЗОШ №3); ІІ ступеня – Анастасія Нечитайло (5 кл. НВК), Поліна Хміль (8 кл. ЗОШ №1), Іван Коваленко (10 кл. ЗОШ №2 ім. В.П.Дашенка), Богдан Осадчий (7-В кл. ЗОШ№3); ІІІ ступеня – Марія Рященко (4 кл. НВК), Максим Омельчук (4-А кл. ЗОШ№1), Юлія Козачук (5 кл. ЗОШ №2 ім. В.П.Дашенка), Єва Костюченко (4-Б кл. ЗОШ №3).

Крім того, дипломом лауреата та грошовою винагородою відзначено Юлію Сороку (7 кл. НВК), Дарину Ковальчук (10 кл. ЗОШ №1), Єлизавету Легку (9 кл. ЗОШ №2 ім. В.П.Дашенка), Вікторію Ільченко (8-Б кл. ЗОШ №3).

Кращих школярів міста того дня привітали і представники навчальних закладів.

Традиційно учасники урочистостей мали змогу переглянути невеличкий концерт у виконанні лауреатів премії імені знаменитого актора, ознайомитися із презентаціями їх творчих робіт та із задоволенням прослухати поезії у виконанні школярів.

По завершенні урочистостей Олена Петленко запросила всіх - і дітей, і дорослих - до солодкого столу.

Окраса ПервоЦвітів

15 грудня в м. Києві відбувся V Всеукраїнський фестиваль-конкурс мистецтв «Сяйво ПервоЦвітів» за організаційно-інформаційної підтримки Міністерства культури України, управління  культури Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, НАВС України та Продюсерського центру «Зоряне Сяйво».

Вже не перший рік здобувають перемогу в цьому конкурсі учні Кагарлицької дитячої школи мистецтв викладача Наталії Колисан – клас гітари. Цей рік не став винятком. Ретельно готувались до конкурсу і здобули перемогу 4 учні в різних вікових категоріях: Олексій Куравський - ІІ місце, Андрій Майстренко – ІІІ місце (в ІІІ віковій категорії), Анна Коваленко – ІІ місце, Марія Гаркуша – ІІІ місце (в ІІ віковій категорії). Викладач Наталія Колисан нагороджена Подякою за високий професіоналізм, підтримку та співпрацю в популяризації, відродженні, збереженні та розвитку національної культури серед підростаючого покоління.

Чим пам’ятний рік, що минає?

Напередодні кожного Нового року ми згадуємо  чим запам’ятався рік, що минає, і будуємо плани на наступний.

Рік Собаки полишає нас і настає рік Свині. Він буде сприятливим для тих, хто прагне саморозвитку. Це останній рік 12-річного циклу, він несе в собі енергію закріплення результату, допомагає знайти віру в себе. Подорожуйте, відвідуйте культурні заходи, не бійтеся пригод. І найкраще, що ви можете зробити у 2019-му, - це примиритися з тими, з ким стосунки давно розладналися.

Владислава АДАМЮК:

- 2018-й для мене став дуже значимим у житті. Саме в цей час ми з моїм другом життя Юрієм створили сім’ю. А ще у нас народився первісток - синочок Марк. Ми докладемо усіх зусиль, щоб виростити і виховати свого сина чесним, розумним, активним, мужнім, люблячим.

Для мене свято Нового року - це запах сосни, мандаринок і подарунки. Пам’ятаю, як в дитинстві я була сніжинкою і тішилася з того. Здавалося, та казка продовжуватиметься усе життя. А тепер я зрозуміла: казку у своєму житті потрібно створювати самостійно.

Оля БАЛЯС, вихованка ДНЗ «Ромашка»:

- У бабусі ми плавали у морі. То було не справжнє море, а зерно, з якого ми виходили чорні. Я каталася на Зосі, це коняка в бабусі, вона спокійна і лагідна, і я зовсім її не боюся. Чому люди бояться тварин? Їх треба тільки любити. І вони будуть до нас дуже лагідні. Ще у бабусі є корівка, ми її по черзі доїли, а тоді пили тепле молоко.

Людмила МАРТИНЕНКО, вчитель Кагарлицької ЗОШ І-ІІІ ст. № 2 ім. В. Дашенка:

- У році, що минає, у нашій родині було багато хоч і не доленосних, але для всіх нас радісних подій: підросла онучка, кожен день демонструючи свої досягнення і грані особистості, тривало професійне становлення сина. А у школі - мої другокласники, смарт-дошка, тренажери, лего... Цей рік запам’ятався надзвичайно плідною  роботою щодо саморозвитку. Ми з колегами брали участь у семінарах, тренінгах, конференціях по всій Україні - це Ново-Волинськ, Київ, Скадовськ; конкурсах, проектах, продовжували впровадження технологій «Розумники». Цього року я виграла проект в «Освіторії», стала переможцем етапу обласного конкурсу «Вчитель року», відвідала численні тренінги, семінари, майстер-класи. Моїм девізом у 2018 було «прагну досконалості, а їй немає меж». Люблю життя, люблю свою сім’ю, свою роботу.

Бажаю усім освітянам та жителям Кагарличчини миру, удачі і творчих злетів!

Ілля ЧЕРНИШ, учень Кагарлицької ЗОШ І-ІІІ ст. № 3:

- Цього року я побував у сонячній Іспанії, вперше летів у літаку, вперше долав величезну відстань за кордон. Вражень у мене залишилося на все життя! Зоопарки, атракціони, чудо-страви іспанської кулінарії, аквапарк, море, нові друзі - усе це у моєму серці. Я краще вчитиму англійську мову, щоб розуміти людей по всьому світу і вільно з ними спілкуватися - в музеях, магазинах, на вечірках.

Крім того, я неодноразово виступав у складі духового оркестру Центру дитячої творчості (грав на флейті), чим я горджусь і з чого радію. Дуже люблю своїх рідних. Хочу, щоб мама більше посміхалася.

Олександр ГЛАДКИХ, тренер спортклубу «Мамай», село Черняхів:

- Каратисти нашого спортивного клубу Оленка Андрущенко, Роман Романько, Максим Обидовський, Сніжана Ксенжук, Артем Обидовський у 2018-му продемонстрували блискучі результати на чемпіонатах обласного й всеукраїнського рівнів. А нещодавно склали іспит і отримали черговий кю і новий вищий пояс каратиста. Надзвичайно поважаю й ціную кожного свого вихованця. Впевнений, що вони виростуть мужніми людьми із твердим характером, величезною силою волі і добротою у серці. Щиро вітаю своїх каратистів і їх батьків із Новим роком та Різдвом Христовим.